Search trend "Тимчасова Слідча Комісія Верховної Ради України"

Sign up, for leave a comments and likes
Update your interests
Також, Ви можете змінити вподобання в налаштуваннях Стрічки
Рубрика on we.ua
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду не стала змінювати запобіжний захід для очільника Директорату з питань правової політики Офісу президента Віктора Дубовика. Він залишається під вартою з можливістю вийти під заставу у 7 млн гривень. 
Про це повідомляє hromadske.
Зауважимо, що Дубовик є фігурантом справ "Форест Гамп" і "Феміда". Рішення про тримання Дубовика під вартою з альтернативою застави у 7 млн гривень слідчий суддя ВАКС ухвалив 21 серпня. На цей момент визначену судом заставу вже внесли в повному обсязі.
Захист посадовця оскаржував рішення та просив взагалі не застосовувати до нього запобіжний захід. Адвокати наголошували, що визначена сума застави є непомірною для Дубовика, хоча її вже внесли.
Прокурор, навпаки, наполягав на посиленні запобіжного заходу та просив збільшити заставу до 50 млн гривень. Свою позицію він обґрунтовував матеріалами справи, відповідно до яких Дубовик нібито отримував по 5 тисяч доларів щомісяця від учасників злочинної організації.
Після розгляду апеляційних скарг судді Апеляційної палати ВАКС вирішили не змінювати рішення слідчого судді. Таким чином, Дубовик залишається під вартою з можливістю внесення застави у 7 млн гривень.
Посадовця Офісу президента підозрюють у причетності до злочинної організації, яка, за версією правоохоронців, займалася:
рейдерськими захопленнями,
підробленням документів,
втручанням у державні реєстри.
За матеріалами справи, Дубовик нібито розробляв юридичні механізми для заволодіння чужим майном. Також правоохоронці вважають, що він давав спільникам вказівки щодо підроблення судових рішень про скасування арештів на майно та приховування таких документів у реєстрах від нотаріусів.
Що відомо про операції "Форест Гамп" та "Феміда"
Як писала Рубрика, 19 серпня 2026 року НАБУ і САП провели спецоперацію з викриття злочинної організації, до якої можуть бути причетні чинний і колишній народні депутати, високопосадовці Офісу президента та інші особи. У межах слідчих дій були проведені обшуки у нардепа Вадима Столара та заступниці керівника ОП Ірини Мудрої.
Під час обшуків у межах спецоперації "Форест Гамп" детективи НАБУ знайшли документ із планом антикризової комунікації щодо роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради. Бюро також оприлюднило фрагмент аудіозапису розмови ймовірних учасників корупційної схеми.
Як зазначили в НАБУ, нова спецоперація НАБУ "Форест Гамп" стосується походження 150 млн грн, які ймовірно внесли як заставу за колишнього міністра та фігуранта "справи Міндіча" Германа Галущенка. У Бюро заявили про розслідування діяльності злочинної групи, до якої можуть бути причетні високопосадовці та колишній народний депутат.
Згодом Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура оголосили деталі операції "Феміда" про злочинну організацію, яка займалася рейдерством у Києві. Основною метою діяльності організації було заволодіння дорогими об'єктами нерухомості та іншими активами підприємств шляхом незаконного встановлення контролю над суб'єктами господарської діяльності, які перебували у власності інших осіб.
За даними слідства, до злочинної організації могли бути залучені чинний та колишній народні депутати, посадовці Офісу президента й Мінʼюсту, судді та хакери. Під час засідання Вищого антикорупційного суду (ВАКС), на якому розглядали питання про обрання запобіжного заходу колишньому народному депутату Максиму Микитасю, прокурор назвав 13 осіб, які згадуються у матеріалах справ "Форест Гамп" та "Феміда".
↓Читайте також





8,1 млн грн збитків через закупівлю тракторів: справу посадовців "Лісів України" передали до суду







Справа "Форест Гамп": суд обрав запобіжний захід Ірині Мудрій



The post Дубовик залишається під вартою: Апеляційна палата ВАКС не змінила запобіжний захід appeared first on Рубрика.
Go to rubryka.com
ТехноФан on we.ua

Михайла Федорова чекають в Україні вже 4 вересня – його хочуть заслухати на засіданні тимчасової слідчої комісії Верховної Ради. Комісія планує розібратися, за яких обставин колишній міністр оборони отримав бронювання у Фонді «Східна Європа» та як саме було оформлено його бронювання.

Про це заявив народний депутат Олексій Гончаренко. За його словами, на 4 вересня до ТСК викликають представників Фонду «Східна Європа», де, зокрема, заброньований Михайло Федоров.

«Комісія вважає за доцільне зрозуміти факти бронювання та роботи пана Михайла у фонді», – зазначив Гончаренко.

Водночас депутат стверджує, що Федоров не з’явився на попереднє засідання ТСК та не надав жодної відповіді комісії. У зв’язку з цим його відсутність там розцінили як неповагу до парламенту.

За словами Гончаренка, якщо перебування Федорова за кордоном затягнеться, йому можуть запропонувати взяти участь у засіданні комісії дистанційно.

«Якщо поїздка Федорова закордон затягується, ми готові включити його онлайн у засідання комісії. Інакше, ми очікуємо прибуття Михайла на засідання ТСК одразу по поверненню до України», – заявив нардеп.

При цьому Гончаренко попередив, що ТСК може використовувати передбачені законодавством механізми для забезпечення явки Федорова.

«Тимчасова слідча комісія, відповідно до закону, має право застосувати процедуру приводу, після якої поліція буде шукати колишнього міністра оборони», – сказав депутат.

Таким чином, ситуація навколо бронювання Федорова може отримати продовження вже найближчими днями. У комісії хочуть отримати пояснення щодо його роботи у Фонді «Східна Європа» та обставин отримання бронювання.

Водночас важливо зазначити, що наразі йдеться саме про заяви Олексія Гончаренка щодо можливого застосування процедури приводу. Інформації про фактичне оголошення Михайла Федорова в розшук у наведених заявах немає.

Сообщение Федорова можуть подати в розшук: його чекають в Україні 4 вересня появились сначала на ТехноФан.

 on we.ua
Новини.Live on we.ua
Колумбійський військовий Луіс Фернандо Ортіс Рендон, який із 2023 року служить у лавах Збройних сил України, заявив про суттєве покращення комунікації на фронті. За його словами, більш як 90% питань зі зв'язком у зоні бойових дій змінилися на краще порівняно з початком його служби. Також в українських бригадах поступово вирішують проблему мовного бар'єра для іноземних військових.
Про це Луіс Фернандо Ортіс Рендон розповів під час засідання Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих порушень законодавства України у сфері оборони, антикорупційного законодавства України та дотримання прав і свобод людини під час дії воєнного стану, передає журналістка Новини.LIVE Анна Сірик.
Колумбієць розповів про мовний бар'єр у ЗСУ
Ортіс Рендон приєднався до ЗСУ у 2023 році. До цього він служив у морській піхоті Колумбії. За його словами, однією з головних проблем для іноземних військових на початку служби був мовний бар'єр. Однак останніми місяцями ситуація почала змінюватися.
Військовий зазначив, що в багатьох українських бригадах уже з'явилися перекладачі, які допомагають іноземцям. Крім того, у рекрутингових центрах та підрозділах працюють люди, які володіють англійською та іспанською мовами.
Окремо колумбійський військовий відзначив покращення комунікації безпосередньо в зоні бойових дій.
За його словами, раніше відсутність стабільного зв'язку могла суттєво впливати на проведення операцій та призводити до втрат серед військових.
"Якщо у вас немає комунікації в зоні бойових дій — у вас немає нічого", — наголосив Ортіс Рендон.
Водночас зараз ситуація, за його словами, суттєво змінилася.
"Можу сказати, що понад 90% питань комунікації всередині зон бойових дій значно покращилися порівняно з тим, коли я сам був у бою", — розповів військовий.
Ортіс Рендон зазначив, що іноземні військовослужбовці також долучаються до роботи підрозділів, які забезпечують комунікацію на фронті. Зокрема, вони допомагають налагоджувати взаємодію між різними бойовими підрозділами, зокрема артилерією та операторами безпілотників.
Як писали Новини.LIVE, керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що Україні необхідно мобілізовувати щонайменше 30 тисяч людей щомісяця. За його словами, повністю відмовитися від мобілізації та замінити військових технологіями наразі неможливо. Водночас Буданов зазначив, що український бізнес уже шукає працівників за кордоном через дефіцит кадрів.
Також президент Володимир Зеленський заявив, що Міноборони та Сили оборони мають спільно працювати над питаннями мобілізації, контрактів і ротацій. Він наголосив на необхідності реальних рішень та більш системного і людяного підходу до організаційних питань у війську. Окремо глава держави очікує від відповідальних структур конкретних пропозицій щодо покращення мобілізаційних процесів.
Go to novyny.live
Дзеркало Тижня on we.ua
Тимчасова слідча комісія Верховної Ради з питань розслідування можливих порушень законодавства у сфері оборони, антикорупційного законодавства України та дотримання прав і свобод людини викликає на засідання представників «Фонду Східна Європа», повідомив народний депутат з «Європейської Солідарності» та голова ТСК Олексій Гончаренко. Саме від цього фонду, за його словами, отримав бронь ексміністр оборони Михайло Федоров.
Представників фонду викликали на 4 вересня. Мовляв, ТСК хоче зрозуміти ситуацію навколо бронювання та роботи Федорова там.
 

«Фонд Східна Європа» — українська неприбуткова благодійна неурядова організація. Його заснували у листопаді 2007, але розпочав роботу з січня наступного року. Він входить до мережі, створеної «Фондом Євразія», що складається з національних і регіональних фондів в Азербайджані, Вірменії, Білорусі, Грузії, Казахстані, Киргизстані, Молдові, РФ, Таджикистані, Туркменістані. Центральний офіс ФСЄ розташований у Києві. Заявлена мета фонду — трансформувати Україну в державу, яка служить людям.
Як зазначено на сайті самого фонду, ФСЄ проходить незалежні перевірки, тобто фінансовий аудит і аудит відповідності для одержувачів коштів уряду США, аудит OMB A133. У «Фонді Східна Європа» працюють понад 50 співробітників зі значним досвідом у проєктному управлінні, управлінні грантами і контрактами, моніторингу та оцінці, комунікаціях.  Також фонд має незалежну Раду директорів (Правління). 
 
