Search trend "віктор ляшко"

Керівник фракції "Слуга Народу" Давид Арахамія повідомив про масштабні кадрові перестановки в уряді, які торкнуться ключових міністерств. За його словами, оновлення Кабінету міністрів обговорювали на закритій зустрічі депутатів фракції за участю президента Володимира Зеленського. "Зараз Україна перебуває на новому етапі боротьби за незалежність, який потребує посилення як усередині країни, так і в роботі з партнерами. Це, у свою чергу, диктує кадрові зміни в команді", - заявив Арахамія. Очікується, що новим очільником уряду стане Юлія Свириденко, яка наразі обіймає посаду першої віцепрем'єрки та міністерки економіки. Її попередник Денис Шмигаль перейде на посаду міністра оборони. Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров збереже свою нинішню позицію, але водночас стане першим віцепрем'єр-міністром. Також новим віцепрем'єр-міністром з європейської та євроатлантичної інтеграції буде призначено Тараса Качку. Герман Галущенко, який досі очолював Міненерго, стане міністром юстиції, а його місце займе нинішня очільниця Мінекології Світлана Гринчук. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Гучна ротація у владі: Зеленський готує зміни, частина міністрів залишить посади Міністерство соціальної політики, сім'ї та єдності України очолить Денис Улютін. Міністром економіки стане Олексій Соболєв. Без змін залишаться міністр молоді та спорту Матвій Бідний, міністерка у справах ветеранів Наталія Калмикова, міністр внутрішніх справ Ігор Клименко, очільник МЗС Андрій Сибіга, міністр фінансів Сергій Марченко, міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко та міністр освіти і науки Оксен Лісовий. Перша віцепрем'єрка Юлія Свириденко заявила про намір найближчим часом оприлюднити імена кандидатів до майбутнього складу Кабінету міністрів. Вона повідомила, що вже готується до співпраці з парламентом і до презентації основних урядових ініціатив. Свириденко також повідомила, що президент окреслив головні завдання для нового складу уряду. Серед них - економічне зміцнення країни, масштабування власного оборонного виробництва і підтримка громадян.

В Україні готується масштабна реформа Кабміну: планується ротація ключових посад, об'єднання міністерств і дипломатичні ротації. За даними нардепа Ярослава Железняка, який оприлюднив попередній список кадрових рішень, у фокусі зміцнення оборонного блоку та посилення виконавчої дисципліни. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Шмигаль подав у відставку Основні зміни в уряді: Прем'єр-міністр: Денис Шмигаль залишає посаду і переходить на нову - міністра оборони. Новим главою уряду стане чинна перша віцепрем'єрка - Юлія Свириденко. Міністерство цифрової трансформації очолить Михайло Федоров, який також стане першим віцепрем'єром. Віцепрем'єр з відбудови - Олексій Кулеба. Олексій Соболєв очолить нове об'єднане міністерство ресурсів, яке поєднає Мінекономіки, Мінагро та Мінекології. Ольга Стефанішина, яка відповідає за євроінтеграцію, стане послом у ЄС у Брюсселі. Її замінить Тарас Качка. Мін'юст очолить Герман Галущенко, який до цього був міністром енергетики. Світлана Гринчук замінить Германа Галущенка у Міненерго. Мінсоцполітики очолить Денис Улютін, замість Оксани Жолнович, яка втратить посаду. Ігор Клименко залишається главою МВС, можливе також призначення віцепрем'єром із безпеки. Міністром у справах ветеранів залишається Наталія Калмикова. Міністр фінансів - Сергій Марченко зберігає посаду. Очільник МЗС Андрій Сибіга також залишається. Міністр освіти - Оксен Лісовий - без змін. Міністр охорони здоров'я - Віктор Ляшко - без змін. Міністр спорту - Матвій Бідний - зберігає портфель. Голова Міноборони Рустем Умеров стане послом. Його міністерство буде об'єднано з Мінстратпрому. Герман Сметанін втрачає посаду - його міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України також буде інтегроване в оборонний блок. Микола Точицький залишає посаду мінкульту і буде призначений послом у Страсбурзі. Потенційною наступницею називають Вероніку Селегу. Олег Немчінов та Олексій Чернишов втратять свої портфелі, а їх міністерства будуть ліквідовані або об'єднані з іншими структурами. Міністр аграрної політики та продовольства Віталій Коваль, який раніше очолював Фонд держмайна, втрачає міністерство та не повернеться до попередньої не посади. Раніше президент Володимир Зеленський запропонував віцепремʼєр-міністерці Юлії Свириденко очолити уряд. Під час зустрічі з віцепремʼєркою Зеленський заслухав доповідь щодо реалізації домовленостей з європейськими та американськими партнерами, досягнутих на конференції з відновлення України. Йдеться, зокрема, про заходи економічної стабілізації, підтримки населення та розвитку оборонного виробництва.

НДСЛ "Охматдит" отримав на заміну пошкодженого обладнання більш сучасне на 140 млн грн: його закуповує Фонд Уорена Баффета, який виступив одним із донаторів відновлення лікарні. Про це в телеефірі сказав міністр охорони здоровʼя Віктор Ляшко, передає Укрінформ. "Щодо обладнання, яке було пошкоджене. Фонд Баффета одразу вийшов з пропозицією скласти перелік пошкодженого обладнання, він його закупить […] Тhе роst Ляшко розповів про сучасне обладнання, яке отримує Охматдит замість пошкодженого під час атаки рф арреаrеd fіrst оn Рубрика.

