Search trend "балістична ракета"

Міжконтинентальна балістична ракета РФ РС-24 "Ярс" — це не просто ядерний аргумент для залякування, а цілком реальна загроза, здатна теоретично долетіти до Києва менш ніж за 90 секунд.

Російська міжконтинентальна балістична ракета Ярс (РС-24) — один із видів зброї, яким Росія найбільше хизується під час парадів та «бряцання» ядерною зброєю. 18 травня Головне управління розвідки України попередило, що РФ може здійснити «навчально-бойовий» запуск такої ракети. Утім, 19 травня стало очевидно, що подібного запуску досі не відбулося. Причина скасування «випробувань» наразі невідома.

Росія оголосила про закриття повітряного простору над ракетним полігоном Капустин Яр на два дні -12 та 13 травня. Це пов'язано з можливим запуском балістичних ракет, повідомляє офіційний сайт NОТАМs. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Москва погрожує Києву "Орєшніком": у РНБО відповіли з іронією Згідно з умовами закриття, це стосуватиметься всіх повітряних суден, що планують здійснювати польоти в зазначеному районі з 06:00 до 16:00 за місцевим часом. Особливу увагу привертає зазначений діапазон висот, що буде заблокований: від рівня поверхні до необмеженої висоти. Таке обмеження нагадує аналогічну заборону, яка діяла 21 листопада 2024 року, напередодні запуску балістичної ракети "Орєшнік" по Дніпру. "Орєшнік" - це російська балістична ракета середньої дальності, розроблена на основі РС-26 "Рубеж". Вона оснащена шістьма бойовими частинами, кожна з яких має по шість суббоєприпасів. Швидкість ракети на кінцевій ділянці траєкторії перевищує 11 махів. Випробування комплексу проходили на полігоні "Капустин Яр" у жовтні 2023 року та червні 2024 року. Глава комітету з оборони Держдуми Росії Андрій Картаполов запропонував як можливу відповідь на атаки українських дронів на Москву і область удар ракетного комплексу середньої дальності "Орєшнік". За його словами, рішення має ухвалювати Верховний головнокомандувач, але він вважає, що такий крок був би доцільним, і навіть не один такий удар.

5 травня ізраїльські військово-повітряні сили завдали ударів по порту Ходейда в Ємені. Це стало відповіддю на ракетну атаку хуситів по аеропорту Бен-Гуріон, яку бойовики здійснили напередодні, повідомляє Тіmеs оf Іsrаеl з посиланням на ізраїльських чиновників. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ізраїль порушує в Секторі Гази ключові принципи гуманітарної діяльності - ООН Перед ізраїльською атакою єменські ЗМІ також зафіксували удари з боку США по району єменської столиці - міста Сана. За даними видання, Армія оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) не вперше відповідає на загрозу з боку хуситів. Протягом останнього року Ізраїль неодноразово здійснював авіаудари по території Ємену після ракетних і дронових атак по своїй території. Уранці 4 травня на території Ізраїлю впала балістична ракета, випущена з Ємену. Вибух стався неподалік терміналу №3 міжнародного аеропорту імені Бен-Гуріона. Це перший випадок, коли ракета з єменського напрямку досягла центру країни. Армія оборони Ізраїлю повідомила, що один зі снарядів уникнув перехоплення. Він упав між самим терміналом і населеним пунктом Кфар-Хабад. Внаслідок інциденту постраждали щонайменше троє людей.

Міністр оборони Ірану Азіз Насірзаде попередив, що Тегеран завдасть удару у відповідь, якщо США або Ізраїль вирішать відреагувати на атаку хуситів по аеропорту в Тель-Авіві. Серед потенційних цілей він назвав військові бази США та Ізраїлю. Про це повідомляє Rеutеrs. Підтверджуючи офіційну позицію Тегерана, Насірзаде наголосив, що хусити діють самостійно. "Якщо цю війну розпочнуть США або сіоністський режим (Ізраїль), Іран атакуватиме їхні інтереси, бази та сили - де б вони не були і коли б це не визнали за необхідне", - цитує міністра агентство з посиланням на іранське державне телебачення. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ХАМАС і єменські хусити атакували ракетами Ізраїль Підтримувані Іраном хусити 4 травня випустили ракету, яка впала поблизу ізраїльського аеропорту Бен-Гуріон. В угрупованні заявили, що ця атака - акт солідарності з палестинцями в Газі. У відповідь прем'єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу пригрозив Ірану відплатою. "Атаки хуситів здійснюються з Ірану. Ізраїль відповість на напад хуситів на наш головний аеропорт, у час і в місці, які ми оберемо", - сказав він. Як зазначає агентство, заява іранського міністра пролунала після презентації нової балістичної ракети "Кассем Басір" та із дальністю польоту 1200 км. Уранці 4 травня на території Ізраїлю впала балістична ракета, випущена з Ємену. Вибух стався неподалік терміналу №3 міжнародного аеропорту імені Бен-Гуріона. Це перший випадок, коли ракета з єменського напрямку досягла центру країни. Армія оборони Ізраїлю повідомила, що один зі снарядів уникнув перехоплення. Він упав між самим терміналом і населеним пунктом Кфар-Хабад. Внаслідок інциденту постраждали щонайменше троє людей.

