Search trend "москва"

Телефонну розмову ініціювала Москва.

Таку думку він висловив в етері Еспресо. "Я не виключаю, що Путін може вести і більш хитру гру, якщо ми беремо останні події, і, якщо вибудувати логічний ланцюжок, то не виключаю, що таким чином російський диктатор хоче надіслати сигнал Вашингтону, що все ж таки Москва готова домовлятися. І я думаю, що це може бути, власне, що це є відповіддю на той допис, який здійснив Трамп після зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським, в якому він зазначив, що сумнівається в щирості намірів Росії щодо мирного врегулювання, зазначав, що Путін може водити його за ніс чи морочити голову", - сказав він.Станіслав Желіховський припустив, що за допомогою нового так званого перемир’я, яке Путін запропонував провести у травні, російський диктатор хоче дати сигнал Сполученим Штатам про те, що Росія начебто готова про щось домовлятися. "І таким чином Путін хоче показати, що "ні-ні, все гаразд, ми готові домовлятися”. Ну і ми бачимо, що інші є сигнали з боку Вашингтону, від того ж таки державного секретаря США Марко Рубіо, про те, що залишилося зовсім небагато часу. І якщо Київ і Москва не підуть на якесь перемир'я, то Сполучені Штати можуть вийти з цього процесу", - додав експерт-міжнародник.26 квітня президент США Дональд Трамп після особистої бесіди з президентом України Володимиром Зеленським під час похорону Папи Римського Франциска випустив заяву з різкою критикою на адресу очільника Кремля Володимира Путіна.28 квітня російський диктатор Володимир Путін заявив, що оголошує так зване перемирʼя на дні святкування 80-ї річниці перемоги в Другій світовій війні. В Україні відреагували.

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга назвав невірним тезу про те, що Росія перемагає у війні. Він підкреслив, що це припущення ґрунтується на поширеній серед світових аналітиків схемі недооцінки Києва та переоцінки Москви, яка вже багато разів виявилась невірною. Про це дипломат повідомив у соцмережі Х. За словами Сибіги, твердження про перевагу Росії є хибним та базується на переоцінці Москви. "Насправді наступальні операції Росії минулого року та цієї зими здебільшого втратили оберти. Україна значною мірою стабілізувала лінію фронту і навіть повернула частину територій поблизу Покровська та інших районів", - зазначив Сибіга. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: США погрожує Росії новими санкціями за небажання завершити війну Міністр вказав, що попри складну ситуацію на полі бою та величезні зусилля росіян, Москва не змогла прорвати фронт та не досягла стратегічного успіху на жодному з напрямків. Насправді ж російська армія просувається мінімальними темпами у деяких районах, віддаючи за це понад тисячу солдатів убитими та пораненими щодня. Через великі втрати Кремль звернувся по допомогу до КНДР. Пхеньян надав Росії 12 тисяч бійців, яких використовували як одноразові та недорогі людські ресурси, вказав Сибіга. "Понад три роки потому Росія втратила понад 950 000 солдатів убитими або пораненими в бою, але з часу вторгнення 2022 року вона не захопила жодного додаткового обласного центру в Україні. Херсон був єдиним, але Україна звільнила його у 2022 році разом з більш ніж половиною окупованих територій", - вказав міністр. Сибіга також зазначив, що Україна розширила свою оборонну промисловість у шість разів та здатна задовольнити близько 40% своїх військових потреб. Станом на березень 2025 року в України виготовляють 95% дронів, якими знищили близько 77 тисяч російських цілей на фронті. "Нам потрібен тиск на Росію та чітке посилення України, що позбавить Москву будь-яких ілюзій щодо того, що вона може переломити хід подій на свою користь. Такі заходи змусять Кремль розглянути питання про припинення війни, а не про її розширення", - резюмував міністр. Водночас міністр підкреслив, що Україна хоче миру більше, ніж будь-хто інший та працює над цим разом зі Штатами, Європою та іншими партнерами. За його словами, шлях до миру має ґрунтуватися на точній інформації та оцінках. В МЗС РФ назвали умови Росії для "врегулювання" війни з Україною. План полягає у нейтральному статусі України та визнанні захоплених територій.

