Search trend "Умань"

В Умані з 4 до 17 вересня запровадять особливий режим в’їзду, виїзду та пересування через проведення юдейського свята Рош га-Шана. Окремі вулиці будуть закриті для в’їзду транспорту, на інших ділянках посилять контрольно-пропускний режим. У районі паломництва також діятимуть додаткові заборони.

Про це повідомив начальник Черкаської обласної військової адміністрації Ігор Табурець, інформує Новини.LIVE.

Де заборонять в’їзд транспорту

З 4 до 17 вересня в Умані буде заборонений в’їзд транспорту з автодороги М-30 до Умані на вулицю Дерев’янка в районі бази ТОВ "Стандарт Будівельний", з автодороги М-30 до Умані на вулицю Горіхову, із села Родниківка до Умані на вулицю Павлова.

На інших в’їздах до міста діятиме посилений контрольно-пропускний режим. Зокрема, перевірки посилять на вулицях Дерев’янка, Єднання, Михайлівській, Вокзальній, Київській, а також на перехресті вулиць Городецької та Максима Залізняка.

Окремо рух із автодороги М-05 "Київ — Одеса" до Умані на вулицю Визволителів буде дозволений лише для паломників-хасидів.

Які заборони діятимуть у районі паломництва

На території мікрорайону паломництва на час дії особливого режиму заборонять продаж: алкогольних напоїв; феєрверків та іншої піротехніки; ножів та інших колючо-ріжучих предметів; пневматичної зброї та іграшок, які її імітують.

За словами Ігоря Табурця, усі обмеження пов’язані з необхідністю посилити безпеку місцевих жителів і паломників під час святкування Рош га-Шана.

Місцевих жителів та гостей Умані закликали заздалегідь врахувати обмеження та планувати маршрути з урахуванням тимчасових змін.

Раніше Новини.LIVE писали, що напередодні Рош га-Шана ціни на оренду житла в Умані різко зростають. За чотири доби проживання у вересні найдешевший із проаналізованих варіантів коштує 60 тисяч гривень, а найдорожчий — 408 тисяч гривень.

Також Новини.LIVE повідомляли, що в ООН закликали Україну вже зараз готуватися до повернення іноземних туристів після завершення війни. Організація наголошує на необхідності розвивати туристичні навички та готувати фахівців для роботи з іноземними відвідувачами.

В Умані Черкаської області з 4 до 17 вересня і на час святкування Рош га-Шана діятиме особливий режим в'їзду, виїзду та пересування містом.
Заходи безпеки покликані захистити жителів і гостей міста.
Про це повідомив у Facebook начальник Черкаської обласної військової адміністрації Ігор Табурець.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В Україні оголосили про завершення ремонту доріг, окрім прифронтових
За словами посадовця рух транспорту до міста буде повністю перекрито на кількох напрямках. Зокрема, водії не зможуть заїхати з автодороги М-30 на вул. Дерев'янку в районі бази ТОВ "Стандарт Будівельний", з М-30 на вул. Горіхову, а також із боку села Родниківка на вул. Павлова.
Також запровадять посилений контрольно-пропускний режим. Контроль здійснюватимуть на в'їздах:
- з М-30 на вулиці Дерев'янку;- з М-05 на вулиці Єднання;- із села Городецьке Паланської територіальної громади на перехресті вулиць Городецької та Максима Залізняка;- з М-30 на вулиці Михайлівську;- з М-30 на вулиці Вокзальну;- із села Родниківка Паланської територіальної громади на вулиці Київську.
Окремо: рух із М-05 КиївОдеса до Умані, на вул. Визволителів, дозволений лише для паломників-хасидів.
Обмеження діятимуть протягом двох тижнів - до 17 вересня включно. Начальник ОВА звернувся до всіх причетних із проханням заздалегідь врахувати обмеження та планувати свої маршрути.
На святкування юдейського Нового 5785 року, яке тривало з вечора 2 по 4 жовтня 2024 року, Умань готувалася прийняти до 50 тис. паломників-хасидів.Для гарантування правопорядку та безпеки міські служби й поліція перейшли на посилений режим роботи, облаштувавши спеціальні блокпости по периметру місць святкування.

