Search trend "чернігів"

На фронті загинув колишній звукорежисер Суспільне Чернігів Дмитро Горнов. 28 червня йому мав би виповнитися 31 рік.

На фронті загинув колишній звукорежисер Суспільне Чернігів Дмитро Горнов. 28 червня йому мав би виповнитися 31 рік. Про це повідомила його дружина

Про це повідомила пресслужба МЗС України.Згідно з повідомленням зафіксовано щонайменше 5974 випадки застосування цих боєприпасів, зокрема в атаках на Чернігів, Краматорськ, Київ, Миколаїв, Харків, Одесу та інші міста, що спричинило численні жертви серед цивільного населення, включно з дітьми, й масштабні руйнування інфраструктури."Російські вбивці свідомо та цілеспрямовано застосовують касетні боєприпаси для максимізації цивільних жертв і руйнувань. Це складова системної політики терору, яку Москва втілює проти українського народу", - наголосили в МЗС."Міжнародна спільнота має також усвідомлювати, що Росія навчає таким злочинним методам ведення війни своїх спільників — Іран та Північну Корею", - додали там.У відомстві зазначили, що такі дії також є грубим порушенням норм міжнародного гуманітарного права, включаючи Женевські конвенції та Римський статут Міжнародного кримінального суду.МЗС закликає партнерів до рішучої реакції: запровадження жорсткіших санкцій проти РФ, зокрема в оборонній, енергетичній і банківській сферах, а також активізації військової підтримки України — постачання ППО, боєприпасів і далекобійної зброї. Це, на думку влади, критично важливо для захисту цивільного населення та досягнення справедливого миру.Так, у ніч на 17 квітня РФ атакувала Київ ракетами й "шахедами". У столиці були знайдені фрагменти касетних боєприпасів, які використовуються для максимального ураження людей.

З 2021 року вартість однокімнатних квартир на вторинному ринку зросла у всіх регіонах України - попри пандемію, війну та економічну нестабільність. Про це свідчать дані дослідження "ОLХ Нерухомість". "Найбільший приріст на квартири зафіксовано у Чернігові Такий стрибок виглядає неочікуваним, адже місто тривалий час перебувало в зоні ризику на початку повномасштабного вторгнення, проте зараз демонструє поступове повернення інтересу до ринку житла і як наслідок - підвищення вартості", - йдеться у дослідженні. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Доступне, але непотрібне: чому українці не купують житло Чернігів: +83 % - з 662 000 грн до 1,2 млн грн; Тернопіль: +82 % - з 907 000 грн до 1,65 млн грн; Далі за темпами подорожчання на вторинному ринку йде: Вінниця: +73 % (з 1,2 млн до 1,9 млн грн); Житомир: +58 % (з 1 млн до 1,6 млн грн); Івано-Франківськ: +56 % (з 1,1 млн до 1,9 млн грн); Значне, але нижче середнього: Рівне: +49 % (з 1 млн до 1,5 млн грн); Одеса: +47 % (з 1,09 млн до 1,6 млн грн); Київ: +42 % (з 2,1 млн до 3,1 млн грн) - хоча початково став найдорожчим; Кропивницький та Ужгород: +41 %; Чернівці і Луцьк: +37 %; Харків: +33 % (від 650 000 до 871 000 грн) - попри близькість до фронту; Хмельницький: +31 % (з 994 000 до 1,3 млн грн); Черкаси: +28 % (з 1,2 млн до 1,5 млн грн); Львів: +25 % (з 1,8 млн до 2,2 млн грн), найнижчий приріст серед найдорожчих міст Спокійна динаміка або падіння цін: Суми та Полтава: +5 % та +7 % відповідно; Херсон: - 16 % (з 716 000 до 608 000 грн); Запоріжжя: - 13 % (з 777 000 до 671 000 грн); Миколаїв: - 6 % (з 797 000 до 748 000 грн); Дніпро: - 5 % (з 1,1 млн до 1,07 млн грн); Як зазначають аналітики "ОLХ Нерухомість", вторинний ринок нерухомості змінився нерівномірно. Жителі переселилися з прифронтових районів до центрів Західної та Центральної України, що підвищило попит і вартість житла там. У той же час у містах, близьких до фронту, ціни найчастіше зростали повільно або навіть знижувалися. Попри те, що житло в Україні залишається відносно доступним на історично низькому рівні, це не стимулює активного попиту серед покупців. Основною причиною стриманості на ринку є побоювання, пов'язані з воєнною ситуацією та загальною невизначеністю. У останній час темпи зростання кількості укладених угод помітно сповільнилися у порівнянні з попереднім періодом. Фактори відновлення, які підтримували ринок житла у перший рік після початку повномасштабної війни, поступово втрачають свою дію.