Путін не зацікавлений у мирі з Україною. І хоча це він щодня доводить на практиці, президент Сполучених Штатів Дональд Трамп намагається домовитись із недоговороздатним російським диктатором, вдаючи, що має справу з повноцінним політичним партнером. Не дивлячись на те, що втрати живої сили в Російській Федерації з початку великої війни сягають вже майже 1 мільйона осіб, чиїсь сини, брати й батьки приносяться в жертву заради марнославства одного божевільного, який засів у Кремлі, та його маніакальної маразматичної впертості привласнити собі чужі території, законність чого ніколи не визнає міжнародна спільнота. Путін користується тим, що колективний Захід постійно відсуває червоні лінії. Але це лише заохочує його до нової агресії та зміцнює впевненість Кремля в тому, що він може нав’язати світові домінування Росії. Задля захоплення українських земель тиран кидає в м’ясорубку війни все нові й нові свіжі сили, знаючи, що це не спровокує незадоволення пересічних росіян, яким телевізор постійно віщає про чергові "перемоги" московитів в Україні.Росіяни традиційно недооцінюють поточну ситуацію, саме тому їхня триденна війна в Україні триває вже четвертий рік. І це при тому, що ні Америка, ні Європа не надають Україні зброї та боєприпасів в необхідній кількості, хоча і в НАТО, і в Пентагоні чудово знають, що потрібно для того, щоб вигнати росіян з української землі. Не кажучи вже, що від самого початку війни українці просили наших західних союзників закрити небо над Україною, та лише зараз західники підходять ближче до цього питання.Читайте також: Чому психує Трамп?Вже досить скоро Путін не зможе фінансувати війну Росії, проте не всі на Заході виявляють бажання побачити, як розпадеться Російська Федерація через економічну катастрофу чи через те, що вона втратила занадто багато солдатів на полі бою. Не дивлячись, що вже минуло більше 11 років з початку вторгнення Москви, наші західні партнери постійно стримують свою допомогу, нібито для того, щоб не спровокувати Путіна використати ядерну зброю. Хоча саме така їхня нерішучість і може підштовхнути його до такого радикального рішення.Нині ситуація складається таким чином, що Європа більше вже не може відкладати своє остаточне рішення. Прикладом чого є затягування з протидією Гітлеру, що  коштувало європейцям мільйонів життів. Тому, якщо об’єднана Європа нарешті не прокинеться від політичного летаргічного сну, то це може призвести до загибелі нових мільйонів європейців. Вирішувати, як цього уникнути, потрібно вже зараз, а не колись там потім, коли вже може бути занадто пізно.Якщо Захід не перестане весь час демонструвати перед Російською Федерацією свою слабкість, то використання нею гарматного м’яса на фронтах війни може й спрацювати. Адже вже абсолютно очевидно, що Путін не піде на припинення війни, він просто зараз затягує час, щоб виграти собі ще декілька тижнів до того, як він заявить  Дональду Трампу, що це зробити неможливо. Аргументуючи це своє рішення тим, що це б дало переваги Україні, тому Москва не може погодитися на таке смертельно невигідне для себе рішення.Читайте також: Трамп хоче домовитися з Росією. Ці граблі б'ють дуже болячеІ коли Трамп на весь світ публічно заявляє про цю непотрібну і марну війну, то для українців ця війна – це війна за існування великої європейської нації та за збереження суверенітету і незалежності Української держави. Як бачимо, тепер пріоритети в офіційного Вашингтону змінилися, і переконати в протилежному нового американського президента ніяк не вдається.Як і не вдається ніяк переконати Захід у тому, що Путіна не хвилюють його втрати, однак досі в західному світі не було сильного уряду і жодного політика, щоб протистояти йому. Ситуацію погіршує те, що в Кремлі переконані, що в Україні вони воюють не з українцями, а з НАТО. Тому якщо Україні не вдасться виграти в цій війні, то вони вважатимуть, що взяли верх над Північноатлантичним альянсом, і будуть готуватися диктувати свої вимоги Європі. А цього в жодному разі допустити не можна.