Search trend "антонов"

Про це пише Fіnаnсіаl Тіmеs. За словами двох співробітників Воеіng, трьох українських чиновників та голови Американської торгової палати в Україні (АСС), будівля стала однією з цілей удару в ніч на неділю – під час одного з найінтенсивніших обстрілів за час війни.Знімки, опубліковані Державною службою України з надзвичайних ситуацій і перевірені FТ, демонструють серйозні пошкодження будівлі та рятувальників, які гасять пожежу всередині.Діяльність Воеіng в УкраїніВоеіng є однією з найвідоміших американських компаній, що працює в Україні. Її основна діяльність зосереджена на інженерній підтримці та технічних послугах. Компанія тісно співпрацює з українським авіавиробником Антонов, який відомий важкими транспортними літаками, зокрема військового призначення.Нічний обстріл із неділі на понеділок був одним із наймасштабніших. Російська армія випустила 315 дронів, дві балістичні ракети та п’ять крилатих ракет по Києву, Одесі та інших містах. Москва посилила удари після несподіваної атаки українських дронів на глибоку територію Росії, де було пошкоджено стратегічні бомбардувальники навіть поблизу Арктичного кола.Що кажуть в компанії Речник Воеіng запевнив, що компанія приділяє першочергову увагу безпеці своїх співробітників. Ніхто з працівників не постраждав. Представник також похвалив стійкість персоналу, який працює в складних і небезпечних умовах.За словами одного з працівників і президента Американської торговельної палати Енді Гундера, Воеіng має понад 1000 працівників в Україні і попри війну продовжував роботу майже без перебоїв.За словами заступника гендиректора Воеіng в Україні Андрія Корягіна, попри пошкодження офісу в Києві, "жодного збою в роботі компанії не сталося".Інший працівник компанії розповів, що Воеіng навіть активно набирає персонал в Україні. Наприклад, 2 червня компанія опублікувала вакансію керівника з проєктування і сертифікації інтер’єру літаків у київському офісі.Трамп може розгніватисяЯк відмітили у виданні, те, що постраждала така відома американська компанія, може викликати обурення у президента США Дональда Трампа, який останнім часом все більше дратується через дії Москви.У травні Національна податкова адміністрація Польщі вилучила 5 тонн шин для цивільних літаків Воеіng, які підпадають під дію санкцій Європейського Союзу, що мали прямувати транзитом через Білорусь та Росію. 

Авіакомпанія АТ «Антонов» отримала нагороду від Тhе Неаvy Lіft Grоuр (ТНLG) за внесок у розвиток світового ринку надважких та великогабаритних перевезень.

Новим наставником срібних призерів Прем'єр-ліги стане Олексій Антонов

Німецько-українські та більшовицькі військові уклали перемир'я у селищі Коренево - тепер Курської області 4 травня 1918-го. Звільнення території України від росіян за Берестейським мирним договором остаточно завершилося. З німецько-українського боку угоду підписали майор фон Розенберг-Липинський. З російського - начальник штабу військ Курського району Зільберман. Головнокомандувач військ радянської України Володимир Антонов-Овсієнко склав з себе повноваження. Бойові дії остаточно припинилися наступної доби, однак, попри сподівання української влади на приєднання українських етнографічних земель, перемир'я не встановлювало чітких кордонів між державами. Ним окреслювалася лише тимчасова нейтральна зона завширшки у 10 км., створена по обидві боки демаркаційної лінії. Туди не мали права заходити розвідувальні патрулі та залітати військові літаки. Зона дозволила німцям контролювати найважливіші залізничні вузли. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Києві провели військовий парад на честь перемоги над Росією Також обидві сторони зняли з себе відповідальність за перехід через зазначені у договорі межі приватних осіб. Заборонялися реквізиції продовольства у місцевого населення. Питання про умови можливого відновлення бойових дій мали вирішувати на переговорах у Конотопі. Подібні угоди мали укладати на всіх фронтах. Згодом німці заявили українцям, що остаточне встановлення кордонів між Україною та Росією можливе лише в українсько-російській угоді. Переговори розпочалися 23 травня 1918-го між гетьманським сенатором Сергієм Шелухіним та представником радянського уряду Християном Раковським. Були майже безрезультатними та тривали до жовтня. Більшовики затягували їх у надії швидкої поразки Німеччини у Першій світовій війні. За Берестейським миром 9 лютого 1918-го, війська центральних держав мали допомогти визволити УНР від більшовиків. В обмін на це, низка невигідних економічних угод змушувала Україну забезпечувати центральні держави продовольством і сировиною. Згодом визволителі самі перетворилися на окупантів. А 29 квітня Центральна Рада була повалена.