У неділю, 4 травнв, балістична ракета, випущена хуситами з Ємену, впала на територію аеропорту Бен-Гуріон, поранивши шестеро людей.

Уранці 4 травня на території Ізраїлю впала балістична ракета, випущена з Ємену. Вибух стався неподалік терміналу №3 міжнародного аеропорту імені Бен-Гуріона, передає Ynеt. Це перший випадок, коли ракета з єменського напрямку досягла центру країни. Армія оборони Ізраїлю повідомила, що один зі снарядів уникнув перехоплення. Він упав між самим терміналом і населеним пунктом Кфар-Хабад. На місці події здійнявся стовп чорного диму. Від вибуху затремтіли будівлі. "Це сталося на території, де розташовані стоянки для автобусів і таксі. Було чути вибух, ми бачили хмару чорного диму, усе затряслося. Це диво, що ракета не влучила прямо в будівлю терміналу чи у літаки", - сказав голова ради директорів Управління аеропортів Ізраїлю Пінхас Ідан. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ХАМАС атакував Ізраїль ракетами: ЦАХАЛ розширює операцію в Секторі Гази Внаслідок інциденту постраждали щонайменше троє людей. Серед них чоловік близько 50 років і дві жінки, яким 54 і 38. Вони зазнали травм середнього і легкого ступеня важкості. Ще один 64-річний чоловік отримав поранення уламками, а 22-річна дівчина постраждала під час спроби дістатися укриття. Жінка орієнтовно 34 років отримала легкі ушкодження, коли прямувала до сховища на заправці біля траси №6. Двоє людей звернулися по допомогу через шоковий стан. Ізраїль тричі був атакований ракетами з території Ємена та Сектору Гази. Ізраїльські військові знищили усі ворожі цілі. Ввечері 24 березня у населених пунктах біля Сектору Газа пролунали сирени. Згодом військові збили дві ракети, що перетнули ізраїльську територію з боку смуги.

Балістична ракета, запущена 4 травня з Ємену, влучила на територію ізраїльського столичного аеропорту Бен-Гуріон, пошкодивши дорожні конструкції та транспортний засіб і спричинивши зупинку авіасполучення.

У неділю, 4 травня, Ізраїль заявив про атаку балістичною ракетою, яку запустили єменські хусити. Відомо про шістьох постраждалих.

Компанія Lосkhееd Маrtіn успішно завершила ключовий етап виробничих кваліфікаційних випробувань ракети Рrесіsіоn Strіkе Міssіlе (РrSМ). Це відкриває шлях до повномасштабного виробництва, пише Dеfеnсе Вlоg. Ракета має дальність понад 400 км і розробляється в межах масштабної програми модернізації армії США. Вона стане замінником застарілої системи АТАСМS, пропонуючи кращу точність та адаптивність у сучасних бойових умовах. Випробування підтвердили відповідність ракети основним критеріям, таким як дальність, точність та надійність. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Україна використала усі ракети АТАСМS ЗМІ "РrSМ забезпечить американським військовим революційні можливості, дозволяючи вражати цілі на великій відстані з високою точністю", - повідомив генерал-майор Френк Лозано. Перші експлуатаційні випробування заплановані на травень 2025 року, а рішення про серійне виробництво очікується наприкінці року. Lосkhееd Маrtіn використовує цифрові технології, щоб прискорити розробку та підвищити надійність нової зброї. АТАСМS (Аrmy ТАСtісаl Міssіlе Systеm - Армійська тактична ракетна система) - тактична балістична ракета, які виробляє компанія Lосkhееd Маrtіn. Створена в часи Холодної війни і вперше застосована в 1991 році під час війни в Перській затоці. Через те що АТАСМS не відповідала сучасним вимогам, з 2016 року розпочалася розробка програми Lоng-Rаngе Рrесіsіоn Fіrеs (LRРF), яка згодом була перейменована на Рrесіsіоn Strіkе Міssіlе (РrSМ). Метою було замінити ракети АТАСМS на етапі "Іnсrеmеnt 1" (версії) РrSМ.