 
Водночас на засідання 31 серпня викликали самого ексміністра оборони, однак він не прийшов. І відповіді на виклик, за словами Гончаренка, Федоров також не надав.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





"Я готовий піти на цей обмін": Федоров прилетів у США з несподіваною пропозицією


«Комісія розцінює це як неповагу до парламенту», — додав народний депутат.
Від Федорова на ТСК хотіли отримати пояснення у межах дослідження інформації щодо операції Національного антикорупційного бюро «Мідас».
Михайла Федорова звільнили із посади міністра оборони разом із відставкою Кабінету міністрів Юлії Свириденко. Після цього він не отримав пропозиції на перепризначення, хоча низка міністрів зберегли свої посади. Це викликало обурення в суспільстві.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Хмара пропонував Федорову продовжити роботу на Міноборони. Відповідь ще чекає


Ще до звільнення Федоров говорив про боротьбу з корупційними кланами та спротив реформам у Міністерстві оборони. Згодом він заявив, що особисті інтереси окремих людей у владних органах є серйозною перешкодою для перемоги та завершення війни на вигідних умовах.
Нагадаємо, що у справі «Мідас» на плівках НАБУ фігурує попередник Федорова в Міноборони Рустем Умєров. При цьому підозри посадовцю, який нині очолює Службу зовнішньої розвідки, не оголошували.
Go to zn.ua
New Voice on we.ua
Голова Тимчасової слідчої комісії (ТСК) Верховної Ради та народний депутат Олексій Гончаренко заявив, що на засідання, призначене на 4 вересня, викликаються представники фонду Східна Європа. Це пов’язано з бронюванням колишнього міністра оборони України Михайла Федорова, повідомив нардеп у своєму дописі у Telegram.
Go to nv.ua
Дзеркало Тижня on we.ua
В Україні реагування на системні порушення, побиття, катування та хабарництво з боку військовослужбовців Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) залишається недостатнім, а більшість гучних кримінальних справ закінчуються умовними термінами, мінімальними штрафами або переведенням фігурантів до інших підрозділів. Попри відкриття проваджень, багатьох обвинувачених навіть не відстороняють від посад під час судового слідства, що підриває довіру громадян до мобілізаційного процесу, йдеться у розслідуванні hromadske.
Трагічні наслідки
Випадки жорстких затримань неодноразово призводили до трагічних наслідків. Зокрема, 6 серпня 2026 року на території Коростенського районного ТЦК помер 46-річний Андрій Стесюк із міста Овруч. Чоловік майже 20 років мав хронічне захворювання кишківника, психічний розлад та важив близько 200 кілограмів. Військові силоміць посадили його в авто по дорозі до магазину та доправили на військово-лікарську комісію.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





«Бусифікували» під час очікування відстрочки: Лубінець повідомив про мобілізацію науковця


Голова ВЛК Сергій Пісоцький того ж дня визнав Стесюка придатним до служби в небойових частинах, однак коментувати своє рішення журналістам відмовився. У Житомирському обласному ТЦК повідомили, що чоловік перебував у розшуку з 22 лютого 2025 року через неявку за повісткою. Після проходження комісії його доставили до районного ТЦК, де на задньому дворі йому стало зле. Медики «швидкої» констатували смерть о 15:34. Офіційна причина, озвучена за результатами розтину, — гостра серцева недостатність та гострий інфаркт міокарда.
Офіс уповноваженого з прав людини розпочав перевірку обставин події. Секретаріат омбудсмана направив запити до:
Військової служби правопорядку;
Житомирського обласного ТЦК;
Центру екстреної медичної допомоги та обласного бюро судово-медичної експертизи.
Представник омбудсмана також звернувся до Офісу генпрокурора щодо можливого протиправного заподіяння смерті та перевищення владних повноважень військовими (ст. 115 та 426-1 Кримінального кодексу України). Поліція відкрила справу за ч. 1 ст. 115 ККУ.
Побиття звільненого з полону морпіха
Ще один резонансний випадок стався в Одесі. 4 грудня 2025 року 27-річний морпіх 36-ї окремої бригади морської піхоти Роман Покидько, який проходив реабілітацію після російського полону, прямував до шпиталю. Його зупинили дев'ятеро працівників ТЦК. Незважаючи на надані медичні документи та посвідчення учасника бойових дій (УБД), військовослужбовці застосували газ, побили його, заштовхали в авто, а згодом викинули на ходу.
У судовому порядку розглядалися кілька пов'язаних епізодів:
Владислав Павлов (заступник начальника Пересипського районного ТЦК) — отримав штраф 17 тисяч гривень за відсутність відеореєстраторів у груп оповіщення. Водночас щодо нього тривають судові розгляди за внесення неправдивих даних про 138 військовозобов'язаних у липні 2023 року та сприяння виїзду за кордон. За нього двічі вносили заставу (300 тис. та 240 тис. гривень). Наразі він виконує обов'язки начальника Пересипського ТЦК.
Олександр Кучерявенко та В'ячеслав Афанасьєв — отримали підозри за умисне завдання легких тілесних ушкоджень та насильницькі дії. Справу передали до суду в січні 2026 року, однак рішення досі немає. Одеський ТЦК не проводив службового розслідування та не відстороняв їх. У липні 2026 року Кучерявенка перевели до 53-ї бригади.
Повторний злочин Афанасьєва — у лютому 2026 року його оштрафували на 17 тисяч гривень за відсутність відеозапису під час побиття двох людей у листопаді 2025-го. Уже у квітні 2026 року Державне бюро розслідувань затримало його за викрадення людини та розбій. 21 квітня 2026 року він разом із спільниками викрав чоловіка, який мав при собі 30 тисяч доларів, побив його та погрожував зброєю, вимагаючи гроші під загрозою відправки до штурмової бригади. Наразі Афанасьєв перебуває під вартою у СІЗО.
Статистика вироків
За даними Державної судової адміністрації, реальні строки за статтею про катування (ст. 127 ККУ) або незаконне позбавлення волі (ст. 146 ККУ) у 2023–2025 роках отримали поодинокі військові. У 2025 році за катування засудили трьох людей, у 2024-му — жодної, у 2023-му — одну. За незаконне позбавлення волі засудили трьох військових у 2025-му, п'ятьох у 2024-му та трьох у 2023-му.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Убивство військового ТЦК у Львові: 25-річний чоловік пустив у хід ніж і дістав кулю від поліції


За матеріалами реєстру судових рішень, у грудні 2025 року судили працівників ТЦК із Рівненщини Михайла Гранчака та В'ячеслава Мельнікова. 21 лютого 2025 року поблизу Дубна вони побили Василя Бреня, який їхав на велосипеді та вистрілив із сигнального пістолета. Його заштовхали в авто й катували, вимагаючи анкетні дані. Попри призначення чотирьох років ув'язнення, суд звільнив їх від відбування покарання з іспитовим строком від 1 до 1,5 року. Третій фігурант, Олександр Олексійчук, у липні 2026 року отримав аналогічний умовний термін і зараз очолює групу розвідки штабу у військовій частині.
У Тернополі в травні 2026 року суд розглянув справу щодо побиття чоловіка біля магазину «АТБ» у жовтні 2023 року. Чоловіка назвали «колаборантом» через місце народження в РФ, силоміць доставили до ТЦК та зламали йому три ребра, кістку кисті й щелепу. Обвинувачений отримав три роки позбавлення волі з умовним терміном на один рік, а його спільник — штраф 850 гривень.
Катування у Верховинському ТЦК
У Верховинському районному ТЦК на Івано-Франківщині триває процес щодо чотирьох військовослужбовців. У ніч проти 11 листопада 2025 року у лікарні Олександр Машанов відмовився від проходження ВЛК. За даними слідства, підполковник Анатолій Чорней щонайменше 19 разів ударив його в ділянку паху, після чого чоловіка залишили в кайданках на бетонній підлозі. Після мобілізації потерпілому у військовій частині ампутували ліве яєчко.
У серпні 2026 року двох обвинувачених, серед яких заступник начальника ТЦК Анатолій Чорней, випустили із СІЗО під заставу по 399 360 гривень. Чорнея перевели до 167-ї бригади, а інший фігурант, сержант Віктор Байдужа, продовжує службу у Верховинському ТЦК.
Судові вироки за хабарництво
Упродовж 2023–2025 років за отримання неправомірної вигоди (ст. 368 ККУ) засудили 24 військовослужбовців:
Олександр Калмичков — у січні 2025 року зафіксовано отримання ним двох хабарів по чотири тисячі гривень за фейкові повістки та шість тисяч доларів за допомогу з визнанням непридатності. У травні 2025 року суд призначив йому п’ять років реального ув'язнення.
Ігор Вінярський — в Одесі у січні 2026 року засуджений за продаж десяти фіктивних повісток на суму 85 тисяч гривень. Реальне покарання замінили на два роки службового обмеження з відрахуванням 20% грошового забезпечення на користь держави. Чоловіка звільнили у залі суду.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Група людей напала на автомобіль працівників ТЦК у Тернополі: є постраждалий


