Search trend "погода запоріжжя"

Росіяни постійно проводять ударно-штурмові дії на фронті. Якщо їм вдасться знайти додаткові резерви й погода буде сприятливою, вони можуть спробувати здійснити прорив у період з кінця квітня до початку червня на ключових напрямках: Донеччина, Харківщина, Запоріжжя і Херсонщина. Повний текст новини +Відео

Росіяни продовжують обстрілювати УкраїнуВласне, сьогодні вночі ми вкотре відчули, що жодному слову нашого ворога вірити не можна. Попри обіцянки не атакувати енергетичну інфраструктуру України, про що було оголошено за підсумками телефонної розмови Трампа і Путіна, Росія здійснила черговий удар по Україні з використанням значної кількості дронів. Їх було 145, половина з них були “шахедами”, половина були хибними цілями. Наша протиповітряна оборона знищила 72 ударних дрони, решта була локаційно втрачена. При цьому Росія ще додавала маячню про те, що вони також збивали дрони, які самі ж запускали по Україні.Але нас не має дивувати цей алогічний підхід противника, бо війна живе за своєю логікою, за своєю динамікою. І знищення ворогів, власне, залишається пріоритетом наших Сил оборони, доти, доки дипломатія не дійде до якогось раціонального рішення для нас із вами.Майстерна робота ГУР у КримуІ сьогодні Головне управління розвідки продемонструвало гарну підбірку відео щодо прорідження російської протиповітряної оборони в окупованому Криму. Було знищено низку об'єктів, які безпосередньо впливають на ефективність системи ППО на окупованому півострові. Відео триває три хвилини, і впродовж трьох хвилин можна нарахувати значну кількість радіолокаційних систем, які в короткий проміжок часу були знищені за допомогою ударних дронів. Також там знищені окремі системи протиповітряної оборони, йдеться про "Панцир", також окремі пускові установки комплексу С-300ВМ. І загалом вже навіть порахували, що там було знищено аж 12 радіолокаційних станцій різного типу. Всі вони якраз були призначені для контролю над повітряним простором на висотах, якраз проти використання наших дронів і наших крилатих ракет. Так от знищена кількість об'єктів там аж на суму понад 500 мільйонів доларів.Але тут головне не питання суми, а головне, що ці об'єкти ворогу буде відновити вкрай важко, і будемо очікувати на те, що це проріджування російської системи протиповітряної оборони дасть можливість для нової хвилі наших ударів по окупованому Криму, де можна буде знищувати інші російські військові об'єкти, аби зменшити потенціал противника на цьому напрямку.Ситуація на фронтіА далі поговоримо про інші складові нашого фронту. Сьогодні ми більш детально розглянемо ситуацію на Новопавлівському напрямку. Нагадаю, що ворог після захоплення Великої Новосілки та Новочереватого рухається по двох берегах річки Мокрі Яли, через Дніпроенергію до траси Костянтинівка-Запоріжжя, аби вийти на одну з важливих логістичних ліній нашої оборони. Там противника стримують, а ворог намагається протискатися.Також дещо на захід від цієї ділянки є лінія Новосілка-Привільне-Бурлацьке. Там так само ворог намагається проводити атакувальні  дії, є і наші контратаки. Там оборону тримає низка наших бригад і декілька штурмових батальйонів. Ворог атакує і технікою, і без техніки.Детальніше про те, що саме відбувається на цій ділянці, розповів командир роти ударних безпілотних комплексів 71-ї Окремої єгерської бригади десантних штурмових військ капітан Владислав Кришталевич. Зазначу, що ми зараз допомагаємо роті і бригаді зібрати кошти для обладнання і устаткування, яке використовується для FРV-дронів - це кошти, які зараз вкрай потрібні, аби наші воїни мали всю необхідну номенклатуру засобів для запуску і контролю польотів FРV-дронів під час бойових дій.Посилання на банку Номер картки банки: 4441 1111 2307 7467На Новопавлівському напрямку начебто певний час було більш-менш спокійно, але останнім часом спостерігається активізація на багатьох напрямках фронту."Я можу сказати, що наша бригада зазвичай перебуває на тих ділянках фронту, де якраз противник не стоїть на місці. І, можливо, саме тому в певний проміжок часу ми з'явилися саме на цьому напрямку, тому що противник почав здійснювати активні дії, або як мінімум готувався до них. Ми приїхали для того, щоб його зупинити. Тому на даний момент противник активно наступає, активно проводить штурмові дії вдень, рано, ввечері, користуючись погодними умовами, інколи без них, але постійно намагається тиснути", - розповів він.Щодо ландшафту, як розумію, там ворогу заховатися достатньо складно, але попри це він так само використовує в штурмах і живу силу, і час від часу використовує бронетехніку. "Якщо говорити станом на поточний момент, то противник більш активно саме здійснює штурми живою силою. Тобто піхота невеликими групами, інколи посадкою, інколи навпростець полями. Але якщо ми візьмемо невеликий проміжок часу, умовно кажучи, тиждень, то за цей проміжок часу можуть бути штурми і на техніці броньованій і легкоброньованій, і малими піхотними групами. Тобто весь арсенал, який є, противник намагається залучати щодо їхніх тактичних дій", - зазначив військовий.