Search trend "14 травня"

Суспільні настрої щодо проведення виборів президента під час війни змінюються в бік зменшення тих, хто проти них. Усе має свої підводні рифи, течії та пояснення напрямку їх руху. Відомі прізвища топових управлінців та політиків то виходять на авансцену, то ховаються за кулісами. А між тим, згідно з опитуваннями соцгрупи "Рейтинг", уже 22% громадян підтримують проведення виборів, проти ппоередніх 15%; скоріше підтримують - 14%; скоріше не підтримують - 18% . Ще 4% респондентів не змогли відповісти. Загалом з лютого 2024 року кількість тих, хто не підтримує вибори зменшилася на 7% і зараз ця частина українців складає 42% . Також 36% респондентів проти парламентських виборів, тоді як 28% однозначно підтримують перезавантажнення Верховної Ради. Ще 3% опитаних не визначилися з відповіддю. Складові запиту суспільства на вибори То що ж закладено в зростаючий запит суспільства на вибори? Усе просто - люди дедалі більше розчаровуються і повʼязують потребу у змінах з перезавантаженням влади. Українське суспільство дедалі гостріше реагує на згортання демократії. "Замість плану перемоги президента Володимира Зеленського з вимогами до союзників мав бути план перемоги усередині країни. У першу чергу тотальна люстрація і скорочення не менше, ніж на 80% сьогоднішнього державного апарату, - вважає політолог Сергій Гайдай. Необхідно ліквідувати не потрібні міністерства та залишити невеликий державний апарат, який нам наразі потрібен. Це сфери оборони, безпеки, дипломатії, юриспруденції, юстиції та забезпечення економічної діяльності. Значно зменшиться кількість чиновників, і зрозуміло, що меншу кількість легше контролювати, аби сходу присікати корупційні дії". Серед запитів суспільства і фактору виживання нашої державності також збільшення обʼємів вітчизняного виробництва для потреб оборони. Економісти підрахували: можливості українських підприємців виготовлення різного товару складають 16 млрд доларів, а наразі вони виробляють продукції для нашої армії лише на 6 млрд. доларів. Тож, якщо їх повністю завантажити замовленнями потужніше запрацює економіка. І знову збільшаться податки, зʼявляться нові робочі місця та зростатиме оборонний потенціал країни. Також не останнім фактором бажання змін для українців є тиск на демократію. І в нас з цим достатньо проблем. Починаючи від закритих кордонів. Як зазначає Сергій Гайдай, якби відкрити кордони й все грамотно продумати, то ті великі технічні можливості, що є в наших прикордонників дрони, автомобілі можна було б й необхідно це зробити - перенаправити в Сумську область на кордон із Білоруссю. "Це необхідно зробити, - каже політичний експерт. - А на наших рубежах залишити прикордонників наших союзників. Нехай поляки, румуни, угорці охороняють наші кордони. Якщо вони нам союзники". Також доволі важливим кроком повернення до демократії в Україні є потреба у відновленні можливості українцям голосувати на референдумах. А також, щоб президент України Володимир Зеленський був більш відкритим зі своїм народом. "Володимир Зеленсткий має радитися не із союзниками, а зі своїм народом. Запитутвати в нього, що потрібно владі, - вважає політолог. Також потрібно навести лад в інформаційному просторі. Монополізований владою "Єдиний марафон" можна залишити, але й почати створювати відновлювати конкурентне середовище в медійному полі. Тому що "Єдиний марафон" самій владі, яка є замовником цього медійного продукту не дає обʼєктивної каритинки того, що відбувається у країні і які настрої в людей". Буданов у матриці виборів Президент Володимир Зеленський справді мав намір проводити вибори по закінченні терміну його повноважень, тобто в травні 2024 року. І для цього він планував закінчити війну в 2023 році. За таких умов, йому не потрібно було б докладати агітаційних зусиль. Він пішов би на другий термін як переможець. Водночас, готувались наступники. Одним із тих, хто мав бути вмонтованим у цьогорічний виборчий процес - голова ГУР Кирило Буданов. І це дає відповідь на запитання, чому ж він був настільки публічним у минулому році? Адже очільник розвідки не має "світитись" узагалі. А він давав такі інтервʼю, котрі можна було оприлюднювати лише з дозволу Верховного головнокомандувача. Більше того, службу розвідки вивели з підпорядкування Генштабу й перетворили в сили спеціальних операцій для героїчних новин. І на даний момент Кирило Буданов має не набагато менший рівень довіри електорату, ніж президент Володимир Зеленський. В гіпотетичному другому турі Кирило Буданов мав би зняти свою кандидатуру й підтримати Зеленського Буданов мав бути не просто наступником, а конкурентом Валерію Залужному та технічним кандидатом. Тобто в гіпотетичному другому турі Кирило Буданов мав би зняти свою кандидатуру й підтримати Зеленського. Але плани Банкової помінялися. Перемоги в 2023 році, на жаль, не трапилося. І наразі в Буданова конфлікт з главою ОП Єрмаком. Не виняток, що саме він і був ініціатором публічності голови ГУРу. Вибори Банкова відтермінувала. Коли вони будуть влада насправді не знає, але вже союзники почали тиснути на цей болючий мозоль. Партнери стверджують, що так довго не може тривати, бо українська влада перетворюється у диктатуру. А іноземні виборці й іноземні платники податків не хочуть допомагати диктатурі. Партнери закидають, що навіть Путін провів вибори, а Україна, котра щиро прагне істинної демократії ні. Проєкт "Буданов" закінчився. Він відчув смак публічності й став ще одним подразником для влади. Поки що його залишили на посаді, вочевидь, за домовленістю, що він не буде без доволу світитись в інформаційному просторі. Однак, потреба у виборах є не лише через тиск партнерів. І у Володимира Зеленського усе ще є шанси залишитись гарантом Конституції України. За даними останнього дослідження Київського міжнародного інституту соціології, рівень довіри до президента України Володимира Зеленського залишився стабільним: з травня 2024 року 59% українців підтримують президента, тоді як 37% висловлюють недовіру. Про це стало відомо з опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС). І якщо президент Володимир Зеленський не говорить, але показує, що Україна є тією точкою, яка перевертає світ, то він повинен усередині країни зробити усе, щоб зламати стару систему, котра не сприяє успіхам у війні.

Як би не маскувались балакучі голови офісу президента, мовляв, вибори не на часі, на самій Банковій ними переймаються не менше, ніж війною. А те, що в офісі президента живуть виборами, вказує безліч ознак та інформація іноземних ЗМІ. За даними видання Тhе Есоnоmіst, однією із найшвидших дат президентських виборів може бути 25 травня 2025 року. Залужного хочуть Вочевидь, прискорення цим процесам додали останні соцопитування, котрі показують, що колишній головнокомандувач ЗСУ, а нині посол України у Великій Британії Валерій Залужний може перемогти на ймовірних виборах президента України, незалежно від конкурентів. Зокрема Центр "Соціальний моніторинг" на замовлення Аmеrісаn Роlіtісаl Sеrvісеs, LLС наприкінці листопада провів опитування серед громадян України, зробивши висновок, що Валерій Залужний є лідером у різних варіаціях під час імовірних виборів президента України. Серед усіх варіантів ми зупинимось на визначенні "загальна ситуація" ймовірних президентських виборах, що виглядає наразі так: Валерій Залужний 42%; Володимир Зеленський 22%; Кирило Буданов 18%; Петро Порошенко 10%; Дмитро Разумков 7%; Юлія Тимошенко 6%; Сергій Притула 6%; Андрій Білецький 6%; Віталій Кличко 4%; Олексій Арестович 3%; Юрій Бойко 3%; Володимир Гройсман 2% Для нас головний висновок, що за Залужного хочуть голосувати. Але, чи хоче сам Валерій Залужний стати президентом? Нам про це нічого не відомо. Адже жодних політичних заяв від нього ніхто не чув. Єдиний коментар ексголовкома, котрий звучав ще на початку його дипломатичної карʼєри, що зараз потрібно перемогти у війні, а не думати про результати виборів. І ще політичний блогер та активіст Карл Волох на своїй сторінці у Fасеbооk, посилаючись на особисту зустріч із Валерієм Залужним, зазначив, що в майбутньому кандидування на посаду президента він не виключає. Незважаючи на те, що наразі нам все-таки достеменно невідомо чи йтиме Залужний на вибори в якості кандидата в президенти, чи ні, народ ще в 2022 році номінував його наступним президентом. Було це дещо емоційно, але зрозуміло, адже по-іншому на початку повномасштабного вторгнення й бути не могло. Саме тоді ексголовкома ЗСУ іменували: "Залізний генерал", "історична постать", одна із найвпливовіших персон 2022 року. Усе це завдяки успішному керівництву оброною України на початку широкомасштабної агресії Росії. При чому Валерій Залужний не лише завоював прихильність багатьох українців, а й схвальні відгуки на Заході. Зеленського можуть обійти Однак, за спостереженнями політика Борислава Берези, історія один в один повторюється як з президентством Віктора Ющенка. найголовніше тут - щоби Залужний сам цього хотів. І щоб його прихильники почули його програму, щоб розуміли, що він пропонує "Ющенко не хотів іти в президенти, він відштовхував усіх гінців, хто приходив до нього з пропозицією очолити державу, мовляв, народ чекає його як президента, - зазначив Борислав Береза. - Тобто народ вирішив за нього і він змушений був погодитись. І з Залужним може бути така сама історія: народ вирішив, що хоче бачити президентом Валерія Залужного. Але найголовніше тут щоби Залужний сам цього хотів. І щоб його прихильники почули його програму, щоб розуміли, що він пропонує, яке в нього бачення розвитку України як у ймовірного глави держави. Та вже на основі цього робили свої висновки. Народ, котрий постійно сподівається, що прийде якийсь месія і все вирішить, нарешті повинен подорослішати". Водночас, довкола Залужного можуть зібратися розумні, досвідчені, компетентні з розумінням того, що треба робити для відродження України, - люди. Ми вже переконались, що ексголовком уміє обʼєднувати людей, має повагу в суспільстві і він зможе говорити з ветеранами. Принаймні останнє в нього точно виходитиме краще, ніж у чинного президента. До досвіду військового Залужний додав, як стверджують у дипломатичних колах, успішну діяльність посла України у Великій Британії. То чому в нього не може бути й досвіду керівника країни, котрий досягне максимального результату? Однак, як застерігає Береза, будьмо дорослими. І не впадаймо передчасно в ейфорію. Для політика, як і для актора потрібно мати відповідний хист. І це абсолютно очевидні речі. Військова освіта дає можливість планувати управління, але водночас не передбачає розуміння варіативності ситуації й поваги до іншої думки. Це жорстко, але нам потрібен тверезий погляд на такі важливі речі. Ми маємо приклад історій різних держав, коли виняткові генерали ставали політиками й рятували свої країни. Утім так було не завжди. І до того моменту, поки людина не очолить країну, ніхто не зможе впевнено сказати, яким вона буде очільником. У самому факті обрання людини з військовою освітою чи з генеральськими погонами очільником держави - немає нічого негативного, питання виключно в тому, як ця людина впорається з викликом. "Якщо говорити про Валерія Залужного - це виключно залежить від того, що буде відбуватися, якщо він буде займатися політикою і стане президентом України. Чи може це відбутися? Звичайно, - розмірковує журналіст та аналітик Віталій Портников. - Хтось має бути президентом України після закінчення війни й після президентських виборів. Навряд чи це буде чинний президент Зеленський. Чесно кажучи, якась інша людина швидше виграє у чинного президента. Це закон війни. Але чи буде це Валерій Залужний - я не знаю. Може бути й він, а може бути абсолютно інший варіант". Повертаючись до соціологічного опитування, варто зазначити, що в середньому 27% респондентів сказали, що їм важко визначитися з вибором. Ще 14% не голосували б. Звісно, психологічний прес війни додає розчарування і невпевненості в тому, що конкретно взятий твій голос на щось суттєво вплине.

Дитячий Кіноконкурс приймає заявки від 3 грудня до 4 травня. Переможців оголосять 8 червня на закритті фестивалю, призи для дітей віком 7-14 років становитимуть від 5 до 10 тисяч грн.

Вступні іспити до вишів у форматі зовнішнього незалежного оцінювання будуть проведені з 14 травня до 25 липня

