Search trend "Тривога Львів"

Sign up, for leave a comments and likes
Update your interests
Також, Ви можете змінити вподобання в налаштуваннях Стрічки
Футбол 24 on we.ua
"Футбол 24" обговорив 4-й тур УПЛ з екс-наставником донецького Металурга, Карпат, Говерли та багатьох інших клубів Олександром Севідовим. – Карпати вперше втратили очки в цьому сезоні, зігравши внічию з Лівим Берегом. Зважаючи на їхній впевнений старт і те, що суперник лише повернувся до УПЛ, цю нічию можна назвати невдачею для львівʼян?
– Ну, якщо дивитися на таблицю та ранг суперника, то, звісно, мабуть, можна. Але треба розуміти, що рано чи пізно будь-яка команда втрачає очки. Цілком можливо, що це була певна недоналаштованість на Лівий Берег, на новачка УПЛ. Тому нічого надзвичайного чи трагічного для Карпат у цьому не сталося.
Легіонер Карпат – про рівень чемпіонату України: "УПЛ залишається в десятці найкращих ліг світу"
– Могло позначитися на команді те, що вона вже провела кілька важких, а головне успішних матчів на старті сезону, чи говорити про втому поки зарано?
– Звичайно, втомитися команда не могла. Просто, я думаю, накопичилася, можливо, якась зайва самовпевненість, тому що попередні поєдинки були складними, і Карпати повигравали ці матчі з сильнішими суперниками. Можливо, якась внутрішня самовпевненість, що цю команду ми легко можемо обіграти. Але так у футболі зараз не буває.
– Шахтар сенсаційно програв Поліссю 0:2. Що вас найбільше здивувало в цій поразці: результат, сама гра Шахтаря чи те, наскільки впевнено Полісся скористалося проблемами суперника?
– Сказати, що прямо здивувало... Взагалі Шахтар навіть у виграшних матчах зараз не особливо вражає, незважаючи на якісь гучні заяви. І вже там порахували, скільки очок Шахтар набере в Лізі чемпіонів. Не знаю, де і з ким він їх набере, але вже порахували.
На мій погляд, Шахтар зараз ще далекий від ідеальної форми – можливо, навіть не стільки фізичної, скільки ігрової. Тому що не виглядає тією командою, яка може вийти і будь-якого суперника обіграти.
Що стосується цієї гри, ну, погодьтеся, що у Полісся теж дуже пристойний склад. І те, що Полісся десь пригальмувало на старті, особливо після невдачі у своїй єврокубковій кампанії, зараз вони трохи компенсували.
Єдине, що залишається побажати Поліссю, – не зупинятися. Тому що зазвичай після ігор із грандами команди трохи розслабляються. Розслаблятися Поліссю зараз не можна, якщо вони хочуть завоювати медалі, які декларують.
– Після матчу Арда Туран, відповідаючи на запитання про суддівство, запропонував Ігорю Суркісу, Андрію Шевченку та Ніколі Ріццолі разом переглянути всі спірні епізоди цього туру, натякаючи на помилки... Як ви сприйняли таку заяву тренера?
– Знаєте, в принципі, це нормально. Будь-який тренер захищає свою команду. У нас багато наставників звертають на це увагу. Тренери, а ще більше журналісти, особливо ті журналісти, які симпатизують тій чи іншій команді.
Помилок дійсно зараз стало багато. Незважаючи на те, що там говорять, мовляв рівень суддівства підвищився, таких результативних помилок, погодьтеся зі мною, стало багато. І навіть якщо куратор визнає ці помилки, чого раніше не було, завжди знаходили якісь причини, щоб виправдати суддів.
Я на це особливої уваги не звертаю, тому що це емоції після програної зустрічі. Багато тренерів часто висловлюють претензії арбітрам. Чи вплинуло це на гру? Знаєте, все-таки ми звикли до того, що у нас Шахтар і Динамо – це гранди. І скарги на суддівство з боку таких команд ми вже бачили. Були епізоди, коли це навіть перетворювалося на меми. Тому для мене особисто нічого дивного, що тренер поскаржився на суддівство одразу після матчу.
– Чорноморець здобув першу перемогу в сезоні, обігравши Кривбас. Наскільки цей результат може допомогти команді швидше адаптуватися до УПЛ після повернення в еліту? Ще й на тлі ударів по стадіону, базі...
– Знаєте, я не прихильник втручати сюди війну, хоча вона й позначається на житті всіх громадян України, не лише футболістів. Певно, на футболістах вона позначається менше, ніж на інших громадянах.
Якщо брати суто спортивні моменти, то перемога завжди дає позитивні емоції. Але Чорноморцю буде дуже важко набирати очки. Хоч я особисто давно знаю Романа Григорчука, з яким колись грав, команді непросто і з кадровим складом, і загалом буде складно здобувати очки.
Кривбас традиційно є нестабільною командою: може виграти матч і обіграти будь-якого суперника, а може поступитися. Тому сподіваюся, що одесити трохи піднімуть дух, адже невдачі негативно позначаються на емоційному стані команди.
– Матч ЛНЗ – Верес через повітряні тривоги розтягнувся майже на сім годин, а завершився перемогою рівнян. Можливо, ви у своїй кар’єрі теж потрапляли в ситуації, коли матч надовго переривався. Як такі паузи впливають на футболіста і наскільки складно після тривалого очікування знову увімкнутися в гру?
– Під час війни я не тренував команди, тому мені важко судити саме з нинішньої ситуації. Але були моменти, коли команда, наприклад, приїжджала і матчі переносили. Це змінює підготовку. Взагалі, за такої обстановки, коли матч триває по шість із половиною годин, про якусь емоційну, тактичну чи психологічну підготовку вже не йдеться. Грають як виходить.
Тому тут, на мій погляд, Вересу просто пощастило забити зі стандарту. У ЛНЗ уже просто не було часу відігратися.
"Точки відліку для мене не існує": Шандрук про гол Чечера, складний календар Вереса і слово, яке не подобається
Тренеру та команді другий рік поспіль дуже важко. Залишається лише побажати ЛНЗ удачі, тому що, вважаю, результат у минулому чемпіонаті був для команди дещо більше авансом. За рівнем гравців, на мою думку, ЛНЗ не належить до топ-4 чи топ-5 УПЛ. Це хороша команда, середняк турнірної таблиці.
– Харків розгромив Зорю 3:0 після поразок від Полісся та Шахтаря. У клубу доволі серйозні амбіції. Чи бачите ви за цією командою потенціал, щоб цього сезону боротися за високі місця? Загадували ж навіть про чемпіонство.
– За чемпіонство точно навряд чи Харків побореться. А за медалі я вам так скажу: якщо київське Динамо дозволить боротися за медалі, то Харків може це зробити, чому ні? Якщо київське Динамо буде так продовжувати грати, як грає.
– Матч Зоря – Харків також довелося переривати через повітряні тривоги, причому гра відбувалася без глядачів. Якщо такі ситуації ставатимуть регулярними – як, на вашу думку, українському футболу адаптуватися до цих реалій? Чи є взагалі рішення, яке дозволить зберегти нормальний формат чемпіонату за таких умов?
– Знову ж таки, я не професійний функціонер, а ці питання вирішують вони. Та, на мою думку, треба проводити матчі лише на заході України, де таких тривог набагато менше.
Проводити їх ось так, коли по чотири, по три, по п’ять, а іноді, як у ЛНЗ, по шість годин, щоб зіграти матч, – це вже жодного стосунку до футболу не має. Це так: вийшли, пограли, пішли. Вийшли, пограли, пішли.
Погодьтеся, вже жодної динаміки, жодного задоволення, не кажучи про якусь видовищність. Тому, гадаю, треба ухвалити вольове рішення й грати, умовно, у Львові, Франківську, Ужгороді, де є можливість справді провести повноцінний матч, який можна дивитися, ну хоча б по телевізору.
– Матч Динамо та Буковини виявився видовищним. Усі три голи, які пропустив В’ячеслав Суркіс, враховуючи скасований, сталися через його помилки. Де причина такої невпевненої гри воротаря Динамо?
– Я б зараз не звалював усе на воротаря Динамо. Знаєте, як голкіпери раніше жартували в таких ситуаціях: "Не давайте бити". За великим рахунком, київське Динамо зараз перебуває на такому піку ігрової та, напевно, емоційної форми. Я не знаю, що відбувається в клубі. Взагалі я завжди з великою повагою, хоч і корінний донеччанин та вихованець донецького Шахтаря, ставлюся до Динамо, тому що в цього клубу мільйони вболівальників. І, як би нескромно це зараз не звучало, на всьому пострадянському просторі ці мільйони прихильників у київського Динамо залишилися.
Динамо зазнало розгрому від Буковини – Суркіс привіз три голи і попросив заміну, Костюк на межі відставки
Ще раз кажу: я не знаю, що там відбувається всередині. Враховуючи всі проблеми, які є у президента клубу, напевно, з фінансуванням, із можливістю купувати гравців, але, знаєте, все-таки, мабуть, варто щось змінити, щоб легендарний клуб так не програвав.
Те, що помилки Суркіса, – ну, сьогодні помилки Суркіса. У минулій грі помилки були не Суркіса. Київське Динамо, за великим рахунком, так у футбол і не грає. Якщо в перших турах, коли відбулася зміна тренера, ми бачили, що вони землю гризли, то зараз і такого немає. Занадто багато авансів ми роздаємо молодим хлопцям. І дуже часто, особливо в нашому футболі, ці аванси не виправдовуються.
Тут же треба віддати належне й Буковині – спокійно, холоднокровно, незважаючи на статус команди-новачка Прем'єр-ліги, граючи з грандом, вони робили свою справу, знали, хто кому що і як має робити та коли. Сказати, що рахунок 3:0 був закономірним – не можна. Але й сказати, що перемога Буковини була незаслуженою, дивлячись на ігрову форму Динамо, теж не можна.
Фейли Суркіса у відеоогляді матчу Буковина – Динамо – 3:0
– Другий гол Кожушка скасували через фол перед взяттям воріт. Чи справедливе рішення арбітра?
– Ми з вами можемо хоч скільки завгодно розмірковувати. Я просто сказажу одне: не бачу зараз у рішеннях арбітрів закономірності.
Якщо у нас є якісь рекомендації, які арбітрам дають, було чи не було порушення, для мене завжди важливо, як вони судять. Їх же перевіряють, вони проводять спори, вони вивчають правила. У них є куратори, є ті, хто дивиться за цими кураторами, і ті, хто повинні доносити їм єдині правила, як мінімум для чемпіонату України.
Ми можемо говорити про різні школи суддівства. В Англії, наприклад, зазвичай дають боротися, в Іспанії можуть свистіти при умовно жорсткій грі. А у нас таку боротьбу можна побачити повсюди, у різних матчах. Просто трактування нашими арбітрами одного й того ж епізоду розмите. І це викликає певне нерозуміння.
Якщо ви вже вирішили давати боротися, або якщо м'яч якось там летить у руку і це не пенальті – то це не пенальті. А якщо там у центрі поля порушення і високо піднята нога – це червона, то це червона. Якщо це червона для одного, а, ви пам'ятаєте, для Біловара – це не червона. Отже щось не так у нашому суддівському корпусі. Та й, у принципі, в нашому футболі.
– Костюк був під загрозою відставки. Після 0:3 поки тиша. От що ви б зробили в такій ситуації?
– Ви знаєте, Костюк усе своє свідоме життя пропрацював у київському Динамо. Як мінімум тренером, так. Подавати у відставку в такій ситуації, ну... Він, як там говорять, "динамівське серце". Думаю, що від першого дня він у тісному контакті з президентом клубу. Сумніваюся, що він ухвалить рішення подати у відставку.
Єдине, що, як раніше казали: "Не викидай старі личаки, поки не купив нові". Якщо у Динамо є на прикметі якийсь тренер і вже ведуться переговори або вони зараз екстрено проведуться, то я думаю, що Костюка змінять. Або будуть чекати, коли ці переговори пройдуть успішно. Інших варіантів просто немає.
– Хто може замінити його на посту тренера Динамо?
– Ось це ви зараз запитали... Це дуже важкий момент, знаючи специфіку київського Динамо – вони все-таки віддають перевагу людям, які добре знають клуб. Можливо, за логікою Ігоря Суркіса, це й правильно. А може й неправильно, тому що потрібне таке незамилене око, як кажуть, свіжий погляд на всі проблеми.
"Буковина нічим не здивувала": Костюк назвав причини розгромної поразки Динамо
Чи готовий президент щось змінювати, якщо до нього приходять і ставлять певні умови? Чи готовий президент змінювати відносини з клубом, які складалися вже десятиліттями? Це велике питання. Якби в Ігоря Михайловича була якась кандидатура з вітчизняних тренерів… Ну, зараз багато хто говорить за Сергія Кравченка. Але Сергій Кравченко ще не працював самостійно, тому дуже важко спрогнозувати, як це буде.
Ну, а кого ви бачите тренером Динамо, наприклад? Хто вам спадає на думку? Ось бачите, ось ми з вами не знайшли тренера для Динамо. Тому нехай Ігор Михайлович ламає голову (Сміється).
Я думаю, що це дуже важке питання. Ми з вами можемо міркувати про те, що бачимо з боку. Картинку ми бачимо – тільки вершину айсберга. Що відбувається в клубі, ми не знаємо. Але, на мій погляд, якщо вже змінювати, то змінювати треба все радикально, бо це не проблема Динамо сьогодні чи цього року. Ця проблема існує вже багато сезонів.
За моєю пам’яттю, останні кардинальні зміни в Динамо – це, мабуть, найяскравіші роки, були за Сергія Реброва. І нова команда була зібрана, звичайно ж, за іменами дуже серйозна. Але після цього якось усе тихіше, тихіше, тихіше. Потім був сплеск при Луческу, царство йому небесне, вони стали чемпіонами, але в єврокубках усе програли. І ми звикли, що київське Динамо програє у єврокубках. Тому, на мій погляд, треба щось кардинально змінювати, якісь підходи.
Чи готовий Ігор Михайлович до кардинальних змін – велике питання. Знайти тренера, який буде, знову ж таки, прислухатися до того, що говорять усі навколо, – це не вихід для київського Динамо.
"Перед Динамо не падати духом": вінгер ЛНЗ про найдовший матч і сенсаційну поразку від Вереса
Футбол 24
Футбол 24
Go to football24.ua
Чемпіон on we.ua
В Українській Прем'єр-лізі відбулися матчі четвертого туру сезону-2026/27. Поєдинки проходили на тлі безпрецедентних російських атак. Попри терористичні удари країни-агресорки, усі заплановані матчі відбулися.
Головною подією стала перемога Полісся над Шахтарем у центральному матчі туру. Львівські Карпати втратили перші очки в сезоні, але зберегли лідерство. Рівненський Верес на виїзді завдав поразки віцечемпіону, Харків у багатостраждальному матчі обіграв Зорю, а Буковина створила найбільшу сенсацію туру, розгромивши Динамо.
"Чемпіон" у традиційному огляді підбиває підсумки четвертого туру УПЛ.
П'ятниця, 28 серпня
Колос – Оболонь 0:0
Субота, 29 серпня
Кудрівка – Епіцентр 0:3
Лівий Берег – Карпати 1:1
Шахтар – Полісся 0:2
Неділя, 30 серпня
Чорноморець – Кривбас 1:0
ЛНЗ – Верес 0:1
Зоря – Харків 0:3
Понеділок, 31 серпня
Буковина – Динамо 3:0
Матчі під гул повітряної тривоги
Російські терористи зіпсували практично кожен матч четвертого туру. Через повітряні тривоги довелося відкласти старт п'яти з восьми поєдинків.
Найбільш драматично розвивалися події у Черкасах, де матч ЛНЗ – Верес тричі переривали через повітряні тривоги. У підсумку поєдинок тривав понад 6,5 години. Натомість зустріч Зоря – Харків у Києві через затяжну тривогу не вдалося завершити в неділю – команди дограли матч наступного дня.
Через постійні російські атаки на Київ та область матчі в столиці проходять без глядачів, адже безпека залишається на першому місці.
Варто нагадати, що влітку російська армія зруйнувала базу Чорноморця та пошкодила головну арену в Одесі. Крім того, був приліт поблизу стадіону "Динамо" імені Валерія Лобановського. Відтак проведення чемпіонату України дедалі частіше стикається з безпековими викликами.