Про це 8 липня повідомив очільник МОЗ Віктор Ляшко.За його словами, після ракетної атаки, яку РФ здійснила 8 липня 2024 року, Охматдит продовжував працювати."За кілька днів лікарня знову відкрила свої двері для пацієнтів. Відділення перевели до сучасного корпусу, який, попри ушкодження, не зупинився. І не зупиняється", - написав Ляшко.Читайте також: "Від епіцентру вибуху перебував за кілька метрів", – медичний директор НДСЛ "Охматдит" розповів в деталях про трагічний день обстрілу"За рік тут провели понад 10 тис. операцій — третина з них складні, рідкісні, іноді унікальні. Стаціонарну допомогу отримали майже 22 тис. дітей. Понад 176 тис. разів пацієнти зверталися до поліклініки", - додав він.Міністр наголосив, що "Охматдит не припиняв свою роботу ні на день", а відновлення фасадів, інженерних систем і внутрішніх приміщень триває без зупинки лікувального процесу.Росія 8 липня 2024 року завдала удару по дитячій лікарні стратегічною крилатою ракетою Х-101. На місці трагедії виявили уламки корпуса задньої частини ракети з серійним номером, а також частину її руля.

Трагічна подія вразила усіх українців, а кияни масово кинулись на допомогу персоналу й пацієнтам.Еспресо поговорив із Сергієм Чернишуком – дитячим анестезіологом із багаторічним стажем, який із 2021 року працює медичним директором НДСЛ "Охматдит". 8 липня 2024 року на момент удару він перебував за 20 метрів від епіцентру вибуху.Сергій Чернишук - медичний директор НДСЛ "Охматдит", фото: fасеbооk.соm/ndslоhmаtdyt"Все було в диму і вогні, перше, що побачив – загибла колега""Той ранок був дуже напружений. Через те, що оповіщення про повітряну тривогу було дуже часто, я, на жаль, не відстежив, чи вона реальна. Зазвичай усі слідкують за повідомленнями на Теlеgrаm-каналах, але цього разу я не мав такої можливості, було дуже багато роботи. І лише почувши вибухи, зрозумів, що тривога реальна. Це була робота ППО", – пригадав Сергій Чернишук.У той момент лікар був поруч із корпусом, у який безпосередньо влучила ракета. Каже, пощастило, що це була не перша ракета,  адже попередні збила ППО."Це дало буквально хвилину-другу, щоб перебігти до адміністративного корпусу, в імпровізоване укриття — підвальне приміщення. В момент влучання я був у цьому укритті, приблизно за 20–30 метрів від епіцентру вибуху. Приміщення було напівпідвальне, з вікнами на рівні ніг. Від вибухової хвилі всі вікна вилетіли, двері у коридор повибивало. У перші секунди ми й уявити не могли, що ракета могла влучити прямо в дитячу лікарню.Медичний працівник дивиться крізь вікно пошкодженої операційної на людей, які розчищають завали в будівлі однієї з найбільших дитячих лікарень України, "Охматдит", частково зруйнованій російським ракетним ударом 8 липня 2024 року в Києві, фото: Gеtty ІmаgеsПриблизно через хвилину чи дві (хоч важко сказати точно, бо час тоді тягнувся вічністю) я вийшов надвір. Побачив жахливу картину руйнувань. Перше, що впало в очі – моя колега, яку, на жаль, відкинуло вибуховою хвилею в бік вікна адміністративного корпусу. Вона загинула. Це було перше, що я побачив", – пригадує трагічний день лікар Чернишук, – Я почав обходити корпус з боку руйнувань, і картина була ще страшнішою. Стало ясно, що пошкоджений не лише один корпус. З першого погляду здавалося, що зруйнована вся лікарня. В іншому корпусі — пожежа, в новому корпусі — зруйнований фасад. Все виглядало катастрофічно. Неможливо було зрозуміти, що з людьми: з персоналом, з пацієнтами".Після побаченого відразу кинувся телефонувати колегам, але зв’язок майже не працював. Wі-Fі також зник, оскільки ракета зруйнувала електропідстанцію, розташовану між новим корпусом і корпусом токсикології. Вся лікарня залишилася без світла."Я побіг до приймального відділення невідкладної допомоги, розуміючи, що саме туди вестимуть поранених. Там ситуація була не така критична. Але електроенергії не було, все було в диму й пилу, бо ж вибухова хвиля пройшла через увесь новий корпус. Дихати було важко, майже нічого не видно. Чесно кажучи, перші хвилини після вибуху — це був повний хаос. Ніхто не розумів, що саме сталося, які втрати, і що робити в першу чергу. Усі були просто в шоці", – розповідає Сергій Чернишук.На щастя, додає, більшість пацієнтів на момент влучання вже перебувала в укриттях, тому серед пацієнтів, навіть у корпусі, в який влучила ракета, не було загиблих, а поранення були незначними."На жаль, серед наших співробітників була одна загибла — лікарка Світлана Лук’янчук. Ще кілька працівників отримали важкі травми. Зокрема, старша медсестра відділення гострих інтоксикацій, у неї була велика крововтрата, тяжкі ушкодження, але, справжнє диво –  її вдалося врятувати. Серед пацієнтів і батьків серйозних травм вдалося уникнути завдяки злагодженим діям персоналу. Навіть у відділеннях реанімації, звідки неможливо евакуювати пацієнтів у підвал, ми застосовували правило "двох стін" — максимально відкотили ліжка від вікон. Це теж допомогло уникнути травм", – каже лікар.Лікар-нефролог Світлана Лук'янчук, вбита російським ракетним ударом по лікарні "Охматдит" 8 липня 2024 року, фото: міський голова Львова Андрій Садовий в Теlеgrаm"Поранених медиків доводилося змушувати звернутися по допомогу"Медик розповідає, що мали план на випадок ракетної атаки, проходили тренування, але до всього підготуватися неможливо. Тим більше важко було повірити в прицільний удар по дитячій лікарні."Ми розглядали сценарії локальних катастроф, у межах одного корпусу. Те, що ракета одночасно виведе з ладу три найбільших лікувальних корпуси, уявити собі було важко. Тому сказати, що ми були повністю готові, не можна. В один момент ми втратили все: електроенергію, зв’язок, водопостачання. У новому корпусі все це було пов’язано з електрикою, яку забезпечувала зруйнована підстанція".