Search trend "міністр оборони"

Прем'єр-міністр Ісландії Крістун Фростадоттір на спільній пресконференції з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн у Кефлавіку заявила, що її країна розпочне переговори з ЄС про партнерство у сфері безпеки та оборони.

Новопризначений міністр оборони України Денис Шмигаль визначив три головні напрямки, над якими зосередиться його робота у відомстві. Йдеться про належне забезпечення військових, розвиток оборонного виробництва та реформування самої системи Міністерства оборони. Про це він повідомив у дописі, опублікованому після виступу у Верховній Раді перед голосуванням за його кандидатуру. Пріоритет №1 - люди.Шмигаль наголосив, що українські військовослужбовці мають бути повністю забезпечені всім необхідним - від амуніції й сучасного зв'язку до медичної допомоги. Він також пообіцяв своєчасну виплату грошового забезпечення. Пріоритет №2 - зброя.Головним завданням міністр назвав нарощування виробництва озброєння, особливо українського. За словами Шмигаля, перед ним стоїть завдання президента України Володимира Зеленського - збільшити частку вітчизняної зброї на фронті з 40% до 50% протягом пів року. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Вперше в історії: експрем'єр очолив Міністерство оборони Пріоритет №3 - ефективна система.Міністр пообіцяв мінімізувати бюрократію, усунути дублювання функцій та забезпечити оперативне ухвалення рішень у структурі відомства. "Вірю, що спільна робота принесе результат. Ми створимо силу, яка гарантує мир і не дозволить агресії повторитися", - підкреслив Шмигаль. Також під час виступу перед народними депутатами він прокоментував ситуацію з мобілізацією в Україні. За словами міністра, випадки примусової мобілізації є, однак вони мають поодинокий характер. Загалом, за його словами, мобілізаційна кампанія просувається відповідно до плану. Верховна Рада України 17 липня підтримала кандидатуру Дениса Шмигаля на посаду міністра оборони. За відповідне подання президента Володимира Зеленського проголосували 267 народних депутатів. Шмигаль змінив на посаді Рустема Умєрова, який очолював Міністерство оборони з вересня 2023 року. За словами Зеленського, відтепер міністерство відповідатиме не лише за військове керівництво, а й за управління стратегічними галузями оборонної промисловості.

Про це він сказав під час виступу з трибуни Верховної Ради. Шмигаль подякував за довіру очолювати Міноборони й розповів про ключові напрями роботи. "Люди. У центрі - український воїн. Наше завдання - якісне забезпечення, своєчасні виплати, надійна амуніція, сучасний звʼязок, медична підтримка", - йдеться у повідомленні. Він також акцентував на зброї, наголосивши, що Україна має наростити озброєння до рівня, який зламає здатність ворога воювати. Міністр оборони сказав, що президент поставив завдання за пів року довести частку вітчизняної зброї на фронті з 40% до 50%. Крім того, він планує посилити взаємодію з партнерами й створити коаліцію спроможностей.Разом із тим Шмигаль планує працювати над системою, оскільки міністерство повинно працювати злагоджено, без затримок і без зайвої бюрократії. За його словами, ставку зроблять на швидкість і гнучкість в ухваленні рішень."Упевнений, що наша спільна робота дасть результат. Ми забезпечимо силу, яка принесе мир і унеможливить агресію в майбутньому", - підсумував він.17 липня парламент підтримав призначення нового складу Кабінету Міністрів. Колишнього очільника уряду Дениса Шмигаля призначили на посаду міністра оборони України. 

