Search trend "Логістика"

Зміна ланцюгів постачання потребує додаткових витрат.

Сили оборони України звузили російський плацдарм на західному березі річки Оскіл та ускладнили його логістичні можливості для просування у бік Куп’янська.

Сили оборони України звузили російський плацдарм на західному березі річки Оскіл та ускладнили логістику російських військ, які намагаються просуватися в напрямку Куп’янська.

Україна має достатні запаси продовольства для забезпечення внутрішнього ринку, а логістичні ланцюги адаптують до російських атак на продовольчу інфраструктуру.

Українські військові відтіснили російські війська на Кінбурнському півострові до села Геройське Херсонської області. Силам оборони півдня вдалося перерізати логістику противника, що ускладнило постачання боєприпасів та провізії для близько двох з половиною тисяч окупантів. Повний текст новини

Агенти руху "Атеш" вивели з ладу дві релейні шафи на залізниці в Бєлгородській області, зірвавши постачання боєприпасів військам Росії на Куп'янському напрямку. Диверсія спричинила затримку руху ешелону та змусила командування окупантів екстрено змінювати логістичні маршрути. Повний текст новини

Міністр розвитку громад та територій Микола Калашник провів оперативну нараду щодо роботи транспорту та логістики під час тривалих повітряних тривог.

Міністр інфраструктури Микола Калашник анонсував рішення для роботи транспорту та логістики під час тривалих повітряних тривог.
Джерело: Калашник у соцмережах
Деталі: Міністр розповів, що провів оперативну нараду з командою "Укрзалізниці" на чолі з Олександром Перцовським, КМВА, військовим командуванням.
Дослівно: "Першочергово – безпека людей. Водночас маємо забезпечити стабільний рух поїздів, що зʼєднують всю країну. "Укрзалізниця" продовжує розвивати системи моніторингу загроз та реагування в координації з військовими.
Опрацьовуємо питання цілодобової роботи вокзалів, розосередження поїздів і пасажирів, уникнення одночасного прибуття на суміжні платформи, скорочення часу посадки та висадки, зокрема завдяки спрощенню контролю в разі підвищеної загрози, та інші.
Окремо працюємо над диференційованою системою оповіщення залежно від типу загрози та зміною режиму комендантської години в Києві й області. Це необхідно для логістики, пересування людей і роботи економіки".
Деталі: Калашник зазначив, що у понеділок 31 серпня за ініціативою премʼєр-міністра Сергія Корецького буде представлено напрацьовані пропозиції. Він додав, що всі рішення погоджуються з військовими.
Що передувало: Прем'єр Сергій Корецький 29 серпня доповів президенту Володимиру Зеленському про плани адаптації до нової тактики атак РФ, зокрема змін щодо роботи підприємств та установ під час різних типів небезпеки, організації логістики й транспорту, в тому числі роботи метро.

Ціни на яйця за останні тижні зросли майже вдвічі, а перебудова логістики може й надалі тиснути на їхню вартість.

Міністр аграрної політики Тарас Висоцький повідомив, що російські війська здійснюють цілеспрямовані удари по складах продовольства та логістичних об’єктах по всій Україні. За оцінкою Міністерства аграрної політики та продовольства, ці атаки знищили значну частину сучасних потужностей для зберігання продуктів — окремими регіонами втрати сягають до 90% складської інфраструктури. Український ринок адаптується до нових умов Незважаючи на...

Мені здається, ми вже пройшли той етап, коли кожен удар по російському нафтопереробному заводу сприймався як окрема яскрава подія. Зараз важливіше подивитися на загальну картину. Повний текст новини

Світовий ринок добрив завершує серпень без єдиного цінового тренду.

