Український телекомунікаційний портал

Шум у вухах може залишати слід у крові: вчені знайшли несподіваний біомаркерТинітус — це звук, який чує людина, але не може почути ніхто навколо. Тепер вчені знайшли ознаку цього стану, яку потенційно можна побачити у звичайному аналізі крові. Ключем став білок із внутрішнього вуха, про існування якого більшість людей навіть не здогадується.Дослідники з Університету Коннектикуту виявили, що люди з хронічним тинітусом мають вищий рівень білка престину (рrеstіn) у крові, ніж люди без цього стану.Цікаво, що різниця зберігалася навіть після того, як науковці врахували вік учасників, їхній слух і рівень щоденного впливу шуму. Це може стати важливою підказкою для розуміння тинітусу — стану, який, за оцінками дослідників, стосується приблизно 14% людей.

Що спільного між шумом у вухах і кров’ю?

Престин — це білок, який міститься у спеціалізованих волоскових клітинах равлика — крихітної спіралеподібної структури у внутрішньому вусі. Ці клітини працюють як своєрідний підсилювач звуку. Вони змінюють свою довжину у відповідь на звукові коливання, допомагаючи мозку точніше сприймати звуки. У цьому процесі престин виконує роль своєрідного молекулярного двигуна.Раніше вчені вже знали, що частина цього білка може потрапляти у кров. Його концентрація також може змінюватися, коли внутрішнє вухо зазнає пошкодження або сильного навантаження. Тому дослідники вирішили перевірити: а раптом тинітус теж залишає після себе такий біологічний слід?

В експерименті взяли участь 82 людини

У дослідженні взяли участь 82 добровольці. Половина мала хронічний двосторонній тинітус без пульсуючого характеру, а інша половина не мала історії цього стану. Учасникам провели перевірку слуху, а також попросили протягом тижня носити спеціальні пристрої, які вимірювали їхнє щоденне шумове навантаження.Після цього вчені взяли зразки крові та перевірили рівень престину й ще трьох білків, пов’язаних із внутрішнім вухом: отоферину, конексину 26 та стереоциліну. Результат виявився доволі чітким. Саме престин найкраще відрізняв людей із тинітусом від контрольної групи.

Різниця крихітна, але статистично помітна

Рівень престину в крові у людей із тинітусом у середньому був лише приблизно на 330 пікограмів на мілілітр вищим. Це надзвичайно мала кількість. Проте після врахування віку, слуху та впливу шуму різниця залишилася достатньо помітною, щоб розглядати престин як потенційний біомаркер тинітусу.Ще цікавіше, що підвищений рівень білка спостерігали навіть у частини людей із тинітусом, чий слух за тестами був подібним до слуху учасників контрольної групи. Це натякає, що результат не можна просто пояснити втратою слуху.

Але аналіз крові поки не замінить діагностику

Тут важливо не забігати вперед. Дослідники поки не створили готового аналізу крові, який може точно діагностувати тинітус. Рівень престину не показував чіткого зв’язку з тяжкістю симптомів. Крім того, більшість учасників мали відносно легку форму тинітусу, тому незрозуміло, чи працюватиме такий підхід у людей із важчими симптомами.Є й інша проблема: престин пов’язаний із внутрішнім вухом, але не є виключно “вушним” білком. Його виявляли також в інших тканинах, зокрема в серці.Тому дослідження не доводить, що тинітус виникає саме у равлику внутрішнього вуха. Сьогодні вчені вважають, що тинітус може виникати через складну взаємодію між структурами внутрішнього вуха та змінами у центральній слуховій системі мозку.

Чому це відкриття все одно важливе?

Тинітус залишається складною проблемою саме тому, що лікарям значною мірою доводиться покладатися на суб’єктивні описи пацієнта. Людина каже, що чує дзвін, гул або шипіння, але лікар не може просто підключити прилад і почути цей звук разом із нею. Біологічний маркер міг би змінити ситуацію.Якщо майбутні дослідження підтвердять результати на значно більших групах людей, престин потенційно можна буде використовувати не лише для виявлення тинітусу, а й для розрізнення різних його форм та підбору лікування.І це особливо цікаво з огляду на слова дослідників про можливість розробки нових препаратів. Адже якщо вдасться зрозуміти, яку роль відіграють клітини внутрішнього вуха та престин, можна буде шукати способи впливати саме на цей механізм.Поки що це лише доказ концепції, а не готовий медичний тест. Але для стану, який роками може залишатися практично невидимим для об’єктивної діагностики, навіть маленький молекулярний слід у крові може стати дуже важливою підказкою.