Еспресо розповість детальніше про нові імена в Кабінеті міністрів, хто залишився, і чому опозиція називає такі зміни "великим ліжкопересуванням". Передісторія відставки уряду ШмигаляРозмови про можливу відставку Дениса Шмигаля – рекордсмена за тривалістю перебування на посаді прем’єр-міністра (понад 5 років з березня 2020 року) – та про реорганізацію уряду точилися вже щонайменше кілька місяців, хоча перші чутки були ще від літа минулого року. Наприклад, у середині червня цього року народний депутат і ексспікер Верховної Ради Дмитро Разумков ініціював збір підписів за відставку Шмигаля, звинувативши його у провальній економічній політиці. Багато інсайдів розповідав нардеп Ярослав Железняк. За його словами, такі масштабні зміни були несподіванкою як для самого уряду, так і для провладної коаліції у ВР. Хоча, як повідомляє УП з посиланням на топчиновника з президентської команди, звільнення і призначення нового Кабміну мало відбутися ще швидше – 7 чи 8 липня. Однак цього не сталося через логістику – багато депутатів та міністрів були зайняті різними масштабними заходами, як Ukrаіnе Rесоvеry Соnfеrеnсе у Римі. Президент Володимир Зеленський до останнього не повідомляв суспільству про наймасштабніші зміни в Кабміні від початку повномасштабної війни. До цього були точкові перестановки, як заміна міністра оборони Резнікова на Умєрова та міністра закордонних справ Сибіги замість Кулеби. Однак у понеділок, 14 липня, Володимир Зеленський запросив на особисту зустріч першу віцепрем’єр-міністерку та міністерку економіки Юлію Свириденко та запропонував їй очолити уряд. У той же день він повідомив, що досвід прем’єра Шмигаля буде корисним на позиції міністра оборони України.Нова коаліція у Верховній Раді? фото: rаdа.gоv.uа У середу, 16 липня, Верховна Рада України 261 голосом підтримала відставку Дениса Шмигаля з посади прем’єр-міністра, що автоматично означало відставку всього Кабінету міністрів відповідно до Конституції України. Голосування відбулося швидко, після кількох годин виступів депутатів і самого Шмигаля, якого проводжали оплесками, хоча саму промову мало хто слухав. Однак опозиція, зокрема фракція "Європейська Солідарність" заявила про порушення закону. Адже стаття 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" забороняє припиняти повноваження Кабміну під час воєнного стану. Крім цього, було змінено процедуру – фактично президент подав кандидатуру, яку затвердив парламент, а мало бути, що коаліція висуває, парламент приймає і президент лише тоді схвалює, як це є у парламентсько-президентських республіках. Хоча спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук стверджував, що, за "словами юристів ВР", чіткої заборони на відставку уряду немає, оскільки подібне порушення вже мало прецедент під час звільнення омбудсмана. Проте опозиція наполягала, що швидке голосування та ігнорування конституційних норм свідчать про політичну мотивацію змін, спрямованих на посилення впливу Офісу президента. Деякі депутати, як-от Ярослав Железняк, назвали ці зміни бутафорними та "великим ліжкопересуванням" вказуючи на те, що Шмигаль не залишив уряд, а лише перейшов на іншу посаду. Те саме стосується великої частини міністрів – без якихось помітних нових облич в уряді. "Сьогодні ти міністр одного, завтра – міністр іншого, потім – посол туди, а далі – посол ще й туди, потім ще на Банкову замом прилаштують … Була б людина хороша, перевірена, "своя" – і посада знайдеться. Бо кругом – спеціалісти широкого профілю… Мабуть, ніщо так добре не показує, що на державні посади у нас призначають не найкращих професіоналів у своїй сфері, а найвірніших товаришів. Замість обіцяних колись соціальних ліфтів – натуральні каруселі і стрибання по посадових пеньках", - критично зауважив журналіст-розслідувач Данило Мокрик. У четвер, 17 липня, перед голосуванням за нову очільницю уряду у Верховній Раді виступив президент України  Володимир Зеленський. Він відзначив, що Україні зараз "потрібно більше власної сили". Відтак оновлений уряд України має провести аудит усіх домовленостей, угод, меморандумів із партнерами у сфері оборони, оборонного виробництва, усіх програм стійкості, щоб виконати домовленості на 100% в інтересах України. "Будуть і нові угоди зі Сполученими Штатами Америки, що посилять позиції України і заради яких нам потрібні зміни в дипломатичній роботі з Америкою. Ми маємо гарантувати нашим воїнам упевненість у забезпеченні Сил оборони і для цього збільшуємо, зокрема, внутрішній економічний потенціал України", - додав Зеленський, який раніше окреслив, що новий Кабмін за пів року має збільшити вітчизняне забезпечення зброї ЗСУ з теперішніх 40% до 50%. Тож у підсумку 262 нардепи, з 226 необхідних для ухвалення рішення, підтримали призначення Юлії Свириденко прем'єр-міністром. Однак склалася цікава картина з парламентською коаліцією. Адже депутати від "Слуги Народу" надали лише 201 голос. Натомість фракція "Європейської Солідарності" дала нуль голосів, "Голос" - 1, депутатська група "Відновлення" - 10, "За майбутнє" - 12, "Довіра" - 15."У нас сьогодні під час призначення премʼєра офіційно фактично зʼявилась коаліція: СН + ПЗЖМ + "Відновлення" + "За майбутнє" + "Довіра". Говорять, що навіть на фракції було менше 200 підписів у протоколі", - написав нардеп Железняк. А нардеп Петро Порошенко з трибуни ВР прямо сказав, що "наразі 231 депутат коаліції монобільшості – це фейк". "Частина з них ховаються від корупційних органів за кордоном. Частина точно не підтримують кандидатуру прем’єр-міністра і не є членами коаліції", - підкреслив експрезидент. Хто є хто: як змінився новий КабмінЮлія Свириденко, фото: gеttyіmаgеs За новий уряд України депутати дали 254 голоси. Показово, що монобільшість від "Слуги Народу", надала лише 194 голоси. Решту голосів новий уряд отримав завдяки депутатській групі "За життя" – 13 голосів, "Голосу" – 1, "Довірі" – 15, "За майбутнє" – 13, "Відновлення" – 10 та позафракційним депутатам – 7 голосів. "Уряд затверджений голосами ОПЗЖ. Прем'єр-міністра затверджено голосами ОПЗЖ. Лише 194 голоси було від "Слуги Народу". Потужна коаліція", - іронізував нардеп Олексій Гончаренко. Міністри, які змінилися: Тож найперша зміна – новий прем’єр України. Вдруге за історію країни це жінка, як і першого разу, в неї те саме ім’я.  39-річна Юлія Свириденко, родом із Чернігова, замінила Дениса Шмигаля, але вона не нове обличчя в Кабміні. Свириденко потрапила до вищих ешелонів влади під протекцією керівника Офісу президента України Андрія Єрмака, заступницею якого була з грудня 2020-го по листопад 2021 року. Після цього 3 роки і 8 місяців вона працювала першою віцепрем’єр-міністеркою та міністеркою економіки в уряді Шмигаля.