Search trend "ДШВ"

У Житомирі в 95 окремій десантно-штурмовій Поліській бригаді ДШВ ЗСУ десантники, які відзначилися мужністю та витримкою під час бойових дій у протистоянні армії РФ, отримали нагороди

На Покровському напрямку українські десантники з 25-ої Січеславської бригади ДШВ демонструють новий рівень ефективності у протиповітряній обороні. Завдяки впровадженню проривних технічних рішень, зокрема використанню FРV-дронів та систем перехоплення, ситуація в повітрі суттєво змінилася на користь ЗСУ. Повний текст новини

На Покровському напрямку українські десантники з 25-ої Січеславської бригади ДШВ демонструють новий рівень ефективності у протиповітряній обороні.

Про це повідомив у телеграм-каналі президент України Володимир Зеленський."Наші люди вдома. Більшість із них перебувала в російському полоні ще з 2022 року. Сьогодні повертаються наші захисники, які боронили Україну в різних регіонах: Донеччина і Маріуполь, Луганщина, Харківщина, Херсонщина. Це воїни Збройних Сил України (зокрема представники Військово-Морських Сил, Сухопутних військ, ТрО, ДШВ, Сил спеціальних операцій), Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту. А також цивільні", - написав Зеленський.Як додали в Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими, це черговий етап обміну полоненими відповідно до домовленостей у Стамбулі. З російської неволі повернули групу оборонців із категорії "поранені та важкохворі", а також "молодші 25 років".Наймолодшому звільненому захиснику виповнилося лише 20 років. Найстаршому - 59 років.  Окрім солдатів і сержантів вдалося також звільнити офіцерів. Серед визволених сьогодні є оборонці Маріуполя, яких утримували в неволі з 2022 року. Більшість звільнених перебувала в полоні понад 3 роки. З російської неволі сьогодні вдалося звільнити незаконно засуджених оборонців і позбавлених особистої свободи цивільних українців.Звільнені з полону пройдуть необхідний медичний огляд, отримають допомогу з фізичної та психологічної реабілітації, а також усі належні виплати за весь час перебування у неволі.Обмінний процес відповідно до "Стамбульських домовленостей" триває. Точну кількість звільнених оголосять після завершення усіх етапів обміну.Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець додав, що серед тих хто повернувся сьогодні з полону, є захисники, яких вважали зниклими безвісти.   Попередній етап обміну полоненими між Україною та Росією відбувся 26 червня. Додому повернулися воїни ЗСУ, Національної гвардії та Державної прикордонної служби 

Тhе роst В Україну повернули військових, які перебували у полоні понад три роки (ФОТО) арреаrеd fіrst оn ШоТам. 4 липня відбувся черговий етап повернення полонених відповідно до «Стамбульських домовленостей». З полону повернули захисників, які мають поранення або захворювання, а також військових до 25 років. Про це повідомили в Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими. До складу звільнених увійшли військовослужбовці Збройних сил України — представники Військово-морських сил, Сухопутних військ, десантники ДШВ, бійці ССО, […]

Під час обмінів вдалося повернути військового із Запорізької області Іллю Лінника. Він служив у 79 бригаді ДШВ, виконував завдання на Донбасі. Після одного з боїв у квітні 2022 року Іллю стали вважати зниклим безвісти

Десантники — безстрашні та вірні, як супергерої. Основними складовими Кодексу честі і гідності військовослужбовця ДШВ ЗСУ є: вірність, службовий обов’язок, повага, самовіддана служба, честь, чесність,...

The "Come Back Alive" Foundation is close to the Ukrainian military. The front line of the Russian-Ukrainian war is not only the front. It is where the war for Ukraine is going on. In hospitals, in warehouses, landfills, in mass media, in offices. We supply and repair equipment, train soldiers and officers, help transform the Armed Forces, provide first-hand accounts of war and stem the flow of propaganda and disinformation. Provides the Ukrainian army with the most important tactical advantage.

У ДШВ показали кадри із полоненими російськими солдатами. 

У Сумській області ДШВ спільно з іншими підрозділами захопили у полон 15 росіян

Про роботу цього унікального підрозділу розповіли на сторінці 148-ї окремої артилерійської Житомирської бригади ДШВ. Основне завдання метеовзводу — «забезпечення підрозділів ракетних військ та артилерії метеорологічними даними, необхідними...