Стадіон "Чорноморець"


ФК Чорноморець



Оболонь знову не дозволила Колосу перемогти
"Пивовари" – незручний суперник для Колоса. Ця теза вкотре підтвердилася у сьомому очному протистоянні команд, яке завершилося без забитих м'ячів.
Підопічні Руслана Костишина володіли перевагою та створили достатньо моментів, щоб здобути першу перемогу в сезоні. Особливо активним у складі ковалівців був Кане, який постійно перегравав опонентів на своєму правому фланзі.




ФК Колос



Зрештою Оболонь могла й вирвати перемогу, якби у компенсований час Маткевич був влучнішим. У підсумку кияни, які через реконструкцію домашньої арени проводять старт сезону на виїзді, здобули третю нічию. Колосу варто терміново виправляти становище, адже команда попри перший зароблений бал залишилася на дні турнірної таблиці.

Відеоогляд матчу Колос – Оболонь







Епіцентр не помітив втрати лідера
Матч проти Кудрівки став для Епіцентра другим після відходу в Карпати лідера команди Хоакіна Сіфуентеса. Попередній кубковий поєдинок залишив відкритим головне питання – хто замінить іспанця в організації атак. Проте "подоляни" довели, що вони насамперед тренерська команда.
Героєм зустрічі став півзахисник Епіцентра Артем Козак, який оформив три асисти. Спочатку він двома розрізними передачами вивів на ударну позицію автора дубля Вадима Сидуна. А наприкінці зустрічі Козак асистував Карлосу Рохасу, який забив ефектним ударом з гострого кута в стилі Марко ван Бастена.


Артем Козак


ФК Епіцентр



Кудрівка не заслуговувала на розгромну поразку. "Сіверяни" мали нагоди відігратися, а особливо небезпечними були стандарти у виконанні Олександра Бєляєва. Однак скористатися своїми шансами господарям не вдалося.

Відеоогляд матчу Кудрівка – Епіцентр







Лідер спіткнувся об Лівий Берег
Команда Франа Фернандеса прибула до Києва у статусі лідера чемпіонату. У трьох попередніх матчах "леви" здобули три перемоги та забили суперникам 10 голів. Черговий іспит на них чекав у грі проти непоступливого Лівого Берега.
Неприємності для "зелено-білих" почалися ще перед матчем – через ушкодження не зміг зіграти результативний Ян Костенко. На позицію центрфорварда вийшов літній новачок Карпат Жозе Сері.




ФК Карпати



Підопічні Фернандеса закрутили справжню карусель на половині поля "лелек". Не вистачало лише завершального удару, щоб втілити перевагу в результат. На початку другого тайму бразилець гостей Фелліпе забив свій третій гол у чемпіонаті. Проте господарі одразу ж відігралися завдяки діям Назарія Воробчака.
Карпати так і не змогли дотиснути непоступливого суперника. Лідер втратив перші очки в чемпіонаті, хоча розраховував здобути максимум.

Відеоогляд матчу Лівий Берег – Карпати







Перша поразка чемпіона в сезоні
Донецький Шахтар виставив на гру проти Полісся лише трьох українців. Завдяки новим регламентним нормам донеччани мають змогу задіяти вісьмох легіонерів, якщо один із них має паспорт ЄС.
Головний тренер Полісся Руслан Ротань теж зумів здивувати стартовим складом. Вперше після майже річної перерви у ворота став Олег Кудрик, який замінив нестабільного Георгія Бущана. На позиції опорного півзахисника зіграв новачок "вовків" Андрусв Араухо, а правим захисником вийшов резервіст Микита Кравченко.


Матч Шахтар – Полісся


ФК Шахтар



Ці зміни принесли результат. Полісся надійно зіграло в обороні, не дозволивши бразильцям "гірників" відзначитися. "Вовки" відкрили рахунок після флангового проходу Леандро Андраде, який віддав асист на Олександра Назаренка.
Другий гол вкотре продемонстрував проблеми в захисті чемпіона. Джокер Ротаня Олександр Андрієвський не потрапив в офсайдну пастку та встановив остаточний рахунок зустрічі.
Полісся завдало першої поразки Шахтарю в сезоні. Тренерському штабу Арди Турана варто попрацювати над помилками, оскільки в єврокубках буде ще складніше. Натомість Полісся довело статус незручного суперника для донеччан, здобувши четверту перемогу у семи очних матчах в УПЛ.

Відеоогляд матчу Шахтар – Полісся







Одесити реабілітувалися після кубкового провалу
Напередодні матчу з Кривбасом "моряки" зазнали ганебної поразки від Вільхівців (0:1) у Кубку України. Тож команда Романа Григорчука прагнула реабілітуватися перед власними вболівальниками.




ФК Чорноморець



Долю матчу вирішив гравець, який вийшов на заміну після перерви. На 77-й хвилині півзахисник "моряків" Віталій Фарасєєнко забив диво-гол, який приніс одеситам перемогу.
Чорноморець здобув першу перемогу в сезоні та може дещо перевести подих. Втім, попереду на одеситів чекають непрості поєдинки.

Відеоогляд матчу Чорноморець – Кривбас







Несподівана звитяга Вереса
Через повітряні тривоги матч у Черкасах тривав з 15:30 до 22:15. Рваний темп виявився більш сприятливим для команди, що обороняється. Свій шанс рівненські "вовки" отримали під час розіграшу кутового. Після подачі від прапорця першим до м'яча встиг Данило Чечер, який забив дебютний гол в УПЛ.


Віталій Пономарьов


ФК ЛНЗ



Після гри головний тренер віцечемпіонів Віталій Пономарьов назвав поразку незаслуженою.
"Третя поспіль домашня поразка від Вереса? У Вереса один удар у площину воріт, і суперник забив після кутового. Я не бачу тут якихось закономірностей, просто треба виходити і грати з першої хвилини максимально налаштовано, максимально зібрано", – сказав Пономарьов.
Верес перервав свою безвиграшну серію з дев'яти матчів. Натомість ЛНЗ зазнав другої поразки, зіткнувшись із "кризою другого сезону".

Відеоогляд матчу ЛНЗ – Верес







Харків дотиснув Зорю у дограному матчі
Ще одним центральним поєдинком туру стала зустріч Зорі та Харкова. Недільний матч командам довелося догравати в понеділок.
У першій частині поєдинку харків'яни повели в рахунку завдяки голу Ітодо, який скористався виходом сам на сам. Натомість героєм другої частини став Батон Забергджа. Косоварський легіонер "золотисто-багряних" оформив дубль, фактично знявши питання про переможця.




ФК Харків



Харків здобув важливу перемогу, особливо після поразок від Полісся (1:3) і Шахтаря (0:1). Натомість Зорі бракує стабільності – команда Віктора Скрипника вдруге провалилася після яскравої перемоги.

Відеоогляд матчу Зоря – Харків







Фіаско Динамо на тлі помилок Суркіса
Молодий голкіпер Динамо В'ячеслав Суркіс став головним антигероєм поєдинку з Буковиною. Через його помилки "жовто-чорні" здобули перевагу у два м'ячі, деморалізувавши фаворита матчу.


В'ячеслав Суркіс


ФК Динамо



На 60-й хвилині головний тренер гостей Ігор Костюк замінив Суркіса, випустивши Іллю Ольхового. Проте результат матчу фактично був уже вирішений. Третій гол у ворота киян у виконанні Олега Ільїна став логічним підсумком поєдинку.
Буковина здобула першу перемогу після повернення до елітного дивізіону та вперше в історії обіграла Динамо. Ба більше, до матчу з Динамо "жовто-чорні" ще не забивали в нинішньому сезоні УПЛ.
Столичний гранд зазнав нищівної поразки, яка може коштувати Костюку тренерського крісла.

Відеоогляд матчу Буковина – Динамо







Найкращі бомбардири
У списку бомбардирів відбулися зміни. До Кауана Еліаса, який забив три голи, приєднався його співвітчизник з Карпат Фелліпе.


Фелліпе


ФК Карпати



До чільної десятки увійшли Вадим Сидун з Епіцентра та Батон Забергджа з Харкова, які оформили дублі в звітному турі. Також другий гол у сезоні забив нападник харківського клубу Петер Ітодо.
1. Кауан Еліас (Шахтар) – 3 голи (4 матчі)
2. Фелліпе (Карпати) – 3 голи (4 матчі)
3. Ян Костенко (Карпати) – 2 голи (3 матчі)
4. Матвій Пономаренко (Динамо) – 2 голи (3 матчі)
5. Батон Забергджа (Харків) – 2 голи (4 матчі)
6. Петер Ітодо (Харків) – 2 голи (4 матчі)
7. Ігор Краснопір (Полісся) – 2 голи (4 матчі)
8. Вадим Сидун (Епіцентр) – 2 голи (4 матчі)
9. Владислав Бабогло (Карпати) – 2 голи (3 матчі)
10. Хоакін Сіфуентес (Епіцентр) – 2 голи (3 матчі)
Турнірна таблиця після 4 туру УПЛ
Львівські Карпати завдяки поразці Шахтаря одноосібно очолили турнірну таблицю. Лише одним балом лідеру поступається Полісся, яке посідає друге місце. Замикає трійку чинний чемпіон – Шахтар.
У спину лідерам дихає Епіцентр, який несподівано опинився на високому четвертому місці. Буковина, яка стала автором однієї з найбільших сенсацій туру, завдяки перемозі над Динамо піднялася з 13-го на восьме місце.
На дні турнірної таблиці також відбулися зміни. На останнє місце опустився Колос, який набрав один бал у трьох зіграних матчах. На 15-й сходинці розмістилася Кудрівка з двома очками.




Чемпіон



Що далі в чемпіонаті УПЛ?
Наступний тур в Українській Прем'єр-лізі стартує найближчої п'ятниці, 4 вересня. Ігрову програму відкриє поєдинок між Чорноморцем і Лівим Берегом.
Центральним матчем туру стане битва у Львові, де зустрінуться Карпати і Шахтар. Не менш цікавим обіцяє бути протистояння Динамо та ЛНЗ. Полісся прийматиме Кудрівку, а Харків зустрінеться з Оболонню.
Go to champion.com.ua
Дзеркало Тижня on we.ua
З 28 по 31 серпня відбулися матчі четвертого туру української Прем'єр-ліги з футболу сезону 2026/27.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





База клубу УПЛ знову потрапила під російський обстріл


Результати всіх матчів туру
П’ятниця, 28 серпня
Ковалівка, стадіон "Колос"
"Колос" — "Оболонь" — 0:0
Субота, 29 серпня
Рівне, стадіон "Авангард"
"Кудрівка" — "Епіцентр" 0:3
Голи: Сидун, 37, 75, Рохас, 78
Київська область, "Арена Лівий Берег"
"Лівий Берег" — "Карпати" — 1:1
Голи: Воробчак, 76 — Фелліпе, 60
Львів, стадіон "Арена Львів"
"Шахтар" — "Полісся" — 0:2
Голи: Назаренко, 31, Андрієвський, 74
Неділя, 30 серпня
Одеса, стадіон "Чорноморець"
"Чорноморець" — "Кривбас" — 1:0
Гол: Фарасєєнко, 77
Черкаси, стадіон "Черкаси Арена"
ЛНЗ — "Верес" — 0:1
Гол: Чечер, 83
Київ, стадіон "Динамо"
"Зоря" — "Харків" — 0:2
Голи: Ітодо, 14, Забергджа, 60
Понеділок, 31 серпня
Кам'янець-Подільський, стадіон імені Тонкочеєва
"Буковина" — "Динамо" — 3:0
Голи: Кожушко, 12, Суркіс, 53 (автогол), Ільїн, 83
Турнірна таблиця
 
Відповідно до регламенту, у разі оголошення повітряної тривоги матч переривається до відбою.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





З одним застереженням: "Чорноморцю" дозволили повернутися на свій стадіон після російського обстрілу


Нагадаємо, минулого сезону чемпіоном УПЛ став донецький "Шахтар". Друге та третє місця вперше в своїй історії посіли ЛНЗ та "Полісся", а "Динамо" опинилося на четвертій сходинці.
Раніше повідомлялося, що клуб УПЛ здобув найбільшу перемогу в історії Кубка України з футболу.
Go to zn.ua
Межа on we.ua
Фото: uz.gov.ua

На вокзалах можуть з’явитися нові кав’ярні, книгарні та лаунж-зони — компанія вже визначила приміщення для майбутніх орендарів.

АТ “Укрзалізниця” виставило на оренду дев’ять комерційних об’єктів на вокзалах Києва, Львова, Одеси, Івано-Франківська, Яремча та Лозової. Відповідні лоти доступні для участі в аукціонах у системі Prozorro.Продажі.

Про це повідомляє пресслужба АТ «Укрзалізниця».

Орендарям пропонують приміщення та окремі площі, які можна використати для розвитку сервісів для пасажирів. Зокрема, йдеться про заклади харчування, кав’ярні, лаунж-зони, книгарні, а також магазини продовольчих і непродовольчих товарів.

Приміщення та площі пропонують для облаштування закладів харчування, лаунж-зони, кав’ярень, книгарні та магазинів продовольчих і непродовольчих товарів.

– йдеться в повідомленні АТ “Укрзалізниця”

Аукціони на оренду площ на вокзалах

Торги за всіма дев’ятьма лотами заплановані на період із 3 до 11 вересня. Компанія очікує, що передача об’єктів в оренду допоможе скоротити витрати на утримання вокзальної інфраструктури та водночас збільшити доходи від орендної плати.

За перші п’ять місяців 2026 року АТ “Укрзалізниця” заробило на оренді майна 80,3 млн грн без ПДВ. Порівняно з аналогічним періодом 2025 року надходження зросли на 58%.

Нові орендні пропозиції мають розширити перелік послуг на вокзалах шести міст і сприяти ефективнішому використанню залізничних площ.

Рекомендуємо звернути увагу:

  • У Києві та області готують диференційовану систему повітряних тривог і зміни в роботі поїздів під час тривалих загроз.
  • Аукціон на Лисовицьку площу не зібрав учасників: спецдозвіл вартістю 1,1 млрд грн залишився непроданим, Держгеонадр перегляне умови майбутніх торгів та формат аукціонів.
  • АТ «Укрзалізниця» отримала 80,3 млн грн від оренди майна у січні–травні 2026 року, що на 58% більше ніж торік. Компанія провела 20 аукціонів і передала в оренду великі комерційні площі.
The post Укрзалізниця виставила на оренду дев’ять об’єктів на вокзалах шести міст first appeared on Межа. Новини України..
Go to mezha.net
Футбол 24 on we.ua
Шахтар U-21 та Полісся U-21 мали зіграти в рамках УПЛ-2.