В Умані з 4 до 17 вересня діятимуть обмеження на в’їзд, виїзд і пересування транспорту через святкування Рош га-Шана. Частину доріг перекриють, а на інших посилять контроль.

Щорічні заходи безпеки змінять звичні маршрути містом, а частину в’їздів перекриють. Водіям радять заздалегідь перевірити, чи не потрапляє їхній маршрут до зони контролю.

В Умані з 4 по 17 вересня 2026 року запровадять особливий порядок в’їзду, виїзду та пересування транспорту. Тимчасові обмеження пов’язані зі святкуванням Рош га-Шана та мають забезпечити безпеку хасидських паломників і жителів міста.

Про це повідомив начальник Черкаської обласної військової адміністрації Ігор Табурець у Facebook.

Начальник Черкаської обласної військової адміністрації Ігор Табурець у Facebook закликав водіїв заздалегідь спланувати поїздки Уманню з урахуванням змін у схемі руху.

Усі заходи – задля безпеки. Ми їх впроваджуємо щорічно.

– Ігор Табурець

Де в Умані заборонять в’їзд транспорту

На період Рош га-Шана в’їзд автомобілів до міста буде закритий на кількох ділянках. Обмеження діятимуть:

з автошляху М-30 на вулицю Дерев’янка – в районі бази ТОВ “Стандарт Будівельний”;

з автошляху М-30 на вулицю Горіхову;

із села Родниківка на вулицю Павлова.

Контрольно-пропускний режим під час Рош га-Шана

На інших в’їздах до Умані посилять перевірки транспорту. Контрольно-пропускний режим запровадять на напрямках з автошляху М-30 до вулиць Дерев’янка, Михайлівська та Вокзальна, а також з автошляху М-5 на вулицю Єднання.

Перевірки також діятимуть на в’їзді із села Городецьке Паланської громади – на перехресті вулиць Городецької та Максима Залізняка – і з боку Родниківки на вулицю Київську.

Рух з автошляху М-05 Київ-Одеса до вулиці Визволителів дозволять лише хасидським паломникам. Водіям, які не прямують на святкування, варто обирати альтернативні маршрути в об’їзд обмежених ділянок.

Ще цікаві матеріали:

• В Умані та на ключових маршрутах посилять безпеку перед приїздом тисяч паломників на Рош га-Шана. Заходи триватимуть в умовах загрози ракетних і безпілотних атак.
• В Одесі через відсутність електропостачання мешканці перекривають дороги, влада закликає зберігати витримку та користуватися пунктами незламності.

The post В Умані обмежать в’їзд і рух транспорту через Рош га-Шана first appeared on Межа. Новини України..

В Умані на Черкащині з 4 до 17 вересня діятиме особливий режим в’їзду, виїзду та пересування через святкування Рош га-Шана та прибуття хасидських паломників. На частині доріг транспорт до міста не пропускатимуть, а на основних в’їздах посилять контроль.

В Умані у Черкаській області з 4 до 17 вересня запроваджується особливий режим руху, зокрема обмеження на в'їзд до міста, через святкування паломниками-хасидами Рош га-Шана.
Джерело: голова Черкаської ОВА Ігор Табурець у Telegram
Пряма мова: "Від 4 до 17 вересня через проведення Рош га-Шана в місті діятиме особливий режим в'їзду, виїзду та пересування. Як це було в попередні роки".
Деталі: Зокрема, рух із траси М-05 Київ-Одеса до Умані, на вул. Визволителів – буде дозволений лише для паломників-хасидів.
В'їзд транспорту до міста забороняється:

з автодороги М-30 до Умані – на вул. Дерев'янка, в районі бази ТОВ "Стандарт Будівельний";


з автодороги М-30 до Умані – на вул. Горіхову;


із с. Родниківка до Умані – на вул. Павлова.

Посилений контрольно-пропускний режим діятиме:

з М-30 – на вул. Дерев'янка;


з М-05 – на вул. Єднання;


із с. Городецьке Паланської ТГ – на перехрестя вул. Городецької та вул. Максима Залізняка;


з М-30 – на вул. Михайлівську;


з М-30 – на вул. Вокзальну;


із с. Родниківка Паланської ТГ – на вул. Київську.