Також Владислав Кришталевич розповів про навантаження, яке лягає на операторів дронів: "Все буде залежати про якого саме оператора ми говоримо, це може бути оператор розвідувального дрона, може бути оператор дрона-бомбера і може бути оператор FРV.  Поговорімо про FРVшників. Його ранок починається не з кави, як би це не звучало. А починається з того, що потрібно підготувати все обладнання, виставити матчу, перевірити роботу ретранслятора і бути готовим відпрацювати по противнику в найшвидший час. Тобто зменшити ось цей проміжок його готовності від команди до вильоту до мінімуму. Я би сказав, з цього починається його ранок". Крім того, він зауважив, що бригада бере участь в ініціативі, де обраховується потенціал або результати кожного підрозділу, який потім за підсумками місяця може розраховувати на отримання певної кількості обраних дронів для своїх потреб. "Це дуже крута ініціатива, яка, я вважаю, дозволяє оцінити ефективність низки підрозділів, дозволяє підрозділам отримати саме те, що їм потрібно, а не те, що є, умовно кажучи, на складах. І можливість працювати на тому, на чому подобається працювати. Ми беремо участь у цій ініціативі. Я не можу сказати, що ми беззаперечні лідери, але, можу сказати, найімовірніше, що ми трішки краще впевнених середнячків. Тобто, я думаю, вище середнього, але не прямо лідери. Є все ж таки мастодонти, гіганти, окремі батальйони, які працюють і тримають лідерство в цьому напрямку. Я можу навести приклад, який був на нашому попередньому напрямку, коли противник активно штурмував один з населених пунктів, і в чому була проблематика ситуації. Грубо кажучи, мій оператор перебуває в одному населеному пункті, але його зона інтересу розташована в іншому місці. І противник здійснював штурм іншого підрозділу, тобто не нас, а наших суміжників. І так сталося, що він трішки їх протиснув і дістався до населеного пункту, в якому були мої оператори. І тоді за день силами трьох наших позицій було знищено 12 одиниць ворожої техніки і, мабуть, близько 20 противників тільки двохсотими -  те, що було підтверджено", - поділився військовий.Щодо нових технологічних рішень, зокрема, що стосується дронів на оптоволокні, військовий зауважив, що це специфічна річ. Вони точно ефективні і точно мають бути, але звичайний FРV-дрон не замінять через специфіку свого застосування: "Так, вони в нас є. Ми їх зараз активно випробовуємо, хочемо знайти найкращого виробника з того, що пропонує нам держава на даний момент. Після чого будемо його успішно масштабувати на наших позиціях і працювати з ними". "Щодо плат ініціації, слава Богу, на даний момент більшість дронів, які приходять зі штатними платами, вони адекватні. Тобто плати ведуть себе правильно. В платах є запобіжники. І з цими платами можна і потрібно працювати. Якщо ми будемо говорити про бойові частини, то з забезпеченням проблем ніяких немає. Вони є, в принципі, є будь-яка номенклатура. Але виходячи з досвіду, можу сказати, що найкращими бойовими частинами є те, що було зроблено раніше на заводах або зроблено зараз на заводах. Тобто якщо ми будемо говорити про уламок, то, наприклад, найкращий уламковий боєприпас,  це 60-а або 82-а міна, яку може понести FРV-дрон. Ну, як правило", - сказав військовий.За його словами, ворог з такою самою активністю, як і раніше, застосовує керовані авіабомби для знищення населених пунктів, наближених до лінії фронту: "Зрозуміло, що там є якась частина наших підрозділів, є там частина мирного населення. І противник просто знищує цей населений пункт до моменту, поки там не залишиться будь-яких споруд, в яких можна було би укритися і немає значення, хто там сидить". Водночас Владислав Кришталевич зауважив, що дронова війна буде набирати обертів. "Дронова війна, РЕБ-війна, я не уявляю, як можна проводити штурм механізований в таких умовах, коли гарна погода, необмежена видимість, туману немає, дощу немає. Ну, це фактично самогубство для росіян. Але вони можуть використовувати м’ясні тактики, коли просто, умовно кажучи, виїжджає близько 25-30 одиниць техніки, нехай з них 20 знищується, але 10 доїжджає. І тоді починаються певні проблеми, які потрібно вирішувати дуже оперативно", - зазначив він. Також військовий розповів, яким чином здійснює підбір бійців до роти, і чи збирається рота стати батальйоном."