Search trend "Майя Санду"

Про це пише Rеutеrs. Президентка Молдови Майя Санду підкреслила, що майбутнє країни в Європейському Союзі безпосередньо залежить від вибору громадян на парламентських виборах, які заплановані на вересень. Цю інформацію повідомили міжнародні новинні агентства. Після історичного саміту ЄС і Молдови, що відбувся в Кишиневі, Санду акцентувала увагу на важливості збереження більшості в парламенті для її Партії […] Тhе роst Майя Санду про вибори в Молдові та європейське майбутнє fіrst арреаrеd оn Межа. Новини України..

Президентка Молдови Майя Санду закликала громадян зробити проєвропейський вибір на вересневих виборах, від яких залежить курс країни до вступу в ЄС до 2030 року

Про нову загрозу з боку Придністров’я майже одночасно попередили прем’єр-міністр Молдови Дорін Речан і президент України Володимир Зеленський. Це сигнал не тільки для регіону, а й для всієї Європи: Москва знову грає за знайомим сценарієм, але намагається діяти швидше і підступніше.План Кремля зрозумілий. Спочатку — виграти парламентські вибори в Молдові. Потім руками нового проросійського уряду відкрити шлях для перекидання російських військ у Придністров’я. А далі — створення плацдарму для можливого удару по півдню України, передусім по Одесі.Звучить абсурдно? Але ми вже бачили, як "абсурдні" плани Кремля ставали реальністю — від захоплення Криму до повномасштабної війни проти України.Придністров’я насправді є давньою прелюдією російського імперіалізму. Саме тут ще наприкінці 1980-х Москва вперше протестувала сценарій дестабілізації під виглядом "захисту російськомовного населення".І хоча Радянський Союз уже доживав останні роки, Горбачов і Єльцин почали процес розчленування Молдови, який триває й досі. Інструментом стала присутність радянського, а згодом російського військового контингенту в Тирасполі — "столиці" так званої Придністровської Молдавської Республіки.Протягом багатьох років ми неправильно визначали цю реальність — говорили про "сепаратистський регіон", хоча насправді йдеться про окуповану територію. Таку саму, як сьогодні Мелітополь чи Бердянськ. Просто тоді світ не був готовий називати речі своїми іменами.Чому Росія, яка втратила мільйон убитими та пораненими в Україні, продовжує триматися за клаптик землі біля Дністра? Бо це частина довгострокового плану — мати важіль впливу на регіон. Навіть у слабкому стані російський контингент у Придністров’ї змушує Україну тримати там частину сил, що відволікає ресурси від інших ділянок фронту.І ось прем’єр Молдови заявляє: Кремль хоче перекинути до 10 тисяч російських військових у регіон. Це в сім разів більше, ніж є зараз. Проблема лише в одному — як перекинути? Придністров’я замкнене між Україною та Молдовою. Але історія показує: навіть після анексії Криму російські військові пересувалися через Кишинів звичайними рейсами. І це можливо, якщо до влади повернуться проросійські сили.Восени 2025 року в Молдові — парламентські вибори. І Кремль готується до "спецоперації" з електорального перевороту. Цього разу — під виглядом мирної "революції в джинсах". Гібридне Придністров’я — стара гаряча точка, яка знову загоряється? й сценарій передбачає використання цивільних агентів впливу, які прибудуть у Кишинів "під прикриттям".Кремль уже призначив куратора — Сергія Кирієнка, досвідченого технократа, який спеціалізується на соціальній інженерії. Саме він стоїть за багатьма російськими інформаційними й політичними кампаніями в Україні, Грузії, Молдові.Дехто запитує: чому Україна просто не розв'яже питання Придністров’я військовим шляхом? Відповідь проста: ми — не Росія. Ми діємо за міжнародним правом. І введення українських військ можливе лише на запрошення молдовської влади. Майя Санду поки що не робила такого запиту. Причини — як тактичні, так і стратегічні. І це її право як лідерки суверенної держави.Замість силових рішень Україна має сконцентруватися на іншому: забезпеченні вільних і чесних виборів у Молдові. Бо саме на це буде спрямована нова атака Росії. Кремль уже витрачає на підтримку своїх кандидатів сотні мільйонів доларів. І це лише початок.Що можемо зробити? Багато чого. І частина цього вже відбувається. Молдовська влада запускає контркампанії, Україна та Румунія — тримають периметр. Але потрібно більше. По-перше, створити Європейський центр протидії виборчому втручанню. По-друге, активізувати стратегічний трикутник: “Україна — Молдова — Румунія”. І по-третє — говорити вголос, називати речі своїми іменами.Бо Придністров’я — це лакмусовий папір для майбутнього Європи. Якщо Росії вдасться закріпитись там — завтра ми захищатимемо не тільки Одесу, а й Бухарест.Україна, Молдова, Румунія — три країни, які зараз тримають рубежі демократії. І мають перемогти не тільки на фронті, а й на виборчих дільницях, в інформаційному просторі та в серцях людей, які не хочуть повернення імперій.Джерело:  

