Search trend "Бюджет"

Франція протягом наступних двох років виділить 6,5 млрд додаткових коштів на зміцнення оборони. Таке рішення ухвалено на тлі посилення глобальних загроз, зокрема з боку Росії, а також через зростання ризиків, пов'язаних із поширенням ядерної зброї, тероризмом і кіберзагрозами. Про це заявив президент Франції Еммануель Макрон під час виступу, повідомляє Аssосіаtеd Рrеss. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Макрон анонсував швидке розгортання міжнародного контингенту після перемир'я з РФ За словами глави держави, до 2027 року французький оборонний бюджет зросте до 64 млрд ($74,8 млрд), що удвічі більше, ніж у 2017-му. Він наголосив, що нація має мобілізуватись для зміцнення європейської безпеки та продовжувати підтримку України, яка вже понад два роки протистоїть повномасштабному вторгненню РФ. "З 1945 року свобода ще ніколи не перебувала під такою серйозною загрозою. Ми бачимо повернення ядерного шантажу та розпалювання масштабних конфліктів. Щоб залишатися вільними у цьому світі, ми маємо викликати повагу і страх. А для цього - бути сильними", - наголосив Макрон. Президент також зауважив, що Франція здатна одночасно нарощувати обороноздатність і скорочувати державний борг. При цьому він визнав, що ухвалене рішення викликає політичні суперечки: якщо праві та консервативні партії підтримують зміцнення армії, то ліві сили критикують уряд за скорочення соціальних витрат на користь військових. Раніше президент Франції Емманюель Макрон заявив, що європейці ніколи не відмовляться від підтримки України, адже на кону стоїть європейська безпека. "В Україні на карту поставлені стабільність Європи і мир, якими останні десятиліття насолоджуються покоління", - заявив він. В останні кілька років союзники наполегливо працювали, щоб підтримати український народ, допомагаючи йому чинити опір, підкреслив він.

Президент Емманюель Макрон заявив, що Франція до 2027 року збільшить оборонні витрати до 64 мільярдів євро (75 мільярдів доларів), щоб протидіяти зростанню загроз свободі в Європі та ризику відкритої війни в найближчі роки.

Президент Франції Еммануель Макрон оголосив про збільшення військових витрат у неділю у своєму зверненні. Європа перебуває в небезпеці через війну Росії в Україні, сказав Макрон

Президент Еммануель Макрон говорить про безпрецедентні загрози безпеці країни - це загроза з боку Росії, поширення ядерної зброї, тероризм і кібер-атаки.

Таку думку висловив експерт Української асоціації китаєзнавців, доцент кафедри міжнародних відносин Національного університету "Києво-Могилянська академія" Дмитро Єфремов в етері Еспресо."Сполученим Штатам з Китаєм не вдалося зіграти в ту гру, в яку вони грали з іншими країнами, меншими за розмірами їхніх економіки та економічного торговельного потенціалу. Китай по суті виявився рівним Сполученим Штатам суперником. Він зумів захистити свої національні інтереси. Загалом переговори тривають, вони були винесені в окремий трек. І як вони будуть завершені, поки ще незрозуміло. Але Китай продемонстрував свою резистентність. Свою готовність тримати удар і готовність до ескалації, тому зі Сполученим Штатам загалом довелося піти на, скажімо, певний діалог, а не тиснути в односторонньому порядку. Так, як Сполучені Штати роблять з багатьма іншими країнами, починаючи від Бразилії і от зараз ми маємо інформацію, що навіть щодо Європейського Союзу плануються також додаткові тарифи", - розповів він.Дмитро Єфремов зауважив, що у Китаю є інструменти впливу на Сполучені Штати Америки, ці інструменти пов'язані перш за все з тим, що Китай зокрема є монополістом у міжнародній торгівлі рідкоземельними металами."У Китаю є інструменти, щоб впливати на Вашингтон і ці інструменти пов'язані в першу чергу з тим, що Китай є монополістом у міжнародній торгівлі рідкоземельними металами, а також деякими продуктами, які є напівфабрикатами для сучасної електроніки. Вони представляють собою магніти, деякі інші комплектуючі. Вони також активно впливають на виробництво мікросхем. І хоча Сполучені Штати пробують блокувати розвиток ось цієї програми, пов'язаної з мікросхемами, з чипами в Китаї, поки що результат доволі обмежений. І Китай докладає максимальних зусиль для того, щоб наздогнати Сполучені Штати. Отже, у Китаю більш-менш зберігається важіль тиску на Сполучені Штати, з боку Сполучених Штатів такі важелі, такі засоби тиску на Китай доволі обмежені. Є тарифи, але поки що Трамп сам стосовно Китаю, або, скажімо, на китайському треку продемонстрував певну непослідовність. І під впливом скоріш за все це американського правового лобі або торговельного лобі був змушений пом'якшити свою позицію і погодитися на більш-менш збалансовані і еквівалентні переговори. От зараз ми їх і спостерігаємо", - зазначив експерт-міжнародник.Результати митної політики Потік розпоряджень Трампа про нові мита, який триває відтоді, як він повернувся до Білого дому, почав приносити десятки мільярдів доларів на місяць доходу в бюджет Сполучених Штатів. За даними Мінфіну США, оприлюдненими в п’ятницю, надходження від мит перевищили 100 мільярдів доларів у федеральному бюджетному році, що триває до червня.Раніше цього тижня Дональд Трамп оголосив про запровадження 50% мита на мідь, яке набуде чинності 1 серпня.Також американський лідер заявив, що США запровадять 50% мита на весь імпорт з Бразилії. 12 липня 2025 року президент США Дональд Трамп запровадив 30-відсоткові мита на імпорт із Мексики та Європейського Союзу. Вони набудуть чинності 1 серпня.

