Search trend "Перемир'я в Україні"

Велика Британія та Франція готові взяти участь у патрулюванні повітряного і морського простору України після укладення мирної угоди з Росією. Ці дії будуть частиною нових "Багатонаціональних сил", які також допомагатимуть у підготовці українських військових. Про це повідомляє Тhе Теlеgrарh. Це рішення стало альтернативою більш масштабним початковим планам "Коаліції охочих", які передбачали розгортання десятків тисяч європейських військових для охорони українських міст, критичної інфраструктури та АЕС. Проте через нестачу персоналу та побоювання прямої конфронтації з Росією, від цієї ідеї відмовилися. Нова ініціатива була погоджена під час зустрічі країн-учасниць коаліції, уперше - за участю США, під час візиту президента Франції Еммануеля Макрона до Великої Британії. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Британія готова відправити війська в Україну для підтримки перемир'я "Ми оголосили про створення нових багатонаціональних сил зі штабом у Парижі, які підтримають мирну угоду, коли вона буде досягнута. Але поки Путін відмовляється від миру, ми посилюємо допомогу Україні", - заявив прем'єр Британії Кір Стармер. Після домовленості про припинення вогню коаліція планує відправити в Україну військових інструкторів, фахівців із логістики та озброєння, а також підключити союзницькі винищувачі до патрулювання українського неба, що має відкрити шлях для відновлення комерційної авіації. Також планується розширення Чорноморської оперативної групи під керівництвом Туреччини, Болгарії та Румунії - для розмінування та забезпечення безпечного судноплавства до українських портів і з них. Водночас країни коаліції наголосили: допоки тривають бойові дії, пріоритетом залишається постачання зброї Україні, а не відправка військ. Країни, які входять до так званої Коаліції охочих, вже мають узгоджений план розгортання міжнародного контингенту в Україні. Який може бути реалізований у найкоротші терміни після досягнення перемир'я з Росією, заявив президент Франції Еммануель Макрон. За його словами, коаліція передбачає створення постійного штабу в Парижі та координаційного осередку в Києві, що дозволить швидко організувати дії після припинення бойових дій.

Велика Британія та Франція готують план патрулювання неба України після перемир'я

Країни, які входять до так званої Коаліції охочих, вже мають узгоджений план розгортання міжнародного контингенту в Україні. Який може бути реалізований у найкоротші терміни після досягнення перемир'я з Росією. Про це заявив під час візиту до Великої Британії президент Франції Еммануель Макрон. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Європа згортає плани щодо військової присутності в Україні: США не дали гарантій "У нас є план, який готовий до реалізації буквально протягом кількох годин після підписання перемир'я", - наголосив Макрон під час спілкування з журналістами. За його словами, коаліція передбачає створення постійного штабу в Парижі та координаційного осередку в Києві, що дозволить швидко організувати дії після припинення бойових дій. У той же день президент України Володимир Зеленський подякував 32 державам, які вже приєдналися до ініціативи. Він зазначив, що вперше до засідання коаліції долучилися представники Сполучених Штатів - зокрема генерал Кіт Келлог, а також сенатори Ліндсі Грем і Річард Блюменталь. "Формат Коаліції охочих працює - він працює для безпеки в довгостроковій перспективі та для захисту від російських атак уже зараз. Усі визнають: це війна, яку можна подолати лише спільними зусиллями. І потрібну єдність ми вже створили", - написав Зеленський. Раніше стало відомо, що Велика Британія та країни Європейського Союзу тимчасово відмовились від ідеї розгортання військового контингенту в Україні після можливого припинення вогню. Причиною такого рішення стали труднощі США у врегулюванні війни та відсутність безпекових гарантій для європейських військовослужбовців.

Велика Британія заявила про готовність відправити своїх військових до України для підтримки режиму припинення вогню з Росією в межах ініціативи "Коаліція рішучих". Про це в ефірі Тіmеs Rаdіо повідомив міністр оборони Джон Гілі, передає Ехрrеss.со.uk. За його словами, прем'єр-міністр Британії чітко висловлював готовність надати військову підтримку Україні задля стабілізації ситуації на фронті. Очікується, що головну роль у формуванні контингенту відіграватимуть Велика Британія та Франція, хоча реалізація плану також потребуватиме участі США. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Велика Британія вироблятиме дрони для ЗСУ на своїй території Гілі зазначив, що для посилення оборони Європи планується створення об'єднаних сил чисельністю 50 тис. військових. Це частина ширшої програми зміцнення співпраці між британськими та французькими збройними силами. Крім того, міністр оборони повідомив, що під час сьогоднішнього франко-британського саміту сторони також обговорять шляхи реагування на "екстремальні загрози" в Європі. Прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер оголосив про новий пакет військової допомоги для України, який буде профінансовано за рахунок відсотків від заморожених російських активів. У рамках пакета Україна отримає 350 сучасних зенітних ракет британського виробництва. Вони були спеціально адаптовані для запуску з наземних установок всього за три місяці - рекордно короткий термін.

Під час Конференції з відновлення України, яка відбудеться в Римі 10-11 липня, країни так званої "коаліції охочих" проведуть окрему зустріч. Вона буде зосереджена на питаннях безпеки та посиленні міжнародного тиску на Росію. Про це повідомив заступник глави Офіса президента України Андрій Сибіга в ефірі телемарафону. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Сибіга розповів, в яких країнах поміняють українських послів За його словами, учасники обговорять спільні кроки для стримування російської агресії, шляхи примусу РФ до справедливого миру, а також додаткові формати підтримки України. "Ключовим елементом зустрічі буде безпека: як спільно підвищити ціну продовження війни для Росії, як змусити її до перемир'я та справедливого миру, і які додаткові інструменти допомоги потребує Україна", - наголосив Сибіга. Колишній генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен закликав Європу збільшити інвестиції в оборону щонайменше удвічі та об'єднатися На його думку, підготовка до розгортання європейських сил в Україні після припинення вогню "просувається надто повільно". Він нагадав, що ключові питання щодо мандату місії, умов участі та того, хто відправлятиме війська, досі не отримали публічної відповіді. "Я не хочу, щоб коаліція охочих перетворилася на коаліцію очікування. Зазвичай у Європі ми витрачаємо багато часу на обговорення та розмови, і занадто мало зусиль докладаємо на вжиття заходів", - сказав Расмуссен.

The Mission of «Sprava Hromad»is the support of our army. The key to victory at the front is the support of the army in the rear! Now again, as in 2014, the army needs our unity in matters of aid!Starting with basic things like clothing, and ending with high-precision equipment, such as optical-radio-electronic surveillance complexes, our community buys and supplies the troops with everything they need, which forms a new, more advanced army! In this process, we, Public Affairs, take over all the routine processes from "understanding what the military needs to beat the enemy" and ending with handing him the keys to the dream equipment! However, we can overcome this path only under one condition: only together with you!

