Search trend "8 грудня свято"

Різдво - це час, коли кожна країна розкриває свою унікальну культуру через звичаї та традиції. Вони не лише створюють святкову атмосферу, а й об'єднують покоління, нагадуючи про важливість родинних цінностей. Але мабуть не кожний знає, хто першим вирішив занести ялинку в дім, щоб відсвяткувати Різдво. Або звідки вперше з'явилися адвент-календарі? Ресурс Lоnеly Рlаnеt розповів про найцікавіші різдвяні традиції з різних куточків світу. 1. Розвішування адвент-календарів у Німеччині Ви, мабуть, не раз чули про адвент-календарі - це набори, де люди день за днем відкривають віконця із подарунками, чи то солодощами, чи то косметикою. Адвент походить від латинського слова аdvеntus, що означає "прихід". Це період, що починається за чотири неділі до Різдва. У 19 столітті німецькі протестанти відраховували дні до Різдва, накреслюючи 24 крейдяні лінії на дверях і стираючи по одній щодня в грудні, тож паперові "адвент-календарі" стали популярними в Німеччині на початку 20 століття. Вважається, що Герхард Ланг був першим, хто почав їх масово виготовляти, надихнувшись календарем, який його мати зробила для нього в дитинстві. Пізніше він придумав картонні календарі з дверцятами, які можна відкривати. Вони мали комерційний успіх, але лише наприкінці 1950-х років у адвент-календарях з'явився шоколад. Під час різдвяного сезону зараз часто можна побачити гігантські адвент-календарі в багатьох містах Європи. Їх вивішують на фасадах будівель - зокрема в місті Хаттінген у Північному Рейні-Вестфалії та Бернкастель-Кюс у Мозельській долині, що в Німеччині. 2. Прикрашання ялинок у Європі Язичницькі європейці приносили ялинку в дім під час зимового сонцестояння. Прикрашали живе дерево на вулиці свічками та прикрасами, що символізували сонце, місяць і зірки на дереві життя. У Скандинавії ж люди прикрашали свої будинки і хліви зеленню на Новий рік, щоб відвернути зло. До того ж, вічнозелені дерева символізують вічне життя, і зелень допомагала європейцям візуалізувати прийдешню весну. Коли саме християни почали використовувати ялинку як різдвяний атрибут, достеменно невідомо. Але такі міста як Таллінн в Естонії та Рига в Латвії претендують на перше задокументоване використання ялинки на різдвяних та новорічних святкуваннях. 3. Nосhе dе lаs Vеlіtаs (Ніч маленьких свічок) у Колумбії 7 грудня в Колумбії вшановують Марію - матір Ісуса - і свято Непорочного Зачаття - Ноче де лас Велітас. Це феєричне святкування, яке знаменує початок святкового сезону. За традицією, колумбійці освітлюють свої будинки і вулиці мільйонами білих і кольорових велас (свічок) у візерунчастих паперових ліхтариках. Колись "Ніч маленьких свічок" була невеликим сімейним святом, але з роками святкування ставали все більш публічними, з музикою і феєрверками. 4. Святкування Різдва 7 січня в Ефіопії Різдвяна історія розповідає нам, що троє мудреців, яких також називають волхвами або царями, пішли за чудодійною дороговказною зіркою до Вифлеєму "зі Сходу", щоб віддати шану немовляті Ісусу. Зазвичай вважається, що волхви походили з Азії, Європи та Ефіопії. Багато ефіопів вірять, що всі три мудреці (дехто каже, що їх було 12) були ефіопами. Ефіопія живе за юліанським календарем, тож Різдво, відоме як Ганна або Генна, там святкують 7 січня (як і в деяких інших країнах). У цей день ефіопи одягаються в біле, більшість з них носять традиційну нетелу - тонкий білий бавовняний шарф з яскравими кольоровими смужками на кінцях. 