Людське життя не має цінності – це виправдання для тоталітарної країни Росії. Тому колосальні втрати в один мільйон – це звичайне гарматне м’ясо, яке нічого не варте ні для російського деспота, ні для його злочинного оточення. Путін перебуває в стані "геополітичного гону", коли він нічого не бачить і не чує. Він маніакально збуджений ідеєю знищення української державності, і зупинити його на цьому шляху можна тільки силою. Жодні умовляння та спроби досягти компромісу з убивцею, який прийшов вас убивати, тут ніколи не спрацюють.Щоб довести, що вони серйозно ставляться до миру, путінський терористичний режим спочатку повинен припинити свої злочинні напади на мирних жителів у прикордонних районах України, на Донбасі, в Херсонський та Запорізькій областях. Адже щодня сучасні російські послідовники Гітлера полюють на невинних беззахисних людей за допомогою дронів. Російські безпілотники, начинені вибухівкою, націлені на будь-яку людину, яка тільки потрапила в поле зору.Відморожені бандити Путіна ракетами та дронами нещадно обстрілюють жінок, людей похилого віку та дітей, намагаючись вражати житлові будинки, магазини, школи, дитячі садочки, лікарні, об’єкти соціальної та транспортної інфраструктури. Це дії не тих, хто хоче миру. Всі ці факти наочно свідчать про те, що в плани путінської хунти не входить припинення вогню та досягнення політичного врегулювання конфлікту. Режим Путіна не має політичної волі до миру. Він і його прихильники патологічно одержимі кровопролиттям, терором, завданням шкоди та максимальних страждань цивільному населенню України. І нарешті потрібно відкрити очі на відвертий геноцид Російської Федерації українського народу.Читайте також: Про що домовилися Трамп і ПутінВодночас російська офіційна пропаганда розганяє інформацію про те, що нібито це саме Україна не хоче миру. Тоді як українці погодилися на припинення вогню, але Москва це відкинула. Росія, яка віроломно напала на Україну, продовжує підло звинувачувати її в насильстві, яке сама ж вчиняє. Ще трохи й московці вже почнуть обвинувачувати Україну, що це вона сама напала на них, і тому росіяни змушені були захищатися. Проте всі ми знаємо, хто справжній розпалювач війни, – він засів у Кремлі.У тьмяно освітлених залах Кремля група зістарених безумців-маразматиків, яку переслідують привиди холодної війни, хочуть вирішити долю України. Вони переконані в тому, що залізну завісу потрібно повернути на її місце, та бачать загрозу від українців у кожній тіні на стіні. Ці збочені путіністи намертво застрягли в 1991 році і головною своєю місією вбачають відродження СРСР за будь-яку ціну. Тому вони відкидають дипломатію, вважаючи її проявом слабкості, а свою неприховану параною перенесли у велику політику. Вірус російського імперського реваншизму дуже небезпечний не тільки для України, але й для всього світу. Але Путін бездумно провокує Третю світову війну й продовжує залякувати використанням ядерної зброї, думаючи що в разі чого йому вдасться пересидіти наслідки в одному з численних своїх підземних бункерів. Якщо Москва піде на ескалацію, ми, швидше за все, матимемо ядерний обмін і при цьому можуть загинути мільярди людей. Виглядає на те, що в часи холодної війни совітські лідери були набагато більш розсудливими, ніж ці кремлівські старці, які своїми діями відверто провокують Армагеддон.Як відомо, для танго потрібно двоє. Російська Федерація просто намагається виграти час, а Дональд Трамп чомусь повівся на ці геополітичні дурки Путіна. Який не має жодних намірів завершувати війну, а Китай, Північна Корея та Іран підштовхують його у цьому напрямі. З початку Великої війни російський диктатор постійно змінював причину, чому він вдерся в Україну. Але тепер причина всім вже стала зрозуміла – знищити український народ, стерти Українську державу з мапи світу та загарбати всі українські землі.А проміжний варіант тимчасового "миру" полягає в тому, що Москва готова погодитися лише на своїх умовах на зупинення воєнних дій, що включає стратегічну поразку України та незаконне відторгнення  частини її суверенних територій. А далі РФ продовжить свою війну перегрупувавши свої сили.