Вплив на суспільство
Через складність процедури звільнення військових зі служби під час кримінального провадження більшість фігурантів переводять у бойові частини або залишають на посадах. Подібні випадки створюють підґрунтя для системних маніпуляцій у соцмережах. Лише за першу половину серпня 2026 року публікації про безкарність працівників ТЦК зібрали понад 4,9 мільйона переглядів.
19 серпня 2026 року заступниця міністра оборони України Любов Галан під час засідання тимчасової слідчої комісії Верховної Ради визнала, що наявний механізм реагування на порушення з боку працівників ТЦК є недостатнім і система потребує боротьби з першопричинами зловживань під час мобілізації.
Раніше повідомлялося, що запланована реформа територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки вже визначена урядом як один із першочергових пріоритетів, а стратегія змін уже розроблена. Реалізувати її має Міністерство оборони. Серед запропонованих підходів — цифровізація роботи ТЦК та посилення ролі рекрутингу замість примусової мобілізації.
Go to zn.ua
Еспресо on we.ua
Через шість тижнів після відставки Михайло Федоров офіційно став радником Гвідо Крозетто з оборонних інновацій. В Україні реакція вийшла класичною: захисники кажуть про міжнародне визнання і що нічого не порушує, але більшість описує це, як "римські канікули" на тлі руїн, а дехто почав перевіряти, чи не станеться з цим витоку державних таємниць.Тож, якою була реакція українців на цю ново роботу Федорова, більше розповість Еспресо. Несподіванка без сюрпризуГвідо Крозетто зробив пропозицію Федорову ще наступного дня після звільнення того з посади міністра оборони України, але "рекламна пауза" між відставкою і працевлаштуванням тривала трохи більше місяця. Тобто це не спонтанна реакція, а пропозиція, що пролежала на столі шість тижнів, поки в Україні тривали протести, дискусії про те, хто має бути очільником Мінборони.А вже 28 серпня, коли стало очевидно, що Зеленський не змінить рішення, Михайло Федоров вирушив у міжнародне турне і повідомив, що прийняв пропозицію міністра оборони Італії стати його радником з оборонних інновацій. За словами Федорова, йдеться про дрони, автономні системи, протиповітряну оборону, оборонні технології та загалом адаптацію оборонної сфери до нових безпекових викликів. Тобто фактично – про те, що Федоров робив в Україні, тільки тепер частину цього досвіду він допомагатиме переносити в італійську оборонну систему, однієї з важливих країн НАТО.Пресофіс Федорова нагадав, що практика працевлаштування ексочільників урядів радниками інших держав – цілком міжнародна: Ріші Сунак консультує Зеленського з економічного відновлення, Христя Фріланд і навіть Борис Джонсон теж не сидять без роботи. Аргумент чесний, але для української публіки, яка ще не відійшла від літніх протестів на підтримку Федорова і одночасно від скандалів довкола оборонних закупівель, він прозвучав приблизно як "не хвилюйтеся, це нормально" – фраза, після якої хвилюватися хочеться ще більше.Провал комунікації: тепер всі думають, що він "тікає, поки не пізно"Михайло Федоров та Гвідо Крозетто, фото: facebookГоловний офіційний подразник – це не Італія сама по собі, а збіг у часі. Ще до призначення Федорова радником італійського міністра, голова Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради нардеп Олексій Гончаренко публічно заявив, що ексміністр оборони України ігнорує виклик ТСК на засідання 31 серпня щодо операції "Мідас", і погрожував примусовим приводом: "Неповага до парламенту України закінчиться боляче". На цьому тлі новина про престижну міжнародну посаду в Римі виглядає для частини коментаторів не визнанням заслуг, а на диво вчасним алібі: важко відповідати на незручні запитання комісії, коли твій робочий графік раптом наповнився зустрічами міжнародного рівня.Журналістка та політична оглядачка Марина Данилюк-Ярмолаєва прямо звинуватила команду ексміністра в провальній комунікації. За її словами, історію з італійською посадою можна було нормально пояснити ще місяць тому, а мовчання лише дало паливо для стереотипів – про пляжі, Венеційський кінофестиваль і шопінг у Мілані, які тепер намертво приліпилися до образу Федорова. Її вердикт по адресу піар-команди був у стилі "звільняйте політтехнологів, поки рейтинг не став мінус тридцять", тобто навіть симпатики визнають, що подача цієї історії вийшла так собі."Тепер низка людей вважають, що Федоров утік і буде чавити в Італії виноград як Челентано, розсікатиме на кабріолеті до Венеції з Джорджією Мелоні на злість Насті і попиватиме просекко в віллах Форте-дей-Мармі", - іронізує Данилюк-Ярмолаєва.А що з Держтаємницею? Натомість журналістка Зоя Казанжи звернула увагу на чутливу тему, яка пов’язана із державною таємницею, бо це викликала багато питань. "Як бути з доступом до державної таємниці? Федоров лише в липні 2026 року перестав бути міністром оборони. Тобто це людина, яка ще кілька тижнів тому за посадою мала доступ до надзвичайно чутливої інформації про українську оборону. Звільнення з посади не звільняє людину від обов’язку зберігати державну таємницю. Про це прямо говорить Закон України  "Про державну таємницю". І цей обовʼязок фактично переживає саму посаду. Ну і яким чином Федоров, розповідаючи італійцям про український мілтех, інноваційні моделі, організацію виробництва зможе дотримуватися законних вимог?! Навіть якщо це відбувається у дружній нам країні, це все одно іноземна країна!", - написала Казанжи.Олексій Гончаренко повідомив, що  направив звернення до Держекспортконтролю про те, чи оформлено відповідний дозвіл у громадянина Федорова."Розумію, що в Римі хочеться випити апероль чи прогулятись біля Колізею. Але 10 хвилин на прочитання закону не завадить. Закон регулює не тільки вироби. Технічна допомога — інструктажі, консультації, навчання, передача технологій і ноу-хау — теж. Порушення закону — це стаття 333 Кримінального кодексу", - зауважив Гончаренко.Пресслужба ексміністра тим часом наполягає, що юридично все чисто, мовляв, посада радника не передбачає розголошення державної таємниці, передачі інформації про розробку чи виробництво військової продукції, а закон не забороняє консультувати іноземні уряди. Втім, сам факт, що це доводиться пояснювати окремою заявою – красномовно свідчить, наскільки ця комунікація символу "картонних протестів" із суспільством кульгає.  "Чому не став радником в Україні?"Михайло Федоров та Гвідо Крозетто, фото: facebookЧимало українців не зрозуміло іншого: чому Федоров не обрав стати радником когось в Україні, хто допомагає фронту? Зокрема, найпопулярніший коментар під постом Федорова про нову роботу, звучить так:"Радником у італійця бути погодився, а віце-прем'єром в Україні - ні. Пріоритети, коли твоя країна стікає кров'ю".Політичний оглядач Сергій Руденко каже, що Федоров, фактично, здійснив політичне самогубство цим рішенням. "Це  дуже дивне рішення Федорова. Ти можеш бути крутим спецом, мати команду, боротися з корупцією, але війна нині - не в Італії, а в Україні. Стань радником міністра Хмари чи віце-прем'єром з оборонних інновацій. Байдуже, що у тебе із Зеленським. Ти його привів до влади і був членом його команди. Ти також несеш політичну відповідальність за ситуацію в Україні за останніх 7 років. Тебе підтримав Картонковий майдан, рейтинг довіри до тебе зріс удвічі за останній місяць. І тут таке прикре політичне самогубство", - зауважив Руденко. Звісно, були питання, чому Федоров не пішов у військо і як зміг безперешкодно виїхати. "У війську купа посад, де можна ефективно рахувати рожевих поні, впроваджувати ініціативи і готуватися до виборів. Ніт, Миша звалив, хлопнувши дверима. Я навіть не хочу задавати питання про підстави виїзду з країни, бо закон і бусік – для простих смертних, а для своїх усе інше", - ці слова військового Олександра Москалюка зібрали два десятки тисяч лайків у фейсбук.Частина українців відреагувала на серйозну політичну новину також найщирішим способом – сарказмом. У соцмережах виникли меми про Федорова та Італію. Наприклад, на одному з них слово "корупція" замінила на "сієста" і приписали Федорову слова: "Я думаю, що роль сієсти трохи перебільшена"."Більше цікавлюся громадянською позицією тих молодих людей з картонками, які люто скандували біля театру Франка “Фе! До! Роф!” – я ж там був, я це чув на власні вуха. Шо скажете тепер, шановні “небайдужі співгромадяни”? Будете далі виправдовувати свого кумира? І як?", - питає Костянтин Корсун, експерт з кібербезпеки. У сухому залишку маємо типову ситуацію: великі очікування, які суспільство покладає на одну людину, рано чи пізно розбиваються об політичну реальність – складну, суперечливу і таку, що неминуче комусь не подобається."Дуже ймовірно, що суспільство більше не покладатиметься на Михайла Федорова, але це також не означає, що поверне довіру до президента, який цю кризу спровокував", - зауважив журналіст, активіст та військовий Богдан Логвиненко. Читайте також: Італія наймає "короля дронів": як іноземні ЗМІ описують призначення Федорова радником Крозетто
Go to espreso.tv
5 канал on we.ua
Голова комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв заявив, що підозри, які оголошують найближчому оточенню Зеленського підривають довіру суспільства та легітимність самого президента. Про це він сказав у програмі "Рандеву" з Яніною Соколовою.
"Ми маємо говорити, що ситуація погана, вона небезпечна, тому що все це підриває суспільну довіру, безумовно. Це підриває легітимність президента, безумовно. І в умовах війни, коли ми не можемо провести легітимні вибори", – зазначив він.
Потураєв також повідомив, що технічно нині провести вибори – можна. Однак вони не будуть легітимними.  
"Я вважаю, що технологічно вибори провести під час війни можна, за умови змін в законодавстві, звичайно. І тут я, скажімо, з Михайлом Федоровим, який заговорив про вибори під час війни. Технологічно, як само по собі голосування організувати, я, наприклад, знаю. А що стосується того, чи будуть ці вибори легітимні, то відповідь – ні, тому що в результат ніхто не повірить. І оце проблема", – зазначив він.
 Водночас, щодо підозри Ірині Мудрій, Потураєв зазначив, що відчуває сором.
"Щоб завершити про Ірину Мудру... Дивіться, що я особисто відчуваю? Ну, сором", – повідомив він.
Повне інтерв'ю дивіться вже сьогодні, о 20:00 в "Рандеву" з Яніною Соколовою на Youtube 5 каналу.
Нагадаємо, Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) у межах масштабної спецоперації проводять слідчі дії в низки високопосадовців, політиків та представників бізнесу. Крім того, як зазначають співрозмовники ZN.UA у правоохоронних органах, у межах цього кримінального провадження фігурують також посадовці Міністерства юстиції України та представники "Сенс Банку".
НАБУ повідомляє, що під час обшуків у межах операції "Форест Гамп" НАБУ та САП виявили документ, який містить план антикризової комунікації щодо діяльності Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради.
Фігуранти операції "Форест Гамп" займалися рейдерством у Києві, а допомагали їм у цьому Печерський та Господарський суд, а також Міністерство юстиції. Це випливає з другої порції плівок, які оприлюднило НАБУ. Напередодні екснардепу Максиму Микитасю та ексзаступниці ОП Ірині Мудрій повідомили про підозру. 
Читайте також: Колишня заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра могла приховувати значні тіньові доходи та отримувати десятки тисяч доларів поза офіційними виплатами.
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
Підтримайте "5 канал" на "Патреоні".
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.
Go to 5.ua
Дзеркало Тижня on we.ua
У Хотині після обвалу частини зовнішнього муру та падіння чотирьох зубців готують проєкт відновлення. Кам’янець-Подільський залишається одним із найвідвідуваніших музейних комплексів регіону. В Луцьку відкривають вежі та бойові галереї й готуються до 600-річчя з’їзду європейських монархів.
Кореспондент ZN.UA побував у Хотинській фортеці (Чернівецька область), Старому замку в Кам’янці-Подільському (Хмельницька область) та замку Любарта (Луцьк). Розповідаємо, що там можна побачити сьогодні, скільки коштує вхід, як організовано простір для туристів і в якому стані перебувають самі пам’ятки.
Хотин. Після обвалу муру готують проєкт відновлення
Найвідоміша подія в історії Хотина — війна 1621 року. Під фортецею билися війська Османської імперії та Речі Посполитої, а ключову роль у кампанії відіграло Військо Запорозьке на чолі з Петром Конашевичем-Сагайдачним. За даними заповідника, козацьке військо разом із молоддю при підрозділах налічувало 45–47 тисяч людей. Після кількох тижнів боїв сторони уклали мир, а османська армія не продовжила наступу вглиб Речі Посполитої.
Облога Хотинської фортеці 1788 року. Гравюра XVIII століття
Фортеця, яку турист бачить сьогодні, формувалася протягом століть. Комплекс охоплює споруди XIII–XVIII століть, а середньовічна цитадель розташована на скелястому мисі над Дністром. Пізніші оборонні мури розширили укріплену територію далеко за межі самого замку. Тому Хотин варто оглядати не лише з внутрішнього двору: зовнішні лінії оборони добре показують, як фортецю пристосовували до розвитку артилерії.
Оборонні мури середньовічної Хотинської фортеці у Чернівецькій області. Фото Єгора Мазура
За актуальним прейскурантом дорослий квиток коштує 140 грн, дитячий і студентський — 70 грн, екскурсійне обслуговування — 400 грн. Для окремих категорій відвідувачів, зокрема учасників бойових дій, передбачено пільговий вхід. Заповідник працює щодня з 9:00 до 18:00; каса на вході продає квитки до 17:00. Підземелля фортеці використовують як укриття.
Добре організовано музейну частину фортеці. Крім експозицій зі зброєю, археологічними та нумізматичними знахідками, у приміщеннях є й інтерактивні інформаційні стенди.
Слабке місце Хотина — туристична логістика поза межами самої фортеці. Дістатися заповідника й виїхати звідти громадським транспортом виявилося непросто. На касі фортеці відвідувачам можуть допомогти викликати місцеве таксі — зокрема щоб доїхати в бік автостанції, однак каса працює лише до 17:00. Повноцінного автовокзального сервісу під час візиту я не побачив, а для подальшої поїздки довелося шукати попутний транспорт. Тому для відвідування Хотинської фортеці власне авто залишається значно зручнішим варіантом.
Під час виїзного засідання робочої групи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань культури та охорони культурної спадщини, яка завершила роботу в березні 2026 року, представники парламенту та Мінкульту оглянули Хотинську фортецю. У повідомленні міністерства від червня 2025 року зазначалося, що учасники «переконалися у позитивному стані збереження пам’яток архітектури». Одночасно заповідник планував реставраційний ремонт Замкової церкви та мосту Нової фортеці орієнтовною вартістю майже 3,5 млн грн.
Менш як за рік після цієї оцінки, 17 квітня 2026 року, частина великої зовнішньої оборонної стіни обвалилася. Хотинський міський голова Андрій Дранчук повідомив, що аварійну ділянку одразу закрили для туристичних груп, а працівники заповідника та ДСНС почали фіксувати пошкодження й готувати документи для подальших робіт.
У квітні та серпні 2026 року на західному оборонному мурі (великій стіні) Хотинської фортеці сталося два суттєвих часових обвали кладки та зубців-мерлонів. Фото Петра Катеринича
У серпні обвалилися ще чотири зубці над пошкодженою ділянкою. За словами директорки заповідника Єлизавети Буйновської, після квітневого обвалу вони фактично залишилися без опори, тому фахівці заздалегідь припускали, що зубці можуть упасти. У Мінкульті повідомили: історичні фотографії свідчать, що характерна мокра пляма почала формуватися ще наприкінці XIX — на початку XX століття. Міністерство культури виділило близько 3 млн грн на першочергові протиаварійні та проєктні роботи.
Дерев'яна галерея з навісом та старовинними ліхтарями вздовж кам'яної стіни у Хотинській фортеці. Фото Єгора Мазура
За даними Опендатабота, станом на серпень 2026 року заповідник здійснив видатки на суму 3,81 млн грн. Фінансування Хотинської фортеці не обмежується продажем квитків. У попередні роки тут проводили багатомільйонні протиаварійні та реставраційні роботи, а на 2026 рік Мінкульт передбачив нові видатки на окремі об’єкти комплексу. Після квітневого обвалу держава окремо профінансувала розроблення проєктів реставрації пошкодженого муру та системи водовідведення.
Кам'яні сходи, що ведуть до глибоких підвальних приміщень Хотинської фортеці. Фото Єгора Мазура
Історія реконструкції громадської вбиральні триває щонайменше з 2021 року: тоді заповідник оголошував перші торги, а 2025-го уклав новий контракт на 5,2 млн грн.  Хотинська фортеця над Дністром. Фото Єгора Мазура
Кам’янець-Подільський. Фортеця і каньйон
Старий замок був ключовою оборонною спорудою Кам’янця-Подільського, однак захист міста не обмежувався його мурами. Фортецю доповнювали міські брами, башти та інші укріплення, а природною перешкодою для нападників був глибокий каньйон річки Смотрич, навколо якого сформувалося Старе місто.
Кам'янець-Подільська фортеця. Фото Єгора Мазура
Однією з важливих частин цієї системи була Руська брама. Вона складалася з восьми башт, барбакану — укріпленої споруди для захисту підступів до брами — та оборонних мурів завдовжки близько 230 метрів. Руська та Польська брами були пов’язані з гідротехнічною системою, що давала змогу регулювати рівень води в річці Смотрич і ускладнювати прохід каньйоном.
План Кам’янця-Подільського 1691 року
Це добре видно й сьогодні. Високі кам’яні башти Старого замку належать до давнішої фортифікаційної традиції, а на початку XVII століття із західного боку спорудили Новий замок — систему нижчих земляно-кам’яних укріплень, краще пристосованих до артилерійського вогню. Під час огляду Старого й Нового замків можна побачити, як розвиток вогнепальної зброї поступово змінював принципи оборонної архітектури.
Крізь бійницю видно кам'яні вежі з гострими дерев'яними дахами та фрагмент оборонного муру Кам'янець-Подільської фортеці. Фото Єгора Мазура
Попри складну систему оборони, Кам’янець-Подільський не був неприступним. У серпні 1672 року місто захопило османське військо султана Мехмеда IV, до якого приєдналися козацькі сили гетьмана Петра Дорошенка. Після Бучацького миру Поділля перейшло під владу Османської імперії, а Кам’янець став центром османської провінції Поділля. Османський період тривав до 1699 року, коли за Карловицьким миром місто повернулося під владу Речі Посполитої.
Вікно в одній із башт Старого замку в Кам’янці-Подільскому, засклене в традиційній техніці з використанням круглих скляних дисків — так званого лунного скла. Фото Єгора Мазура
Частина активностей фортеці пов’язана з історією пам’ятки: працює гончарна майстерня, відтворена пекарня XVII століття, музей пропонує тематичні екскурсії, квести та інші формати «живої історії». На офіційному туристичному порталі серед об’єктів Старого замку також названо історичну лабораторію, замкову артилерію та експозицію, присвячену давньому правосуддю.
Але під час візиту у внутрішньому дворі просто смажили й продавали шашлики, і запах диму та смаженого м’яса супроводжував огляд фортеці. У Хотині, для порівняння, кіоски й точки продажу винесено за межі внутрішнього двору цитаделі.
Ще одна популярна розвага у дворі — стрільба з лука: шість пострілів коштують 100 грн. Формат для фортеці цілком зрозумілий. Питання виникли щодо організації атракціону. Працівник, який контролював стрільбу, за великого потоку людей неодноразово відволікався, зокрема на телефонні розмови; інструктаж перед пострілами був дуже коротким. На місці зазначили вікове обмеження для дітей до восьми років. Але до стрільби допускали й малечу, якій на вигляд було менше.
Сам працівник попереджав відвідувачів бути обережними з тятивою та згадував про випадки травм. Не можна оцінити, наскільки системними були такі випадки, однак за великої кількості відвідувачів контроль над віком, постійний нагляд і повноцінний інструктаж мали б бути чіткішими.
На наш погляд, для такого атракціону варто було б організувати окрему, краще контрольовану зону, де потік туристів не перетинається з людьми, які просто оглядають внутрішній двір.
Залишки укріплень Кам’янець-Подільської фортеці. Фото Єгора Мазура
З лютого 2025 року музей-заповідник очолює Олександра Свиридюк. В інтерв’ю місцевому виданню «Подолянин» вона говорила про намір відійти від образу «нудного історичного музею» і поступово перетворити його на живий креативний простір, цікавий не лише туристам, а й жителям Кам’янця. Серед уже випробуваних форматів директорка називала концерти просто неба, ранкову йогу, музейні сніданки, заняття зі шрифту Брайля та pet-friendly політику (можливість відвідувати з домашніми тваринами).
Остання зміна під час нашого візиту була справді помітною: до замку приходять із собаками, і тварини вільно перебувають у дворі разом із власниками. Це не заважало огляду — навпаки, багато відвідувачів зупинялися біля собак, гладили їх і спілкувалися з господарями. Pet-friendly формат музей запровадив свідомо. «Людям сьогодні не вистачає такої мімішності», — зауважувала директорка.
Кіт у Кам’янець-Подільській фортеці. Фото Єгора Мазура
Водночас амбіція «креативного хабу» наразі відчувається більше у програмі окремих заходів, ніж у повсякденному досвіді звичайного відвідувача. Під час нашого візиту постійних інтерактивних точок було небагато, а навігація між окремими частинами фортеці здалася менш зрозумілою, ніж у Хотині.
За даними міськради, 2025 року об’єкти музею-заповідника прийняли 210 980 відвідувачів проти 182 288 2024-го — зростання на 16%. Тут є сенс планувати не лише фортецю: каньйон, брами й Старе місто складаються в один маршрут, на який пішки легко витратити пів дня.
Масивні кам'яні та цегляні вежі Старого замку з характерними дерев'яними дахами й елементами давньої фортифікації. Фото Єгора Мазура
З 1 березня 2026 року дорослий квиток до Старого замку коштує 150 грн, для школярів, студентів і пенсіонерів — 80 грн, групова екскурсія — 400 грн. Старий замок працює щодня з 9:00 до 19:00.
Кам’янець-Подільський музей-заповідник має іншу модель фінансування, ніж Хотинський. Це комунальна установа, засновником якої є Кам’янець-Подільська міська рада. За даними Опендатабота, станом на серпень 2026 року установа здійснила бюджетні видатки на суму 11,75 млн грн. Ця сума охоплює діяльність усього музею-заповідника, а не лише Старого замку.
Окремі туристичні платежі, пов’язані з територією заповідника, також не завжди стають доходом музею. Наприклад, 2024 року за в’їзд автомобілів через Замковий міст зібрали 4,037 млн грн, однак ці кошти адмініструє комунальне підприємство «Побуткомбудсервіс». Із них підприємство сплачує податки та власні витрати, а частину надходжень спрямовує до бюджету громади.