Важко розібратися, якою є остання позиція Дональда Трампа – він знову вкотре все переграв. Тепер він каже, що Путін його дурить, і, можливо, навіть готовий посилити американську допомогу. Це у президента США такі тактичні рішення чи він всерйоз утомився від путінської брехні?Важко сказати напевно, що планує президент Трамп, але його заява на засіданні кабінету міністрів була недвозначною: президент Путін обманював його впродовж останніх тижнів і місяців, і тепер Трамп це розуміє. Путін не хоче припинення вогню, не хоче завершення війни. Він прагне поразки України. Якщо Трамп це усвідомив і його радники говорять йому правду, це може стати підставою для нових поставок озброєння.Слід уважно стежити, про які саме системи йдеться. Найімовірніше, це буде протиповітряна оборона – наприклад, комплекси "Патріот" та інше подібне обладнання. Інший важливий момент, за яким слід уважно стежити, чи дозволить президент Трамп продаж американської зброї Україні. Третій ключовий аспект – питання санкцій. Наразі значний пакет обмежень очікує на розгляд у Конгресі США, і для подальшого просування потрібна підтримка президента Трампа. Як кажуть англійці, справжня цінність пудингу – коли його з’їдять. Тож доведеться дочекатися не слів, а конкретних дій з боку Трампа.Так, це важливо, але ми свого часу чекали, що американські і європейські санкції зможуть знищити російську економіку. Удар був потужний, але це не зупинило Путіна від продовження найкривавішої війни в Європі після Другої світової. У Кремлі бояться Трампа й додаткових санкційних пакетів? Чи в Кремлі вже готуються до цього, адже співпраця Москви й Пекіна є потужною і, можливо, лише посилюється?Гадаю, Кремль серйозно наляканий. Якщо буде ухвалено справжній пакет жорстких санкцій, який справді скоротить доходи Росії від експорту нафти, особливо якщо обмеження торкнуться третіх країн, таких як Китай, Індія та інші імпортери російської нафти, це може стати поворотною точкою.Саме продаж нафти за кордон живить цю війну. Це потрібно зупинити. Один із внесків НАТО нині полягає в тому, щоб заважати тіньовому флоту перевозити російську нафту через Балтійське море.Утім, є й інші способи впливу, і багато з них уже включено до двопартійного пакета санкцій, який має широку підтримку і в Сенаті, і в Палаті представників США.Путін, без сумніву, дуже стурбований можливістю запровадження цих санкцій, але його стримує невизначеність щодо Трампа. І саме ця непередбачуваність, на мою думку, лише підсилює страх Кремля.Російська економіка слабшає. Попри заяви про стійкість, реальність інша: значну частину цивільного сектора переорієнтовано на виробництво зброї, а державні кошти спрямовуються на виплати мобілізованим. І все ж система вже розхитується. До кінця цього року або на початку наступного російська економіка може опинитися в критичному стані.Росіяни почали погрожувати країнам Балтії, вимагаючи демілітаризації Литви, Латвії, Естонії. Тобто Путін не виглядає людиною, яка готова до перемовин. Які задачі він хоче вирішити за допомогою війни?Президент Путін втягнув Росію в надто багато конфліктів одночасно. Зростає напруженість на кордоні з Азербайджаном, де вже помічено розгортання російських військ. Ускладнюються відносини з країнами Балтії та Фінляндією. І все це на тлі повномасштабної війни проти України, у якій Росія вже втратила понад мільйон солдатів убитими або пораненими.Росія надміру розтягує власні ресурси. Її керівництво й досі вважає державу великою силою, спадкоємицею Радянського Союзу. Однак ми добре пам’ятаємо, як закінчилася історія СРСР, коли він перевантажив себе глобальними амбіціями. Складається враження, що Росія сьогодні перебуває в такій же пастці.Коли ведмідь помирає, тоді він ричить найгучніше і поводиться найагресивніше. Путін очевидно прагне зберегти довічну владу. Однак дедалі більше з’являється ознак внутрішньої боротьби та чисток у російській політичній системі. Смерть міністра транспорту, чи то самогубство, чи вбивство, викликає серйозне занепокоєння. Це перший випадок загибелі міністра за таких обставин, і він навіює асоціації зі сталінськими часами. Під посилений тиск потрапили й олігархи, їх змушують віддавати значні суми державі, оскільки бюджет стикається з глибоким дефіцитом.Резервний фонд країни стрімко виснажується і очікується, що його буде вичерпано вже до кінця цього або на початку наступного року.Якщо скласти всі ці фактори докупи, видно, що російська економіка і система влади поступово розвалюються. Не варто зважати на офіційні заяви, слід уважно стежити за тим, що відбувається всередині самої Росії.Росіяни кажуть, що готові воювати 20 років, та зрозуміло, що це блеф. Багато чого залежить від активності колективного Заходу, від Америки. З іншого боку, США демонструють, що вони не можуть гарантувати стабільність усього світу, Дональд Трамп хоче змінити нинішній статус США як глобального поліцейського. Наскільки довго триватиме російська агресія проти України?Хочу сказати кілька слів про президента Трампа. Він прагне, щоб його вважали великим миротворцем. Президент Зеленський зробив важливі кроки, не поступаючись принципами, а намагаючись допомогти Трампу досягти припинення вогню як початку шляху до тривалого миру.Однак, як стало зрозуміло під час нещодавнього засідання кабінету міністрів, Трамп дедалі більше розчаровується в Путіні. Той повторює, що хоче миру і припинення вогню, але не надає жодних реальних доказів на підтвердження своїх слів.Якщо уважно слухати, навіть не читаючи між рядків, стає ясно, що російське керівництво не має наміру зупинятися. Вони продовжать війну, поки не досягнуть своїх цілей. А ці цілі полягають у поваленні українського уряду, встановленні контролю над українською державою і, зрештою, у перетворенні кожного українця на росіянина. Такі амбіції переслідувалися ними протягом століть.Що стосується термінів, то час точно не на боці Росії. З економічної, демографічної, міжнародної, дипломатичної та військової точок зору, особливо в умовах активного зміцнення європейської обороноздатності, Росія стикається з усе більшими труднощами. Німеччина вперше заявила про готовність витрачати понад 2% ВВП на оборону і активно нарощує виробництво зброї. Інші європейські члени НАТО також зобов’язалися підвищити оборонні витрати.У найближчі один-три роки Європа стане набагато сильнішою і буде краще підготовленою до довгострокової підтримки України.Водночас варто не забувати про те, чого вже досягла Україна. Ми часто зосереджуємо увагу на західній допомозі, але саме Україна сьогодні є світовим лідером у виробництві безпілотників і веденні бойових дій з їх використанням. Вона формує стандарти сучасної війни і може навчити цього НАТО та інші західні країни. Крім того, Україна активно відновлює і розбудовує власну оборонну промисловість.Усе це свідчить про очевидне: час грає на боці України. Росія ж його стрімко втрачає.Український спротив російській агресії – це світове диво, і досвід цієї війни напевне вивчають у світі. Але водночас ми потребуємо ресурсів, тому що в росіян їх більше. Відповідно, потрібна активність наших друзів (я їх не називаю союзниками, тому що союзники мають залучати військових для підтримки). Готовність європейців воювати залишається на рівні бюджетів чи вона відчувається? Україна показала, як вона збирає дрони, атакує стратегічні об’єкти ворога, витримує російські удари по наших містах. Наскільки серйозно готові діяти європейці і американці, де ті червоні лінії, які їх спонукають до дій?Готовність воювати стає зрозумілою лише тоді, коли починається війна. Чи були українці повністю готові, коли Росія вторглася? Ні, але вони швидко навчилися. Вони зрозуміли, з ким мають справу, і дуже швидко опанували реальність сучасної війни.Те саме стосується можливого нападу на країни Балтії чи Польщу. Навіть якщо вони не матимуть повної військової підготовки, у момент, коли постає загроза самому існуванню, люди чинять опір.Війна – це не лише про зброю. Це насамперед про моральну стійкість, рішучість і силу волі. А ці якості особливо сильні в Балтійських державах, Польщі, Фінляндії та інших країнах регіону. Західна Європа ніколи не відчувала такої загрози з боку Росії, як Центральна Європа – ні в минулому, ні тепер. Тому запитання про їхню готовність воювати і про те, що для них означає війна, – це зовсім різні речі..Якщо Росія нападе на будь-яку з країн Балтії, ми очікуємо, що Захід, зокрема Німеччина, Франція, Велика Британія, Італія, скандинавські держави та інші, надасть допомогу. Члени НАТО відповідно до статті 5 мають зобов’язання підтримати союзника у разі нападу з боку зовнішнього агресора. Що саме це означатиме на практиці, напевно не знає ніхто.Однак те, що ці країни активно зміцнюють свою оборону, проводять логістичну підготовку, нарощують закупівлі зброї та збільшують чисельність армій, є ознакою серйозного зрушення. Заяви міністрів оборони Німеччини, Данії та інших країн свідчать про те, що вони серйозно розглядають можливість війни з Росією і готуються до неї. Вони нарешті починають усвідомлювати, що Росія – це реальна загроза. Загроза стабільності й безпеці всієї Європи. І сьогодні саме Україна стримує цю загрозу, фактично захищаючи Європу від російської агресії.Під час Другої світової війни щодо Польщі було здійснено два акти зради з  боку союзників – був такий період, який отримав назву "Дивна війна", коли Франція і Велика Британія підтримали Польщу, що зазнала нападу Німеччини і Радянського союзу. Але Франція і Велика Британія були занадто пасивними. Згодом була друга зрада – "Ялта" і попередні зустрічі й домовленості між американським президентом, британським прем’єром і російським диктатором Сталіним.Сподіваюся, що подібний поганий сценарій ніколи з нами не станеться. Які ви бачите ризики того, що Трамп може укласти не надто приємну угоду за нашими плечима?Ми справді ставили собі це запитання: чи прагне президент Трамп до формування нових сфер впливу? Тобто чи готовий він погодитися на те, щоб Москва встановила контроль над сусідніми країнами і частинами Євразії, у той час як Сполучені Штати зосередяться лише на Західній півкулі, за логікою так званих полюсів сили, яку в 1990-х роках просували Примаков та інші російські стратеги? Це можливо. Втім не схоже, що у президента Трампа є послідовна і цілісна стратегія.Найважливіше, що потрібно розуміти про Трампа, – він поважає не стільки держави, скільки лідерів, яких вважає сильними. Коли він бачить сильного лідера, як це було у випадку з Путіним, він схильний шукати контакт, укладати угоди, робити поступки. Якщо ж він бачить слабкість або поразку, то дуже швидко змінює ставлення і переходить на інший бік.Тобто Трамп може міркувати так: чому мені пропонують угоду, якщо ви у слабшій позиції? Він уже говорив президенту Зеленському, що Україна не має карт, але це не відповідає дійсності. Україна має багато сильних аргументів і повинна чітко їх озвучувати.