Матч 4-го туру української Прем’єр-ліги-2 між Шахтарем U-21 та Поліссям U-21 довелося перенести, повідомляє прес-служба житомирського клубу. Причина для українського футболу більш ніж очевидна і, на жаль, вже не дивує – затяжна повітряна тривога.

Туран прокоментував поразку від Полісся – наставник Шахтаря звернувся до Ротаня

Через безпекову ситуацію поєдинок не вдалося провести у запланований час. Команди змушені були відкласти зустріч та домовитися про її проведення в інший час.

Вже завтра, 31 серпня, Полісся U-21 знову зустрінеться з Шахтарем, цього разу в Житомирі. Команди зустрінуться на СОБ ФК Полісся. Початок матчу запланований на 13:00. Трансляція буде доступна на YouTube-каналі ФК Полісся.

Житомирці матимуть нагоду провести домашній поєдинок, тоді як донеччани спробують здобути результат на виїзді.

Зазначимо, що перенесення матчів через повітряні тривоги залишається однією з реалій проведення футбольних змагань в Україні.

Шахтар програв Поліссю у Львові – житомиряни вийшли на друге місце УПЛ

Футбол 24Футбол 24
Go to football24.ua
Чемпіон on we.ua
Кожна людина по-різному перевіряє межі власної фізичної витривалості. Для когось викликом стає перше тренування на біговій доріжці, для когось – навчитися плавати, а для когось велосипед поступово перестає бути просто способом для вечірніх прогулянок і перетворюється на можливість подорожувати.
Так працює людська психіка: після кожного подоланого бар'єра змінюється саме уявлення про те, що для нас можливо. Те, що ще вчора здавалося надзусиллям, сьогодні стає новою точкою відліку. Двох тренувань на тиждень уже недостатньо: плавання біля берега хочеться замінити довшими дистанціями, а велосипед відкриває зовсім інший масштаб руху.
Якщо поєднати біг, плавання та велосипед, отримаємо тріатлон. А його найвідоміша й одна з найскладніших дисциплін – "Ironman". Щоб пройти таке випробування, потрібно мати не лише фізичну підготовку, а й неабияку психологічну стійкість.
Історія "Ironman"
Класична дистанція "Ironman" складається з 3,86 км плавання, 180,2 км на велосипеді та марафонського бігу на 42,195 км.
Тобто загалом спортсмен долає понад 226 кілометрів, причому три дисципліни долаються одна за одною без повноцінного відпочинку.
Історія таких змагань почалася у 1978 році на Гаваях. Ідея виникла після суперечки між подружжям Джоном та Джуді Коллінз про те, представники якого виду спорту – плавання, велоспорту чи бігу – є найвитривалішими.
Зрештою вони вирішили не сперечатися теоретично, а перевірити все на практиці, об'єднавши три змагання в одне.
На перший старт вийшли 15 людей, а фінішували 12. Переможцем став Гордон Халле – офіцер ВМС США. Він подолав дистанцію за 11 годин 46 хвилин 58 секунд.
Сьогодні цей результат уже важко назвати надзвичайним. Але в історичному контексті він був символічним – людина фактично погодилася перевірити, де закінчуються можливості людського організму.
Та саме в цьому й полягає природа спорту на витривалість. Межа, яку одного разу вдалося подолати, перестає бути межею. Людина звикає до власного прогресу і майже неминуче починає шукати наступний виклик.
Нині найвидатніший результат в історії "Ironman" володіє норвежець Крістіан Блюммефельт. У 2021 році на змаганнях у мексиканському Козумелі він показав результат 7 годин 21 хвилина 12 секунд.
Не менш вражаючим є результат у жінок. Німкеня Анне Хауг у 2024 році подолала дистанцію за 8 годин 2 хвилини 38 секунд.
Блюммефельта та Хауг об'єднує ще одна особливість – обидва мають олімпійський досвід. Хауг виступала на Іграх у Лондоні-2012, де посіла 11-те місце у тріатлоні. Блюммефельт пішов ще далі – у Токіо-2020 став олімпійським чемпіоном.
Iron Week в Україні
Головним амбасадором ідеї "Ironman" в Україні можна назвати людину, яка сама чудово знає, що таке великі спортивні виклики.
Данило Сапунов – триразовий учасник Олімпійських ігор у тріатлоні. Він виступав в Афінах-2004, Пекіні-2008 та Лондоні-2012.


Данило Сапунов


instagram.com/sapik_sapunov



Із 17 до 24 серпня досвідчений спортсмен організував в Україні "Iron Week" – сім послідовних днів, протягом яких разом із ветеранами російсько-української війни долав дистанцію в різних містах нашої країни.
І найважче в цій історії навіть не сам обсяг фізичної роботи. Втома накопичується, сон стає коротшим, біль перестає бути винятковою подією, а звичайні побутові речі перетворюються на додаткове навантаження.
Тут на перший план виходить психологія. Ультравитривалість – це не просто здатність терпіти. Це вміння продовжувати рухатися тоді, коли мотивація перестає бути емоцією, а перетворюється на свідоме рішення.
Виклики почалися ще до самого Iron Week. За чотири тижні до старту Данило переніс операції на коліні. Згодом потрапив під дощ і захворів. Здавалося б, набір обставин, за яких перенесення або скасування заходу було б цілком логічним рішенням.
Але відмовлятися від задуму він не збирався.


Данило Сапунов


instagram.com/sapik_sapunov)



"Iron Week" розпочався у Буковелі. Попри дощ, перший день вдалося провести без серйозних проблем.
Другий день пройшов зі стартом у Львові, а фінішем аж у Вінницькій області. Водночас організм уже почав нагадувати про себе – з'явилися проблеми з плечем.
"Я щойно проплив 3800 метрів, почуваюся добре, але ліве плече не працює. Я його не відчуваю, тому далі Iron Week стає ще цікавішим. Плистимемо однією рукою.Сьогодні було вже важче. Кожен рух – через біль, через втому. Але в голові лише одна фраза: рухаємося", – згадував Данило під час другого дня.
Ці слова добре пояснюють головну психологічну особливість подібних випробувань.
На певному етапі спортсмен уже не може розраховувати лише на фізичну форму. Тіло надсилає сигнали про втому, біль, необхідність зупинитися. Але була внутрішня мотивація.








Велику роль у цьому відігравала присутність ветеранів та людей, які повірили в ідею "Iron Week". Окремим джерелом енергії стала й підтримка в соціальних мережах – вона допомагала компенсувати хоча б частину того, чого постійно бракувало фізично та психологічно, – відпочинку і сну.
Особливо гостро це відчувалося напередодні четвертого дня, який мав розпочатися в Одесі.
"Ми пізно дісталися Одеси, бо від Вінниці до міста велика відстань. Лягти спати мені вдалося тільки о першій ночі. А спав я три години 50 хвилин. Відновитися не вдалося, але треба рухатися далі".
На одному Ironman спортсмен планує відновлення навколо одного старту. Під час Iron Week відновлення саме стає частиною дистанції. Кожен наступний день починається не з нуля, а з того стану, в якому організм завершив попередній.
Цього разу додаткові сили з'явилися завдяки Запоріжжю – рідному місту Данила.
Дорога з Одеси через Миколаївщину до Запоріжжя стала ще одним етапом, який потрібно було подолати. І тут уже працювала не лише фізична витривалість. Рідне місто саме по собі стало емоційним ресурсом – тим внутрішнім стимулом, який іноді неможливо отримати від жодного тренувального плану. Але навіть удома повноцінного відновлення не було.
Постійні повітряні тривоги в Запоріжжі знову скоротили час сну.
"Прокинувся у Запоріжжі, у своїй квартирі. Годинник показав, що я спав лише 2 години 29 хвилин. Втомлений, але не зламаний. Усю ніч у Запоріжжі оголошували тривоги. До того ж мучили комарі. Сказати, що я втомився, – це нічого не сказати".
Під час шостого дня учасники Iron Week подолали шлях із Харкова до Полтавської області. Завершилось все на День Незалежності в Києві. Останні кілометри Сапунов разом зі спортсменами та ветеранами пробіг центральними вулицями столиці – від Хрещатика до стадіону Динамо – потрапивши до Книги рекордів України.








Від ідеї до фінішу"Чемпіон" поцікавився у Данила Сапунова, коли та як саме він вирішив провести Iron Week."Ідея Iron Week виникла десь рік тому. Ми з хлопцями слідкували чи за "Iron Cowboy", чи за ще чимось. І знаєте, як завжди виникає у чоловічих чатах, що всі вирішили: "Ми готові".Захотіли спробувати хоча б T7 (історичний визов у ​​тріатлоні, метою якого було подолати "залізну" дистанцію швидше за 7 годин для чоловіків – прим.), але на той час ніхто спробувати не наважився. Але в голові залишилася ідея, що неплохо зробити щось схоже.Я ходив-ходив, у голові вже з'явилася назва. 24 листопада того року я вийшов із цією пропозицією, мій друг Андрій мене підтримав. Ми зняли відео, порізали, залили в соцмережі і понеслося"Для Данила Сапунова Iron Week виявився не просто сімома окремими днями бігу, плавання та велоїзди, а одним великим випробуванням, у якому всі події злилися в одне ціле. Тому виокремити якийсь момент йому складно. Що ж найбільше запам'яталося?"Знаєте, зараз для мене всі ці дні – одне ціле. Найскладніший день був третій. Після цього сталося якесь переродження. Все стає мов один день, але вдавалося трішке відпочити. Найбільше спавши – 4 години та 50 хвилин. Найменше – 2 години 29 хвилин"Незважаючи на виснаження, найбільше Данило тішити сам результат – все вдалося. І саме це приносити йому найбільшу радість та розуміння, що всі зусилля були недаремними.








"Емоції після фінішу були не від того, що я пройшов. Вони з'явилися через розуміння того, що мене почули. Мені вдалося об'єднати не об'єднане. Ось через це у мене емоції. Люди нас зустрічали, з повагою ставилися. А від того, що подолавши 7 айронменів за 7 днів емоцій немає. Можливо, я ще не до кінця зрозумівши все це".
Go to champion.com.ua
Футбол 24 on we.ua
Колишня зірка Динамо Артем Мілевський поділився думками щодо матчу 4-го туру УПЛ Шахтар – Полісся, влучно підколовши і київський клуб. Шахтар продовжив серію невдалих поєдинків проти Полісся, програвши житомирянам (0:2) у матчі 4-го туру УПЛ. Артем Мілевський у коментарі Українському футболу поділився думками про гру, а також згадав Лігу чемпіонів, де вкотре не побачить рідне київське Динамо.
Туран визнав, що Шахтар ще не готовий до Ліги чемпіонів
"Як мені матч Шахтар – Полісся? Знаєш, футбол зараз у моєму житті, та й у житті всіх українців, точно не на першому місці. У Києві відбувається справжнє жахіття: шалені тривоги, постійні обстріли з боку неадекватних росіян. Тому не всі матчі виходить дивитися, тут аби хоч поспати кілька годин.
Щодо гри, то хочу привітати Руслана Петровича Ротаня і хлопців із заслуженою перемогою. Але подивимося, чи вистачить у Полісся палива на довгу дистанцію. Бо один матч виграти – не проблема, а от тримати рівень впродовж сезону можуть далеко не всі команди.
Шахтар хоч і програв, але попереду в нього гра з Реалом, а динамівці за Лігою чемпіонів будуть спостерігати тільки по телевізору. Мені дуже хочеться побачити Динамо на такому рівні, у матчах проти Реала чи Інтера, але поки щось ніяк... Я б ніколи в житті не грав за Шахтар, але до донецького клубу маю повагу. Тож буду за них вболівати в ЛЧ, а там побачимо. Сподіваюся, вийдуть у плей-офф", – поділився Мілевський.
Варто додати, що Динамо вже вилетіло з єврокубків, розпочавши участь у кваліфікації Ліги Європи, але не дісталось основного етапу Ліги конференцій. Шахтар же стартує з основного етапу Ліги чемпіонів, де суперниками "гірників" стануть Реал, Інтер, ПСВ, АЕК Афіни, Фенербахче, Спортінг Лісабон, Слован Братислава та РБ Лейпциг.
Шахтар програв Поліссю у Львові – житомиряни вийшли на друге місце УПЛ
Футбол 24
Футбол 24
Go to football24.ua
Футбол 24 on we.ua
Лівий Берег зіграв внічию з Карпатами (1:1) у матчі 4-го туру УПЛ. Дивіться відео голів та огляд поєдинку на "Футбол 24".

Вже на 4-й хвилині Карпати могли забивати – Чачуа ударом здалеку поцілив у поперечку. Пізніше Сері головою замкнув хорошу подачу від Вантуха, але Лівий Берег врятував воротар. На 32-й хвилині голкіпер Жмурко вже парирував небезпечний удар Чебера. М'яч відскочив до Феліпе, але його спробу відбив захисник. На 60-й хвилині Карпати вийшли вперед: Чебер промчався по флангу і віддав пас в центр. Сфера дійшла до Феліпе, який забив ударом у ближній кут.

Карпати не змогли обіграти Лівий Берег – "леви" перервали переможну серію, але залишились на вершині УПЛ

Поєдинок кілька разів переривався через повітряну тривогу і після однієї з них Лівий Берег забив. Венделл виконав класне закидання на фланг, а Воробчак з м'ячем прорвався у штрафний та пробив у ближній кут – Марченко не врятував. Пізніше Карпати могли вирвати перемогу, але Бруно Іглесіас не скористався вдалим відскоком у штрафному майданчику. Карпати перервали свою переможну серію в чемпіонаті, яка тривала три матчі.

Шахтар програв Поліссю у Львові – житомиряни вийшли на друге місце УПЛ

Футбол 24Футбол 24
Go to football24.ua
Новини.Live on we.ua
Донецький "Шахтар" зазнав першої поразки в новому сезоні Української прем'єр-ліги, поступившись житомирському "Поліссю". Водночас львівські "Карпати", попри втрату очок у Києві, одноосібно очолили турнірну таблицю.
Про результати матчів четвертого туру УПЛ повідомив портал Новини.LIVE.
Матч "Лівий Берег" — "Карпати". Фото: "Лівий Берег"
"Полісся" сенсаційно перемогло "Шахтар"
Команда Руслана Ротаня у Львові здобула перемогу над чинним чемпіоном України з рахунком 2:0.
Рахунок на 31-й хвилині відкрив Олександр Назаренко, який завершив швидку атаку після повторного прострілу Андраде.
Після перерви "Шахтар" намагався відігратися, створив кілька небезпечних моментів, однак надійно діяв голкіпер "Полісся" Олег Кудрик.
Остаточний рахунок на 74-й хвилині встановив Олександр Андрієвський, який добив м'яч у порожні ворота після сейву Дмитра Різника.
"Карпати" вийшли в одноосібні лідери
У паралельному матчі львівські "Карпати" зіграли внічию з "Лівим Берегом" — 1:1.
Після безгольового першого тайму гості вийшли вперед на 60-й хвилині завдяки голу Фелліпе Вієйри. Однак після чергової повітряної тривоги кияни швидко відігралися — на 76-й хвилині Назарій Воробчак відновив рівновагу.
Попри втрату двох очок, "Карпати" скористалися поразкою "Шахтаря" та піднялися на перше місце в турнірній таблиці УПЛ, випереджаючи донецький клуб на одне очко.
Нагадаємо, раніше портал Новини.LIVE писав, що Олександр Чепілко очікує конкурентного протистояння між Мозесом Ітаумою та Філіпом Хрговичем і не бачить у британці беззаперечного фаворита.
Також Новини.LIVE розповідав про виступ Ярослави Магучіх у Цюриху, де одна з головних претенденток на перемогу несподівано не потрапила на п'єдестал.
Go to novyny.live
Межа on we.ua

Поразка донеччан змінила розклад сил угорі таблиці, а один із матчів туру стартував із вимушеною паузою через повітряну тривогу.

