Search trend "30 вересня"

Понад 30 людей померли від невідомої хвороби з 24 жовтня у Демократичній Республіці Конго. Усього захворіло більш ніж 400 осіб, пише Вluе Nеws із посиланням на Всесвітню організацію охорони здоров'я. Захворювання супроводжується кашлем та головним болем. "З 24 жовтня по 5 грудня 2024 року в медико-санітарній зоні Панзі в провінції Кванго ДРК було зареєстровано 406 випадків невстановленого захворювання з такими симптомами, як лихоманка, біль голови, кашель, нежить і біль у тілі", - йдеться у заяві ВООЗ. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Мавпяча віспа: у яких країнах Європи найбільше заражень У важких випадках захворювання завжди спостерігалося "серйозне виснаження". Усього зареєстрували 31 летальний випадок. Більшість випадків захворювання зафіксували у дітей до п'яти років. Доступ до району Панзі ускладнився через сезон дощів. Дістатися до нього з Кіншаси можна приблизно за 48 год. З'ясування основної причини захворювання затримали ці проблеми у поєднанні з обмеженістю діагностики в регіоні. 15 вересня в Україні лабораторно підтвердили перший випадок віспи мавп. Пацієнт на стаціонарному лікуванні. Він має легкий перебіг хвороби. В Україні реєструватимуть випадки мавпячої віспи, але епідеміологічного спалаху боятися не варто. Такий прогноз дав головний санітарний лікар Ігор Кузін. Початкові симптоми: лихоманка, головний біль, м'язові болі, біль у спині, збільшення лімфатичних вузлів, виснаження. Може бути висип, який часто починається на обличчі, а потім поширюється на інші частини тіла, зокрема на геніталії. Експерти вважають, що молоді люди більше ризикують заразитися чи захворіти на цю недугу, оскільки вони рідше були вакциновані проти віспи, яку подолали у 1980-х.

Понад 200 мільйонів проінвестував Європейський Союз у майбутнє освіти та молоді України з початку повномасштабного вторгнення РФ. Зокрема, підтримано 36 закладів професійної технічної освіти. У межах загальнонаціональної комунікаційної кампанії "Разом навчаємося і зростаємо" - представники ЄС в Україні побували на Полтавщині. Ознайомили ЗМІ з результатами програм та проєктів Європейського Союзу, спрямованих на допомогу освіті та молоді. Учасники заходу побачили, як ЄС здійснює модернізацію української освіти на усіх рівнях - від дошкільних навчальних закладів до установ професійно-технічної та вищої освіти. Відвідали Полтаву Тимчасовий повірений у справах Предаставництва ЄС в Україні Ремі Дюфло та очільниця Регіонального центру Східної Європи Європейського інвестиційного банку Крістіна Мікулова. Як пройшов захід та що саме показували його учасникам, читайте у матеріалі Gаzеtа.uа. МОЛОДІЖНИЙ ПРОСТІР Молодіжний простір був створений у Полтаві 4 березня 2024-го. Європейський Союз та Програма розвитку ООН в Україні - підтримали цю ініціативу та допомогли облаштувати приміщення меблями і технікою. Молодіжний простір створений для того аби юні українці мали можливість реалізувати тут свої ідеї, комунікувати з полтавською владою та долучатися до місцевого самоврядування. У приміщенні - спокійна атмосфера. На вході усіх зустрічає жінка-охоронець. Запрошує всередину. У молодіжному просторі будь-хто з навчальних закладів, громадських і благодійних організацій може забронювати для роботи місце і час. Потрібно зайти на сторінку організації в інтернеті та заповнити Gооglе-форму. Після цього заявнику передзвонять. "Надзвичайно раді появі простору, яким можуть користуватися діти. Пишаємося тим, що ЄС підтримує молодь, яка поділяє цінності, виражені формулою "Борітеся і поборете". Саме ці слова я бачив на Майдані 10 років тому. Молодь - це наше майбутнє і рушійна сила змін, які відбуваються вже сьогодні", - заявив Ремі Дюфло. За 7 місяців роботи у просторі провели 93 заходи Життя полтавської молоді змінилося після появи простору та початку підтримки ЄС, заявила голова молодіжної ради Полтавської міської територіальної громади Валентина Педоряка. Вона розповіла про історію створення центру. "Ми проводили опитування молоді і скрізь люди писали, що потрібна молодіжна інфраструктура. Зараз, коли вже цей простір є, молодь все одно пише: потрібно більше. Бо у Полтаві понад 30 тисяч молодих людей, 1500 активних. Простір для них став майданчиком. Ми продовжимо розвивати та адвокатувати це місце", - заявила Валентина. За 7 місяців роботи у просторі провели 93 заходи, у яких взяли участь 1600 людей. Організовувалися арт-терапії, тренінгові програми з особистісного розвитку, кінопокази, благодійні та волонтерські заходи, презентації збірок, зустрічі молодіжної ради тощо. Реалізація цього масштабного проєкту стала можливою завдяки ініціативі ЄС та ПРООН "ЕU4Rесоvеry Розширення можливостей громад в Україні". СПОРТИВНО-РЕАБІЛІТАЦІЙНИЙ КОМПЛЕКС "КОЛОС" У травні торік в місті Решетилівка на Полтавщині відкрили оновлений спортивно-реабілітаційний комплекс для людей з інвалідністю "Колос". Він був масштабно реконструйований в межах кредитної програми для відновлення України. Комплекс почали ремонтувати у квітні 2021-го. 930 тисяч євро виділив Європейський інвестиційний банк, а ще 220 тисяч - надали з обласного бюджету. Ремонт будівлі є спільною ініціативою Європейського Союзу та ЄІБ у партнерстві з Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України, Міністерством фінансів, Полтавською обласною адміністрацією, Полтавською обласною радою та за технічної підтримки Програми розвитку ООН (ПРООН. Gаzеtа.uа). Також місцева влада виділила 980 тисяч євро на будівництво нового спортивного залу з обласного бюджету. Тут змогли укріпити фундамент будівлі, реконструювати дах, зробили теплоізоляцію, внутрішні оздоблювальні роботи та благоустрій території. Комплекс повністю модернізований та інклюзивний Комплекс повністю модернізований та інклюзивний. В ньому встановили ліфт, збудували зручні вбиральні, кімнати. Безбар'єрний центр надає реабілітаційні послуги понад 300 людям із порушеннями зору, слуху, фізичного та ментального розвитку, опорно-рухового апарату. Тут готують спортсменів паралімпійської та дефлімпійської збірних України. Зараз тривають роботи по зведенню футбольного поля з трибунами на 1 062 місця та приміщень під трибунами. Загальна вартість 92 млн грн. Також тут планується легкоатлетична доріжка на 400 м. Подібної на Полтавщині раніше не було. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як ЄС допомагає Україні й відбудовує міста - фоторепортаж Представники ЄС та ЄІБ побачили, як проходять спортивні тренування Полтавської збірної з волейболу сидячи та заняття каратистів з вадами слуху. "Унікальність цього комплексу полягає в тому, що при Полтавський обласній школі є чотири національних збірних з гандболу, карате, плавання і футболу", - розповів Сергій Котьман, директор Полтавської обласної школи людей з інвалідністю. Вражена такою реставрацією комплексу керівниця Регіонального центру Східної Європи ЄІБ Крістіна Мікулова: "Це просто чудова робота. Я завжди була великою вболівальницею спорту. Тож цей проєкт "Колос" - дуже мені близький. Він реалізувався в рамках нашої програми відновлення в розмірі 600 мільйонів євро, які вже допомогли понад 120 громадам відбудовувати школи, лікарні і спортивні комплекси. Цей проєкт набагато більший за цифри. Бо ми творимо простір, де люди займаються улюбленими видами спорту. Це дуже важливо для нас реалізовувати наше спільне майбутнє". ШЛЯХ ДО ПЕРЕМОГИ Тренування збірної з карате вражає. Незважаючи на те, що спортсмени із вадами слуху вони рухаються в такт один з одним. "Тренування майже нічим не відрізняються (від занять у звичайних секціях карате. Gаzеtа.uа). Спортсмени стараються і краще відчувають, ніж навіть чуючі спортсмени. А ще - більш відповідальні. Якщо вони за щось беруться, то допрацьовують до кінця", - заявив тренер дефолімпійської збірної Микола Богодистий. Одна з учасниць збірної 18-річна Інесса Причина. Карате вона займається 7 років. Здобула золоту медаль на дефолімпійських іграх у Бразилії. "Я дивилася чемпіонати в дитинстві і моє серце підказало, що це - мій шлях. Моя мама займається боулінгом, вона олімпійська чемпіонка, а тато - олімпійський чемпіон з футболу. Проте я все одно вибрала карате, - посміхається дівчина. - Тренування складні, не легкі, але це шлях до перемоги". ЕНЕРГОМОДЕРНІЗАЦІЯ ПОЛТАВСЬКОЇ ПОЛІТЕХНІКИ У рамках візиту редставники ЄС та ЄІБ із заступником начальника Полтавської ОВА Володимиром Василенком також відвідали Національний університет "Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка". В цьому виші активно впроваджують європейські стандарти освіти. Він входить до рейтингу найкращих європейських університетів QS Wоrld Unіvеrsіty Rаnkіngs: Еurоре 2025. Університет має велику територію. При вході висить інформаційне табло, на якому анонсуються різноманітні події. Нині заклад бере участь в проєкті ЄІБ "Вища освіта України", який спрямовано на енергоефективну модернізацію будівель. Проєкт реалізували за ініціативи Міністерства освіти і науки України у співпраці з ЄІБ, щоб впровадити енергоефективні заходи та створити кращі умови для навчання. Політехніка - одна із 6 закладів вищої освіти України, яка змогла впровадити цей проєкт з фінансуванням у 7,5 млн. До проєкту увійшло всі 10 будівель вишу: 4 гуртожитки та 6 навчальних корпусів. Представники ЄС оглянули два приміщення, які модернізували в межах проєкту. "Ця модернізація створить сучасне освітнє середовище, яке підтримуватиме студентів і викладачів як зараз, так і після війни. Це інвестиція, яка допоможе відбудувати сильну, незалежну і процвітаючу Україну", сказала Крістіна Мікулова. Життєво важливо, щоб наступне покоління мало доступ до навчання У свою чергу Ремі Дюфло додав, що ЄС глибоко відданий справі підтримки освіти та молоді України. "Життєво важливо, щоб наступне покоління мало доступ до навчання та можливість випробовувати свої ідеї на практиці. Однак протягом останніх трьох років українські діти та освітяни переживають лихоліття війни, стикаючись з обстрілами, знеструмленням та величезним психологічним стресом. Саме тому з початку повномасштабного російського вторгнення ЄС посилив підтримку освіти та молоді в Україні, розширюючи свої зусилля, спрямовані на задоволення нових потреб, спричинених війною. Відтоді Європейський Союз проінвестував понад 200 мільйонів євро в майбутнє України, яке є також і нашим спільним майбутнім, тісно співпрацюючи з міжнародними партнерами для нарощування цих зусиль", - сказав Дюфло. Він додав, що на Полтавщині усі побачили користь від такої консолідації зусиль, яка дає відчутні результати, що реально впливають на дітей, освітян, молодь, а також на місцеві громади, в яких вони мешкають. Всеукраїнська комунікаційна кампанія "Разом навчаємося і зростаємо" стартувала 27 вересня 2024 року й триватиме до лютого 2025 року. Вона охоплює всі регіони України (крім тимчасово окупованих територій), де відбуваються численні інформаційно-просвітницькі заходи, експертні дискусії, зустрічі з представниками та бенефіціарами програм та проєктів ЄС, престури. Щоб дізнатися більше про заходи в межах всеукраїнської комунікаційної кампанії "Разом навчаємося і зростаємо" стежте на сайті еu4ukrаіnе.еu та на сторінках Представництва ЄС в Україні у Fасеbооk, Іnstаgrаm та Тwіttеr/Х.

