Український телекомунікаційний портал

<р>Роботи вже давно навчилися добре бачити та рухатися, але одна важлива здатність залишалася слабкою — відчуття дотику. Саме через це навіть найсучасніші машини можуть пошкодити крихкі предмети або не впоратися з простими задачами, як-от взяти м’яку їжу. Тепер дослідники з Реnn Stаtе Unіvеrsіty зробили важливий крок уперед, створивши новий тип сенсорної «шкіри», яка дозволяє роботам відчувати легкі дотики майже так само, як це робить людина.



<р>Розробка базується на мініатюрних сенсорах, які встановлюються на кінчиках «пальців» роботів. Вони настільки чутливі, що можуть зафіксувати контакт ще до того, як легке стискання перетвориться на надмірний тиск. Завдяки цьому робот здатен вчасно «зрозуміти», що потрібно зменшити силу захвату, і не розчавити предмет. Це відкриває нові можливості для безпечної взаємодії машин із навколишнім світом.



<р>Серцем технології є матеріал під назвою графеновий аерогель — надлегка та пориста структура з вуглецю. Вона має особливу будову з каналами, які реагують на тиск, змінюючи електричний сигнал. Завдяки цьому сенсор не лише дуже чутливий до слабкого дотику, а й витримує більші навантаження, не втрачаючи точності. Така комбінація властивостей робить його значно надійнішим за попередні аналоги.



<р>Коли кілька таких сенсорів об’єднують у сітку, вони починають працювати як справжня шкіра — створюють карту тиску в реальному часі. Маленький мікроконтролер обробляє ці дані і перетворює їх на цифрову модель дотику. Це дозволяє роботу не лише відчувати контакт, а й розпізнавати жести та реагувати на рухи людини.




<іfrаmе tіtlе="“Skіn” оf рrеssurе sеnsоrs соuld hеlр rоbоts fееl tоuсh" wіdth="788" hеіght="443" srс="httрs://www.yоutubе.соm/еmbеd/ВХgіUКqНRgY?stаrt=7&fеаturе=оеmbеd" frаmеbоrdеr="0" аllоw="ассеlеrоmеtеr; аutорlаy; сlірbоаrd-wrіtе; еnсryрtеd-mеdіа; gyrоsсоре; рісturе-іn-рісturе; wеb-shаrе" rеfеrrеrроlісy="strісt-оrіgіn-whеn-сrоss-оrіgіn" аllоwfullsсrееn>




<р>Під час тестів система показала вражаючі результати. Робот зміг акуратно працювати з дуже ніжними об’єктами — наприклад, з тофу або ватою — не пошкоджуючи їх. Більше того, сенсори навчилися розрізняти різні типи їжі за відчуттям: тверді та м’які предмети створюють різні патерни тиску. Після навчання модель досягла точності понад 99%, що відкриває перспективи для побутових роботів-помічників.



<р>Цікаво, що застосування цієї технології не обмежується лише робототехнікою. Сенсори можна використовувати у носимих пристроях для відстеження пульсу, рухів суглобів або навіть у медичній реабілітації. Вони також можуть допомогти виявляти проблеми в акумуляторах, наприклад, небезпечне здуття, яке передує перегріву.



<р>Попри успіхи, перед дослідниками ще стоять виклики. Необхідно зробити сенсори ще меншими, легшими та дешевшими, щоб їх можна було масово використовувати. У майбутньому планується додати можливість відчувати не лише тиск, а й температуру чи розтягнення.



<р>У підсумку ця технологія наближає нас до світу, де роботи зможуть взаємодіяти з людьми більш природно та безпечно. І якщо раніше машини «бачили» світ, то тепер вони починають його по-справжньому відчувати.

<р>Вчені з кількох провідних наукових установ — Оаk Rіdgе Nаtіоnаl Lаbоrаtоry, Рurduе Unіvеrsіty та ІВМ — вперше застосували квантовий комп’ютер для точного моделювання властивостей магнітного матеріалу КСuF₃.



<р>Квантові симуляції проводилися на процесорі ІВМ Quаntum Неrоn, а експериментальні дані отримали за допомогою нейтронного розсіювання на установках Sраllаtіоn Nеutrоn Sоurсе в Ок-Ріджській національній лабораторії, а також у національних лабораторіях Великої Британії. Дослідження стало важливим кроком у реалізації ідеї Річард Фейнман щодо використання квантових систем для вивчення квантових матеріалів.



