Search trend "макрон"

Відтоді, як Емманюель Макрон заповзявся активно допомагати Україні та почав публічно розмірковувати, чи не відправити до нас французьких військових інструкторів, Москва суттєво посилила свій дезінформаційний тиск на Францію. Тактика цих віртуальних атак стає дедалі складнішою. Російські фейки «базуються на дуже різноманітному контенті, зокрема й на фото- та відеомонтажах», уточнює французьке радіо FrаnсеІnfо. Останнім часом особливо […]

Під час офіційного візиту президента Бразилії до Франції Еммануель Макрон опублікував спільне селфі з Луїсом Лулою да Сілвою та їхніми дружинами

Після того, як Путін сказав, що має намір помститися за "Павутину" і закликав Пхеньян до виконання союзницького договору, до Північної Кореї терміново вирушив секретар російського радбезу. Однак і Кім Чен Ин має питання до Путіна. Секретар російського Радбезу Сергій Шойгу був у Пхеньяні трохи більше двох місяців тому. А 4 червня за доручення Путіна поїхав туди знову щоб "обговорити реалізацію Договору про всеохоплююче стратегічне партнерство". За неофіційною версією - говорити про збройну підтримку на випадок глобальної війни. Це підтверджували повідомлення північнокорейських джерел: Шойгу та Кім Чен Ин "обмінялися поглядами на розвиток ситуації в Україні". Якщо росіянам знадобилося знову перепитувати, чи з ними і надалі КНДР, то не виключено, що у Кремлі сумніваються у дружбі товариша Кіма. "Товариш запевнив" Та видимих підстав для сумнівів не було. У Пхеньяні Шойгу зустріли тепло і з посмішками. Кім Чен Ин прийняв його у своєму робочому кабінеті у штаб-квартирі Трудової партії, куди не те що фотографів, а гостей роками не допускали. Вже за кілька годин у мережі було безліч їхніх світлин. "Товариш Кім Чен Ин запевнив, що і надалі буде безумовно підтримувати позицію та зовнішню політику РФ у всіх серйозних міжнародних політичних питаннях, насамперед навколо України", - повідомила Центральна телеграфна агенція Кореї (ЦТАК). Дасть чи не дасть? Сергій Шойгу подякував Кім Чен Ину за "героїзм" північнокорейських військових під час "звільнення" Курської області. Можна припустити, що цей гінець Путіна сподівався на участь північних корейців і в інших боях так званої "СВО". Товариш Кім висловив упевненість, що "РФ і надалі домагатиметься перемог". Чи означає це, що КНДР не дасть вояків для бойових дій на українській території чи на територіях інших країн? Досі формально участь бійців Кіма обмежувалася російською територією - Курською областю. Проте Південна Корея, США та Україна офіційно це спростовували. Схоже, і 4 червня лідер КНДР не був готовий воювати поза межами РФ проти гіпотетичного НАТО. Страх "Павутини" Шойгу і Кім могли обговорити як подальшу військову підтримку, так і масштабне розгортання військ, припускає професор Університету Кьоннам Лім Иль Чхоль. Під час візиту 4 червня актуальною була "спільна відповідь на атаки українських БПЛА, які Росія розглядає як "нову загрозу", вважає він. Повернення Шойгу до Пхеньяна за 70 діб після останнього візиту свідчить що виникла нагальна потреба у координації безпеки. Утім, якщо запалає Корейський півострів, допомога знадобиться вже самому Кіму. "А то НАТО прийде&hеllір;" Кілька