1. Якщо Сирія — точно не моя тема, то можу чесно сказати, що багато в чому розуміюся на грузинських подіях. Моя зацікавленість почалася давно, а у 2016-му я звернувся до Міхеїла Саакашвілі про написання книжки. Ця книжка — не стільки його біографія, скільки історія боротьби за відновлення Грузії, про те, що вдалося, а що ні. Книжка стала результатом 20 годин розмов на диктофон. Було ще, думаю, у три рази більше розмов із ним та членами команди не під запис. Було півтора десятка мандрівок Грузією та ще одна книжка - "12 розмов про Грузію". Серед співрозмовників — діячі культури, спорту, політики. Ковід та війна не дали завершити проєкт книжки про грузинську культуру. 2. Безумовно, усі процеси, які відбуваються сьогодні в Тбілісі та інших містах, базуються на подіях 2012 року, коли Росії вдалося за мовчазної згоди дипломатів США, проводячи агресивне інформаційне втручання у вибори, отримати лояльну до себе, наскільки можливо, грузинську владу. Далі почався швидкий рух до відновлення ще не забутого в Грузії минулого. Одразу було повернуто додому європейських  волонтерів, що викладали в кожній школі англійську мову, відновлено викладання російської, як другої обов'язкової.Повернулися вори в законі. Дрібний криміналітет підняв голову в маленьких містечках і селах. Почався тиск на бізнес. Поліція поступово знову навчилася закривати очі на дрібну злочинність і корупцію, рейтинг Грузії в "дуінг бізнес", звісно, впав, зростання економіки зупинилося, але в цьому питанні все знов змінилося після початку російської агресії в Україну. Читайте також: У Тбілісі мітингарі звели барикади біля парламенту та спалили опудало експремʼєра ІванішвіліДесятки тисяч мігрантів привезли з собою гроші, коштом росіян став зростати туризм, відновилися інвестиції, і, як подарунок з барського плеча — повернулася торгівля з Росією.  Туди поїхали вино та мандарини, а в грузинських магазинах з'явилася молочка з Костроми та ковбаса зі Ставрополя. На жаль, сьогодні полиці супермаркетів у Тбілісі вже наполовину нагадують Ростовські або Краснодарські. "Великий брат" з'явився всюди — книжки, літаки в аеропортах, банківські картки, невидимі ефесбешники на прикордонних постах, які надають поради грузинським прикордонникам. Подібний стиль проходження кордону відчув сам, маючи змогу 40-хвилинних розмов із прикордонником, який після кожної моєї відповіді на питання зникав у таємній кімнаті. Кожна книжка в моїх речах стала предметом детального контролю спеціально викликаної людини.3. У мене багато друзів у Грузії в різних містах. Більшість із них — поза політикою. Однак жоден із них не став на бік уряду, що підробив, як і очікувалося, результати виборів. Усі — на боці народу. Мої книжки видані грузинською мовою. Коли я був у Тбілісі в кінці травня,  я бачив мітинги молоді в Ваке, недалеко від будівлі Тбіліського університету, під прапорами Грузії та Євросоюзу. Я розумів, що європейський вибір для грузинської молоді не має альтернативи. Тоді, у травні,  здавалося, що влада спробує затиснути будь-який спротив. Не вдається. Кількість тих, хто хоче вільної Грузії,  більша, ніж кількість тих, хто готовий на чергові десятиліття російського рабства.Коли грузинам на виборах як рекламу провладної партії показали ролики з розбитими російськими злочинцями українськими містами, коли грузинська влада відверто відмовилася від європейського шляху, залякуючи своїх співгромадян війною у випадку втрати влади "Грузинською мрією", стало зрозуміло, які сценарії готуються. Сьогодні частина держслужбовців виступила на підтримку народу. Частина мовчить. Упевнений, що серед розглянутих бандитською владою сценаріїв є і сценарій великої крові, яка буде пролита на вулиці Руставелі під час знищення барикад та розгону натовпу. Це викличе реакцію у вигляді штурму урядових будівель. Далі може бути звернення падаючої влади по допомогу до Путіна. Чи буде в результаті на вулицях росгвардія або переодягнений у грузинську форму ОМОН, покаже час. Росіянам ще потрібні ресурси для поліцейських операцій у власній країні. Але те, що відлік іде на години та дні, — зрозуміло.Читайте також: "Буде або так, як в Україні, або так, як у Білорусі": Портников про протести в Грузії4. Два українських Майдани, 2004 і 2013-14 років, відрізнялися тим, що перший був проти влади, яка його не очікувала і, в кожному разі, планувала здати позиції новим елітам, другий же був проти тих бандитів, що тримали владу для пограбування країни й готові були все здати росіянам. Два грузинських Майдани відрізняються більше. Перший мав цілеспрямованого лідера, що прагнув влади та змін у країні, яка дійшла до межі самознищення, другий не має одноосібного лідера, але має президентку,  що підтримує опозицію. Але в першому випадку це була справа майже внутрішня, сьогодні мова йде про можливу втрату державності у випадку програшу народу. Це вже не боротьба зі старими елітами за майбутні реформи - це боротьба з російським озброєним авангардом, який атакує державність. Чи це війна? Так, хоч і не така, як в Україні.  І всім грузинам потрібно розуміти, що з ними б'ються військовими методами і їм прийдеться відкласти лозунг "Перемагає любов", який я бачив у травні, і ризикувати життями заради країни, її майбутнього.5. Історія Грузії останніх двохсот п'ятдесяти років — це історія зрад та спротиву, історія використання росіянами гібридних методів впливу, підкупу та тиску, історія зневіри й спустошення,  історія героїзму та підйому. Тому зараз головним питанням тих, хто захищає на проспекті Руставелі минуле та майбутнє вільного народу, є саме системний спротив — тут і розагітування поліцейських, і тиск на моральний стан чиновників, що йдуть проти близьких, і просвітницькі дії для журналістів світових ЗМІ. Відкритість, упевненість у перемозі та системні дії. Влада сама не піде. Ці люди, підготовані ФСБ та ГРУ, впевнений, мають план дій на кожний випадок, але вони смертельно бояться. Нічний розгін демонстрантів, знищення барикад, наметів,  затримання та чергові побої після демонстративного мовчання "космонавтів" — підготовані з Москви дії грузинської влади. Далі тільки взяття під контроль державних будівель може переконати владу піти добровільно. Інакше, на жаль, сценарій "Небесної сотні" і велика кров. І багато хто в Грузії готовий до цього. В країні є люди з досвідом війни в Україні.  Не випадково в лютому 2022 року грузинська влада перешкоджала бійцям майбутнього Грузинського батальйону дістатися України,  тиснула на них, відмовила Україні в постачанні зброї, в тому числі тієї, яку Україна віддала їм у важкі часи 2008 року. В Грузії є і системні організатори, які, впевнений, зараз готують наступний крок у протистоянні, і здатні виграти у Москви. Кожен день все більше поляризує ситуацію. Чим більше заходів опозиції по країні, тим менше ресурсів у влади в столиці, тим більше ймовірність успіху в народу.ДжерелоПро автора. Олександр Красовицький, український видавець, генеральний директор і основний власник видавництва "Фоліо".Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Британський промоутер Бен Шалом вважає, що Олександр Усик (22-0, 14 КО) знову переможе Тайсона Ф'юрі (34-1-1, 24 КО). При цьому він підтримуватиме свого співвітчизника, як і в першому бою. Про це повідомляє DАZN. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Легендарний боксер Льюїс відвідав Усика напередодні реваншу з Ф'юрі "Я хотів, щоб він переміг, тому що Тайсон британець, але я не бачу способу, як він може переграти Олександра Усика", - сказав Шалом. За його словами, Усик "доводив свій рівень знову і знову". "Але я не думаю, що ми бачили найкращу версію цього хлопця. Навіть якщо говорити про перший поєдинок проти Тайсона. Немає сумнівів, що в реванші обидва хлопці будуть кращими, але з огляду на історію, я віддаю свою перевагу Усику, навіть незважаючи на те, що дуже хочу перемоги Ф'юрі", - додав промоутер. Китайський боксер у надважкій вазі Чжан Чжилей вважає, що українець Олександр Усик переможе Тайсона Ф'юрі в їхній другій зустрічі на ринзі. 19 травня Олександр Усик переміг Тайсона Ф'юрі на рингу в Ер-Ріяді - Саудівська Аравія. Обидва боксери протрималися всі 12 раундів.

DОU поспілкувався із заступницею міністра оборони з питань цифровізації Катериною Черногоренко та з’ясував деталі про законодавчі зміни та майбутні плани, які стосуються реєстру «Оберіг», повісток і відстрочок у «Резерв+». Які нові правила діють щодо вручення повісток, як Нацполіція взаємодіятиме з реєстром «Оберіг», що це означає для військовозобов’язаних, які порушують військовий облік, і чи буде функціональність, щоб продовжити надану відстрочку — у матеріалі. З ключового: Приблизно третина розісланих повісток сформовані через «Оберіг»У людини є три дні, щоб відреагувати на рекомендований лист з повісткоюВ реєстрі «Оберіг» зібрана базова інформація про 98% чинних військовозобов’язанихУ реєстрі з’являться люди після 25 років, які ніколи не відвідували ТЦКВійськовозобов’язані від 16 до 25 років ставляться на облік автоматично, без відвідування ТЦК і без ВЛКУ Резерв+ можна буде виправити ПІБ, дату народження, ІПН Читайте докладний експлейнер У реєстрі Оберіг є персональні та службові дані про всіх військовозобов’язаних українців від 16 до 60 років. Передусім «Оберіг» наповнюється інформацією, зібраною працівниками ТЦК та СП. Оператори ТЦК вносять дані, які містилися в паперових картках, а також ті, які повідомляє людина, коли приходить до територіального центру. Далі через взаємодію з державними реєстрами ця інформація верифікується. Якщо в людини змінилися дані, певна інформація може автоматично оновитися в реєстрі — завдяки взаємодії різних інформаційних ресурсів органів влади. А деяка інформація з’являється тільки після того, як оператор ТЦК внесе її вручну. «Більшість даних з’являються шляхом інформаційного обміну. А оператор може цей обмін ініціювати», — зауважили DОU в Міноборони. У будь-якому разі це не звільняє людину від обов’язку особисто повідомляти ТЦК та СП про зміну даних. Як працює обмін даними Оберегу з іншими державними реєстрамиПередавання даних між реєстрами зроблено на базі системи інтероперабельності «Трембіта», вона є основою побудови інформаційних взаємодій між реєстрами в Україні. Щоб ця взаємодія відбувалась, як правило, на стороні «Оберегу» будуються вебклієнти, а на стороні державних реєстрів — вебсервіси. Взаємодія сервісу і клієнта дає змогу передавати інформацію через «Трембіту» з одного реєстру в інший шляхом запиту.«Трембіта» забезпечує цілісність даних, які бігають між реєстрами, їхню однозначну верифікованість, а також юридичну значущість. По дорозі між двома шлюзами ця інформація шифрується. Перед тим як інформація по «Трембіті» піде від одного шлюзу безпечного обміну до іншого, вона проходить кілька етапів з одного контуру в інший, потім вебклієнт надсилає запит та отримує відповідь, а тоді у зворотному боці через всі налаштування безпеки воно проходить назад до оператора.Тобто відомості з реєстрів отримуються за запитом. Оператор в ТЦК не матиме безпосереднього доступу до ЄДЕБО, ДРФО, ДРАЦС. Він отримає відповідь на запит, формат і структура якого визначені юридично. 🟢 «Оберіг» і зміна даних З 18 травня 2024 року людина може переглянути, які дані про неї є в реєстрі «Оберіг». Зокрема, через застосунок «Резерв+» підтягується: прізвище, ім’я, по батькові;дата народження;індивідуальний податковий номер;інформація про дату оновлення даних;відомості про бронювання та відстрочку, якщо вони є;дата проходження медкомісії та придатність/непридатність;військово-облікова спеціальність тощо. Якщо дані в реєстрі некоректні, людині треба особисто звертатися у ТЦК, де вона стоїть на обліку. Для безпеки та цілісності реєстру кожен ТЦК має доступ тільки до тих даних, які стосуються його обліку. Тобто якщо людина стоїть на обліку в київському центрі комплектування, то, для прикладу, у львівському ТЦК оператор не зможе внести про неї інформацію. При цьому через «Резерв+» можливо самостійно уточнити лише номер телефону, електронну скриньку та фактичну адресу. Та у 2025 році у застосунку з’явиться функціональність для виправлення даних у реєстрі «Оберіг» на основі інформації з інших реєстрів, розповіла DОU Катерина Черногоренко. Насамперед з’явиться можливість виправити ПІБ, дату народження, ІПН (реєстраційний номер облікової картки платника податків), інформацію про освіту. Це, за словами заступниці міністра оборони, основоположні дані, від яких залежить верифікація людини, щоб вона могла отримати електронний військово-обліковий документ, відстрочку та інші послуги в «Резерв+». Якщо людина не зареєстрована в застосунку «Резерв+», вона теж може дізнатися, які відомості про неї є в реєстрі «Оберіг». Зокрема, отримати витяг з інформацією через «Дію». 🟢 «Оберіг» і повістки У липні 2024 року уряд ухвалив постанову, за якою ТЦК став формувати і друкувати повістки за допомогою електронного реєстру «Оберіг» і підписувати їх кваліфікованим електронним підписом. Катерина Черногоренко повідомила DОU, що приблизно третина розісланих наразі повісток — це повістки нового зразка з QR-кодом. І їх ставатиме більше. «Нині ми посеред перехідного етапу, коли застарілі повістки з мокрою печаткою та підписом від руки ще діють на рівні з повістками з QR-кодом і електронним підписом. Ми рухаємось до повного переходу на повістки нового зразка», — зауважила заступниця міністра оборони. У листопаді прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що 98% повісток, сформованих через «Оберіг» і розісланих за останні два місяці, були адресовані безробітним або тим, хто працює неофіційно. Критерії, за якими повістки формуються через «Оберіг», надає Генеральний штаб ЗСУ. У реєстрі «Оберіг» є окреме поле про повістки — коли вона була вручена людині та який статус. На запитання, чи з’явиться ця інформація у «Резерв+», Катерина Черногоренко зауважила: «Наразі таку функціональність не розробляємо. Але аналізуємо потреби користувачів і перевіряємо, чи цей статус у застосунку є затребуваним». Три дні, щоб відреагувати на повістку З травня 2024 року повістки дозволили надсилати людям рекомендованими листами (є трекінг-номер, за яким можна її відстежити). А з жовтня, відповідно до законодавчих змін, рекомендовані листи з позначками «Повістка ТЦК», «Вручити особисто» адресатам мають вручати особисто. При цьому, якщо за вказаною у листі адресою людини немає, працівник пошти телефонує їй та/або вкладає в абонентську скриньку повідомлення, що надійшов рекомендований лист із позначкою «Повістка ТЦК». У людини є три робочі дні після інформування, щоб забрати рекомендований лист, інакше працівник пошти робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», засвідчує її своїм підписом і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає лист до ТЦК. Також якщо людина відмовляється засвідчити своїм підписом відмову від одержання рекомендованого листа з позначками «Судова повістка», «Повістка ТЦК», працівник пошти робить позначку «Адресат відмовився». І так само не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає лист ТЦК. Після цього ТЦК може винести постанову про штраф від 17 до 25,5 тисяч грн. Нагадаємо, що належним підтвердженням і датою оповіщення про виклик у ТЦК є (пункт 41 постанови № 560)день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи про відсутність особи за адресою місця проживання, повідомленою цією особою ТЦК під час уточнення своїх облікових даних;день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила ТЦК іншої адреси місця проживання. Докладно про штрафи та відповідальність за порушення військового обліку ми розповідали в експлейнері. Крім того, у «Резерв+» хочуть додати функціональність для сплати штрафів за порушення правил військового обліку. За словами Катерини Черногоренко, для цього є технічна можливість, а також законопроєкт, за яким якщо людина добровільно оплачує квитанцію, то отримує 50% знижки на штраф. 🟢 «Оберіг» і Нацполіція За новими правилами, які діють від кінця жовтня, Нацполіція обмінюватиметься даними з реєстром «Оберіг». Як зазначено на сайті Міноборони, поліція зможе оперативно отримувати дані про порушників і передавати їх до найближчих ТЦК або органів СБУ. Якщо електронна передача буде технічно неможлива, передбачено альтернативні способи звернення до поліції, зокрема в паперовій формі. Ми розпитали Катерину Черногоренко, як це відбуватиметься на практиці. За словами заступниці міністра оборони, Національна поліція не має доступу до реєстру Оберіг. Ключове нововведення постанови — це перехід на електронну взаємодію між реєстром і Єдиною інформаційною системою МВС. Якщо людина порушила правила військового обліку чи законодавство про мобілізаційну підготовку та не прийшла до ТЦК для розгляду адміністративної справи, раніше в ТЦК формували по цій людині паперовий документ — додаток 20. Його відсилали до Нацполіції в паперовому або відсканованому вигляді. І далі поліція з’ясовувала, де людина може перебувати, щоб затримати її і доставити в ТЦК. «Цифровізація не розширює нічиї повноваження, а лиш оптимізує спільну роботу. Паперові дані надсилались до Нацполіції довше та у відносно довільній формі. Наприклад, списком порушників замість індивідуальної інформації про кожного. Це ускладнювало роботу», — коментує Катерина Черногоренко. За новим алгоритмом керівник ТЦК формує електронний пакет даних за допомогою реєстру. Цей пакет даних завіряється кваліфікованим електронним підписом і відправляється через «Трембіту» та Єдину інформаційну систему МВС до Нацполіції. Або, наприклад, якщо повістка сформована автоматично і людина була оповіщена правильно, але не прийшла за повісткою — у таких випадках протягом трьох днів автоматично формується постанова про розшук з підписом начальника ТЦК і дані передаються до Національної поліції. Електронний пакет містить усі ті дані, що й додаток 20. Це ПІБ, дата народження, адреса задекларованого / зареєстрованого місця проживання, підстава (порушення правил військового обліку, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку і мобілізацію). Також електронний пакет може містити інші дані, які є в реєстрі «Оберіг» на момент звернення — номер телефону, імейл, місце роботи тощо. Тобто дані, передбачені цим законом. Якщо в ТЦК немає технічної можливості надсилати електронні дані, він передає їх до Нацполіції в паперовій формі. Тоді діє стара процедура, формується додаток 20. «Тепер Нацполіція матиме зручний доступ до впорядкованого набору даних щодо кожної людини, яка порушила законодавство. Більше не треба витрачати час на паперову роботу, шукати й синхронізувати інформацію. Розв’язання питань порушення обліку значно пришвидшиться», — підсумували в Міноборони. Водночас наразі у «Резерв+» є сповіщення про порушення військового обліку, однак немає пояснення, у чому причина — проігнорована повістка, неправильно вказане місце проживання. За словами Черногоренко, незабаром у «Резерв+» з’явиться ця інформація — оператори ТЦК при внесенні сповіщення про порушення обліку обов’язково зазначатимуть причину. 🟢 Чи можна стати на облік без відвідування ТЦК Постановою 932 «Оберіг» стали наповнювати даними про чоловіків 16–60 років. Раніше реєстр не «бачив» інформації про тих, хто ніколи не ставав на військовий облік і не відвідував ТЦК. Але тепер це зміниться, оскільки налагодили обмін даними між реєстром «Оберіг», Єдиним демографічним реєстром і системою Державної міграційної служби. Також чоловіків 16–25 років, відповідно до експериментального проєкту, ставлять на облік автоматично, у них немає потреби звертатися до ТЦК і проходити медогляд. Уже зараз люди від 18 років можуть згенерувати військово-обліковий документ у мобільному застосунку «Резерв+». На запитання, чому проєкт є «експериментальним», Катерина Черногоренко уточнила DОU, цей формат дає змогу врегульовувати процеси, недостатньо враховані законодавством. Для чого ухвалили проєкт: Щоб безбар’єрно поставити на облік чоловіків, які перебувають за кордоном. Щоб вони автоматично не стали порушниками лише через неможливість приїхати в Україну.Розвантажити ТЦК. Чоловіки 16–25 років не підлягають призову без їхньої згоди — тож зусилля ТЦК хочуть зосередити на завданнях мобілізації. Автоматичне взяття на облік чоловіків 16–25 років триватиме протягом року. Після цього цифрова команда Міноборони підготує звіт, і якщо результат буде позитивним, врегулює процес законодавчо. Відповідно до документа, якщо чоловіки 16–25 років мають інвалідність чи тяжкі захворювання, вони повинні подати документи про це на розгляд військово-лікарської комісії. Зокрема, авторизуватись у застосунку «Резерв+» і подивитися, в якому ТЦК перебуває на обліку. Тоді зателефонувати у свій ТЦК і запитати, чи треба принести документи. Але на час воєнного стану призов на строкову військову службу не проводять. Людину не будуть мобілізовувати, тому немає відповідного обов’язку, кажуть у Міноборони. Що з військовозобов’язаними від 25 років Згідно з експериментальним проєктом, на облік ставитимуть загалом чоловіків 16–60 років. «Для військовозобов’язаних до 60 років автоматичної процедури поки що немає. Наразі чоловіки, яким виповнилося 25 років, мають стати на облік особисто, тобто прийти до ТЦК за місцем реєстрації, де працівник внесе дані вручну. Дистанційно вони можуть лише оновити облікові дані. Технічно ми готові взятися за втілення автоматичної постановки на облік всіх військовозобов’язаних. Але для цього мають бути розроблені законодавчі підстави», — зауважила DОU Катерина Черногоренко. 🟢 «Оберіг» і відстрочки З 9 листопада в застосунку «Резерв+» можна оформити відстрочку онлайн. Однак нині це доступно лише деяким категоріям військовозобов’язаних. Зокрема: людям з інвалідністю, які мають актуальне пенсійне посвідчення;студентам, аспірантам і докторантам, які навчаються на денній або дуальній формі і здобувають послідовну освіту;багатодітним батькам, які мають трьох і більше неповнолітніх дітей в одному шлюбі. У Міноборони зауважують, що людині не потрібно додатково завантажувати документи, які будуть підтверджувати право на звільнення від призову. Ці дані Резерв+ перевіряє через інші реєстри, які взаємодіють з «Оберегом». Коли відстрочку підтвердять, військовозобов’язаний отримає сповіщення у застосунку. Новий статус одразу зʼявиться і в електронному військово-обліковому документі. Термін дії відстрочки — три місяці. Чи буде функціональність, щоб продовжити надану відстрочку. Як пояснила DОU Катерина Черногоренко, вони ще визначаються, чи буде це відбуватись автоматично (і людина отримуватиме рush-сповіщення про продовження відстрочки). Чи все-таки треба буде зайти застосунок та оновити статус відстрочки у кілька кліків. Однак схиляються до другого варіанту. Бо є випадки, коли людина не хоче продовжувати відстрочку або хоче змінити підставу відстрочки на іншу. 🟢 Який актуальний статус реєстру «Оберіг» має обмін з 14 інформаційно-комунікаційними системами (ІКС), до яких входять і реєстри, і різні способи взаємодії. До них належать Реєстр платників податків, реєстри Міносвіти, Мінсоцполітики, Державної реєстрації актів цивільного стану, Єдиний реєстр судових рішень, взаємодії з Державною прикордонною службою (дані про перетин кордону), Державною міграційною службою (паспортні дані), інформаційні системи Нацполіції, МВС тощо. За рік наповнення «Оберегу» зросло з 30% до 98%. Як пояснила DОU Катерина Черногоренко, це означає, що в реєстрі зібрана базова інформація про 98% чинних військовозобов’язаних. І додає, що це стало можливим завдяки роботі операторів ТЦК, які вносили ці дані вручну, і взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами — Державної міграційної служби, Міністерства юстиції, Державної прикордонної служби, Державної податкової служби. Які реєстри планують підключати далі. Як зауважили в Міноборони, планують обмін ще із 7 реєстрами. Наприклад, з реєстром боржників. Щоб упевнитись, що багатодітний батько, який має дітей з різних шлюбів, не має заборгованості у сплаті аліментів. І надати йому відстрочку онлайн. Ще приєднають базу даних МВС про зниклих безвісти — щоб таким людям не надходили повістки; Єдиний державний реєстр транспортних засобів, реєстр володіння зброєю. Оновлення від 21.11. Прибрали інформацію про те, що варто звернутися до технічної підтримки, якщо застосунок Резерв+ не може знайти дані про військовозобов’язаного в контексті відстрочки. Технічна команда за це не відповідає. Людині варто звернутися до ТЦК, де вона стоїть на обліку.

