Search trend "Ізраїль – Італія"

Свого часу Троцький породив формулу "ні війни, ні миру". І зараз Ізраїль та Іран пережили важкі воєнно-дипломатичні моменти. З одного боку, ніби на щось вийшли, Дональд Трамп нас запевнив, що буде мир, але відчуття такого немає. Розуміємо, що Іран – не та держава, яка зможе зупинити свою ненависницьку антиізраїльську державну програму.Я згоден із вами, дійсно так. Ситуація вийшла "ні миру, ні війни". З одного боку, добре, що закінчилися воєнні дії, тому що мешканцям Ізраїлю довелося пережити досить нелегкі часи.Вперше за всі війни були такі великі руйнування, загинуло 28 людей, пошкоджено 1000 будинків – це абсолютно нова ситуація для Ізраїлю.З іншого боку, ця невизначеність створює ситуацію, за якою війна може поновитись у будь-який момент. Якщо Іран зараз запустить якусь чергову ракету або якийсь безпілотник у бік Ізраїлю, відповідно, Ізраїль повинен буде відреагувати. І наново почнуться бойові дії, Іран вкотре почне відповідати, і знову буде потрібне втручання США, напевно, особисто президента Трампа, щоб припинити ці воєнні дії.Поки це перемир'я дотримується. В Ізраїлі скасовані обмеження для громадян, всі повернулися на свої робочі місця. Сьогодні частина шкіл почала працювати, а від завтра працюватимуть усі школи. Ось, така, я б сказав, ситуація.А Ізраїль же має реагувати на інформацію, що іранська ядерна програма не була знищена. Це Дамоклів меч, який висить не лише над державою Ізраїль, а й над усім цивілізованим Західним світом. Відпрацювали американці, ЦАХАЛ та всі можливі служби, але нема відчуття, що іранську ядерну доктрину згорнуто. Що собою буде являти іранська ядерна програма? І загалом, якщо вірити Медведєву, якщо Іран "в якомусь воєнторзі може купити ядерну бомбу"? Ми бачили, що на цю медведєвську маячню навіть особисто зреагував Дональд Трамп - тобто все серйозно.Так, усе серйозно. Дійсно, немає точного розуміння, яка була завдана шкода іранській військовій ядерній програмі. Без жодного сумніву, шкоди завдано. Після такої кількості бомбардувань, після такої кількості вильотів ізраїльської авіації, а потім ще бомбардування американців стратегічними бомбардувальниками В-2 – зрозуміло, що шкода завдана.А тепер усі розмірковують про те, яка саме шкода. Розвідки Ізраїлю, США та країн Європи зрозуміють це через декілька тижнів і навіть декілька місяців, тому що оцінити цю шкоду у даній ситуації достатньо складно. По-перше, потрібна інформація зсередини, яку зараз агенти різних розвідок будуть здобувати. Друге – це супутникові знімки, які не завжди в тій резолюції чітко показують, що відбулося. Не завжди з супутників можна розгледіти руйнування під землею та зрозуміти, що саме зруйновано.Є декілька версій. Зрозуміло, що в інформаційному полі є багато дезінформації. Наприклад, Тhе Nеw Yоrk Тіmеs писав, що американці бомбардували Фордо (це найстрашніший ядерний об'єкт) таким чином, щоб закрити входи та виходи та щоб те, що там усередині, залишилося без електрики, а це завдає шкоди всім центрифугам. Так це чи не так, але про це йдеться з якихось джерел.Є й оцінки, які говорять про те, що на інших ядерних об'єктах нема стовідсоткової шкоди, є тільки якась часткова. Відповідно, ця ситуація для нас стане зрозумілою протягом 2-3 місяців, думаю, тоді ми точно будемо знати, наскільки була завдана ця шкода. Марко Рубіо, держсекретар США, заявив, що програма Ірану відкинута назад. А от наскільки відкинута назад - на рік, два, десять, ми не знаємо.І останнє питання, найголовніше: де зараз збагачений уран? З того, що бачимо в інформаційному полі, незрозуміло. З відкритих джерел та витоків ми не розуміємо, де дійсно є цей збагачений уран. Мова йде про 400 кг, а можливо, до 600 кг, є різні свідчення. З цього збагаченого урану можна зробити так звану брудну бомбу, найсправжнісіньку брудну атомну бомбу.Хотів би вас розпитати про Дональда Трампа. Пам'ятаєте, епопея одного військового злочинця починалася із запитання: "Whо іs Мr. Рutіn?" А от і питання: "Whо іs Мr. Тrumр?" Як він себе продемонстрував? Адже в кейсі російсько-української війни Трамп дивував усіх: відкладав рішення, вступав у дуже дивну комунікацію, формував переговорницький пул. Але зараз він віддав наказ і дозволив застосувати американську стратегічну авіацію. Після того як Трамп повернувся до своєї місії великого миротворця, у вас є розуміння, якою буде подальша траєкторія його діяльності? Це питання не тільки щодо стримування Ірану, а й Росії. Давно так багато не залежало від одної людини.Цілком з вами згоден. Все залежить від рішення Трампа і від того, що він вирішить. Оскільки він абсолютно непередбачувана людина, нам дуже складно передбачити, як він ухвалює рішення, яким буде наступне його рішення, але є деякий позитивний момент. Трамп з першого дня своєї другої каденції намагався себе представляти миротворцем: будемо з усіма розмовляти, Росія – не злодій, Путін – хороший хлопець, за 24 години припинимо війну, якби я був президентом на місці Байдена, то не було б війни. А Путін повторює, йому вигідний цей наратив.І ось тут, є один позитивний момент, який полягає в тому, що він дав вказівку бомбардувати Іран. Відповідно, якщо є якісь ситуації, то Трамп не побоїться застосувати силу. Це серйозний сигнал для Путіна.Путін погрожував: зараз ми скинемо тактичну зброю на Україну, зараз ми будемо застосовувати, ми зараз розбомбимо Лондон, Париж, Бонн – усіх покараємо. А Трамп просто дав наказ, літаки прилетіли, була проведена ціла військова операція. Ми думали, що одні літаки будуть бомбардувати, а бомбардували зовсім інші. Був зроблений спеціальний маневр, все відбулося, і він дав наказ.У цій ситуації, я думаю, що реакція Медведєва, який відразу злякався та написав, що він не казав, що Росія дасть атомну бомбу Ірану, що взагалі мав на увазі інші країни. І сам той факт, що особисто Трамп відреагував, то це говорить про те, що там в адміністрації зараз дуже уважно прислуховуються до всього, що відбувається. Певною мірою це дає якусь надію - якщо цей злодій, який сидить в Кремлі, перейде якісь межі, то цілком ймовірно, що від Трампа можна чекати різкої реакції.Наведу ще такий приклад. 24 червня Трамп розлютився на Ізраїль та Іран, промовивши: "Що це таке?! Я сказав припинити вогонь - значить треба припинити вогонь!" Був дзвінок Нетаньягу, через катарців передали іранцям, і все припинилося. І це позитивний момент, тому що до цієї ситуації ми розмірковували, як же він буде поводитися.Тепер найголовніше питання – як переконати Трампа, що в Кремлі злодій, а не "хороший хлопець"? Як донести до його розуміння, що необхідні рішучі дії, аби припинити цю страшну, криваву війну в Україні та змусити Путіна піти на поступки, компенсувати всю шкоду, яку він завдав Україні, і зробити так, щоб Україна отримала реальні гарантії безпеки? І це зараз найголовніше питання, яке є на порядку денному.Генеральний секретар НАТО Марк Рютте саме цей саміт присвятив тому, щоб заспокоїти Трампа та змусити інші країни виділити 5%. Правда, Іспанія нічого не хоче робити, але там дивний уряд і прем'єр-міністр, який живе в іншій реальності.Є ще один момент: 24 червня був витік в британській газеті Тhе Dаіly Теlеgrарh про те, що декларація НАТО після цього саміту щодо Росії буде доволі короткою. Однак найголовніше, що там написано, - НАТО буде продовжувати підтримувати Україну. І мова йде про те, що, ймовірно, країни НАТО напряму надаватимуть зі свого військового бюджету гроші Україні. Це витік. Ми ще не бачили офіційного тексту. Але, якщо це так, то, попри сумніви Трампа щодо припинення війни в Україні, це певною мірою є важливим кроком, тому що країни НАТО, а це всі європейські країни та Канада, окрім США, більшість із них дійсно зацікавлені, щоб Україна могла встояти у цій війні. Це дуже важливий момент.Нам потрібно зараз дивитися не на порожню половину стакана, а на ту половину, яка наповнена. І треба розуміти, як із цієї ситуації виходити.Ви знаєте не тільки як функціонує Кремль, а й що плюс-мінус відбувається у кремлівських головах. Маєте власну думку і щодо Медведєва, і щодо Путіна з урахуванням того, що вони останні пару років витворяють. Вони б'ють балістичними ракетами по наших містах, а з другого боку демонструють готовність Росії вести війну рівно стільки, скільки в них вистачить військово-технічного ресурсу. Можливо, все може дуже швидко змінитися, бо ми чекаємо 2 вересня, коли відбудеться зустріч Сі Цзіньпіна з Путіним.Другий кейс – зустріч у Кремлі міністра закордонних справ Ірану. Росія та Іран є стратегічними союзниками. І ця ірано-ізраїльська чи ірано-західна війна має пульсуючу форму, вони можуть підіймати амплітуду або знижувати градус. Задача Ірану – вступ до ядерного клубу, щоб почуватися у статусі, в якому почувається Росія. Тобто у будь-якій незрозумілій ситуації Путін каже, що може щось неприємне для всіх використати. Ваше відчуття: на яку траєкторію вийшов Кремль?Я згоден з вами, що амплітуда то підіймається, то опускається, і градус то підвищується, то знижується. Дійсно, як ви описали ці кейси - це правильне бачення тієї ситуації, в якій ми перебуваємо. По-перше, Кремль почувається в стані великого дискомфорту після того, як американці бомбардували його стратегічного партнера, Іран. Росія попереджала, що ні в якому випадку не бомбардувати, були зроблені заяви, попередження. Однак нічого не допомогло, Трамп прийняв рішення бомбардувати. І що найцікавіше – не було навіть офіційної реакції на це. Було якесь засудження, мовляв, американські бомбардування, але, окрім таких загальних осудливих слів, більше нічого не змогли сказати. Вони перебувають у шоці, бо не вірили, що це станеться.Другий момент, і це я ще раз підкреслюю, Кремль здивувало, що за три дні ізраїльські ВПС в небі Ірану робили все, що хотіли: і бомбардували Тегеран, і скільки треба, стільки бомбардували, і 24 на 7. Всю цю операцію розпочали 200 літаків, потім постійно в небі перебувало від 50 до 100 літаків – робили все, що хотіли.Це взагалі для Кремля був шок. Чому? Вони ж перед усіма хизувалися, що за три дні підуть парадом по Києву, по Хрещатику. А вже майже три з половиною роки воюють з Україною і не можуть захопити Україну, і не можуть перемогти Україну.А тут, будь ласка, - Ізраїль три дні робив, що хотів, з їхнім важливим стратегічним партнером. Якби не Трамп, то і далі  бомбардував би. Це для них створює дуже серйозний психологічний дискомфорт, тому що вони розуміють, що не можуть нічого зробити. Що більше - вони бояться американців. Вони розуміють, що Трамп дав наказ бомбардувати, то від цього непередбачуваного президента можна очікувати все. Тому треба поводитися більш-менш акуратно в усьому, що стосується американців.І, зверніть увагу, вони бояться цього потепління у відносинах з приходом Трампа між Америкою та Росією. Путін боїться порушити цей баланс, він постійно лебезить перед Трампом, говорить, який Трамп розумний, який Трамп хороший, дарує портрет, розповідає, як молився за нього, коли був на того замах, "от якби Трамп був президентом, то не було б війни в Україні". Путін боїться перейти якусь червону лінію, яка розсердить Трампа.Трамп уже одного разу сказав, що, можливо, Путін з'їхав з глузду, "Владімір, стоп! Досить бомбардувати!". І це, безумовно, у Кремлі насторожує. Вони бояться різкої реакції Трампа.Скажімо так, їхній психологічний стан погіршився щодо російської економіки. Зараз на економічному форумі в Петербурзі заявляли, що економіка Росії, напевно, входить в рецесію. Путін сам показав наказ про скорочення бюджету. Зараз відбулася ізраїльська операція нападу превентивним ударом по Ірану і ціна на нафту трохи підросла, але вже пішла на спад. 24 червня нафта зросла тільки на 1%, але в принципі ціна знижується. І Трамп зацікавлений у зниженні ціни на нафту.Найголовніше питання для країн Заходу, особливо для Європи та Америки, - зробити все, щоб ціна на нафту впала. Якщо ціна на нафту впаде, у Путіна не буде звідки брати гроші на війну. Вони у нього закінчуються, це не безлімітний гаманець. Не на все життя вони мають ресурси, на 100 років наперед. Це так здається.По-друге, це також важливий психологічний момент, і у нас в Ізраїлі, як і раніше, існує у певних колах військо-політичного істеблішменту якийсь психологічний страх, що Росія може щось зробити. Ось, факт: вони погрожували ядерною бомбою, американці зробили декілька серйозних попереджень, і Путін відразу замовк. І не один місяць боявся зі своїх уст випустити слово "ядерний". Тому вони й надалі будуть робити хорошу міну за поганої гри.Значить, інструменти є. Якщо американський дипломат чи посадовець розвідки передає до Кремля попередження "не робіть цього", відповідно, можна натиснути на Путіна, щоб він і не бив по наших містах. Водночас можна було б натиснути на Путіна перед початком повномасштабного вторгнення і він на нього не наважився б, але тиск був заслабкий. Путін втягується в довгу війну, сподівається завдяки своїй ресурсній базі вести активні бойові дії проти України ще пару років, а то й, як заявляють кремлівці, і 10 чи 20 років. Відповідно, нам потрібно йти ізраїльським шляхом - не розтягувати війну на роки. Можливо, ви маєте відчуття, як правильніше було б зіграти Україні в теперішній ситуації?Довга війна – це жахливий сценарій. Поки що ми перебуваємо в цьому жахливому сценарії. Тут потрібні два вектори. Один вектор: все одно, чи хочемо ми, чи не хочемо, і в Ізраїлю, і в України є одна задача – бути у найкращих відносинах з американською адміністрацією. Тому що від американської адміністрації та від Трампа особисто залежить не все, але настільки всього багато, що не можна в жодному випадку нехтувати. І за будь-якої ситуації треба триматися та вирулювати ці відносини на той рівень, який буде допомагати. Я б сказав, що це має бути виключно інструментальний підхід.Тих інструментів, які мають США, нема ні в кого. Тому з ними потрібно дружити за будь-якої ситуації. Інколи це складно, це зрозуміло, враховуючи характер особистості, яка там зараз займається різними питаннями, враховуючи складний характер самого Трампа. Безумовно, це не проста задача. Нема виходу. Це обов'язково! На 150%! Якщо цього не буде, то буде дуже погано.Другий вектор: для України значно більше ресурсів, можливостей, переконання, налагодження контактів – це, безумовно, Європа - Німеччина, Франція, Британія, також Італія плюс Польща, в якій зараз складна обстановка, бо там антиросійські настрої у цього президента, але й антиукраїнські. Польща була важливим фактором останні три роки. Подивимося, як це буде. Але, якщо Німеччина, Мерц, і якщо Макрон, і якщо британський Стармер, а особливо Німеччина та Британія, які значно серйозніше ставляться до загрози, яка йде від Росії, Макрон трохи менше, то при правильному тиску на Росію можна досягнути ще більшої співпраці та передачі більшої кількості зброї.У чому проблема? Європа за ці три роки війни не переналаштувалася на військові рейки. Найголовніший аргумент України, з яким я абсолютно згоден, - Україна зараз захищає Європу. Якщо Україна, не доведи Боже, впаде, то наступною буде Європа. Путін не зупиниться. Попри те, чи є в нього ресурси, чи нема, він розпочне війну і проти європейських країн – це і Фінляндія, і країни Балтії, і Польща, і так далі. Тому Україна дійсно захищає Європу. А те, що Зеленський говорить європейським лідерам, що неприємно чути, але він абсолютно правий, тому що Україна зараз веде війну за національну безпеку всього Європейського континенту. І тут у Зеленського та української адміністрації більше аргументів на користь того, щоб Європа допомагала.Європа повинна перейти на військові рейки. Вони мають більше виробляти, а сьогодні їхнє виробництво – стільки на рік, можливо, скільки у Росії за два чи три місяці. І ці різні цифри з обох боків ускладнюють роботу ЗСУ.Але є і позитивні моменти – Rhеіnmеtаll, який будує підприємства, наскільки я розумію, в Україні вже є об'єкти, які працюють. І сама українська військова промисловість плюс-мінус на 40% забезпечує потреби ЗСУ, але цього недостатньо. Тут потрібні особливі зусилля Європи, тому треба постійно тиснути, постійно переконувати, бо часу нема. Неможливо вести цю війну ще 5 років, ще 10 років. Це неможливо, для цього необхідні неймовірні зусилля, я не впевнений, що вони дійсно існують. Можна ці ресурси настільки виснажити, а що далі буде? Росія не буде заспокоюватися, це все довготривале. Відповідно, з Європою мають бути постійні контакти, переконання, що Європа повинна діяти значно рішуче і не боятися Путіна. Оцей страх, що Путін щось зробить, - дуже негативний фактор в поведінці європейців.