Читайте також: Урядова прем’єра. Що відомо про Юлію Свириденко, яка очолила урядСтосовно долі 49-річного уродженця Львова Дениса Шмигаля, як і прогнозувалося, він став новим міністром оборони України (його підтримали 267 депутатів). Денис Шмигаль потрапив до влади завдяки призначенню президентом Зеленським спершу його головою Івано-Франківської ОДА, а у 2020 році – віцепрем'єр-міністром України, міністром розвитку громад і територій. З березня 2021 року почалося найдовше прем’єрство в історії України. Ще одна важлива зміна – Олексій Соболєв, колишній перший заступник міністра економіки України, а відтепер глава об’єднаного міністерства, яке має стати "економічним гігантом". Мова йде про Міністерство економіки, сільського господарства та екології, що має об’єднати економічний потенціал України. Відповідно, посаду втратив колишній міністр аграрної політики та продовольства Віталій Коваль. Фото взяте з fасеbооk-сторінки Олесія Соболєва Стосовно біографії Соболєва, він народився у 1983 році в Києві. Вищу освіту здобув у Київському національному економічному університеті, отримав ступінь магістра фінансів. Також має сертифікат фінансового аналітика від СFА Іnstіtutе (США). Як ідеться в офіційній його біографії, він має значний досвід роботи в інвестиційному та фінансовому секторі. Працював керуючим активами у Drаgоn Аssеt Маnаgеmеnt.У політиці вже 10 років, адже у 2015-2016 роках був на посаді радника міністра інфраструктури України, координував проєкти з підвищення прозорості діяльності, відкритих даних та покращення корпоративного управління державними підприємствами.  У 2016-2018 роках керував проєктом Рrоzоrrо.Sаlе в Тrаnsраrеnсy Іntеrnаtіоnаl Ukrаіnе, здійснював координацію розробки ІТ-рішень для прозорого продажу державних активів. З 2018 року очолював ДП "Прозорро.Продажі". Посаду першого заступника міністра економіки отримав у січні 2023 року. Ще одна несподівана зміна пов’язана з міністерством енергетики. Адже колишня міністерка захисту довкілля та природних ресурсів України 39-річна Світлана Гринчук замінила Германа Галущенка й очолила Міністерство енергетики. Світлана Гринчук, фото: mерr.gоv.uа Стосовно Гринчук, вона родом із Чернівців. У 2008 році закінчила Чернівецький торговельно-економічний інститут, а в 2013 році захистила кандидатську дисертацію з економіки, здобувши ступінь кандидата наук. З 2016 року очолювала департамент з питань зміни клімату в Міністерстві захисту довкілля, працюючи над виконанням Паризької угоди та міжнародних протоколів. У 2019–2020 роках була радницею прем’єр-міністра та міністра фінансів з питань екології. А у 2022 році стала заступницею міністра захисту довкілля, відповідальною за євроінтеграцію, а у 2023 році – заступницею міністра енергетики та керівницею офісу реформ. 5 вересня 2024 року призначена міністеркою захисту довкілля та природних ресурсів України, де вона працювала до теперішнього звільнення.Натомість уже загаданий 52-річний Герман Галущенко з керівника Міністерства енергетики перестрибнув на міністра юстиції, тим самим посунувши Ольгу Стефанішину. Галущенко родом зі Львова. 30 років тому він закінчив Львівський державний університет імені І. Франка за спеціальністю "Правознавство", отримав диплом юриста з відзнакою. Герман Галущенко працював у прокуратурі Львова, МЗС України, представляв Україну в комітеті Ради Європи з боротьби з корупцією. Цікаво, що він встиг попрацювати в Адміністрації як президента Кучми, так і президента Ющенка. Від 2011-го був у Мін'юсті, після чого вперше потрапив до Енергоатому.У 2013–2014 роках був виконавчим директором з правового забезпечення НАЕК "Енергоатом", а з 2020 по 2021 рік – віцепрезидент компанії. Після 2014 року захищав інтереси України в міжнародних судах, зокрема щодо експропріації активів у Криму. Є членом Американської асоціації міжнародного права та арбітром ІСSІD та ІСС. Від квітня 2021 по липень 2025 року працював міністром енергетики України в уряді Шмигаля.А от епопея стосовно долі 39-річної Ольги Стефанішиної, яка родом з Одеси, була до останнього невідома. Тепер уже ексміністерка юстиції, яка останнім часом відзначилася через двояку піар-кампанію з її заставкою на телефонах працівників міністерства, буде уповноваженою з питань розвитку співробітництва зі США. "У цьому статусі Ольга працюватиме, щоб не втрачати темпу у відносинах з Америкою, поки тривають всі належні процедури погодження з Вашингтоном її кандидатури на посаду посла України в Сполучених Штатах", - додав Зеленський. Тобто в останній момент Офіс президента змінив рішення стосовно нового посла України в США, яким мав бути ексміністр оборони Умєров, а тепер це Ольга Стефанішина. Сам же Рустем Умєров може очолити РНБО, як кажуть в УП.Якщо коротко про їхні біографії, то варто сказати, що Стефанішина в уряді була понад п’ять років. Адже працювала віцепрем'єр-міністеркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України з червня 2020 року по вересень 2024 року, а після дотепер – міністеркою юстиції. Натомість 43-річний Рустем Умєров, кримський татарин, родом з Узбекистану, потрапив до влади від партії "Голос", адже був нардепом у 2019-2022 роках, однак з 2022 року перебрався в команду президента і очолив Фонд держмайна України. У 2023 році замінив Олексія Резнікова і став 18-м міністром оборони незалежної України. Тож замість Стефанішиної новим віцепремʼєр-міністром з євроінтеграції став 46-річний Тарас Качка, який до цього був заступником міністра економіки та торговим представником України. Тарас Качка, фото: fасеbооk.соm/tаrаs.kасhkа Він родом із Кіровоградської області. Тарас Качка здобув ступінь бакалавра права в Міжнародному науково-технічному університеті (Київ) та магістра права в КНУ ім. Тараса Шевченка та навчався в Національному інституті державного управління (Варшава). З 2014 року був віцепрезидентом зі стратегічного розвитку, а з листопада 2014 по квітень 2015-го – в.о. президента Американської торговельної палати в Україні. Працював у міжнародних корпораціях, Мінагрополітики та Мін’юсті. З вересня 2019 року – заступник міністра економіки та торговий представник України. Тобто роботу в уряді він розпочав ще в часи прем’єра Гончарука – першого прем’єр-міністра, якого підтримав президент Зеленський.  