Kamianets-Podilskyi Fortress by SKEIRON on Sketchfab
Луцьк. Компактний замок із новими маршрутами
Луцький замок (Замок Любарта) у нічній підсвітці. Фото Петра Катеринича
1429 року Луцьк став місцем з’їзду монархів і послів Центральної та Східної Європи. 2029-го виповниться 600 років від цієї події, а підготовка до ювілею вже впливає на державні й регіональні плани щодо замку.
Верхній Луцький замок компактніший, аніж Хотин і Кам’янець-Подільський. Його головні елементи — В’їзна, Стирова та Владича вежі, цегляні мури й внутрішній двір. Основний об’єм добре збережений, тому відвідувач бачить не окремі фрагменти колишньої фортеці, а цілісний комплекс. Замок розташований у Старому місті й не потребує окремого виїзду за межі міського центру.
Луцький замок на початку ХХ століття. 1916 рік
Ще один важливий об’єкт на території Верхнього замку — археологічний розкоп церкви Іоана Богослова. Заповідник називає її залишками найдавнішого християнського храму та першої кам’яної споруди Луцька. Територія була не лише оборонним і адміністративним центром, а й місцем сакральної забудови.
Замок Любарта в Луцьку. Цей замок зображено на купюрі номіналом 200 гривень. Фото Петра Катеринича
За 100 грн у стандартний дорослий квиток входять прогулянка замком, вежі Стирова та Владича, бойові галереї, Музей книги, «Корони світу», «Арсенал» та «Бронь замкова». У Стировій вежі працює експозиція про лицарські ордени Європи. Замок відкритий щодня з 10:00 до 19:00.
Окремо можна піднятися на В’їзну вежу з оглядовим майданчиком. Після того як індивідуальний підйом зробили постійним, 2025 року ним скористалися 14 596 людей.
Єдиний в Україні музей дзвонів у Владичій вежі Луцького замку. Фото Петра Катеринича
Підземелля Окольного замку — другої частини колишньої оборонної системи міста — сьогодні одночасно працюють як музейний простір і як укриття під час повітряних тривог. Після реставрації тут облаштували понад 700 м² підземних галерей, оновили інженерні мережі та вентиляцію, посилили частину оборонної стіни.
Загалом 2025 року об’єкти заповідника відвідали 129,5 тисячі людей проти 76,7 тисячі 2024-го. Сам замок водночас залишається доволі спокійним простором: музейні об’єкти розподілені між вежами та окремими приміщеннями, а внутрішній двір не перевантажений торгівлею.
Внутрішні дерев'яні гвинтові сходи у в'їзній вежі історичного Луцького замку. Фото Петра Катеринича
До 600-річчя Луцького з’їзду Верховна Рада рекомендувала передбачити у 2026–2029 роках фінансування реставрації та невідкладних аварійно-відновлювальних робіт Луцького замку. Окремо заплановано археологічні, дослідницькі та просвітницькі заходи. Тому найближчі кілька років покажуть, наскільки підготовка до ювілею перетвориться з програми заходів на реальні роботи над пам’яткою.
Скульптура триголового дракона у Луцькому замку. На тлі — зображення з’їзду європейських монархів 1429 року. Фото Петра Катеринича
За даними Опендатабота, станом на серпень 2026 року адміністрація заповідника здійснила видатки на суму 6,68 млн грн. Це видатки всієї установи, а не лише Луцького замку. Засновником адміністрації заповідника є Волинська ОДА, а нинішнім директором — Віктор Баюк.