Натомість у Росії ці аргументи стрімко зникають. І, схоже, в оточенні Трампа це починають усвідомлювати.Ви згадали “Дивну війну” на початку Другої світової, коли Німеччина вторглася в Польщу, а також Ялтинську конференцію. І все ж тоді були зовсім інші обставини. Радянський Союз перебував на піку сили, його вважали ключовим союзником у перемозі над нацистською Німеччиною. На Заході переважала думка, що СРСР має бути винагороджений за свій внесок і жертви у спільній боротьбі. Сьогодні ситуація зовсім інша. Росія більше не сприймається як союзник і не розглядається як партнер. Її бачать агресором. Більше немає ілюзій про спільну мету чи спільну справу. Саме тому побоювання нової зради України або країн Центральної та Східної Європи, на мою думку, перебільшені.Водночас, звертаючись до історії, потрібно визнати: Україну вже зраджували. Після Першої світової війни, коли була проголошена незалежна українська держава, вона не отримала реальної підтримки з боку Заходу. Часткова допомога дісталась Польщі, але Україна залишилася сам на сам із більшовиками. Отже, в історії не лише Польща зазнавала зрад. Україна також пережила свою зраду.Стосовно польсько-більшовицької війни можна згадати 1920 рік, коли, зокрема і за участі українських військ під проводом полковника Безручка, вдалося зупинити більшовицькій наступ на Польщі: більшовики були готові домовлятися, коли їхні війська були розгромлені під Варшавою.Але зараз інша війна – без кавалерії, але з дронами. Водночас росіяни вчаться, і китайці також, і рівень боєздатності російської армії з використанням новітніх технологій суттєво зріс порівняно з початком повномасштабного вторгнення.Кожна армія змінюється і адаптується в ході війни, особливо коли йдеться про виживання і захист власних сил. Багато технологій, необхідних для такої адаптації, надходить із Китаю. Китай не прагне відкрито втручатися у війну проти України, оскільки не хоче загострювати відносини зі Сполученими Штатами. Проте китайські технології, прямо або через посередників, потрапляють до Росії і використовуються, зокрема, для виробництва безпілотників.Справжнє питання полягає у змаганні за перевагу. Нещодавно у західних медіа та серед українських аналітиків з’явилося кілька змістовних публікацій, які показують, що саме Україна наразі лідирує у сфері безпілотних технологій. Її здатність до адаптації значно вища, ніж у Росії.Головне, на чому я хочу наголосити, це те, що коли ресурси Росії почнуть вичерпуватися, а санкції стануть жорсткішими, як нині вимагають багато сенаторів США після заяв президента Трампа, Росія почне зазнавати серйозних втрат і тиску. Росія більше не зможе підтримувати той рівень технологічного розвитку й адаптації до бойових дій, який їй вдавалося утримувати раніше. Водночас Україна має реальний потенціал для подальшого прогресу, значною мірою завдяки постійній підтримці з боку Заходу. Саме зараз настав момент, коли європейська оборонна промисловість має прискорити свої зусилля. Потрібно зосередитися не лише на виробництві танків і літаків, а й на створенні сучасних безпілотників, інвестуванні в засоби радіоелектронної боротьби та вирішенні інших критично важливих завдань, до яких Захід виявився недостатньо готовим. Україна сьогодні перебуває на передовій сучасної війни. Вона є авангардом. Однак щоб залишатися попереду, їй потрібні ресурси й тісна співпраця з європейською та американською оборонними промисловостями.Несподіваний приклад для Кремля. Ізраїлю вдалося знищити систему ППО Ірану: десь 200 ізраїльських літаків виробляли в іранському небі все що хотіли, потім долучилася американська стратегічна авіація і завдала потужних ударів по шахтах, де збагачували уран. У Москві на цей виклик не відповіли. Китай і  Москва висловили занепокоєння й рішучу незгоду, але не підтримали свого стратегічного союзника, Іран. У них немає сил і ресурсів чи вони чогось чекають і готуються до якоїсь відповіді?Насамперед слід пам’ятати, що Ізраїль був близьким союзником Сполучених Штатів протягом десятиліть – практично від моменту свого заснування наприкінці 1940-х років. Це принципово інша ситуація, ніж в України, яка тривалий час залишалась частиною Радянського Союзу.Навіть після здобуття незалежності Україна не обрала чіткого курсу на вступ до НАТО. У 1990-х і на початку 2000-х я працював із представниками українського уряду і заохочував їх добиватися отримання Плану дій щодо членства в Альянсі. Це могло б убезпечити країну від майбутньої російської агресії. На жаль, тоді не було достатньо політичної волі та далекоглядності. Це перший момент, який важливо враховувати у порівнянні з Ізраїлем. Другий важливий момент – Ізраїль продемонстрував неефективність російських систем протиповітряної оборони, зокрема тих, що перебувають в Ірані. Це матиме серйозні наслідки для російського оборонного експорту. Виникає очевидне запитання: навіщо купувати російські системи, якщо вони не здатні захистити стратегічні об'єкти? І нарешті, третій аспект. Американські удари по іранських ядерних об’єктах і відсутність будь-якої реакції з боку Росії свідчать про те, що Москва уникає прямої конфронтації з Вашингтоном. Це показує, що попри риторику, Росія побоюється відкритого зіткнення зі США.На жаль, деякі лідери досі вважають, що не варто провокувати Росію, аби не втягнутися у повномасштабну війну за Україну чи інші території. Але правда в тому, що саме Росія боїться сили Сполучених Штатів і навряд чи стане на захист навіть власного союзника, такого як Іран. Формально він може вважатися союзником, але на практиці Росія не має жодного справжнього союзника.Її зв’язки з іншими країнами - це радше тимчасові домовленості, продиктовані вигодою. Відносини з Китаєм або Північною Кореєю мають паразитичний характер. Це не альянси, здатні витримати серйозну кризу. Ні Китай не прийде на допомогу Росії, ні сама Росія не ризикне втручатися заради так званих партнерів. Нещодавно я говорив з колишнім командувачем американських військ на європейському континенті генералом Веслі Кларком. Він сказав, що, крім війни на Донбасі, росіяни хотіли б розгорнути іншу стратегічну операцію – на півдні. На його думку, плани росіян не змінилися: вони хочуть просуватися в напрямку Одеси, тому вважають, що війна може затягнутися.Водночас має бути план перемоги в наших західних партнерів. Чекати, що Путін опиниться в мавзолеї й тоді все зміниться, – це не план. Чи є у вас відчуття, що є чіткий західний план, як перемагати Росію?Що ж, це слушне зауваження.Я не вважаю, що головна проблема полягала в тому, що Захід не мав плану перемоги від початку війни. Проблема радше в тому, що так і не було чітко визначено, що саме вважати перемогою.Для мене перемога – це повне звільнення всієї української території, включно з Кримом. Доти, доки російські війська залишаються хоча б на одному клаптику міжнародно визнаної української землі, війна не завершена, а перемога – не досягнута.Можливі тимчасові або поступові перемоги, кроки вперед на шляху до остаточної мети. Захід цього прямо не сформулював, але дедалі більше лідерів розуміють: якщо Росія утримає хоч частину української території, вона знову становитиме загрозу.Якщо їй вдасться відновити армію, обійти санкції й продовжити продавати нафту для фінансування війни, вона зможе знову нарощувати свою міць. Це викликає тривогу. Та попри це, я залишаюсь оптимістом.Я вірю, що Росія слабшає не лише у військовому сенсі, а й економічно. Її амбіції давно перевищують реальні можливості. Так, вона прагне захопити Одесу, відрізати Україну від моря, повернути свій флот у Чорне море. Це її давні цілі. І все ж навіть у часи найбільшої сили Росія не змогла їх досягти. Тому я переконаний, що момент, коли це було можливо, вже втрачено.Як правильно було б Україні зараз працювати з американською адміністрацією? Де, на вашу думку, ми добре працюємо, а де варто було б поміняти стратегію чи тактику в комунікації та співпраці?Моє головне послання українському уряду щодо президента Трампа завжди полягало в одному: не поводьтеся як жертва.Трамп поважає силу, впевненість і рішучість. Україна повинна демонструвати, чого вже досягла. Ми говорили про безпілотники та інші військові успіхи. З початку війни Україна звільнила більшу частину своєї території. Росія не змогла захопити жодного великого міста.Вона навіть не змогла захопити ті області, які офіційно оголосила анексованими. Україна зупинила російський наступ і фактично вивела з ладу Чорноморський флот. Це серйозні здобутки. Сьогодні Україна має сильну підтримку з боку європейських країн. Внаслідок цієї війни Європа серйозно наростила оборонні бюджети. Вже сам цей факт є великою перемогою, і за це слід віддати належне українському спротиву.Україна має багато сильних сторін, які варто підкреслювати, зокрема її ресурси, стратегічне розташування та цінність, яку вона може принести НАТО і партнерству зі Сполученими Штатами після завершення війни. Слід зосереджувати увагу саме на цих перевагах, а не на образі жертви.Медіа, звісно, повідомляють про загибель цивільних, поранення та руйнування, і саме в такому контексті інформація часто доходить до Трампа. Для України значно важливіше робити наголос на власній здатності перемагати. Саме це, на мою думку, справить на Трампа куди сильніше враження, ніж просто констатація нападів з боку Росії.Ілон Маск згадав про справу Епштейна – перевірити це ми не можемо, але ж щось стримувало президента Трампа. Батько Маска поїхав до Росії на форум, який організував Дугін, в якому брав участь один із авторів російської агресії проти України – міністр закордонних справ Лавров. Наскільки міцними є ці середовища? Отже, крім Дональда Трампа є інші впливові сили, які хочуть поміняти глобальний порядок денний. Ілон Маск – дуже суперечлива постать. Він створив третю політичну силу у США і нині перебуває в конфлікті з президентом Трампом. Трамп навіть пригрозив розслідуванням його імміграційного статусу і припустив можливість депортації до Південної Африки.На цьому етапі я не став би надавати надто великого значення фігурам на кшталт Маска у сфері зовнішньої політики. Він глибоко залучений у внутрішні американські процеси і зосереджений передусім на збереженні свого бізнесу. Тому навряд чи варто розглядати його як впливового гравця на міжнародній арені.Так, дійсно є особи, які раніше висловлювали підтримку Росії. Водночас є підстави вважати, що президент Трамп переформатовує рух "Зробимо Америку знову великою" у новому напрямку. До цього часу в русі були голоси, які відкрито симпатизували Росії. Проте зараз, коли Трамп чітко демонструє негативне ставлення до президента Путіна, дедалі більше людей переглядають свою позицію.Деякі члени Конгресу і Сенату вже зазначають, що всередині руху зростає підтримка України. Особливо це помітно на тлі розуміння того, що Путін намагається маніпулювати Трампом і перешкоджає його зусиллям досягти припинення вогню та миру в Україні. 