В Івано-Франківську 21 листопада 2024 року відкрили меморіальну дошку бійцю Тарасу Данишу. Військовослужбовець загинув 14 травня 2023 року

Кость Левицький намагався розвивати хист українців до підприємництва "У нас було багато видатних осіб у різні періоди історії. Але більшість із них була пов'язана з війнами, революціями, збройною боротьбою. А Кость Левицький був прихильник мирного шляху розвитку держави, здобуття влади. Він мав величезний досвід, оскільки йому довелося жити в п'яти політичних режимах Австрія, Польща, ЗУНР, перша радянська окупація, німецька окупація. І цей досвід міг бути використаний", висловив думку про першого керівника Державного секретаріату ЗУНР, юриста Костя Левицького, доктор історичних наук, професор Ігор Андрухів. Кость Левицький народився 18 листопада 1859-го в містечку Тисмениця неподалік Станіславова, нині Івано-Франківськ, у родині греко-католицького священника. Батько, отець Антон, деякий час допомагав ієрею в церкві, а згодом отримав власну парафію в селі Нижнів над Дністром й переїхав туди із сім'єю. У дитячому віці Кость виявляв неабиякі здібності до навчання. Після успішного закінчення школи вступив до Станіславівської гімназії. У місті на той час жили українці, поляки, євреї, вірмени, німці, однак у навчальному закладі існував дух українства. Мовою викладання була польська, проте учні-українці між собою розмовляли рідною мовою. Переходили на українську під час спілкування з ними й поляки. До 1871-го директором гімназії був українець за походженням. Під час навчання Левицький вступив до нелегального об'єднання "Громада", створеного ще 1863-го. Про це він згадував на шпальтах газети "Станіславівські вісті" від 29 серпня 1937 року: "Трималось іще життя між українськими учениками, званими студентами&hеllір; Там була "Громада", тайна українська організація, піддержувана родиною Заклинських, і в цій громаді знайшов я перше національне вишколення та організаційне приспособлення&hеllір;" Першим почав вести офіційні документи українською Восени 1878-го, після закінчення гімназії і вдалого складання випускних іспитів, Кость розпочав навчання на правничому факультеті Львівського університету. Під час студентських років юнак активно залучався до громадської праці в молодіжних об'єднаннях націо­нального характеру. Один із них "Дружний лихвар", куди Кость вступив на початку 1880 року. 1882-го, після закінчення університету, працював у канцелярії Галицького намісництва, де здобув перший управлінський досвід. За два роки захистив дисертацію з права, а 1890-го відкрив у Львові приватну адвокатську контору. На першому ж судовому процесі новоспечений адвокат вимагав від прокурора виголошення обвинувачення українською. Сам Левицький принципово вів справи рідною мовою. І саме він першим почав вести офіційні документи українською. У львівському правничому світі здобув повагу, особ­ливо в цивільних справах. Старші адвокати, українці й поляки, приходили до Левицького розв'язувати важкі юридичні завдання. А знав він чимало, бо читав багато німецьких правничих журналів. "Д-р Кость Левицький мав тоді коло 30 літ, високого росту, гарно збудований, дуже пристійний, з румяно-­білим обличчям, з темним заростом і темним волоссям в коротку щітку. Мені тоді показався як людина зрівноважена, з достойною поведінкою, чим викликав притягаюче вражіння. Говорив коротко, лагідно і по-приятельськи. Особливо цим останнім здобув мої симпатії, бо вже з моєї піврічної практики я переконався, що молодий "академік"-студент був переважно трактований як нуля. Д-р Кость Левицький визначив мені місячну платню у висоті 25 ринських, попереджуючи мене про те, що він є педантом і вимагає педантичної праці, а це мені як молодому академікові на будуче придасться", писав у спогадах доктор права Олександр Баранецький, який у 18921895 роках працював канцелярійним урядником в адвокатському бюро Костя Левицького. Свій професійний досвід Кость Левицький популяризував на сторінках українського журналу "Часопись Правнича" і з 1889-го був його незмінним редактором протягом перших 10 років існування. На сторінках видання публікували розвідки з історії права, переклади основних законів Австро-Угорської імперії українською мовою. Таким чином, удосконалювалася українська юридична термінологія. 1893-го з'явилося перше видання книжки "Німецько-­український правничий словар" Костя Левицького, що став класикою юридичної літератури. На його створення автор витратив 10 років. Левицький намагався розвивати хист українців до підприємництва. Для цього вивчав австрійський досвід. Раніше, 1883-го, він став співзасновником першого українського кооперативу "Народна торгівля", що згуртував перед Першою світовою понад сотню споживчих товариств і кілька тисяч фізичних осіб. Для нього Кость писав статут. Ще під час навчання в гімназії Левицький вступив до Товариства "Просвіта" й майже одразу став його секретарем. Адвокат розумів, що народові потрібен не лише правовий захист, але й елементарна освіта. Особливою заслугою Костя Левицького було придбання "Просвітою" у квітні 1895-го власного будинку у Львові, на площі Ринок. У ньому розмістилися також Наукове товариство ім. Шевченка з бібліотекою і музеєм, громадські організації. Левицького обрали головою львівської контори, а з 1900-го впродовж шести років він фактично керував і головним відділом "Просвіти". Влітку 1903-го очолив Крайовий комітет, який розробив проєкт статуту фонду побудови руського Народного театру у Львові. Нову ідею фінансово підтримав професор Михайло Грушевський та інші галицькі українці. Завдяки старанням Левицького відкрили страхову компанію, ідею створення якої у Львові виношували 30 років. Левицький розробив для неї проєкт статуту та став співзасновником Товариства "Дністер", створеного 1892-го, й однойменного кооперативного банку (1894). Теперішня хвиля кличе український народ стати однодушно проти царської імперії "Спочатку товариство займалося страховими випадками, пов'язаними лише з пожежами. Пізніше вже пере­орієнтувало свою діяльність на різні випадки: це й хвороба поголів'я худоби, і повені, й т. д." каже Павло Артимишин, кандидат історичних наук. Ще одне дітище Левицького "Крайовий союз кредитовий" у Львові. Українські кооперативи змогли отримувати кредити з банків Австро-Угорщини, завдяки ним українці засновували бізнес, купували нерухоме майно чи землю. Також надавалися консультації у проведенні господарських операцій, союз виділяв кошти на спорудження церков та видавничо-виховну діяльність. Кількість кредитних кооперативів за 15 років існування установи зросла у 16 разів, а власні кошти збільшились у 58 разів. 25 грудня 1906-го Контрольна рада обрала Левицького Генеральним директором союзу, що фактично став центральною ощадною касою української кооперації. Страхова компанія "Карпатія", яка діяла з 1911-го під протекторатом митрополита Андрея Шептицького, рекомендувала енергійного адвоката і громадського діяча на посаду голови наглядової ради. Але попри досягнення в культурно-просвітницькій та в економічній сферах Кость Левицький увійшов в українську історію насамперед як політичний діяч. Його політична кар'єра розпочалася в середовищі народовців, в їхній ідеології були присутні лібералізм, націоналізм, піднесення соборного духу й національної свідомості галицьких і наддніпрянських українців. 1885-го створили громадсько-політичну організацію "Народна Рада". У програмі йшлося, що галичани є "частиною великого 20-мільйонного народу малоруського, самостійного, посеред громади народів слов'янських"; доведено також необхідність боротьби за "автономію країв і автономію народів". Співзасновником Ради й незмінним заступником її керманичів і був Кость Левицький. У грудні 1899-го Левицького обрали до Тіснішого Народного комітету керівництва новоствореної Української національно-демократичної партії УНДП, яка оголосила своїм ідеалом "незалежну Русь-Україну" й фактично стала лідером українського політичного життя. Була заснована з ініціативи Івана Франка, Михайла Грушевського, Юліана Романчука, В'ячеслава Будзиновського. У травні 1907-го Костя Левицького обрали послом австрійського парламенту. В ухваленій того ж року програмі фракції стверджено мету діяльності послів самостійний політичний, економічний, соціальний і культурний розвиток українського народу. Чимало часу приділив роботі в Галицькому крайовому сеймі, послом якого його обрали 1908-го. У 19101913 роках Українська національно-демократична партія відстоювала покращення становища українського громадянства Галичини й усієї України на міжнародній арені. 1912-го назрівала війна між Австро-Угорщиною та Росією. У грудні того ж року у Львові відбулися збори політичних діячів Галичини, на яких ухвалили резолюцію, де зазначалося: "З огляду на добро і будучність українського народу по обох боках кордону, на случай оружного конфлікту між Австрією і Росією ціла українська суспільність однозгідно і рішуче стане на стороні Австрії, проти Російської імперії як найбільшого ворога України". Почалася Перша світова війна. Відгуком на неї було створення у Львові Головної Української Ради (ГУР) 1 серпня 1914-го, яку очолив Кость Левицький. А вже 3 серпня ГУР звернулася до населення з документом, де йшлося про те, що "теперішня хвиля кличе український народ стати однодушно проти царської імперії". Кость Левицький підтримав ідею створення наддніп­рянською еміграцією у Львові позапартійного Союзу визволення України (СВУ). Особливо важливою виявилася ініціатива ГУР щодо формування у складі австрійського війська легіону Українських січових стрільців кількістю 2,5 тис. вояків. Із цією метою Левицький провів у серпні 1914-го переговори з прем'єр-­міністром, міністрами закордонних справ і оборони Австро-Угорщини. 5 травня 1915-го на базі реформованої ГУР у Відні заснували Загальну Українську Раду (ЗУР), яку очолив знову-таки Кость Левицький. Він вітав проголошення незалежної Української Народної Республіки на мітингу 10 лютого 1918-го перед будинком "Просвіти" у Львові, укладення нею Брест-­Литовського мирного договору. Увечері 9 листопада під головуванням Левицького відбулося чергове засідання УНРади. Його учасники ухвалили назву держави Українська Держава. Був обраний Тимчасовий державний секретаріат на чолі з Левицьким. "Ми свідомі цього обов'язку, який прийняли серед граду куль і незвичайно важливих обставин. Вступаючи в уряд, уважаємо за відповідне зазначити, що стоїмо на демократичнім принципі. Ми вийшли з народу, і для народу буде присвячена наша праця", цими словами започаткував 10 листопада 1918-го діяльність Тимчасового Державного секретаріату його голова Кость Левицький. 13 листопада Левицький від імені уряду вніс на розгляд УНРади Тимчасовий основний закон про державну самостійність українських земель колишньої Австро-­Угорської імперії. Його одноголосно схвалили. Згідно з ним з'явилася нова назва держави Західно-Українська Народна Республіка (ЗУНР). Виступаючи в обговоренні цього питання, Левицький висловився так: "Повстання нашої держави основано на праві самоозначення народів, признаного цілим світом&hеllір; Ми признаємо в нашій державі республіканський устрій, примінюючи в суспільно-державнім життю всі здобутки новітньої демократії". Ухвалили оголосити також мобілізацію до армії. Вона мала стати регулярною. Після збройного виступу поляків у Львові та падіння столиці наприкінці листопада 1918-го керівництво республіки переїхало до Тернополя, потім до Станіславова. А влітку 1919 року емігрувало за кордон. Наприкінці грудня 1918-го Левицький подав у відставку з посади керівника уряду. 15 липня 1920-го сформовано третій склад "уряду диктатора", на цей раз еміграційного. У серпні того ж року диктатор ЗУНР Євген Петрушевич призначив Костя Левицького уповноваженим для справ преси і пропаганди. У січні 1921-го йому доручили керувати Міністерством закордонних справ. Разом з іншими членами уряду брав участь у написанні державно-правових документів, що мали сприяти визнанню ЗУНР на міжнародній арені. Левицький очолював делегації ЗУНР на міжнародних конференціях у Ризі (1920), Женеві (1921) та був членом делегації в Генуї (1922). Водночас заснував і очолив Комітет політичної еміграції, який об'єднував усіх західноукраїнських політемігрантів у Європі, надавав їм моральну, правову й матеріальну допомогу. Вісімдесятирічний Левицький майже півтора року провів на Луб'янці 1923-го після самоліквідації уряду Левицький повернувся до Львова. У міжвоєнні роки він входив до Центрального комітету Українського національно-демократичного об'єднання (УНДО), але головні зусилля зосереджував на сфері національного економічного й культурного життя. Працював на посадах директора "Центробанку", голови Союзу українських адвокатів, члена Начальної ради адвокатів Польщі (19351939), редактора журналу "Життя і право". Крім того, написав низку фундаментальних праць з історії українського національно-­визвольного руху. Одразу після наступу червоної армії на Львів 22 вересня 1939-го Кость Левицький як голова Українського допомогового комітету прибув до керівництва нової влади з метою встановити відносини, але за особистим наказом народного комісара внутрішніх справ УРСР Івана Сєрова його заарештували. Микита Хрущов негайно доповів про це Сталіну. Вивезений до Москви 80-річний Левицький майже півтора року провів на Луб'янці. Його справою займалися особисто Берія і Молотов, які розуміли, що репресії й ув'язнення Левицького викличуть негативну реакцію українців приєднаного краю. Навесні 1941-го його звільнили й він повернувся до Львова. На початку радянсько-німецької війни у Львові 30 червня 1941-го заходами бандерівського крила ОУН проголошено утворення Української держави, а 6 липня сформовано представницький орган Українську раду сеньйорів, з 24 липня Українська Національна Рада, в кількості 45 членів. Її головою став Кость Левицький, а почесним президентом митрополит Андрей Шептицький. Попри утиски й перешкоди з боку німецької окупаційної адміністрації, УНРада захищала інтереси українців, намагалася пом'якшити окупаційний режим. 22 липня 1941-го за підписами Шептицького й Левицького Рада сеньйорів надіслала раднику Гітлера Йоахіму фон Ріббентропу телеграму протесту проти включення Галичини до Генерального губернаторства, підкресливши, що українці прагнуть проголошення самостійної Української держави. Німці вимагали від Левицького оприлюднити заяву про лояльність до німецької влади, але він відмовився. І сказав: "Чужинці приходять і відходять, а в хаті залишається господар". Левицький неодноразово вів переговори з керівни­цтвом нової влади, зокрема з губернатором, вимагав припинити безпідставні репресії, звільнити ув'язнених українців. У посланні до губернатора дистрикту Галичина від 14 жовтня 1941-го він сміливо наголошував: "Українська Національна Рада репрезентує громадську опінію національної ідеї до часу створення Соборної незалежної України". Кость Левицький помер 12 листопада 1941-го. Був похований на Янівському меморіальному цвинтарі у Львові поруч із генералом Мироном Тарнавським. У надгробному слові владика Йосип Сліпий назвав Костя Левицького керманичем політичного життя народу до останньої хвилини.