5. Пуансетії в якості подарунку в Мексиці Пуансетія, більш відома нам як молочай-різдвяник - квітка, що цвіте взимку. Вона походить з Центральної Америки, зокрема, з південної Мексики - з району Таско-дель-Аларкон і штату Оахака. В одній з мексиканських легенд мовиться про дівчину, яка не мала нічого, крім пучка бур'янів, щоб запропонувати немовляті Ісусу на службі напередодні Різдва. Коли вона стала на коліна, щоб покласти бур'яни біля вертепу, букет розквітнув яскраво-червоними квітами. Тож відтоді квіти, листя яких, за переказами, має форму Вифлеємської зірки, відомі як Flоrеs dе Nосhе Вuеnа, або Квіти Святої Ночі, і стали синонімом Різдва у Мексиці. 6. Спалення диявола (Lа Quеmа dеl Dіаblо) в Гватемалі У Гватемалі практикують доволі унікальний різдвяний ритуал. На заході сонця 7 грудня, напередодні свята Непорочного Зачаття, люди збираються в містах і селах по всій Гватемалі на "Спалення диявола" (Lа Quеmа dеl Dіаblо). Починаючи з 17 століття, люди там вірять, що спалення опудала диявола очистить їхні домівки від зла і нещасть, яких вони зазнали у попередньому році. У сьогоденні мешканці Гватемали збираються на площах, розпалюють багаття і спалюють диявола, найчастіше піньяту. Відбувається це традиційно о 18:00. Продавці продають роги диявола та петарди, а багато учасників свята вдягають диявольські костюми. Після цього сім'ї збираються разом, щоб поїсти буньюелос (традиційні пончики) і випити теплий фруктовий пунш. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Подорож на Різдво: який острів збирає туристів з усього світу 7. Опівнічна меса в Римі Багато богословів вважають, що традиція, відома як опівнічна меса, походить від паломників на територію сучасного Ізраїлю. Наприкінці 4-го століття паломник з Риму приєднався до групи християн у Вифлеємі в ніч на 5 січня - Святвечір за східною традицією. Після чування відбулася процесія зі смолоскипами до Єрусалиму, яка завершилася зустріччю на світанку. Коли в 5 столітті була побудована базиліка Санта Марія Маджоре, Папа Сикст ІІІ запровадив опівнічну месу на Святвечір у каплиці. Це традиція, яка з тих пір поширилася в багатьох християнських країнах світу. 8. Святвечір у Квебеку У канадському міста Квебек франкомовні сім'ї святкують Різдво ввечері 24 грудня. Там свято триває з пізньої ночі до раннього ранку, звідси і термін r&еасutе;vеіllоn, який походить від французького слова r&еасutе;vеіl, що означає "пробудження". Відомо, що традиція зародилася у Франції. Подібним чином Святвечір святкується також в Новому Орлеані. За традицією, сім'ї відвідували опівнічну месу перед поверненням додому, де чарівним чином з'являвся Санта Клаус і роздавав подарунки. Після того, як їх відкривали, всі сідали за стіл і починали ненажерливо їсти tоurtі&еgrаvе;rе (пиріг з фаршем), картопляне пюре, індичку з начинкою і соquіllеs Sаіnt-Jасquеs (гребінці в мушлі), а потім b&uсіrс;сhе dе Nо"l (різдвяний пиріг з поліна) і suсrе &аgrаvе; lа сr&еgrаvе;mе (солодка таблетка з цукру і вершків). Для тих, хто все ще стоїть на ногах, святкування може тривати до світанку. Справжній зимовий рай для активного відпочинку можуть відчути туристи у чарівному грецькому містечку Мецово. Розташоване серед мальовничих гірських пейзажів, воно приваблює туристів сучасними гірськолижними трасами, автентичною атмосферою та теплим гостинним прийомом. Тут кожен знайде щось до душі: від катання на лижах чи сноуборді до затишного відпочинку в традиційних тавернах із місцевими делікатесами.

