Search trend "24 серпня"

Як українці голосували за незалежність України 1 грудня 1991 року 90,32% виборців дали ствердну відповідь на запитання: "Чи підтверджуєте ви Акт проголошення незалежності України?"Не було жодного регіону,  де б ідея незалежності нашої країни не знайшла підтримки більшості українців.На референдумі було визнано волевиявлення народу та підтверджено Акт проголошення незалежності України. Акт, який ухвалено 24 серпня 1991 року Верховною Радою України. У той день проголосувало за 346 народних депутатів.Фото: Центральний державний кінофотофоноархів УкраїниНапередодні референдуму великий вплив на події в країні мала монолітна позиція української інтелігенції. Ліна Костенко в ті дні написала у своїй промові до народу: "Люди! Ось ви в неділю підете до виборчих дільниць, але не думайте, що це ваші кроки. Це вже хода історії!"Фото: Центральний державний кінофотофоноархів України Статистика голосів:У Донецькій, Луганській, Одеській та Харківській областях волю до власної держави виявили понад 80% громадянУ Криму за незалежність проголосували 54,19% громадянУ Київській, Хмельницькій, Черкаській, Вінницькій, Івано-Франківській, Львівській, Тернопільській, Волинській, Рівненській, Житомирській областях за проголосували понад 95% громадян.Фото: Центральний державний кінофотофоноархів України Всеукраїнський референдум наділив прийнятий Верховною Радою Акт проголошення незалежності України юридичною силою, яка дозволила ствердити: Радянський Союз як об’єкт міжнародного права більше не існує. На політичній карті світу з’явилася незалежна держава – Україна.2 грудня 1991-го незалежність України визнали Польща і Канада, 4 грудня – Литва і Латвія. А за ними послідували й усі інші країни світу.Всеукраїнський референдум 1 грудня 1991 року пройшов в один день із першими виборами президента України, ним став Леонід Кравчук.

В Україні 1 грудня 1991 року відбувся Всеукраїнський референдум, на якому українці більшістю голосів підтримали Акт проголошення незалежності країни, ухвалений 24 серпня 1991 року Верховною Радою.

Приблизно 45% "обмежено придатних до військової служби" чоловіків, які раніше мали такий статус, після повторного медичного огляду були визнані придатними. Решта 55% лишилися "непридатними", повідомило hrоmаdskе з посиланням на джерело у Генеральному штабі Збройних сил України. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В Україні скоро запрацює електронна ВЛК Уже велика частина громадян пройшла перекомісію, і в базу "Оберіг" внесені нові дані щодо них. З початку повномасштабного вторгнення, в період з 24 лютого 2022 року до 1 серпня 2024 року, звільнили в запас за станом здоров'я 41 особу вищого офіцерського складу.

Еспресо наводить переклад статті Тhе Есоnоmіst."Це як Христофор Колумб, який намагався зазирнути за океан, думаючи, що прямує до Індії", - каже Костянтин Грищенко, колишній віце-прем'єр-міністр і міністр закордонних справ України. Існують побоювання, що Трамп може проштовхнути невигідну угоду задля показової перемоги.Якщо пріоритетом Трампа є укладення угоди - будь-якої угоди - то він може просто скоротити допомогу Україні і наполягати на тому, щоб вона прийняла вимоги Росії. Дехто з його оточення, наприклад, його син Дональд-молодший, у захваті від ідеї, що пан Трамп припинить надавати Україні "допомогу", тобто мільярди, які Америка надає їй у вигляді військової та економічної підтримки для захисту від повномасштабного російського вторгнення. "Мені насправді байдуже, що станеться з Україною у будь-який спосіб," - заявив у 2022 році обраний віце президент США Джей Д. Венс. "Я... залишаюся противником практично будь-якої пропозиції щодо продовження фінансування Сполученими Штатами цієї війни", - додав він у квітні цього року.Якби Америка пустила Україну за течією, Володимир Путін, президент Росії, міг би більш-менш диктувати умови. У червні він виклав свою позицію: Україна повинна вивести свої війська з чотирьох анексованих Росією областей - Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької - навіть попри те, що приблизно чверть їхньої території залишається в руках України (Росія також збереже Крим, який вона окупувала в 2014 році). Україні також доведеться відмовитися від планів вступу до НАТО.