Для України цей саміт також мав велике значення, адже існували побоювання, що через риторику Трампа, Захід може послабити підтримку Києва. Хоч питання вступу до НАТО відійшло ще більше в тінь, та Альянс чітко продемонстрував готовність надалі підтримувати Україну у війні проти Росії. Тому найважливіше, що "ніхто нас не кинув". Еспресо розповість більше про те, які наслідки саміту в Гаазі для членів НАТО та України.Чи виправдав саміт очікування?фото: gеttyіmаgеs Напередодні зустрічі членів Альянсу генеральний секретар НАТО Марк Рютте сказав, що цей саміт має бути "квантовим стрибком у колективній обороні". Адже ключовою темою обговорення стало різке збільшення оборонних витрат країн-членів: якщо у 2014 році, після анексії Криму, союзники погодилися витрачати щонайменше 2 % ВВП, то тепер, на тлі ще серйознішої загрози з боку Росії, ціль підняли до 5 %, яких мають досягнути впродовж наступних десяти років (3,5% на збройні сили та 1,5% на супутні витрати, як-от інфраструктура для перекидання військ).За логікою, такі дії можна пояснити саме через війну Росії з Україною, однак це не зовсім так. За час повномасштабної війни, до зустрічі у Гаазі було п’ять самітів Альянсу, але саме цього року питання витрат постало найгостріше. Чому? Бо у Білому домі знову з’явився Дональд Трамп, для якого витрати на оборону є ключовими у зовнішній політиці. Мовляв, чому саме американці мають платити за європейську безпеку? Якщо не хочете, тоді не будемо вас захищати. Відповідно, НАТО не мало вибору, оскільки різко втрачати підтримку головного і найбільшого союзника було б рівнозначно самогубству давньої безпекової структури, що виникла ще після Другої світової. Всі з цим погодилися, окрім Іспанії, яка напередодні саміту відмовилася підтримати підняття витрат до 5%, бо це "погано для їхньої економіки", як сказав прем’єр Педро Санчес. Однак, здається, після погроз Трампа про те, що Іспанію чекають величезні тарифи, Санчес змінив риторику і готовий до поступок.Але справжнім каменем спотикання стала, як не дивно, саме Україна. Власне, що ці стосунки Україна-НАТО, які тривають десятиріччями, на жаль, часто без "взаємної любові", знову оголили найважливішу дилему перед якою стоїть Захід: бути чи не бути Україні в Альянсі та як це правильно зробити?Як відомо, саміт у Бухаресті в 2008 році став переломним, коли Україні та Грузії не надали Плану дій щодо членства в НАТО, натомість запевнили Володимира Путіна, що їх там не буде, а це розв’язало руки для Кремля. Першим акордом стала війна в Грузії, потім початок агресії в Україні, яка переросла в повномасштабну війну. Попри це, в НАТО досі немає єдності щодо офіційного запрошення України в структуру, хоча, як каже багато політиків та експертів, де-факто, ми вже в Альянсі і по багатьох питанням оборони його навіть випереджаємо через постійні воєнні дії, які змушують Україну діяти швидко, ефективно і нестандартно. Проте в Гаазі знову стало очевидно: формальне членство України – це не лише питання готовності Києва, а й політичної волі всередині самого Альянсу.Адміністрація Трампа точно не бачить Україну в НАТО, йдучи в цьому питанні на поступки Кремлю (а ще вони готові визнати Крим російським). Так само Віктор Орбан, прем’єр Угорщини й відомий опонент євроатлантичної інтеграції України, теж використовував саміт як майданчик для просування своїх проросійських наративів (він не хоче бачити Україну навіть у ЄС). Як відверто заявив президент Фінляндії Александр Стубб (з яким Трамп любить грати у гольф), Україна не зможе вступити до НАТО при Трампі, але у довгостроковій перспективі – це можливо. Якщо порівнювати з попередніми самітами НАТО, у Гаазі питання членства України в НАТО вирішили взагалі не піднімати, натомість запевнили про непохитну підтримку України. Участь Володимира Зеленського на саміті тому свідчення, а його зустріч з Трампом вже стала дипломатичним проривом, враховуючи, що очільник Білого дому загалом більше часу говорив з Путіним через телефон, ніж з керівником України.  Одним словом, як відзначили чимало політичних оглядачів, саміт в Гаазі організували таким чином, щоб всіма видимими й невидимими способами задобрити примхи ексцентричного Дональда Трампа. Тому всі гострі питання сховали по кутах цього ще й історично короткого саміту (Трамп любить швидко вирішувати всі питання, бо швидко втрачає увагу). До речі символічно, що генсек НАТО, слухаючи вихваляння Трампа про те, як він "помирив" Ізраїль та Іран, назвав його "татком". Це ще раз підкреслило, що члени НАТО вирішили зіграти на себелюбстві та его президент США, не заперечуючи йому ні в чому, щоб отримати бажану вигоду."Так само як Віденський конгрес 1814-1815 років був організований навколо блискучих балів та концертів – із симфонічним оркестром під керівництвом самого Бетховена, а лише британська делегація випила 10 000 пляшок вина – так і цей саміт у Гаазі був покликаний служити одній і тільки одній меті: задовольнити бажання, потреби та побажання пана Трампа. Якби генеральний секретар НАТО повірив, що Трамп прагне 10 000 пляшок вінтажного вина, він би організував їх постачання. Якби він подумав, що Трамп хоче зустрітися з Бетховеном, Рютте спробував би воскресити його", - вдало порівняли у Тhе Теlеgrарh стару як світ стратегію, до якої вдався Рютте та компанія: поступки заради збереження єдності, навіть якщо ця єдність більше схожа на театральну виставу, ніж на справжнє партнерство.Що отримала Європа за поступки Трампу?Саміт НАТО у Гаазі, фото: gеttyіmаgеs Відповідь на це питання можна прочитати в комюніке саміту одразу першим пунктом, де сказано, що "ми знову підтверджуємо нашу залізну відданість колективній обороні, як закріплено у Статті 5 Вашингтонського договору, в якій йдеться, що напад на одного з членів Альянсу є нападом на них усіх". Тобто Європа, фактично, купила собі безпеку у Трампа, щоб підтвердити дії механізму колективного захисту. Це найважливіше, чого бажали європейці, як кажуть у Роlіtісо, Європі "вдалося втримати Трампа в НАТО".Хоча це може бути короткотривалою перемогою, адже погодження збільшення витрат до 5% ВВП неминуче призведе до того, що відповідальність за долю НАТО дедалі більше переміститься на Європу. А це може стати початком розриву у майбутніх стосунках. Як зазначає Іво Даалдер, колишній посол США в НАТО, за всіма цими "широкими посмішками та добродушністю", що була в Гаазі, неможливо ігнорувати справжні занепокоєння та страхи, які тепер пронизують Альянс після саміту. Адже союзники мають різне бачення загроз: якщо велика частина Європи боїться нападу Росії, то Трамп взагалі воліє мовчати на цю тему. "Спільне сприйняття загрози є основою військового альянсу, а розбіжності щодо характеру російської (а до цього й радянської) загрози часто призводили до криз. Трамп розглядає російсько-українську війну як суто "європейську ситуацію" і відмовився від своїх досить короткочасних зусиль щодо припинення конфлікту. Але для більшості європейців Україна та її безпека є невід'ємною частиною миру на їхньому континенті", - каже Даалдер. У Роlіtісо додають, що тепер європейські лідери стикаються з складнішим випробуванням – вони мають переконати себе у значному збільшенні оборонних витрат у себе вдома та підготуватися до потенційного скорочення військової кількості США, одночасно стримуючи експансіоністську Росію.  "Єдиними європейськими країнами з державними фінансами, які дозволяють їм прагнути до цілі у 5%, є Німеччина, Польща, а також країни Балтії та Північної Європи, – каже Франсуа Ейсбур, старший радник з питань Європи Міжнародного інституту стратегічних досліджень. – Усім відомо, що Франція, Бельгія, Велика Британія, Іспанія та Італія абсолютно не в змозі виконати такі зобов’язання". А опір Іспанії свідчить про простий факт – чим далі країна від Росії, тим важче переконати суспільство у необхідності того, щоб переспрямувати гроші від свого добробуту на певну ефемерну оборону. Та й економісти з якими поговорив Rеutеrs кажуть, що ціль 5 % ВВП до 2035 року – надто амбіційна для більшості країн через високі держборги та ризик скорочення соціальних витрат.  "Щоб досягти порогу в 5%, країни Європейського Союзу, чий борг вже перевищує 80% ВВП (у Великій Британії – 100%), повинні будуть майже потроїти 325 мільярдів євро (377 мільярдів доларів), які вони витратили на оборону минулого року, до понад 900 мільярдів", - зазначають у виданні. Така невтішна економіка може призвести до того, що європейське суспільство під загрозою, щоб не стати ще легшою здобиччю для популістських чи націоналістичних політиків, які щороку набирають силу по всій Європі. Відповідно, Кремль буде ще більше посилювати свою пропаганду, щоб руйнувати єдність Заходу. Тому довготривалі наслідки від саміту в Гаазі можуть бути дуже непередбачуваними. З іншого боку, якщо гроші знайдуться і при цьому економіка Європи не відчує різкого падіння, тоді за наступні 10 років архітектура безпеки континенту може докорінно змінитися. Вірогідно, основним військовим центром стане Німеччина, але вона історично неохоче витрачала кошти на оборону, як кажуть у Вlооmbеrg, тому зараз переживає найдраматичніші зміни, хоч канцлер Фрідріх Мерц і обіцяє створити найпотужнішу армію в Європі.Чи можна назвати саміт позитивним для України?Володимир Зеленський та Дональд Трамп, фото: gеttyіmаgеs Цей дещо театральний саміт був імені Трампа, а не для України, тому великих очікувань ніхто не робив. Однак для нас важливою стала не форма, а зміст. Так, у фінальному комюніке жодного слова про членство України в Альянсі, хоч це раніше описувалося як "незворотний шлях", так само не згадано війну в Україні. Однак всі країни НАТО погодилися, що саме Росія є "довготривалою загрозою", а для України підтвердили "неухильні суверенні зобов’язання із надання підтримки", бо наша безпека "сприяє безпеці Альянсу". Та ще важливіше, що НАТО дозволило включати в витрати на свою оборону допомогу Києву. Тобто для досягнення прийнятих 5% тепер рахуватимуть і гроші на оборону, які надають Україні (а це ще більша практична інтеграція Києва в Альянс). Для цього союзники підтвердили виділення понад 35 мільярдів євро у 2025 році, з можливістю збільшення цієї суми. Це дуже важливо, оскільки частина цих коштів може піти на покупку зброї у США. Дональд Трамп не виключає цього, адже Росія не хоче завершувати війну, а нам конче необхідні ракети для ППО (насамперед Раtrіоt, ціна однієї ракети сягає 3-4 млн доларів) та артилерійські снаряди. Крім цього були досягнуті двосторонні договори щодо озброєнь. Наприклад, Данія запускає спільне виробництво дронів та ракет з Україною. А Німеччина і Норвегія домовилися про постачання для України ракет типу Раtrіоt з наявних запасів. Велика Британія пообіцяла 350 ракет для ППО, які вперше фінансуватимуться відсотками від заморожених активів РФ. Інші країни теж підтвердили свої зобов’язання, а президент України мав зустрічі з лідерами НАТО. Зрештою, довгоочікувана зустріч Трампа та Зеленського теж принесла плоди. Як пишуть у Fіnаnсіаl Тіmеs, президент США нарешті почав використовувати жорсткіший тон щодо Путіна, водночас виявив симпатію до українців (навіть розмова з українською журналісткою ВВС під час пресконференції тому свідчення, адже Трамп чи не вперше публічно виявив співчуття до українців, хоч так і не відповів прямо на поставлене запитання). Політичний експерт та дипломат Роман Безсмертний вважає, що "Україна отримала все, що було необхідно" від саміту в Гаазі."Президент Трамп на саміті поводився достатньо адекватно. Спостерігалася зміна його риторики щодо України. Він навіть назвав Зеленського "милим" і вперше сказав, що хотів би допомогти Україні. Не знаю, наскільки довгою буде ця позитивна хвиля. Але Трамп уже точно розуміє, що російсько-українська війна не може буде закінчена за його наказом протягом 24 годин. Він назвав цю свою заяву саркастичною. Мабуть, дійшло нарешті", - написав Безсмертний.Військовий експерт, директор Nеw Gеороlіtісs Rеsеаrсh Nеtwоrk Михайло Самусь у коментарі Еспресо теж відзначив, що саміт у Гаазі в цілому був позитивним для нас.  "Організатори професійно закрутили весь сюжет зустрічі лідерів НАТО довкола американського президента - і це спрацювало. Трамп, на хвилі тріумфу після вдалого удару по Ірану, був незвично схильний до компромісу й погодився фактично на всі пропозиції європейських колег. І хоча про реальну успішність або неуспішність головної зустрічі країн НАТО можна буде говорити пізніше, все ж результати саміту дають підстави говорити про надію на подальший прогрес Альянсу, а це є критично важливим для України", - говорить експерт.У підсумку, саміт НАТО у Гаазі став перемогою Дональда Трампа завдяки показовій поступливості європейців, але при цьому Україна не втратила своїх позицій. Навпаки – попри побоювання, що нова адміністрація США тиснутиме на зменшення підтримки Києва, Альянс чітко зафіксував готовність продовжувати військову, фінансову та політичну допомогу Україні. Так, двері до НАТО для України залишаються відчиненими лише на словах, проте збереження місця України на порядку денному, обіцянки нових постачань озброєння, запуск спільних виробництв із союзниками й визнання ролі України як фактичного фронту захисту Європи – усе це дозволяє говорити, що ніхто не готовий поступитися Путіну з його імперськими амбіціями стосовно своїх сусідів. Читайте також: Європарламентарка Юкнявічене: Україна – не споживач безпеки, а її гарант для всієї Європи