У ніч на 24 квітня Росія завдала масованого удару по Києву. Застосовано щонайменше 11 балістичних ракет, зокрема північнокорейські КN-23, а також дрони-камікадзе та крилаті ракети. Одна з балістичних ракет влучила в житловий масив у Святошинському районі. Найбільших руйнувань зазнала двоповерхова будівля, яку ракета зруйнувала майже повністю. Пошкоджено також житлові будинки поблизу. Відомо про щонайменше 12 загиблих, понад 90 людей постраждали Серед травмованих - щонайменше шестеро дітей. На місці удару тривають аварійно-рятувальні роботи. До ліквідації наслідків залучено понад 70 рятувальників, кінологів, техніку ДСНС та комунальних служб. Кореспондентки Gаzеtа.uа побували на місці трагедії та дізналися про наслідки російського ракетного удару, а також поспілкувалися з очевидцями та постраждалими. ШУКАЮТЬ РОДИЧІВ Дорогою до епіцентру вибуху минаємо житлові вулиці з понівечиними будинками. Більшість будівель мають від двох до пʼяти поверхів. Вони стоять без вікон, з побитими фасадами й дірками в даху. На балконах - розірвані штори, а біля під'їздів - купи скла та побутових речей. У дворах гамірно. Із вікон надвір вилітають уламки, з дахів із тріском на асфальт падає шифер - комунальники, волонтери та мешканці прибирають завали в квартирах. Під ногами - бите скло, зім'яті віконні рами, уламки меблів, штори, змішані з землею. Балістична влучила у старий двоповерховий житловий будинок. Більша частина будівлі вщент зруйнована - від підʼїзду лишилися тільки бетонні сходи та купи битої цегли. Чути гарчання техніки та звук робочих інструментів. Робота рятувальників на місці трагедії не зупиняється ще від другої години ночі. Територія оточена стрічками, між завалами працюють у касках - хтось тягне дерев'яні балки, хтось обстежує приміщення з собаками. - Після другої години ночі, якщо не помиляюсь, рятувальники безперервно продовжують проводити аварійну пошуково-рятувальну та пошуково-аварійні роботи, - каже Павло Петров, речник ГУ ДСНС у Києві. - Наразі у нас залучені кінологічні відділення, також працюють психологи разом з людьми, які шукають тут своїх родичів. Станом на ранок рятувальникам вдалося врятувати 17 осіб. Постраждали понад 70 - 43 госпіталізовані, серед них діти. Є вісім підтверджених загиблих. Ще одне тіло чекає на ідентифікацію. - Тут більше 15 одиниць техніки різноманітної, а також більше 70 чоловік особового складу, плюс працює кінологічне відділення, - зазначає Петров. - Я зараз бачив, як відпочивала собака, я питаю у кінолога: "А скільки вона працює?" Він каже: "З 2:30 і працювала". Знову піде. Серед уламків рятувальники регулярно зупиняються на "хвилини тиші" - прислухаються, кличуть. Саме так вдалося знайти 29-річного чоловіка, який відгукнувся на голоси. Його обережно витягли з-під уламків і передали медикам. Хлопець відгукнувся, почали з ним контактувати - У певний період часу рятувальники припиняють роботу, починають гукати і слухати уважно. І от саме під час такої хвилини вони і почули, що хлопець відгукнувся, почали з ним контактувати, знайшли приблизно де він, відкопали, дізналися, у якому він положенні, - додає речник. Психологічна допомога тут так само необхідна, як і фізична. Понад 30 людей уже звернулись до психологів, серед них - батьки дітей, яких досі шукають під завалами. - Роботи продовжуються і досі. Тут працюють психологи, особливо з батьками отих дітей, яких наразі шукають рятувальники, - каже Петров. "СПОДІВАЄМОСЯ, ЩО ЖИВІ" Біля зруйнованого під'їзду - старенька жінка на стільці. Вона мовчки тримає в руках палицю й ганчірку. За її спиною - авто з вибитими шибками, накрите старим килимом. Поруч снують сусіди - несуть пакети, роздивляються уламки, говорять тихо й уривками. Діти стоять поруч із дорослими, притискаючись до ніг. Біля огороджувальної стрічки збирається натовп підлітків. Юнаки та дівчата нервово спостерігають за роботою рятувальників та підбігають ближче, як тільки зʼявляються якісь новини. - У цьому будинку живе наш однокласник з родиною. Усі вони там - він, сестра, тато й мама. Ми від самого ранку тут чекаємо, доки їх врятують. Ми ось перейшли в 11 клас, - говорить знервовано хлопець. Його очі почервоніли чи то від пилу, чи то від сліз. - З ними немає звʼязку і ми всі дуже хвилюємося. Але сподіваємося, що живий. 28-річна Світлана з донькою на руках спостерігає за розбором завалів. В чотирьохповерховому будинку, де мешкала родина вибило вікна і пошкодило дах. - У нас в під'їзді старі звичайні вікна, не пластикові - вилетіли всі. Дах зруйновано там, де наша квартира. І так затікала вода, - розповідає жінка, - а зараз там дирка. І я переживаю, що буде затікати в квартиру, бо передають дощі, а в мене маленька дитина. Родина мешкає на найвищому поверсі. Світлана каже, що спочатку почула різкий звук, встигла добігти до коридору - і пролунав вибух. - У квартирі все ціле. Одне вікно, яке було на провітрюванні, його вирвало, але воно закривається. Сама основна проблема - це дах, який буде протікати, - додає вона. Рятувальники працюють безупинно, залазять на покрівлі, обережно ступаючи по крихких уламках. Частина даху провалилася, вікна й балкони - вирвані вибуховою хвилею. Одна з багатоповерхівок навпроти перетворилась на скелет - зовнішні стіни ще стоять, але всередині - порожнеча. Зламані балки, обгорілі дерев'яні конструкції, уламки цегли й труби валяються просто в квітучих деревах. Під завалами - потрощене авто. Сусіди приносять воду, ковдри, допомагають один одному з речами. На стелі однієї з уцілілих квартир ще висить люстра - її видно крізь вибите вікно. Там досі стоїть холодильник з десятками магнітів. Біля вантажівки - черга. Там роздають панелі ДСП. Люди передають одне одному пакунки з речами, розбирають купи одягу, шукають документи, ліки. ПРИЦІЛЬНИЙ УДАР На першому поверсі будинку, що навпроти зруйнованої двоповерхівки, мешкає 22-річна Валерія. Вночі вона була вдома разом з родиною. Усі спали, а прокинулись вже після удару - коли вибуховою хвилею вибило шибки, зізнається. - Ми прокинулись, коли все повилітало. Вікна, двері, весь дім задрижав. Ми мешкаємо на першому поверсі. Укриття у нашому будинку не було, - каже дівчина. - Колись намагалися зробити підвал як сховище, але потім його переробили, і нічого нормального з того не вийшло. У будинку навпроти, за її словами, загинула ціла родина - батько, мати, бабуся. 13-річну доньку дістали з-під завалів живою, у неї - політравма. Зараз дівчинка перебуває у лікарні після операції. - У тій сім'ї є ще старша сестра і брат. Їм двадцять два і двадцять один, але їх у момент удару не було вдома, - говорить Валерія. Пожежі після удару не було. Усе, що пам'ятає - густий пил, крізь який нічого не видно. Швидка приїхала майже миттєво - менше ніж за десять хвилин після виклику. Якби ще щось здетонувало - нас би просто не стало - Мені здається, вибух був настільки сильний, що якби ще щось здетонувало - нас би просто не стало. Після того ще чули вибухи, але вже не такі, - згадує дівчина. У цьому районі, каже, живе багато літніх людей і корінних киян. Більшість квартир - приватні. Її родина мешкає в трьохкімнатній. - Поки ніхто не сказав, що буде далі. Кажуть, приїде якась комісія. Але де ночувати, куди діватися тим, у кого більше нема дому? Це ж десятки зруйнованих квартир. І ніхто не готовий до цього, - знизує плечима Валерія. Тримає за повідок великого лабрадора, що стомлено спить поблизу. Біля місця удару - лише стадіон, університет, житлові будинки. Постраждала також школа - від вибухової хвилі вибило шибки у пластикових вікнах. - Думаю, що це був прицільний удар по цивільній інфраструктурі. Бо в нас тут нічого військового немає, - обурюється Валерія. Чоловіки закривають вікна дошками. У дворах працюють десятки комунальників - оперативно прибирають уламки, складають цеглу й скло у рядна й мішки. - Та все вибило - металеві двері з ноги рівняв. Добре, що всі живі і здорові!... Немає тут вікон, тріщини в стінах, - емоційно каже чоловік розмовляючи по телефону. Найближче укриття знаходиться в школі №96. Через вікна без шибок видно шкільні дошки, парти, навчальні плакати. Тут організували й пункт допомоги постраждалим. У навчальний заклад місцеві й волонтери зносять воду, їжу, ліки. ЗАПАХ ГАЗУ Й ДІРКИ У СТІНАХ За вщент зруйнованим будинком стоїть цегляна пʼятиповерхівка. У тіні щойно зазеленілих дерев валяються уламки, стоять зімʼяті й машини без скла. Будинок після ракетного удару залишився без вікон, балконів і дверей. У садках червоним майорять тюльпани. За стрічкою стоїть чоловік, на вигляд років 60. Біля ніг поставив величезний пакет. У пʼятиповерхівці живе його друг. - Він вдома, але нас туди не пускають. Ми хотіли допомогти, щось прибрати в хаті туди-сюди, але стоїмо і дивимось, - каже сивоволосий чоловік. - Вночі всіх виводили, а зараз вже не пускають, бо з даху все скидають, для безпеки. - Як думаєте, що буде з цими будинками? - питаємо. - А людей куди? Хто зараз буде будувати? Дах зроблять, вікна і двері поставлять, а далі - як хочете. Людям треба десь жити. У кого є за що, може хоч якийсь ремонт зробити. А у кого нема за що? А на суботу дощі, хоч би дах відремонтували, - відказує розгублено. Про події ночі розповідає ще один мешканець постраждалого будинку. Чоловік виносить на двір зимові куртки, бушлат, трохи вцілілих продуктів і складає все на дитячу гойдалку поблизу. Він був удома з самого початку тривоги. Каже, від моменту сирени до вибуху минуло не більше десяти хвилин. - Ми щось встигли зрозуміти, але вже було пізно, - каже чоловік. - А зараз що буде - ще не знаємо. Поки цими питаннями не займаємося. Газ скипів із труби - її розірвало Після вибуху у квартирі панував повний безлад. Частину речей знищено, дещо залишилось, але головна небезпека була в іншому. - Газ скипів із труби - її розірвало. У квартирі стояв запах газу, дихати було нічим. Крім пилу ще й газ "допомагав". Наразі чоловік ще не знає, куди буде переміщена його родина, і чи отримає вона тимчасове житло. Але впевнений: найголовніше - що всі живі. Більшість будинків тут - зведені після Другої світової війни. Є "сталінки", "хрущовки" та тимчасові панельні двоповерхівки, які тутешні мешканці називають "бараками", які будували для тимчасового проживання. Кияни отримували тут квартири переважно від заводу "Антонов". Поруч із двоповерхівкою стоїть жінка. На шиї звʼязка ключів, щось безперервно перевіряє в телефоні. Позаду - авто, накрите килимом замість даху, і розбиті вікна. Навколо - сусіди, які мовчки роздивляються уламки своїх квартир. Люди ходять, хитаючись від втоми, тримають у руках телефони, документи, пакунки. Жінка чекає новин від своїх друзів - родину, яка проживала тут понад 25 років. - Вони самі вибрались, самі. Просто дивом. Їх не діставали - вони самі якось вийшли. Я не знаю, що їх урятувало. Квартиру привалило. Вони ледве вийшли, - каже вона схвильовано. - Вони тут живуть, скільки я пам'ятаю. Чи купували квартиру, чи отримували - я не знаю. Але це був їхній дім. На тлі уламків стоїть червоний автомобіль із розбитими вікнами. Уся територія розчищена для роботи спецслужб. Люди за стрічкою дивляться на зруйнований фасад - там, де ще вчора були квартири, сьогодні чорні дірки у стінах. Мовчазна метушня, багато пилу, різкий запах дерева, що горіло. Рятувально-пошукові роботи тривають. Наразі відомо про 12 загиблих, серед них, і 17-річний хлопець, порятунку якого від самого ранку чекали однокласники. 90 людей постраждали, із яких 44 - у лікарнях столиці. У Києві 25 квітня оголосили Днем жалоби за загиблими внаслідок сьогоднішньої атаки Росії.