Також Табурець наголосив, що в районі паломництва заборонений продаж алкогольних напоїв, феєрверків, піротехніки, ножів та інших колючо-ріжучих предметів, пневматичної зброї та іграшок, що її імітують.
Передісторія:
Щоосені Україна стає осередком багатотисячного паломництва хасидів до Умані, які відзначають єврейський Новий рік – Рош га-Шана. У 2025 році на святкування до Умані приїхали більше 35 тисяч хасидів.
Раніше УП розповідала, як і коли Україна стала центром хасидизму.

Обмеження діятимуть із 4 до 17 вересня через проведення Рош га-Шана та приїзд паломників-хасидів

Увесь світ дізнався про дивовижну історію з Умані: Ольга Черниш народила доньку Анастасію через 3 роки після загибелі чоловіка-воїна завдяки ЕКЗ та його постмортальній заяві.

Цьогорічне паломництво відбудеться під посиленим контролем, адже місто готується одночасно прийняти тисячі гостей і протистояти воєнним ризикам.

В Умані та на в’їздах до міста посилять заходи безпеки перед святкуванням Рош га-Шана, на яке традиційно прибувають тисячі паломників-хасидів. Масовий приїзд прочан очікують із 6 вересня.

Про це повідомляє Національна поліція України.

Підготовку до паломництва обговорили під час міжвідомчої робочої наради в Черкасах. Тимчасовий виконувач обов’язків голови Національної поліції України Максим Цуцкірідзе підкреслив, що особливу увагу приділять захисту паломників та мешканців Умані в умовах загрози ракетних і безпілотних атак.

Починаючи з 6 вересня, до Умані масово прибуватимуть паломники для святкування Рош га-Шана. Наше завдання в умовах загроз безпілотних та ракетних атак – забезпечити безпеку як паломників, від моменту перетину кордону до виїзду з України, так і місцевих жителів. Ми маємо зробити все, щоб не допустити правопорушень. Якщо такі випадки трапляться, реагування буде невідкладним і принциповим, аж до заборони подальшого в’їзду в Україну для порушників.

– Максим Цуцкірідзе

Підготовка Умані до прибуття паломників

Департамент комунікації Національної поліції України зазначив, що учасники наради узгодили координацію між усіма залученими відомствами. Вони також визначили необхідну кількість сил і засобів для охорони порядку в Умані та на ключових маршрутах паломників.

Окремо розглянули готовність пунктів пропуску до оформлення прочан, очікувану інтенсивність пасажиропотоку, а також процедури контролю під час в’їзду до України та виїзду з неї.

До забезпечення безпеки на період Рош га-Шана залучають представників Служби безпеки України, Національної гвардії, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Державної прикордонної служби та Державної міграційної служби.

Коли святкуватимуть Рош га-Шана у 2026 році

У 2026 році Рош га-Шана припадає на 11–12 вересня. Торік, за даними Об’єднаної єврейської общини України, на святкування до Умані приїхали понад 35 тисяч паломників-хасидів.

Комплексні заходи мають забезпечити безпечне перебування прочан у місті, оперативне реагування на можливі порушення та захист жителів Умані впродовж паломництва.

Інші теми, які вам можуть сподобатися:

• Президент Дональд Трамп провів урочистий політичний мітинг на Національній алеї у Вашингтоні під час 250‑ї річниці США, що спричинило критику за політизованість святкувань і питання безпеки.

The post В Умані посилять безпеку перед приїздом паломників на Рош га-Шана first appeared on Межа. Новини України..

