Search trend "Поклад Сбу"

Попри звільнення, колишній керівник Офісу президента та фігурант корупційних розслідувань Андрій Єрмак зберігає вплив та продовжує комунікувати з чинними керівниками правоохоронних органів, зокрема з тимчасовим виконувачем обов'язків голови СБУ Олександром Покладом.

За сухою статистикою проваджень стоять витоки таємних даних, російський слід і незаконні схеми, до яких могли бути причетні посадовці.

Від початку 2026 року за матеріалами Головного управління внутрішньої безпеки СБУ відкрили 186 кримінальних проваджень. Підозри отримала 151 особа, серед них 48 посадовців Служби безпеки України.

Як повідомляє СБУ.

Лише протягом останнього тижня внутрішня безпека СБУ викрила п’ять злочинів у різних регіонах. Розслідування стосуються передавання службової та секретної інформації, збору даних про співробітників спецслужби, продажу підроблених документів і незаконного переправлення чоловіків через кордон.

Які злочини викрила внутрішня безпека СБУ

В Одеській області співробітника СБУ запідозрили в передаванні російським спецслужбам таємних відомостей про українських військовослужбовців і правоохоронців.

На Київщині нотаріуска, за версією слідства, використовувала державні реєстри для пошуку інформації про працівників СБУ. Отримані відомості вона нібито надсилала громадянам Російської Федерації.

У Житомирській області затримали співробітника Служби безпеки, якого підозрюють у незаконному наданні стороннім особам інформації з правоохоронних систем.

Окремо правоохоронці викрили чоловіка, який, за матеріалами провадження, торгував фальшивими посвідченнями СБУ.

На Закарпатті двом працівникам спецслужби інкримінують організацію незаконного переправлення чоловіків через державний кордон України.

Покарання для фігурантів проваджень

Олександр Поклад заявив про особистий контроль за очищенням СБУ від російської агентури, зрадників і корупціонерів.

Можливе покарання залежатиме від остаточної кваліфікації інкримінованих діянь. Фігурантам кримінальних проваджень може загрожувати до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Викриті за тиждень правопорушення охоплюють як імовірну співпрацю з російськими спецслужбами, так і зловживання доступом до закритих систем та участь у незаконних схемах.

Не пропустіть інші новини:

• Нацполіція перевіряє законність бронювання майже 2,5 тисячі військовозобов’язаних. Найбільше справ про ухилення від мобілізації зареєстровано у Дніпропетровській, Закарпатській та інших областях.
• Британія посилила безпеку оборонних підприємств, які виробляють зброю для України, через попередження про можливі диверсії, саботаж і замахи з боку російських спецслужб.
• На Вінниччині двоє чоловіків напали на прикордонника під час затримання після спроби втечі. Їм повідомили про підозру, слідство триває.

The post За матеріалами внутрішньої безпеки СБУ відкрили 186 проваджень, підозри отримала 151 особа first appeared on Межа. Новини України..

29 червня приблизно о 21:00 у Монако пролунав вибух, внаслідок якого постраждали три особи, двоє з яких отримали дуже важкі поранення. Тоді джерела "Української правди" в бізнесових колах повідомили, що йдеться про підсанкційного українського бізнесмена Вадима Єрмолаєва та його близьких.
Після вибуху почалась масштабна операція з пошуку людини, яка заклала вибухівку, потрапивши на записи камер спостереження. Вважалося, що ця особа встигла виїхати на територію Франції. Пізніше журналісти з'ясували, що підозрюваною є жінка, яка могла видавати себе за чоловіка. Нею виявилася громадянка України Анастасія Березовська. 
ЗМІ повідомляли, що слідство в Монако у справі про замах на Єрмолаєва розглядає версію про причетність СБУ.
7 липня стало відомо, що Березовську знайшли убитою і закопаною під Києвом.
Того ж дня Нацполіція, СБУ, ГУР та ОГП повідомили, що затримали двох осіб за підозрою у вбивстві жінки, яку розшукував Інтерпол. Слідство припускає, що чоловіки також могли бути причетні до замаху на українського бізнесмена в Монако, оскільки має дані, що вони неодноразово здійснювали перекази на криптовалютні та банківські рахунки Березовської.
За версією слідства, Березовську вбили 3 липня поблизу селища Юрів Київської області співробітник Головного управління розвідки Міноборони Владислав Реут і його спільник, колишній співробітник СБУ Віталій Жикович.
За даними співрозмовників "Української правди", близьких до розслідування, слідство вважає, що саме вони могли бути організаторами теракту в Монако.
Важливо зазначити, що станом на зараз у силових колах циркулюють дві полярні версії довкола розслідування резонансної справи. Джерела "Української правди" у Службі безпеки переконують, що за замахом можуть стояти "гурівці", близькі до Кирила Буданова. Тоді як в оточенні Буданова переконують, що цю справу може використовувати тимчасовий виконувач обов'язків голови СБУ Олександр Поклад, з яким у керівника Офісу президента відкритий конфлікт після вбивства Дениса Кірєєва.
"Українська правда" понад місяць намагалась домовитись із Вадимом Єрмолаєвим про інтерв'ю. Він тричі переносив дату, посилаючись на проблеми зі здоров'ям. На минулому тижні редакції вдалося записати велику розмову з потерпілим. Хто міг організувати спробу вбивства? Чому одразу після замаху бізнесмен зробив декілька суперечливих заяв? Хто справляє тиск на підозрюваних? І чи можуть тиснути на самого Єрмолаєва?

"Як вона виготовила цю бомбу?!"
– Вадиме Володимировичу, наскільки ми розуміємо, станом на зараз в Україні велика кількість людей перебувають у напрузі через теракт і спробу вбивства, які відбулися наприкінці червня в Монако. Ви ніколи не були скандальним бізнесменом, але чомусь хтось намагався вбити саме вас. Як правило, правоохоронці в таких випадках кажуть: назвіть 5–10 прізвищ, які, як ви вважаєте, можуть і могли б бути дотичними до спроби вбивства. Вам таке питання ставили, наприклад, французькі правоохоронці? Що ви відповіли?– Так, вони мені ставили подібні питання. Я їм сказав, що навіть не можу одного імені назвати. Я ніколи ні з ким не конфліктував, завжди обходив гострі кути, ніколи не займався якимось бізнесом, який має стосунок до криміналу або може викликати якусь там нездорову конкуренцію. Тому я навіть уявити собі не можу. Я нікому не винен, мені ніхто не винен.
– Тоді, по-вашому, що сталося і чому?
– Не розумію. Я дуже сподіваюся, що правоохоронці знайдуть відповідь на це питання. Це мене дуже хвилює, тому що як далі жити моїй родині? У мене є п'ятеро дітей, сім'я, вони всі тепер не знають, як їм жити.
– Коли ви востаннє були в Україні?
– 16 травня цього року, я був кілька днів.
– У нас теж була інформація, що ви менше ніж за місяць до того, що сталося тут, у Монако, відвідували Україну. З якою метою?  Можливо, ви там з кимось зустрічалися? Це була робоча поїздка чи приватна?– Це була приватна поїздка, я давно не був, я хотів подивитися, яка зараз у Дніпрі обстановка, в якому стані все, що я створював, те, що я передав сім'ї в управління. Поїхав, подивився два дні і повернувся.





– А якісь робочі зустрічі, що стосуються бізнесових питань, у вас були?
– Ні, такого нічого немає.
– Я так розумію, до того ви в Україні давно не були? Коли востаннє?
– Я був в Україні до цього у грудні 23-го року. До того, як на мене запровадили санкції, я проводив в Україні весь час, який мені дозволяв закон. А закон мені дозволяв проводити 90 днів за останні 180 днів. Такий закон. Оскільки я не маю українського паспорта, я не громадянин України, я не податковий резидент України, тому я мав право і зараз маю право проводити в Україні 90 днів за останні 180 днів. Цим правом користувався і весь цей час проводив в Україні.
– Ви не пов'язуєте ніяк цей візит, якихось людей, з якими ви розмовляли, з тим, що сталося потім у Монако?
– Ні.
– А питання санкцій і вашого в'їзду в Україну – вони не суперечать одне одному?
– За законом я маю право в'їжджати, у мене немає обмежень для в'їзду в Україну.
– Можливо, хтось на вас виходив, коли ви були в Україні, пропонував зустрітися? Люди, пов'язані з бізнесовими структурами, кримінальними, правоохоронними?
– Ні, ніхто не виходив ні з правоохоронців, ні з бізнесових…
Я хотів би сказати ось що. Я це (поїздку в Україну і замах – УП) не пов'язую, по-перше. А по-друге, ми розуміємо, що стежити за мною почали набагато раніше, ніж я поїхав в Україну, ще в Монако. Виходить, ідея із замахом на мене, умовно, з'явилася набагато раніше, ніж я їздив в Україну. Тому моя поїздка в Україну не могла бути причиною того, що сталося.
Правоохоронці в Монако бачили на своїх камерах пані Анастасію Березовську, вони її бачили вже з початку травня або, може, навіть у квітні, як вона тут проводить, як назвати це, стеження чи що.
– А коли ви були в Україні, ви не помічали ніякого стеження, якихось дивних людей?
– Ні, я був дуже мало – 2,5 дня.
– Пропоную почати з 29 червня, дня, коли стався замах. Будь ласка, відтворіть той вечір, все, що ви пам'ятаєте.
– Я цілий день був удома. Моя цивільна дружина вдень ходила кудись із подругами. І потім ввечері, оскільки дитина захотіла їсти, ми пішли в кафе поїсти. Ми нічого не резервували, пішли на набережну в кафе "Зефір", якось так воно називається. Підійшли в одне кафе, там не було місць, у друге – в цьому кафе нам сказали: "Так, є столик на вулиці". Ми сіли, поїли протягом години і пішки повернулися сюди додому. У той момент, коли я підійшов до дверей, усі підійшли, і я дістав такий магнітний ключик, щоб прикласти його до дверей, у цей момент стався вибух.– Наскільки я розумію, на той момент у вас не було особистої охорони?
– У мене її взагалі ніколи немає. Я завжди їжджу сам за кермом, мені не потрібна ніяка охорона.
– Чи є інформація, що Березовська стежила за вами не одна?
– Це логічно, вона не могла одна працювати в Європі. Ми всі бачимо в кіно або як це в книжках відбувається. Зазвичай стежить не один, а 2–3 людини, які змінюються. Найімовірніше, Березовська теж була не одна.– Що вам відомо з матеріалів слідства, як готувався замах? Можливо, французьке чи українське слідство пояснило, як відбувалося стеження?
– Французьке слідство нічим не ділиться. Вони тільки ставлять питання періодично, але нічим не діляться. Я запитував у них кілька разів, можливо, вони знають ще якихось людей, які займалися стеженням за мною? Вони кажуть, що це таємниця слідства – ми нічого розповісти не можемо.
Цілком можливо, вони побоюються, що якщо вони знову назвуть якесь прізвище, то цю людину просто ліквідують так само, як Березовську. А якщо ці люди були і вони потім поїхали в Україну, то я не виключаю, що їх уже ліквідували, щоб нікому було давати жодні показання в разі, якщо їх спіймають.
– Тобто ви вважаєте помилкою те, що правоохоронні органи назвали Березовську, показали, що це вона?
– Так, я вважаю, що це була їхня помилка. Вони мали включитися з українськими правоохоронцями, затримати її, щоб вона давала показання. Але зроблено те, що зроблено, вони діяли за якимось своїм протоколом, опублікували її фотографію, оголосили її в міжнародний розшук, і вийшло те, що вийшло.
– Можливо, українське слідство більше співпрацює з вами?
– Вони теж нічого зайвого не говорять. Але з того, що зрозуміло, – вибухівка була дуже рідкісна. Із загальних джерел відомо, що у звичайних військових такої вибухівки немає, а в ГУР вона є. Водночас у цій історії фігурує офіцер ГУР Владислав Реут, який безпосередньо брав участь у вбивстві Березовської. Є також інформація, що Реут – фахівець із вибухових пристроїв і що саме він виготовив пристрій, використаний під час замаху. Тому сам собою напрошується висновок про можливий зв'язок між походженням цієї вибухівки та участю Реута.
– Тобто він не тільки міг брати участь у вбивстві, але й виконувати, власне, частину цієї задачі по замаху?
– Так, він точно в цьому брав участь.
– Вважаєте, вас хотіли саме вбити чи залякати?
– Думаю, вбити. Тому що те, що ми вижили – я не знаю, якась випадковість. Двері, величезні двері, які підняти неможливо, їх вибухом вирвало і розламало на тріски. Вони лежать, ви можете сфотографувати, за ліфтом, коли будете спускатися. Спробуйте їх підняти рукою – це неможливо.
Моя жінка, цивільна дружина Анна, була страшенно травмована, дуже сильно. От тільки зараз вона хоч потроху почала говорити. Вона місяць була в комі. Вона зараз тільки починає рухати руками. Це був потужний вибух. Дитину відкинуло – може, через те, що вона легка.
Коли це все сталося, я повернув голову, бачу, що син там махає закривавленими руками, у нього закривавлені руки, ноги, все. У нього зламалася якась частина кістки на нозі, він був у гіпсі, у нього були теж опіки, йому теж пересаджували шкіру, тому що без пересадки шкіри це все не могло загоїтися.