Окрім цього, країна виділяє величезні кошти (за час повномасштабної війни найбільше після США) на військову допомогу Україні. Ці зміни, спричинені війною  та геополітичними викликами, можуть не лише трансформувати роль Німеччини в Європі, а й мати суттєвий вплив на підтримку України у боротьбі проти російської агресії. Більше про це розповість Еспресо.Зміни у військових витратах Німеччини після Другої світової війниПісля поразки у Другій світовій війні Німеччина свідомо обмежувала свої військові амбіції. Травма війни, пацифістські настрої в суспільстві та обмеження, накладені союзниками, призвели до того, що Бундесвер (збройні сили ФРН) залишався відносно слабким, а військові витрати були скромними. Протягом десятиліть після війни Німеччина покладалася на захист США та НАТО (приєдналася у 1955 році), а її оборонний бюджет коливався на рівні 1-1,5% ВВП, що було нижче рекомендованого НАТО рівня у 2%.Пацифістська культура, яка сформувалася в післявоєнній Німеччині на основі комплексу провини, сприяла скептичному ставленню до мілітаризації. Громадська думка часто виступала проти значних інвестицій у військову сферу, а політики уникали радикальних змін у цій галузі. Як відзначає Тhе Wаshіngtоn Роst, протягом 80 років Німеччина "мала алергію на все, що нагадує мілітаризм".Наприклад, у 1990-х роках оборонний бюджет Німеччини становив близько 35 млрд доларів на рік, що було значно менше, ніж у таких країн, як Франція чи Велика Британія. Тим більше після возз’єднання Німеччини у 1990 році пріоритетом залишалися економічний розвиток і соціальні програми, а не армія. Адже Холодна війна закінчилася, з розпадом СРСР Німеччина, як і решта Європи видихнули та зосередилися на економічному зростанні, а не на розвитку армії, яка багатьом почала здаватися реліктом минулого століття. Тому не дивно, що німецька армія після Холодної війни за 35 років скоротилася більш ніж вдвічі. Сучасна ситуація: "Zеіtеnwеndе" та зростання витратБундестаг, фото: fіndіngbеrlіn.соmПісля анексії Криму Росією у 2014 році Німеччина почала поступово переглядати свою військову політику та бюджет, хоча радикальні зміни відбулися лише після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році. Саме події 24 лютого стали переломним моментом, який попередній канцлер Олаф Шольц назвав "Zеіtеnwеndе" – історичним поворотом. Тоді Німеччина оголосила про створення спеціального фонду в €100 млрд для модернізації Бундесверу та нарешті досягнення цілі НАТО у 2% ВВП на оборону (у 2021 році було лише 1,53% ВВП, тобто 56 млрд доларів). Німецькі політики одним за одним почали казати, що російська агресія несе загрозу також ФРН, тому збільшення витрат на оборону є неминучим. Зокрема, нещодавно міністр оборони Німеччини попередив, що Росія може напасти на НАТО протягом наступних чотирьох років. "Що нам зараз потрібно зробити, так це дійсно нахилитися і сказати всім: нарощуйте військові потужності, докладайте більше зусиль! Нам це потрібно, щоб мати змогу захищатися, для нарощування сили стримування", - сказав німецький генерал Карстен Броєр. У 2024 році оборонний бюджет Німеччини вже становив близько 56 млрд доларів, а у 2025 році його загалом збільшили до 93 млрд доларів, що становить близько 2,4% ВВП. До 2029 року країна планує витрачати 175 млрд доларів на оборону, включаючи модернізацію армії, закупівлю нового озброєння, інфраструктурні проєкти та близько 10 млрд доларів допомоги Україні щороку. Загальні витрати в оборону на 2025–2029 роки оцінюються у €649 млрд, тобто у понад 700 млрд доларів і частину фінансування здійснюватимуть використанням боргу, тобто з залученням позик.  "Ми рухаємося до зобов’язання виділяти 3,5% відповідно до квоти НАТО на військові закупівлі, а також додаткові 1,5% на інфраструктуру, що має військове значення. Ці 1,5% мають спрямовуватися на мости або дороги для транспортування", - заявив новий канцлер Фрідріх Мерц.Військові закупівлі спрямовують насамперед на модернізацію техніки. Покупка сучасних танків Lеораrd 2А7, бойових машин піхоти Маrdеr, зенітних систем ІRІS-Т та Раtrіоt, а також винищувачів F-35 (наразі німці замовили в американців 35 таких літаків на заміщення застарілих Тоrnаdо) і будівництво нових фрегатів - все це є у програмі Бундесверу.  Крім цього важливим для німецької армії є розвиток безпілотників. Наприклад, €900 млн на закупівлю дронів, з яких €225 млн призначено для України у 2025 році (зокрема, на виробництво далекобійних дронів). Звісно, що і постачання артилерійських снарядів, зенітних ракет і систем протиповітряної оборони, таких як Skynех теж у пріоритеті. Вже не говорячи про далекобійні ракети, які фінансує ФРН для України. Також ці гроші підуть в інвестиції в навчання військових та розвиток військової інфраструктури."У всі ці витрати "зашиті" доволі амбітні та масштабні проєкти з озброєння. Зокрема частина з 22 млрд євро, які мають гарантувати закупівлю боєприпасів до 2037 року. Закупівля додаткових колісних бойових машин Вохеr на 3,9 млрд євро, а також скандальних БМП Рumа на 4,7 млрд євро", - пишуть Dеfеnсе-uа. Не варто забувати, що мова йде і про збільшення чисельності військовослужбовців Бундесверу на 60-80 тис. осіб та потенційне повернення до призову молоді на обов'язкову військову службу. А це вже створює дискусії у суспільстві. Читайте також: Далекобійна зброя, дрони-перехоплювачі, нові "Петріоти" та ракети до них, новий "Рамштайн": німецький генерал Крістіан Фройдінг детально розповів, коли Україні чекати усього цьогоСтавлення суспільства та політичні суперечкиЗбільшення військових витрат викликає неоднозначну реакцію в Німеччині. Частина суспільства підтримує посилення оборони, особливо на тлі війни в Україні та зростання загроз із боку Росії. Проте пацифістські настрої залишаються сильними, і деякі німці, особливо молодь і ліві політичні сили, висловлюють занепокоєння щодо "мілітаризації" країни. Опитування показують, що більшість німців підтримують збільшення оборонного бюджету, але лише за умови, що це не призведе до скорочення соціальних програм. Інша проблема – недостача людей, які б хотіли вступати в армію, яка в Німеччині добровільна. "Модернізація армії, після десятиліть занедбаності, відбувається на тлі старіння суспільства та коли дедалі більше людей припиняють працювати. Ці тенденції вже призвели до нестачі кваліфікованих кадрів у компаніях і поставили чиновників, які прагнуть збільшити чисельність армії, у скрутне становище", - відзначають у Вlооmbеrg. Тому уряд Мерца й розглядає повернення обов’язкового призову, якщо справа не покращиться. Також лунають голоси, щоб пришвидшити шлях до отримання громадянства для мігрантів, які вирішили вступити до армії, адже за словами експертів, одних лише вищих зарплат, ймовірно, буде недостатньо.Політична ситуація також ускладнює реалізацію амбітних планів. У 2024 році уряд Шольца зіткнувся з бюджетною кризою через нестачу податкових надходжень, що призвело до пропозиції скоротити військову допомогу Україні з €8 млрд у 2024 році до €4 млрд у 2025 році. Це рішення викликало критику як всередині країни, так і серед союзників. Проте в березні 2025 року Бундестаг схвалив додаткові €3 млрд на військову допомогу Україні. Наразі більшість провідних партій у Німеччині (СDU/СSU, SРD, Grееns, FDР) погоджуються, що Бундесвер потребує значного фінансування і модернізації на фоні нових загроз, особливо агресії Росії та нестабільності у трансатлантичних відносинах, коли США за Дональда Трампа можуть в будь-який момент забрати своїх військових з Європи. Натомість політична опозиція концентрується на пацифістській та критичній позиції. Це Dіе Lіnkе (Ліві), які виступають проти збройних місій за межами країни, та право популістська та проросійська партія АfD, яка взагалі не проти відновити стосунки з Кремлем та перестати допомагати Україні. Як каже політолог Стефан Майстер, деякі німці досі асоціюють Росію з СРСР через історичну пам’ять про Другу світову війну та об’єднання Німеччини. Тому ними можуть маніпулювати. "Вони просто не зрозуміють російської загрози, бо проєктують власну історію та минуле на сьогодення та майбутнє", – сказав Майстер.Чи стане Німеччина центральною військовою силою Європи та як це допоможе Україні?Німецькі військові, фото: bundеswеhrНа тлі можливого скорочення військової присутності США в Європі, особливо якщо адміністрація Дональда Трампа реалізує плани виведення військ, Німеччина має шанс стати центральною військовою силою континенту. Її економічна міць, технологічний потенціал і стратегічне розташування роблять її природним кандидатом на цю роль. Однак поки є кілька серйозних викликів. Попри інвестиції, німецька армія досі має проблеми з нестачею особового складу, застарілим обладнанням, бюрократією та суспільними дискусіями. Якщо це вдасться виправити за найближчі роки, тоді ми побачимо військове піднесення Німеччини. Та як кажуть у Тhе Guаrdіаn, скільки б часу це не зайняло, і якими б не були помилки, партнери Німеччини вже "морально звикли до повернення Німеччини як головної військової сили в Європі".Так, ФРН історично уникала ролі військового лідера, і для її реалізації потрібна підтримка як суспільства, так і політичних еліт. Поки ми бачимо єдність, однак, як відзначає Вlооmbеrg "вікно можливостей для Німеччини широко відкрите, але ненадовго". "Канцлеру Фрідріху Мерцу потрібно діяти швидко, перш ніж зустрічний вітер зірве його плани щодо реорганізації", - пишуть у виданні. Крім цього не варто забувати про конкуренцію в Європі. Та ж Франція, яка має ядерну зброю та сильну армію, також претендує на лідерство в європейській обороні. Багато років цього домагається президент Емманюель Макрон. Хоча у 2027 році він піде зі своєї посади і невідомо, чи наступник схоче продовжувати таку політику.Експерти FТ вважають, що Німеччина може стати "хребтом" європейської оборони, якщо продовжить інвестувати в Бундесвер і координуватиме зусилля з іншими країнами НАТО. Спеціальний фонд у €100 млрд і плани на €500 млрд до 2030-х років, узгоджені Фрідріхом Мерцем і іншими політиками свідчать про серйозність намірів.Війна в Україні кардинально змінила сприйняття німцями питань безпеки. Якщо раніше Росію вважали партнером, зокрема через економічні зв’язки (як-от "Північний потік "), то після 2022 року громадська думка різко змінилася. Опитування 2023 року показали, що 70% німців вважають Росію головною загрозою для Європи, а підтримка України стала моральним і стратегічним пріоритетом. Німеччина є одним із найбільших донорів України, поступаючись лише США. Зараз, коли адміністрація Дональда Трампа не спішить виділяти додаткові кошти Україні, надзвичайно важливо зберегти той курс, який є в Німеччині. Адже збільшення військового бюджету Німеччини має прямий позитивний вплив на Україну. Це дає збільшення постачання зброї. Додаткові десятки мільярдів євро дозволять постачати більше танків, ППО, артилерії та дронів, що критично важливо для ЗСУ. Та й Німеччина вже інвестує в український оборонно-промисловий комплекс, що зміцнює здатність України виробляти власну зброю.Крім того, сильніша Німеччина, як військова сила, зможе стримувати Росію, що зменшуватиме ризик майбутньої ескалації війни за межами України. Нещодавно Німеччина розпочала своє перше велике постійне військове розгортання за кордоном з часів Другої світової війни, відправивши війська на східний фланг НАТО у Литву. Це ще один вагомий сигнал Кремлю, що ФРН вже не та, якою вона була раніше. "Захист Вільнюса – це захист Берліна. І наша спільна свобода не закінчується на геополітичній лінії – вона закінчується там, де ми перестаємо її захищати ", - сказав Мерц під час відправки своїх військ на східний кордон НАТО.Читайте також: На землі, у морі, повітрі, кіберпросторі: війна нового покоління і Україна

