Search trend "Гренландія"

Про це він розповів в інтервʼю Rеutеrs."Насправді Гренландію не так вже й важко захистити. Відносно мало пунктів потребують захисту, і, звичайно, у нас є план для цього. НАТО має план для цього… Щоб ця область була вільною, нам потрібно мати достовірний стримуючий фактор. Якщо Росія почне змінювати свою поведінку навколо Гренландії, я повинен мати можливість діяти відповідно до цього", – сказав Андерсон.Данський генерал підкреслив, що у 2025 році рівень загрози для Гренландії не зріс, і тут не фіксують кораблів Росії чи Китаю.Водночас він прокоментував минулі заяви з боку США, зокрема американського лідера Дональда Трампа, стосовно входу Гренландії у склад Штатів. За словами Адерсона, такого сценарію "немає в його голові"."Я чудово сплю вночі. У військовому плані ми працюємо разом (зі США), як і завжди", – додав глава Обʼєднаного арктичного командування в Данії.У травні Дональд Трамп знову пригрозив анексувати Гренландію, заявивши, що не виключає застосування військової сили для приєднання острова до Сполучених Штатів.Згодом данська премʼєр-міністерка Метте Фредеріксен заявила, що її держава не піддасться неприйнятному тиску з боку США стосовно автономної Гренландії у складі Данії. 9 червня президент Франції Емманюель Макрон заявив, що Гренландія "не для того, аби її забирати" на тлі риторики Сполучених Штатів Америки стосовно острова в складі Данії.

Гренландія надала дозвіл канадській гірничодобувній компанії на розвідку молібдену, металу, критично важливого для виробництва сталі, на тлі зростаючого попиту з боку оборонної промисловості.

Гренландія дала дозвіл канадській гірничодобувній компанії на розвідку молібдену - металу, який є критично важливим для виробництва сталі - на тлі зростаючого попиту з боку оборонної промисловості.

Президент США Дональд Трамп видав розпорядження Міністерству оборони країни включити Гренландію до зони відповідальності Північного командування США, щоб «посилити здатність» захищати територію Сполучених Штатів.

Про це повідомляє Роlіtісо."Гренландія не для того, щоб її забирати, так само як і Антарктида чи відкрите море не для продажу", - сказав Макрон на конференції Організації Об'єднаних Націй з питань захисту океанів.Як зауважує видання, такі слова Макрона лунають на тлі заяв США стосовно належності Гренландії. Зокрема, з моменту повернення в Білий дім президент Дональд Трамп неодноразово висловлював бажання контролювати острів."Щоб виграти битву за океани, нам потрібно відродити багатосторонність", - підкреслив французький лідер.У травні Дональд Трамп знову пригрозив анексувати Гренландію, заявивши, що не виключає застосування військової сили для приєднання острова до Сполучених Штатів.Згодом данська премʼєр-міністерка Метте Фредеріксен заявила, що її держава не піддасться неприйнятному тиску з боку США стосовно автономної Гренландії у складі Данії. 

Президент Франції Емманюель Макрон заявив, що Гренландія не є територією, яку можна захопити чи купити, фактично натякаючи на неодноразові заяви президента США Дональда Трампа про бажання взяти острів під американський контроль.

Глибокі моря, Гренландія та Антарктида "не продаються" - МакронНа саміті ООН Макрон закликав до дій для порятунку морів та ратифікації Договору про відкрите море. Він підкреслив важливість мораторію на глибоководний видобуток корисних копалин.

The Mission of «Sprava Hromad»is the support of our army. The key to victory at the front is the support of the army in the rear! Now again, as in 2014, the army needs our unity in matters of aid!Starting with basic things like clothing, and ending with high-precision equipment, such as optical-radio-electronic surveillance complexes, our community buys and supplies the troops with everything they need, which forms a new, more advanced army! In this process, we, Public Affairs, take over all the routine processes from "understanding what the military needs to beat the enemy" and ending with handing him the keys to the dream equipment! However, we can overcome this path only under one condition: only together with you!

Президент Франції Емманюель Макрон у понеділок, 9 червня, заявив, що Гренландія "не є об’єктом для захоплення", вочевидь, натякаючи на заяви президента США Дональда Трампа про бажання взяти арктичний острів під контроль.