– Які ще вам відомі подробиці організації і виконання?
– Поки більше ніяких. Але я дуже сподіваюся, що правоохоронці наші, СБУ і МВС, зможуть цю справу просунути. Хоча, звісно, останнім часом розслідування якось почало гальмуватися.
– З чим ви це пов'язуєте?
– Думаю, якісь зацікавлені особи тиснуть на слідство, як мінімум на МВС, і МВС трохи пригальмовує свої дії. Ой, вибачте – Національна поліція. Національна поліція трохи пригальмовує свої дії в розслідуванні.
– Це серйозна заява. Хто, по-вашому, може здійснювати такий тиск?
– Не знаю. Ті, хто хоче якимось чином вигородити Реута, Жиковича та інших учасників цього злочину.
– 15 липня ви заявили про причетність чинних співробітників ГУР до вибуху, а 20 липня в інтерв'ю сказали, що не знаєте, хто хотів вас убити. Чому ви зробили такі різні заяви?
– Я думаю, це був неправильний переклад або хтось спотворив. Я весь час говорив, що, виходячи з тих людей, які брали участь у цьому злочині, зрозуміло, що брали участь співробітники на якомусь нижчому рівні, хоча пан Реут – підполковник ГУР, не такий вже він і маленький персонаж, не сержант за званням. Ну і, напевно, все-таки багато місяців ішла підготовка, потрібні були фінанси тощо. Найімовірніше, існує і замовник, і якийсь вищий середній рівень якихось людей у ГУР. Я впевнений, що в цьому, знову ж таки, мені так здається, що це не може бути ні Офіс президента, ну занадто, ні керівництво ГУР. Я думаю, ці люди не брали участі. Тому що якби ці люди брали участь у позасудових стратах, то я собі навіть уявити не можу, де тоді наша держава, на якому ми рівні розвитку. Тому я думаю, що це все-таки за гроші хтось найняв, організував усю цю процедуру. Коли спіймають, ми дізнаємося, яка була мотивація у того, хто це і замовив, і прийняв замовлення.– Можливо, ви знаєте про інших співробітників або службовців ГУР, окрім Реута, які могли бути задіяні?
– На жаль, не знаю. Я ж усе-таки не веду слідство, і слідство не ділиться з нами якимись секретними даними. Але думаю, що з усіх, хто міг бути задіяний ще, це мінімум рідний брат Владислава Реута, він теж співробітник або колишній співробітник ГУР, Євген Реут.
– Чи бачили або чули ви якісь докази того, що Реут виконував приватне замовлення – тобто його хтось найняв. Чи це могло бути завдання Головного управління розвідки?
– Ні, такої ніякої інформації немає, ми маємо тільки те, що маємо: що він брав участь, що він діяв; але іншої інформації у нас немає.
– Як ви вважаєте, якою могла бути мотивація співробітників ГУР – суто фінансовою?
– Думаю, так. Тому що зі мною вони ніколи не були знайомі. Яка в них ще могла бути мотивація? Тільки гроші.
– Але якщо до операції були залучені люди, пов'язані зі спецслужбами, вони мали усвідомлювати ризики: що Березовську можуть ідентифікувати, що залишаться сліди, що операцію в Монако ретельно розслідуватимуть. Ви все одно вважаєте, що вони могли піти на такий ризик за гроші?
– Поки, думаю, так, поки думаю, що за гроші. Березовська намагалася ховатися, вона маскувалася. Поліція Монако не відразу встановила її, у них на це пішло майже дві доби, поки вони зіставили всі зйомки за останній місяць, усе, що відбувалося.
– Чи зверталися ви або ваші представники безпосередньо до Головного управління розвідки, щоб отримати відповіді щодо можливої причетності Реута до замаху?
– Так, наш адвокат писав адвокатський запит, але поки ми відповідей не отримали.
– Запит був адресований керівництву ГУР?
– Думаю, так. Я, чесно кажучи, не знаю, але він людина грамотна, я думаю, він звертався до керівництва.
– За два місяці після вибуху з вами контактував хтось із Головного управління розвідки Міністерства оборони?
– Так, зі мною спілкувалися, але я не хочу називати прізвище поки. Так, мені люди намагалися пояснити, що Головне управління розвідки до цього не причетне. Ввічливо, культурно я їм так само сказав, що як воно може бути не причетне, коли підполковник ГУР прямо зараз заарештований і брав участь у цьому заході? Якщо він чинний підполковник, як може ГУР не бути причетним до цього? Він же не двірник, не охоронець десь на дверях. Якось так.
– Можливо, вони вважають, що Реут взагалі не причетний до замаху?
– Я не знаю, вони його не виправдовували, вони просто говорили про те, що треба краще в цьому розібратися, щоб звинувачення не було голослівним. Я кажу, що це ж моя особиста думка, я ж нікого не звинувачую. Це моя думка, що раз там є один із двох чинний офіцер ГУР, то, на мою думку, якось там і ГУР теж причетне. І в мене до них питання: минуло півтора місяця, при всій потужності цієї організації, ресурсах, чому вони досі не розібралися і не знайшли решту учасників цього всього.
– Ви ставили це питання людям із ГУР, які з вами контактували?
– Так.
– Що вони відповідали?
– Кажуть, що розбираємося.
– За інформацією джерел "Української правди", з вами контактував Дмитро Усов (колишній заступник керівника ГУР МО – УП). Це правда?
– Це ваші припущення, з ким я говорив, але я не хочу поки коментувати.
– Незалежно від того, з ким саме ви говорили в ГУР, чи чинили на вас під час цих розмов якийсь тиск або щось пропонували?
– Розмови були дуже культурні, ввічливі, взаєморозуміння. Вони потім мені теж сказали, що так, "ми розуміємо вас, що у вас там ваша жінка лежить у лікарні, дитина, ми все розуміємо, ваші, так скажімо, побоювання, звинувачення".
– Вони казали, що хочуть самі розібратися в цій історії?
– Так, пообіцяли, що вони будуть розбиратися.
– Минуло вже майже два місяці. Чи отримали ви за цей час якусь позицію ГУР щодо цієї історії?
– Насправді без малого два місяці минуло, і суспільство досі не почуло жодної публічної позиції ГУР за винятком того, що пан Юсов – я так розумію, це прессекретар ГУР – висловився про те, що "ми розбираємося". І все. Тобто був такий один коментар, і все інше – тиша, що я не я, хата не моя, це теж…– Тобто вас дивує, що ГУР досі публічно не висловилося навіть щодо затримання Реута?
– ГУР справді майже ніяк це не коментує. Їхня позиція зводиться до того, що слідство триває і поки нічого не зрозуміло. Але навіть щодо Реута ніхто публічно не заявив, що співробітник ГУР брав участь у вбивстві Анастасії Березовської. Це ж факт. Вони самі вказали, де її закопали. Якби вони її не вбивали, то не знали б, де вона похована, куди викинули пістолет і її телефон. Але вони самі все це показали. Отже, це вони її вбивали. Ми не суд і не можемо робити остаточних висновків, але є очевидні логічні факти.
– Щодо другого підозрюваного, Жиковича. Була інформація, що він раніше був позаштатним співробітником СБУ. Що вам про це відомо?
– Ми не знаємо, чи був він колись у МВС, але в матеріалах, у тому, що опубліковано, (йдеться – ред.), що він був колись позаштатним співробітником СБУ.– Чи є у вас якась актуальна інформація? Можливо, хтось із правоохоронних органів ділився з вами, чи мав Жикович на момент виконання цього замаху стосунок до якогось органу чи спецслужби, чи не мав?
– У нас немає такої інформації на цей момент. Ми знаємо, що він колись був позаштатним співробітником СБУ, потім він перестав бути позаштатним співробітником СБУ. Ким він був на момент цього злочину, ми точно не знаємо.





– Чи був він пов'язаний із ГУР або, можливо, зі Службою безпеки України – у вас немає жодної інформації?
– Ні.
– Я правильно розумію, що ні Жиковича, ні Реута, ні Березовську ви та члени вашої родини раніше не знали?
– Ніколи не бачили і ніколи не були знайомі.
– Чи відомо вам, як Березовська отримала інформацію про місце вашого проживання та інші дані, необхідні для стеження за вами?
– Ні, не знаю. Такої інформації у мене немає, як вона це все отримала. Я думаю, це теж було, найімовірніше, від замовника. Тому що знайти мене тут дуже нескладно, місто дуже маленьке, я ходжу пішки вулицями. Що тут? 4–5 вулиць. Якщо сісти в якесь кафе, то протягом тижня ти в будь-якому разі помітиш якусь людину, на яку ти чекаєш.
– Підозрювані, наскільки відомо, заявляли, що Березовська могла діяти з власної ініціативи або виконувати приватне комерційне замовлення, а її вбивство могло бути окремою операцією. Чому ви відкидаєте цю версію?
– А де вона тоді взяла вибухівку, яка є тільки у якихось суперспецпідрозділів типу ГУР? Як вона виготовила цю бомбу? Це не могла бути її особиста ініціатива, тому що вона гроші отримувала на витрати, вона звітувала. А кому вона звітувала?
– Українському слідству вдалося відновити відео Березовської, яке може бути звітом про виконання завдання. Чи відомо вам, для кого вона його записувала?
– Не знаю, цієї інформації у нас немає.
– Чи змінилися за ці два місяці ваші власні версії щодо мотиву та можливого замовника замаху? Ви отримали якусь нову інформацію?
– Ні.





– Серед версій замаху називали можливий зв'язок членів вашої родини з колцентрами. Як ви ставитеся до цієї версії?
– Я думаю, це якась дурниця.
– Можливо, ця версія виникла через те, що ринок колцентрів вважається досить агресивним?
– Я особисто ніколи ні до чого цього не мав жодного стосунку, крім як телефоном я не вмію користуватися нічим – ні комп'ютером, нічим. Тобто я взагалі далекий від подібних речей.– Вам відомо, чи перевіряло слідство цю версію?
– Слідство перевіряло цю версію. Я сподіваюся, що перевіряло, вони не звітують. Я сподіваюся, що вони вже все перевірили, всі подібні версії.
– Вашого сина Артура в грудні минулого року затримали на Кіпрі за запитом естонських правоохоронців. Його, зокрема, підозрювали у причетності до діяльності колцентрів. Що ви можете сказати про цю справу?
– Його підозрювали, але ми як батьки не могли погодитися з тим, щоб він три роки чекав початку суду. Тому ми з мамою наполягли на укладенні угоди з правоохоронцями. Він уклав її без визнання вини. Якби були очевидні докази його вини, навряд чи естонська сторона погодилася б на таку угоду без визнання вини і без інших наслідків.
– Є версія, що в межах цієї угоди ваш син міг надати інформацію про діяльність колцентрів і це могло стати мотивом для замаху на вас. Що ви про це думаєте?
– Я нічого цього не знаю, тому що я не був учасником цих подій. Моя дружина зі своїх коштів сплатила штраф, який був при укладенні угоди, і на цьому все. Все, що я знаю. Давав він якісь... Думаю, що жодних показань не було, тому що навряд чи він щось таке знав, що могло б їх зацікавити.
– Чи може замах на вас бути якось пов'язаний із подіями, що відбулися на початку року на Балі?
– Думаю, взагалі ніяк, думаю, це взагалі з різних життів.
– Тобто версію про зв'язок замаху з колцентрами ви відкидаєте?
– Так, я відкидаю цю версію, тому що я до цього ніколи жодного стосунку не мав, ні до чого подібного.
– А щодо вашого сина?
– Ми ж уже з вами визначилися, що він вину не визнав. Займається зараз якимось своїм бізнесом, сім'єю, у нього троє дітей. Все. Я знаю, що він точно... Давайте, раніше я його не контролював – дорослий чоловік. Але на сьогодні з того, що мені відомо, то він 100% жодного стосунку ні до чого подібного не має.– Чи пов'язана бізнес-діяльність вашого сина з бізнесом Олександра Петровського (відомий у кримінальних колах бізнесмен з Дніпра – УП)?
– 100% ні. Наша сім'я з сім'єю Петровського в плані якихось бізнесових відносин ніколи не перетиналася.
– Чи розглядаєте ви російський слід у замаху на вас і вашу родину?
– Я не можу сказати, я не знаю. Я так само ніколи не був пов'язаний із Росією – я не розумію, навіщо їм це треба. Так само я не розумію, навіщо це треба було б, наприклад, нашому Офісу президента або росіянам. Я ні для тих, ні для тих не становлю жодного інтересу.– Останнім часом ви отримували якісь погрози, повідомлення чи сигнали з Росії або від пов'язаних із Росією бізнесменів чи структур?
– У мене взагалі немає жодного зв'язку з російськими бізнесменами, з Росією. Взагалі жодного.
– Пропоную перейти до санкцій.
– Будь ласка. У нас ще питання щодо Реута і Жиковича. У нас є інформація, що вони отримують повідомлення про те, що їм краще помовчувати і краще думати про сім'ю. Хто їм передає ці "привіти", я не знаю, але вони їх отримують.
– Тобто, за вашою інформацією, Реут і Жикович, перебуваючи в СІЗО СБУ, отримують погрози?
– Скажімо так. Від кого, я не знаю.