днів тому у виступі на міжнародному безпековому форумі у Сингапурі "Діалог Шангрі-Ла" президент Франції Емманюель Макрон заявив: якщо Китай не хоче втягнення НАТО у справи Південно-Східної Азії, йому доведеться застерегти Пхеньян від перебування своїх військових "на європейському ґрунті". Тобто і від бойових дій на боці Росії у війні проти України поза межами РФ. У КНДР аналітик Чхве Джу Хьон відреагував: "Якщо Макрон думає, що зможе приховати агресивні та злі наміри НАТО захопити Азіатсько-Тихоокеанський регіон (АТР), оскаржуючи співробітництво КНДР та РФ, він помиляється". Кім розглядає альянс із РФ як противагу посиленню НАТО в АТР. Коментар опубліковано ЦТАК, тому це майже офіційна позиція уряду країни. Медіа КНДР припускають, що і сам візит задуманий на противагу міцніючому альянсу "США - Південна Корея". Лі для Кіма з Півдня Якраз коли Шойгу був у Пхеньяні, новообраний президент Південної Кореї Лі Чже Мьон пообіцяв стримувати Північну Корею і відновити з КНДР діалог "заради міцного миру на Корейському півострові". Попередник Лі, президент Юн Сок Йоль, стверджував, що уряд, сформований на той момент опозиційною "Демократичною партією", діє на руку Північній Кореї, блокуючи ініціативи президента-консерватора. Прикметно, що у Пхеньяні надзвичайно оперативно повідомили про перемогу Лі. Це може свідчити про те, що його добре сприйняли. Воювати, та не дратувати Якщо новий південнокорейський президент спробує порозумітися з Кімом, для офіційного Пхеньяна буде важливо не дратувати Білий дім участю у війні РФ проти України. Водночас Кім хоче мати надійну збройну підтримку з боку РФ. Однак з огляду на перемогу Лі очільник КНДР, схоже, надає перевагу економічній співпраці. Пресслужба російського радбезу повідомила: Сергій Шойгу та Кім Чен Ин обговорили перспективи відновлення Курської області за участі робітників з КНДР. За повідомленнями західних джерел, понад 8 тисяч північнокорейських працівників уже трудяться у Росії. Можливо, частина з них не легально. Про її існування "чоргої мережі" між РФ та КНДР (фінансові операції та постачання зброї і товарів подвійного призначення) зазначено у звіті Групи моніторингу багатосторонніх санкцій. З огляду на спроби Кім Чен Ина налагодити відносини з Китаєм, не виключено, що саме цю "чорну мережу" готують на випадок більш жорстких антиросійських санкцій. Назовні тема могла вийти як "відновлення Курської області". На словах і на ділі Визначення США основною загрозою змусило Китай змінювати позиції офіційного Пекіна по Україні, і це турбує Росію. Навряд чи КНР погодиться надалі підтримувати ВПК РФ, якщо Трамп і Сі дійдуть проміжної згоди. У випадку розгортання сил стримування НАТО у Балтійському, Середземному та у Чорному морях Москва може постати перед перспективою часткової морської блокади. А якраз "тіньовий флот" Путіна є одним із маршрутів поставок зброї. Договір з Іраном - ще одним партнером Росії у війні проти нашої країни - перетворюється на марні папірці у разі укладення ядерної угоди Тегерана з Вашингтоном. Таким чином розраховувати у подальшій війні Росія може лише на КНДР. І, схоже, Кім прагне взяти максимум із ситуації, котра складається на його користь.