Наводимо повний переклад статті у виданні Lе Моndе.Рівняння просте, але немислиме. Сполучені Штати вимагають від України, яка зазнає бомбардувань і страждань через Росію, якомога швидше погодитися на врегулювання конфлікту на вкрай невигідних для себе умовах, інакше Америка припинить підтримку. У Києві 24 квітня в повітрі стояв запах гару. Серед ночі російська армія здійснила найкривавіший напад на столицю за останній рік. Балістична ракета вразила житловий район, убивши 12 людей і поранивши десятки інших.У короткому повідомленні у своїй соцмережі Тruth Sосіаl Дональд Трамп відреагував у спосіб, що показує його упередженість: "Мені не подобаються обстріли Києва росіянами. Непотрібно і дуже невчасно. Володимире, зупинись! 5000 солдатів гинуть щотижня. Підписуймо мир!" Він не засудив обстріл цивільного населення, а лише висловив невдоволення через те, що атака заважає американському плану. Фраза "Володимире, зупинись!" натякала на мовчазну змову та безсилля.У контрасті з цим повідомленням Трамп напередодні різко критикував Володимира Зеленського за "провокаційні заяви", покладаючи на нього відповідальність за продовження війни: "Він може обрати мир або продовжати війну ще три роки та втратити всю країну."Україна сподівалася на негайне припинення вогню вздовж лінії фронту та гарантії безпеки від США. Однак поки що вона нічого не отримала. Російські війська лише посилили обстріли. Пропозиція Путіна щодо "великоднього перемир'я" виглядала як обман.Умови американського плану вигідні Кремлю: визнання анексії Криму, поступове зняття санкцій, відсутність гарантій безпеки для України і відмова від вступу до НАТО. Лінія фронту мала б бути заморожена, залишаючи частину окупованих територій під контролем Росії. Це посилює вразливість України в майбутньому.Сергій Лавров заявив, що "певні деталі угоди ще треба узгодити", визнаючи, що Москва готова укласти угоду.Трамп в Овальному кабінеті заявив, що тисне на Росію, однак не пояснив, які саме поступки зробила Москва, окрім "зупинки війни" та "відмови захопити всю Україну".У відповідь на заяву Зеленського про те, що Крим – це Україна, Білий дім виявив роздратування. Відмова визнавати анексію 2014 року, за словами опозиційного депутата Миколи Княжицького, є принциповою: "Визнання анексії відкриє скриньку Пандори для всього світу."Тим часом Зеленський опублікував заяву адміністрації Трампа 2018 року, де йшлося про незаконність анексії Криму.Європейські союзники шоковані позицією США, яка виглядає як спроба нав'язати Україні "мюнхенський мир" – капітуляцію перед агресором.Емманюель Макрон підтримав Київ і заявив, що Путін брехав про свою готовність до миру. У Києві тим часом тривали розбори завалів після обстрілів.Громадяни, які пережили ніч атак, розповідають про страх і втрати. Вони заявляють, що, попри жахи війни, капітуляція для них – неприйнятна.Багато українців вважають, що навіть часткові поступки Москві приведуть до нової війни через кілька років.Автори: Томас д’Істрія (Київ) та Пьотр Смоляр (Вашингтон) 