"Я з державою ніколи не працював"
– За що, на вашу думку, проти вас запровадили санкції РНБО і на якій стадії зараз їх оскарження?
– Санкції – це незрозуміла історія. Їх запровадили, коли завели кримінальну справу за підозрою, і там був якийсь аргумент про те, що я працюю в Криму і плачу податки в Криму. Це була підозра. На підставі цієї підозри було порушено кримінальну справу. Вона не була розслідувана, а просто почалося розслідування, і на мене запровадили санкції за підозрою. Ця справа була розслідувана, я вам передам документи, у мене є копія рішення суду, копія листа від генерального прокурора, від Служби безпеки, що я до цієї справи не маю стосунку. Ми зверталися, щоб ці санкції були зняті, але поки наше звернення не розглянуто.
– Я правильно розумію, що СБУ підозрювала вас або пов'язані з вами структури в тому, що після окупації Криму вони продовжили працювати за російським законодавством і сплачувати податки до бюджету Росії?
– Так точно. Ці підприємства і зараз продовжують працювати. Але як і що, нам це невідомо. Тому що в середині 23-го року ці підприємства були націоналізовані.
– У 2023-му році?
– Так. А ми перестали їх контролювати десь уже в 15-му році. Як тільки заборонили працювати на території, яку захопила Росія, ми теж перестали, ми хотіли продати, коли ще була можливість. Нам це не вдалося. Потім туди приїхали якісь бандити, які тиснули на директора, змусили його працювати на них. Звинувачувати цього хлопця після того, що його побили, було неможливо. Будь-яка людина, якщо на неї так будуть тиснути, фізично бити, погрожувати сім'ї, звичайно, вона буде робити те, щоб урятувати себе і врятувати свою сім'ю. Ми втратили контроль над цими підприємствами, і вони вже існували самі по собі.
– Після цього у вас не залишилося жодного зв'язку з цими підприємствами і ви не отримували від них грошей?
– Ні.
– Жодних доходів?
– Немає жодних фактів. Ми ніколи звідти не отримали жодної копійки. А як вони розпоряджалися вже отриманими грошима, це вже нам невідомо.
– Тобто, хто фактично отримував прибутки від "Алеф-Віналь-Крим" після окупації Криму, ви не знаєте?
Це був Двоскін Євген Володимирович (російський кримінальний бізнесмен – УП). Про нього ви можете прочитати в інтернеті те, що написано.





– Ви вважаєте, що саме Двоскін отримав контроль над цими підприємствами?
– Думаю, так, але не знаю, це невідомо. В інтернеті пишуть, що він на своїй дорогій машині заїжджає у двір ФСБ Росії в Москві. Це написано в інтернеті. Хоча сам він із кримінального світу.
– Після запровадження санкцій до вас виходив хтось, пов'язаний із владою, правоохоронними органами чи РНБО, і пропонував за гроші або в обмін на бізнес посприяти їх скасуванню?
– Ні, ніхто не виходив.
– А ви самі намагалися через когось домовитися про зняття санкцій?
– Ні, я не знаю, на кого треба виходити. Ми зверталися в усі органи, які в цьому беруть участь, писали в Генеральну прокуратуру. Адвокати писали всюди, де можна писати. Особисто я ні з ким не спілкувався і ні на кого не виходив.
– Тобто ви не розумієте ані причин запровадження санкцій, ані мотиву замаху на вас і вашу родину?
– Ні, не розумію. Цікавий факт, що майно, яке колись нам належало в Криму, в середині 23-го року разом із майном нашого президента було все націоналізовано одним указом Росії.
– Ви маєте на увазі квартиру Володимира Зеленського?
– Так. Був один указ, і ось у ньому були колишні наші підприємства, квартира.





– Якими українськими підприємствами ви зараз керуєте після запровадження санкцій? Чи передані вони в управління вашим близьким?
– Я не керую, моя сім'я займається управлінням. Я фактично вийшов на пенсію і займаюся інвестиціями тільки в цінні папери на фондовому ринку.
– Водночас пов'язані з вами компанії вже після запровадження санкцій отримували землю під порт на Одещині, відновлювали спецдозволи на користування надрами та продовжували працювати з державою. Як ви це пояснюєте?
– Я з державою ніколи не працював. Те, що ті підприємства, які колись мали до мене стосунок, побудували маленький річковий порт, напевно, треба пишатися, що люди під час війни будують інфраструктуру. Не розбиратися, як, що, навіщо. Тому що це дуже ризиковано.
Я, можливо, навіть і не будував би цей порт, якби це я робив. Тому що маленький причал, ще щось у нинішній ситуації можуть бути знищені, всі інвестовані гроші пропадуть. Тому мені здається, що навпаки треба вітати тих людей, які інвестують у ризиковані інфраструктурні речі для того, щоб країна могла щось експортувати. Я не розумію причин цього розбирання. Я думаю, це якась знову ж таки дурниця.
– Ви були знайомі з Андрієм Портновим? Чи допомагав він вам у питаннях санкцій або проблем із правоохоронними органами?
– Ні.





– Ви взагалі з ним не були знайомі?
– Я його бачив кілька разів у житті, але ми не були якимись близькими друзями, у нас не було якогось регулярного спілкування. Просто я його кілька разів у житті бачив.
– Є версія, що Портнов під час поїздок в Україну перед своїм убивством порушував питання щодо вас і запроваджених проти вас санкцій. Вам щось про це відомо?
– Я взагалі не знаю. Про Андрія Портнова не знаю нічого. Крім того, що його вбили – я прочитав у пресі, – я про нього не знаю нічого. Я ніколи не жив у Києві, ніколи не був у політичній тусовці, для мене це все чуже.– Чи пов'язуєте ви запровадження санкцій зі спробою перерозподілити або забрати ваш бізнес?
– У мене немає якогось монопольного бізнесу, який був би надзвичайно цікавий. У мене є мережа бізнесів, партнери. Як відібрати, а партнерів куди подіти? Ні. Я більше інвестор, я інвестую в бізнес, а управляють ним інші. Так було раніше. Зараз цим далі займається сім'я, сімейний бізнес, а я займаюся інвестиціями у фондовий ринок Америки.
– При цьому санкції досі залишаються чинними?
– Ну, я сподіваюся, коли-небудь дадуть у руки розглянути ці матеріали, які я вам передам. Захочете – опублікуєте якусь частину.





"До Монако у мене претензій немає"
– Коли ви відмовилися від українського громадянства, ви пояснювали це, зокрема, потребою в міжнародному захисті. Від чого саме ви хотіли бути захищені?
– Не так, щоб у захисті. Просто світове законодавство більш надійне, ніж просто українське законодавство. А на Кіпрі воно міжнародне, британське право фактично. Ну от дивіться, я звертався до Верховного суду з питанням розглянути питання моїх санкцій по суті. Верховний суд відповідає, розглядає і каже, що на підставі поданих документів президент мав право запровадити санкції. У нас питання: ми ж не запитуємо у Верховного суду, мав право президент чи не мав. На підставі поданих документів, звичайно, мав і запровадив. Але у нас тепер є нові документи, які говорять про те, що я до цього не маю стосунку. І ми їх просимо розібратися по суті. А вони не розбираються. Їм ставиш одне питання, а вони відповідають на інше. Ось це і є, так скажімо, якщо ти десь у Європі, у світі, то якось більш захищена система.
– В одному з інтерв'ю ви сказали, що волієте жити в безпечному Монако, а не в Україні. Але замах на вас стався саме тут. Ви й після цього вважаєте Монако безпечнішим? І чи маєте претензії до князівства щодо того, що замах взагалі став можливим?
– Ну, давайте так, до князівства Монако у мене претензій ніяких немає. Уявіть собі, що якщо це відбулося тут, скільки це зусиль коштувало – адміністративних, фінансових, організаційних – організувати це тут, то в Україні, якби я жив, то, напевно, це можна було б зробити в 10 разів простіше.
– Клод Моніке (ексспівробітник французької розвідки DGSE, експерт з питань безпеки – УП) заявляв, що ви нібито готували виступ у Європарламенті про корупцію в Україні. Це правда?
– Це неправда. Я збирався просто брати участь, бути присутнім на інвестиційному... Це збиралися зробити круглий стіл щодо інвестицій у відновлення України. Щоб це було дослівно і чітко. Ні про яку корупцію під час цього круглого столу, мови не було ні в порядку денному, ніде. Збиралися поговорити про те, які інвестиції можна робити у відновлення України, які треба, які вигідно. Ось така була тема саме цього запланованого заходу.
– Після замаху ви залишаєтеся в Монако. Чи змінили ви заходи особистої безпеки?
– Я найняв собі зараз приватну охорону, поки триває слідство. Я сподіваюся, що коли слідство знайде замовників, то я зможу жити життям звичайної просто людини.





– Ви вірите, що слідство знайде замовника?
– Я на це дуже сподіваюся, дуже.
– Ви говорили, що під час замаху використали незвичайну вибухівку, яка може бути в розпорядженні спецслужб. Що саме це була за речовина?
– Це була якась рідка вибухівка. Вона була перевезена з України, доставлена вже у вигляді виробу, який виготовив Владислав Реут, була доставлена в Європу і тут уже застосована. Це дуже рідкісна річ, це рідка вибухівка, від якої потім залишаються страшні хімічні опіки на тілі. Ось такий теж є нюанс. Така вибухівка не продається ні в магазині, ніде, її немає у звичайних військах. Це дуже спеціалізована річ, дуже.
– Якщо, за вашою інформацією, пристрій виготовив Реут, ви припускаєте, що цю вибухівку він міг отримати в ГУР?
– Напрошується відповідь, що так. Десь же він її взяв? Найімовірніше, на роботі.
– Люди, які стежили за вами і готували замах, бачили, що ви перебуваєте разом із родиною. Тобто, на вашу думку, вони свідомо ухвалили рішення здійснити вибух, розуміючи, що постраждають усі троє?
– Так, звичайно, вони стежили за мною з моменту, як я вийшов із сім'єю з дому і пішов на набережну, зайшов у кафе, там поїли ми всі втрьох і так само втрьох повернулися. Вони, звичайно, розуміли, що ми всі троє разом, і в них був час на прийняття рішення, робити цей вибух чи ні. Тобто вони чітко розуміли, що постраждають усі троє, і вони прийняли це рішення, напевно, порадившись.
– В Україні є чимало тяжких злочинів, які роками залишаються нерозкритими. Якщо замовника цього замаху не встановлять, для вас фактично зберігатиметься пряма загроза. Що ви можете робити в такій ситуації?
– А мені нічого більше не залишається. Де є гарантія, що вони не повторять те, що вони зробили, ще раз? Моє завдання – знайти все-таки замовника і закінчити цю історію в залі суду. У мене немає іншого варіанта. Ви праві, що якісь злочини не розкривалися. Але в цьому злочині є двоє вже заарештованих людей, і вони не найпростіші люди. Їм загрожує довічний строк ув'язнення. Тобто їм треба добре подумати, хочуть вони отримати просто якийсь строк ув'язнення чи довічний. Тобто у них є вибір.
– Ви маєте на увазі, що підозрювані можуть піти на угоду зі слідством і назвати замовника або інших учасників злочину?
– Так точно, так і є. Ці люди є, це не так, що у нас глухий кут і ми нічого не розуміємо. Є конкретні два виконавці, які вбили ще одну виконавицю, які брали участь у всьому цьому. Тим більше займаються такі служби, як СБУ, МВС. ГУР обіцяє теж бути на боці справедливості, хоча ми поки цього не помітили, щоб вони вийшли з якоюсь заявою. Навіть про того ж Реута Владислава, який уже затриманий за вбивство Березовської, теж тиша.
Михайло Ткач