Максим Шумило та Анатолій Романченко продовжать співпрацю з клубом

The Mission of «Sprava Hromad»is the support of our army. The key to victory at the front is the support of the army in the rear! Now again, as in 2014, the army needs our unity in matters of aid!Starting with basic things like clothing, and ending with high-precision equipment, such as optical-radio-electronic surveillance complexes, our community buys and supplies the troops with everything they need, which forms a new, more advanced army! In this process, we, Public Affairs, take over all the routine processes from "understanding what the military needs to beat the enemy" and ending with handing him the keys to the dream equipment! However, we can overcome this path only under one condition: only together with you!

Прикордонні Сумська, Харківська та Чернігівська області України щодня потерпають від російських обстрілів. Найбільше обстрілів РФ зараз фіксується на Сумщині, але й у Чернігівській області зросла кількість авіаційних ударів, порівняно з минулим роком, заявив речник ДПСУ Андрій Демченко 19 червня, передає Gаzеtа.uа. "Сумщина, Харківщина, Чернігівщина - щоденні обстріли, які не припиняються. Більше звісно, це межі Сумської області, також Харківщина, і менше - у межах Чернігівської області, хоча тут також обстріли є щоденними, і ворог застосовує різноманітне озброєння: танки, артилерію, мінометні розрахунки, суттєво нарощено удари за допомогою дронів - це і скиди з дронів, дрони на оптоволокні, FРV-дрони", - розповів він. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чернігів з областю опинилися під ударом: що відомо У напрямку Сумщини наразі досить активна ворожа авіація. Вона скидає керовані авіаційні бомби, завдає ударів некерованими авіаційними ракетами. "Ворог почав активніше використовувати авіацію в прикордонні Чернігівщини, порівняно з минулим роком. Можу також відмітити, якщо, до прикладу, порівняти попередній рік, то більш активно ворог став застосовувати авіацію для нанесення ударів по прикордонню Чернігівської області", - повідомив Демченко. На Харківщині російські війська активні на Вовчанському напрямку. Ворог там намагається просуватися вглиб території, а також штурмує позиції ЗСУ на Куп'янському напрямку. "У межах Сумської області, вкотре можу зазначити, що це близько 550 км по кордону з РФ, і на невеличкому відтинку, якщо порівнювати всю протяжність, це в межах Юнаківської та Хотінської громад, противник продовжує застосовувати свою тактику спроб заходу малих штурмових груп. Якщо порівняти останні дні, то їхня активність навіть дещо зменшилася і це, власне, показує те, що українські захисники - і прикордонники, і підрозділи Збройних сил України - ефективно знищують противника, який намагається зайти на нашу територію", - наголосив речник ДПСУ. Він додав, що знищення відбувається як на території України, так і на підступах до кордону. Сили оборони України стримують наступ російських окупантів. Терористи продовжують вбивати українців, руйнувати українські міста і села. На цей час загальна кількість бойових зіткнень становить 95, повідомляє Генштаб.

