Search trend "яке сьогодні свято"

Sign up, for leave a comments and likes
Еспресо on espreso.tv
Чому в справі польсько-української історії весь Сейм голосував на догоду Росії
Еспресо наводить переклад статті Wybоrсzа.6 червня урядова Комісія в справах вивчення російського і білоруського впливу на внутрішню безпеку і справи Республіки Польщі в 2004-2024 рр. підвела підсумки річної діяльності. Тихо – оголошення на сайті Міністерства юстиції, яке відповідало за її організацію і діяльність, з’явилося через 4 дні і без феєрверків.Відповідно до оголошення Комісія, яка складається з 11 експертів під керівництвом генерала Ярослава Стружика, керівника Служби Військової Контррозвідки, обговорила тайний рапорт, який 7 квітня передала прем’єру Дональду Туску. Тематика аналізу – це питання безпеки, зовнішньої політики, дезінформації та економіки. Як висновок представлено 50 рекомендацій, які "повинні слугувати укріпленню супротиву країни російським впливам".Дональд Туск, фото: з відкритих джерел Генерал Стружик нагадав, що Комісія направила в прокуратуру клопотання про порушення розслідування проти Антоні Мачеревіча (звинувачення в дипломатичній зраді) і полковника Пьотра Погоновського, колишнього керівника Агентства внутрішньої безпеки (ліквідація 10 з 15 делегувань).Міністр юстиції Адам Боднар підсумував: "В умовах сучасних геополітичних викликів, які в даний час є причиною найсерйозніших загроз безпеці Польщі, висновки та рекомендовані заходи, представлені Комісією, а також висновки, подані до прокуратури, є важливим внеском у покращення безпеки Польщі".Це лише декларації. Міністри, присутні на засіданні, - крім Боднара, це міністр внутрішніх справ та координатор спеціальних служб Томаш Шемоняк та міністр культури Ганна Врублевська - та члени Комісії повністю пропустили те, що двома днями раніше було викинуто до кошику аналіз впливу Росії на польсько-українські відносини.За ініціативою ПСЛ уряд (один депутат утримався) та опозиція проголосували за Закон про створення нового державного свята: 11 липня поляки відзначатимуть Національний день пам’яті для поляків - жертв геноциду ОУН та УПА на східних територіях Другої Польської Республіки.Направленого - визначає акт - у 1939-1946 роках "на польське населення" "українськими націоналістами з організації українських націоналістів (ОУН), української повстанської армії (УПА) та іншими українськими націоналістичними утвореннями, що діяли на східних землях Другої Польської Республіки (воєводства Волинське, Тарнопольське, Станіславівське, Львівське, Поліське), а також сучасних воєводств Люблінського і Підкарпатського".Чому немає свята 17 вересня 1939 року, ані дня Катині, але є свято волинської бійніЦе відкрито антиукраїнські дії, оскільки немає державного дня пам'яті ані 17 вересня (вторгнення СРСР до Другої Польської Республіки в 1939 р.), ані 5 квітня (рішення радянського політбюро 1940 р. про вбивство польських офіцерів у Катині), ані також 11 серпня (наказ 00485 від 1937 р. керівника НКВС Миколи Єжова в справі так званої польської операції в СРСР, в результаті якої розстріляно 111 000 осіб).Натомість вже в 2016 році Сейм і Сенат проголосували за рішення про створення 11 липня Національного дня пам’яті жертв геноциду, скоєного українськими націоналістами щодо громадян Республіки Польщі.А оскільки закон мовчить про скасування резолюції, то 11 липня поляки відзначатимуть з того ж приводу і Національне свято і Національний день пам’яті. Абсурд? Не єдиний.В законі також немає згадки про те, що в 2018 році до Закону про Інститут національної пам’яті - на додаток до "єврейських" поправок, які передбачають покарання за приписування польському народу чи польській державі відповідальності за злочини, вчинені нацистською Німеччиною – введено також "українські" поправки. Згідно з ними злочини українських націоналістів були прирівняні до комуністичних та нацистських злочинів, визначено, що вони тривали в період 1925-1950 років, також встановлено штрафи за заперечення їх.Президент Анджей Дуда та Адам Боднар, тогочасний речник Громадянських Прав, засудили використання фрази "українські націоналісти" та "Східна Малопольща".Трибунал погодився з їхніми застереженнями та видалив обидва терміни з закону.