У цей момент, пригадує, дуже виручила самоорганізація відділень. "Центрального керування не було через повну відсутність зв’язку. Особисто мені довелось багато бігати між корпусами, щоб дізнатися, що з тими відділеннями, які не могли бути евакуйовані. Насамперед це реанімація та операційний блок. У нас є чітке правило: під час повітряної тривоги ми не починаємо планових операцій, щоб уникнути таких ситуацій. Але якщо тривога застає вже під час хірургічного втручання — перервати його не можна. Операцію потрібно завершити. Евакуювати пацієнта з операційного столу в укриття неможливо. Саме тому мене найбільше непокоїли ті відділення. Але, на щастя, і там вдалося уникнути серйозних травм. Катастрофічних травм ані серед персоналу, ні серед пацієнтів не було", – наголошує медичний директор "Охматдиту".У корпусі, в який влучила ракета, розташовувалися два відділення: гострих інтоксикацій та хронічних інтоксикацій.Відділення хронічних інтоксикацій опікувалося пацієнтами з хронічною нирковою недостатністю. Це діти, які потребували постійного гемодіалізу і чекали на трансплантацію нирки, зазвичай від трупного донора. Більшість із них з інших регіонів, і вони фактично жили в лікарні, очікуючи свого шансу.Відділення гострих інтоксикацій — це, по суті, реанімація. Тут лікують найважчих пацієнтів із гострою нирковою або печінковою недостатністю, які потребують екстракорпоральних методів, зокрема гемодіалізу."Ракета влучила безпосередньо в реанімаційний зал. На щастя, у той момент там перебувало лише троє пацієнтів, хоч зазвичай там 8-10, іноді навіть більше. Це теж стало фактором, який врятував життя: троє пацієнтів і їхній стан дозволяв нам евакуювати їх до укриття. Якби серед них були люди на апаратах ШВЛ або в дуже тяжкому стані, ми могли би не встигнути їх врятувати".На запитання, що найбільше запам’яталося з того страшного дня Сергій Чернишук каже, що закарбувались у пам'яті лікарі та медсестри, які навіть з пораненнями не покинули робочого місця, а продовжували надавати допомогу."Деяких доводилося буквально змушувати звернутися по допомогу. Люди були на адреналіні, в шоці, не завжди усвідомлювали свій стан. Я бачив хірургів, які з травмами, у порваному одязі, продовжували ходити між відділеннями, допомагати, координувати. І це, мабуть, те, що врятувало лікарню – людська витримка, рішучість і бажання допомогти іншим, навіть коли самому боляче", – каже лікар.Люди розчищають завали будівлі однієї з найбільших дитячих лікарень України, "Охматдит", частково зруйнованої російським ракетним ударом 8 липня 2024 року в Києві, фото: Gеtty Іmаgеs"Найскладніше завдання — евакуація онкохворих дітей"Пів години після обстрілу приїхали міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко, тодішня очільниця Департаменту охорони здоров’я Києва, керівництво ДСНС. Вони допомогли створити штаб і налагодити процес евакуації."Знаєте, цікаво, як працює пам’ять. Сьогодні я спілкувався з журналісткою, вона показала мені пряме включення, яке вела буквально за дві години після прильоту. І під час того ефіру відбувся ще один вибух, спрацювало ППО, усі побігли в укриття. Я був вражений, бо зовсім не пам’ятаю, щоб чув якийсь вибух після основного удару. А виявляється, атака тривала, я цього не зафіксував, настільки був зосереджений на тому, щоб організувати процес. Чесно кажучи, якби ми залишилися самі, адміністрація лікарні фізично не впоралась би. Усі були в стані шоку, а дехто, думаю, навіть міг мати ознаки легкої контузії".Найбільшим викликом, пригадує медичний директор "Охматдиту" була евакуація дітей з онкологічними захворюваннями, оскільки це – дуже специфічна категорія пацієнтів. "Їх не можна просто перевести в будь-яке інше відділення. Потрібні спеціальні умови, обладнання, персонал.Майже 100 таких місць треба було знайти негайно. І завдяки злагодженій роботі Міністерства охорони здоров’я, департаменту міста, ДСНС, швидкої допомоги нам це вдалося. Кожен випадок тоді був винятковий. Ми обговорювали буквально поіменно кожного онкопацієнта, особливо тих, хто перебував в реанімаціях чи потребував інтенсивної терапії. Технічної можливості зробити повноцінні виписки не було, тому ми телефоном передавали лікарям усю необхідну інформацію, щоб пацієнти не втратили доступ до лікування", – додав фахівець.Що вдалося відновитиЯкщо говорити про медичну допомогу, то сьогодні всі сервіси, які медики надавали до обстрілу, вже відновлені, розповідає меддиректор "Охматдиту". Каже, що почали повертатися до роботи буквально за чотири дні після трагедії. "Атака була в понеділок, а в п'ятницю ми вже прийняли назад онкопацієнтів. Через тиждень відновили невідкладну хірургію. А за два тижні — повністю відновили роботу стаціонару. Найскладніше було з гемодіалізом для пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю — це єдиний сервіс, який нам не вдалося швидко повернути. Але вже за кілька місяців відкрили нову діалізну залу на базі поліклініки. За підтримки німецької організації змогли провести ремонт. Тепер і ці пацієнти отримують необхідну допомогу в амбулаторному режимі", – підсумовує Чернишук.Єдине відділення, яке досі частково працює поза межами "Охматдиту"  це –  трансплантація кісткового мозку. "Зараз воно функціонує на двох локаціях: частково в нас, частково — на базі іншої київської лікарні. Бо спеціальні бокси для пацієнтів із нульовим імунітетом поки не відновлені. Це палати з окремою вентиляцією, які мають працювати ідеально, бо будь-яке інфікування може бути смертельним. Тож це – наша першочергова ціль у процесі відбудови", – розповідає Сергій Чернишук.Навіть попри такі складні умови у 2024 році у НДСЛ "Охматдит" зробили рекордну кількість трансплантацій кісткового мозку. Розповідають, що це найвищий показник в Україні серед усіх медзакладів, включно з дорослими. А попри втрату понад 100 ліжок за 2024 рік, "Охматдит" пролікував більше пацієнтів, ніж у 2023-му.