Що означає "холодний зупин" енергоблоків АЕС "Запорізька атомна станція – найбільша в Європі й входить у п’ятірку найбільших АЕС у світі. Тут є 6 енергоблоків ВВЕР-1000, потужність кожного енергоблока – 1000 МВт, – розповідає керівник напрямку впровадження світових інноваційних технологій у сфері ядерної енергетики R&аmр;D СЕNТRЕ Олег Дудар, який до вересня 2022 року виконував обов’язки керівника експлуатаційного підрозділу ЗАЕС.На сьогодні усі шість енергоблоків переведені у стан холодного зупину. За даними МАГАТЕ, останній, 4-й енергоблок перевели у холодний зупин у квітні цього року. Тоді голова МАГАТЕ Рафаель Ґроссі назвав цей крок позитивним для ядерної безпеки, бо охолодження реактора забезпечує додатковий буфер на випадок аварії."Холодний зупин означає, що ядерне паливо не працює – ланцюгова реакція ділення атома не відбувається. Це найбезпечніший стан енергоблоків. Однак це не означає, що можна вимкнути світло і йти додому, – каже Олег Дудар. – Навіть у стані холодного зупину певне тепло все ж виділяється, і ядерне паливо потрібно охолоджувати. При холодному зупині температуру палива підтримують на рівні 30 – 35 градусів С. І саме для того, аби відбувалось охолодження і працювали усі системи, станції потрібна електроенергія".За словами начальника відділення аналізу безпеки Державного науково-технічного центру з ядерної та радіаційної безпеки Дмитра Гуменюка, Запорізька АЕС, яка раніше була найбільшим в Україні виробником електроенергії, тепер перетворилась в одного з найбільших споживачів."Коли станція працювала, вона виробляє електрику і для власних потреб і передає в об’єднану мережу України по лініях електропередачі. Тепер по цих лініях електропередачі вона сама отримує електрику для того, аби працювали системи безпеки й охолоджувалось паливо. Інакше воно може поплавитись, як було на Фукусімі", – розповів у коментарі “Еспресо" Дмитро Гуменюк.Що відбудеться на ЗАЕС у разі блекаутуЗа слова Олега Дударя, нині до ЗАЕС йде лише дві лінії електропередачі: Дніпровська 750 кВ та Феросплавна-1 330 кВ. "Обидві вони йдуть через Каховське море, якого уже нема. Якщо якась з цих ЛЕП руйнується, а руйнуються вони через ворожі обстріли, це загроза для станції. Треба розуміти, що українські енергетики, які відновлюють ці лінії – це героїчні люди, адже вони працюють фактично у зоні бойових дій, під постійними обстрілами, – каже Олег Дудар. – Якщо орки переб’ють обидві лінії електропередачі й станція залишиться без зовнішнього живлення, автоматично мають під'єднатися дизельні генератори".Загалом на ЗАЕС є 20 потужних генераторів: по три на кожному енергоблоці та два загальностанційні."За регламентом, запаси дизелю на станції мають покривати потреби 10 днів автономної роботи. Якщо економно використовувати, можна розтягнути запаси на два тижні", – каже експерт.Однак найбільша проблема у тому, що наразі ніхто достеменно не знає, чи є на станції ці запаси палива і чи проходять генератори належне технічне обслуговування."Для того, аби заживити один енергоблок, достатньо одного генератора. А на кожен блок було три. Насправді найбільша загроза для Запорізької АЕС – це присутність росіян там. Але ми не знаємо, чи росіяни не пропили солярку, чи не розібрали генератори на запчастини,  – каже Дмитро Гуменюк. – Блекаут станції в правильному сенсі цього слова, – коли немає зовнішнього електроживлення, і при цьому не запустились генератори. Тоді відбувається плавлення палива і потенційний викид радіації. При цьому якщо блоки працюють, то плавлення палива починається приблизно за три години. При холодному зупині часу більше – до кількох днів".За словами Олега Дударя,  при холодному зупині паливо розігріватиметься поступово. Тож у разі повного блекауту, явища, які уже не можна буде зупинити, почнуться орієнтовно через 20 днів.Працівники Росатому не знають обладнання ЗАЕСЯк розповів Олег Дудар, який працював на ЗАЕС, коли її захопили росіяни, одна з найболючіших тем – персонал ЗАЕС."До повномасштабного вторгнення на Запорізькій працювало 11,5 тис. людей. Нині там трохи понад 2000, але точних даних немає. Відомо, що більшість людей – працівники Росатому. Точних даних, скільки там залишилось працівників ЗАЕС немає, – каже Олег Дудар. – Проблема у тому, що працівники Росатому не розуміються на нашому обладнанні, не володіють інструкціями й регламентами. Вони не зможуть подолати наслідки розігріву активної зони. Тоді може статись радіаційна аварія".Окупанти на ЗАЕС, Фото: Енергоатом "Переконаний, що свідомо вчиняти якісь диверсії атомники, які є на АЕС, не будуть, навіть якщо ці люди приїхали з РФ. Адже йдеться про їхнє життя і здоров’я, а також життя їхніх рідних, які, мабуть, теж перебувають тепер в Енергодарі. Вони самі сидять на пороховій бочці, – каже Дмитро Гуменюк. – На випадок аварійної ситуації на АЕС є чітко прописані інструкції – як діяти у тій чи іншій ситуації. Інструкції, які розроблялися в Україні, вони базувалися на підході, який свого часу нам надав Wеstіnghоusе. Це американський підхід. Він інший, ніж був оригінально в Радянському Союзі, і ніж був прийнятий в Росії. Як будуть працювати фахівці Росатому при цих інструкціях, я не знаю"."Другий Чорнобиль" на ЗАЕС неможливий Попри те, що ЗАЕС є найбільшою електростанцією у Європі, наслідки потенційної аварії не будуть співмірними з Чорнобилем.  На ЧАЕС це були реактори  РБМК (Реактор большой мощности канальный), і вони значно небезпечніші за реактори типу ВВЕР (водо-водяний енергетичний реактор). У реакторах ВВЕР усунені недоліки,  зокрема, виключено можливість неконтрольованого зростання потужності енерговиділення в активній зоні реактора, що і призвело до Чорнобильської катастрофи."Загалом Запорізька АЕС – одна з найбезпечніших у Європі. Але присутність росіян на станції – це уже небезпека. Адже є інформація, що частина території замінована. І аварійна ситуація на станції у поєднанні з військовими діями може призвести до витоку радіації, – каже Дмитро Гуменюк. – Враховуючи, що блоки перебувають у холодному зупині, витік радіації буде не таким потужним, ніж якби блок працював на потужності. Крім того, у викидах уже не буде активних ізотопів йоду, які є найнебезпечнішими. При цьому загроза все одно досить велика, як і масштаби радіаційного забруднення".Окупанти можуть використати ЗАЕС  як брудну бомбуУ ЗМІ періодично з’являється інформація про те, що РФ має намір перевести один з блоків з холодного у гарячий зупин (проміжний стан між холодним зупином і роботою на потужності)  або й взагалі запустити на потужність, аби виробляти електроенергію. Олег Дудар вважає, що таку інформацію треба сприймати як потенційну підготовку до теракту."З технічної точки зору ЗАЕС запустити можна. Але для роботи станції потрібна вода зі ставка охолоджувача, а після підриву Каховської ГЕС її нема. Друге – щоб електрика з запорізької станції постачалась в енергосистему Росії, потрібна відповідна лінія електропередачі. Наразі такої немає. А запускати станцію, щоб вона працювала для енергосистеми України "орки" не будуть", – каже Олег Дудар.При цьому він переконаний, що окупанти можуть використати аварію на ЗАЕС, коли потрібно буде зупинити наступ ЗСУ. "Згадаймо, чому "орки" підірвали Каховську ГЕС – 6 червня минулого року. Саме у той час, коли ЗСУ почали наступ на півдні. Вони це зробили з метою зупинити наступ, і їм це вдалось. Якщо українські війська наступатимуть на Чонгар, Мелітополь, вони можуть вчинити диверсію на ЗАЕС, – каже Олег Дудар. – Якщо ми побачимо, що вони намагаються розігнати якийсь з реакторів, це означатиме, що вони намагаються "підпалити" активні зони. Це буде терактом з метою зупинити наступ українського війська. Тобто орки можуть використати ЗАЕС як брудну бомбу. Ні для чого іншого вона їм не потрібна".  