фото: з відкритих джерел Виконання судових рішень Конституційного трибуналу - це зобов'язання законодавчих та виконавчих органів влади, але протягом 6 років ані влада ПіС, ані нинішня не зробили нічого. Тобто закон зобов’язує, але без визначення того, хто вчинив злочин проти поляків у 1925-1950 роках та на якій території.У грудні парламентський клуб ПіС приніс проєкт, в якому було зазначено, що злочин було вчинено 2 членами та співробітниками ОУН - Бандера (ОUN -В) і УПА та іншими українськими формуваннями, що співпрацюють з Третім Німецьким Рейхом". І що мова йде про вчинки 1921-1950 років. Перше читання проєкту відбулося в Сеймі 6 лютого, після чого він опинився в комітеті.Також проводиться підрахунок кількості польських жертв. У законі, прийнятому 4 червня, мова йде про 100 тисяч осіб, Інститут національної пам’яті стверджує, що їх було 120 тисяч, а Пшемислав Чарнек, який представляв проєкт ПіСу, - 200 тисяч.У випадку польсько-українських історичних відносин немає ані норм, ані здорового глузду, оскільки все можна сказати і прийняти.Партія "Право і справедливість", фото: gеttyіmаgеs Зовсім не Інститут національної пам’яті. Де розташований "центр Путіна" в ПольщіЩо стосується проєкту Народної партії, уряд не зайняв позиції, оскільки, як заявив заступник міністра культури Мачей Врубел під час парламентської дискусії, "наразі вже нічого не стоїть на шляху урочистого святкування 11 липня, але Міністерство культури та національної спадщини, звичайно, не вносить поправок до цього парламентського законопроекту". Чому, можна запитати, очевидно, що влада вмила руки? Зрештою, у випадку обговорених історичних законів ми маємо справу з показовою присутністю московських фахівців."Українські" поправки до Закону про Інститут національної пам’яті були написані в інтересах Росії та її спеціальних служб. Не інакше є щодо закону, внесеного ПСЛ (Польською Селянською Партією). Войцех Чухновский заявив у "Газеті Виборчій", що в лютому комісія генерала Стружика надіслала список з 25 імен людей, що розповсюджують пропаганду Кремля в Агентстві Внутрішньої Безпеки.Зі слів його співрозмовника та члена Комісії, найважливішим джерелом пропаганди Кремля в Польщі є середовище, зосереджене навколо Видавничого Дому "Польська Думка" - "головний центр" для проросійських ініціатив у Польщі."Польська думка", перерахував співрозмовник Чухновського, має власне інтернет-телебачення, просуває там Гжегожа Брауна, закликає українців, які живуть у Польщі, щоб "поверталися додому", і розповсюджує фальшиві новини про прихильність до українців у черзі до лікаря, їх злочин і гроші, які вони отримують від держави і за які вони "не виражають вдячності".У своєму підході Європейський Союз є "тоталітарним творінням", Україна це "бандерівсько - фашистська держава", а "спеціальна операція в Україні" була спровокована американцями.Крім телеканалу "Польської думки", комісія в листі до Агентства внутрішньої безпеки назвала інші портали: Nаtіоnаlіsts.nеt, Nаtіоnаl.іnfо, krеsy.іnfо. Анонімний член Комісії заявив, що загальними цілями публікації цих ЗМІ є:• зменшення довіри до польського уряду (як попереднього, так і теперішнього);• розпад Європейського Союзу;• послаблення Заходу в цілому;• посварити Польщу з Україною.І він зробив висновок: "Цими порталами як джерелами користуються сторінки в соціальних мережах, які заражають польський публічний простір. Вони значною мірою обслуговуються спеціальними підрозділами російської армії, призначеними для підтримки фейкових сторінок".Після таких висновків експертів з російської дезінформації повинні включитися всі контрольні лампи в структурах, які дбають про безпеку держави.Вони не включилися. Навпаки, лампи, що застерігають від "центрів Путіна", згасли, натомість включилися лампи, що попереджають про "небезпеку" від України.Ексгумації йдуть добре, і ПСЛ обирає дипломата з ПНР та кореспондента з МосквиПредставником для звітності по Закону від 4 червня обрали депутата Тадеуша Самборського. У 1977 році він захистив докторську дисертацію в університеті імені Ломоносова в Москві, в 1970 -х та 1980 -х роках він був першим секретарем посольства Польської Народної Республіки у В’єтнамі та Лаосі, а потім був московським кореспондентом "Зеленого Прапора", органу Об’єднаної народної партії – партії-сателіта Польської об’єднаної робітничої партії на початку існування Польської Народної Республіки.