Search trend "підвищення зарплати військовим"

Народний депутат Руслан Горбенко повідомив, що в Україні готують важливу реформу — зарплати військовим, які не перебувають на передовій, можуть суттєво зрости. Влада вже опрацьовує нові стандарти оплати, які наблизять їх до рівня країн НАТО. Про це він розповів в ефірі Вечір.LІVЕ. Зазначається, що уряд спільно з Верховною Радою України розглядає можливість значного підвищення зарплат для військових, […] Тhе роst В Україні планують підвищити зарплати військовим у тилу: кому та на скільки збільшать виплати арреаrеd fіrst оn Прямий.

Президент Володимир Зеленський планує просити країни Євросоюзу підтримати ініціативу з підвищення виплат українським військовослужбовцям, щоб покрити нестачу новобранців і втримати бойову готовність на тлі війни з Росією. Очільник держави заявив, що європейські партнери раніше погоджувалися фінансувати лише постачання зброї, однак відмовлялися допомагати з грошовим забезпеченням військових, повідомляє Вlооmbеrg. "Європейці відмовлялись фінансувати зарплати нашим військовим. Вони готові допомагати зі зброєю. Але наші бійці самі є зброєю, яка захищає Європу", - сказав президент. У статті пишуть, що "кампанія мобілізації поступово втрачає підтримку серед громадян". Люди втомилися від війни, яка триває вже четвертий рік. У той час як Росія стимулює нових контрактників грошима, Україна робить ставку на добровольців. Але така стратегія потребує підвищених виплат і створює серйозне навантаження на бюджет, чий дефіцит перевищує 20% ВВП. Президент повідомив, що вже веде діалог із лідерами європейських країн і США. "Я пояснюю, що йдеться не про гуманітарну допомогу, а про інвестицію в спільну безпеку", - наголосив Зеленський. За його словами, Україна активно нарощує власне виробництво зброї. Щороку для цього потрібно щонайменше $25 млрд - на ракети, безпілотники та засоби радіоелектронної боротьби. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Проривів нема": Зеленський про ситуацію на передовій "Вже зараз необхідно $6 млрд, щоб масштабувати виробництво", - зазначив він. США погодилися купувати українські дрони, але Київ прагне більшого. Зеленський ініціює створення великого контракту в межах $10-30 млрд. "Це питання обговорюють міністр оборони Денис Шмигаль, секретар РНБО Рустем Умєров і мій радник Олександр Камишин", - повідомив глава держави. Інститут вивчення війни повідомив, що російські війська здійснили нещодавнє просування на Куп'янському напрямку в Харківській області. Аналітики ІSW, спираючись на геолокаційні відеоматеріали, зазначають, що окупаційні сили просунулися на південь від населеного пункту Радьківка, що розташований на північ від Куп'янська. Є підстави вважати, що село перебуває під контролем російських військ. Крім того, зафіксовано ознаки наступу РФ у напрямку Борової. За даними ІSW, ворог просунувся на південний схід від Ольгівки, яка також розташована неподалік Борової.

За словами Олександра Сирського, молодь іде в армію здебільшого заради грошей. Але попри три роки повномасштабної війни, підвищення грошового забезпечення для військових так і не стало пріоритетом. Фокус розбирався, чому держава обирає пільги замість підвищення зарплат, і чи здатне фінансове заохочення справді змінити ситуацію на фронті.

Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк.Він зазначив, що раніше оцінював діру в бюджеті у 200 млрд грн, але тепер визнає, що був надто оптимістичним.За словами нардепа, уряд уже почав витрачати кошти, які були заплановані на кінець року, зокрема на зарплати військових у листопаді-грудні. Ці гроші перенаправляють на закупівлі зброї, що створює дірки в бюджеті, які згодом доведеться терміново закривати. Прем'єр-міністр Денис Шмигаль фактично підтвердив ці слова під час виступу в парламенті, зазначивши, що потреба у змінах до бюджету дійсно існує, хоча джерела покриття додаткових витрат поки що не названо.Очікується, що зміни до бюджету будуть подані після завершення чергового перегляду програми МВФ — орієнтовно наприкінці червня. До того часу уряд не ризикує змінювати бюджет, щоб не зірвати отримання наступного траншу, пояснив Железняк.Уже в липні або серпні парламент розглядатиме оновлений проєкт бюджету з основним фокусом на військові видатки. Железняк наголошує, що його команда вже готує пропозиції, де можна знайти додаткові ресурси, зокрема через скорочення неефективних або другорядних витрат."Я вже дав завдання своїй команді готувати певні зміни в бюджет і шукати, де можна знайти ці додаткові гроші. Але, на жаль, уже зараз я точно можу констатувати, що у нас справді повторилася проблема 2024 року, коли бюджет був складений на нереалістичних цифрах і, відповідно, його доведеться швидко міняти, інакше це буде вже створювати реальні проблеми для фінансування армії", - сказав нардеп.При цьому Железняк запевнив, що критичної загрози для виплат військовим наразі немає й уряд зробить усе, щоб профінансувати оборону. Водночас він попереджає про серйозний ризик: якщо не буде знайдено реальних джерел для покриття додаткових витрат, уряд може змушено вдатися до непопулярних рішень, таких як підвищення податків.Політик також критикує відсутність системного підходу до бюджетного планування, зокрема ігнорування проблем у державних закупівлях, Енергоатомі, на митниці та в інших секторах, що втрачають великі суми грошей.20 травня стартувала місія МВФ щодо восьмого перегляду програми розширеного фінансування (ЕFF) для України.