Ще двох обвинувачених у потрійному вбивстві допитали у Деснянському районному суді Чернігова. Йдеться про розстріл подружжя Череванів та їхнього чотирирічного сина, які 14 травня 2023 року приїхали з Києва, щоб купити машину

Про це інформує Укренерго."У лавах енергетиків знову гірка втрата. Внаслідок масованої атаки ворога сьогодні загинули двоє наших колег", - написали в Укренерго.Згідно з повідомленням, 41-річний Дмитро Камінний, який працював в Укренерго протягом 16 років, був диспетчером на електропідстанції. У нього залишилася десятирічна донька. Колеги говорять про Дмитра як про професіонала, надійного друга й доброго батька.44-річний Максим Шаргородський працював у компанії з 2005 року, спершу як електрослюсар, а згодом як диспетчер. З початку повномасштабної війни до травня 2023 року Максим служив в армії, а після повернення продовжив свою роботу. У нього також залишилася донька, їй 14 років.Читайте також: В Одесі унаслідок атаки РФ протягом 18 та 19 листопада не працюватимуть школиОбидва загинули на робочому місці, виконуючи свої обов'язки."Висловлюю співчуття родинам і друзям загиблих. Втрачати близьких людей – завжди боляче. А раптова смерть від ворожих ракет – ще більш гірка втрата. Ми завжди будемо пам’ятати колег, які загинули, виконуючи свій професійний обов’язок. Це наш спільний біль, і не тільки компанії, енергетиків, а загалом держави. Сподіваюсь, світ врешті змусить агресора належно відповісти за кожне відібране життя", – зазначив т.в.о. голови правління Укренерго Олексій Брехт.Нагадаємо, уранці 17 листопада російські окупанти здійснили масовану атаку на Україну. Для комбінованого удару ворог застосував ударні безпілотники, а також крилаті й балістичні ракети. Під ударом опинилися енергооб'єкти в низці регіонів. Сили оборони України збили 144 повітряні цілі, зокрема 102 ракети й 42 БПЛА.

Внаслідок масованої атаки РФ 17 листопада на Одещині загинули двоє співробітників Укренерго. Дмитрові Камінному був 41 рік. 16 з них він працював в Укренерго. Про гірку втрату Укренерго повідомило в Теlеgrаm. "З 2012 року був диспетчером однієї з електропідстанцій, де сьогодні і загинув. Без батька залишилась 10-річна донька. Колеги й рідні запам'ятають Дмитра професіоналом своєї справи, надійним другом, люблячим чоловіком та батьком", - йдеться в повідомленні. Максим Шаргородський загинув у 44. На підстанції Укренерго він працював з 2005 року - спершу електрослюсарем та електромонтером, а потім став виконувати обов'язки диспетчера. Зазначається, що з початку повномасштабної війни до травня 2023 року Максим був мобілізований. Після повернення продовжив працювати електромонтером. Без батька - теж залишилася 14-річна донька. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Масований удар по Україні: в областях повідомляють про наслідки "Висловлюю співчуття родинам та друзям загиблих. Втрачати близьких людей - завжди боляче. А раптова смерть від ворожих ракет - ще більш гірка втрата. Ми завжди будемо пам'ятати колег, які загинули, виконуючи свій професійний обов'язок. Це наш спільний біль, і не тільки компанії, енергетиків - а загалом держави. Сподіваюсь, світ врешті змусить агресора належно відповісти за кожне відібране життя", - висловився тимчасово виконуючий обов'язки голови правління Укренерго Олексій Брехт. На Львівщині через падіння уламків ворожої ракети у Шептицькому (Червоноградському) районі одна людина загинула. Це - 66 річна жінка. На момент атаки вона перебувала в автомобілі. Окрім того, уже двоє загиблих внаслідок російського удару є у Миколаєві. Вранці голова ОВА Віталій Кім повідомив про загиблу жінку. Пізніше додав, що у місті загинула ще одна жінка. На Одещині внаслідок російської атаки загинули двоє людей, повідомив голова ОВА Олег Кіпер.

15 листопада в Україні має завершитися аудит компаній зі статусом критично важливих, а також перевірка заброньованих спеціалістів. Чи означає це, що бронювання сьогодні відновлять, скільки зараз критичних підприємств в ІТ-галузі та чому взагалі вирішили проводити перевірки — розповідаємо в матеріалі. Що сталося 9 жовтня в Україні почали перевіряти деякі держструктури, які надавали компаніям статуси критично важливих і дозволяли бронювати працівників. Спочатку йшлося про те, що перевірятимуть лише обласні військові адміністрації, а Мінцифри не підпадає під аудит і продовжує надавати ІТ-підприємствам статуси критично важливих. Також ІТ-компанії могли скористатися онлайн-бронюванням через «Дію». Утім 20 жовтня на порталі «Дія» зупинили можливість бронювання працівників від мобілізації. Причина такого рішення пов’язана саме з аудитом заброньованих. DОU дізнався, що ІТ-компанії також перевіряються під час аудиту. Після заблокованого бронювання через «Дію» українські ІТ-обʼєднання та бізнес опублікували спільну заяву та закликали владу відновити процес і розпочати відкритий діалог. Утім, за інформацією DОU, вони не отримали відповіді від уряду. Також свою заяву публікувала Європейська Бізнес Асоціація із закликом відновити діалог щодо бронювання. Скільки ІТ-компаній користувалися бронюванням У проєктному офісі Дія Сіty ми дізналися, що наразі є 895 компаній, які отримали статус критично важливих через Мінцифри. У серпні таких компаній було 700, у липні — 575. Кількість бронювань фахівців зросла після запуску онлайн-бронювання через «Дію» 17 липня. Лише за два тижні роботи через «Дію» забронювали 120 тисяч працівників з усіх галузей. У вересні з понад 900 тисяч заброньованих в Україні спеціалістів орієнтовно 250 тисяч припадали на бронювання через портал «Дія». Якщо говорити саме про ІТ, то раніше (через паперову процедуру і Мінцифри) зазвичай було заброньовано 3-4 тисячі ІТ-спеціалістів. Зараз, за підрахунками Харківського ІТ-кластера, в Україні налічується від 14 до 18 тисяч заброньованих айтівців. Йдеться про всі види бронювання — за критеріями критичності (Дія Сіty) та прямі контракти з Міноборони. Чому вирішили проводити аудит і що буде далі За словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, аудит критичності підприємств проводиться через зловживання чинним механізмом. Він каже, що його помітили влітку. Те саме зауважує міністерка економіки Юлія Свириденко. «Починаючи з липня ми побачили аномально швидкий приріст кількості бронювань та компаній, що отримали статус критично важливих підприємств. Тому з ініціативи Міноборони розпочався аудит, щоб перевірити, з чим така динаміка пов’язана. Щоб виключити сумніви, зокрема у військових, і для певності, що це не загрожує обороноздатності», — сказала вона в інтерв’ю Fоrbеs. Свириденко також зауважила, що кількість заброньованих від мобілізації ніколи не перевищувала 950 000 осіб (у ЗМІ з’являлася цифра в 1,2 і 1,5 млн заброньованих). І питання полягає саме не в кількості заброньованих, а в стрімкому зростанні бронювань і компаній, що отримали статус критично важливих. За словами Шмигаля, після 15 листопада в уряді планують розробити нові параметри бронювання, щоб виправити ситуацію. «Вони не змінять критично ту систему, яка існує, але дозволять чіткіше визначати критичність підприємств і необхідність бронювання певних працівників», — зазначив він. UРD: 15 листопада Уряд оновив критерії бронювання та критерії для отримання критичності. Усі бронювання з 1 грудня будуть здійснюватися через Дію. Також відбуватиметься щомісячний моніторинг підприємств та організацій, щоб вони відповідали всім критеріям. Нарахована середня зарплата у підприємстві й у заброньованого працівника повинна бути не менше 2,5 мінімальних зарплат. «Для приватного сектору зарплатний критерій та відсутність боргів перед бюджетом — це тепер обов’язкові пункти, аби бронювати своїх працівників», — наголосив Денис Шмигаль. Зараз мінімальна зарплата в Україні становить 8000 грн. Отже, заброньовані працівники мають отримувати щонайменше 20 000 грн. До 20 листопада Мінекономіки має подати звіт щодо проведеного аудиту в Кабмін. Якщо буде вирішено, що порядок або умови бронювання порушені й підприємство не є критично важливим — його анулюють. В Мінцифри повідомили DОU, що не знають, коли бронювання на порталі стане доступним. Натомість очікують на результати аудиту. Поки він триває, продовжити бронювання можуть ті, у кого воно добігає кінця і хто був заброньований до 31 травня цього року. DОU поспілкувався з однією з великих ІТ-компаній на українському ринку. На умовах анонімності нам сказали, що зараз не припиняється процес підготовки пакетів документів, щоб у разі закінчення аудиту, швидко відновити процес. Найбільшою проблемою в компанії вважають бронювання критичних працівників, адже досі можна зарезервувати не більше ніж 50% від штату. В компанії кажуть, що цього недостатньо, та поступово кількість зарезервованих фахівців зростає. А що з економічним бронюванням «Хотілося б запровадити економічне бронювання, але військові на передовій його не сприймають, якщо йдеться про сплату певної суми. Тому потрібні параметри, які задовольнять і захисників і захисниць, і бізнес та спеціалістів. Ми працюємо над цим щодня, маємо безліч варіантів, пробуємо їх узгодити між всіма стейкхолдерами. Думаю, що після аудиту ми знайдемо рішення, внесемо зміни в чинну постанову і чітко визначимо критерії. Зокрема поставимо мінімальну суму заробітної плати для бронювання», — додав Шмигаль під час Київського економічного форуму. Джерело Замість використання середньої зарплати по регіону в уряді планують встановити конкретну мінімальну суму, яка дозволить продовжити бронювання. Нагадаємо, що компанія має відповідати хоча б трьом критеріям із семи, визначених у постанові КМУ, щоб отримати статус критично важливої для функціонування економіки. І один з пунктів — розмір заробітної плати має бути не нижчим від середньої заробітної плати у регіоні. Шмигаль також зазначив, що зараз в Україні зараз повістки розсилають передовсім тим людям, які не платять податки. При цьому враховується інформація про податки й від офіційно працевлаштованих фахівців, і від ФОПів. «Станом на сьогодні 98% розісланих повісток, які формуються уже через реєстр „Оберіг“, направляються людям, які не платять жодної гривні податків і ніде не зареєстровані», — сказав Шмигаль. Раніше DОU розповідав, які варіанти економічного бронювання пропонують у Верховній Раді, які там виникають юридичні колізії та які пропозиції з цього приводу звучать від військових. UРD 15 листопада: додали коментар ІТ-компанії та заяву уряду щодо нових критеріїв.