Олександр Павлінчук — QА Еngіnееr у компанії ТrасkЕnsurе, у минулому — педагог, а з осені 2022-го — військовослужбовець. Цього літа він відкрив свій 15-й сезон як бджоляр на пасіці, що перейшла в спадок від дідуся. У розмові з DОU Олександр розповів, як понад 10 років ішов до професії айтівця, про невдале перше знайомство з бджолами, а також про модернізацію пасіки та як у цьому допомогло ІТ-мислення. На перехід в ІТ наважився після 10 років вчителювання: про світч у QА Я полюбив програмування ще під час навчання в Миколаївському морському ліцеї. Але конкуренція була шалена, бюджетних місць — мало, тож вирішив здобувати спеціальність інженера композиційних порошкових матеріалів у Національному університеті кораблебудування, куди мене взяли на бюджет. Після закінчення вишу мав дві пропозиції — працювати науковим співробітником в університеті або ж вчителювати в рідному селі. Я вибрав друге — з кількох причин. По-перше, зарплата вчителя була вищою. А по-друге — через пасіку. Мій дідусь займався бджільництвом із 70-х років, він хотів передати пасіку мені або продати її. Працюючи вчителем, я міг присвятити вільний час бджільництву, плюс це давало б додатковий заробіток. Так я став вчителем фізики, інформатики, астрономії та природознавства. Паралельно займався пасікою. Це був ідеальний метч, адже відпустка у вчителів — 56 днів улітку, а це саме гаряча пора бджільництва. Про вчителювання зовсім не жалкую. Мені подобалося працювати з дітьми, адже вони відкриті до нових вражень і досвідів. На перехід в ІТ наважився лише у 2021-му. Натоді моя колишня дружина вже два роки працювала розробницею в Миколаєві, тож я вирішив покинути вчителювання в селі й переїхати. У той час компанія ТrасkЕnsurе активно набирала мануальних тестувальників для мобільних пристроїв. Їхній головний офіс розташований саме в Миколаєві, тож для мене це був хороший варіант. У червні я звільнився зі школи, а в серпні пройшов співбесіду та склав тестове завдання. У вересні 2021-го я вже був Тrаіnее QА Еngіnееr (іОS mоbіlе). Певну технічну базу знань я мав, оскільки працював учителем інформатики. Але, звісно, до майбутньої роботи готувався. Дуже допоміг ютуб-канал «Попелюха», Здобутих знань виявилося достатньо, щоб пройти на мою посаду. «Будучи трейні в ІТ, я заробляв як учитель ІІ категорії з 10-річним стажем. І при цьому не брав роботу додому» Жодних конспектів, лабораторних, зошитів. А вже через рік після рев’ю я б міг отримувати більше, ніж директор школи з вищою категорією. Це приємно здивувало. Проте через п’ять місяців почалося повномасштабне вторгнення. Я попрацював до осені 2022-го, а потім пішов служити. Компанія закріпила за мною робоче місце та підтримувала фінансово: дев’ять місяців виплачувала мені фіксовану допомогу для колег-військовослужбовців (навіть більшу за мою зарплату), а потім ще рік — удвічі меншу суму. Згодом цю програму закрили, а всі гроші з неї скерували на допомогу ЗСУ. З вересня 2024-го я повернувся в компанію на парттайм: працюю по кілька годин щодня, крім військових відряджень. Я вдячний за таку можливість, для мене важливо не втрачати навички з тестування під час служби. Від ручної роботи до новітніх технологій на пасіці: як перейняв та удосконалював справу дідуся Повністю самостійно я зайнявся бджолами після п’ятого курсу університету, хоча трішки жалкую, що цього не сталося раніше. Дідусь передав мені 10–12 вуликів, і я почав потихеньку розвивати справу та переходити до новіших технологій. Дідусь працював з великими вуликами-лежаками. У них є перевага для новачків: у розрізі видно всю бджолину сім’ю і можна споглядати та вивчати біологію бджіл, як воно все працює. Але мінус у тому, що все в одному просторі — розплід і мед. І щоб дістати мед, потрібно перебрати весь вулик — цим ти дратуєш бджіл, через що процес затягується. Також у вуликах дідуся важкі й великі рамки, які потрібно було струшувати, а потім ще обмітати щіткою. Це фізично