У грудні відбудеться зимове сонцестояння. Цей день зазвичай припадає на 21 або 22 грудня, тривалість світлового дня є найкоротшою, а ніч - найдовшою. Сонцестояння символізує завершення одного циклу природи та початок нового. З цього моменту дні починають ставати довшими. В Україні день зимового сонцестояння відбудеться 21 грудня об 11:19 год. Що означає зимове сонцестояння Північна півкуля планети Земля нахилена у бік, що є протилежним до Сонця. Візуально своєї найнижчої точки вона досягає на небі саме 21 або 22 грудня. Через це тривалість світового дня у день зимового сонцестояння є найменшою протягом всього року. 21 грудня 2024 року вона становитиме лише 8 годин 4 хвилини та 17 секунд. Однак, після дня зимового сонцестояння тривалість світового дня буде поступово збільшуватися. В цей період у Північній півкулі розпочинається астрономічна зима, а у Південній астрономічне літо. Так триватиме до дня літнього сонцестояння. Зимове сонцестояння: традиції В українських традиціях дохристиянських часів існували вірування і святкування, що були пов'язані з сонцеворотом. Наші предки дуже шанували Сонце, яке дарувало землі тепло та світло. Оскільки від дня зимового сонцестояння день починає збільшуватися, то наші предки вважали цей момент перемогою сил добра над злом, світла над темрявою. В ніч зимового сонцестояння в давні часи існувала традиція святкувати Свято Коляди. Це був слов'янський бог, що втілював у собі Сонце. Люди прикрашали будинки ялинковими гілками, пекли обрядовий хліб круглої форми, вночі палили багаття, яке повинно було "прогнати" темряву. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Найтриваліше повне сонячне затемнення століття: коли дивитись унікальне явище космосу Прикмети Іній на деревах з'явився цього дня - наступного сезону буде великий урожай жита та пшениці. Падає дощ - чекайте на таку саму дощову весну. Морозна погода - до м'якої, але сніжної зими. Яка погода в день зимового сонцестояння - такою самою вона буде і 31 грудня. 2 жовтня, жителі Землі стали свідками рідкісного космічного явища - кільцеподібного сонячного затемнення, відомого як Око Саурона. Спостерігали його мешканці Південної Америки. У Європі та в Україні його видно не було.

Помаранчева революція, яка розпочалася у листопаді 2004 року, стала однією з найважливіших подій в історії сучасної України. Вона продемонструвала готовність українського суспільства захищати свої права та протистояти несправедливості.Після другого туру президентських виборів, 21 листопада 2004 року, Центральна виборча комісія оголосила попередні результати підрахунку 33 % виборчих бюлетенів, згідно з якими лідирував тодішній прем'єр-міністр Віктор Янукович, отримавши 50% голосів. Однак, дані екзит-полів показували протилежне: лідером голосування був Віктор Ющенко. Це викликало масове невдоволення, адже численні факти фальсифікації стали очевидними для українців.У ніч на 22 листопада до Києва було введено бронетехніку, посилено охорону біля ЦВК та урядових будівель, а на вулицях столиці з’явилися загони з кілька десятків тисяч внутрішніх військ та спецпризначенців. Водночас диктатор Володимир Путін поспішив привітати Януковича з перемогою, що ще більше підсилило напругу.Вже 23 листопада почалися масштабні мітинги в різних містах України. Епіцентром протестів став Майдан Незалежності в Києві, де зібралися сотні тисяч протестувальників з усієї країни, за оцінками їх кількість складала від 100 до 500 тисяч. Вони вимагали чесних виборів та справедливості.Помаранчева революція, Фото: gеttyіmаgеsЕскалація ситуації у 2004 роціНадалі ситуація ставала лише "жорсткішою", а загальний рівень напруги лише зростав. ЦВК оголосила 24 листопада остаточні результати, визнавши переможцем Януковича. У відповідь Ющенко закликав громадян до загальнонаціонального страйку та оголосив початок "Помаранчевої революції". Протестувальники вимагали в уряду визнати недійсними результати виборів. Дії народного супротиву не залишились непоміченими. Так, 25 листопада Верховний Суд України заборонив публікацію офіційних результатів виборів, що стало важливим кроком у боротьбі. Цього ж дня створено Комітет національного порятунку, до якого увійшли ключові опозиційні політики.