Перші сирени повітряної тривоги, які пролунали по всій країні вранці 24 лютого 2022 року, стали шоком навіть для тих, хто був впевнений – Росія таки нападе на Україну і заздалегідь зібрав тривожний рюкзак. У перші дні війни люди вимітали готівку з банкоматів, скуповували харчі, заправляли повні баки в авто і масово виїжджали з міст. Попри все, за винятком населених пунктів, які раптом стали зоною бойових дій, на решті території країни все якось працювало: у магазини завозили харчі (хоча з окремими продуктами виникали перебої) і там все ще можна було розраховуватись картками, поїзди ходили більш-менш за графіком. Прогнози про долар по 100 гривень і продуктові картки – не справдились. Про те, як українська економіка змінилась за ці три роки, що стало найбільшими викликами, а що – опорою, читайте у матеріалі "Еспресо".  Як Україні вдалось зберегти фінансову стабільність в умовах війниСтаном на 24 лютого 2022 року офіційний курс долара в Україні становив 29,25 грн, євро 33,17 грн. Нині курс долара – 41,73, євро – 43,0 грн. Тобто гривня послабилась, але апокаліптичні прогнози про долар по 50 чи навіть 100 грн – за три роки великої війни не справдились. Масового банкрутства банків також не відбулось. Якщо на 1 січня 2022 року в Україні налічувався 71 комерційний банк, то на 1 січня 2025 року – 61. При цьому уже наступного дня після повномасштабного вторгення Національний банк відкликав банківські ліцензії та ліквідував банки, що перебувають під контролем Російської Федерації: Міжнародний резервний банк, що належав "Сбєрбанку Росії" та  "Промінвестбанк", який належав російській державній корпорації  "ВЕБ.РФ". "Ми можемо виділити принаймні 3 етапи у фінансовій політиці нашої країни під час великої війни, – каже у коментарі "Еспресо" член ради НБУ Василь Фурман. – Перший етап – перший шок від вторгнення РФ. Дії НБУ на цьому етапі: фіксація обмінного курсу, відмова від режиму інфляційного таргетування (зокрема зміни облікової ставки та прогнозного процесу); жорсткі адміністративні обмеження на відтік капіталу, максимальне сприяння у проведенні розрахунків (дозвіл на використання банками хмарних сервісів за кордоном) та доступу громадян до платежів (безперебійна робота, можливість зняти готівку з терміналів у торгівельних мережах тощо), регуляторні послаблення для банків (відтермінування стрес тестування та нових вимог капіталу банків)".Черга до банкомата 24 лютого 2022 у Городку на ЛьвівщиніКрім того, за словами Василя Фурмана, у 2022 році НБУ провів масштабну монетизацію дефіциту бюджету – на 400 млрд грн в умовах відсутності зовнішнього фінансування впродовж перших місяців вторгнення."Другий етап – поступова адаптація економічних агентів та недопущення накопичення дисбалансів. Уже влітку 2022 р. стало зрозуміло що подальша фіксація курсу буде призводити до стрімкого виснаження резервів в умовах адаптації (та пошуку шляхів обходу) економічних агентів до запроваджених обмежень, – каже Василь Фурман. – Дії НБУ – "переприв’язка"  обмінного курсу на новому фіксованому курсі (36,6 грн за дол), повернення до елементів інфляційного таргетування – стрімке підвищення ставки до 25%, зокрема з метою збереження привабливості заощаджень".Тоді НБУ скасував частини обмежень, поступове зменшував, а згодом і відмовився від монетарного фінансування дефіциту в умовах збільшення надходжень зовнішнього фінансування."2023-2024 роки – це третій етап фінансової політики, – поступова "нормалізація" політики (наскільки це слово може бути прийнятним в умовах війни, що триває), – розповідає Василь Фурман. – Рада НБУ затвердила нові ОЗ ГКП на середньострокову перспективу, в яких надала правлінню більшої гнучкості щодо досягнення цілі (зокрема, горизонт політики було дефакто продовжено з 18 місяців до 36 місяців). Економічні агенти повинні розуміти, що курс може коливатися в обидва боки, повинно відбуватися поступове повернення до ринкових механізмів управління валютними ризиками, а не покладання на прив’язку. Поступова валютна лібералізація, гнучке інфляційне таргетування, повернення до проведення стрес-тестів тощо".Чи могла б Україна впоратись без міжнародної фінансової допомоги"Буду з вами відвертий та не відкрию вам великого секрету – ми критично залежні від зовнішньої допомоги, – зазначає Василь Фурман. – Третій рік поспіль (2022 р. – 2024 рр.) дефіцит державного бюджету складає близько 25% ВВП. Масштаб цього явища можна зрозуміти якщо згадати що відносно "нормальним" вважається дефіцит бюджету у межах до 4% (краще 2%), і такий стан не повинен бути постійним. Зрозуміло, що в України немає такої кількості ресурсів. Фактично витрати зросли вдвічі, а уряд не може збільшити податки та збори в 2 рази. Навіть за нормальних умов функціонування економіки це так не працює, в умовах війни тим більше".За даними члена ради НБУ, обсяг фінансування від міжнародних партнерів у 2022-2025 роках (станом на кінець січня 2025 року) становив 118,3 млрд доларів. Тоді як увесь довоєнний номінальний ВВП України становив близько 200 млрд дол США. "У разі суттєвого скорочення зовнішньої допомоги перед Україною буде "простий" вибір: припинити супротив або шукати внутрішні джерела фінансування, – заявляє Василь Фурман. –  Другий шлях буде болісним, і вимагатиме, по суті, фінансових репресій щодо громадян та бізнесу: їхні доходи повинні будуть примусово спрямовуватися на потреби оборони" .Як це може виглядати? Можна згадати приклади США (рівень оподаткування бізнесу доходив до 90%, громадяни могли витрачати лише на визначений перелік продуктів, "добровільно-примусові військові облігації") та Великої Британії (продуктові картки та обмеження навіть базових потреб). Очевидно що такий сценарій є не бажаним, але Україна вже зараз повинна продемонструвати партнерам шляхи та механізми збільшення "самодостатності", прозорості та підзвітності. Це сприятиме зменшенню аргументів щодо "нецільового"  використання коштів Україною".