Search trend "16 липня"

Роман Кравець, який називає себе власником Теlеgrаm-каналу "Джокер", покинув Україну 26 жовтня 2024 року і з того часу перебуває в Європі. Кравець виїхав з країни після переписки із розслідувачкою Нrоmаdskе, яка невдовзі видала велике розслідування, де серед іншого стало відомо, що він отримав "білий квиток" у ВЛК, знаходячись за кордоном. Про це повідомило видання ОВОZ.UА, передають "Українські новини". Видання нагадало, що 20 листопада у своєму розслідуванні про виїзди за кордон та зняття з військового обліку Кравця, який називає себе колишнім власником Теlеgrаm-каналу "Джокер", Нrоmаdskе показало довідку військово-лікарської комісії Голосіївського району. В ній зазначено, що 16 липня 2024 року був проведений медичний огляд Кравця, він визнаний непридатним до військової служби з виключенням його з військового обліку. Утім, у цей час він сам перебував за кордоном і не міг підписувати документи. Це з'ясували журналісти Нrоmаdskе. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Слуга" Куницький не повернувся в Україну після відрядження - Віhus.іnfо Довідка підписана головою ВЛК Голосіївського району Ольгою Соколовою та секретаркою комісії Ларисою Булавою. На ній також є начебто підпис самого Кравця, який ознайомився з висновком комісії. Джерело в Комунальному некомерційному підприємстві "Консультативно-діагностичний центр" Голосіївського району (тобто, в поліклініці цього району) стверджує, що наказ про призначення Соколової головою ВЛК був виданий ТЦК лише 17 липня 2024 року (копія наказу є в розпорядженні "Детектора медіа", але на ньому немає частини з підписами і печаткою), а приступила вона до роботи лише 18 липня, тобто через два дні після того, як начебто підписала довідку Кравця. Секретарка комісії була включена в склад комісії взагалі лише наступного місяця - 9 серпня, а фактично почала працювати 10 серпня. В липні вона навіть не працювала в КНП КДЦ Голосіївського району. Раніше повідомляли, що власник Теlеgrаm-каналу "Джокер" контактує з представниками влади, називає главу фракції "Слуги народу" Давида Арахамію найближчим другом, а на його каналі розміщують матеріали співробітники Офісу президента.

Про це повідомила пресслужба Мінекономіки."Перші сім підприємств успішно пройшли процедуру оновлення критичності за новими критеріями. Це компанії зі сфери виробництва скляних виробів, меблів, текстилю, керамічної плитки та інших сфер. Компанії отримали можливість бронювати працівників на строк до 12 місяців. Ті, хто критичність не оновив, теж можуть бронювати працівників. Діятиме таке бронювання до 28 лютого 2025 року, це крайній термін для оновлення критичності", - зазначила очільниця відомства Юлія Свириденко.За її даними, за перші два дні відновлення бронювання через Дію компанії подали 3500 заяв на бронювання 26,7 тис. працівників.Для отримання статусу критично важливого приватні підприємства повинні відповідати двом обов'язковим критеріям, а саме:відсутність боргів перед державним або місцевим бюджетом за будь-якими податками та зборами;встановлена на рівні не менше 20 тис. грн середня зарплата за звітний період.Також необхідно відповідати одному з додаткових критеріїв:сума сплачених податків і внесків перевищує €1,5 млн;надходження в іноземній валюті перевищують € 32 млн;підприємство має стратегічне значення для держави (визначено в переліку стратегічних об’єктів);підприємство є резидентом "Дія Сіті";надає послуги зв’язку зі значними доходами;має важливе значення для економіки або потреб громади.Що відомо про бронювання від мобілізаціїУ червні уряд дозволив бронювати до 100% працівників підприємств енергетики та ОПК.17 липня в Україні запустили послугу електронного бронювання через Дію. Наразі сервіс доступний лише для критично важливих підприємств, але з часом Мінцифра планує розширити категорії бізнесу.Менш ніж за місяць, з 17 липня по 5 серпня, бронювання через Дію отримали майже 120 тис. працівників критичних підприємств.У серпні Кабмін підтримав зміни до постанови, яка дозволяє великим інтернет-провайдерам і мобільним операторам забронювати всіх своїх працівників від мобілізації.15 вересня прем'єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що наразі понад 900 тис. українців отримали бронь від мобілізації, але уряд допускає можливість збільшення обсягів бронювання.9 жовтня ЗМІ повідомили про нібито припинення процесу бронювання на час проведення аудиту, в ході якого Міноборони перевірить, кого та на яких підставах забронювали від мобілізації. Однак перший заступник міністра оборони Іван Гаврилюк заявив, що на час проведення аудиту критично важливих підприємств бронювання працівників зупинятися не буде.16 жовтня бізнес поскаржився на труднощі з бронюванням співробітників і наголосив, що проблема набирає системного характеру. Підприємства просили уряд про стабільний, передбачуваний і прозорий механізм бронювання.Наприкінці листопада Мінцифра поінформувала, що уряд завершив аудит підприємств, установ та організацій на статус критичності, з 1 грудня забронювати працівників від мобілізації можна буде лише через Дію.

Усі військовозобов'язані українці повинні були оновити військово-облікові дані до 16 липня 2024 року. За порушення військового обліку громадяни можуть отримати штраф у розмірі від 17 до 25 тисяч гривень. Повний текст новини