У матчі четвертого туру Української Прем’єр-ліги донецький “Шахтар” зазнав поразки від житомирського “Полісся”. Поєдинок на “Арені Львів” завершився з рахунком 0:2.

Як повідомляє онлайн-медіа Укрінформ.

Житомирська команда відкрила рахунок на 31-й хвилині: відзначився Олександр Назаренко. Після перерви перевагу “Полісся” закріпив Олександр Андрієвський, який забив на 76-й хвилині.

Зустріч київського “Лівого Берега” та львівських “Карпат” розпочалася із затримкою через повітряну тривогу.

Інші результати четвертого туру УПЛ

“Колос” із Ковалівки зіграв унічию 0:0 з київською “Оболонню”.

“Кудрівка” з Чернігівщини поступилася кам’янець-подільському “Епіцентру” – 0:3.

Розклад наступних матчів

У неділю, 30 серпня, відбудуться три поєдинки: “Чорноморець” – “Кривбас” о 13:00, ЛНЗ – “Верес” о 15:30 та “Зоря” – “Харків” о 18:00.

Четвертий тур 31 серпня закриє матч між чернівецькою “Буковиною” та київським “Динамо”. Стартовий свисток заплановано на 18:00.

Турнірна таблиця УПЛ

Після зіграних матчів по дев’ять очок мають “Карпати”, “Полісся” та “Шахтар”. На четвертій позиції перебуває “Епіцентр” із сімома балами. “Динамо” і “Зоря” набрали по шість очок.

Не пропустіть інші новини:

  • Епіцентр переміг Кудрівку з рахунком 3:0 у 4-му турі УПЛ. Вадим Сидун забив два голи, ще один м’яч записав на свій рахунок Карлос Рохас.
  • Четвертий тур УПЛ продовжиться сімома матчами 29–31 серпня. Шахтар зіграє з Поліссям, а Динамо зустрінеться з Буковиною.
  • 27 серпня в Києві відбудеться жеребкування 1/16 фіналу Кубка України сезону-2026/27. Учасники дізнаються суперників у боротьбі за вихід до наступного раунду.
The post Полісся перемогло Шахтар у четвертому турі УПЛ, три команди набрали по дев’ять очок first appeared on Межа. Новини України..
 on we.ua
Футбол 24 on we.ua
Лівий Берег та Карпати зустрілись у матчі 4-го туру УПЛ. Результат та огляд поєдинку читайте в цій новині на "Футбол 24". Лівий Берег у матчі 4-го туру УПЛ приймав вдома несподіваного лідера турнірної таблиці – львівські Карпати. На старті сезону "леви" здобули чотири перемоги у чотирьох матчах, натомість кияни набрали два очки після двох турів чемпіонату та пробилися до 1/16 Кубка України.
Карпати можуть підписати ще одного екс-гравця Реала
На 4-й хвилині Карпати створили перший момент – Чачуа дальнім ударом влучив у поперечку. Невдовзі Вантух промчався по флангу та виконав класну подачу на Сері. Француз потужно пробив головою, але Жмурко зробив суперсейв. Втім, з часом Лівий Берег вирівняв гру і сам вибігав у свої атаки, щоправда, небезпеки створити не вдавалося.
На 32-й хвилині Чебер отримав класну діагональ від захисника та з гострого кута пробив по воротах. Жмурко парирував, але на підбиранні опинився Феліпе. Бразилець пробив по центру і чи то Самар, чи то Жмурко вибили м'яч. Перший тайм завершився внічию. Далі була доволі тривала перерва через повітряну тривогу в Києві.
Карпати домінували та багато володіли м'ячем, а Лівий Берег періодично вибігав у свої атаки. Момент для "лелек" створив Дієго, прорвавшись через оборонців "левів", але удар хавбека був неточним. А на 60-й хвилині Карпати відкрили рахунок. Чебер на шаленій швидкості пробіг по флангу та віддав простріл в центр. М'яч дійшов до Феліпе, який ударом в ближній прошив голкіпера.
Далі у матчі була ще одна повітряна тривога, після якої Лівий Берег забив. Венделл закинув м'яч вперед на Воробчака. Хавбек втік від захисника та пробив у ближній кут – 1:1. На 82-й хвилині Чачуа потужно вдарив здалеку, м'яч відскочив до Іглесіаса, який стояв перед воротами, але іспанець змарнував момент. У підсумку команди зіграли внічию. Карпати перервали свою переможну серію, а Лівий Берег досі не програє в чемпіонаті.
Втім, Карпати залишилися на першому місці чемпіонату завдяки поразці Шахтаря від Полісся.
Шахтар програв Поліссю у Львові – житомиряни вийшли на друге місце УПЛ
Футбол 24
Футбол 24
Go to football24.ua
Ми Україна on we.ua

В Україні 29 серпня десятки поїздів продовжують курсувати з затримками, однак відставання від графіка поступово скорочується. Станом на 13:45 найбільше запізнюється поїзд Харків-Львів - на 5 годин 30 хвилин.

В УЗ повідомили, що залізничники працюють у посиленому режимі, щоб скоротити затримки та поступово повернути поїзди до звичного графіка. Жоден поїзд далекого сполучення не скасовано.

Пасажирів також закликають під час повітряної тривоги переходити в укриття та стежити за оголошеннями на вокзалах. Якщо посадка на конкретний рейс продовжується під час тривоги, про це повідомляють окремо.

Список поїздів, які запізнюються 29 серпня

 

Найбільші затримки поїздів 29 серпня 

 

  • №21/22 Харків-Пас. - Львів (5 годин 30 хвилин),
  • №81/82 Київ-Пас. - Ужгород (5 годин 15 хвилин),
  • №93/94 Харків-Пас. - Хелм (4 години 53 хвилини),
  • №281/282 Київ-Пас. - Львів (4 години 47 хвилин),
  • №43/44 Івано-Франківськ - Дніпро-Головний (4 години 31 хвилина),
  • №43/44 Дніпро-Головний - Івано-Франківськ (4 години 26 хвилин),
  • №41/42 Трускавець - Дніпро-Головний (4 години 19 хвилин),
  • №42/286 Львів - Дніпро-Головний (4 години 19 хвилин),
  • №251/252 Харків-Пас. - Київ-Пас. (4 години 14 хвилин),
  • №63/64 Харків-Пас. - Пшемисль Головний (4 години).

Поїзди із затримками від двох до чотирьох годин

 

  • №171/172 Київ-Пас. - Чернівці (3 години 51 хвилина),
  • №121/122 Миколаїв - Київ-Пас. (3 години 30 хвилин),
  • №281/282 Львів - Київ-Пас. (3 години),
  • №865/866 Дніпро-Головний - Запоріжжя-1 (2 години 51 хвилина),
  • №39/40 Солотвино-1 - Дніпро-Головний (2 години 37 хвилин),
  • №40/88 Ковель-Пас. - Дніпро-Головний (2 години 37 хвилин),
  • №31/32 Пшемисль Головний - Запоріжжя-1 (2 години 35 хвилин),
  • №4/32 Ужгород - Дніпро-Головний (2 години 35 хвилин),
  • №83/285 Дніпро-Головний - Мукачево (2 години 33 хвилини),
  • №203/204 Миколаїв Пас. - Херсон (2 години 25 хвилин),
  • №41/87 Дніпро-Головний - Трускавець (2 години 14 хвилин),
  • №779/780 Суми - Київ-Пас. (2 години 14 хвилин),
  • №891/892 Фастів-1 - Славутич (2 години 14 хвилин),
  • №895/896 Шостка - Фастів-1 (2 години 12 хвилин),
  • №107/108 Солотвино-1 - Київ-Пас. (2 години 5 хвилин).

Решта поїздів зі списку "Укрзалізниці" затримуються менш ніж на дві години. Компанія попереджає, що прогнозований час прибуття та відправлення є орієнтовним і може змінюватися протягом дня.

Що треба знати пасажирам

"Укрзалізниця" продовжила до ранку понеділка, 31 серпня, безкоштовний доступ до платних залів очікування на вокзалах. Пасажири можуть там перепочити, зігрітися, зарядити телефон, отримати чай та воду і дочекатися свого рейсу.

Для пасажирів поїздів, які запізнюються більш ніж на п'ять годин, УЗ разом із World Central Kitchen продовжує готувати "Залізні перекуси".

Як писав "Ми-Україна" раніше, 28 серпня ситуація з затримками потягів була значно складнішою. Найбільше від графіка відставав поїзд №775/776 Суми-Київ – на 15 годин. 

Go to weukraine.tv
Українська правда on we.ua

Лариса, хазяйка квартири, де ми живемо, питає із Сорренто: "Ви ж ховаєтеся під час повітряних тривог?".

Сказати, що ми легковажні – ні. Пригадую слова Олега, мого колеги та друга, який мешкає в Харкові: "На кожну реагувати – життя не вистачить. Просто живеш, займаєшся своїми справами і знаєш: прилетить у будь-який момент".

У телеграм-каналі: "Тривога тривала 16 годин 40 хвилин у Полтаві. Це була найдовша повітряна тривога в Полтаві за час війни".

У телеграм-каналі: "Мешканка зруйнованої багатоповерхівки у Львові:

– Ви чули тривогу?

– Ну а як же ж.

– Не спускалися?

– Ні, хрестилася".

Я бачу, як кішка реагує на звуки за вікном – прокидається й дивиться, настороживши свої капловухі вуха, у той бік, де бахнуло. Так само, як і я, усі ми.

У телеграм-каналі: "У Полтаві увечері 22 березня близько 19:30 на вокзалі затримали два потяги у напрямку Києва. Один із них їхав від Харкова до Хелма. Пасажирів евакуювали на Київському вокзалі через повітряну тривогу. Для області була загроза ударних російських БпЛА. Люди чекали понад 2 години, танцювали під час евакуації на платформі біля потяга. Вимушена зупинка потяга через дронову загрозу перетворилася на імпровізований танцмайданчик".

Сьогодні прокинувся о пів на п'яту від гучного дзижчання за вікном. Мабуть, літав низько. Потім пролунав вибух, вікна й двері здригнулися. Потім ще кілька, десь далеко.

Позавчора влучило в термінал "Нової пошти", дружина й донька кажуть: було гучно, – але я проспав.

Дружина по роботі їде туди, куди вже багато разів прилетіло.

За вікном деренчить, наближається.

"О, летить. Ні, їде".

У телеграм-каналі: "Коли тривоги, літає над будинком, і тут машина їде прибирати дороги, це жах", – коментар до "Всім комунальникам, що миють дороги – пасіба, всравсь🥰".

"Вибухи, працює ППО. Мотоциклісти, як ви мені дорогі в такі моменти 🤬". Коментар: "Як зараз, шаболда поряд, і ці газують, хрін зрозумієш що, може, на зниження йде падла".

"Трамп під час виступу злякався птаха, бо переплутав його з дроном🙃"

"Ой-ой. Я подумав, що це дрон. Зараз їх роблять у всіх можливих розмірах – вони можуть бути дуже руйнівними", – сказав президент США".

Сусідська розумна собачка Муся при слові "шахед" біжить до вікна і дивиться на небо. Як і усі ми. Але коли вдарила ракета, її трясло. Як і нас.

На вулиці, зустрічаючись: "Ви вчора чули?" Так, було голосно і літало перед цим, як реактивний літак. Або "Ні, я проспав, четверта ранку" – "А я чув!" І заснути вже не міг після вибухів.

Здається, хто б не зустрівся, першою фразою – "У вас гучно було?" Гучно у всіх, якщо не сьогодні, то вчора. І буде завтра, коли зустрінемося.

З аспірантом поговорили про книги: запускається польський маркетплейс – і без жодного переходу: "На "Мотелі" позавчора з вашого боку вночі, так?"

У поїздах тільки й розмов:

""Дві ракети на Київ". Прочитала, і одразу – бах! бах!"

"Я у підвалі сиділа, дали відбій, виходжу – …"

"Під'їзд, як конструктор, склався".

"А тварини, і домашні, і в лісах – хто їх рахував? Біль, суцільний біль у повітрі. Величезний біль".

"Тра-та-та! Тра-та-та! Веземо чижа й кота, мавпу та собаку, півня-забіяку і папугу кольорову – от компанія чудова!"

""Тра-та-та, тра-та-та" – це обстріли та прильоти, все інше – переселенці".

""Тра-та-та" вони теж везуть із собою".

"Не звикнеш. Сусідка у Харкові нікуди не виїжджала. Дуже боїться, як тривога – виходить у спільній коридор. Щоразу. І сидить там, доки не закінчиться. Багато годин. Разом із іншою сусідкою. Та на початку війни виїжджала до дочки до Швейцарії, через півроку повернулася. Теж боїться дуже, коли тривога – одразу в коридор. І так до відбою там сидять разом. Інших сусідів на їхньому поверсі немає, усі виїхали".

Засинаю в плацкарті під ці історії, щось сниться з таким же сюжетом, прокидаюся – розмови ті самі:

"Та ушмалило так, аж загуло по землі".

"Сусіди добрі були. Дівчинка у них".

"У дворі фотографії обгорілі розкидані. Це все, що лишилося від дому. Від цілого життя".

"Якби не собака, якби не вийшла з нею гуляти".

"…прилетіло".

Історії не закінчуються, їх накопичилося в кожного багато. Поїзд їде та зупиняється серед поля, кричить провідник, усі виходять, над нами кружляє дрон. Буде ще одна історія, розповімо її новим попутникам на зворотному шляху.

"Радіо Свобода": ""У людей немає такого страху перед купівлею нерухомості. Люди звикли, що треба жити сьогодні й не відкладати на завтра. І купують. Ми ні від кого не приховуємо цю інформацію. Ми стоїмо зараз на "шахедному боці". І з цієї панорами відкриватиметься не лише гарне море", – розповідає Олена".

Перші враження від моря найяскравіші. Чекаєш його, їх, щоб запам'ятати надовго. Жити з ними в пам'яті. Повертатись до них часто. Приїхали пізно, четвертий поверх, море з балкону зливається з небом. За цей вид можна все пробачити, всі мінуси дороги та дорогого невибагливого курортного сервісу. На небі тільки й розмов, що про море. Поки зірки не починають падати. Розгорятися та наближатися. Море добре доносить і посилює звуки; може, зірки вибухають у небі, може, вже над тобою. Гуркіт – на все небо та море. Гучно – і так красиво, що з укриття, напівпідвалу з диванами, тягнуться люди дивитись і дивитись. Дочку теж із балкона не виженеш. Та й мене. Коли падають зірки.