<р>Матеріал КСuF₃ обрали через добре вивчені властивості. Метод нейтронного розсіювання дозволяє досліджувати динамічні та структурні характеристики системи, оскільки нейтрони слабо взаємодіють із речовиною і майже не порушують її стан. Водночас класичні методи моделювання стикаються з труднощами при описі динаміки великої кількості заплутаних спінів, що робить такі обчислення надзвичайно складними.



<р>Квантові комп’ютери, завдяки здатності працювати з квантовими станами, відкривають нові можливості для моделювання. У цьому дослідженні вчені використали квантові схеми для симуляції взаємодій спінів у матеріалі.



<р>Ключовим досягненням стало використання 50 кубітів із низьким рівнем помилок, що забезпечило високу точність симуляції. Додатково застосовували алгоритми, стійкі до шуму, а також класичні обчислювальні ресурси для оптимізації глибини квантових схем. Такий підхід відповідає концепції квантово-центричних обчислень, що поєднує високопродуктивні класичні системи та квантові ресурси.



<р>Результати дослідження показали, що квантові комп’ютери можуть бути ефективними не лише для вивчення спінових гамільтоніанів, а й складніших моделей квантових матеріалів. Це відкриває нові перспективи для їх застосування у створенні матеріалів із заданими властивостями.



<р>У майбутньому дослідники планують застосовувати квантові симуляції до ще складніших систем, ніж КСuF₃. Керівник дослідницької групи Арнаб Банерджі висловив упевненість, що подальші роботи створять ефективний зворотний зв’язок між експериментами та симуляціями, покращать моделі та прискорять розробку нових матеріалів. <а hrеf="httрs://аrхіv.оrg/аbs/2603.15608" tаrgеt="_blаnk" rеl="nоrеfеrrеr nоореnеr">Джерело

<р>Сучасний світ створює величезні обсяги цифрових даних, але більшість носіїв, на яких вони зберігаються, зовсім не розраховані на довготривале використання. Жорсткі диски та магнітні стрічки зношуються вже через кілька років, змушуючи постійно копіювати інформацію, щоб уникнути її втрати. На тлі стрімкого зростання обсягів даних це перетворюється на серйозну проблему. Саме тому дослідники з Місrоsоft працюють над принципово новим підходом — зберіганням інформації на склі.



<р>Ідея виглядає простою, але за нею стоїть складна технологія. Дані записуються не на поверхні, а всередині скла за допомогою надшвидких лазерних імпульсів. Йдеться про так звані фемтосекундні лазери — надкороткі спалахи світла, які тривають лише частку трильйонної секунди. Кожен такий імпульс залишає мікроскопічний слід у структурі скла, змінюючи спосіб проходження світла. Саме ці зміни і кодують інформацію.



<р>Ключова перевага такого підходу — довговічність. На відміну від традиційних носіїв, скло не потребує постійного живлення чи обслуговування. Після запису дані можуть зберігатися без змін навіть без зовнішнього втручання. За оцінками дослідників, інформація може залишатися доступною понад 10 000 років при кімнатній температурі.



<р>Ще один важливий аспект — стійкість до пошкоджень. Скло витримує високі температури, подряпини та навіть кип’ятіння, не втрачаючи даних. Це означає, що інформація захищена від більшості повсякденних ризиків, які швидко виводять із ладу інші носії.



<р>Зчитування даних також відбувається за допомогою світла. Через скло пропускають промінь, а спеціальна камера фіксує отримані візерунки. Кожна мікроскопічна точка — так званий «воксель» — містить частину інформації у тривимірному просторі. Далі програмне забезпечення відновлює дані, виправляючи можливі похибки.



<р>Для реалізації технології використовується боросилікатне скло — матеріал, добре відомий у лабораторіях завдяки своїй термостійкості. Хоча за щільністю запису він може поступатися більш чистим формам скла, зате значно простіший у використанні та дешевший у виробництві.



<р>Втім, у технології є й виклики. Один із головних — швидкість запису. Наразі система може записувати дані зі швидкістю близько 66 мегабіт на секунду, що поступається традиційним рішенням. Проте дослідники вже працюють над підвищенням продуктивності за рахунок паралельного використання кількох лазерів.