Lubart's Castle / Замок Любарта by SKEIRON on Sketchfab
Go to zn.ua
5 канал on we.ua
НАБУ і САП повідомили про нового підозрюваного у справі злочинної організації, яка, за даними слідства, займалася рейдерськими захопленнями, махінаціями з майном та легалізацією злочинних активів. Йдеться про впливового бізнесмена – колишнього депутата Дніпропетровської обласної ради VII скликання.
Про це повідомили в НАБУ.
За версією слідства, керівники злочинної організації – чинний та колишній народні депутати України – залучили бізнесмена через його неформальні зв'язки та вплив у судовій сфері. Він, зокрема, мав забезпечувати ухвалення суддями господарських судів рішень на користь компаній або осіб, пов'язаних із злочинною організацією.
За участі підозрюваного, як стверджують у НАБУ, відбулося рейдерське захоплення двох підприємств із активами на 248 млн грн.
Крім того, бізнесмен сприяв легалізації коштів, одержаних злочинним шляхом, для їх подальшого внесення як застави за одного з учасників іншої злочинної організації у справі "Мідас".
Після повідомлення НАБУ Центр протидії корупції заявив, що, ймовірно, йдеться про колишнього депутата Дніпропетровської облради Василя Астіона.
"Схоже, що йдеться про колишнього депутата Дніпропетровської облради Василя Астіона, який неодноразово згадується на плівках НАБУ", – заявили у ЦПК.
Зокрема, у розмовах колишнього нардепа Микитася з бізнесменом Астіоном згадується нинішній очільник СБУ Олександр Поклад. Під час однієї з розмов Микитась обговорював можливість залучення СБУ для вирішення проблем фігурантів.
"У нас же Служба (СБУ) добре з Дубаєм працює. Якщо створити атмосферу і хтось би поговорив нібито від Поклада, і туди поїхали б. Якщо ні, то будемо як із Христенком. Якщо ініціюють кримінальне провадження, нехай зроблять усю таку підноготну", – сказав Микитась.
"Я поговорю зі Службою (СБУ), дізнаюся, що вони скажуть щодо нього", – зазначив Астіон у відповідь.
ЦПК зазначає, що, судячи з цієї розмови, фігуранти планували залучити СБУ для вирішення власних проблем.
Ще один фрагмент, у якому згадується Астіон, стосується можливого впливу фігурантів справи "Форест Гамп" на суддів. У розмові Микитась розповідає про контакти ексзаступника голови ОП Андрія Смирнова із суддею, після чого Астіон говорить про можливість вирішення питання у Дніпрі.
"Андрюха Смирнов поговорив із суддею. Він приїхав до судді, у них нормальні стосунки. Ось дивись: комісія Мін'юсту, ось зняття арешту в Печері (Печерському суді Києва), ось проводка", – сказав Микитась.
"Після цього передасть за підсудністю в Дніпро, і в Дніпрі я це все потушу. І ми зараз через Пашу відправляли твої питання" – доповнив Астіон.
Розслідування діяльності злочинної організації триває.
Нагадаємо, Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) у межах масштабної спецоперації проводять слідчі дії в низки високопосадовців, політиків та представників бізнесу. Крім того, як зазначають співрозмовники ZN.UA у правоохоронних органах, у межах цього кримінального провадження фігурують також посадовці Міністерства юстиції України та представники "Сенс Банку".
НАБУ повідомляє, що під час обшуків у межах операції "Форест Гамп" НАБУ та САП виявили документ, який містить план антикризової комунікації щодо діяльності Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради.
Фігуранти операції "Форест Гамп" займалися рейдерством у Києві, а допомагали їм у цьому Печерський та Господарський суд, а також Міністерство юстиції. Це випливає з другої порції плівок, які оприлюднило НАБУ. Напередодні екснардепу Максиму Микитасю та ексзаступниці ОП Ірині Мудрій повідомили про підозру. 
Читайте також: Колишня заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра могла приховувати значні тіньові доходи та отримувати десятки тисяч доларів поза офіційними виплатами.
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
Підтримайте "5 канал" на "Патреоні".
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.
Go to 5.ua
Букви on we.ua

Джерело: Михайло Федоров

Ексміністр оборони України Михайло Федоров повідомив, що погодився на пропозицію міністра оборони Італії Гвідо Крозетто стати його радником.

“Разом із командою розпочали міжнародну поїздку, присвячену розвитку наших нових проєктів у сфері цифровізації та defense tech. Перша зустріч — з міністром оборони Італії Гвідо Крозетто. Подякував Гвідо за особисту підтримку та пропозицію стати його радником щодо оборонних інновацій. Вдячний за довіру та стратегічне партнерство. У цій ролі допомагатиму Італії розвивати технології сучасної війни, покращувати сферу оборони та адаптуватися до нових безпекових викликів світу, – написав він.

Федоров наголосив, що Україна має унікальний досвід технологічної війни та готова ділитися ним із міжнародними партнерами.

Водночас він заявив, що його основний фокус залишається в Україні – він продовжить працювати над проєктами, які посилюють українську оборону та сприяють залученню міжнародних ресурсів.

Ексміністр оборони також повідомив, що під час зустрічі обговорювались дрони, автономні системи, протиповітряна оборона та розвиток defense tech-екосистеми.

“Майбутнє оборони — за країнами, які здатні швидко тестувати й масштабувати нові рішення, поєднуючи технології із сильним виробництвом. Досвід України може стати основою нової моделі оборони для Європи. Продовжуємо міжнародну поїздку. Попереду — зустрічі з партнерами щодо цифровізації, оборонних технологій та розвитку нових проєктів”, – написав Федоров.

  • Колишній міністр оборони Михайло Федоров вважає, що Україна поступово втрачає позиції у повномасштабній війні проти Росії та має кілька місяців для ухвалення ключових рішень, котрі можуть змінити ситуацію.
  • Тимчасова слідча комісія Верховної Ради з питань можливих порушень у сфері оборони, антикорупційного законодавства та дотримання прав і свобод людини під час дії воєнного стану викликала колишнього міністра оборони Михайла Федорова на засідання 31 серпня.

Запис Федоров став радником міністра оборони Італії спершу з'явиться на Букви.

 on we.ua
5 канал on we.ua

Ексміністр оборони Михайло Федоров заявив, що прийняв пропозицію міністра оборони Італії Гвідо Крозетто стати його радником. Про це він написав на своїй сторінці у Telegram.

"Подякував Гвідо за особисту підтримку та пропозицію стати його радником щодо оборонних інновацій. Вдячний за довіру та стратегічне партнерство. У цій ролі допомагатиму Італії розвивати технології сучасної війни, покращувати сферу оборони та адаптуватися до нових безпекових викликів світу", – заявив Федоров.

Наразі він перебуває у міжнародній поїздці, що присвячена розвитку наших нових проєктів у сфері цифровізації та defense tech. І його перша зустріч була саме з міністром оборони Італії.

"Під час зустрічі обговорили дрони, автономні системи, протиповітряну оборону та розвиток defense tech-екосистеми. Майбутнє оборони – за країнами, які здатні швидко тестувати й масштабувати нові рішення, поєднуючи технології із сильним виробництвом. Досвід України може стати основою нової моделі оборони для Європи", – повідомив Федоров.

Водночас він зазначив, що продовжить працювати в Україні над проектами щодо посилення оборони.

"Україна та наша команда мають унікальний досвід технологічної війни, яким ми готові ділитися з партнерами. Водночас мій головний фокус незмінний – продовжую працювати в Україні над проєктами, які посилюють нашу оборону та допомагають залучати міжнародні ресурси", – заявив екс-міністр.

Федоров зазначив, що міжнародна поїздка триває, а попереду – зустрічі з партнерами щодо  цифровізації, оборонних технологій і нових проєктів.

Нагадаємо, тимчасова слідча комісія Верховної Ради запросила колишнього міністра оборони Михайла Федорова на засідання 31 серпня для надання пояснень у межах дослідження інформації щодо операції "Мідас".

У листі зазначається, що присутність Федорова необхідна "для надання пояснень та показань у межах дослідження інформації щодо операції "Мідас", оприлюдненої НАБУ 11.11.2025".

Засідання заплановане на 13 годину 31 серпня.

Читайте також: Зеленського слід запитати, чи знав він про корупцію у своєму оточенні – Федоров.

  • Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
  • Підтримайте "5 канал" на "Патреоні".

Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.