Інвестиційний банкір Сергій Фурса також підтверджує – Україна критично залежна від зовнішньої підтримки. Утім, попри тривожні новини останніх тижнів, переживати через суттєве скорочення фінансової допомоги найближчим часом не варто."Половина нашого бюджету вже четвертий рік поспіль – це допомога наших західних партнерів. Якщо ми говоримо саме про фінансову допомогу, то вона критично важлива. Нам трохи допомагає, що ми – бідна країна і оплачувати українських пенсіонерів набагато дешевше, ніж німецьких, – каже Сергій Фурса. – Водночас зараз немає жодних передумов для того, щоб ця фінансова допомога зменшилася. Ми гарантовано отримуємо фінансову допомогу на весь 2025 рік, вже за прийнятими рішеннями,  частково – і на 26-й рік. Тому зараз ніяких передумов говорити про зменшення фінансової допомоги немає" Наразі очікується, що у 2025 році Україна отримає понад 38 млрд дол. і приблизно 25 млрд – у 2026. Від історичного падіння ВВП до поступового відновлення у 2024-муУ 2022 році реальний ВВП України скоротився на 29,1%. Це було найбільше падіння за всю історію України. І воно цілком логічне: Росія окупувала частину території, чимало логістичних ланцюгів перервалось. Через відсутність авіасполучення та блокуванням портів український бізнес не лише не міг експортувати товари, а й отримувати сировину та комплектуючи для виробництва. У 2021 Україна продемонструвала рекордне зростання експорту – на 38,4% порівняно з 2020 роком (на 68 млрд дол). Імпорт зріс на 34% до 72  млрд доларів. За даними Держмитслужби, у 2022 році в Україну імпортували товарів на $55,5 млрд, а експортували з України продукції на $44,2 млрд. Найскладнішим для українського експорту став 2023 рік, коли до проблем з морською логістикою додались блокування кордонів ЄС фермерами. Тоді експортувати змогли лише на $36 млрд, а імпорт склав $63,5 млрд. Але уже в 2024 році експорт вдалось наростити до $41,6 млрд. Імпорт зріс до $70,7 млрд.Зовнішня торгівля у 2024, фото: Державна митна служба"Я б не сказав, що українська економіка якось трансформувалася за три роки повномасштабної війни. Звичайно, війна вливає на економіку, ті галузі, які найбільше зазнали удару, найбільше зменшились, – каже інвестиційний банкір Сергій Фурса. – Наприклад,  були три сектори, які демонстрували найбільшу експортну виручку: це металургія, аграрка і ІТ. Динаміка в ІТ змінилася. Ми говоримо про певне падіння, не катастрофічне, але падіння в порівнянні з постійним зростанням попередніх багатих країн. Але це викликано не тільки війною, але світовою динамікою. Аграрний сектор майже зберіг свої позиції, особливо, коли відновився експорт через порти. Щодо металургії, то тут просто механістична втрата, пов’язана з важкістю роботи через перебої з електрикою, проблеми з робочою силою". Загалом торік попри не надто сприятливу ситуацію на фронті, масовані обстріли об’єктів критичної інфраструктури та погодинні відключення електроенергії, українська економіка все ж продемонструвала зростання. За оцінками НБУ, у 2024 році реальний ВВП України зріс на 3,4%. "Такого результату вдалося досягти завдяки незламності ЗСУ, стійкості бізнесу та населення, збереженню значної міжнародної підтримки й державним заходам із відбудови інфраструктури та соціального захисту, – йдеться в інфляційному звіті НБУ за січень 2025. – Основними чинниками, що стримують економіку, й надалі залишаються наслідки війни: руйнування критичної інфраструктури, виробництв, а також брак працівників на підприємствах через міграційні та мобілізаційні процеси. Попри такі складнощі, НБУ очікує, що у 2025–2027 роках економіка зростатиме приблизно на 4% щорічно. Подальшому відновленню сприятиме як очікуване нарощування врожаїв, так і зростання інвестицій у відбудову України, у тому числі з боку приватного бізнесу та іноземних інвесторів". Як змінювались ціни на основні продукти, фото: Інфляційний звіт НБУПри цьому в Україні півтора роки поспіль зростає кредитування бізнесу. Попри певне сезонне уповільнення в ІV кварталі 2024 року, загалом за рік приріст становив 20,6%. А чисті гривневі кредити населенню зросли на 39,9% за рік. Це свідчить про пожвавлення економіки, наскільки це можливо в умовах великої війни. Споживчі ціни зросли на 12%. НБУ очікує, що інфляція знизиться до 8,4% у 2025 році та до цілі 5% – у 2026 році. Чи може військово-промисловий комплекс стати рушієм економікиУ 2025 році на безпеку і оборону країни буде спрямовано 26,3% ВВП країни.  Загалом видатки зростуть до 2,23 трлн грн. До порівняння у 2022 на безпеку та оборону було заплановано лише 323,1 млрд або 6% ВВП, однак через повномасштабне вторгення бюджет довелось перекроювати і в  результаті  видатки на безпеку і оборону зросли на 1, 23 трлн – до 1, 485 трлн, або 32,5% ВВП.  Фактично, на сьогодні усі податки та збори, які надходять до бюджету, йдуть на фінансування безпеки та оборони. Натомість соціальні видатки фінансуються за рахунок міжнародної фінансової допомоги.Попри такі, начебто значні видатки на оборону, цих коштів надто мало для забезпечення боєздатності українського війська."Фінансування оборони з бюджету України, я не впевнений, чи дотягує до половини потреб. Дуже багато дає дають наші партнери: не лише США, але й велика кількість із Європи. І не завжди це кошти, це також технології, – каже військовий експерт Віктор Ягун. – Наприклад, була інформація ще десь в грудні, січні, що США, не афішуючи, вклалися у наші дрони десь 1,5 млрд доларів. І ми пішли вперед – отримали "вибух" у розвитку дронів".  При цьому він переконаний, що військова промисловість може бути драйвером економіки."