Модель, переможниця конкурсу "Міс Всесвіт Україна 2022" святкує день народження. Жінці виповнився 31 рік. Gаzеtа.uа зібрала цікаві факти з життя іменинниці та пропонує переглянути її найкрасивіші фотосесії. Народилася і виросла зірка у Чернігові. Закінчила психологічний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка за спеціальністю "Соціальна робота". Також навчалася в Національному університеті "Чернігівська політехніка". 2016-го знялась у документальному фільмі "Закон Магнітського. За лаштунками", а 2019 року знялася в комедійному серіалі "Королі палат". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ксенії Мішиній - 36. Як змінилась зірка кіно з початку кар'єри (фото) Апанасенко розпочала свою конкурсну кар'єру в 2014 році, коли перемогла у "Міс Чернігів". 2015 року модель пройшла до фіналу "Міс Україна" та отримала титул "Принцеса Україна 2016". У фіналі "Міс Всесвіт 2022" в Новому Орлеані Апанасенко здобула перемогу у конкурсі національних костюмів та отримала спеіцальну нагороду "Дух карнавалу". У березні 2023 року Вікторія вийшла заміж за чиновника Олександра Борнякова. У серпні наступного року народила доньку, яку назвали Емілією. Раніше Апанасенко виклала кадри з вагітних фотосесій у стильних образах. Перед камерою модель постала в металевому костюмі з ланцюгами. Волосся зібрала у низький пучок і приміряла масивні прикраси.

Про це повідомив Теlеgrаm-канал начальника Чернігівської МВА У ніч на 17 червня Чернігів зазнав атаки російських військ, коли ракета влучила у завод “Поліські курчата”. Власник підприємства, Олександр Терещенко, повідомив, що на момент удару на території заводу перебував лише один охоронець, який залишився неушкодженим. Для ліквідації наслідків пожежі на місце події прибули рятувальники ДСНС. “Пошкоджений консервний […] Тhе роst Атака російської ракети на завод у Чернігові: наслідки та відновлення fіrst арреаrеd оn Межа. Новини України..

17 червня зранку російські окупанти вдарили по Конотопу на Сумщині. Внаслідок атаки є пошкодження у житловому кварталі, заявив мер Конотопа Артем Семеніхін. Очільник Сумської ОВА Олег Григоров уточнив, що близько 8:00 окупанти завдали ракетного удару по околиці Конотопа, передає Gаzеtа.uа. "Наразі відомо про пошкодження в житловому секторі у радіусі 500 метрів від епіцентру удару. Не критично. Після відбою одразу розпочне роботу штаб з ліквідації наслідків", - йдеться у повідомленні. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чернігів з областю опинилися під ударом: що відомо За попередніми даними, пошкоджено кілька приватних будинків. Проте обійшлося без загиблих і постраждалих серед мирного населення. Наразі триває уточнення наслідків обстрілу. На місці працюють екстрені та комунальні служби. Мер Конотопа показав наслідки сьогоднішнього удару росіян по місту: "І такого чимало", - додав Семеніхін. Цієї ночі в Києві та на околицях ворог застосував 175 дронів, понад 14 крилатих ракет, щонайменше дві балістики. Найбільше житла і майна звичайних киян ворог знищив в Соломʼянському та Дарницькому районах, заявив 17 червня начальник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко. У столиці Укрпошта втратила два відділення.

Чернігів та область ворог вночі атакував ракетою та дронами: є постраждалаВночі 16 червня росіяни атакували Чернігівщину дронами та ракетами. Пошкоджено житлові будинки, гаражі та автомобілі. Поранено 38-річну жінку, їй надали допомогу.