Про це повідомляє офіційний сайт УЄФА. ЧС-2026Відбірковий турнір. 3-й тур 6 червня Група ІЕстонія – Ізраїль 1:3Голи: Кайт, 31 - Бітон, 39, 49, Абу Фані, 89 Норвегія – Італія 3:0Голи: Серлот, 14, Нуса, 34, Холанд, 42Група JПівнічна Македонія – Бельгія 1:1Гол: Аліоскі, 87 - Де Кейпер, 28Уельс – Ліхтенштейн 3:0Голи: Родон, 40, Вілсон, 66, Мур, 69 Група LЧехія – Чорногорія 2:0Голи: Гложек, 23, Шик, 65Гібралтар – Хорватія 0:7Голи: Пашаліч, 28, 73, Будімір, 30, Івановіч, 60, 63, Крамаріч, 77, 80Що відомо про європейську кваліфікацію ЧС-2026Участь у відборі на ЧС-2026 беруть 54 європейських команди. Збірні розподілені на 12 груп по 4 та 5 команд. Вони зіграють по одному матчу між собою вдома та на виїзді за традиційною круговою системою.Переможці груп напряму вийдуть на чемпіонат світу, команди, які фінішують другими розіграють ще три путівки на ЧС-2026 у плей-офф відбору.Україна потрапила у групу D та зіграє проти Франції,  Ісландії й Азербайджану. ЧС-2026 відбудеться одразу в трьох країнах – США, Канаді та Мексиці. Матч-відкриття турніру заплановано на 11 червня 2026 року в Мехіко, фінал 19 липня прийме Нью-Йорк.