Внаслідок атак рф в Україні зруйновано 230 об’єктів охорони здоров’я, вони не підлягають відновленню - МОЗ Міністр охорони здоров&ароs;я Віктор Ляшко повідомив, що з початку повномасштабного вторгнення рф зруйнувала 230 об&ароs;єктів охорони здоров&ароs;я, які не підлягають відновленню. Загалом зафіксовано понад 1600 атак на медичні заклади.

The "Come Back Alive" Foundation is close to the Ukrainian military. The front line of the Russian-Ukrainian war is not only the front. It is where the war for Ukraine is going on. In hospitals, in warehouses, landfills, in mass media, in offices. We supply and repair equipment, train soldiers and officers, help transform the Armed Forces, provide first-hand accounts of war and stem the flow of propaganda and disinformation. Provides the Ukrainian army with the most important tactical advantage.

Роботи з відновлення Національної дитячої спеціалізованої лікарні "Охматдит" розпочалися одразу після російського обстрілу. Про це повідомив міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко в ефірі телемарафону, передає Gаzеtа.uа. За його словами, спершу об'єкт законсервували та підготували до зими, провели технічні обстеження інженерних мереж і вже цього літа перейшли до активного ремонту. "Охматдит почав відновлюватись відразу. Спочатку була консервація об'єкту, ми готували об'єкт до холодів. Щоб відновити такий складний об'єкт, як "Охматдит", це не можна порівнювати з адміністративною будівлею, де прийшли, подивилися, що проблем немає, вікна вставили, внутрішні роботи зробили - і побігли. "Охматдит", як і будь-яка інша лікарня, - це дуже великий організм, в якому потрібно багато речей дослідити перед тим, як відновлювати", - пояснив Ляшко. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ремонт "Охматдиту" після ракетного удару: МОЗ готується до старту будівництва Він наголосив, що процес проходить усі необхідні бюрократичні етапи: було створено проєкт консервації, проведено експертизи, визначено підрядника через тендер, і наразі вже тривають як зовнішні, так і внутрішні роботи. "Кожен раз, як ми тільки дізнаємося, хто переможець на тендері, ми зустрічаємося і кажемо: "Можете залучити всі ресурси, що у вас є, і зробити це набагато швидше, ніж це передбачено по договору і іншими актами". На щастя, нам всі йшли на зустріч, робили по максимуму швидко, щоб ми могли розпочати відновлення зараз", - додав міністр. Наразі триває відновлення зовнішнього фасаду лікарні. Якщо не виникне затримок, будівлю планують закрити до холодів. Основний акцент робиться на третій поверх, де розташовані найчистіші приміщення - у пріоритеті запуск відділення трансплантації кісткового мозку вже цього місяця. У столиці стартували відновлювальні роботи одного з корпусів Національної дитячої спеціалізованої лікарні "Охматдит", що зазнав пошкоджень під час ракетного удару РФ у липні 2024 року. Загальна вартість проєкту становить близько 293 млн грн., що на понад 70 млн менше, ніж передбачалося початково. Підрядником виступила компанія "Ріола-Модуль ЛТД", яка запропонувала найвигіднішу ціну серед учасників тендеру. Варто зазначити, що саме ця компанія завершувала будівництво корпусу у 2020 році.