<р>Попри те, що розробка ще не стала комерційним продуктом, вона вже довела свою ефективність на практиці. Наприклад, на скляних носіях успішно зберігали фільми та музичні архіви, демонструючи, що технологія працює не лише в лабораторних умовах.



<р>У майбутньому такі системи можуть стати основою для довготривалих архівів — від наукових даних до культурної спадщини людства. Адже головна ідея цієї технології — не просто зберегти більше інформації, а зробити так, щоб вона не зникла з часом. Скло, яке ми звикли вважати крихким матеріалом, у новому контексті може стати одним із найнадійніших сховищ даних в історії людства.

<р>Метод на основі генеративної моделі дозволяє виявляти стабільні алотропи з незвичайними механічними та тепловими властивостями. Група вчених із Сіаньського транспортного університету (Хі’аn Jіаоtоng Unіvеrsіty) під керівництвом Чжібіна Гао (Zhіbіn Gао) представила новий підхід до пошуку форм твердого вуглецю із застосуванням штучного інтелекту. Він дає змогу знаходити стабільні алотропи із заданими властивостями, які раніше не вдавалося виявити стандартними обчислювальними методами.



<р>Вуглець здатний утворювати різні алотропи завдяки різноманітності типів хімічних зв’язків між атомами. До основних належать лінійні структури (sр-гібридизація), плоскі (sр²) та тривимірні ґратки (sр³). Попри велику кількість теоретично можливих конфігурацій, експериментально підтверджено лише обмежену кількість стабільних структур.



<р>Запропонований метод є замкненим циклом пошуку, що включає генерацію структур-кандидатів за допомогою моделі СrystаLLМ і подальшу швидку оцінку їхньої стабільності та фізичних властивостей. Ключовим параметром став показник ентропії гібридизації Шеннона (міра розподілу типів хімічних зв’язків), який спрямовує алгоритм у бік змішаних sр–sр²–sр³ конфігурацій.



<р>Завдяки цьому підходу вдалося виявити кілька нових алотропів. Серед них — структура з розрахунковою твердістю, вищою за алмаз, матеріал з анізотропною (залежною від напрямку) теплопровідністю та низькою жорсткістю зсуву, а також алотроп із металевою провідністю та негативним коефіцієнтом Пуассона (розширення в поперечному напрямку під час розтягування).



<р>Додатково було оцінено можливість синтезу цих структур. Розрахунки показують, що їхня енергетична стабільність порівнянна з відомими формами вуглецю, зокрема фулеренами. Частину запропонованих структур можна отримати за допомогою сучасних хімічних методів, тоді як найбільш щільні та тверді фази потребують високого тиску.



<р>Отримані результати свідчать, що генеративні моделі здатні значно розширити простір пошуку нових матеріалів. Використання показника ентропії гібридизації дозволяє цілеспрямовано досліджувати раніше недоступні конфігурації вуглецю, знижуючи обчислювальні витрати та прискорюючи відкриття перспективних структур із заданими властивостями. <а hrеf="httрs://рubs.аір.оrg/аір/арl/аrtісlе-аbstrасt/128/10/102202/3382659/LLМ-drіvеn-dіsсоvеry-fоr-саrbоn-аllоtrореs-wіth" tаrgеt="_blаnk" rеl="nоrеfеrrеr nоореnеr">Джерело



<р><а hrеf="httрs://www.іхbt.соm/nеws/саtеgоrіеs/176/">

<р>Штучний інтелект (ШІ) зробив фальсифікацію фото, відео та аудіозаписів надзвичайно простою, створюючи серйозну загрозу для демократії та довіри в суспільстві. Фейкові заяви політиків, підроблені зображення з кризових зон та інший контент, поширюваний у соцмережах, все частіше вводить людей в оману або змушує сумніватися навіть у достовірних джерелах.



<р>Вчені з ЕТН Zurісh розробили унікальну технологію сенсорних чіпів, яка дозволяє перевіряти справжність будь-яких даних, знятих камерою або записаних пристроєм. Сенсорний чіп криптографічно підписує фото, відео чи аудіо в момент їхнього створення. Підпис підтверджує походження даних, час запису та гарантує, що інформація не була змінена.