Він двічі засідав у Сеймі від імені ПСЛ (1993-1997, 2001-2005), у 2023 році він отримав мандат від списків партії "Третій Шлях", був президентом фонду "Допомога полякам на Сході", до 2017 року він належав до керівництва Товариства "Польща - Схід" - до 1990 року Товариства польсько-радянської дружби.Самборський є постійним автором "Польських думок", він часто пише про злочини ОУН-УПА, у 2023 році він опублікував збірку своїх текстів у її видавничому будинку. "Польська Думка" - це медіа-покровитель його фестивалю.Майкл Олшевський, керівник закордонного департаменту "Виборчої", - один із небагатьох журналістів, який критично писав про закон, заявив, що "заявники з ПСЛ і "Третього Шляху" побачили шанс в антиукраїнських настроях і - як практично весь наш політичний клас - стали заручниками антиукраїнської риторики".Послідовність подій показує, що мова йде не лише про перегони, хто першим досягне союзу з Конфедерацією та Брауном. Наприкінці листопада міністри закордонних справ Польщі та України, Радослав Сікорський та Андрій Сибіга підписали декларацію, яка розблокувала питання про ексгумацію польських жертв в Україні та українських жертв у Польщі.Робоча група почала працювати під егідою міністерства культури. 24 квітня, завдяки особистому залученню прем’єр -міністра Дональда Туска та президента Володимира Зеленського, ексгумаційні роботи розпочалися в Пужниках на Тернопольщинні, завершилися в травні виявленням останків 42 поляків, убитих УПА. Прем'єр-міністр назвав цю подію "проривом".У відповідь Чарнек сказав, що прориву немає. Він стверджував, що після її прийняття "неможливо буде в Польщі під загрозою покарання прославляти УПА, бандеревців, всіх тих українських націоналістів, які вбивали наших співвітчизників 80 років тому"."Закон також покладе край цим ганебним переговорам Міністерства культури та національної спадщини з українською державою щодо можливих подальших пам’ятників УПА в Польщі", - додав він, представляючи поправку від ПіС до Закону про Інститут національної пам’яті.Здавалося б, усі розуміють, що "в нас є довоєнні часи", як зазначає Туск, і що якщо Україна потрапить під удари росіян і зраду американців, ми будемо сусідами з Росією Путіна не на ділянці 628 кілометрів (Кролівець, у російській номенклатурі Калінінград плюс Білорусь), а 1163. Можливість ведення Москвою гібридної війни від дезінформації та радіоелектронної боротьби до регулярного саботажу радикально зросте.Здоровий глузд вимагає мінімізувати все, що розділяє поляків та українців. Москва навіть не приховує, що однією з її цілей є конфлікт наших націй. Але це не так - Україна також є ворогом для численних польських політиків.Чи полегшує РSL завдання БраунуСвій проєкт Польська селянська партія (РSL) подала до маршалківської палати 25 квітня, тобто на другий день після початку ексгумації у Пужниках.Тими ж днями невідомі особи на поруйнованій могилі 62 вояків УПА на горі Монастир – також відомій як Монастир – у ґміні Горинець-Здруй встановили табличку з написом: "Спільна могила українців, членів УПА, відповідальних за терор і геноцид беззахисного польського, українського та єврейського населення. Господи Боже, змилуйся над ними і не зараховуй їм тих страшних вчинків, яких вони допустилися супроти своїх братів. "Прощення не означає забуття, але – зцілення болю"".Міністерства культури Польщі та України у спільній заяві назвали цей інцидент "свідомою провокацією, що слугує інтересам держави-агресора Росії  і має на меті зірвати конструктивний діалог, який останніми місяцями розвивається між нашими країнами".Табличку демонтували, тож Браун не зміг урочисто "відкрити" її 2 травня, як це собі планував.І можна було б відзначити невеликий поступ у розплутуванні польсько-українського вузла, якби не РSL і той спосіб, у який народники домоглися ухвалення свого проєкту.Генерал Стружик передав прем’єрові закритий звіт комісії 7 квітня, у якому містилася оцінка видання "Мyśl Роlskа" ("Польська думка") як "осередку Путіна" в Польщі, а також 50 рекомендацій щодо обмеження російського та білоруського впливу.фото: jаgіеllоnіа.оrg Чи передав глава уряду звіт Владиславу Косіняку-Камишу? Ми не знаємо, хоча це було фактично непотрібно, адже віцепрем’єр і міністр оборони делегував до комісії професора Ґжеґожа Мотику – керівника Військового історичного бюро та відомого дослідника польсько-українських відносин. Генерал Стружик кілька разів доповідав про результати роботи комісії на засіданнях уряду.