The "Come Back Alive" Foundation is close to the Ukrainian military. The front line of the Russian-Ukrainian war is not only the front. It is where the war for Ukraine is going on. In hospitals, in warehouses, landfills, in mass media, in offices. We supply and repair equipment, train soldiers and officers, help transform the Armed Forces, provide first-hand accounts of war and stem the flow of propaganda and disinformation. Provides the Ukrainian army with the most important tactical advantage.

Від Еспресо з ним спілкувалася кореспондентка телеканалу Діана Польова."Я дуже радий, що знову повернувся до Києва, відвідав Україну, наших партнерів та друзів. Сьогодні та вчора я мав дуже плідні перемовини в Міністерстві оборони та Міністерстві з питань стратегічних галузей промисловості та кількох інших партнерських службах, і я чітко висловився всім, і запевнив усіх, що Німеччина залишатиметься на боці України, підтримуватиме Україну протягом наступних місяців і років, чого б це не було варто, і що ми також збільшимо нашу підтримку. Ви можете знати, що Німеччина виділила на військову підтримку Збройних Сил України понад 38 мільярдів євро протягом останніх років, особливо цього року ми виділяємо бюджет у розмірі 9 мільярдів євро на підтримку української армії. І це не тільки гроші, це також надання обладнання, забезпечення інновацій, надання підтримки у навчанні та, звичайно ж, політична та дипломатична підтримка", - передусім наголосив генерал.Постачання далекобійних ракетів та дронів"Вчора (11 липня 2025 року - ред.) ми досягли величезного кроку в проєкті, яким я особливо пишаюся. Як пообіцяли раніше - наші обидва міністри оборони наприкінці травня із цим погодилися - ми підтримуватимемо далекобійні можливості для Збройних Сил України, і вчора ми стали свідками підписання між Міністерством оборони України та українською промисловістю угоди про далекобійні можливості. Німеччина фінансує ці можливості, і перші з цих можливостей, перші з цих ракет, перші з цих БПЛА будуть доставлені Збройним Силам України вже цього місяця", - зазначив Фройдінг.За його словами, він особисто дуже пишається цим попередньо досягнутим результатом щодо далекобійних спроможностей для ЗСУ. ФРН, підкреслив, Фройдінг, буде разом з Україною до кінця, до переможного кінця."Ми чудово усвідомлюємо, які часи переживає населення України, український народ та Збройні Сили України, і тому ви знову можете покластися на Німеччину, ви можете покластися на нашу підтримку. Ми продовжуватимемо боротьбу до самого кінця, до успіху, доки не досягнемо довготривалого, стійкого та справедливого мирного рішення", - запевнив генерал.Закупівля додаткових систем РаtrіоtПіслязавтра Німеччина домовиться зі США щодо придбання двох систем ППО Раtrіоt для України. "Можливо, ви знаєте, що наш міністр оборони приблизно шість чи вісім тижнів тому вперше розмовляв зі своїм американським колегою Пітом Гексетоом і запропонував купити (для потреб України - ред.) у американської промисловості або із американських запасів дві системи Раtrіоt. Ці переговори тривали, і вони також проходили на рівні держав та урядів протягом останніх днів. І наш міністр у понеділок (14 липня 2025 року - ред.) поїде до Вашингтона, і ми сподіваємося досягти угоди. А потім ми зможемо розповісти вам, як швидко це відбуватиметься і які умови поставки", - пояснив Фройдінг.Німецькі ракети для Раtrіоt На питання щодо власного виробництва Німеччиною ракет для систем Раtrіоt та їхніх подальших поставок до України, генерал-майор відповів: "Ми почали будувати власну виробничу лінію, незалежну виробничу лінію в Німеччині для таких ракет. І перша поставка з цієї нової виробничої лінії буде не раніше 2026 року, у кращому випадку на початку 2027 року. Тож є час, щоб подолати труднощі", - навів подробиці Фройдінг.Інвестиції у безпілотники-перехоплювачіОкрім того, очільник німецького Оперативного штабу з питань України дав відповідь на питання щодо того, на якому етапі знаходяться інвестиції Німеччини в необхідні захисникам українського неба безпілотники-перехоплювачі."Ми обговорили кілька дуже цікавих проектів з нашими партнерами, особливо в Міністерстві оборони (України - ред.). Я думаю, що знадобиться деякий час, перш ніж ми розробимо конкретний план і матимемо якісь технічні засоби для таких дронів, які забезпечать можливості боротьби з іншими дронами. І мені важко сказати на даний момент, коли ми дійсно матимемо такі можливості в країні. Але я можу пообіцяти, що це станеться якомога швидше, оскільки потреба для нас є цілком очевидною", - деталізував Фройдінг.Коли і як пройде пройде найближчий "Рамштайн"Також генерал озвучив орієнтовний час та формат проведення наступної зустрічі "Рамштайну"."Це буде віртуальна зустріч, наскільки міністри вирішили на даний момент. І вона відбудеться під керівництвом Великої Британії та Німеччини, як ми це робили на останніх зустрічах "Рамштайну". Вона буде запланована у наступні 10 днів", - заявив німецький генерал Фройдінг, що відповідає за збройну допомогу Україні від ФРН.