Рота би хотіла стати батальйоном, але на даний момент, наскільки мені відомо, не передбачається це розширення. Поки що ми будемо залишатися ротою. Щодо підбору, ще є вільні місця, їх не так багато, але вони є. Підбір здійснюється за допомогою наших рекрутингових центрів, наших представників ТЦК, які, відповідно, попередньо відбирають кандидатів, потім залежно від їхніх побажань, комунікують зі мною або з моїми заступниками, після чого ми проводимо співбесіду і супроводжуємо людину від моменту приходу в ТЦК до моменту переводу прямо в бригаду. Хоча зараз є можливості, коли бригада може самостійно мобілізувати людину. Скажімо, людина приїхала в ТЦК, їй зробили документи і без навчальних центрів, без якихось додаткових моментів вона просто приїжджає в бригаду, стає на певну посаду, яку вона обрала, і там починає працювати. Тобто ми минаємо момент з загальною базовою військовою підготовкою всіх військовослужбовців. Але оскільки це достатньо специфічні посади, які не вимагають так, як для піхотинців тих навантажень, які вони будуть отримувати, то є можливість минути ось цей момент з БЗВП (базовою загальною військовою підготовкою, - ред.)", - розповів командир роти ударних безпілотних комплексів 71-ї Окремої єгерської бригади десантних штурмових військ капітан Владислав Кришталевич.План переозброєння ЄвропиА далі ми поговоримо про те, як Європа переозброюється, враховуючи бойовий досвід України і виклики, які стоять перед Європою. Сьогодні стало відомо більше подробиці плану RеАrm Європейського Союзу, який зараз обговорюється і буде ухвалений найближчим часом.Власне, цей план скерований на те, аби відновити європейську оборонну спроможність підтримувати Україну і створити оборонну потужність Європи в новому форматі з урахуванням нових викликів і можливостей. Ми знаємо, що був підготовлений документ на запит якраз комісара Європейського Союзу з питань оборони і космосу, де фактично були розписані всі напрямки, які зараз важливі для європейських країн.Було обрано сім пріоритетів, на які мають бути спрямовані зусилля усіх європейських країн. Насамперед це стосується протиповітряної та протиракетної оборони, артилерії, далекобійних систем, боєприпасів та ракет, дронів та систем протидії дронам. Також ще один напрямок: військова мобільність, штучний інтелект, засоби РЕБ і стратегічні засоби підтримки.Фактично всі ці сім напрямків - це те, де Європа має потреби, має певне відставання від Сполучених Штатів або залежить від Сполучених Штатів. З огляду на ті ризики, які продукує політика Сполучених Штатів, зараз європейці намагаються за певний час відновити або переформатувати свою оборонну промисловість, в тому числі спираючись на співпрацю з Україною.Україна в цьому контексті згадується в низці напрямків, зокрема, згадується про те, що Україна має бути інтегрована в ініціативи Європейського Союзу з оборонних розробок, включно з програмою РЕSКО та Європейським агентством з оборони.Власне, структури організації РЕSКО і ЄДА - це інтегруючі модулі, де якраз забезпечується взаємодія між усіма виробниками європейських країн і в тому числі, сподіваюсь, туди буде долучена і Україна. Там передбачається можливість, що європейські країни будуть закуповувати озброєння в самої України. З огляду на те, що потенціал виготовлення озброєння в Україні, за оцінками цього документу, становить 35 мільярдів євро, проте сама Україна може профінансувати максимум 9-10 мільярдів. І цього замало, решта може бути профінансована європейськими країнами за тими напрямками, де немає аналогічних зразків європейських виробників.Також говориться про те, що Україна має бути долучена до космічних проєктів, коли йдеться про супутникові системи зв'язку і розвідки. Там є цілий напрямок програмної взаємодії за таким космічним напрямком. Це теж важливо для України і для європейських країн. І, власне, на всі ці напрямки передбачається достатньо значне фінансування. Попередньо було оголошено, що йдеться про 800 мільярдів євро на декілька років наперед. А найближчі фінансові витрати, які можуть бути надані європейськими країнами для закупівлі нового озброєння і озброєння для України - це на 150 мільярдів євро. Ці ресурси передбачаються якраз у форматі спільного фінансування з боку європейських країн, в тому числі за рахунок кредитних ресурсів.Але тут важлива складова, що ми говоримо про гроші, де фактично потенціал Європи на порядок вищий, ніж те, що має Російська Федерація. Тому що ВВП країн Європи в 10 разів більший, ніж те, що має Російська Федерація. Але важливо, щоб ці гроші були досить швидко конвертовані в конкретні проєкти, які будуть реалізуватися в короткі проміжки часу.Це вкрай важливо, аби дійсно підняти спроможність європейської оборонної промисловості. Сподіваємося, що такі рішення будуть ухвалені, програми будуть ухвалені, і ми найближчим часом, через рік-два-три побачимо дійсно ефективні результати за рахунок цієї нової програми переозброєння Європейського Союзу.