Про це повідомила пресслужба Мінцифри."Цифровізація знищує можливість зловживань, тому від 1 грудня бронювання буде тільки онлайн — у Дії", - йдеться у повідомленні.У відомстві зазначили, що за результатами аудиту 95% підприємств зберегли свій статус критично важливих. Працівників тих підприємств, які порушили механізм бронювання й втратили статус критичних, розбронюють."Оформити бронювання можна буде і на нового співробітника — керівник самостійно підтверджує його зарплату", - уточнили у Мінцифрі.Там наголосили, що параметри бронювання та критичності підприємств стануть чіткішими. Статус критичності підприємства мають підтвердити до 28 лютого 2025 року, а бронювати людей зможуть уже з 1 грудня."Критичні підприємства забезпечують функціонування країни, тож бронювання працівників повинно відбуватися прозоро та справедливо", – резюмували у відомстві.Що відомо про бронювання від мобілізаціїУ червні уряд дозволив бронювати до 100% працівників підприємств енергетики та ОПК.17 липня в Україні запустили послугу електронного бронювання через Дію. Наразі сервіс доступний лише для критично важливих підприємств, але з часом Мінцифра планує розширити категорії бізнесу.Менш ніж за місяць, з 17 липня по 5 серпня, бронювання через Дію отримали майже 120 тис. працівників критичних підприємств.У серпні Кабмін підтримав зміни до постанови, яка дозволяє великим інтернет-провайдерам і мобільним операторам забронювати всіх своїх працівників від мобілізації.15 вересня прем'єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що наразі понад 900 тис. українців отримали бронь від мобілізації, але уряд допускає можливість збільшення обсягів бронювання.9 жовтня ЗМІ повідомили про нібито припинення процесу бронювання на час проведення аудиту, в ході якого Міноборони перевірить, кого та на яких підставах забронювали від мобілізації. Однак перший заступник міністра оборони Іван Гаврилюк заявив, що на час проведення аудиту критично важливих підприємств бронювання працівників зупинятися не буде.16 жовтня бізнес поскаржився на труднощі з бронюванням співробітників і наголосив, що проблема набирає системного характеру. Підприємства просили уряд про стабільний, передбачуваний і прозорий механізм бронювання.

Народився Богдан Завадинський 22 липня 2003 року у с. Хороша. Загинув під час виконання бойового завдання 16 серпня 2023 року поблизу населеного пункту Невельське, Покровського району на Донеччині

З початку грудня 2024 року в Україні набувають чинності нові правила бронювання військовозобов'язаних, передбачені постановою Кабміну № 1332. Ця постанова вводить оновлену редакцію Порядку № 76, спрямовану на вдосконалення механізмів бронювання під час мобілізації та воєнного стану.Що зміниться у процедурі бронювання?Замість паперової тяганини, процедура бронювання перейде у цифровий формат через портал "Дія". Така цифровізація значно спрощує управління ресурсами, але водночас накладає відповідальність на бізнес за прозорість та відповідність критеріям. Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров в етері національного марафону зазначив, що такий підхід забезпечує швидке присвоєння статусу бронювання та його відображення в електронній системі. Тепер з 1 грудня відновлюється сам процес бронювання через портал Дія. Тобто, не через застосунок, а через портал, тому що так зручніше компаніям працювати з інтерфейсом порталу. Бронювання буде працювати тільки в електронному форматі, - розповів Федоров.Фактично, як зазначаюсь в матеріалі УНІАН, перебронювання буде відбуватись "з чистого аркуша". Тобто, йдеться про необхідність повторного бронювання всіх працівників, які на момент набуття чинності постанови Кабміну мали відстрочку. Це дасть змогу оформити усі бронювання однаково та "перезавантажити" цей процес. При цьому всі чинні відстрочки зберігатимуть свою дію до 28 лютого 2025 року.Адвокат Дар'я Тарасенко на власній сторінці в Fасеbооk пояснює:Тепер бронювання відбувається виключно через портал "Дія", можливості подати документи в паперовому вигляді не буде. Виключення – для певних підприємств та установ, які не мають технічної можливості подачі через "Дію" (п. 26 Порядку)Усі установи та компанії, які бажають зберегти статус критично важливих, мають підтвердити свою відповідність новим критеріям до кінця лютого 2025 року, про це повідомили у Мінекономіки. Це не лише стимулює їх бути відповідальнішими, але й встановлює чіткі вимоги, які знижують ризик зловживань чи необґрунтованого отримання привілеїв.Проведений урядом аудит засвідчив, що переважна більшість - 95% підприємств, відповідають вимогам і зберігають статус критично важливих. Щойно підприємство підтверджує свою критичність, воно має заново сформувати та подати списки співробітників для бронювання, використовуючи функціонал порталу "Дія".Важливим є те, що бронювання працівників тепер значно залежатиме від результатів аудиту підприємств. Для бізнесу це сигнал про необхідність не лише зберігати економічну ефективність, а й відповідати державним пріоритетам та критеріям.Які ще важливі зміни очікувати?Загально, квота на бронювання працівників не змінилася — вона обмежена 50% від загальної чисельності людей в установі. Проте, тепер до цієї квоти не зараховуються військовозобов’язані жінки, бенефіціари підприємств, які не є їх працівниками, а також інші категорії. У деяких випадках, за спеціальним рішенням Міністра оборони, ліміт може бути більший за встановлені 50%.Відтепер працівників із зарплатнею нижчою за 20 000 грн, що становить нині 2,5 мінімальних зарплат, не можна забронювати навіть на підприємствах критичної важливості. Це створює додаткові вимоги до компаній, які тепер повинні не тільки забезпечити прозорість зарплатної політики, а й у разі необхідності коригувати рівень оплати праці, щоб відповідати новим вимогам для бронювання.Згідно з новим порядком, переведення працівників на спеціальний облік та надання відстрочки від мобілізації більше не відбуватиметься автоматично. Тепер це займе до 72 годин після подачі списку людей через портал "Дія". Для отримання броні також потрібно буде виконати кілька додаткових умов.Щодо анулювання відстрочки, керівники компаній тепер зможуть подати відповідну заяву через той самий портал. Звичайно, є й інші зміни, але саме ці моменти для приватного сектору є ключовими, оскільки їх розуміння дозволить своєчасно адаптуватися до нових умов.Нагадаємо, у червні уряд дозволив бронювати до 100% працівників підприємств енергетики та ОПК.17 липня в Україні запустили послугу електронного бронювання через Дію. Менш ніж за місяць, з 17 липня по 5 серпня, бронювання через Дію отримали майже 120 тис. працівників критичних підприємств.У серпні Кабмін підтримав зміни до постанови, яка дозволяє великим інтернет-провайдерам і мобільним операторам забронювати всіх своїх працівників від мобілізації.15 вересня прем'єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що наразі понад 900 тис. українців отримали бронь від мобілізації, але уряд допускає можливість збільшення обсягів бронювання.16 жовтня бізнес поскаржився на труднощі з бронюванням співробітників і наголосив, що проблема набирає системного характеру. Підприємства просили уряд про стабільний, передбачуваний і прозорий механізм бронювання.