Про це розповів начальник відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Саіян Сєвак.Він нагадав, що в Україні ухвалили закон, за яким військові, які повернуться із СЗЧ до 1 січня 2025 року, матимуть усі соціальні пільги.За словами Сєвака, наразі понад 8 тис. військовослужбовців звернулися та повернулися на службу. Понад 5 тис. із них повернулися в порядку закону звільнення від кримінальної відповідальності і понад 3 тис. - за іншим законом.Читайте також: Яка різниця між СЗЧ та дезертирством: пояснення військового адвоката Леонтьєва"Тобто з 29 листопада понад 3 тисячі військовослужбовців повернулись на військову службу через закон, який поновлює соціальні гарантії, пільги, продовольче, грошове та матеріальне забезпечення", - пояснив він.Закон про повернення на службу після СЗЧЗ початку 2022 року до вересня 2024-го Офіс генерального прокурора зареєстрував майже 60 тис. кримінальних проваджень за фактом самовільного залишення частини (СЗЧ) і близько 30 тис. щодо дезертирства.21 листопада Рада в цілому ухвалила законопроєкт №12095 про добровільне повернення на службу для тих, хто вперше самовільно залишив військові частини або дезертував.28 листопада президент України Володимир Зеленський підписав закон про добровільне повернення на службу тих, хто вперше здійснив СЗЧ або дезертував.Військовослужбовці, які до 1 січня 2025 року повернуться до своїх частин після самовільного залишення служби, будуть поновлені з усіма соціальними гарантіями.У листопаді 6 тис. військовослужбовців добровільно повернулися до лав Збройних сил України після самовільного залишення військової частини.

Вишукані політичні маневри президента Франції можуть зіграти з ним кепський жарт, якщо об'єднаються його опоненти. Але Макрон продовжує грати на межі фолу. Чи виправданий цей ризик, - розбиралася Gаzеtа.uа. Пізно ввечері 4 грудня французький парламент (Національні збори) 331 голосом з 577 виголосив вотум недовіри уряду Мішеля Барньє. Gаzеtа.uа раніше розповідала про карколомну інтригу, в результаті якої президент Емманюель Макрон 6 вересня довірив формувати уряд правоцентристу Мішелю Барньє. Таким чином, антикризовому кабміну не вистачило одного дня, щоб попрацювати повні три місяці. Є ще один антирекорд уряду Барньє: від відставки у 1962 році уряду Жоржа Помпіду це перший випадок успішного вотуму недовіри. Приводом став бюджет на наступний рік. У понеділок, 2 грудня, прем'єр скористався конституційним правом уникнути голосування депутатів, щоб провести так званий "бюджет жорсткої економії": підвищення податків на 20 мільярдів євро з одночасним скороченням видатків на 40 мільярдів євро. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Емманюель Макрон маневрує між лівими і правими У відповідь парламентська ліва коаліція "Новий народний фронт" запропонувала висловити недовіру уряду Барньє. З аналогічною пропозицією виступили французькі ультраправі з "Національного об'єднання". "Мавр зробив свою справу&hеllір;" Мішель Барньє, найстаріший політик у владній команді після дострокових парламентських виборів, не приховував своєї стурбованості наслідками відставки уряду. Найбільше - через економічну кризу. Його уряд успадкував колосальну проблему - великий зовнішній борг. Єврокомісія вимагає від Франції скоротити його, у відповідь на це Барньє запропонував - і провів як рішення - секвестр видатків з 6 до 5% ВВП. Власне, на цьому його місія і завершилася і Барньє може спокійно зійти з авансцени. На доказ, світові ринки оцінили подію оптимістично - європейські індекси у четвер, 5 грудня, зросли на тлі новини про вотум недовіри французькому уряду. Цікаво, що помітно здорожчали акції французьких компаній на фондовому ринку. Гравців на ринку заспокоює те, що у Франції не буде зупинки роботи уряду, пояснив головний економіст групи Аха Жиль Моек. За його словами, партії, котрі підтримали вотум недовіри Барньє, анонсували, що голосуватимуть проти автоматичного переносу держбюджету поточного року на наступний, якщо парламент не ухвалить нового головного фінансового документа країни. Це може бути самозаспокоєнням, бо французькі політики налаштовані вимагати відставки Емманюеля Макрона шляхом імпічменту. Лідерка ультраправого "Національного об'єднання" Марін Ле Пен, якій, до слова, загрожує ув'язнення, звинуватила президента у ситуації, що склалася та побіцяла, що "тиск на нього зростатиме" щоби "захистити французів від токсичного бюджету". "Зараз ми закликаємо Макрона піти, - лідерка парламентської фракції ультралівої партії "Невпокорена Франція" Матільда Пано була відвертішою. - Треба негайно оголосити дострокові президентські вибори для вирішення кризи, що поглиблюється". Постріли у ногу Драма з вотумом недовіри розігралася за відсутності Макрона у Франції. Він був із триденним візитом у Саудівській Аравії. Вірогідно, він почне терміново шукати шостого за своєї каденції прем'єра. Французькі ЗМІ називають вірогідних кандидатів: чинний міністр оборони Себастьєн Лекорню, центрист Франсуа Байру, експрем'єр, соціаліст і колишній міністр внутрішніх справ Бернар Казньов (майбутній кандидат на президентських виборах). У відставку йти президент Франції, звісно, не збирається, оскільки це, як він каже, "політична фікція" і "абсурд". Але політичний аналітик Франсуа Валентин наголошує, що тиск на президента зростатиме, адже це він достроковими виборами породив перманентну кризу: у парламенті немає стабільної більшості. "З точки зору Конституції, він не несе жодної відповідальності перед парламентом і може призначати нових прем'єрів кожні півроку без наслідків для себе. Але політично Макрон втратив половину парламентської підтримки і зіпсував відносини зі своїми депутатами, не поставивши їх до відома про дострокові вибори. Якщо безвихідь триватиме, дедалі більше людей закликатимуть до відставки Макрона, щоб розрубати гордіїв вузол демократичними методами", - вважає Валентин. Треба центриста Найвірогіднішим новим прем'єром є Байру, з яким Макрон устиг пообідати у Єлисейському палаці. Він є найвідданішим союзником Макрона, лідером центристської партії "Демократичний рух", шанованим як ультраправими, так і лівими. За такого прем'єра ультраправі можуть перейти в опозицію, що для них вигідно перед парламентськими виборами 2025 року. З іншого боку, президент Франції, можливо, забезпечив собі спокій в епіцентрі політичного шторму. І ось чому: ультраправі та ліві у парламенті, вигнавши Барньє, підстрелили самих себе. Лідер фракції консерваторів у Національних зборах Лоран Вокьє вважає, що ультраліві, як і ультраправі, "несуть відповідальність за вотум недовіри, що занурить країну у нестабільність". Зимово-електрична лихоманка Адже 5 грудня у Франції розпочався масштабний страйк держслужбовців проти скорочень штату і посад, передбачених держбюджетом Барньє. "Ми надсилаємо сигнал новому уряду", - зазначено у повідомленні оргкомітету страйків, зокрема, вчителів. Кожен третій французький учитель страйкує 5 грудня. І єдиним острівцем стабільності залишаться - президент Емманюель Макрон з розширеним полем для маневрів і нульовою відповідальністю за можливий хаос у Франції. За страйки відповідатимуть якраз ті, хто "пішов" - уряд Барньє. Принаймні, на цьому наполягає Lе Моndе - Марін Ле Пен зруйнувала стратегію співробітництва своїх же соратників із урядом Барньє щодо "економічної нормалізації". Та і французи стурбовані наслідками частих змін уряду. За даними соцопитувань, переважна більшість французів непокоїться через наслідки вотуму недовіри уряду Барньє, 82% - загалом майбутнім країни (81% - економікою), понад 60% хочуть відставки Емманюеля Макрона. Київський аспект Для України важливою є французька підтримка. Макрон неодноразово заявляв, що готовий "хоч завтра" відправити до нас військових інструкторів. Політик міг планувати візит до Києва після Шольца, припускає керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко. За його словами, дискусія щодо мирного плану триває. Наприклад, обговорюється варіант розміщення військових Франції, Великої Британії та Німеччини в Україні. "За таких умов, жодна зі сторін не захоче стріляти. Цей план не публікується у ЗМІ, але певні ознаки, що варіант розглядається, є", - зазначив він. Але зміна уряду Франції може позначитися на підтримці Францією України. Лекорню раніше заявляв про неможливість надати обіцяні 3 мільярди євро українській стороні через фінансові проблеми всередині Франції. Перед голосуванням у парламенті по Барньє чинний міністр оборони сказав, що це вплине на підтримку України. Зокрема, якщо не буде ухвалений держбюджет-2025 від Барньє, армія Франції недоотримає 3,3 мільярди євро. Натомість Макрон ще 30 листопада у телефонній розмові з президентом Володимиром Зеленським запевнив у незмінній підтримці Франції.