В будинок хлопця влучила балістична ракета

У ніч на 24 квітня Росія завдала масованого удару по Києву. Застосовано щонайменше 11 балістичних ракет, зокрема північнокорейські КN-23, а також дрони-камікадзе та крилаті ракети. Одна з балістичних ракет влучила в житловий масив у Святошинському районі. Найбільших руйнувань зазнала двоповерхова будівля, яку ракета зруйнувала майже повністю. Пошкоджено також житлові будинки поблизу. Відомо про щонайменше 12 загиблих, понад 90 людей постраждали Серед травмованих - щонайменше шестеро дітей. На місці удару тривають аварійно-рятувальні роботи. До ліквідації наслідків залучено понад 70 рятувальників, кінологів, техніку ДСНС та комунальних служб. Кореспондентки Gаzеtа.uа побували на місці трагедії та дізналися про наслідки російського ракетного удару, а також поспілкувалися з очевидцями та постраждалими. ШУКАЮТЬ РОДИЧІВ Дорогою до епіцентру вибуху минаємо житлові вулиці з понівечиними будинками. Більшість будівель мають від двох до пʼяти поверхів. Вони стоять без вікон, з побитими фасадами й дірками в даху. На балконах - розірвані штори, а біля під'їздів - купи скла та побутових речей. У дворах гамірно. Із вікон надвір вилітають уламки, з дахів із тріском на асфальт падає шифер - комунальники, волонтери та мешканці прибирають завали в квартирах. Під ногами - бите скло, зім'яті віконні рами, уламки меблів, штори, змішані з землею. Балістична влучила у старий двоповерховий житловий будинок. Більша частина будівлі вщент зруйнована - від підʼїзду лишилися тільки бетонні сходи та купи битої цегли. Чути гарчання техніки та звук робочих інструментів. Робота рятувальників на місці трагедії не зупиняється ще від другої години ночі. Територія оточена стрічками, між завалами працюють у касках - хтось тягне дерев'яні балки, хтось обстежує приміщення з собаками. - Після другої години ночі, якщо не помиляюсь, рятувальники безперервно продовжують проводити аварійну пошуково-рятувальну та пошуково-аварійні роботи, - каже Павло Петров, речник ГУ ДСНС у Києві. - Наразі у нас залучені кінологічні відділення, також працюють психологи разом з людьми, які шукають тут своїх родичів. Станом на ранок рятувальникам вдалося врятувати 17 осіб. Постраждали понад 70 - 43 госпіталізовані, серед них діти. Є вісім підтверджених загиблих. Ще одне тіло чекає на ідентифікацію. - Тут більше 15 одиниць техніки різноманітної, а також більше 70 чоловік особового складу, плюс працює кінологічне відділення, - зазначає Петров. - Я зараз бачив, як відпочивала собака, я питаю у кінолога: "А скільки вона працює?" Він каже: "З 2:30 і працювала". Знову піде. Серед уламків рятувальники регулярно зупиняються на "хвилини тиші" - прислухаються, кличуть. Саме так вдалося знайти 29-річного чоловіка, який відгукнувся на голоси. Його обережно витягли з-під уламків і передали медикам. Хлопець відгукнувся, почали з ним контактувати - У певний період часу рятувальники припиняють роботу, починають гукати і слухати уважно. І от саме під час такої хвилини вони і почули, що хлопець відгукнувся, почали з ним контактувати, знайшли приблизно де він, відкопали, дізналися, у якому він положенні, - додає речник. Психологічна допомога тут так само необхідна, як і фізична. Понад 30 людей уже звернулись до психологів, серед них - батьки дітей, яких досі шукають під завалами. - Роботи продовжуються і досі. Тут працюють психологи, особливо з батьками отих дітей, яких наразі шукають рятувальники, - каже Петров. "СПОДІВАЄМОСЯ, ЩО ЖИВІ" Біля зруйнованого під'їзду - старенька жінка на стільці. Вона мовчки тримає в руках палицю й ганчірку. За її спиною - авто з вибитими шибками, накрите старим килимом. Поруч снують сусіди - несуть пакети, роздивляються уламки, говорять тихо й уривками. Діти стоять поруч із дорослими, притискаючись до ніг. Біля огороджувальної стрічки збирається натовп підлітків. Юнаки та дівчата нервово спостерігають за роботою рятувальників та підбігають ближче, як тільки зʼявляються якісь новини. - У цьому будинку живе наш однокласник з родиною. Усі вони там - він, сестра, тато й мама. Ми від самого ранку тут чекаємо, доки їх врятують. Ми ось перейшли в 11 клас, - говорить знервовано хлопець. Його очі почервоніли чи то від пилу, чи то від сліз. - З ними немає звʼязку і ми всі дуже хвилюємося. Але сподіваємося, що живий. 28-річна Світлана з донькою на руках спостерігає за розбором завалів. В чотирьохповерховому будинку, де мешкала родина вибило вікна і пошкодило дах. - У нас в під'їзді старі звичайні вікна, не пластикові - вилетіли всі. Дах зруйновано там, де наша квартира. І так затікала вода, - розповідає жінка, - а зараз там дирка. І я переживаю, що буде затікати в квартиру, бо передають дощі, а в мене маленька дитина. Родина мешкає на найвищому поверсі. Світлана каже, що спочатку почула різкий звук, встигла добігти до коридору - і пролунав вибух. - У квартирі все ціле. Одне вікно, яке було на провітрюванні, його вирвало, але воно закривається. Сама основна проблема - це дах, який буде протікати, - додає вона. Рятувальники працюють безупинно, залазять на покрівлі, обережно ступаючи по крихких уламках. Частина даху провалилася, вікна й балкони - вирвані вибуховою хвилею. Одна з багатоповерхівок навпроти перетворилась на скелет - зовнішні стіни ще стоять, але всередині - порожнеча. Зламані балки, обгорілі дерев'яні конструкції, уламки цегли й труби валяються просто в квітучих деревах. Під завалами - потрощене авто. Сусіди приносять воду, ковдри, допомагають один одному з речами. На стелі однієї з уцілілих квартир ще висить люстра - її видно крізь вибите вікно. Там досі стоїть холодильник з десятками магнітів. Біля вантажівки - черга. Там роздають панелі ДСП. Люди передають одне одному пакунки з речами, розбирають купи одягу, шукають документи, ліки. ПРИЦІЛЬНИЙ УДАР На першому поверсі будинку, що навпроти зруйнованої двоповерхівки, мешкає 22-річна Валерія. Вночі вона була вдома разом з родиною. Усі спали, а прокинулись вже після удару - коли вибуховою хвилею вибило шибки, зізнається. - Ми прокинулись, коли все повилітало. Вікна, двері, весь дім задрижав. Ми мешкаємо на першому поверсі. Укриття у нашому будинку не було, - каже дівчина. - Колись намагалися зробити підвал як сховище, але потім його переробили, і нічого нормального з того не вийшло. У будинку навпроти, за її словами, загинула ціла родина - батько, мати, бабуся. 