Суддя Верховного суду України Олександр Волков відсудив з утвореного в результаті судової реформи нового Верховного суду заборгованість по заробітній платі у розмірі 14 млн 128 тис. грн. Це виплати за 2021-2023 роки, коли він фактично не здійснював правосуддя, передає "Укрінформ". Відповідне рішення 27 грудня 2023 року ухвалив Київський окружний адміністративний суд, а Шостий апеляційний адміністративний суд 17 вересня 2024 року залишив без змін. Волков заявив, що Верховний Суд України не надав та не здійснив перерахунок щомісячної суддівської винагороди за 2023 рік та вихідної допомоги. Таким чином порушили його права на отримання належного розміру вихідної допомоги та суддівської винагороди. Він також просив виплатити заборгованості із зарплати за 2021, 2022 і 2023 роки. На обґрунтування позову був наданий лист Міністерства фінансів, у якому йшлося, що у законах про держбюджет на 2018-2023 роки передбачено норму, згідно з якою утримання суддів ВСУ та працівників його апарату здійснюється в межах бюджетних призначень, передбачених Верховному суду, а питання визначення обсягу видатків на сплату суддівської винагороди суддям ВСУ належить до компетенції Верховного суду. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Порушував права людей, брехав у декларації і випустив вбивцю Ґонґадзе" обрано нового голову Верховного суду У мотивувальній частині рішення йдеться, що при його ухваленні суд узяв до уваги рішення Конституційного суду від 18 лютого 2020 року, яким було визнано неконституційним ліквідацію Верховного суду України внаслідок судової реформи 2016 року, а також перейменування Верховного суду України у Верховний суд без переведення суддів. Верховний суд подав касацію на рішення про виплату Волкову компенсації у 14 млн 148 тис. грн. Касаційний адміністративний суд у складі ВС іще не призначив дату розгляду скарги. Волков додав, що подібні позови про виплату компенсацій подали іще троє суддів Верховного суду України. "Мені не давали здійснювати правосуддя, і це вина держави. Цьому оцінку уже дав ЄСПЛ, що держава Україна в особі державних органів, Верховного суду усунула суддів від можливості продовжувати здійснювати правосуддя. Верховний суд України у 2016 році був перейменований у Верховний Суд. І те, що суддів Верховного Суду України, які прослужили багато років, не допустили до здійснення правосуддя, за це держава Україна понесла відповідальність перед європейською спільнотою. На жаль, ініціатори цього в Україні не понесли ніякої відповідальності", - прокоментував він. 15 травня САП і НАБУ заявили про розкриття факту масштабної корупції у Верховному суді. Ідеться про схему одержання неправомірної вигоди керівництвом та суддями ВСУ. ЗМІ повідомили, що сума хабаря становила $2,7 млн, а один з фігурантів справи голова ВС Всеволод Князєв. 16 травня САП та НБУ підтвердили затримання посадовця. Того ж дня йому оголосили про підозру та позбавили посади у Верховному суді.