непроста робота, особливо для спини: оскільки вулик горизонтальний, доводилося працювати зігнутим. Ще одна складність технології дідуся — ручна медогонка. З рамок ми відбирали бджіл, потім носили в приміщення для відкачування меду, розкривали та вставляли в медогонку по чотири штуки. Їх потрібно було крутити по півтори-дві хвилини з обох боків. Тож відкачування меду затягувалось. Спершу я працював за дідусевими технологіями, а шість років тому перейшов на багатокорпусні вулики. Рамки в них менші й розміщені по вертикалі. Тобто це вже не лежак, а куб. У цих вуликах бджолине гніздо розміщене внизу, де комахи розмножуються, а зверху встановлені рамки, де вони відкладають мед. І коли я відбираю мед, то не зачіпаю бджіл. З такими вуликами робота йде швидше і легше. Я не працюю з кожною рамкою окремо, а підіймаю весь корпус. А ще видуваю бджіл стиснутим повітрям, замість того щоб змітати щіткою. Так немає ризику травмувати комах. Ще у вуликах використовую сітчасте дно. Це значно полегшує вентиляцію у бджолиному гнізді в гарячу пору, а під час зимівлі захищає від накопичення вологи у вулику. Звісно, з такими технологіями вдається працювати більш ефективно. Раніше з допомогою близьких я міг викачати 13–15 вуликів-лежаків за день, тоді як тепер багатокорпусних — 25–30 штук. Колись, як і мій дідусь, я перечитував старі книги про пасіку, вивчав біологію бджіл. Але про сучасні технології бджільництва дізнавався з інтернету. Наприклад, дивився на YоuТubе відео пасічника Івана Фабро. Або читав «Форум на ТочкУ» (точок — це місце розташування пасіки). Там є багато інформації про різні технології, відгуки пасічників. Було корисно поспілкуватися з іншими бджолярами. Приємно, що навіть на банальні запитання відповідають спокійно та докладно, тоді як на ІТ-форумах за таке можуть і висміяти. Від $4+ тисяч за сезон до роботи в мінус: про дохідність бджільництва Поступово я розвивав справу і минулого року мав уже 50 вуликів. А потім мама вийшла на пенсію і теж вирішила долучитися до справи — додалося ще її 15 вуликів. Якщо говорити про дохідність, то бджільництво, як і все сільське господарство, залежить від багатьох факторів і ризиків. Це коливання гуртової ціни на ринку, погодні умови, площі посіву медоносів, зміна клімату, хвороби бджіл та інше. Перші три роки у розвиток пасіки я вкладав кошти з учительського заробітку, а вже на четвертий рік вона стала самоокупним бізнес-проєктом. Найбільший мій дохід з пасіки за сезон сягав $4800, а найменший — $-435. Тоді був дуже неврожайний рік, плюс довелося лагодити паркан, що обійшлося в $1000. Я розвиваю власний бренд, веду соцмережі, що допомагає мені продавати мед у роздріб. Маю постійних клієнтів, наприклад, одна жінка для себе та знайомих купує щосезону близько 50 літрів меду. Обсяги соняшникового меду в мене досить великі — близько 1,5–3 тонн на сезон. Та в Україні його чомусь не дуже полюбляють, тож продаю посередникам, які експортують мед за кордон. У майбутньому хочу розширити асортимент і таким чином підвищити рентабельність пасіки: буду збирати пилок, виготовляти свічки з бджолиного воску, стільниковий мед, крем-мед, вирощувати додаткові сім’ї (бджолопакети) для продажу. А ще мрію придбати апібудиночок — для сну на бджолах. Проте для цього всього потрібен найцінніший ресурс людини — час, якого мені зараз бракує. На пасіці не нудьгують ні бджоли, ні бджолярі: про обсяги роботи та ризики Новачки мають бути готовими до великих обсягів роботи: зібрати вулики, покрити їх бляхою, збити рамки, прикріпити до них вощину (тонкі листки воску). Рамки важливо час від часу оновлювати, адже стільники забиваються від оболонок лялечок, з яких вилуплюються бджоли. Від цього вони зменшуються в діаметрі й темніють. За рік ми міняємо близько 30% рамок. Спочатку бджіл потрібно купувати. Якщо ж уже є пасіка, можна зробити відводки, тобто в порожній вулик підставити розплідні рамки з основних сімей, де скоро вилупляться