Президент Франції вважає, що прості рішення — найкращий орієнтир і нагадує: Росія — агресор, Україна — жертва

Президент Франції Еммануель Макрон під час спільної пресконференції з президентом Бразилії Лулою да Сілвою закликав свого колегу не ставитись до російської та української воюючих сторін однаково.

Президент Франції Еммануель Макрон заявив, що Бразилія та Китай мають відіграти ключову роль у тиску на президента РФ Володимира Путіна з метою припинення війни проти України.

США зробили перший крок, щоби дистанціюватися від європейських безпекових проблем. Поки партнери України зустрічалися у Брюсселі, Дональд Трамп говорив телефоном з кремлівським диктатором. Це екстрене засідання "Рамштайну" стало репетицією саміту НАТО в Гаазі, де вже йтиметься про актуальність трансатлантичного співробітництва та про гроші. Напередодні "Рамштайну" Андрій Єрмак у США намагався переконати чиновників адміністрації Трампа, щоби ті бути жорсткішими з Росією. Стіва Віткоффа він закликав посилити санкції проти РФ і запросив до України. Під час розмови з Кітом Келлогом Єрмак заявив: Росія ухиляється від припинення вогню, "цьому варто покласти край через силу". Та Келлог у коментарі для Fох Nеws розкритикував українську спецоперацію "Павутина". Це дуже смілива атака, відзначив він, але "коли ви це робите, цілком зрозуміло, що й інші рівні ризику зростуть. Думаю, цього ми й намагаємося уникнути". Російські натяки Навряд чи Кіт Келлог коментував "Павутину" лише від себе - член команди Дональда Трампа не міг перечити президенту США. Справді, варто було розпочатися засіданню "Рамштайну", як Москва зажадала від США та Великої Британії "чіткої реакції по атакам України на стратегічну авіацію РФ щоби не допустити ескалації", зазначив заступник російського міністра закордонних справ Сергій Рябков. Отже, росіян хвилює реакція саме цих двох країн. Чому? Відповів Рябков: адміністрація Трампа схильна дослухатися до аргументів російської сторони, але "не варто недооцінювати настрої деяких кіл у США, котрі хочуть знищення Росії". "Деякими колами" може бути сенатор-республіканець Ліндсі Грем та його однодумці, автори законопроєкту про 500% мит. А також - європейці, котрі, на думку Рябкова, зацікавлені у зриві мирної угоди, хоча їм це загрожує величезними видатками. Розмови у Європі Напередодні "Рамштайну" прем'єрка Італії Джорджія Мелоні, котру вважають політичною наслідувачкою МАGА, зустрілася окремо з прем'єром Словаччини Робертом Фіцо та з президентом Франції Емманюелем Макроном. Італія входить до "Коаліції добровольців", проте Мелоні останнім часом ігнорувала екстрені саміти групи. Фіцо розповів, що висловився проти переозброєння Європи, хоча визнав: є країни, котрі хочуть "знищити Росію" (цікаво, бо ця теза збігається з висловами Рябкова). Нема жодного слова про збройний контингент Натомість у підсумковій спільній заяві Франції та Італії акцентовано на "непохитній підтримці України", проте нема жодного слова про збройний контингент, чого, як стверджують італійські і французькі джерела, Макрон домагався від Мелоні. Замість міністра оборони США, який вперше за час існування Групи підтримки оборони України не брав участі у саміті навіть по відеозв'язку, був постпред США в НАТО Метью Вітакер. Путін сплутав Трампу карти Дональд Трамп хоче чіткого розмежування ролей: Європа постачає Україні все для боротьби - США підтримують Європу у побудові континентальної безпеки, але не Україну. Саме це і стало основою для екстреного "Рамштайну" 4 червня. Проте така комбінація можлива