Чернігівщина зазнала ворожого удару. Відомо про одну поранену

Вночі 17 червня російська окупаційна армія атакувала Варвинську громаду на Чернігівщині та один з житлових мікрорайонів обласного центру. Повний текст новини

Про це повідомляє поліція Чернігівської області на своєму сайті. У ніч на 17 червня російські війська атакували Варвинську громаду та один з житлових районів Чернігова. Ця агресія призвела до травмування однієї особи, а також до пошкодження будинків, гаражів і автомобілів. За інформацією поліції Чернігівської області, внаслідок обстрілів у Варвинській громаді було зафіксовано численні руйнування житлових […] Тhе роst Російська атака на Варвинську громаду та Чернігів: наслідки обстрілів fіrst арреаrеd оn Межа. Новини України..

Сьогодні вночі Чернігівщина була під ворожими обстрілами. Ворог ударив крилатою ракетою по житловому мікрорайону Чернігова. Росіяни атакували безпілотником селище на Прилуччині, заявив 17 червня голова Чернігівської ОВА В'ячеслав Чаус у Теlеgrаm. "Під ударом - двоповерховий житловий будинок. Пошкоджений дах, повилітали вікна. Також поруйновані гаражі. Пошкоджені автівки. Легких поранень зазнала 38-річна жінка. Медики надали їй необхідну допомогу", - написав він. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Понад 440 дронів і 32 ракети: Зеленський відреагував на російський терор У Чернігові пошкоджені будинки і господарчі споруди. "Попередньо, без постраждалих", - додав Чаус. Цієї ночі в Києві та на околицях ворог застосував 175 дронів, понад 14 крилатих ракет, щонайменше дві балістики. Найбільше житла і майна звичайних киян ворог знищив в Соломʼянському та Дарницькому районах, заявив 17 червня начальник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко. У столиці Укрпошта втратила два відділення.

Російська армія атакувала крилатою ракетою Чернігів та безпілотником - селище на Прилуччині, постраждала 38-річна жінка.

Протягом ночі під ворожою атакою перебували селище на Прилуччині та Чернігів.

У ніч на 17 червня російські війська атакували Варвинську громаду та один з житлових мікрорайонів Чернігова. Детальніше про це читайте у матеріалі за посиланням

Водію, який 26 травня у Єркові на Чернігівщині збив на смерть 51-річну Валентину Шкляревську, досі не вручили повідомлення про підозру. Про це у відповідь на запит Суспільного повідомили в Державному бюро розслідувань

"Металург" Запоріжжя розгромно програв за підсумками двох матчів плейоф за право залишитись у Першій лізі ПФЛ. Запорізька команда поступилась ФК "Чернігів" із загальним рахунком 5:0 та вилетіла до Другої ліги