Це, без сумніву, показове позерство. У листопаді російські чиновники заявили агентству Rеutеrs, що можуть розглянути варіант замороження поточних ліній фронту з "простором для переговорів щодо точного розподілу території". Але на тлі відступу українських сил, активної роботи російської оборонної промисловості та залучення північнокорейських військ на боці Росії, Путін вважає, що має перевагу. Хоча економічний і соціальний тиск у країні зростає, він не поспішає завершувати війну. Ба більше, він може знову озвучити принизливі вимоги, які російські переговірники висували у 2022 році, включаючи жорсткі обмеження для ЗСУ - не більше 85 тисяч військовослужбовців, 342 танки та ракети з максимальною дальністю 40 км, розуміючи, що українці не погодяться на це навіть під тиском.Однак деякі спостерігачі вважають, що Трамп вважатиме поразку України поганою як для Америки, так і для його власного іміджу. "Трамп не дозволить себе обдурити," стверджує Метью Креніг з Атлантичної ради, вашингтонського аналітичного центру, який нещодавно спільно з Майком Волтцом, обраним Трампом на посаду радника з національної безпеки, написав статтю для Тhе Есоnоmіst. "Він відійде від поганої угоди." Як стверджують інсайдери, Трамп боїться, що поразка в Україні підірве його популярність, як хаотичний вихід з Афганістану в 2021 році зашкодив популярності президента Джо Байдена.Волтц визнав, що Америці може знадобитися важіль впливу для досягнення кращих умов від Путіна. Він запропонував збільшити експорт газу, посилити боротьбу з продажем російської нафти, надати Україні більше озброєнь і пом’якшити обмеження на їх використання, якщо Путін не вийде на переговори. Курт Волкер, який був спеціальним представником США в Україні під час першого терміну Трампа, припускає, що підхід Трампа може бути спочатку простим: вимога "зупинити війну" без умов.Інші представники МАGА-кола також розмірковують, як забезпечити виконання угоди. Кіт Келлог, відставний генерал, якого Трамп цього тижня призначив спеціальним посланцем до Росії та України, і Фред Флейтц, ветеран ЦРУ в про-Трампівському аналітичному центрі, запропонували, щоб Америка "продовжувала постачати зброю Україні... щоб гарантувати, що Росія не здійснить подальших наступів і не атакуватиме після припинення вогню". Україна не повинна була б віддавати території, а Америка та її союзники знімали б санкції та нормалізували відносини тільки в разі підписання Росією мирної угоди, "прийнятної для України". Якщо Трамп прийме ці пропозиції, українці будуть вельми задоволені.Інше питання - яку роль відіграватиме Європа. Радники президента Франції Еммануеля Макрона побоюються, що дипломатія стане справою між США та Росією, а Україна та Європа залишаться осторонь. "Не думаю, що ми повинні сперечатися з Трампом щодо того, що ми хочемо миру в Україні," каже дипломат зі Східної Європи. За його словами, не лише прихильники Росії можуть закликати до завершення війни. Але, додає він, мета повинна бути досягненням тривалого миру, а не напів заходів. Трамп все ще "грається з ідеями", зазначає дипломат, "і шукає поради від європейців".Так, поради, але, можливо, також і вимога досягнення певної ціни. Трамп вважає, що у допомозі Україні, як і в загальному питанні європейської оборони, європейці повинні нести основну частину витрат. Європейські країни виділили близько 118 млрд євро (124 млрд доларів) допомоги Україні з 24 січня 2022 року до 31 серпня 2024 року, порівняно з 85 млрд євро від США - майже 60:40. Але якщо Трамп вимагатиме розподілу 80:20, то це можна сприйняти, припускає європейський дипломат, вважаючи це помірною ціною за продовження участі Америки. Втома Європи від війни перебільшена. Наприклад, у Німеччині, згідно з нещодавнім опитуванням Роlіtbаrоmеtеr, 43% респондентів хотіли б збільшити допомогу Україні, тоді як лише 24% хочуть її зменшити.Проблема полягає в тому, що якщо угода буде укладена, політична підтримка продовження допомоги може швидко зникнути. Росія витрачає понад 8% свого ВВП на оборону, тому вона може продовжити переозброєння. Україна ж, у свою чергу, буде змушена демобілізуватися, щоб відновити свою економіку. Це може спонукати Путіна спробувати знову через рік-два.Україна, природно, хоче отримати тверді гарантії безпеки. Ідеально це мало б бути у формі членства в НАТО. Але Трамп неодноразово критикував альянс. "НАТО - це пережиток, і його треба здати на металобрухт," писав Піт Хегсет, його кандидат на посаду міністра оборони, чотири роки тому. І навіть якщо Трамп змінить свою думку, є ймовірність, що інші члени НАТО, наприклад, Угорщина, накладуть вето на вступ України.