Бізнес-новини України на we.ua — останні події, аналітика та інвестиції

Компанія Northrop Grumman отримала контракт від Агентства передових оборонних дослідницьких проектів США (DARPA) на суму 7 мільйонів доларів США на розробку мікрочипів із алмазним покриттям.

Російські окупанти упродовж 29 липня тероризували Миколаївщину. Внаслідок однієї з ворожих атак у Миколаївському районі пошкоджено склад підприємства харчової промисловості. Про це повідомили в пресслужбі ДСНС.
Постійні атаки ускладнювали роботу рятувальників, яким доводилось відходити на безпечну відстань через нависаючу загрозу.
Пізніше компанія PepsiCo повідомила про те, що російські війська атакували виробничий комплекс, який випускає газовані напої  Pepsi та холодний чай Lipton Ice. Водночас наголошується, що постраждалих серед працівників компанії немає. 
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Кличко: кожна атака на Київ коштує місту 500 млн грн


«Безпека наших співробітників — наш пріоритет, і ми підтверджуємо, що постраждалих немає», — йдеться в повідомленні.
PepsiCo також виробляє в Україні продукцію під торговими марками «Сандора», «Садочок», Mirinda, 7UP.
Компанія перенесла частину виробництва в 2022 році на Київщину, однак у вересні 2023 ракетний удар знищив виробничі приміщення та склад молочної продукції, через що компанія деякий час імпортувала продукцію з-за кордону. 
 

За 26 років прямого чи непрямого правління в Росії Путін дедалі більше віддалявся не лише від власного народу, а й навіть від своєї еліти.

Росія замінює артилерію та танки на FPV-дрони через українські зони ураження.

Від українця чекають прогресу

Російські маркетплейси різко підвищили комісії та логістичні витрати для продавців. На ключових платформах сукупні витрати вже перевищують 40% вартості товарів, а це призводить до зростання цін для покупців.
Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.
У 2 кварталі 2026 року на “Ozon” комісії та логістика в середньому становили 47,8% вартості товару, а для продавців за схемою FBO навантаження сягнуло 55%. На “Wildberries” витрати зросли до 42,7%, а на “Яндекс Маркеті” – до 40,1%.
За 2 роки загальні витрати продавців на комісії та логістику збільшилися на 58–63%. Водночас середня рентабельність бізнесу впала приблизно з 15% до 5%, а в окремих категоріях торгівля стала збитковою.
Зростання витрат уже позначилося на цінах. Маркетплейси скорочують знижки, а в окремих категоріях товари за пів року подорожчали до 15%. Після згортання знижок середнє зростання цін становило близько 30%.
У 2 половині 2026 року маркетплейси готують нове підвищення тарифів. За оцінками учасників ринку, протягом наступного року загальне навантаження на продавців може зрости ще на 15–25%.
У результаті продавці змушені підвищувати ціни або скорочувати діяльність, тоді як покупці стикаються з подорожчанням товарів.

Дрони атакували склади Ozon одразу в кількох містах Росії

Нагадаємо, у ніч на 22 серпня Сили оборони України вперше уразили логістичний хаб маркетплейсу Ozon у Чапаєвську Самарської області Росії. Після удару на об’єкті виникла масштабна пожежа.
Як повідомлялося, у ніч проти 24 серпня в кількох регіонах Росії повідомили про атаки безпілотників на великі логістичні об’єкти. У Дагестані після удару загорівся склад Ozon, у Краснодарі – склад Kuchenland Home, також повідомлялося про пожежу біля складу Ozon у Ставропольському краї.
До слова, акції російського маркетплейсу Ozon 24 серпня обвалилися на 28% після серії атак на логістичні об’єкти компанії в кількох регіонах Росії. Після різкого падіння торги акціями Ozon на Московській біржі зупинили.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, X, Telegram та Instagram.
 
The post Удари по Ozon та Wildberries: російські маркетплейси майже вдвічі підвищили комісії для продавців appeared first on Прямий.