нові бджілки. Там комахи виведуть собі матку, і це буде повноцінна сім’я. Найбільше роботи на пасіці — у весняно-літній сезон. Ми виносимо вулики зі складу на точок, оглядаємо бджіл. Ставимо рамки у вулики з певною періодичністю, щоб правильно утворилося бджолине гніздо. А перед стартом медозбору замінюємо їх на інші рамки — вже для меду. На півдні наші бджоли збирають нектар з рапсу, який цвіте в травні, та із соняха, сезон якого припадає на липень. «У проміжку між зборами комахи не мають нудьгувати, інакше можуть утекти» Віднедавна я почав засівати територію навколо пасіки фацелією — дуже гарним медоносом, який квітне майже весь червень, тож тепер бджоли мають чим зайнятися. Мед збираємо травневий — з рапсу, а також липневий — із соняха. До зими двічі обробляємо бджіл від паразитів. А в грудні вже заносимо вулики в приміщення для зимування. Взимку збиваємо нові рамки, перетоплюємо старі стільники на віск, який обмінюємо на листки вощини. На жаль, у бджільництві бувають втрати. Наші бджоли погано перенесли цю зиму: перепад температур для них є критичним. Мамі вдалося врятувати лише один свій вулик, моїх залишилося 44. Утім, причина могла бути й у препараті, яким мама обробляла бджіл від паразитів — напевне невідомо. Бувають і непередбачувані ризики. Якось місцевий фермер отруїв рої усіх тутешніх пасічників: він обробив поля дешевим інсектицидом без додавання репеленту — відлякувача бджіл. Тоді я втратив близько третини комах. Передусім постраждали бджоли, що працювали в полі, менше — які залишались у вулику. У підсумку розвиток бджолосімей відкинувся на три тижні назад, що вплинуло на врожайність. Збоку здається, що все це — величезна кількість роботи. Але, як казав Конфуцій, коли любиш свою справу, то не доведеться працювати жодного дня. Так у мене і склалося. Збирав вулики на зимівлю, але отримав повістку: як долучився до війська До війська я долучився в жовтні 2022-го. Завдяки вчительському досвіду отримав посаду діловода, яку обіймав півтора року. Зараз працюю з інформацією з обмеженим доступом у підрозділі військової логістики. Утім, мій шлях до нинішньої роботи на службі був довгим. Починалося все з того, що на початку великої війни в нашому окрузі формувалася тероборона: збиралися добровольці для патрулювання. Наші списки подали у військкомат, і ми мали посвідчення, тож розуміли, що рано чи пізно можуть прийти повістки. Так зі мною і сталося: коли їздив до райцентру, ТЦК видали мені повістку. У військово-облікових документах я зазначений як стрілець та діловод, оскільки був учителем. Цей запис мені зробили у 2019 році, коли я проходив 10-денний військовий вишкіл для всіх охочих. Досвіду служби в армії не мав: робота педагога звільняє від неї. Спершу в ТЦК мене хотіли відправити до Львівської військової академії — там потребували людей, які навчатимуть інших (з чим були пов’язані ці навчання, не знаю, бо так на них і не потрапив). Я погодився, бо все одно планував переїхати на захід, навіть речі були спаковані — залишалося тільки зібрати бджіл на зимівлю. З ТЦК зателефонували через тиждень, на місці вже сказали, що поїду до Полтави. А коли з’явився з речами, знову все змінилось — я був у списках ДШВ, які вирушали в Житомир. Там на базі ми здавали нормативи та проходили медкомісію: на наші результати ВЛК не зважали. Відбір тоді був жорсткий: могли не взяти навіть через таку незначну ваду здоров’я, як варикоз. Половина з нас не пройшла відбір — серед них і я, тож ми поїхали назад. Оскільки я вже був мобілізованим, місце у війську мені мусили знайти. Тоді мій знайомий саме шукав діловода до військової логістичної структури в Миколаєві, і я подався туди. Так я став діловодом у війську. «Перший мій культурний шок на службі — кількість писанини, куди більше, як у школі» Та окрім того, долучаюсь і до відряджень, адже ми займаємося логістикою військових вантажів, техніки та людей у межах Миколаївської та Херсонської областей. Під