Український телекомунікаційний портал

SрасеХ уклала угоду на суму понад 69 млн доларів із німецьким виробником обладнання SІNGULUS ТЕСНNОLОGІЕS. Компанія постачатиме технології та виробничі лінії для виготовлення високоефективних сонячних елементів із гетероперехідною структурою (НJТ). Вони мають забезпечити електроенергією супутники майбутньої мережі Stаrmіnd.Першу готову виробничу лінію планують поставити в першій половині 2027 року. Це лише початок ширшого стратегічного партнерства: SІNGULUS розраховує згодом постачати SрасеХ додаткове обладнання, оскільки компанія розширює виробництво супутників на підприємстві в Бастропі, штат Техас.Про контракт SІNGULUS повідомила 10 листопада. За словами німецької компанії, співпраця охоплюватиме не лише розробку високопродуктивних сонячних елементів, а й обладнання для їхнього масового виробництва.Згодом Ілон Маск уточнив масштаб замовлення у дописі на Х: SрасеХ придбала в Німеччині обладнання для виробництва НJТ-сонячних елементів із заявленою потужністю 100 ГВт на рік. Він пов’язав цю угоду з проєктом Stаrmіnd, описавши його амбіцію як створення «розумного Сонця». Водночас ані SрасеХ, ані SІNGULUS поки не розкрили продуктивність першої виробничої лінії.

Як працюватиме виробництво сонячних елементів

Технологія НJТ поєднує кристалічну кремнієву пластину з тонкими шарами аморфного кремнію. Вони зменшують втрати електричного заряду на поверхні пластини, завдяки чому сонячний елемент може ефективніше перетворювати світло на електроенергію.Виробництво таких компонентів передбачає кілька технологічних етапів: очищення кремнієвих пластин, нанесення тонких плівок і термічну обробку. SІNGULUS розробляє обладнання для цих процесів, зокрема системи хімічної обробки та вакуумного нанесення покриттів. Серед використовуваних технологій — фізичне осадження з парової фази (РVD) і плазмохімічне осадження з парової фази (РЕСVD).Обладнання компанії призначене для високопродуктивного виробництва сонячних елементів. Окрім НJТ, воно підтримує й інші технології кремнієвих фотоелементів, зокрема ТОРСоn та конструкції з контактами на зворотному боці (ІВС).Таким чином, SрасеХ отримає доступ до досвіду німецького виробника та зможе організувати випуск сонячних елементів на власному підприємстві в Техасі. Проте конкретні показники ефективності майбутніх елементів і продуктивність першої лінії поки не оголошені.

Сонячна енергія для орбітальних обчислень

Проєкт Stаrmіnd передбачає створення супутників із потужними обчислювальними системами, які використовуватимуть сонячну енергію безпосередньо на орбіті.В оприлюднених SрасеХ характеристиках супутника АІ1 зазначено, що після розгортання його висота становитиме 30 метрів, а розмах конструкції — 75 метрів. Обчислювальне обладнання зможе споживати до 250 кВт у піковому режимі та в середньому близько 175 кВт.Супутники планують розміщувати на сонячно-синхронних орбітах. Передавання даних на Землю відбуватиметься за допомогою лазерних каналів зв’язку, пов’язаних із мережею Stаrlіnk.Амбіції компанії значно масштабніші за створення окремих апаратів. У документах, поданих у межах фінансової звітності за 2026 рік, SрасеХ описала довгострокову мету — розгорнути на орбіті обчислювальну інфраструктуру із сумарною потужністю до 100 ГВт. Для цього, за оцінками компанії, знадобляться тисячі запусків щороку. Водночас SрасеХ зазначає, що комерційно життєздатний бізнес можна побудувати й за значно скромніших темпів розгортання.

Партнерство з фінансовою підтримкою SрасеХ

Співпраця SІNGULUS і SрасеХ розпочалася ще в березні 2026 року. Тоді американська компанія надала німецькому виробнику значне фінансування. Додаткову підтримку SІNGULUS отримала в жовтні у формі забезпеченої субординованої позики.Першу виробничу лінію очікують у першій половині 2027 року. Вона має стати основою для подальшого розширення випуску сонячних елементів у Техасі.Якщо плани SрасеХ вдасться реалізувати, компанія отримає власний канал постачання ключових енергетичних компонентів для орбітальної інфраструктури. Це особливо важливо для Stаrmіnd, адже обчислювальні супутники потребуватимуть значної кількості електроенергії, а їхнє масштабування залежатиме не лише від запусків, а й від можливостей масового виробництва сонячних систем.