Детальніше дивіться на офіційному сайті Президента України 11 червня 2025 року в Одесі пройшов саміт “Україна – Південно-Східна Європа”, в якому взяли участь президент України Володимир Зеленський, заступник міністра закордонних справ Андрій Сибіга та представники країн Балканського регіону. Серед учасників були президенти Румунії Нікушор Дан, Сербії Александар Вучич, Молдови Майя Санду, а також прем’єр-міністри Болгарії, […] Тhе роst Саміт Україна – Південно-Східна Європа 2025: підтримка та співпраця fіrst арреаrеd оn Межа. Новини України..

The "Come Back Alive" Foundation is close to the Ukrainian military. The front line of the Russian-Ukrainian war is not only the front. It is where the war for Ukraine is going on. In hospitals, in warehouses, landfills, in mass media, in offices. We supply and repair equipment, train soldiers and officers, help transform the Armed Forces, provide first-hand accounts of war and stem the flow of propaganda and disinformation. Provides the Ukrainian army with the most important tactical advantage.

18 травня в Румунії відбувся другий тур виборів президента. Мер Бухареста і водночас проєвропейський політик Нікушор Дан стане новим главою держави, повідомив офіційний сайт ЦВК Румунії. Після підрахунку майже 100% протоколів Дан отримує 54,03% голосів, а його конкурент - 45,27% голосів. Явка виборців становила 64,72%. Це на 11% більше, ніж було в першому турі. Загалом у другому турі проголосували 9,99 млн виборців усередині Румунії, і ще 1,64 млн за кордоном (діаспора). Джордже Сіміон, лідер проросійського "Альянсу за єдність румунів", визнав перемогу Нікушора Дана. Сіміон подякував своїм 5 млн прихильникам, закликавши їх продовжувати боротьбу. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Україна має відшкодувати Румунії витрати на Раtrіоt і підтримку в війні - Сіміон Президент Молдови Майя Санду вже привітала Нікушора Дана з перемогою на виборах. "Разом ми зміцнимо міцні мости між двома берегами Прута і захистимо європейський шлях, мир і демократію", - написала вона. Також румунського політика привітав президент України Володимир Зеленський. Він висловив, що Румунія буде надійним партнером нашої країни. "Для України - як сусіда і друга - важливо мати надійного партнера в особі Румунії. І ми впевнені, що саме так і буде. Працюючи разом, ми можемо зміцнити і наші країни, і нашу Європу. Ми завжди з великою повагою ставитимемося до Румунії та її народу, особливо з огляду на підтримку, яку ми отримали в найважчий період нашої історії", - ідеться в повідомленні. Румуни завжди можуть розраховувати на допомогу України як доброго сусіда і партнера. Зі свого боку він очікує на подальший розвиток партнерства заради блага обох держав. "Ми здатні подолати будь-які виклики, якщо будемо єдині та сильні. Розраховую на подальший розвиток стратегічного партнерства між нашими дружніми державами заради їхньої стабільності, безпеки та добробуту", - резюмував президент України. В першому турі президентських виборів у Румунії виграв лідер ультраправих Джордже Сіміон з великим відривом. Джордже Сіміону Україна та Молдова заборонили в'їзд через загрозу нацбезпеці. Сіміон сказав, чому виступає проти передачі зброї Україні. Політик вважає, що така допомога шкодить інтересам низки країн. За його словами, від постачання озброєнь не виграє ані Румунія, ані Німеччина, Франція чи Польща.

Президентка Молдова Майя Санду 15 квітня зустрілася в Кишиневі з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте, який перебував в країні транзитом.

Президентка Молдови Майя Санду висловила сподівання, що після виборів Кишинів і Бухарест збережуть тісне партнерство, та заявила, що не хоче, аби румунські політики діяли під впливом Росії та отримували вказівки від Москви.