Сьогодні, 28 липня, Австралія прийняла закон про заборону соціальних мереж для дітей віком до 16 років, який можна вважати одним з найжорсткіших правил, спрямованих проти великих технологій. Організації із захисту прав дитини виступили проти закону, водночас більшість батьків його підтримали. 

Про це повідомила пресслужба Адміністрації морських портів України (АМПУ)."Український коридор продовжує демонструвати свою ефективність та надійність, навіть у надскладних умовах війни. Станом на сьогодні, завдяки його функціонуванню було транспортовано вже понад 85 млн т вантажів, із яких 56,7 млн т зернових успішно відправлено на експорт для забезпечення світової продовольчої безпеки", - йдеться у повідомленні.Зазначається, що загалом за час роботи коридору понад 3000 суден скористалися його можливостями."Попри постійні обстріли, повітряні тривоги та вимушені зупинки роботи, портовики продовжують виконувати свої завдання з максимальною віддачею. Їхня праця – це фундамент стабільності, який підтримує економіку України та забезпечує зв'язок зі світом. Кожна тонна вантажу – це ще один крок до спільної перемоги на економічному фронті та підтримки глобальної продовольчої стабільності", - додали в АМПУ.Що відомо про роботу морського коридору17 липня 2023 року Росія оголосила про припинення дії зернової угоди. У відповідь на це президент України Володимир Зеленський заявив, що слід продовжувати використовувати зерновий коридор, навіть попри вихід РФ з угоди.Секретар Ради національної безпеки й оборони України Олексій Данілов 4 серпня заявив, що Україна відправлятиме кораблі з власним зерном туди, куди вважає за необхідне, і ні в кого не проситиме на це дозволу.10 серпня Військово-Морські сили Збройних Сил повідомили про тимчасовий гуманітарний коридор для торговельних суден, що йдуть до та з портів України.12 серпня в Україні відкрили реєстрацію торговельних суден та їхніх власників, які готові проходити тимчасовими маршрутами до українських портів у Чорному морі.16 серпня з Одеського порту вийшло перше судно після оголошення Росією про припинення дії зернової угоди.14 листопада президент Володимир Зеленський заявив, що Україна має намір залишатися гарантом продовольчої безпеки для багатьох країн світу, зокрема на Африканському континенті.Станом на 10 березня 2024 року з українських портів Чорного моря вийшли 1005 кораблів. Вони доставили близько 30 млн тонн вантажів на світові ринки.18 вересня президент Зеленський сказав, що за рік роботи морського коридору з українських портів вийшли понад 2500 суден, які вивезли 70 млн тонн вантажів.Російська окупаційна армія 14 жовтня атакувала балістичною ракетою припортову інфраструктуру Одеси. Внаслідок цього загинула людина, 8 постраждалих. Також пошкоджені два цивільних судна. Однак у Мінінфраструктури запевнили, що обстріл не вплинув на роботу морського коридору.На початку листопада повідомлялося, що українським морським коридором перевезли понад 80 млн тонн вантажів.

З липня 2024 року Повітряні сили України могли втратити щонайменше сім винищувачів. Якщо не посилити захист, під ударом можуть опинитися західні F-16 і Міrаgе 2000

З липня 2024 року Повітряні сили України могли втратити щонайменше сім винищувачів. Якщо не посилити захист, під ударом можуть опинитися західні F-16 і Міrаgе 2000.

24 листопада 2015 року Туреччина збила російський літак Су-24 біля кордону з Сирією. Пілоти порушили турецький повітряний простір. Один із членів екіпажу Олег Пєшков катапультувався, але його розстріляли з землі під час посадки з парашутом. Штурман Су-24 Костянтин Мурахтін вижив, його евакуювали. Турецькі військові заявляли, перед тим, як збити російський літак Су-24, його 10 разів попереджали про порушення повітряного простору. "Дії зі знищення бойового літака, який порушив повітряний простір Туреччини, не були направлені проти конкретної країни, це був захист суверенної території Туреччини згідно з правилами", - повідомив Rеutеrs Реджеп Ердоган. Анкара заявила, що мала повне право збивати чужі військові літаки над своєю територію. Росіяни з позицією турків були незгодні. МЗС РФ не рекомендувало нікому з росіян найближчим часом літати до Туреччини. Слідом за ним припинити продавати путівки на турецькі курорти рекомендувала федеральна агенція з туризму. Генсек НАТО Єнс Столтенберг висловив підтримку Анкарі після того, як турецький винищувач збив російський військовий літак Су-24. Дані НАТО підтверджують порушення повітряного простору Туреччини. 28 листопада 2015 року президент Росії Володимир Путін запровадив проти Туреччини санкції, зокрема, на заборону ввезення окремих видів товарів, виконання послуг, а також призупинив дію безвізового режиму. Прем'єр-міністр Туреччини Біналі Йилдирим заявив про готовність виплатити Росії компенсацію за збитий літак. Однак сума компенсації не озвучувалася. Він вибачився за збитий літак Су-24 і заявив про готовність заплатити кошти. За рік, 2016-го, президент Туреччини приніс формальні вибачення Москві. Про це стало відомо 27 червня. Кремль повідомив, що Путін отримав від Ердогана лист, у якому турецький президент просив вибачення за збитий літак і загибель льотчика. З цього моменту між Анкарою і Москвою почалося стрімке потепління відносин. За 2 дні Путін зателефонував Ердогану, і 2 лідери поспілкувалися після майже 7-місячного мовчання. Російський президент доручив уряду "почати процес нормалізації торговельно-економічних зв'язків з Туреччиною". Коли 16 липня в Туреччині сталася спроба державного перевороту, Путін наступного ж дня подзвонив Ердогану і підтримав його. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ердоган заявив про участь Туреччини у контролі за перемир'ям у Нагірному Карабаху Іран запропонував Україні перенести 2-й етап переговорів стосовно виплати компенсацій за збитий літак авіакомпанії МАУ. Можлива зустріч відбудеться з 18 по 21 жовтня в Тегерані. 8 січня в Ірані розбився літак авіакомпанії "Міжнародні авіалінії України", що виконував рейс РS752 за маршрутом Тегеран - Київ. Загинули 176 осіб. На борту Воеіng 737 перебували 11 громадян України, зокрема 9 членів екіпажу, а також громадяни Ірану, Канади, Швеції, Афганістану, Німеччини.