У ніч на 24 квітня Росія завдала масованого удару по Києву. Застосовано щонайменше 11 балістичних ракет, зокрема північнокорейські КN-23, а також дрони-камікадзе та крилаті ракети. Одна з балістичних ракет влучила в житловий масив у Святошинському районі. Найбільших руйнувань зазнала двоповерхова будівля, яку ракета зруйнувала майже повністю. Пошкоджено також житлові будинки поблизу. Відомо про щонайменше 12 загиблих, понад 90 людей постраждали Серед травмованих - щонайменше шестеро дітей. На місці удару тривають аварійно-рятувальні роботи. До ліквідації наслідків залучено понад 70 рятувальників, кінологів, техніку ДСНС та комунальних служб. Кореспондентки Gаzеtа.uа побували на місці трагедії та дізналися про наслідки російського ракетного удару, а також поспілкувалися з очевидцями та постраждалими. ШУКАЮТЬ РОДИЧІВ Дорогою до епіцентру вибуху минаємо житлові вулиці з понівечиними будинками. Більшість будівель мають від двох до пʼяти поверхів. Вони стоять без вікон, з побитими фасадами й дірками в даху. На балконах - розірвані штори, а біля під'їздів - купи скла та побутових речей. У дворах гамірно. Із вікон надвір вилітають уламки, з дахів із тріском на асфальт падає шифер - комунальники, волонтери та мешканці прибирають завали в квартирах. Під ногами - бите скло, зім'яті віконні рами, уламки меблів, штори, змішані з землею. Балістична влучила у старий двоповерховий житловий будинок. Більша частина будівлі вщент зруйнована - від підʼїзду лишилися тільки бетонні сходи та купи битої цегли. Чути гарчання техніки та звук робочих інструментів. Робота рятувальників на місці трагедії не зупиняється ще від другої години ночі. Територія оточена стрічками, між завалами працюють у касках - хтось тягне дерев'яні балки, хтось обстежує приміщення з собаками. - Після другої години ночі, якщо не помиляюсь, рятувальники безперервно продовжують проводити аварійну пошуково-рятувальну та пошуково-аварійні роботи, - каже Павло Петров, речник ГУ ДСНС у Києві. - Наразі у нас залучені кінологічні відділення, також працюють психологи разом з людьми, які шукають тут своїх родичів. Станом на ранок рятувальникам вдалося врятувати 17 осіб. Постраждали понад 70 - 43 госпіталізовані, серед них діти. Є вісім підтверджених загиблих. Ще одне тіло чекає на ідентифікацію. - Тут більше 15 одиниць техніки різноманітної, а також більше 70 чоловік особового складу, плюс працює кінологічне відділення, - зазначає Петров. - Я зараз бачив, як відпочивала собака, я питаю у кінолога: "А скільки вона працює?" Він каже: "З 2:30 і працювала". Знову піде. Серед уламків рятувальники регулярно зупиняються на "хвилини тиші" - прислухаються, кличуть. Саме так вдалося знайти 29-річного чоловіка, який відгукнувся на голоси. Його обережно витягли з-під уламків і передали медикам. Хлопець відгукнувся, почали з ним контактувати - У певний період часу рятувальники припиняють роботу, починають гукати і слухати уважно. І от саме під час такої хвилини вони і почули, що хлопець відгукнувся, почали з ним контактувати, знайшли приблизно де він, відкопали, дізналися, у якому він положенні, - додає речник. Психологічна допомога тут так само необхідна, як і фізична. Понад 30 людей уже звернулись до психологів, серед них - батьки дітей, яких досі шукають під завалами. - Роботи продовжуються і досі. Тут працюють психологи, особливо з батьками отих дітей, яких наразі шукають рятувальники, - каже Петров. "СПОДІВАЄМОСЯ, ЩО ЖИВІ" Біля зруйнованого під'їзду - старенька жінка на стільці. Вона мовчки тримає в руках палицю й ганчірку. За її спиною - авто з вибитими шибками, накрите старим килимом. Поруч снують сусіди - несуть пакети, роздивляються уламки, говорять тихо й уривками. Діти стоять поруч із дорослими, притискаючись до ніг. Біля огороджувальної стрічки збирається натовп підлітків. Юнаки та дівчата нервово спостерігають за роботою рятувальників та підбігають ближче, як тільки зʼявляються якісь новини. - У цьому будинку живе наш однокласник з родиною. Усі вони там - він, сестра, тато й мама. Ми від самого ранку тут чекаємо, доки їх врятують. Ми ось перейшли в 11 клас, - говорить знервовано хлопець. Його очі почервоніли чи то від пилу, чи то від сліз. - З ними немає звʼязку і ми всі дуже хвилюємося. Але сподіваємося, що живий. 28-річна Світлана з донькою на руках спостерігає за розбором завалів. В чотирьохповерховому будинку, де мешкала родина вибило вікна і пошкодило дах. - У нас в під'їзді старі звичайні вікна, не пластикові - вилетіли всі. Дах зруйновано там, де наша квартира. І так затікала вода, - розповідає жінка, - а зараз там дирка. І я переживаю, що буде затікати в квартиру, бо передають дощі, а в мене маленька дитина. Родина мешкає на найвищому поверсі. Світлана каже, що спочатку почула різкий звук, встигла добігти до коридору - і пролунав вибух. - У квартирі все ціле. Одне вікно, яке було на провітрюванні, його вирвало, але воно закривається. Сама основна проблема - це дах, який буде протікати, - додає вона. Рятувальники працюють безупинно, залазять на покрівлі, обережно ступаючи по крихких уламках. Частина даху провалилася, вікна й балкони - вирвані вибуховою хвилею. Одна з багатоповерхівок навпроти перетворилась на скелет - зовнішні стіни ще стоять, але всередині - порожнеча. Зламані балки, обгорілі дерев'яні конструкції, уламки цегли й труби валяються просто в квітучих деревах. Під завалами - потрощене авто. Сусіди приносять воду, ковдри, допомагають один одному з речами. На стелі однієї з уцілілих квартир ще висить люстра - її видно крізь вибите вікно. Там досі стоїть холодильник з десятками магнітів. Біля вантажівки - черга. Там роздають панелі ДСП. Люди передають одне одному пакунки з речами, розбирають купи одягу, шукають документи, ліки. ПРИЦІЛЬНИЙ УДАР На першому поверсі будинку, що навпроти зруйнованої двоповерхівки, мешкає 22-річна Валерія. Вночі вона була вдома разом з родиною. Усі спали, а прокинулись вже після удару - коли вибуховою хвилею вибило шибки, зізнається. - Ми прокинулись, коли все повилітало. Вікна, двері, весь дім задрижав. Ми мешкаємо на першому поверсі. Укриття у нашому будинку не було, - каже дівчина. - Колись намагалися зробити підвал як сховище, але потім його переробили, і нічого нормального з того не вийшло. У будинку навпроти, за її словами, загинула ціла родина - батько, мати, бабуся. 