Ще одна зміна позицій – це 43-річний Денис Улютін, який донедавна був першим заступником міністра фінансів, а тепер став міністром соціальної політики, сім'ї та єдності - це міністерство виникло внаслідок приєднання Міністерства національної єдності, яке створили всього пів року тому, до Міністерства соцполітики. До Дениса Улютіна Мінсоцполітики очолювала львів’янка Оксана Жолнович, яка втратила роботу. Також без роботи залишився скандальний керівник Міннацʼєдності Олексій Чернишов, проти якого триває судовий процес через підозру у зловживанні службовим становищем.Денис Улютін, фото: mоf.gоv Денис Улютін здобув ступінь магістра фінансів у Національній академії державної податкової служби у 2004 році. Має понад 20 років стажу та 3-й ранг держслужбовця. Починав кар’єру головним податковим інспектором. З 2010 по 2016 рік працював в Апараті прем’єр-міністра, з 2016 по 2018 рік – керівником Патронатної служби Мінфіну. З квітня 2019 року був заступником державного секретаря Кабміну, а з квітня 2020 року – першим заступником міністра фінансів.Дещо змінилася робота у міністра цифрової трансформації 34-річного Михайла Федорова, який тепер є першим віцепрем'єр-міністром, а до цього був просто віцепрем'єр-міністром. Посада першого віцепрем'єр-міністра України передбачає, що особа є головним заступником прем’єр-міністра і виконує його обов’язки в разі відсутності чи неможливості виконання прем’єром своїх функцій. Також перший віцепрем'єр-міністр займається координацією роботи з підготовки та виконання програми діяльності Кабінету міністрів, координацією євроінтеграційних процесів тощо. Михайло Федоров народився в Запорізькій області. Здобув ступінь магістра з економіки в Запорізькому національному університеті. З 2013 року займався ІТ-підприємництвом, заснувавши цифрове агентство. У 2019 році став народним депутатом від партії "Слуга Народу" та очолив Міністерство цифрової трансформації України ще за уряду Гончарука, створивши сервіс "Дія", просуваючи цифровізацію держпослуг та останнім часом займаючись розвитком виробництва дронів. Наразі без керівника лише Міністерство культури. 57-річного Миколу Точицького, який займав це крісло з вересня 2024 року, відправили у відставку, але натомість не призначили заміну. Тому тимчасовою виконувачкою обов'язків стала 46-річна Галина Григоренко, яка була першою заступницею міністра культури та стратегічних комунікацій України. Галина Григоренко, фото: susріlnе.mеdіа Вона має економічну освіту. У 2019 році Галина Григоренко почала працювати в Офісі з розробки гуманітарної політики при Мінкульті, а з жовтня 2019 року – позаштатною радницею міністра з питань музичного мистецтва. У 2020 році очолила Держагентство з питань мистецтв, а з червня 2020 до липня 2022 року – Держагентство з питань мистецтв та мистецької освіти. З липня 2022 до серпня 2023-го була заступницею міністра культури, відповідаючи за мистецтво, мистецьку освіту та креативні індустрії.Міністри, які залишилися на посадах:Чергове старе-нове ім’я в уряді – це 41-річний киянин Олексій Кулеба. Віцепрем'єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій. Його робота не змінилася після перестановок. Він в уряді з осені 2024 року. До цього рік був заступником Андрія Єрмака. До вищої влади прийшов від роботи в Київській міськраді, звідки з початку президентства Зеленського перейшов до Київської міської державної адміністрації, а потім очолив Київську військову обласну адміністрацію. Також без змін у міністра фінансів 44-річного Сергія Марченка, якого раніше хотіли відправити у відставку. Марченко з Київщини. У 2002 році закінчив Академію державної податкової служби України, у 2009 році став кандидатом економічних наук. З 2002 року працював у Мінфіні, ДФС, Секретаріаті Кабміну, брав участь у розробці Бюджетного кодексу. У 2016–2018 роках – заступник міністра фінансів, у 2018–2019 – заступник глави Адміністрації президента. З 30 березня 2020 року і по сьогодні – міністр фінансів України за двох прем’єрів.  Ключову посаду за собою зберіг і Андрій Сибіга – він досі міністр закордонних справ, за нього проголосував 271 депутат. Сибіга обіймав цю посаду з вересня 2024 року. До цього 50-річний Сибіга, уродженець Тернопільщини, був першим заступником МЗС, а перед цим три роки працював заступником Офісу президента.Без змін і в Міністерстві охорони здоров’я. 45-річний Віктор Ляшко, який працює на цій посаді з 20 травня 2021 року, зберіг своє крісло після урядових змін. Народився в Рівненській області, закінчив Національний медичний університет ім. Богомольця, працював у Санітарно-епідеміологічній службі та Центрі громадського здоров’я, а також був головним державним санітарним лікарем України в часи епідемії коронавірусу.Міністр освіти і науки 52-річний Оксен Лісовий, хоча раніше його відставка розглядалася, теж зберіг посаду. Він очолює міністерство з березня 2023 року. До цього воював у лавах ЗСУ, був добровольцем у складі ДФТГ 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. А з 2010 року був директором Національного центру "Мала академія наук України". Родом Лісовий з Київщини.Оминули зміни і Міністерство спорту. 45-річний Матвій Бідний з вересня 2024 року очолює це міністерство. До цього він рік був т.в.о. міністра молоді та спорту України. Бідний родом із Києва. На початку 2000-х був членом національної збірної України з бодібілдингу. Закінчив декілька університетів, щоб стати держслужбовцем.У Міністерстві у справах ветеранів теж усе стабільно. 43-річна Наталія Калмикова зберегла посаду. Вона родом з Вінниці. Навчалася в медичному університеті, а нещодавно стала ще й магістром публічного управління та адміністрування. Працювала лікаркою. З червня по грудень 2021 року вона була радником з гендерних питань командування Сухопутних військ ЗСУ, а з лютого 2022 по вересень 2023 року була виконавчим директором Українського ветеранського фонду. Рік вона попрацювала заступником міністра оборони України з питань соціального розвитку, а тоді у вересні 2024 року стала міністеркою у справах ветеранів. Без жодних змін і в Міністерстві внутрішніх справ. Були чутки, що 52-річного Ігоря Клименка хотіли призначити міністром оборони, але він нібито відмовився від цього, зосередившись на своїй роботі в МВС. Він народився в Києві, закінчив Харківський військовий університет, має докторський ступінь з психології. З 2019 року очолював Нацполіцію, а з січня 2023 року – міністр внутрішніх справ після трагічної загибелі Дениса Монастирського.У підсумку, як бачимо, половина уряду Шмигаля зберегла за собою ті ж самі посади, в інших міністерствах відбулися рокірування, об'єднання та підвищення різних заступників до ролі міністрів.Читайте також: Україна поступово занурюється в епоху застою