 

 

 

 

 

 on we.ua
Українська правда on we.ua
Голова Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради Олексій Гончаренко заявив, що колишній міністр оборони Михайло Федоров не відповідає на запрошення на засідання ТСК 31 серпня, і пригрозив ініціювати його примусовий привід у разі неявки.
Джерело: голова ТСК, народний депутат Олексій Гончаренко
Пряма мова Гончаренка: "Михайло Федоров не відповідає на запрошення ТСК. Ексміністр оборони ігнорує запрошення ТСК на понеділок і намагається зробити вигляд, що запрошення не отримував.
Натомість члени комісії бачать, що пан Федоров не ігнорує нескінченні інтерв'ю. Так це не працює. Неповага до парламенту України закінчиться боляче".
Деталі: За словами Гончаренка, якщо Федоров не з'явиться на засідання у понеділок, комісія скористається правом ініціювати його привід.
"Правоохоронні органи змушені будуть його доставити. Давайте не доводити до цього, а просто виконувати закон України", – заявив голова ТСК.
УП звернулася до колишнього міністра оборони Михайла Федорова по коментар щодо заяви Гончаренка.
Передісторія: 25 серпня ТСК Верховної Ради викликала колишнього міністра оборони Михайла Федорова на засідання 31 серпня для надання пояснень щодо операції "Мідас".
У листі до Федорова зазначалося, що його присутність необхідна для надання пояснень і показань у межах дослідження інформації щодо операції "Мідас", яку НАБУ оприлюднило 11 листопада 2025 року.
Засідання ТСК заплановане на 13:00 31 серпня.
Комісія розслідує можливі порушення законодавства у сфері оборони та антикорупційного законодавства, а також дотримання прав і свобод людини під час воєнного стану.
Читайте також: "Міндічгейт"? Історія того самого друга президента"
"Як могли врятувати Міндіча від арешту?"
"Міндічгейт. Що відбувається у владі за тиждень після антикорупційного "землетрусу"
"Форест Гамп". Як Офіс президента знову "прибіг" до великого корупційного скандалу
Що передувало:

Вранці 10 листопада стало відомо про те, що НАБУ проводить обшуки у бізнесмена Тимура Міндіча та у міністра юстиції Германа Галущенка (станом на 12 листопада Галущенка відсторонили від посади). Тоді ж джерела УП повідомили, що Міндіч втік за кордон за кілька годин до обшуків.


Того ж дня Національне антикорупційне бюро України повідомило, що викрило масштабну корупційну схему розкрадання коштів у сфері енергетики, а також оприлюднило аудіозаписи переговорів фігурантів у цій справі. Перед тим джерела УП повідомили, що НАБУ проводить обшуки у бізнесмена Тимура Міндіча та у міністра юстиції Германа Галущенка. Також співрозмовники УП зазначили, що Міндіч втік за кордон за кілька годин до обшуків.


11 листопада журналісти виявили імена усіх фігурантів розслідування масової корупції у "Енергоатомі", які отримали підозру від НАБУ. За інформацією проєкту "Схеми", підозри отримали Тимур Міндіч (якого на оприлюденх НАБУ аудіозаписах називають "Карлсон" – ред.), ексрадник міністра енергетики Ігор Миронюк ("Рокет"), виконавчий директор з безпеки "Енергоатому" Дмитро Басов ("Тенор"), Олександр Цукермана ("Шугармен"), Ігор Фурсенко ("Рьошик"), Леся Устименко і Людмила Зоріна.


П'ятеро осіб зі списку підозрюваних затримані. Двоє – Міндіч та Цукерман – виїхали з України.


Басову, Миронюку, Фурсенку, Устименко та Зоріній обрали запобіжні заходи з можливістю внесення застави. Згодом стало відомо, що Вищий антикорупційний суд отримав застави за працівниць "бек-офісу" з відмивання коштів навколо "Енергоатому", Лесю Устименко та Людмилу Зоріну.


12 листопада міністра юстиції Германа Галущенка відсторонили від посади після резонансного розслідування НАБУ щодо корупції у НАЕК "Енергоатом".


13 листопада президент Володимир Зеленський ввів в дію рішення Ради національної безпеки та оброни про ведення санкцій проти бізнесмена, співвласника студії "Квартал-95" і його соратника Тимура Міндіча та бізнесмена Олександра Цукермана.
Go to pravda.com.ua
New Voice on we.ua
Колишній міністр оборони України Михайло Федоров не відповідає на запрошення на засідання Тимчасової слідчої комісії (ТСК) Верховної Ради, заявив голова ТСК та народний депутат Олексій Гончаренко.
Go to nv.ua
New Voice on we.ua
Колишнього
міністра оборони Михайла Федорова викликали на засідання тимчасової слідчої
комісії Верховної Ради з питань розслідування можливих порушень законодавства
України у сфері оборони, антикорупційного законодавства та дотримання
прав і свобод людини під час дії воєнного стану. Його попросять навести конкретні
приклади корупції на найвищому рівні, а не обмежуватися натяками. Про це в інтерв’ю Radio NV сказав голова ТСК Олексій Гончаренко
(Європейська солідарність).
Go to nv.ua
New Voice on we.ua
Голова Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань розслідування можливих порушень законодавства України у сфері оборони, антикорупційного законодавства України та дотримання прав і свобод людини під час дії воєнного стану, народний депутат Олексій Гончаренко в інтерв’ю Radio NV - про виклик колишнього міністра оборони Михайла Федорова на засідання Тимчасової слідчої комісії, та те, що він може там розповісти про корупцію і сферу оборони.
Go to nv.ua
5 канал on we.ua

Напередодні, 25 серпня ВАКС обрав запобіжний захід ексзаступниці керівника Офісу президента України Ірині Мудрій. Йдеться про легалізацію 150 мільйонів гривень готівки, які, за версією НАБУ та САП, легалізували для застави за підозрюваного у справі "Мідас" Германа Галущенка. Вищий антикорупційний суд України обрав їй запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів з альтернативою застави у ₴20 млн. Тоді, як САП просила взяти Мудру під варту з альтернативою застави у ₴150 млн.

Нині ж матеріали клопотання про застосування запобіжного заходу одному з фігурантів справи щодо легалізації коштів на заставу для Германа Галущенка опинилися у розпорядженні hromadske. Про якого фігуранта йдеться видання не повідомляє.

"У цих матеріалах, окрім Ірини Мудрої, фігурує ще один посадовець Офісу президента, якому слідство відводить роль організатора. У наведених слідством розмовах його переважно називають "Кирилом" та "Кириллом Алексеевичем". Згідно з матеріалами підозри, він мав отримувати під контроль від Тимура Міндіча та учасників його злочинного угруповання готівку, організувати її зберігання, та механізм передачі коштів, а також забезпечити фінансову винагороду всім причетним особам", – пише видання.

Як зазначає видання, мова може йти про нинішнього очільника Офісу президента Кирила Буданова.

"За даними співрозмовників hromadske, насправді може йтися про очільника Офісу президента Кирила Буданова. Прізвище Буданова також можна побачити у самих матеріалах клопотання", – пише видання.

Видання зазначає, що за версією слідства Міндіч не пізніше 8 червня цього року звернувся до неназваного посадовця Офісу президента з проханням допомогти звільнити Галущенка.

"Судячи з матеріалів клопотання, гроші, призначені для застави за Галущенка, мали передати під контроль неназваного посадовця ОП. За версією слідства, саме цей неназваний посадовець вирішив залучити до організації легалізації коштів Ірину Мудру. Заступниця голови ОП "погодилася з пропозицією" службової особи ОП та вирішила залучити до організації легалізації коштів Максима Микитася й очолювану ним злочинну організацію", – пише hromadske.

Видання також наводить фрагменти розмов фігурантів у матеріалах клопотання. Вони наведені російською, тож далі мовою оригіналу:

"А звонит, говорит мне беженец наш израильский. Ну, типа, Тимур. Звонит Кириллу и говорит: "Слушайте, Кирилл, возьми, пожалуйста, Sense Bank"… Ну, а этим проходимцам нельзя доверять банк, а там потоки. Говорит, ну серьёзные потоки… Возьми банк, – говорит, – под себя… А Тимур говорит: "Слушай, ну там потоки, там серьёзные деньги". Говорит: "Возьми куда-то". Ну они общаются с Кириллом. А эти прихлебатели уже хотели, знаешь, присосаться… Ну видишь, как быстро переориентировался Миндич. Он сидел на всех потоках. (…) Они всё готовы. То есть, куда скажет Кирилл, они будут носить… Они всё будут делать".

За даними слідства, 10 червня Мудра та неназвана посадова особа з Офісу президента провели зустріч із головою правління "Сенс Банку" Олегом Ступаком і головою наглядової ради Михайлом Гладишенком.

"Слідство стверджує, що за результатами цієї зустрічі керівники банку погодилися працювати під їхнім "неформальним контролем". До цього, як зазначається у клопотанні, таким "куратором" був Тимур Міндіч, однак на той момент він уже перебував у розшуку і не міг виконувати цієї функції. Того самого вечора Мудра, за даними слідства, розповіла Микитасю, що вони разом із неназваним посадовцем ОП отримали неформальний контроль над "Сенс Банком". Інфраструктуру банку, як стверджує НАБУ, вони планували використати для легалізації готівки, яку мали спрямувати на заставу за Германа Галущенка. Ще 17 червня 2026 року Микитась під час телефонної розмови, як зазначає слідство, розповів, що Міндіч особисто передав готівку для внесення застави неназваному посадовцеві Офісу президента, якого Микитась називає " Алексеевичем", – пише hromadske.

Нагадаємо, Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) у межах масштабної спецоперації проводять слідчі дії в низки високопосадовців, політиків та представників бізнесу. Крім того, як зазначають співрозмовники ZN.UA у правоохоронних органах, у межах цього кримінального провадження фігурують також посадовці Міністерства юстиції України та представники "Сенс Банку".

НАБУ повідомляє, що під час обшуків у межах операції "Форест Гамп" НАБУ та САП виявили документ, який містить план антикризової комунікації щодо діяльності Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради.

Читайте також: Колишня заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра могла приховувати значні тіньові доходи та отримувати десятки тисяч доларів поза офіційними виплатами.

  • Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
  • Підтримайте "5 канал" на "Патреоні".

Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.

Go to 5.ua
Букви on we.ua

Джерело: Михайло Федоров в інтерв’ю Reuters

Колишній міністр оборони Михайло Федоров вважає, що Україна поступово втрачає позиції у повномасштабній війні проти Росії та має кілька місяців для ухвалення ключових рішень, котрі можуть змінити ситуацію.

За його словами, Україна досі має “всі шанси” перемогти, однак країні необхідний чіткий план завершення війни та новий підхід до ведення бойових дій.

Думаю, що зараз настав переломний момент, який визначить нашу майбутню траєкторію, але схоже, що ми поступово, повільно програємо, — заявив Федоров.

Колишній міністр зазначив, що Україна не має загального бачення того, як саме перемогти у війні.

Серед головних проблем він назвав недостатню швидкість впровадження інновацій, корупцію, вплив мережі покровительства та відсутність незалежності державних інституцій. Також ексглава оборонного відомства розкритикував “розтрачений потенціал” та неефективність української держави, котра, за його словами, працює з “ефективністю 5%”.

Технології, які могли б повністю зупинити росіян, вже існують, але через відсутність бачення ми їх не застосовуємо.

В Офісі президента у відповідь заявили, що під час роботи в уряді Федоров позитивно оцінював перебіг війни, натомість змінився лише його особистий статус після звільнення.

Федоров відзначив, що цього року він був рушійною силою кампанії з використанням дронів, спрямованої проти російського пального та військової логістики на окупованій частині півдня, що створювало проблеми для московських військ на передовій.

Він зауважив, що ще є кілька місяців для продовження цієї операції, спрямованої на ізоляцію окупованого Росією Криму, перш ніж Кремль з’ясує, як реагувати на тактику Києва.