Коцюбинський написав коханці 335 листів "Тільки що принесено твого листа з пошти, Вірусенько-донечко. Спасибі тобі, моя єдина, за привітання з Новим роком. Вони такі щирі й хороші, що мене аж коло серця залоскотало, коли вичитав їх, тільки&hеllір; тільки я б не писав так: щодо щастя свого, задоволення, то, ведучи розмову про них, я виключив зі свого лексикону займенники: "я", "моє", "мені", а почав уживати "ми", "наше", "нам"&hеllір; Отож з новим роком побажаю я нам долі тихої, погожої&hеllір; та ще&hеllір; Юрка! Голубонько, такого маленького, маленького Юрка, щоб він простягав до нас рученятка та лепетав: "тато! мамо!" писав у листі 12 січня 1896 року до своєї коханої Віри Дейші письменник Михайло Коцюбинський. Віра Дейша увійшла в життя 30-річного Михайла Коцюбинського наприкінці 1894-го. Їхнє знайомство відбулося на першому Київському з'їзді української "Громади", де Михайло був делегатом від Вінниці, а Віра від Чернігова. Віра Устимівна була вражена письменником гарний елегантний одяг, витончені манери. Молоді люди розговорились і зрозуміли, що мають багато спільного. Після закінчення з'їзду Михайло Михайлович мав нагоду супроводжувати дівчину до Чернігова, адже їхав до товариша на хрестини. Згодом він став часто навідуватися до Віри додому. За короткий час Михайло став називати її "моє серденятко". На рік старша від Коцюбинського Віра Дейша народилася в місті Ржев Тверської губернії. Мати після смерті чоловіка переїхала до Чернігова, де жив її брат Василь Степанович Гортинський. Юлія Степанівна Дейша спочатку була класною дамою в Чернігівському єпархіальному жіночому училищі, а згодом його керівницею. Самостійно виховувала трьох дітей. Віра закінчує Чернігівську гімназію і вступає на фізико-математичний факультет петербурзьких Бестужевських курсів перші курси для жінок університетського зразка. Але царський уряд встановив суворі обмеження курсистками ставали одиниці здібні й енергійні дівчата, які мали жагу до навчання та громадської діяльності. Отримала термін ув'язнення та відсиділа майже рік Революційна діяльність Віри призвела до того, що вона отримала термін ув'язнення та відсиділа майже рік. Тягнувся шлейф неблагонадійності і за Михайла Михайловича через відстоювання ним самостійницьких інтересів. Знайшовши спільні громадські інтереси та ще й оцінивши письменницький талант, Віра Устимівна захопилася Коцюбинським. 24 січня 1896 року Михайло Коцюбинський та Віра Дейша побралися. Михайло Михайлович працював в Одеській філоксерній комісії, яка боролася зі шкідниками винограду на території колишнього Новоросійського генерал-губернаторства. Коцюбинський мав вирушати у тривалу робочу поїздку на початку березня. Віра Устимівна поїхала за чоловіком, але у вересні повернулася до Чернігова, адже невдовзі мала народжувати. Михайло й Віра постійно писали одне одному. "Люба моя дитино кохана! Я писав тобі без краю і кінця, та вже пізно, треба спочити, бо завтра дорога. Отож цілую тебе міцно і пригортаю до серця. Будь мені веселенькою і здоровенькою та не забувай, що маєш такого Мусю, що тебе дуже і дуже кохає. Бережи, серце, і мамине здоров'я, гляди, щоб не застуджувалася. Поцілуй її за мене. Пиши, пиши. Цілую всіх, а тебе найбільше", писав Михайло. Він важко переживав розлуку з дружиною, а затягнулася вона майже на два роки. Наприкінці 1896 року в подружжя народився первісток Юрій. Того ж року на пароплаві з Ялти до Одеси письменник сильно застудився. "Коцюбинський їхав з Криму в Одесу з товаришем восени. Без теплої одежі. Грошей не було. Їхали на палубі. Мерзли. Грілися в машинному відділі. Кутались вночі на рубці в брезенти. Застудився. Придбав тяжкий ревматизм. Ходив на милицях. І тоді ж придбав початок хвороби серця. З середини листопада аж до середини квітня наступного 1897 року він прохворів", згадував поет Микола Чернявський. Розлука з родиною спонукала Михайла Коцюбинського серйозно задуматися над тим, щоб покинути роботу в комісії та переїхати жити до Чернігова. Щоб там оселитися, Коцюбинському потрібно