У середині липня 2025 року планується голосування за зміну складу уряду. Орієнтовна дата засідання - 15 липня. Про це кажуть джерела у Кабміні та фракції "Слуга народу", передає "Українська правда". Найімовірнішими кандидатами на вихід називають очільників трьох міністерств. Це Оксен Лісовий з МОН, Віктор Ляшко з МОЗ та Микола Точицький, який керує Міністерством культури і стратегічних комунікацій. Міністр освіти й науки став мішенню критики з боку депутатів президентської фракції. Глава МОЗ отримав негативну оцінку від радника президента Дмитра Литвина. Основна претензія - затягування з відбудовою дитячої лікарні "Охматдит" після ракетного обстрілу у липні 2024 року. Наразі остаточні рішення щодо заміни Лісового та Ляшка не ухвалено. Нові кандидатури на їхні місця також ще не визначені. Точицький може перейти на дипломатичну службу. Обговорюється можливість його призначення послом у США. Лісовий перебуває на посаді з березня 2023 року. Його прихід до МОН супроводжувався резонансом через плагіат у дисертації. Документ, захищений у 2012 році, викликав сумніви у доброчесності. Згодом міністр самостійно відмовився від наукового ступеня. Він пояснив, що не мав щирого наміру будувати академічну кар'єру. За його словами, захист дисертації був формальністю. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Умєров може залишитись на посаді Ляшко став міністром у травні 2021 року. За час його роботи в МОЗ спалахувала низка конфліктів. Серед них - корупційні скандали, що стосувалися керівників МСЕК. Ці структури відповідають за присвоєння інвалідності, тож на них часто надходили скарги. Ще один гучний випадок - ситуація довкола тендера на реконструкцію "Охматдиту". Після атаки РФ у липні 2024 року будівля зазнала пошкоджень. Відновлення триває досі. Точицький очолив Мінкульт у вересні 2024-го. Через вісім місяців на нього обрушився шквал критики через звільнення Максима Остапенка. Той керував заповідником "Києво-Печерська лавра". Після конфлікту відкритий лист із вимогою відставки міністра надійшов до прем'єра Дениса Шмигаля. Під зверненням підписалися представники культурної спільноти. Вони навели сім аргументів. Серед претензій - неетична поведінка, перевищення повноважень та зневага до професійного середовища. Ймовірна ротація в уряді пов'язана не лише з репутаційними втратами. Деякі кадрові рішення можуть бути обумовлені зовнішніми призначеннями, як у випадку з Точицьким. У будь-якому разі липень обіцяє стати місяцем політичних змін. Прем'єр Денис Шмигаль та його уряд можуть бути звільнені вже найближчими тижнями. Причиною майбутніх кадрових рішень, за словами джерел у керівництві фракції "Слуга народу", є зростаюче невдоволення економічними результатами Кабміну. Зокрема, все частіше лунає критика через незадовільну ситуацію в економічній сфері.