Дехто в оточенні Трампа запропонував Європі замість цього сформувати коаліцію з охочих розгорнути війська в Україні. Будь-яке розгортання військ ляже важким тягарем на європейські збройні сили. Східноєвропейські країни, деякі з яких приймають багатонаціональні бойові групи НАТО, не захочуть від них відмовлятися. Так само не захоче вище командування НАТО віддавати резервні сили альянсу. Гроші - це ще одна проблема. Наприклад, заплановане розгортання німецької бригади в Литві може коштувати до 6 млрд євро на створення і 800 млн євро на рік на утримання. Базування в Україні передбачатиме складнішу логістику і потребуватиме більш досконалої оборони. Розміщення там, скажімо, п'яти бригад може легко перевищити 43,5 млрд євро, витрачених на сьогодні країнами ЄС на військову допомогу Україні. Перш за все, малоймовірно, що європейці відправлять туди війська без участі США, хоча повітряного прикриття і непрямої підтримки може бути достатньо.Європейські уряди, схоже, не продумали все це в деталях, каже людина, обізнана з цим питанням. "Ми не помітили жодних серйозних зусиль з планування, які б стояли за цією великою ідеєю". Але велика ідея принаймні обговорюється на високому рівні в європейських столицях. Країни Північної та Східної Європи, ймовірно, почуватимуться найбільш комфортно з нею; країни Західної та Південної Європи - менш комфортно. Хоча громадська думка в багатьох європейських країнах налаштована проти, якби розгортання відбулося після припинення бойових дій у складі багатонаціональних європейських сил, це могло б здатися більш прийнятним.Макрон публічно озвучив ідею про відправку французьких військ в Україну. Велика Британія також може бути членом будь-якого експедиційного контингенту. Її збройні сили були активно задіяні в Україні, а прем'єр-міністр Великобританії Кір Стармер прагне відновити безпекові та оборонні зв'язки з європейськими партнерами. Німецькі чиновники більш нерішучі. Але Фрідріх Мерц, лідер правих християнських демократів і ймовірний канцлер після виборів у лютому, вважається більш відкритим до цієї ідеї.Рухаємося далі і звинувачуємо БайденаОднак ці плани залежать від того, чи збереже Трамп певну зацікавленість в угоді. Ерік Чіарамелла з Фонду Карнегі за міжнародний мир, аналітичного центру у Вашингтоні, який працював у Білому домі за часів Трампа, стверджує, що ізоляціоністське крило Республіканської партії перебуває на підйомі. Дональд Трамп може спробувати укласти легку угоду за допомогою комбінації "батога для Росії і пряника для України": пропозиція зняти санкції з Росії і погроза припинити постачання зброї Україні. Якщо Україна зазнає краху, каже пан Чіарамелла, Трамп просто звинуватить у цьому Байдена.Крах України не є неминучим, хоча російський наступ, ймовірно, прискориться в найближчі тижні. Адміністрація Байдена прискорює постачання зброї в останні тижні свого перебування на посаді, витрачаючи останні кошти, дозволені Конгресом, і кидаючи на фронт все, що може. Вона пом'якшила правила, що обмежують використання певних ракет проти цілей в Росії, і передає протипіхотні міни, щоб перешкодити просуванню Росії. Зброя продовжуватиме надходити і в наступному році, якщо тільки Трамп не зупинить цей потік. Високопосадовці адміністрації Байдена стверджують, що зараз українські запаси артилерійських снарядів, зенітних ракет та інших боєприпасів є у кращому стані, ніж вони були останнім часом.Скоріше з надії, ніж з переконання, союзники Америки висловлюють впевненість, що Дональд Трамп не продасть Україну. Багато українських високопосадовців привітали обрання Трампа. Володимир Зеленський, президент України, запропонував спеціальний доступ американських фірм до українських родовищ рідкісних корисних копалин як послугу за послугу, яка може зацікавити схильного до угод Трампа. Адмірал Роб Бауер, голова військового комітету НАТО, виступаючи на Міжнародному форумі з безпеки в Галіфаксі в Канаді наприкінці листопада, заявив: "Я не можу собі уявити, що в інтересах Сполучених Штатів, щоб Путін вийшов переможцем з будь-яких можливих мирних переговорів". Міністр закордонних справ однієї з європейських країн відмовився навіть припустити, що Україна буде покинута. .