13-річну доньку дістали з-під завалів живою, у неї - політравма. Зараз дівчинка перебуває у лікарні після операції. - У тій сім'ї є ще старша сестра і брат. Їм двадцять два і двадцять один, але їх у момент удару не було вдома, - говорить Валерія. Пожежі після удару не було. Усе, що пам'ятає - густий пил, крізь який нічого не видно. Швидка приїхала майже миттєво - менше ніж за десять хвилин після виклику. Якби ще щось здетонувало - нас би просто не стало - Мені здається, вибух був настільки сильний, що якби ще щось здетонувало - нас би просто не стало. Після того ще чули вибухи, але вже не такі, - згадує дівчина. У цьому районі, каже, живе багато літніх людей і корінних киян. Більшість квартир - приватні. Її родина мешкає в трьохкімнатній. - Поки ніхто не сказав, що буде далі. Кажуть, приїде якась комісія. Але де ночувати, куди діватися тим, у кого більше нема дому? Це ж десятки зруйнованих квартир. І ніхто не готовий до цього, - знизує плечима Валерія. Тримає за повідок великого лабрадора, що стомлено спить поблизу. Біля місця удару - лише стадіон, університет, житлові будинки. Постраждала також школа - від вибухової хвилі вибило шибки у пластикових вікнах. - Думаю, що це був прицільний удар по цивільній інфраструктурі. Бо в нас тут нічого військового немає, - обурюється Валерія. Чоловіки закривають вікна дошками. У дворах працюють десятки комунальників - оперативно прибирають уламки, складають цеглу й скло у рядна й мішки. - Та все вибило - металеві двері з ноги рівняв. Добре, що всі живі і здорові!... Немає тут вікон, тріщини в стінах, - емоційно каже чоловік розмовляючи по телефону. Найближче укриття знаходиться в школі №96. Через вікна без шибок видно шкільні дошки, парти, навчальні плакати. Тут організували й пункт допомоги постраждалим. У навчальний заклад місцеві й волонтери зносять воду, їжу, ліки. ЗАПАХ ГАЗУ Й ДІРКИ У СТІНАХ За вщент зруйнованим будинком стоїть цегляна пʼятиповерхівка. У тіні щойно зазеленілих дерев валяються уламки, стоять зімʼяті й машини без скла. Будинок після ракетного удару залишився без вікон, балконів і дверей. У садках червоним майорять тюльпани. За стрічкою стоїть чоловік, на вигляд років 60. Біля ніг поставив величезний пакет. У пʼятиповерхівці живе його друг. - Він вдома, але нас туди не пускають. Ми хотіли допомогти, щось прибрати в хаті туди-сюди, але стоїмо і дивимось, - каже сивоволосий чоловік. - Вночі всіх виводили, а зараз вже не пускають, бо з даху все скидають, для безпеки. - Як думаєте, що буде з цими будинками? - питаємо. - А людей куди? Хто зараз буде будувати? Дах зроблять, вікна і двері поставлять, а далі - як хочете. Людям треба десь жити. У кого є за що, може хоч якийсь ремонт зробити. А у кого нема за що? А на суботу дощі, хоч би дах відремонтували, - відказує розгублено. Про події ночі розповідає ще один мешканець постраждалого будинку. Чоловік виносить на двір зимові куртки, бушлат, трохи вцілілих продуктів і складає все на дитячу гойдалку поблизу. Він був удома з самого початку тривоги. Каже, від моменту сирени до вибуху минуло не більше десяти хвилин. - Ми щось встигли зрозуміти, але вже було пізно, - каже чоловік. - А зараз що буде - ще не знаємо. Поки цими питаннями не займаємося. Газ скипів із труби - її розірвало Після вибуху у квартирі панував повний безлад. Частину речей знищено, дещо залишилось, але головна небезпека була в іншому. - Газ скипів із труби - її розірвало. У квартирі стояв запах газу, дихати було нічим. Крім пилу ще й газ "допомагав". Наразі чоловік ще не знає, куди буде переміщена його родина, і чи отримає вона тимчасове житло. Але впевнений: найголовніше - що всі живі. Більшість будинків тут - зведені після Другої світової війни. Є "сталінки", "хрущовки" та тимчасові панельні двоповерхівки, які тутешні мешканці називають "бараками", які будували для тимчасового проживання. Кияни отримували тут квартири переважно від заводу "Антонов". Поруч із двоповерхівкою стоїть жінка. На шиї звʼязка ключів, щось безперервно перевіряє в телефоні. Позаду - авто, накрите килимом замість даху, і розбиті вікна. Навколо - сусіди, які мовчки роздивляються уламки своїх квартир. Люди ходять, хитаючись від втоми, тримають у руках телефони, документи, пакунки. Жінка чекає новин від своїх друзів - родину, яка проживала тут понад 25 років. - Вони самі вибрались, самі. Просто дивом. Їх не діставали - вони самі якось вийшли. Я не знаю, що їх урятувало. Квартиру привалило. Вони ледве вийшли, - каже вона схвильовано. - Вони тут живуть, скільки я пам'ятаю. Чи купували квартиру, чи отримували - я не знаю. Але це був їхній дім. На тлі уламків стоїть червоний автомобіль із розбитими вікнами. Уся територія розчищена для роботи спецслужб. Люди за стрічкою дивляться на зруйнований фасад - там, де ще вчора були квартири, сьогодні чорні дірки у стінах. Мовчазна метушня, багато пилу, різкий запах дерева, що горіло. Рятувально-пошукові роботи тривають. Наразі відомо про 12 загиблих, серед них, і 17-річний хлопець, порятунку якого від самого ранку чекали однокласники. 90 людей постраждали, із яких 44 - у лікарнях столиці. У Києві 25 квітня оголосили Днем жалоби за загиблими внаслідок сьогоднішньої атаки Росії.