Росія навмисно затягує переговори про тимчасове припинення вогню, щоб використати цей час для активізації наступу на заході Запорізької області та здобуття тактичних переваг на фронті. Російський диктатор Володимир Путін використовує затягування переговорів як тактичний маневр, намагаючись захопити якомога більше територій до моменту можливого припинення вогню, припускають аналітики Інституту вивчення війни (ІSW). "Російські війська, ймовірно, активізують наступальні операції на заході Запорізької області, щоб просунутися до міста Запоріжжя на тлі постійних вимог Кремля віддати РФ усю Запорізьку область. Війська ворога, імовірно, також намагаються відтягнути і утримати українські сили на інших ділянках фронту, щоб дозволити російським військам визначити пріоритетність певних зусиль і здобути перемогу на всьому театрі бойових дій, коли погода покращиться, а Росія затягне переговори", - сказано в звіті. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Росія змінює правила гри: ІSW попереджає про пастку Кремля у переговорах з Трампом Речник Сил оборони півдня полковник Владислав Волошин заявив 17 березня, що російські війська активізувалися на запорізькому напрямку, користуючись покращенням погоди. Волошин зазначив, що багнюка висихає, а дерева відновлюють листя, тому російські війська намагаються покращити свої тактичні позиції, атакуючи штурмовими групами по п'ять-сім осіб. Волошин також зазначив, що кількість FРV-дронів, які російські війська використовують за день, збільшилася в березні 2025 року приблизно на 50 безпілотників до 400-420 на день. Російський президент Володимир Путін використовує переговорний процес для досягнення власних цілей, сподіваючись отримати максимальні вигоди.

16 лютого в Запоріжжі та області на дорогах очікується ожеледиця (І рівень небезпечності, "жовтий"), попереджають в обласному гідрометцентрі. Рятувальники просять водіїв та пішоходів бути уважними та обережними

У Запоріжжі впродовж 15 лютого зберігатиметься сніжна погода, синоптики прогнозують налипання мокрого снігу, а на дорогах ожеледицю. Як виглядали вулиці Запоріжжя – у фоторепортажі Суспільного

Еспресо пояснить, скільки РФ захопила території, як змогла змінити ситуацію на фронті на свою користь, і чи має Україна можливості зупинити окупантів найближчим часом.Україна втратила за 11 місяців площу, яка більша за Люксембург Попри колосальні втрати, ворог має регулярні територіальні здобутки, у більшості на Донеччині, але також і на Харківщині. Якщо у першому півріччі цього року Росії вдавалось захоплювати 50-200 квадратних кілометрів на місяць, то у серпні – 351, а у вересні вже 468. Хоча за весь 2023 рік, за даними проєкту UА Wаr Іnfоgrарhісs, вороги захопили лише близько 150 квадратних кілометрів.За останні два місяці ситуація лише погіршилася. У жовтні, за даними DеерStаtе, окупанти захопили 490 квадратних кілометрів території, а в листопаді, як пише Rеutеrs, ще більше – понад 600. В сумі – це територія Києва та Харкова. Якщо додати всі наявні цифри, то за 11 місяців росіяни окупували понад 2,7 тис. квадратних кілометрів України. Щоб уявити цей розмір, нагадаємо, що площа Чернівецької області, найменшої в Україні, становить 8,1 тис. квадратних кілометрів, тобто 2,7 тис. – це як третина Буковини. Приблизно такі ж розміри має і Люксембург. За даними DеерStаtе, з 2014 року росіянами всього тимчасово окуповано 111,34 тис. квадратних кілометрів, а це 18.44% України. До 24 лютого 2022 року уряду не підпорядковувалися 43,969 тис. квадратних кілометрів, тобто за час повномасштабної війни росіяни зайняли близько 67,4  тис. квадратних кілометрів української землі, фактично 95-96% з них було здобуто у 2022 році, і лише 4% – у 2024. Пришвидшення темпів просування, які найбільші з часів початку повномасштабної війни, свідчать про бажання Кремля за будь-яку ціну окупувати всю Донеччину, особливо до 20 січня, коли у Білому домі офіційно загосподарює Дональд Трамп, який обіцяв завершити війну за 24 години завдяки примусовій дипломатії.