На морі тільки й розмов, що про небо. Ідемо з дружиною вранці містом до АТБ і тільки й чуємо: "Усю ніч не спали", "Це страшенно чудово. Така краса". "Дивися сам – небо стає ближче. З кожним днем". Пляж переповнений, виє тривога, просять пройти в укриття, але літо, пляж – ніхто не йде.

Дружина: "Ми стали якимись простими. Радіємо, що вдалося побачити шахед. Зняти вибух. Як персонажі того серіалу, що ви з Надею дивилися, де їх вбивають за величезний приз. Лише без призу. Нас просто вбивають, і все".

Я згадую притчу Моема у п'єсі "Шеппі". Чоловік зіткнувся зі Смертю в Багдаді в натовпі і біжить від неї в інше місто, в Самарру, за сто двадцять п'ять кілометрів, щоб зникнути. Не знаючи, що саме там на нього чекає зустріч з нею.

Ні, ми не легковажні – на пляжі під виттям сирени, балконі з шахедом, що летить. Ми просто вже не біжимо з Багдаду до Самарри – смерть, "тра-та-та, тра-та-та", чекає на нас і там і тут. А небо красиве страшенно.

Ви часто думаєте про смерть – як усе закінчиться?

Скільки разів уявляв: вибух, і мене, і нас зносить ударною хвилею. Або без вибуху, вибух почуємо потім. Або вже не почуємо. Ми сиділи, стояли, готували біля плити на кухні, дивилися у вікно чи йшли з кімнати до кімнати: вибух – і все. Уявляв і на вулиці: я йду чи їду в тролейбусі, вибух. Підходжу до супермаркету, відчуваю тілом, спиною і плечима, і мозком, що може статися будь-якої миті, й зараз. Тут, на підході, в самому супермаркеті – полиці злітають, консерви, пляшки та крупи, падають люди.

Щоразу, коли проходжу повз ТЕЦ, що поряд з нами, з величезних труб якої валить пара, уявляю і з'їжуюся.

Усі ТЕЦ перебиті. Це одна, поряд із нами, залишилася.

У Моема: "Смерть розповідає: "Жив у Багдаді купець. Послав він слугу на базар за товаром, але той прибіг назад, блідий і тремтячий, і сказав: "Пане, на базарі в натовпі мене штовхнула якась стара; я озирнувся і побачив, що мене штовхнула сама смерть. Вона подивилася на мене і погрозила мені. Пане, дай мені коня, виїду з цього міста, сховаюся від своєї долі. Поїду я в Самарру, де смерть не знайде мене". Дав купець слузі коня, сів слуга на коня, встромив шпори йому в боки, і помчав кінь з усіх ніг. А купець пішов на базар, побачив мене в натовпі, підійшов і запитав: "Чому ти погрозила? вранці?" – "Я не загрожувала йому, – відповіла я. – У мене лише вирвався жест подиву. Я не очікувала побачити його в Багдаді, тому що сьогодні ввечері у нас з ним побачення у Самаррі"".

У Моема Смерть рятує героя п'єси і взагалі симпатична. А "дорога до Самарри" легка. Смерть не загрожує, Смерть дивується – нашому нефаталізму, непокорі долі. Ми ніколи не готові до побачення у Самаррі. Бачимо загрозу смерті в жестах її подиву. Але дивує у Моема навіть не те, що Смерть симпатична і людяна, а те, що слуга, Смерть побачивши, якби залишився в Багдаді, на місці, не зустрівся б із нею.

Проходжу повз величезну ТЕЦ неподалік від нашого будинку. Часто повз неї ходжу. І щоразу уявляю, як у неї влітає ракета. Добре бачу це. Відчуваю, на спині волосся дибки встає. Це атавізм, тваринне відчуття небезпеки. Я тварина, у якої піднімається шерсть. А ракета летить. Поки що десь. Кудись. Але я відчуваю – будь-якої миті прилетить.

Проходимо з дружиною повз ТЕЦ до "Маркетопту". А деренчить, наростає. Дивлюсь у телефоні: тривоги немає. А все чутніше деренчить. Кажу: "Хочеш, на той бік перейдемо?" Ледве не додаю: "до Самарри". І все чутніше деренчить, небо чисте, тривог немає. Переходимо дорогу, подалі від ТЕЦ.

Хто як, а я відчуваю це спиною. Точніше, плечима. На них щось навалюється, м'язи напружуються. Як на картинці, алегоричній, Середньовіччя: Смерть стоїть за спиною людини і обіймає її кістлявими руками. Я відчуваю, ці обійми міцні.

У телеграм-каналі: "В Азербайджані поховали студентку медуніверситету Фатіму Ільяс кизи Гусейнову, яка загинула 29 червня у Холодногірському району Харкова. Дівчині було 23 роки. Вона приїхала до Харкова з Німеччини, щоби 30 червня отримати диплом про закінчення університету. Студентка загинула за день до церемонії вручення".

"У німецькій лікарні померла 23-річна випускниця Харківського національного медуніверситету Ннані Адаобі Меріан, яка зазнала тяжких поранень внаслідок авіаудару по Харкову 29 червня".

У коментарях: "Це та дівчинка, яка отримала 90 відсотків опіків тіла, втратила ногу і око. Ну і подругу – азербайджанку".

У телеграм-каналі: "Наслідки атаки рф у Дарницькому районі Києва: серед вулиці тіла загиблих. Попередньо, люди загинули, коли йшли до укриття".

Олег розповідає: стояв біля входу в метро, закурив, і тут гучно бахнуло поряд. Жаль сигарету кидати, щойно закурив, курить далі, стоїть. Бахнуло знову, ближче. Затягнувся міцніше, викинув цигарку, спустився в метро. Шість КАБів тоді прилетіло до того місця. Кожен наступний – ближче до метро.

У телеграм-каналі: ""Не пристьогуйстесь, раптом FPV чи щось таке", – харківські таксисти створюють нові міри безпеки".

Ще більше дивує у Моема, що купець не боїться смерті – йде на базар її шукати, підходить і запитує. Ніби не чекає на нього, як і на слугу, побачення з нею. Очевидно, боїться, як усі ми, але з притчі не видно, там він зі Смертю на короткій нозі.

Померла сусідка зверху. Довго було її не чути. Зазвичай рано зранку починала рухати меблі, сусідка не дуже нормальна. Барикадувалася, боялася злодіїв, самотня. Поліцію викликали, коли трупний запах наповнив під'їзд. Дружину зводив з розуму, все шукала, де кішка напаскудила. Кішка дивилася на неї чесними очима. Поліція не змогла відкрити квартиру: сусідка перед смертю не розбарикадувалася. Дочка Надя, збуджена, була в гущі подій. Прибігала додому попити та розповісти. "Рятувальників викликали! Пожежку з драбиною! Полізуть крізь балкон!" Поки чекали на пожежку, дівчаток віку Наді зібралося людей п'ять. Усі хотіли побачити смерть. Ніхто з них ще не бачив її віч-на-віч. На фотографіях, відео страшних, з війни, бачили, але особисто з нею не зустрічалися. Ми відговорювали: навіщо тобі це, снитися буде потім, це удар по психіці. Але очі в дітей горіли і руки тремтіли від перезбудження. Перша смерть, коли стільки про неї читаєш, бачиш щодня у Телеграмі, стискаєшся від прильотів, думаєш про неї постійно. І ось вона тут за дверима. Ми здалися. Поліція не пускала, але дівчатка все одно прорвалися.

Життя спрощується від війни. Ти стаєш простішим. Просто живеш. Від прильоту до прильоту, відчуття їх у себе за спиною. Віч-на-віч і не відчуєш, просто не встигнеш.

Андрій Краснящих

 on we.ua
Дзеркало Тижня on we.ua
Внаслідок російської атаки на Київщину 28 серпня згорів склад, де зберігалися книжки мереж Readeat і Book.ua та видавництв “Уроборос”, “Основи”, Vivat, “А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА” і “Лабораторія”. За попередніми оцінками, знищено понад 60 тисяч примірників, а загальні втрати бізнесу перевищують 23 мільйони гривень. Працівники складу не постраждали.
Засновник Readeat Дмитро Феліксов повідомив у Facebook, що безпілотник влучив безпосередньо у склад, де зберігалися книжки Readeat, Book.ua та українських видавців. Через пожежу відправлення замовлень у цей день призупинили.
Засновник Readeat Дмитро Феліксов.Дмитро Феліксов/ Facebook
В іншому дописі Феліксов зазначив, що команда вже створила оперативний штаб, комунікує з видавцями та власниками складів і перебудовує ланцюги постачання. Серед головних завдань він назвав пошук нових складських рішень та механізмів компенсації збитків.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





РФ у Харкові знищила 8 млн книг. Пожежу на складах видавництва «Ранок» досі не загасили


“Врятувати нічого не вдасться. Все згоріло. Поки затушили, але вже видно, що нічого не вдасться зберегти”, — заявив Феліксов у коментарі “Суспільне Культура” та додав, що знищено понад 60 тисяч примірників, а орієнтовні втрати бізнесу перевищують 23 мільйони гривень.
За словами засновника Readeat, пріоритетом зараз є відновлення постачань і відправлення замовлень читачам. Паралельно компанія має зафіксувати втрати та збитки й розпочати роботу над компенсацією для логістів, видавців і книгорозповсюджувачів.
Феліксов наголосив, що російська атака завдала удару по галузі, яка лише почала відновлюватися після попередніх втрат. Він закликав державу розглянути конкретні механізми підтримки книговидання, зокрема державні закупівлі книжок, субсидії, пільгові кредити, податкові канікули та цільові державні й європейські гранти.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Про полон, надію та боротьбу: книги війни, які варто прочитати. Вибір читачів


Мережа Book.ua повідомила, що на складі фулфілменту “Нової пошти”, який атакували російські безпілотники, зберігався весь запас паперових книжок її інтернет-магазину. Значну частину товару, за попередньою інформацією, пошкоджено або знищено.
Через це Book.ua тимчасово припинила приймати та відвантажувати онлайн-замовлення на паперові книжки. На сайті наразі доступні лише електронні видання, а акцію “Щасливі години” компанія достроково завершила. Фізичні книгарні Book.ua, де можна придбати паперові книжки, продовжують працювати у штатному режимі.
“Про статус уже оформлених замовлень ми повідомимо кожному клієнту окремо. Іншими деталями ділитимемося, щойно матимемо підтверджену інформацію”, — написали в Book.ua.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





З автографами та благодійністю: письменник і ветеран Артур Дронь відкрив онлайн-книгарню


Серед постраждалих видавництв — “Уроборос”, “Основи” та Vivat. В “Уроборосі” підтвердили, що їхні книжки зберігалися на складі партнерів Readeat та Book.ua, а видавництво “Основи” повідомило, що їхні книжки перебували на складі в Київській області. 
“Поки ми чекаємо на офіційну інформацію щодо можливих втрат, замовлення в звичному порядку відправляються з нашого резервного складу в іншому регіоні”, — зазначили в “Основі”.
Співзасновниця Vivat Юлія Орлова повідомила, що склад у Києві, де зберігалася частина книжок видавництва, згорів. За її словами, Vivat заздалегідь займався релокацією запасів, тому частину книжок вдалося перевезти до Львова та поповнити ними книгарні.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





19 тривог за півтори доби: у ЦПД пояснили, навіщо РФ хвилями «закидує» Київ реактивними дронами


Водночас на київському складі залишалося багато новинок і книжок українських авторів, які готували до фестивалю “Книжкова країна”. Через втрату частини видань участь Vivat у заході тепер під питанням.
“Втратити поки рахуємо, бо це фактично згорілі книжки на трьох складах: наш і партнерів. Нема сил на якийсь заклик на підтримку. Давайте виживати”, — підсумувала Орлова.
У видавництві “А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА” повідомили, що внаслідок російської атаки знищено склад, з якого безпосередньо відправляли замовлення читачам, тому найближчим часом можливі затримки з доставкою. Команда зазначила, що не афішувала попередніх руйнувань свого головного приміщення та втрати книжок через ворожі обстріли, проте цього разу наслідки виявилися масштабними.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Реактивні "Шахеди" масовано атакували Київ: влучання в п'яти районах, четверо людей поранено


“Згоріло багато наших розкішних книжок на велику суму (фото — апокаліптичні, тому давати не буду)”, — заявив директор видавництва Іван Малкович.
Внаслідок влучання по фулфілменту “Нової пошти” згоріли також книжки видавництва “Лабораторія”, які зберігалися на складах партнерів. У команді зазначили, що масштаби збитків наразі підраховують, проте вже очевидно, що знищено значну кількість накладів. 
“Щиро співчуваємо всім колегам-видавцям, книгарням і бізнесам, які постраждали разом із нами. Дякуємо усім читачам за підтримку та замовлення! Це дає сили й наснагу рухатися далі попри все”, — підсумували в “Лабораторії”.
Армія РФ вже неодноразово завдавала ударів по українській книжковій галузі. На початку серпня російська атака зруйнувала центральний склад логістичного оператора Denka Logistics, де зберігалася більшість накладу видавництва BookChef. Внаслідок удару РФ знищено близько 800 тисяч книг.
У липні внаслідок російського обстрілу Києва було знищено склад видавництва “Книголав”, де згоріло близько 250 тисяч книжок. Ще раніше через масований удар постраждав склад видавництва “Ще одну сторінку”. Детальніше про виклики, з якими під час війни стикається українська книжкова індустрія, розповідає генеральний директор видавництва BookChef Олександр Кірпічов у статті “Книжковий ринок України: зростання всупереч усьому”.
Go to zn.ua
5 канал on we.ua

28 серпня частина пасажирських поїздів "Укрзалізниці" курсує із великими затримками через наслідки російських обстрілів, деякі рейси затримуються більш ніж на десять годин. Про це повідомили в Укрзалізниці.

"Все ще зберігаються затримки поїздів по всій країні, але відставання від графіка поступово скорочується. Втім, наслідки затяжних тривог і ворожих обстрілів будуть відчутними ще щонайменше протягом доби", – заявили у відомстві.

Там також зазначили, що жоден потяг далекого сполучення наразі не скасовано. Лише на деяких рейсах "останню милю" пасажирів довозитимуть із пересадкою.

"Це необхідно, щоб швидше обертати вагони та локомотиви й поступово повертати рух до графіка. Також низка поїздів вирушатиме із суттєвими затримками з Перемишля, Дніпра, Харкова, Києва та Львова", – додали у відомстві.

Станом на 12:30 згідно з електронним табло на сайті Укрзалізниці затримуються на понад 10 годин потяг №70/129/131 "Полтава–Мукачево", "Кременчук–Пшемисль", "Кременчук–Мукачево". Час затримки 12 годин і 36 хвилин.

На понад 11 годин затримується потяг №43/44 "Дніпро–Івано-Франківськ". А більш, ніж на 10 годин затримуються потяги №160/267 "Івано-Франківськ–Київ"; №103/104 "Лозова–Львів" та 15/143 "Суми–Рахів".