НАБУ і САП повідомили про нового підозрюваного у справі злочинної організації, яка, за даними слідства, займалася рейдерськими захопленнями, махінаціями з майном та легалізацією злочинних активів. Йдеться про впливового бізнесмена – колишнього депутата Дніпропетровської обласної ради VII скликання.
Про це повідомили в НАБУ.
За версією слідства, керівники злочинної організації – чинний та колишній народні депутати України – залучили бізнесмена через його неформальні зв'язки та вплив у судовій сфері. Він, зокрема, мав забезпечувати ухвалення суддями господарських судів рішень на користь компаній або осіб, пов'язаних із злочинною організацією.
За участі підозрюваного, як стверджують у НАБУ, відбулося рейдерське захоплення двох підприємств із активами на 248 млн грн.
Крім того, бізнесмен сприяв легалізації коштів, одержаних злочинним шляхом, для їх подальшого внесення як застави за одного з учасників іншої злочинної організації у справі "Мідас".
Після повідомлення НАБУ Центр протидії корупції заявив, що, ймовірно, йдеться про колишнього депутата Дніпропетровської облради Василя Астіона.
"Схоже, що йдеться про колишнього депутата Дніпропетровської облради Василя Астіона, який неодноразово згадується на плівках НАБУ", – заявили у ЦПК.
Зокрема, у розмовах колишнього нардепа Микитася з бізнесменом Астіоном згадується нинішній очільник СБУ Олександр Поклад. Під час однієї з розмов Микитась обговорював можливість залучення СБУ для вирішення проблем фігурантів.
"У нас же Служба (СБУ) добре з Дубаєм працює. Якщо створити атмосферу і хтось би поговорив нібито від Поклада, і туди поїхали б. Якщо ні, то будемо як із Христенком. Якщо ініціюють кримінальне провадження, нехай зроблять усю таку підноготну", – сказав Микитась.
"Я поговорю зі Службою (СБУ), дізнаюся, що вони скажуть щодо нього", – зазначив Астіон у відповідь.
ЦПК зазначає, що, судячи з цієї розмови, фігуранти планували залучити СБУ для вирішення власних проблем.
Ще один фрагмент, у якому згадується Астіон, стосується можливого впливу фігурантів справи "Форест Гамп" на суддів. У розмові Микитась розповідає про контакти ексзаступника голови ОП Андрія Смирнова із суддею, після чого Астіон говорить про можливість вирішення питання у Дніпрі.
"Андрюха Смирнов поговорив із суддею. Він приїхав до судді, у них нормальні стосунки. Ось дивись: комісія Мін'юсту, ось зняття арешту в Печері (Печерському суді Києва), ось проводка", – сказав Микитась.
"Після цього передасть за підсудністю в Дніпро, і в Дніпрі я це все потушу. І ми зараз через Пашу відправляли твої питання" – доповнив Астіон.
Розслідування діяльності злочинної організації триває.
Нагадаємо, Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) у межах масштабної спецоперації проводять слідчі дії в низки високопосадовців, політиків та представників бізнесу. Крім того, як зазначають співрозмовники ZN.UA у правоохоронних органах, у межах цього кримінального провадження фігурують також посадовці Міністерства юстиції України та представники "Сенс Банку".
НАБУ повідомляє, що під час обшуків у межах операції "Форест Гамп" НАБУ та САП виявили документ, який містить план антикризової комунікації щодо діяльності Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради.
Фігуранти операції "Форест Гамп" займалися рейдерством у Києві, а допомагали їм у цьому Печерський та Господарський суд, а також Міністерство юстиції. Це випливає з другої порції плівок, які оприлюднило НАБУ. Напередодні екснардепу Максиму Микитасю та ексзаступниці ОП Ірині Мудрій повідомили про підозру. 
Читайте також: Колишня заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра могла приховувати значні тіньові доходи та отримувати десятки тисяч доларів поза офіційними виплатами.
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
Підтримайте "5 канал" на "Патреоні".
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.

Верховна Рада призначила Євгенія Хмару міністром оборони України. За його кандидатуру проголосували 312 народних депутатів.
Про це стало відомо на засідання Верховної Ради.
Президент Володимир Зеленський вніс кандидатуру Хмари до парламенту напередодні, 18 серпня. Вранці 19 серпня Комітет Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки рекомендував підтримати призначення.
До цього Хмара близько місяця тимчасово очолював Міноборони. 17 липня уряд призначив його тимчасовим виконувачем обов’язків міністра.
Перед призначенням потрібно було врегулювати його військовий статус. Хмара був чинним військовослужбовцем і мав звання генерал-майора, тоді як закон «Про національну безпеку України» передбачає, що міністром оборони може бути лише цивільна особа.
Напередодні джерела «Української правди» повідомляли, що Хмара погодився звільнитися з військової служби й мав прийти на голосування вже як цивільна особа. Під час виступу в Раді Хмара повідомив, що більше не є військовослужбовцем. Він звільнився зі служби відповідно до статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу».
Що відомо про Євгенія Хмару
Євгеній Хмара — генерал-майор і колишній керівник Центру спеціальних операцій «А» СБУ. З 2011 року він служив у цьому підрозділі, відомому також як «Альфа».
У квітні 2023 року Хмара очолив Центр спеціальних операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів СБУ. Після реорганізації у серпні 2025 року його призначили начальником Центру спеціальних операцій «А» СБУ.
Із січня до липня 2026 року Хмара тимчасово виконував обов’язки голови СБУ. Після його переходу в Міноборони керівником спецслужби став Олександр Поклад.
Після початку повномасштабного вторгнення Хмара брав участь у звільненні Київщини та виконував бойові завдання на Донеччині. У 2022 році він керував спецоперацією зі звільнення острова Зміїний.
Що Хмара планує робити в Міноборони
Після переходу до Міноборони Хмара назвав пріоритетами підтримку фронту, розвиток далекобійних спроможностей, масштабування технологій і максимальне збереження життя військових.
Серед перших завдань він називав стабільний доступ бойових підрозділів до ефективного озброєння, посилення роботи з партнерами та перенесення війни на територію росії. Йдеться, зокрема, про розвиток deep strike і middle strike, наземних роботизованих комплексів та інших технологічних рішень.
Хмара також заявляв, що Міноборони має захистити маршрути постачання від російських дронів і забезпечувати підрозділи ресурсами без затримок. Окремим напрямом він називав посилення ППО та налагодження виробництва ракет-перехоплювачів в Україні.
Новий міністр працюватиме разом із головнокомандувачем ЗСУ Михайлом Драпатим, якого призначили в липні. Начальником Генерального штабу тоді став Ігор Скибюк.
Які проєкти Хмара отримав від команди Федорова
Попередній міністр оборони Михайло Федоров передав Хмарі детальний план роботи, який містить сотні окремих проєктів.
Серед них — нові контракти для військових, зміни щодо термінів служби, додаткові виплати, реформа оборонних закупівель і технологічні проєкти. За даними «Української правди», протягом першого місяця Хмара не змінював команду заступників, яка працювала за Федорова.
Федоров очолив Міноборони 14 січня 2026 року. За його призначення проголосували 277 депутатів. До цього він понад шість років керував Мінцифри.
За пів року команда Федорова провела аудит Міноборони, почала активніше переводити закупівлі на тендери та розвивати управління на основі бойових даних. Серед головних напрямів були система DELTA, «єБали», Brave1 Market, дрони-перехоплювачі, deep strike і middle strike, наземні роботизовані комплекси та контрольований експорт української зброї.
За словами Федорова, завдяки перегляду витрат вдалося вивільнити 60 млрд грн. Також за перші чотири місяці 2026 року Міноборони закупило більше дронів, ніж за весь попередній рік.
Контекст
Перед відставкою Федоров розповідав, що військове управління гальмує технологічні зміни, а ресурси між підрозділами часто розподіляють вручну. Після аудиту він пропонував змінити головнокомандувача ЗСУ та начальника Генштабу.
Однією з причин кадрового рішення називали конфлікт Федорова з тодішнім головнокомандувачем Олександром Сирським. Згодом Зеленський визнав, що вони не змогли працювати разом. Уже після відставки Федорова Сирського також звільнили, а його місце посів Михайло Драпатий.
Звільнення Федорова спричинило протести в Києві та інших містах. Учасники акцій вимагали повернути його до Міноборони. На мітинг у столиці вийшли кілька сотень людей, зокрема військові.
Після відставки Зеленський запропонував Федорову посаду віцепрем’єра з військових інновацій. Однак той відмовився, пояснивши, що лише міністр оборони має достатньо повноважень для продовження трансформації армії та реформи закупівель.
Ще на початку серпня Федоров не виключав повернення до Міноборони, оскільки, за його словами, не отримав від президента «чіткого ні». Водночас 18 серпня «Українська правда» повідомила, що діалог Федорова із Зеленським останнім часом не був активним, а інших посад після відмови від пропозиції стати віцепрем’єром йому не пропонували.
За даними видання, у разі призначення Хмари команда Федорова перейде до «плану Б» — запуску низки проєктів, пов’язаних із війною та обороною. У якому статусі та в якому секторі працюватиме колишній міністр, поки не розголошують.
Раніше Федоров розповідав, що залишиться в Україні, а його подальша робота буде пов’язана з реалізацією плану війни. Серед можливих сценаріїв він називав роботу над окремим напрямом або технологією, здатною вплинути на ситуацію на полі бою. Частина його команди залишилася в Міноборони, частина поступово звільняється, а деякі фахівці вже працюють разом із ним.
18 серпня Федоров опублікував дев’ятихвилинне відеозвернення, у якому заявив про «системну кризу управління», зростання недовіри до держави та корупцію. За його словами, корупція безпосередньо впливає на здатність України вистояти й перемогти.
Під час блоку про корупцію у відео з’явилися кадри з Андрієм Єрмаком і головою фракції «Слуга народу» Давидом Арахамією. Водночас конкретних звинувачень проти них Федоров не озвучив. Зеленського він також прямо не згадував.
Окремо Федоров закликав «відновити демократичний процес» і провести вибори, попри воєнний стан. Відео з’явилося напередодні очікуваного голосування Ради за Хмару.

Про це в ефірі Еспресо у програмі "Тепер Головне" сказав народний депутат України від "Слуги народу"  Микита Потураєв."Чув про Олександра Валентиновича Поклада різне. Багато хто боїться його, зокрема в парламенті, тому може не бути за нього голосів. Але я чув особисто від людей, які опікуються державою, які боролися, зокрема фізично, з російською агентурою, зовсім інші речі", — зазначив нардеп.За його словами, в умовах зростання російських операцій проти України на чолі СБУ має стояти жорсткий і безкомпромісний контррозвідник."Тому, якщо президент внесе кандидатуру Олександра Валентиновича Поклада, то я її підтримую, тому що вважаю, що в умовах зростання російських операцій проти нас — від інформаційних до фізичних, диверсійних — на чолі СБУ має стояти жорсткий, а він жорсткий, безкомпромісний — і він, безумовно, контррозвідник. Я вважаю, що він контррозвідник із великої літери", — наголосив Потураєв.Читайте також: Хто такий новий керівник СБУ Олександр Поклад і які ризики містить його призначення.Водночас депутат визнав, що в парламенті щодо кандидатури Поклада можуть виникнути побоювання."Я також покладаюся на думки людей, яким не маю підстав не довіряти. Тому кандидатуру Олександра Поклада підтримую. Хоча розумію, що в парламенті можуть бути різні побоювання", — сказав він.Потураєв також прокоментував інформацію про можливий конфлікт між двома українськими спецслужбами."Кажуть, що був такий конфлікт між двома спецслужбами. Але такі конфлікти, на жаль, бувають, особливо в тих умовах, у яких ми були на початку повномасштабного вторгнення. Я вважаю, що в питаннях оборони країни не може бути компромісів. Ми маємо бути жорсткими і безкомпромісними, так само, як наші хлопці і дівчата", — підсумував нардеп.17 липня президент Володимир Зеленський призначив Олександра Поклада тимчасово виконувачем обов'язків голови СБУ.

Керівнику Офісу президента (ОП) Кирилу Буданову вдалося налагодити з багатьма представниками владної верхівки партнерські або нейтральні взаємини. Однак винятком залишається виконувач обов’язків голови СБУ Олександр Поклад.