час одного з таких відряджень я несподівано зустрів колишнього учня. У школі він погано вчився, навіть доводилося особисто відвозити його на іспити в 9 класі. А тепер він служить на Запорізькому напрямку, куди я і привіз украй потрібні «подаруночки». Служба, робота, пасіка: як нині вдається все поєднувати та чим ІТ допомогло в бджільництві Найскладніше — віднайти баланс робота-служба-сім’я-пасіка. Коли я працював в ІТ у мирний час, то пасікою займався у вихідні. А це саме той час, який можна було б провести з сім’єю. Тому важливо знаходити порозуміння зі своїми партнерами, іноді йти на компроміси. Тільки-но я відчуваю відхилення від центру свого квадрата балансу в якусь із вершин, то завжди раджуся з дружиною, і ми стараємося знаходити правильне рішення. Такі розмови дуже важливі для здорових стосунків. Якщо цього не робити, то можна втратити найціннішу вершину — свою сім’ю. Відколи я світчнувся в ІТ, пасіка стала моїм хобі. Було менше вільного часу, та й дорога туди далека і розбита. А під час служби, хоч і рідко, можу навідувати своїх бджіл, і я цьому радий. Під час вторгнення в нас з’явилося двоє помічників. Я зустрів свою теперішню дружину Катрусю, а мама познайомилася з чоловіком на ім’я Степан — він переїхав до нас і почав допомагати з пасікою, поки я на службі. Можна сказати, що він трейні-бджоляр. А Катруся допомагає нам з відкачуванням меду. Але цього року Степан, енергетик за професією, їде у відрядження. Тому ще не знаю, як ми із сім’єю будемо справлятися з пасікою. Наразі зробили відводки й маємо місяць перерви, поки нові бджоли розвиваються. Робота в ІТ трохи змінила мій підхід до бджільництва. «З простого — я оцифрував журнал пасічництва, почав робити графіки доходів та витрат» Але більш глобальні зміни відбулися в мисленні. Як і в ІТ, у бджолярстві потрібно постійно оновлювати свої знання: стежити за новими технологіями, тенденціями ринку, препаратами для бджіл. Також необхідно робити правильний естімейт — оцінювати час та ризики. Наприклад, ми з дружиною нещодавно мали два вихідні, щоб з’їздити на пасіку. І нам потрібно було спланувати роботу так, щоб встигнути за ці дні все необхідне. Бо Степан їде у відрядження, а я наступного разу зможу навідатися тільки через п’ять тижнів. Так само на пасіці ти оцінюєш ризики, знаходиш баги та тестуєш рішення, як їх уникнути чи пофіксити. Наприклад, матка може перелізти вгору на рамки, де бджоли відкладають мед. І під час видування комах я можу її втратити, адже вона не літає. А разом з маткою — і частину бджіл. Щоб запобігти цьому, я почав ставити решітку, через яку бджоли пролазять, а матка — ні. Проте якщо цю решітку поставити надто рано (навесні, перед цвітінням рапсу), то бджоли неохоче пролазять наверх. Виявити такі проблеми й налагодити процес — також своєрідне тестування. І мені в цьому допомагає ІТ-мислення. Пасіка — місце сили та справа всього життя. Філософські погляди на бджолярство На пасіці я можу звільнитися від побутових думок і зосередитися лише на своїй роботі. Я люблю по-філософськи дивитися на бджіл. Щороку спостерігаю, як бджолина сім’я проходить життєвий цикл. Навесні вони перебувають у мінімальній своїй силі, потім настає період розвитку. Далі — інтенсивна робота: у нашій місцевості це три-чотири тижні, коли сонях цвіте. А потім у бджіл настає деградація — підготовка до зими. І я щороку захоплено спостерігаю за цим процесом — від занепаду до розквіту. А ще серед вуликів стоїть неймовірний п’янкий аромат, його ні з чим не сплутаєш. Він особливо відчутний, коли відбувається інтенсивний взяток — бджоли беруть нектар у рослин. Я люблю полежати в гамаку та поспостерігати, як працюють бджоли. Це мій особистий спосіб медитації. Бджолярство для мене — справа, якою б я бажав займатися все життя. Тому після війни ми з дружиною хотіли б переїхати з Миколаєва кудись у передмістя Центру або Заходу України. А із собою перевеземо і наші «солодкі виробничі потужності».