"Усі наші служби посилено працюють над скороченням відставання від графіка. Тож просимо поставитися з розумінням, якщо на вашому маршруті буде додаткова пересадка чи зміна способу довезення – це допомагає нам швидше повернутися до звичного руху", – заявили в Укрзалізниці.

У відомстві також повідомили, що до ранку суботи пасажири можуть безкоштовно перебувати у платних залах очікування на вокзалах – там можна зігрітися, випити чаю, зарядити телефон і дочекатися свого поїзда; ці зали працюють без повітряної тривоги, а при оголошенні загрози пасажирів просять перейти до укриття, де залізничники допоможуть із інформацією щодо рейсу та запропонують теплий чай.

"На рейсах, де затримки складають 5 годин, ми разом з партнерами World Central Kitchen організовуємо "Залізні перекуси", щоб пасажири, які затримуються у дорозі, могли поїсти та комфортно завершити свою подорож", – додали там.

Нагадаємо, 27 серпня, десятки потягів Укрзалізниці курсують із затримками через бойові дії, зокрема через масований обстріл України.

Найбільше відхилення від графіка зафіксовано у поїзда №775/776 "Суми–Київ-Пасажирський", який затримується на 15 годин 37 хвилин.

Читайте також: на Одещині під час евакуації пасажирів ворожий дрон влучив у локомотив потяга.

  • Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
  • Підтримайте "5 канал" на "Патреоні".

Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.

 on we.ua
Новини.Live on we.ua
Поїзди по всій території України продовжують курсувати із суттєвими затримками через наслідки масованих ворожих обстрілів та тривалих повітряних тривог. Графік руху залізничного транспорту обіцяють повністю стабілізувати лише за добу, проте жоден рейс далекого сполучення наразі не скасовано. Для прискорення процесу пасажирів деяких маршрутів доправлятимуть до кінцевих станцій із додатковими пересадками.
Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на інформацію Укрзалізниці.
Зміни у маршрутах 
Найбільші затримки рейсів зараз фіксуються під час відправлення з великих залізничних вузлів у Перемишлі, Дніпрі, Харкові, Києві та Львові. Залізничники просять людей із розумінням поставитися до ситуативних змін у маршрутах та пересадок, оскільки це єдиний спосіб швидше повернути вагони у звичний графік.
Згідно повідомленню УЗ, до ранку суботи всі пасажири запізнілих поїздів мають право безкоштовно знаходитися та заряджати телефони у платних залах очікування вокзалів, але під час тривоги всіх проситимуть негайно пройти до найближчого бомбосховища.
Кпім того, для людей, чиї поїзди застрягли в дорозі на понад п'ять годин, разом із волонтерами організоване безкоштовне гаряче харчування.
Як писали Новини.LIVE раніше, УЗ скасувала приміськи пасажирські поїзди між Миколаївською та Кіровоградською областями через суттєве погіршення безпекової ситуації. Коли рух відновлять, поки не повідомляють.
Також ми повідомляли, що на залізничних станціях з'являться до 800 модульних укриттів. Там пасажири зможуть заховатися від загрози обстрілів. Наразі сховища є здебільшого хіба на великих на вузлових вокзалах, а на невеликих станціях повноцінних укриттв взагалі немає. 
Go to novyny.live
Ми Україна on we.ua

В Україні 28 серпня зберігаються значні затримки поїздів після тривалих повітряних тривог та російських обстрілів. Найбільше від графіка відстає поїзд Суми-Київ.

"Укрзалізниця" повідомляє, що поступово скорочує відставання поїздів від графіка, проте повністю стабілізувати рух поки не вдалося. Наслідки тривалих тривог та бойових дій можуть впливати на рух рейсів щонайменше ще протягом доби.

При цьому жоден поїзд далекого сполучення скасовано не було. Водночас для частини рейсів змінюють схему руху - на "останній милі" пасажирів можуть довозити з пересадкою. Це необхідно, щоб швидше повертати вагони та локомотиви в оборот і поступово відновлювати звичний графік.

"Все ще зберігаються затримки поїздів по всій країні, але відставання від графіка поступово скорочується. Втім, наслідки затяжних тривог і ворожих обстрілів будуть відчутними ще щонайменше протягом доби", – зазначили в УЗ.

Список поїздів, які запізнюються 28 серпня

Станом на ранок 28 серпня десятки поїздів курсують із відхиленням від графіка - від менш ніж пів години до 15 годин. Для більшості рейсів зз найбільшими затримками причиною вказаний вплив бойових дій. Прогнозований час відправлення та прибуття може змінюватися протягом дня.

Найбільші затримки поїздів - від 10 до 15 годин

 

  • №775/776 Суми - Київ-Пас. (15 годин),
  • №69/70 Кременчук-Пас. - Пшемисль Головний (12 годин),
  • №131/132 Кременчук-Пас. - Мукачево (12 годин),
  • №129/130 Полтава - Мукачево (12 годин),
  • №143/144 Суми - Рахів (10 годин 16 хвилин),
  • №103/104 Орілька - Львів (10 годин).

Затримки поїздів від 5 до 10 годин

 

  • №43/44 Дніпро-Головний - Івано-Франківськ (9 годин 33 хвилини),
  • №13/14 Київ-Пас. - Солотвино-1 (9 годин 28 хвилин),
  • №773/774 Конотоп - Жмеринка (9 годин 19 хвилин),
  • №7/8 Харків-Пас. - Одеса-Головна (8 годин 34 хвилини),
  • №45/46 Харків-Пас. - Ужгород (8 годин 33 хвилини),
  • №749/750 Київ-Пас. - Відень Західний (8 годин 28 хвилин),
  • №749/750 Київ-Пас. - Ужгород (8 годин 28 хвилин),
  • №147/148 Житомир - Одеса-Головна (8 годин),
  • №11/12 Львів - Одеса-Головна (7 годин 51 хвилина),
  • №93/94 Харків-Пас. - Хелм (7 годин 48 хвилин),
  • №147/148 Житомир - Одеса-Головна (7 годин 14 хвилин),
  • №93/94 Хелм - Харків-Пас. (7 годин 10 хвилин),
  • №121/122 Київ-Пас. - Миколаїв Пас. (6 годин 42 хвилини),
  • №297/298 Одеса-Головна - Харків-Пас. (6 годин 30 хвилин),
  • №81/82 Київ-Пас. - Ужгород (6 годин 30 хвилин),
  • №763/764 Одеса-Головна - Київ-Пас. (6 годин 29 хвилин),
  • №51/52 Київ-Пас. - Пшемисль Головний (6 годин 15 хвилин),
  • №351/352 Київ-Пас. - Кишинеу (6 годин 11 хвилин),
  • №27/28 Київ-Пас. - Чоп (5 годин 45 хвилин),
  • №29/30 Київ-Пас. - Ужгород (5 годин 45 хвилин),
  • №259/260 Черкаси - Чоп (5 годин 42 хвилини),
  • №257/258 Черкаси - Ясіня (5 годин 42 хвилини),
  • №715/716 Пшемисль Головний - Київ-Пас. (5 годин 25 хвилин),
  • №49/50 Київ-Пас. - Трускавець (5 годин 19 хвилин),
  • №95/96 Київ-Пас. - Рахів (5 годин 19 хвилин),
  • №99/100 Київ-Пас. - Бухарест-Норд (5 годин 4 хвилини).

Що робити пасажирам, чиї поїзди затримуються

До ранку суботи, 29 серпня, пасажири можуть безоплатно користуватися платними залами очікування на вокзалах. Там можна зігрітися, випити чаю, зарядити телефон та дочекатися свого рейсу.

Під час повітряної тривоги зали не працюють - пасажирів просять переходити до укриттів, де залізничники також допомагатимуть уточнювати інформацію про рейси.

Для пасажирів поїздів, які затримуються на п'ять годин і більше, "Укрзалізниця" спільно з World Central Kitchen організовує "Залізні перекуси".

Як писав "Ми-Україна" раніше, росія упродовж доби і вночі атакувала Сумську, Дніпропетровську, Херсонську, Миколаївську, Запорізьку, Київську, Харківську, Черкаську та Житомирську області. Щонайменше дев'ять людей загинули і 34 постраждали, під ударами були житло, підприємства та інфраструктура.

Go to weukraine.tv
Чемпіон on we.ua
Збірна України з футзалу, без сумніву, найуспішніша серед усіх командних видів спорту. Два "срібла" чемпіонатів Європи, "бронза" чемпіонату світу – хто ще може похизуватися такими досягненнями?
При тому, що остання медаль була здобута в недалекому 2024 році, що дало чи не найбільший поштовх для популяризації футзалу в Україні. Про це говорили гравці, про це казали тренери.
"Як змінився футзал за останні роки? Як би парадоксально не звучало, але стало набагато краще. Тобто футзал був дуже слабко розвинений медійно – я кажу про кількість глядачів як в онлайні, так і про фанатів на трибунах. Зараз футзал дуже непогано розвивається.
Думаю, це перш за все через успіхи збірної на Євро-2022 та ЧС-2024. Після чемпіонату світу, мабуть, і відбувся певний крок вперед в плані впізнаваності як спорту. Клуби підтягуються завдяки збірній, але поки не так сильно", – каже Ігор Чернявський, лідер збірної України та ХІТа.
Футзал дійсно розвивається. Але на якому він зараз етапі? Які зарплати у гравців, які бюджети у клубів, наскільки цей вид спорту популярний серед дітей та чи вистачає взагалі майданчиків для занять?
Ми відвідали тренування низки команд Екстра-ліги, поговорили з гравцями, тренерами та власниками клубів. А також поспілкувалися з Асоціацією футзалу України та тепер готові відповісти на всі питання.
Але почнімо з історії.










Читайте також :


Відео
Фото
Найкращий Первєєв, найшвидший Рафінья, найгарніший Педяш: найцікавіше про сезон-2025/26 в Екстралізі






Яким був футзал на початку незалежності України?
Для розуміння, до 1993 року в Україні навіть не було федерації футзалу. Звісно, змагання проводилися, але вони були неофіційними. Лише у 1993-му, після створення федерації, стартував перший офіційний чемпіонат України.
Команд вистачало, при тому вони були розкидані усією Україною. Для порівняння, зараз з 10 клубів Екстра-ліги – половина розташована у Києві або області. Схожа ситуація й у Першій лізі.
"Тоді багато було команд. Чи більше, ніж зараз? Коли як. Бувало, що було і 16-17 клубів у чемпіонаті, але й не було ні Першої, ні Другої ліги, ні чемпіонатів у містах. Лише Вища. Іноді намагались провести Першу лігу, але загалом її не було", – згадує ті часи Олександр Косенко, нині головний тренер збірної України.
У ті часи не існувало футзальних шкіл – люди приходили з "великого футболу" (чомусь усі, з ким доводилося спілкуватися, кажуть саме так). Хтось із клубів футбольної Першої ліги, хтось із дублів футбольних клубів. Як пояснює Косенко – через зарплати.
"Тоді взагалі не було дитячих шкіл хіба якісь ентузіасти самі набирали групи та тренували у залах. А так, всі приходили з великого футболу, без винятку. Взагалі всі все одно хотіли грати у футбол, але тоді у ньому були невеликі гроші, а у футзалі деякі команди платили навіть більшу зарплату, ніж у Першій лізі. Тому приходили з великого футболу гравці досить кваліфіковані".


Олександр Косенко


АФУ



Які в той час були зарплати? До 1995-го – максимум 200-400 доларів. Але потім на ринок суттєво вплинув одеський Локомотив – у сезоні-1995/96 по суті новачок чемпіонату скинув з престолу дніпропетровський Механізатор.
З його приходом зросли зарплати – спершу до 500-900 доларів, а згодом сума дійшла і до 1-2 тисяч. У 1999 році клуб розформували, але до того моменту ринок уже змінився.
"Чи працювали гравці десь додатково? Залежало від команд. Я, наприклад, не працював, бо мені вистачало зарплати. Я весь час присвячував футзалу. Хтось працював десь ще, але у більшості команд навіть у 90-х роках такого було мало", – пригадує Косенко.
У середині 2000-х в чемпіонаті України почали з'являтися перші легіонери з Бразилії – це був ще один поштовх до розвитку футзалу. Тоді ж нарешті з'явилися футзальні школи при деяких клубах та містах.
Однак були в ті часи проблеми, які дійшли й до сьогодні. Перша і головна – інфраструктура. Як і зараз, тоді майже всі команди грали в університетських залах.
Друга – повна залежність від власника. Трансферного ринку як такого не було – майже ніхто не платив за гравців. Спонсорів не було. Відтак команди систематично зникали з футзальної мапи. На жаль, як і зараз.
"Раніше так само було. Були гроші у власника – була команда. Закінчилися гроші чи стало нецікаво – команди немає. Різні були причини, але так і було", – каже Косенко.


Олександр Косенко


Асоціація футзалу України



Суддівські подвійні стандарти також були нормою. "До лідерів сприятливо ставились. Але коли вони між собою грали – вже залежало від суддівського інтересу. Таке теж було, що приховувати. Було, що і суддів заохочували якось: хтось грошима, хтось ще чимось. Судді так і судили – хто більше дав.
Не всі, але були й такі випадки. Я просто можу це порівнювати. Я з Шахтаря – чемпіона України, учасника Ліги чемпіонів – перейшов закінчувати кар'єру в Будівелі з рідного міста. Зірок з неба ця команда не хапала і боролася внизу таблиці, бо грали всі молоді, студенти, і я один ветеран. Якось так сталося.
Я просто був дуже сильно вражений тим, як різно судді судили Шахтар і Будівел. В Будівелі дочекатися, щоб було порушення і нам віддали м'яч – це було сенсаційне явище (сміється – прим.)", – пояснює тренер збірної.
І все ж, підсумовує Косенко, зараз все набагато краще у футзалі. Через те, що з'явилися футзальні школи, що виросла якість організації турнірів.
"Зараз організація набагато краща – є і трансляції, і повтори, і огляди, і висвітлюють багато футзал. Зараз з'явилися школи й футзал став саме футзалом. Бо раніше приходили з великого футболу і доки вони переналаштовувалися – багато часу минало. Великий футбол у залі грали, скажімо так.
У другій половині 1990-х, початку 2000-х футзал вже став потроху таким, яким мав бути – вчилися у Іспанії, Бразилії. До 2014 року був дуже цікавий чемпіонат, конкурентний. І зарплати великі, напруга висока, легіонери топові, гравці дуже сильні. Було дуже круто.
Не можу сказати, що зараз цікавіше. Деякі чемпіонати тоді були навіть цікавіші зі спортивної точки зору. Скажу так, після 2014 року, коли багато гравців поїхало, знадобилося багато часу, аби чемпіонат знову став конкурентним. Але це дало дорогу молодим гравцям".