18 серпня оголошено часом Х: парламент збереться на засідання, і ми дізнаємося, кого президент має намір зробити міністром оборони. Судячи з уже зроблених кадрових кроків президента, зрозуміло, що рішення давно ухвалене: це не Федоров. Хоча, за словами ексміністра оборони Михайла Федорова, саме тоді для нього пролунає фінальний сигнал «діяти інакше».
Однак уся драма не в тому, як діятиме Федоров, нарешті обравши один із двох стільців, на яких сидіти одночасно йому стає дедалі менш комфортно. Чи піде в жорстку опозицію до президента — навіть під час війни. Чи делікатно дистанціюється, намагаючись зберегти своїх людей у Міноборони та ілюзію стосунків із Зеленським.
І навіть не в тому, як на це відреагують протестувальники з картонками, які від персонального «За Федорова!» повільно, але наполегливо просуваються до усвідомлення: ніякий Федоров самотужки системи не змінить. Тим більше Федоров — плоть від плоті цієї системи, — який лише зараз дійшов до власної межі компромісу з нею.
І вже точно річ не в тім, кого ще Зеленський переставить в уряді, кого поверне, ким пожертвує і яке чергове прізвище запропонує суспільству як відповідь на кризу: Корецького — з прем’єрів знову в «Нафтогаз», Свириденко — з «Нафтогазу» знову в прем’єри або, гарненько перемішавши фігури, знову витягне… Шмигаля. А чому ні? У Зеленського закінчилися люди, яким він довіряє і щенячої відданості яких катастрофічно не цінує.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Зеленський зіткнувся з труднощами в пошуку нового посла України в США — Politico 


Та й питання давно не в прізвищах, які вкладають на переставлювані ліжка.
Річ у тім, що нас довго — понад сім років каденції чинного президента — водили лабіринтом. І нарешті привели. У глухий кут. У вирішальний момент війни. Протест, який теж уперся в стіну, надто опукло це висвітлив. І тепер уже не обійти, не відвернутися. Зеленський може скільки завгодно замовчувати очевидне, збирати послів, їхати в Сербію, красти інформаційні приводи в головкома ЗСУ та міністрів, щоб хоч на чомусь вибудовувати свої щоденні звернення до народу, міняти пішаків місцями та пояснювати кожен новий провал окремим прізвищем. Реальність від цього не зміниться.
Україна — монархія. Причому неосвічена. Зосередивши всю владу у своїх руках, президент досяг своєї стелі. Межі компетенції. За цей час він не зробив головного, що могло б допомогти Україні уникнути управлінської катастрофи: не скинув баласту зі «своїх» на користь компетентних і не дав прямого сигналу системі: «Не красти».
Складно сказати, що небезпечніше для держави — злочинні дії корупціонерів чи злочинна бездіяльність «своїх» дилетантів. Але коли обидві ці отрути опиняються в одному флаконі, ризик уже не політичний. Ризик — програти війну.
Чому це сталося?
Зеленський не керує хаотично. Він цілком послідовно вирішує завдання збереження власної системи влади. Після офіційної епохи Єрмака. З підозрюваним Єрмаком. І з поки що офіційно не підозрюваним Арахамією, який, як ми вже писали, зайняв вухо президента у робочий час. І багато чого нашептав про необхідність змінити уряд.
Проблема в тім, що завдання архітектора цієї системи управління не збігаються із завданнями держави. І те, що ми сприймаємо як глухий кут, для Зеленського, можливо, — дорога. Якою вже ходили в майбутнє деякі президенти. Щоправда, не можна сказати, що успішно.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Федоров про пропозиції Зеленського: "Займати декоративну посаду не буду"


Бо імітація рано чи пізно розкриває або порожнечу, або абсурд. На порожнечі в голові чинної влади ми вказували всі ці роки, а от абсурд способу Зеленського керувати державою зараз розгорнувся перед нами в усій красі. Мабуть, ще ніколи в кадровій партії, яку періодично розігрує Банкова, не було такої кричущої невідповідності людей їхнім новим посадам. Причому сам спосіб призначень і переміщень так само небезпечний для держави, як і вибір прізвищ. Бо ґрунтується на відданості й заточений на виконання потрібних Зеленському, а не державі завдань.
ZN.UA
Вийшло так, що в найважчий час на ключових для виживання країни напрямах — обороні, енергетиці та економіці — опинилися дуже слабкі люди. Ексголова НАК «Нафтогаз України» Сергій Корецький у цьому сенсі — не найслабша кандидатура на посаду прем’єр-міністра серед найслабших.
Корецький був у захопленому шоці від жалуваного йому з монаршого плеча чину прем’єра. Однак уміння цього «лжеяценюка» гучним голосом ставити на місце своїх підлеглих у НАК йому точно не знадобиться у Кабміні. Своїх людей у нового прем'єра практично немає, компетенцій і особистої експертизи в широкому форматі Кабміну — теж. «Нафтогаз» — не Кабмін.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Зеленський вважає закритою тему міністра оборони — ЗМІ


Утім, Корецького це не зупинило. Під лайки Facebook і демократичні фото нарад він цілеспрямовано повів уперед чужу команду. До речі, цікаво, куди саме: єдиному рекомендованому Корецьким у міністри економіки «візіонеру» Олександру Кравченку вже є що запропонувати прем’єру — розроблену за ключової участі McKinsey Стратегію економічного розвитку України до 2042 року. У ній, як з’ясувала моя колега Юлія Самаєва, майбутнє підозріло схоже на сьогодення.Та сама логіка — і в чернетці урядової програми, яка просочилася в медіа: гарна обгортка майже без змісту.
Умєров? Цією фігурою, в лоб переставленою на клітинку СЗР, Зеленський, власне, і відповів і суспільству, і Федорову. Бо Умєров — це Туреччина. Це Штати та його родина, яка фактично перебуває в заручниках у американців: там бізнес, нерухомість, необхідність подовжувати право на перебування в країні. Ще Умєров — це Катар. Емірати. Десь Китай. Причому в окремі країни він неодноразово приїжджав, узагалі не доводячи до відома українські посольства. Наші посли дізнавалися постфактум. Якщо дізнавалися.
Так, ми розуміємо, що Служба зовнішньої розвідки розтерзана, розтоптана і давно утримується за залишковим принципом. Але там усе ще жевріє надія, що її нарешті перестануть топтати чобітьми, гальмувати ініціативи та почнуть використовувати за призначенням. Хто? Умєров? Його цього в Туреччині навчали?
Умєров давно вже посол із дуже особливих доручень президента України. Зокрема фінансових. Багато хто, до речі, забув, як він заходив у велику політику. А не варто. І тут не стільки про якість політичного «Голосу» (Умєров був у списку партії Святослава Вакарчука), скільки про вміння входити в усі двері без додаткових пристосувань. В історії конфлікту Зеленського з Ахметовим (а також Шустером, Гордоном та Аваковим) Умєров став посередником. Тьорочником. Не дипломатом, не переговірником — людиною, здатною терти. Якщо саме це Зеленський розуміє під modus operandi зовнішньої розвідки, то ок.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Без персоналій та суб'єктності: у ВР вважають виправданим порушення українцями заборони на протести


Ігор Клименко. Напевно, не найгірший із екс-міністрів внутрішніх справ (якщо оцінювати його як менеджера, який під час війни зумів утримати структуру та організувати її військове крило, а не як політика, готового змінювати правоохоронну систему, що так і залишилася нереформованою), але точно не найкращий новий секретар РНБО. Бо, як свідчать члени Радбезу, у цьому органі вже дуже давно ніхто не дозволяє собі навіть утриматися. Розраховувати на РНБО як на якийсь інтелектуальний допінг для президента взагалі не доводиться. А треба було б. Але, на жаль, Володимир Зеленський абсолютно впевнений у тому, що він усе знає краще за всіх. І хто, як не поліцейський кадровик, зможе забезпечити цілковитий одобрямс на засіданнях і дисципліну їхнього проведення. Чи потрібно це країні?
В.о. голови СБУ Євгеній Хмара став в.о. міністра оборони через дві години після того, як ексголова МВС Ігор Клименко відмовився від цієї посади. Сам Клименко при цьому суто випадково залишився без портфеля міністра, і ним просто «заткнули» дірку в РНБО, що утворилася після переходу до СЗР «інформатора» Міндіча ексміністра оборони Рустема Умєрова. Таким чином, творець Центру спеціальних операцій «А» Євгеній Хмара сів в адміністративне крісло голови МО, опинившись у абсолютно незнайомій для нього системі управління. Але сам Хмара, схоже, повірив, що військовий досвід автоматично конвертується у здатність керувати Міністерством оборони. А тепер уявіть Резнікова, Умєрова чи навіть Федорова, що чіпляють міну до російського військового корабля. Приблизно так само слід оцінювати й зворотну рокіровку.
Про жодну програму реформ у сфері оборони та план зміни системи закупівель за такої гри Банкової, звісно ж, не йдеться. Зате там можуть більше не турбуватися про те, як розподілятимуться 90 млрд євро партнерської допомоги. Некомпетентний міністр оборони — це несуб’єктний міністр. Хоч би яким крутим спецпризначенцем він був. В цьому разі є лише особиста необхідність президента людиною з репутацією прикрити соромне місце, що відкрилося суспільству після відставки Федорова, який збунтувався.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Німеччина хоче зрозуміти, що відбувається з кадровими перестановками у ЗСУ — глава МЗС


Покладом? Цей листок прикладають при інших хворобах. І Зеленський чудово знає, при яких. Якщо в цій кабмінівській рокіровці й були інші цілі, крім нейтралізації Федорова, то це точно Олександр Поклад. Неофіційний сторож системи влади Зеленського от-от отримає жалувану грамоту. Нагадаємо, що саме Поклад за особистим дорученням президента їздив до ОАЕ забирати нардепа-держзрадника Федора Христенка, і саме Поклад, за нашою інформацією, у визначений Банковою момент «валитиме» голову САП Олександра Клименка «свідченнями» нардепа. Тож продовження незаконного стеження за детективами НАБУ, про що заявив на нещодавньому брифінгу директор НАБУ Семен Кривонос, — квіточки. По ягідки Зеленський ще не ходив, але він точно знає, що Поклад їх для нього збере. Бо глава держави доклав чимало зусиль, розчищаючи для нього шлях до верхівки такого інструменту, як Служба безпеки України. Лише впевненість у тому, що Поклад може впоратися з усіма ворогами — НАБУ, активістами, журналістами, опозицією, — надихала Зеленського знімати Малюка та ставити непідготовленого Хмару в Міністерство оборони.
Ще раз повторимо сказане колись, не бажаючи нікого образити. А просто пояснити складну ситуацію на простому прикладі. Розвідки — це мисливські собаки. Вони шпигують на користь своєї країни. Вони вільні у виборі методів. Вони рвуть здобич і приносять її. А СБУ — це службові собаки, які захищають усередині країни і тому не можуть собі дозволити тих методів, якими працюють мисливські.
Проте в нас на чолі СБУ зараз мисливський пес. Це те, що нам потрібно, якщо ми говоримо про збереження демократії та свободи всередині країни? Тим паче що захищати всередині країни сьогодні є що й від кого. НАБУ, активісти та незалежні ЗМІ — основні об'єкти докладання зусиль Служби на території країни.
Instagram toronto_tv
Коли вибори провести не можна, наповнити Кабмін чимось якісним виявилося неможливо, а некомпетентність намертво переплелася з корупцією, одним із небагатьох інституційних обмежувачів системи залишається антикорупційний блок. А за межами інституцій — вулиця. Мирна вулиця в цих умовах що могла, те поки що зробила. Тоді як антикорупційні органи своєї роботи не припиняли.
Що готує НАБУ на осінь?
Зараз НАБУ і САП на літніх публічних канікулах, і ми змушені задовольнятися сухими звітами їхніх керівників. Та, якщо вірити директору НАБУ Семену Кривоносу, «м'ясо» все ж таки готується. А як інакше сприймати його слова на тому ж брифінгу, що попереду «чудові реалізації»? Причому, як стверджують наші джерела у правоохоронних органах, «ви сильно здивуєтеся, коли дізнаєтеся про результати роботи детективів і кого вони стосуються».
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Чи здатний Драпатий подолати кризу мобілізації: ЗМІ пишуть, що прогнози — скептичні


З цікавого, звичайно ж, ексголова ОП Андрій Єрмак і його друга підозра. За інформацією наших джерел, розслідування в активній фазі. Чи стосується воно кооперативу «Династія»? Не факт. Судячи з крихт публічної інформації та тверджень джерел, НАБУ працює по Єрмаку не тільки у справі «Династії». Нібито цього разу йдеться не про відмивання коштів, а про незаконне збагачення. За нашою інформацією, основний акцент розслідування зараз зроблено на експертизах предметів, вилучених під час обшуку в одній із квартир Міндіча. Досліджуються залишені на них біологічні сліди, зокрема ДНК. Наразі одні запитання без відповідей.
Схожі експертизи проводять і у справі про підкуп депутатів, основний фігурант якої поки що — голова одного з осередків нардеп Кісєль. Те, що голові фракції «Слуга народу» Давиду Арахамії досі не повідомили про підозру, породжує в суспільстві різні версії. Його відмолив президент, бо Арахамія потрібен і на переговорах у США, і як тримач парламенту. Хтось побачив у цьому, що Арахамія взагалі мало не агент НАБУ, який замість своєї голови розплачується меншими головами — Тимошенко та іншими. Хтось вважає, що відмовився підписувати підозру генпрокурор. За нашою інформацією, розслідування йде дуже активно.
Зараз проводять експертизи предметів, вилучених під час обшуку в помічника Давида Арахамії Тараса Мельничука, зокрема досліджують біологічні сліди. Що це за предмети? Чию ДНК там шукають і з чим порівнюють? Джерела, як і у випадку з Єрмаком, не уточнюють. Коли ми поміркували, навіщо слідству знадобилася така експертиза, нічого цікавішого за конверти, яких могла торкатися рука голови фракції, нам на думку наразі не спало. Але це вже наша версія, а не факт.
Це перше. І друге: за нашою інформацією, НАБУ і САП не зверталися до генпрокурора Кравченка з питання початку розслідування щодо народного депутата Давида Арахамії.
Тому чекаємо.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Україна має шанс перезапустити свою стратегію у війні — Bloomberg 