Про це й не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 4 грудня.Як Україна пережила найгірший місяць на полі боюЛистопад став найгіршим місяцем для України з вересня 2022 року за втраченими територіями, пише Тhе Guаrdіаn, у матеріалі якого можна побачити відповідні графіки.У листопаді Україна втратила територію площею еквівалентну розміру Нью-Йорка через російські війська – це найгірший місячний показник для українських захисників з вересня 2022 року.Минулого року, коли протистояння здебільшого зайшло в глухий кут, дані Інституту вивчення війни (ІSW) показують, що російські війська зайняли 2233 кв. км території. Вже у 2024 році вони зайняли близько 2656 кв. км.Територія, захоплена росіянами в листопаді, становить 1202 кв. км, що приблизно дорівнює розміру Нью-Йорка. Але експерти стверджують, що значна частина цих земель є сільською місцевістю і не має великої стратегічної чи оперативної цінності. Російські війська здебільшого оточили, але ще не захопили великі міста, і нещодавно було перерізано кілька основних залізничних і автомобільних артерій. Російський контроль над українською територією збільшився з 17,4% у листопаді 2023 року до 17,9% станом на 30 листопада 2024 року.Найбільших територіальних здобутків Росія досягла на Донеччині, де з початку року вона захопила 1804 кв. км. Лише у листопаді вона здобула 1006 кв. км.У жовтні Росія захопила Вугледар, ключовий опорний пункт на півдні Донеччини, який витримував неодноразові російські атаки з початку війни.Від квітня Росія просувається до Покровська, обласного центру та ключового військового об'єкту. У ході цього просування було захоплено кілька міст, зокрема Новогродівка, місто з довоєнним населенням 15 тисяч людей. Картографування земель, захоплених Росією за останній рік, показує, що вона переважно захоплювала сільськогосподарські угіддя, але не змогла досягти значних успіхів на територіях, що мають важливе міське чи інфраструктурне значення.Далі на північ російські війська взяли під контроль Північне і Залізне, серед інших населених пунктів, просуваючись до міста Торецьк.Втрат зазнали також Луганщина і Харківщина. Цього року російські війська зайняли 350 кв. км території в Луганській області. Станом на кінець листопада вони контролювали 98,6% території області. Аналогічно на Харківщині Україна втратила 392 кв. км території з січня цього року. У Куп'янську, одному з найбільших міст на сході Харкова, цього місяця відбулися бої вперше з часу його відвоювання Україною в ході контрнаступу 2022 року.Як відзначає Тhе Guаrdіаn, на початку цього року Україна досягла деяких невеликих успіхів після відбиття великих наступальних операцій на півночі Харківської та Луганської областей, але загалом тенденція до втрати територій продовжилася.Аналіз показує, що Росія поступово здобувала перемоги протягом року, особливо в Донецькій області, і контролює більшу частину території в кожній з чотирьох областей, які вона незаконно анексувала у 2022 році – Луганській, Херсонській, Запорізькій та Донецькій.Дослідниця кафедри військових досліджень Королівського коледжу Лондона докторка Марина Мирон вважає, що мета Росії – максимально розтягнути українські сили, проводячи наступальні операції на сході України. "Існує ймовірність того, що фронт може розвалитися, особливо в регіонах на південь від Вугледара", – каже вона.За оцінками докторки війна в її нинішній формі, ймовірно, закінчиться у 2025 році – але Україна буде вступати в будь-які переговори про припинення вогню з останніх сил."Україна значною мірою покладається на підтримку Заходу, яка зменшується. Обрання Дональда Трампа лише додає невизначеності. Моральний дух української армії дуже низький після боїв у "м'ясорубках" таких, як Бахмут, і вони не набирають війська, які їм потрібні. Росія просто має більше потенціалу, більше ресурсів і більше військ", – додала Марина Мирон.Оцінки площі території, використані в цьому аналізі, ґрунтуються на аналізі щоденних контрольних файлів від ІSW. У цих файлах щодня оцінюється площа території, яку контролюють або оспорюють російські війська.Як Путін напряму фінансує викрадення українських дітейДослідники Єльського університету відстежили сотні дітей, вивезених до Росії під час війни, і виявили те, що вони описали як "вищий рівень злочину, ніж передбачалося спочатку", повідомляє Тhе Nеw Yоrk Тіmеs.Як йдеться у звіті Єльського університету Владімір Путін і високопосадовці Кремля "навмисно і безпосередньо" санкціонували програму примусового виховання та усиновлення українських дітей під час війни в Україні.За словами дослідників, доповідь надає нові вагомі докази воєнних злочинів проти Путіна та інших посадовців. Розслідування Лабораторії гуманітарних досліджень Єльського університету виявило 314 дітей з України, які були включені в "систематичну програму примусового усиновлення та виховання" з моменту повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року. У звіті детально описані докази прямих наказів вищих посадових осіб Росії, включаючи Путіна, щодо здійснення програми усиновлення.Це розслідування може підсилити справу проти Путіна і його уповноваженої у справах дітей Марії Львової-Бєлової, які були названі в ордері на арешт, виданому Міжнародним кримінальним судом у березні минулого року за їхню роль у депортації українських дітей до Росії.Дослідники посилаються на підтверджені витоки російських документів, які, за їхніми словами, свідчать про те, як російські високопосадовці працювали з чиновниками в окупованих регіонах України над реалізацією програми. У звіті йдеться про те, що офіс російського президента надавав пряму фінансову підтримку та інші ресурси для програми.На думку дослідницької лабораторії, поводження з українськими дітьми може становити воєнний злочин або злочин проти людяності, і навіть може бути підставою для звинувачення у геноциді відповідно до Римського статуту Міжнародного кримінального суду.Українські посадовці та члени дослідницької групи Єльського університету мають виступити на спеціальному засіданні Ради Безпеки ООН, щоб пояснити свої висновки.Натомість Кремль заперечує вчинення воєнних злочинів і стверджує, що усиновлення є патріотичним і гуманітарним зусиллям, спрямованим на допомогу покинутим дітям. Там також зазначили, що вони не є учасниками Міжнародного кримінального суду і тому не мають жодних зобов'язань перед ним.Окрім Путіна та Львової-Бєлової, у доповіді Єльського університету названо ще чотирьох російських посадовців, причетних до депортації, передачі на виховання та усиновлення українських дітей: високопосадовиця у путінській партії "Єдина Росія" Анна Кузнєцова, міністр освіти Росії Сергій Кравцов та голови регіональних проросійських адміністрацій у Донецькій і Луганській областях України.Докази, зібрані дослідниками Єльського університету, стосуються 314 дітей віком від 2 до 17 років з Донецької та Луганської областей на сході України, багато з яких були забрані з двох відомих шкіл-інтернатів. До групи також входить одна дитина з окупованого Маріуполя.У звіті йдеться про те, що вони з високою достовірністю встановили українське походження дітей, незалежно від інших розслідувань і новинних повідомлень. Дослідники заявили, що вони використовували численні джерела інформації для підтвердження, включаючи витік російських документів і повідомлень, супутникові знімки, методи геолокації та аналіз метаданих.Деякі з 314 дітей були влаштовані в російські сім'ї, а інші були внесені в російську базу даних про прийомні сім'ї та усиновлення, йдеться у звіті Єльського університету. Університет не оприлюднив імена дітей, але повідомив, що передав їхні імена та обставини до міжнародного суду та українській владі.У той час як деякі з дітей є сиротами або раніше були вилучені з-під опіки своїх батьків, деякі, згідно з базою даних, мали батьків в Україні, які були позбавлені батьківських прав через дії Росії. Щонайменше троє дітей були влаштовані в сім'ї російських чиновників або в сім'ї російських військових.Дослідники заявили, що вони відстежили переміщення кожного з 314 дітей до тимчасових центрів у Росії в середині процесу депортації та їх розосередження після цього по 21 регіону Росії. У звіті йдеться про те, що для перевезення дітей використовувалися російські військові літаки, що широко висвітлювалося в російських новинах і на фотографіях.Вони також заявили, що у них є документальне підтвердження того, що щонайменше 67 дітей були натуралізовані як російські громадяни, і що справжня кількість таких натуралізацій, ймовірно, набагато вища. За їхніми словами, в Росії перебувають ще тисячі українських дітей, особи яких досі не встановлені.У доповіді також звинувачується російська влада в тому, що вона намагається приховати походження і місцезнаходження українських дітей. Після того, як міжнародний суд видав ордери на арешт, Росія видалила значну частину доказів з відповідних вебсайтів."Найбільш критичним є те, що діти, вивезені з України, по суті, представлені в російських базах даних так, ніби вони з Росії", – підкреслюють дослідники.

Про це повідомив начальник запобігання вчиненню, виявлення і припинення правопорушень – заступник начальника Головного управління ВСП ЗСУ полковник Олександр Гринчук на брифінгу, передає Укрінформ."Протягом останнього місяця 6 тисяч військовослужбовців добровільно повернулися у військові частини", - сказав він.За словами Гринчука, загалом 40-60% військових добровільно повертаються у свої частини із СЗЧ. Однак він не назвав кількість військових, які залишили частини чи дезертирували, адже ця тема є чутливою.Читайте також: Яка різниця між СЗЧ та дезертирством: пояснення військового адвоката ЛеонтьєваУ матеріалі зазначено: на брифінгу йшлося про механізм, який забезпечує повернення військових із СЗЧ. Так, військовослужбовців після повернення розподілять у батальйони резерву армійських корпусів оперативного резерву, після чого – у визначені військові частини (окрім тієї, яку вони самовільно залишили).Підкреслюється, що за результатами військові із СЗЧ мають свої причини не повертатися в попередні підрозділи.З початку 2022 року до вересня 2024-го Офіс генерального прокурора зареєстрував майже 60 тис. кримінальних проваджень за фактом самовільного залишення частини (СЗЧ) і близько 30 тис. щодо дезертирства.21 листопада Рада в цілому ухвалила законопроєкт №12095 про добровільне повернення на службу для тих, хто вперше самовільно залишив військові частини або дезертував.28 листопада президент України Володимир Зеленський підписав закон про добровільне повернення на службу тих, хто вперше здійснив СЗЧ або дезертував.Військовослужбовці, які до 1 січня 2025 року повернуться до своїх частин після самовільного залишення служби, будуть поновлені з усіма соціальними гарантіями.