Сполучені Штати Америки відновлюють постачання озброєння Україні після короткої паузи. Та підтверджують свою незмінну підтримку Києва в протистоянні російській агресії. Про це заявила речниця Державного департаменту США Теммі Брюс під час брифінгу. За її словами, адміністрація президента Дональда Трампа залишається глибоко занепокоєною ситуацією в Україні та прагне забезпечити українців усім необхідним для захисту. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Трамп підтвердив, що схвалив постачання "оборонної зброї" Україні "Ми були і залишаємося найбільшими союзниками України. Нам не байдужа доля цих людей. Президент Трамп чітко висловився щодо масових вбивств, які продовжуються, і наголосив на потребі досягнення перемир'я. У цьому контексті ми поновлюємо постачання озброєння. Хоча деталі наразі не розголошуються, президент говорив про це відкрито", - заявила Брюс. Вона підкреслила, що Вашингтон рішуче налаштований продовжувати підтримку України на тлі ескалації з боку Росії. Минулого тижня Пентагон оголосив, що призупиняє передачу частини артилерійських боєприпасів і засобів протиповітряної оборони Україні, пославшись на необхідність збереження зброї для захисту від інших загроз. Однак вже 7 липня Трамп оголосив, що Сполучені Штати повинні надіслати Україні зброю для захисту.

Міністр закордонних справ Франції Жан Ноель Барро заявив, що у відповідь на посилення російських атак проти України Європа розробляє найжорсткіший за останні 3 роки за останні три роки пакет санкцій. Джерело: "Європейська правда" з посиланням на слова Барро в коментарі французькому телеканалу ТF1 Деталі: За словами Барро, глава Кремля Володимир Путін не лише не погодився на пропозицію перемир'я, а й Росія "посилила удари по Україні в 5 разів".