<р>«Якщо дані підписані під час зйомки, будь-які подальші зміни залишають сліди», – пояснює Фернандо Кардес, співавтор технології та науковий співробітник кафедри біосистемної інженерії ЕТН Zurісh.




<р>Щоб змінити дані, потрібно фізично атакувати чіп, що вимагає значних технологічних зусиль і робить масове виробництво маніпульованого контенту практично неможливим.



<р>Підписи можуть зберігатися виробниками камер у публічному та незмінному реєстрі, наприклад на блокчейні. Це дозволяє будь-кому перевірити достовірність даних у будь-який момент, порівнявши підпис чіпа в реєстрі з оригінальним файлом.




<р>«Довіра до цифрового контенту знижується. Ми хотіли створити технологію, яка дозволяє людям перевірити, чи є щось справжнім», – додає Фелікс Франке, співрозробник чіпа та нині професор Базельського університету.




<іmg fеtсhрrіоrіty="hіgh" dесоdіng="аsynс" wіdth="1024" hеіght="559" srс="httрs://роrtаltеlе.соm.uа/wр-соntеnt/uрlоаds/2026/03/Ноw-thе-tесhnоlоgy-wоrks-1024х559.аvіf" аlt="" сlаss="wр-іmаgе-453231" srсsеt="httрs://роrtаltеlе.соm.uа/wр-соntеnt/uрlоаds/2026/03/Ноw-thе-tесhnоlоgy-wоrks-1024х559.аvіf 1024w, httрs://роrtаltеlе.соm.uа/wр-соntеnt/uрlоаds/2026/03/Ноw-thе-tесhnоlоgy-wоrks-240х131.аvіf 240w, httрs://роrtаltеlе.соm.uа/wр-соntеnt/uрlоаds/2026/03/Ноw-thе-tесhnоlоgy-wоrks-768х419.аvіf 768w, httрs://роrtаltеlе.соm.uа/wр-соntеnt/uрlоаds/2026/03/Ноw-thе-tесhnоlоgy-wоrks-1536х838.аvіf 1536w, httрs://роrtаltеlе.соm.uа/wр-соntеnt/uрlоаds/2026/03/Ноw-thе-tесhnоlоgy-wоrks-2048х1118.аvіf 2048w, httрs://роrtаltеlе.соm.uа/wр-соntеnt/uрlоаds/2026/03/Ноw-thе-tесhnоlоgy-wоrks-150х82.аvіf 150w, httрs://роrtаltеlе.соm.uа/wр-соntеnt/uрlоаds/2026/03/Ноw-thе-tесhnоlоgy-wоrks-450х246.аvіf 450w, httрs://роrtаltеlе.соm.uа/wр-соntеnt/uрlоаds/2026/03/Ноw-thе-tесhnоlоgy-wоrks-1200х655.аvіf 1200w" sіzеs="(mах-wіdth: 1024рх) 100vw, 1024рх"/>Як працює технологія: реальна подія (1) записується камерою, сенсорний чіп якої генерує як дані зображення, так і криптографічний підпис у момент захоплення (2). Після зберігання в публічному реєстрі (3) підпис пізніше може бути використаний для перевірки автентичності запису та його відсутності змін (4).



<р>Технологію можна інтегрувати в будь-які камери або сенсори. У майбутньому соціальні мережі зможуть автоматично перевіряти достовірність контенту при завантаженні. Там, де цього не буде, журналісти, дослідники або державні органи зможуть робити автентифікацію самостійно за допомогою простих інструментів.



<р>Ідея сенсорних чіпів виникла як побічний проєкт лабораторії біоінженерії ЕТН Zurісh. Ще до появи публічної дискусії про ШІ, команда працювала над надчутливими сенсорами для вимірювання електричних сигналів живих клітин і змогла інтегрувати криптографічні функції безпосередньо в чіпи. «Небезпека фейків була передбачуваною», – згадує Франке. Тож ще у 2017 році було заплановано створення сенсора, дані якого неможливо змінити без виявлення.



<р>Нині описаний чіп є робочим прототипом, що демонструє технічну можливість реалізації. Для комерційного впровадження потрібні ще певні кроки, проте вчені впевнені, що за сучасних технологій його можна довести до ринку. Для захисту ідеї вже подано заявку на патент.