«Ритейл і постачальники перебудовують логістику, переміщують запаси, змінюють маршрути та формати зберігання»

Російські атаки знищили приблизно 90% логістики, яку продуктові торговельні мережі використовували для постачання товарів. Через це ритейлерам доводиться перебудовувати систему доставки продуктів. Про це міністр аграрної політики України Тарас Висоцький сказав під час спілкування з журналістами, передає «Укрінформ». За його словами, російські війська прицільно атакують логістичні центри торговельних мереж. Через це компаніям доводиться переходити на альтернативні способи постачання — зокрема безпосередньо від виробників до магазинів. Що зміниться для магазинів Прямі постачання від виробників до торговельних мереж дорожчі, складніші та займають більше часу, зазначив міністр. Водночас через пошкодження логістичної інфраструктури може скоротитися асортимент товарів у магазинах. «Асортимент — так, може дещо постраждати, ми про це раніше попереджали», — зазначив Висоцький. Російські атаки на український бізнес У ніч на 5 серпня росія завдала масованого удару по Києву та Київській області. Під удар потрапили логістичні центри, виробничі підприємства, складські комплекси та залізнична інфраструктура. Тоді руйнувань зазнали інфраструктура «Епіцентру», «Біосфери», «Укрзалізниці», «Нової пошти», Fozzy Group, INTERTOP Ukraine, Puma, LIQUI MOLY Ukraine, NOVUS, Toyota та Bosch Ukraine. Зокрема влучання трьох балістичних ракет повністю знищило розподільчий складський комплекс Rozetka в Броварах, який працював із 2017 року. Він був найбільшим і найавтоматизованішим обʼєктом компанії, де обробляли понад 100 тисяч замовлень на день. 12 серпня 2026 року стало відомо, що Rozetka скоротила частину працівників після знищення російським ударом складського комплексу в Броварах, де працювали понад 1 000 людей.  Більшість співробітників компанія планувала перевести на інші склади. Крім того, видавництво «Ранок» тимчасово обмежить зарплати працівників, скоротить витрати та перегляне бюджет після російської атаки та пожежі внаслідок неї на складах у Харкові.  За словами генерального директора «Ранку» Віктора Круглова, видавництво втратило 8 млн книжок.  27 серпня росіяни знищили розподільчі центри «Будинку Іграшок», мультимаркетів «Аврора» та ROSHEN. Попри втрату логістичних хабів і частини товарів, бізнеси запевнили, що продовжують свою операційну діяльність. У ніч на 28 серпня внаслідок російської атаки були знищені сортувальні центри «Нової пошти» в Сумах і в Київській області.  Через російські атаки також зазнали руйнувань склади Book.ua, видавництв Vivat, «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», Сreative women publishing, «Крапки» та «Основи». Читайте також: Російські атаки дедалі більше б’ють по логістиці та виробництву, але економіка України адаптується — НБУ

Попри те, що ворог знищив близько 90% складів торговельних мереж, українці
без продуктів харчування не залишаться.

Втрата складу — це не тільки згорілі приміщення й товарні запаси. Це зникнення робочої зміни, логістичного маршруту, замовлення, частини фонду оплати праці та податкової бази. Проте знищення складу не завжди автоматично означає звільнення: вирішальними є мережа резервних складських площ, ліквідність бізнесу й здатність швидко перевести працівників на інший об’єкт логістичної інфраструктури.
Коли після обстрілу горить логістичний центр, у новинах зазвичай повідомляють про площу, інколи — про вартість будівлі й товарних запасів. Для повної економічної оцінки наслідків цього недостатньо. Склад — це не пасивна будівля з металу та бетону, а виробничий вузол, до якого прив’язані сотні або навіть тисячі робочих місць: від водія й комплектувальника до диспетчера, охоронця, прибиральника, бухгалтера та менеджера закупівель.
У ніч на 5 серпня, за даними МВС, на п’яти локаціях Київщини пожежі після російських ударів охопили близько 230 тис. кв. м; серед зруйнованих об’єктів були продуктові склади, логістичні центри мереж супермаркетів і поштовий об’єкт. Саме тому економічні наслідки удару треба вимірювати не лише балансом компанії. Вони охоплюють ринок праці, споживчі ціни, податкові надходження, соціальні виплати, інвестиції та географію зайнятості. І головне питання тут — не «Чи будуть звільнення?», а «Кого, коли й за яких умов компанія вже не зможе забезпечити роботою?».
 