Спочатку доповідачем проєкту, який підписав Косіняк-Камиш, мав стати віцеспікер Сейму Пьотр Зґожельський, який змагається у радикалізмі з Брауном щодо стигматизації українських націоналістів. Однак народний політик виявився недостатньо принциповим, і 30 травня його замінили на Самборського.Це трапилося перед другим туром президентських виборів, коли РSL сподівався на перемогу Рафала Тшасковського.Метою внесення на розгляд і проштовхування законопроєкту була не лише боротьба з антиукраїнським радикалізмом і зрив ексгумації. Йшлося також про те, щоб показати, що з "хабом Путіна" не може статися нічого поганого, незалежно від висновків комісії генерала Стружика та поточної політичної констеляції. До речі, представник "хабу" був делегований для того, щоб переконатися, що в антиукраїнському котлі під коаліцією, яка називає себе демократичною, не бракує політичних дров.Символічно, що закон про антиукраїнське національне свято був прийнятий 4 червня, в День свободи і прав людини, який відзначається в пам'ять про вибори 1989 року,  які призвели до краху комунізму в нашій країні (єдиний, хто помітив цей збіг, був Владислав Фрасинюк на шпальтах Nеwswееk) та ініціювали зміни в усьому регіоні, що незабаром привели до розпаду СРСР і становлення 15 його республік, зокрема й України, як незалежних держав.Донедавна польська влада представляла безперервність повстань за свободу і демократію в нашому регіоні як підставу для польської слави і політичної величі. Від польського Жовтня 1956 року та Угорського національного повстання, через Празьку весну, Солідарність 4 червня та Осінь народів 1989-го року до українських Майданів 2004-го та 2013-2014 років і нинішньої боротьби українців проти російських окупантів.А коли День волонтерів, які допомагають біженцям з УкраїниРозуміння цієї традиції могло б підштовхнути до заснування Дня польського волонтера в пам'ять про неймовірну солідарність, виявлену мільйонам українців після 24 лютого 2022 року. Тоді величезна частина польського населення показала здивованій Європі, що таке людська щедрість і серце і в чому проявляється дух старого континенту та його цінності.Натомість політики надірвали польську солідарність щодо України, додавши ще один ком у могилу знаменитої "лінії Ґедройця" у польській східній політиці.Інституції, такі як комісія генерала Стружика, мають пройти два випробування, щоб оцінити їхню реальну користь для безпеки держави.Першим є виявлення ворожих впливів серед попередньої влади. З цим, як видається, комісія справляється.Друге – виявлення російських та білоруських впливів серед своїх. А цим керівники держави знехтували. І менш важливо – чому: чи через підтримку коаліції заради голосів народників, чи змагання у антиукраїнстві з правими, чи відверті докори "невдячним українцям", які "не хочуть знати правду про Волинь".Значення має результат – те, що в польсько-українських відносинах ми зайшли в глухий кут.Українці вчинили мудро, коли надали кілька нових дозволів на ексгумацію, попри ворожий крок Польщі.А оскільки мости не спалено, варто шукати шляхи виходу з нинішньої ситуації.Починати варто із найголовнішого, тобто з громадської думки. Під час ексгумаційних робіт у Пужниках Кароліна Левицька в ефірі ТОК FМ розмовляла з професором Мотикою. Вона зазначила, що причиною запровадження Україною у 2017 році ембарго на ексгумаційні роботи було те, що їх проведення виявило б "ще більше полів, братських могил, наповнених кістками жертв з-поміж цивільного населення. І Києву рано чи пізно довелося б зіткнутися з цією дуже складною і темною сторінкою своєї історії".Вона додала, що, зрештою, зруйновані у 2015-2017 роках "невідомими зловмисниками" українські могили та меморіали, були незаконними.Брак знань не повинен звільняти від журналістської етики. Насправді частину руйнувань здійснили місцеві органи влади, тоді як російська агентура діяла відкрито, розміщуючи відео зі своїх дій на порталах так званої Донецької Народної Республіки. Могила на горі Монастир була впорядкована на підставі угоди Ради охорони пам’яті боротьби та мучеництва зі Спілкою українців у Польщі.Після кількарічних складних переговорів було домовлено, що на табличці з іменами з’явиться напис "загинули за вільну Україну". Головою Ради тоді був Станіслав Бронєвський, керівником "Сірих шеренг", у переговорах брав участь Світовий союз солдатів АК, зокрема середовище 27-ї Волинської дивізії.