Італія була рішучим прихильником Ізраїлю, але в уряд зростає занепокоєння через його тривалу військову кампанію.    

У суботу, 17 травня, відбудеться ґранд-фінал пісенного конкурсу Євробачення. Учасники 26-ти країн презентуватимуть свої пісні на арені Санкт-Якобсгалле у швейцарському місті Базель. Концерт розпочнеться о 22:00 за київським часом. Гурт Zіfеrblаt виступить під номером сім із піснею Віrd оf Рrаy, пише Gаzеtа.uа. За перемогу боротимуться Україна, Греція, Литва, Ізраїль, Вірменія, Данія, Австрія, Люксембург, Фінляндія, Латвія, Мальта, Норвегія, Албанія, Швеція, Ісландія, Нідерланди, Польща, Сан-Марино, Естонія, Португалія, Іспанія, Італія, Швейцарія, Франція, Німеччина і Велика Британія. За годину до показу шоу, о 21:00, на телеканалі "Суспільне Культура" розпочнеться трансляція проєкту "Передшоу. Пісенний конкурс Євробачення-2025". Пряма трансляція півфіналу розпочнеться на телеканалі "Суспільне Культура". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Поза політикою: Євробачення пропускає у фінал учасників, які підтримують російський режим Також пряму трансляцію можна буде послухати на "Радіо Промінь", а ефіри можна буде дивитися на сайті "Суспільне Культура" та "Суспільне Євробачення". Станом на зараз букмекери прогнозують Україні 13-те місце. До трійки перших входять Швеція, Австрія і Франція. Напередодні Євробачення 2025 одразу два штучні інтелекти - СhаtGРТ від ОреnАІ та Grоk від компанії Ілона Маска хАІ - представили свої прогнози щодо майбутнього переможця. Вони спиралися на популярність виконавців, особливості номерів, політичні фактори та історичні успіхи країн.Аналітика проводилася на запит ОВОZ.UА. Обидві моделі проаналізували рейтинги букмекерів, активність артистів у цифровому просторі, тематику пісень і зовнішньополітичний контекст. Попри спільні критерії, результати вийшли різними.СhаtGРТ віддав перемогу Швеції. За його оцінкою, гурт КАJ має значний вплив завдяки вірусному треку з ностальгійним і сатиричним відтінком. Модель також високо оцінила Ізраїль. Номер Yuvаl Rарhаеl побудований навколо теми надії, що викликає сильний емоційний відгук.

Гурт Zіfеrblаt, який представляє Україну на цьогорічному конкурсі Євробачення змагатиметься за перемогу з піснею Віrd оf Рrаy. Після завершення обох півфіналів, організатори провели жеребкування, за підсумками якого музиканти виступатимуть під сьомим номером. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Поза політикою: Євробачення пропускає у фінал учасників, які підтримують російський режим Букмекери знову оновили свої прогнози. Гурту Zіfеrblаt прогнозують 13-те місце. До трійки перших входять Швеція, Австрія і Франція. У четвер, 15 травня, відбувся другий півфінал міжнародного конкурсу Євробачення. Учасники 16-ти країн презентували свої пісні на арені Санкт-Якобсгалле у швейцарському місті Базель.Ґранд-фінал Євробачення відбудеться у суботу, 17 травня. За перемогу боротимуться Україна, Греція, Литва, Ізраїль, Вірменія, Данія, Австрія, Люксембург, Фінляндія, Латвія, Мальта, Норвегія, Албанія, Швеція, Ісландія, Нідерланди, Польща, Сан-Марино, Естонія, Португалія, Іспанія, Італія, Швейцарія, Франція, Німеччина і Велика Британія.

Попри неодноразові заяви організаторів, що Євробачення - це "аполітичний" музичний конкурс, реальність свідчить про інше. В умовах повномасштабної війни Росії проти України та зростання міжнародної підтримки культурної ізоляції агресора, Європейський мовний союз продовжує демонструвати вибіркову сліпоту до біографій деяких учасників, пише Gаzеtа.uа. Фіналісти конкурсу з таких країн, як Грузія, Ірландія та Австрія, викликають справедливі запитання щодо відповідності позиції конкурсу, адже мають зв'язки з проросійськими наративами, діячами або політичними силами. Маріам Шенгелія Грузинська виконавиця була публічно пов'язана з проросійською партією "Грузинська мрія", яка фактично сприяє російському впливу на політику Грузії. Вона брала участь у концертах на підтримку цієї партії та публічно закликала голосувати за неї. Грузинські фанати Євробачення вимагали дискваліфікувати жінку з конкурсу через зміни у політичних поглядах. Адже незадовго до підтримки партії вона була проти неї і вибачалася за дії грузинського уряду щодо Росії. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Zіfеrblаt пройшов до ґранд-фіналу Євробачення Lаіkа Раrty Ірландія цього року представила пісню, авторкою якої є колишня росіянка Лариса Тормей. Її творчість вже використовується в російських медіа як інструмент пропаганди. Пісня розповідає історію собаки Лайки, яка стала першим живим істотою, відправленим у космос. Хоча сам трек не має явного політичного підтексту, її авторство викликало інтерес серед російських пропагандистів. Йоханнес Пітч Представник Австрії відкрито захоплюється російською оперною співачкою Анною Нетребко, яка підтримує путінський режим та включена до санкційних списків України, Естонії та Чехії. Більше того, Пітч заявив, що його пісня Wаstеd Lоvе була написана під впливом творчості Нетребко. Це викликало обурення серед деяких фанатів Євробачення, які вимагають його дискваліфікації з конкурсу. У четвер, 15 травня, відбувся другий півфінал міжнародного конкурсу Євробачення. Учасники 16-ти країн презентували свої пісні на арені Санкт-Якобсгалле у швейцарському місті Базель. Ґранд-фінал Євробачення відбудеться у суботу, 17 травня. За перемогу боротимуться Україна, Греція, Литва, Ізраїль, Вірменія, Данія, Австрія, Люксембург, Фінляндія, Латвія, Мальта, Норвегія, Албанія, Швеція, Ісландія, Нідерланди, Польща, Сан-Марино, Естонія, Португалія, Іспанія, Італія, Швейцарія, Франція, Німеччина і Велика Британія.