Читайте також: Мирна угода в обмін на що: які сценарії завершення війни розглядає Дональд Трамп. Пояснюємо Зміна російської тактики: від "Київ за три дні" до методичних "м’ясних штурмів"Наші військові вже майже три роки героїчно обороняються проти колосальної військової потуги, яка номінально у світовому рейтингу Glоbаl Fіrероwеr продовжує залишатися другою армією у світі. На початку повномасштабної війни українці показали, що навіть не маючи достатньої кількості зброї та сучасної техніки, ворога можна зупинити, особливо, якщо він свої переважаючі сили довгими колонами кидає на прорив проти вмотивованих й мобільних груп солдатів. Тому 2022 рік і був успішним для українських Збройних сил – контрнаступи на Київщині, Харківщині й Херсонщині тому свідчення. Чому вони вдалися? По-перше, через погане російське планування, хибність уявлення Кремля про "Київ за три дні". А, по-друге, допоміг національно-патріотичний запал українців, які масово линули до війська, цивільні ж були готові всіма способами допомагати. Звісно, що не варто забувати і про дипломатію, Україна об’єднала демократичний світ довкола своєї ідеї і допомога союзників дозволила продовжувати війну до перемоги. Однак 2023 рік став суттєво іншим. За рік часу російське командування змінило думку про можливості швидкої перемоги та почало планувати іншу, більш довгострокову й локальну тактику, методично застосовуючи перевагу в артилерії та людях, шукаючи слабинки української оборони, але не забуваючи при цьому окопуватися та заміновувати вже здобуті території. А так звані "м’ясні штурми", коли російських солдатів масово кидали під українські снаряди, кулемети, танки й дрони, почали давати свої результати. Особливо це помітно у битві за Бахмут, коли у травні 2023 року ЗСУ після 9 місяців запеклих боїв змушені були піти з цього районного центру на Донеччині. Зокрема, ПВК "Вагнер" назбирав десятки тисяч солдатів серед ув’язнених і завдяки "людській м’ясорубці" зміг продавити українську оборону.Влітку 2023 року українці мали змогу відповісти своїм контрнаступом, який, щоправда, не приніс бажаних результатів. Адже не вдалося звільнити південь Запоріжжя й Херсонщини та вийти до Криму й Азовського моря. Натомість було втрачено чимало ресурсів, а що найважливіше – людей. Читайте також: Український контрнаступ: на що сподівалися та чого (не) досягли ЗСУ під час літньо-осінньої кампанії. ПояснюємоПопри періодичні сутички, восени минулого року здавалося, що на фронті склалася патова ситуація, як про це писав тодішній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний, який закликав шукати "новий порох", тобто нові технології, щоб здобути бажаний результат у війні. Бо ні українські, ні російські сили не могли здійснити масштабні зміни на полі бою. Та виявилося, що це було затишшям перед бурею, адже у кінці 2023 року розпочався штурм Авдіївки, який співпав у часі з двома важливими проблемами, з якими стикнулася Україна. Перша – політики США на пів року затягнули з виділенням $60 млрд допомоги, тому ЗСУ катастрофічно бракувало боєприпасів та військової техніки. А друга проблема – мобілізація та брак військових, тоді вперше озвучили, що треба ще 500 тис. людей у військо через втрати на потребу в ротації. У підсумку в лютому 2024 року росіяни взяли Авдіївку. У квітні американці таки виділили гроші, а в травні парламент змінив мобілізаційне законодавство, однак щоденне просування росіян не припинилося, а лише посилилося. Чому?Брак людей веде до падіння бойового духу та втрати території Найперше варто зрозуміти, що війна такого масштабу та інтенсивності раніше чи пізніше призводить до проблем з ресурсами. А в України їх значно менше, ніж у РФ, особливо людей. Хоча ні Україна, ні Росія не оприлюднюють точні дані про загиблих військових, однак, як у вересні писало видання Тhе Wаll Strееt Jоurnаl сумарні втрати обох країн вже досягли мільйона людей. За нещодавніми даними Тhе Есоnоmіst за майже три роки повномасштабного вторгнення Україна могла втратити від 60 до 100 тисяч військових загиблими, ще близько 400 тисяч, ймовірно, поранені (кожен 20-й чоловік бойового віку мертвий або отримав значне поранення, щоб далі боротися). При цьому армія РФ втратила близько 200 тисяч убитими й приблизно 400 тисяч поранено. "Число загиблих солдат обох країн швидко наближається до втрат США у Другій світовій війні", - пишуть у виданні.