Фабрика зайнятості
У великому розподільчому центрі в одному місці зібрано кілька різних сегментів ринку праці. Є операційний напрям (ядро) — приймання товару, комплектування замовлень, сортування, пакування, навантаження, робота з технікою. Є транспортний — водії, експедитори, диспетчери, планувальники маршрутів. Є сервісний — охорона, прибирання, технічне обслуговування, ремонт. І є адміністративний — управління персоналом, бухгалтерія, закупівлі, документообіг, комунікації, інформаційні технології, керівники змін і складу.
Коли будівлю знищено, працівники, які забезпечують функціонування цих напрямів, втрачають роботу неоднаково. Наприклад, працівникові бухгалтерії достатньо ноутбука й доступу до системи. Водія можна перевести на інший маршрут. Експедитора — на інший хаб. А вантажнику чи сортувальнику потрібні конкретні рампи, конвеєри, стелажі, сканери, зона відбору й товарний потік. Якщо все це згоріло, разом з активом (складом) тимчасово зникає й саме робоче місце.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Врятують окремі райони: як Україна готується до складної зими


Тому економічна логіка проста: що сильніше професія прив’язана до фізичного майданчика й що менше в компанії резервних потужностей, то вищий ризик звільнення. І навпаки — що ширша мережа складів і філій у компанії, то більше шансів на переведення.
 
Чи справді після обстрілів звільняють
Публічний простір легко породжує перебільшення: після кожної великої пожежі з’являється припущення, що «всіх працівників звільнять». Проаналізовані випадки засвідчують складнішу картину. Прямі звільнення трапляються, але вони не є автоматичною реакцією кожної компанії.
Прикладом прямого зв’язку між знищенням складу і втратою робочих місць може слугувати компанія «Омега» на Харківщині. Після удару російських дронів 26 травня 2025 року її розподільчий центр у Васищевому було фактично знищено. Представниця компанії Олена Андросова повідомила в інтерв’ю Радіо «Накипіло», що на складі працювало 250 людей і майже 200 із них довелося звільнити саме тому, що компанія після втрати об’єкта не могла забезпечити їх роботою. Водночас партнери «Омеги» запропонували частині вивільнених працівників свої вакансії. Отже, обстріл справді створив безробіття на рівні конкретного роботодавця, але частина людей змогла швидко перейти до іншого бізнесу.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





"Обставини виявилися сильнішими": Rozetka скорочує працівників та змінює бізнес через знищення складу у Броварах


Свіжіший випадок — Rozetka після удару по розподільчому центру в Броварах 5 серпня. Співзасновниця компанії Ірина Чечоткіна публічно підтвердила оптимізацію штату: на об’єкті працювало понад 1000 людей, більшість із них компанія переводить на інші склади, але надати альтернативне місце всім не зможе; скорочення стосуватимуться кількох відділів. На момент перевірки публічно було відомо про втрати в комунікаційній та PR-команді, тоді як підтверджень звільнення IT-фахівців не було. Точної загальної кількості звільнених компанія не назвала.
Є й протилежні приклади. Після знищення логістичного комплексу Amtel під Києвом у липні 2026 року ELIT Ukraine заявила, що всіх співробітників, які працювали на ураженій локації, переведуть до інших підрозділів. Це модель великої мережевої компанії: фізичний актив втрачено, але організація має куди перевести працівників і товарні потоки.
Так само не кожен удар по виробничо-складській інфраструктурі завершується звільненнями. Після ракетної атаки на завод Flex у Мукачеві в серпні 2025 року виробничий персонал перевели в простій зі збереженням оплати, невиробничий — на дистанційну роботу, а представниця компанії прямо заявила, що звільнень не планують. На той момент на підприємстві працювало близько 2600 людей. У такого рішення є ціна для роботодавця, але воно зберігає людський капітал і дає змогу швидше відновити виробництво.
Отже, знищення складу справді створює ризик безробіття, але масштаб реалізованого ризику залежить від фінансової стійкості компанії, кількості альтернативних майданчиків, дефіциту кадрів у галузі та очікуваного строку відновлення.
 