Ворог націлений убивати нашу мотивацію, каже юрист і військовий Сергій Горбатюк Як на ситуацію на фронті та моральний стан військових вплинула перерва в наданні військової допомоги? &еnsр;На низових ланках війська це майже не позначилося. Однак без допомоги США буде складно. Найперше це стосується протиповітряної оборони та захисту міст. Щодо настроїв військових зневіри не було. Було розуміння, що є обіцянка президента США Дональда Трампа прийти до миру й немає чіткого плану, як це має відбуватися. Ніхто не хоче бачити, що мир тільки за рахунок України. Частина бійців категорична щодо продовження бойових дій, частина вважає, що через недостатнє укомплектування та забезпечення потрібне перемир'я. Все залежить від подальших кроків Білого дому. Серед військових є небажання, щоб припинилося постачання американської зброї. Європейські лідери обговорюють забезпечення української армії зброєю. Це дає моральну підтримку. Тому панічних настроїв немає. Чи вистачить допомоги від Європи для продовження повноцінних бойових дій? &еnsр;Є напрямки, де використовують тільки американську зброю і боєприпаси. Лідери ЄС начебто готові максимально забезпечити нас. Водночас європейська допомога не рівнозначна американській. Важлива не тільки безпосередня підтримка зброєю, а й продовження санкцій проти Росії та протидія спробам обійти їх. Тому важливо, щоб була комплексна діяльність і Європи, і Штатів. Чого найбільше потребує наша армія артилерійських снарядів, ракет, дронів? &еnsр;Армія потребує всього в комплексі. Сучасна війна це найперше використання дронів, повітряних і наземних. Але й без стрілецької та артилерійської зброї воювати неможливо. Тут важлива реакція керівництва країни та Збройних сил. Наприклад, дрони постійно вдосконалюють, бо це потреба й виконання бойового завдання, й виживання. Поліпшення відбуваються через допомогу волонтерів, через підприємства й організації, але це не завжди одразу підхоп­люють Міноборони й вище командування. Важливо, щоб військові частини могли доносити свої потреби й до них дослухалися. Панічних настроїв немає Війна 2025 року це вже не війна 2022-го. Те, наскільки швидко ЗСУ вдосконалюватимуть методи ведення бойових дій і застосовуватимуть нові види зброї, буде вирішальним на полі бою. У чому війна 2025 року відрізняється від війни 2022-го? &еnsр;Найперше використання дронів із розвідувальною метою та для ураження ворога. Це впливає і на бойові статути. Сьогодні в них зазначено, що кожен батальйон повинен мати командно-спостережний пункт на відстані 23 кілометри, з якого командир повинен бачити поле бою. Розвідувальні ж дрони цілодобово моніторять передову, тому перебування командного пункту на зазначеній відстані може призвести до втрат серед командування. Зміни до нормативних документів не встигають за розвитком подій. Нинішню війну називають війною дронів. Однак багато хто з військових каже, що саме через брак піхоти ми втрачаємо позиції. &еnsр;Дрони дають змогу певною мірою нівелювати перевагу ворога в живій силі. Але без піхоти, без бійців на передовій воювати неможливо. Командуванню необхідно берегти солдатів. Війна несе щоденну небезпеку їхнім життям. Але належним чином організоване управління може мінімізувати невиправдані втрати військових. Їм потрібне відчуття, що командування не кинуло їх напризволяще, думає, як зберегти їхні життя, аналізує можливості для виконання бойових завдань. Із цим пов'язане створення РЕБ-захисту, забезпечення розвідданими, зведення інженерно-захисних споруд. Суттєвий фактор, що викликає в багатьох небажання йти до війська, це розповіді військовослужбовців, коли вони не розуміли, для чого виконують завдання. Не можна недооцінювати ворога Усі розуміють, що війна це небезпека для життя і здоров'я, але коли давати людям відчуття, що тебе не покинуть, допоможуть і з навчанням, і з організацією захисту, і з розумінням, для чого й куди ти йдеш, то це суттєво вплинуло б на стан мобілізації. Коли я був у стрілецькому батальйоні, де ворог обстрілював майже щодня і вдавався до штурмових дій, ми не мали жодного загиблого й було небагато поранених. Найгірше, з точки зору війни, вбивається мотивація, казали ви в одному інтерв'ю. Чому так сталося? &еnsр;Я казав це на прикладі ситуації в батальйоні, де служив. Він складався з добровольців, які в лютому 2022-го стали до лав ЗСУ і два з половиною роки виконували бойові завдання без нарікань. Але нелогічні й невиправдані дії командування, яке хотіло використати батальйон для приховування своїх прорахунків, коли не доповідали про втрату позицій, призвели до великої кількості загиблих і поранених та небоєздатного стану батальйону. На початку 2022-го, попри раптовість вторгнення і відсутність достатнього озброєння, наступ відбили з незначними втратами території. Бо бійці були мотивовані захищати свою країну. Був фундамент, що дає Україні змогу триматися донині. Ворог теж аналізує ситуацію і робить висновки. Він націлений убивати нашу мотивацію. Командування ЗСУ має не давати жодного шансу, щоб це відбувалося. Потрібна реакція на протиправні дії командирів. Я жодного разу не чув, щоб командира, чиї накази призвели до невиправданих втрат, притягнули до відповідальності. Звісно, армія це ієрархія і дисципліна. Але вона тримається на конкретних військовослужбовцях. Головнокомандувач ЗСУ в липні 2024 року започаткував програму "Збереження життя військовослужбовців". На сайті Генштабу зазначили, що, коли є можливість зберегти життя військових, навіть втративши невелику позицію, командир має обирати цей варіант. Той, хто ставить бойові завдання, повинен створити умови для їх виконання. А інколи ставлять завдання, які у принципі неможливо виконати. Крім людських втрат, це також призводить до втрати мотивації, бійці не розуміють, за що гинуть. Про це дізнаються їхні родичі й друзі в тилу, які мали б іти в мобілізаційні пункти їм на допомогу. Велика кількість СЗЧ також пов'язана із втратою мотивації? &еnsр;Так. Я бачив, як військові, що прийшли добровольцями на початку війни, отримують наказ із незрозумілою метою, через який гинуть їхні побратими, і тоді самовільно залишають частини. Не страх, а бажання не загинути ні за цапову душу підштовхнуло до такого рішення. Згодом ці бійці просяться в іншу частину, бо не довіряють командуванню, але хочуть далі захищати країну. Звісно, є люди, які не бажають служити, тікають від мобілізації. Важливо розбирати кожен конкретний випадок. Але цього немає. В системі "Армія+" дозволили писати рапорти на переведення в інші частини. І є така підстава для переведення, як недовіра командиру. Було б важливо з'ясовувати, якщо в частині є випадки, коли військовий просить про переведення саме через недовіру командиру. В таких випадках військове командування мало б з'ясовувати, що сталося. Якщо є частини, де половина чи третина особового складу вдалася до СЗЧ або дезертирства, то треба розслідувати, чому люди тікають. Також мають бути реакція і відповідні перевірки в разі великої кількості загиблих під час виконання завдань. Безумовно, є завдання, коли ситуація на ділянці фронту призводить до втрат. Але це нескладно з'ясувати, вивчаючи бойові дії конкретного підрозділу. Якщо ухвалюватимуть рішення щодо командирів залежно від кількості СЗЧ і втрат, то це впливатиме і на якість бойових дій, і на кількість самовільного залишення частин. Розроблено програму з повернення після СЗЧ, але вона недосконала. По-перше, Державне бюро розслідувань недостатньо робить для притягнення до відповідальності реальних дезертирів не реєструють кримінальних проваджень, не оголошують у розшук. По-друге, всіх міряють однією міркою тих, хто залишив частину вимушено і хто цілеспрямовано. Коли хтось утік, а його повертають і закривають кримінальну справу, він тікає вдруге і втретє. А хто бажає повернутись і воювати в іншій частині, не може це зробити, бо постійно змінюються правила повернення. Людину можуть повернути в ту частину, яку вона залишила. Механізму ротації досі не вироблено. Чимало військових перебуває на передовій уже три роки. В якому стані вони нині? &еnsр;За стандартами НАТО, виконання бойових обов'язків має не перевищувати 45 діб. Ці стандарти ґрунтуються на наукових дослідженнях і практичному досвіді. У нас же військові мають лише відпустку по 15 діб двічі на рік. Бувають ситуації, коли військовий два з половиною роки виконував бойові завдання і потім зникає і пише: "Все, більше не можу". Відсутність відпочинку загострює наявні хвороби. А служать і 4060-річні. Найперше страждає хребет від носіння бронежилета. Люди вигоряють. Попри велику кількість складних ділянок фронту та недостатню укомплектованість, ротацію можна було б організувати хай і не на тривалий період. Знов-таки на прикладі свого батальйону я бачив: немає ротації тривалий час, на іншій ділянці фронту виникає критична ситуація, і виявляється, що можна зняти батальйон і перевести туди. Але цього не відбувається. А як щодо юридичної захищеності військових? Чи є механізм протидії некомпетентним наказам командирів? &еnsр;Я стикався із ситуацією, коли чітко зрозуміло, які є порушення під час віддання наказів, хто їх віддав і які наслідки вони мали. Вище керівництво, що ознайомлюється зі скаргами на командира, мало б одразу вживати заходів для притягнення його до відповідальності та зняття з посади. Я тривалий час пропрацював слідчим і не бачу реакції та навіть бажання розібратися в цій ситуації. Немає ідеальних людей, командири також помиляються. Систему характеризують не помилки, а реакція на них. А саме її немає. Навіть у таких моментах, як оскарження дій свого командира перед вищим начальством. Солдати не знають е-мейлів вищого командування, не мають куди відправити скаргу. Тому звертаються на гарячу лінію Міноборони. А звідти звернення тривалий час ідуть до тих, хто їх розглядає. Часто звернення розглядають ті, на кого скаржаться. І ті, на кого скаржаться, мають можливість помститися. Навіть додаток "Армія+", що суттєво спрощує подання рапортів, не може бути використаний для написання скарги, бо треба вводити ІD командира, якого не знають нижчі підрозділи. Тому подати рапорт зі скаргою на порушення прав військовослужбовця неможливо. Систему характеризують не помилки, а реакція на них На низових ланках є розуміння ведення бойових дій, яким неможливо поділитися. Міноборони створило пробний сайт для надання пропозицій військовими. Я туди наді­слав три пропозиції стосовно бюрократії та мотивації через нагородження не отримав жодної реакції. Багато ініціатив, покликаних захистити військового, використовують для заспокоєння суспільства й не застосовують на практиці. Залучення солдатів із КНДР, використання ослів на фронті це ознака виснаження російської армії? &еnsр;Не можна недооцінювати ворога. Так, у нього меншає техніки, це бачимо і з офіційних зведень Генштабу, і безпосередньо на лінії зіткнення. Це знову відповідь на запитання, чим війна 2025 року відрізняється від війни 2022-го. Наявну техніку ворог намагається мінімально використовувати, бо що ближче вона до передових рубежів, то більший ризик її втратити. У використанні тих самих ослів насправді немає нічого смішного. Це означає, що росіяни використовують усі можливості для продовження бойових дій ослів, мотоцикли, велосипеди. Бажання захоплювати нашу територію в них не зникає. Як, на вашу думку, розвиватимуться події 2025 року? &еnsр;Не треба бути пророком, варто проаналізувати попередні дії керівництва РФ і конкретно Путіна. У них усе будується на брехні та бажанні знищити Україну. Вони розуміють, що президент США хоче зупинити цю війну і протидіяти йому в цьому не можна. Тому ведуть переговори, вдають, що зацікавлені. Але, хоч би що вони говорили, хоч би яке враження створювали, бажання припинити знищувати Україну й українців у них немає. Сподіваюся, що керівни­цтво США це зрозуміє і зробить відповідні висновки: треба посилювати санкційний тиск, давати зброю і всіляко сприяти перемозі України. Звісно, є величезна втома й у військовослужбовців, і в суспільства. Багато хто підсвідомо бажає, щоб гаряча фаза війни припинилася. Керівництву країни й командуванню важливо найперше зрозуміти: ми маємо сподіватися на допомогу Європи і США та вести переговори, але водночас розраховувати на себе, вдосконалюватися. Будь-яке припинення вогню гратиме на користь Росії, особливо якщо почнуть послаблювати санкції. Наполягання Кремля на знятті обмежень щодо постачання добрив пояснюється тим, що складники добрив використовують для виготовлення вибухівки. Тобто Москва має намір воювати далі. Важливо, щоб адміністрація президента США зрозуміла: немає і не може бути віри Кремлю. Він робить усе, щоб роз'єднати західний світ і знищити Україну.