Ці люди знали події Другої світової війни з власного досвіду, їхні близькі загинули від рук українців, вони самі брали участь у польсько-українських боях. І все ж вони підтримали угоду Ради охорони пам’яті боротьби і мучеництва (RОРWіМ) зі Спілкою українців у Польщі (ЗUwР), вбачаючи в ній елемент ширшого порозуміння між поляками та українцями.Ось чому Росія та її агентура, а також проросійські та ендеківські сили роблять усе можливе, щоб могили на горі Монастир не відновили у погодженому вигляді. Кремль зацікавлений, щоб поляки і українці показали, що не здатні осмислити драматичне минуле і думати про спільне майбутнє.Дослідження професора Галагіди та неприємні факти для польських істориківКілька зауваг щодо істориків. У польській правовій системі відбувається жонглювання датами, назвами українських формувань і такими термінами, як "українські націоналісти", а також кількістю жертв. Це означає, що роль дослідників зведена до нуля, бо польська держава не зважає на їхні дискусії та висновки, проголошуючи "правду" залежно від політичних потреб.І це в контексті ситуації, коли під час підготовки до ексгумаційних робіт з'ясувалося кілька не дуже приємних для польської держави фактів.Підтвердилося, що єдині комплексні дослідження щодо ідентифікації жертв польсько-українського конфлікту 1940-х років проводить команда професора Ігоря Галагіди в Українському католицькому університеті у Львові. За 7 років роботи дослідники встановили імена понад 22 тисяч українських жертв і визначили їхню загальну кількість - понад 30 тисяч. Наразі вони працюють над ідентифікацією польських жертв.Завдяки цьому українська сторона змогла представити список із 200 населених пунктів у Польщі, у яких загинуло щонайменше 5 цивільних осіб української національності.Такого комплексного переліку для населених пунктів на території України не змогли представити ні Інститут національної пам’яті (ІРN), ні жодна з численних установ, що займаються історичною політикою.Те саме стосується кількості польських жертв і встановлення якомога більшої кількості імен.Також з'ясувалося, що, всупереч твердженням деяких істориків, політиків і журналістів, ексгумація не є способом встановлення кількості жертв та їхньої ідентифікації. Стосовно конкретних населених пунктів – це ефективний і необхідний метод, але не для всієї території, на якій у 1940-х роках розгорталася польсько-українська драма.А тому історики повинні виконати свою роботу, і село за селом, місто за містом намагатися встановити імена жертв, щоб порахувати їх з відносною точністю. Це єдиний і найнадійніший спосіб дізнатися реальну картину минулого і віддати данину пам'яті тим, хто був убитий.     В ефірі ТОК FМ професор Мотика назвав дослідників, які ставлять під сумнів польську цифру 100 тисяч, "науковими антивакцинаторами". Тому що ніхто не ставив під сумнів польські дослідження, які називають таку цифру. Слова професора мають державну вагу, адже він є найважливішою посадовою особою в історичній політиці нинішньої влади. Окрім того, що він очолює ВБГ і є членом комісії генерала Стружика, він також входить до Колегії ІНП.   Але польська історіографія досі оперує оцінками, за якими кількість розстріляних обчислюється десятками тисяч людей, хоча минуло достатньо часу для ретельного дослідження цього питання.Маючи певні знання про літературу на цю тему, польські, українські, радянські та німецькі документи, а також про часткові результати ідентифікації польських жертв, я можу дати дружню пораду. Історики зроблять суспільству послугу, коли почнуть готувати громадян до сприйняття інформації про те, що польських жертв було незрівнянно менше, ніж загальноприйняті 100 тисяч.Що не применшує значення того факту, що жертв було десятки тисяч, і що кожна з них заслуговує на поховання, відновлення імені й прізвища і пам'ять.І на завершення кілька слів до службовців із ліквідації загроз для безпеки Польщі. У гучному інтерв'ю Донати Субботко "Росія вже тут" генерал Пьотр Питель, голова Служби військової контррозвідки у 2014-2015 роках, заявив, що "все, що сталося в Польщі після 2015 року, відповідає російським інтересам". І що польські служби залишили державу "голою і незахищеною" перед обличчям російської загрози.Через півтора року після того, як колеги генерала повернулися до виконання службових обов'язків, доводиться констатувати, що у сфері впливу Росії на польсько-українські відносини такий стан справ зберігається і сьогодні.