Шмигаль став міністром оборони: що планує зробити в армії

The Mission of «Sprava Hromad»is the support of our army. The key to victory at the front is the support of the army in the rear! Now again, as in 2014, the army needs our unity in matters of aid!Starting with basic things like clothing, and ending with high-precision equipment, such as optical-radio-electronic surveillance complexes, our community buys and supplies the troops with everything they need, which forms a new, more advanced army! In this process, we, Public Affairs, take over all the routine processes from "understanding what the military needs to beat the enemy" and ending with handing him the keys to the dream equipment! However, we can overcome this path only under one condition: only together with you!

Новопризначений міністр оборони Денис Шмигаль заявив, що зараз існують випадки так званої "бусифікації" в Україні, однак мобілізація відбувається за планом. Багато громадян добровільно йдуть захищати свою країну.

Міністр назвав три важливі напрямки розвитку оборонного відомства під час війни

Верховна Рада України 17 липня підтримала кандидатуру Дениса Шмигаля на посаду міністра оборони. За відповідне подання президента Володимира Зеленського проголосували 267 народних депутатів, пише Gаzеtа.uа. Шмигаль змінив на посаді Рустема Умєрова, який очолював Міністерство оборони з вересня 2023 року. За словами Зеленського, відтепер міністерство відповідатиме не лише за військове керівництво, а й за управління стратегічними галузями оборонної промисловості. Біографія Шмигаля Народився у Львові у 1975 році. У 1997-му закінчив Львівську політехніку за спеціальністю "Менеджмент у виробничій сфері (машинобудування)", а в 2003 році став кандидатом економічних наук. Упродовж 1995-2009 років працював на керівних посадах у львівських підприємствах. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Верховна Рада проголосувала за відставку Шмигаля Із 2009 по 2013 рік обіймав адміністративні посади у Львівській ОДА, зокрема працював у Міндоходів області. З 2015 по 2019 рік працював у приватному секторі, зокрема у компанії "Львівхолод" та ДТЕК Західенерго, де очолював Бурштинську ТЕС. У 2019-2020 роках - голова Івано-Франківської ОДА. З лютого 2020 року - віцепрем'єр - міністр розвитку громад та територій. З 4 березня 2020 року до 2024 року обіймав посаду прем'єр-міністра України. Фінанси Згідно з деклараціями, доходи Шмигаля за останні роки коливалися від 664 тис. грн у 2020 році до 1,2 млн грн у 2024 році. Цікаво, що Шмигаль став найтривалішим прем'єром за всю історію незалежної України - він пробув на посаді понад 5 років і 4 місяці. 17 липня Юлію Свириденко офіційно обрали новою очільницею уряду.Верховна Рада підтримала її кандидатуру на посаду премʼєр-міністра України. За відповідне рішення проголосували 262 народних депутати. Найбільшу підтримку Свириденко отримала від фракції "Слуга народу", де "за" висловилися 201 парламентар.

Денис Шмигаль у Верховній Раді заявив, що силовий варіант мобілізації може зникнути, якщо забезпечити воїнів, підвищити довіру до командування та змінити підхід до управління в армії.

Відповідне рішення підтримали 267 народних депутатів. Цього тижня Денис Шмигаль написав заяву про відставку з посади прем’єр-міністра України, яку парламент...

17 липня Верховна Рада проголосувала за оновлений склад Кабміну. Прем’єр-міністеркою обрали Юлію Свириденко, яка до цього очолювала Мінекономіки та була першою віцепрем’єр-міністеркою. Про це стало відомо з ютуб-трансляції нардепа Ярослава Железняка. Денис Шмигаль став міністром оборони. Він заявив, що планує збільшити частку української зброї на фронті до 40-50% та налагодити ефективну роботу Міністерства оборони. Фото з телеграм-каналу Дениса Шмигаля Першим віцепрем’єром призначили Михайла Федорова, який також залишається міністром цифрової трансформації. Напередодні свого призначення Федоров розповів про пріоритетні напрями. Одним з них буде фокус на обороні, а саме масштабуванні виробництва дронів та інших dеftесh-проєктів у співпраці з новим міністром оборони. Водночас очільник Мінцифри анонсував реформу Міносвіти, реформу вищої освіти. Паралельно продовжиться робота над проєктами «Дія» та «Мрія», запуском 5G. Фото з телеграм-каналу Дениса Шмигаля Додатково Рада підтримала в першому читанні пакет законопроєктів, які вводять пільгові податки для компаній, що працюють у Dеfеnсе Сіty. З остаточного варіанту прибрали норму, яка знімала кримінальну відповідальність із виробників зброї за зриви держзамовлень, якщо це не шкодить армії, людям або довкіллю. Оновлення. 17 липня, вже після призначення, перший віцепрем’єр, міністр цифрової трансформації Михайло Федоров більш детально розповів про пріоритети роботи на новій посаді, зокрема в оборонній сфері і ІТ. Так, в оборонному секторі фокус буде на масштабуванні вже існуючих ініціатив, як-то «Армія дронів.Бонус», розвиток технологій РЕБ, БпЛА, НРК, боєприпасів, впровадження ШІ на полі бою, особливо для боротьби з «шахедами». За словами Федорова, в оборонному кластері Вrаvе1 на сьогодні понад 1500 компаній, які працюють за цими напрямами. «Топзавдання від Президента — ще більше пришвидшитись у розвитку технологій та інновацій в оборонці, щоб посилити поле бою. З новим міністром оборони масштабуватимемо наш досвід та зусилля», — каже Федоров. У сфері ІТ перший віцепрем’єр — міністр цифрової трансформації анонсував новий етап розвитку «Дії» із перетворення її на ШІ-асистента, а також запуск еАкцизу, еНотаріату, медичного кабінету, онлайн-послуг для ветеранів, автоматизації ухвалення рішень на основі даних. Окрім цього, з’явиться можливість скласти на права онлайн. «Ключове завдання зараз — надати всім урядовцям якісні дані в режимі реального часу, які повинні стати основою для ухвалення ефективних рішень. Саме тому найближчим часом запустимо єдиний продукт для всього уряду — дашборд з усіх ключових даних життя держави», — прокоментував Федоров. Що ще змінилося в Уряді Віцепремʼєром з відновлення України та міністром розвитку громад та територій став Олексій Кулеба. А віцепремʼєром з питань євроінтеграції обрали Тараса Качку. Мінекономіки об’єднали з Міністерством аграрної політики та Міністерством екології. Його очолить Олексій Соболєв. Міністерство енергетики замість Германа Галущенка очолить Світлана Гинчук. А міністром соціальної політики, сім’ї та єдності України став Денис Улютін. Зберегли посади міністр освіти Оксен Лісовий, міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко, міністр фінансів Сергій Марченко, очільник МЗС Ігор Клименко, міністр спорту Матвій Бідний, очільниця мінветеранів Наталія Калмикова та міністр закордонних справ Андрій Сибіга.