Україна 20 червня в рамках стамбульських домовленостей повернула з російського полону ще одну групу своїх захисників. Про це пише Рубрика, посилаючись на Телеграм Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненим, Фейсбук президента України Володимира Зеленського.  В Координаційному штабі поінформували, що йдеться про важкопоранених та тяжкохворих захисників. Додому повернулися військовослужбовці ЗСУ, зокрема представники Військово-морських сил, Сухопутних військ, ТрО, ДШВ, […] Тhе роst Черговий етап великого обміну: Україна сьогодні повернула з полону важкопоранених та тяжкохворих воїнів арреаrеd fіrst оn Рубрика.

Про це повідомляє Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими. Згідно з домовленостями у Стамбулі, з російської неволі повернули ще одну групу українських захисників, які мають важкі поранення та суттєві проблеми зі здоров’ям.Додому повернулися воїни Військово-морських сил, Сухопутних військ, ТрО, ДШВ, Сил безпілотних систем, а також ДПСУ та Нацгвардії. Усі визволені сьогодні захисники належать до солдатського та сержантського складу. Серед звільнених також є захисники Маріуполя, які перебували в полоні з 2022 року."Усі звільнені сьогодні оборонці мають поранення, або важкі медичні діагнози: епілепсія, гіпертонія, ішемічна хвороба серця, проблеми із зором, хвороби опорно-рухового апарату, грижі, хронічні хвороби органів травлення. У багатьох визволених діагностовано втрату ваги. Повернуті захисники будуть доправлені до медичних центрів для проходження всіх необхідних обстежень та подальшого лікування і медичної реабілітації", - наголосили у Коордштабі.Усіх забезпечать необхідною допомогою, відновлять документи та виплатять належне грошове забезпечення за час перебування у полоні.Також наголошується, що обмінний процес відповідно до Стамбульських домовленостей триває. Точна кількість звільнених буде оголошена вже після завершення усіх етапів обміну.Президент України Володимир Зеленський заявив, що додому повертаються оборонці Маріуполя, Донеччини, Луганщини, Запоріжжя, Херсонщини, Харківщини та Чернігівщини. "Я вдячний усім, хто повертає наших людей. Працюємо, щоб обміни продовжувались і надалі, доки не повернемо всіх. Слава Україні!", - йдеться у повідомленні.Минулий обмін полоненими відбувся у четвер, 19 червня. З російського полону додому повернулися воїни ЗСУ, Національної гвардії, Державної прикордонної служби.