13-річну доньку дістали з-під завалів живою, у неї - політравма. Зараз дівчинка перебуває у лікарні після операції. - У тій сім'ї є ще старша сестра і брат. Їм двадцять два і двадцять один, але їх у момент удару не було вдома, - говорить Валерія. Пожежі після удару не було. Усе, що пам'ятає - густий пил, крізь який нічого не видно. Швидка приїхала майже миттєво - менше ніж за десять хвилин після виклику. Якби ще щось здетонувало - нас би просто не стало - Мені здається, вибух був настільки сильний, що якби ще щось здетонувало - нас би просто не стало. Після того ще чули вибухи, але вже не такі, - згадує дівчина. У цьому районі, каже, живе багато літніх людей і корінних киян. Більшість квартир - приватні. Її родина мешкає в трьохкімнатній. - Поки ніхто не сказав, що буде далі. Кажуть, приїде якась комісія. Але де ночувати, куди діватися тим, у кого більше нема дому? Це ж десятки зруйнованих квартир. І ніхто не готовий до цього, - знизує плечима Валерія. Тримає за повідок великого лабрадора, що стомлено спить поблизу. Біля місця удару - лише стадіон, університет, житлові будинки. Постраждала також школа - від вибухової хвилі вибило шибки у пластикових вікнах. - Думаю, що це був прицільний удар по цивільній інфраструктурі. Бо в нас тут нічого військового немає, - обурюється Валерія. Чоловіки закривають вікна дошками. У дворах працюють десятки комунальників - оперативно прибирають уламки, складають цеглу й скло у рядна й мішки. - Та все вибило - металеві двері з ноги рівняв. Добре, що всі живі і здорові!... Немає тут вікон, тріщини в стінах, - емоційно каже чоловік розмовляючи по телефону. Найближче укриття знаходиться в школі №96. Через вікна без шибок видно шкільні дошки, парти, навчальні плакати. Тут організували й пункт допомоги постраждалим. У навчальний заклад місцеві й волонтери зносять воду, їжу, ліки. ЗАПАХ ГАЗУ Й ДІРКИ У СТІНАХ За вщент зруйнованим будинком стоїть цегляна пʼятиповерхівка. У тіні щойно зазеленілих дерев валяються уламки, стоять зімʼяті й машини без скла. Будинок після ракетного удару залишився без вікон, балконів і дверей. У садках червоним майорять тюльпани. За стрічкою стоїть чоловік, на вигляд років 60. Біля ніг поставив величезний пакет. У пʼятиповерхівці живе його друг. - Він вдома, але нас туди не пускають. Ми хотіли допомогти, щось прибрати в хаті туди-сюди, але стоїмо і дивимось, - каже сивоволосий чоловік. - Вночі всіх виводили, а зараз вже не пускають, бо з даху все скидають, для безпеки. - Як думаєте, що буде з цими будинками? - питаємо. - А людей куди? Хто зараз буде будувати? Дах зроблять, вікна і двері поставлять, а далі - як хочете. Людям треба десь жити. У кого є за що, може хоч якийсь ремонт зробити. А у кого нема за що? А на суботу дощі, хоч би дах відремонтували, - відказує розгублено. Про події ночі розповідає ще один мешканець постраждалого будинку. Чоловік виносить на двір зимові куртки, бушлат, трохи вцілілих продуктів і складає все на дитячу гойдалку поблизу. Він був удома з самого початку тривоги. Каже, від моменту сирени до вибуху минуло не більше десяти хвилин. - Ми щось встигли зрозуміти, але вже було пізно, - каже чоловік. - А зараз що буде - ще не знаємо. Поки цими питаннями не займаємося. Газ скипів із труби - її розірвало Після вибуху у квартирі панував повний безлад. Частину речей знищено, дещо залишилось, але головна небезпека була в іншому. - Газ скипів із труби - її розірвало. У квартирі стояв запах газу, дихати було нічим. Крім пилу ще й газ "допомагав". Наразі чоловік ще не знає, куди буде переміщена його родина, і чи отримає вона тимчасове житло. Але впевнений: найголовніше - що всі живі. Більшість будинків тут - зведені після Другої світової війни. Є "сталінки", "хрущовки" та тимчасові панельні двоповерхівки, які тутешні мешканці називають "бараками", які будували для тимчасового проживання. Кияни отримували тут квартири переважно від заводу "Антонов". Поруч із двоповерхівкою стоїть жінка. На шиї звʼязка ключів, щось безперервно перевіряє в телефоні. Позаду - авто, накрите килимом замість даху, і розбиті вікна. Навколо - сусіди, які мовчки роздивляються уламки своїх квартир. Люди ходять, хитаючись від втоми, тримають у руках телефони, документи, пакунки. Жінка чекає новин від своїх друзів - родину, яка проживала тут понад 25 років. - Вони самі вибрались, самі. Просто дивом. Їх не діставали - вони самі якось вийшли. Я не знаю, що їх урятувало. Квартиру привалило. Вони ледве вийшли, - каже вона схвильовано. - Вони тут живуть, скільки я пам'ятаю. Чи купували квартиру, чи отримували - я не знаю. Але це був їхній дім. На тлі уламків стоїть червоний автомобіль із розбитими вікнами. Уся територія розчищена для роботи спецслужб. Люди за стрічкою дивляться на зруйнований фасад - там, де ще вчора були квартири, сьогодні чорні дірки у стінах. Мовчазна метушня, багато пилу, різкий запах дерева, що горіло. Рятувально-пошукові роботи тривають. Наразі відомо про 12 загиблих, серед них, і 17-річний хлопець, порятунку якого від самого ранку чекали однокласники. 90 людей постраждали, із яких 44 - у лікарнях столиці. У Києві 25 квітня оголосили Днем жалоби за загиблими внаслідок сьогоднішньої атаки Росії.