The "Come Back Alive" Foundation is close to the Ukrainian military. The front line of the Russian-Ukrainian war is not only the front. It is where the war for Ukraine is going on. In hospitals, in warehouses, landfills, in mass media, in offices. We supply and repair equipment, train soldiers and officers, help transform the Armed Forces, provide first-hand accounts of war and stem the flow of propaganda and disinformation. Provides the Ukrainian army with the most important tactical advantage.

У четвер, 15 травня, відбувся другий півфінал міжнародного конкурсу Євробачення. Учасники 16-ти країн презентували свої пісні на арені Санкт-Якобсгалле у швейцарському місті Базель. До фіналу пройшли Литва, Ізраїль, Вірменія, Данія, Австрія, Люксембург, Фінляндія, Латвія, Мальта та Греція, пише Gаzеtа.uа. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Zіfеrblаt пройшов до ґранд-фіналу Євробачення Також у другому півфіналі виступали Франція, Німеччина і Велика Британія, які автоматично потраплять до фіналу. Ґранд-фінал Євробачення відбудеться у суботу, 17 травня. За перемогу боротимуться Україна, Греція, Литва, Ізраїль, Вірменія, Данія, Австрія, Люксембург, Фінляндія, Латвія, Мальта, Норвегія, Албанія, Швеція, Ісландія, Нідерланди, Польща, Сан-Марино, Естонія, Португалія, Іспанія, Італія, Швейцарія, Франція, Німеччина і Велика Британія. Напередодні Євробачення 2025 одразу два штучні інтелекти - СhаtGРТ від ОреnАІ та Grоk від компанії Ілона Маска хАІ - представили свої прогнози щодо майбутнього переможця. Вони спиралися на популярність виконавців, особливості номерів, політичні фактори та історичні успіхи країн. Аналітика проводилася на запит ОВОZ.UА. Обидві моделі проаналізували рейтинги букмекерів, активність артистів у цифровому просторі, тематику пісень і зовнішньополітичний контекст. Попри спільні критерії, результати вийшли різними. СhаtGРТ віддав перемогу Швеції. За його оцінкою, гурт КАJ має значний вплив завдяки вірусному треку з ностальгійним і сатиричним відтінком. Модель також високо оцінила Ізраїль. Номер Yuvаl Rарhаеl побудований навколо теми надії, що викликає сильний емоційний відгук.

14 травня 1948-го, за день до завершення дії британського мандату над Палестиною, "Єврейська національна рада" під головуванням Давида Бен-Гуріона, посилаючись на резолюцію ООН, проголосила про створення держави Ізраїль. 1917-го Британія устами міністра закордонних справ Артура Бальфура заявила про підтримку створення в Палестині єврейського національного утворення. Наступного року її підтримали Франція, Італія, США, а 1922-го "Декларація Бальфура" увійшла до рішень Ліги націй щодо врегулювання питання щодо Палестини, а Велика Британія отримала мандат на управління територіями колишньої Османської імперії. Наприкінці 1920-х єврейське населення Палестини, на відміну від арабського, здобуло право обирати власні органи влади. З 1929-го між арабами і євреями розпочалися збройні сутички, і Британія протягом кількох років обмежувала еміграцію євреїв у Палестину, щоб зняти напруженість. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Нетаньяґу згадав Київ у розмові з Путіним Наплив єврейських біженців з Європи в 1930-х, які рятувалися від нацистських переслідувань, закінчився арабським повстанням 1936-го, яке тривало три роки і було жорстоко придушене британцями. Лондон використав для цього єврейські підпільні збройні формування. Це призвело до краху британської політики побудови спільного дому для арабів і євреїв. Британія виявилася втягнутою в арабо-єврейський конфлікт. Кожна сторона висувала свої претензії до діючої британської адміністрації. Під час Другої світової війни багато євреїв прибуло в Палестину нелегально, і радикальні єврейські групи здійснили теракти проти британських військ, вважаючи, що Лондон займає проарабську позицію. 1945 року США втрутилися в конфлікт і зайняли бік євреїв, після чого Британія, не знаходячи рішення проблеми, порушила палестинське питання в ООН. ООН розглядала два проєкти рішення. Меншість країн пропонувала створити в Палестині федерацію з єврейських і арабських кантонів. Більшість була за створення двох окремих держав - Ізраїлю і Палестини. При голосуванні перевагу віддали другому варіанту. Велика Британія утрималась і оголосила, що виведе війська з підмандатної території 16 травня 1948-го. Попри категоричні протести Ліги арабських держав і палестинської Вищої арабської ради, 29 листопада 1947 року Генасамблея ООН вирішила розділити Палестину. Це стало приводом для чергового арабо-єврейського збройного конфлікту, що змусив Британію достроково припинити час свого перебування в Палестині. 14 травня 1948-го останні британські війська залишили Палестину. Того ж дня "Єврейська національна рада" під головуванням Давида Бен-Гуріона, що провела засідання в тель-авівському музеї мистецтв, проголосила про створення держави Ізраїль. Наступного дня єгипетські літаки провели бомбардування Тель-Авіва, що стало початком Палестинської війни, в якій проти Ізраїлю виступили Трансйорданія, Ірак, Сирія, Ліван, Саудівська Аравія і Ємен. Завдяки підтримці СРСР, що 17 травня 1948 року першим визнав незалежність Ізраїлю, коаліція арабських держав зазнала поразки.

7 травня 2025 року у Ватикані розпочався конклав - таємне зібрання кардиналів, які мають обрати нового Папу Римського після смерті Папи Франциска. Участь у виборах беруть 133 кардинали, які не досягли 80 років. Конклав проходить у Сикстинській капелі, де голосування ведеться до досягнення двох третин голосів. Процес супроводжується спалюванням бюлетенів: чорний дим свідчить про відсутність вибору, білий - про обрання нового понтифіка. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: До Риму прибули всі кардинали, які будуть обирати нового Папу Основні кандидати на посаду Папи Римського: П'єтро Паролін (Італія): Державний секретар Ватикану, вважається кандидатом, який продовжить курс Папи Франциска. Маттео Дзуппі (Італія): Архієпископ Болоньї, відомий своєю миротворчою діяльністю та підтримкою соціальних ініціатив. Петер Ерде (Угорщина): Архієпископ Естергом-Будапешта, представник консервативного крила церкви. Луїс Антоніо Тагле (Філіппіни): Кардинал, відомий своєю відкритістю до реформ та підтримкою соціальних ініціатив. Фрідолін Амбонго (Демократична Республіка Конго): Архієпископ Кіншаси, близький до Папи Франциска, але з критичним ставленням до деяких його реформ. П'єрбатіста Піццабалла (Ізраїль): Латинський патріарх Єрусалима, відомий своєю роботою в гарячих точках та дипломатичними зусиллями. Конклав триває до обрання нового Папи, що може зайняти кілька днів. Після обрання новий понтифік обирає собі ім'я та з'являється на балконі Собору Святого Петра, щоб оголосити своє обрання світу. Папа Римський Франциск помер 21 квітня вранці на 89-му році життя. У лютому він був госпіталізований через двосторонню пневмонію і тривалий час перебував на апараті штучної вентиляції легенів. Однак, з часом він почав відновлюватися і повернувся до своїх апартаментів у Ватикані.

Напередодні Євробачення 2025 одразу два штучні інтелекти - СhаtGРТ від ОреnАІ та Grоk від компанії Ілона Маска хАІ - представили свої прогнози щодо майбутнього переможця. Вони спиралися на популярність виконавців, особливості номерів, політичні фактори та історичні успіхи країн. Аналітика проводилася на запит ОВОZ.UА. Обидві моделі проаналізували рейтинги букмекерів, активність артистів у цифровому просторі, тематику пісень і зовнішньополітичний контекст. Попри спільні критерії, результати вийшли різними. СhаtGРТ віддав перемогу Швеції. За його оцінкою, гурт КАJ має значний вплив завдяки вірусному треку з ностальгійним і сатиричним відтінком. Модель також високо оцінила Ізраїль. Номер Yuvаl Rарhаеl побудований навколо теми надії, що викликає сильний емоційний відгук. Україна з проєктом Zіfеrblаt, на думку СhаtGРТ, знову має шанс потрапити до трійки лідерів. Штучний інтелект відзначив якість підготовки та традиційну підтримку з боку глядачів. Австрія, хоча й згадана в прогнозі, на думку моделі, може втратити позиції через відсутність сильного емоційного контрасту. Пісня JJ не викликає такої глибини почуттів, як композиції суперників. П'ятірка лідерів від СhаtGРТ Швеція (КАJ) Ізраїль (Yuvаl Rарhаеl) Україна (Zіfеrblаt) Австрія (JJ) Італія (Luсіо Соrsі) У Grоk ситуація інша. На першому місці опинилася Австрія. Пісня Wаstеd Lоvе у виконанні JJ була визнана сильною емоційною баладою, здатною однаково вплинути на глядачів і журі. Відсутність політичних відтінків модель вважає додатковою перевагою. Швеція, за даними Grоk, має хороший вірусний потенціал. Водночас гумористичний характер пісні може завадити отримати максимальну кількість голосів. Ізраїль ризикує втратити частину підтримки через політичні протести, що супроводжують його участь. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Євробачення 2025: назвали порядок фіналістів Нацвідбору Grоk також відзначив Україну. Емоційний меседж та наявність постійної підтримки виводять її у трійку фаворитів. Франція, за оцінкою ШІ, здатна переконати журі завдяки професійній постановці. Нідерланди, як і в 2019 році, мають потенціал для несподіванки. П'ятірка за версією Grоk Австрія (JJ) Швеція (КАJ) Україна (Zіfеrblаt) Франція (Луан) Нідерланди (Сlаudе) Обидва прогнози сходяться в одному. Шанси України, Ізраїлю, Швеції та Австрії залишаються високими. Але вибір переможця може залежати не лише від пісні, а й від настрою глядачів та контексту самої події. Гурт Zіfеrblаt став переможцем Національного відбору Євробачення-2025, фінал якого відбувся 8 лютого.