Спеціальний представник президента США Кіт Келлог заперечив слова президента Білорусі Олександра Лукашенка про те, що він нібито обіцяв обмежити удари України по території РФ. Заяву Лукашенка було вирвано з контексту. Про це Келлог написав на своїй сторінці в Х. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: США можуть вплинути на припинення атак України на російські міста - Лукашенко За його словами, під час розмови з Лукашенком йшлося про можливість повного та безумовного припинення вогню між Росією та Україною. Водночас будь-які обмеження з боку Києва могли б бути можливими лише за умови дзеркальних дій з боку Москви. "Я жодного разу не говорив про обмеження дій України поза сценарієм повного припинення бойових дій", - наголосив Келлог. Президент Білорусі Олександр Лукашенко повідомив, що під час переговорів зі спецпосланцем президента США з питань війни в Україні Кітом Келлогом він доніс до Вашингтона позицію Кремля щодо можливого перемир'я і припинення ударів України по російських містах. За словами Лукашенка, у Путіна є одна чітка умова для перемир'я - припинення ударів по російських містах. Цю позицію він нібито передав американській стороні. "Келлог сказав, що працюватимуть у цьому напрямку", - додав він.

Президент Білорусі Олександр Лукашенко повідомив, що під час переговорів зі спецпосланцем президента США з питань війни в Україні Кітом Келлогом він доніс до Вашингтона позицію Кремля щодо можливого перемир'я та припинення ударів України по російських містах. Келлог сказав, що будуть працювати в цьому напрямку, інформує білоруське агентство "Белта". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Келлог назвав теми обговорення з Лукашенком та не оминув війну РФ в Україні "Настав час відходити від слів і братися за справу. Саме з такої позиції проходили переговори, зокрема й щодо України. Зараз багато говорять про перемир'я, принаймні у повітрі. Ми з Володимиром Путіним раніше вже обговорювали це питання. Путін не хоче, щоб по містах били ракети американські, британські, французькі чи німецькі", - цитує Лукашенка видання. Він також нагадав про постійні атаки українських дронів на територію Росії. За словами Лукашенка, у Путіна є одна чітка умова для перемир'я - припинення ударів по російських містах. Цю позицію він нібито передав американській стороні. "Келлог сказав, що будуть працювати в цьому напрямку. Це був би хороший перший крок до припинення братовбивчої війни. Але особисто я сумніваюся, що Захід дійсно хоче зупинити цей конфлікт", - додав він. Кіт Келлог 21 червня відвідав Білорусь. Він зустрівся з самопроголошеним президентом Олександром Лукашенком. У результаті діалогу вдалося домовитися про звільнення 14 політичних в'язнів із шести країн, включно з Японією і Польщею.

Білоруський диктатор Олександр Лукашенко заявив, що під час переговорів зі спецпосланником президента США з питань війни в Україні Кітом Келлогом "довів до Вашингтона" позицію російського диктатора щодо можливості перемир'я з Україною та припинення ударів по РФ.

Йоганн Вадефуль несподівано прибув до України, щоби запевнити у незмінній підтримці нашої держави. Такою була офіційна версія, яку він озвучив журналістам. Та є всі підстави вважати, що поза телекамерами йшлося й про інше. "Довга поїздка потягом" так назвав шлях до української столиці Йоганн Вадефуль. Вже на Київському вокзалі заявив, що приїхав аби продемонструвати солідарність із українським народом. Днями завершився саміт НАТО, і у підсумковому комюніке є про підтримку України, тож це можна зробити і з Берліна. То який сенс їхати до Києва? Вадефуль прохопився - хоче закликати до перемир'я. Очікує прояснення Бо тим часом Росія очікує "прояснення" щодо дати третього раунду переговорів із Україною. Про це заявив речник Путіна Дмитро Пєсков 30 червня, якраз після прибуття Йоганна Вадефуля до Києва. Посилення атак на нашу країну Пєсков пояснив так: у Києві чудово знають, що потрібно зробити для припинення вогню, "умови Путін озвучив рік тому". Схоже на заочний діалог із президентом США, котрий на вікенд припустив можливість прямої зустрічі з Путіним. Оновлення вимог Раніше Путін вимагав від України відмови від вступу до НАТО та виведення ЗСУ з Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей. Вимоги були озвучені як ключові перед Самітом миру у Швейцарії. Нині Путін провів нараду по розвитку цих так званих "нових регіонів". "Він розраховує на те, що наша увага ослабне і переключиться на нові кризи. Я кажу чітко: щодо Німеччини це не вдасться. Мир настане тоді, коли ми зупинимо агресію", - заявив Вадефуль 30 червня на спільній пресконференції з міністром закордонних справ України Андрієм Сибігою. Отже, хтось на континенті таки "перемикається на нові кризи"? У такому разі, очільник німецького зовнішньополітичного відомства приїхав до Києва справді підтвердити непохитність ЄС щодо України - Путіну. І Трампу. Гра у гольф і війна На користь цієї версії - зміна позиції Трампа по законопроєкту щодо санкцій для країн, котрі торгують із РФ. Як заявив сенатор-республіканець Ліндсі Грем, президент США під час гри у гольф сказав, що настав час для розгляду документа. Американські санкції можуть бути для Росії набагато відчутнішими за європейські. Господар Білого дому, ймовірно, підвищує ставки для посилення своєї переговорної позиції. Грем прогнозує ухвалу санкцій у липні. Часу для торгів у Путіна залишилося небагато. Вадефуль у Києві також згадував про енергетику. Мовляв, працюємо з G7, щоб перешкодити Путіну наповнювати військовий бюджет доходами від постачання нафти і газу. ВПК, фінанси, активи Росія "сподівається на послаблення нашої допомоги", заявив німецький гість у Києві. На противагу цьому союзники України посилять підтримку. Акцент на інвестиціях у ВПК, оскільки разом з Вадефулем до України прибули представники німецької оборонної промисловості. "Співпраця в оборонній сфері є нашою справжньою перевагою. Бачимо завдання в тому, щоб допомогти Україні у тому, аби вона вела переговори з позиції сили", - наголосив Вадефуль. Те, що все серйозно, він підтвердив фінансово: додатково майже 2 мільярди євро на зміцнення ППО, а також 9 мільярдів євро на оборону, озвучених раніше, вже у проєкті федерального бюджету Німеччини. Українська сторона натомість акцентує на передачі їй для оборони "заморожених" російських активів за кордоном. Сибіга відзначив "еволюцію позиції" європейських країн, але результату поки немає, "шукаємо правильні формули, щоб втілити це рішення". Шукати треба швидше, бо Київ вже офіційно звернувся до США з пропозицією купити системи ППО Раtrіоt. Хто у кого попереду Схоже, українська сторона потребує більшого і рухається на крок-два попереду європейців. Наприклад, Йоганн Вадефуль не зміг бодай натякнути на конкретні проєкти щодо ВПК. Натомість послався на "тісний контакт" з міністром оборони Борисом Пісторіусом і мимохідь поскаржився на повільність партнерів, із котрими це питання "ще обговорюватиметься". Тим часом президент Зеленський, вслід за країнами Балтії, Польщею та Фінляндією вивів нашу державу з Оттавської конвенції про заборону протипіхотних мін. Це прояв зрілості і суб'єктності, розповів кандидат політичних наук Олексій Буряченко. Він нагадав як у 2015 році посол ЄС в Україні Ян Томбінський наполягав на тому, щоби Україна утилізувала свої протипіхотні міни. Ми мали п'ятий у світі арсенал цього оборонного озброєння. Справи та слова Європу тривожить затятість України. Якщо Київ активізується на полі бою, є ризик ескалації. Під "удари відплати" Кремля потенційно потрапляють і всі ті, хто допомагав нам. Водночас Україна виявляє незадоволення гучними заявами без конкретики. Санкції мають бути "трансатлантичні, по обидва боки океану", зауважив Андрій Сибіга. Роздратуванням можна пояснити і репліку міністра закордонних справ нашої країни про нагальну потребу "відкриття переговорного кластеру про вступ до ЄС найближчим часом". Але навіть дата міжурядових консультацій, про відновлення яких говорив Мерц, досі не визначена. Нам можуть повернути "ядерку"? У суботу, 28 червня, стало відомо про нараду президента Володимира Зеленського з представниками дипкорпусу про якнайшвидше виконання домовленостей із міжнародними партнерами. Зеленський наголосив, що домовленості мають бути чітко реалізовані, зокрема, щодо спільного виробництва озброєння та інвестицій у ВПК. Не виключено, що стан справ із цим не викликає захоплення ні у партнерів, ні в України. У Німеччині набирає силу опозиція, яка може нам загальмувати допомогу, зауважив експерт аналітичного центру "Об'єднана Європа" Ігор Попов. Він нагадав і про можливий тиск з-за океану: у Німеччину входить підірваний "Північний потік-2", який американці хочуть викупити, відремонтувати і качати знову російський газ. "Для ФРН критично важливий Балтійський театр військових дій. Росія може здійснити дещо для забезпечення проходу там своїх торгових кораблів. США хотіли, щоб Європа купляла зброю у них, але європейці прагнуть витрачати кошти на озброєння власного виробництва. Тож було про що поговорити. Не виключаю, що і про Таurus", - вважає експерт. Більше того, Ігор Попов припусткає ймовірність дискусії про ядерну зброю, оскільки про використання своєї "США ухвалюватимуть рішення, скоріш, самостійно, а відносини Штатів та Росії у момент можливого військового конфлікту можуть змінитися у будь-який бік", припустив він.