Північнокорейська балістична ракета, якою росіяни вдарили по цивільному населенню столиці України 24 квітня, містить щонайменше 116 компонентів, які завозяться з інших країн, а більшість - вироблені в США.

Північнокорейська балістична ракета, якою росіяни завдали удару по Києву 24 квітня, містила щонайменше 116 компонентів, які завозяться з інших країн, і більшість із них була вироблена американськими компаніями.

У ніч на 24 квітня Росія завдала масованого удару по Києву. Застосовано щонайменше 11 балістичних ракет, зокрема північнокорейські КN-23, а також дрони-камікадзе та крилаті ракети. Одна з балістичних ракет влучила в житловий масив у Святошинському районі. Найбільших руйнувань зазнала двоповерхова будівля, яку ракета зруйнувала майже повністю. Пошкоджено також житлові будинки поблизу. Відомо про щонайменше 12 загиблих, понад 90 людей постраждали Серед травмованих - щонайменше шестеро дітей. На місці удару тривають аварійно-рятувальні роботи. До ліквідації наслідків залучено понад 70 рятувальників, кінологів, техніку ДСНС та комунальних служб. Кореспондентки Gаzеtа.uа побували на місці трагедії та дізналися про наслідки російського ракетного удару, а також поспілкувалися з очевидцями та постраждалими. ШУКАЮТЬ РОДИЧІВ Дорогою до епіцентру вибуху минаємо житлові вулиці з понівечиними будинками. Більшість будівель мають від двох до пʼяти поверхів. Вони стоять без вікон, з побитими фасадами й дірками в даху. На балконах - розірвані штори, а біля під'їздів - купи скла та побутових речей. У дворах гамірно. Із вікон надвір вилітають уламки, з дахів із тріском на асфальт падає шифер - комунальники, волонтери та мешканці прибирають завали в квартирах. Під ногами - бите скло, зім'яті віконні рами, уламки меблів, штори, змішані з землею. Балістична влучила у старий двоповерховий житловий будинок. Більша частина будівлі вщент зруйнована - від підʼїзду лишилися тільки бетонні сходи та купи битої цегли. Чути гарчання техніки та звук робочих інструментів. Робота рятувальників на місці трагедії не зупиняється ще від другої години ночі. Територія оточена стрічками, між завалами працюють у касках - хтось тягне дерев'яні балки, хтось обстежує приміщення з собаками. - Після другої години ночі, якщо не помиляюсь, рятувальники безперервно продовжують проводити аварійну пошуково-рятувальну та пошуково-аварійні роботи, - каже Павло Петров, речник ГУ ДСНС у Києві. - Наразі у нас залучені кінологічні відділення, також працюють психологи разом з людьми, які шукають тут своїх родичів. Станом на ранок рятувальникам вдалося врятувати 17 осіб. Постраждали понад 70 - 43 госпіталізовані, серед них діти. Є вісім підтверджених загиблих. Ще одне тіло чекає на ідентифікацію. - Тут більше 15 одиниць техніки різноманітної, а також більше 70 чоловік особового складу, плюс працює кінологічне відділення, - зазначає Петров. - Я зараз бачив, як відпочивала собака, я питаю у кінолога: "А скільки вона працює?" Він каже: "З 2:30 і працювала". Знову піде. Серед уламків рятувальники регулярно зупиняються на "хвилини тиші" - прислухаються, кличуть. Саме так вдалося знайти 29-річного чоловіка, який відгукнувся на голоси. Його обережно витягли з-під уламків і передали медикам. Хлопець відгукнувся, почали з ним контактувати - У певний період часу рятувальники припиняють роботу, починають гукати і слухати уважно. І от саме під час такої хвилини вони і почули, що хлопець відгукнувся, почали з ним контактувати, знайшли приблизно де він, відкопали, дізналися, у якому він положенні, - додає речник. Психологічна допомога тут так само необхідна, як і фізична. Понад 30 людей уже звернулись до психологів, серед них - батьки дітей, яких досі шукають під завалами. - Роботи продовжуються і досі. Тут працюють психологи, особливо з батьками отих дітей, яких наразі шукають рятувальники, - каже Петров. "СПОДІВАЄМОСЯ, ЩО ЖИВІ" Біля зруйнованого під'їзду - старенька жінка на стільці. Вона мовчки тримає в руках палицю й ганчірку. За її спиною - авто з вибитими шибками, накрите старим килимом. Поруч снують сусіди - несуть пакети, роздивляються уламки, говорять тихо й уривками. Діти стоять поруч із дорослими, притискаючись до ніг. Біля огороджувальної стрічки збирається натовп підлітків. Юнаки та дівчата нервово спостерігають за роботою рятувальників та підбігають ближче, як тільки зʼявляються якісь новини. - У цьому будинку живе наш однокласник з родиною. Усі вони там - він, сестра, тато й мама. Ми від самого ранку тут чекаємо, доки їх врятують. Ми ось перейшли в 11 клас, - говорить знервовано хлопець. Його очі почервоніли чи то від пилу, чи то від сліз. - З ними немає звʼязку і ми всі дуже хвилюємося. Але сподіваємося, що живий. 28-річна Світлана з донькою на руках спостерігає за розбором завалів. В чотирьохповерховому будинку, де мешкала родина вибило вікна і пошкодило дах. - У нас в під'їзді старі звичайні вікна, не пластикові - вилетіли всі. Дах зруйновано там, де наша квартира. І так затікала вода, - розповідає жінка, - а зараз там дирка. І я переживаю, що буде затікати в квартиру, бо передають дощі, а в мене маленька дитина. Родина мешкає на найвищому поверсі. Світлана каже, що спочатку почула різкий звук, встигла добігти до коридору - і пролунав вибух. - У квартирі все ціле. Одне вікно, яке було на провітрюванні, його вирвало, але воно закривається. Сама основна проблема - це дах, який буде протікати, - додає вона. Рятувальники працюють безупинно, залазять на покрівлі, обережно ступаючи по крихких уламках. Частина даху провалилася, вікна й балкони - вирвані вибуховою хвилею. Одна з багатоповерхівок навпроти перетворилась на скелет - зовнішні стіни ще стоять, але всередині - порожнеча. Зламані балки, обгорілі дерев'яні конструкції, уламки цегли й труби валяються просто в квітучих деревах. Під завалами - потрощене авто. Сусіди приносять воду, ковдри, допомагають один одному з речами. На стелі однієї з уцілілих квартир ще висить люстра - її видно крізь вибите вікно. Там досі стоїть холодильник з десятками магнітів. Біля вантажівки - черга. Там роздають панелі ДСП. Люди передають одне одному пакунки з речами, розбирають купи одягу, шукають документи, ліки. ПРИЦІЛЬНИЙ УДАР На першому поверсі будинку, що навпроти зруйнованої двоповерхівки, мешкає 22-річна Валерія. Вночі вона була вдома разом з родиною. Усі спали, а прокинулись вже після удару - коли вибуховою хвилею вибило шибки, зізнається. - Ми прокинулись, коли все повилітало. Вікна, двері, весь дім задрижав. Ми мешкаємо на першому поверсі. Укриття у нашому будинку не було, - каже дівчина. - Колись намагалися зробити підвал як сховище, але потім його переробили, і нічого нормального з того не вийшло. У будинку навпроти, за її словами, загинула ціла родина - батько, мати, бабуся. 