Про це повідомляє Rеutеrs."Світовий порядок, який ми будували через покоління, оскаржується, як ніколи раніше. Останніми місяцями Гренландія та Данія зазнали неприйнятного тиску з боку нашого найближчого союзника", - сказала Фредеріксен, маючи на увазі Сполучені Штати.Водночас вона підкреслила, що зараз на кону стоять фундаментальні принципи трансатлантичних відносин: національний суверенітет, повага до державних кордонів і право людей на самовизначення."Але ми не прогинаємось. Ми, данці, не такі", – заявила премʼєрка.Раніше Фредеріксен наголосила на неприпустимості шпигунства проти союзників після повідомлень ЗМІ про посилення розвіддіяльності США в Гренландії.

Міністерка з питань бізнесу та мінеральних ресурсів Гренландії Наая Натанеельсен попередила, що компанії з США та Європи повинні поспішити з інвестиціями в острів, інакше владі доведеться шукати допомоги в розробці своїх корисних копалин в інших країнах – зокрема, в Китаї.

Країна шукатиме допомоги в розробці корисних копалин серед інших країн.

Удар по амбіціях Трампа: Гренландія передала 30-річну ліцензію на алюмінієве родовище європейцямВлада Гренландії надала 30-річний дозвіл на розробку алюмінієносного родовища консорціуму за участі французької компанії та інвестиційних фондів з Данії та Гренландії. Видобуток розпочнеться через 5 років.

Гренландія видала 30-річну ліцензію на видобуток корисних копалин дансько-французькій гірничодобувній компанії, яка хоче видобувати місячну породу, що може стати екологічною альтернативою у виробництві алюмінію.

Гренландія прагне отримати більше вигоди від оборонної угоди зі Сполученими Штатами, укладеної ще у 1951 році, і водночас посилити співпрацю з Європейським Союзом.

Про це пише Аssосіаtеd Рrеss.Ця заява пролунала наступного дня після того, як Данія викликала тимчасового повіреного у справах США в Копенгагені для надання пояснень. Причиною стало повідомлення видання Wаll Strееt Jоurnаl, в якому йшлося про те, що кілька високопосадовців під керівництвом директорки національної розвідки США Тулсі Габбард доручили керівникам розвідувальних служб зібрати більше даних про рух за незалежність Гренландії та ставлення місцевого населення до видобутку корисних копалин американськими компаніями.За даними МЗС Данії, Дженніфер Холл Годфрі, виконувачка обов'язків голови посольства США в Копенгагені, зустрілася з високопоставленим данським дипломатом Джеппе Транхольм-Міккельсеном у міністерстві закордонних справ Данії. Більше подробиць міністерство не надало. Посольство відмовилося від коментарів.Попри те, що Фредеріксен назвала повідомлення WSJ  "чутками", оскільки журнал процитував двох людей, знайомих із зусиллями США, імена яких він не назвав, вона наголосила на неприйнятності шпигунства проти союзника.Читайте також: Данія та Гренландія підтвердили свій союз на тлі намірів Трампа приєднати острів до США"Співпраця з питань оборони, стримування і безпеки в північній частині Європи стає дедалі важливішою, - наголосила Фредеріксен. - Звичайно, не можна шпигувати проти союзника".Прем'єр-міністр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен заявив, що повідомлення про шпигунство є неприйнятними й неповажними.Офіс директорки Національної розвідки США Тулсі Габбард у відповідь на запит щодо публікації Wаll Strееt Jоurnаl заявив, що Габбард тричі зверталася до міністерства юстиції зі "кримінальними" заявами через витоки інформації з розвідувального співтовариства."Тhе Wаll Strееt Jоurnаl має бути соромно за те, що він допомагає представникам "глибинної держави", які прагнуть підірвати президента шляхом політизації та витоку секретної інформації, - написала Габбард. - Вони порушують закон і підривають безпеку і демократію нашої країни. Ті, хто розголошує секретну інформацію, будуть знайдені та притягнуті до відповідальності за всією суворістю закону".Минулого тижня президент США Дональд Трамп знову пригрозив анексувати Гренландію, заявивши, що не виключає застосування військової сили для приєднання острова до Сполучених Штатів.

Висока представниця ЄС із зовнішньої політики та політики безпеки Кая Каллас заявила, що Гренландія сама повинна вирішувати свою долю, маючи на увазі зазіхання США на острів.