we.ua - Чому в справі польсько-української історії весь Сейм голосував на догоду Росії
КоментаріUA on society.comments.ua
30 червня: яке сьогодні церковне свято в Україні за новим календарем
Сьогодні православні християни моляться до святих мучеників Мануїла, Савела та Ісмаїла
we.ua - 30 червня: яке сьогодні церковне свято в Україні за новим календарем
24 Канал on 24tv.ua
Яке церковне свято у понеділок, 30 червня: чому сьогодні не можна лихословити
30 червня віряни вшановують Собор славних і всехвальних дванадцяти апостолів. Вони були найближчими учнями Ісуса Христа, які проповідували в усьому світі. Повний текст новини
we.ua - Яке церковне свято у понеділок, 30 червня: чому сьогодні не можна лихословити
Главком on glavcom.ua
30 червня: яке сьогодні свято, прикмети та заборони
Сьогодні не можна брати до рук гральні карти
we.ua - 30 червня: яке сьогодні свято, прикмети та заборони
24 Канал on 24tv.ua
29 червня – яке церковне свято: чому сьогодні не можна шити й в'язати
29 червня віряни вшановують пам'ять святих Петра й Павла. Вони вважаються одними з найважливіших апостолів християнства. Повний текст новини
we.ua - 29 червня – яке церковне свято: чому сьогодні не можна шити й в'язати
Sprava Hromad on we.ua
Public organization «Sprava Hromad»
The Mission of «Sprava Hromad»is the support of our army. The key to victory at the front is the support of the army in the rear! Now again, as in 2014, the army needs our unity in matters of aid!Starting with basic things like clothing, and ending with high-precision equipment, such as optical-radio-electronic surveillance complexes, our community buys and supplies the troops with everything they need, which forms a new, more advanced army! In this process, we, Public Affairs, take over all the routine processes from "understanding what the military needs to beat the enemy" and ending with handing him the keys to the dream equipment! However, we can overcome this path only under one condition: only together with you!
we.ua - Public organization «Sprava Hromad»
КоментаріUA on society.comments.ua
29 червня: яке сьогодні церковне свято та що можна й не можна робити в цей день
Що в жодному разі не можна робити 29 червня у церковне свято Петра і Павла.
we.ua - 29 червня: яке сьогодні церковне свято та що можна й не можна робити в цей день
Еспресо on espreso.tv
День Конституції України: історія та запровадження свята
Це свято символізує прийняття Основного Закону держави, який визначає базові права та обов'язки громадян, структуру влади та правову систему країни.Ухвалення КонституціїДень Конституції України був офіційно встановлений 28 червня 1996 року, коли Верховна Рада України прийняла нову Конституцію незалежної України. Цей документ став правовою основою для розбудови демократичної, правової держави та гарантом суверенітету і територіальної цілісності України. Процес розробки та прийняття Конституції був непростим і тривалим, включав численні дискусії та компроміси, проте результатом стала Конституція, яка відповідала демократичним стандартам, забезпечувала права і свободи кожного громадянина.Цікавим є той факт, що міжнародне співтовариство не просто схвалило Конституцію України, а визнало її однією з найбільш демократичних у світі.Конституція України складається з 15 розділів та 161 статті. Вона визначає основні принципи державного устрою. Документ гарантує громадянам України рівні права та свободи, включно з правом на життя, свободою, особистою недоторканністю, свободою слова та зібрань, правом на працю та освіту.Україна визначається як суверенна, незалежна, демократична, соціальна та правова держава. Саме ці слова зазначені у першій статті, адже дані принципи забезпечують стабільність, справедливість та добробут у країні.В Основному Законі закріплене лише одне державне свято - День Конституції України.Історичні корені та значення КонституціїКонституція України є основою правової системи та гарантом стабільності й порядку в державі. Вона закріплює принципи демократії, верховенства права, поділу влади та дотримання прав людини. Конституція також визначає основні напрямки внутрішньої та зовнішньої політики України, забезпечуючи курс на європейську інтеграцію та розвиток демократичних інститутів.Важливо зазначити, що у 1710 році з'явилась Конституція Пилипа Орлика, також відома як "Пакти і Конституції прав і вольностей Війська Запорозького". Цей документ є надзвичайно важливим в історії українського державотворення.Вона вважається однією із перших конституцій у світі, яка передбачала розподіл влади на законодавчу, виконавчу і судову гілки. Крім того, обмежувала владу гетьмана та відстоювала інтереси запорізьких козаків.Фото: рrеsіdеnt.gоv.uаДруга Конституція України була ухвалена у 1918 році Центральною Радою УНР, є важливим історичним документом, який заклав основи державності в Україні. Цей документ, який розроблявся під керівництвом Михайла Грушевського, проголошував незалежність Української Народної Республіки (УНР) і містив багато прогресивних положень для свого часу. Попри те, що ця Конституція була затверджена Центральною Радою, вона не встигла набути чинності через події німецької окупації України та зміни політичної ситуації. Цей документ залишається важливим свідченням прагнення українського народу до незалежності і демократичного розвитку, а також є значущим етапом в історії українського конституціоналізму. Також існувала Тимчасова конституція ЗУНР та Тимчасова Конституція Карпатської України.За часів, коли Україна входила до складу Радянського Союзу, була прийнята Конституція Української РСР, яка зазнавала змін. Однак, остаточний варіант Основного Закону був прийнятий лише тоді, коли наша держава здобула незалежність. Лише 28 червня 1996 року о 9:18 ранку, після майже безперервної добової сесії, Верховна Рада ввела в дію чинну сьогодні Конституцію.День Конституції – це державне свято, яке цьогоріч припадає на суботу. У мирний час українці мали б додатковий вихідний з нагоди свята у понеділок. Однак наразі в Україні діє воєнний стан, під час якого додаткові вихідні не надаються. 