13-річну доньку дістали з-під завалів живою, у неї - політравма. Зараз дівчинка перебуває у лікарні після операції. - У тій сім'ї є ще старша сестра і брат. Їм двадцять два і двадцять один, але їх у момент удару не було вдома, - говорить Валерія. Пожежі після удару не було. Усе, що пам'ятає - густий пил, крізь який нічого не видно. Швидка приїхала майже миттєво - менше ніж за десять хвилин після виклику. Якби ще щось здетонувало - нас би просто не стало - Мені здається, вибух був настільки сильний, що якби ще щось здетонувало - нас би просто не стало. Після того ще чули вибухи, але вже не такі, - згадує дівчина. У цьому районі, каже, живе багато літніх людей і корінних киян. Більшість квартир - приватні. Її родина мешкає в трьохкімнатній. - Поки ніхто не сказав, що буде далі. Кажуть, приїде якась комісія. Але де ночувати, куди діватися тим, у кого більше нема дому? Це ж десятки зруйнованих квартир. І ніхто не готовий до цього, - знизує плечима Валерія. Тримає за повідок великого лабрадора, що стомлено спить поблизу. Біля місця удару - лише стадіон, університет, житлові будинки. Постраждала також школа - від вибухової хвилі вибило шибки у пластикових вікнах. - Думаю, що це був прицільний удар по цивільній інфраструктурі. Бо в нас тут нічого військового немає, - обурюється Валерія. Чоловіки закривають вікна дошками. У дворах працюють десятки комунальників - оперативно прибирають уламки, складають цеглу й скло у рядна й мішки. - Та все вибило - металеві двері з ноги рівняв. Добре, що всі живі і здорові!... Немає тут вікон, тріщини в стінах, - емоційно каже чоловік розмовляючи по телефону. Найближче укриття знаходиться в школі №96. Через вікна без шибок видно шкільні дошки, парти, навчальні плакати. Тут організували й пункт допомоги постраждалим. У навчальний заклад місцеві й волонтери зносять воду, їжу, ліки. ЗАПАХ ГАЗУ Й ДІРКИ У СТІНАХ За вщент зруйнованим будинком стоїть цегляна пʼятиповерхівка. У тіні щойно зазеленілих дерев валяються уламки, стоять зімʼяті й машини без скла. Будинок після ракетного удару залишився без вікон, балконів і дверей. У садках червоним майорять тюльпани. За стрічкою стоїть чоловік, на вигляд років 60. Біля ніг поставив величезний пакет. У пʼятиповерхівці живе його друг. - Він вдома, але нас туди не пускають. Ми хотіли допомогти, щось прибрати в хаті туди-сюди, але стоїмо і дивимось, - каже сивоволосий чоловік. - Вночі всіх виводили, а зараз вже не пускають, бо з даху все скидають, для безпеки. - Як думаєте, що буде з цими будинками? - питаємо. - А людей куди? Хто зараз буде будувати? Дах зроблять, вікна і двері поставлять, а далі - як хочете. Людям треба десь жити. У кого є за що, може хоч якийсь ремонт зробити. А у кого нема за що? А на суботу дощі, хоч би дах відремонтували, - відказує розгублено. Про події ночі розповідає ще один мешканець постраждалого будинку. Чоловік виносить на двір зимові куртки, бушлат, трохи вцілілих продуктів і складає все на дитячу гойдалку поблизу. Він був удома з самого початку тривоги. Каже, від моменту сирени до вибуху минуло не більше десяти хвилин. - Ми щось встигли зрозуміти, але вже було пізно, - каже чоловік. - А зараз що буде - ще не знаємо. Поки цими питаннями не займаємося. Газ скипів із труби - її розірвало Після вибуху у квартирі панував повний безлад. Частину речей знищено, дещо залишилось, але головна небезпека була в іншому. - Газ скипів із труби - її розірвало. У квартирі стояв запах газу, дихати було нічим. Крім пилу ще й газ "допомагав". Наразі чоловік ще не знає, куди буде переміщена його родина, і чи отримає вона тимчасове житло. Але впевнений: найголовніше - що всі живі. Більшість будинків тут - зведені після Другої світової війни. Є "сталінки", "хрущовки" та тимчасові панельні двоповерхівки, які тутешні мешканці називають "бараками", які будували для тимчасового проживання. Кияни отримували тут квартири переважно від заводу "Антонов". Поруч із двоповерхівкою стоїть жінка. На шиї звʼязка ключів, щось безперервно перевіряє в телефоні. Позаду - авто, накрите килимом замість даху, і розбиті вікна. Навколо - сусіди, які мовчки роздивляються уламки своїх квартир. Люди ходять, хитаючись від втоми, тримають у руках телефони, документи, пакунки. Жінка чекає новин від своїх друзів - родину, яка проживала тут понад 25 років. - Вони самі вибрались, самі. Просто дивом. Їх не діставали - вони самі якось вийшли. Я не знаю, що їх урятувало. Квартиру привалило. Вони ледве вийшли, - каже вона схвильовано. - Вони тут живуть, скільки я пам'ятаю. Чи купували квартиру, чи отримували - я не знаю. Але це був їхній дім. На тлі уламків стоїть червоний автомобіль із розбитими вікнами. Уся територія розчищена для роботи спецслужб. Люди за стрічкою дивляться на зруйнований фасад - там, де ще вчора були квартири, сьогодні чорні дірки у стінах. Мовчазна метушня, багато пилу, різкий запах дерева, що горіло. Рятувально-пошукові роботи тривають. Наразі відомо про 12 загиблих, серед них, і 17-річний хлопець, порятунку якого від самого ранку чекали однокласники. 90 людей постраждали, із яких 44 - у лікарнях столиці. У Києві 25 квітня оголосили Днем жалоби за загиблими внаслідок сьогоднішньої атаки Росії.