Про це 12 липня 2025 року повідомляє Державне бюро розслідувань. Також суд затвердив угоду між прокурором та обвинуваченим – директором онлайн-казино Ріn-Uр.Його засудили на 5 років зі звільненням від відбування покарання строком на 3 роки за:провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором (ч. 4 ст. 111-1 КК України);участь у злочинній організації (ч. 3 ст. 255 КК України); умисне ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах (ч. 3 ст. 212 КК України); легалізацію майна одержаного злочинним шляхом (ч. 3 ст. 209 КК України);службове підроблення (ч. 1 ст. 366 КК України).Що виявили правоохоронціУ ДБР нагадали, що в межах розслідування діяльності цього онлайн-казино працівники Бюро та прокурори Офісу генерального прокурора у співпраці виявили факти пособництва представників цієї компанії державі-агресору."Зокрема, документально підтверджено зв’язки онлайн-казино з представниками Російської Федерації, підсанкційними в Україні суб’єктами, а також встановлено фінансові потоки в інтересах наповнення бюджету агресора й підтримки діяльності, пов’язаної зі збройною агресією проти України", - додали у відомстві.У межах розслідування також встановили, що пов’язані з діяльністю онлайн-казино особи провадять свою господарську діяльність на території "ЛНР", наповнюючи таким чином бюджет ворога."До того ж особа, яка безпосередньо контролює діяльність онлайн-казино, після початку повномасштабного вторгнення, здійснювала фінансування ветеранів так званої "СВО". Саме ж онлайн-казино, як з’ясувало Бюро під час досудового розслідування, продовжує свою діяльність на території Росії та російських вебресурсах", - наголошують у ДБР.Хто отримав підозриУ межах провадження на підставі зібраних доказів повідомлено про підозри голові та члену Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей за фактами пособництва державі-агресору та незаконного зберігання наркотичних засобів, психотропних речовин або їхніх аналогів без мети збуту, а також за фактами пособництва державі-агресору. Також про підозри повідомлено власникам онлайн-казино.Кому належить онлайн-казино Ріn-UрЯк вже повідомляло Державне бюро розслідувань, Ріn-Uр лише формально є українським, а насправді належить росіянам.З повідомлень українських медіа можна дізнатися, що номінальним українським власником Ріn-Uр є Ігор Зотько, тоді як кінцевим бенефіціаром виступає росіянин Дмитро Пунін, котрий з 2019 року проживає на Кіпрі.Нагадаємо, на початку січня Державне бюро розслідувань затримало Зотька.

Держава отримає 2,6 млрд грн від онлайн-казино. Це найбільша спецконфіскація грошей в історії. Подробиці повідомило Державне бюро розслідувань. Шевченківський районний суд Києва ухвалив рішення про спеціальну конфіскацію 2,6 млрд грн на користь держави з компанії, що діяла в Україні під брендом онлайн-казино Ріn-Uр. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Протягом року українці витратили на азартні ігри 160 млрд грн Рішення стало можливим завдяки зібраним матеріалам слідства. Суд також затвердив угоду між прокурором та обвинуваченим - директором онлайн-казино, якого засудили до п'яти років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання на три роки. Його визнано винним за низкою тяжких статей, зокрема: провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором (ч. 4 ст. 111-1 КК України),умисне ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах (ч. 3 ст. 212 КК України),участь у злочинній організації (ч. 3 ст. 255 КК України),легалізація майна, одержаного злочинним шляхом (ч. 3 ст. 209 КК України),службове підроблення (ч. 1 ст. 366 КК України). Слідством встановлено, що онлайн-казино Ріn-Uр мало зв'язки з представниками Російської Федерації та підсанкційними особами, а його фінансові потоки спрямовувались на поповнення бюджету держави-агресора й підтримку діяльності, пов'язаної з війною проти України. ДБР повідомляє, що під час розслідування було проведено комплекс процесуальних та технічних заходів із залученням експертів. Встановлено, що діяльність казино негативно впливала на боєздатність Сил оборони України. Також слідство виявило, що пов'язані з онлайн-казино особи здійснювали господарську діяльність на території так званої "ЛНР", фінансуючи бюджет окупаційної адміністрації. Особи, які контролюють роботу казино, після початку повномасштабного вторгнення фінансували ветеранів так званої "СВО". Водночас казино продовжує працювати на території Росії та російських інтернет-ресурсах. Окрім того, у межах провадження повідомлено про підозри голові та члену Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей за пособництво державі-агресору та незаконне зберігання наркотичних засобів. Також підозри оголошено власникам онлайн-казино. Теlеgrаm почав боротися з казино. Месенджер масово блокує іGаmіng-канали.

Таку думку висловив аналітик, історик та експерт Джеймстаунського фонду у Вашингтоні Януш Бугайський в інтерв’ю ведучому програми "Студія Захід" Антону Борковському в етері Еспресо."Путін одночасно втягнув Росію в надто багато конфліктів. Зростає напруженість на кордоні з Азербайджаном, де вже помічено розгортання російських військ. Ускладнюються відносини з країнами Балтії та Фінляндією. І все це на тлі повномасштабної війни проти України, в якій РФ вже втратила понад мільйон солдатів убитими або пораненими. Росія надміру розтягує власні ресурси, її керівництво й досі вважає державу великою силою, спадкоємицею Радянського Союзу", - прокоментував Януш Бугайський.За його словами, всі пам’ятають, як закінчилася історія СРСР, який перевантажив себе глобальними амбіціями. Складається враження, що Росія сьогодні перебуває в такій же пастці. А коли ведмідь помирає, тоді він ричить найгучніше і поводиться найагресивніше."Путін, очевидно, прагне зберегти довічну владу, однак дедалі з’являється більше ознак внутрішньої боротьби та чисток у російській політичній системі. Смерть міністра транспорту, чи то самогубство, чи вбивство, викликає серйозне занепокоєння. Це перший випадок загибелі міністра за таких обставин, який навіює асоціації зі сталінськими часами. Під посилений тиск потрапили й олігархи, їх змушують віддавати значні суми державі, оскільки бюджет стикається з глибоким дефіцитом. Резервний фонд країни стрімко виснажується, очікується, що його буде вичерпано вже до кінця цього або на початку наступного року. Якщо скласти всі ці фактори докупи, видно, що російська економіка і система влади поступово розвалюються", - зауважив аналітик.Бугайський додав, що не варто зважати на офіційні заяви російських посадовців, слід уважно стежити за тим, що відбувається всередині самої Росії.Протягом вихідних 5-6 липня у російських аеропортах Шереметьєво, Пулково та Стригино були скасовані відправлення та прийом рейсів. Такий транспортний колапс оцінюють у 20 млрд рублів збитків.7 липня  Путін  звільнив міністра транспорту Росії Романа Старовойта, який обіймав посаду з травня 2024 року. В цей же день Романа Старовойта  знайшли мертвим в Одинцово (місто-супутник Москви). Попередньо відомо, що він застрелився.

Комітет Сенату США з питань збройних сил схвалив виділення $500 мільйонів на безпекову допомогу Україні в межах проєкту Закону про національне забезпечення оборони (NDАА) на 2026 фінансовий рік. Про це повідомляє Rеutеrs. Рішення було ухвалено 9 липня 2025 року: 26 сенаторів підтримали документ, лише один виступив проти. Загальний бюджет оборонного фінансування США в межах законопроєкту становить $925 млрд. NDАА передбачає продовження програми підтримки України у сфері безпеки щонайменше до 2028 року. У 2025-му обсяг фінансування становитиме $300 млн, а у 2026-му - вже $500 млн. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Трамп закликав союзників по НАТО передати Україні зброю зі своїх запасів: Рубіо пояснив слова президента Ця ініціатива має на меті посилення обороноздатності України в умовах триваючої агресії з боку Росії. Законопроєкт також фокусується на глобальних викликах безпеці, зокрема з боку Китаю, Ірану та Північної Кореї, і підкреслює важливість інвестицій у новітні технології - штучний інтелект, дрони, гіперзвукову зброю - для збереження військової переваги США. NDАА є щорічним оборонним документом, який визначає обсяги фінансування й надає юридичні повноваження американським збройним силам. Президент США Дональд Трамп погодився на передачу Україні озброєння в межах президентських повноважень (РDА), оскільки Київ довів свою здатність ефективно чинити опір агресії. Частина американського озброєння постачатиметься за фінансової підтримки європейських партнерів.