Через такі масштабні цифри не дивно, що Україна першою зіткнулася з загрозливою нестачею людей на фронті. Оскільки населення Росії приблизно вчетверо більше, ніж в України, відповідно, її мобілізаційний ресурс є значно більшим. У РФ після шуму довкола мобілізації восени 2022 року, коли молоді люди масово втікали за кордон, перейшли до тактики "тихої мобілізації", залучаючи чоловіків з провінцій, обіцяючи їм захмарні зарплати. До того ж завдяки тісній дружбі диктатора Володимира Путіна з диктатором Кім Чен Ином вдалося залучити тисячі північнокорейських солдатів на бік Росії. Читайте також: Сувора дисципліна та любов до порнографії: якими є північнокорейські солдати, що воюють проти України. ПояснюємоВ Україні ж мобілізація пройшла складний шлях: від переповнених добровольцями територіальних центрів комплектування у перші дні та тижні повномасштабної війни до набуття суперечливої репутації через випадки примусового доставлення людей до ТЦК, що отримало народну назву "бусифікація". Через скандали, пов’язані зі збагаченням військкомів та МСЕК, які за гроші знімали з військового обліку чи виписували інвалідності, в багатьох людей зникла довіра до способу, яким держава поповнює лави війська. З великим запізненням, у травні 2024 року депутати змінили мобілізаційне законодавство, щоб чоловіки у зручний спосіб оновили свої дані, та більшість цього не зробили, тому багато експертів почали говорити про провал мобілізаційної політики. "У нас понад 6 млн військовозобов'язаних не приходять, не оновлюють свої дані. Їм краще платити штрафи, ховатися, поки їхні життя, їхніх родин, дітей, сімей захищають інші хлопці. Який ще потрібно прийняти закон для того, щоб стимулювати ці 6 млн прийти згідно з чинним законодавством стати на облік, оновити свої дані", – сказав у жовтні нардеп Олександр Федієнко.Також варто не забувати, що багато чоловіків виїхали з України, як легально, так і незаконно. Чи не щодня прикордонники та поліціянти повідомляють про затримання чоловіків, які без дозволу хочуть потрапити за кордон. У народі річка Тиса стала "рікою смерті", бо відомо про близько 40 чоловіків, які пробували її переплисти та бурхлива вода забрала їх навіки. У лютому цього року у звіті Міжнародної організації з міграції ООН йшлося, що 6,5 млн українців мають статус біженців і живуть за кордоном, з них, за приблизними підрахунками, 700 тис. є чоловіками призовного віку. Західні чиновники, які постійно з запізненням відправляли Україні необхідну зброю, тепер відверто кажуть, що саме мобілізація – основна проблема невдач українців на полі бою. "Чи побачили ми помітну різницю на полі бою після того, як надали танки Україні? Аналогічно, чи помітили ми помітну різницю у використанні винищувачів F-16? Ми вважаємо, жодна система озброєнь не має вирішального значення у цій битві. Йдеться про людські ресурси, і, на нашу думку, Україні потрібно зробити більше, щоб зміцнити свої позиції з точки зору кількості сил, які вона має на лінії фронту", – нещодавно сказав радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван.У Rеutеrs пишуть, що американські чиновники вже не один місяць закликають Україну знизити мобілізаційний вік до 18 років. В Аssосіаtеd Рrеss написали, що через брак людей, ЗСУ скоро залишать Курську область, мовляв, українці думають мобілізувати близько 160 000 додаткових військ, але водночас адміністрація США вважає, що, ймовірно, знадобиться більше. Хоча в Офісі президента Зеленського відповіли, що проблема не лише в пошуку нових військових, але й в тому, що Україна не має того, що потрібно для оснащення військ, які вона зараз мобілізує, тобто достатньо зброї. У будь-якому разі кадрова проблема, відсутність ротацій, а що важливо, відсутність термінів служби призвели не лише до падіння бойового духу серед частини військових, але й до зростання СЗЧ – самовільного залишення частини. У жовтні нардепка Анна Скороход озвучила цифру у 100 тис. військових, які були у СЗЧ (близько 10% від всього числа мобілізованих). Деякі військові почали навіть показово йти в СЗЧ, щоб привернути увагу до проблеми "вічної служби". Читайте також: СЗЧ як сигнал проблем: приклад Гнезділова – наслідки затяжної війни чи криза ротаційної системи. ПояснюємоСитуація важка, але українська армія успішно застосовує маневрову оборонуУ підсумку маємо ситуацію, коли катастрофічно не вистачає піхоти, щоб стримати постійні спроби росіян просуватися далі. Найважче на Покровському напрямку, де співвідношення сил противника в особовому складі до Сил оборони України 5:1. Росіяни вже захопили південну фортецю Вугледар, оточують Курахове, штурмують Велику Новосілку і всього за кілька кілометрів від стратегічно важливого Покровська, падіння якого може призвести до відкриття дороги на Дніпропетровщину. Загрозлива ситуація і в Часовому Яру, захоплення якого відкриває дорогу до Костянтинівки, а звідти вже