Українці щодня стикаються з підвищеннями цін на різні товари, тому питання тарифів, які набирають чинності з початку грудня, викликає значний інтерес і деяке занепокоєння серед громадян та підприємств.Ціни на електроенергію з 1 грудняВ Україні уряд затвердив новий фіксований тариф на електроенергію для населення. Тож згідно з постановою №632 з 1 червня тариф на електроенергію для побутових споживачів збільшився з 2,64 грн/кВт∙год до 4,32 грн/кВт∙год. Варто підкреслити, що тариф є фіксованим та не диференціюється за обсягом споживання. Оскільки така ціна має діяти до кінця 2024 року, змін у вартості електроенергії для населення у грудні не передбачається.Згідно з жовтневим меморандумом Міжнародного валютного фонду, після п’ятого перегляду програми розширеного фінансування (ЕFF), підвищення цін на енергоносії в Україні найближчим часом не планується. Документ не містить вимог щодо збільшення тарифів для України. Про це повідомили в Міністерстві фінансів України.Значне підвищення вартості електроенергії на початку літа викликало занепокоєння громадян, однак експерти пояснюють, що таке рішення було вимушеним. Так, нардеп Сергій Нагорняк, який є членом парламентського комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, зазначив, що такі заходи дозволять державним компаніям припинити субсидування населення і зібрати достатньо коштів для того, щоб реалізувати проєкти з добудови 3-го і 4-го енергоблоків Хмельницької АЕС. Також це дасть змогу Укргідроенерго розпочати побудову Канівської ГАЕС, що матиме 1000 МВт потужності.Тариф, запроваджений з початку червня, поширюється на всіх побутових споживачів:Споживачів, які є частиною колективних об'єднань у житловому секторі (ОСББ, гуртожитки тощо), де електрика йде на використання побутових потреб мешканців.Споживачів з електричним опаленням (з 1 червня до 30 вересня).Інших споживачів, які мають право на використання електроенергії за тарифами для побутових споживачів згідно з законодавством.З 1 жовтня по 30 квітня для людей, які мають квартири/будинки із електроопаленням, діятимуть наступні тарифи:за споживання до 2000 кВт∙год на місяць – 2,64 грн/кВт∙год на весь обсяг електроенергії;за споживання понад 2000 кВт∙год на місяць – 4,32 грн/кВт∙год на весь обсяг спожитої електроенергії.Крім того, в Україні залишаються в силі тарифні коефіцієнти для власників двозонних та тризонних лічильників електроенергії. Вночі, з 23:00 до 07:00, коли навантаження на енергосистему найменше, вартість тарифу менша від основного на 50%, тому користувачі платять лише 2,16 грн/кВт∙год, як пояснюють у Yаsnо. Втім, встановлення двозонного лічильника вимагає деяких витрат, тому його окупність може становити близько року, залежно від рівня споживання електроенергії.Варто також зазначити, що з 1 червня тарифи на електроенергію для бізнесу зросли. Про це стало відомо після засідання НКРЕКП 20 травня. Метою цього кроку було заохочення збільшення обсягу імпорту електроенергії в нічні години. Однак, після засідання НКРЕКП 1 жовтня, було схвалено проєкт щодо внесення змін до постанови №949 та узгоджено нові підвищені тарифи. Основними причинами збільшення цін називають необхідність проведення ремонтних робіт енергетичної інфраструктури, що постраждала від російських атак, а також прагнення покращити умови функціонування ринку електричної енергії для забезпечення ефективної взаємодії з країнами ЄС.Зміни стосуються лише ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового, тоді як ціни для балансуючого ринку залишаться незмінними. У проєкті постанови зазначені такі тарифи, які мають почати діяти вже з кінця жовтня:Гранична ціна максимальна:з 00:00 до 07:00 – 5 600,00 гривень за МВт-год;з 07:00 до 17:00 – 6 900,00 гривень за МВт-год;з 23:00 до 24:00 – 6 900,00 гривень за МВт-год;з 17:00 до 23:00 – 9 000,00 гривень за МВт-год;Гранична ціна мінімальна - 10,00 гривень за МВт-год;Що відомо про підвищення тарифів на електроенергію в УкраїніРаніше перший заступник голови комітету ВР із питань енергетики та житлово-комунальних послуг Олексій Кучеренко заявив, що Кабмін має намір підвищити тариф на електроенергію для побутових споживачів майже у півтора раза. Нові ціни може бути встановлено вже влітку. Пізніше у Міненерго підтвердили, що дискусії з цього приводу дійсно тривають.17 травня народний депутат Сергій Нагорняк повідомив, що з 1 червня тарифи на електроенергію для населення, ймовірно, зростуть до 4,5-5 грн/кВт.Своєю чергою в Мінсоцполітики запевнили, що в разі підвищення тарифів у держави є гроші на субсидії для всіх родин, які потребують допомоги в оплаті житлово-комунальних послуг.Нагадаємо, до 1 червня 2023 року в Україні діяли значно нижчі тарифи на електроенергію для населення. Було встановлено два основні тарифи: за використання до 250 кВт-год на місяць споживачі платили 1,44 грн/кВт-год, а за перевищення цього ліміту - 1,68 грн/кВт-год.

Про це повідомляється на сайті МКСК.28 листопада президент Володимир Зеленський підписав закон про державний бюджет України на 2025 рік. Як наголосили у Мінкультури, культура та стратегічні комунікації залишаються важливими для держави, адже на них у держбюджеті закладено 11,3 млрд грн, з яких 10,5 млрд грн — із загального фонду державного бюджету."Загалом фінансування сфери культури та державних медіа збільшилося на 7%", - уточнили в МКСК.Найбільше фінансування отримає Суспільне мовлення — понад 2 млрд грн, що, як зазначають у міністерстві, "дозволить зміцнити незалежність медіа, розвивати регіональну мережу та забезпечувати свободу слова".Інші основні напрями підтримки культури та стратегічних комунікацій в бюджеті:На Український культурний фонд (УКФ) - на підтримку культурних і креативних індустрій - передбачено 250 млн грн, що на 15% більше у порівнянні з 2024 роком.Читайте також: Фінансування сектору безпеки та оборони знизиться: Южаніна про бюджет 2025 рокуНа Український інститут книги виділять 278,6 млн грн для популяризації української літератури та підтримку книговидавництва, зокрема і на реалізацію проєкту Є-книга.Стратегічні комунікації та інформаційна безпека отримають 405 млн грн, що будуть спрямовані на підтримку національної інформаційної стійкості, а також на євроінтеграційні процеси."Важливо, що повністю забезпечена потреба на охорону заповідників та музеїв сфери управління міністерства. Окрім того, у 2025 році передбачене фінансування в розмірі 70 млн грн на будівництво укриття в заповіднику задля безпеки відвідувачів", - зауважили в МКСК.Також передбачене продовження програми підтримки закладів, які перебувають у сфері підпорядкування МКСК стосовно реставрації, капітальних ремонтів та збереження  нерухомої спадщини.Про Держбюджет на 2025 рік13 вересня Кабмін затвердив проєкт Державного бюджету на 2025 рік. Очікувалося, що доходи Держбюджету у 2025 році становитимуть 2 трлн грн, а видатки - 3,6 трлн грн.28 жовтня Бюджетний комітет парламенту рекомендував до першого читання проєкт держбюджету на 2025 рік і проєкт Бюджетних висновків. 30 жовтня Рада підтримала правку, яка скасовує підвищення зарплат прокурорам у 2025 році на 3 млрд грн.Верховна Рада 31 жовтня проголосувала у першому читанні за проєкт Держбюджету на 2025 рік. Вже 19 листопада Рада схвалила в цілому проєкт Державного бюджету на 2025 рік.28 листопада президент України Володимир Зеленський підписав закон про Державний бюджет на 2025 рік. 

Про це свідчить інформація на сайті Верховної Ради.Зазначено, що 28 листопада документ повернуто з підписом президента.Відповідно до закону, під час дії воєнного стану продовжується дія контракту тих військовослужбовців, які вперше самовільно залишили військові частини або місця служби чи дезертували, а потім добровільно прибули до місця проходження служби й висловили готовність продовжити її.Для таких військових поновлюють виплати грошового забезпечення, здійснення продовольчого, речового й інших видів забезпечення, пільг і соціальних гарантій.Відкриті проти дезертирів кримінальні провадження не є підставою для відмови у продовжені військової служби таких військовослужбовців та дії їхнього контракту.З початку 2022 року до вересня 2024-го Офіс генерального прокурора зареєстрував майже 60 тис. кримінальних проваджень за фактом самовільного залишення частини (СЗЧ) і близько 30 тис. щодо дезертирства.21 листопада Рада в цілому ухвалила законопроєкт №12095 про добровільне повернення на службу для тих, хто вперше самовільно залишив військові частини або дезертував.

Про це повідомила пресслужба Адміністрації морських портів України (АМПУ)."Український коридор продовжує демонструвати свою ефективність та надійність, навіть у надскладних умовах війни. Станом на сьогодні, завдяки його функціонуванню було транспортовано вже понад 85 млн т вантажів, із яких 56,7 млн т зернових успішно відправлено на експорт для забезпечення світової продовольчої безпеки", - йдеться у повідомленні.Зазначається, що загалом за час роботи коридору понад 3000 суден скористалися його можливостями."Попри постійні обстріли, повітряні тривоги та вимушені зупинки роботи, портовики продовжують виконувати свої завдання з максимальною віддачею. Їхня праця – це фундамент стабільності, який підтримує економіку України та забезпечує зв'язок зі світом. Кожна тонна вантажу – це ще один крок до спільної перемоги на економічному фронті та підтримки глобальної продовольчої стабільності", - додали в АМПУ.Що відомо про роботу морського коридору17 липня 2023 року Росія оголосила про припинення дії зернової угоди. У відповідь на це президент України Володимир Зеленський заявив, що слід продовжувати використовувати зерновий коридор, навіть попри вихід РФ з угоди.Секретар Ради національної безпеки й оборони України Олексій Данілов 4 серпня заявив, що Україна відправлятиме кораблі з власним зерном туди, куди вважає за необхідне, і ні в кого не проситиме на це дозволу.10 серпня Військово-Морські сили Збройних Сил повідомили про тимчасовий гуманітарний коридор для торговельних суден, що йдуть до та з портів України.12 серпня в Україні відкрили реєстрацію торговельних суден та їхніх власників, які готові проходити тимчасовими маршрутами до українських портів у Чорному морі.16 серпня з Одеського порту вийшло перше судно після оголошення Росією про припинення дії зернової угоди.14 листопада президент Володимир Зеленський заявив, що Україна має намір залишатися гарантом продовольчої безпеки для багатьох країн світу, зокрема на Африканському континенті.Станом на 10 березня 2024 року з українських портів Чорного моря вийшли 1005 кораблів. Вони доставили близько 30 млн тонн вантажів на світові ринки.18 вересня президент Зеленський сказав, що за рік роботи морського коридору з українських портів вийшли понад 2500 суден, які вивезли 70 млн тонн вантажів.Російська окупаційна армія 14 жовтня атакувала балістичною ракетою припортову інфраструктуру Одеси. Внаслідок цього загинула людина, 8 постраждалих. Також пошкоджені два цивільних судна. Однак у Мінінфраструктури запевнили, що обстріл не вплинув на роботу морського коридору.На початку листопада повідомлялося, що українським морським коридором перевезли понад 80 млн тонн вантажів.