Свого часу Троцький породив формулу "ні війни, ні миру". І зараз Ізраїль та Іран пережили важкі воєнно-дипломатичні моменти. З одного боку, ніби на щось вийшли, Дональд Трамп нас запевнив, що буде мир, але відчуття такого немає. Розуміємо, що Іран – не та держава, яка зможе зупинити свою ненависницьку антиізраїльську державну програму.Я згоден із вами, дійсно так. Ситуація вийшла "ні миру, ні війни". З одного боку, добре, що закінчилися воєнні дії, тому що мешканцям Ізраїлю довелося пережити досить нелегкі часи.Вперше за всі війни були такі великі руйнування, загинуло 28 людей, пошкоджено 1000 будинків – це абсолютно нова ситуація для Ізраїлю.З іншого боку, ця невизначеність створює ситуацію, за якою війна може поновитись у будь-який момент. Якщо Іран зараз запустить якусь чергову ракету або якийсь безпілотник у бік Ізраїлю, відповідно, Ізраїль повинен буде відреагувати. І наново почнуться бойові дії, Іран вкотре почне відповідати, і знову буде потрібне втручання США, напевно, особисто президента Трампа, щоб припинити ці воєнні дії.Поки це перемир'я дотримується. В Ізраїлі скасовані обмеження для громадян, всі повернулися на свої робочі місця. Сьогодні частина шкіл почала працювати, а від завтра працюватимуть усі школи. Ось, така, я б сказав, ситуація.А Ізраїль же має реагувати на інформацію, що іранська ядерна програма не була знищена. Це Дамоклів меч, який висить не лише над державою Ізраїль, а й над усім цивілізованим Західним світом. Відпрацювали американці, ЦАХАЛ та всі можливі служби, але нема відчуття, що іранську ядерну доктрину згорнуто. Що собою буде являти іранська ядерна програма? І загалом, якщо вірити Медведєву, якщо Іран "в якомусь воєнторзі може купити ядерну бомбу"? Ми бачили, що на цю медведєвську маячню навіть особисто зреагував Дональд Трамп - тобто все серйозно.Так, усе серйозно. Дійсно, немає точного розуміння, яка була завдана шкода іранській військовій ядерній програмі. Без жодного сумніву, шкоди завдано. Після такої кількості бомбардувань, після такої кількості вильотів ізраїльської авіації, а потім ще бомбардування американців стратегічними бомбардувальниками В-2 – зрозуміло, що шкода завдана.А тепер усі розмірковують про те, яка саме шкода. Розвідки Ізраїлю, США та країн Європи зрозуміють це через декілька тижнів і навіть декілька місяців, тому що оцінити цю шкоду у даній ситуації достатньо складно. По-перше, потрібна інформація зсередини, яку зараз агенти різних розвідок будуть здобувати. Друге – це супутникові знімки, які не завжди в тій резолюції чітко показують, що відбулося. Не завжди з супутників можна розгледіти руйнування під землею та зрозуміти, що саме зруйновано.Є декілька версій. Зрозуміло, що в інформаційному полі є багато дезінформації. Наприклад, Тhе Nеw Yоrk Тіmеs писав, що американці бомбардували Фордо (це найстрашніший ядерний об'єкт) таким чином, щоб закрити входи та виходи та щоб те, що там усередині, залишилося без електрики, а це завдає шкоди всім центрифугам. Так це чи не так, але про це йдеться з якихось джерел.Є й оцінки, які говорять про те, що на інших ядерних об'єктах нема стовідсоткової шкоди, є тільки якась часткова. Відповідно, ця ситуація для нас стане зрозумілою протягом 2-3 місяців, думаю, тоді ми точно будемо знати, наскільки була завдана ця шкода. Марко Рубіо, держсекретар США, заявив, що програма Ірану відкинута назад. А от наскільки відкинута назад - на рік, два, десять, ми не знаємо.І останнє питання, найголовніше: де зараз збагачений уран? З того, що бачимо в інформаційному полі, незрозуміло. З відкритих джерел та витоків ми не розуміємо, де дійсно є цей збагачений уран. Мова йде про 400 кг, а можливо, до 600 кг, є різні свідчення. З цього збагаченого урану можна зробити так звану брудну бомбу, найсправжнісіньку брудну атомну бомбу.Хотів би вас розпитати про Дональда Трампа. Пам'ятаєте, епопея одного військового злочинця починалася із запитання: "Whо іs Мr. Рutіn?" А от і питання: "Whо іs Мr. Тrumр?" Як він себе продемонстрував? Адже в кейсі російсько-української війни Трамп дивував усіх: відкладав рішення, вступав у дуже дивну комунікацію, формував переговорницький пул. Але зараз він віддав наказ і дозволив застосувати американську стратегічну авіацію. Після того як Трамп повернувся до своєї місії великого миротворця, у вас є розуміння, якою буде подальша траєкторія його діяльності? Це питання не тільки щодо стримування Ірану, а й Росії. Давно так багато не залежало від одної людини.Цілком з вами згоден. Все залежить від рішення Трампа і від того, що він вирішить. Оскільки він абсолютно непередбачувана людина, нам дуже складно передбачити, як він ухвалює рішення, яким буде наступне його рішення, але є деякий позитивний момент. Трамп з першого дня своєї другої каденції намагався себе представляти миротворцем: будемо з усіма розмовляти, Росія – не злодій, Путін – хороший хлопець, за 24 години припинимо війну, якби я був президентом на місці Байдена, то не було б війни. А Путін повторює, йому вигідний цей наратив.І ось тут, є один позитивний момент, який полягає в тому, що він дав вказівку бомбардувати Іран. Відповідно, якщо є якісь ситуації, то Трамп не побоїться застосувати силу. Це серйозний сигнал для Путіна.Путін погрожував: зараз ми скинемо тактичну зброю на Україну, зараз ми будемо застосовувати, ми зараз розбомбимо Лондон, Париж, Бонн – усіх покараємо. А Трамп просто дав наказ, літаки прилетіли, була проведена ціла військова операція. Ми думали, що одні літаки будуть бомбардувати, а бомбардували зовсім інші. Був зроблений спеціальний маневр, все відбулося, і він дав наказ.У цій ситуації, я думаю, що реакція Медведєва, який відразу злякався та написав, що він не казав, що Росія дасть атомну бомбу Ірану, що взагалі мав на увазі інші країни. І сам той факт, що особисто Трамп відреагував, то це говорить про те, що там в адміністрації зараз дуже уважно прислуховуються до всього, що відбувається. Певною мірою це дає якусь надію - якщо цей злодій, який сидить в Кремлі, перейде якісь межі, то цілком ймовірно, що від Трампа можна чекати різкої реакції.Наведу ще такий приклад. 24 червня Трамп розлютився на Ізраїль та Іран, промовивши: "Що це таке?! Я сказав припинити вогонь - значить треба припинити вогонь!" Був дзвінок Нетаньягу, через катарців передали іранцям, і все припинилося. І це позитивний момент, тому що до цієї ситуації ми розмірковували, як же він буде поводитися.Тепер найголовніше питання – як переконати Трампа, що в Кремлі злодій, а не "хороший хлопець"? Як донести до його розуміння, що необхідні рішучі дії, аби припинити цю страшну, криваву війну в Україні та змусити Путіна піти на поступки, компенсувати всю шкоду, яку він завдав Україні, і зробити так, щоб Україна отримала реальні гарантії безпеки? І це зараз найголовніше питання, яке є на порядку денному.Генеральний секретар НАТО Марк Рютте саме цей саміт присвятив тому, щоб заспокоїти Трампа та змусити інші країни виділити 5%. Правда, Іспанія нічого не хоче робити, але там дивний уряд і прем'єр-міністр, який живе в іншій реальності.Є ще один момент: 24 червня був витік в британській газеті Тhе Dаіly Теlеgrарh про те, що декларація НАТО після цього саміту щодо Росії буде доволі короткою. Однак найголовніше, що там написано, - НАТО буде продовжувати підтримувати Україну. І мова йде про те, що, ймовірно, країни НАТО напряму надаватимуть зі свого військового бюджету гроші Україні. Це витік. Ми ще не бачили офіційного тексту. Але, якщо це так, то, попри сумніви Трампа щодо припинення війни в Україні, це певною мірою є важливим кроком, тому що країни НАТО, а це всі європейські країни та Канада, окрім США, більшість із них дійсно зацікавлені, щоб Україна могла встояти у цій війні. Це дуже важливий момент.Нам потрібно зараз дивитися не на порожню половину стакана, а на ту половину, яка наповнена. І треба розуміти, як із цієї ситуації виходити.Ви знаєте не тільки як функціонує Кремль, а й що плюс-мінус відбувається у кремлівських головах. Маєте власну думку і щодо Медведєва, і щодо Путіна з урахуванням того, що вони останні пару років витворяють. Вони б'ють балістичними ракетами по наших містах, а з другого боку демонструють готовність Росії вести війну рівно стільки, скільки в них вистачить військово-технічного ресурсу. Можливо, все може дуже швидко змінитися, бо ми чекаємо 2 вересня, коли відбудеться зустріч Сі Цзіньпіна з Путіним.