Ми це бачимо на прикладі Ізраїля, де перебування у перманентному воєнному стані надало можливість підійматися не тільки військовим підприємствам, але й усіляким стартапам, які в першу чергу роблять все для армії, а вже потім на цивільні потреби. Тому оборонпром – досить серйозний рушій економіки, тим більше нестабільність у Європі буде залишатися до тих пір, поки режим Путіна існує, – каже Віктор Ягун. – Нам треба підіймати економіку через виробництво зброї, тому ми залучаємо останні інвестиції туди. Тільки Rhеіnmеtаll три заводи хоче відкривати".При цьому експерт переконаний - за ці три роки економіка України хоч і не перейшла повністю на військові рейки, але все ж суттєво просунулась на цьому напрямку."Зрозуміло, що дуже багато речей  ми змушені були перенести до наших найближчих партнерів, оскільки це питання безпеки. Ми не можемо повністю забезпечити прикриття тих чи інших виробництв від агресора. Агресор може дістати їх навіть в Ужгороді. Тому насправді робилось все, що можна було у цих умовах, – каже Віктор Ягун. – Є локальні виробництва у  західному регіоні, створюються нові. Є стартапи, грантові програми. Але хто це має фінансувати?”При цьому Віктор Ягун переконаний, що інвестувати в оборонпром повинна на лише держава, а й приватний капітал."Приватному капіталу треба дати більше можливостей для розвитку і він відсотків 60-70% точно може потягнути, тому що він більш гнучкий, ніж держава. Це завжди було і скрізь.Тому державі треба, напевно, більше давати можливості і не тільки щось виробляти, а й продавати на захід. Це один з тих проколів, який і не був прийнятий, що якщо щось виробляється і виробляється більше, ніж треба для Збройних сил України, то це можна експортувати, аби отримувати кошти і розвивати підприємство, давати можливість нашим збройним силам отримувати найкраще, ще більшої якості і кількості".САУ "Богдана", фото: mіl.gоv.uаЗа словами експерта, українська "оборонка" за три роки війни має значні досягнення. "Це в першу чергу морські дрони, дрони великої дальності. Також активно йде розвиток ракетного виробництва. Що стосується важкого озброєння, то ми можемо чітко показати на ту ж САУ "Богдана". Її виробництво просто неймовірно розвивається і досягло досить потужних кількісних і якісних показників. Тобто насправді у нас є досягнення, і доволі вагомі у сфері оборонпрому", – каже Віктор Ягун.До слова приватне підприємство "Українська бронетехніка", яке, зокрема постачає шасі для САУ "Богдана" та є підрядником КБ "Луч"  від початку повномасштабного вторгення наростило виторг 470 разів. СЕО компанії Владислав Бельбас в інтерв’ю  Fоrbеs Ukrаіnе заявив, що за підсумками 2024 року виторг може зрости наполовину порівняно з 2023 роком та перевищити 48 млрд грн. До порівняння, у 2021 році виторг компанії, яка є найбільшим приватним виробником озброєння, становив 103 млн грн.Водночас Сергій Фурса вважає, що військово-промисловий комплекс може мати вагомий внесок для зростання економіки, але не варто очікувати, що він стане саме рушієм економічного зростання."Попри значне збільшення  виробництва, ми не можемо говорити про значне прискорення ВВП, оскільки цей сектор суттєво імпортозалежний. Ми збираємо з імпортних компонентів і тому це на ВВП, наприклад, не дуже сильно впливає, – каже Сергій Фурса. – Європа вже має досить обмежений потенціал до нарощення виробництва зброї, а очевидно, що це нарощення нас чекає. І тут Україна може бути таким великим цехом з виробництва зброї, але уже після завершення війни. Це буде вагомим внеском в економіку. Але все ж таки ми розуміємо, що сучасна економіка, – це переважно додана вартість, яка створюється в сервісах, в інформаційних технологіях, там де є люди. Тобто люди несуть основну додану вартість". Найбільший виклик війни – втрата людейЗа даними Держстату, на початок лютого в Україні налічувався 41 мільйон жителів. Однак надалі Держстат статистику щодо кількості населення не публікував. За різниками оцінками, за час повномасштабного вторгення з України виїхали від 4 – до 6,5 млн людей. Загалом кількість жителів на підконтрольній Україні території у 2025 році, за прогнозом МВФ, становитиме 33 млн. І це значно серйозніший виклик для економіки, ніж втрати української енергетики, якій той же МВФ у звіті за липень 2024 оцінив у 56,5 млрд доларів. Уже нині бізнес стикається з дефіцитом робочої сили. У центрі зайнятості на одного шукача роботи припадає дві-три вакансії. Бізнес конкурує за кваліфікованих працівників, тож навіть при обмежених бюджетах намагається знаходити ресурси для підняття заробітної плати. Особливо гостро з дефіцитом кадрів стикаються релоковані промислові підприємства, які потребують вузькопрофільних фахівців. Тоді як на заході України, де не так багато великих промислових підприємств, таких кадрів не вистачає. "Так, вже наприкінці минулого року реальні зарплати в підприємствах різних видів діяльності були переважно більшими, ніж до повномасштабного вторгнення. Темпи зростання зарплат випереджають інфляцію, тобто з надлишком компенсують зростання цін на товари та послуги. НБУ очікує, що у 2025–2027 роках реальні зарплати теж зростатимуть – на 3–4% на рік", – прогнозують у Національному банку. "Депопуляція буде найбільшим викликом для економіки України у найближчі 20-30-40 років як мінімум, – вважає Сергій Фурса. – Бізнес уже відчуває проблеми з кадрами. Нам треба готуватися до кризи робочої сили, до міграції. Важливо, щоб процес трудової міграції в Україну був контрольованим і держава очолювала його, а не щоб це було хаотично. Нам треба не боятись мігрантів, а молитись на них. Бо якщо вони не приїдуть в Україну, нам не буде чим пенсії платити. Ми приречені на трудову міграцію, – інакше у нас не буде ніякої нормальної економіки".