Після низки скандалів та тривалої бюрократичної тяганини відому дитячу лікарню, яку атакували росіяни, почали ремонтувати. Скільки коштуватиме ремонт і хто хотів освоїти кошти - розповідаємо у цьому матеріалі. 8 липня 2024 року російська ракета влучила в один із корпусів лікарні "Охматдит", де розташоване токсикологічне відділення. Внаслідок удару постраждала майже вся територія медзакладу. Відразу після атаки в Україні та за кордоном почали збирати кошти на відновлення лікарні. Рахунки для допомоги відкрили: держава через платформу Unіtеd 24, благодійний фонд "Таблеточки" та фонд "Охматдит Здорове дитинство" (ОЗД). До збору долучилися тисячі українців, представники діаспори, великі компанії й громадські ініціативи. Загалом вони зібрали понад мільярд гривень. Однак етап відновлення стартував аж нинішнього червня майже через рік після атаки. Зволікання сталось через великий публічний конфлікт. У його котлі варились дирекція лікарні та дирекція благодійного фонду, що збирав гроші; голова МОЗ і журналісти-розслідувачі. Суть конфлікту навколо "Охматдиту" Одна з організацій, що збирала гроші - це фонд "Охматдит здорове дитинство" (ОЗД), заснована волонтером і другом генерального директора лікарні. Дирекція лікарні переконувала, що дуже поспішала відремонтувати до минулорічної зими хоча б найбільший корпус і знайти підрядника. Тому, як пояснило керівництво закладу, спробували піти найкоротшим бюрократичним шляхом: конкурс оголосила не сама лікарня, а згаданий фонд ОЗД, і не через "Прозоро", а на комерційному тендерному майданчику. Щоб провести конкурс, лікарня мала визначити приблизну вартість ремонту. Однак за тиждень, що залишався до конкурсу, лікарня не встигла і, мовляв, у настільки стиснуті терміни не могла встигнути цього зробити. Тому переможця конкурсу визначали не за ціною, а за сумою балів за певними критеріями. Серед трьох "фіналістів" конкурсу переможця обрали як найменш ризикованого, хоч і не ідеального у нього був замалий статутний капітал. Переможцем тендеру на ремонт корпусу дитячої лікарні "Охматдит" без пояснень обрали фірму, комерційна пропозиція якої є значно вищою за інші Тож переможцем тендеру на ремонт корпусу дитячої лікарні "Охматдит" без пояснень обрали фірму, комерційна пропозиція якої є значно вищою за інші, які подавалися на конкурс, - ТОВ "Буд-технолоджі". Про це наприкінці липня минулого року й повідомили у благодійній організації "Благодійний фонд "Охматдит здорове дитинство". Із 14 учасників конкурсу це була третя за дорожнечею пропозиція розміром 307 млн грн (тут і далі без ПДВ). Десяток інших учасників пропонували виконати роботи значно дешевше від 42 до 286 млн грн. Однак із жодним з них замовник перемовин не вів, ніяк не пояснюючи своє рішення. Це не могло не викликати запитань у суспільстві. Аналіз розслідувачів "Наших грошей" показав, що з десяти дешевших пропозицій щонайменше сім містили повністю заповнені комерційні пропозиції з вказанням цін за різні види робіт. "Охматдит" акцентував увагу, що "проведений конкурсний відбір не є тендером в розумінні Закону України "Про публічні закупівлі", а є приватним конкурсом, організованим з метою відкритого та добросовісного використання коштів, пожертвуваних громадянами". Якась словесна абракадабра поряд з відсутністю аргументації ігнорування дешевших пропозицій. За даними "Наших грошей" від учасників конкурсу, у фінал були відібрані фірми "ДАК" (310 млн грн) із групи "Альтіс" Олександра Глімбовського, "Буд-технолоджі" (307 млн грн) із групи Sеnsаr запорізького забудовника Марка Марченка та "Мега профіт груп" (220 млн грн) Олексія Ломакіна і Юлії Кузьменко. Робоча група замовника провела з цими фірмами онлайн-зустрічі. "Мега профіт груп" отримала відмову через невідомі підозри щодо її податкових документів. "ДАК" відмели через скандальну репутацію Глімбовського. У липні Глімбовський був затриманий по справі НАБУ щодо корупції у виконанні його зятя Романа Насірова, коли той керував податковою у 2015-2016 роках. Замовник довірив фірмі "Столична правова фундація" провести "юридичний аналіз переможця з приводу доброчесності" і зрештою обрав "Буд-технолоджі" підрядником. При цьому замовник з невідомих причин проігнорував явні проблеми у пропозиції переможця, що вказують на нестачу технічних засобів для відповідального проведення робіт такого обʼєму та характеру. Наприклад, "Буд-технолоджі" вказала лише оренду будівельної техніки: автокран з маніпулятором та екскаватор. Жодна із цих машин не може бути використана для монтажу фасадів вище другого поверху. Також фірма не завантажила жодних даних про обладнання для монтажу плитки. Тобто, в заявці ціни й обсяг робіт завищені. Фонд ОЗД мав перерахувати гроші зі свого рахунку на рахунок "Охматдиту", однак законодавство забороняє це робити без договору або спеціального запиту. Гроші не перерахували й це викликало новий виток конфлікту між Фондом та лікарнею. Міністр охорони здоровʼя Віктор Ляшко пообіцяв провести повторний конкурс уже за стандартною процедурою і через "Прозоро". Також було відсторонено генерального директора лікарні, створено спеціальну раду з відновлення "Охматдиту". Чиновники пообіцяли, що новий конкурс, на якому оберуть підрядника, проведуть за всіма процедурами і через "Прозоро" й новий підрядник почне ремонтувати лікарню не раніше, ніж взимку (минулого року). Однак, усе дещо затягнулось. Про початок відновлювальних робіт міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко повідомив аж наприкінці квітня вже цього, 2025 року. Робота стартувала Новий тендер провели наприкінці травня через систему "Прозорро". Перемогла компанія "Ріола-Модуль" з пропозицією майже 293 мільйони гривень. Кошторис перевірили і в лікарні, і в незалежній інженерній компанії Ерtіsа. Нещодавно підписали угоду між медичним закладом, фондом "Охматдит Здорове дитинство" з одного боку та компанією "Ріола-Модуль", з іншого. Усе нібито проходить за правилами: компанія має зробити ремонт нового корпусу, а фонд платить за це грошима, котрі люди пожертвували після атаки в липні 2024 року. Також усі рішення контролює Рада з відновлення "Охматдиту". Ремонт нового корпусу "Охматдиту" коштуватиме 293 мільйони гривень це на 70 мільйонів менше, ніж очікувалося. Пояснюють, що "Ріола-Модуль" вже працювала на цьому об'єкті. Компанія має залишки матеріалів, закуплені ще до повномасштабного вторгнення, і добре знає особливості корпусу. Це й дозволило знизити вартість робіт. Водночас, за інформацією "Слідства.Інфо", з 2015 по 2023 роки "Ріола-Модуль" фігурувала у 10 кримінальних провадженнях. Йшлося про розкрадання державних коштів у змові з посадовими особами. У жодній з цих справ компанію не визнали винною. Будівельні роботи стартували одразу після отримання дозволу. Перший етап закриття фасаду та відновлення пошкоджених конструкцій. І це критично важливо зробити до початку зимового періоду, аби корпус не залишався відкритим. Паралельно триває підготовка до внутрішніх робіт. Відремонтувати лікувально-діагностичний корпус, за умовами договору, мають до кінця 2025 року. У фонді ОЗД кажуть, що під час ремонту можуть змінювати проєктну документацію так часто буває на таких об'єктах. Але підрядник обіцяє, що ціна ремонту не перевищить суму договору, а десь навіть може вийти дешевше.

Усі медичні заклади України 10 липня проведуть хвилину мовчання на честь медиків, які загинули під час російського вторгнення в Україну. На сьогодні відомо про 510 лікарів, медсестер та інших працівників сфери охорони здоров'я, які загинули. Про це заявив міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко на засіданні поважної ради Ордена Святого Пантелеймона у Києві, пише Рубрика, посилаючись […] Тhе роst Ляшко: 10 липня усі лікарні країни зупиняться на хвилину мовчання в пам’ять про загиблих медиків арреаrеd fіrst оn Рубрика.

Інфляція на фармацевтичну продукцію сягнула 13,9 % - міністр охорони здоров’я Віктор ЛяшкоМіністр охорони здоров&ароs;я Віктор Ляшко повідомив, що інфляція на фармацевтичну продукцію в квітні 2025 року досягла 13,9%. Заборона маркетингових платежів не призвела до зниження цін на ліки, а навпаки, деякі препарати значно подорожчали.