Колишній міністр оборони Рустем Умєров більше не розглядається як кандидат на посаду посла у США, як це раніше анонсував президент Володимир Зеленський. Джерело: співрозмовники УП в команді президента, Верховній Раді та Кабміні Деталі: За даними УП, новою кандидатурою на пост посла України у Вашингтоні є колишня віце-прем'єрка з питань євроінтеграції Ольга Стефанішина.

Чому колишня віцепрем'єр-міністерка Ольга Стефанішина може стати послом України у США, а не міністр оборони Рустем Умєров, як вважалося раніше, і як цю заміну сприймуть у США, в ефірі Rаdіо NV розповів Владислав Фарапонов, голова Інституту американістики.

Минув рік відтоді, коли з'явились чутки про те, що перша віцепрем'єрка Юлія Свириденко замінить Дениса Шмигаля на посаді прем'єра, до її офіційного призначення.  Утім впродовж цього року вона фактично була першою скрипкою в уряді. Саме вона брала участь практично в усіх важливих міжнародних зустрічах та переговорах. І саме їй доручили вести переговори зі США щодо так званої ресурсної угоди зі США після знаменитої перепалки в овальному кабінеті. Тож саме Свириденко врешті підписувала цю угоду. Україна і США підписали угоду ​​про створення Інвестиційного фонду відбудови, фото: Юлія Свириденко14 липня президент Володимир Зеленський повідомив, що запропонував віцепрем'єрці Юлії Свириденко очолити уряд. "Вдячна Президенту Володимиру Зеленському за довіру — і за можливість служити Україні в цей вирішальний час", - написала вона після зустрічі з Зеленським, охарактеризувавши завдання, які поставив перед нею президент."Рішення про призначення прем'єр-міністра України ухвалює Верховна Рада. Готуємось до взаємодії з парламентом та до представлення відповідних урядових кроків. Пропозиції щодо кандидатур членів уряду оголошу незабаром", - додала вона, давши зрозуміти, що Офіс президента уже ухвалив і голосування у Раді - лише формальність. 17 липня Верховна Рада підтримала її призначення. фото: t.mе/V_Zеlеnskіy_оffісіаlНагадаємо, у крісло віцепрем'єрка вона потрапила саме з Офісу президента. Юлія Свириденко потрапила у Кабмін у  2019 році. Спочатку її призначили на посаду заступника міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. Міністерство тоді очолював Тимофій Милованов. У липні 2020 вона стала першим заступником міністра, а уже в грудні того ж року – заступником керівника Офісу президента України. Заступницею Андрія Єрмака вона пропрацювала майже рік і 4 листопада 2021 року її призначили першою віцепрем’єр-міністеркою та міністеркою економіки. Фото: Fасеbооk Юлії СвириденкоЩо відомо про сім’ю Юлії СвириденкоУ свої 39 років Юлія Свириденко встигла попрацювати у бізнесі, однак ставку зробила на державну службу. Це й не дивно, адже покійний батько міністерки Анатолій Свириденко багато років був головою Чернігівського територіального відділення Антимонопольного комітету. У Київському національному торговельно-економічному університеті вона здобула кваліфікацію магістра з менеджменту антимонопольної діяльності.Рідний дядько Юлії Свириденко Валерій Свириденко працює в Апараті Ради національної безпеки й оборони України на посаді експерта. Рідний брат міністерки Віталій Свириденко займається бізнесом. У 2020 році він був обраний депутатом Чернігівської обласної ради від "Слуги Народу", однак у 2023 році склав повноваження.Юлія Свириденко була заміжня за чернігівським підприємцем Сергієм Дерлеменком, однак у 2022 році пара розлучилась. Вже у декларації за 2023 рік як члена сім’ї Юлія Свириденко вказала лише доньку Софію.Три роки працювала у КитаїЗа даними чернігівського видання "Високий Вал", після закінчення університету у 2008 році й до 2011 вона встигла попрацювати в українсько-андорському спільному підприємстві "АМП",  Чернігівському бюро технічної інвентаризації, Чернігівській обласній дистрибуторській компанії Сhеrnіhіv Lаw Dіvіsіоn, банку "Демарк" та  (Чернігів), ТОВ "Чернігівторг". А у 2011 році поїхала в Китай, де впродовж трьох років була головою Постійного представництва Чернігова у Китайській Народній Республіці. На цій посаді займалася поширенням інформації щодо природного, економічного та інвестиційного потенціалу м. Чернігова та Чернігівської області з метою залучення інвестицій в регіон. Після повернення з Китаю Юлія Свириденко стала заступником директора ТОВ "Ековтор", що виробляло поліефірне волокно з пластику. Саме з цієї посади майбутня міністерка потрапила на державну службу. У 2015 році вона стала радником голови Чернігівської державної адміністрації, яку на той момент очолював Валерій Куліч. Згодом Куліч призначив її директоркою департаменту економічного розвитку ОДА, а потім своєю першою заступницею.Фото: "Високий вал"Юлія Свириденко у Чернігівській ОДА у 2015 Що кажуть про Свириденко її колишні підлеглі у Чернігівській ОДАДепартамент економічного розвитку Юлія Свириденко очолила, коли їй було 29. І буквально розворушила установу. "Вона була такою правильною дівчинкою з правильної сім’ї. Батько при посаді, мама теж в облраді. Звичайно, їхні знайомства допомогли їй з роботою, але вона постійно намагалась довести, що гідна. Чула закиди, що вона ідеальний виконавець, але не має власної ініціативи. Нам вона свого часу здавалась аж занадто ініціативною", – розповіла Еспресо одна з її колишніх колег з Чернігівської ОДА."Я була її заступником і можу схарактеризувати її здібності як керівника лише з позитивного боку, – розповіла у коментарі Еспресо  заступниця директора департаменту економрозвитку Чернігівської ОДА Світлана Полторацька. – Наш колектив під її керівництвом виріс на кілька голів. Вона постійно самовдосконалюється, розвивається і стимулює до цього підлеглих. За її керівництва отримала можливість навчатись, брати участь у нових проєктах. Вона справді новатор і дуже цікава особистість. Я це кажу не для тощо, аби підлеститись. У неї немає обмежень, вона не боїться викликів. Якщо у неї буде гарна команда вона справиться з будь-яким завданням".Світлана Полторацька характеризує міністерку саме як хорошого керівника команди."Вона абсолютно неконфліктна, толерантна, вміла знайти золоту середину. Попри те, що вона давала непрості завдання, з нею комфортно було працювати. Вона слухала і чула, – а це для керівника дуже важливо", – каже Світлана Полторацька.Після відставки голови ОДА Валерія Куліча, Юлія Свириденко кілька місяців була в.о голови. Саме у цей час сталась одна з найбільших надзвичайних ситуацій на Чернігівщині – вибухи на військових складах в Ічні. Сам Куліч казав, що Свириденко, яку він привів в ОДА, добре справилась з цим викликом. Пізніше уміння справлятись з надзвичайними ситуація пригодиться їй в уряді. Однак тоді головою адміністрації її так і не призначили, хоча вона дуже цього прагнула. Відтак у 2018 році звільнилась з ОДА і пішла працювати у "Сідко Україна", яке спеціалізується на торгівлі зерном і виробництві кормів для тварин. Співвласниками цієї компанії є ексголова ОДА Куліч та Ірина Атрощенко – дружина екснардепа та на той час мера Чернігова Віталія Атрощенка. Таким чином Юлія Свириденко була у добрих стосунках з першими особами області. "У бізнесу були великі сподівання саме на Свириденко"Віцепрезидентка Українського союзу промисловців та підприємців, голова комісії УСПП з питань економічної політики Юлія Дроговоз заявляла Еспресо, що у бізнесу уже були великі сподівання на Свириденко, коли вона стала першою віцепрем’єркою."Свого часу у бізнесу було багато сподівань саме на Юлію Свириденко. Її класно послухати, вона говорить правильні речі, але що далі? Вона до цього була першим віцепрем’єром – другою людиною у Кабміні. Від того, що Свириденко стане першою людиною в уряді, коли ним і так керує Офіс президента, нічого не зміниться", – каже Юлія Дроговоз.За її словами, важко вимагати зміни в економіці від одного міністра, коли фактично, економікою керує міністерство фінансів, НБУ та Офіс Президента."Ми розуміємо, що зараз війна і на економіку дуже велике навантаження і не ті умови, які потрібні для розвитку бізнесу та пожвавлення економічної активності. І тут питання навіть не у персоналії міністра, а взагалі у політиці уряду. Економікою у нас, по-суті, керує міністерство фінансів і НБУ. Мінфін каже: у нас тут грошей не вистачає, і всі вмить забувають про економіку,  і думають, які зібрати гроші, як це відбувається зараз, – каже Юлія Дроговоз. – У нас проблема у тому, що у нас нема самостійних урядовців, які б виконували свої функції виходячи зі своїх повноважень та завдань. Важливо, аби міністр чи прем’єр-міністр була не номінальна посада, а самостійна людина, яка має свої принципи й погляди, у якої на першому місці будуть саме інтереси держави. І при цьому їй ніхто не заважатиме. Особливо Офіс президента, який не просто впливає на уряд, а втручається у його роботу". Натомість заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Ярослав Жаліло вважає, що Міністерство економіки під керівництвом Юлії Свириденко працює доволі ефективно."Я не коментую персоналії. Але можу сказати, що в умовах війни зі своїми основними завданнями Міністерство економіки справляється. Зважаючи на ті гострі пожежні завдання, які постають постійно перед мінекономіки, я вважаю, що вони працюють ефективно, – каже Еспресо Ярослав Жаліло. – Вимагати від Міністерства економіки під час війни якихось стратегічних рішень складно. Я просто знаю, наскільки воно зав’язане на оперативно-пожежну діяльність. Для стратегування потрібна більша взаємодія між відомствами. Тому зараз важлива консолідація різних відомств: Мінекономіки, Міненерго, Мінінфраструктури, Мінсоцполітики".