ІТ-компанії, які є резидентами Дія Сіty, почали активніше пропонувати спеціалістам співпрацю за трудовими контрактами. Зокрема, на них переводять і ФОПів. Про цю тенденцію DОU розповіли ІТ-спеціалісти та кілька сервісних ІТ-компаній на умовах анонімності (у розмові з редакцією ІТ-спеціалісти вживали термін Дія Еmрlоymеnt, яким позначають трудові контракти для резидентів Дія Сіty). ІТ-компанії не називають кількості переведених фахівців, посилаючись на конфіденційність інформації. Утім, у Мінцифри підтверджують, що така тенденція дійсно є. Кажуть, що з 2025 року для резидентів Дія Сіty почали повною мірою працювати обмеження щодо співпраці з ФОПами, тож укладення трудових договорів стає популярнішим. Що за обмеження з ФОП мають резиденти Дія Сіty (натисніть, щоб розгорнути)За словами представників Мінцифри, компанії-платники податку на прибуток, у яких річний дохід не перевищує 40 млн грн, можуть співпрацювати з ФОПами та іншими платниками єдиного податку (ЄП) без обмежень протягом всього часу роботи в Дія Сіty.Для всіх інших резидентів виплати на ФОПів та інших платників єдиного податку не повинні перевищувати 20% від загальних витрат за минулий рік.Для тих компаній, які сплачують ПнВК, суми понад ліміт будуть оподатковуватись у розмірі 9%. Платники податку на прибуток повинні будуть додавати такі витрати до фінансового результату.Обмеження щодо співпраці з платниками єдиного податку, зокрема ФОПами, повною мірою запрацювали з 2025 року: до 2024-го — не було жодних обмежень, у 2024 році — виплати на ФОПів та інших платників єдиного податку не повинні були перевищувати 50%. Тож DОU розібрав, що це за модель співпраці, які там умови й податки і чому компанії переходять на неї. Спойлер — одним з важливих факторів є бронювання спеціалістів. Відповіді на запитання надала Вікторія Полянська, Sеnіоr Lеgаl Соunsеl з компанії Іntеllіаs, що також послуговується трудовими контрактами. 📌Що таке співпраця за Дія Еmрlоymеnt і які основні особливості цього контракту Правовий режим Дія Сіty передбачає три різні моделі співпраці з фахівцями: 1. Трудові договори (контракти).2. Гіг-контракти. 3. ФОП-модель, на підставі укладених цивільно-правових чи господарсько-правових договорів. Дія Еmрlоymеnt — це офіційний трудовий договір, укладений між компанією-резидентом Дія Сіty та фахівцем, який працює у штаті компанії. Регулюється така співпраця законодавством України про працю з урахуванням положень спеціального режиму. При укладенні трудового контракту ми можемо визначити відповідальність сторін, умови організації праці (наприклад, дистанційна робота), термін дії контракту та умови його розірвання, в тому числі дострокового. У такому документі можна прописати більше домовленостей сторін щодо їхніх взаємних зобов’язань, якщо порівнювати з договором з ФОПом. Наприклад, можна укласти окрему угоду про утримання від вчинення конкретних дій, як от самостійно вести конкуруючий бізнес або володіти часткою в ньому протягом певного часу. 📌Які соціальні гарантії дає контракт фахівцям: що із відпустками, лікарняними, бронюванням Фахівець отримує всі соціальні гарантії, передбачені трудовим законодавством України. Оплачувану відпустку: щорічну, тривалістю не менше як 24 календарні дні. Крім цього, трудовим контрактом можна передбачати додаткові дні відпустки за домовленістю сторін. Жінки мають право на оплачувану відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами. Відпустка для догляду за дитиною теж є та може бути оплачуваною (залежно від обставин). Оплату лікарняних. У разі хвороби фахівець має право на оплату періоду тимчасової непрацездатності. Відповідно до законодавства України з використанням коштів роботодавця та Фонду соціального страхування. Стосовно кількості днів, то тут немає обмежень у законодавстві. Для порівняння: співпраця за гіг-контрактами теж передбачає права працівників на соціальні гарантії, такі як відпустка, лікарняний тощо. Відпустка вважається «щорічною оплачуваною перервою» і триває 17 робочих днів (більша тривалість може бути передбачена контрактом). Внески до Пенсійного фонду. Компанія-резидент Дія Сіty сплачує ЄСВ, навіть якщо він мінімальний (на рівні мінімальної заробітної плати). Цей внесок зараховується до пенсійного стажу працівника. Захист трудових прав згідно із законодавством України, в тому числі від незаконного звільнення. Компанія-резидент Дія Сіty може надавати додаткові бенефіти для спеціалістів, наприклад: Медичне страхування.Оплату курсів підвищення кваліфікації або навчання.Компенсацію за дистанційну роботу (до прикладу, надання техніки тощо). Для офіційно працевлаштованих працівників доступне бронювання, що є, напевно, однією з основних переваг Дія Еmрlоymеnt (адже для гіг-контракторів і ФОПів бронювання не передбачене). 📌Коли Дія Еmрlоymеnt почали застосовувати на практиці Трудові контракти були одним з форматів співпраці у Дія Сіty від самого початку. Іntеllіаs стала резидентом Дія Сіty у лютому 2024 року. Після цього ми почали активно розвивати та використовувати Дія Еmрlоymеnt як модель співпраці з фахівцями. Одним з ключових факторів, чому ми використовуємо саме її, є можливість резидентів Дія Сіty бронювати офіційно працевлаштованих працівників. 