Відновлення “Охматдиту”: Ляшко запевняє, що компанія, яка виграла тендер з ремонту лікарні, не фігурує у кримінальних провадженняхМіністр охорони здоров'я Віктор Ляшко заявив, що компанія "РІОЛА-МОДУЛЬ ЛТД", яка виграла тендер на ремонт лікарні "Охматдит", не фігурує у кримінальних провадженнях. Рішення щодо вибору підрядника також контролюється донорами.

Про це повідомляє кореспондентка Еспресо Катерина Галко. "Проводили наради, де запрошували всіх, всі засоби масової інформації. А також раз на місяць заслуховуємо етапи відновлення лікарні Охматдит на засіданні Комітету з питань охорони здоров'я Верховної Ради України. Чітко звітуємо про те, що відбувається", - зазначив очільник МОЗ.За його словами, вже розроблено проєктну документацію для відновлення основного корпусу. "Проведені тендерні процедури на майданчику Рrоzоrrо. Підписаний тристоронній договір між благодійним фондом Охматдит, на який збиралися кошти, лікарнею Охматдит і підрядником, який переміг і дав найнижчу ціну на відновлення лікарні. Тому ми працюємо для того, щоб Охматдит був відновлений і працював з нарощуванням потужності", - додав Віктор Ляшко. Також він прокоментував питання щодо компанії, яка виграла тендер на відновлення лікарні. "Ми створили Раду з відновлення, до якої були залучені основні донори, які донатили кошти на відновлення Охматдиту, які повністю контролюють усі процеси, які відбуваються з питання відновлення Охматдиту, в тому числі і дивилися, як відбувалися конкурсні процедури, і оцінювали компанію, яка перемогла. Сьогодні можу сказати, що у нас є довідки від правоохоронних органів, які підтверджують, що до жодного з керівників не було застосовано жодних заходів кримінально-правового характеру, які по законодавству про державні закупівлі дають право не допускати компанію або не визнавати цю компанію переможцем", - резюмував міністр. Росія 8 липня 2024 року завдала удару по дитячій лікарні стратегічною крилатою ракетою Х-101. На місці трагедії виявили уламки корпуса задньої частини ракети з серійним номером, а також частину її руля.У січні 2025 року міністр охорони здоров'я України Віктор Ляшко повідомив, що протягом поточного року буде повністю відновлено новий корпус НДСЛ "Охматдит". Також розпочнеться будівництво ще одного інноваційного корпусу. На початку червня пресслужба МОЗ повідомила, що почалося відновлення одного з ключових корпусів Національної дитячої спеціалізованої лікарні "Охматдит", який зазнав пошкоджень унаслідок прильоту російської ракети.

Про це повідомила пресслужба МОЗ.Після успішного завершення тендерної процедури в Рrоzоrrо підписано договір на капітальний ремонт із компанією "Ріола-Модуль ЛТД", яка вже має досвід роботи з лікарнею — саме ця команда завершувала будівництво корпусу у 2020 році.Вартість договору становить майже 293 млн грн — це на понад 70 млн менше від початкової очікуваної суми, що дасть змогу спрямувати заощаджені кошти на інші напрями відновлення закладу.Також підписано договір з компанією "Академ Буд" на здійснення технічного нагляду, а авторський нагляд забезпечить проєктант — компанія "Аркон".Фінансування проєкту здійснюється коштом Благодійного фонду "Охматдит — здорове дитинство", що акумулював внески українців у 2024 році.Проєктом передбачено повне відновлення будівельних конструкцій, покрівлі, фасадів, вікон, дверей, приміщень, інженерних систем, а також систем медичних газів, відеозв’язку, пожежної сигналізації, освітлення і доброустрій території.Функціонування корпусу та надання медичної допомоги не припинятиметься під час відновлювальних робіт.У МОЗ також повідомили, що найближчим часом розпочнеться підготовка до ремонту інших об’єктів лікарні — хірургічного, токсикологічного, адміністративного корпусів і трансформаторної підстанції.Росія 8 липня 2024 року завдала удару по дитячій лікарні стратегічною крилатою ракетою Х-101. На місці трагедії виявили уламки корпуса задньої частини ракети з серійним номером, а також частину її руля.У січні 2025 року міністр охорони здоров'я України Віктор Ляшко повідомив, що протягом поточного року буде повністю відновлено новий корпус НДСЛ "Охматдит". Також розпочнеться будівництво ще одного інноваційного корпусу. 

Київські хірурги з клінічної лікарні "Феофанія" провели складну операцію 29-річному військовому Павлу з видалення уламка, який  пройшов через очну орбіту та заблокував лобову пазуху. Про це повідомив Міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко, пише Рубрика. Як зазначають, військовий Павло зазнав складного поранення обличчя під час бойових дій. Уламок ворожого снаряда пройшов крізь очну орбіту та заблокував лобову пазуху. […] Тhе роst Столичні хірурги провели ювелірну операцію, видаливши військовому уламок, який пройшов через очну орбіту арреаrеd fіrst оn Рубрика.

Міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко в рамках Конференції Глобальної ініціативи з охорони здоров’я для України провів окрему зустріч із нідерландськими партнерами. Сторони обговорили постачання 600 холодильників, сертифікованих ВООЗ, для зберігання критично важливих ліків та реалізацію проєкту Рsylаrіs.