Українські удари углиб території Росії є частиною стратегії знекровлення її воєнної машини та знищення воєнно-економічного потенціалу агресора.
За минулу добу у Ленінградській області уражено нафтопереробний завод "Кіришинефтеоргсинтез", а на аеродромі "Єйськ" у Краснодарському краї після удару виникла масштабна пожежа. Також уражено базу підготовки та пуску "Шахедів" у Міллерово Ростовської області, звідки Росія запускає дрони по Україні, повідомляє Міністерство оборони України.
"Удари углиб території ворога - це чітка стратегія знекровлення російської воєнної машини", - заявив міністр оборони Євгеній Хмара.
Внаслідок ураження "Кіришинефтеоргсинтезу" сотні тисяч тонн пального не потраплять у баки російських танків. Після атак план "Ковер", закриття повітряного простору та повітряна тривога охопили 10 регіонів Росії. Також зупиняли роботу аеродроми "Чкаловський" під Москвою та "Сочі" в Адлері.
Упродовж цього тижня українські сили уразили ще кілька великих об'єктів на території РФ. 25 серпня під удар потрапив Афіпський НПЗ, одне з великих нафтопереробних підприємств Краснодарського краю.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Україна отримала від США важливу інформацію про Росію - Зеленський розповів про переговори у Москві
26 серпня було уражено нафтопереробний завод "Лукойл-Ніжегороднєфтєоргсінтез" у Кстово. Це четвертий за розміром та другий за обсягом виробництва бензину НПЗ у Росії.
28 серпня українські сили уразили нафтопереробний завод "Славнефть-ЯНОС" у Ярославлі. Таким чином, за тиждень під удари потрапили одразу кілька великих підприємств російської нафтопереробної галузі.
"Для наших систем Deep Strike не існує "далекого тилу". Російська воєнна машина буде палати всюди, де вона готує злочин", - наголосили у Міноборони.
Несподіваний візит директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви спричинив хвилю припущень про його мету, однак у США відкинули найгучніші версії щодо поїздки. Американський президент Дональд Трамп наголосив на потребі закінчити війну в Україні.

Купівля таких роутерів може мати наслідки.