Для різних працівників наслідки різні
Для виробничої компанії склад є частиною технологічного ланцюга. Знищення складу сировини або комплектуючих може зупинити виробничу лінію, навіть якщо сам цех неушкоджений. Знищення складу готової продукції позбавляє бізнес товару, оборотного капіталу й можливості виконувати контракти. Тому для виробничих працівників ризик часто починається не зі звільнення, а з простою, скорочення змін і перенесення замовлень на інші заводи компанії. Якщо відновлення затягується, тимчасовий простій може перетворитися на звільнення.
Для професійного логістичного або складського оператора обстріл б’є безпосередньо по активу, який генерує виторг. Немає площі — немає зберігання, обробки палет, орендного доходу та частини контрактів. Тут критично важлива диверсифікація: оператор із кількома майданчиками може перемістити клієнтів і працівників; компанія з одним великим хабом ризикує втратити і клієнта, й команду.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Який вигляд має "Епіцентр" у Харкові після удару росіян: фото та відео


Для ритейлера чи дистриб’ютора склад — це серце оборотного капіталу. Після удару треба одночасно замінити товар, знайти нову площу, переналаштувати автоматизовану систему управління складом, змінити маршрути й не допустити порожніх полиць. Якщо бізнес переходить від власного запасу до «легшої» моделі — більше маркетплейсу, прямого відвантаження постачальниками чи аутсорсингової логістики — частина складських робочих місць може не повернутися навіть після стабілізації. Тобто воєнний шок здатен не тільки тимчасово зменшити зайнятість, а й пришвидшити зміну бізнес-моделі.
Найуразливішим є малий і середній бізнес із одним складом. Велика мережа може втратити вузол, але зберегти систему. Малий підприємець може втратити систему разом із вузлом. Для нього відсутність страхування, застави для нового кредиту чи резервної площі швидко перетворює майновий збиток на закриття бізнесу й повне звільнення команди.
 
Економіка й бюджет
Перший ефект — знищення капіталу та запасів. Це не просто бухгалтерський збиток: компанія має знову профінансувати те, що вже раз купила. Кошти, які могли піти на нову крамницю, автоматизацію, підвищення зарплат чи нові робочі місця, спрямовують на відновлення старої потужності. Для країни це означає нижчу віддачу від інвестицій: частина інвестиційного ресурсу не розширює економіку, а лише повертає її в точку до обстрілу.
Другий ефект — дорожча логістика. Розосереджені склади зменшують ризик одночасної втрати всіх запасів, але збільшують кількість переміщень, дублюють обладнання, потребують більше охорони, послуг зв’язку та управлінського персоналу. Частину цих витрат бізнес поглинає маржею, частину передає в ціни. Це означає, що атаки на логістику можуть одночасно зменшувати зайнятість у конкретному знищеному хабі й створювати попит на працівників у нових, менших вузлах.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Удар по логістиці під Борисполем: Росія знищила склади Comfy, Будинку іграшок, Roshen та інших