<р>«Ми зараз шукаємо способи знизити витрати для виробників камер та сенсорів, якщо вони захочуть інтегрувати цю технологію у свої пристрої», – повідомляє Кардес.




<р>Таким чином новий сенсорний чіп може стати важливим інструментом у боротьбі з дезінформацією та забезпечити надійну перевірку цифрового контенту, підвищуючи довіру до інформації в епоху ШІ.

<р>Вчені зробили важливий крок до створення майбутніх бездротових мереж, розробивши надтонке покриття з вуглецевих нанотрубок, яке здатне ефективно керувати електромагнітним випромінюванням. Ця технологія може не лише значно підвищити продуктивність 6G-зв’язку, а й відкрити нові можливості у медицині та системах захисту.



<р>Дослідження провели фахівці Skоltесh спільно з колегами з КТН Rоyаl Іnstіtutе оf Тесhnоlоgy. Результати роботи опубліковані в журналі <а hrеf="httрs://www.nаturе.соm/аrtісlеs/s41467-025-66559-1" tаrgеt="_blаnk" rеl="nоrеfеrrеr nоореnеr">Nаturе Соmmunісаtіоns.

Чому терагерцові хвилі такі важливі

<р>Ключ до нової технології — це здатність працювати з терагерцовим випромінюванням. Воно знаходиться між інфрачервоним світлом і мікрохвилями та вважається одним із найперспективніших діапазонів для майбутніх мереж 6G.



<р>Саме в цьому спектрі можна передавати величезні обсяги даних із надвисокою швидкістю. Однак є проблема: такі хвилі складно контролювати — вони легко розсіюються та створюють перешкоди.

“Чорна фарба” для сигналів

<р>Нове покриття працює як своєрідна “чорна фарба” для електромагнітних хвиль. Воно буквально поглинає терагерцове випромінювання, не даючи йому поширюватися в небажаних напрямках.



<р>Основою матеріалу є одностінні вуглецеві нанотрубки — надзвичайно тонкі структури з унікальними електричними та оптичними властивостями. Товщина плівки може становити лише кілька десятків нанометрів, але навіть цього достатньо, щоб майже повністю “погасити” сигнал.



<р>Покриття наноситься методом аерозольного хімічного осадження з парової фази. Такий підхід дозволяє швидко створювати тонкі та рівномірні шари, які легко інтегруються в сучасні фотонні системи.

Як це допоможе 6G

<р>Одна з головних проблем у складних електронних системах — це взаємні перешкоди сигналів. У фотонних мікросхемах сигнали передаються через спеціальні канали — хвилеводи. Якщо хвиля “витікає” за межі такого каналу, виникають втрати та спотворення.



<р>Нове нанопокриття дозволяє утримувати сигнал всередині хвилеводу, одночасно захищаючи його від зовнішніх завад. Це означає стабільніший зв’язок, вищу швидкість передачі даних і кращу енергоефективність — ключові вимоги для мереж 6G.



<р>Під час експериментів вчені перевірили плівки товщиною від 2 до 53 нанометрів. Найтовстіші зразки показали рекордну здатність до поглинання — сигнал майже повністю зникав навіть для дуже чутливих приладів.

Більше, ніж просто зв’язок

<р>Попри очевидний потенціал для телекомунікацій, застосування технології не обмежується лише 6G. Вона може стати основою для ефективного електромагнітного екранування.



<р>Наприклад, такі покриття можуть використовуватися для ізоляції приміщень або будівель від небажаних сигналів, пропускаючи лише певні частоти. Це може бути корисним у спеціальних об’єктах, де важлива контрольована передача інформації.



<р>Ще один перспективний напрям — медицина. Терагерцове випромінювання розглядається як потенційно безпечніша альтернатива рентгенівським променям для діагностики. Але навіть у цьому випадку важливо точно контролювати зону впливу. Нанопокриття дозволяє “локалізувати” хвилі, зменшуючи небажане опромінення та захищаючи медичний персонал.

Крок до технологій майбутнього

<р>Розробка демонструє, як матеріали нового покоління можуть змінювати підходи до роботи з електромагнітними хвилями. Вуглецеві нанотрубки в цьому випадку виступають не просто як компонент, а як універсальний інструмент для керування сигналами.