Війна, яку розв'язала Росія, суттєво вплинула на освітній процес в Україні. Через небезпечну ситуацію в окремих регіонах багато шкіл змушені переходити на дистанційний формат навчання, щоб гарантувати безпеку учнів і вчителів. Розповімо, коли розпочнуться зимові канікули в школах. В Україні навчальний рік стартував 2 вересня та триватиме до 30 червня 2025 року. Міністерство освіти і науки (МОН) дозволило педагогічним радам шкіл корегувати освітній процес залежно від ситуації з безпекою в умовах війни та можливих відключень світла й опалення. Також МОН рекомендували графік зимових канікул тривалістю два тижні: з 30 грудня 2024 по 10 січня 2025. Школярі матимуть зимові канікули у такі дати: Київ - канікули у школах розпочнуться з 23 грудня 2024 року та триватимуть три тижні - до 13 січня 2025. Заступник голови КМДА Валентин Мондриївський наголосив, що дати можуть змінюватися відповідно до рішень конкретної школи, адже кожен заклад має право самостійно встановлювати точні терміни канікул. Учні молодших класів матимуть додаткові канікули взимку - з 17 по 22 лютого 2025. Дніпро - зимові канікули у школярів триватимуть два тижні - з 25 грудня 2024 року до 7 січня 2025 року. Водночас у департаменті гуманітарної політики міста зазначають, що по окремих школах графік може відрізнятися. Одеса - канікули розпочнуться 30 грудня 2024 року. До навчання школярі повернуться 10 січня 2025 року. Харків - зимові канікули у школах будуть два тижні - з 28 грудня 2024 до понеділка 13 січня 2025. Львів - графік зимових канікул у школах буде різним. В низці навчальних закладів діти відпочиватимуть 23 грудня - 12 січня, а на сайтах інших шкіл вказують дати 23 грудня - 17 січня, або ж 21 грудня - 7 січня. Хмельницький - шкільні канікули розпочнуться або з 23 грудня до 5 січня, або з 30 грудня до 10 січня. Графіки кожна школа встановлює окремо. Івано-Франківськ - канікули триватимуть два тижні. Зимові канікули розпочнуться на Різдво 25 грудня 2024 та триватимуть до 12 січня 2025 включно. Чернівці - у школах канікули почнуться з 30 грудня 2024 року та триватимуть до 12 січня 2025 року. При цьому в низці шкіл планують канікули з 23 грудня по 5 січня. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зимові канікули 2024-2025: скільки триватиме відпочинок школярів і студентів Черкаси - у школах міста плануються довгі зимові канікули, які розпочнуться з 14 грудня 2024 та триватимуть до 13 січня 2025. За словами заступниці міського голови Анастасії Чубіної, ще перед початком навчального року, такий графік діятиме, якщо ситуація з енергопостачанням буде стабільною. Проте другий семестр після канікул може стати шестиденним. Кропивницький - школярі матимуть місяць зимових канікул, але заради цього довелося "пожертвувати" осінніми канікулами їх мали лише 3 з 37 шкіл міста. Зимові канікули у школах розпочнуться з 16 грудня 2024 та триватимуть до 13 січня 2025. Суми - у місті немає єдиної дати зимових канікул для школярів. Так, наприклад, в школі № 27 канікули почнуться з 31 грудня 2024 та будуть до 2 лютого 2025, а школі №9 - з 29 грудня 2024 до 19 січня 2025 року. На Львівщині діти можуть піти на вимушені канікули, якщо довго не буде світла та електроенергії. У Черкаській, Миколаївській, Чернігівській, Волинській, Житомирській, Сумській, Кіровоградській, Рівненській, Закарпатській, Івано-Франківській областях планується проводити канікули за звичайним графіком. Проте все ж заклади освіти самостійно вирішуватимуть їхню тривалість та дати, враховуючи безпекову та ситуацію з електроенергією.

День німого кіно, виставка про Південь України й показ вистави про смерть Путіна відбудуться протягом грудня в Національному центрі Олександра Довженка, що об'єднує фільмофонд, кіноархів, кінокопіювальну лабораторію, музей кіно, медіатеку, видавництво та перформативну платформу. Розповідаємо про центральні події наступного місяця у столичному культурному закладі, якому цього вересня виповнилося 30 років від заснування 14 грудня, 17:00, 19:00 День німого кіно Два кіноперформанси поспіль влаштують на мультидисциплінарній платформі Сцена 6 Довженко-Центру. Світову класику німого кіно продемонструють із новим музичним супроводом від запрошених українських артистів. О 17:00 буде показ історичної драми данського режисера Карла Теодора Дреєра "Страсті Жанни д'Арк" 1928 року. А о 19:00 пригодницької комедії американського режисера та коміка Бастера Кітона "Генерал" 1926-го. Дія "Страстей Жанни д'Арк" відбувається під час Столітньої війни. Акторка Рене Фальконетті виконала роль французької воїтельки Жанни д'Арк, яка після багатьох битв проти англійців потрапляє в полон. Вірна ворогу французька інквізиція судить її за єретичні погляди, за сюжетом. Дія "Генерала" розгортається під час Громадянської війни у США. Бастер Кітон зіграв машиніста паровоза "Генерал" Джонні Грея, якого не беруть в армію Конфедерації. Коли його локомотив викрадають шпигуни армії Союзу, Джонні вирушає в погоню, за сюжетом. Показ "Страстей Жанни д'Арк" супроводжуватиме музика вінницького композитора Костянтина Бушинського. А "Генерала" показуватимуть із саундтреком київського електронного гурту Нungry Воys, який поєднує елементи постпанку та ЕВМ. &еnsр;Мене захопив перегляд німих фільмів, занурення в атмо­сферу кіно того часу, коли історію розповідали без слів. Це певна магія, яка досі працює. Так виникла ідея поділитися нею з широким колом, каже директор дистрибуторської компанії Кіnоvе Ярослав Юшков. Для мене ніщо не зрівняється з відчуттям істинного мистецтва, яке до тебе "промовляє" сенсами під звук увімкненого кінопроєктора. Тож хотілося, щоб цей спільний досвід мали змогу пережити українські глядачі, особ­ливо ті, в кого його ще не було. Вибір локації був очевидний. Довженко-Центр насамперед кіноархів, де працюють найкращі фахівці, для яких робота з плівкою не є новою. Довірити їм фільми для збереження та показу було найкращим і єдиним можливим варіантом. Окрім того, це місце зі своєю унікальною атмосферою. Кожна з цих двох стрічок є видатною та обов'язково входить до переліків визначних фільмів усіх часів. Тому цікаво ознайомити нашого глядача з класикою, яка не лише кінематографічно цінна, а й залишається актуальною змістовно. Фільми демонструватимуть з оригінальних плівкових копій. "Страсті Жанни д'Арк" ми отримали із французького кіно­архіву Gаumоnt/Раthе. Це триацетатна копія Еаstmаn 16мм із подвійною перфорацією, створена наприкінці 1970-х під час повторного релізу стрічки. А плівку "Генерала" придбали у приватного колекціонера із США. Розуміли, що глядачу може бути доволі складно на перегляді німого фільму. Сучасне сприйняття відрізняється від спри­йняття сторічної давнини. Тож вирішили додати елемент інтерактиву та перетворити покази на кіноперформанси. Розглядали кілька варіантів музикантів і гуртів, які змогли би втілити наш задум. Важливими критеріями були професійність, оригінальність звучання та вміння працювати з кіно. Тому для написання музики до "Страстей Жанни д'Арк" обрали композитора Костянтина Бушинського. Він має великий досвід роботи над фільмами, зокрема Валентина Васяновича. А дует Нungry Воys вразив незвичним звучанням, яке виявилося ідеальним доповненням до "Генерала". Ця комедія ритмічна, що пасує до електронної музики колективу. Так само, як і Костянтин, Нungry Воys спеціально для стрічки створили музичний супровід, який можна буде почути наживо. До 15 грудня Мультимедійна виставка "Ніхто не острів. Три моря" З 24 листопада у виставковому просторі Довженко-Центру йде виставка "Ніхто не острів. Три моря", присвячена Півдню України. Автори називають проєкт аудіовізуальною мандрівкою Азовським, Чорним і Балтійським морями. Поєднує ­відеоарт, музичні твори та кераміку від українських і польських артистів. У назві початок вірша англійського поета-метафізика Джона Донна: "Ніхто не острів. Кожна людина ­частина більшого, частина континенту". &еnsр;Подорож розпочалася восени 2021 року на півострові Гіркий Кут на Херсонщині, розповідає кураторка виставки, директорка агенції "АртПоле" Мирослава Ганюшкіна. Мультимедійна художниця Оля Михайлюк та саундартист SК.ЕІN максимально наблизилися до Криму, до якого звідти 30 кілометрів, щоб створити свою химерну версію півострова із записів хвиль, вітру, трепету степових трав. Польові записи вони поєднали з українськими, турецькими та вірменськими мелодіями. Перші репетиції проходили в Довженко-Центрі. За кілька місяців Гіркий Кут окупували росіяни. Недосяжними стали обидва півострови. Музикант Сурен Восканян, який брав участь у першій частині проєкту, на початку повномасштабної війни потрапив у блокаду в Маріуполі. Наприкінці березня 2022-го йому вдалося виїхати з міста. Наприкінці того ж року разом з Олею Михайлюк і польським саундартистом Томашем Сікорою вони записали другу частину проєкту ­"Ніхто не острів. Маріуполь". До київської агенції "АртПоле" долучився польський лейбл звукозапису Соаstlіnе Nоrthеrn Сuts. Його засновник Тоmеk Ноах не раз приїжджав після повномасштабного вторгнення і став музичним амбасадором України. Розповідь про наші моря й узбережжя стала гучнішою. Музиканти, об'єднані навколо лейбла, разом з Олею Михайлюк працювали над ­наступною аудіовізуальною частиною про три моря. Усі три частини представлено на виставці у формі відео­інсталяцій. Їх доповнюють фотографії, тексти та відеоінтерв'ю, записані у 20222024 роках у Дніпрі та Херсоні. Інша важлива складова проєкту кераміка художника Рустема Скибіна. Восени 2022-го на Херсонщині вони з Олею Михайлюк втілили ідею інсталювати авторські кахлі просто серед плиток на контрольному пункті в'їзду-виїзду "Каланчак". В експозиції можна побачити серію, що поєднує кераміку ­Рустема та світлини, які зробила Оля у 20152016 роках під час поїздок на анексований півострів. 28 грудня, 18:00 Вистава "Тіні" Виставу про смерть Володимира Путіна представив у ­листопаді на Сцені 6 столичний Дикий театр. За сюжетом, коли російський диктатор раптово помирає, троє його двійників уперше зустрічаються разом у бункері. Якщо хтось дізнається новину, на них чекає та сама доля. Тому міркують, що робити далі та як продовжити справу тирана. Мають вирішити, хто з них тепер стане "справжнім". &еnsр;Один режисер відмовився працювати з матеріалом, бо вважав, що Кремль може помститися. Один фахівець відмовився брати на переклад, бо текст сильно гострий, каже автор п'єси Артем Афян, для якого це сценічний дебют. Це комедія, але про пекло, відчай і найтемніші сторони людської душі. Роздум про те, що східний тиран є втіленням і проєкцією самого російського народу. Твір є алюзією на п'єсу "За зачиненими дверима" Жана-­Поля Сартра та має посилання на фільми "Великий диктатор" Чарлі Чапліна й "Тінь воїна" Акіри Куросави. Попри велику кількість сенсових ключів текст має легко сприйматися. Колись дата спектаклю збіжиться з датою справжньої смерті диктатора. Тож подивімося, що буде там, у бункері. &еnsр;Хто б міг подумати, та вже тричі в моїх режисерських на­дбаннях справджувалися пророцтва. Мантрую, що вчетверте теж не промахнусь, говорить режисерка Вероніка Літкевич. Хто такий тиран? Який він, коли його ніхто не бачить? Як насправді ухвалюють рішення, що впливають на життя мільйонів людей? Що за лаштунками в диктаторів? За сюжетом "Тіней", у бункері, під товстим шаром землі, панує відчуття спокою та недосяжності. Але згодом його мешканці, на початку сильні й непереможні, перетворяться на тривожних маленьких опаришів, які потопають у гівні. Прочитавши п'єсу, одразу погодилася на співпрацю. Це не тільки сатира на злобу дня, а й вишуканий гумор, парадоксальні повороти та яскраво виписані персонажі. Побачила в цій роботі можливість виплеснути злість, гнів і все, що накопичилося та болить у кожного українця. Наша вистава в певному сенсі лікувальний захід, колективна медитація. Це сміх над злом. Коли над ним смієшся, воно втрачає свою значущість, а значить, і силу.