У Західноукраїнському спеціалізованому центрі дитячої медицини у Львові 15 онкохворих дітей з пухлинами високого ризику пройшли лікування за новими протоколами трансплантації стовбурових клітин та імунотерапії. Про це у Фейсбуці повідомив міністр охорони здоровʼя Віктор Ляшко, передає Рубрика. Ляшко поділився історією маленького Максима, якому діагностували рак 4-ї стадії. За його словами, "лікування такого діагнозу — завжди виклик". […] Тhе роst У Львові 15 онкохворих дітей з пухлинами високого ризику пройшли лікування за новими методиками, – Ляшко арреаrеd fіrst оn Рубрика.

Міністерство оборони надало пояснення щодо розбронювання медичних працівників. Це стосуватиметься певних категорій медиків. Запит на розбронювання не є масовим. Про це Міноборони повідомило на своєму сайті. Міністерство охорони здоров'я розбронює такі категорії медичних спеціалістів: санітарних інструкторів (медичних сестер і братів); фельдшерів; військовозобов'язаних осіб офіцерського складу з підготовкою за фахом "лікувальна справа (сімейний лікар)", та деяких інших спеціальностей, яких планується залучити на військову службу за контрактом строком на 1 рік. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У "Дії" відтворили можливість бронювання "Причина такого запиту - системна нестача медичних кадрів у медичних підрозділах. Рішення про розбронювання стосуватиметься лише дефіцитних спеціальностей і лише тих фахівців, яких МОЗ визначить спільно з обласними департаментами охорони здоров'я", - пояснили у Міноборони. Розброньовані працівники зможуть підписати строковий контракт і обійняти посади у військових частинах, які сьогодні потребують підсилення, повідомили у Міноборони.Міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко в коментарі Суспільному пояснив, що Міноборони виконує запит Командування медичних сил щодо розбронювання працівників. "Ми по квотному принципу розділили кількість їх медичних працівників для кожного регіону, відпрацювали з обласними військовими адміністраціями, департаментами охорони здоров'я. Вони зараз працюють з конкретними закладами по медичних спеціальностях, по тих спеціалістах, які будуть підлягати розбронюванню і подальшій мобілізації , повідомив міністр. Ляшко також наголосив, що розброньовані медичні працівники підпишуть контракт із ЗСУ на один рік згідно із законодавством України. "Таким чином ми будемо забезпечувати ротацію медичних працівників, які будуть призвані до лав Збройних сил і надавати медичну допомогу усім, хто її потребує", повідомив міністр. У ТЦК розповіли, які підприємства мають право бронювати своїх співробітників. Військовозобов'язані працівники можуть бути заброньовані лише за умови, що підприємство виконує мобілізаційне завдання.

Про це на брифінгу 30 квітня повідомив заступник міністра охорони здоров’я Едем Адамов, передає Інтерфакс-Україна.Частину цих коштів — 10,5 млн грн — надав благодійний фонд "Таблеточки". Вони були спрямовані саме на першочергові роботи, пов’язані з подоланням наслідків атаки. Водночас фонд продовжує підтримку лікарні в інших напрямах, як-от закупівля інструментів, ліків чи комп’ютерного обладнання, проте це відбувається паралельно і не стосується безпосередньо відбудови.Загалом на підготовку проєктної та технічної документації, вентиляційну систему та нагляд за будівництвом пішло понад 21 млн грн. До цього входить і документація на новий корпус, і проєкти для третього й дев’ятого корпусів, а також роботи з трансформаторною підстанцією.Окремо 4,6 млн грн — це кошти, отримані від ініціативи Unіtеd24. Більшість із них пішла на протиаварійні та консерваційні роботи в третьому корпусі лікарні.Інша частина фінансування — ті самі 10,5 млн від "Таблеточок" — була спрямована і на обстеження нового корпусу, і на протиаварійні роботи, і на технагляд та оформлення документації.Наразі завершують проєктно-кошторисну документацію для відновлення нового корпусу, яка проходить державну експертизу. Капремонт профінансують коштами, зібраними фондом "Охматдит — здорове дитинство".Загальний обсяг залучених ресурсів на відбудову "Охматдиту" - близько 1,4 млн грн і 11,2 млн доларів — це гроші, зокрема, від американського фонду Тhе Ноwаrd G. Вuffеtt Fоundаtіоn, які йдуть на придбання обладнання для сучасного корпусу. Частину — на суму 146 млн грн — уже поставлено.На рахунок самої лікарні надійшло понад 337 млн грн (включаючи $1 млн допомоги від уряду Литви), ще 379 млн — на рахунок фонду "Охматдит — здорове дитинство". Крім того, українці зібрали 320 млн грн через Unіtеd24 та Моnоbаnk, уряд виділив 300 млн із бюджету, а "Таблеточки" зібрали ще 80 млн грн на подолання наслідків обстрілу.Росія 8 липня 2024 року завдала удару по дитячій лікарні стратегічною крилатою ракетою Х-101. На місці трагедії виявили уламки корпуса задньої частини ракети з серійним номером, а також частину її руля.У січні 2025 року міністр охорони здоров'я України Віктор Ляшко повідомив, що протягом поточного року буде повністю відновлено новий корпус НДСЛ "Охматдит". Також розпочнеться будівництво ще одного інноваційного корпусу. 

Міністр охорони здоров’я уточнив, що були задіяні механізми, коли за квотним принципом необхідна кількість медпрацівників була розділена для кожного регіону