📌Які умови сплати податків для компанії та фахівця За умовами Дія Еmрlоymеnt, роботодавець, тобто компанія-резидент Дія Сіty, є податковим агентом працівників і відповідно сплачує такі податки: податок на доходи фізичних осіб — 5% із зарплати працівника;військовий збір — 5% із зарплати працівника з 01.12.2024 року. Зі свого боку роботодавець також сплачує ЄСВ у розмірі 22% від мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством України. Такі пільгові ставки зумовлені законодавством, яке регулює роботу режиму Дія Сіty. Для порівняння: наймані працівники нерезидентів Дія Сіty сплачуватимуть ПДФО у розмірі 18 % та військовий збір 5 % із заробітної плати працівника. Крім цього, роботодавець сплачуватиме ЄСВ у розмірі 22 % від фактичної зарплати працівника. Про сплату податків для ФОПів та гіг-спеціалістів читайте у цьому матеріалі. 📌У чому переваги та недоліки цієї моделі для ІТ-компаній Мабуть, найвагомішим недоліком є залучення більшої кількості ресурсів та працівників. Тут мається на увазі і додаткова робота з кадровим обліком, військовим обліком, введення тієї документації, яку вимагає законодавство України, і адміністрування та сплата податкових платежів за працівників. Переваги — соціальний захист, можливість користуватись гарантіями трудового законодавства, захист трудових прав, бронювання для військовозобов’язаних фахівців. При цьому, якщо порівнювати з роботою за ФОП-договором, працівник все-таки перебуває під більшим контролем компанії. Також резиденти Дія Сіty мають змогу встановлювати в окремій угоді положення положення про утримання від вчинення конкурентних дій, які матимуть юридичну силу. Суперечки про те, чи законні такі положення, чи ні, велись давно, але законодавство про Дія Сіty повністю їх легалізувало. 📌Які умови розірвання контракту Трудовий контракт в Україні — це особлива форма трудового договору, яка дає можливість роботодавцю та працівнику узгоджувати умови, зокрема для дострокового розірвання контракту. Вони можуть домовитися про умови, які навіть погіршують становище працівника порівняно з тими, що визначені у загальному трудовому законодавстві України. Наприклад, контракт може містити додаткові підстави для звільнення або більшу відповідальність для працівника. Верховний Суд України вказав, що «трудовий контракт — це форма договору, яка має на меті створення умов для прояву ініціативи та самостійності працівника з урахуванням його індивідуальних здібностей і професійних навичок». Тому контракт часто передбачає підвищену відповідальність для працівника. На контракт не поширюється правило зі статті 9 КЗпП України, яке забороняє умови, що погіршують становище працівника. Тобто роботодавець може додавати в контракт умови, які обтяжують працівника, і ці умови не будуть визнані недійсними, як це стало б у випадку звичайного трудового договору. Після публікації у проєктому офісі Дія Сіty наголосили, що трудові контракти (або Дія Еmрlоymеnt) є специфічним підвидом трудового договору. Їх зазвичай укладають з працівниками на С-lеvеl позиціях, що передбачають вищий рівень відповідальності. В такій угоді можна прописати додаткові умови для розірвання контракту, наприклад, за невиконання КРІ. Усе це також передбачено трудовим законодавством. Оновлено о 11:57: уточнені формулювання від вчинення конкретних дій та доданий коментар проєктного офісу Дія Сіті.

Про це повідомив прем'єр-міністр Денис Шмигаль.Він нагадав, що зміни до Податкового кодексу набудуть чинності 1 грудня."Усі ці кошти без виключення спрямуємо на фінансування зарплат захисникам і захисницям України. Саме завдяки внутрішньому фінансовому ресурсу України забезпечуються виплати нашим воїнам", - зазначив очільник уряду.Загалом у 2025 році в держбюджеті передбачено 2,23 трлн грн на оборону, з яких 1,16 трлн грн становить грошове забезпечення військовослужбовців."Таким чином усі українці, які сплачують військовий збір, допомагають воїнам і роблять важливий внесок у нашу стійкість і наближення справедливого миру", - написав Шмигаль.Що відомо про закон про підвищення податківНардеп Ярослав Железняк ще навесні повідомляв, що влада готується до підвищення ПДВ і військового збору.22 липня очільник Мінфіну Сергій Марченко пояснив, що підвищення військового збору дасть змогу залучити додаткові 121,8 млрд грн для сектору безпеки й оборони. Міністр зазначив, що влада не розглядає підвищення ПДВ, позаяк це матиме негативні наслідки для добробуту українців, зокрема найуразливіших категорій. Марченко сказав, що підвищення цього податку автоматично призведе до зростання цін на основні товари, зокрема ліки та базові харчові продукти, як-от хліб, молоко, масло тощо. Для вразливих категорій громадян навіть незначне підвищення цін на базові харчі може стати значним фінансовим тягарем, підкреслив він.17 вересня Рада у першому читанні підтримала законопроєкт про підвищення податків.2 жовтня голова фінкомітету ВР Данило Гетманцев заявив, що в Україні потрібно підвищувати не лише військовий збір, а й ПДВ.10 жовтня Верховна Рада України остаточно схвалила законопроєкт про збільшення податків (№11416-д). При цьому нардеп Олексій Гончаренко стверджував, що зміни до податкового кодексу набудуть чинності "заднім числом" – з 1 жовтня.27 листопада прем'єр-міністр Денис Шмигаль сказав, що підвищення податків "заднім числом" не буде.28 листопада президент України Володимир Зеленський підписав закон про підвищення податків.Читайте також: Підвищення податків в Україні: хто і скільки платитиме, якщо закон набуде чинності