Про це повідомляє Генеральний штаб ЗСУ."Під час бойового вильоту командир екіпажу FРV-дрона 414-ї окремої бригади "Птахи Мадяра" на псевдо "Пейн" за допомогою безпілотника взяв у полон чергового російського окупанта", - йдеться у дописі.Повідомляється, що військового армії РФ дрон супроводив прямо до позицій Сил оборони, де його було затримано. У Генштабі наголосили, що військовослужбовці ЗСУ продовжують поповнювати "обмінний фонд", оскільки кожен російський полонений - це шанс визволити з полону наших захисників."Варто зазначити, що командир розрахунку FРV-дрона "Пейн" - Герой України. Його екіпаж вже вивів з ладу понад 500 ворожих артилерійських стволів за допомогою дронів", - поінформували у Генштабі.29 березня на Курському напрямку українські десантники (ДШВ) разом з іншими підрозділами ЗСУ захопили в полон п'ятьох російських окупантів. 

Тернопіль передав 20 генераторів бійцям бригади ДШВ. Бійці 71-ої окремої єгерської бригади Десантно-штурмових військ отримали 20 генераторів. Ця техніка стала важливим доповненням для військових, які виконують бойові завдання. Генератори забезпечують надійне джерело...

Про це повідомив міністр оборони (Dеfеnсе Sесrеtаry) Об’єднаного Королівства Джон Гілі.Ну, тобто за фактом кібервійська у них і раніше існували, причому давно – але неофіційно, і не як окремий вид Збройних Сил. Командувати королівськими Кібервійськами буде генерал сер Джеймс Хокінхалл. У новий вид Збройних Сил інвестують одразу 1 мільярд фунтів, Карл. Це дуже по-британськи: зі старту одразу чітко усвідомлювати реалії життя та закласти чималий бюджет. Бо без грошей навіть найкраща ідея швидко стане або окозамилюванням, або корупцією, або імітацією бурхливої діяльності – а скоріш за все усе разом взяте.Британські кібервійська будуть займатися не тільки кіберзахистом своїх Збройних Сил та військових угруповань, але також наступальними кіберопераціями, чого раніше публічно та офіційно не визнавалося: "Тhе Соmmаnd wіll lеаd dеfеnsіvе сybеr ореrаtіоns аnd сооrdіnаtе оffеnsіvе сybеr сараbіlіtіеs wіth thе Nаtіоnаl Сybеr Fоrсе". Читайте також: Якими месенджерами користуються наші військовіТакож до повноважень британських Кіберсил перейдуть "електромагнітні" операції: тобто РЕБ/РЕР та пов’язані з ними активності. І це навіть відображено у назві Командування.Але головний скандал цієї новини полягає у тому, що в офіційному повідомленні на сайті Уряду Великої Британії тричі (!) наголошується, що кібервійська Об’єднаного Королівства створюють на підставі українського досвіду ведення бойових дій. Ще раз: на підставі українського досвіду!І це при тому, що у самій Україні кібервійська досі не створені. Попри те, що 26 серпня 2021 року (майже чотири роки тому) Президент України В. Зеленський видав Указ №446/2021, у якому чітко було розпорядження "у двомісячний строк розробити та внести на розгляд Верховної Ради України законопроєкт щодо створення та функціонування у системі Міністерства оборони України кібервійськ".Наші уроки та досвід вивчають іноземці, роблять з нього висновки та конвертують їх у практичні дії. А саме джерело цього досвіду – чомусь не може зробити те саме. Спитаєте: "А як так може бути, що Верховний Головнокомандувач 4 роки тому дав чітку вказівку створити кібервійська – але вони досі не створені?".А відповім, що розпорядження президента вже чотири роки відверто саботує група чиновників та "кадрових полковників" на чолі з народним депутатом Верховної Ради "паном Ф." – сумновідомим любителем московської церкви та псевдо-кібер-експертом. Вгадайте від якої він зеленої партії.Це угруповання намагається максимально затягнути та забюрократизувати процес. Читайте також: Жоден цифровий застосунок не є ліками для хвороб суспільстваРіч у тому, що Кібервійська можна було створити ще у 2021 році: достатньо було у Законі "Про Збройні Сили України" дописати одне слово "Кібервійська" – а Положення про них затвердить Президент. Все. Законопроєкт на 2 абзаци. Саме так були створені ДШВ, ССО та навіть колись Сухопутка. Чомусь у вересні 2024 року  Сили Безпілотних Систем створили швидко та легко, а з Кіберсилами – все ніяк, процес у глухому куті, і так вже четвертий рік.Довго розробляються різні варіанти законопроєктів. В них вносяться свідомо неприйнятні – часто відверто корупційні — норми та положення. Проводиться мільйон "робочих груп", "круглих столів" та "обговорень". Законопроєкти направляються "усім зацікавленим органам", які їх розривають на шмаття та відмовляються погоджувати. Тому процес починається знов по колу.Відповідно, за таких умов перспективи забезпечити 226 голосів для голосування закону під куполом – приблизно нуль. Що і потрібно саботажникам. Бо ж премія з Луб'янки сама себе не випише. Інакше ніяк не пояснити настільки тривале саботування процесу. СБС чомусь створили без особливих зусиль, від рішення до голосування у Раді – пара місяців. А з не менш потрібними Кібервійськами –  прям коса на камінь.От скажіть, хіба це не ходить, крякає та виглядає як "підривна діяльність"?Навіть повільні, обережні та нібито "технологічно нерозвинуті" німці вже створили свої Кібервійська, причому вже понад рік тому.А у воюючій багатостраждальній Україні Служба Божа геніально нищить орків на їхній території — але в упор не бачить зрадників в українській владі. Йдуть роки, нашим досвідом вже активно користуються інші країни, але Кібервійськ в Україні як не було — так і немає. І ніхто з цим нічого не може зробити – навіть Найвеличніший.Може, знов "не на часі"? А от британцям, німцям, американцям – чомусь на часі. Дива. Мабуть, ми просто розумніші за них. Так же ж?ДжерелоПро автора. Костянтин Корсун, експерт з кібербезпекиРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