Президентка Молдови Майя Санду сподівається зберегти тісні відносини з Румунією після майбутніх виборів.

Президентка Молдови Майя Санду відреагувала на нічний заліт російських дронів на територію країни, і заявила, що цей інцидент становить серйозну загрозу національній безпеці країни.

28 січня 2025 року у Львові міністр закордонних справ Андрій Сибіга і міністр культури Андрій Точицький зустрілися з очільником МЗС Іспанії Хосе Мануелем Альбаресом. Формально він був на відкритті першого в Україні культурного хабу ЮНЕСКО. Про справжню мету іспанський гість написав у соцмережі Х: "Ми маємо зробити цей рік роком миру. Справедливого миру, котрий гарантує суверенітет і свободу українського народу". Ще одна зона напруги Візит Альбареса проходив на тлі занепокоєння півночі Європі через власну безпеку. Зокрема, про це заявила прем'єрка Данії Метте Фредеріксен на зустрічі з канцлером ФРН Олафом Шольцем: "Ми бачимо російські гібридні атаки у Європі, у Балтійському морі. Нам потрібна сильніша й рішучіша Європа". Нині Фредеріксен здійснює турне столицями Європи щоби посилити безпеку ще одного регіону - Арктичного (через Гренландію і Росію). Данія раніше оголосила про суттєве збільшення інвестицій в оборону. Постає питання - чи впорається Європа з двома "гарячими точками"? Нові формати гарантій безпеки Не виключено, що про це говорили 27 січня на заходах з нагоди 80-ї річниці визволення концтабору "Аушвіц" у Польщі. Президент Франції Емманюель Макрон обговорив із президентом України Володимиром Зеленським розширення форматів гарантій безпеки. Якими є ці "розширені формати", наразі невідомо. Нагадаємо, що раніше Макрон пропонував французьких вояків до участі у миротворчому контингенті. Імовірно, що темою бесіди також була реакція Росії на продовження європейських санкцій. Росія вже хоче "нарізати пиріг" Офіційно речник Путіна Дмитро Пєсков заявив, що санкції не вплинуть на російську економіку. Натомість директор Служби зовнішньої розвідки Росії Сергій Наришкін натякнув на обговорення поділу України. Він запропонував "Російській історичній спільноті" залучити іноземних фахівців для обговорення історичних підстав для претензій на українські землі. "Спробуємо запросити істориків із Польщі, з Угорщини, зі Словаччини", - зазначив Наришкін у відповідь на запитання, чи можуть різні країни поділити Україну. Теоретично, росіяни здатні знайти фахівців, котрі погодяться обговорювати історичну обґрунтованість російських зазіхань на українські території. Оскільки Наришкін згадав про європейські країни, є підстави припускати, що готується ґрунт для політичних торгів щодо Криму і чотирьох українських регіонів в обмін на протекторат чи інші форми впливу згаданих держав на окремі регіони нашої країни. Куди дивляться США Відтак стає зрозумілішою заява головної євродипломатки Каї Каллас про зростання потреб України у боєприпасах і засобах ППО, а також в іншій безпековій підтримці. Але якщо європейські політики допускають пряме зіткнення з Росією в Арктиці (опосередковано про це свідчить гостра реакція на інциденти у Балтійському морі), стає зрозумілим і тур данської прем'єрки, і збільшення "стелі" відрахувань на оборону для країн НАТО. Якщо йдеться про Альянс - це вже питання і до США. Офіційний Вашингтон не заявив нічого принципово нового по українському питанню. Водночас новий держсекретар Марко Рубіо 28 січня розмовляв із міністром закордонних справ Великої Британії Девідом Леммі про Україну. Рубіо, судячи з офіційного повідомлення, розглядає війну Росії в Україні в одному ряду з конфліктом на Близькому Сході та "згубному упливі Китаю". Він наголосив на глибоких особливих відносинах між США і Великою Британією, зокрема, у вирішенні вищезазначених конфліктів. Тези розмови можуть свідчити про намір Вашингтону зробити Лондон своїм опорним пунктом у Європі (поза ЄС) на підставі спільних інтересів. Індія може стати активнішою Водночас президент США Дональд Трамп зробив цікавий хід - поспілкувався з прем'єром Індії Нарендрою Моді. "Усі теми були обговорені", - пояснив він, але не уточнив, які саме. Натомість анонсував приїзд індійського прем'єра до Вашингтона у лютому. Скоріш, поміж "усіх тем" була й Україна. Нарендра Моді у 2024 році відвідував Київ і пропонував посередницькі послуги у врегулюванні конфлікту. Індія розглядається як противага Китаю на Глобальному Півдні, проте Трамп продемонстрував, що готовий взаємодіяти з обома країнами: від 20 січня встиг поспілкуватися і з Сі, і з Моді. У проміжному підсумку, насичена політичними заявами і консультаціями перша половина тижня не принесла Україні конкретних результатів. Опосередковано про це свідчить зауваження Володимира Зеленського в інтерв'ю італійському виданню про те, що не треба було Києву відмовлятися від ядерної зброї у 1991 році. Отже, він натякнув, що на момент спілкування з італійськими журналістами він не почув від партнерів таких варіантів гарантій безпеки, які б були надійнішими за ядерку. Тим часом видно роздратування і в деяких європейських та американських політичних колах. Євросоюз пролонгував санкції проти РФ, але Єврокомісія заявила, що продовжить переговори з Україною про постачання газу Європі із залученням Словаччини й Угорщини. Вірогідно, газової теми торкнулася і президентка Молдови Майя Санду під час зустрічі у Києві 28 січня з головою Верховної Ради України. Натомість видання Роlіtісо стверджує, що офіційний Київ розраховує на те, що Путін зірве переговори і Трампу доведеться надати Україні велику військову допомогу.