Другий кейс – зустріч у Кремлі міністра закордонних справ Ірану. Росія та Іран є стратегічними союзниками. І ця ірано-ізраїльська чи ірано-західна війна має пульсуючу форму, вони можуть підіймати амплітуду або знижувати градус. Задача Ірану – вступ до ядерного клубу, щоб почуватися у статусі, в якому почувається Росія. Тобто у будь-якій незрозумілій ситуації Путін каже, що може щось неприємне для всіх використати. Ваше відчуття: на яку траєкторію вийшов Кремль?Я згоден з вами, що амплітуда то підіймається, то опускається, і градус то підвищується, то знижується. Дійсно, як ви описали ці кейси - це правильне бачення тієї ситуації, в якій ми перебуваємо. По-перше, Кремль почувається в стані великого дискомфорту після того, як американці бомбардували його стратегічного партнера, Іран. Росія попереджала, що ні в якому випадку не бомбардувати, були зроблені заяви, попередження. Однак нічого не допомогло, Трамп прийняв рішення бомбардувати. І що найцікавіше – не було навіть офіційної реакції на це. Було якесь засудження, мовляв, американські бомбардування, але, окрім таких загальних осудливих слів, більше нічого не змогли сказати. Вони перебувають у шоці, бо не вірили, що це станеться.Другий момент, і це я ще раз підкреслюю, Кремль здивувало, що за три дні ізраїльські ВПС в небі Ірану робили все, що хотіли: і бомбардували Тегеран, і скільки треба, стільки бомбардували, і 24 на 7. Всю цю операцію розпочали 200 літаків, потім постійно в небі перебувало від 50 до 100 літаків – робили все, що хотіли.Це взагалі для Кремля був шок. Чому? Вони ж перед усіма хизувалися, що за три дні підуть парадом по Києву, по Хрещатику. А вже майже три з половиною роки воюють з Україною і не можуть захопити Україну, і не можуть перемогти Україну.А тут, будь ласка, - Ізраїль три дні робив, що хотів, з їхнім важливим стратегічним партнером. Якби не Трамп, то і далі  бомбардував би. Це для них створює дуже серйозний психологічний дискомфорт, тому що вони розуміють, що не можуть нічого зробити. Що більше - вони бояться американців. Вони розуміють, що Трамп дав наказ бомбардувати, то від цього непередбачуваного президента можна очікувати все. Тому треба поводитися більш-менш акуратно в усьому, що стосується американців.І, зверніть увагу, вони бояться цього потепління у відносинах з приходом Трампа між Америкою та Росією. Путін боїться порушити цей баланс, він постійно лебезить перед Трампом, говорить, який Трамп розумний, який Трамп хороший, дарує портрет, розповідає, як молився за нього, коли був на того замах, "от якби Трамп був президентом, то не було б війни в Україні". Путін боїться перейти якусь червону лінію, яка розсердить Трампа.Трамп уже одного разу сказав, що, можливо, Путін з'їхав з глузду, "Владімір, стоп! Досить бомбардувати!". І це, безумовно, у Кремлі насторожує. Вони бояться різкої реакції Трампа.Скажімо так, їхній психологічний стан погіршився щодо російської економіки. Зараз на економічному форумі в Петербурзі заявляли, що економіка Росії, напевно, входить в рецесію. Путін сам показав наказ про скорочення бюджету. Зараз відбулася ізраїльська операція нападу превентивним ударом по Ірану і ціна на нафту трохи підросла, але вже пішла на спад. 24 червня нафта зросла тільки на 1%, але в принципі ціна знижується. І Трамп зацікавлений у зниженні ціни на нафту.Найголовніше питання для країн Заходу, особливо для Європи та Америки, - зробити все, щоб ціна на нафту впала. Якщо ціна на нафту впаде, у Путіна не буде звідки брати гроші на війну. Вони у нього закінчуються, це не безлімітний гаманець. Не на все життя вони мають ресурси, на 100 років наперед. Це так здається.По-друге, це також важливий психологічний момент, і у нас в Ізраїлі, як і раніше, існує у певних колах військо-політичного істеблішменту якийсь психологічний страх, що Росія може щось зробити. Ось, факт: вони погрожували ядерною бомбою, американці зробили декілька серйозних попереджень, і Путін відразу замовк. І не один місяць боявся зі своїх уст випустити слово "ядерний". Тому вони й надалі будуть робити хорошу міну за поганої гри.Значить, інструменти є. Якщо американський дипломат чи посадовець розвідки передає до Кремля попередження "не робіть цього", відповідно, можна натиснути на Путіна, щоб він і не бив по наших містах. Водночас можна було б натиснути на Путіна перед початком повномасштабного вторгнення і він на нього не наважився б, але тиск був заслабкий. Путін втягується в довгу війну, сподівається завдяки своїй ресурсній базі вести активні бойові дії проти України ще пару років, а то й, як заявляють кремлівці, і 10 чи 20 років. Відповідно, нам потрібно йти ізраїльським шляхом - не розтягувати війну на роки. Можливо, ви маєте відчуття, як правильніше було б зіграти Україні в теперішній ситуації?Довга війна – це жахливий сценарій. Поки що ми перебуваємо в цьому жахливому сценарії. Тут потрібні два вектори. Один вектор: все одно, чи хочемо ми, чи не хочемо, і в Ізраїлю, і в України є одна задача – бути у найкращих відносинах з американською адміністрацією. Тому що від американської адміністрації та від Трампа особисто залежить не все, але настільки всього багато, що не можна в жодному випадку нехтувати. І за будь-якої ситуації треба триматися та вирулювати ці відносини на той рівень, який буде допомагати. Я б сказав, що це має бути виключно інструментальний підхід.Тих інструментів, які мають США, нема ні в кого. Тому з ними потрібно дружити за будь-якої ситуації. Інколи це складно, це зрозуміло, враховуючи характер особистості, яка там зараз займається різними питаннями, враховуючи складний характер самого Трампа. Безумовно, це не проста задача. Нема виходу. Це обов'язково! На 150%! Якщо цього не буде, то буде дуже погано.Другий вектор: для України значно більше ресурсів, можливостей, переконання, налагодження контактів – це, безумовно, Європа - Німеччина, Франція, Британія, також Італія плюс Польща, в якій зараз складна обстановка, бо там антиросійські настрої у цього президента, але й антиукраїнські. Польща була важливим фактором останні три роки. Подивимося, як це буде. Але, якщо Німеччина, Мерц, і якщо Макрон, і якщо британський Стармер, а особливо Німеччина та Британія, які значно серйозніше ставляться до загрози, яка йде від Росії, Макрон трохи менше, то при правильному тиску на Росію можна досягнути ще більшої співпраці та передачі більшої кількості зброї.У чому проблема? Європа за ці три роки війни не переналаштувалася на військові рейки. Найголовніший аргумент України, з яким я абсолютно згоден, - Україна зараз захищає Європу. Якщо Україна, не доведи Боже, впаде, то наступною буде Європа. Путін не зупиниться. Попри те, чи є в нього ресурси, чи нема, він розпочне війну і проти європейських країн – це і Фінляндія, і країни Балтії, і Польща, і так далі. Тому Україна дійсно захищає Європу. А те, що Зеленський говорить європейським лідерам, що неприємно чути, але він абсолютно правий, тому що Україна зараз веде війну за національну безпеку всього Європейського континенту. І тут у Зеленського та української адміністрації більше аргументів на користь того, щоб Європа допомагала.Європа повинна перейти на військові рейки. Вони мають більше виробляти, а сьогодні їхнє виробництво – стільки на рік, можливо, скільки у Росії за два чи три місяці. І ці різні цифри з обох боків ускладнюють роботу ЗСУ.Але є і позитивні моменти – Rhеіnmеtаll, який будує підприємства, наскільки я розумію, в Україні вже є об'єкти, які працюють. І сама українська військова промисловість плюс-мінус на 40% забезпечує потреби ЗСУ, але цього недостатньо. Тут потрібні особливі зусилля Європи, тому треба постійно тиснути, постійно переконувати, бо часу нема. Неможливо вести цю війну ще 5 років, ще 10 років. Це неможливо, для цього необхідні неймовірні зусилля, я не впевнений, що вони дійсно існують. Можна ці ресурси настільки виснажити, а що далі буде? Росія не буде заспокоюватися, це все довготривале. Відповідно, з Європою мають бути постійні контакти, переконання, що Європа повинна діяти значно рішуче і не боятися Путіна. Оцей страх, що Путін щось зробить, - дуже негативний фактор в поведінці європейців.