відкритий шлях до останніх великих міст Донеччини, які під контролем України – Краматорська та Слов’янська. "Недавні підтверджені успіхи російських військ на полі бою поблизу Вугледара та Великої Новосілки демонструють, що війна в Україні не зайшла в глухий кут. Лінія фронту в Донецькій області стає дедалі мінливішою, оскільки останнім часом російські війська просувалися значно швидше, ніж протягом усього 2023 року. Просування російських військ на південному сході України значною мірою є результатом виявлення та тактичного використання вразливих місць на українських лініях. Російські війська здійснюють поступове тактичне просування на південному сході України з осені 2024 року", - констатують в Інституті вивчення війни. Там додають, що російські окупаційні війська "невдовзі можуть захопити Велику Новосілку та просунутись до наземних ліній постачання ЗСУ, які проходять до Дніпропетровської і Запорізької областей".Читайте також: Карта бойових дій за період 20-27 листопада: окупанти наступають усюди, а в нас рекордні втрати територійЯк розповіли виданню СNN українські солдати, які воюють під Покровськом, через гостру нестачу живої сили, вони бояться, що Росія може здійснити значний прорив, і скаржаться на те, що їм доводиться використовувати безпілотники для удару по наступаючих російських підрозділах, бо не вистачає піхоти, щоб протистояти їм.Бійці також розповіли американським журналістам, що Селідово, яке росіяни захопили у жовтні, обороняли лише 60 солдатів, яких швидко оточили російські війська. А новобранці, яких присилають, не готові до боїв, до того ж командири часто роблять помилки. Про складність ситуації говорить й те, що військові навколо Покровська отримали наказ відкривати вогонь по всіх невідомих, побоюючись ворожих розвідувальних груп. Однак, як зазначають українські експерти, не треба робити панічних висновків, оскільки "фронт тріщить, але не сиплеться", як сказав в етері телеканалу "Еспресо" Директор інформаційно-консалтингової компанії Dеfеnsе Ехрrеss Сергій Згурець.Хоч закордонна преса часто подає ситуацію на сході як критичну, але військовий експерт, директор аналітичної організації Nеw Gеороlіtісs Rеsеаrсh Nеtwоrk Михайло Самусь теж висловив інший погляд. Він наголошує, що просування росіян не означає прориву, а українська армія успішно застосовує маневрову оборону, завдаючи ворогу значних втрат та виграючи час для укріплення позицій. Самусь вважає, що подібні прогнози про "падіння" українських міст лунали й раніше, але вони не справдилися. Наприклад, ситуація на Куп’янському та Лиманському напрямках, які критично важливі, залишається стабільною. Українські війська, де можливо, тримають позиційну оборону, а де це недоцільно – проводять маневрову. Щодобові втрати росіян сягають 1,5 тисячі осіб та десятків одиниць техніки, що говорить про ефективність дії ЗСУ."Війна – складна річ і малювати все негативним кольором я не думаю, що варто. Ми всі відповідаємо за те, що відбувається на фронті", - зауважив військовий експерт.Якщо росіяни таки увійдуть в Покровськ, міські бої затримають їх, але чи зупиняться окупанти і чим може відповісти Україна?Стійкість, можливий контрнаступ та геополітична підтримкаУ 2024 році Україна нагадала світу, що здатна не лише оборонятися, але й наступати. У серпні вдалося прорвати російську оборону на Курщині і захопити 1376 квадратних кілометрів РФ, щоправда, зараз ЗСУ втримує близько 800. Як нещодавно сказав головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський, перемога неможлива, якщо українські сили працюватимуть тільки в обороні, тому "ми маємо перехоплювати ініціативу та контратакувати, маємо і будемо, де і хто – побачите".Оптимізму додає кілька важливих факторів:Зимова погода. На Донеччині взимку часті відлиги, які перетворюють поля та дороги на важкопрохідні грязьові місцини. Це ускладнює маневри бронетехніки та логістику, змушуючи російські війська просуватися лише основними шляхами, які добре захищаються українською армією. Снігопади, тумани та короткий світловий день обмежують видимість і ускладнюють використання дронів, розвідки та коригування артилерійського вогню. Крім цього солдати зазнають більшого стресу через холод, що зменшує їх маневровість та бойовий дух. Посилення американської допомоги. Як відзначають у Тhе Wаshіngtоn Роst, президент Джо Байден всіляко намагається зміцнити позиції України до того, як Трамп вступить на посаду. Байден