Читайте також: Політичне тяжіння Трампа до Путіна може обернутися для Америки втратою союзниківПроте кагебешного гнома нічого не навчила доля його попередників - диктаторів Саддама Хусейна чи Муаммара Каддафі. Він грає жорстоко, але занадто зациклений на своїй ідеї-фікс, щоб зрозуміти, що його гра підходить до завершення.  Кошмарити світ Путін довго далі не зможе.Він настільки зациклений на війні в Україні, що може воювати доти, поки в Росії нікого вже буде посилати на цю війну. Єдина його можливість продовжити протистояння полягає в тому, що, попри свою зарозумілість і пихатість, президент Сполучених Штатів Дональд Трамп абсолютно неефективний для успішного протікання мирного процесу. Оскільки єдиний мир, який визнає Путін, – це потужна демонстрація своєї сили колективним Заходом.Наразі він опинився на "політичній розтяжці". Щойно буде припинення вогню, росіяни зрозуміють повний провал його так званої "спеціальної військової операції". А найбільше, чого боїться Путін, – це втратити свою безмежну владу над Росією. Адже після цього буде порушено питання відповідальності за всі ті злочини, які скоїв його режим за 25 років його перебування на вершині піраміди влади.Довірливість зомбованого російського населення і його відстороненість від політики вдалося досягти шляхом того, що всі засоби масової інформації в Росії контролюються державою, а усі незалежні ЗМІ закриті або змушені були виїхати. Маячні твердження про те, що Україною керує "нацистський режим", і подібна нісенітниця - це єдине, що росіяни можуть бачити у своїх теленовинах і читати у своїх ЗМІ. Альтернативна інформація в Російській Федерації наглухо заблокована. І хоча явно не всі насправді вірять у все це путінське безглуздя, але іншої інформації там просто немає.Європі необхідно усвідомити, з ким в Московії вони можуть мати справу, та перестати далі жити у відстороненій реальності. Зараз необхідно вводити проти Росії потужні нові санкції. Інакше в Москві й далі вважатимуть, що в Брюсселі сидять слабаки, які не усвідомлюють, що на них може чекати, якщо європейці й далі продовжуватимуть демонструвати свою геополітичну інфантильність.Адже враховуючи, що Путін не збирається зупинятися, навіть попри те що Дональд Трамп наполягає на цьому, потрібно американцям повернутися до тієї обіцянки, яку їхній президент дав, коли робив спроби змусити Путіна припинити воєнні дії. А саме надати Україні всю необхідну зброю, якщо той не погодиться на мир. В травні ми зможемо переконатися, наскільки Трамп готовий виконати цю свою обіцянку.ДжерелоПро автора. Віктор Каспрук, журналістРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров назвав умови Росії для "врегулювання" війни з Україною. Він наполягає на нейтральному статусі України та визнанні захоплених територій. Про це інформує О Glоbо. В інтерв'ю бразильській газеті він висунув низку вимог, які Москва вважає "основами для врегулювання української кризи". За словами Лаврова, одним із головних пунктів має бути відмова України від членства в НАТО та закріплення її нейтрального статусу. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: США погрожує Росії новими санкціями за небажання завершити війну Також глава МЗС РФ озвучив претензії щодо "порушення прав російськомовних" та вимогу міжнародного визнання окупованих українських територій, включно з Кримом, Донецькою, Луганською, Херсонською та Запорізькою областями. Він додав, що ці територіальні "реалії" мають бути закріплені юридично, а усі зобов'язання України мають мати "бессрочний характер". Крім цього, Росія вимагає "демілітаризації та денацифікації" України - термінів, якими Кремль зазвичай прикриває спроби підкорити або знищити українську державність. Лавров також висунув вимоги скасувати санкції проти РФ, зняти ордери на арешт російських посадовців та повернути заморожені російські активи. Російський диктатор Володимир Путін заявив про готовність Росії розпочати прямі переговори з Україною. Речник Кремля Дмитро Пєсков уточнив, що перемовини можуть стартувати без жодних попередніх вимог.