Про це повідомила пресслужба Нацполіції."Наше завдання в умовах загроз безпілотних та ракетних атак — забезпечити безпеку як паломників, від моменту перетину кордону до виїзду з України, так і місцевих жителів. Це питання перебуває на контролі президента України та міністра внутрішніх справ", – заявив очільник Нацполіції Максим Цуцкірідзе.Правоохоронці, зокрема, обговорили координацію дій та розподіл сил і засобів, які залучатимуться для забезпечення безпеки у місцях перебування паломників; превентивні заходи для запобігання терористичним загрозам, диверсіям і провокаціям; організацію протипожежного та техногенного захисту в місцях масового перебування і проживання паломників; та розгортання спеціальних постів для моніторингу ситуації та пунктів надання допомоги.Водночас Цуцкірідзе наголосив, що у разі вчинення правопорушень правоохоронці реагуватимуть невідкладно та принципово. Зокрема, порушникам можуть заборонити подальший в’їзд в Україну. Міністерство закордонних справ України рекомендувало прочанам-хасидам утриматися від поїздок до Умані для святкування юдейського Нового року Рош га-Шана через безпекові ризики, пов'язані з повномасштабною війною Росії проти України  

Щороку тисячі вірян приїжджають на святкування Рош га-Шана в Умані. Це єврейський Новий рік, одна з найважливіших релігійних подій в юдаїзмі. Очевидно, людям потрібно десь жити протягом кількох днів. Вони орендують квартири в новобудовах і старому фонді, приватні будинки, апартаменти, вілли тощо. А ціни на Рош га-Шана зростають в рази.
Сайт Новини.LIVE розповідає, скільки коштує орендувати житло в Умані на Рош га-Шана.
Оренда житла в Умані на Рош га-Шана
У 2026 році святкування єврейського Нового ріку почнеться у п’ятницю, 11 вересня, і триватиме до вечора неділі, 13 вересня. Люди з досвідом знають, що бронювати житло необхідно за кілька місяців до події, оскільки безпосередньо перед святом знайти вільну кімнату чи навіть ліжко буде майже нереально.
Ми проаналізували доступні варіанти на Booking. За поселення на чотири доби — з 10 по 14 вересня — потрібно віддати мінімум 60 000 грн. Стільки коштує проживання у покращеному номері з двоспальним ліжком одного з місцевих комплексів.
Вартість оренди житла в Умані. Фото: скриншот
За 80 000 грн на чотири дні можна орендувати апартаменти на п’ять ліжок. Найдорожчим варіантом буде проживання в будинку, де є чотири односпальні ліжка, три двоспальні, одне широке двоспальне та два дивани-ліжка. Потрібно заплатити 408 000 грн за чотири доби.
Вартість оренди житла в Умані. Фото: скриншот
Як заощадити на оренди житла
Якщо бронювати квартиру чи кімнату за кілька днів до Рош га-Шана, заощадити ніяк не вийде, оскільки містяни піднімають ціни для хасидів. Як результат — варіантів залишається дуже мало і доводиться погоджуватися на першу-ліпшу пропозицію, аби не опинитися на вулиці.
Трохи зекономити вдасться, якщо орендувати житло через OLX або схожі портали з оголошеннями. Водночас не всі власники погоджуються здавати нерухомість іноземцям, які приїхали на святкування Рош га-Шана, маючи упередження стосовно хасидів.
Найкращий варіант — шукати квартиру чи будинок із кількома кімнатами і багатьма ліжками. Подорожуючи в компанії, можна розділити витрати на проживання. Чимало власників спеціально роблять ремонти до єврейського Нового року, чекаючи напливу вірян.
Що ще варто знати українцям
Раніше Новини.LIVE писали, що власник квартири може зареєструвати у житлі людину без її присутності в ЦНАПі. Для цього потрібна нотаріальна довіреність із відповідними повноваженнями. Але наявність прописки не дає особі права власності на квартиру.
Також Новини.LIVE розповідали, що в Польщі будують житло неймовірними темпами, орієнтуючись на зростання чисельності населення. Однак демографічна статистика свідчить про зменшення народжуваності щороку. Це може призвести до кризи на ринку нерухомості.

Боксер першої напівсередньої ваги Данило Лозан (16−1, 9 KO) взяв участь у вечорі боксу в Умані.

Український боксер Данило Лозан (16-1, 9 KO) травмувався у поєдинку з Данилом Балабаном (4-1-2, 3 КО) на вечорі боксу в Умані.


Про це повідомляє Top Boxing Generation.


Лозан у першому раунді травмував руку, проте зміг виграти бій за підсумками шести раундів. Після проведення медичного обстеження було встановлено діагноз – закритий перелом.