На Ukrаіnіаn Оutsоurсіng Summіt голова комітету з фінансів Верховної Ради Данило Гетманцев прокоментував зміни в податковій політиці, які стосуються ІТ-сектора. Зокрема йдеться про підвищення військового збору для резидентів Дія Сіty. DОU був на цій події, тож розповідаємо головне. Про податковий законопроєкт і Дія Сіty Гетманцев каже, що деякі міжнародні партнери скептично налаштовані щодо пільг для ІТ-сектору та Дія Сіті зокрема. «До Дія Сіty дуже критично налаштовані наші партнери, від яких ми повністю залежні в частині невійськових видатків (військові ми фінансуємо своїм коштом). Вони скептично ставляться до будь-яких пільг і до Дія Сіty зокрема. Нам дуже важливо показати, що Дія Сіty є успішним проєктом. Чверть компаній, які існують в Україні, — це не успішний проєкт, що б ми з вами не говорили. Якщо ви переходите в Дія Сіty, то маєте можливість на надпільгових умовах оподаткування реалізовувати свій бізнес-проєкт на багато років вперед. Але буде цей режим успішний чи ні — залежить від вас передусім. Бо якщо ви залишаєтеся на ФОПах, то погоджуєтеся з тим, що будете працювати „в тіні“. Ця тінь точно завершиться. Це може бути після війни чи під час вступу нашого в ЄС. Якщо ми об’єднаємося, то Дія Сіty залишиться і буде працювати. Якщо будемо вести таку політику, як зараз („моя хата скраю“), то я переконаний, що під час вступу до ЄС ці практики організації бізнесу підуть і замість них нічого не буде», — зазначив Гетманцев. Чому підвищили військовий збір Гетманцев додав, що мета підвищення військового збору — зібрати додаткові кошти для фінансування армії, оскільки дефіцит бюджету наразі складає 500 мільярдів гривень. З них менше 10% держава мала б взяти з податків. Однак після консультацій з бізнесом обсяг зменшили і зараз йдеться про 20 мільярдів гривень. Гетманцев також наголосив, що держава прагне до справедливості у податковому навантаженні на різні категорії платників, зокрема між працівниками різних галузей. «Чому вчитель, який платить 19,5% податків, повинен сплачувати ще 3,5% від свого доходу, а ІТ-спеціаліст — ні? Це питання справедливе», — зазначив Гетьманцев. Він також додав, що це рішення лише для військового часу. Чому підвищили військовий збір, а не ПДВ Гетьманцев зазначив, що він був прихильником того, щоб підвищити ПДВ, а не військовий збір. Проте, за його словами, підвищення ПДВ призвело б до зростання інфляції. «Якщо підняти ПДВ на 3%, то на 3% зросте інфляція. З військовим збором такого немає, підвищення військового збору навпаки стримує інфляцію. Тому, в кінцевому рахунку, вибрали його. Дійсно, військовий збір оподатковує лише білі зарплати, але і ПДВ оподатковує лише білий обіг товарів», — каже Данило Гетманцев. За його словами, значна частина електроніки, яка завозиться в Україну є контрабандною і не оподатковується. Наразі уряд намагається побороти таку торгівлю. Про новий податковий законопроєкт Данило Гетманцев також прокоментував затримку з підписанням податкового законопроєкту. За його словами, законопроєкт повністю відпрацьований і готовий до підпису, але рішення щодо цього залишається на рівні офісу президента. Він впевнений, що документ буде підписаний, оскільки без нього виконання бюджету неможливе. Редакція DОU повідомляла чому податковий закон не підписали та що буде з податками, якщо його так і не підпишуть. Крім цього у вересні українські ІТ-компанії закликали владу доопрацювати податковий законопроєкт і не змінювати умови оподаткування для резидентів Дія Сіty.

За проєкт Держбюджету-2025 у такому вигляді, як уряд подав до другого читання, не можна голосувати. Про це під час брифінгу сказав п'ятий президент Петро Порошенко. Він зазначив, що "Євросолідарність" пропонує перерозподілити майже 257 млрд грн на потреби ЗСУ замість відверто неефективних і корупційних видатків. "З видатків 236 мільярдів мали йти на розвиток, закупівлю, ремонт озброєння, військової техніки, інвестиції в технології. І 21 мільярд - це кошти, які мали залишитися у військових частинах і які б дали можливість без корупції, без бюрократії, дуже швидко витрачати кошти на закупівлі FРV, РЕБ, боєприпасів, засобів матеріально-технічного забезпечення, запчастин, шин і всього необхідного. Жодну з цих пропозицій уряд не врахував", - констатував Порошенко. Натомість у Держбюджеті наступного року зберігаються або навіть підвищуються витрати на будівництво доріг, зарплати прокурорів, суддів, БЕБ, Рахункову палату та інші органи влади. "Влада в першу чергу суттєво підвищила зарплати суддям, прокурорам, силовикам. З точки зору влади саме судді, прокурори і силовики будуть берегти нашу землю, будуть забезпечувати безпеку держави, а воїни і Збройні Сили можуть почекати", - обурився Порошенко. "Ми наполягали, щоб кошти ПДФО, які військовослужбовці сплачують зі свого грошового забезпечення, які мали йти в місцеві бюджети, автоматично перераховуватися на розрахункові рахунки військових частин. Вони конфісковані, і військовим бригадам, частинам, окремим батальйонам, полкам відмовили", - пояснив пʼятий президент. "На Міноборони, якщо ви порівняєте проект бюджету першого і другого читання, - плюс 0,7 млрд, це взагалі ні про що. І це ще раз підкреслює, що видатки на ЗСУ, видатки на оборону держави точно не є пріоритетом. Уряд не почув нашої позиції, не почув голосу парламенту і в цьому напрямку бюджет не зазнав змін", - говорить Порошенко. Він також повідомив, що гроші на дорожнє будівництво сховали у загальному фонді бюджету, при цьому збільшивши суму. "Ми вимагали прибрати дорожній фонд, кошти перенаправити на будівництво фортифікаційних споруд, забезпечити захист українського воїна