Кость Левицький намагався розвивати хист українців до підприємництва "У нас було багато видатних осіб у різні періоди історії. Але більшість із них була пов'язана з війнами, революціями, збройною боротьбою. А Кость Левицький був прихильник мирного шляху розвитку держави, здобуття влади. Він мав величезний досвід, оскільки йому довелося жити в п'яти політичних режимах Австрія, Польща, ЗУНР, перша радянська окупація, німецька окупація. І цей досвід міг бути використаний", висловив думку про першого керівника Державного секретаріату ЗУНР, юриста Костя Левицького, доктор історичних наук, професор Ігор Андрухів. Кость Левицький народився 18 листопада 1859-го в містечку Тисмениця неподалік Станіславова, нині Івано-Франківськ, у родині греко-католицького священника. Батько, отець Антон, деякий час допомагав ієрею в церкві, а згодом отримав власну парафію в селі Нижнів над Дністром й переїхав туди із сім'єю. У дитячому віці Кость виявляв неабиякі здібності до навчання. Після успішного закінчення школи вступив до Станіславівської гімназії. У місті на той час жили українці, поляки, євреї, вірмени, німці, однак у навчальному закладі існував дух українства. Мовою викладання була польська, проте учні-українці між собою розмовляли рідною мовою. Переходили на українську під час спілкування з ними й поляки. До 1871-го директором гімназії був українець за походженням. Під час навчання Левицький вступив до нелегального об'єднання "Громада", створеного ще 1863-го. Про це він згадував на шпальтах газети "Станіславівські вісті" від 29 серпня 1937 року: "Трималось іще життя між українськими учениками, званими студентами&hеllір; Там була "Громада", тайна українська організація, піддержувана родиною Заклинських, і в цій громаді знайшов я перше національне вишколення та організаційне приспособлення&hеllір;" Першим почав вести офіційні документи українською Восени 1878-го, після закінчення гімназії і вдалого складання випускних іспитів, Кость розпочав навчання на правничому факультеті Львівського університету. Під час студентських років юнак активно залучався до громадської праці в молодіжних об'єднаннях націо­нального характеру. Один із них "Дружний лихвар", куди Кость вступив на початку 1880 року. 1882-го, після закінчення університету, працював у канцелярії Галицького намісництва, де здобув перший управлінський досвід. За два роки захистив дисертацію з права, а 1890-го відкрив у Львові приватну адвокатську контору. На першому ж судовому процесі новоспечений адвокат вимагав від прокурора виголошення обвинувачення українською. Сам Левицький принципово вів справи рідною мовою. І саме він першим почав вести офіційні документи українською. У львівському правничому світі здобув повагу, особ­ливо в цивільних справах. Старші адвокати, українці й поляки, приходили до Левицького розв'язувати важкі юридичні завдання. А знав він чимало, бо читав багато німецьких правничих журналів. "Д-р Кость Левицький мав тоді коло 30 літ, високого росту, гарно збудований, дуже пристійний, з румяно-­білим обличчям, з темним заростом і темним волоссям в коротку щітку. Мені тоді показався як людина зрівноважена, з достойною поведінкою, чим викликав притягаюче вражіння. Говорив коротко, лагідно і по-приятельськи. Особливо цим останнім здобув мої симпатії, бо вже з моєї піврічної практики я переконався, що молодий "академік"-студент був переважно трактований як нуля. Д-р Кость Левицький визначив мені місячну платню у висоті 25 ринських, попереджуючи мене про те, що він є педантом і вимагає педантичної праці, а це мені як молодому академікові на будуче придасться", писав у спогадах доктор права Олександр Баранецький, який у 18921895 роках працював канцелярійним урядником в адвокатському бюро Костя Левицького. Свій професійний досвід Кость Левицький популяризував на сторінках українського журналу "Часопись Правнича" і з 1889-го був його незмінним редактором протягом перших 10 років існування. На сторінках видання публікували розвідки з історії права, переклади основних законів Австро-Угорської імперії українською мовою. Таким чином, удосконалювалася українська юридична термінологія. 1893-го з'явилося перше видання книжки "Німецько-­український правничий словар" Костя Левицького, що став класикою юридичної літератури. На його створення автор витратив 10 років. Левицький намагався розвивати хист українців до підприємництва. Для цього вивчав австрійський досвід. Раніше, 1883-го, він став співзасновником першого українського кооперативу "Народна торгівля", що згуртував перед Першою світовою понад сотню споживчих товариств і кілька тисяч фізичних осіб. Для нього Кость писав статут. Ще під час навчання в гімназії Левицький вступив до Товариства "Просвіта" й майже одразу став його секретарем. Адвокат розумів, що народові потрібен не лише правовий захист, але й елементарна освіта. Особливою заслугою Костя Левицького було придбання "Просвітою" у квітні 1895-го власного будинку у Львові, на площі Ринок. У ньому розмістилися також Наукове товариство ім. Шевченка з бібліотекою і музеєм, громадські організації. Левицького обрали головою львівської контори, а з 1900-го впродовж шести років він фактично керував і головним відділом "Просвіти". Влітку 1903-го очолив Крайовий комітет, який розробив проєкт статуту фонду побудови руського Народного театру у Львові. Нову ідею фінансово підтримав професор Михайло Грушевський та інші галицькі українці. Завдяки старанням Левицького відкрили страхову компанію, ідею створення якої у Львові виношували 30 років. Левицький розробив для неї проєкт статуту та став співзасновником Товариства "Дністер", створеного 1892-го, й однойменного кооперативного банку (1894). Теперішня хвиля кличе український народ стати однодушно проти царської імперії "Спочатку товариство займалося страховими випадками, пов'язаними лише з пожежами. Пізніше вже пере­орієнтувало свою діяльність на різні випадки: це й хвороба поголів'я худоби, і повені, й т. д." каже Павло Артимишин, кандидат історичних наук. Ще одне дітище Левицького "Крайовий союз кредитовий" у Львові. Українські кооперативи змогли отримувати кредити з банків Австро-Угорщини, завдяки ним українці засновували бізнес, купували нерухоме майно чи землю. Також надавалися консультації у проведенні господарських операцій, союз виділяв кошти на спорудження церков та видавничо-виховну діяльність. Кількість кредитних кооперативів за 15 років існування установи зросла у 16 разів, а власні кошти збільшились у 58 разів. 25 грудня 1906-го Контрольна рада обрала Левицького Генеральним директором союзу, що фактично став центральною ощадною касою української кооперації. Страхова компанія "Карпатія", яка діяла з 1911-го під протекторатом митрополита Андрея Шептицького, рекомендувала енергійного адвоката і громадського діяча на посаду голови наглядової ради. Але попри досягнення в культурно-просвітницькій та в економічній сферах Кость Левицький увійшов в українську історію насамперед як політичний діяч. Його політична кар'єра розпочалася в середовищі народовців, в їхній ідеології були присутні лібералізм, націоналізм, піднесення соборного духу й національної свідомості галицьких і наддніпрянських українців. 