було отримати дозвіл від генерал-губернатора, а той своєю чергою мав його отримати в департаменті поліції. Пів року, від листопада 1897-го до березня 1898 року, Коцюбинський очікував дозволу. Протягом цього часу жив у Житомирі, де працював у редакції газети "Волинь". Нарешті навесні 1898 року письменник переїхав до дружини в Чернігів. Своє нове помешкання вони придбали в місцевого лісника, сюди чоловік забрав стареньку матір та сестру Лідію. У подружжя народилися ще троє дітей Оксана, Ірина та Роман. Їхали на палубі. Мерзли У цьому будинку Михайло Михайлович прожив останні 15 років. Віра Устимівна дбала про комфорт чоловіка свіжі букети у вазі, тиша в будинку, доглянутий сад, щоденні сонячні ванни. "Він був вигадливий. Завжди по-дитячому захоп­лювався красою природи, людьми, здобутками людського розуму. Він був людяний, не втрачав цієї риси протягом усього життя, любив добро, вірив у його переможну силу&hеllір;" згадувала батька донька Ірина. Коцюбинського називали письменником-імпресіоністом. Його повісті "Тіні забутих предків", Fаtа Моrgаnа й оповідання більше нагадують полотна художників, ніж друковані твори. Але буденність гнітила Михайла Михайловича. У оповіданні "Сон" він писав: "Щодня було те саме. Ноги, немов непотрібні, самі знали звиклі дороги, і очі, теж наче зайві, байдужне приймали все до нудоти знайоме. Пливли перед ними і безслідно зникали маломістечкові доми і все ті ж самі люди, наче потерті меблі у хаті, між якими роками можна ходити, не помічаючи навіть". На початку 1900-х Михайло Коцюбинський із дружиною працювали у статистичному бюро. Воно мало репутацію демократичної установи, його називали притулком для політично неблагонадійних інтелігентів. Однак така служба виявилася великою мукою для Михайла Михайловича, адже заважала літературній діяльності, забирала всі сили та час. До того ж за цю роботу він отримував мізерні кошти. Увійшла пара, яка моментально привернула мою увагу Якось у бюро влаштувалася молода працівниця Олександра Аплаксіна. Як згадувала потім жінка, перше знайомство відбулося вдома в подруги 1902 року, куди завітало подружжя Коцюбинських: "У кімнаті вже були присутні кілька гостей. За деякий час увійшла пара, яка моментально привернула мою увагу. Вона з підстриженим волоссям, високого зросту, квітучим цікавим обличчям, але трохи різкими манерами. Він стрункий, елегантно одягнений. Вражав його блідий навіть матовий колір обличчя&hеllір;" Того разу Михайло Михайлович не звернув уваги на дівчину. Тому, коли Олександра прийшла першого робочого дня в бюро, Коцюбинський їй відрекомендувався. Це засмутило дівчину, бо вийшло, що він її не запам'ятав. Спочатку їхні стосунки були робочими, але згодом Коцюбинський почав приділяти їй більше уваги. Якось Михайло Михайлович покликав Олександру до телефона у віддаленому коридорі. Ніякого дзвінка не було, натомість Коцюбинський пристрасно поцілував дівчину й освідчився в коханні. Ображена, вона втекла, на записки із вибаченнями не відповідала. Попри симпатію Аплаксіна боялася довіритися почуттям. Крім того, була суттєва різниця у віці їй 24 роки, а йому 40. Для Коцюбинського подружнє життя давно перетворилося на рутину, хоча для всіх вони залишалися зразковою парою. Аплаксіна ж не поспішала відповідати на залицяння чоловіка. Тому Михайло Михайлович пообіцяв більше не набридати зізнаннями. Він почав уникати Олександру, а в разі зустрічі поводив себе сухо та стримано. Так тривало понад рік. Їхнє спілкування поновилося в грудні 1905 року. Тоді одна з працівниць запросила Аплаксіну на вечірку, де Коцюбинський мав читати свої твори. Олександра прийняла пропозицію, а коли побачила письменника, то зрозуміла: за цей час його почуття не зникли. Наступного дня на своєму робочому столі вона знайшла записку від Коцюбинського з освідченням у коханні. Дівчина вирішила з ним зустрітися. "Михайло Михайлович вже чекав на мене. Він помітно хвилювався. Ми мовчки повернули до площі, так само мовчки він узяв під руку. Мовчки ми пройшли квартал", згадувала