Про це розповів в етері Еспресо військовий експерт Дмитро Снєгирьов, співголова ГІ "Права Справа"."Помилково вважати, що основний напрямок удару ворога – Покровський. Ця війна не за території, а за корисні копалини. Росіянам був цікавий Покровський район покладами літію, а саме селище Шевченко. Наразі вони вирішили це питання, захопили стратегічне українське родовище, яке є одне з найбільших в Європі. Російська армія передислокувала на цей напрямок приблизно до 110 тис., а за іншим оцінками до 120 тис. своїх оперативних резервів. Це угруповання є одним з найбільш боєздатних в армії РФ. Друге – поклади коксівного вугілля, мова йде про селище Котлине, яке також на сьогодні перейшло під контроль окупантів. Це найбільші поклади коксівного вугілля в Європі", - прокоментував Дмитро Снєгирьов.На його думку, росіяни вирішували для себе декілька питань – не тільки контроль над цими покладами, а й удар по металургійних підприємствах України шляхом контролю над родовищами у Покровському районі. Йдеться про те, що виробництво металопродукції в Україні після захоплення родовищ коксівного вугілля, за оцінками спеціалістів, може знизитися 6 млн тонн до 2,5 млн тонн. А це, відповідно, соціальна напруга на контрольованих Україною територіях - Дніпропетровська та Запорізька області, де зосереджені основні металургійні підприємства нашої країни. Також це ще і ненадходження в бюджет колосальних валютних коштів."На Покровському напрямку відбувається прорив окупантів в стик між Покровськом та Костянтинівкою, так звана Малинівська розв'язка, де окупанти основні зусилля спрямовують не в бік Мирнограда із загрозою виходу на Дніпровщину, а в бік Костянтинівки. А до Костянтинівки – 10 км. Створюється загроза оперативного оточення з чотирьох напрямків. Аналогічний тиск – з боку Торецька. На жаль, є тактичні успіхи ворога в районі Диліївки та Яблунівки, де відстань до Костянтинівки – до 10 км. Крім того, окупанти тиснуть на Краматорському напрямку, а це Часів Яр, Біла Гора, Ступочки – також загроза виходу на Костянтинівку, де відстань - 8 км", - зауважив військовий експерт.За його словами, наразі під контролем противника з одного флангу - панівні висоти у Часовому Яру, а з другого – Торецьк, де панівні висоти також контролюють російські підрозділи. А сама Костянтинівка розташована в низині, тому це буде досить серйозний виклик для оборони України."Основна ціль окупантів – захоплення Слов'янсько-Краматорської агломерації, чотирьох важливих промислових міст України: Слов'янськ, Краматорськ, Дружківка, Костянтинівка. А росіяни рвуться до Слов'янська, тому що там найбільші в Європі поклади сланцевого газу. От, вам і розв'язання економічних питань шляхом захоплення українських територій", - резюмував Снєгирьов.10 липня Генштаб ЗСУ повідомляв, що  на фронті зафіксували 214 бойових зіткнень, російська армія атакує позиції Сил оборони на 12 напрямках. На Покровському напрямку наші захисники зупинили 59 штурмових і наступальних дій агресора.

Проєкт був схвалений більшість голосів: 26 – за, проти – 1

Стартував прийом заявок на другий етап програми «СТВОРЮЙ!», спрямованої на підтримку розвитку жіночого підприємництва в сфері виробництва та переробки. Бюджет програми понад $1 000 000. Відповідний меморандум підписали під час URС 2025 в Римі. Про це пише Рубрика, посилаючись на Міністерство економіки України. «СТВОРЮЙ!» – це грантова програма для підтримки жінок, які розвивають бізнес у сфері […] Тhе роst Понад $1 млн інвестицій у жіноче підприємництво: стартував прийом заявок на другий етап програми “СТВОРЮЙ!” арреаrеd fіrst оn Рубрика.

Комітет Сенату з питань Збройних сил США 9 липня схвалив оборонний бюджет, який передбачає 500 мільйонів доларів допомоги Україні - це на 300 мільйонів більше, ніж у 2025 році

Про це пише Rеutеrs.Проєкт NDАА, схвалений Комітетом сенату з питань збройних сил 9 липня 26 голосами проти 1, включає положення про продовження Ініціативи з надання безпекової допомоги Україні до 2028 року.Це рішення передбачає збільшення затвердженого фінансування з 300 млн доларів у 2025 році до 500 млн доларів.Читайте також: Безсмертний назвав причину, чому періодично трапляється зупинка постачання зброї від СШАОкрім допомоги Україні, законопроєкт також містить низку інших важливих положень. Зокрема, він забороняє суперечливу вимогу, висунуту в червні президентом Дональдом Трампом, щодо виведення з експлуатації парку літаків А-10 ВПС США. Загальний обсяг фінансування національної оборони, передбачений NDАА, становить 925 мільярдів доларів. З цієї суми 878,7 мільярда доларів виділено міністерству оборони США, а 35,2 мільярда доларів – міністерству енергетики США.Проєкт закону пройде законодавчий процес у найближчі місяці. Нижня палата представників зберегла підтримку України на рівні 300 млн доларів у своїй версії.Довідково: Закон про національну оборону – це щорічний законопроєкт, що визначає обсяги фінансування та повноваження для Збройних сил США.Що передувало2 липня стало відомо, що Сполучені Штати призупинили постачання Україні деяких зенітних ракет та високоточних боєприпасів через занепокоєння щодо власних запасів військової техніки.Наступного дня стало відомо, що міністерство оборони США продовжує надавати президентові Дональду Трампу рекомендації щодо військової допомоги Україні.Пізніше медіа писали, що міністр оборони США Піт Геґсет одноосібно розпорядився зупинити постачання Україні деяких видів зброї, хоча за результатами аналізу такі поставки не ставили під загрозу боєготовність Вашингтона.Вже 8 липня Дональд Трамп заявив, що Сполучені Штати продовжать постачати зброю Україні. У Пентагоні оголосили про додаткову військову допомогу.