У травні 2024 року вона померла в лікарні окупованого Мелітополя. Про Олега досі немає підтвердженої інформації: Росія не визнає факт його утримання, хоча є свідчення про можливе перебування в Сімферополі.
У цьому випуску «Звільніть наших рідних» говоримо з донькою Людмилою про викрадення батьків, роки невідомості, пошук інформації та боротьбу за повернення Олега додому.
Анастасія Багаліка: Я думаю, що люди, які відстежують в цілому історії незаконно позбавлених волі цивільних, вони могли чути десь раніше про історію ваших батьків, тому що про це багато говорили і писали. І, можливо, для декого ми зараз цю історію будемо розповідати не з нуля, тобто щось вже чули, але все ж таки я попрошу розповісти хронологічні віхи основні, для того, щоб наші слухачі і глядачі розуміли хід подій.
Людмила Мельникова: Так, із 25 на 26 вересня 2023 року, — ми з Мелітополя — спочатку скажу, і у вересні 2023 року до моїх батьків увірвалися з ФСБ додому вночі.
Вони відвели тата в окрему кімнату, маму — в окрему, маму били по голові, я знаю, шваброю, шукали документи, всі телефони, і увели в невідомому напрямку, забравши всі документи, всі телефони. Після цього бабусю зачинили в окремій кімнаті, і вона до 11 ранку залишалася окремо, а в нашому будинку проводили обшуки.
Ігор Котелянець: А що відомо з того дня? Із чим вони приходили, що вони вимагали, що вони шукали?
Людмила Мельникова: Мама з татом проукраїнської позиції були, тобто, в принципі, батьки дуже відомі в нашому місті, у нас 150 тисяч, і батьки були бізнесменами, у них два кафе було, і в принципі мама дуже відверто казала, що вона проти Росії і підтримує Україну. Я думаю, що для них це була теж така причина, тому що вона могла розносити інформацію у маси, вона така на оптимізмі була, завжди підтримувала Україну і казала, що ось буде деокупація… Плюс мама, як могла, допомагала Україні, і я думаю, що вони шукали інформацію, із ким вона співпрацює, що вона робить.
Плюс у нас є дуже «добрі люди», які здають в окупації. Які чують ці думки. Тобто сказали, оце проукраїнська родина, і мамі неодноразово казали, що «ти будеш на підвалі».
За словами Людмили Мельникової (у дівоцтві Плачкової), її матері вже в окупації виповнилося 50 років, а батько старший за неї на 2 роки.
Анастасія Багаліка: У кожному місті і містечку окупованому завжди є люди, які до приходу росіян, були в одному соціальному положенні, а потім вони, відчувши якусь свою владу над ситуацією, почали зводити рахунки. І я так розумію, що ви не виключаєте, що таке теж могло статися.
Людмила Мельникова: Так, бо, ну, будемо відверті, прибиральники ставали директорами шкіл. А мама спілкувалася і з медиками, і з учителями, і з близькими людьми до мерів. Тобто, в принципі, вона була незручна.
Анастасія Багаліка: Що було далі? Як правило, після затримання родина тривалий час не може з’ясувати, що відбувається, де тримають близьких і взагалі якісь подробиці. Чи вам вдалося потім відтворити картинку події?
Людмила Мельникова: Ти просто знаходишся в вакуумі, ти пишеш усюди, в українські структури. Бабуся пішла до окупаційної влади, вони не хотіли брати заяви, тому що вони неформально казали, «ви ж розумієте, де вони і що». «Якщо нічого не станеться, їх відпустять». І до лютого 2024 року ми не мали жодної інформації, де.
Хтось казав, що вони Ростові-на-Дану, хтось, що їх до Криму вивезли. І бабуся ходила до всіх закладів окупаційної влади. Тут нема, тут нема, тут нема. Тобто і ти шукаєш з українською владою, пишеш ці заяви, але ніхто не може, звичайно, нічого зробити… Ніхто не може на них попливати ніяк.
Ходили постійно… Бо до батьків, до того, як батьків забрали, забрали їх друга теж. Якось комунікували, шукали якусь інформацію. Тобто писали заяви, омбудсмани, СБУ, МВД, усюди писали. До їхньої генпрокуратури ми писали, Слідчий комітет, Міноборони. Тобто це кола пекла.
Вони, звісно, пишуть, що ми не знаємо ніякої інформації, але Слідчий комітет в окупації відкрив кримінальне провадження по пошуку батьків. І типу вони «шукали». Але коли мама з’явилася в лікарні у лютому 24-го, ми самі в Слідчому комітеті сказали, що, ну так, вона ж в лікарні.