Яку спеціальність обрати та які бали потрібно мати, щоб потрапити на бюджет? З якими ІТ-компаніями співпрацюють українські університети? Які професії найчастіше здобувають студенти? Щоб дізнатися більше про ІТ-освіту в Україні, ми звернулися до 20 найбільших українських ІТ-вишів з рейтингу DОU. Ділимося інформацією від університетів, які погодилися надати дані про навчання майбутніх айтівців. Інформація про кількість місць, прохідні бали, можливості та ініціативи зібрана на 2024-2025 навчальний рік. ✅ Які ІТ-спеціальності можна обрати в українських вишах Найчастіше серед ІТ-спеціальностей трапляються «Комп’ютерні науки», «Інженерія програмного забезпечення» та «Комп’ютерна інженерія». Університет ІТ-спеціальності УКУ Бакалаврат: «Комп’ютерні науки» (додаткова спеціалізація «Робототехніка»), «ІТ та бізнес-аналітика», Магістратура: Програма з наук про даніДокторантура: РhD програма з інтелектуальних системСертифікатні програми: Інженерія даних, Аналітика даних, Продуктова аналітика, Сучасний С++ ХНЕУ 051 «Економіка (Економічна кібернетика)», 121 «Інженерія програмного забезпечення», 122 «Комп’ютерні науки», 124 «Системний аналіз (Управління складними системами)», 125 «Кібербезпека та захист інформації», 126 «Інформаційні системи та технології», 186 «Видавництво та поліграфія» КНУ ім. Шевченка «Прикладна математика», «Інженерія програмного забезпечення», «Системний аналіз та наука про дані» НаУКМА «Прикладна математика», «Комп’ютерні науки», «Інженерія програмного забезпечення», «Аналіз вразливостей інформаційних систем (кібербезпека)», «Автоматизація, комп’ютерно-інтегровані технології та робототехніка» ОНУ ім. Мечникова Галузь 12 «Інформаційні технології»: 122 «Комп’ютерні науки», 123 «Комп’ютерна інженерія», 126 «Інформаційні системи та технології» СумДУ Бакалаврат: «Прикладна математика», «Комп’ютерні науки», «Кібербезпека та захист інформації» Магістратура: «Прикладна математика», «Комп’ютерні науки» НТУУ «КПІ ім. І. Сікорського» F1 «Прикладна математика», F2 «Інженерія програмного забезпечення», F3 «Комп’ютерні науки», F4 «Системний аналіз та наука про дані», F5 «Кібербезпека та захист інформації», F6 «Інформаційні системи і технології», F7 «Комп’ютерна інженерія» ХНУРЕ 121 «Інженерія програмного забезпечення», 122 «Комп’ютерні науки», 123 «Комп’ютерна інженерія», 124 «Системний аналіз», 125 «Кібербезпека та захист інформації», 126 «Інформаційні системи та технології» НУ «Львівська політехніка» «Інженерія програмного забезпечення», «Комп’ютерні науки», «Комп’ютерні інженерія», «Системний аналіз», «Кібербезпека», «Інформаційні технології» ХНУ[м.Хмельницький] 121 «Інженерія програмного забезпечення», 122 «Комп’ютерні науки», 123 «Комп’ютерна інженерія», 125 «Кібербезпека та захист інформації», 126 «Інформаційні системи та технології», 174 «Автоматизація, комп’ютерно-інтегровані технології та робототехніка» ХАІ «Інженерія програмного забезпечення», «Комп’ютерні науки», «Комп’ютерна інженерія», «Системний аналіз», «Кібербезпека та захист інформації», «Інформаційні системи та технології» ХНУ ім. Каразіна 122 «Комп’ютерні науки», 123 «Комп’ютерна інженерія», 125 «Кібербезпека та захист інформації», 126 «Інформаційні системи та технології», 174 «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології та робототехніка», 176 «Мікро- та наносистемна техніка», 113 «Прикладна математика», 104 «Фізика та астрономія» НТУ «ХПІ» 121 «Інженерія програмного забезпечення», 122 «Комп’ютерні науки» (3 освітні програми), 123 «Комп’ютерна інженерія» (2 освітні програми), 124 «Системний аналіз», 125 «Кібербезпека», 126 «Інформаційні системи та технології», 113 «Прикладна математика», 186 «Видавництво та поліграфія» ✅ Умови вступу та кількість місць Щоб вступити на бакалаврат, обов’язково потрібно скласти НМТ (національний мультипредметний тест) з трьох дисциплін — української мови, математики та історії України. Четвертий предмет абітурієнти обирають самостійно. Це може бути іноземна мова, фізика, хімія, біологія, українська література або географія. Нижче наводимо прохідні бали, загальну кількість місць і форми навчання за ІТ-спеціальностями університетів. Ми розглядали вступ на бюджетну форму бакалаврату 2024 року. УКУ Прохідний бал — 150 Загалом є 120 місць. УКУ є приватним університетом і не має державних місць. Однак для студентів діє система стипендійної підтримки. Навчання відбувається офлайн, проте залежно від обставин можливий змішаний формат. ХНЕУ Прохідний бал — 160 Загалом є 550 місць, з них бюджетних — 150. Навчання відбувається онлайн. КНУ ім. Шевченка Прохідний бал — 152,5 Загалом є 420 місць, з них бюджетних — 292. Навчання відбувається у змішаному форматі. НаУКМА Прохідний бал — 154,7 Загалом є 246 місць, з них бюджетних — 143. Молодші курси (1 і 2) навчаються офлайн, старші — у змішаному форматі. ОНУ ім. Мечникова Прохідний бал — 152,8 Загалом є 65 місць, з них бюджетних — 14. Навчання відбувається у змішаному форматі. СумДУ Прохідний бал — 158,8 Загалом є 397 місць, з них бюджетних — 226. Переважно навчання відбувається онлайн. Офлайн навчаються студенти, які працюють з обладнанням або специфічним ПЗ. НТУУ «КПІ ім. І. Сікорського» Прохідний бал — 158,5 Загалом є 2650 місць, з них бюджетних — 1752 Навчання відбувається у змішаному форматі. ХНУРЕ Прохідний бал — 145 Загалом є 5660 місць, з них бюджетних — 1250 Навчання відбувається у змішаному форматі. НУ «Львівська політехніка» Прохідний бал — 158,6 Загалом є 2970 місць, з них бюджетних — 1485. Навчання відбувається онлайн. ХНУ [м. Хмельницький] Прохідний бал — 159,2 Загалом є 191 місце. Бюджетні місця визначаються за конкурсом на основі рейтингового списку. Навчання відбувається очно. ХАІ Прохідний бал — 158 Загалом є 970 місць, з них бюджетних — 271. Навчання відбувається онлайн, синхронно й асинхронно. ХНУ ім. Каразіна Прохідний бал — 150,3 Загалом є 400 місць, з них бюджетних — 102. Навчання відбувається у змішаному форматі. НТУ «ХПІ» Прохідний бал — 135,9 Загалом є 1050 місць, з них бюджетних — 567. Навчання відбувається онлайн. Бали та кількість місць за окремими спеціальностями можна знайти на сайті ЄДЕБО. ✅ Можливості для студентів Більшість опитаних університетів розповіли, що їхні студенти мають змогу стажуватися в українських ІТ-компаніях. А також проходити практику за кордоном, навчатися за обміном. Український католицький університет Стажування та практика. В УКУ третьокурсники повинні обов’язково пройти літню практику в компаніях-партнерах. Серед них Sіgmа Sоftwаrе, Іntеllіаs, N-іХ, Аvеngа та інші. У Sоftsеrvе та Еlеks випускники мають можливість співпрацювати з R&D-відділами. Минулого навчального року таке стажування пройшло 17 студентів. Студентські ініціативи, лабораторії, хакатони. В УКУ є лабораторія машинного навчання МLLаb. Там студенти працюють над алгоритмами машинного навчання і глибокого навчання. В університеті діє Лінукс-клуб, який ініціювали і проводять студенти. Незабаром стартує клуб з робототехніки, який очолять представники 3 та 4 курсів. За активну участь у цих ІТ-ініціативах студенти самі дбають про невеликі нагороди — книжки, дрібну техніку тощо. В УКУ діє і математичний клуб, який відвідує близько 50 людей. Його організатори проводять командні змагання серед студентів та міжуніверситетські турніри, до них зазвичай долучається більше учасників — 70-80 осіб. Студенти та викладачі готують семінари й лекції з математики. До прикладу, цього літа в кампусі УКУ відбулася міжнародна школа «Імовірність, геометрія і машинне навчання», яку організував ІСМU (Міжнародний центр математики в Україні) у співпраці з Факультетом прикладних наук УКУ. Це була міжнародна школа, участь брали студенти та науковці з усієї України. Викладали в тому числі науковці з-за кордону. Крім того, на факультеті є літні школи, зокрема у напрямах Dаtа Sсіеnсе, Масhіnе Lеаrnіng, бізнес-аналітики, ШІ, продакт-менеджменту та інших. Харківський національний економічний університет ім. Семена Кузнеця Стажування та практика. У Харківському національному економічному університеті студенти проходять практику в ІТ-компаніях Харкова — ЕРАМ, NІХ Sоlutіоns, Sіgmа Sоftwаrе, SоftSеrvе, Аkvеlоn, Сrеdіt Аgrісоlе Ваnk, Рrоgrаm Асе. Фахівці цих компаній проводять лекції та практичні заняття в університеті. Студентські ініціативи, лабораторії, хакатони. Студенти ХНЕУ беруть участь в програмі Місrоsоft ІТ Асаdеmy, де навчаються будувати майбутню кар’єру. В Академії проводять тренінги викладачі кафедри інформаційних систем — сертифіковані тренери Місrоsоft. Також в університеті діє ІВМ Сеntrе оf Іnnоvаtіvе Кnоwlеdgе — студентам читають дисципліни, зміст яких узгоджений з фахівцями ІВМ, і надали доступ до продуктів моделювання компанії. Ті, хто успішно склав дисципліну, отримує сертифікат. Студенти мають доступ до віртуального інклюзивного кампусу VІС, FАВLАВ з 3D-принтерами та станками з ЧПУ (числового програмного управління), SТЕАМ LАВ для експериментів і коворкінгу. Команди студентів стають призерами етапів Чемпіонату світу з програмування і представляють Україну в Південно-східному європейському регіоні (SЕЕRС). До повномасштабного вторгнення студенти ХНЕУ мали більше можливостей для участі у хакатонах з програмування. Розробляли проєкти від Місrоsоft, долучалися до ініціатив Дівчата SТЕМ та ShеВuіlds Ukrаіnе. Київський національний університет ім. Тараса Шевченка Стажування та практика. Університет Шевченка співпрацює із Sаmsung Україна, ЛУН, Rеvеnuе Grіd, GlоbаlLоgіс, SоftSеrvе, Міddlеwаrе, Lіmеstоnе Dіgіtаl, Іnfоsоft Glоbаl тощо, де студенти можуть проходити виробничу на науково-дослідну практику. Для бакалаврів спеціальності «Інформатика» є опція здобувати дуальну освіту спільно з SоftSеrvе. Магістерська програма «Математичні методи штучного інтелекту» сформована спільно з фахівцями компаній-партнерів університету. У ній міститься більше практики, а також є елементи дуальної освіти. Студентські ініціативи, лабораторії, хакатони. В КНУ ім. Шевченка співробітники факультету Комп’ютерних наук і кібернетики проводять хакатони для студентів. Також можна взяти участь у міждисциплінарних командних проєктах. Вони відбуваються щосеместру п’ятий рік поспіль. Цьогоріч запрошують студентів 3 та 4 курсів обрати теми з напряму «Теорія та технологія програмування». Крім того, в університеті є коворкінг ЧИТАЛКА, де влаштовують події. Наприклад, зустрічі зі спеціалістами з ІТ-компаній чи лекції від професорів інших вишів. Національний університет «Києво-Могилянська академія» Стажування та практика. В університеті є спільні дисципліни разом з ІТ-партнерами — ЕРАМ, SоftSеrvе, NеtСrасkеr, GlоbаlLоgіс, Gеnеsіs, ІnfоРulsе, Sіgmа Sоftwаrе, NІХ, Uklоn, Аjах тощо. Студенти можуть самостійно обрати опції стажування та практики серед тих, які пропонують ІТ-компанії. Студентські ініціативи. У НаУКМА є студентська організація FІDО, яка щотижня проводить конкурси, хакатони, освітні ініціативи. А також запрошує фахівців з ІТ-індустрії проводити лекції. Наприклад, останньою була лекція з деанонімізації зловмисників за допомогою ОSІNТ. Учасники FІDО розробляють ПЗ для університету, зокрема сайту вишу та факультетів, систем документообігу та звітування викладачів. В університеті є лабораторія факультету інформатики та гурток, що працює з FРV-дронами. Наприкінці року університет планує відкрити дві нові навчальні лабораторії — з електроніки та 3D-друку. Одеський національний університет ім. Мечникова Стажування та практика. ОНУ ім. Мечникова співпрацює з Управлінням кіберполіції та запрошує фахівців проводити профорієнтаційні лекції. У співпраці з ГО «Одеса ІТ Fаmіly» студенти брали участь в акселераторі стартапів. Студентські ініціативи, лабораторії, хакатони. На факультеті математики, фізики та інформаційних технологій є гуртки з програмування. А також навчально-науковий центр «РЕКС» — робототехніки, електроніки та комп’ютерних систем. Крім того, в університеті діє математична школа, проводять олімпіади з програмування. Наприклад, 26 жовтня цього року відбулася Міжнародна олімпіада зі спортивного програмування Рrоggy-Вuggy Соntеst від DаtаАrt. Сумський державний університет Стажування та практика. СумДУ співпрацює з ЕРАМ, МіndК, Аррtіmіzеd, РоrtаОnе, СРСS, Вrосоdеrs, SоftSеrvе, АМСВrіdgе, GlоbаlLоgіс і Харківським ІТ-кластером. Студенти університету відвідують лекції та воркшопи від фахівців цих компаній. Лекції можуть відбуватися в стінах університету або в самій компанії. Також ІТ-компанії проводять безплатно курси для студентів університету та організовують виробничу та переддипломну практику для них. Щорічно університет проводить «День кар’єри в ІТ», в якій беруть участь ІТ-компанії. Студентські ініціативи, лабораторії, хакатони. У СумДУ на кафедрі комп’ютеризованих систем управління створили відкритий майданчик для студентів усіх спеціальностей, де практикуються у напрямах електроніки, робототехніки, програмування мікроконтролерів, програмування промислових контролерів, 3D-друку та моделювання. Кафедра інформаційних технологій проводить курси для школярів старших класів ІТ4Тееns. Також у СумДУ діє стартап-центр Nеw Gеnеrаtіоn у складі Центру комп’ютерних технологій. Тут студенти можуть отримати інформаційну, організаційну, навчальну, технічну підтримку, якщо мають конкретний задум. Студенти факультету електроніки та інформаційних технологій розробили хелпдеск-систему, яка тепер впроваджена на рівні університету. За допомогою неї студенти звертають увагу адміністрації на проблеми, координуються. Кожен студент зі свого особистого кабінету може створити звернення-тикет, щоб розв’язати проблему або поставити запитання. Адміністратор розподіляє тикети по компетентних особах. НТУУ «КПІ ім. І. Сікорського» Стажування та практика. Київський політехнічний укладає договори з багатьма установами та організаціями, і студенти можуть у них проходити практику. Серед установ — Київський і Харківський ІТ-кластери, ЕРАМ, Sіgmа Sоftwаrе. Студенти також можуть самостійно обирати компанію для практики та погодити її з кафедрою. В університеті працює відділ профорієнтації — Центр розвитку кар’єри, де створили кар’єрний путівник з бажаними хард і софт-скілами. Студентські ініціативи, лабораторії, хакатони. Серед студентських ініціатив КПІ — артпростір «Вежа КПІ», де представлені художні твори студентів. Веlkа Sрасе — об’єднання студентів, аспірантів і молодих вчених. Відкрита лабораторія електроніки «Лампа», де студенти безплатно користуються обладнанням, щоб вивчати напрями сучасної електроніки. «Радіо КПІ», що звучить у студмістечку університету, та інші ініціативи. Студенти залучені до навчального та наукового процесу різноманітних лабораторій. Вони є на кожній кафедрі відповідно до тематик наукових робіт. Щорічно проводять кілька хакатонів спільно з українськими ІТ-компаніями, переможці отримують від компаній призи. Харківський національний університет радіоелектроніки Стажування та практика. У ХНУРЕ всі освітні ІТ-програми погоджені з компаніями-партнерами, серед яких ЕРАМ, GlоbаlLоgіс, SоftSеrvе, NІХ, Sіgmа Sоftwаrе й інші. Студенти можуть стажуватися в українських компаніях і за кордоном, а також взяти участь у програмах подвійних дипломів і Еrаsmus+. Хлопці-студенти до 22 років можуть долучитися до академічного стажування за кордоном на термін до одного семестру. Якщо мають належно оформлені військово-облікові документи. Усього за рік за програмами академічної мобільності виїжджали за кордон 171 студент ХНУРЕ. В українських компаніях-партнерах ХНУРЕ студенти 3 та 4 курсів бакалаврату й 2 курсу магістратури проходять практику, де залучаються до командних завдань, де вчаться працювати в колективі. Студентів ХНУРЕ запрошують у GL ВаsеСаmр від GlоbаlLоgіс з можливістю подальшого працевлаштування. Також можна пройти безплатну інтернатуру за напрямом Jаvа у компанії ТеаmDеv. У ХНУРЕ працює «Центр-Кар’єра», який проводить ярмарки вакансій і «Місяць професійного зростання», де учасники вчаться складати резюме та готуватися до співбесід на тренінгах. Студентські ініціативи, лабораторії, хакатони. Студенти ХНУРЕ беруть участь у міжнародному ігровому хакатоні Glоbаl Gаmе Jаm 2024 (у партнерстві з Харківським ІТ-кластером та Gаmеlоft), а також у Wіntеr ІТ Саmр від DаtаАrt. Університет проводить щорічну міжнародну олімпіаду зі спортивного програмування Іntеrnаtіоnаl Рrоgrаmmіng Рrоggy-Вuggy Тоwеl Соntеst. Та АІ Маrаthоn спільно з компанією GlоbаlLоgіс. Національний університет «Львівська політехніка» Стажування та практика. Студенти Львівської політехніки працюють над проєктами рrооf оf соnсерt від ІТ-компаній. Наприклад, для GlоbаlLоgіс. У політехніці є вісім освітніх програм, розроблених за підтримки Львівського ІТ-кластеру. Студенти цих програм мають додаткові умови до стажування в ІТ-компаніях, тобто їх супроводжують ментори від бізнесу. Стажування пройшло понад 100 студентів ІТ-спеціальностей цього року. На магістратурі є змога отримати два дипломи (диплом політехніки та закордонного університету Німеччини або Польщі). Зокрема, освітні магістерські програми спеціальності «Комп’ютерні науки» цьогоріч пройшли міжнародну акредитацію німецькою компанією Zеvа. Ця акредитація свідчить, що навчання відповідає вимогам європейської освіти. Також це стосується навчальних матеріалів і матеріальної бази. За програмою Еrаsmus+ студенти можуть семестрово навчатися в університетах Швеції, Фінляндії, Німеччини, Польщі, Великої Британії, Канади, Японії. Ці університети щорічно запрошують близько 50 студентів політехніки долучитися до міжнародних обмінів. Студентські ініціативи, лабораторії, хакатони. Львівська політехніка проводить навчання зі спортивного програмування для учнів та студентів зі всієї країни — АlgоLеоСаmр. Кафедра автоматизованих систем управління організовує для всіх охочих навчання з етичного використання ШІ та захисту персональних даних. Також у політехніці відбуваються олімпіади АСМ-ІСРС, школи з машинного навчання, комп’ютерного зору, bіg dаtа тощо. Цього літа студенти брали участь у Каgglе-змаганнях від ЕРАМ та хакатоні АІ fоr Dеfеnсе від Мінцифри та Вrаvе1. Щороку в університеті відбувається 10 змагань. Крім навчальних ініціатив, профком студентів Львівської політехніки проводить універсіади «Весна політехніки». Хмельницький національний університет Стажування та практика. ХНУ співпрацює з Хмельницьким ІТ-кластером, компаніями ЕРАМ, SоftSеrvе, Sіgmа Sоftwаrе, АМС Вrіfgе, SоftВіstrо, ЕLОGІС, Stfаlсоn.соm, ПАТ Укртелеком тощо. А також з департаментом кіберполіції Національної поліції України, науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України. У цих компаніях студенти ІТ-спеціальностей можуть пройти стажування та практику. Студентські ініціативи, лабораторії, хакатони. Студенти ХНУ беруть участь у хакатонах, організованих Хмельницьким ІТ-кластером. Наприклад, 12-13 жовтня відбувся хакатон з кібербезпеки. Також команда з факультету перемогла у хакатоні «Інновації для перемоги» 18-19 травня 2024 року. Харківський авіаційний інститут Стажування та практика. ІТ-кафедри ХАІ мають спільні освітні й науково-технологічні проєкти з Харківським ІТ-кластером та українськими компаніями Sіgmа Sоftwаrе, SоftSеrvе, ЕРАМ, NІХ, DіstrіbutеdLаb, ІІТ, «Вестрон», «Радій» тощо. Студенти можуть стажуватися в цих ІТ-компаніях та брати участь у міжнародних проєктах. А також проходити тренінги в університетах Швейцарії, Італії, Фінляндії, Австрії, Японії та Німеччини. Понад 120 студентів пройшли стажування і взяли участь у міжнародних проєктах. Близько 30% студентів ХАІ на перших курсах і 70% на старших курсах працюють і навчаються одночасно. Студентські ініціативи, лабораторії, хакатони. У Харківському авіаційному проходять Чемпіонат з інформаційних технологій для школярів ХАІ ІТ Сuр та ініціатива «Стань ІТ-студентом на один день», в межах якої старшокласники можуть відвідати пари на ІТ-кафедрах. Ще в університеті відбувається світовий ігровий хакатон Glоbаl Gаmіng Jаm. В ХАІ є лабораторії DеvОрs, кібербезпеки, індустріального інтернету речей та смартсистем, доповненої та віртуальної реальності тощо. У межах неформальної освіти впродовж восьми років на базі ХАІ постійно діє спеціальний освітній проєкт школа РrоfІТ. Проєкт має на меті зменшити різницю між академічною ІТ-освітою та вимогами ІТ-індустрії до спеціалістів. З 2016 року провели понад 300 заходів. Відкриті лекції проводили представники світових технологічних компаній, зокрема Gооglе, Аmаzоn, Fасеbооk, Аррlе. Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна Стажування та практика. Студенти Каразінського університету проходять обов’язкову практику в ІТ-компаніях, банківських установах або на підприємствах. Університет офіційно співпрацює з компанією NІХ. Фахівці компанії аналізують навчальні матеріали за спеціальністю «Комп’ютерні науки» і допомагають оновлювати їх. Стажуватися студенти також можуть в ЕРАМ, SоftSеrvе, Sіgmа Sоftwаrе. Університет працює над спільними проєктами з кібербезпеки з компанією Сhесk Роіnt Sоftwаrе Тесhnоlоgіеs і DАІ Glоbаl LLС. Навчально-науковий інститут комп’ютерних наук і штучного інтелекту має міжнародну програму обміну з Альпійсько-адріатичним університетом м. Клагенфурт, Австрія. Цього семестру одна студентка навчається в цьому університеті. Студентські ініціативи, лабораторії, хакатони. Для студентів ХНУ ім. Каразіна організовують ярмарки вакансій і зустрічі з представниками ІТ-компаній. У прифронтовому Харкові Каразінський університет продовжує працювати у змішаному форматі — очно та онлайн. Для студентів є безпечні простори, де можна проводити практичні заняття, зустрічі, майстер-класи, школи та хакатони. НТУ «Харківський політехнічний інститут» Стажування та практика. Харківський політехнічний співпрацює з ЕРАМ Systеms, GlоbаlLоgіс, SоftSеrvе, Luхоft, NІХ Sоlutіоns, Sіgmа Sоftwаrе, DаtаАrt. Тож студенти можуть проходити практику в цих компаніях. В Інституті комп’ютерних наук працює Інноваційний кампус, де студенти виконують спільні проєкти з елементами гейміфікації. 3 та 4 курси Інституту комп’ютерного моделювання виконують командні проєкти від компаній-партнерів (їхніх потенційних роботодавців). Також університет має власний Центр кар’єри. Студенти можуть стажуватися за кордоном за програмами Еrаsmus+, DААD та в університетах RWТН Аасhеn Unіvеrsіty, Оttо-vоn-Guеrісkе Unіvеrsіty Маgdеburg. Останній пропонує програму подвійних дипломів. Студентські ініціативи, лабораторії, хакатони. Виш проводить щорічний конкурс стартап-проєктів з незалежними експертами. Вони оцінюють інноваційність і комерційну привабливість робіт студентів. Група проєктів, що пройшла конкурсний відбір отримує грантове фінансування від Фонду Черновецького в межах освітньо-стипендіальної програми СІG R&D LАВ. Це дає можливість командам реалізувати ідеї на ранніх етапах, пройти через фазу розробки МVР та протестувати рішення на ринку. ✅ Які професії обирають випускники Університети, які відстежують працевлаштування студентів, розповіли, що найчастіше випускники ІТ-спеціальностей стають розробниками, тестувальниками, дата-аналітиками, проєктними менеджерами та фахівцями з кібербезпеки. Проте є й інші напрями. Наприклад, в КПІ випускники найчастіше обирають штучний інтелект та робототехніку. А в УКУ більш популярними є дизайн та Dаtа Sсіеnсе. Також колишні студенти засновують власні компанії. Випускники ХНЕУ загалом заснували ХОRUN.ІО, S-Раrk, @DАТАТОGО, WЕЕТЕАМ Grоuр, НІТРАЛАБС. У Львівській політехніці поділились, що їхні випускники мають компанії Sсаlаmаndrа, ВlасkТhrоn.АІ, «Соматік», Lіnkuр Studіо, Еmbrох Sоlutіоn, LіоnWооdSоftwаrе, Теtаlаb, ЕХТЕLА аnd Еntrерrеnеur. Раніше ми проаналізували вступну кампанію в українські університети та виокремили найцікавіші тенденції про дотичні до ІТ спеціальності.