Балістична ракета, якою РФ вдарила по Києву, може бути північнокорейською.

24 квітня пів на другу ночі в один з київських будинків влучила російська балістична ракета. Станом на 18:00 підтвердили загибель 12 людей. Декілька десятків мешканців звернулися по допомогу. Детальніше — в нашому репортажі

Про це він повідомив у Теlеgrаm-каналі.Зеленський підтвердив, що, за попередньою інформацією, під час атаки на Київ 24 квітня Росія використала балістичну ракету, ймовірно, з Північної Кореї. Наразі усі деталі перевіряють українські спецслужби."Якщо інформація про виробництво цієї ракети в Північній Кореї підтвердиться, це стане черговим доказом злочинності союзу Росії та Пхеньяна. Вони вбивають людей і знущаються з життя разом – тільки в цьому сенс їхньої співпраці", - наголосив президент.Він додав, що Росія систематично застосовує подібні види озброєння, а Північна Корея отримує можливість вдосконалювати свою зброю в бойових умовах, роблячи її ще більш смертоносною.Зеленський наголосив, що навіть у розпал міжнародних дипломатичних зусиль, потрібен сильний тиск на Росію, щоб зупинити війну. І оскільки РФ продовжує вбивати цивільних, "це означає, що Путін не боїться".Раніше про походження ракети, що атакувала Київ інформувало Rеutеrs, посилаючись на українське військове джерело. "Зброєю, яка вбила щонайменше вісім людей в результаті масштабної російської повітряної атаки на Київ вночі, була північнокорейська балістична ракета КН-23 (КН-23А). (...) Ракета влучила в житловий будинок у Святошинському районі на захід від центру Києва", - йдеться у повідомленні. За даними джерела видання, ракети КН-23 (КН-23А) оснащені боєголовками вагою до однієї тонни і є більш потужними, ніж аналогічні російські ракети. Вказано, що Росія і Північна Корея заперечують передачу зброї, яка б порушувала ембарго ООН. Втім, за даними української військової розвідки, до початку 2025 року Пхеньян поставив Росії 148 балістичних ракет КН-23 і КН-24.Зазначимо, що Повітряні сили ЗСУ у зведенні про російський удар по Україні не згадують ракету КН-23. У ніч проти 24 квітня Росія атакувала Україну дронами та ракетами. У Києві внаслідок атаки БПЛА загинули люди, 90 постраждалих, в кількох районах міста спалахнули пожежі. В області є руйнування. 

16 квітня у Старому селі на Сумщині попрощалися з Миколою та Наталією Мартиненками, а також з їхнім 11-річний сином Максимом. Родину вбила російська балістична ракета 13 квітня.