Не варто випускати з уваги загальну картину, яка демонструє, що повномасштабне вторгнення Росії в Україну було повною катастрофою, оскільки Москва планувала його як бліцкриг.

Москва оголосила перемир'я з 00:00 з 7 на 8 травня до 00:00 з 10 на 11 травня – російська сторона оголошує перемир'я

Березневі статті, Будапештський меморандум, Мінські угоди – найвідоміші, але далеко не єдині договори, на які українському народу доводилось йти з Москвою. Еспресо розповість, чим закінчуються домовленості з Російською Федерацією та яку ціну доводилось платити тим, хто їх з нею укладав.З чого починались взаємини з РФ та як з Москвою доводилось домовлятися попередникамСтаном майже на середину 2025 року багатьом союзникам України стало зрозуміло, чим закінчується задобрення диктаторів та чого вартує намагання укласти мир за будь-яку ціну, коли у твій дім приходить агресор з бажанням знищити тебе. Однак і сьогодні залишаються адепти того, що угода може розв'язати проблему й вгамувати чиюсь багатовікову політику ненависті й тотального знищення. Ба більше, віра у це зберігається навіть після порушення так званого "Великоднього перемир’я" і 20 загиблих у Кривому розі й 12 – у Києві. Серед останнього – дев’ять вбитих російськими ракетами дітей.Атака РФ на Кривий Ріг, Фото: V_Zеlеnskіy_оffісіаl/tеlеgrаmЯкщо ж вищепереліченого після трьох років масових вбивств, розправ, геноциду залишається недостатньо, аби зрозуміти, що мир з Росією – це фікція, то потрібно всього лиш подивитися назад. В українській історії достатньо прикладів того, чого вартує спроба порозумітися з тим, хто прийшов знищити тебе і твій дім. Останні приклади будуть особливо показові й з урахуванням того, що з тих часів у Кремлі й влада не мінялась.Однак для початку заглянемо ще у добу Козаччини. І першим, хто спробував домовлятися з тоді ще Московським царством, був Богдан Хмельницький. За своєю суттю Березневі статті, підписані у Переяславі 1654 року, мали дещо інший характер. Йшлось не про мирну угоду як таку, а про протекторат Московії для Гетьманщини. Складно оцінити документ та його вплив на сьогодення, якщо він навіть не зберігся в оригіналі, однак учитель історії та переможець Glоbаl Теасhеr Рrіzе Ukrаіnе 2020 Василь Дяків вказує, що вже тоді, у 17 столітті, зіткнулись повністю протилежні світогляди – європейський та азійський."Європейські політичні традиції, які ввібрала Гетьманщина, зіштовхнулися з азійським підходом московської зовнішньої політики для вирішення своїх загарбницьких інтересів. Цей підхід базується на принципах золотоординського управління, сили та на безумовному підпорядкуванні цареві без будь-яких ознак поваги та партнерства до протилежної сторони", – пише вчитель. Також історик Сергій Плохій у своїй роботі "Брама Європи" пише, що в обох сторін було докорінно різне сприйняття цих домовленостей. "Козаки вважали Переяславську угоду контрактом, що має зв’язувати обов’язками обидві сторони. З боку Хмельницького, він та його держава потрапляли під протекторат царської влади. Вони обіцяли відданість та військову службу в обмін на захист, пропонований Московською державою. Цар, однак, сприймав козаків як нових підданих, щодо яких він не матиме жодних зобов’язань після того, як надасть їм певні права та привілеї", – пояснює професор кафедри української історії в Гарвардському університеті.  Остання теза є особливо цікавою, адже показує, що чи то сьогодні, чи то майже 400 років тому, угоди Росія визначає не як домовленість про рівну співпрацю, а як засіб для придушення та подальшого використання потенційного ворога. Власне про це свідчить і зміст Березневих статтей – Гетьманщина зберігає внутрішню ієрархію, правову та податкові системи, однак зобов’язується повідомляти про обрання гетьмана російського царя, обмежити розмір війська до 60 тис. солдатів, а також утримувати своїм коштом московську армію, яка тепер легально розміщувалась на територіях козацької держави. У 17 столітті російський цар був дещо поступливішим, а відтак декларативно в угоді надав суб’єктність Гетьманщині на ведення зовнішньої політики, однак з забороною на встановлення дипломатії з найближчими сусідами – Річчю Посполитою та Османською Імперією. Як бачимо, вже тоді Московське Царство намагалось перекрити Гетьманщині шлях до створення міцних союзів і закріплення на