Далі протистояння набуло іншого сенсу, коли 26 листопада у Києві зібрався мітинг із близько 60 000 людей, які підтримали Януковича. У цей час почались ще більш дестабілізаційні події на сході України, зокрема у Харківській та Луганській областях, місцеві ради оголосили про намір створити автономію. Це ще більше посилило загрозу територіального розколу держави.Міжнародне втручання та перемога демократіїВерховна Рада провела 27 листопада екстрене позачергове засідання, на якому були присутні всі народні депутати. У результаті було ухвалено постанову щодо політичної кризи, спричиненої президентськими виборами. Парламент визнав результати другого туру голосування недійсними та оголосив недовіру ЦВК через неналежне виконання нею своїх обов’язків відповідно до законодавства України. Незважаючи на прийняті міри з боку  Верховної Ради, на сході країни у депутатський кулуарах та на місцевих рівнях все ще продовжуються обговорення щодо запровадження автономій та проведення референдумів щодо федералізації України. Наприкінці листопада до переговорів між владою та опозицією долучилися міжнародні посередники, зокрема представники ЄС та НАТО. Вони наголошували на важливості збереження єдності України, а більшість лідерів країн Європи погоджувалось з позицією народу щодо необхідності повторного голосування. "Єдність України — життєво важлива", — сказав верховний представник ЄС із зовнішньої політики і безпеки Хав'єр Солана.Тому, напочатку грудня Верховний Суд України визнав численні порушення під час виборів і анулював результати другого туру, призначивши повторне голосування. Це рішення стало переломним моментом у революції. Верховною Радою 8 грудня було ухвалено важливі зміни до закону про вибори президента, щоб унеможливити фальсифікації. Також було затверджено конституційну реформу, яка зменшувала повноваження президента на користь парламенту та уряду.Згодом, 26 грудня 2004 року, відбувся повторний тур виборів, у якому перемогу здобув Віктор Ющенко. Через місяць він офіційно склав присягу та став президентом України.Єдність та справедливістьПомаранчева революція стала символом народної єдності та боротьби за демократичні цінності. Вона на певний час змусила політичну еліту враховувати думку суспільства, хоча й не привела до кардинальних реформ. Гасла, що звучали під час Помаранчевої революції, стали символами єдності, рішучості та віри в перемогу справедливості. Слова "Разом нас багато, нас не подолати!" та "Схід і захід разом!", -  досі мають велике значення, адже РФ намагається розділити наш народ та започаткувати штучний поділ на дві частини, якого насправді немає. Українці – це один народ та одна країна попри всі прагнення та спроби ворога нас розділити. Свято День Свободи було започатковано указом Віктора Ющенка від 19 листопада 2005 року № 1619/2005 "з метою утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, виховання у громадян почуття національної гідності, враховуючи історичне значення революційних подій осені 2004 року, які засвідчили волелюбність Українського народу, його прагнення до свободи і демократичних цінностей". Це свято існувало до 2010 року, доки до влади не прийшов Віктор Янукович та не скасував його. Після Революції Гідності та втечі Януковича до РФ у 2014 році наступний президент України, Петро Порошенко, відновив цю пам’ятну дату, надавши їй нового символізму та значення - День Гідності та Свободи. Цього дня згадують про дві надзвичайно важливі події в історії українського народу: Помаранчеву революцію та революцію Гідності 2013/2014 років.Ці доленосні події довели, що українці готові захищати свободу навіть ціною життя. Вони нагадують нам про силу єдності, важливість громадянської позиції та необхідність будувати справедливу й демократичну державу.Найважливіше, що це час вшанувати пам’ять тих, хто віддав своє життя, захищаючи ідеали свободи, гідності та цивілізованого світу, борючись за майбутнє своєї країни та дітей. Це нагадування про незламний дух українців, їхню готовність об'єднатися заради спільної мети та боротися за право жити у справедливій і демократичній державі.Президент Володимир Зеленський у своєму зверненні до українців з нагоди Дня Гідності та Свободи наголосив на важливості усвідомлення справжньої ціни свободи для України. Глава держави закликав не забувати тих, хто боровся заради майбутнього країни, та шанувати їхній подвиг. Ці слова були опубліковані в офіційному повідомленні на сторінці Президента у Fасеbооk.