«Hospitaliers» is a volunteer organization of paramedics. It was founded by Yana Zinkevich at the beginning of hostilities in Ukraine in 2014. Then Russia annexed Crimea and started hostilities in the east of the country. The motto of our organization is "For the sake of every life." And Hospitaliers prove every day that these are not just words for us.

Якщо не зможемо здолати ворога нині, то будемо приречені на повторення історії 1930-х, каже історикиня Наталя Романець Усе більше країн визнає Голодомор 19321933 років геноцидом українців. Чи можна вважати, що так світ усвідомлює свою часткову провину, що допустив таку трагедію? &еnsр;У питанні визнання Голодомору геноцидом у світі відбувся значний прорив. Велику роль у цьому зіграла нинішня війна. Та я не сказала б, що країни цивілізованого світу усвідомили й визнали помилки. Якби це сталося, то було б інше ставлення до протистояння з Росією. Багато подій із нашої історії Заходові важко зрозуміти. Іще наприкінці 1980-х на початку 1990-х радянські поети й письменники Євген Євтушенко, Андрій Вознесенський та Віталій Коротич читали за кордоном лекції і згадували в них про Великий терор у СРСР. Часто слухачі запитували їх: "Чому люди не викликали поліцію?" Вони не розуміли, що радянська таємна поліція ці репресії і здійснювала. У працях західних дослідників бачу, що вони інколи не розуміють радянських документів, особливо періоду колективізації, Голодомору та репресій. Сприймають усе, що написано в них, буквально, а папери ГПУ та партійних органів потрібно аналізувати, добре знаючи контексти того періоду. Нам необхідно докласти ще багато зусиль, щоб на Заході сформувалося розуміння подій в Україні радянського періоду, аби знали, що таке більшовицький російський окупацій­ний режим. Тоді вони усвідомлять, що нинішня війна це не той випадок, коли можна домовитися. Це війна за наше існування. Якщо не зможемо здолати ворога, то приречені на повторення трагічних подій кінця 19201930 років. Чому теми Голодомору багато десятиліть не висвітлювали в західних виданнях? &еnsр;Радянський Союз докладав багато зусиль для замовчування теми Голодомору. У газеті "Зоря", яку видавали в Дніпропетровській області в 19321933 роках, я бачила на одній сторінці список сіл, занесених на чорну дошку, й поруч інформацію про важке й голодне становище селян на Заході. Це верх цинізму. Люди масово виготовляли собі труни Також роль зіграв прихід до влади в Німеччині нацистського режиму. Нацисти активно використовували у своїй антикомуністичній пропаганді факт голоду в Україні. На нашій території жило багато німців, і вони отримували допомогу, яку в радянській пресі називали гітлерівською. Вона надходила від різноманітних благодійних організацій та приватних осіб із Німеччини, Швейцарії, Польщі, Литви, Латвії і навіть Ватикану. Використання нацистами в антикомуністичній пропаганді факту голоду в Україні призвело до того, що ця тема серед частини західних інтелектуалів була дискредитована. Цьому сприяла також популярність на Заході лівих прорадянських переконань. Там вважали, що в СРСР формується нове, щасливе, суспільство робітників і селян. Іще частину прихильників СРСР фінансували з Москви, тому вони писали те, чого від них очікували. Що стало причиною Голодомору? &еnsр;Протягом кількох років перед Голодомором влада проводила суцільну колективізацію, яка повністю дезорганізувала ситуацію в аграрному секторі. Першу спробу комунізувати українське село здійснили в 19191921 роках. Тоді селянський спротив змусив більшовиків відмовитися від задумів. З початком примусової колективізації частина заможних селян "саморозкуркулювалася" розпродувала майно. Коли це стало неможливим ламали та здавали на брухт навіть новітню техніку. Також масово вирізали худобу. Це призвело до значного скорочення поголів'я худоби та птиці. Ці збитки не можна було швидко компенсувати. Та влада вважала, що з появою колгоспів, таких собі соціалістичних фабрик із виробництва сільськогосподарської продукції, зможе без проблем отримати потрібну кількість зерна, м'яса та молока. Але сільське господарство залежить від природних умов, специфічних знань і навичок людей. Коли селян загнали до колгоспів, вони там працювати не хотіли. Це було щось нове в українському селі, де люди протягом