Наразі на боксера чекає період відновлення, який, за прогнозами лікарів, не має бути тривалим.


Зазначимо, що у своєму попередньому поєдинку Лозан зазнав першої поразки в професійній кар'єрі. Українець поступився узбеку Турсунову в півфіналі Гран-прі WBC в Ер-Ріяді рішенням більшості суддів.

Данило Лозан переміг в Умані

Мережа McDonald's відкрила перший ресторан в Умані. Новий заклад почав працювати 26 серпня та став 130-м рестораном компанії, який нині працює в Україні. Повний текст новини

Щоосені, коли повітря над центральною Україною стає прозорим і холодним, провінційна Умань переживає метаморфозу, якій немає аналогів у сучасному світі. Тихі вулиці цього містечка Черкащини раптом вибухають багатоголоссям івриту, англійської, французької та їдишу. Повний текст новини

До 35-ї річниці Незалежності ZN.UA обрало вісім режисерів і режисерок, чиї кар’єри сформувалися вже в незалежній Україні.
За цей час українське кіно здобувало нагороди у Венеції, на Берлінале та Санденсі, виходило до конкурсних програм Канн. Валентин Васянович, Катерина Горностай, Ірина Цілик, Олесь Санін і Павло Остріков упродовж 2021–2026 років стали лауреатами Шевченківської премії саме за свої фільми.
Вони родом із Луцька, Житомира, Криму, Хмельниччини, Умані, Камінь-Каширського та Києва. Це вісім різних способів подивитися на наше минуле, сьогодення й майбутнє.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Заплакав на «Гамлеті», провалив вступ до «акторки» і став режисером лише в 47: історія Міхаеля Ганеке


Катерина Горностай: інтимність дорослішання
Катерина Горностай
У фільмі «Стоп-Земля» (2021) підлітки не виконують функції «молодого покоління» і не проголошують наперед заготовлених істин. Вони мовчать, закохуються, ревнують, губляться, розмовляють про секс і майбутнє, інколи просто дивляться в камеру. Так з’являється рідкісний для українського екрана досвід: юність існує тут і зараз, без обов’язку символізувати щось більше.
Перед зйомками Горностай зібрала 25 молодих людей у дев’ятитижневу акторську лабораторію, причому сценарію вони тоді не знали й сцен із майбутнього фільму не репетирували. Вони працювали з голосом, рухом, автобіографічними історіями та імпровізацією, а режисерка спостерігала, між ким виникає природна «хімія». Лише після лабораторії учасники отримали ролі.
У «Стоп-Землі» режисерка створює образ нової української юності. На Берлінале дебютна повнометражна робота Горностай здобула «Кришталевого ведмедя» за найкращий фільм від молодіжного журі Generation 14plus.
Кадр із фільму «Стоп-Земля» Катерини Горностай
Чотири роки по тому режисерка повернулася до фестивалю зі «Стрічкою часу» — документальним фільмом про українську школу під час повномасштабної війни.
Камера фіксує освіту як щоденну практику країни, що живе під сиренами, обстрілами та постійною загрозою втрати. «Стрічка часу» стала першим із 1997 року фільмом українського режисера в основному конкурсі Берлінале (тоді там змагалися «Три історії» Кіри Муратової).
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Кому пасуватиме туфелька за чотири мільярди: як «Тисячовесна» визначала переможців