Федоров закликав зробити ставку на технології

На переконання ексміністра, Україна має зосередитися на розвитку автономних безпілотників із використанням штучного інтелекту, дешевих ракет-перехоплювачів та власної балістичної програми.

Українські виробники вже працюють над цими технологіями, однак Федоров попередив, що країні потрібна спільна стратегія, аби максимізувати їх ефект після впровадження.

Він описав концепцію майбутнього фронту, де ключову роль відіграватимуть електронні сенсори для виявлення противника та наземні й повітряні дрони, котрі дозволять зменшити залежність від людської присутності на передовій.

Нестача ракет-перехоплювачів ускладнює оборону

Росія щомісяця атакує країну десятками балістичних ракет по підприємствах і складах, тоді як Україна не завжди може їх перехопити через нестачу засобів протиповітряної оборони.

Водночас Росія, хоча й просувається повільніше, ніж раніше, продовжує поступово рухатися на Донбасі.

Україна у відповідь активізувала удари безпілотниками та ракетами по цілях у глибині Росії, зокрема по військових підприємствах і нафтопереробних заводах.

18 серпня Федоров оприлюднив відеозвернення до українців, у якому закликав провести вибори. Він також розкритикував “стару систему” в Україні, назвавши її корумпованою та неефективною, зокрема в оборонній сфері. Водночас конкретних прізвищ людей, яких він вважає причетними до цієї системи, ексміністр не назвав.

  • Тимчасова слідча комісія Верховної Ради з питань можливих порушень у сфері оборони, антикорупційного законодавства та дотримання прав і свобод людини під час дії воєнного стану викликала колишнього міністра оборони Михайла Федорова на засідання 31 серпня.

Запис Федоров заявив, що Україна «поступово повільно програє війну» спершу з'явиться на Букви.

 on we.ua
5 канал on we.ua
Посадові особи державного "Сенс Банку" могли бути обізнані про махінації з коштами, які згодом внесли як заставу за ексміністра юстиції Германа Галущенка.
Про це під час обґрунтування підозри керівнику "Сенс Банку" заявив прокурор САП, повідомив кореспондент "5 каналу".
За даними прокурора, Микитась та Єлізаров спілкувалися зі Ступаком і Гладишенком щодо фіктивних договорів, необхідних для проведення фінансових операцій через "Сенс Банк". Гладишенко, як стверджує обвинувачення, узгоджував незаконні дії безпосередньо зі Ступаком.
За версією прокурора, посадовці банку були обізнані про махінації із заставою та не вживали необхідних заходів фінансового моніторингу.
Ці кошти, за даними обвинувачення, згодом внесли як заставу за Галущенка. Мільйони, за словами прокурора, вивозили готівкою в автомобілі Land Cruiser у мішках.
Під час обґрунтування підозри прокурор також заявив, що Ірина Мудра 9 червня отримала пропозицію долучитися до злочинної організації, яка займалася легалізацією коштів злочинного походження. За його словами, пропозицію зробив інший фігурант кримінального провадження, який переховується в Ізраїлі.
Як повідомив кореспондент "5 каналу", цей фігурант передав готівку невстановленій особі. Після цього кошти поклали на підконтрольні компанії, а згодом провели через фінансові операції, зокрема через державний "Сенс Банк".
29 червня, за версією слідства, ці гроші внесли як заставу за Галущенка.
САП підозрює Ступака у фінансових махінаціях та маскуванні операцій із коштами, одержаними злочинним шляхом, на суму 77 млн грн.
Раніше народний депутат Ярослав Железняк повідомив, що голова "Сенс Банку" пішов у відпустку напередодні перевірки НБУ. За його даними, 26 серпня його мають запросити на засідання кваліфікаційної комісії НБУ на тлі розслідування НАБУ та САП у межах операції "Форест Гамп"
Раніше повідомлялося, НАБУ та САП викрили масштабну корупційну схему: її фігуранти незаконно легалізувати 150 млн грн через державний "Сенс Банк". Про це йдеться у матеріалах справи, якуі оприлюднили правоохоронці. Задля цього підозрювані фактично взяли під повний контроль фінансову установу. 
Ймовірно, саме за рахунок цих коштів і було сплачено заставу за колишнього міністра енергетики Германа Галущенка, який є фігурантом так званої "справи Міндіча" або операції "Мідас". 
Нагадаємо, Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) у межах масштабної спецоперації проводять слідчі дії в низки високопосадовців, політиків та представників бізнесу. Крім того, як зазначають співрозмовники ZN.UA у правоохоронних органах, у межах цього кримінального провадження фігурують також посадовці Міністерства юстиції України та представники "Сенс Банку".
НАБУ повідомляє, що під час обшуків у межах операції "Форест Гамп" НАБУ та САП виявили документ, який містить план антикризової комунікації щодо діяльності Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради.
Читайте також: Колишня заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра могла приховувати значні тіньові доходи та отримувати десятки тисяч доларів поза офіційними виплатами.
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
Підтримайте "5 канал" на "Патреоні".
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.
Go to 5.ua
Українська правда on we.ua

У юристів є давній жарт про те, що "злочинність організована, а ти — ні". Події останніх декількох днів додають до цього жарту зовсім не смішну реальність про "систематизовану корупцію", яку в Офісі Президента хочуть як мінімум "контролювати", а ще краще — "очолювати".

Саме такі меседжі зранку, 19 серпня, українці почули на чергових плівках про топкорупцію. Тоді Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) розпочали спецоперацію "із викриття злочинної організації, що діяла під керівництвом чинного та колишнього народних депутатів України за участі високопосадовців Офісу Президента України та інших осіб".

У подальші дві доби з'явилися відео із розшифровками записів розмов членів злочинної організації, серед яких прокурори САП назвали:

Максима Микитася (колишнього нардепа та бізнесмена, який очолював "Укрбуд", а нині має низку гучних кримінальних проваджень);

Вадима Столара (чинного нардепа від забороненої ОПЗЖ та бізнесмена із давніми інтересами у київській нерухомості та девелопменті);

Ірину Мудру, заступницю Керівника Офісу Президента України (березень 2024 – серпень 2026), яка до цього була заступницею Міністра юстиції України;

Віктора Дубовика, Генерального директора Директорату з питань правової політики Офісу Президента (до 2024 року був керівником Офісу протидії рейдерству Міністерства юстиції України);

Олену Ференц, заступницю Міністра юстиції України та низку посадовців АТ "Сенс Банк", а також низку менш відомих прізвищ (та менш високих посад).

Оприлюднені плівки показали ймовірний вплив членів злочинної організації на Мінюст, суди, "Сенс Банк"; їхні схеми відмивання грошей та рейдерського захоплення компаній, які належать третім особам, використання для цього підроблених документів тощо. Все в дусі 90-х, але ми в 2026. Тому до перерахованого переліку додалися ще й хакери.

Правовий аналіз оприлюднених плівок не є метою даного тексту, цю оцінку зробить Вищий антикорупційний суд в процесуальний спосіб. Натомість з огляду на те, що з березня 2024 року Ірина Мудра та Віктор Дубовик відповідали в ОП за судову реформу, проаналізуємо, куди ж привели Україну ці діячі на два з половиною роки. А головне — що робити далі?

Спадщина Смирнова

У березні 2024 року після звільнення Президентом Андрія Смирнова, який обіймав посаду заступника Керівника Офісу Президента, на цю позицію призначили Ірину Мудру. Смирнов майже одразу отримав від НАБУ та САП підозру в незаконному збагаченні. Пізніше його кримінальне провадження розширили обвинуваченнями в легалізації незаконно набутих коштів та пропозиції хабаря.

Підозра Мудрій вручена до звільнення з посади, що ставить ОП у дуже делікатне становище. Обидва заступники, які мали би боротися за верховенство права, тепер тестують інструменти кримінальної юстиції на власних прикладах. А ще мають можливість вітатися на сходах Вищого антикорупційного суду, як це недавно робили не менш відомі обвинувачені — Всеволод Князєв та Павло Вовк.

Однак у березні 2024 року було важко уявити на посаді профільного заступника Керівника ОП більш далеку від судової влади людину, ніж Мудра. Після Смирнова, який взагалі не займався судовою реформою, на такій посаді була потрібна саме фахова людина. Саме тому призначення Мудрої створювало напруження.

Водночас відсутність у Мудрої знань та зв'язків у цій сфері давала надію і на відсутність судових вертикалей, які на загальнодержавному рівні вже намагалися створити Вовк, Смирнов, Князєв і частково Олег Татаров. А на регіональних рівнях має майже кожен голова апеляції.

Тож коли Мудра під час одного з її перших виступів розповіла про те, що сортує суддів на "кошики" — ті, які перевірені новими складами Вищої ради правосуддя (ВРП) та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККС), та ті, які залишилися у спадок від старих складів цих органів, судова система вибухнула. Це було очевидним порушенням гарантій суддівської незалежності, неприкритим втручанням політичного органу в процедуру призначення суддів та підтвердило кулуарну тезу про випадкову людину на цій посаді.

Те саме стосувалося і Віктора Дубовика. Однак саме вони мали розробити для судової влади нову Стратегію реформування, оскільки Стратегія попереднього періоду була провалена за всіма пунктами.

Повноваження Президента щодо судової влади

Тут варто зробити невеликий відступ та вчергове нагадати, що після внесення у 2016 році змін до Конституції щодо правосуддя у Президента майже не залишилося повноважень щодо судової влади. Є церемоніальна роль у призначенні суддів та приведенні їх до присяги. І Венеційська комісія декілька разів наголошувала, що роль має бути саме церемоніальною (без сортувань на "кошики" чи іншого втручання в повноваження ВРП).

Також Президент має повноваження вносити (після консультацій з ВРП) до Парламенту законопроєкти щодо створення та ліквідації судів. За часів президентства Зеленського ми вже маємо такі приклади — ліквідація сумновідомого Окружного адмінсуду Києва (ОАСК) та створення замість нього інших судів — один розглядатиме адміністративні справи киян, а ще два — топові справи щодо центральних органів виконавчої влади. До кожного з них зараз ВККС добирає нових суддів.

Однак історично, ще з часів попередніх Президентів в ОП, існує традиція визначати Стратегію реформування судової влади. Але якщо раніше це могло бути виправдане попередніми широкими повноваженнями Президента, то після реалізації конституційної реформи 2016 року (яка була доволі позитивно оцінена Радою Європи у її звіті 2019 року) розробляти Стратегії мала би Вища рада правосуддя (після консультацій з Верховним Судом). Адже саме ВРП є конституційним органом суддівського врядування, створеним за прикладом вищих судових рад, які існують в більшості країн, чий досвід реформування може бути корисним і в Україні.

Можливо, саме тому, коли Мудра та Дубовик почали працювати над черговим варіантом Стратегії реформування судової влади та конституційного судочинства, ситуація декілька разів заходила в глухий кут. Спершу — через слабкість, а часто хибність та шкідливість того, що пропонував перший варіант документа, що заставляло ОП і офіційно, і кулуарно звертатися до самої судової влади по допомогу в розробці обґрунтованих пропозицій необхідних змін. А в подальшому вже навіть досить притомний документ застряг на підписі у Президента на довгі півтора роки без будь-якого пояснення, що саме в ньому не влаштовує Володимира Зеленського.

