Український телекомунікаційний портал

Космічна галузь може отримати інфраструктуру такого масштабу, яка ще недавно здавалася сюжетом наукової фантастики. SрасеХ домовилася зі штатом Луїзіана про створення нового космодрому Stаrbаsе Lоuіsіаnа — величезного комплексу, який має забезпечити різке збільшення кількості запусків Stаrshір.За умовами домовленості, компанія планує інвестувати близько $100 млрд у проєкт. Майбутній комплекс розташують поблизу Пекан-Айленд у парафії Вермільйон. Його площа може становити приблизно 125–130 тисяч акрів, тобто понад 50 тисяч гектарів. Якщо задум вдасться реалізувати, Луїзіана стане одним із головних центрів нової космічної економіки.

Космодром, який більше схожий на промислове місто

Stаrbаsе Lоuіsіаnа задуманий не просто як майданчик для запуску ракет. SрасеХ хоче створити повністю інтегрований комплекс, здатний самостійно забезпечувати значну частину операцій із Stаrshір.Проєкт передбачає будівництво:

10 стартових майданчиків для Stаrshір;комплексу підготовки та обслуговування ракет;глибоководних портів;власного аеропорту;енергетичних об’єктів;підприємства з переробки природного газу;інфраструктури для виробництва рідкого метану, який використовуватиметься як паливо.

Тобто SрасеХ фактично хоче побудувати окрему промислову екосистему навколо Stаrshір. Ракети повинні не просто стартувати з цього місця — їх планують готувати, обслуговувати, заправляти та транспортувати тут же. Саме такий підхід має дозволити компанії значно збільшити темп запусків.

Від кількох запусків до тисяч на рік

Ще кілька десятиліть тому космічні запуски були рідкісними подіями. Сьогодні ситуація радикально змінилася, а SрасеХ стала головним двигуном цього процесу.Ключем стала багаторазовість. Ракети Fаlсоn 9 довели, що перший ступінь може використовуватися неодноразово. Окремі прискорювачі вже здійснили понад 30 польотів, а один із них досягнув позначки 37 місій. Це показник, який суттєво перевершує початкові очікування щодо ресурсу таких ступенів.Наступним кроком має стати Stаrshір — значно більша система, яку SрасеХ розробляє з розрахунком на швидке повторне використання. Компанія хоче перетворити запуск ракети з дорогої та складної події на процедуру, яка за частотою буде ближчою до роботи великого аеропорту.

Чому Stаrshір змінює правила гри

Fаlсоn 9 залишається частково багаторазовою системою: перший ступінь повертається на Землю, а верхній ступінь витрачається під час польоту. Stаrshір створюється за принципово іншою концепцією. SрасеХ прагне зробити повністю багаторазовими і корабель, і ракетний прискорювач.Це особливо важливо через вантажопідйомність системи. Stаrshір має перевозити значно більше вантажу, ніж Fаlсоn 9, а висока частота повторних польотів повинна зменшити вартість доставки одного кілограма на орбіту.Якщо така модель запрацює в заявленому масштабі, вона може змінити саму економіку космічних польотів. Замість того щоб ретельно планувати кожен окремий запуск через його величезну вартість, оператори зможуть відправляти вантажі в космос значно частіше.

10 тисяч запусків на рік — це не просто велика цифра

На першому етапі після введення нового комплексу в експлуатацію, яке очікується приблизно у 2029 році, SрасеХ може отримати загалом близько 15 функціональних стартових майданчиків і можливість виконувати понад 1000 місій на рік.Але довгострокова мета набагато амбітніша — понад 10 тисяч запусків на рік.Цифра звучить майже фантастично. Для порівняння, сучасна космічна галузь уже переживає справжній бум, але навіть нинішні темпи запусків здаватимуться невеликими, якщо SрасеХ зможе наблизитися до такого показника.При цьому йдеться не обов’язково про 10 тисяч різних великих вантажів. Значна частина запусків може бути пов’язана з розгортанням супутникових угруповань, логістичними місіями та іншими регулярними операціями.

Що це дасть космонавтиці

Наслідки можуть бути значно ширшими, ніж просто збільшення кількості запусків. Дешевший і частіший доступ до орбіти відкриває можливості для створення великих супутникових угруповань, нових телекомунікаційних систем, орбітальних лабораторій та промислових платформ. Ще важливіше — така інфраструктура може стати основою для регулярних польотів до Місяця.Якщо доставляти обладнання, паливо, будівельні матеріали та інші вантажі на місячну орбіту або поверхню стане відносно звичною процедурою, постійна присутність людей на Місяці перестане бути винятковою експедицією. У перспективі це може нагадувати роботу антарктичних станцій: складна логістика залишиться, але постачання стане регулярним.

SрасеХ тут лише починає нову гонку

Втім, головне значення проєкту може полягати не в самому SрасеХ. Компанія фактично демонструє, що космічна галузь може перейти від епохи одиничних наддорогих місій до масового космічного транспорту. Якщо ця модель виявиться економічно життєздатною, за SрасеХ неминуче підуть інші компанії.З’явиться попит на нові супутникові мережі, орбітальні сервіси, космічне виробництво, місячну інфраструктуру та транспорт між Землею і Місяцем. А згодом — можливо, і на приватні місії до Марса.Тобто будівництво Stаrbаsе Lоuіsіаnа може виявитися важливим не лише як черговий проєкт SрасеХ, а як частина значно більшого переходу — від космонавтики як сфери державних програм до масової космічної індустрії.

Космос поступово стає транспортною системою

Саме в цьому полягає найбільш амбітна ідея SрасеХ: зробити політ у космос таким самим звичним явищем, як авіапереліт. До цього ще дуже далеко. Stаrshір залишається складною технологією, а будівництво величезного космодрому потребуватиме часу, коштів і вирішення численних технічних та екологічних питань.Однак сам напрямок уже очевидний. Багаторазові ракети, супутникові мегаколонії та зростання частоти запусків поступово змінюють уявлення про те, якою може бути космічна інфраструктура.І якщо Stаrbаsе Lоuіsіаnа справді запрацює у запланованому масштабі, майбутні покоління можуть дивитися на нинішню епоху приблизно так само, як ми сьогодні дивимося на перші пасажирські авіалайнери: як на початок переходу від поодиноких польотів до регулярного транспортування людей і вантажів у нове середовище.