сезону з ранку до вечора працювали на полі. Від цього залежали урожай та існування родин. Бригадири ходили по хатах і виганяли на роботу колгоспників. Це позначалося на стані полів та ферм. Передумовою Голодомору була також система хлібозаготівельних планів. Колгоспи зернових районів мали здавати державі від 1/4 до 1/3 валового збору зерна. Рахували цю частину від урожаю, який був на полі. Це набагато більше від того, що довозили до комори. Втрати збіжжя під час збору і транспортування тоді доходили до 40 відсотків урожаю. З Москви спускали цифри, які не враховували цих втрат та реальної врожайності. Тому в 19311932 роках села отримували заготівельні плани, які не могли виконати. Особ­ливо це було поширено 1932-го, коли керівництво багатьох колгоспів і районів УСРР чинило спротив прийняттю хлібозаготівельних планів. Під час тодішньої хлібозаготівельної кампанії влада кілька разів зменшувала план для України. Тобто в Москві теж фактично визнавали його нереальним. У марксистській концепції не було місця для селянства З кінця листопада 1932 року посилилися репресії, які набули тотального характеру, та почалися масові обшуки селян як колгоспників, так і одноосібників. Кремль вимагав, щоб заготівельні плани виконали за рахунок так званих невидимих припасів хліба, тобто вилучення в селян "розкраденого, незаконно розданого і прихованого" зерна. У січні 1933-го охочих залишити Україну почали арештовувати. Частину відправляли до концтаборів або в заслання. Більшість селян повертали назад, фактично прирікаючи на голодну смерть. Під час тотальних обшуків у селян вилучали не тільки зерно, а всю їжу. Українська дослідниця Анна Капустян опрацьовувала спогади очевидців тих подій з території України та Росії. В українців забирали все і майже в кожній родині хтось помер від голоду. Коли росіян питали, скільки в них у сім'ї людей померло від голоду, то ті дивувалися: чому хтось мав помирати? У них залишалися овочі, й вони мали що їсти. Чому важливе визнання Голодомору геноцидом? &еnsр;Передусім це потрібно для вшанування пам'яті людей, які померли від голоду. У них не було навіть нормальних поховань. У 19341935 роках в Україні був новий голод, спричинений великою посухою в південних областях. Органи НКВД, які фіксували настрої населення, відзначали, що селяни в окремих регіонах України почали масово собі виготовляти труни. Не хотіли, щоб їхні тіла звалювали на купи у великих ямах, як під час Голодомору. Сучасні події доводять, що ми не засвоїли уроків історії. Тому все повторюється. За 30 років ми належним чином не змогли добитися від світової спільноти визнання Голодомору геноцидом. Лише коли почалася широкомасштабна російсько-українська війна й дії окупантів мали відверто геноцидний характер, то на Заході почали проводити аналогії з Голодомором. Голод як зброю російська влада нині активно використовує на окупованих територіях. Звільнені з російського полону розповідають, що тортури голодом для них були найжахливіші. Смерть від голоду настає поступово, з муками. Історик Вахтанг Кіпіані розповідав про запис інтерв'ю з очевидцем Голодомору в Канаді. Чоловік мав досить добрий вигляд, як на свої роки. Та коли почали розмову про 19321933-ті, він перетворився на "шмаття", почав плакати, його трусило. Інтерв'ю записати не вдалося. Хоча той чоловік тривалий час успішно жив за кордоном, спогади про найстрашніший період його життя так на нього вплинули. У 20132016 роках на курсах підвищення кваліфікації я читала лекції для вчителів про Голодомор і Великий терор. Учителі старшого покоління на мене дивилися так, ніби готові були поставити мене до стінки й розстріляти. Люди, які ненавиділи все українське, викладали у школах. Це дало свої результати. Зокрема, як проголосували 73 відсотки українців 2019 року. Не можна просто перестати стріляти. У 1920-х теж втомилися від війни й перестали стріляти. Потім українські селяни отримали колективізацію, розкуркулення й у муках помирали під час Голодомору. Більшість ваших досліджень стосується кінця 1920-х початку 1930 років? &еnsр;Період мого навчання в університеті припав на час перебудови й відновлення незалежності України. Тоді зріс інтерес до історії радянської доби. З'являлися публікації на заборонені раніше теми. Виник цілий напрям, що зосередився