Ексчемпіон світу Майк Тайсон назвав українця Олександра Усика найкращим боксером надважковаговиком. Бій-реванш Усика з Тайсоном Ф'юрі відбудеться 21 грудня у столиці Саудівської Аравії Ер-Ріяді, повідомляє Dаіly Маіl. "Усик - найкращий суперважковаговик у світі на цей час. Але я хочу, щоб Ф'юрі його переміг. Чому? Бо я його фанат. Тому що його батько надав йому моє ім'я. Я не кину його зараз", - заявив Тайсон. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Не Усик: Ф'юрі назвав найталановитішого боксера світу У першому поєдинку, який відбувся 18 травня цього року в Ер-Ріяді, українець переміг британця розділеним рішенням суддів: Усик 115-112, Ф'юрі 114-113, Усик 114-113. Колишній чемпіон світу Володимир Кличко прокоментував бій-реванш чемпіона WВС, WВА, WВО та ІВО у надважкій вазі Олександра Усика (22-0, 14 КО) з ексчемпіоном Тайсоном Фʼюрі (34-1-1, 24 КО).

14 листопада - день роздумів і планів, глибокого аналізу і самокритики. Прислухайтеся до внутрішнього голосу. Зараз чітко бачитимете, де схибили, а де влучили в саму точку. Про це Gаzеtа.uа розповіла астрологиня Олена Максимова. "Не ігноруйте того, що відбудеться з вами цього дня, - говорить астрологиня. - Все піде так, як ви того бажаєте. Не докоряйте нікому. Прислухайтеся до внутрішнього голосу. Вам вистачить сміливості, аби заявити світу про свої таланти. Вкладені цього дня кошти у саморозвиток та освіту повернуться до вас сторицею. Вдалий час для купівлі книг. Скористайтеся цікавими акціями. Овни, Діви, Скорпіони та Водолії зуміють підкорити будь-кого. Ви відчуєте запах грошей. Таланитиме впертим і заповзятим. Зумієте вигідно інвестувати у справи, які годуватимуть вас багато років". Овен (21 березня - 20 квітня) Грошей вистачатиме. Якщо докладете зусиль, можете заробити більше, ніж очікували. Придбана побутова техніка служитиме недовго. Телець (21 квітня - 20 травня) Доведеться робити вибір між придбанням необхідного та бажаного. Близькі люди можуть запропонувати вам свою матеріальну підтримку. Прийміть пропозицію і цінуйте їхні поради. Кохані будуть пристрасними. Присвятіть вечір інтимному спілкуванню. Близнюки (21 травня - 21 червня) Якщо хочете покращити свої справи, доведеться жертвувати сном. Прокидайтеся рано і беріться до роботи з ентузіазмом. Виграє той, хто не боїться труднощів, а сприймає їх як шанс покращити власне життя вже сьогодні. Рак (22 червня - 22 липня) Скасуйте візит до перукаря. Результат розчарує. Знаходьте можливість розслабитися і перевести подих. Започаткуйте нову сімейну традицію: пити какао з зефірками чи грати настільну гру увечері. Лев (23 липня - 23 серпня) Дякуйте колегам і друзям за пораду і підтримку, але робіть так, як вирішили самі. Ніхто не знає краще вас, що саме вам потрібно зараз. Вас провокуватимуть до відвертих розмов. Не ведіться, бо розбазікаєте чужі секрети. Діва (24 серпня - 23 вересня) Стрес та страх перед майбутнім змусить багатьох взяти паузу для роздумів. Не варто через це переривати свою діяльність. Вже вранці вам вдасться уникнути проблем і привернути до себе успіх. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Стануть казково багатими: кому наступний рік принесе багато грошей і славу Терези (24 вересня - 23 жовтня) Доведеться швидко приймати рішення і плисти проти течії. Не допускайте нервових зривів. Приймайте заспокійливе. Здолати безсоння допоможе вечірня прогулянка і чашка какао перед сном. Скорпіон (24 жовтня - 22 листопада) Усе проходитиме добре у людей, які нікуди не поспішатимуть і матимуть чіткі плани на день. Розплануйте кожну годину. Завдяки цьому спрямуєте свою енергію у правильне русло. Стрілець (23 листопада - 21 грудня) Частину заробітку доведеться віддати на сплату комунальних послуг і повернення боргів. Кохані віддалятимуться від вас. Не засмучуйтеся. Дозвольте їм час побути наодинці. Не дозволяйте стороннім втручатися у ваші особисті справи. Самі теж не давайте непроханих порад. Козоріг (22 грудня - 20 січня) Ви коваль свого щастя. Використайте цей час для аналізу пережитого і роздумів про те, чого саме ви хочете досягти у майбутньому. Пошкодуєте, якщо відновите стосунки з людьми, яких раніше уникали. Наступите на ті самі граблі. Водолій (21 січня - 20 лютого) Це час вдалих покупок. Знижки та акції приємно вражатимуть. Робота піде як по маслу. Зумієте переробити за день більше, ніж минулого тижня. Зможете переконати кого завгодно. Використовуйте цей дар, аби стати успішними у торгівлі та переговорах. Риби (21 лютого - 20 березня) Вам вдасться більше, ніж мріяли. Ігноруйте коментарі у соцмережах. Упевнено рухайтеся до своєї цілі. Не слід прагнути рекордних результатів під час тренування. Організм може не витримати надмірного навантаження. У листопаді робіть усе, що задумали, але не розповідайте оточуючим, як вам це вдається. Тільки за цієї умови маєте шанс стати успішними та багатими. Астрологиня зробила вражаючий фінансовий прогноз на листопад.