хоче використати усі надані Конгресом кошти для допомоги Україні, тому США щотижня надсилають все нові пакети допомоги, а також зняли декілька заборон, зокрема, на використання далекобійних ракет вглиб РФ та застосування протипіхотних мін. Читайте також: Зміна правил гри: чому Байден дозволив Україні удари АТАСМS по РФ та коли очікувати результату. ПояснюємоРеформи ЗСУ. В українській армії також відбуваються постійні внутрішні реформи, які покращують ситуацію. Зокрема, все більше поширюється рекрутингова модель для поповнення війська, а також йдеться про впровадження чи повернення таких військово-оперативних тактичних з'єднань як дивізія чи армійський корпус, які можуть бути більш ефективні на фронті. Читайте також: Чітка структура, відповідальність генералів і ніякого ручного управління: чому в Україні хочуть повернути дивізії та армійські корпусиПозиція Трампа. Хоч Дональд Трамп ще офіційно не представив свого плану врегулювання російсько-української війни, однак висування ним на посаду спецпредставника з врегулювання війни в Україні генерала у відставці Кіта Келлога, багато про що говорить. Раніше Келлог пропонував свій план припинення війни в Україні, який передбачає, що постачання американської зброї продовжать тільки за умови, якщо Україна погодиться на мирні переговори з Росією. Водночас США готові попередити Москву про наслідки відмови від переговорів, включно з ще більшим посиленням підтримки Києва та новими санкціями. У СNN кажуть, що команда Трампа наполягатиме на тимчасовому припиненні вогню у разі можливих переговорів між Росією та Україною. У такому разі російський наступ у будь-якому разі зупиниться.Позиція Європи. Хоча європейські союзники України точно не знають, чого чекати від Дональда Трампа, однак запевняють, що готові продовжувати допомагати Києву. Зокрема, нещодавно перша українська бригада, підготовлена та екіпірована у Франції, завершила свій вишкіл. А це 4,5 тис. військових. Також Рада ЄС продовжила мандат своєї тренувальної місії для підготовки українських військових ще на 2 роки. Німеччина та Велика Британія нещодавно виділили нові пакети військової допомоги і готові це робити й надалі. Негаразди в російській економіці. Попри видиму стабільність і перехід на військові рейки, російська економіка починає щораз більше втрачати свої позиції. Останніми днями курс рубля залишається на найнижчій позначці з початку війни. Послаблення курсу рубля спричинить ріст цін в Росії, що посилить невдоволення населення. "Війна Росії проти України руйнує основи російської економіки", - кажуть в Британській розвідці. А без стабільної економіки, Кремлю буде все важче воювати. Тож попри складнощі та нові виклики, включаючи зміну політичної ситуації у США, Україна продовжує демонструвати готовність не лише оборонятися, але й наступати, щоб перехопити стратегічну ініціативу і мати більш вигідну позицію на імовірних переговорах, які, як очікується, можуть відбутися на початку наступного року.Як сказав один зі співрозмовників Української правди в політичній верхівці України, головне завдання Києва зараз – це "пройти зиму і дочекатись інавгурації Трампа, а тоді уже предметно говорити".

Про це розповів військовий оглядач Денис Попович в етері "Еспресо"."Є інформація про присутність російських військ на території самого Курахового зі східної частини. Вони контролюють певну частину міста. Росіяни наступають зі сходу, з півночі, з боку Курахівського водосховища, і вже взяли під контроль деякі населені пункти", - заявив він.Окупанти наступають зі сходу, загрожуючи перерізати трасу на Запоріжжя, яка йде на схід від Курахового, каже Попович: "Це може статися не лише в одній точці, а в декількох загрозливих місцях, таких як селище Костянтинопіль та Успенівка, де потроху утворюється оточення".За його словами, погода може ускладнити можливості відступу по нормальних дорогах і доведеться йти полями."Випав перший сніг, який, очевидно, розтане і перетвориться на багнюку. Тоді просуватися на техніці стане ще важче. Тож все дуже тривожно, на жаль, і поки що тенденція така, що противник наступає і має просування", - додав військовий оглядач.У четвер, 21 листопада, російські терористи змогли захопити населений пункт Дальнє на Курахівському напрямку.

Погода Запоріжжя 3 листопада: у Запоріжжі та області синоптики прогнозують хмарність з проясненнями та без опадів. Температуру очікують до 4º вночі та 9º тепла вдень