14 листопада згадують святого апостола Филипа. Апостол Филип був родом із міста Вифсаїди в Галилеї (на тому ж місці, де народилися апостоли Андрій і Петро). Його ім'я означає "той, хто любить коней". Відповідно до Євангелія від Івана, він був одним з перших, кого Ісус покликав слідувати за ним. Спочатку Филип був учнем Івана Хрестителя, але коли Іван вказав на Ісуса як на Месії, Филип відразу пішов за ним. Филип знайшов Натанаїла (Барфоломея) і сказав йому, що він знайшов того, кого пророкували Мойсей і пророки - Ісуса, сина Йосипа з Назарету. Филип фігурує в кількох важливих подіях служіння Ісуса. Одним із таких випадків був момент, коли Ісус, звертаючись до Филипа, запитав, де знайти хліб, щоб нагодувати тисячі людей (Іван 6:5-7). Филип відповів, що навіть 200 динаріїв не вистачило б, щоб купити достатньо хліба для всіх. У відповідь Ісус чудесним чином нагодував натовп. Іншим відомим моментом є запитання Филипа до Ісуса під час Тайної вечері: "Господи, покажи нам Отця, і цього нам буде достатньо" (Іван 14:8). Ісус відповів, що той, хто бачив Його, бачив Отця. Після Воскресіння Ісуса та Його Вознесіння Филип активно поширював Христове вчення. За різними джерелами, він проповідував у багатьох містах Середземномор'я, зокрема в Греції, Малій Азії та Сирії. Традиція також свідчить, що Филип був євангелістом у містах Скопії та Халкідоні (на території сучасної Туреччини). Филип часто асоціюється з чудесами, зокрема з вигнанням демонів і зціленням хворих. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: День Святого Миколая-2024: головні традиції дня, про які має знати кожний Про його смерть є різні версії. За однією з них, Филип був розп'ятий на хресті в місті Гієраполі, що в Малій Азії, де він був мучеником за віру. Існує також переказ, що він був похований у місті Іераполіс. Під час розп'яття, згідно з легендою, Филип просив прощення для своїх мучителів. Прикмети Дощить - буде великий урожай пшениці. Похмурий день - буде багато хліба. Сніжить і хмарно - в травні буде тепла погода. Що не можна робити, а що дозволено Не слід цього дня ходити до лісу, тому що дикі тварини стають надто агресивними і можуть напасти на людину. Краще відкласти на інший день прибирання, а також прання одягу, інакше ви винесете все щастя з оселі. Дівчата цього дня обов'язково ворожили на судженого. Також цей день вважається сприятливим для сватання, вінчання, одруження. 21 листопада українці відзначають Введення в храм Пресвятої Богородиці. В народі це свято називають Третьою Пречистою. Раніше, до переходу ПЦУ на новоюліанський календар, його відзначали 4 грудня. Свято присвячене Діві Марії, матері Ісуса Христа, та вважається одним із найважливіших релігійних подій. Введення в храм Пресвятої Богородиці - це духовне народження Марії. За значимістю це двунадесяте свято порівнюють із Різдвом. Основна ідея цього свята полягає в тому, що батьки-віряни мають залучати також своїх дітей до віри. Також цей вдалий для того, щоб привести дитину для першої сповіді.

30 листопада за новим церковним календарем ПЦУ українці відзначають Андрія Первозванного. Раніше за старим стилем його вшановували 13 грудня. Це один з 12 апостолів Ісуса Христа, який першим відгукнувся на заклик Спасителя. Нині його вважають покровителем України. Андрію Первозванному приписується пророцтво про створення міста на київських горбах. Вирушивши разом з іншими апостолами проповідувати християнство, святий Андрій прибув до Скіфії. Там його схопили язичники і розіп'яли на хресті, який пізніше назвали Андріївським. На святкування 1015-річчя Хрещення Русі цю реліквію привезли до столиці України. А взагалі вона розміщується у православному соборі в Патрі. За свідченнями в давньоруській "Повісті минулих літ", біля Київських пагорбів апостол зупинився і промовив: "Чи бачите гори ці? На цих горах засяє благодать Божа, буде місто велике і Бог спорудить багато церков". Потім він піднявся і встановив на горі хрест. Традиції свята Цього дня віряни йдуть до церкви, читають молитви. В народі пекли коржики, які називалися "Калитою". Їх підвішували до стелі, а молоді хлопці намагалися підстрибнути і відкусити шматочок, не використовуючи рук. Якщо вдалося, то їхнє одруження буде щасливим. З особливим нетерпінням на свято Андрія завжди чекали молоді дівчата, які цього вечора ворожили на майбутнє, особливо на свого судженого. Наприклад, вірили, що в ніч проти 30 листопада (13 грудня за старим календарем) дівчина може побачити уві сні свого майбутнього нареченого. Для цього під подушку клали шматочок хліба, випеченого власними руками, і промовляли: "Суджений-ряджений, приходь мого хлібця скуштувати". Також під ліжко клали різні предмети з чоловічого гардеробу. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Давні обряди ворожіння на Андрія Апостол Андрій вважається покровителем моряків і всіх професій, пов'язаних з морем. Тому йому завжди моляться про захист тих, хто виходить у плавання. В давнину існувало повір'я: якщо цього дня гарно попаритися, то весь рік будеш здоровим. Що не можна робити Саме від дня святого Андрія Первозванного, за народними традиціями, чинними ставали заборони, що діяли до Нового року чи навіть до Хрещення. Не можна шити, в'язати, вишивати, щоб біля загонів дикі звірі "не моталися". 8 листопада за новим церковним календарем українці відзначають Михайлів день. Раніше його святкували 21 листопада. В церковному календарі свято має назву Собор Архистратига Михаїла та інших Небесних Сил безтілесних. Воно присвячене архангелу Михаїлу, який є архистратигом, тобто главою небесних сил. Оскільки це свято припадає на той час, коли селяни вже не працювали на городі, то можна було відпочити. Традиційно в цей день ходять у гості і пригощаються різноманітним частуванням.