Сьогодні збірні України та Бельгії зійдуться у першому матчу плей-оф Ліги націй. Гра розпочнеться о 21:45 за київським часом. Через війну поєдинок буде умовно домашнім для українців. Він пройде на стадіоні Нуева-Кондоміна в Іспанії. Збірна Бельгії виступала в Дивізіоні А. Команда під керівництвом Доменіко Тедеско посіла третє місце, набравши чотири очки в одній групі з Францією, Італією та Ізраїлем. Бельгійці здобули лише одну перемогу (Ізраїль 3:1) і одного разу зіграли внічию (Італія 2:2). Команда Сергія Реброва грала в Дивізіоні В. Суперниками були Чехія, Грузія та Албанія. "Жовто-сині" набрали вісім очок, що дозволило посісти другу сходинку. У перших двох матчах Україна поступилася, проте потім були здобуті дві перемоги і зіграні дві нічиї. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: За збірну України у матчі проти Бельгії може не зіграти основний нападник Заявка України на матч: Воротарі: Андрій Лунін, Анатолій Трубін, Дмитро Різник Захисники: Юхим Конопля, Богдан Михайліченко, Олексій Сич, Олександр Сваток, Ілля Забарний, Віталій Миколенко, Олександр Зінченко, Микола Матвієнко Півзахисники: Іван Калюжний, Андрій Ярмоленко, Микола Шапаренко, Віталій Буяльський, Віктор Циганков, Єгор Ярмолюк, Олексій Гуцуляк, Єгор Назарина, Олександр Назаренко Нападники: Владислав Ванат, Роман Яремчук. Букмекери вважають фаворитом бельгійців. На їхню перемогу можна поставити з коефіцієнтом 1,86. Нічия - 3,60. Виграш України - 4,50.

Про це й не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 7 березня.Новий імперіалізм президента США може втілити в реальність апокаліптичний світТhе Guаrdіаn пише, що під час холодної війни світ не раз ледь уникнув долі ядерного удару. Серед тих промахів, що ледь не призвели до катастрофи, два є особливо жахливими. У 1962 році, під час Карибської кризи, 36-річний Василь Архипов, старший офіцер радянського підводного човна, відвернув ядерний конфлікт після того, як двоє його колег-командирів прийняли вибухи нелетальних глибинних бомб, що вибухнули навколо них, за початок війни. У 1983 році радянський офіцер Станіслав Петров відмовився вірити, що сигнал попередження про запуск, який блимав на радарі, насправді був першим американським ударом, і просто вирішив не доповідати про інцидент вищому командуванню.Десять років потому, у 1994 році, Україна, яка мала третій за величиною ядерний арсенал у світі, відмовилася від своїх ядерних боєголовок в рамках повного ядерного роззброєння. Вона зробила це в обмін на залізні гарантії безпеки від США, Великої Британії та Росії. Зрада Дональда Трампа щодо України (або, що ще гірше, активний саботаж шляхом відключення її від обміну розвідданими) і процес переорієнтації США на геостратегічні цілі Владіміра Путіна гарантує, що жодна держава ніколи не зробить нічого подібного в майбутньому.Оскільки США під керівництвом Трампа стрімко відступають від демократії, спираючись на авторитарні правила гри і межуючи з відкритою ворожістю до своїх колишніх союзників, логічний висновок щодо ядерної зброї, яка сьогодні майже дивом обмежена лише жменькою держав, не потребує особливого напруження уяви. Японія, Південна Корея, Австралія і Канада мають чіткі причини для того, щоб володіти нею, і, якщо Іран досягне точки прориву, Саудівська Аравія швидко долучиться до перегонів.Європейські лідери, схоже, зрозуміли серйозність цього швидкоплинного моменту. "Я хочу вірити, що Сполучені Штати залишаться на нашому боці, але ми повинні бути готові до того, що це не так", - сказав Емманюель Макрон у своєму зверненні до французького народу в середу ввечері. Макрон відкрив двері для того, щоб "європейський вимір", якого Франція історично дотримувалася щодо свого ядерного стримування, став більш чітким. Франція - єдина країна ЄС, що володіє ядерною зброєю.Зіткнувшись з імперіалістичним російським режимом, який неодноразово вдавався до ядерного шантажу у своїй війні проти України, ЄС, швидше за все, доведеться в якийсь момент у майбутньому шукати власні засоби стримування на рівні ЄС."Це трагедія, яку спричинив Дональд Трамп: світ переозброїться, оборонні запаси злетять до небес. Можливо, ми знайдемо новий баланс; якщо ні, то буде війна. Дорогоцінні ресурси, які мали б використовуватися для лікування, харчування, освіти, творення, збереження і дослідження, будуть перенаправлені на світовий порядок, який Сполучені Штати колись знали досить добре, щоб покінчити з ним", - підсумовує автор статті.Європа вдивляється в стовбур нової суворої реальності, де Сполучені Штати більше не є основою НАТОМаючи у своєму розпорядженні понад мільйон військових і сучасну зброю з 31 іншої країни альянсу, НАТО без США далеко не безсиле, пише РОLІТІСО. США та Німеччина є найбільшими вкладниками у військовий бюджет, цивільний бюджет і програму інвестицій у безпеку НАТО - майже по 16%; за ними йдуть Велика Британія з 11% і Франція з 10%, йдеться в бюлетені НАТО. Аналітики кажуть, що Європі не знадобиться багато, щоб компенсувати втрату внеску Вашингтона.Протягом більш ніж 75 років і протягом адміністрацій 14 різних президентів США, включно з першою адміністрацією Трампа, США були тією жилою, яка зберігала Альянс. Ці десятиліття трансатлантичної солідарності, можливо, закінчилися останніми днями, кажуть аналітики.Джон Лоф, колишній чиновник НАТО, який зараз є асоційованим науковим співробітником мозкового центру Сhаthаm Ноusе у Лондоні, бачить глибокий розкол в Альянсі."Складається враження, що Сполучені Штати сприймають Європу більше як конкурента, суперника, ніж союзника".Зараз Туреччина має найбільші збройні сили НАТО після США, з 355 200 військовослужбовцями, згідно з Міlіtаry Ваlаnсе 2025, складеним ІІSS. За нею йдуть Франція (202 200), Німеччина (179 850), Польща (164 100), Італія (161 850), Велика Британія (141 100), Греція (132 000) та Іспанія (122 200). Згідно зі звітом ІІSS, Туреччина також має найбільше військовослужбовців, які становлять більшість сухопутних військ на передовій: (260 200), Франція (113 800), Італія (94 000), Греція (93 000), Польща (90 600), Великобританія (78 800), Іспанія (70 200) та Німеччина (60 650).На відміну від цього, станом на червень 2024 року на базах у країнах НАТО було близько 80 000 військовослужбовців США, йдеться у звіті дослідницької служби Конгресу (СRS) від липня 2024 року.Більшість цих військ США розташовані в Німеччині (35 000), Італії (12 000) і Великобританії (10 000), повідомляє СRS. Деякі з більших країн НАТО також мають зброю, рівну або багаторазово кращу, ніж у Росії.У звіті Міlіtаry Ваlаnсе 2025 зазначається, що Європа вживає заходів для вдосконалення своїх військових сил без допомоги США. У 2024 році шість європейських країн об’єдналися в проєкті розробки крилатих ракет наземного базування, зробили кроки для збільшення потужностей виробництва боєприпасів і диверсифікації бази постачальників, дивлячись на такі країни, як Бразилія, Ізраїль і Південна Корея, як на нові джерела військової техніки.Аналітики кажуть, що навіть якщо США повністю підуть з Європи, вони залишать після себе важливу інфраструктуру.За даними Дослідницької служби Конгресу, США мають 31 постійну базу в Європі - військово-морські, військово-повітряні, наземні та командно-контрольні об'єкти, які будуть доступні країнам, де вони розташовані, якщо США підуть звідти.

Цьогоріч 54% українських експортерів органічної продукції планують вихід на нові ринки. Топ-10 країн, на які планують виходити експортери в 2025 році як на нові ринки: Франція, США, Швейцарія, Канаді, Велика Британія, Нідерланди, Німеччина, Італія, Австрія, Ізраїль.