і не допустити прискореного просування агресора на українську землю. Нам відмовили. Перевели зі спецфонду на звичайний фонд, але видатки дорожнього фонду збільшили", - наголосив Порошенко. Він також зауважив, що влада не хоче створювати цільовий рахунок для потреб оборони. "Ми також маємо збільшити видатки на МЗС, бо воїни на фронті і українські дипломати виконують надзвичайно важливі функції, тому що вони мобілізують підтримку партнерів. Не лише військову, не лише фінансову, але і підтримку з точки зору євроатлантичної і європейської перспективи розвитку нашої держави. Нам відмовили. По МЗС перше і друге читання відрізняється лише на 17 млн", - говорить Порошенко. "Куди ж пішли гроші? За рахунок чого відбулося збільшення видатків? За рахунок військових, за рахунок найманих працівників, за рахунок несправедливого збільшення податків. І тут, до речі, я хочу подякувати президенту, що досі не підписаний абсолютно антиукраїнський, антиекономічний закон про збільшення податків", - заявив Порошенко. "Але кому ж в першу чергу збільшили кошти на утримання, в тому числі заробітну платню? Рахункова палата, яка прагне не здавати декларації, не звітувати перед платниками податків. Зарплата збільшилася, кошти на утримання на 242%. Кошти на утримання АРМА збільшилися на 66%. Премії суддям, теж найбільш знедолені верстви населення. Для того, щоб вони слухались Офіс, їм передбачили підвищення більше як на 40%. Туди ж пішли податківці, митники, туди ж пішли БЕБівці, туди ж пішли прокурори - інваліди і пенсіонери в 30 років", - обурився Порошенко. "Додатково вони сюди ще напхали інвестиційних проєктів, які вони розподіляють без тендера, без конкурсу, без Прозорро, виключно своїм підрядникам", - говорить Порошенко. "У них немає завдань боронити державу, забезпечувати воїнів. У них нема завдань дати можливість військовим частинам купити РЕБ, FРV, запчастини і озброєння. У них інші завдання. Які? "Велике крадівництво", судді, прокурори-пенсіонери, прокурори-інваліди, силовики і таке інше. Так державу не збережемо", - зауважив Порошенко. "Влада збирається на вибори, думає про вибори, а не про перемогу. До чого це може призвести - що партнери перестануть давати гроші Україні на підтримку. А з якого переляку вони будуть давати гроші, забираючи їх у своєї країни, для того, щоб тут хтось роздавав по 1000 не постраждалим, не малозабезпеченим, а всім за лояльність", - говорить Порошенко. Він також нагадав про відкриту критику фінансування "Єдиного марафону" державним коштом з боку Єврокомісії. "Я прошу звернути увагу на ці цифри журналістів, громадських активістові і воїнів. Якщо закон про бюджет буде проголосований в 2-му читанні в такому вигляді, це позбавляє нас наших шансів на перемогу. Ми будемо робити все, що від нас залежить, для того, щоб цього не допустити", - резюмував Порошенко.

П'ятий президент Петро Порошенко з трибуни парламенту розкритикував проєкт Державного бюджету на 2025 рік. Він наголосив, що захмарні зарплати силовиків і Рахункової палати свідчать про неадекватність дій Верховної Ради в умовах надзвичайної небезпеки на фронті. "На жаль, обговорення проєкту прийняття бюджету свідчить про повну неадекватність дій Верховної Ради. Коли всі українці починають свій ранок з карти Dеер Stаtе, бачачи, що втрачаються вчергове одне-два села, ви сьогодні в цій залі намагаєтеся протягнути зарплату прокурорів та інших. Ви забираєте ці гроші в солдат, ви забираєте ці гроші в тих, хто в окопах", - обурився Порошенко. "І не вірте, коли вам кажуть, що це гроші партнерів. Ні. Бо запозичення через ОВДП і є головним фінансуванням. Вони беруть в борг у держави для того, щоб купувати прокурорів, купувати звіти Рахункової палати і фінансувати силовиків", - пояснив політик. "Можна скільки завгодно тиснути на місцеві ради, щоб вони голосували на підтримку "Плану перемоги", але цей бюджет свідчить, що це - бюджет "плану капітуляції". Росія, яка підвищила воєнні видатки на 36%, сьогодні вже в 7 разів перевищує фінансування Збройних Сил України, збирається це робити і в 2025-2026 роках. А цим бюджетом ви примушуєте Збройні Сили України бути без боєприпасів, без забезпечення", - констатував Порошенко. "Мені соромно дивитися у скляні очі окремих депутатів. Це було у 2021 році, коли я з цієї трибуни казав - дайте 60 мільярдів Збройним Силам. Це було у 2023 році, коли ми з цієї трибуни казали - дайте гроші на фортифікації, на другу лінію оборони біля Мар'їнки, Авдіївки, Вугледару. Тоді ви казали - ні, бо "ми наступаємо", - нагадав Порошенко. "Сьогодні ми кажемо: забезпечте Збройні Сили пакетом "Sаvе Sоldіеr". У кожного воїна має бути не тільки бронежилет і кевларовий шолом, а те, що зараз я вожу на фронт - FРV, РЕБ, Мавіки, засоби протидії технічній розвідці, необхідні запасні частини. На жаль, парламент забрав ПДФО, яке мало йти на рахунки бригад. Дайте спецфонд військовим, не підвищуйте податки найманим працівникам, заветуйте той закон і врешті-решт будуйте "План перемоги", - закликав Порошенко. Нагадаємо, у середу, 30 жовтня Верховна Рада почала розгляд проекту Бюджету 2025 у першому читанні. Документ містить 2098 правок. Також вже була прийнята правка №155, якою скасували підвищення зарплат прокурорам. За неї проголосували 242 народні депутати.

На сьогодні жодних урядових постанов або законів не оприлюднено щодо можливого підвищення зарплати військовим. Отже, можна припустити, що у 2025 році розмір виплат не зміниться. Повний текст новини