Валентин Васянович: геометрія травми
Валентин Васянович
Валентин Васянович давно працює з Україною в майбутньому часі. У «Атлантиді» (2019) війна на Донбасі вже завершилась, однак земля отруєна, а люди вчаться жити поруч із наслідками катастрофи.
Герой Сергій, колишній військовий, приєднується до волонтерів «Чорного тюльпана», які ексгумують тіла загиблих. «Атлантида» пропонує погляд на Україну майбутнього (після перемоги) крізь гранично статичну, відсторонену оптику. Режисер обирає загальні плани та внутрішньокадровий монтаж. Це розповідь про те, як на випаленій, травмованій землі знову зароджується життя.
Васянович свідомо шукав людей із реальним досвідом війни: головного героя зіграв ветеран і волонтер Андрій Римарук, а патологоанатоми в кадрі фактично виконували звичну для себе роботу. Водночас режисер доводив свою знамениту статичність до майже фізичної точності: різні сцени потребували від 8 до 45 дублів.
Кадр із фільму «Атлантида» Валентина Васяновича
У Венеції «Атлантида» здобула головну нагороду програми Orizzonti. У рейтингу 100 найкращих фільмів в історії українського кіно, який склав Довженко-Центр 2021 року за результатами опитування 70 кіноекспертів, «Атлантида» посіла 11-те місце.
Далі з’явився «Відблиск» (2021) — іще жорсткіше дослідження травми. 2025 року Васянович зняв «До перемоги!». Цього разу він сам виконує головну роль: його герой — кінорежисер — живе у Києві, тоді як його дружина й донька — у Відні.
Наріман Алієв: тяга додому
Наріман Алієв
У короткометражних «Кримських історіях», а згодом у повнометражному «Додому» (2019) півострів існує передусім як дім. Мустафа втрачає старшого сина на війні й вирушає з Києва до окупованого Криму, щоби поховати його на батьківщині. Разом із ним їде молодший син Алім. Звичайна дорога поступово стає розмовою про покоління, обов’язок, мову, релігію, втрату та право на повернення.
Світова прем’єра «Додому» відбулась у програмі «Особливий погляд» у Каннах — для Алієва це дебют у повному метрі. 2010 року він втратив рідного брата Ерфана в автокатастрофі; до досвіду цієї втрати він звернувся спершу в короткометражці «Без тебе» (Sensiz), а згодом — у «Додому» (Evge).
Молодшого сина Аліма зіграв двоюрідний брат режисера Ремзі Білялов, а його батька Мустафу — Ахтем Сеітаблаєв. Під час зйомок на Арабатській стрілці сюжет про повернення додому несподівано перетнувся і з життям Сеітаблаєва: команда допомогла його 80-річній матері приїхати з окупованого Криму, і актор побачив її вперше майже за чотири роки.
Кадр з фільму «Додому» Нарімана Алієва
У давно задуманому «Орталані», який іще 2021 року здобув державну підтримку, Алієв звертається до депортації кримських татар 18 травня 1944-го. Зйомки планували на травень–серпень 2022 року, однак повномасштабне вторгнення посунуло роботу над фільмом.
Юнак Ісмаїл повертається з гір до рідного села — і бачить, що воно порожнє. Саме з Орталана 1944 року примусово виселили бабусю режисера Гульсум. Згодом проєкт здобув підтримку від Європейського фонду солідарності з українським кіно (ESFUF).
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





«Залаштунки»: Фільм про жовті шпалери й порожні коридори зібрав понад 390 мільйонів доларів. Чому глядачів притягує безвихідь