У черзі — незмінний голова Держфінмоніторингу Філіп Пронін, якого очікувано не змила й ця потужна кадрова хвиля. А ми пам'ятаємо, що за фінмоном — ключова роль в отриманні й передачі слідству інформації про фінансові операції фігурантів за кордоном, яку Пронін, за нашими даними, успішно блокує в розслідуваннях НАБУ і САП. Він цікавий НАБУ у справі про відмивання грошей через конвертаційні центри та виведення їх в офшори, на яку детективи вийшли, розбираючись із розкраданнями під час будівництва фортифікацій Полтавською ОВА, де теж фігурує Пронін. Але, як стверджують наші джерела, якщо голові фінмону й варто хвилюватися, то виключно за справу про конвертцентри: після обшуків у першого заступника голови Держфінмоніторингу Богдана Корольчука виявили готівку, печатки та документи компаній. (До речі, зняття і призначення голови Держфінмоніторингу — це повна номенклатура прем'єра. І це, власне, все, що вам потрібно було знати про Корецького.)
На що реально спирається влада?
Банковій потрібна стратегія протидії антикорупційним органам. А отже, повноважний голова СБУ, який надійно замкне силовий блок на президенті. Тут ні Кравченко, який косить у бік Арахамії, ні Татаров, який знає, як правильно скорочувати дистанцію з журналістами під час криз, а тепер і має у міністрах внутрішніх справ свого однокашника Івана Виговського, на цю роль претендувати не можуть.
На сьогодні є інформація, що голосів під нового голову СБУ з прізвищем Поклад у парламенті поки немає. Утім, як немає в нас і можливості згадати хоча б один випадок, коли Рада не проголосувала за кандидатуру голови СБУ, внесену президентом. Попри те, що, за нашою інформацією, уламки ОПЗЖ усерйоз заявляють голові ОП Кирилу Буданову, що за Поклада не голосуватимуть (чому це важливо для Буданова, ми теж уже писали), ті ж таки «уламки» запевняють Поклада у зворотному. Але в призначений час усі підпірки монобільшості зроблять так, як скаже Зеленський.
Тим часом у СБУ вже на повну зачищають кадри Малюка. Хмара їх не чіпав. За іронією долі, свою роль у цій історії — і не на користь опального Малюка — відіграли антикорупційні органи.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Корецький про кандидатуру міністра оборони: за це відповідає президент


Йдеться про справу затриманого нещодавно НАБУ Андрія Осіпова. Бюро і САП підозрюють його у вимаганні мільйона доларів у громадянина РФ за «вирішення питання» з кримінальним переслідуванням та екстрадицією до Росії. У матеріалах справи спливло прізвище самого Малюка: один із фігурантів стверджував, що 200 тис. дол. із цієї суми нібито призначалися особисто тоді ще першому заступнику голови СБУ. Доказів передачі грошей Малюку у слідства на сьогодні немає.
Однак справа Осіпова значно цікавіша за окреме згадування прізвища Малюка. Як стверджують наші джерела у правоохоронних органах, сам Осіпов був людиною з його орбіти, а потім перейшов під крило генералів Сергія Дуки та Антона Кравчука. Після зняття Малюка самі Дука й Кравчук досить швидко підлаштувалися під Поклада. Ті самі Дука й Кравчук, які, за нашою інформацією, курували силову частину операцій проти детективів НАБУ та журналістів у липні минулого року.
Ба більше, в Осіпова під час обшуків виявили автомобільні номери прикриття, посвідчення та інші документи Служби безпеки. Осипов справді просто торгував своїми зв'язками та гучними прізвищами — чи роками існував під цілком реальним прикриттям людей усередині СБУ?
Іронія тут майже завершена: тепер уже НАБУ розкручує цю нитку у зворотний бік.
Та насправді історія, схоже, вже не тільки про СБУ. Справа Осіпова може виявитися одним із входів у значно серйознішу історію, що виходить далеко за межі окремих прізвищ і відомств. За роки деградації державного управління склалося середовище, де державні повноваження, силовий ресурс, гроші, приватні та політичні інтереси дедалі складніше відокремити одне від одного. Є велика ймовірність, що всередині держави сформувалася кримінально-кланова система, значна частина правоохоронного блоку якої обслуговує вже не інституції, а збереження сформованої конструкції влади. Система захищає владу. Влада забезпечує стійкість, дохід і безкарність стовпів системи.
Explainer
І ось у цю конструкцію зараз полізло НАБУ. У ту саму, яка ще зовсім недавно душила саме НАБУ — руками силовиків і політиків, що залишаються частиною чинної влади. Джерела в системі СБУ, які не залучені в ці процеси, але які спостерігають за ними вже багато років, — а такі там іще збереглися, — дуже тихо шепочуть нам, що НАБУ вхопилося за кінчик страшного клубка. І, мабуть, уперше детективи й керівники НАБУ та САП ходять по лезу вже не в переносному значенні. Наші співрозмовники говорять про реальну фізичну загрозу для тих, хто зараз розмотує цей клубок.
Про те, що припущення щодо системного характеру того, що відбувається, має під собою підстави, свідчить не лише вищезазначене розслідування НАБУ, а й той факт, що ця система не обмежується силовиками. Паралельно влада нейтралізує та послідовно виводить у сліпу зону медіа. Правоохоронці вже не називають прізвищ фігурантів антикорупційних розслідувань. Антиєвропейська норма Цивільного кодексу та судова практика Верховного суду, що її підтверджує, дозволяють забороняти це журналістам аж до завершення суду, навіть не слідства. (Фігурант справи «адвокатів-хакерів» колишній військовий прокурор Дмитро Борзих подав позов проти ZN.UA на 500 тис. грн з вимогою прибрати його ім’я з публікації.) Відомий законопроєкт №15289 Сергія Власенка пропонує обмежити правоохоронцям можливість публічно розкривати обставини резонансних справ. «Поправки Лозового», що дають можливість роками затягувати провадження у справах про топкорупцію у ВАКС, так до кінця й не прибрані. Додайте сюди спроби через суд забороняти публікацію журналістських розслідувань (кейс Слідство.Інфо), використання мобілізації як інструменту тиску на журналістів і громадських лідерів, інформаційні атаки на незалежні медіа та громадських активістів — і пазл складається.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Зеленський вніс у Раду проєкт постанови про призначення Корецького прем'єром


Простір громадського контролю перетворюється на шагреневу шкіру. Тільки вона не стискається сама — від неї поступово відгризають шматки. Тут обмежили можливість назвати ім’я. Там намагаються заборонити розкрити суть підозри. Тут журналісту чи антикорупціонеру прилітає позов. Там — силовики чи інформаційна атака. Тут — безпідставно зняли бронь. Кожен окремий епізод можна пояснити, відбити й навіть пережити. Але в сукупності вони створюють середовище, де наступному журналісту простіше не писати, наступному редактору — не вплутуватися, наступному джерелу — промовчати. У цьому, власне, й сенс.
І коло замикається. Система, яка дедалі менше здатна розвиватися і дедалі більше зайнята своїм виживанням, неминуче починає захищатися від тих, хто здатний показати суспільству, як вона влаштована. Від НАБУ. Від активістів. Від незалежних медіа.
Що далі?
По-перше, ще два з половиною роки тому, коли в системі державного управління вже зяяли всі ці пустоти — кадрові, компетентнісні, управлінські, ціннісні, — ми опублікували великий текст про необхідність створити уряд технократів або національної довіри. Зеленському пропонувалося нарешті скинути баласт «своїх», розкрити законсервовану й заповнену іржавою водою систему та впустити в неї людей, здатних професійно керувати державою.
Цю ідею тоді підхопили політики, експерти, її певний час активно порушували в інформаційному просторі, журналісти прямо запитували про це Зеленського на пресконференціях. Зеленський у принципі виявився не здатним зробити крок, який означав добровільну відмову від частини власної влади. Його амбіція, його его, сам вибудований ним спосіб управління державою цього не дозволили.
І отут була розвилка.
Можна було піти шляхом оновлення системи та розподілу відповідальності, професіоналізації влади, появи в її складі інших суб’єктів і центрів компетенції. Повернути конституційну суб’єктність парламенту та уряду. Зеленський пішов іншим. Разом із Міндічем, Єрмаком, Чернишовим, Малюком, Арахамією, Галущенком, Покладом, купою виконувачів обов’язків, армією тих, хто мовчить і мед приносить.
По-друге, якщо причини протесту нікуди не зникають, то нікуди не зникне й сам протест. Нарив шукатиме вихід. Нинішній протест давно не «за Федорова». Федоров виявився приводом, точкою складання, можливо, останньою краплею. Люди, які виходять із картонками, можуть не знати прізвищ Дуки, Кравчука чи Поклада, не розбиратися в «поправках Лозового», повноваженнях САП чи хитросплетіннях кадрової політики Банкової. Вони можуть ще не розкласти цієї системи розумом. Але вони вже відчули її. Інтуїтивно. Емоційно. На власній шкурі.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Верес про критиків командування ЗСУ: "У нас кожен плиточник — головнокомандувач, а кожен таксист — президент"


Можна забалакати або замовчати конкретний протест. Замінити Сирського на Драпатого. Когось звільнити. Когось повернути. Але що це змінює? Завтра розкриється наступна рана. Не Федоров — значить, «Скеля». Не «Скеля» — черговий злодій у владі. Не злодій — чергова некомпетентна людина, яка не прийме вчасно правильного рішення. Бо проблема вже не в конкретній людині. Проблема — у способі управління, який цих людей виробляє, відбирає, розставляє та захищає.
А попереду зима.
І війна.
По-третє, якщо протест не зникне, то питання вже не в тому, як його вкотре погасити. Питання — як каналізувати суспільний запит, якого влада вже не може задовольнити перестановкою фігур усередині самої себе.
Ще недавно більшість українців виступала проти виборів під час війни, але до серпня 2026 року частка тих, хто допускає голосування до повного закінчення війни, зросла до 38%: 15% вважають, що вибори можна проводити вже зараз, а 23% — після припинення вогню та гарантій безпеки. При цьому 57%, як і раніше, наполягають, що вибори можливі лише після остаточної мирної угоди та завершення війни. Але якщо три роки тому перезавантаження центральної влади після війни очікували 73% українців, то зараз — уже 88%; щодо президента цей показник зріс з 23 до 67%. Тенденція очевидна.
Пропонуючи два з половиною роки тому коаліційний уряд, ми самі виходили з того, що проводити вибори під час війни не можна. Однак два з половиною роки — великий строк. І зовсім нещодавно ми писали про готовність самої Банкової розглядати президентські вибори під час війни — на хвилі підтримки Зеленського як Верховного головнокомандувача.
Суворо кажучи, за чинного воєнного стану президентські вибори юридично неможливі без його скасування або без внесення змін до закону про воєнний стан. А парламентські вибори під час воєнного стану неможливі взагалі — це пряма норма Конституції. Саме тому йдеться не про технічну дату голосування, а про політичний сценарій легітимної передачі влади.
Тобто цей сценарій не є ані фантазією журналістів, ані вимогою активістів, яка раптом виникла сьогодні. Його розглядала сама влада. Про вибори під час війни говорили й наші американські партнери, що бачили в них, зокрема, демонстрацію стійкості української демократії.
Але нам сьогодні потрібен не показник демократії заради показника демократії. Нам необхідно виграти війну.
І саме тому питання про легітимну змінюваність влади перестає бути суто політичним.
По-четверте, тут ми впираємося з одне із найважчих протиріч усієї цієї історії. Зеленський, хай там як, залишається одним із головних символів України для західних суспільств. За роки війни для електоратів країн, які нам допомагають, він став практично голлівудським позитивним героєм. Іноді достатньо одного вдалого жарту на саміті НАТО, наприклад, що у Москву до Путіна він не поїде, бо там багато українських дронів і небезпечно, — і він знову герой.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Сирський і Гнатов залишаться працювати поряд з новим керівництвом армії — Зеленський