we.ua - День Конституції України: історія та запровадження свята
24 Канал on 24tv.ua
Яке церковне свято у суботу, 28 червня: чому сьогодні не можна йти в ліс наодинці
28 червня віряни вшановують перенесення мощей святих безсрібників Кира та Івана. Вони зцілювали вірян за допомогою молитви, але загинули через відданість християнству. Повний текст новини
we.ua - Яке церковне свято у суботу, 28 червня: чому сьогодні не можна йти в ліс наодинці
Главком on glavcom.ua
28 червня: яке сьогодні свято, традиції та заборони
Сьогодні не можна нічого садити на городі, інакше урожай не зійде
we.ua - 28 червня: яке сьогодні свято, традиції та заборони
КоментаріUA on society.comments.ua
27 червня: який сьогодні день та чому треба утриматися від важкої їжі
Яке сьогодні церковне свято в Україні – заборони та традиції
we.ua - 27 червня: який сьогодні день та чому треба утриматися від важкої їжі
24 Канал on 24tv.ua
27 червня – яке церковне свято: чому сьогодні не можна вирушати в далекі подорожі
27 червня віряни вшановують пам'ять преподобного Самсона. Він віддано служив Господу та допомагав людям. Повний текст новини
we.ua - 27 червня – яке церковне свято: чому сьогодні не можна вирушати в далекі подорожі
Главком on glavcom.ua
27 червня: яке сьогодні свято, традиції та заборони
Сьогодні заборонено переїжджати чи вирушати у далеку дорогу
we.ua - 27 червня: яке сьогодні свято, традиції та заборони
24 Канал on 24tv.ua
Яке церковне свято у четвер, 26 червня: чому сьогодні не можна одружуватися та вінчатися
26 червня віряни вшановують пам'ять преподобного Давида Солунського. Він був відомим подвижником, який все своє життя присвятив Богові. Повний текст новини
we.ua - Яке церковне свято у четвер, 26 червня: чому сьогодні не можна одружуватися та вінчатися
Gazeta.ua on gazeta.ua
Що не можна робити сьогодні, щоб не втратити найцінніше: заборони та прикмети дня
26 червня віряни згадують преподобного Давида, що в Солуні. Давид народився в Месопотамії і від юних років присвятив своє життя служінню Богу. Він вирішив стати монахом і вступив до одного з монастирів у Солуні (нинішній Салоніки, Греція). Давид прийняв постриг та розпочав своє подвижницьке життя, яке характеризувалося суворим аскетизмом та молитвою. Одним із найбільш відомих подвигів преподобного Давида було стовпництво - форма аскетичного життя, коли монах проводить час на стовпі, піддаючи себе суворим умовам погоди і ізоляції. Давид провів на стовпі більше трьох років, постійно молячись і медитуючи. Цей подвиг привернув до нього багатьох учнів і шанувальників. Преподобний Давид Солунський відомий своїми численними чудесами. Він допомагав хворим, робив різні зцілення і був обдарований даром прозорливості. Люди з усього регіону приходили до нього за порадами та допомогою, і Давид ніколи не відмовлявся допомогти тим, хто потребував. Преподобний Давид помер близько 540 року, але його духовна спадщина та дива продовжували жити. Його мощі зберігалися в монастирі, і численні паломники приходили до його могили, щоб віддати шану і попросити про заступництво. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Які ікони мають бути у домі: відповідь священника 26 червня - день пам'яті мученика Володимира Прийми. Володимир Прийма народився 17 липня 1906 року в селі Страдч, що на Львівщині, на Заході України. Він походив із простої селянської родини і з раннього віку проявив великий інтерес до релігії та духовного життя. З часом він вирішив присвятити своє життя служінню Богу і став католицьким священиком. Після закінчення духовної семінарії Володимир Прийма був висвячений на священика та призначений на парафію в рідному селі Страдч. Він служив у місцевій церкві Успіння Пресвятої Богородиці, де старанно виконував свої обов'язки, проповідував, сповідав і допомагав своїм парафіянам. Його щирість, доброта