Дмитро Сухолиткий-Собчук: язичницький карнавал
Дмитро Сухолиткий-Собчук
У «Памфірі» (2022) Буковина входить у кадр через тіло, працю, бруд, дерево, вогонь і маску. Леонід, якого в селі називають Памфіром, повертається із заробітків додому напередодні Маланки. Через необачний вчинок сина він змушений знову зануритись у кримінальний світ контрабанди.
Фільм був представлений у програмі «Двотижневик режисерів» у Каннах і став одним із найпомітніших українських дебютів останнього десятиліття. Сухолиткий-Собчук роками працює з документальним матеріалом і локальними спільнотами, тому його екранна традиція має фактуру прожитого досвіду.
Сухолиткий-Собчук зібрав Маланку з традицій Буковини та Прикарпаття — Вашківців, Красноїльська (Чернівецька область) та Белелуї (Івано-Франківська область). А ще режисер радить уважним глядачам стежити — майже в кожній сцені «звір» з’являється в тій чи іншій формі: як тварина, малюнок, опудало, фігура або навіть звук. Так виникає протиставлення людського й тваринного.
Кадр із фільму «Памфір» Дмитра Сухолиткого-Собчука
У документальній «Тихій повені» (2025) режисер знову дивиться на ізольовану спільноту — цього разу на пацифістську релігійну громаду, яка десятиліттями живе вздовж Дністра й пристосовується до мінливого рівня ріки, а тепер — і до війни. Світова прем’єра відбулась у головному (міжнародному) конкурсі IDFA в Амстердамі, де стрічка здобула нагороду за найкращу операторську роботу.
Внесок режисера у сучасний український міф — здатність показати регіон без етнографічної глазурі. Довгі плани та рухлива камера не милуються традицією з безпечної відстані, натомість занурюють глядача у середовище, де ритуали давно стали частиною сучасного життя.
Аркадій Непиталюк: свій народ
Аркадій Непиталюк
Аркадій Непиталюк дебютував у повному метрі у 49 років.
Стрічку «Припутні» (2017) знято за п’єсою Романа Горбика «Центр». За добу трагікомедія збирає долі трьох жінок — бабусі, доньки й онуки — у майже покинутому селі на Чернігівщині. Назву режисер пояснював не лише топонімом: припутні — це дикі голуби, які селяться поруч із людьми.
Непиталюк працює на території, якої українське кіно довго уникало — жорсткого, нефільтрованого провінційного реалізму. Його міф позбавлений ліричних ілюзій: це трагікомедія про людей, які застрягли в замкненому колі власних помилок. Режисер не прикрашає провінційне середовище з його суржиком і приземленістю й водночас не ставить його нижче за міське.
На роль таксиста Юри взяли Дмитра Хом’яка, який професійним актором не є, хоча на пробах були значно досвідченіші кандидати. За словами режисера, Хом’як просто точно потрапив у психотип ніжинського таксиста. Сам Непиталюк каже, що режисер повинен мати «свій народ».
Кадр з фільму «Припутні» Аркадія Непиталюка
В «Уроках толерантності» (2024), екранізації п’єси Ігоря Білиця «Гей-парад», родина, яка загрузла у фінансових проблемах і кредитах, погоджується на вигадану державну програму з євроінтеграції. За її умовами у них удома має на певний час оселитися ЛГБТ-активіст.
Непиталюк балансує між комедією та соціальною сатирою. Декларовані «традиційні цінності» тут легко вступають у торг із дуже практичними потребами — кредитами, боргами й бажанням отримати гроші. Та гей-сантехнік Василь виявляється не стільки випробуванням для толерантності Найдюків, скільки каталізатором їхньої внутрішньої перебудови: змінюється не лише ставлення родини до нього, а й стосунки між чоловіком і дружиною, батьками і дітьми, братом й сестрою.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





«1670»: фантомне тіло короля, або Як Польща монетизує імперський міф — і чого це вчить Україну


Олесь Санін: дати легенді голос і тіло
Олесь Санін
Олесь Санін працює з міфом у найбуквальнішому сенсі — з легендою, епосом, історичною пам’яттю. У «Мамаї» (2003) він поєднав українську думу про трьох братів азовських із тюркським епосом про трьох доблесних мамлюків, поширеним, зокрема, у кримськотатарській традиції.
Довженко-Центр звертає увагу саме на це переплетення двох традицій. Показово, що ім’я козакові дає татарка, яка знаходить його при смерті й виходжує: вона називає його Мамаєм — «ніким», людиною без імені. Так степ стає спільним культурним простором уже в самій драматургії фільму: дві традиції входять до однієї історії. «Мамай» став другим, після «Приятеля небіжчика», фільмом, який Україна висунула на «Оскар».
У «Поводирі» (2014) Санін звертається до кобзарства та радянських репресій 1930-х років. У «Довбуші» (2023) — до карпатського народного героя, переводячи фольклорну фігуру в масштаб великого пригодницько-історичного кіно. Цікаво, що Санін грає на бандурі, торбані й колісній лірі та пов’язаний із Київським кобзарським цехом.
Кадр з фільму «Довбуш» Олеся Саніна
Для «Довбуша» команда за участю реставраторів на висоті майже двох тисяч метрів звела колиби за старими технологіями, одну з них залишили. Санін розповідав, що туристи і навіть дослідники приймали декорацію за справжню споруду XVIII століття. Режисер зробив понад дві тисячі ілюстрацій і розкадровок, а батальні сцени із сотнями учасників розписував, за власним зізнанням, як партитуру симфонічного оркестру.
 