Олександра. Того вечора вони довго гуляли безлюдними вулицями. Згодом Коцюбинський і Аплаксіна почали зустрічатися майже щовечора за містом. Зустрічі були короткі, тому домовилися обмінюватися листами, які непомітно підкладали на роботі. "Якою ж важкою видається така тривала розлука, та все ж я безмежно щасливий знаючи, що ти мене любиш. Це таке величезне, таке яскраве, захопливе щастя, що я буквально сп'янів від нього. Ти мене любиш! Ти моя! Я можу цілувати тебе, пестити, чути твій голос, бачити твої чудові очі, любити тебе й віддати тобі своє серце нероздільно", було в одному з послань Коцюбинського Аплаксіній. Загалом написав коханці 335 листів. Пізніше Олександра Іванівна згадувала: "Якщо спочатку ми жили сьогоднішнім днем, то з часом нас усе більше гнітили думки саме про майбутнє про сумісне життя. Михайло Михайлович часто говорив і писав, що не може жити без мене, що ­задихається в таких умовах. Він повторює, що й робота у нього пішла б краще, і здоров'я подужчало, якби ми жили разом". Однак покинути сім'ю письменник не наважувався. Віра Устимівна про все знала, але робила вигляд, що нічого не сталося. Якось Михайло Михайлович від'їхав у термінових справах, а молоду коханку попередити не встиг. Тому лист, адресований Коцюбинському, прочитала дружина. З цим листом жінка прийшла до матері Олександри Аплаксіної. Віра Устимівна просила вплинути на доньку, а також погрожувала, що заради чоловіка готова навіть на вбивство. Але із суперницею говорити відмовилася. Після цього Віра Устимівна мала розмову з чоловіком, деталі якої Коцюбинський розповідає в листі: "Мені було пред'явлено твого листа з поясненням, що це лист від тебе. Вона перевершила сама себе жодного докору, жодних сцен. Навпаки, стільки було виказано благородства і співчуття та доброти, що я був приголомшений. Як виявилося, Віра Устимівна дуже любить мене, що я навіть не очікував. Вона благала мене не кидати родину і не губити всіх. Мені було неймовірно тяжко, так нестерпно, що я плакав. Не знаю, чи переживу таку тяжку душевну драму цей конфлікт між обов'язками та почуттями. Що робити?" Олександра спершу вирішила розірвати стосунки з коханцем, але змучений вигляд чоловіка викликав жалість і вона вирішила залишити все, як було. Драми вирували не лише в особистому житті Михайла Коцюбинського. 1908 року за наказом губернатора його виключили з товариства "Просвіта", де письменник обіймав посаду голови. Це було пов'язано з революційною діяльністю сестри Ольги. Та з часом життя Коцюбинського повернулося у звичний ритм. Чоловік пообіцяв дружині розірвати стосунки з Аплаксіною, а Віра Устимівна зробила вигляд, що повірила. Здоров'я Михайла Коцюбинського стрімко погіршувалося. Лікарі поставили невтішний діагноз хвороба серця і астма. Полегшення приносив відпочинок на острові Капрі на Півдні Італії. Погрожувала, що заради чоловіка готова навіть на вбивство У травні 1911 року Київська спілка допомоги українській літературі, науці та мистецтву виділила Коцюбинському постійну пенсію 2 тисячі рублів на рік. Також ним почали цікавитися як письменником і за кордоном. Це дало змогу покинути службу у статистичному відділі. У цей період він багато подорожував та писав. Проте після чергової подорожі в Карпати влітку 1912-го Коцюбинський захворів. Поїхав на лікування до Києва. За три місяці повернувся до Чернігова. 12 квітня 1913 року Михайло Коцюбинський помер. Серед натовпу, який проводжав письменника в останню путь, були дві головні жінки дружина та коханка. Свій вінок Аплаксіна сплела з білих квітучих гілочок яблуні. Його поклали біля голови покійного, хоч Віра Устимівна категорично заборонила приймати від Аплаксіної будь-які квіти. Через вісім років померла Віра Дейша-Коцюбинська. Олександра Аплаксіна на все життя залишилася самотньою. Після смерті Коцюбинського вона переїхала до Москви, де працювала в бібліотеці. Переживши важку душевну травму, вона втратила зір. 1945 року повернулася до Чернігова. Померла в грудні 1973-го у віці 92 років. Передплатити журнал "Країна"