І це не лише піар. Це персоніфікація України в очах мільйонів західних виборців, а отже, цілком реальний ресурс підтримки України їхніми урядами. Зеленський залишається одним із головних цвяхів, на яких тримається західна підтримка України. Тільки цей цвях забитий нам-таки в ногу — разом із правцем і ще купою інфекцій, від яких ми тепер гинемо.
Тому питання не лише в тому, чи потрібна країні змінюваність влади. Питання в тому, як пройти її під час війни, не втративши разом із Зеленським те, що сьогодні зав'язане на Зеленського.
По-п’яте, схоже, все це починають розуміти й усередині самої влади. І це важливо. Бо сценарій виборів під час війни, який ще недавно Банкова могла розглядати на хвилі високої довіри до Зеленського і в розрахунку на його перемогу, в якийсь момент може повернутися вже через зовсім іншу причину. Владі, можливо, доведеться відкрити політичну систему не тому, що це буде їй вигідно, а тому, що цього вимагатиме суспільство.
Там чудово розуміють, що протест із картонками — не штучний, не оплачений і не організований чиєюсь хитрою рукою. Це дихання людей, які виступають уже не так проти конкретного рішення президента, як проти самого способу управління державою.
Той-таки Арахамія, який, за нашою інформацією, модерував останню заміну в Кабміні, — не Єрмак із корінням феншуй і російськими друзями. У 2014-му він повернувся зі США, волонтерив у Миколаєві, дослужився до радника голови облдержадміністрації. Арахамія знає, звідки беруться справжні протести. І знає, чим закінчується ситуація, коли влада занадто довго переконує себе, що те, що відбувається на вулиці, хтось організував і оплатив.
Останні рейтинги, які серйозно вдарили по довірі до президента, — ще один сигнал. І, за інформацією наших джерел, навіть усередині команди Зеленського вже допускають думку, яка ще недавно здалася б неможливою: в якийсь момент президенту доведеться визнати, що конкурувати з новим він уже не зможе.
Хто цей новий? Якої він якості? Чи не виявиться нове прізвище просто новою етикеткою на тій самій системі? Про це доведеться говорити окремо.
Зараз важливіше інше. Сценарій, який влада ще недавно могла розглядати як спосіб продовжити себе, може повернутися як спосіб відповісти на суспільний запит про її зміну. Те, що Зеленський не захотів зробити добровільно два з половиною роки тому — перезавантажити політичну систему та поділитися владою й відповідальністю, — йому, можливо, доведеться зробити вже на зовсім інших умовах.
Наші шляхи з цією владою розійшлися. У точці перетину вимог війни, президента, який вичерпав себе, та суспільного інтересу. Це символічно. Це страшно. Але це вже сталося.
Тепер питання — як розійтися так, щоб Україна вижила й пішла далі.

Служба безпеки України викрила агентурну мережу російського ГРУ, до якої входило 14 осіб. Зловмисники "полювали" за українськими літаками F-16 та Mirage 2000. Зрадникам оголосили підозри.
Про це повідомила пресслужба СБУ, передає Новини.LIVE.
Російська агентурна мережа в Україні
Військова контррозвідка СБУ під особистою координацією очільника Служби Олександра Поклада знешкодила масштабну агентурну мережу ГРУ.
Діяльність 14 фігурантів з різних регіонів дозволяла ворогу готувати та коригувати ракетні удари по авіаційних базах ЗСУ, де базуються винищувачі F-16 та Mirage 2000.
Правоохоронець та фігурант. Фото: СБУ
"Протидія російським спецслужбам, які прагнуть розхитати ситуацію в Україні зсередини, є одним із головних пріоритетів СБУ сьогодні. Ми активно посилюємо контррозвідувальний режим, бо розуміємо: ворог і надалі намагається завдати шкоди оборонному потенціалу нашої держави і дестабілізувати український тил, не маючи знаних успіхів на фронті. Ця реалізація — це черговий приклад нашої системної роботи у цьому напрямку. Кожному, хто погодиться працювати в інтересах РФ, варто усвідомити: СБУ обовʼязково притягне вас до відповідальності", — каже Поклад.
Спочатку росіяни залучили до співпраці львівʼянина, який був адміністратором Telegram-каналу про авіацію. До уваги противника він потрапив, коли публікував у прокремлівських чатах фото бойових літаків ЗСУ.
Отримавши завдання від куратора з РФ, агент залучив "втемну" 13 своїх підписників із різних регіонів України, які мали якісну фотоапаратуру та проживали неподалік військових аеродромів. 
Знімок авіації. Фото: СБУ
Під приводом збору контенту для блогу підписники маскувалися у покинутих будівлях і на місцевості біля авіабаз. Вони фіксували часові інтервали вильотів та посадок літаків, фотографували аеродроми, технічний персонал та екіпажі. Усі знімки завантажувалися в онлайн-сховище, доступ до якого мав куратор із РФ, особу якого вже встановлено.
Крім того, львівський агент "зливав" ворогу графіки вильотів бойових гелікоптерів. Ці дані йому добровільно надавав командир однієї з авіаційних ескадрилей ЗСУ.
Під час обшуків у фігурантів вилучили цифрову фототехніку, смартфони із доказами співпраці з РФ та знімки військових об’єктів.
Обшуки у фігурантів. Фото: СБУ
Техніка зловмисників. Фото: СБУ
Співробітники СБУ також заблокували чотири канали та десять тематичних груп у Telegram, де поширювалася інформація про українську авіацію.
Наразі агенту, його спільнику та командиру ескадрильї повідомлено про підозру у злочинах проти основ національної безпеки.
Тривають розслідування для притягнення до відповідальності всіх учасників мережі.
Як писали Новини.LIVE з посиланням на СБУ, суд призначив 15 років увʼязнення з конфіскацією майна агенту ФСБ, який за завданням російських спецслужб підпалив автомобіль Героя України та готував замах на одного з командирів Сил оборони. 
А мешканка Дніпропетровщини за винагороду передавала росіянам інформацію про місця розташування українських військових. Її розвіддані могли використовувати для наведення ракетних ударів по Павлограду.

Співробітники контррозвідки СБУ викрили і затримали агентурну мережу російських спецслжуб з 14 осіб, які збирали розвіддані про авіаційні бази Сил оборони, де розміщувалися винищувачі F-16 та Mirage 2000.
Про це повідомила пресслужба відомства.
Завербовані спецслужбами рф агенти проживали у різних регіонах країни. За даними СБУ, спочатку представники ГРУ рф завербували мешканця Львова, який адміністрував Telegram-канал, присвячений авіаційній тематиці. Російські спецслужби зацікавилися ним після того, як він публікував у проросійських чатах фотографії українських бойових літаків.
Для виконання завдань куратора агент залучив 13 підписників свого каналу. Ці люди мали професійне фотообладнання та проживали неподалік від об'єктів авіаційної інфраструктури Сил оборони.
Учасники мережі фотографували військові аеродроми, літаки, екіпажі та технічний персонал. Крім того, вони відстежували час зльотів і посадок військової авіації. Формально ці матеріали нібито призначалися для публікації у Telegram-каналі львівського блогера.
Отримані фотографії завантажували до онлайн-сховища, доступ до якого учасники мережі отримали від основного агента. Після цього він передавав матеріали своєму російському куратору. Його особу українські правоохоронці вже встановили.
Окремо агент передавав росіянам інформацію про графіки зльотів і посадок українських бойових гелікоптерів. За даними слідства, ці відомості йому добровільно надавав командир авіаційної ескадрильї ЗСУ.
Крім того, СБУ заблокувала чотири Telegram-канали та десять тематичних груп, через які поширювалися фотографії та інші відомості про авіаційні підрозділи українських військ.
Наразі затриманому агенту, його спільнику та військовослужбовцю повідомили про підозру у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України.
За словами очільника СБУ Олександра Поклада, протидія російським спецслужбам залишається одним із ключових напрямів роботи української контррозвідки. Він наголосив, що Кремль продовжує намагатися послабити оборонний потенціал України та дестабілізувати ситуацію в тилу.
"Ми активно посилюємо контррозвідувальний режим, бо розуміємо: ворог і надалі намагається завдати шкоди оборонному потенціалу нашої держави і дестабілізувати український тил, не маючи знаних успіхів на фронті", - наголосив Поклад.
Як писав "Ми-Україна" раніше, у Дніпрі та Житомирі затримали трьох зрадників, які за гроші верифікували термінали Starlink для окупантів.

Нинішній керівник Головного управління розвідки Олег Іващенко намагається послабити вплив свого попередника Кирила Буданова на роботу ГУР. За даними "Української правди", він уже звільнив із посад багатьох людей, яких пов'язують із Будановим.
Про це йдеться у статті "Української правди" "Несподіване посилення Татарова, монополія Поклада. Нова реальність у світі силовиків".
За інформацією видання, Іващенко "всіляко намагається витісняти" вплив Буданова з воєнної розвідки.
"Іващенко зняв із посад багато людей Кирила", – розповів співрозмовник УП у силових структурах.
Водночас Іващенко, за даними видання, тісно координується з виконувачем обов'язків голови СБУ Олександром Покладом із робочих питань. Один зі співрозмовників УП серед впливових правоохоронців стверджує, що Поклад може повідомляти керівнику ГУР про співробітників розвідки, яких вважає "групою ризику".
"Поклад інформує Іващенка, що хтось зі співробітників ГУР може бути в "групі ризику". Іващенко прислухається і швидко реагує", – зазначив співрозмовник видання.
На цьому тлі, за даними УП, посилюється напруга між Будановим і Покладом. Видання зазначає, що вони й раніше не мали дружніх стосунків.
Співрозмовники "Української правди" на Банковій також розповіли, що Буданов нібито погрожував президенту Володимиру Зеленському звільненням із посади керівника Офісу президента, якщо той внесе до Верховної Ради подання про призначення Поклада головою СБУ.
Водночас, як зазначає УП, Поклад сам вибудовує власну вертикаль у Службі безпеки України та проводить масштабні кадрові зміни. Однак наразі у Верховній Раді немає достатньої кількості голосів для його повноцінного призначення головою СБУ.
Раніше повідомлялося: президент Володимир Зеленський підписав укази про призначення нових начальників у підрозділах контррозвідки Служби безпеки України.
Нагадаємо, керівник ОП Кирило Буданов має особливу довіру серед представників американської розвідки завдяки багаторічній співпраці. У США його розглядають як надійного партнера, що важливо для майбутніх дипломатичних процесів, тим самим він може стати ключовою фігурою у врегулюванні війни. Про це заявили журналіст The Insider Майкл Вайс та колишній співробітник ЦРУ Марк Полімеропулос.      
Читайте також: ГУР очолив Іващенко – президент окреслив пріоритети розвідки
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
Підтримайте "5 канал" на "Патреоні".
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.
 

Керівник ГУР Олег Іващенко проводить кадрові зміни, які мають послабити вплив його попередника Кирила Буданова. Водночас Іващенко тісно координується з виконуючим обов'язки голови СБУ Олександром Покладом. Повний текст новини

Кадрові рішення в розвідці можуть змінити баланс впливу у силовому блоці та загострити протистояння між відомими посадовцями.
Як повідомляє hromadske.ua.
Очільник Головного управління розвідки Олег Іващенко, ймовірно, намагається зменшити вплив свого попередника Кирила Буданова на роботу відомства. Для цього він звільняє або переводить на інші посади співробітників, яких пов’язують із Будановим.
Про це розповіли співрозмовники у силових структурах. За їхніми словами, Іващенко прагне поступово витіснити вплив Буданова на ГУР, після того як той очолив Офіс президента.
Один із джерел стверджує, що новий керівник розвідки вже усунув із посад багатьох людей, які працювали з Кирилом Будановим.
Співпраця Іващенка і Поклада
Водночас Олег Іващенко координує робочі питання з виконувачем обов’язків голови Служби безпеки України Олександром Покладом.
За словами одного з впливових правоохоронців, Поклад може передавати керівнику ГУР інформацію про співробітників розвідки, яких вважає такими, що перебувають у “групі ризику”. Іващенко, за даними співрозмовника, дослухається до цих оцінок і швидко ухвалює кадрові рішення.
На цьому тлі між Кирилом Будановим та Олександром Покладом, за словами співрозмовників, зростає напруження.
Представники влади стверджують, що Буданов нібито погрожував президенту Володимиру Зеленському звільнитися з посади керівника Офісу президента, якщо глава держави внесе до Верховної Ради подання про призначення Поклада головою СБУ.
Кадрові зміни у СБУ
Олександр Поклад також проводить масштабні перестановки у Службі безпеки України. Нових керівників призначили в управліннях СБУ у восьми областях, а також в Автономній Республіці Крим.
Один зі співрозмовників описав Поклада як професійного оперативника, який готовий використовувати різні способи для виконання доручень президента, зокрема й ті, що можуть виходити за межі закону. Водночас цю характеристику протиставляють підходу Іващенка, якого джерело називає обережнішим і схильним діяти в законних рамках.
Коли Іващенко очолив ГУР
Олег Іващенко змінив Кирила Буданова на посаді начальника Головного управління розвідки у січні 2026 року.
До цього Іващенко очолював Службу зовнішньої розвідки. Раніше він був першим заступником начальника ГУР МО та помічником головнокомандувача Збройних сил України.
Схожі новини для вас:
Начальник ГУР Олег Іващенко та заступник Вадим Скібіцький поінформували ПАРЄ про плани Росії щодо нарощування військового потенціалу та важливість підтримки України для безпеки Європи.
Кирило Буданов повідомив про інтенсифікацію перемовного процесу на всіх рівнях після зустрічі у Білому домі; Зеленський провів закриту зустріч із Дональдом Трампом.
ГУР підтвердило ураження Ільського нафтопереробного заводу в Краснодарському краї Росії під час нічної deepstrike-операції. На підприємстві спалахнула пожежа.
The post Іващенко, ймовірно, послаблює вплив Буданова у ГУР на тлі напруження з Покладом first appeared on Межа. Новини України..