на вивченні ставлення селян до аграрної політики більшовиків, їхніх настроїв під час колективізації та Голодомору, форм спротиву. Про це були лише згадки в партійних документах, але мені завжди було цікаво відшукати подробиці. Як-от про "куркульське" повстання на території трьох районів Дніпропетровського округу 1930 року відоме нині як Павлоградське повстання. Його учасники не підпадали під закон "Про реабілітацію жертв політичних репресій" 1990 року. Реабілітовували тих, хто проти радянської влади нічого не робив. Учасники Павлоградського повстання відкрито знищували активістів, які брали участь у колективізації. Отримати їхню справу було важко, але мені вдалося, і я реконструювала події повстання. Після розправи над учасниками цього виступу справа не закінчилася. Чекісти продовжували шукати тих, хто негативно ставився до радянської влади. Масово фальсифікували справи "контрреволюційних організацій". Їх підв'язували до Павлоградського повстання. Постійні зачистки, зокрема серед керівництва колгоспів, мали негативні наслідки. Павлоградський район опинився серед тих, які найбільше постраждали під час Голодомору. Чи були якісь особливості Голодомору в таких регіонах, як Дніпропетровщина, яку ви мали змогу досліджували найбільше і яка на початок 1930 років видавалася досить індустріалізованою? &еnsр;Тоді до Дніпропетровської області входили також сучасна Запорізька, частини Кіровоградської, Миколаївської та Херсонської. Виділяли лише чотири приміські райони, а 45 були сільські. Частина з них була далеко від залізниць і доріг. Це погіршувало ситуацію з продовольством під час Голодомору. Навесні 1933-го люди масово вимирали через відсутність їжі. Навіть коли влада почала виділяти якусь допомогу для колгоспників, то завести її до тих районів було важко. Ґрунтові дороги не повисихали й були непрохідні. Навіть коні не могли пересуватися. Дніпропетровщина це степ, і способів для порятунку селян тут було набагато менше, ніж у лісовій місцевості. Виняток узбережжя Азовського моря та річок, де виживали за рахунок риби. На масштаби голоду на Дніпропетровщині вплинуло те, що саме ця область була одним з основних виробників товарного збіжжя в межах СРСР. Тому регіон став полігоном для репресій. Тут найбільше сіл занесли на чорну дошку. На відміну від, наприклад, Чернігівської області, в Дніпропетровській до серпня 1931-го провели суцільну колективізацію. Великого одноосібного сектора не залишилося, колгоспи були неспроможні забезпечити необхідну кількість збіжжя, тому саме в нашій області було найбільше репресовано селян за розкрадання колгоспного хліба. Це звучить дивно, але хлібозаготівлю проводили не лише в селах, обшуки в пошуках збіжжя здійснювали й у містах. Серед працівників підприємств було багато колишніх селян. До них із сіл тікали родичі та знайомі. Водночас намагалися якесь збіжжя приховати. Чекісти шукали в будинках, де бачили приїжджих селян або якщо хтось із мешканців їздив до села і щось привозив. До міст і заводів у пошуках їжі сходилися люди із сіл. Вони ставали безпритульними, і більшість помирала. На заводі імені Петровського в Дніпропетровську (нині Дніпро. Країна) трупи робітників лежали в цехах по декілька днів. Але керівництво це не турбувало, воно більше переймалося контрреволюційними чутками, що ширилися через смерті від голоду. Також у містах іще 1932-го знизилася якість хліба, туди почали додавати все більше домішок різних бур'янів. Це призводило до масових отруєнь і непотрібних для влади розмов. 2 квітня 1933-го з Дніпропетровського обкому КП(б)У звітували до Кремля: "За последние 23 года сельского населения во многих районах нашей области значительно поубавилось". От так просто. Далі йшлося про брак робочих рук і додавалася довідка про те, скільки до області потрібно переселити людей із Росії. У той час голод іще не досяг піку, найвища смертність була у травні-червні 1933-го. Багатьох людей можна було врятувати, надавши продовольство. Та місцева влада просила не допомогу, а російських колгоспників. У листі чітко вказано кількість домогосподарств, які потрібно заселити: Криворізький район 300, Апостоловський 500 і т. ін. Таке переселення провели у 19331934 роках. 