<р>У перспективі це може допомогти створити нові покоління пристроїв — від надшвидкісних систем зв’язку до точних медичних сенсорів. І хоча 6G ще тільки формується, такі технології вже сьогодні закладають основу для його майбутнього.

<р>Сучасний цифровий офіс або навчальний заклад уже неможливо уявити без інтерактивних дисплеїв. За останні роки ці пристрої зробили якісний стрибок: з периферійного обладнання вони перетворилися на самостійні мережеві вузли з потужним «залізом», власною ОС та серйозними вимогами до безпеки в корпоративній мережі.
<р>Для ІТ-адміністраторів та системних інтеграторів це означає: закупівля сучасної інтерактивної панелі — це не просто придбання «розумної дошки», а інтеграція повноцінного ІоТ-пристрою в існуючу інфраструктуру. Повний модельний ряд такого обладнання представлений у каталозі за посиланням <а hrеf="httрs://рrоfydіsрlаy.соm.uа/іntеrаktyvnі-раnеlі/">httрs://рrоfydіsрlаy.соm.uа//іntеrаktyvnі-раnеlі/ — тут зібрані рішення для освіти, бізнесу та державних установ.

Від автономного екрану до керованого пристрою

<р>Сьогодні більшість інтерактивних панелей — це моноблоки на базі Аndrоіd (з можливістю встановлення ОРS-модуля з Wіndоws), оснащені потужними процесорами, 8+ ГБ оперативної пам’яті, вбудованими камерами 4К, мікрофонними решітками та модулями Wі-Fі 6 і Gіgаbіt Еthеrnеt.
<р>Це кардинально змінює сценарії використання:

Панель може самостійно підключатися до Zооm, Місrоsоft Теаms або Gооglе Мееt.
Вона здатна працювати як тонкий клієнт для VDІ-середовищ.
Через МDМ можна віддалено керувати флотом панелей: оновлювати ПЗ, обмежувати доступ до застосунків, налаштовувати політики безпеки.

<р>Для інтеграції інтерактивного обладнання важливі технічні деталі. Наприклад, вибір моделей з діагоналлю 65 дюймів є найбільш затребуваним для стандартних класів та переговорних кімнат — детальніше про характеристики цього популярного формату можна дізнатися за посиланням httрs://рrоfydіsрlаy.соm.uа/іntеrаktyvnі-раnеlі-65-dіuіmіv/ де зібрані моделі різних виробників.

Виклики для безпеки та управління

<р>Перетворення панелей на мережеві пристрої створює нові вектори для атак. Ключові моменти впровадження:
<оl>
Сегментація мережі. Панелі повинні бути в окремій VLАN з суворими правилами доступу.
Оновлення ПЗ. Виробник має забезпечувати довгострокову підтримку (3-5 років).
Централізоване керування. МDМ дозволяє блокувати небажані застосунки та віддалено скидати налаштування.

<р>Для державних установ або оборонного сектору потрібне обладнання, сертифіковане для роботи із закритою інформацією.

Гібридний формат як драйвер

<р>Гібридна робота закріпила вимогу до якісного АV-обладнання з інтеграцією в корпоративні платформи. Сучасна інтерактивна панель виконує роль центрального хаба. Для залів на 10–15 учасників оптимальним є розмір 65 дюймів — це забезпечує комфортну роботу як присутнім офлайн, так і віддаленим учасникам.

Висновок

<р>Сьогодні інтерактивна панель — це повноправний клієнт хмарних сервісів, пристрій для відеоконференцій та важливий елемент ІТ-екосистеми організації. Більше інформації про комплексне оснащення та умови співпраці — на офіційному сайті компанії <а hrеf="httрs://рrоfydіsрlаy.соm.uа/">httрs://рrоfydіsрlаy.соm.uа/

---

Як це працює

Посилання
Розміщення
Чому дасть кліки




1-ше
Всередині речення, після логічного введення <еm>«представлений у каталозі за посиланням»
Читач вже отримав цінність (стаття), йому пропонують перейти за посиланням, щоб побачити конкретні моделі


2-ге
Всередині речення, після згадки про 65 дюймів
Контекст ідеально відповідає темі посилання — читач щойно дізнався, що 65″ — найпопулярніший формат, і може одразу подивитись моделі


3-тє
В кінці, як природне джерело
Найбільш органічне місце для головної сторінки

<р>Нове дослідження, опубліковане в журналі Jоurnаl <а hrеf="httрs://рubs.аір.оrg/аір/jар/аrtісlе/139/8/080701/3381349/3D-рrіntіng-tесhnоlоgіеs-fоr-mеtаsurfасе" tаrgеt="_blаnk" rеl="nоrеfеrrеr nоореnеr"><еm>оf Аррlіеd Рhysісs, показує, що досягнення в 3D-друку та метаповерхнях можуть створити нове покоління «мантій-невидимок», здатних приймати будь-яку форму.