геополітичній карті. Саме це і можна прирівняти до тих угод, які Україні намагаються нав’язати сьогодні – заборона вступу до НАТО та навіть фактичних розмов про це. Що цікаво, саме це і зіграло злий жарт з тими, хто укладав Березневі статті. Адже поки Гетьманщина дотримувалась заборони на ведення переговорів, московські царі тричі таємно вирішували її долю із Річчю Посполитою. Згодом син Хмельницького, Юрій, спробує переглянути домовленості з Московією по смерті батька. Однак, замість забезпечення суверенітету, отримав Переяславські статті 1659 року, за якими Гетьманщину ще більше затиснули царськими обмеженнями. Таким чином на територіях теперішньої України розпочнеться період "Руїни", який розкриється після так званої "Чорної ради", проросійського гетьмана Лівобережжя Івана Брюховецького й Московських статтей. Пострадянські договори і фіктивні домовленості про територіальну цілісність та непорушність кордонів України Згодом, у період УНР, трапиться століття повноцінної окупації частини території України більшовиками за результатами Першої світової війни. Зокрема йдеться про розвал Австро-Угорщини та складні революційні події у Німеччині, адже саме сторони Четвертного союзу були стримуючим фактором для РСФСР та гарантією безпеки для Української Народної Республіки. Переживаючи гніт, геноциди, політичні репресії, винищення культури та народу як такого, у 1991 році Україні все ж вдасться вибороти незалежність та визнання її суверенітету. Надалі, у 1994 році, президент Леонід Кучма підпише Будапештський меморандум, за яким Україна зобов’язувалась набути неядерний статус в обмін на нечіткі, але такі солодкі "гарантії безпеки". "Російська Федерація, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії та Сполучені Штати Америки підтверджують їх зобов'язання утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України, і що ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України, крім цілей самооборони або яким іншим чином згідно зі Статутом Організації Об'єднаних Націй", – йшлось у другому пункті меморандуму. Складно сказати, чи це спланована та продумана стратегія РФ на чолі з Єльциним по роззброєнню сусіда, чи то дійсно цивілізований світ так боявся нового члена у "ядерному клубі". Однак, як вже писало ВВС, недієвість Будапештського меморандуму розумів і Леонід Кучма, який поставив свій підпис під документом. Другий президент України визнав, що після підписання його попереджали про порожність гарантій меморандуму."Тодішній президент Франції Франсуа Міттеран сказав: "Синку, не вір цьому документу, тебе обмануть", – заявив Кучма на міжнародній конференції в Єрусалимі.Згодом Україна, ще за десять років до повномасштабної війни з Росією і не один раз,  звертатиметься по допомогу до країн-підписантів. Спершу закликала провести термінові консультації під час конфлікту щодо острова Тузла у 2003 році та під час українсько-російської "газової війни" у 2006 році. Російсько-український конфлікт довкола острова Тузла. Фото: www.ukrаіnіаnwоrldсоngrеss.оrgТакож український парламент звертатиметься до підписантів Меморандуму підтвердити свою прихильність принципам у березні 2014 року, коли Росія розпочала анексію Криму. Тоді США ініціювали проведення в Парижі консультації з країнами-учасницями Будапештського меморандуму. На зустріч були тодішній держсекретар США Джон Керрі, міністр закордонних справ Великої Британії Вільям Хейг, в.о. міністра закордонних справ України Андрій Дещиця. Від країни-агресора не прибув ніхто, а згодом РФ узагалі відмовиться від таких консультацію. Повертаючись до 90-их, Україна ще один раз поведеться на російську угоду – Великий договір між Україною та Росією, який підпишуть 31 травня 1997 року. За ним РФ "визнає територіальну цілісність та непорушність кордонів України". І звучить це звісно поважно, але його основною передумовою був залишений у Севастополі "троянський кінь" у формі Чорноморського флоту. Як пише у колонці для "Радіо.