Майя Санду сьогодні під час візиту зустрінеться з Володимиром Зеленським та іншими чиновниками у Києві.

Майя Санду сьогодні зустрінеться з Володимиром Зеленським

Майя Санду каже, що лідер ПМР Красносельський полетів у Москву домовлятися за газ

Президентка Молдови Майя Санду в четвер, 5 грудня, вирушила до Румунії, щоб висловити підтримку проєвропейській кандидатці в президенти Елені Ласконі.

Прем’єр-міністр Молдови Дорін Речан оголосив надзвичайний стан в енергетичному секторі. Водночас звільнили міністра енергетики Віктора Парлікова. Про це повідомляє NеwsМаkеr та телеканал ТV8. Відставка міністра енергетики Віктора Парлікова пояснюється управлінськими помилками, які призвели до критичної ситуації в енергосистемі країни. Зазначається, що президентка Молдови Майя Санду вже підписала відповідний указ про звільнення міністра енергетики Віктора Парлікова.... Запис Надзвичайний стан в енергетиці Молдови: що відомо спершу з'явиться на Громадське радіо.

Президентка Молдови Майя Санду відреагувала на нещодавні випадки падіння російських дронів на території країни.

Президент Майя Санду в понеділок, 11 листопада, повідомила, що виявлені на території її країни дрони «не становлять небезпеки для громадян».

На президентських виборах у США переміг республіканець Дональд Трамп, а в Молдові - Майя Санду. У Німеччині урядова криза, а Росія масовано обстрілює Україну. Головні новини тижня

Центральна виборча комісія Молдови офіційно визнала вибори такими, що відбулися. Чинний президент республіки Мая Санду перемогла у другому турі виборів. Вона оголошена обраним президентом Молдови, повідомив Центрвиборчком республіки. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Проросійський кандидат Стояногло визнав поразку у Молдові Згідно з протоколом підсумкових результатів президентських виборів від 3 листопада, затвердженим ЦВК, з 1 680 569 голосів 930 139 отримала саме Майя Санду як кандидатка Партії дії та солідарності. 750 430 голосів було віддано за кандидата від Соціалістичної партії Молдови, колишнього генпрокурора Олександра Стояногло. За даними ЦВК, на виборчі дільниці з'явилося 1 699 945 виборців. Це 54,31% від загальної кількості громадян, зареєстрованих у країні у якості виборців. Тепер затверджені у ЦВК звіти про результати, організацію та проведення виборів президента 20 жовтня та 3 листопада передає на розгляд Конституційного суду. Останній має 10 днів, аби розглянути документи та прийняти рішення про підтвердження результатів виборів. У Молдові лише Конституційний суд може визнати чинність мандата президента. Центральна виборча комісія Молдови підрахувала усі голоси на президентських виборах. У другому турі перемогла чинна президентка Мая Санду. За Санду проголосували майже 930 тис. виборців. Це 55,33% тих, хто взяв участь у голосуванні.