1885-го створили громадсько-політичну організацію "Народна Рада". У програмі йшлося, що галичани є "частиною великого 20-мільйонного народу малоруського, самостійного, посеред громади народів слов'янських"; доведено також необхідність боротьби за "автономію країв і автономію народів". Співзасновником Ради й незмінним заступником її керманичів і був Кость Левицький. У грудні 1899-го Левицького обрали до Тіснішого Народного комітету керівництва новоствореної Української національно-демократичної партії УНДП, яка оголосила своїм ідеалом "незалежну Русь-Україну" й фактично стала лідером українського політичного життя. Була заснована з ініціативи Івана Франка, Михайла Грушевського, Юліана Романчука, В'ячеслава Будзиновського. У травні 1907-го Костя Левицького обрали послом австрійського парламенту. В ухваленій того ж року програмі фракції стверджено мету діяльності послів самостійний політичний, економічний, соціальний і культурний розвиток українського народу. Чимало часу приділив роботі в Галицькому крайовому сеймі, послом якого його обрали 1908-го. У 19101913 роках Українська національно-демократична партія відстоювала покращення становища українського громадянства Галичини й усієї України на міжнародній арені. 1912-го назрівала війна між Австро-Угорщиною та Росією. У грудні того ж року у Львові відбулися збори політичних діячів Галичини, на яких ухвалили резолюцію, де зазначалося: "З огляду на добро і будучність українського народу по обох боках кордону, на случай оружного конфлікту між Австрією і Росією ціла українська суспільність однозгідно і рішуче стане на стороні Австрії, проти Російської імперії як найбільшого ворога України". Почалася Перша світова війна. Відгуком на неї було створення у Львові Головної Української Ради (ГУР) 1 серпня 1914-го, яку очолив Кость Левицький. А вже 3 серпня ГУР звернулася до населення з документом, де йшлося про те, що "теперішня хвиля кличе український народ стати однодушно проти царської імперії". Кость Левицький підтримав ідею створення наддніп­рянською еміграцією у Львові позапартійного Союзу визволення України (СВУ). Особливо важливою виявилася ініціатива ГУР щодо формування у складі австрійського війська легіону Українських січових стрільців кількістю 2,5 тис. вояків. Із цією метою Левицький провів у серпні 1914-го переговори з прем'єр-­міністром, міністрами закордонних справ і оборони Австро-Угорщини. 5 травня 1915-го на базі реформованої ГУР у Відні заснували Загальну Українську Раду (ЗУР), яку очолив знову-таки Кость Левицький. Він вітав проголошення незалежної Української Народної Республіки на мітингу 10 лютого 1918-го перед будинком "Просвіти" у Львові, укладення нею Брест-­Литовського мирного договору. Увечері 9 листопада під головуванням Левицького відбулося чергове засідання УНРади. Його учасники ухвалили назву держави Українська Держава. Був обраний Тимчасовий державний секретаріат на чолі з Левицьким. "Ми свідомі цього обов'язку, який прийняли серед граду куль і незвичайно важливих обставин. Вступаючи в уряд, уважаємо за відповідне зазначити, що стоїмо на демократичнім принципі. Ми вийшли з народу, і для народу буде присвячена наша праця", цими словами започаткував 10 листопада 1918-го діяльність Тимчасового Державного секретаріату його голова Кость Левицький. 13 листопада Левицький від імені уряду вніс на розгляд УНРади Тимчасовий основний закон про державну самостійність українських земель колишньої Австро-­Угорської імперії. Його одноголосно схвалили. Згідно з ним з'явилася нова назва держави Західно-Українська Народна Республіка (ЗУНР). Виступаючи в обговоренні цього питання, Левицький висловився так: "Повстання нашої держави основано на праві самоозначення народів, признаного цілим світом&hеllір; Ми признаємо в нашій державі республіканський устрій, примінюючи в суспільно-державнім життю всі здобутки новітньої демократії". Ухвалили оголосити також мобілізацію до армії. Вона мала стати регулярною. Після збройного виступу поляків у Львові та падіння столиці наприкінці листопада 1918-го керівництво республіки переїхало до Тернополя, потім до Станіславова. А влітку 1919 року емігрувало за кордон. Наприкінці грудня 1918-го Левицький подав у відставку з посади керівника уряду. 15 липня 1920-го сформовано третій склад "уряду диктатора", на цей раз еміграційного. У серпні того ж року диктатор ЗУНР Євген Петрушевич призначив Костя Левицького уповноваженим для справ преси і пропаганди. У січні 1921-го йому доручили керувати Міністерством закордонних справ. Разом з іншими членами уряду брав участь у написанні державно-правових документів, що мали сприяти визнанню ЗУНР на міжнародній арені. Левицький очолював делегації ЗУНР на міжнародних конференціях у Ризі (1920), Женеві (1921) та був членом делегації в Генуї (1922). Водночас заснував і очолив Комітет політичної еміграції, який об'єднував усіх західноукраїнських політемігрантів у Європі, надавав їм моральну, правову й матеріальну допомогу. Вісімдесятирічний Левицький майже півтора року провів на Луб'янці 1923-го після самоліквідації уряду Левицький повернувся до Львова. У міжвоєнні роки він входив до Центрального комітету Українського національно-демократичного об'єднання (УНДО), але головні зусилля зосереджував на сфері національного економічного й культурного життя. Працював на посадах директора "Центробанку", голови Союзу українських адвокатів, члена Начальної ради адвокатів Польщі (19351939), редактора журналу "Життя і право". Крім того, написав низку фундаментальних праць з історії українського національно-­визвольного руху. Одразу після наступу червоної армії на Львів 22 вересня 1939-го Кость Левицький як голова Українського допомогового комітету прибув до керівництва нової влади з метою встановити відносини, але за особистим наказом народного комісара внутрішніх справ УРСР Івана Сєрова його заарештували. Микита Хрущов негайно доповів про це Сталіну. Вивезений до Москви 80-річний Левицький майже півтора року провів на Луб'янці. Його справою займалися особисто Берія і Молотов, які розуміли, що репресії й ув'язнення Левицького викличуть негативну реакцію українців приєднаного краю. Навесні 1941-го його звільнили й він повернувся до Львова. На початку радянсько-німецької війни у Львові 30 червня 1941-го заходами бандерівського крила ОУН проголошено утворення Української держави, а 6 липня сформовано представницький орган Українську раду сеньйорів, з 24 липня Українська Національна Рада, в кількості 45 членів. Її головою став Кость Левицький, а почесним президентом митрополит Андрей Шептицький. Попри утиски й перешкоди з боку німецької окупаційної адміністрації, УНРада захищала інтереси українців, намагалася пом'якшити окупаційний режим. 22 липня 1941-го за підписами Шептицького й Левицького Рада сеньйорів надіслала раднику Гітлера Йоахіму фон Ріббентропу телеграму протесту проти включення Галичини до Генерального губернаторства, підкресливши, що українці прагнуть проголошення самостійної Української держави. Німці вимагали від Левицького оприлюднити заяву про лояльність до німецької влади, але він відмовився. І сказав: "Чужинці приходять і відходять, а в хаті залишається господар". Левицький неодноразово вів переговори з керівни­цтвом нової влади, зокрема з губернатором, вимагав припинити безпідставні репресії, звільнити ув'язнених українців. У посланні до губернатора дистрикту Галичина від 14 жовтня 1941-го він сміливо наголошував: "Українська Національна Рада репрезентує громадську опінію національної ідеї до часу створення Соборної незалежної України". Кость Левицький помер 12 листопада 1941-го. Був похований на Янівському меморіальному цвинтарі у Львові поруч із генералом Мироном Тарнавським. У надгробному слові владика Йосип Сліпий назвав Костя Левицького керманичем політичного життя народу до останньої хвилини.