Після чергового провалу з підписанням указу Президента Мудра публічно озвучила, що незатвердження Стратегії не заважає її виконувати. Однак наразі не оприлюднений навіть той проєкт цього документу, який надавали Президенту. Тому досить складно виконувати те, чого не існує. Мають бути затверджені індикатори, строки, виконавці і все те, що і відрізняє піар реформи від самої реформи. Але щоб визначити всі ці показники, а головне — мати змогу контролювати індикатори реалізації реформи, необхідно мати реальні повноваження — чи то через законодавчу рамку, чи то через владну вертикаль. Як ми вже з'ясували, після реалізації реформи 2016 року законодавчих повноважень в Президента (а відповідно і в ОП) майже немає. Тож залишається лише будувати владну вертикаль.

Мудра, Дубовик та вертикаль влади

З урахуванням останніх подій стає зрозумілим, а чим саме займалися "реформатори" з боку ОП.

По-перше, мали місце спроби поставити своїх людей на ключові державні посади. Однак, оскільки лава запасних в ОП давно відсутня, Віктор Дубовик особисто взяв участь у більшості конкурсів на топпосади, та через принциповість представників міжнародних партнерів (яких наразі в конкурсних комісіях різного складу по три особи) ніяких посад він не отримав.

По-друге, використовуючи свої посади, Мудра та Дубовик ймовірно намагалися впливати на окремі судові рішення. Прізвище судді Господарського суду міста Києва Сергія Стасюка, назване під час обрання запобіжного заходу Максиму Микитасю, було далеко не останнім.

Вже під час обрання запобіжного заходу Валентину Єлізарову ("правій руці" Микитася), прозвучали прізвища суддів Павла Горбасенка (Північний апеляційний господарський суд), Романа Бойка та Анатолія Івченка (обидва — Господарський суд міста Києва), а також Ольги Кузьмишиної (Шостий апеляційний господарський суд).

Щоправда, якщо Стасюк, Бойко, Івченко та Горбасенко згадані в контексті вирішення конкретних справ, то зустрітися з Кузьмишиною збиралися, щоб подарувати їй хустинку.

Згодом нас чекає з'ясування ще як мінімум прізвищ суддів Печерського райсуду Києва, більша частина з яких саботує кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаним посадам. Спроби поточного складу ВККС провести його закінчилися обшуками з боку Державного бюро розслідувань (ДБР) і тиском на ВККС з боку Тимчасової слідчої комісії Сергія Власенка/Максима Бужанського.

Мали місце і обшуки в деяких судах, але оприлюднення цієї інформації — прерогатива НАБУ та САП.

По-третє, з власних джерел нам відомо про факти неформального спілкування Мудрої з деякими представниками ВРП та ВККС. Якщо йшлося про Стратегію реформування або строки виконання судовою владою якихось міжнародних зобов'язань, проблем немає. Але, якщо під час зустрічі Мудра чи Дубовик озвучували якісь прізвища чи побажання (наприклад, про призначення певних осіб на окремі суддівські посади) — проблеми є. Це незаконний вплив на рішення органів суддівського врядування, про який ці органи мали би повідомити.

Четверте — голосом, схожим на голос Мудрої, в одному з діалогів озвучено меседжі про те, що з корупцією не треба боротися, її треба "систематизувати та контролювати". Від людини, чиї повноваження передбачали розбудову в Україні системи верховенства права, — це звучить як вирок не лише їй, а самому існуванню посади профільного заступника Керівника ОП.

Проте це не лише конкретні слова, а й реальні дії, які дуже легко помітити, якщо уважно подивитися — укази Президента Зеленського про призначення суддів. Більшість указів останніх років — ІНДИВІДУАЛЬНІ. В часи Порошенка (та навіть Януковича) індивідуальні укази траплялися, але були скоріше винятком з правил. В часи Зеленського індивідуальні укази стали нормою.

Звісно, ніхто з ОП не ризикував у таких конкурсах, як Вищий антикорупційний суд. Судді, перевірені міжнародними експертами, цілком могли повідомити про пропозиції особистого спілкування з представниками ОП. Тому укази Президента щодо суддів ВАКС та його Апеляційної палати — колективні. Водночас подання ВРП щодо цих суддів надходили в різний період. А от 13 указів Президента, підписаних щодо суддів першої та апеляційної інстанцій в один день із указами щодо суддів ВАКС, індивідуальні. І що ще більш цікаво, не всі подання про призначення були реалізовані в указах. Наприклад, у деякі апеляційні суди не підписано укази на 1–2 судді.

Що це означає? Що заважало призначити всіх? Можна спробувати списати це на неможливість обробити всі подання одночасно. Але є нюанс: непідписаними лишаються укази щодо суддів, подання щодо яких надходили до ОП першими.

Наприклад, ВРП розглядає кандидатів до якогось апеляційного суду протягом місяця, по мірі розгляду надсилає подання до ОП. І дивним чином виходить, що подання на останніх кандидатів реалізуються раніше, ніж на перших. Адміністративно-технічно це неможливо, оскільки документи обробляються по мірі надходження. Тож, щоб документ всередині ОП перестав рухатися, його треба зупинити в ручному режимі на якомусь з етапів. Але можливо, якщо є завдання побудувати лояльну до ОП вертикаль через індивідуальні укази за принципом "добіг/не добіг".

Що з цим робити?

Не існує вибору з двох пігулок: обрав червону — корупція продовжилася. Обрав синю — пішла на завершення. Але деякі дієві механізми останніх років все ж таки існують.

Насамперед, попри складність та проблемність залучення міжнародних експертів в конкурси на ключові державні посади, альтернативи добору компетентних та доброчесних людей наразі просто немає.

Кількість депутатів, що мають підозри від НАБУ та САП, рахується десятками. Кількість суддів, адвокатів та прокурорів — десятками. Кількість топменеджерів виконавчої влади — десятками. Кількість чиновників ОП — вже теж десятками. І частина з них ще й намагалися поставити на ключові державні посади своїх людей.

Тож дозволити на цьому етапі роботу комісій без участі міжнародних експертів (чи делегованих міжнародними партнерами українських експертів) — це дозволити корупційним вертикалям відтворити самих себе і навіть розмножити свій вплив на новостворені органи.

Міжнародні експерти з правом вирішального голосу мають працювати в ключових комісіях щонайменше до моменту вступу України до Європейського Союзу.

Перше, що дуже важливо зараз врегулювати, — це терміни, на які мають поглиблюватися перевірки кандидатів. Оскільки молодим кандидатам, які зараз беруть участь у конкурсах, досить важко відшукувати підтверджуючі документи на майно батьків, отримане/придбане ще в 90-х, коли кандидат у кращому випадку ходив до школи, а в гіршому — лише народився. Молдова, наприклад, обмежила перевірку суддів до 12-ти попередніх років. І вважає, що цього достатньо. Україна може наслідувати цей досвід, або встановити 15–18 попередніх років для кандидатів, молодше 45 років, та 20–22 роки — для всіх, хто старше.

Друга, не менш важлива зміна: Офіс Президента має нарешті відмовитися від позиції заступника Керівника ОП по судах і завершити спроби впливу або використання суддів в своїх владних вертикалях.

Закон визначає, що Президент має призначати суддів протягом 30 днів після отримання від ВРП подання. На практиці це означає, що раз на місяць на підпис Президенту має заходити один указ, де вказані прізвища всіх суддів, чиї подання потрапили до ОП в попередні 30 днів. Для підготовки такого документа достатньо двох адекватних юристів.

Розробку та впровадження Стратегії реформування та розвитку судової влади варто залишити ВРП та ВС. Зрештою, саме вони, за Конституцією мають відповідні повноваження і щодо незалежності судової влади, і щодо єдності судової практики.

А коли Президент підійде до питання розробки нової мережі місцевих загальних судів, він може створити звичайну робочу групу, яка напрацює пропозиції та оформить в проєкт закону. Тим паче, що робити такі дії потрібно не щомісяця, а раз на 20–30 років. Потребу ж у ліквідації та створенні одного додаткового суду цілком здатна визначити ВРП та звернутися з такою пропозицією до Президента.

І тоді на міжнародних майданчиках Президент та Керівник його Офісу спокійно говоритимуть: ми не тиснемо на суди, лише вчасно призначаємо суддів та раз на квартал приводимо їх до присяги. Замість того, щоб виправдовуватися за профільних заступників, які вже більше шести років намагаються використовувати цю посаду у власних незаконних інтересах.

Почати можна прямо зараз — з підписання всіх указів, які лежать на підписі Президента від декількох тижнів до декількох років. Без сортування на "кошики" лояльних та нелояльних, без дзвінків головам апеляцій з питанням, кого з суддів варто притримати без указу, і без прохань про вирішення певних судових справ.

Третє — після завершення конкурсів до апеляційних судів та в найбільш навантажені суди першої інстанції ВККС має зосередитися на завершенні кваліфікаційного оцінювання, яке тягнеться ще з 2017 року. Це потрібно, щоб ті судді першої інстанції, які вже майже 10 років вдало "петляють" від оцінювання, нарешті або його пройшли (чи не пройшли), або ж звільнилися з судової системи. Ймовірно більшість суддів "Печери" звільняться самі, якщо розумітимуть, що завтра їх таки чекає оцінювання, а не послуга "друзів" — у вигляді, скажімо, чергових "невідкладних" обшуків у ВККС.

Замість висновків

Для будь-якої політичної влади цілком природно хотіти мати підконтрольні суди та ручних суддів. Тому що кожне її рішення має на певних етапах підтримати суд. Звідси і походять історії, коли до одних суддів приходять з проханнями та дають заробити "десяточку", а іншим купують хустинку у вигляді подарунку на день народження, щоб мати лояльного суддю для наступних кроків.

Єдині можливі "вікна" роз'єднання владної та судової вертикалей — це історії, які ми маємо сьогодні.

І тут вже вибір, по-перше, за судами: чи почнуть голови апеляційних та касаційних судів, члени ВККС та ВРП бігати до нових заступників/керівників департаментів, яких призначить Зеленський чи керівник ОП.

По-друге, вибір за Зеленським, який має визначитися, чи є для нього майбутні вибори більш привабливим пряником, ніж нова спроба побудови корупційних зв'язків з судами через призначення нового заступника, або через все ще працюючого в ОП Татарова. Тому що історія про рейдерство бізнесу з боку злочинної організації, куди входять чиновники Офісу Президента, — це історія про програш виборів, коли би вони не сталися. Незалежно від того, чи знав Президент, що крутили Мудра та Дубовик прямо перед його носом, чи ні. Адже для Президента компетентність та доброчесність — однаково важливі цінності.

 on we.ua

Join to the Platform

Captcha code

By clicking the "Register" button, you agree with the Public Offer and our Vision of the Rules

Back to authorization

Last comments

What is wrong with this post?