Адміністрація Джо Байдена до завершення повноважень у січні 2025 року не встигне відправити Україні військову допомогу на всі кошти, затверджені Конгресом. Частина відповідних повноважень перейде до команди Дональда Трампа. Про це пише Тhе Wаll Strееt Jоurnаl з посиланням на співрозмовників у Білому домі та Конгресі. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Блінкен у Києві оголосив про підтримку на понад $700 млн Нині адміністрація Байдена має понад $6,5 мільярда для передавання техніки Україні зі складів і запасів армії США, які сподівалась використати повністю до завершення повноважень 20 січня. Але, за інформацією WSJ, у Пентагоні кажуть, що досягли ліміту озброєння, яке можуть щомісяця відправляти Україні без шкоди для власної боєздатності, а також стикаються з логістичними проблемами в доставці озброєння українським силам. За підрахунками, аби встигнути витратити всі кошти, США мали б щоденно відправляти Україні озброєння на суму понад $110 мільйонів тобто майже $3 мільярди протягом грудня-січня. Співрозмовник WSJ у Конгресі каже, що "це неможливо". Джерело газети в Пентагоні каже, що США наразі планують передавати Україні зі своїх запасів озброєння на суму від $500 до 750 мільйонів на місяць. Ці поставки міститимуть переважно боєприпаси та артилерію, які легше транспортувати на доставку більш важкого обладнання можуть піти місяці. Невикористані кошти, таким чином, опиняться в розпорядженні майбутньої адміністрації Дональда Трампа. Наразі невідомо, що він буде робити з поставками Україні зброї. Окрім фінансування на поставки зі складів армії США, адміністрація Байдена також має понад $2 мільярди доларів для фінансування довгострокових контрактів на постачання зброї для Києва. Співрозмовник WSJ у Пентагоні каже, що там прагнуть законтрактувати "якомога більшу частину цих грошей" до 20 січня. Крім того, в Білого дому ще залишається трохи менше $5 мільярдів доларів, виділених Конгресом на закупівлю нових озброєнь для поповнення американських запасів. Ці кошти, за інформацією WSJ, адміністрація Байдена сподівається законтрактувати до кінця терміну повністю. Раніше Білий дім попросив Конгрес підтримати продовження президентських повноважень для надсилання зброї в Україну до 2025 року. Це дозволить отримати для України приблизно $5,8 млрд після завершення фінансового року 30 вересня.

Цей навчальний рік в українських школах стартував 2 вересня 2024 року. Здобуватимуть освіту учні до 30 червня 2025 року офіційно. Повний текст новини

Про це повідомив очільник Харківської ОВА Олег Синєгубов.Зазначена розробка – технологічний крок для очищення деокупованих територій Харківської області від ворожих мін і снарядів."Понад 1,25 млн гектарів земель, включаючи сільськогосподарські угіддя, лінії електропередачі, дороги та мости, забруднені вибухонебезпечними предметами. Враховуючи такі масштаби, нам необхідні нові рішення та сучасні інструменти. Нова машина механізованого розмінування — це інноваційна харківська розробка. Побудована на базі сучасної вітчизняної техніки й  відповідає високим європейським стандартам безпеки та ефективності", - написав чиновник.Вартість машини для розмінування становить близько 450 тис. євро, а її ремонт буде дешевшим та ефективнішим за імпортні аналоги, наголосив Синєгубов."Робочий механізм оснащується змінними деталями — ланцюгами з молотками або фрезою для заглиблення у ґрунт на глибину до 30 см, що дає змогу знищувати боєприпаси, в першу чергу протитанкові міни", - розповів він.Чиновник запевнив, що завдяки такій техніці можна буде пришвидшити процес розмінування, убезпечити саперів та стимулювати розвиток українського виробництва.Що відомо про розмінування в УкраїніУ березні 2023 року в ПРООН казали, що в Україні площа замінованої території в 4,5 раза перевищує розміри Швейцарії. У серпні в Мінекономіки казали, що сподіваються за 10 років розмінувати й повернути у використання 80% земельних угідь.Того ж місяця перша в Україні машина для підготовки ґрунту до розмінування вітчизняного виробництва отримала сертифікат відповідності. Ця розробка дозволяє ефективно знешкоджувати протипіхотні та виявляти протитанкові міни.22 вересня стало відомо, що Україна запустить ринок послуг із гуманітарного розмінування через Рrоzоrrо.Для прискорення розмінування території України уряд на засіданні 2 лютого 2024 року запровадив єдину уніфіковану процедуру сертифікації операторів протимінної діяльності.22 лютого в Україні представили третю вітчизняну машину для розмінування.29 лютого в ДСНС заявили, що в Україні потенційно заміновано 156 тис. км² території. При цьому найбільш замінованими є Харківська, Донецька і Херсонська області.29 березня стало відомо, що Україна спільно з американською корпорацією Раlаntіr працює над розробкою системи розмінування з використанням штучного інтелекту.У червні стало відомо, що країни-партнери виділили додаткові $35 млн на проєкти з гуманітарного розмінування України.У вересні в ООН заявили, що на повне розмінування території України традиційними методами може знадобитися сто років, однак технології можуть прискорити цей процес.З початку 2024 року Міністерство оборони України кодифікувало і допустило до експлуатації 17 зразків техніки для розмінування, 5 із них - українського виробництва.26 листопада уряд спростив сертифікацію операторів із розмінування.