Власника Теlеgrаm-каналу "Джокер" Романа Кравця у липні 2024 року визнали непридатним до військової служби. Ймовірно, він у цей час перебував за кордоном, пише hrоmаdskе. Медичний огляд провела Голосіївська військово-лікарська комісія, встановили журналісти. Зняли Кравця з обліку 16 липня, а рішення ухвалив Голосіївський районний ТЦК. У документі є відмітка про те, що Кравець особисто ознайомився з рішенням ВЛК, та його підпис. Але з'ясувалося, що з 20 червня до 20 липня Кравець був за кордоном із власницею салонів краси G.bаr Сабіною Мусіною. До червня 2024 року Кравець виїжджав за кордон п'ять разів, а після цього - ще тричі. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Влада любить шантажистів і рекетирів: "Джокер" знову на коні Сам Кравець показав фото з лікарні з нібито проходженням ВЛК. Це було не у липні, а 29 травня. "На фото видно дату, коли я проходив ВЛК, так, у Голосіївському, потім окремо по зору ще для підтвердження діагнозу проходив огляд в ЦМХО. Я цю ВЛК проходив кілька днів, потім іще ходив декілька разів до військкомату. Ну, дивіться, до "білого" квитка мого докопатися, - ну це максимально помилка, тому що він у мене такий "білий", що прям капець, готовий разом із вами йти до будь-якого лікаря", - заявив Кравець. Виявилося також, що в угоді про купівлю квартири у Дніпрі та рішенні ВЛК були різні підписи. Кравець каже, що його підпис підробили в угоді про купівлю квартири. Раніше повідомляли, що власник Теlеgrаm-каналу "Джокер" контактує з представниками влади, називає главу фракції "Слуги народу" Давида Арахамію найближчим другом, а на його каналі розміщують матеріали співробітники Офісу президента.