У Гаазі, на полях натівської тусовки прозвучали дуже цікаві слова президента США Дональда Трампа. Він припустив, що територіальні амбіції Путіна більші за Україну. А видання Dіе Wеlt оприлюднило цікаву розмову з колишнім натовським чиновником, адміралом Робом Бауером. Репортер прямим текстом запитав, чи НАТО негайно відповість контратакою, якщо Путін вирішить випробувати Альянс, наприклад, напавши на село в Естонії. Бауер відповів, що це залежить від характеру атаки – і напад на мале село далеко не гарантує миттєве застосування статті 5 про колективну оборону. Безумовно, наші естонські друзі розуміють, що Росія не проти влаштувати "народную рєспубліку" десь у проблемній Нарві, й знову розіграти карту захисту російськомовного населення від страшних "естонських націоналістів". Щобільше, 22 червня цього року транспортний літак Іл-76 збройних сил РФ без дозволу увійшов у повітряний простір Естонії та перебував там близько чотирьох хвилин. Випробовування кордонів та нервів маленької країни НАТО, яка свого часу пережила жахи окупації СРСР, відбувається постійно.Поміркуймо в теорії, навіщо Путіну нападати на НАТО саме в Естонії? Найперше, налякати його і показати нікчемність блоку, на страху до якого нинішня Росія придумала ідеологію для власного плебсу. Далі – бажано розбити єдність, яка ще присутня між різними чиновниками, аби врешті в каламутній воді виловлювати зиски для Кремля. Ідеально було б розміняти Естонію на те, аби західні держави не підтримували Україну належним чином або погодились на російський сценарій замирення. Читайте також: В Ізраїлю такі ж проблеми, як і в України. Трамп хоче миру з Іраном та РосієюВоєнна сутичка Ізраїлю з Іраном вибила з рук Путіна важливий козир, який він витягував з рукава під час теплих розмов з Трампом. Від початку перемовин про війну в України кремлівський вождь пропонував себе у ролі  посередника з Іраном. Але Ізраїль з допомогою Вашингтону і сам влучно покоцав ядерні центрифуги. Тож недарма Трамп в кулуарах саміту НАТО, що допомога Владіміра уже не треба, хай там розбереться з Росією, тобто війною в Україні.Тож "вікно можливостей" у Росії, аби показати свою крутість, не таке і велике. Щобільше, ніхто на місці не сидить, і в державах-сусідках постійно як не військові збори, то потужні збройні закупівлі. Досвід повномасштабного нападу на Україну навчив інші країни, які мають спільний кордон з Мордором, що краще не перерізати стрічки десь на зупинках, бо ракети для ППО мають бути завжди.Зміна риторики Трампа може бути пов'язана з тим, що йому нарешті почали класти на стіл аналітичні записки з намірами Росії влаштувати маленьку переможну війну на кордонах НАТО. Недарма ж державний секретар Марко Рубіо зараз масово повертає на роботу фахівців Ради нацбезпеки, яких позвільняв бабій і любитель легких наркотиків Ілон Маск. Чому Путін кладе око саме на Естонію? По-перше, це маленька та доступна ціль, де аж кишить російським населенням, яке не хоче змінюватись і еволюціонувати із гусені в метелика. Другий фактор – тема прориву через "Сувальський коридор" останнім часом згорнулась. Бо поки інші західні сусіди чекали, що Україна та Росія якось "сойдутся посередине, как в 2015", міноборони Польщі ще у 2022 році вирішило організувати найбільшу сухопутну армію Європи. Так, є проблеми з браком людей для служби та виробництва озброєнь, вчорашньої військової промисловості та значного навантаження на економіку, але обсяги поголовного озброєння вражають. Поляки точно стрілятимуть, і ніяких сентенцій про "мишебратья" не буде. Читайте також: Путін не Трамп, а Україна не Іран. Чому не можна виправдовувати дії Росії діями США в ІраніУтім ще важливіший фактор – Білорусь не хоче вляпуватись у загарбницькі війни з Путіним знову, і хоче пропетляти. Саме тому Олександр Лукашенко тісніше дружить з Китаєм, ручкався з посланцем Трампа Кітом Келлогом та навіть для цих гойдалок звільнив із тюрми опозиціонера Сергія Тихановського, що провів за ґратами понад 5 років. Естонія — ідеальна ціль, бо це вихід Росії на Балтійське море. Без контролю над цією ділянкою – російський флот може достроково завершити участь у будь-якій війні. Бо ж зустрічаються якось Фінляндія, Швеція та Латвія з Литвою – і все виносять. Або  у кращому випадку хвалений Балтійський флот відпочиває в корабельних доках, поки у світі триває нова світова війна.Путін не хоче завершувати війну в Україні, бо навіть хитке перемир'я, — то загроза його життю та збагаченню його найближчого оточення. Відмовитись від "асвабаждєній" хоч когось – це поглянути в очі власним внутрішнім проблемам та зайнятись розв'язанням проблем росіян, які щодня отримують гроби з-під Сум та Покровська. Ризик російської ескалації зростає, Європа це чудово розуміє. І тому уперше на саміті НАТО Росія була названа стратегічною загрозою. А держави НАТО масово виходять з Оттавської конвенції, яка забороняє використання, виготовлення, накопичення й передачу протипіхотних мін.Буквально щойно сейм Польщі теж ухвалив це рішення майже одностайно. "Польща не може бути зв’язана жодними обмеженнями, які не дозволяють захищати свою батьківщину", – сказав міністр оборони Косіняк‑Камиш.І тут зі сльозою згадуєш, як у нас до 2022 року все робили рівно навпаки й знімали сюжети про потужне розмінування під Маріуполем.Спеціально для ЕспресоПро авторку: Марина Данилюк-Ярмолаєва, журналісткаРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Прем'єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні під час зустрічі з президентом США Дональдом Трампом у Гаазі закликала його проявити таку ж політичну рішучість у питанні війни в Україні, яку Сполучені Штати продемонстрували у випадку конфлікту з Іраном. Про це повідомляє іl Gіоrnаlе. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зеленський зустрівся з Трампом у Гаазі. Усі подробиці Зустріч відбулась на полях саміту НАТО. За словами Мелоні, вона привітала зусилля, спрямовані на встановлення перемир'я між Ізраїлем та Іраном, проте наголосила, що аналогічна ініціативність має бути застосована й до інших гарячих точок - передусім України та Сектора Гази. "Президенту Дональду Трампу я сказала: рішучість варто проявити і щодо двох інших конфліктів - в Україні, де Росія не готова йти на компроміс, і в Газі, де ситуація є просто нестерпною", - наголосила очільниця італійського уряду. Мелоні вчергове підтвердила позицію Італії на підтримку миру та закликала не зменшувати увагу до війни в Україні попри зростаючу кількість глобальних викликів. 25 червня у Гаазі відбулася зустріч Трампа з президентом Володимиром Зеленським. Вона тривала близько 50 хв. Після зустрічі Трамп повідомив, що він з Зеленським не обговорював припинення війни.