Війна скалічила безліч доль та принесла страшні трагедії. Але навіть на фоні багатьох інших втрат ця моторошна історія виділяється. В Чернігові поховали 47-річного Костянтина Антонова. Чоловіка знайшли мертвим лісники біля полігону. Закопаного в землі. Без документів і шевронів. У кишені лежала банківська картка на його ім'я. Для підтвердження, що це саме Костянтин, родичі здали аналіз ДНК. Результатів чекали чотири місяці. Костянтин був військовим. Отримав повістку і пішов служити в липні минулого року. А в жовтні того ж року зник з військової частини. Тривогу забили рідні, оскільки Костянтин не виходив на зв'язок. Батько, Олександр Антонов написав заяву до поліції. Додому прийшли слідчі, провели обшук. А в частині Костянтина Антонова визнали сзчшником (самовільне залишення військової частини ч. 4 ст. 407 Кримінального кодексу. Gаzеtа.uа). 19 липня минулого року сина мобілізували, розповідає 77-річна Ніна Антонова, мати Костянтина. Добре запам'ятала, бо це був мій день народження. Забіг додому, каже: "Я вже у формі, їду". Від служби не відмовився. Додому приїздив на вихідні. Жили десь у лісі, простудився, поклали в госпіталь, потім перевели в частину. Останній раз спілкувалися з ним у кінці вересня. А потім - жодного дзвінка. Телефон не відповідав. Чоловік пішов до військкомату, написав заяву. Відповіді чекали місяць, а її так і не було. Вирішили звертатися в поліцію. Подзвонила, перепитала: чи можу до них звернутися? А вони сказали, що самі прийдуть. Прийшли, обійшли всі кімнати. Можливо, думали, що ми його тут ховаємо. Писали до обласного військкомату, військової частини, поліції Родина найняла адвоката. - І з того часу нам йшли відписки: одні писали, що сам залишив військову частину. Інші, що не вийшов на шикування, Ніна Іванівна показує сфотографовані документи на телефоні. І ксерокопії заяв, що писали до обласного військкомату, військової частини, поліції. "11.10.2023 молодшого сержанта на шикуванні не було виявлено&hеllір; в шпиталі, куди був направлений на лікування, не було виявлено&hеllір; на телефонні дзвінки не відповідав, місцеперебування невідоме". Так написано у відповідях на запити адвоката із військової частини. Лісник у лісі знайшов могилу, в ній - труп У відповіді від командира військової частини від 10 грудня написано, що Антонов 10 жовтня самовільно залишив військову частину. За даним фактом проводиться службове розслідування. Матеріали справи будуть направлені до органів досудового розслідування. - І тут, більш ніж через півроку приходять і кажуть, що лісник у лісі знайшов могилу, в ній - труп. І жодних документів, лише банківська карта на Костіне ім'я та прізвище, - веде далі жінка. - Експерти після огляду казали: попередньо смерть настала приблизно в кінці вересня. Сказали, що треба їхати на впізнання і здавати зразок ДНК. Набрала номер слідчої. А вона каже: "Ніякого опізнання. Він дев'ять місяців пролежав у землі". Щось іще почала казати. Чи то я її неправильно зрозуміла, чи мені так здалося. Кажу: "Виходить, він сам себе пристрелив, викопав могилу, ліг і закопав?". Костянтин у частині був не один, але родина стверджує поки вони самі не звернулися у поліцію військового ніхто не шукав. - Син був молодшим сержантом у розвідці, - продовжує Ніна Антонова. - До мобілізації працював у чернігівській фірмі "Основа", проводив інтернет. Коли отримав повістку, сам пішов. В голові у нього була гематома, міг лягти на операцію. Відмовився від лікування .Під час навчання дзвонив, казав, що командування його хвалить. Із 10 потрапив 9 разів у мішень. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Окупанти завдали удару по Чернігівщині Ніна Іванівна показує останні фото сина, де він у військовій формі. Онук надіслав. Коли приходив додому, хотіли з ним сфотографуватися, а він казав: "Мені не можна". Родина у нас військова. Чоловік військовий льотчик, 30 років стажу, підполковник запасу. Пройшов Афганістан. Уявляєте, як йому зараз, коли кажуть, що син самовільно залишив військову частину? Компенсації на поховання не отримали В середині жовтня батькам подзвонили з моргу, каже Марина Шевцова, сестра Костянтина Антонова. Сказали, що результат ДНК позитивний, можна привозити речі та забирати тіло для поховання. Ховали не як військового. Бо офіційно його вважають сзчшником. Компенсації на поховання не отримали. Хоча на це і не розраховуємо. Не треба нам ті гроші. Хочемо, аби було справедливе розслідування. Щоб зняли з брата тавро сзчшника. Бо він не тікав. Востаннє розмовляли з ним 14 чи 15 вересня. Запитував, чи немає військового юриста для консультації. Але що сталося, не сказав. Що вказано у висновку судово-медичної експертизи? Орієнтовна дата смерті з 14 по 23 вересня минулого року. У свідоцтві написано, що встановити причину смерті неможливо. Але в описі стану тіла написано, що в нього численні внутрішні травми грудної клітки та шиї. Ми розуміємо, що там щось сталося. Можливо, брата вбили. Жодного папірця від військової частини не отримали. З нами ніхто не зв'язався. Їхати туди не хочу. Уже минув рік. Мабуть, тих, хто там міг бути і міг бути причетний до цього, немає в тій частині. Можливо, декого і в живих. У документі від них, який отримав адвокат, написано, що на шикування Костя не з'явився 11 жовтня 2023 року. Останню зарплату (грошове забезпечення) отримав за серпень - на початку вересня. Частину лишив батькам, частину собі. За вересень, наскільки нам відомо, нарахувань на картку не було. Не повернули його речі. Що кажуть слідчі? Мати подзвонила. Сказали, що справу не закривають. Та я припускаю, що її можуть закрити за строками давності. Поліція знайшла таксиста, який 20-го чи 21-го вересня віз його з Чернігова до військової частини. Якщо людина хоче втекти, то не їде до частини і не у військовій формі. Інколи бувають думки: мабуть, Бог робить так, щоб ми не знали правди. Не знали, що там насправді відбулося. Батюшка сказав: "Дайте Богу робити його роботу". Якщо продовжувати щось ворушити, добиватися правди, треба повторно робити незалежну судово-медичну експертизу. Наймати адвокатів. Справу можуть розглядати роками. Краще тими грошима допоможу Костіному сину. Мені шкода батьків. Уже у віці. Можуть не пережити цього. Мати ще більш-менш намагається триматися. Тато переносить дуже важко. Для нього це як плювок в обличчя. Не просимо робити з Костянтина героя, але і тавро сзчшника він не заслужив. Я вже не кажу про те, що десь по світу ходить чи ходять його вбивці і залишаються непокараними. Від редакції Якщо прийняти версію командування частини, що Костянтин Антонов залишив частину самовільно, залишається безліч питань, на які немає відповіді. Зокрема: - Чому він не з'явився вдома?; - Де перебував весь цей час?; І головне, факт його загибелі та факт самого вбивства означає, що вбивство справді не розкрито і вбивці не покарані. Крім того, очевидно, потребує ретельної перевірки і сама версія того, що військовий саме самовільно залишив частину, адже без цього слідство ніколи не буде проведено об'єктивно. Сьогодні кримінальне провадження ведеться за статтею 407 ("Самовільне залишення військової частини або місця служби), розслідує справу Державне Бюро розслідувань під процесуальним керівництвом Чернігівської обласної військової прокуратури. На запит редакції про хід розслідування Оксана Згіблова, начальниця відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів Управління забезпечення діяльності ДБР відповіла, що Кримінальний процесуальний кодекс України встановлює особливий порядок ознайомлення з матеріалами досудового розслідування для сторін та учасників кримінального провадження. За цим порядком редакція належить до "інших учасників кримінального провадження, і може реалізувати своє право "на отримання відповідної інформації" лише "з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливими". Іншими словами - таємниця слідства. Виходить, замкнуте коло: якщо військовий самовільно залишив військову частину, або загинув не на фронті, розслідування проводить Державне бюро розслідувань, а не поліція. А якщо версія про самовільне залишення частини не відповідає дійсності, хто перевірить її? Редакція звернулась до прокурора Чернігівської обласної військової прокуратури за письмовим дозволом про надання редакції інформації про хід слідства. Можливо, це зрушить справу з місця.

Українська суддівська бригада на чолі з Миколою Балакіним буде працювати на матчі основного раунду Ліги чемпіонів між німецьким "Байєром" та австрійським "Зальцбургом". Поєдинок відбудеться 26 листопада на "Бай-Арені" в Леверкузені, початок - о 22:00 за київським часом. Головним арбітром матчу буде Микола Балакін, його асистентами - Віктор Матяш та Олександр Беркут. Про це інформує офіційний сайт Спілки європейських футбольних асоціацій. Віталій Романов виконуватиме обов'язки четвертого арбітра, а за VАR відповідатимуть іспанець Гільєрмо Куадра Фернандес та італієць Валеріо Маріні. "Байєр", чинний чемпіон Німеччини, набрав сім очок у чотирьох матчах ЛЧ, маючи дві перемоги, одну нічию та одну поразку, і займає 13-е місце в групі. "Зальцбург", який потрапив до Ліги чемпіонів через перемогу в кваліфікації над київським "Динамо", здобув одну перемогу та три поразки, і займає 30-те місце з трьома очками. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ліга націй: Ребров висловився про результати жеребкування Для Миколи Балакіна це буде другий матч у ЛЧ цього сезону, а загалом - четверта гра, коли український арбітр працюватиме на цьому турнірі. Перший матч Ліги чемпіонів з участю українського судді відбувся 16 вересня 1998 року, коли Василь Мельничук судив гру між "Атлетіком" (Більбао) та "Русенборгом" (Норвегія), яка завершилася нічиєю 1:1. 29 листопада 2023 року українці працювали на матчі "Реал Сосьєдад" - "Зальцбург" (0:0), де Микола Балакін був головним арбітром. Згодом, 6 листопада 2023 року, матч між "Спартою" (Прага) і "Брестом" (1:2) став першим, коли всі арбітри були з України, і це залишилося важливою віхою для вітчизняного футболу. У 14-му турі української Прем'єр-ліги донецький "Шахтар" провів матч у Львові проти "Інгульця" і здобув впевнену перемогу з рахунком 6:0. Попри те, що гості трималися майже до кінця першого тайму, ситуація змінилася після пенальті, призначеного за гру рукою.

Російська Державна дума ухвалила закон «Про федеральний бюджет на 2025 рік і на плановий період 2026–2027 років». Про це пише в четвер, 21 листопада, “Радіо Свобода”, посилаючись на сайт російського парламенту. Уряд РФ вніс проєкт бюджету на розгляд Держдуми 30 вересня. Проєкт передбачає, що у 2025 році на військові витрати за статтею “Національна оборона” спрямують […] Тhе роst РФ схвалила трирічний бюджет. Витрати на війну в 2025 році – рекордні fіrst арреаrеd оn Новинарня.

Про це пише видання "Медуза". Повідомляється, що російський уряд вніс проєкт бюджету на розгляд Держдуми 30 вересня. Документом передбачено, що у 2025 році на військові витрати за статтею "Національна оборона" спрямують 13,5 трильйона рублів (або 6,31% ВВП Росії). У виданні зазначають, що це рекордні військові видатки у новітній історії Росії.Читайте також: Не все у РФ йде за планом, країна-агресорка у 2025 році збільшує бюджет на війну. Колонка Сергія ЗгурцяНовий трирічний бюджет передбачає, що витрати на охорону здоров’я дещо зменшаться. Так, у 2026 році вони становитимуть 12,8 трильйона рублів, а у 2027 році – 13,1 трильйона рублів.Витрати за статтею "Нацбезпека та правоохоронна діяльність", тобто на роботу силових структур у 2025 році становитимуть 3,5 трильйона рублів. У сукупності зі статтею "Національна оборона" це 41% усіх видатків федерального бюджету, зазначають автори.У виданні також відзначили, що витрати на війну та силові органи перевищують витрати на освіту, охорону здоров'я, соцполітику та національну економіку разом узяті.Раніше видання Тhе Моsсоw Тіmеs повідомляло, що тижневі витрати російського бюджету на війну в Україні сягають 210 мільярдів рублів, що перевищує річні бюджети 80% регіонів країни.