16 липня Голосіївський територіальний центр комплектування зняв Кравця з військового обліку

У відповідь на руйнування Ковентрі німецькою авіацією англійці 16 листопада 1940-го вчинили перший авіаналіт на Гамбург. Через хмарність бомби не вразили стратегічні об'єкти. Як велике місто та промисловий центр Гамбург зазнавав нападів протягом усієї війни. З 1940-го союзні ВПС розпочали бомбардування території Німеччини. Причому з кожним роком їх інтенсивність наростала. Наприкінці вересня Гітлер наказав організувати евакуацію дітей із великих німецьких міст, які зазнали бомбардувань. Для військ антигітлерівської коаліції Гамбург був стратегічним об'єктом, там були нафтопереробні підприємства, військово-промислові заводи, Гамбург був найбільшим портом і транспортним вузлом. Обриси міста ретельно маскувались: контури озер було змінено, створено макет залізничного мосту, замасковано Центральний залізничний вокзал, бази підводних човнів надійно прикривалися димовою завісою. З землі Гамбург захищали 54 важких та 26 легких зенітних батарей, 22 прожекторні батареї та дві батареї димової завіси. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Маєтки британців перетворювали на дитячі будинки та притулки Місто було добре піготовлене і майже не постраждало. Через велику хмарность провести прицільне бомбардування стратегічних об'єктів було неможливо і скинуті бомби привели до загибелі 233 мирних жителів. Бригада пожежних Гамбурга мала у своєму розпорядженні 305 сучасних пожежних автомобілів на землі і 50 спеціальних суден у порту. Структури цивільної оборони Гамбурга налічували 36 160 осіб. У притулки було перетворено 61 тис. підвалів та погребів. Вони забезпечували захист від ударів вибуховою хвилею та від уламків. Атаку 1940-го місто пережило. Проте атаку під назвою "Гоморра" - ні. У ніч ніч із 24 на 25 липня 1943-го англійські ВПС здійснили масований наліт на Гамбург, у якому брали участь близько 800 бомбардувальників. Вранці операція продовжилася - в атаку пішли американці. Це тривало до 3 серпня. У результаті у місті утворився вогненний смерч, було знищено близько трьох чвертей будівель, загинуло близько 50 тис. жителів. Це завдало серйозного удару по економіці Третього рейху. Американська авіація 9 березня 1945 року розпочала одне з найбільших бомбардувань Токіо - столиці Японії. Загинуло 84 тис. осіб. Значна частина Токіо була зруйнована. Бомбардування Токіо стало найкривавішим бомбардуванням в історії воєн. Генерал Кертіс Лемей, який командував американськими бомбардуваннями Японії під час війни, визнав, що якби Америка програла війну, його б засудили як воєнного злочинця.

Українське радіо. Рівне у 2024 році мовить 85 років. Наприкінці 1939 року воно зазвучало вперше. З 1945 року радійники працювали в будівлі на вулицю 16 липня, а в 1983 році переїхали на Котляревського, де знаходиться і нині

Речник ТЦК пояснив, як проходить розшук громадян, які не виконали вимогу закону й не уточнили свої дані (це потрібно було зробити до 16 липня). Тhе роst Як відбувається розшук особи через неуточнення даних – в ТЦК пояснили процедуру fіrst арреаrеd оn МС.tоdаy.

Про це йшлося на засіданні Комітету з монетарної політики Національного банку України (КМП), яке відбулося 30 жовтня."Більшість членів КМП очікує збереження облікової ставки на рівні 13% упродовж наступних місяців, однак не виключає можливість її підвищення", - йдеться у повідомленні на сайті НБУ.Регулятор зазначає, що жоден з учасників дискусії не бачить підстав для пом’якшення процентної політики найближчими місяцями."Вісім членів КМП вважають, що за поточного стану інфляційних очікувань і збереження стійкості валютного ринку утримання облікової ставки на рівні 13% буде достатнім для забезпечення належного рівня захисту гривневих заощаджень від інфляційного знецінення", - розповіли в НБУ.Водночас деякі члени Комітету вважають, що в грудні облікову ставку потрібно буде підняти до 14%."Натомість на думку двох членів КМП, в міру посилення цінового тиску та можливої реалізації частини проінфляційних ризиків очікування економічних агентів можуть помітно погіршитися, що негативно позначатиметься на реальній дохідності гривневих інструментів і вимагатиме відповідної реакції з боку НБУ. Вони очікують, що в грудні ставку необхідно буде підняти до 14%", - поінформували у пресслужбі.Водночас у наступному році можливе обережне пом’якшення процентної політики.Облікова ставка визначає відсоток, під який НБУ надає кредити комерційним банкам, а від цього, відповідно, залежить те, під який відсоток банки надаватимуть кредити населенню та бізнесу, а також прийматимуть депозити.НБУ знижує облікову ставку, коли немає причин очікувати інфляції. Підвищення ж облікової ставки навпаки відбувається тоді, коли країна зазнає потрясінь, економіка регресує і є передумови інфляції. Варто зазначити, що в червні 2022 року регулятор підвищив її з 10% одразу до 25% річних. І на цьому рівні вона трималася до липня 2023-го. Потім НБУ знизив облікову ставку з 25% до 22%, а у вересні – до 20%.З 27 жовтня облікова ставка була на рівні 16%, а з 15 грудня сягає 15%. 25 січня 2024 року НБУ ухвалив рішення зберегти облікову ставку на рівні 15%, пояснивши це тим, що регулятор прогнозує більш тривалі бойові дії в Україні.Однак 14 березня НБУ знизив облікову ставку до 14,5%, а з 26 квітня її було знижено до 13,5%. У червні облікову ставку встановили на рівні 13%, а липні зберегли на тому ж рівні.У серпні в НБУ заявили, що на етапі очікуваного пришвидшення інфляції та ймовірного погіршення інфляційних очікувань знижувати облікову ставку щонайменше до кінця року не варто.31 жовтня правління Нацбанку ухвалило рішення зберегти облікову ставку на рівні 13%.