Свобода" журналіст Віталій Портников, без російського флоту в українському Севастополі ніхто і не збирався підписувати "Великий договір". Єльцин чудово знав, як сильно Кучма зацікавлений у його візиті. І Москва пов'язала заключення "великого" договору з підписанням угоди про статус Чорноморського флоту Росії в Севастополі. Без цієї угоди Єльцин не хотів ні в Київ їхати, ні договір підписувати. Більш того, на певному етапі переговорів російська сторона навіть відмовилася вносити в документ пункт про взаємне визнання територіальної цілісності, хоча він і містився в угоді між РРФСР і УРСР, підписаній Єльциним і Леонідом Кравчуком ще до розпаду СРСР. Українській делегації стало зрозуміло, що без угоди щодо флоту ніякого "великого" договору не буде, принаймні не буде документа з конкретним змістом", – писав Портников ще у 2018 році. Згодом Чорноморський флот у Севастополі стане плацдармом для силового поширення "руского міра" на території України, а у 2003 році призведе до конфлікту на Тузлі і стане однією з причин, чому президент Кучма відмовиться від євроатлантичної інтеграції в НАТО та почне перемовини зі створення Єдиного економічного простору з Росією, Білорусією, Казахстаном. Перше вторгнення РФ на територію України і домовленості у МінськуЗгодом, коли Україна буде ослаблена після Революції Гідності, надійний і дружній сусід скористається ситуацією, аби розпочати введення "зелених чоловічків" у Крим і привести у дію сепаратистські війська на Донбасі, яких сам фактично і "відгодував". Реакцією на це стали Мінські угоди 2014 року, які утверджували тимчасове перемир'я у Війні на сході України. Мінські домовленості. Фото: hrоmаdskе.rаdіоПротокол тоді підписали учасники Тристоронньої контактної групи, зокрема тодішній спецпредставник голови ОБСЄ Гайді Тальявіні, другий президент України Леонід Кучма, тодішній посол Російської Федерації в Україні Михайло Зурабов, Олександр Захарченко і Ігор Плотницький.Що цікаво, останні двоє ніяк не значились у підписаній документації, хоча фактично були представниками від вирощених Росією банд, які керували на території самопроголошених Л/ДНР. Однозначної оцінки цій угоді немає, а думки та експертів у цьому питанні різняться.Зокрема колишній міністр закордонних справ України Павло Клімкін у коментарі "Суспільному" у 2021 році казав, що вони мали свої результати, однак визнає їхню "помилковість". "Свого часу Мінськ допоміг у розв'язанні гуманітарних питань, на зразок постачання води. Я б не назвав його ефективним, але так або інакше якісь рішення в рамках Мінська приймалися. А от щодо інших питань, як звільнення полонених, якусь особливу роль Мінськ не відіграв. Саме тому рішення про передачу політичних питань з нормандського формату на мінський майданчик однозначно було помилковим і завадило всьому процесу", – зазначав ексміністр. Однак за першим Мінськом, який був логічним продовженням Мирного плану п’ятого президента України Петра Порошенка та очевидно не влаштовував Москву, бої на Донбасі все ж відновились. Відтак на початок лютого 2015-го точились найзапекліші бої за Донецький аеропорт та Дебальцеве, де російські військові разом із бойовиками намагались оточити українців.Надалі Володимир Путін почне диктувати набагато жорсткіші умови для України, паралельно погрожуючи знищити її регулярну армію. Лейтмотивом других Мінських угод став "особливий статус для окремих районів Донецької та Луганської областей", який українська сторона зобов’язувалась закріпити у Конституції. Ба більше, за "Мінськом-2" органи місцевого самоврядування на Донбасі можуть мати власні статути, які, наприклад, дозволяють їм укладати угоди з іноземними державами, мати власний бюджет, проводити місцеві вибори та референдуми. "Наша задача була, по-перше, відвести загрозу або принаймні відтермінувати війну. Вибити собі вісім років, щоб ми відновили економічне зростання і побудували міць Збройних сил. Це була перша задача – і вона була досягнута", – коментуватиме ці угоди п’ятий президент у червні 2022 року.Повноцінно оцінити їхній зміст з оглядом на повномасштабне вторгнення Росії у 2022 році зможуть історики в майбутньому. Однак достеменно відомим залишається лише одне – будь-які домовленості з Москвою, який би політичний устрій та влада там не панували, це фікція, яку неодмінно використають проти України. Відтак і сьогоднішній "мир", який нав’язує адміністрація 47 президента США Дональда Трампа, Росія сприйме лише як для переозброєння, відновлення репутації на геополітичній карті та відновлення після санкцій Заходу. Читайте також: Цілі Росії очевидні: позбавити Україну доступу до Чорного моря, захопити Одесу й розширити свій вплив аж до Молдови, - дипломат Гербст