Вони кажуть, ні, якщо б вона була там, ми б дізналися перші. Ну, тобто, отака в них робота.
Анастасія Багаліка: Людмило, про таке важко питати, але знову ж таки, інформація у медіа, вона з’явилася теж в 2024 році через якийсь час. Тобто вашої мами не стало в травні. Писати, говорити про це почали десь восени.
Наскільки я бачила зі старих новин і публікацій, знову ж таки, щоб відтворити цю картинку подій, після того, як тривалий час маму і батька протримали без жодного зв’язку, потім ФСБ самі привезли вашу матір в лікарню. Я правильно розумію?
Людмила Мельникова: Так.
Анастасія Багаліка: А що було далі?
Людмила Мельникова: Вони опитали бабусю. «Ви ж знаєте, що ваша донька за Україну». «Чому вона не любила Росію», «навіщо це було робити». Вони відкрили кримінальне впровадження по шпигунству і сказали, що коли вона вилікується, її будуть судити. Мама була в дуже важкому стані. У неї була кома невідомого генезу. Лікарі не казали істину причину цього стану. Це було все завуальовано. І ми, звичайно, розуміли, що якщо мама вийде з цього стану, то вона вже не буде… Це потрібні роки реабілітації.
І ми почали працювати над тим, щоб маму вивезти, тому що фсбшник сказав, що її перевозити нікуди, навіть до Криму не можна, щоб отримати нормальне лікування. І ми почали працювати над тим, щоб її вивезти, ми працювали. У лютому вона попала, поки ми оговталися, з березня до травня ми намагалися отримати один дозвіл від ФСБ, щоб він дозволив нам виїхати, тому що в нас було все готово. Україна готова була її прийняти в Сумах. Ми проробили шлях евакуації, тобто були люди, реанімобіль, все підготували, але вони свідомо розуміли, що вони її не відпустять, тому що ми будемо розуміти, що з нею робили, чому воно в такому стані, і це свідок. Я так розумію, що це прямий свідок того, що вони робили з нею.
Анастасія Багаліка: Ну і, власне, ті медичні документи, які там в окупації по стану матері з’являлися, вони всі, я так розумію, причину і реальний стан не відображають.
Людмила Мельникова: Це просто таке формальне, щось поверхностне, без деталів.
Анастасія Багаліка: Тобто от те, як пишуть в медіа, наслідки жорсткого поводження, катування і поганих умов.
Людмила Мельникова: Хтось сказав, що це, можливо, аневризма головного мозку була, може бути.
Знову таки, якщо відслідковувати, що з нею трапилось у полоні, то це були катування, електрострум, холод, голод. Їх не годували, вони були постійно у плюс 10, тобто вона була в літньому одязі. Тобто я розумію, організм виснажувався, тому що вони голодували. Плюс катування, плюс нервовий стан дуже важкий. І що головне, вони не дали їй медичної допомоги своєчасно. Тобто їй почало бути погано, наскільки я знаю, в вересні забрали, у жовтні наприкінці їй стало погано.
І з того часу вони просили допомоги, але їй сказали «ти не на курорті», і вона вже перестала приймати їжу. Вона просто не пила, не їла. І я знаю, що 24 грудня вона, судячи з усього, впала в кому. І тільки у січні її вивезли, підняли з цього підвала. Тобто вже там мозок почав травмуватися. Незворотні процеси якісь, можливо, відбулися.
Тобто якщо б вони її в грудні підняли і вивезли, то, можливо, її можна було врятувати. А так, там вже була асфіксія, я так розумію, головного мозку, тому що ходили там плітки, що вона «повісилася». І навіть лікар спочатку сказав, що там асфіксія.
Але я думаю, що це тому, що вони не надали своєчасну допомогу, і просто пішла асфіксія на головний мозок.
Анастасія Багаліка: Людмило, з того часу про батька ніяких офіційних новин немає. Тобто його досі тримають в цьому режимі інкомунікадо, коли ніякої інформації про нього немає офіційної, і я так розумію, що і він не отримує жодної інформації.
Людмила Мельникова: Ми знаємо, що їх утримували в Мелітополі. Мама залишалася в Мелітопольському, у цьому підвалі. Тато спочатку був з хлопцями, а потім його увезли. І з того часу ми не знаємо, де він.
Там один свідок сказав, що бачили його в Сімферополі, в оцій колонії, де тримають… ІКВ-8, це на території СІЗО №2. І що він там не може ніяк про себе сказати. Знову таки, це не підтверджено. Ми не маємо прям стовідсоткової гарантії. Але це можливо.