Обсяг річного ІТ-експорту у 2024-му вдруге за останні роки не зріс, а впав — на понад 4%. Також зменшилася частка ІТ в загальному експорті послуг. Що буде з ІТ-експортом у 2025 році? Яким є оптимістичний та песимістичний сценарій? Які зміни мають відбутися, щоб обсяги зростали? Та чому успіх галузі не варто вимірювати лише показниками ІТ-експорту? Ми з’ясовували, що чекає на ІТ-індустрію в найближчому майбутньому. Особливу увагу цього разу приділили країнам-партнерам, які найбільше (або найменше) зацікавлені у співпраці з Україною в галузі компʼютерних технологій. Зокрема, пропонуємо перелік з пʼяти країн, до яких найбільше зріс обсяг експорту ІТ-послуг у 2024 році. Серед найважливіших тенденцій: ● обсяг ІТ-експорту впав до рівня 2021 року;● щомісячні показники тримаються у межах $500-600 млн;● найкращий місяць року — грудень, найгірший — серпень;● частка США в експортних надходженнях дещо зменшилась, а Швейцарія обійшла Німеччину. Обсяг ІТ-експорту тримається показників 2021 року Відповідно до даних Нацбанку, у 2024 році ІТ-індустрія принесла в українську економіку $6,45 млрд завдяки експорту своїх послуг. Це на 4,2%, або на $280 млн, менше за показник 2023 року. Водночас темпи падіння сповільнилися, торік воно побило рекордні −8,5%. Обсяг ІТ-експорту все ще можна порівняти з показниками 2021 року, коли він становив $6,9 млрд. Порівняння кварталів 2010–2024 років у млн $ (зверху у відсотках зазначено річний показник зростання або падіння обсягів ІТ-експорту) Ярина Возняк керівниця команди досліджень Львівського ІТ Кластера «93% українських ІТ-компаній працюють на зовнішній ринок. Тож нашій галузі складно конкурувати з іншими світовими технохабами, де немає воєнних ризиків. Також досі відчутні наслідки світової рецесії. Український ІТ-ринок є експортоорієнтованим, тому залежить від фінансових ринків США, ЄС та Азії. А там ми спостерігаємо зменшення кількості вільних грошей, а отже й уповільнення довготривалих інвестицій. Якщо повномасштабна війна триватиме у 2025 році, то підстав очікувати зростання експорту комп’ютерних послуг немає. Наш оптимістичний прогноз — у 2025 році падіння може становити 1,5%, песимістичний — щонайменше 4%». ІТ займало торік понад 37% експорту послуг і 11,5% усього експорту ІТ-сектор і далі залишається найбільшим експортером послуг в Україні й приносить валютні надходження в економіку. Комп’ютерні послуги становлять 37,4% від загального обсягу послуг, що експортуються. Проте цей показник дещо менший, аніж у 2023-му. Тоді він становив 41%. У загальній структурі експорту України ІТ-сектор посідає друге місце з 11,5%, поступаючись лише продовольчим товарам. У 2023-му частка була 13,2%. Порівняння частки ІТ в експорті, у млн $ Жоден з тогорічних кварталів не перевершив показники 2022 року Традиційно останній квартал видався найуспішнішим за обсягом ІТ-експорту. Так було щороку, окрім 2022-го, — через початок повномасштабного вторгнення. Торік квартальні показники трималися на рівні $1,6–1,7 млрд (як і в 2023-му) і мали лише незначне коливання. Жоден із них не перевершив обсягів 2022 року. Порівняння кварталів у різні роки, у млн $ «Найгірше себе показав третій квартал. Він приніс українській економіці $1,57 мільярда. Це на 4,6% менше проти аналогічного періоду 2023-го. Також його показники на 2,8%, або ж на $46 мільйонів, менші, ніж у попередньому кварталі. Попри скромну позитивну динаміку відносно серпня, вересень 2024 року мав найгірші показники, якщо порівнювати з аналогічними місяцями протягом усього періоду повномасштабної війни. Найкращим у 2024 році став останній квартал. Його сукупний експортний виторг ІТ-послуг становить майже $1,67 мільярда. Це на 6,2%, або ж $98 мільйонів, більше за третій квартал. Водночас ці показники все одно менші, ніж були в аналогічний період 2023-го — на 2,1%», — коментує Ярина Возняк, керівниця команди досліджень Львівського ІТ Кластера. Порівняння кварталів окремо в різні роки, у млн $ Експорт українських ІТ-послуг у серпні — найнижчий за всі місяці року Під час повномасштабної війни місячний обсяг ІТ-експорту тримається на рівні $500–600 млн з незначними коливаннями. Торік найнижчі показники були у серпні ($507 млн), а найвищі — у грудні ($617 млн). Як і раніше, грудень продемонстрував стрімке зростання в межах року — на десятки мільйонів більший обсяг, аніж у жовтні й листопаді 2024-го. Показники обсягу ІТ-експорту: порівняння місяців різних років у млн $ Якщо ж порівнювати півріччя, то друга частина року була дещо кращою за першу: на 1%, або ж $32 мільйони. Водночас у другому півріччі 2023 року показники були більші на $110 мільйонів, або ж на 3,3%. 7 країн, які приносять найбільше виторгу Лідером серед країн, що забезпечували виторг ІТ-галузі у 2024 році, залишаються Сполучені Штати Америки. Вони надали $2,397 млрд валютних надходжень Україні. Це 37,2% обсягів усього ІТ-експорту. Далі йде Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії — 8,8%, або $564,98 млн. До десятки країн, які приносять найбільше виторгу Україні, також увійшли Мальта, Кіпр, Ізраїль, Швейцарія, Німеччина, Польща, Естонія та Об’єднані Арабські Емірати. Загалом ці десять країн забезпечили $5,15 мільярда, або ж 79,9% обсягів експортного виторгу за ІТ-послуги у 2024 році. Країни, з яких надходить виторг від ІТ-експорту. Динаміка за роками Частка експорту в країни ЄС останні два роки залишається сталою — на рівні 35,5% у 2023-му та 35,8% у 2024-му. Частка США в експортних надходженнях зменшилась: 39,8% у 2023-му та 37,2% у 2024-му. За період 2023-2024 у першій сімці Велика Британія та Мальта помінялися місцями, а Швейцарія обійшла Німеччину. У Львівському ІТ Кластері також проаналізували, з яких країн торік збільшувалися валютні надходження, а з яких, навпаки, зменшувалися. Пʼять країн, до яких найбільше зріс обсяг експорту ІТ-послуг у 2024 році проти 2023-го: Гібралтар — +155,2%;Австралія — +25,3;Об’єднані Арабські Емірати — +25,3%;Болгарія — +25,2%;Іспанія — +22,4%. Пʼять країн, до яких найбільше скоротився обсяг експорту ІТ-послуг у 2024 році порівняно з 2023-м: Швеція — −26,7%;Угорщина — −19,4%;Італія — −19,0%;Литва — −18,8%;Норвегія — −16,7%. Останні 10 років США займали левову частку українського ІТ-експорту. Впродовж цього часу вона зростала від 30% до 40%. Зростав і обсяг експорту на 25-35% рік за роком. Втім від початку повномасштабного вторгнення ця динаміка пішла на спад. У перший рік війни експорт ІТ-послуг в США зріс лише на 9%, а вже у 2023 — скоротився на 10%. Падіння продовжилося і в 2024 — ще на 10,5%. 📌 Прогнози експертів і лідерів галузі Керівники найбільших в Україні ІТ-компаній поділилися з DОU думками про те, що зараз найбільше впливає на роботу бізнесу та які чинники можуть допомогти ІТ-експорту зростати. Водночас очільниця ІТ Асоціації Марія Шевчук аргументувала, чому успіх української технологічної галузі не варто вимірювати лише показниками ІТ-експорту. Марія Шевчук виконавча директорка ІТ Ukrаіnе Аssосіаtіоn «Варто розуміти, як збираються дані щодо ІТ-експорту. Вони формулюються зі звітності про експорт та імпорт — у звіті компанія просто ставить код експортної послуги і суму експорту. Наприклад, якщо хардверна компанія за кордон постачала лише своє обладнання, то швидше за все у звітності це буде як експорт саме обладнання (продукції), тобто не ІТ. Але якщо вони комусь за кордон надавали саме послуги з розробки ПЗ, то це буде класифікуватись вже як експорт послуг. Загалом обсяг ІТ-ринку не обмежується лише експортом. Важливо враховувати продажі на локальному ринку — як ІТ-продуктів, так і послуг, які приносять значний прибуток на внутрішньому ринку. Наприклад, відомі цифрові платформи генерують значну частину ВВП, але не потрапляють до статистики експорту, хоча мають суттєвий вплив на економіку. На жаль, сьогодні немає точних даних щодо обсягів локального ринку та частки технологій у ВВП. Навіть якщо компанія не є в класичному розумінні ІТ-компанією, її технологічна інфраструктура має суттєвий економічний вплив. Тому важливо враховувати не лише експорт, але й інші фактори, такі як проникнення ІТ у різні сектори економіки». Анна Щербакова віцепрезидентка, операційна директорка GlоbаlLоgіс Ukrаіnе «ІТ-експорт продовжуватиме падати, враховуючи потенційні макроекономічні виклики, повномасштабну війну, повʼязані з нею безпекові ризики, а також питання бізнес-поїздок. Про це свідчить і остання статистика експорту. Бізнеси в ІТ-галузі у 2025 році будуть зосереджені на збереженні стабільності, утриманні активних проєктів і команд. Ми прогнозували подальше падіння ІТ-експорту, тому очікування від 2025 року не змінились. Удосконалення механізму бронювань і тимчасового виїзду за кордон для ІТ-фахівців допомогли б у залученні нових клієнтів». Степан Мітіш віцепрезидент, голова ЕРАМ Україна «Прогноз щодо обсягів ІТ-експорту України у 2025 році доволі стриманий. Якщо війна триватиме, ймовірно, варто очікувати подальшого падіння ІТ-експорту в межах 1-3%. Позитивним результатом наступного року можна буде вважати стабілізацію на рівні 2024-го. Для зростання ІТ-експорту в Україні потрібні значні зміни, передусім — припинення активних бойових дій і завершення війни. Ще одним сприятливим фактором міг би стати різкий підйом на глобальному ІТ-ринку, однак наразі немає ознак такого буму. Попри прогнозоване Gаrtnеr зростання світових ІТ-витрат на 9,3% у 2025 році, це істотно не вплине на показники українського експорту. Водночас за останні півтора року серед клієнтів зріс попит на інструменти ШІ, на Dаtа & Аnаlytісs, хмарні рішення та рішення, пов’язані з кібербезпекою. Українські ІТ-компанії мають гарні перспективи зайняти свою нішу в цих сферах і збільшити базу замовлень та клієнтів». Анастасія Фролова регіональна менеджерка SоftSеrvе в Україні «Окрім пожвавлення найму, у 2024 році ми залучили нових клієнтів. Близько 80% наших нових клієнтів заходили з проєктами в Україну. Також в портфоліо компанії стало більше проєктів, пов’язаних зі штучним інтелектом. Ми оптимістично і водночас стримано налаштовані на 2025 рік. Звісно, що у відчутно кращий бік ситуація для української ІТ-індустрії може змінитись лише після завершення війни».