Третій ефект — фіскальний. Коли зникає зарплата, публічні фінанси втрачають ПДФО та військовий збір, а система соціального страхування — ЄСВ. 2026 року стандартні ставки для найманої праці становлять 18% ПДФО, 5% військового збору та 22% ЄСВ, який нараховує роботодавець. Наприклад, якщо через звільнення працівників повністю зникає 1 млн грн місячного нарахованого фонду зарплати, то за стандартних ставок і без урахування спеціальних пільг чи меж бази ЄСВ під ризиком опиняються приблизно 450 тис. грн щомісячного потоку податків і соціальних внесків: 180 тис. грн ПДФО, 50 тис. грн військового збору та 220 тис. грн ЄСВ.
Однак це ще не всі втрати. Якщо знижується обсяг продажів — зменшується база ПДВ та прибуток. Якщо бізнес закривається — зникає податок на прибуток підприємств і частина місцевих платежів. Якщо людина довше шукає роботу — держава витрачає кошти на допомогу по безробіттю, перенавчання та програми зайнятості. Якщо ж працівник переходить до іншого роботодавця швидко, значна частина цього фіскального ефекту просто переміщується, а не зникає. Саме тому швидкість повторного працевлаштування має не лише соціальне, а й бюджетне значення.
Тому базовий сценарій на найближчі місяці через удари по складах — не загальнонаціональний стрибок безробіття, а збільшення кількості локальних вивільнень, простоїв і переведень. Український ринок праці залишається дефіцитним у багатьох робітничих професіях, тому значна частина водіїв, операторів техніки, ремонтників і досвідчених логістів зможе знайти нову роботу порівняно швидко. Більше ризику матимуть працівники масових складських операцій у районах, де одночасно втрачено кілька великих об’єктів, а також сервісний персонал із низькою мобільністю.
Значно небезпечніший сценарій — повторювані удари по одному логістичному кластеру. Після першого знищеного складу мережа ще має резервну площу. Після другого — резерв дорожчає. Після третього — бізнес починає не лише переміщувати операції, а й зменшувати їх, відкладати інвестиції, скорочувати асортимент, більше віддавати на аутсорсинг або переносити частину функцій за кордон. Саме за таких умов тимчасове безробіття може перетворитися на структурне.
 
Що мають робити компанії
Для бізнесу план безперервності має охоплювати не лише сервери, товар і резервний склад, а й «резервну карту зайнятості». Ще до потенційної атаки компанія має розуміти, куди може перевести кожну критичну групу працівників, скільки людей здатен прийняти альтернативний майданчик і які операції можна швидко перенести. Це означає розосереджувати не лише запаси, а й ключові функції: не концентрувати весь критичний товар, обладнання та команду в одному хабі, заздалегідь мати резервні договори на додаткові складські площі, пункти перевантаження й транспорт.
Другий елемент стійкості — збереження людей у перші тижні після обстрілу. Галузеві компанії можуть заздалегідь домовлятися про тимчасове взаємне працевлаштування: якщо один майданчик знищено, партнери або суміжні оператори на певний період приймають вивільнених водіїв, вантажників, комплектувальників чи операторів.
Водночас бізнесу потрібно інвестувати у внутрішню мобільність персоналу.
Варто використовувати вже доступні інструменти відновлення. У червні 2026 року уряд запустив у програмі «5–7–9%» окремий напрям для бізнесу, майно якого зруйновано або пошкоджено війною: компенсаційна ставка становить 0,1% річних у перші два роки, а максимальний кредит на відновлення — до 150 млн грн. Для середнього й малого бізнесу це може бути різницею між «звільнити сьогодні» та «утримати людей до запуску нового майданчика».
 
Що має зробити уряд
Державна політика повинна перейти від логіки «компенсувати пошкоджений актив» до логіки «зберегти виробничу функцію й зайнятість». Відбудований склад за рік не поверне автоматично працівника, який за цей час виїхав, змінив професію чи залишив ринок праці.
Першою ланкою державної реакції має бути швидкий протокол роботи з вивільненими працівниками після атаки. У перші дні Державна служба зайнятості повинна отримати від постраждалої компанії перелік професій і, за згодою самих працівників, одразу зіставляти їх із конкретними вакансіями не формально в межах області, а в радіусі реального щоденного доїзду. Там, де робота є за 40–60 км, доцільно компенсувати проїзд, підтримувати корпоративні шатли або короткотермінову релокацію: для бюджету це часто дешевше, ніж оплачувати тривале безробіття й втрачати податкові надходження із зарплати.
Другий напрям — підтримка самого роботодавця на період відновлення, але з чіткою прив’язкою до збереження зайнятості. Для життєздатних компаній, які реально планують відновити роботу, можна запроваджувати тимчасову часткову компенсацію оплати простою або зарплати за умови збереження робочих місць. Така підтримка має бути обмеженою в часі, залежати від підтвердженого воєнного пошкодження й припинятися після відновлення нормальної діяльності, щоб не перетворюватися на постійну субсидію.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





«Зробити так, щоб атаки не вдарили по українцях»: Стубб анонсував постачання Україні критично важливих засобів ППО