тільки за переговорного процесу або "заморозки" конфлікту. Путін не дає підстав для цього. Президент Володимир Зеленський 4 червня заявив про відсутність сенсу у технічних зустрічах, розкритикував зміст російського проєкту мирного меморандуму і запропонував припинення вогню до саміту лідерів. Путін у відповідь назвав українську сторону терористами, котрим "потрібен не мир, а влада". Обмін заявами це перші ознаки провалу чинної політики нової адміністрації США щодо російської війни в Україні. Однак у Білому домі поки що відмовлятися від неї не збираються. "Гіркота" з-за океану Як повідомив на засіданні "Рамштайну" міністр оборони ФРН Борис Пісторіус, США більше не головуватимуть у Групі. Їх замінять Німеччина та Велика Британія. У кулуарах учасники "перетравлювали" інші сигнали: Сполучені Штати зажадали збільшити витрати на оборону до 5% ВВП "негайно" і навряд чи дадуть ППО союзницькому контингенту на території України. "Це нереально, - відгукнувся про 5% Пісторіус, - потрібні роки. Скільки ми зможемо підтримати Україну, якщо промисловість буде не в силах забезпечити всі потреби?" Реалістичним є 3%. Європейці сподіваються зберегти трансатлантичне співробітництво Судячи з підсумкової пресконференції "Рамштайну" без Хегсета", європейці сподіваються зберегти трансатлантичне співробітництво. Тому поки що акцентують на тому, що точно не роздратує Трампа. Зі слів міністра оборони ФРН Бориса Пісторіуса, акцент - на інвестиціях в українське військове виробництво. Але поставки далекобійної зброї, котрі, за даними західних ЗМІ, у Києві очікували за кілька тижнів, "можливі до кінця поточного року", уточнив він. Міністр оборони України Рустем Умєров повідомив: досягнуто домовленості, що вироблене за кордоном українськими компаніями, буде надане Україні. Компаній він не назвав, але припустив побудову підприємств ВПК в інших країнах. Заочна дискусія Щоб у європейських колег не виникало сумнівів у настроях за океаном, голова сенатського комітету у справах Збройних сил Роджер Вікер повідомив - президент США просив поки не виносити на голосування законопроєкт Ліндсі Грема про руйнівні санкції проти Росії. А представника Сполучених Штатів не було і на підсумковій пресконференції "Рамштайну" у Брюсселі. У Європі пробують зондувати ґрунт у Білому домі У Європі пробують зондувати ґрунт у Білому домі на предмет схильності Трампа до "яструбів". Заочно опонуючи Трампу і Хегсету, Пісторіус заявив: "Надзвичайно важливо досягти припинення вогню і миру, але мова не про мир за будь-яку ціну". Росія не хоче миру, тому ми маємо бути рішучими і зробити наступні кроки, підтримав його міністр оборони Великої Британії Джон Гілі. Володимир Зеленський у відеозверненні до "Рамштайну" закликав зміцнювати повітряний щит України. Про це ж говорив Андрій Єрмак на зустрічі з держсекретарем США Марко Рубіо, поки тривало засідання "Рамштайну". Але вишенькою на торті стало повідомлення Трампа він знову розмовляв з Путіним. По телефону. І це, навіть без змісту, наочно ілюструє ставлення чинного президента США і до "Рамштайну", і до НАТО, і до Європи у безпековому сенсі. Та Трамп сказав, що розмова з Путіним "не наближає до миру", а Путін відповість на спецоперацію "Павутина". Помічник Путіна Юрій Ушаков казав, що його шеф не збирається зустрічатися з Трампом, вони, мовляв, більше говорили про Іран, з яким Путін може допомогти укласти ядерну угоду. Цікаво, що після цієї розмови Путін говорив і з папою Римським переконував понтифіка усвоїй відданості політико-дипломатичному вирішенню війни.