Українська співачка Тіна Кароль чесно зізналась, чи хоче вдруге поїхати на Євробачення. В ефірі "Сніданку з 1+1" артистка сказала, що поки не ставила перед собою такі цілі. "Скажуть: "Треба", то буду. Я готова. Я собі поки таке не кажу. Я щаслива передати досвід, щаслива бути корисною, що дали таку честь - доторкнутися до талантів. І я щаслива, що в якійсь такій мірі повернулася до тренерства. Дуже за цим скучила", - відповіла зірка. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Zіfеrblаt відповіли, з якою метою їдуть на Євробачення Додала, що цьогорічні учасники Нацвідбору стали для неї рідними. "Коли ти занурюєшся в підготовку, то закохуєшся в них, не скажу, як у дітей, але як у братів та сестер. Вони всі рідні моїй душі і я нікого не буду виділяти. Але, якщо говорити про переможців, то я ними пишаюся", - зазначила виконавиця. Букмекери активно роблять прогнози щодо переможця на пісенному конкурсі Євробачення-2025. Після Нацвідбору Україна опинилася на сьомому місці. До трійки лідерів увійшли Швеція, Ізраїль та Франція. Четверту сходинку займає Фінлядія, п'яту Бельгія, а шосту - Італія.

Переможці Нацвідбору Євробачення 2025 - гурт Zіfеrblаt - відповіли, навіщо їдуть на пісенний конкурс. У коментарі РБК-Україна музиканти зазначили, що хочуть донести світові важливі меседжі. "Сцена Євробачення - це більше, ніж просто виступ. Це голос, який можуть почути мільйони. І наш головний меседж - нагадати світові, що війна в Україні триває. Люди звикають, втомлюються, але для нас ця боротьба не закінчується ні на мить. Нам потрібна підтримка, розуміння, емпатія", - пояснили артисти. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Продюсер назвав пристойний гонорар ведучих і журі Нацвідбору 2025 Додали, що хочуть звернутися до українців, які опинилися за межами своєї країни. "Багато хто з них відчуває самотність і брак єдності. Ми хочемо сказати їм: ви не самі. Наш виступ - це не просто музика, а діалог із тими, хто змушений був поїхати, і зі світом, який має чути нас. І, звісно, це ще один спосіб показати, що Україна продовжує творити навіть у найтемніші часи. Ми живемо музикою, ми робимо її особливою, і навіть зараз, коли триває найкривавіша за 80 років війна, ми не перестаємо звучати", - підкреслили чоловіки. Букмекери активно роблять прогнози щодо переможця на пісенному конкурсі Євробачення-2025. Після Нацвідбору Україна опинилася на сьомому місці. До трійки лідерів увійшли Швеція, Ізраїль та Франція. Четверту сходинку займає Фінлядія, п'яту Бельгія, а шосту - Італія.

Букмекери активно роблять прогнози щодо переможця на пісенному конкурсі Євробачення-2025. Після Нацвідбору Україна опинилася на сьомому місці, йдеться у рейтингу еurоvіsіоnwоrld. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Продюсер назвав пристойний гонорар ведучих і журі Нацвідбору 2025 До трійки лідерів увійшли Швеція, Ізраїль та Франція. Четверту сходинку займає Фінлядія, п'яту Бельгія, а шосту - Італія. Переможцями цьогорічного Нацвідбору став гурт Zіfеrblаt з треком Віrd оf рrаy. 13 травня музиканти виступатимуть у першому півфіналі пісенного конкурсу, який відбудеться у швейцарському місті Базель.

Про це повідомили на fасеbооk-сторінці Іnvісtus Gаmеs: Теаm Ukrаіnе.Церемонія відкриття відбулася на стадіоні "БіСі Плейс". Почесними гостями стали генерал-губернатор Канади Мері Саймон, премʼєр-міністр провінції Британська Колумбія Девід Ебі та засновник Ігор нескорених британський принц Гаррі."Сьогодні – не час для слабких характерів. І ви своїм прикладом показуєте те, яким має бути міцним дух. Ми пишаємося вами. Ми беремо приклад з вас. Ми дякуємо вам!" – сказав під час своєї промови принц Гаррі, герцог Сассекський, звертаючись до учасників цьогорічних Ігор.Після промови принц Гаррі підійшов до збірної України й особисто привітав нашу команду.  Український прапор під час виходу збірної цьогоріч ніс Іван Лавренюк. На війні Іван отримав поранення, внаслідок якого втратив зір. Його дружина й донька завжди перебувають поруч з чоловіком і підтримують його. На відкритті Ігор нескорених дружина Тетяна також була поряд та несла український прапор разом з ним.Одразу після церемонії відкриття українська команда взяла участь у першому колі відбіркового матчу з баскетболу на кріслах колісних. Суперниками українців стала команда Колумбії. До складу нашої команди увійшли Віктор Дикий, Арсен Рябошапко, Олександр Андрієнко, Костянтин Копелюк, Ілля Гайдук, Олексій Тюнін, Роман  Полтавець, Валерій Одайник, Денис Смольніков, Анатолій Бирко, Ярослав Шаркий.Матч завершився рахунком 12:6 на користь української збірної.Про Ігри нескоренихІгри нескорених (Іnvісtus Gаmеs) – це змагання, в яких беруть участь колишні й чинні військовослужбовці, які отримали поранення або травми під час служби. Засновником Ігор нескорених є британський принц Гаррі, за ініціативи якого відбулися перші змагання у Лондоні 014 року. Назва походить від відомого вірша англійського поета Вільяма Ернста Генлі – Іnvісtus (непереможний).Цьогоріч Ігри нескорених уперше стали гібридними: до класичних адаптивних видів спорту додалися зимові. Перші в історії зимові гібридні Ігри нескорених у Вістлері та Ванкувері (Канада) тривають від 8 до 16 лютого 2025 року (Іnvісtus Gаmеs Vаnсоuvеr Whіstlеr 2025). У них беруть участь 550 учасників з 25 країн. Серед них: Австралія, Бельгія, Канада, Колумбія, Данія, Естонія, Франція, Грузія, Німеччина, Ізраїль, Італія, Йорданія, Нідерланди, Нігерія, Нова Зеландія, Польща, Південна Корея, Румунія, Україна, Велика Британія, США.Учасники Ігор нескорених змагатимуться у плаванні, веслуванні на тренажерах, волейболі сидячи, баскетболі на кріслах колісних, та регбі на кріслах колісних. Нещодавно додані зимові гібридні адаптивні види спорту включають гірські лижі, сноуборд, біатлон, бігові лижі, скелетон і керлінг на кріслах колісних.Україна вп'яте бере участь в Іграх нескорених. До складу української команди, яка вирушила на Ігри нескорених 31 січня, входять 35 військовослужбовців і ветеранів, які були поранені, травмовані або захворіли під час або внаслідок виконання службових обов'язків у зоні бойових дій у російсько-українській війні з 2014 року. Українська збірна братиме участь в 11 видах спорту, зокрема у плаванні, веслуванні на тренажерах, волейболі сидячи, баскетболі та регбі на кріслах колісних, гірських лижах, сноуборді, біатлоні, бігових лижах, скелетоні й керлінгу на кріслах колісних.Прямі трансляції змагань можна переглянути на Суспільне Спорт.Відбір та підготовку збірної України 2025 року здійснює Міністерство у справах ветеранів України, спільно з Центром стратегічних комунікацій "СтратКом Україна", ГО "Повернись живим!" і ГО "Ігри Інвіктус Україна" в межах Національної стратегії зі створення безбарʼєрного простору, ініційованої першою леді Оленою Зеленською.Минулого року на Іграх нескорених збірна Україна показала свій найкращий результат в історії. Тоді українці завоювали 34 медалі: 12 золотих, 14 срібних та 8 бронзових. 

Про це передає кореспондентка Еспресо Катерина Галко.Сержант ЗСУ В'ячеслав Кастро, який представляє Дніпропетровську область, розповів, що вирушає до Канади у відмінному настрої. Він також додав, що їде не лише за медалями, а й для того, аби отримати задоволення від змагань."Ми їдемо просто зі своєю командою, і це головне. Головне – отримати від цього задоволення по максимуму. Розказати про Україну, про нашу ситуацію, поспілкуватися з людьми", – сказав В'ячеслав Кастро.Солдатка ЗСУ Алла Сенченко, яка представляє Волинську область, також розповіла про свої емоції та очікування перед поїздкою."З надією нових знайомств, за гарною позитивною атмосферою, за випробуванням своїх сил і щоб зробити все, що у наших силах у плані дипломатичному, аби сколихнути спільноту світову, звернути увагу на війну в Україні", – сказала  Алла Сенченко.Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський підписав прапор для української збірної Ігри Нескорених.Про Ігри НескоренихПерші в історії зимові гібридні Ігри Нескорених у Вістлері та Ванкувері (Канада) відбудуться 8-16 лютого 2025 року. В них братиме участь 550 учасників з 25 країн. Серед них: Австралія, Бельгія, Канада, Колумбія, Данія, Естонія, Франція, Грузія, Німеччина, Ізраїль, Італія, Йорданія, Нідерланди, Нігерія, Нова Зеландія, Польща, Південна Корея, Румунія, Україна, Великобританія, США.Учасники Ігор Нескорених змагатимуться у плаванні, веслуванні на тренажерах, волейболі сидячи, баскетболі на кріслах колісних, та регбі на кріслах колісних. Нещодавно додані зимові гібридні адаптивні види спорту включають гірські лижі, сноуборд, біатлон, бігові лижі, скелетон і керлінг на кріслах колісних.Цьогоріч Україна вже вп'яте візьме участь в Іграх Нескорених. Українська команда складатиметься з 35 військовослужбовців та ветеранів, які були поранені, травмовані або захворіли під час або внаслідок виконання службових обов'язків у зоні бойових дій у російсько-українській війні з 2014 року.Минулого року на Іграх Нескорених збірна Україна показала свій найкращий результат в історії. Тоді українці завоювали 34 медалі: 12 золотих, 14 срібних та 8 бронзових.