За лаштунками СБУ формується нова система впливу: регіональні призначення вже відбулися, а головна інтрига тепер залежить від парламенту.
Як повідомляє pravda.com.ua.
Виконувач обов’язків голови СБУ Олександр Поклад розпочав масштабні кадрові зміни у Службі безпеки України та формує власну управлінську вертикаль. Водночас у Верховній Раді наразі не вистачає голосів для його повноцінного призначення очільником СБУ.
Кадрові зміни в регіональних управліннях СБУ
Менш ніж за місяць після призначення Олександра Поклада виконувачем обов’язків голови СБУ нових керівників отримали управління Служби у восьми областях і Автономній Республіці Крим.
Центр спеціальних операцій “Альфа” очолив бригадний генерал Олег Федорів. Найближчим часом кадрові перестановки можуть відбутися і в центральному управлінні СБУ. Зокрема, можуть змінити керівників Департаменту господарського забезпечення та Департаменту оперативного документування.
Хто входить до команди Поклада
Серед чотирьох заступників голови СБУ співрозмовники у силових структурах називають “людьми Поклада” Андрія Тупікова та Ярослава Мережка.
Андрій Тупіков за часів Василя Малюка очолював Департамент контррозвідки СБУ. Нині він координує кілька напрямів роботи, зокрема господарське забезпечення Служби та санкційну діяльність.
Ярослав Мережко раніше керував одним із управлінь контррозвідувального департаменту. Тепер до сфери його відповідальності належать військова контррозвідка та захист об’єктів критичної інфраструктури.
Єдиним протеже Хмари серед заступників голови СБУ називають Дениса Килимника. Він очолює Антитерористичний центр при СБУ та координує далекобійні операції “Альфи”.
Поклад і Хмара: різні підходи до роботи
Ще у січні-лютому впливові правоохоронці прогнозували, що Олександр Поклад має більше шансів очолити СБУ на постійній основі.
Поклад – професійний оперативник. Він готовий використовувати будь-які методи, щоб виконати доручення президента – як законні, так і не зовсім легальні методи “досягнення цілей”. Хмара обережніший. Він намагається діяти лише в межах закону.
– джерело у силових органах
Інший співрозмовник серед правоохоронців стверджує, що президент Володимир Зеленський безпосередньо ставив Покладу окремі завдання, про частину яких Євгеній Хмара нібито не знав.
Все дуже прогнозовано. Олександр Валентинович будує свою вертикаль і випалює осередки спротиву.
– співрозмовник у керівництві силового блоку
Чи вистачить голосів для призначення
Попри активне посилення позицій у СБУ, у парламенті Олександра Поклада вважають “непрохідним” кандидатом. Станом на зараз необхідних голосів для його призначення головою Служби безпеки немає.
Також залишається невідомим, чи зможе керівництво “Слуги народу” забезпечити підтримку щонайменше 226 депутатів.
Що передувало кадровим змінам
4 серпня Володимир Зеленський заявив, що погодив нові операції Служби безпеки України. Водночас він не уточнив результатів оголошеної 25 червня 40-денної операції, яка мала спонукати Росію до завершення війни.
16 липня джерела у команді президента повідомили, що перший заступник голови СБУ Олександр Поклад тимчасово очолить Службу замість Євгенія Хмари. Раніше Зеленський заявляв, що запропонує парламенту призначити Хмару міністром оборони.
Кабінет міністрів призначив Євгенія Хмару тимчасовим виконувачем обов’язків міністра оборони, а Андрія Сибігу – тимчасовим виконувачем обов’язків міністра закордонних справ.
Того ж дня очільник Міноборони Михайло Федоров розповів, що президент не погодився на зміну головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського. За його словами, пропозиції та ініціативи Міністерства оборони щодо покращення роботи війська зустрічали спротив.
17 липня Володимир Зеленський офіційно призначив Олександра Поклада тимчасовим виконувачем обов’язків голови СБУ. Відтоді він почав активно оновлювати керівний склад Служби, однак питання його постійного призначення залишається невирішеним.
Читайте також:
Володимир Зеленський погодив нові операції СБУ проти російської агресії та підтримав подальше очищення відомства від осіб, які діють у власних інтересах.
Президент Зеленський доручив очищення СБУ від осіб, які не захищають інтереси України, з уже проведеними затриманнями.
У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №15459 про обов’язкову безперервну відеофіксацію дій представників ТЦК під час мобілізаційних заходів.
The post Поклад перебудовує СБУ, але парламент не має голосів для його призначення first appeared on Межа. Новини України..

Виконувач обов’язків голови СБУ Олександр Поклад почав вибудовувати власну вертикаль у відомстві, здійснюючи масштабні кадрові перестановки, однак у Верховній Раді наразі немає голосів для його повноцінного призначення керівником СБУ, повідомляє УП.

Нові операції Служби безпеки України проти російської агресії вже погоджені.
Президент Володимир Зеленський четвертого серпня заявив про нові заходи в межах протидії окупаційним силам Росії та доручив продовжити "очищення" внутрішньої структури СБУ від людей, які працюють лише на власні інтереси.
Про це глава держави зазначив у повідомленні в Telegram.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На командира "Хартії" був замах: що відомо
Президент заслухав доповідь т.в.о. голови СБУ Олександра Поклада і зазначив, що служба демонструє "хороші результати" у своїй роботі.
За словами Зеленського, Поклад доповів йому про пріоритетні напрями діяльності відомства на серпень 2024 року.
Президент погодив з виконувачем обов'язків керівника СБУ нові операції, спрямовані на протидію російській агресії.
Також зазначив про подальші кроки щодо "очищення" внутрішньої структури Служби від працівників, які, за словами Зеленського, "працюють на себе, а не на Україну".
Військова контррозвідка Служби безпеки України викрила викрила у лавах ЗСУ агента російської воєнної розвідки. Колаборант наводив ракетно-дронові удари ворога по об'єктах на Полтавщині. Пріоритетною ціллю для коригувальника ворог визначив місцеві автозаправні станції. Також фігурант мав розвідати інформацію про пункти базування та передислокацію Сил оборони в центральному регіоні України, повідомила СБУ.

Про це президент повідомив у щоденному відеозверненні."Була доповідь СБУ, погодив Служби безпеки України нові операції. Сьогодні Олександр Поклад доповів, що зроблено за липень. Визначили пріоритети на серпень", — розповів Зеленський, подякувавши СБУ за сильні позиції.За його словами, вже є звіт Міністерства оборони про ураження росіян за липень на фронті. "Саме Альфа Служби безпеки України топ-1 по ураженнях. Найбільше вдалося. Просто молодці", — заявив президент.Загалом, за словами Зеленського, за липень на фронті всіма підрозділами України було вбито і поранено 30 272 військових РФ — і йдеться саме про ліквідованих і важко поранених, зафіксованих безпілотниками. "І це тільки те, що має чітке відеопідтвердження. Тобто тенденція на фронті незмінна. Росіяни щомісяця втрачають близько 30 тис. військових", — зазначив президент, додавши, що в українській армії і всіх підрозділах СБУ дронів стане ще більше.Наостанок Зеленський подякував партнерам, які допомагають Україні ракетами для протиповітряної оборони, назвавши це першим пріоритетом: "Важливо, що партнери чули Україну, знали, що кожен пакет для нашої протиповітряної оборони реально захищає життя людей".Нагадаємо, ще на початку липня СБУ повідомляла, що спецпризначенці "Альфи" за перше півріччя 2026 року знешкодили понад 50 тис. окупантів, і ця цифра щодня зростає — лише за один тиждень тоді "відмінусували" ще майже 1300 загарбників.СБУ підбила підсумки 40-денної операції впливу на державу-агресора: понад 100 уражених стратегічних об'єктів у тилу ворога і понад 21 тис. цілей на фронті — від стратегічного бомбардувальника до нафтопереробних заводів і суден "тіньового флоту".

У липні підрозділи Сил оборони знищили та важко поранили за допомогою безпілотників 30 272 російських військовослужбовців.
Про це повідомив президент Володимир Зеленський, пише Рубрика.
За словами глави української держави, найбільше влучань зафіксували бійці спецпідрозділу «Альфа». Крім того, заступник голови СБУ Олександр Поклад доповів про результати роботи за липень, ключові пріоритети та погоджені нові операції СБУ на серпень.
«Саме "Альфа" Служби безпеки України — топ-1 по ураженнях. Найбільше вдалося. Просто молодці! І загалом за цей липень на фронті всіма нашими підрозділами було знищено 30 272 росіянина саме безпілотниками. Це ліквідовані й важкопоранені. І це тільки те, що має чітке відеопідтвердження», — наголосив Зеленський.
Президент зазначив, що загальна тенденція на фронті залишається незмінною: російська армія щомісяця втрачає близько 30 тисяч військових. Він також анонсував подальше нарощування постачань безпілотників для українських захисників.
Водночас що за даними Міністерства оборони України, у липні 2026 року армія рф посилила повітряний терор уздовж лінії бойового зіткнення. Також минулий місяць відзначився високою інтенсивністю бойових дій.
В оборонному відомстві наголошують: у липні на фронті зберігалась висока інтенсивність бойових дій. За інформацією Генштабу ЗСУ, минулого місяця було зафіксовано 7 922 бойових зіткнення. Тобто в середньому щодоби відбувалося понад 250 боїв. Для порівняння, у червні було зафіксовано 7 316 бойових зіткнень.
Крім того, у липні ворог здійснив майже  97 000 обстрілів, зокрема понад 1 300 – з РСЗВ, застосував понад 8 300 авіаційних бомб, оснащених універсальними модулями планування і корекції. Це найбільша кількість за весь час.
↓Читайте також





Зеленський заявив, що у 2027 році українські безпілотники зможуть долати до 10 тисяч км







У ЗСУ розповіли про нові системи протидії дронам та розробку лазерної зброї







Український дрон "Лютий" із ракетним озброєнням уперше представили на виставці у Британії



The post Зеленський: тенденція втрат рф залишається незмінною – у липні безпілотники уразили понад 30 тисяч російських військових appeared first on Рубрика.

Фото: Офіс Президента

Липневий звіт показав масштаб роботи дронів на фронті — та нові операції СБУ можуть змінити ситуацію в російському тилу.
Про це повідомляє YouTube на своєму каналі.
У липні сили оборони України здебільшого діяли за допомогою безпілотників, знищивши значні сили ворога. За словами керівництва, втрати противника перевищили 30 тисяч осіб особового складу російської армії, зокрема 30 тисяч 272 росіянина.
Президент України Володимир Зеленський під час вечірнього звернення повідомив, що сьогодні заслухав доповідь СБУ та погодив узгоджені нові операції.
Олександр Поклад доповів, що зроблено за липень. Визначили пріоритети на серпень. Вдячний СБУ за сильні позиції. Сьогодні є вже звіт Міністерства оборони по ураженню росіян за липень на фронті. Саме Альфа Служби безпеки України топ-1 по ураженнях. Найбільше вдалося. Просто молодці! І загалом за цей липень на фронті всіма нашими підрозділами було знищено 30 тисяч 272 росіянина саме безпілотниками. Це ліквідовані й важкопоранені. І це тільки те, що має чітке відеопідтвердження
– Володимир Зеленський
Глава держави підкреслив, що тенденція на фронті незмінна: росіяни щомісяця зазнають значних втрат близько 30 тисяч військових.
За даними СБУ, протягом 40-денного періоду операцій щодо впливу на РФ було знищено понад 100 стратегічних об’єктів у російському тилу та на тимчасово окупованих територіях, а також більш як 21 тисячу цілей на фронті.
Глава держави запевнив: у нашій армії та всіх підрозділах Сил оборони й безпеки України буде ще більше дронів.
У липні оборонні сили продемонстрували високу ефективність і продовжать зміцнювати оборонний потенціал країни.
Інші новини, які можуть вас зацікавити:
Речник Нацгвардії Руслан Музичук розповів про тактику російських військ у літній кампанії, накопичення сил для проривів і знищення бронетехніки під Шаховим.
Оприлюднені Генштабом дані про людські та технічні втрати Росії станом на ранок 3 серпня, з деталізацією танків, артилерії, БпЛА та автотранспорту.
Володимир Зеленський підписав указ про нагородження 419 захисників України, з яких 206 – посмертно. Державні нагороди також отримали медики та інші громадяни.
The post Зеленський заявив, що українські дрони знищили 30 272 росіян у липні first appeared on Межа. Новини України..