Прем'єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні та президент Франції Емманюель Макрон запевнили у своїй "непохитній" підтримці України, називаючи її необхідною для досягнення "справедливого і довготривалого вирішення" розв’язаної РФ війни.

Про це йдеться на сайті швейцарського уряду.Зокрема, під санкції потрапили 17 осіб та 58 компаній, пов’язаних із російським військово-промисловим комплексом. Їхні активи заморожено, а також запроваджено заборону на в’їзд і транзит через територію Швейцарії.Крім того, Швейцарія внесла до санкційного списку 189 суден, які належать до так званого тіньового флоту Росії. У сфері торгівлі запроваджено жорсткіший експортний контроль щодо ще 31 компанії, зокрема з третіх країн — тобто тих, що не входять до Євросоюзу. Для них суттєво ускладнено доступ до європейських товарів, особливо з потенційним військовим застосуванням.Усі нові санкції набули чинності 3 червня.Президент Франції Емманюель Макрон закликав американського колегу Дональда Трампа запровадити санкції проти РФ, якщо та підтвердить, що "не готова до миру".   

Лідери Франції та Італії зосередяться на ключових питаннях європейської безпеки, економіки та спільної відповіді на виклики міжнародної політики.

Французький президент прагне знизити напругу у відносинах з Римом

Таку думку висловив виконавчий директор Інституту трансформації Північної Євразії Володимир Горбач в етері Еспресо. "В першу каденцію Дональда Трампа, коли була теж велика зустріч, саміт НАТО, здається, в Брюсселі, президент Макрон прокоментував у такий спосіб виступ і позицію Дональда Трампа і сказав: "У НАТО відбулася смерть мозку". І це була це був мозок Дональда Трампа. Тому, що перешкоджає українському членству в НАТО - нерішучість американського лідерства нинішнього. І те, що вони всі, не лише за рахунок Дональда Трампа і всіх американських президентів. Крім, очевидно, Буша молодшого, який тоді начебто в Бухаресті був "за". Всі інші були дуже обережні, всі обережні були саме через російську позицію", - сказав він.Володимир Горбач зауважив, що якби усі попередні саміти НАТО вказували на дату прийняття України до Альянсу - російського нападу могло б і не бути."І якби всі попередні саміти НАТО були позитивні і вказували дату прийняття України до НАТО, то російського нападу могло би і не відбутись. Але страх і параліч перед цією російською агресією до сих пір панує в НАТО і багато країн включно з Дональдом Трампом і Сполученими Штатами цим паралічем охоплені", - зазначив політичний аналітик.4 квітня повідомлялось, що Нідерланди очікують побачити президента України Зеленського на саміті НАТО в Гаазі 24-26 червня й вимагають від союзників з Альянсу збільшення підтримки України та підвищення міжнародного тиску на Росію з метою встановлення миру.15 травня американський держсекретар Марко Рубіо 15 травня спростував інформацію, що США нібито проти запрошення президента України Володимира Зеленського на саміт НАТО, який розпочнеться 24 червня в Гаазі.

Зустріч проходитиме на тлі розбіжностей у питанні "коаліції охочих" для підтримки України

Президент Франції Еммануель Макрон закликав Сполучені Штати Америки посилити санкційний тиск на російську федерацію, якщо москва не продемонструє готовності завершити війну проти України. Таку позицію

Про це повідомляє Rеutеrs із посиланням на Єлисейський палац.Зазначено, що зустріч Макрона та Мелоні відбудеться на тлі розбіжностей в питанні Коаліції охочих для підтримки України."Останніми тижнями ворожість спалахнула публічно, коли офіційні особи закрито або відкрито критикували Макрона та Мелоні за їхні відповідні ініціативи щодо України та торгівлі", – пише інформаційне агентство.Також у матеріалі підкреслюють: французький лідер та італійська премʼєрка мали різні позиції щодо політики президента США Дональда Трампа."Президент (Макрон, - ред.) доступний для всіх наших європейських партнерів, якими б не були політичні переконання", – сказав журналістам чиновник Єлисейського палацу.Водночас там зауважили, що Макрон та Мелоні на зустрічі обговорюватимуть гарантії безпеки для Києва, торговельну угоду з МЕРКОСУР (економічний союз держав у Південній Америці), а також – промислове співробітництво Парижа й Рима.Італійські чиновники стверджують: мета зустрічі – "закласти основи для подальшого зміцнення відносин". За їхніми словами, політики також порушуватимуть тему ситуацій на Близькому Сході та в Лівії.Раніше повідомлялось: Джорджію Мелоні не запросили приєднатись до лідерів Коаліції охочих під час розмови з Трампом в Албанії щодо України. Президент Франції Емманюель Макрон звинуватив її в поширенні неправдивої інформації, а канцлер Німеччини Фрідріх Мерц намагався згладити конфлікт.

Сторони прагнутимуть узгодити свої розбіжності на переговорах у Римі у вівторок

Прем'єр-міністр Італії Джорджа Мелоні у вівторок ввечері прийме президента Франції Еммануеля Макрона в Римі на переговорах, які розглядають як спробу послабити напруженість між двома країнами на тлі різних позицій двох лідерів щодо подій в Україні, на Близькому Сході та у відносинах зі США.

Президент Франції Еммануель Макрон у вівторок, 3 червня, зустрінеться з прем'єр-міністеркою Італії Джорджою Мелоні, щоб поліпшити відносини, зокрема, щодо питання України. Про це повідомляє агентство Rеutеrs.

Президент Франції Еммануель Макрон 3 червня прибуде з візитом до Італії, аби обговорити з прем’єркою Джорджею Мелоні низку ключових питань, зокрема щодо України, торгівлі та відносин зі США.

Президент Франції Емманюель Макрон здійснить візит до Італії на тлі повідомлень про те, що у нього з прем’єркою країни Джорджею Мелоні напружені відносини, зокрема через питання України.