Стефанішина йде послом у США, а Умєров піде у РНБО – нардепЕксвіцепрем&ароs;єрка Ольга Стефанішина призначена послом у США. Колишній міністр оборони Рустем Умєров перейде до РНБО, повідомив нардеп Ярослав Железняк.

Колишня віцепрем'єр-міністерка Ольга Стефанішина може стати послом України у США, а міністр оборони Рустем Умєров, імовірно, стане секретарем РНБО.

Про це в етері Еспресо розповів народний депутат України Володимир В’ятрович."Ця Волинська істерика виходить вже на інший рівень, вчора, 16 липня, у дворі Європарламенту польські депутати-націоналісти відкрили виставку про геноцид організований українцями. Ця виставка за своєю суттю – англійською мовою російська пропаганда, яка була підготовлена польськими націоналістами для європейських парламентарів. Насправді це є дуже небезпечним, коли виноситься на такий рівень. На жаль, ми бачимо, що є низка гучних польських політиків, які готові бути в цій темі рупором російської пропаганди", - підкреслив нардеп.За його словами, українська сторона не зможе організувати подібну виставку, бо це Європарламент, відповідно, такі повноваження мають тільки євродепутати. Але має бути реакція з боку МЗС України. До речі, під керівництвом Андрія Сибіги бачимо значно виразнішу українську політику та реакції щодо такого роду ініціатив."У нас дуже багато експертів, ще більше звичайних українських громадян, які вважають, - якщо є загострення у стосунках між Україною та Польщею, то, напевно, винні обидві сторони, тому українці мають шукати, що ще зробити, щоб це залагодити. Я вважаю, що Україна зробила достатньо для того, щоб залагодити. Але з польського боку є політики, яким вигідно, щоб ця суперечка залишалася, бо це для них  – джерело їхніх політичних дивідендів. Єдина правильна модель, якої мала б дотримуватися українська влада, - нам потрібен мораторій на історичні дискусії в політиці: "Як політики, ми маємо вирішувати питання сьогодення та майбутнього, а не історичні питання". З українського боку має лунати дуже тверда позиція – ми не розглядаємо цих питань на політичних майданчиках", - резюмував В’ятрович. Що передувалоНаприкінці липня 2024 року міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що країна не має підтримувати вступ України в ЄС, поки не буде розв'язано питання щодо Волинської трагедії 1943 року.1 вересня маршалок польського сейму Шимон Головня заявив, що Україна і Польща будуть обговорювати розбіжності щодо історичної пам’яті про Волинську трагедію і після того, як Україна вступить до ЄС.2 жовтня голова УІНП Антон Дробович заявив, що Український інститут національної памʼяті має намір включити роботи щодо пошуку та ексгумації останків жертв Волинської трагедії до плану заходів на 2025 рік.10 січня 2025 року прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що Україна дозволила перші ексгумації жертв Волинської трагедії. Пізніше стало відомо, що ексгумація польських жертв Волинської трагедії, похованих у колишньому селі Пужники на Тернопільщині, має розпочатися після Великодня, приблизно 25 квітня.4 квітня голова товариства "Польсько-українське примирення" Кароліна Романовська заявила, що Україна погодила проведення пошукових робіт жертв Волинської трагедії на Рівненщині.24 квітня на Тернопільщині на старому цвинтарі колишнього села Пужники розпочали процес ексгумації тіл. Про результати робіт і самі роботи комунікуватимуть на рівні міністрів культури України та ПольщіНа території старого цвинтаря в районі Збоїщ у Львові вже в серпні розпочнуть ексгумацію останків польських солдатів. Місце, де вони лежать, довгий час не вдавалось знайти