21 листопада українці відзначають Введення в храм Пресвятої Богородиці. В народі це свято називають Третьою Пречистою. Раніше, до переходу ПЦУ на новоюліанський календар, його відзначали 4 грудня. Свято присвячене Діві Марії, матері Ісуса Христа, та вважається одним із найважливіших релігійних подій. Історія свята Діва Марія народилася в Назареті в родині Іоакима та Анни, які довго були бездітними. Вони багато молилися Богу про дитину, Іоаким довгий час провів у молитві в пустелі. У той момент його дружині Анні з'явився ангел, який приніс благу звістку - в їхній родині з'явиться дитина. Іоаким і Анна дали обітницю, що, якщо це диво станеться, то їхня дитина буде служити Богу. Дівчинку назвали Марією, і до трьох років вона жила в родині. Потім Іоаким і Анна відвели її в Єрусалимський храм. За переказами, в дорозі вони провели три дні, разом із ними йшли родичі. Маленькій Марії допомогли зійти на першу круту сходинку храму, решту 14 вона подолала сама і здивувала цим архієрея Захарія та священиків, які її зустрічали. Захарії (він був батьком Іоанна Хрестителя) було відомо про особливу долю дівчинки, тому він відвів її до вівтаря та показав місце молитви. У храмі Марія провела 12 років - вона читала Божі заповіді, молилася, займалася рукоділлям. Коли їй виповнилося 15 (у деяких джерелах 14 років) років, їй мали знайти чоловіка. Але оскільки батьки Марії обіцяли, що вона присвятить життя Богові, то Захарія в молитвах попросив Всевишнього про пораду. Ангел, який з'явився йому, підказав, що опікуном дівчини має стати овдовілий тесля Йосип, він же мав допомогти Марії дотриматись обітниць. Йосип і Марія побралися і повернулися в Назарет. Традиції Введення в храм Пресвятої Богородиці - це духовне народження Марії. За значимістю це двунадесяте свято порівнюють із Різдвом. Основна ідея цього свята полягає в тому, що батьки-віряни мають залучати також своїх дітей до віри. Також цей вдалий для того, щоб привести дитину для першої сповіді. У цей день прийнято ходити до церкви і молитися. Адже Богородиця уособлює спокій і гармонію та вважається берегинею сімейного вогнища. У неї просять здоров'я для дітей, батьків, родичів, міцної родини. Вагітні жінки просять про вдалі пологи, а ті, хто лише планує стати матерями - молиться про дарунок нового життя. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Собор Архистратига Михаїла: чому молитва у цей день матиме особливу силу Також у свято накривають стіл, але оскільки в цей час триває Різдвяний піст, то подію потрібно відзначати скромно і з пісними стравами. Щоправда, у це свято дозволяється поставити на стіл рибу, страви з рослинною олією і трохи вина. Важливо це свято проводити у колі рідних та близьких. Що не можна робити У цей день не можна нічого робити по господарству - прибирати, прати, прасувати. Усі клопоти слід відкласти на потім, але краще зробити роботу напередодні. розважатися; робити важку роботу; лаятися, злословити, думати про когось погано; шити та в'язати; не рекомендується позичати або віддавати гроші; укладати шлюби та вінчатися. Ця заборона стосується всіх днів Різдвяного посту, але особливо важлива в Третю Пречисту. У листопаді є кілька великих церковних свят, які відзначають українці. За новим церковним календарем ПЦУ другий рік поспіль їхня дата вже інша. Зокрема. 8 листопада святкуємо Собор Архістратига Михаїла, а 21 листопада відзначаємо Введення в храм Пресвятої Богородиці, апостола Андрія Первозванного - 30 листопада. Також у листопаді починається Різдвяний піст і триватиме до Різдва Христового.