І я писала… Дівчинка, яка сиділа з мамою, я написала, що він може утримуватись так. І вона мені відповіла, що, значить, ми з мамою були праві. Можливо, є речі, які на це вказували. Знов таки, ніякої комунікації з ним, звичайно, немає.
Підтвердження немає, ФСБ кажуть, «ми не затримували, ми нічого не знаємо».
Ігор Котелянець: Тобто Росія взагалі не визнає факт його утримання?
Людмила Мельникова: Ні, вони просто… Слідчий комітет відкрив кримінальне впровадження, воно так і залишається. Останній раз вони сказали, «чекайте три роки». Він десь сидить, на нього формують, мабуть, справу. Нещодавно до бабусі приходив співробітник ФСБ, з якимось візитом, він хотів бабусю звинуватити в тему, що вона передає дані в Україну і дзвонить в Україну. І він шукав у неї не знаю кого.
І вона запитала за батька. Він сказав: «так він же засуджений». Вона каже, ну так якщо він засуджений, то дайте мені інформацію. «Ну, я вам передзвоню». До сьогодні він «перезвонює».
Тим не менше, на офіційні запити вони відповідають, що вони не знають. Нічого не знають. Тобто є можливість, що це був непублічний процес. Статус вони йому дали. Через судову систему пропустили, але жодної інформації не підемають. Або продовжують отримувати просто інкомунікаду і розповідають басні, для того, щоб… І тут не вгадаєш. Чи знає батько, що сталося? Не знаю.
І немає інформації, наскільки довго їх тримали разом і коли розділили взагалі. Точно знаю, що в цей день, коли їх привезли з дому, катували тата і з мамою, вибивали визнання, тобто вона бачила.
І знаю, що вони якийсь час були через стінку один від одного, тому що мама чула, як його били струмом. Потім маму перевели до дівчат, а тата, я так розумію, перевели до хлопців.
І все, з того часу, нічого.
Анастасія Багаліка: А що українські правоохоронні органи, як вони зреагували на всю цю ситуацію? Чи відкрили кримінальну справу за фактом смерті вашої матері?
Людмила Мельникова: Так, відкрите кримінальне провадження в СБУ. По тату, я не знаю, вони кажуть, що «ми не шукаємо, тому що цим займається Координаційний штаб». То, в принципі, я розумію, що зараз окупація, знов таки, це важко. Ну, кримінальне провадження відкрите, Координаційний штаб, звичайно, шукає. Тобто якась комунікація іде.
Ігор Котелянець: Зараз ваш батько Олег у статусі безвісти зниклого перебуває.
Людмила Мельникова: Ну, як у Координаційному штабі, він записаний як позбавлений особистої свободи. Можливо, у місті утримання в Сімферополі, але ніби так, безвісти зниклий.
Анастасія Багаліка: Важливо також розуміти, що всі ці історії зі статусами, з документами, в цілому якоюсь комунікацією, офіційними підтвердженнями з боку державних органів і також з боку міжнародних органів, вони дають родині, мабуть, якусь підтримку в процесі очікування звільнення своїх близьких людей.
Тому що ці новини, які надходять, ці документи, ці статуси, вони теж як якась звісточка, якийсь зв’язок із незаконного позбавлення свободи. І тому дуже багато родин за все це борються, тому що це процес боротьби за свою близьку людину, він такий.
Багато родин на цьому шляху, вони об’єднуються або в якихось групах для спілкування, або групи, які ходять разом на акції, відстоюють громадянські права і такі інші речі, адвокатують звільнення своїх близьких. Чи для вас це актуально?
Людмила Мельникова: Актуально, тому що ти не один, і ти там з різними голосами спілкуєшся, твою історію знають, її документують, тобі якось допомагають, десь з документами, десь — із якимось заходами. І ти для себе трохи втішаєш себе, і те, що ти не сидиш на місці і щось робиш.
І ти не один.
Програма реалізується у партнерстві Громадського радіо та ГО «Об’єднання родичів політв’язнів Кремля» в межах проєкту, спрямованого на документування досвіду постраждалих, збереження пам’яті та поширення історій незаконно ув’язнених цивільних.
Проєкт здійснений за підтримки Програми «Партнерство за сильну Україну», яку фінансують уряди Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції
 