Таку думку висловив керівник політико-правових програм Українського центру суспільного розвитку Ігор Рейтерович в етері Еспресо. "Мені здається, два моменти, які найбільше характеризують цю гру в п'ятнашки, тому що це не можна назвати якимось навіть переформатуванням Кабінету міністрів. Перша особливість - ця історія підтвердила тотальний просто кадровий дефіцит, який є на сьогоднішній день у влади. Я не кажу в Україні, я кажу саме у влади, тому що людей насправді в Україні, гідних, які б могли зайняти ті чи інші посади і дійсно оновити діяльність окремих міністерств і Кабінету Міністрів в цілому, я думаю, вистачає. Але на превеликий жаль, вирішили не шукати таких людей, бо незрозуміло, що в них з політичною відданістю, їхнім політичним кредо і взяли тих, хто вже довів свою навіть не компетентність, довів свою вірність. До речі, звідси оця історія з Міністром культури, тому що ключова причина, чому ще шукають, всім, кому запропонували, всі відмовилися, наскільки мені відомо. Це анекдотична абсолютно історія, ніхто не хоче туди йти і вже я не здивуюся, якщо там буде якась прям дуже дивна кандидатура. Щось приблизно в нас хотіли зробити, пам'ятаєте, з омбудсманом щодо захисту української мови, як державної", - сказав він.Ігор Рейтерович зазначив, що буде дуже показово, раптом щось подібне випливе в Міністерстві культури.І друге, на що звернув увагу політолог, це те, що серед кандидатур до складу нового уряду не фігурують Ольга Стефанішина та Олексій Чернишов, проти яких відкриті кримінальні справи. Враховуючи те, що деякі міністри уряду Дениса Шмигаля залишились на своїх посадах."І другий момент, мені здається, от певна така цікава логіка, якщо дуже уважно придивитися, всіх цих ротацій, вона пов'язана з тим, щоб, як би це смішно знов-таки не звучало, спробувати очистити, так би мовити, Кабмін від певного шлейфу. Ну, давайте назвемо його, можна назвати корупційним, хоча, звісно, це повинен проводити суд. Тому що ми не маємо якраз в кабміні двох міністрів Чернишова і Стефанішиної, проти яких, наскільки мені відомо, як, мабуть, і вам, відкриті власне кримінальні справи, НАБУ, Спеціалізована антикорупційна прокуратура. І от, можливо, для того, щоб ці люди самі не йшли, аби їх не звільняли, в тому числі через цю пертурбацію вони цих посад були позбавлені. Ну, десь вони обов'язково з'являться, там по Стефанішиній багато чуток ходить, що вона кудись послом може поїхати, тому, можливо, це ще не кінець. А так ми побачили звичайне пересаджування з крісла в крісло і ніяких там кардинальних змін від цього не буде. Якщо коротко підсумувати, я не думаю, що буде гірше, і це вже добре в тих, мабуть, умовах, в яких ми знаходимося, але далеко не факт, що буде краще. Деякі призначення, дійсно, як міністр енергетики на посаду міністра юстиції як знущання виглядають при всій повазі. Тому що це різні абсолютно міністерства, дуже різні напрями і це теж, мабуть, є свідченням професіоналізму, але, звісно, "професіоналізму "в лапках", - додав Ігор Рейтерович.16 липня президент України Володимир Зеленський подав до Верховної Ради документи на призначення Дениса Шмигаля міністром оборони. Новим очільником Укроборонпрому стане Герман Сметанін.

Таку думку висловив військовослужбовець ЗСУ Ігор Луценко в етері Еспресо. "Я позитивно оцінюю цю зміну. Мені здається, що міністр оборони - завжди якась була така недостатньо сильна посада. Порівняно з попередниками, чисто якщо номінально дивитися на, так би мовити, вагу персони, то це вже трошки вище - це перше. По-друге, взагалі мені імпонує той підхід, що от людина раніше очолювала Кабмін, ну а його переводять на не менш важливу роботу, тобто якщо його переводять, отже, ця робота не менш важлива - Міністерство оборони. У нас Міністерство оборони традиційно - це одна зі слабких ланок була нашого тилу", - зазначив він.Ігор Луценко висловив сподівання, що шляхом такої зміни президент України Володимир Зеленський прагне підсилити Міністерство оборони. "Тобто доводилося нинішній владі якось підпирати цю ланку Міністерством цифрової трансформації, створювати якісь там ще додаткові структури, щоб виконувати, власне, те, що з самого початку у всіх країнах в тій чи іншій формі ініціює і впроваджує Міністерство оборони. Ну, будемо сподіватися, що, мабуть, підхід у Зеленського був такий, що от я зараз кину на Міністерство оборони найкращих своїх людей", - додав військовослужбовець ЗСУ.Нагадаємо, у середу, 16 липня, Верховна Рада України підтримала відставку прем'єр-міністра Дениса Шмигаля. Президент України Володимир Зеленський подав до Верховної Ради документи на призначення Дениса Шмигаля міністром оборони.