Про це він заявив в інтерв'ю NВС Nеws."Я не виключаю цього, - наголосив він. - Я не кажу, що зроблю це, але я нічого не виключаю".Він додав, що, хоч і сумнівається у здійсненні цього сценарію, така можливість "безумовно" існує.Читайте також: Данія та Гренландія підтвердили свій союз на тлі намірів Трампа приєднати острів до США"Нам дуже потрібна Гренландія, - продовжив Трамп. - Гренландія - це дуже невелика кількість людей, про яких ми будемо піклуватися, і ми будемо їх цінувати, і все таке інше. Але нам це потрібно для міжнародної безпеки".На його думку, США мають захистити Гренландію від російських та китайських військових кораблів, які "ходять вздовж і впоперек узбережжя" острова."Знаєте, у нас є російські човни, китайські човни, військові кораблі, які повсюди - авіаносці, військові кораблі - ходять вздовж і впоперек узбережжя Гренландії. Нам потрібно, щоб це було захищено. На міжнародному рівні ми потребуємо цього", - підсумував він. Що відомо про політику США щодо Гренландії10 березня 2025 року президент США Дональд Трамп публічно звернувся до гренландців, запевняючи, що їхнє економічне становище значно покращиться у разі входження Гренландії до складу Сполучених Штатів.12 березня 2025 року в Гренландії відбулися парламентські вибори, що проходили на тлі публічних заяв президента США про його зацікавленість у встановленні контролю над островом. За результатами голосування, найбільшу підтримку виборців здобула правоцентристська партія Dеmоkrааtіt.13 березня 2025 року видання Wаll Strееt Jоurnаl повідомило, що Дональд Трамп розглядає можливість приєднання Гренландії до Сполучених Штатів, не виключаючи навіть військового сценарію. За інформацією джерел у Білому домі, придбання острова залишається актуальним питанням для адміністрації Трампа, і водночас посилюється тиск на Данію.Пізніше Джей Ді Венс прокоментував зацікавленість Сполучених Штатів у території Гренландії, заявивши, що президент Трамп не зважає на критику з боку європейських країн з цього приводу.26 березня 2025 року президент Сполучених Штатів оголосив про свій майбутній візит до Гренландії з метою "оцінити поточну ситуацію" на острові.28 березня 2025 року чотири з п'яти політичних партій, представлених у парламенті Гренландії, досягли домовленості про створення коаліційного уряду на тлі публічних заяв Дональда Трампа щодо його намірів установити контроль над островом.Згодом  Джей Ді Венс підтвердив готовність США до діалогу з народом Гренландії у випадку, якщо вони приймуть рішення про здобуття незалежності від Королівства Данія.11 квітня стало відомо, що адміністрація Трампа розробила план щодо Гренландії, який робить ставку на переконання місцевого населення приєднатися до США, а не на застосування сили.

&lаquо;Нам дуже потрібна Гренландія&rаquо;, &ndаsh; сказав Трамп

Про це він сказав в інтерв'ю NВС Nеws.Як заявив Трамп, він "завжди говоритиме" про приєднання Канади до США, оскільки Вашингтон щорік виділяє для країни по $200 млрд. "Якщо ви подивитеся на нашу карту, якщо ви подивитеся на географію - я в глибині душі людина, яка займається нерухомістю. Коли я дивлюся на це без тієї штучної лінії, яка була проведена лінійкою багато років тому - це була просто штучна лінія, що проходить прямо поперек. Ви навіть не уявляєте. Яка б це була прекрасна країна. Це було б чудово. Але я не думаю, що американська громадськість хоче, щоб я платив $200 мільярдів на рік на субсидування Канади", - додав він.На запитання про можливість застосування військової сили для захоплення Канади та Гренландії, Трамп відповів: "Ну, я думаю, що ми ніколи до цього не дійдемо. Це може статися. Щось може статися з Гренландією. Буду чесним, нам це потрібно для національної та міжнародної безпеки. Це дуже малоймовірно. Я не бачу цього з Канадою. Я просто не бачу цього, маю бути чесним з вами".Крім цього, він наголосив, що не виключає застосування військової сили для захоплення Гренландії."Я не виключаю цього. Я не кажу, що збираюся це зробити, але я нічого не виключаю. Нам дуже потрібна Гренландія. Гренландія - це дуже маленька кількість людей, про яких ми будемо піклуватися, і ми будемо їх плекати, і все таке. Але нам це потрібно для міжнародної безпеки", - заявив Трамп.Прем'єр-міністр Канади Марк Карні зустрінеться з президентом США Дональдом Трампом у Вашингтоні у вівторок, 6 травня.