Читайте також :


Ексклюзив
Це може зіграти дуже злий жарт: Косенко оцінив суперників України у відборі до ЧС-2028






А що ж тепер?
В якому стані сучасний український футзал
Важко сказати одностайно. З одного боку все значно краще, ніж було ще кілька років тому (про що згодом). З іншого, є дуже серйозні проблеми. Головна – арени, а точніше їхня відсутність.
Проблема 1: майданчики
Бронзовий призер сезону-2024/25 SkyUp (що у 2025-му об'єднався зі срібним призером Авророю) грає в олімпійському коледжі імені Івана Піддубного. Там же тренується і новачок Екстра-ліги Фантом (хоча гратиме в НУФВСУ), і ще низка команд з нижчих ліг.
Авалон, який вже другий сезон проводить в найвищому дивізіоні, грає на майданчику Київського обласного спортивного фахового коледжу в Броварах. Чемпіон ХІТ, як і новачок Агромат, гратимуть у СК Центрального спортивного клубу ЗСУ.
Чи не всі команди, навіть на рівні Екстра-ліги, майданчики орендують, відтак і якість залів, м'яко кажучи, незадовільна.Через їхній дефіцит до Першої ліги допускаються зали, які б не мали приймати такі змагання. Для Екстра-ліги ж по-суті єдиною вимогою є можливість організувати якісну трансляцію (щонайменше 3 камери)
Усі гравці та тренери, з ким доводилося спілкуватися, виділяли лише 2-3 арени на всю Україну. Це майданчик Урагану (Івано-Франківськ), Атлетика (Дніпро) та Сухої Балки (поблизу Дніпра).
"На жаль, зараз такий час, коли будувати нові майданчики та паркети через війну – не дуже раціонально. Звичайно, є дуже гарні арени. Минулого року, наприклад, були дві нові арени в Дніпрі – взагалі шикарні, з топ паркетом. В Івано-Франківську крутий зал.
Але в нас могло би бути краще, як для Києва. Для розуміння, якби ми могли грати матчі Ліги чемпіонів в Україні, то нам би не дозволили грати на цьому майданчику. Але жалітися на це теж, вважаю, не дуже правильно. Головне, що граємо у такий складний час. В України зараз є і важливіші справи, ніж футзал", – пояснює Чернявський.
Зараз до них, ймовірно, додасться Авалон, який цього літа власним коштом відремонтував зал у Броварах. За словами президента клубу Богдана Московка, це обійшлося у мільйон – півтора мільйона гривень.


Зал Авалона після ремонту


Фото: Чемпіон



"Зали не будуються, їх критично не вистачає. Їх просто немає фізично, і немає навіть де будувати. Ми з містом наразі у діалозі, щоб ми виступили інвестором для побудови зали. Але нам потрібна локація.
Наша мрія – побудова своєї арени, академії. Зараз ми потихесеньку в цьому плані рухаємося. Це наша мрія, і ми над нею працюємо", – додає президент Авалона.
Проблема 2: фінансова залежність
Після сезону-2024/25 склад учасників чемпіонату України зазнав суттєвих змін. Лише в те літо в Першу лігу відправились МСК Харків та in.IT Львів, також знялася Енергія, а Аврора та SkyUp об'єдналися в Київ Футзал. Ще кілька клубів були на межі.
Натомість тоді з Першої ліги піднялися Тайр Експерт (Одеса), Фурнітура (Коломия) та Авалон (Бровари). Минув рік, Одесити та Фурнітура також припинили виступи, а разом з ними й луцький Любарт. Цього разу замість них піднялися Фантом, Агромат (обидві – Київ) і Альянс (Львів).
Чому? Все через проблеми з фінансами.
Клуби залежні від коштів своїх власників, навіть більше ніж у футболі. Бути самоокупним сучасний футзальний клуб в Україні не може, відтак надважливою для його існування є співпраця зі спонсорами. Але і тут також є проблема:
"Я думаю, багато команд живе завдяки доходу та любові до цієї справи її президентів. Це основна частина. Авалон живе на моєму особистому фінансуванні. Так, наразі ми маємо партнерів – нам дуже допомагає фінансово генеральний партнер Будшляхмарш. Нам точно легше завдяки їхній допомозі. Також допомагає місто.
Наскільки цікавий футзал спонсорам? Мало цікавий. Це треба знаходити людей, які б розуміли філософію. Ми працюємо, це ж від нас залежить – ми повинні давати продукт. Спонсорство – це не про фінанси. Це імідж. І компанія, що заходить до нас як спонсор, вже має іміджеву історію", – пояснює власник Авалона Московко.


Богдан Московко (праворуч) з головним тренером Агромата


АФУ



Сам президент Авалона зайшов у футзал як спонсор. У 2017 році команда звернулася до нього, щоб він купив форму, а натомість на ній була б реклама компанії Московка. Вже невдовзі він став президентом клубу, а команда почала шлях до Екстра-ліги.
Самостійно футзальному клубу дуже важко заробляти – квитки на матчі зазвичай безкоштовні (або ж за донат на ЗСУ), продажів мерчу як такого немає, навіть не вийде заробляти як свого часу Зоря – завдяки виходам у єврокубки. Бо там немає призових.
Тому окрім спонсорства залишається ще трансферний ринок. Але й тут суми не вражають:
"Ціни різні бувають. Когось можемо купити за 30 тисяч гривень. Я можу сказати про ті запити, які до нас надходили. Були і 100, і 200, і 300 тисяч гривень. І 500-600. Я чув, що топові гравці можуть обійтися у 20-30 тисяч доларів. В середньому, думаю, гарний гравець має коштувати 15-20 тисяч доларів", – пояснює президент Авалона.
Та і загалом це не дуже поширена практика – всі літні новачки Авалона прийшли безплатно. Ще більше гравців підписав Агромат, також вільними агентами.Відтак футзальні клуби дуже залежні від своїх власників, і це не добре. Ми вже бачили, навіть на прикладі футболу, як через таку систему зникали легендарні команди: Дніпро, Металіст, Карпати та ще десятки менш іменитих клубів. Однак, чи є альтернатива?










Читайте також :


Любарт призупиняє виступи в елітному дивізіоні України через брак фінансів






Проблема 3: витрати
Мабуть, поки немає. Все ж, футзал теж доволі затратний вид спорту. Бюджет клубу Екстра-ліги, за оцінками президента Авалона, стартує з 10 мільйонів гривень – це мінімальна планка. Але навряд перевищує мільйон доларів.
"Звичайно, відносно великого футболу це набагато дешевший вид спорту. В першу чергу через кількість гравців, все-таки у футзал грають 4 людини на паркеті та 1 воротар, а у матчі грає не більше 14 гравців. У великому футболі це набагато більше.
З точки зору фінансової винагороди це також різні цифри. Порівнюючи з футболом, мабуть, не так страшно виглядає, а в цілому Екстра-ліга значно більш затратна, ніж Перша ліга України", – додають вже в Агроматі, новачку чемпіонату.
Витрати також залежать від регіону, в якому перебуває команда – в Києві, зрозуміло, все значно дорожче, від того і витрати суттєво більші. Просто нагадаємо, що половина команд Екстра-ліги з Києва або області.
Оренда залу на одне тренування для Агромата обходиться у 3 тисячі гривень. Для матчу ціна вийде ще дорожчою.
"Залежить від кількості часу, на який ти орендуєш. Це індивідуальні питання. Якщо це, наприклад, субота, то зал орендується ще й іншими турнірами, і треба погодити час, на який ми беремо. Плюс повітряні тривоги також продовжують час оренди", – пояснюють у клубі.
А домашній матч, за словами президента Авалона, може обходитись у близько 150 тисяч. Це оренда майданчика, організація трансляції, оплата роботи суддів. За один матч суддівська бригада отримує 40 тисяч гривень.
Ця сума ділиться між суддями, хронометристом та спостерігачем, що також є проблемою. Адже через низьку оплату, порівняно з футболом, де судді можуть отримувати декілька тисяч доларів за місяць, арбітри частіше обирають саме футбол.










Читайте також :


Фото
Ексклюзив
Віцепрезидент УАФ: Розслідування щодо матчу Полісся – Динамо показало, що не було жодного впливу на арбітрів






Проблема 4: державна політика
Питання в українській системі, де лише за олімпійський статус вид спорту отримує значно більше фінансування.
Для прикладу, у 2026 році найбільша сума на неолімпійський вид виділена на пауерліфтинг – майже 25,5 млн грн. Це у майже 4 рази менше за олімпійську легку атлетику, де близько 100 мільйонів.
При чому така проблема футзалу існує не лише в Україні, а й в умовній Великій Британії, де спортивна система також побудована з акцентом на Олімпійські ігри.
Так, міністерство молоді та спорту України допомагає футзалу, зокрема в питанні виїзду та коштів на відрядження, але не допомагає у ключовій проблемі.
"В державі наразі існує заборона на капітальне будівництво за рахунок бюджетних коштів. Пріоритет – війна, а після цього будемо вже розбудовувати. Я впевнений, що розбудова буде, з розумінням ставлюся до цього. Гроші мають спрямовуватися на захист нашої незалежності, на військових, на перемогу, – каже президент АФУ.










Читайте також :


Ексклюзив
Є певний мандраж: президент АФУ – про очікування від нового сезону Екстра-ліги






Додатковою проблемою для Авалона є організація трансляції. Річ у тім, що у Київській області заборонена трансляція онлайн, і щоб отримати дозвіл треба пройти кілька бюрократичних кіл.
Отримати дозвіл у міста – місто погоджує з районною військовою адміністрацією – вона погоджує з обласною – та, у свою чергу, виносить питання на ставку. І лише після погодження на всіх рівнях можна проводити трансляцію.
"Це на трансляцію на сезон, але погодження, в принципі, робиться на кожен матч. Минулого року це було трохи простіше – воно робилося лише у районній військовій адміністрації. Але після прильотів у дронову виставку обмежили.
Зараз у Київській області заборонено проводити масові заходи. Якщо до 50 осіб, то можна отримати на місцевому рівні. Якщо більше – треба пройти всю процедуру. Для цього треба максимальна комунікація. Нас в принципі чують, підтримують. Потихеньку, але вирішуємо цю всю ситуацію", – пояснює президент клубу.
І попри все, футзал розвивається.
Плюс 1: спонсори
З одного боку президент Авалона каже, що футзал мало цікавий спонсорам. З іншого – вони все ж з'являються.
"Скільки в нас закривають спонсори – комерційна таємниця. Але радує те, що це більше, ніж було минулого року. А минулого року було більше, ніж раніше. В цьому аспекті ми розвиваємося", – додає Московко.
Партнерам цікавий і сам чемпіонат, а не лише клуби. Минулого року турнір вперше заробив на трансляціях – тоді це було MEGOGO, зараз футзал транслюватиме Київстар ТБ.
Минулого року гроші між клубами розподілялися пропорційно. У новому сезоні ж розподіл залежатиме від кількості зіграних матчів. Тому фіналіст плейоф цього разу отримає більше, ніж команди, що вилетять раніше.
До того ж минулого сезону титульним партнером Екстра-ліги став betking, підписавши дворічний контракт. Хоч із цією співпрацею федерації допомогла УАФ, партнерства з букмекерами були й раніше.
І це суттєва допомога для клубів. Як ми вже казали, організація домашнього поєдинку може коштувати близько 150 тисяч гривень. Однак, ці кошти цілком перекриває компенсація.
"Якщо арбітраж – 40 тисяч, то вартість компенсації від спонсора більша, ніж ці гроші за кожну гру. Плюс гроші, що потенційно будуть отримані від трансляції. Тому вартість домашніх матчів команда може покривати за рахунок партнерських грошей. Але клуби мають ще й своїх партнерів", – додає президент АФУ.


Президент АФУ Сергій Владико


АФУ



В Агроматі пояснюють, що футзал стає все більш популярним на аматорському рівні. Лише в Києві набереться близько 300-400 команд, які змагаються на різноманітних турнірах. Спонсори це розуміють, тому починають більше стежити за цим видом.
Плюс 2: майбутнє
Якщо на початку незалежності в Україні не існувало футзальних шкіл, то зараз ситуація значно краща. Більшість команд мають низку юнацьких та дитячих команд. Особливо виділяється Ураган.
"У нас є комітет дитячо-юнацького футзалу. І під його егідою в цьому році брало участь 229 команд, починаючи з U-8 і закінчуючи U-19. Команд стає дедалі більше, і якраз ми відстежуємо ті команди, які займаються безпосередньо тільки футзалом", – каже президент АФУ.
Чи не кожен співрозмовник заявляв, що зараз футзал значно більш привабливий для дітей. Особливо відмічали вплив "бронзи" чемпіонату світу 2024 та виступу на Євро-2022.
"Думаю, що більше дітей почали цікавитись, бо АФУ проводить дуже багато і чемпіонатів різних вікових категорій, і змагань в Кубку. Кількість учасників зростає, як і кількість дітей, які пробують себе у футзалі. Можливо побачимо серед них зірочок майбутніх.
Але так само вдалі виступи збірної та чемпіона України в Лізі чемпіонів теж сприяють популяризації футзалу. Дітям цікаво займатись", – пояснює тренер SkyUp Максим Павленко.
Водночас в командах Екстра-ліги з'являється усе більше юних футзалістів, що було важко уявити ще років 10 тому. Сучасний чемпіонат дає можливості для молодих гравців, і вони цим користуються.
24-річний Владислав Первєєв уже є лідером збірної України та чемпіона України ХІТа. 18-річний Ілля Приходько з Урагану став наймолодшим футзалістом в історії чемпіонатів Європи.










Читайте також :


Відео
Фото
Ексклюзив
Білорусі взагалі не мало бути на Євро-2026: Первєєв – про перехід в ХІТ, Лігу чемпіонів та цілі збірної України






Майбутнє українського футзалу виглядає перспективним. І це радує.
Плюс 3: футзал стає професійним
Ви не повірите, але ще кілька років тому більшість гравців, навіть на рівні Екстра-ліги були без контрактів. Звісно, це не стосувалося легіонерів, які б на такі умови навряд поїхали.
А так, між клубами та гравцями зазвичай підписувалися робочі договори на 1-2 роки. Зараз в Екстра-лігу зайшов Агромат, у якого саме такі відносини з гравцями.
"Ми не заключаємо контракти, все на домовленостях. У нас просто є угода між клубом і гравцями, яка підписується щороку. Все те, про що ми говоримо на словах – просто кладемо на папір та своїми підписами скріплюємо.
Чи правильно це? Можливо ні, можливо потрібно, аби були контракти й усі сторони були більш відповідальні одна між одною, можливо так було би правильно. Але хіба може суто контракт когось втримати у команді?", – кажуть у клубі.
Однак це звичайна практика для Першої ліги, звідки Агромат і піднявся. В Екстра-лізі все більше клубів переходить на систему контрактів. Наприклад усі літні новачки Авалона підписували вже контракти на 3-6 років.
Чому так? Бо Перша ліга – це не зовсім про професійний футзал. Більшість гравців там мають додаткову роботу, а тренування у них не щоденні. В Екстра-лізі ж на футзал йде значно більше часу, тому й підхід більш професійний.
"Скільки людей працює додатково? Мабуть, відсотків 30 зараз. Звичайно, ця тенденція обумовлена тим, що у Першій лізі люди не тренуються кожен день, тому можуть спокійно у вільний день або після тренування сходити на роботу. У Першій лізі у нас було відсотків 80", – пояснюють в Агроматі.