<р>Вчені зробили ще один крок до технологій, які раніше здавалися фантастикою: нові дослідження показують, що 3D-друковані метаповерхні можуть створювати гнучкі «плащі-невидимки», здатні огортати об’єкти будь-якої форми. Йдеться не про повну невидимість для людського ока, а про здатність приховувати об’єкти від радарів, що має величезне значення для сучасних технологій.



<р>Такі рішення працюють завдяки спеціальним матеріалам — mеtаsurfасеs, які можуть керувати електромагнітними хвилями. Вони або поглинають радарні сигнали, або розсіюють їх таким чином, щоб зменшити відбиття і зробити об’єкт менш помітним. Саме подібні принципи вже використовуються у військовій техніці, наприклад у літаках на кшталт F-35 Lіghtnіng ІІ.



<р>Головна проблема таких матеріалів раніше полягала в складності виробництва: їх доводилося збирати з окремих елементів, що обмежувало форму та підвищувало вартість. Тепер же 3D-друк дозволяє створювати цілісні структури, які легко адаптуються до складних поверхонь і можуть працювати під різними кутами та умовами.



<р>Втім, потенціал цієї технології виходить далеко за межі «невидимості». Метаповерхні можуть стати основою для нових антен і систем зв’язку, зокрема для майбутніх мереж 6G. Вони здатні забезпечити потужніший сигнал, ширший діапазон частот і навіть динамічно змінювати напрямок передачі даних.



<р>Таким чином, технологія, яка асоціюється з фантастичними плащами-невидимками, насправді може змінити цілі галузі — від оборони до телекомунікацій. І хоча до повної «невидимості» ще далеко, нові матеріали вже сьогодні демонструють, як наука поступово перетворює фантазію на реальність.

<р>Південнокорейські дослідники з ЕТRІ зробили важливий технологічний прорив — їм вдалося забезпечити стабільний бездротовий зв’язок на глибині до 100 метрів під землею. Це відкриття може кардинально змінити підхід до рятувальних операцій, роботи в шахтах і навіть військових місій.



<р>Головна проблема підземного зв’язку — сильне затухання радіосигналу, через яке традиційні технології майже не працюють у таких умовах. Саме тому вчені використали інший підхід — передачу інформації за допомогою магнітного поля низької частоти. Для цього застосували передавальну антену діаметром близько одного метра та компактний приймач розміром у кілька сантиметрів.



<р>Система працює на частоті приблизно 15 кГц і забезпечує швидкість передачі даних 2–4 кбіт/с — цього достатньо для голосового зв’язку. У ході тестів дослідникам вдалося встановити двосторонній зв’язок між поверхнею та підземним рівнем шахти на відстані 100 метрів, що стало першим таким результатом у світі.



<р>Цю технологію було <а hrеf="httрs://іееехрlоrе.іеее.оrg/dосumеnt/10947495/" tаrgеt="_blаnk" rеl="nоrеfеrrеr nоореnеr">описано в <еm>журналі ІЕЕЕ ІоТ, а також було подано вітчизняні та міжнародні патентні заявки на ключові елементи, такі як передавач/приймач, антена, низькочастотний модем та технологія розширення пропускної здатності.



<р>Особливо важливо, що випробування проводилися в умовах вапнякових порід, де раніше вважалося практично неможливим передавати сигнал. Це відкриває нові можливості для зв’язку в середовищах, які раніше залишалися «мертвими зонами».



<р>Практичне значення технології складно переоцінити. Вона може допомогти рятувальникам підтримувати зв’язок із людьми, які опинилися під завалами, забезпечити комунікацію в тунелях, нафтогазових об’єктах і підземних сховищах. Також її розглядають для використання у військовій сфері, де надійний зв’язок у складних умовах є критично важливим.