Запис Що сталося із подружжям, яке ФСБ забрало з дому: історія сім'ї Плачкових спершу з'явиться на Громадське радіо.

Зараз В'ячеслав Грабовий перебуває в лікарні.

Сьогодні, 30 серпня, Челсі вдома переміг Брайтон у матчі другого туру англійської Прем'єр-ліги — 4:3.

У Північній Кореї відбулися кадрові зміни у військовому керівництві країни. Лідер КНДР Кім Чен Ин звільнив міністра оборони Но Кван Чхоля та готується призначити на його місце Кім Сон Гі. Повний текст новини

У квітні 2008 року поблизу Оранжемунда в Намібії гірники виявили рештки португальського торгового судна Bom Jesus, яке, ймовірно, затонуло у 1533 році дорогою до Індії. Серед вантажу знайшли близько 22 тонн міді, слонову кістку, зброю, навігаційні прилади та понад 2 тисячі золотих монет.

Гру буде поновлено о 19:45

Партія "Альянс Сари Вагенкнехт" (BSW) планує у разі проходження до парламенту Саксонії-Ангальт винести на голосування резолюцію проти німецької допомоги Україні. Партія розраховує, що документ підтримає ультраправа партія AfD, хоча формальної домовленості між ними немає. Про це повідомило видання n-tv.
BSW заявив, що після можливого проходження до земельного парламенту Саксонії-Ангальт першою ініціативою партії стане резолюція проти допомоги Україні. У документі провідних кандидатів Клаудії Віттіг і Томаса Шульце зазначено, що BSW сподівається отримати для цього більшість за рахунок голосів AfD.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





"Альянс Сари Вагенкнехт" у Німеччині провів з’їзд: лідерка закликала припинити поставки зброї Україні


"Жодного цента більше. Замість цього потрібні серйозні дипломатичні зусилля, щоб зупинити кровопролиття", — заявила засновниця BSW Сара Вагенкнехт, яку за проросійські погляди назвають "подругою Путіна". І хоча зовнішня політика не належить до компетенції німецьких земель, це питання є пріоритетним для партії, заявила голова Альянсу.
У BSW виходять із того, що AfD підтримає пропозицію, оскільки позиція цієї партії щодо допомоги Києву давно відома. Теоретично до голосування може приєднатися і "Ліва партія". Документ кандидатів має назву "Негайна програма BSW для мирної Саксонії-Ангальт".
Найважливішим пунктом там названо вимогу до майбутнього земельного уряду виступати в Бундесраті проти багатомільярдної військової допомоги Україні. У BSW стверджують, що така підтримка створює фінансове навантаження і нібито підвищує ризик перенесення війни на територію Німеччини.
"Ми хочемо політики, яка більше думає про Кьотен, ніж про Київ", — заявили Віттіг та Шульце.
На початку лютого репрезентативне опитування Insa для Bild показало, що більшість німців усе ж готові посилити підтримку України, якщо Росія не погодиться на припинення вогню та мирні переговори. За це висловилися 52% опитаних. Із них 28% підтримали одночасно військову та фінансову допомогу, ще по 12% — лише фінансову або лише військову. Проти подальшої підтримки України виступили 35%, а 13% не визначилися.
Для BSW вибори в Саксонії-Ангальт мають особливе значення після того, як торік партія не пройшла до Бундестагу. Нинішні опитування дають їй лише 3–4%, тому вона ризикує не подолати бар’єр і до земельного парламенту в Магдебурзі. AfD, навпаки, впевнено лідирує з показниками від 40% до 42%.
Загалом "Негайна програма" BSW містить шість пропозицій, які партія хоче проводити через різні парламентські більшості із залученням усіх фракцій. Інші пункти стосуються спротиву переозброєнню, військовій службі та рекламі Бундесверу у школах. У цих питаннях BSW уже не очікує автоматичної підтримки AfD.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Проросійська "АдН" наростила підтримку серед німців — опитування


Нагадаємо, що Сара Вагенкнехт уже виступала за відновлення економічних зв’язків Німеччини з Росією на тлі високих цін на енергоносії. Після часткового послаблення американських санкцій проти російської нафти вона закликала уряд Фрідріха Мерца знову купувати сировину з РФ. Вагенкнехт запропонувала відновити постачання через Шведт і встановити граничну ціну на пальне на рівні 1,50 євро.

Росія нарощує ракетні удари та намагається зробити так, аби в Україні фактично безперервно лунали повітряні тривоги. При цьому фахівці працюють над тим, аби нейтралізувати наші слабкі сторони. Повний текст новини

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц повідомив, що розслідування інциденту з дроном, знайденим в аеропорту Лейпцига, майже завершене.

Ввечері неділі, 30 серпня, Росія продовжує атакувати Україну ударними та реактивними безпілотниками. У низці областей оголошено повітряну тривогу.