ФК Агромат



В тому таки Авалоні ще минулого року, коли клуб вже виступав у Екстра-лізі, 70% гравців працювали додатково. Зараз такі футзалісти ще є, але їх значно менше.
"Дуже велика різниця між Першою та Екстра-лігою. Набагато більші швидкості, якість гравців. Коли переходили в Екстра-лігу – думали, що буде трошки важче. Але одразу було зрозуміло з перших днів, що це не крок вперед, а десять у плані всього. Як організації, так і ставлення.
Це уже професійний рівень. На сьогодні, напевно лише в Екстра-лізі так. Тут вже важко поєднувати роботу і футзал. У нас ще залишилося троє гравців, які працюють в ДСНС, але я кажу більше за щоденну роботу. Таке дуже важко.
Сьогодні я не відчуваю проблем з цим, а минулий рік був більш важким – відсотків 70% команди ще працювали. Це впливає як на тренувальний процес, так і на результати", – пояснює тренер Авалона Олександр Славінський.
Плюс 4: футзал розвивається
Про це каже президент Асоціації футзалу України Сергій Владико, про це кажуть гравці, про це кажуть тренери та власники клубів. Зростають зарплати, зростає зацікавленість і серед людей, і серед спонсорів.
"У нас є цифри переглядів. Радикальні зміни зі збільшення популярності прийшли після Євро-2022. Але на жаль усе зіпсував початок повномасштабної війни. У 2024 році вдалий виступ збірної так само суттєво збільшив рейтинг популярності, переглядів. Тобто популярність зростає, попри всі перепони, які існують в нашому житті", – додає Владико.
Хоч до суддівства є й досі багато питань, перевірки поліграфом ще жодного разу не показали корупційної складової. Дефіцит кадрів в арбітражі, на жаль, є, але він не критичний.
"У нас є 5 арбітрів категорії ФІФА, вони можуть працювати на міжнародних змаганнях. Зараз якраз проходить НТЗ для арбітрів, у них братиме участь близько 60 людей, потім вони будуть поділені на певні групи та отримають право працювати на матчах Екстра-ліги", – каже президент АФУ.
Якщо зараз для виходу в Екстра-лігу достатньо бути просто командою Першої ліги (спортивного принципу у футзалі не існує), то з наступного сезону АФУ планує ввести атестацію.
Зараз будь-яка команда може зайти у вищий дивізіон, але з наступного сезону серед вимог додадуться додаткові критерії до місця проведення матчів та до самого клубу (має бути принаймні одна юнацька команда).
Авалон, наприклад, має власних ультрас, чим не можуть похизуватися інші. А клуб лише другий в найвищому дивізіоні.


Ультрас Авалона


Авалон



"Якби не вболівальники, я б не займався футзалом. Ми пишаємося ними, і якщо граємо в Києві, то розуміємо, що гратимемо вдома – може приїхати 40-50 людей.
Вони збираються самостійно, але ми їм можемо допомагати організовувати логістику. Якщо потрібна допомога – звертаються, ми обов'язково допоможемо, бо нам це дуже важливо", – додає президент Авалона.
До нас знову повертаються легіонери. Минулого сезону бразильців запрошував SkyUp, зараз двох гравців прямо з Бразилії привіз Авалон, ще й ХІТ вперше в історії підписав легіонера.
Все це – ознаки розвитку футзалу. Поступові, маленькі кроки, які робить наш чемпіонат. І цьому не можна не радіти.
Як живуть в українському футзалі
Гравці
Більшість футзалістів мають однакову історію – у дитинстві грали у "великий футбол", в якийсь момент отримали пропозицію з футзалу (хтось паралельно грав у обидва види) та вирішили спробувати.
Далі – юнацькі змагання. Там зазвичай не платять. Хіба в деяких командах є бонуси за перемоги в матчах. Натомість оплачують інше – можуть надати місце в гуртожитку та харчування.
"Залежить від команди. У нас в Урагані не платили. У нас було все оплачено, безкоштовно, кому треба – надавали харчування, проживання у гуртожитку. Тільки заплатили премії після перемоги в Юнацькій Екстра-лізі.
Чи платять взагалі? Минулого року платили в Енергії, але це не як зарплата, а більше як бонуси за матч, перемогу", – пояснює Павло Єрмохін, літній новачок Авалона, що прийшов з академії Урагану.
На що звертають увагу під час селекції? В першу чергу на мислення. Футзал значно більш інтенсивний вид спорту, відтак і вимоги – діяти та думати швидше.
"Найважливіше – мислення гравця. Бо рішення потрібно ухвалювати за короткий проміжок часу. Ти можеш бути недостатньо атлетичним і функціонально розвинутим, але якщо ухвалюєш своєчасні рішення на майданчику, то звертаєш на себе увагу. Відповідно, такі діти та вже дорослі гравці – це знахідка для будь-якого тренера.
Тому техніка, швидкість ухвалення рішень, координація – це те, що стосується універсалів. До воротарів – реакція та останнім часом гра ногами. Футзал перейшов до універсалізації – кожен зобов'язаний вміти грати на будь-якій позиції", – каже тренер SkyUp.


Тренер SkyUp Максим Павленко після спарингу з Барселоною


SkyUp



Є ще варіант потрапити у футзал напряму з футболу (згадалися 1990-ті), як це зробив вихованець Динамо Ернест Романчук, який цього літа став гравцем ХІТа. Але такий спосіб значно менш поширений.
Перший контракт – питання клубу та самого гравця. Комусь, хто надто сильно виблискував на юнацькому рівні, одразу ж можуть запропонувати солідну зарплату, але частіше суми значно скромніші.
Далі все також залежить від футзаліста – за словами співрозмовників, зарплати можна співставити з футбольною Першою лігою – від 600 до 3 тисяч доларів.
"В принципі, зарплати вистачає, ні на що не жаліюся. Всі базові потреби можу закрити. Зрозуміло, що коли ти молодий і приходиш в таку команду – важко вибити собі максимальні умови. Спочатку отримуєш одну, потім показуєш гру, результат і з часом, якщо керівництво влаштовує, ти можеш піднімати. Скажу так, що мене влаштовує", – каже 22-річний гравець ХІТа Максим Малиновський.


Максим Малиновський


ФК ХІТ



Бути гравцем Екстра-ліги – це проводити майже весь час у футзалі. 5 днів на тиждень тренування, у суботу гра, вихідний в неділю. І так майже цілий рік – лише влітку близько місяця перерви.
"Тобто робочий тиждень – з понеділка до п'ятниці. У суботу гра, а неділя – вихідний. Понеділок може мати два тренування – в тренажерному залі годину, а після нього ще повноцінне тренування. Якщо дуже важка гра, або тренер поставив задачу на гру, і ми її виконали, то може бути 2 вихідних. Але це дуже рідко.
Що нас відрізняє від футболу – в нас немає зимової перерви. Тобто ми можемо зіграти 29 грудня, і вже 3 січня збираємося. Плюс те, що ще є матчі за збірну, в Лізі чемпіонів. Тобто додаються матчі, поїздки. У війну дорога займає тривалий час і виснажує більше за саму гру. Але ми вже пристосувалися", – пояснює Чернявський.
Гравцям з нижньої частини турнірної таблиці трохи легше – в умовного Авалона, що не пройшов у плейоф, змагання завершилися ще у квітні. Але через це вони й зібралися значно раніше, порівняно з ХІТом, що грав у фіналі.
А що далі?
Тренери
Футзал не відпускає, як каже тренер Агромата. Тому футзалісти часто продовжують залишатися в улюбленому виді спорту. Як це зробив Косенко, що зараз є тренером збірної України.
Але схожі історії розповідали й інші наставники. Сергій Журба, наприклад, грав свого часу за збірну, а зараз тренує ХІТ. Як і Максим Павленко, що нині тренує SkyUp. Олександр Славінський з Авалону виступав на аматорському рівні.
Бути тренером в Екстра-лізі це бути постійно в роботі. Якщо у гравців є місяць відпочинку, то наставники проводять його за аналізом попереднього сезону та селекцією.
"Іноді буває, що вихідні і хочеться просто відпочити від усього, просто закритись десь та посидіти в тиші", – каже Сергій Журба, тренер ХІТа.


Сергій Журба


ФК ХІТ



Але робота триває постійно. Навіть в Авалоні, який завершив сезон ще у квітні, тренери по суті одразу ж почали роботу з підготовки до наступного сезону.
Зарплати наставників, звісно, порівнювати з футболом немає сенсу, але і їх вистачає для комфортного життя.
"Чи вистачає зарплати для комфортного життя в Києві? Комфорт же – він різний. Якщо порівнювати великий футбол і футзал, то в нас футзал раніше називали мініфутболом. Багато людей сміялися, що мініфутбол, мінізарплати, мініпремії. Ми не балувані люди, нам вистачає.
Звісно, хотілося б більше – грошей мало не буває. Але теж реально дивимося на речі й дякуємо нашому президенту, що він знаходить кошти й сили тримати команду навіть під час війни. Рухаємося, граємо, здобуваємо результат і радуємо нашого вболівальника", – додає він.
А як далі складеться кар'єра – залежить вже від самих тренерів. Усе ж, якісні спеціалісти дуже затребувані у футзалі.
***
Знаєте, однією з найкращих футзальних країн у світі з самого початку була Бразилія. Вона домінувала на світовій арені допоки на престол не зійшла Іспанія. Та й навіть зараз бразильці – фаворити усіх турнірів, а їхні гравці є одними з найкращих у світі.
Футзал – один з найпопулярніших видів спорту в Бразилії, а ще в нього грають найбільше в країні, навіть більше за футбол. І попри все це, він суттєво поступається своєму "великому брату".
Різниця колосальна:
"Я думаю, що футзал – другий чи третій найпопулярніший вид спорту в Бразилії. І це той спорт, в який найбільше грають у Бразилії, навіть більше ніж у футбол. Чого йому не вистачає – це інвестицій. Зарплати – навіть не 10% від великого футболу", – зізнається новачок Авалона Лукас.
Саме Бразилії програла збірна України у півфіналі чемпіонату світу 2024 – у дуже конкурентній боротьбі, з мінімальною різницею. Це доводить, що український футзал у перспективі може конкурувати зі світовими гегемонами.
Але йому потрібна підтримка. Вже 29 серпня відбудуться перші матчі чемпіонату України сезону-2026/27. Прийдіть на матчі, підтримайте команди. Наш футзал заслуговує на вашу увагу.
Go to champion.com.ua
Межа on we.ua

Повітряна тривога змінила формат урочистостей, але не зупинила відзначення авторів робіт, що формують український інформаційний простір у час війни.

Як повідомляє онлайн-медіа Укрінформ.

У Києві в укритті відбулася церемонія вручення дипломів лауреатам премії імені Івана Франка в галузі інформаційної діяльності. Через повітряну тривогу захід провели у захищеному приміщенні. Дипломи переможцям вручив голова Державного комітету телебачення і радіомовлення України Олег Наливайко.

Премію імені Івана Франка заснували постановою уряду у 2003 році. Нею щороку відзначають авторів найкращих робіт у друкованих медіа, телевізійній та радійній сферах, а також у галузі наукових досліджень інформаційної діяльності.

Хочу нагадати, що постановою уряду в 2003 році започаткована премія в галузі інформаційної діяльності імені Івана Яковича Франка. Є чотири номінації: за кращий твір у друкованих медіа; у телевізійній і радійній сферах та наукова робота

– Олег Наливайко

Хто отримав премію імені Івана Франка

У категорії “За кращий твір у телевізійній сфері” перемогу здобув авторський колектив Юрія Макарова, Володимира Ладижця, Олесі Моргунець-Ісаєнко та Романа Синчука. Премію присудили за стрічку “Будапешт. Бомба під незалежність”.

Найкращим твором у радіомовній сфері визнали документальний проєкт “Як ми дорослішали: Революції, що нас змінили”. Його авторками є Юлія Чаплінська, Марина Люта та Ана Море.

У номінації “За кращу публікацію у друкованих засобах масової інформації” лауреаткою стала Галина Дацюк.

Премію за найкращу наукову роботу в інформаційній сфері отримав професор факультету журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка Степан Кость. Відзнакою нагородили його навчальний посібник “Антиукраїнський Голодомор 1932-1933 років: причини і наслідки, уроки і медійний дискурс”. Диплом Степану Костю вручать у Львові під час книжкового форуму.

Коли присуджують премію

Премію імені Івана Франка в галузі інформаційної діяльності присуджують щороку до дня народження Івана Франка, який відзначають 27 серпня. Розмір кожної грошової винагороди становить 10 тисяч гривень, фінансування здійснюють із державного бюджету.

Дивіться ще:

  • Херсонська обласна прокуратура заочно повідомила про підозру лідеру ЛДПР Леоніду Слуцькому у виправдуванні агресії РФ та інформаційній співпраці з окупаційною владою.
  • Національний центр обмежив доступ до інтернет-магазинів «Світ мудрості» та Litteroo через продаж забороненої російської літератури та приховування даних про власників.
  • Відзнака Media Freedom Award на фестивалі Voices у Флоренції визнала зусилля Національної спілки журналістів України та Центрів журналістської солідарності у підтримці журналістів під час війни. Нагорода підкреслює розвиток мережі та координацію гуманітарної та технічної допомоги медіа спільноті.
The post У Києві вручили премію імені Івана Франка лауреатам у сфері інформаційної діяльності first appeared on Межа. Новини України..
 on we.ua
Букви on we.ua

Через масовані російські обстріли в низці областей України затримується рух поїздів. Про це повідомила Укрзалізниця.

Затримки окремих рейсів через вплив бойових дій становлять кілька годин. Зокрема, на момент перевірки поїзд №21/22 Харків – Львів затримувався на 9 годин 42 хвилини, №75/76 Кривий Ріг — Київ — на 7 годин 42 хвилини, а №285/286 Дніпро – Львів – на 6 годин 21 хвилину.

Також із затримками рухаються поїзди №147/148 Одеса – Житомир, №45/46 Харків – Ужгород, №51/52 Перемишль – Київ, №13/14 Солотвино — Київ та низка інших рейсів. Інформація на сервісі постійно оновлюється, тому час затримки може змінюватися.

“Ми продовжуємо рух там, де це дозволяє безпекова ситуація, уважно моніторимо повітряний простір і робимо все можливе, щоб ніхто не постраждав — ані пасажири, ані залізничники”, – зазначили в Укрзалізниці.

Пасажирам, які через затримку мають питання щодо посадки, радять стежити за push-сповіщеннями у застосунку Укрзалізниці, слухати оголошення диктора та стежити за інформаційними табло на вокзалах.

“Ситуація може змінюватися, затримка може скоротитися”, – йдеться у повідомленні.

Під час повітряної тривоги пасажирів закликають прямувати до укриттів та уважно слухати оголошення. Якщо посадка на поїзд триває, залізничники повідомлять про це окремо та підкажуть, як безпечно дістатися вагонів.

В Укрзалізниці також радять пасажирам, які вирушають у дорогу, взяти із собою запас води та перекус, оскільки через безпекову ситуацію подорож може тривати довше, ніж планувалося.

  • 13 серпня на Одещині російський безпілотник атакував тепловоз “Укрзалізниці”, який виконував маневрові роботи для організації руху поїздів. Працівників локомотивної бригади заздалегідь попередили про загрозу, тому ніхто не постраждав.
  • Аби підтримати український книжковий бізнес, який потерпає від численних російських атак, Укрзалізниця запустила нову послугу – замовлення книги під час оформлення квитка на поїзд.

Запис Через масовані обстріли РФ затримуються поїзди: деякі – на понад 9 годин спершу з'явиться на Букви.

 on we.ua

Join to the Platform

Captcha code

By clicking the "Register" button, you agree with the Public Offer and our Vision of the Rules

Back to authorization

Last comments

What is wrong with this post?