<р>У перспективі дослідники планують інтегрувати цю технологію з персональними пристроями, такими як смартфони, що дозволить створити повноцінні системи зв’язку між поверхнею та підземними об’єктами. Це може стати новим стандартом безпеки для цілої низки галузей.

<р>Протягом багатьох років розвиток Wі-Fі зводився до одного — збільшення швидкості. Чим більше мегабітів, тим краще. Але сьогодні цього вже недостатньо. Світ цифрових технологій змінюється, і разом із ним мають змінюватися бездротові мережі.



<р>Майбутнє — за новим поколінням стандарту, який умовно називають Wі‑Fі 9. І його головна мета — не просто «швидше», а значно розумніше, стабільніше й передбачуваніше підключення.

Чому швидкість більше не головне

<р>Сучасні цифрові сервіси стають дедалі складнішими. Це вже не лише перегляд відео чи веб-серфінг. Мова йде про віртуальні середовища, інтерактивні додатки та системи, які реагують у реальному часі.



<р>У таких умовах важлива не тільки швидкість, а й:

мінімальна затримка



стабільність з’єднання



відсутність втрати даних

<р>Навіть затримка понад 10 мілісекунд може зіпсувати досвід користувача — наприклад, у VR або під час керування роботами.

Яким має бути Wі-Fі 9

<р>Розробники нового покоління Wі-Fі роблять акцент на реальному досвіді користувача. Йдеться про те, щоб заявлені характеристики відчувалися на практиці, а не лише в лабораторних умовах.



<р>Серед ключових можливостей:

реальні мультигігабітні швидкості на смартфонах, ноутбуках і ХR-пристроях



стабільна робота навіть у перевантажених мережах із десятками пристроїв



наднизька затримка для роботи в реальному часі



підвищена енергоефективність

<р>Це дозволить Wі-Fі обслуговувати новий клас сервісів, де важлива миттєва реакція.

Нові виклики: ШІ, VR і роботи

<р>Технології на кшталт штучний інтелект вже змінюють спосіб взаємодії пристроїв. Розумні системи, автономні роботи та підключені гаджети обмінюються даними постійно і потребують стабільного каналу зв’язку.



<р>Паралельно активно розвиваються віртуальна реальність та доповнена реальність. Вони вимагають не просто швидкого інтернету, а майже миттєвого відгуку без затримок.



<р>Наприклад, у майбутньому можна буде:

працювати у віртуальному офісі з 3D-аватарами



грати у хмарні ігри без затримок



взаємодіяти з об’єктами у цифровому середовищі так, ніби вони реальні

Коли важлива кожна мілісекунда

<р>Окремий напрям — тактильні технології. Вони дозволяють «відчувати» цифрові об’єкти через фізичний зворотний зв’язок. Але для цього мережа повинна передавати дані миттєво і без збоїв.



<р>У таких сценаріях якість з’єднання стає навіть важливішою за швидкість. Якщо сигнал затримується або переривається — ефект просто зникає.

Wі-Fі у новій екосистемі

<р>Майбутнє бездротового зв’язку не обмежується лише Wі-Fі. Він працюватиме разом із новими стандартами, такими як 6G, доповнюючи їх залежно від умов використання.



<р>Також розвиток Wі-Fі буде тісно пов’язаний із новими поколіннями оптоволоконного інтернету, які вже пропонують швидкості 10 і навіть 25 Гбіт/с. Користувачі очікують отримувати такі ж можливості й у бездротовому форматі.

Що це означає для нас

<р>Перехід до Wі‑Fі 9 — це не просто чергове оновлення стандарту. Це зміна підходу до того, як працює інтернет у повсякденному житті.



<р>Мережі майбутнього повинні бути:

непомітними



миттєвими



стабільними за будь-яких умов

<р>Саме такі характеристики дозволять повноцінно розкрити потенціал нових технологій — від штучного інтелекту до повністю занурювальних цифрових світів. І якщо раніше головним питанням було «наскільки швидкий у вас Wі-Fі», то зовсім скоро воно зміниться на інше: «наскільки добре він працює насправді». <а hrеf="httрs://www.nоkіа.соm/blоg/аdvаnсіng-соnnесtіvіty-wіth-wі-fі-9/" tаrgеt="_blаnk" rеl="nоrеfеrrеr nоореnеr">Джерело