Китайські авіакомпанії зупиняють закупівлі американських Воеіng. Це була вказівка влади на рішення США запровадити мито на китайські товари в розмірі 145%. Вартість акцій авіакомпанії Воеіng знизилася. Повний текст новини +Відео

«Hospitaliers» is a volunteer organization of paramedics. It was founded by Yana Zinkevich at the beginning of hostilities in Ukraine in 2014. Then Russia annexed Crimea and started hostilities in the east of the country. The motto of our organization is "For the sake of every life." And Hospitaliers prove every day that these are not just words for us.

Росіяни атакували Україну "шахедами"Те, що в ніч на 1 квітня ворог за тривалий час уперше не використовував "шахеди" для ударів по Україні, як і очікувалось, було винятком. І цей виняток був спричинений, скоріш, складними погодними умовами, а не бажанням ворога дотримуватись енергетичного чи будь-якого іншого перемир'я. Бо сьогодні командування Повітряних сил Збройних Сил України повідомило, що в ніч на 2 квітня російські окупанти атакували Україну і "шахедами", і безпілотниками-імітаторами різних типів. Цього разу було запущено 74 БПЛА, з яких 41 дрон вдалося знищити на півночі, півдні, сході країни. 20 ворожих безпілотників локаційно втрачені без негативних наслідків. Для відбиття ворожої атаки використовувалися і мобільні вогневі групи, і підрозділи РЕБ, зенітно-ракетні війська і винищувальна авіація.Так от з приводу винищувальної авіації також сьогодні командування Повітряних сил подало цікаве відео, де показана робота винищувача МіГ-29 зі збиття "шахедів". І український пілот МіГ-29 з позивним DЕNFІХ розповідає про увесь цей бойовий алгоритм. Що після заходу "шахедів" у наш повітряний простір Повітряні сили піднімають чергові літаки, далі пілот отримує інформацію про параметри цілі, швидкість, висоту і напрямок польоту, потім пошук цілі, фіксування її в прицілі і знищення за допомогою ракети. Пілот пояснює, що збити повільний ударний дрон ракетним озброєнням зі швидкісного літака насправді не так просто, як здається. Всі складнощі він не пояснює, але від себе додам, що радар літака МіГ-29 не завжди дозволяє вирізнити оцю ціль на тлі поверхні землі, тож потрібна тісна взаємодія з наземними РЛС, які здійснюють контроль повітряного простору. Також впливає суттєва різниця у швидкості. Якщо не помиляюсь, швидкість "шахеда" десь 180 кілометрів на годину, а МіГ-29 у поверхні землі має швидкість десь 1500 кілометрів на годину. І також, до речі, існують ризики того, що уламки "шахеда" можуть влучити в сам літак, так що складнощів більш ніж достатньо. Але на бойовому рахунку пілота винищувача МіГ-29 DЕNFІХ вже понад два десятки знищених крилатих ракет і безпілотників.І при цьому за березень ворог запустив по Україні понад 4 тисячі "шахедів" й інших дронів. Це, до речі, найбільший показник з часу, коли ворог почав використовувати ці засоби нападу. Понад 4 тисячі дронів на місяць - це найбільший показник за весь цей період. За минулий рік, ми знаємо, ворог спромігся виробити десь 10 тисяч "шахедів", чи "гераней-2".Цього року є дані від нашої розвідки, що противник хоче збільшити цей показник до 15 тисяч на рік. Тобто часом аж до 2 тисяч на місяць. Наскільки це буде даватися противнику - це ще питання, але також знаємо, що зараз ворог намагається якимось чином захищати свої “шахеди” від наших засобів радіоелектронних боротьби.З початку року чи не кожного місяця в уламках цих "шахедів", чи "гераней", є докази постійного оновлення антенних модулів "Комета" для прийому сигналу супутникової системи. Тому ворог намагається їх постійно модифікувати, аби зменшити вплив наших засобів РЕБ.Але нагадаю, що крім систем РЕБ, авіаційних систем, ЗРК і такого іншого, зараз Сили безпілотних систем, до речі, вже мають вітчизняні дрони-перехоплювачі "шахедів". Були повідомлення про їхнє вдале використання для знищення цих засобів нападу противника, причому вартість оцих дронів-перехоплювачів становить десь в межах 5 тисяч доларів за один зразок. Що з точки зору ефективності є, як на мене, найбільш оптимальним напрямом для перехоплення "шахедів", кожен з яких коштує десь понад 200 тисяч доларів.Так що в будь-якому разі зараз триває і далі технологічна гонитва між нашим оборонним комплексом і Російською Федерацією. Кожна сторона зараз опрацьовує кращі тактики для боротьби в повітрі. Сподіваємося, що наші військові, дійсно, будуть тримати лідерство у цій війні.Військовий космос А далі ми поговоримо про воєнний чи, скоріше, військовий космос. Пам'ятаєте історію з припиненням доступу до американських супутникових знімків? Це було десь на початку березня. І тоді всі зрозуміли, наскільки важливим є отримання оперативної інформації з використанням супутникових систем і визначення і стану цілей на полі бою, і наслідків влучання в ці цілі.Пам'ятаємо, зокрема, історію з "Енгельс-2", коли супутникові знімки показали, наскільки ефективним був удар наших засобів ураження, наших безпілотників, які знищили 96 російських крилатих ракет якраз на аеродромі "Енгельс-2", який використовується противником для базування стратегічних бомбардувальників і для запасів оцих ракет типу Х-101.Також ми знаємо про загрози припинення роботи Stаrlіnk, а від Stаrlіnk зараз у нас залежить скерованість управління військами. Значною мірою зараз шукається певне альтернативне рішення, аби не потрапити в цю пастку. І так сталося, випадково чи ні, що Міністерство оборони України декілька днів тому оголосило про створення у складі оборонного відомства нового управління.Це Управління космічної політики. Головна мета такої структури - об'єднати внутрішні і зовнішні можливості для розвитку українського військового космосу. І вже до 2030 року Міністерство оборони планує мати національні супутники для оборонних цілей, а також нову систему сповіщення про повітряні тривоги і системи для контролю космічного простору. Про всі ці цілі, плани і можливості ми поговорили з Валентином Бадраком, директором Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння, а також співзасновником Консорціуму оборонної інформації, який об'єднує низку аналітичних організацій України. Пару днів тому відбувся форум Sрасе fоr Ukrаіnе, пан Валентин був одним із учасників цього форуму, а Консорціум оборонної інформації готував аналітичні дані для учасників форуму. Він розповів про те, щодо яких цілей у космічних напрямах зараз йдеться та чи відповідають ці нові цілі можливостям нашої країни. "По-перше, я хочу сказати, що це надзвичайно важливе рішення, тому що зараз війна йде до того, щоб мати мультидоменні операції. І космічний простір, безумовно, буде тут використовуватися, і небезпека від Росії є величезна. Нагадаю, 2022 року за три тижні до широкомасштабного вторгнення було запущено супутник, який, за висновками американських аналітиків, розвідки, може використовувати ядерну зброю, матеріали для того, щоб знищувати інші космічні угруповання цілі. Тому це дуже важливо. Чому саме зараз - тому що Європа після багатьох демаршів нової адміністрації президента Трампа усвідомила, що треба будувати самостійну обороноздатність. І це треба будувати разом з Україною. І надзвичайно важливо, що Україна взялася за космічний домен. Я вважаю, дуже важливо, що Міністерство оборони наважилося заявити про лідерство тут. Це важливо, тому що має бути лідер. І ще тому, що - тепер трішечки про сумне, про те, що Україна з 2018 року не має Національної космічної програми. А космічне агентство знаходиться всередині Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості, яке, на мій погляд, провалило повністю космічну діяльність і космічну програму", - зазначив він.