Москва готова розглядати питання припинення війни лише за умови виконання всіх п'яти пунктів

Речник Кремля Дмітрій Пєсков заявив, що Росія не може зупинити удари по теритрії Росії, адже очікує, коли війна перейде в "мирне русло". Москва нібито вже давно готова розпочати переговори про завершення війни. Повний текст новини

Москва продовжує наполягати на "денацифікації" та "демілітаризації".

Прессекретар президента Росії Дмітрій Пєсков укотре зробив ряд цинічних заяв, зокрема про готовність Кремля до миру в Україні. Своєю чергою українці заявили, що Москва бреше та продовжує атакувати нашу країну. Повний текст новини

«Від Києва принаймні. Київ має вжити якихось дій у цьому зв'язку. У них є юридична заборона на це»

Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков у понеділок, 28 квітня, заявив, що Москва чекає від Києва «сигналу» для відновлення двосторонніх мирних переговорів, пише ВВС.

Прессекретар глави РФ Дмитро Пєсков заявив, що Росія нібито залишається відкритою для мирних переговорів, але, за його словами, саме Україна повинна зробити "якісь дії" для цього. Джерело: російське пропагандистське агентство "РИА Новости", Теlеgrаm-канал "Вы слушали Маяк", який публікує відеокоментарі Пєскова Пряма мова прессекретаря Путіна на запитання, від кого Москва чекає сигнал про відновлення мирних переговорів: "Від Києва принаймні.

москва знову маніпулює: у РНБО та Офісі Зеленського відповіли на заяви кремля щодо перемовинросія продовжує маніпулювати про готовність до миру, не припиняючи вогонь та атакуючи Україну дронами. В РНБО та ОП назвали заяви речника президента рф маніпуляцією.

Агресорка Росія нібито чекає від Києва на сигнал про поновлення прямих переговорів. Мовляв, Москва до цього готова.

Москва готова розмовляти про відновлення прямих мирних переговорів між Україною та РФ і чекає на відповідний сигнал від Києва. Про це 28 квітня під час спілкування з журналістами сказав речник Кремля Дмитро Пєсков.

У Кремлі вважають, що саме Київ має виступати ініціатором переговорів

За словами речника путіна, наразі москва не бачить жодних відповідних кроків від Києва