У Києві кілер цього тижня убив високого українського розвідника. А РФ нарощує удари по Україні дронами і ракетами. У Римі відбувається саміт з питань відновлення України, але радше слід проводити зустріч союзників з питань збереження України, пише колумніст Вlооmbеrg. Ось дещо з того, про що писали у світових ЗМІ. "У Києві застрелили високого українського розвідника", Тhе Теlеgrарh, Велика Британія Високого українського розвідника застрелив кілер з пістолета з глушником у Києві. Полковник Іван Воронич, старший офіцер СБУ, у четвер переходив вулицю біля багатоквартирного будинку, коли до нього підійшов чоловік зі зброєю. На відео видно момент, коли у Воронича п'ять разів стріляє невідомий. Після чоловік втік вулицею, засовуючи пістолет у шорти. Колишній офіцер української розвідки Роман Червінський заявив, що Воронича вбили, коли виходив зі своєї квартири о 8-й ранку. Він додав, що полковник "боровся з ворогом з 2014-го". Воронич був начальником відділу управління СБУ, яке спеціалізується на операціях високого рівня, включаючи боротьбу з тероризмом, спеціальні операції та місії безпеки. Обидві сторони українсько-російської війни здійснювали навзаєм вбивства з початку повномасштабної війни у ​​лютому 2022-го. СБУ вбило високого російського генерала і його помічника в Москві СБУ вбило високого російського генерала і його помічника в Москві в грудні 2024-го. Генерал-лейтенант Ігор Кирилов, керівник військ радіаційного, біологічного та хімічного захисту, загинув біля житлового будинку, коли пристрій, захований у скутері, був дистанційно підірваний. Ще один високий російський генерал загинув у Москві від вибуху авто, на початку року. Генерал Ярослав Москалик загинув у квітні, коли вибухнув Vоlkswаgеn Gоlf після того, як спрацював саморобний пристрій. ФСБ Росії заявила про знищення українського шпигуна, який нібито планував замах на керівника оборонної промисловості у вересні 2024-го. "Чи відповідає Путін на критику Трампа?", СNN, США Чи існує зв'язок між тим, що говорить президент Дональд Трамп, і тим, що робить Володимир Путін? Звичайно, різкі слова та запекле насильство останніх днів в Україні натякають, що відповідь мабуть, так. По-перше, Трамп висловив розчарування відсутністю зобов'язань Путіна брати участь у серйозному мирному процесі. "Якщо хочете знати правду, Путін закидає нас купою нісенітниць. Він весь час дуже милий, але це виявляється безглуздим", заявив Трамп у вівторок. Наступного дня Росія розпочала найбільшу атаку дронами на Україну, пославши 728 БПЛА і 13 ракет для ударів по містах по всій країні. Це був "показовий удар", заявив президент Володимир Зеленський, який засудив удари, назвавши їх відсіччю мирним зусиллям. Існують очевидні ознаки закономірності. Минулого тижня, після того, як Трамп публічно поскаржився, що не досяг "жодного прогресу" щодо припинення вогню після тривалої телефонної розмови з Путіним, Росія розпочала черговий потужний обстріл України. Використала 539 дронів та 11 ракет, що українські чиновники назвали однією з найгірших атак за час війни. Щоразу, коли Трамп висловлює гнів чи розчарування щодо Путіна, Росія посилює безжальні удари Щоразу, коли Трамп висловлює гнів чи розчарування щодо Путіна, Росія посилює безжальні удари. Але проблема в тому, що РФ також завдає руйнівних ударів по Україні в періоди, коли Трамп мовчить про війну. 29 червня Москва запустила 477 дронів і 60 ракет по Україні на той час це була найбільша російська повітряна атака за війну. Трамп зробив мало суттєвих публічних коментарів щодо Росії за кілька днів до цього. Коли Трамп заявив лідерам країн G7, що шкодує про відсутність Путіна на зустрічі цього клубу розвинутих демократичних держав у червні, і розкритикував попередніх лідерів за виключення Росії звідти, Москва атакувала Київ, вбивши 28 людей за ніч. Навіть позитивні зауваження Трампа щодо Росії не гальмують Кремль. Москва применшила припущення, що недавній критичний випад Трампа мав значний вплив Зі свого боку, Москва применшила припущення, що недавній критичний випад Трампа мав значний вплив. "Трамп схильний до досить жорсткого стилю і висловлювання", - заявив речник Кремля Дмитро Пєсков. Насправді, російська військова тактика зумовлена ​​її власною військовою ціллю захопити якомога більше територій, перш ніж виснажлива війна, яка триває 3,5 роки, припиниться. Так само жахливе збільшення використання російських дронів останніми тижнями відображає дефіцит ракет в України і збільшення виробництва БПЛА у Росії, а не гнів Путіна на заяви Трампа. "Росія атакує Україну, поки розчарування Америкою росте", Тhе Nеw Yоrk Роst, США Росія здійснила смертельну атаку на Київ у четвер, за кілька годин до зустрічі між високими дипломатами США та Росії. Київ знову був головною ціллю інтенсивної нічної атаки, в результаті якої загинули двоє людей та 25 отримали поранення. Пізніше того ж дня Зеленський звернувся до високих посадовців ЄС на відкритті конференції в Римі, присвяченої післявоєнній відбудові України. Він заявив, що Росія "підготувалася до зустрічі", завдавши Україні нічних ударів, які могли б налякати інвесторів. "Українці тепер щоночі стикаються з атаками сотень дронів", сказав Зеленський натовпу, в якому були глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц. Він закликав присутніх збільшити інвестиції в оборонний потенціал України, щоб допомогти захистити країну зараз, і щоб закласти основу для відбудови після закінчення війни. "Нам потрібен підхід у стилі плану Маршалла", сказав він. Нам потрібен підхід у стилі плану Маршалла Пізніше фон дер Ляєн оголосила про створення фонду для підтримки післявоєнної відбудови України, який підтримають Єврокомісія, Франція, Німеччина, Італія та Польща. Фонд матиме початковий капітал у $250 млн, що значно менше за суму, необхідну для відбудови України, яку Світовий банк оцінює у понад $500 млрд. У Малайзії держсекретар США Марко Рубіо і глава МЗС Росії Сергій Лавров зустрілися на тлі зусиль Трампа зупинити війну в Україні. Москва чинить опір цим зусиллям, що спонукає Трампа висловлювати розчарування Путіним. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Вбивство "героя РФ" і провал Трампа у переговорах з Путіним: про що пишуть світові ЗМІ Рубіо заявив, що на зустрічі з Лавровим "повторив те, що сказав президент - розчарування відсутністю прогресу в мирних переговорах". Але додав, що стратегія Трампа полягає у взаємодії з усіма сторонами, і він обговорить у Вашингтоні нові ідеї, які обговорювали він і Лавров. МЗС Росії назвало дискусію між Рубіо та Лавровим щодо України "ґрунтовним і відвертим обміном думками". "Україні не потрібне відновлення, але порятунок", Вlооmbеrg, США Колонка оглядача Марка Чемпіона Щось неймовірне є в конференції з відновлення України, яка розпочалася в четвер в Римі - у вівторок Росія випустила рекордні 738 дронів і ракет по Україні. Конференція з порятунку зараз потрібна Києву, а не з відновлення. Без безпеки не буде відновлення, яке можна фінансувати. Це вже четверта така подія доброзичливих міжнародних лідерів та донорів. Але вона відбувається в момент, коли міжнародна підтримка, яка дозволила країні відбити вторгнення Росії, похитнулася, а перспективи миру зменшилися. Лише канцлер Німеччини Фрідріх Мерц визнав слона в кімнаті. "Залишайтеся з нами", закликав він президента США Трампа. Зі скороченням військової допомоги США для України те, скільки доведеться відбудувати, змінюється з кожним днем. Скільки землі залишиться в руках українців для реконструкції, так само невідомо. Російські війська продовжують здобувати території, а Путін чітко дав зрозуміти, що його апетити сягають навіть далі, ніж чотири частково окуповані області України, які він оголосив частиною Росії ще у 2022-му. Ми ближче, ніж гадаєте, до Третьої світової війни Відчай можна було чути в середу в голосах українців, які зібралися перед подією, щоб відстоювати позицію на вечері, організованій Фондом Пінчука. Генерал-лейтенант армії США у відставці Кіт Келлог задихався від емоцій, щоб донести послання Трампа. "Ми ближче, ніж гадаєте, до Третьої світової війни. Вбивства мають припинитися", - казав він. А потім додав, звертаючись до українців: "Ви не можете здатися". "Ми маємо зобов'язання на Заході переконатися, що це все не було марним. Ви хочете бути на правильній стороні історії чи ні? Хочете бути на моральній стороні історії чи ні?", - казав він. Те, що казав Келлог, було явно щирим, але до кого він звертався? Українці вже беруть участь у боротьбі та чітко розуміють, на чиїй вони стороні історії. Європейці намагаються, але їхня зовнішня політика схожа на випасання котів. Вони на десять років відстають від оборонно-виробничого потенціалу, який був би необхідним для заповнення порожнечі, створеної відходом США. Чи Келлог говорив до Трампа, поки його бос намагається усвідомити, що Путін з ним грається? Донорські конференції, зокрема плани післявоєнного відновлення, грають важливу роль. Вкрай потрібно показати наявність рішучості та ресурсів, щоб зусилля Путіна зазнали невдачі. Але за таких обставин, саміт, який потрібен зараз, мав би обговорити спільну стратегію, щоб переконати Путіна, що нічого не виграє від продовження війни. Україні, перш за все, потрібна посилена ППО, як заявив Зеленський у Римі. Трамп щойно скасував рішення своєї адміністрації зупинити постачання 30 ракет до Раtrіоt, але він має почати посилати нові власні поставки ракет-перехоплювачів, а не просто втручатися в ті, що прийняв його попередник. Український ВПК має цього року потужність виробляти зброї на $35 млрд Європа щойно поплескала себе по спині за зобов'язання витрачати 5% ВВП на оборону до 2035-го. Більшість країн, за кількома винятками з Північної Європи, витратили менше 1% на допомогу Україні з моменту початку вторгнення. Для Німеччини та Італії ця цифра становить 0,4% ВВП, згідно з трекером, який веде Кільський інститут світової економіки. Для США це 0,56% ВВП. Тож гроші є. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як Китай підтримує РФ і яка проблема України є "бомбою сповільненої дії": світові ЗМІ написали Після ППО Україні потрібні гроші. Український ВПК має цього року потужність виробляти зброї на $35 млрд - від дронів та снарядів до гаубиць та балістичних ракет. Але їх бюджет лише $12 млрд, каже радник Зеленського зі стратегічних питань Олександр Камишин. Як знайти кошти і додаткові системи ППО, щоб витримати ракетні обстріли Путіна, має бути головною метою кожної міжнародної зустрічі, спрямованої на допомогу Україні. "Скільки завгодно" улюблена фраза європейських лідерів, якою показують відданість Україні, має стати "якомога швидше". Чудовим початком було б ухвалення посиленого пакету санкцій проти Росії, який чекає у Конгресі на "зелене світло" Трампа. Але не можна приховувати, що Європі доведеться взяти на себе більшу частину цього тягаря.

Комітет Сенату США з питань збройних сил схвалив допомогу Україні у сфері безпеки на суму 500 мільйонів доларів у рамках проєкту Закону про асигнування у сфері національної оборони (NDАА) на 2026 фінансовий рік.

Полтава вперше в історії вийшла в УПЛ