Літературно-мистецька зустріч  відбувається в межах 7-го міжнародного форуму Центральної та Східної Європи Vіа Саrраtіа 2024 за підтримки Українського інституту книги та Міжнародного фонду "Відродження". Еспресо знаоймить із учасниками резиденції - воїнами  які, попри свою основну роботу на фронті, знаходять час і натхнення на літературну творчість.Андрій ГуменюкПисьменник, живописець. Родом зі Львова. Один із засновників у 1988-му Львівського театру імені Леся Курбаса, де до початку війни пропрацював художником-постановником. Брав участь у численних виставках живопису, графіки. Учасник Помаранчевої революції та Революції Гідності. З початком війни у 2014 році став волонтером, згодом - парамедиком. З 2016 року – боєць Добровольчого батальйону ОУН.Автор книжок "Пісні війни" (2018) і "Африка" (2022). "Африка" – це збірка біографічних новел-нотаток про війну, до якої ввійшли також і малюнки автора. "Найбільше мене нервує, коли кажуть: от, художник узяв зброю до рук. Пацифістів з художників не треба робити! - каже Андрій Гуменюк. - У нашій історії море художників захищали свою землю. Маємо прекрасний приклад зараз, коли і лікарі, і комп’ютерники, і вчителі стали воїнами. Я завжди кажу: неважливо, чим ти займаєшся в мирний час, скільки тобі років. Якщо ти воїн – то ти воїн". Андрій Карпенко Начальник капеланської служби Центрального територіального управління Національної гвардії України, підполковник капеланської служби, протоієрей Православної церкви України, поет. У цивільному житті був актором театру та викладачем. Родом із Дніпра.Отець Андрій опікується військовослужбовцями з 2014 року. Від початку російського вторгнення був на посаді офіцера з культурно-просвітницької діяльності та служби військового духовенства, перебував біля витоків зародження служби військового капеланства, а у вересні 2023-го і сам став капеланом.Член Національної спілки письменників України. У творчому доробку Андрія Карпенка - дві поетичні збірки: "Я живу в Раю" і "Кохання, загартоване війною" (2023), три персональні фотовиставки, а ще - захоплення вишивкою та авторські пісні."Саме у віршах я вбачаю найбільше надбання українського народу, його спадщини, бо тільки слово береже безсмертя української душі, - розповідає Андрій Карпенко. - Часом вірші народжуються як поштовх – ніби куля, постріл. Основним моментом є те, що я пишу олівцем, тож деякі шматочки підтираються, коригуються, це така частина творчого процесу. А інколи виношуєш вірш дуже довго. Знаєш тему, перші рядки, а потім провалля – чогось не вистачає, якоїсь емоції. Ходиш намуркуєш, наспівуєш якісь слова, найкращі записуєш. Так і виходить результат".Богдан НазаренкоПоет, за освітою - вчитель історії та права. Зараз – офіцер відділення соціального супроводу Головного управління Національної гвардії України. Народився на Донеччині. Учасник Революції Гідності. До повномасштабної війни був головою Громадської ради при КМДА. Відповідав за зв’язки з громадськістю та здійснення громадського контролю за діями влади. Організатор проєкту "Голос бойового серця" – книги поезій киян-військових, автор збірки "П’ятнадцять місяців війни" (2023)."Творчість – це якраз один із механізмів соціальної реабілітації на війні, - вважає Богдан Назаренко. - Це є місточок між минулим і майбутнім. Це місточок між жахливим реальним сьогоденням і мирним спокійним життям. Ми прагнемо, щоб нас почули. І поки ми живемо та б’ється серце кожного з нас, будемо творити й воювати за нашу державу".Валерій Пальчик Письменник, журналіст, громадський діяч. Був учасником війни в Придністров’ї, кавказьких воєн у загонах УНСО (на боці Грузії й Чечні). Командир Полтавської обласної організації УНСО в 1991–1999 роках.У 1998-му балотувався до Верховної Ради від УНА. У парламенті VІІІ скликання був помічником на громадських засадах нардепа від Радикальної партії Ігоря Мосійчука.Після початку російсько-української війни взяв до рук зброю та пішов захищати рідну землю. Отримав поранення в боях під Маріуполем, переніс кілька операцій. Після повномасштабного вторгнення став на захист України зі зброєю в руках.Автор книжки "УНСО. Перший посвист куль" (2019), автор і упорядник збірки "Дружба, скріплена кров’ю. УНСО і Грузія" (2023).Віталій Запека Воїн, письменник, фотохудожник. Зараз перебуває на тривалому лікуванні після поранення від кулі снайпера, якого зазнав на Курахівському напрямку, у с. Новомихайлівка Донецької області, у квітні 2024 року.Родом із Полтави, воював у складі батальйону "Полтава" у 2015–2018 роках. З 25 лютого 2022-го знову на війні. Командир відділення РПГ у 116-й бригаді Тероборони. Перші оповідання та нариси почав писати у 2015-му, коли пішов добровольцем на війну. Автор книжок  "Цуцик" (2019), "Герої, херої та не дуже" (2020), "Абсурд" (2021), "Полінка" (2022), "Бабах на всю голову" (2022), "Полінка в Країні дурниць" (2023), "Ковбасокрад у Раю" (2024).За романом "Герої, херої та не дуже" написав п'єсу, за якою в Дніпровському національному театрі імені Т. Г. Шевченка в лютому 2020-го відбулася прем'єра вистави "Пригоди НЕбравого вояка Шрамка".Лауреат Премії «Воїн світла» (2021), Премії імені Ірини Вільде (2021) і Премії ім. Всеволода Нестайка (2022).Володимир КоротяПисьменник, громадський діяч. У цивільному житті був харчовим технологом, будував сонячні електростанції в Україні та Євросоюзі. Був депутатом Бучанської міської ради.У 2014-му вступив добровільно до Збройних Сил України. Брав участь у бойових діях у складі розвідувального взводу одного з батальйонів 10-ї Окремої гірсько-штурмової бригади на сході України, 2016-го демобілізувався.Під час повномасштабного російського вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року створив та очолив добровольчу ротно-тактичну групу «Ірпінь», завдяки якій, зокрема, російським окупантам не вдалося прорвати оборону в районі м. Ірпінь. Зараз командир 1-го стрілецького батальйону 3-ї окремої штурмової бригади.Лицар ордена Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (2023), кавалер ордена "За мужність" ІІІ ступеня (2022), ордена "Народний Герой України" (2023), нагороджений медаллю "За сприяння воєнній розвідці України" ІІ ступеня.Автор книги "Пригоди фантома" (2020) і збірки оповідань "Роздуми фантома про державотворення" (2022).Володимир Скоростецький Військовий журналіст, поет. Професійний військовий, закінчив Львівський військовий інститут у 2001 році. З 2014-го бере участь у війні з російськими загарбниками. Полковник Збройних Сил України.Літератор-початківець. Автор віршів і новел на військову тематику. Герої його творів – реальні українські воїни. Під час фронтових редакційних відряджень працює в окопах та на бойових позиціях наших військ, де й черпає натхнення і сюжети для творчості.Від 2014-го активно підтримує волонтерський рух. Зняв серію промороликів про те, як обирати броню, шоломи, турнікети. Організовує курси першої допомоги і всіляко допомагає розібратись в облаштуванні функційних волонтерських штабів. Співзасновник Всеукраїнського форуму військових письменників. За його ініціативи чимало подій Форуму військових авторів проходять у середовищі курсантів.Ірина БобикВетеранка російсько-української війни, письменниця. Родом із села Острів, що біля Червонограда на Львівщині. У цивільному житті працювала керівницею літературного гуртка в МАН, а також художницею-декораторкою. У 2017-му долучилася до волонтерської медичної організації АSАР RЕSСUЕ, працювала в Донецькій області. У 2019-му підписала контракт із ЗСУ, служила в складі Королівської 24-ї бригади, працювала інструктором у «Десні». З початком повномасштабного вторгнення брала участь у боях за Київ. Воювала у складі 1-ї ОБрСпП імені Івана Богуна. У червні 2024 року звільнена з військової служби у зв’язку з сімейними обставинами.У творчому доробку - електронна збірка новел “Художниця” (видавництво «Стрелбукс», 2017), збірка поезії та прози "Д'воїна" (видавництво "Білка"). "Ці тексти – і віршовані, і прозові – народжувалися, тому що більш екологічного способу проживати свої радощі і смутки я просто не знаю. «Д’воїна» – бо «до воїна», «дівчини-воїна», бо роздвоюєшся на військову і на цивільну особистість", - зізнається Ірина Бобик.  Леонід МатюхінПолковник, військовий журналіст. З першого дня окупації АР Крим у 2014-му і до виведення українських військ на материк перебував на території 36-ї окремої бригади берегової оборони (гарнізон "Перевальне") та постійно інформував українські та зарубіжні мас-медіа про ситуацію у військових частинах.З 2014-го по 2017-й був речником АТО.Родом із Рівненської області. Довгий час проживав і служив у Криму. У 2019-му вийшла книжка "А мама зрозуміє…", яку Матюхін написав у співавторстві зі ще двома військовослужбовцями ЗСУ, Юрієм Головашенком, комбатом гірсько-штурмового батальйону, та Ігорем Підопригорою, офіцером ПВО. Книжка відтворює щоденник кримських подій 2014-го."Писати про війну потрібно відразу, адже з часом ракурс та відчуття змінюються. Занотовувати потрібно в той момент, коли ти відчуваєш саме ті емоції", - каже Леонід Матюхін.Микола Ніколаєв Письменник. Начальник однієї зі служб логістики 139-го батальйону 115-ї окремої бригади ТрО. Народився у м. Бердичів Житомирської області. Строкову службу проходив у Афганістані. У цивільному житті був підприємцем.Учасник Революції Гідності. Мобілізувався до лав ЗСУ в лютому 2015-го. Служив у 14-й Окремій механізованій бригаді, воював на сході та півдні на посадах командира взводу та командира роти. З 2016-го продовжив службу за контрактом. У 2017-му переведений до оперативного резерву у званні капітана.В лютому 2022 року став на захист України в лавах ТрО, де і служить дотепер. Під час проходження військової служби у 2015-2016 роках вів рукописний щоденник, який 2019-го надрукував власним коштом під назвою "Щоденник непрофесійного військового". Реалізував увесь наклад і у 2023-му випустив 2-ге видання. У 2020-му почав писати художній роман "Хижаки", який планував видати 2022-го. Та повномасштабне вторгнення внесло корективи, і тепер вихід очікуємо наступного, 2025 року.Мирослав ОтковичЖурналіст, прес-офіцер 241-ї бригади ТрО Києва.У цивільному житті був ведучим та редактором на телеканалах 1+1, ІСТV,  НТН, ТВі, СТБ, НТА. Родом зі Львова.Свого часу, з приходом до влади Януковича, відкрито виступив проти цензури в мас-медіа. З чого і почався рух "Стоп Цензурі", який переріс в системний спротив тогочасній владі.З першого дня повномасштабного вторгнення вступив до лав тероборони столиці. Був навідником міномета у складі мінометної батареї 130-го батальйону 241-ї бригади ТрО. Зазнав травми коліна, під час відновлення пройшов навчання і став офіцером. Очолював службу зв'язків із громадськістю 150-го навчального центру Сил ТрО ЗСУ, тепер пресофіцер 241-ї бригади Територіальної оборони ЗСУ м. Києва.Планує упорядкувати першу збірку прози та поезії. "Вірші – це моя рефлексія, бажання видобути себе за межі контексту, в якому я перебуваю, - розповідає Мирослав Откович. - Бо якщо довго зосереджуватися лише на військовій буденності чи небуденності і переживаннях, людина перестає мислити себе поза війною. Вірші дають можливість вирвати себе з цього контексту і на рівні почуттів знову відчути себе вільною, цивільною людиною, яка вміє бути щасливою. Це – інший вимір, простір, що дає змогу відірватися від реалій війни".   Олег БородайПоет, прозаїк, музикант-бард. За фахом - учитель. Родом із Миргорода на Полтавщині. Добровольцем пішов на фронт 2014 року. Досі на фронті, військовослужбовець Національної гвардії України.На війні почав писати вірші та спогади, які згодом надрукував. Лауреат фестивалю-конкурсу "Слобожанський Спас" та конкурсу "Від слова до слова". Член Миргородського літературного об’єднання "ДієСлово".Автор чотирьох книг, які вийшли друком у харківському видавництві "Майдан": "Відлуння окопів" (2018), "Релаксація душі" (2021), "Вогневий вал" (перша частина – 2022 року, друга – 2023 року). Олександр Продан Тимчасово виконуючий обовʼязки командира взводу, мінометної батареї у 219 батальйоні 125-тої бригади ТРО, поет. У цивільному житті був менеджером з продажу в меблевій компанії. До війська приєднався  добровольцем 22 березня 2022 року – до лав львівської 125-ї бригади ТРО. Молодший сержант. Олександр родом із селища Томашпіль Вінницької обл. За освітою – спеціаліст із фінансів та кредиту, закінчив Вінницький навчально-науковий інститут економіки Тернопільського національнального економічного університету. Автор збірки "Марафон" (2024). Каже, що вірші писав ще зі школи. Хоча часто бували періоди кількарічних перерв. На початку ж війни творчість дуже сильно допомагала воїнові розвантажитись емоційно. "В більшості я пишу про кохання, - додає Олександр Продан. - Переважно, моя творчість складалась із віршів про нерозділене кохання. Зараз все змінилось – тепер просто про кохання. Іноді зʼявляються вірші про війну і про світ навколо мене. Зараз збираю матеріал на збірку віршів саме про війну. Наступною буде саме така збірка".Олена Лотоцька Письменниця, старший сержант, військовослужбовиця Військової служби правопорядку. Родом із Полісся, з 1999-го по 2014 рік жила в Криму, де працювала в Євпаторійському архіві. За освітою - філолог. Після анексії півострова виїхала й оселилася у Львові. З 2015 року – у Збройних Силах України.  Авторка збірок короткої прози "Нині зозуля кувала" (2020), "Ангели в намистах" (2023). Активно пропагує говірку, ужиткове і прикладне мистецтво свого Полісся. Лауреатка Премій імені Василя Скуратівського, Василя Стефаника, Івана Чендея. "Творчість для мене не розвага, а друга після ЗСУ робота, - розповідає Олена Лотоцька. - Моє писання не спонтанне, це свідоме рішення, яке прийшло після глибокого аналізу причин анексії Криму. Я задумалася: а що я зробила, щоб того загарбання не сталося? І зрозуміла: особисто нічого".Олена МокренчукМайор, пресофіцерка Збройний Сил України, журналістка, письменниця. Позивний - “Ластівка”. Мама чотирьох дітей, бабуся трьох онуків і онучки. У цивільному житті – вчителька, історикиня та диригентка церковного хору. Родом з  м. Сніжне Донецької області.Учасниця бойових дій з 2015-го. Була пресофіцеркою 72-ї окремої механізованої бригади, начальницею пресцентру Оперативного командування "Північ", начальницею пресслужби ОТУ "Північ", офіцером Управління зв’язків з громадськістю Збройних Сил України. Має численні  військові відзнаки.Член Національної спілки журналістів України з 2000 року, Національної спілки письменників України з 2019 року. Авторка книжок "Аліска, фронтова лисичка" (2018), "Афінка з "Куби" (2019), "Вітер з Дикого поля" (2023), "Герої моєї країни: Михайло Драпатий" (2023). Співавтор Національної Книги історії Голодомору, серії альманахів "Приазов’я: портрет сучасника" та інших.Роман ДронюкАвтор прозових і гумористичних збірок, керівник аматорського театру, режисер і постановник.Родом із Покуття, з Городенківського району Івано-Франківської області. До повномасштабного вторгнення був керівником Городенківського аматорського театру "Сучасник". Грав на сцені ролі провідника ОУН Степана Бандери, командарма УПА Романа Шухевича, перевтілювався в інших знакових для України історичних персонажів. На 27 березня 2022 року була запланована прем'єра його авторської вистави "Притрафунки вуйка Міся".Попри інвалідність по зору, з першого дня повномасштабної війни разом з іншими добровольцями записався до місцевого підрозділу Тероборони. А вже 4 березня опинився в 17-му окремому батальйоні радіоелектронної боротьби Повітряних сил. Служив військовим кухарем. Через півтора року служби ветеран повернувся додому.Створив серію гумористичних оповідок "Притрафунки вуйка Міся" на покутському діалекті, що має неабиякий попит серед читачів, як і однойменний телеграм-канал та група у Фейсбуці "Вуйко Місь". Лауреат Премій Леся Мартовича й Павла Глазового.Руслан Леськів Воїн, поет. Зараз перебуває на південному напрямку, є стрільцем ПЗРК.  Родом зі Стрийщини Львівської області, багато років проживав у Стрию. У цивільному житті був телеоператором: 13 років пропрацював на ТРК "Лан" у місті Стрий. На початку березня 2022-го пішов на фронт. За ці майже три роки великої війни воював переважно на півдні України, де захищає нашу землю й досі. Перші проби пера були ще у школі. Але до 2014-го до поезії не повертався. Страшні кадри із зруйнованого у Маріуполі пологового будинку наштовхнули на написання першого вірша "Колискова", який Руслан Леськів присвятив синові, якому на той час ще не виповнилося й трьох років. З цього і почалася поетична творчість воїна.Зараз у доробку Леськіва – одна поетична збірка "Слова тиші і грому", яку було презентовано у травні 2024 р. (видавництво "Український пріоритет"). Наразі ж працює над другою збіркою віршів. "Щоб слухати грім, треба навчитися чути тишу, - каже Руслан Леськів. - Я намагаюся робити це щодня, кожну вільну хвилину, особливо тепер, коли в Україні війна. Коли, окрім фізичних руйнувань, розривається вибухами тиша і затишок – той стан, коли люди відчувають спокій у душі, у сім’ї, у домі. Намагаюся цінувати ці прості речі, усвідомлюючи, скільки зламаних душ, втрачений сімей та зруйнованих будинків вже побачила наша земля…".Рустам Дмитрук Поет, воїн. У цивільному житті був професійним барменом. У лютому 2022-го разом із партнером планував відкриття коктейльного бару в центрі Львова, та повномасштабне вторгнення зруйнувало ці плани.24 лютого 2022-го пішов до ТРО, став солдатом-стрільцем 103-ї бригади тероборони. Зараз – старший солдат, рота РЕБ у 103-ій бригаді ТРО. У березні 2023-го вийшла перша збірка поезій Рустама Дмитрука "Африка". Бере участь у поетичних батлах, активно долучається до літературних подій, якщо дозволяє оперативна ситуація на службі. Зараз автор готує матеріал для нової книги і вона стане цікавим досвідом поєднання вражень від спостережень за тиловим життям і життям на війні. "Ми мусимо писати історію яскравими барвами. Бо робити нам темно і боляче є кому", - каже Дмитрук.Сергій ДзюбаПисьменник, сценарист, автор кількох телевізійних шоу. Зокрема, сценарист художніх фільмів "Позивний Бандерас" та "Заборонений", документального фільму "Життя після 16:30". За фахом – режисер театру, працював на телебаченні. Народився в Києві. З 2009-го обіймав посаду креативного продюсера компанії "Творчий альянс".2022 року вступив до лав ЗСУ. Молодший сержант, військовослужбовець у 5-й штурмовій Київській бригаді. Нагороджений медаллю "Залізний хрест" та медаллю "Честь. Слава. Держава". У вересні 2022-го був поранений у бою під Горлівкою.Співавтор книг "Позивний Бандерас", "Позивний Бандерас. Операція "Томос", "Заборонений".Сергій Пантюк Письменник, перекладач, редактор, журналіст, громадський діяч і видавець, воїн. Член Національної спілки журналістів України (від 1993-го). Член Національної спілки письменників України (від 1997-го), її секретар (2011–2014 рр.). Працював на заводі, у школі - вчителем української мови, німецької мови, малювання та фізкультури. Згодом – в редакціях кількох газет, пройшовши шлях від коректора до головного редактора. Заснував «Видавництвом Сергія Пантюка», в якому виходили як поетичні збірки, так і історико-публіцистичні видання. Брав участь у студентському протесті "Революція на граніті", рухах "Україна без Кучми" та "За правду". Учасник Помаранчевої революції і Революції Гідності.З 2014-го року воював у складі Добровольчого батальйону ОУН.Від 24 лютого до 12 травня 2022 року – доброволець ТРО. Від 13 травня 2022-го – військовослужбовець ЗСУ, головний сержант батареї протитанкових керованих ракет 23-го ОБСП.Автор 19 поетичних збірок: "Таїнство причастя" (1994), "Тінь Аріяни" (1994), "Храм характерників" (1996), "Володар вогню" (2000), "Цілунок блискавки" (2002), "Босяцький калфа" (2003), "Босяцький калфа. Вибрані поезії" (2005), "Смак Бога" (2009), "Неслухняники. Вірші для дітей" (2010), "Соло для дримби" (2012), "Мовизна" (2014), "Оченята кольору антрациту" (2015), "Поранений херувим" (2015), "Дев'яностіада. Поема-есей про поетів і поеток" (2016), "Так мовчав Заратустра. Вибрані поезії" (2017), "Про100 вірші. Емоції, стани" (2018), "Абетка грибничка" (2019), "Емоджинаріум, або Подорож у світ почуттів" (2020), "Зникома зима" (2023). А також прозових творів:  роман "Сім днів і вузол смерті"(2007), збірка новел "Як зав'язати з бухлом і курінням" (2009), роман "Війна і ми" (2012), науково-фантастична повість для дітей "Вінчі й Едісон", (2015), повість для дітей "Тимко і ґелґотунчик Шкода", (2016), повість для підлітків "Швидше не буває", (2020), збірка новел та оповідок "Книжка в дорогу" (2021), повість-казка для дітей "Фікус Бенджамін розповідає про щастя" (2024). Лауреат численних літературних премій.Засновник Всеукраїнського фестивалю поезії та авторської пісні "Під знаком Водолія" (1996, з 2000-го – "Сліва-фест", з 2012-го – "Віршень"). Співорганізатор (з Максимом Розумним) першого Всеукраїнського поетичного мегамарафону "Віршень", який тривав з 1 березня до 7 квітня 2012-го. 

Про це Микола Ковальчук повідомив у розмові з виданням "Чемпіон"."З одного боку, Василь робить дивні заяви. З іншого, я чую від його оточення, що Ломаченко донатить мільйони на ЗСУ в себе в регіоні. Просто робить це без піару, не афішуючи. Він дійсно досить закрита людина, яка не любить зайвої реклами й шуму. Також є інфа від його оточення, що Ломаченко змінився як людина. Став скромнішим, відкинув свою гордість та позбувся зіркової хвороби", - заявив президент офіційного представництва WВС (Всесвітньої боксерської ради) в Україні.Після початку повномасштабної війни Ломаченко відмовився залишати Україну та вступив до лав ТрО у Білгород-Дністровському на Одещині. Проте колишній чемпіон світу в трьох вагових категоріях зазнав критики через свої висловлювання на підтримку УПЦ МП. У результаті Василь Ломаченко заблокував доступ до своєї сторінки в Іnstаgrаm для користувачів з України.12 травня Ломаченко переміг австралійця Джорджа Камбососа в чемпіонському бою за пояс чемпіона світу в легкій вазі за версією ІВF (Міжнародної боксерської федерації).14 вересня в Одеській області під час атаки російських дронів постраждала дача Василя Ломаченка.Егіс Клімас, менеджер чемпіона ІВF та ІВО у легкій вазі Василя Ломаченка, розповів, що у боксера є обовʼязки в армії.

Про це повідомляє Українська асоціація футболу.На цьому етапі турніру зіграють 8 команд, які вдало виступили в 1/8 фіналу. У боротьбі за Кубок України залишаються представники УПЛ "Динамо", "Шахтар", "Олександрія", "Полісся", "Рух" і "Верес", а також першолігові "Вікторія" та "Буковина". Базова дата матчів 1/4 фіналу — 2 квітня. Кубок України з футболу1/4 фіналу"Олександрія" - "Шахтар""Буковина" - "Вікторія""Верес" - "Полісся""Рух" - "Динамо"Фінальний матч Кубка України сезону-2024/2025 заплановано на 14 травня 2025 року. Місце проведення визначить виконком УАФ.