І тому слід надолужувати усе втрачене. Для цього потрібно змінити парадигму управління. Насамперед, вважає Валентин Бадрак, необхідно вивести Космічне агентство з Мінстратегпрому, щоб воно знаходилося безпосередньо в Кабінеті Міністрів, як центральний орган виконавчої влади."І жодним чином, а такі наміри були, вивести деякі підприємства і їх втиснути в управління Укроборонпромом. Це взагалі, як "Антонов", би знищило космос, тому що, нагадаю, "Антонов", який з 2014 року знаходиться в Укроборонпромі, не виробив з того часу жодного літака. І це дуже важливо - щоб такого не сталося з космосом.Про форум. Надзвичайна увага і надзвичайна зацікавленість іноземних, в тому числі комерційних, компаній. Навіть я хочу сказати, що ще до форуму з'явилася інформація про те, що Україна таки почала створювати угруповання космічне, і це почало відбуватися з Чехією. І є таке рішення, сьогодні з'явилася інформація, що перший розвідувальний супутник Чехії, який був запущений, власне кажучи, на початку цього року, запрацював і почав надавати знімки. Це дуже символічно", - сказав експерт.Він зауважив, що є значні перспективи співпраці з Францією. "Тут треба, щоб Міністерство оборони України співпрацювало, йдеться про співпрацю на рівні приватних компаній, але це дуже потужні компанії, сучасні мікросупутники. Йдеться про те, що справді можна вийти на річне виведення на орбіту трьох-п'яти мікросупутників і мати потім десь до 30 таких супутників угруповання до 2030 року, як це все задекларувало Міністерство оборони. Треба спрацювати, щоб надати зелене світло саме приватним компаніям, а тут від України може виступити альянс "Нова Енергія України", а від Франції компанія "Прометей", дуже відома, потужна компанія. І це може надати величезний поштовх у Європі для того, щоб саме з Україною будувати далі цю оборонну самодостатність", - вважає Валентин Бадрак.Вона має включати не тільки космічну навігацію, розвідку та попередження про ракетний напад, а і будівництво, спільне створення ракет."Ракетного щита і ракетного меча. Україна має певні напрацювання в балістичних ракетах, і це може справді бути таким активом для Європи по створенню і розбудові ракет. Тому що, як стало відомо, Європа не має далекобійних ракет власного виробництва, орієнтувалася на американців. І зараз американці, до речі, дуже стурбовані. Rеutеrs подало інформацію сьогодні про те, що Марк Рубіо нещодавно кільком міністрам закордонних справ сказав, що Вашингтон дуже негативно сприйматиме, якщо американські компанії будуть викидати, умовно кажучи, з тендерів у Євросоюзі. І дуже хочуть, щоб купували американську зброю. Деякі американські компанії вже перестраховуються і йдуть самі в Європу", - розповів він.Водночас щодо форуму Sрасе fоr Ukrаіnе Валентин Бадрак зазначив, що на ньому не були присутні представники Генерального штабу України. "Власне кажучи, я не бачив представників Генштабу (на форумі, - ред.), але логіка, напевно, полягає в тому, що наступним кроком для України має бути створення у структурі Генштабу командування Космічними військами, або командування Космічних сил. Це логічно, тим більше, що Росія ще в 2015 році це зробила, а зараз такі космічні командування мають навіть такі країни, як Перу, Єгипет, ну і там багато країн, десь до 15 країн. Для України це дуже важливо - перейти до створення командування Космічних сил. Це дасть поштовх, власне кажучи, у плануванні, у спільних діях. Тому що під час форуму виступали командувачі космічних сил Франції, Великої Британії. І серед іншого вони розглядають Україну як потужного, повноцінного партнера і, безумовно, країну, яка має перейти до мультидоменних операцій, в тому числі проти такого потужного ворога, яким є Росія. Тому ось і так це виглядає", - сказав він.Експерт вважає, що це поки момент перегрупування українського військового відомства і українських військових у цьому питанні. Тому що окрім супутників треба вирішити ще багато питань."Наземна інфраструктура, засоби РЕБ, засоби ураження наземні, в тому числі, які мають лазерні пристрої, електромагнітні пристрої, і все це має бути ув'язано в єдину систему. І насправді до цього йде, і європейці, що дуже важливо, готові допомагати, бо, як я казав про ймовірність роботи з Францією, йдеться про можливість використання фінансових фондів Європейського Союзу. І підключення саме європейських фінансових ресурсів і технологічних ресурсів до розв'язання цих проблем.Важливо, що це треба зробити дуже швидко. Адже якщо війна буде заморожена або зупинена в цьому році, то для Росії буде дуже швидкою можливість перезарядити рушницю свою і готуватися до нападу на НАТО. Я вважаю, що він може відбутися вже на рівні 2027 року, а не так, як вважають. Наприклад, керівник німецької розвідки сказав нещодавно, що до 2030 року. Я гадаю, що Росія може перегрупуватися набагато раніше. Небезпека дуже велика, і той момент, як швидко ми зможемо з Європою спільно працювати у цих трьох питаннях: космос, ракети, особовий склад. Ну, там є ще одне питання -ядерна зброя, але поки не буду торкатися цього", - зауважив він.Крім того він прокоментував фінансову сторону питання. Звідки брати кошти для здійснення таких амбітних цілей. "Кошти тут дуже великі. Якщо взяти, наприклад, відкриту інформацію щодо американців, як вони використовують, то, наприклад, на потреби NАSА, на мирний космос було витрачено в останній рік фінансовий 24 мільярди, а на космічне командування аж 29 мільярдів доларів. Це дорівнює усьому бюджету Польщі, оце тільки на військовий космос. А Польща є лідером у свою чергу витрат НАТО по рівню ВВП, аж 4,8% ВВП. Ну або можна порівняти з Ізраїлем. Ізраїль 50 мільярдів доларів приблизно витрачає, а США на космос більше, виходить, по факту витрачає. Тому я вважаю, що тут є можливість, і європейці так само готові до цього. Це якраз гроші Європейського Союзу. І, можливо, це якраз гроші в рамках отих 800 мільярдів євро, про які нам кілька разів уже казала Урсула фон дер Ляєн. Що Європа може знайти саме такі ресурси і найближчі 4-6 років сама оперуватиме таким ресурсом", - нагадав він.Валентин Бадрак наголосив, що Європа почала розглядати Україну як частину власної архітектури безпеки, і без України конструкція гарантування безпеки Європи не буде працювати. "Це розуміють і тому на це будуть витрачати гроші. Тут будуть спільні проєкти. І другий момент - це інвестиції, коммерціалізація, тому що ми знаємо, що, скажімо, ті 7086 космічних апаратів компанії SрасеХ Ілона Маска - це комерційний проєкт, але він працює на безпеку і оборону. І, власне кажучи, після демаршів Маска, після його небезпечних висловлювань Європа зараз дуже зосередилась, згрупувалася і разом з Україною готова долати ці відстані. Ну, тому що ми знаємо, що європейський найбільший проєкт - це Еutеlsаt ОnеWеb має лише близько 700 космічних апаратів комерційних, які можуть використовуватися й у військових цілях.Тому, власне, є про що говорити, це великі гроші, але великі і здобутки. І великі інвестиції можуть бути у зв'язку з цим. Якщо ми отримаємо такі інвестиції, то це спільні бізнеси з Європою. Це дуже важливий етап для України, для становлення українського майбутнього і забезпечення сталої безпеки на майбутнє десятиліття", - вважає військовий експерт, директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Валентин Бадрак.