Ще один системний напрям — резерв складських площ і окремий облік втрати роботи через обстріли. Після атак 5 серпня уряд уже заявив про підготовку рішень щодо кредитної підтримки, децентралізації міжнародної логістики, страхування воєнних ризиків та пріоритетного доступу бізнесу до наявних державних приміщень для розосередження складських потужностей. Це варто перетворити на постійний механізм із цифровим каталогом придатних площ і типовими швидкими договорами. Водночас держава має окремо фіксувати робочі місця, втрачені саме через фізичне знищення активів унаслідок атак: така статистика дала б змогу точніше спрямовувати кредити, страхові програми, перенавчання та допомогу з працевлаштуванням туди, де удар по інфраструктурі справді перетворюється на тривале безробіття.
 
***
Україна має важливу перевагу: дефіцит на ринку праці змушує бізнес триматися за людей. Тому багато компаній переводять працівників, оплачують простій і перебудовують мережу замість негайного масового звільнення. Але цей запас міцності не безмежний. Що частіші удари, то менше резервних площ, дешевих кредитів і корпоративних ресурсів для утримання команди.
Тому правильна відповідь на удари по логістиці — не відновити той самий великий склад у тому самому вигляді. Потрібно будувати розподілену логістичну систему, в якій резерви мають і товар, і маршрут, і робоче місце. Тоді російська ракета зможе знищити будівлю, але не зможе так само легко знищити зайнятість, податкову базу і здатність бізнесу працювати.

У ніч проти четверга, 27 серпня, безпілотники атакували логістичні об’єкти компанії Ozon в російських містах Оренбург та Уфа.

Фото: Сили оборони

На Куп’янському напрямку одна операція змінила умови для російських підрозділів, а її точну дату українська сторона поки не розкриває.

Як повідомляє онлайн-медіа Укрінформ.

Сили оборони України провели операцію на північ від Куп’янська, унаслідок якої звузили російський плацдарм. Це ускладнило окупаційним військам забезпечення та перекидання до міста малих піхотних груп.

Речник Угруповання об’єднаних сил Віктор Трегубов підтвердив інформацію зі звіту ISW від 25 серпня про звільнення українськими військовими північної частини Західного та їхнє просування на південний захід від Дворічної.

Так, це було. Коли саме було проведено операцію, вибачте, уточнювати не стану, є нюанси операційної безпеки.

– Віктор Трегубов

Російська логістика біля Куп’янська ускладнилася

За словами Віктора Трегубова, операція дала змогу скоротити територію, яку російські підрозділи утримували на північному напрямку від Куп’янська. Через це противнику стало складніше організовувати маршрути та заводити в місто невеликі штурмові групи.

По факту було стиснуто російський плацдарм на північ від Куп’янська, що ускладнило логістику для їхніх спроб заводити в місто малі піхотні групи.

– Віктор Трегубов

Окремо українські військові продовжують діяти в Куп’янському районі Харківської області. Бійці 23-го окремого штурмового полку “Р.У.Г” Національної гвардії України звільнили від російських загарбників лісовий масив у цьому районі.

Стиснення російського плацдарму послаблює можливості окупаційних військ підтримувати тиск на Куп’янськ і перекидати піхоту на підступи до міста.

Рекомендуємо звернути увагу:

• Російські війська намагаються посилити тиск у бік Раївки, щоб наблизитися до Куп’янська з півночі, але українські захисники стримують ці спроби.
• Володимир Зеленський призначив Дениса Прокопенка та Андрія Білецького командувачами двох оновлених угруповань, які посилять українські позиції на Донеччині.
• Російські війська посилили активність на Куп’янському та Південно-Слобожанському напрямках, водночас безрезультатно намагаючись просунутися біля Лимана.

The post Сили оборони звузили російський плацдарм біля Куп’янська та ускладнили логістику окупантів first appeared on Межа. Новини України..

Військові полку «Лава» використовують НРК «Ратель» для логістики на Куп'янському напрямку. Робот перевозить до 500 кг вантажу, долає до 80 кілометрів