"Еспресо" пояснить, чому найпотужніші країни планети шукають способи взяти під контроль північний полярний регіон Землі, який, на перший погляд, видається шматком суші без цивілізації з величезними льодовиками.Що приховується під кригою, яка щороку стає тоншоюДля початку, аби краще зрозуміти інтереси, потрібно точно визначити, що ж таке цей "білий материк".З уроків географії: Арктика – північний полярний регіон земної кулі, який охоплює околиці материків Євразії та Північної Америки. З усієї його площі, яка становить понад 27 млн км², 60% – водні простори. Доволі масивний шмат цієї території – це льодовики, які у 2016 році, за підрахунками Національного центру даних снігу і льоду в Колорадо (США), мали площу 4,14 млн км².Враховуючи природну сухість арктичних пустель, рослинний світ цих країн дуже бідний, а тваринний обмежується вузьким колом видів, які здатні пережити суворі умови. А тепер виникає логічне запитання – що ж приваблює країни на цій землі? Обжити її важко, зручну інфраструктуру не створити за сьогоднішнього рівня технологічного розвитку. І феєрична відповідь криється, як не дивно, у тих самих льодовиках. Доволі промовистою для цього буде доповідь Геологічної служби США 2016 року "Стратегічна важливість Арктики в політиці США". У ній стверджують, що до 22% світових запасів нафти та газу можуть бути розташовані під водами Арктики. Ідеться про мільярди барелів "чорного золота" та квадрильйони кубометрів газу.Також ідеться й про всім відомі рідкісноземельний метали, які є обов'язковим компонентом напівпровідників, та більш звичні копалини, зокрема золото та залізо. Однак цінність регіону полягає не лише в його ресурсах. Сама по собі Арктика вже сьогодні дає змогу скорочувати шляхи найбільшому на планеті вантажному транспорту – кораблям. Йдеться про Північний морський шлях, який є найкоротшим на планеті судноплавним маршрутом, що з’єднує західну частину Євразії та Азійсько-тихоокеанський регіон. Контроль над ним означає контроль над доброю часткою глобальної торгівлі. І що найцікавіше, усі ці арктичні блага лише починають розкриватися, адже приховані під льодом, який щороку тане, відкриваючи по собі нові багатства. У зв’язку з цим перегони за землі "вічної зими" з кожним сезоном лише набирають обертів. "Арктична вісімка", або Хто та як розділяє "білий континент"Перш за все, варто підкреслити, що за міжнародним правом жодній країні Арктика на теперішній час не належить. Однак є п’ять країн, йдеться про Росію, США (через Аляску), Канаду, Норвегію та Данію (через Гренландію), чиї землі оточують північний полярний регіон. Тож території, а також 200 морських миль навколо них, є виключними економічними зонами цих держав. На таких територіях дозволено видобуток та користування розташованими там ресурсами.До речі, саме за цим принципом вищезгаданий Північний морський шлях, надважлива артерія глобальної торгівлі, перебуває під контролем Росії. Фото: WіkіреdіаЗ кожним роком, як уже згадувалося раніше, льодовики Арктики зменшуються, а тому на світ "споглядає" все більше ресурсів та корисних маршрутів. Відтак країни заявляють свої претензії на нові острівці для розширення зони впливу. Цікаво, що Конвенція ООН з морського права ніяк не забороняє цього. Для розширення своєї виключно економічної зони країні необхідно довести, що її континентальний шельф простягається понад ліміт у 200 морських миль від найбільш заглибленої в море частини суші. Усе ж інше, що лежить за їхніми межами, вважається "вільними водами", а от морське дно – "спадщиною всього людства" і керується Міжнародним органом з морського дна ООН.Однак є інший високий міжурядовий орган, який займається питаннями країн Арктики, – Арктична рада. Її членами є 8 країн – Канада, Данія, Фінляндія, Ісландія, Норвегія, Росія, Швеція та США. Окрім того, вона передбачає включення інших країн зі статусом спостерігачів. Фото: Арктична РадаРада функціонувала з 1996 року як форум для просування співпраці, координації та спілкування серед арктичних країн, з залученням корінних народів та інших жителів Арктики з таких питань, як сталий розвиток та охорона довкілля. Окрім того, Рада займалась дослідженнями зміни клімату, нафти та газу та арктичних морських перевезень.Спершу після створення цей орган не передбачав розгляд питань миру та безпеки у регіоні. Проте зміни в Арктиці, а насамперед танення льодовиків та зменшення об’ємів криги, призвели до перегляду відносин між геополітичними питаннями та роллю Ради як такої.Таким чином, у далекому 2011 році за сприяння Арктичної ради її країни-члени та країни-спостерігачі уклали першу зобов'язувальну угоду – "Угоду про пошук та рятування в Арктиці".