3040 від­сотків повернулися назад, бо вони потрапили на голод 19341935 років. Та й місцеві їх недобре приймали. Чи можна вважати колективізацію та Голодомор піком наступу радянської влади на українське село? &еnsр;Це було глобальне протистояння, оскільки в марксистській концепції не було місця для селянства. Пролетарська революція мала відбутись у промислово розвинених країнах, а не у відсталій аграрній Російській імперії. Більшовики зіткнулися з великим селянським морем. Протистояння з ним спочатку закінчилося перемогою селян 1922 року прийняли новий земельний кодекс Російської Федерації, який закріпив чорний переділ поділ землі за трудовими нормами й можливість обирати форму землекористування. Та більшовики прагнули втілити в життя концепцію Маркса. Відновлення війни було неминуче. Росіяни нині використовують методи Сталіна Певний період були сподівання на світову революцію, але наприкінці 1920-х стало зрозуміло, що її не буде. Тоді з'явилася сталінська концепція побудови соціалізму в окремо взятій країні в "умовах ворожого оточення". Більшовикам вдалося загнати селян до колгоспів і отримати перемогу. Використовуючи Голодомор, більшовики примусили українських селян змиритися з колгоспною системою господарювання. Науковці, які збирали спогади очевидців Голодомору, звернули увагу, що спочатку люди розповідають про жахи 19321933 років, а потім кажуть: "Згодом було добре у колгоспі нас годували". Таке от перевиховання голодом, люди були змушені працювати, щоб вижити. Вони не вимагали нормальних умов та гідної платні. Та повністю змінити українського селянина не вдалося. Після Голодомору селяни зосередилися на роботі на присадибних ділянках. Влада активно боролась із цим, вимагала більше віддаватися колгоспам. Напад Росії на Україну 2014-го це продовження війни з українцями, яку вів Кремль в 19321933 роках? &еnsр;Нині росіяни використовують багато методів, якими діяв Сталін. Вони використовують голод як зброю, знищують порти й судна зі збіжжям. Важливо, що не лише в нас, а й на Заході серед частини суспільства виникає усвідомлення цього. Фінансування добудови Національного музею Голодомору в Києві включено в безпекову угоду між Україною та Канадою, яку підписали 24 лютого 2024 року. Канадський уряд виділив $15 млн на завершення будівництва. Про що це свідчить? &еnsр;Цей значущий проєкт попри все потрібно завершити. За роки незалежності в Україні збудували не так багато нових музеїв. У нас навіть вшанування жертв Голодомору тривалий час відбувалося як громадська ініціатива. Добре, що маємо впливову українську громаду у США й Канаді. За їхньої підтримки тривалий час виділялися гранти і здійснювалося фінансування наукових досліджень Голодомору. На території Ізраїля не живуть нащадки тих, хто знищував євреїв під час Голокосту. В Україні живуть онуки та правнуки тих, хто втілював політику Голодомору. Слід про це пам'ятати й розуміти, що це вплинуло на процес дослідження Голодомору.

Північна Корея повністю включилися у війну Росії проти України та з серпня 2023 року відправила до країни-агресорки понад 20 тисяч контейнерів з озброєнням, зокрема балістичні ракети. 

Російський рубль уже впав більше ніж на 24 відсотки від початку серпня. Валюта в рф продовжує слабшати.

Дані охоплюють період з 24 лютого 2022 року до 1 серпня 2024 року

ЗСУ оприлюднили дані про звільнення генералів за станом здоров’я в запас від початку повномасштабного вторгнення. Згідно з цими даними, від початку повномасштабної війни, з 24 лютого 2022 року і до 1 серпня 2024, у запас за станом здоров’я звільнили 41 особу вищого офіцерського складу. Зазвичай до таких осіб належать генерали. Таку інформацію надало Головне управління... Запис Понад 40 українських генералів звільнили в запас за станом здоров’я від початку війни спершу з'явиться на Громадське радіо.

Від початку повномасштабної війни російської федерації з Україною за станом здоров'я з військової служби у запас звільнили 41 особу вищого офіцерського складу. Про це на запит "Радіо Свобода" повідомили у Головному управлінні комунікацій ЗСУ. Дані охоплюють часовий проміжок від 24 лютого 2022 року до 1 серпня 2024 року. За цей же час тільки одного військового вищого офіцерського […] Тhе роst ЗМІ: З початку повномасштабного російського вторгнення за станом здоров′я у запас звільнили понад 40 генералів арреаrеd fіrst оn Рубрика.