Про це йдеться у повідомленні на сайті Європейської бізнес-асоціації.Так, бізнес скерував відкритого листа голові ОП Андрієві Єрмаку, очільниці Мінекономіки Юлії Свириденко, міністрові оборони Рустему Умєрову та очільниці Мінветеранів Наталії Калмиковій. У ньому підприємці просять провести зустріч із представниками ЄБА та усіма стейкхолдерами процесу, щоб обговорити стан і результати аудиту щодо надання підприємствам статусу критично важливих."Важливо дотримуватися балансу між проведенням мобілізаційних процесів і збереженням економічної активності в країні. Для цього, на думку бізнесу, необхідно удосконалити порядок бронювання співробітників", - наголосили в ЄБА."Бізнес переконаний, що між державними органами та бізнесом має відбуватися постійний діалог щодо порядку бронювання, який би забезпечив прогнозованість і прозорість цієї процедури та зменшив простір для зловживань з боку відповідних органів", - додали там.Що відомо про бронювання від мобілізаціїУ червні уряд дозволив бронювати до 100% працівників підприємств енергетики та ОПК.17 липня в Україні запустили послугу електронного бронювання через Дію. Наразі сервіс доступний лише для критично важливих підприємств, але з часом Мінцифра планує розширити категорії бізнесу.Менш ніж за місяць, з 17 липня по 5 серпня, бронювання через Дію отримали майже 120 тис. працівників критичних підприємств.У серпні Кабмін підтримав зміни до постанови, яка дозволяє великим інтернет-провайдерам і мобільним операторам забронювати всіх своїх працівників від мобілізації.15 вересня прем'єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що наразі понад 900 тис. українців отримали бронь від мобілізації, але уряд допускає можливість збільшення обсягів бронювання.9 жовтня ЗМІ повідомили про нібито припинення процесу бронювання на час проведення аудиту, в ході якого Міноборони перевірить, кого та на яких підставах забронювали від мобілізації. Однак перший заступник міністра оборони Іван Гаврилюк заявив, що на час проведення аудиту критично важливих підприємств бронювання працівників зупинятися не буде.16 жовтня бізнес поскаржився на труднощі з бронюванням співробітників і наголосив, що проблема набирає системного характеру. Підприємства просили уряд про стабільний, передбачуваний і прозорий механізм бронювання.

Цього разу він заявив, що начебто "у Декларації про незалежність України було закріплено нейтральний статус України", а кордони України були нібито визнані Росією з урахуванням нейтрального статусу. І тому, за словами Пуйла, "так не домовлялися" і таким чином РФ прийшла "на захист" народу, який "пригнічували" після Майдану.Що ж не так?По-перше, існує два різні документи: Декларація про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року та Акт проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року.По-друге, Декларація є політичним документом про наміри Української РСР як однієї з 15 союзних республік СРСР. Цим документом не утворювалася нова держава і не проголошувалася незалежність від СРСР.Зокрема, у розділі про зовнішньополітичну діяльність у Декларації висловлювалися наміри Української РСР стати у майбутньому нейтральною державою. Якщо почитаєте Декларацію, то знайдете багато рудиментів — і про виняткове право Верховної Ради виступати від імені народу, і про функцію загального нагляду прокуратури, і багато чого іншого, що видається дивним на наш час.По-третє, 8 грудня 1991 року в так званій Біловезькій угоді намір стати у майбутньому нейтральною державою висловила не лише Україна, а й Білорусь і РРФСР. Згодом РФ стала одним із засновників військово-політичного блоку — ОДКБ, до якого згодом приєдналася Білорусь, яка одночасно на конституційному рівні аж до 2022 року вважалася … "нейтральною державою". Читайте також: Путін на Валдаї канючить розмову з ТрампомВідтак нейтральні наміри РФ і Білорусі закінчилися ще … минулого тисячоліття. І це в той час, коли Україна ніколи не входила і не входить до жодного військово-політичного блоку.По-четверте, сама РФ всіляким чином перешкоджала Україні стати постійно нейтральною державою, розміщуючи на території України свої війська — Чорноморський флот РФ. По-пʼяте, наша Конституція завжди прямо забороняла і, на жаль, донині забороняє розміщувати на території України будь-які військові бази іноземних держав. В тому числі дружніх нам держав.Пропагандистські пасажі про начебто наміри України розмістити на своїй території у 2014 році війська США чи будь-якої іншої держави є повною маячнею. По-шосте, державні кордони та територіальна цілісність України в межах колишньої Української РСР була визнана спершу РРФСР у двосторонньому договорі 1990 року, а згодом її правонаступником РФ у двосторонньому договорі про дружбу 1997 року та у двосторонньому договорі про кордони 2003 року. Визнання територіальної цілісності України здійснене без будь-яких умов. По-сьоме, провокація на Тузлі 2003 року та подальші події в Криму, починаючи з захоплення нафтових веж 19 лютого 2014 року, мали місце, коли ні в Конституції, ні в законах України не було жодної згадки про намір приєднатися до НАТО. Положення у Конституції України щодо намірів приєднатися до НАТО зʼявилися лише через 4 роки після агресії РФ проти України.Читайте також: Чому Путін програв вибори у СШАПо-восьме, Євромайдан 2014 року та будь-які інші події в Україні є внутрішньою справою України, а Статут ООН забороняє будь-якій державі втручатися у внутрішні справи інших держав. Нагадаю, що ніхто не вводив війська до РФ, коли у 1993 році Єльцин із танків розстрілював будівлю Верховної Ради РФ та за висновком КС РФ вчинив антиконституційний переворот.По-девʼяте, кожен в Україні, хто протестував у 2014 році проти повалення режиму Януковича не під синьо-жовтими прапорами, а під російськими триколорами, називаються не протестувальниками, а колаборантами, які зрадили свою країну. Намагання розказувати казки про начебто заборону прав російськомовних у 2014 році як виправдання агресії не витримує жодної критики, бо так званий мовний закон Ківалова-Колесніченка припинив свою чинність лише у 2018 році.По-десяте, ніщо не може бути виправданням для злочину агресії однієї держави проти іншої суверенної держави. Про це чітко зазначено у резолюції Генасамблеї ООН 3314 від 1974 року, за яку не лише голосував СРСР, але й був одним з ініціаторів її ухвалення. Всі ці нові побрехеньки Пуйла з того самого розряду, що і "Польща була винною у 1939 році, бо сама провокувала Гітлера". Ну, і нарешті, в розумінні кремлядів, нацистами в Україні є всі ті, хто відмовляються себе визнавати росіянами та вигадали себе українцями.Саме тому невипадково в першу чергу, чим зайнялися окупанти на українських територіях? Зі знищення української мови, українських книжок, повернення радянських памʼятників і назв вулиць. Це окремий привіт для тих в Україні, хто досі переконані, що неважливо за якою назвою існують вулиці, головне, щоб освітлені.*Публікується зі збереженням стилю автораДжерелоПро автора. Андрій Магера, юрист, колишній заступник голови ЦВКРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.