Павло Остріков: на краю Всесвіту
Павло Остріков
Герой фільму «Ти — космос» (2024) Андрій Мельник — далекобійник майбутнього, який перевозить ядерні відходи до супутника Юпітера. Земля вибухає, і він, схоже, залишається останньою людиною. Потім із ним виходить на зв’язок француженка Катрін. Із фантастичної передумови Остріков робить інтимну історію про самотність, любов і потребу бути почутим.
Ще в університеті Остріков придумав історію про знищену Землю для короткої сценічної роботи й сам грав Андрія. Від першої студентської версії 2011 року до світової прем’єри в Торонто 2024-го минуло 13 років. Майже всі основні сцени встигли зняти до повномасштабного вторгнення, але завершувати картину довелося вже під час війни: виконавець головної ролі, продюсер і актор, який озвучував робота Максима, пішли служити.
«Ти — космос» важливий іще й тим, що українськість тут не потребує історичного костюма чи географічної впізнаваності. Після років, коли українське кіно у світі закономірно асоціювали передусім із війною, Остріков розширює межі уявного: наша культура має право на фантастику, майбутнє й навіть власну космічну буденність.
Кадр з фільму «Ти — космос» Павла Острікова
У липні 2026 року «Ти — космос» став головним тріумфатором Національної кінопремії «Золота дзиґа»: фільм переміг у дев’яти номінаціях, зокрема за найкращий фільм, режисуру та сценарій.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Що від нас приховував Гомер: справжня історія Одіссея


Ірина Цілик: мистецтво як інструмент виживання
Ірина Цілик
Документальна «Земля блакитна, ніби апельсин» (2020) стежить за родиною, яка живе у прифронтовій зоні Донбасу й разом знімає власний фільм. Старша донька Мирослава мріє про операторську професію; камера всередині камери стає способом упорядкувати досвід війни, відвоювати для себе простір і перетворити страх на історію, яку можна розповісти. За цю роботу Цілик отримала нагороду за режисуру на фестивалі Sundance.
Цілик приїхала на Донбас як тьюторка кінопроєкту «Жовтий автобус» і думала знімати саме про дитячі кінематографічні табори, доки не познайомилася з Мирославою та Настею і не потрапила до їхнього дому в Красногорівці. За родиною режисерка спостерігала близько року й назнімала приблизно 55 годин матеріалу. А один із найвиразніших «кадрів» так і не було знято: Цілик хотіла зафільмувати красиве макове поле, але команда з’ясувала, що це мінне поле, за яким стежили снайпери.
У художньому «Я і Фелікс» (2022), екранізації автобіографічної прози Артема Чеха «Хто ти такий?», режисерка повертається в Україну 1990-х: дитинство, сімейну нестабільність, дорослішання поруч із ветераном Афганської війни. Війна тут знову входить у дім через людину, пам’ять і поведінку; фронтовий масштаб залишається поза межами цієї історії.
Цілик формує образ України з приватних архівів, квартир, кухонь, домашніх відео… Режисерка нагадує, що національна пам’ять завжди має домашню адресу й людський вимір.
Кадр з фільму «Земля блакитна, ніби апельсин» Ірини Цілик
Мозаїка незалежності
Сучасне українське кіно створюється всупереч обставинам: «Орталан» Алієва зупинила велика війна, «Ти — космос» Острікова завершували вже після вторгнення, коли частина команди пішла служити. Та, можливо, найважливіша зміна відбулася не в індустрії, а в самій свободі говорити про себе.
За 35 років Незалежності українське кіно перестало шукати єдиний спосіб розповісти про країну. Поруч існують підліткова драма, кримськотатарське роуд-муві, провінційна трагікомедія, історичний епос, документальне кіно про війну й наукова фантастика. Це вже не один образ України, а багато рівноправних оптик — регіональних, поколіннєвих, історичних, жанрових. Україна більше не вміщується в один кадр — і сучасне українське кіно нарешті не намагається її туди втиснути.