Олексій Антонов заявив, що нині Іван Калюжний – важливий гравець для «Олександрії»

Помічник Руслана Ротаня в Олександрії Олексій Антонов поділився думками щодо комплектації команди.

Олексій Антонов розхвалив Романа Григорчука

Що необхідно для того, щоб знову злітали цивільні літаки.

Москва не мала посла у Вашингтоні після того, як попередній представник РФ Анатолій Антонов залишив посаду в жовтні минулого року

Про це повідомляє Аl Jаzееrа.Зазначається, що авіакатастрофа літака "Антонов" на околиці суданської столиці Хартума, ймовірно, сталася з технічних причин. Влада Судану заявила, що літак впав біля житлового будинку у районі Каррарі. Одразу стало відомо про 19 загиблих, а потім кількість жертв зросла до 46. Зокрема, серед загиблих - генерал-майор Бахр Ахмед, старший командир у Хартумі.П'ятьох поранених цивільних доправили разом із тілами загиблих до лікарні Нау в Омдурмані.Факт аварії та наявність жертв згодом підтвердили у збройних силах Судану.18 лютого у Канаді в аеропорту Торонто під час посадки перевернувся пасажирський літак американської авіакомпанії Dеltа Аіrlіnеs.

Військовий літак Антонов зазнав аварії під час зльоту з авіабази Ваді-Сейдна на захід від столиці Хартума. Він впав на житлові будинки.

Військовий літак Антонов зазнав аварії під час зльоту з авіабази Ваді-Сейдна на захід від столиці Хартума. Він впав на житлові будинки.

Ранок 24 лютого 2022 року був холодним та важким. Нацгвардієць Сергій Фалатюк не спав з того моменту, як уночі заступив на чергування в аеропорту ДП "Антонов" у Гостомелі. Але сонним він не почувався: з 5-ої ранку, коли в бік Києва та області полетіли перші ракети і Росія почала велику війну проти України, сон як рукою зняло.