і відданість своїй пастві швидко зробили його улюбленцем місцевої громади. Під час Другої світової війни, у червні 1941 року, Захід України був окупований німецькими військами. Володимир Прийма, незважаючи на небезпеку, продовжував виконувати свої священичі обов'язки, допомагав переслідуваним і підтримував своїх парафіян у цей важкий час. 26 червня 1941 року він був заарештований німецькими солдатами разом із своїм співслужителем, о. Миколою Конрадом, під час виконання пастирських обов'язків. Їх було жорстоко закатовано і вбито в лісі неподалік від села Страдч. Володимира Прийму поховали на місцевому цвинтарі, і його могила швидко стала місцем паломництва для багатьох віруючих. 2001 року під час візиту до України папа Іван Павло ІІ проголосив Володимира Прийму блаженним мучеником. Цей акт канонізації став великим визнанням його самопожертви і вірності вірі. Прикмети Спекотний день - прохолода прийде лише в вересні. Посуха - восени буде мало грибів. Дощить - така погода затягнеться до осені. Що не можна робити Не можна просити дати гроші в борг, інакше ви не зможете їх віддати і посваритесь з людиною. Не варто приміряти чужі прикраси, тому що вони принесуть в ваше життя біди. Заборонено сварити домашніх тварин - загубите найцінніше, а саме родинне щастя. 29 червня українці відзначають Петра і Павла. Це свято є одним із найважливіших у літньому церковному календарі. День Петра і Павла традиційно настає після завершення Петрового посту - періоду духовного очищення, який розпочинається через тиждень по Святій Трійці з 16 червня і завершується 28 червня. Цей день слід присвятити молитві, добрим справам і духовному очищенні.
we.ua - Що не можна робити сьогодні, щоб не втратити найцінніше: заборони та прикмети дня
Главком on glavcom.ua
26 червня: яке сьогодні свято, традиції та заборони
Сьогодні заборонено ділитися радощами з іншими людьми
we.ua - 26 червня: яке сьогодні свято, традиції та заборони
КоментаріUA on society.comments.ua
25 червня в Україні: яке сьогодні релігійне свято, заборони та традиції
Релігійне свято в Україні 25 червня: традиції та заборони цього дня
we.ua - 25 червня в Україні: яке сьогодні релігійне свято, заборони та традиції
24 Канал on 24tv.ua
25 червня – яке церковне свято: чому сьогодні не можна займатися важкою фізичною працею
25 червня віряни вшановують пам'ять святої преподобномучениці Февронії. Вона загинула через відданість Богу. Повний текст новини
we.ua - 25 червня – яке церковне свято: чому сьогодні не можна займатися важкою фізичною працею
Апостроф on apostrophe.ua
Зробіть собі оберіг з цілющих трав: яке свято 25 червня і чому сьогодні не можна купатися
У середу, 25 червня, за новим церковним календарем православні віряни вшановують преподобну мученицю Февронію, а також звертаються до чудотворної ікони Божої Матері "Визволителька". В народі цей день називали Февронії Росниці, вважається, що зібрані сьогодні трави мають цілющу силу і з них можна робити потужні обереги.
we.ua - Зробіть собі оберіг з цілющих трав: яке свято 25 червня і чому сьогодні не можна купатися
Главком on glavcom.ua
25 червня: яке сьогодні свято, традиції та заборони
Сьогодні заборонено давати у борг гроші
we.ua - 25 червня: яке сьогодні свято, традиції та заборони
24 Канал on 24tv.ua
Яке церковне свято у вівторок, 24 червня: чому сьогодні не можна підходити до водойм
24 червня віряни відзначають Різдво Івана Предтечі. Це свято вшановує народження одного з найважливіших пророків у християнстві, який передбачив пришестя Ісуса Христа й охрестив Його у водах Йордану. Повний текст новини
we.ua - Яке церковне свято у вівторок, 24 червня: чому сьогодні не можна підходити до водойм
Last comments

What is wrong with this post?

Captcha code

By clicking the "Register" button, you agree with the Public Offer and our Vision of the Rules