"Хрест бойових заслуг" отримав підполковник Ярослав Бурковський, командир 2 батальйону 95 бригади ДШВ. Нагороду вручав президент Зеленський

Групу важкохворих, тяжкопоранених та молоді 14 червня звільнено з російського полону. Відбувся етап великого обміну полоненими у категорії "поранені та важкохворі" згідно з домовленостями у Стамбулі. Про це повідомив Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Юсов пояснив, чому не називають кількість військових, яких повернули під час обміну На рідну землю повернулися військовослужбовці ЗСУ, зокрема ДШВ, ВМС, Сил ТрО, а також Державної прикордонної служби, Національної гвардії України та Державної спеціальної служби транспорту. "Переважна більшість звільнених сьогодні Оборонців - перебувала в неволі з 2022 року. Значна частина з них потрапила в полон під час оборони Маріуполя", - зазначено у дописі. Більшість визволених сьогодні Захисників - офіцери. Також частина звільнених - молодші 25 років. Загалом додому повертаються українці, що воювали на Донецькому, Запорізькому, Луганському, Херсонському, Харківському, Сумському та Курському напрямках. Звільнені з полону захисники пройдуть необхідний медичний огляд, отримають допомогу з фізичної та психологічної реабілітації, а також всі належні виплати за весь час перебування у неволі. 12 червня Україна провела другу частину обміну пораненими та важкопораненими бійцями. Вдалося повернути воїнів Збройних сил, Нацгвардії та Державної прикордонної служби, які потребують медичної допомоги.

У Львові відкрили перший в Україні рекрутинговий центр 80 бригади ДШВ

Про це повідомляє Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими. Зазначається, що сьогоднішній обмін є частиною великого обміну в категоріях військовослужбовців віком до 25 років, а також важкопоранених та тяжкохворих.  Кого вдалося повернути? До України повернулися військовослужбовці ЗСУ, зокрема ДШВ, Військово-Морських сил, Повітряних сил, Сил ТрО, СБС, а також Державної прикордонної служби та Національної гвардії України. "Серед звільнених сьогодні є Захисники Маріуполя, що перебували в полоні більше трьох років. Усі визволені Оборонці – чоловіки, представники рядового та сержантського складу", - повідомили у Коордштабі. Там додали, що частину звільнених сьогодні українських воїнів вважали зниклими безвісти. Загалом додому повертаються українці, що воювали на Донецькому, Херсонському, Харківському, Запорізькому та Луганському напрямках. За інформацією уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитра Лубінця, найстаршому звільненому – 59 років,  а наймолодшому – 22 роки. "Працюємо далі, щоб повернути всіх із російського полону", - ЗеленськийПовернення українських захисників прокоментував президент України Володимир Зеленський. "Сьогодні вдома воїни нашої армії, нацгвардійці, прикордонники. Усі потребують лікування, і їм обовʼязково буде надана необхідна допомога. Це вже другий етап повернення важкопоранених і важкохворих воїнів. Працюємо далі, щоб повернути всіх із російського полону. Дякуємо кожному, хто допомагає робити ці обміни можливими. Щоб кожен і кожна були вдома, в Україні", - зазначив глава держави.Водночас міністр оборони Рустем Умєров підкреслив, що в межах четвертого етапу обміну повернулися захисники, які отримали поранення або тяжко захворіли у полоні."За кожним таким обміном — зусилля десятків людей, складна дипломатія, тиск, перемовини, воля держави і віра рідних. Ми не зупиняємося. Поки останній не повернеться додому — боротьба триває", - підкреслив він.Нагадаємо, 9 червня президент України Володимир Зеленський повідомив про початок обміну військовополоненими, який триватиме в декілька етапів. Тоді додому повернулася перша група звільнених військових віком до 25 років.