Однак 3 березня 2022 року через російське вторгнення в Україну робота Арктичної Ради була поставлена на паузу. Сім арктичних країн тимчасово припинили співпрацю з РФ в Раді. 8 червня 2022 року вони опублікували спільну заяву, в котрій передбачався "намір здійснити обмежене відновлення роботи в Арктичній Раді за проєктами, які не передбачають участі Російської Федерації". Нарощення російської присутності, погрози Трампа та появи військ в АрктиціРазом зі зменшенням площі льодовиків в Арктиці все гостріше постає питання панування. Основні країни, які мають свої частини в регіоні, продукують все більше претензій на землі. Тож не встиг 47-й президент США Дональд Трамп пройти церемонію інавгурації, як вже заявив про претензії на найбільший острів планети, Гренландію, який розташований в північному полярному регіоні. Такі висловлювання він аргументував стратегічною важливістю острова для міжнародної безпеки та наростальною присутністю російських і китайських суден в Арктиці.Вже за два місяці після цього в інтерв'ю NВС Nеws Трамп сказав, що у нього "абсолютно точно" були реальні розмови про анексію Гренландії, та висловив упевненість, що США "100% отримають Гренландію". Ба більше, він додав, що не виключає жодних варіантів дій для анексії Гренландії, зокрема розглядає і можливість застосування військової сили.Однак політична проблема криється в тому, що фактично Гренландія – автономна установча країна в складі Королівства Данія. Як пояснював аналітик Данського королівського оборонного коледжу в Копенгагені Марк Якобсен у матеріалі "Голосу Америки", Сполучені Штати давно вважали Гренландію вкрай важливою для своєї оборони. "Поза сумнівом, це геостратегічно важливо для захисту національної безпеки США від російських ракет. Найкоротший шлях для російських ракет у бік США – через Північний полюс, через Гренландію", – пояснив Якобсен. Аналітик також пояснює загострення політичної ситуації й тим, що останніми роками Росія інвестувала значні кошти в арктичну військову присутність. Вже зараз найпівнічніша авіабаза РФ "Нагурське", що на північному узбережжі Сибіру, містить ядерні стратегічні бомбардувальники, ракети та системи спостереження. А окрім того, російські атомні підводні човни патрулюють арктичні моря, тоді як все більший флот атомних криголамів поширює вплив Кремля на весь регіон.Хоч і не має там своїх земель, проте ще один суттєвий геополітичний гравець претендує на свої інтереси у регіоні. Йдеться про Китай, який ще у 2018 році заявляв про створення "Полярного шовкового шляху" в межах міжнародного проєкту КНР "Пояс і шлях". Його реалізація скоротить шлях з Китаю та інших східноазійських держав до Північної та Західної Європи у порівнянні з традиційним шляхом через Суецький канал.Уже зараз Китай називає себе "приарктичною державою", проводячи спільні військові навчання у регіоні спільно з РФ. Ще у листопаді 2024 року посол США з питань Арктики Майкл Сфрага повідомляв у інтерв’ю Rеutеrs, що таку співпрацю Америка розцінює як "тривожні сигнали". Водночас збройні сили США присутні в Гренландії з часів Другої світової війни, коли американські війська були розміщені на острові після падіння Данії під натиском нацистської Німеччини. Максимальна кількість військовослужбовців США, які там перебували, становила 10 тис. людей. Натомість зараз космічна база "Пітуффік" на північно-західному узбережжі Гренландії, раніше відома як авіабаза "Туле", є найпівнічнішим військовим об’єктом Сполучених Штатів. Станом на січень 2025 року там розміщено близько 200 військовослужбовців разом із системами попередження про ракети, засобами оборони та космічного спостереження.Паралельно до того Rеutеrs повідомляє, що Данія планує виділити додаткові 14,6 млрд данських крон, тобто 2,05 млрд доларів для посилення своєї військової присутності в Арктиці через наміри президента США Дональда Трампа встановити тотальний контроль над островом Гренландія. А поки країни переглядають свої інтереси на ресурси та території "білого материка", дослідження NАSА, для яких проводили вимірювання крижаного покриву в Арктиці в березні 2024 року, свідчать, що площа морського льоду скоротилась до найнижчого рівня в цьому регіоні в зимовий період за всю історію спостережень. Отже, можна припустити, що нові логістичні шляхи через Арктику з’являтимуться частіше, а розробка нових родовищ на крижаній землі ставатиме лише перспективнішою. Вже зараз країни, навіть не всі з яких мають території в північному полярному регіоні, активізуються у своїх територіальних претензіях, надалі ж процес лише загострюватиметься.