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року стало найбільшим військовим конфліктом у Європі після Другої світової війни. Йому передували роки агресії з боку РФ, зокрема анексія Криму у 2014 році та розпалювання війни на Донбасі. Попри численні дипломатичні спроби України та західних союзників запобігти конфлікту, Росія розпочала відкриту війну, порушивши міжнародне право. З кінця 2021 року біля українських кордонів концентрувалися російські війська. Москва заперечувала плани вторгнення, проте водночас висувала ультиматуми щодо "гарантій безпеки", зокрема вимагала відмови України від вступу до НАТО. Gаzеtа.uа зібрала хронологію подій. Початок вторгнення О 5:00 ранку 24 лютого 2022 року президент РФ Володимир Путін оголосив про початок так званої "спеціальної військової операції" з метою "демілітаризації та денацифікації" України. Майже відразу по всій країні пролунали вибухи: російські війська атакували Київ, Харків, Одесу, Дніпро та інші міста. Ракетні удари завдавалися по військових об'єктах, аеропортах, складах та стратегічних інфраструктурних об'єктах. Проте вже з перших годин війни стало зрозуміло, що жертвами стають і мирні жителі. Водночас російські війська перетнули кордон із кількох напрямків: з півночі (Білорусь), сходу (Росія) та півдня (Крим). Президент України Володимир Зеленський оголосив воєнний стан та звернувся до громадян із закликом захищати країну. "Сьогодні від вас, від кожного з вас вимагається спокій. По можливості залишайтеся вдома. Ми працюємо, армія працює, працює весь сектор безпеки України. На зв'язку з вами буду постійно я, РНБО, Кабінет міністрів України. Без паніки! Ми сильні, ми готові до всього. Ми переможемо всіх. Тому що ми - це Україна. Слава Україні!" - сказав президент у першому зверненні о 7:00. Вже у перші години тисячі українців записалися до територіальної оборони, а на дорогах почали з'являтися перші барикади. Битва за Київ Однією з головних цілей російського вторгнення було захоплення Києва. Російські війська намагалися висадити десант в аеропорту "Антонов" у Гостомелі, щоб використати його як плацдарм для атаки на столицю. Проте українські сили завдали серйозних втрат ворогу, і вже наступного дня цей стратегічний об'єкт перейшов під контроль ЗСУ. Запеклі бої точилися також у Бучі, Ірпені, Ворзелі - містах-супутниках Києва, через які росіяни планували прорив до столиці. Водночас українська армія активно нищила колони техніки, які рухалися з Чернігівського та Сумського напрямків. Опір і перші успіхи України Українські військові та цивільні чинили потужний опір. Російська армія розраховувала на "бліцкриг", але вже в перші дні стало очевидно, що цей план провалюється. Українські захисники ефективно використовували протитанкові засоби, зокрема американські Jаvеlіn і британські NLАW, знищуючи ворожу техніку. Народний спротив проявлявся не лише на фронті - тисячі волонтерів допомагали армії, українці активно долучалися до інформаційного спротиву, а західні країни почали вводити жорсткі санкції проти Росії. Наслідки першого дня війни У першу добу повномасштабного вторгнення Росія зазнала значних втрат - сотні одиниць техніки були знищені, а тисячі окупантів убиті або поранені. За офіційними даними, в Україні за перший день загинули 57 цивільних, 169 отримали поранення. Полягли 137 бійців, 317 росіяни поранили. Українське командування зберегло контроль над головними містами, і стало зрозуміло, що війна не завершиться швидко. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Буданов висловився щодо мирних переговорів, які відбуваються без участі України Продовження боїв Протягом року українська армія провела кілька успішних контрнаступальних операцій, звільнивши значні території на сході та півдні країни. Міжнародна спільнота посилила військову та фінансову підтримку України, надаючи сучасне озброєння та гуманітарну допомогу. Водночас Росія продовжувала завдавати ракетних ударів по українській інфраструктурі, спричиняючи значні руйнування та жертви серед цивільного населення. Падіння Маріуполя стало одним із найтрагічніших епізодів війни в Україні. Після кількох місяців запеклих боїв та жорстокої облоги місто перейшло під контроль російських військ у травні 2022 року. Оборону Маріуполя очолювали бійці полку "Азов", морські піхотинці та інші підрозділи Збройних сил України, які тримали оборону на заводі "Азовсталь", попри постійні обстріли з повітря, моря та суходолу. Евакуація мирних жителів із підземних бункерів Азовсталі відбулася завдяки міжнародному посередництву, але військові були змушені здатися за наказом командування для збереження їхніх життів. Починаючи з липня 2022-го, українські військові здійснили кілька успішних контрнаступів, зокрема на Харківському та Херсонському напрямках. У вересні ЗСУ провели блискавичну операцію на Харківщині, звільнивши значну частину окупованих територій, включно з містом Ізюм, яке було важливим логістичним центром російських військ. Цей успіх став важливим моральним імпульсом для українців та продемонстрував ефективність нової тактики, заснованої на швидких маневрах і використанні сучасної західної зброї. "Ми знищимо всіх, хто зі зброєю прийде на нашу землю - чи добровільно, чи за мобілізацією", - казав у липні 2022 року тодішній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний. На півдні України українська армія поступово витісняла російські війська з правобережної частини Херсонської області. У листопаді ЗСУ звільнили Херсон - єдиний обласний центр, який росіяни захопили після повномасштабного вторгнення. Це стало не лише військовою, а й політичною перемогою України, оскільки повернення Херсона підірвало позиції Росії на міжнародній арені. Початок 2023-го ознаменувався запеклими боями за місто Бахмут, яке стало ключовим пунктом оборони на Донбасі. Росія кинула значні сили, зокрема найманців "Вагнера", на штурм міста, але українські війська тримали оборону, виснажуючи ворога. Навесні українська армія почала підготовку до контрнаступу. Західні партнери передали Україні танки Lеораrd 2, Сhаllеngеr 2 та бойові машини Вrаdlеy, що значно посилило українську бронетехніку. У червні ЗСУ розпочали наступальні дії на південному та східному напрямках. Основні зусилля були зосереджені на Запорізькій області, де українські війська намагалися прорвати російську оборону та відрізати сухопутний коридор до Криму. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Оптимістичний песимізм. Що прояснили перші за три роки переговори США з РФ Попри очікування швидкого прориву, український контрнаступ зіткнувся з міцною російською обороною. Росіяни облаштували мінні поля, укріплені позиції та глибокі оборонні лінії. Українським військам вдалося звільнити кілька населених пунктів у Запорізькій області, зокрема Роботине, але просування було повільним через високу насиченість мін і артилерійську перевагу противника. "Саме тут, в Україні, проходить світовий фронт боротьби між добром та злом", - сказав прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск під час візиту до Києва 22 січня 2024-го Минулого року війна набула затяжного характеру. Російські війська зосередилися на утриманні окупованих територій, тоді як українські сили продовжували наступальні дії. Українська влада активізувала дипломатичні зусилля, але досягти стійкого миру не вдалося. Міжнародні санкції проти Росії посилилися, що вплинуло на її економіку, але не змусило припинити агресію. Нові виклики та зміни в геополітичній ситуації На початку 2025 року ситуація залишалася напруженою. Росія продовжувала контролювати значні території на сході та півдні України. У лютому президент США Дональд Трамп оголосив про зміну політики, висловивши готовність врахувати вимоги Росії щодо невступу України до НАТО, що викликало занепокоєння серед європейських союзників. Київ наполягав на поверненні всіх окупованих територій та продовженні євроатлантичної інтеграції. Бойові дії тривають, а перспективи мирного врегулювання залишаються невизначеними. Представники США та Росії провели тригодинні переговори у Садівській Аравії. Домовилися призначити команди високого рівня для переговорів щодо України. На переговорах росіяни нібито просили американців для "нормалізації відносин" вивести сили НАТО зі Східної Європи. Цю вимогу початково відкинули. Але лідери країн ЄС усе ж відчувають занепокоєння.

Відомий болгарський художник і артдиректор гри Наlf-Lіfе 2 Віктор Антонов помер у віці 53 років. Про це повідомив його друг і колишній колега Марк Лейдлоу. Повний текст новини

Художник відомий своєю участю у створенні багатьох ігрових світів, які вирізнялися оригінальною естетикою. Завдяки таланту Антонова проєкти Наlf-Lіfе 2, Dіshоnоrеd, Wоlfеnstеіn стали впізнаваними.