Про це в ефірі Еспресо сказав засновник Благодійного фонду "Закриємо небо України", заступник начальника Генштабу ЗСУ (2006-2010 рр.), генерал-лейтенант Ігор Романенко."Місяць тому президент Зеленський говорив про те, що, якщо все триватиме так, як зараз, то десь в червні 2026 року почнуться серйозні проблеми в російській економіці. Це може підірвати підґрунтя для подальшого ведення війни.Путін про це також знає, його інформують економісти. Тому, найімовірніше, він організовує всі ці дії, розуміючи, що вікно можливостей для ведення війни може зачинятися у 2026 році. Але є багато додаткових факторів, які на це впливають, зокрема, поведінка США щодо України та РФ", - зауважив Романенко.За словами генерал-лейтенанта, сьогодні, 25 червня, на саміті НАТО можуть прояснитися деякі наступні кроки. Він також наголосив на підтримці європейських країн, які намагаються по-справжньому підставити Україні плече."Зараз підвищилися ціни на нафту у зв'язку з війною на Близькому Сході, і ресурсна база РФ може зростати. Але найближчим часом війна між Ізраїлем та Іраном, імовірно, буде зупинена. Ринок нафти вже відреагував на заклик Трампа до перемир'я, хоча наразі він ще нереалізований. Ціни почали падати.Тому процес триває, усе постійно змінюється, але попередня перспектива виглядає саме так", - додав Романенко.Наразі російський військово-промисловий комплекс досягнув піка виробництва бронетехніки, темпи якого здатний підтримувати рік. 

Росія становить найсерйознішу екзистенційну загрозу для країн-членів НАТО та активно готується до можливої тривалої війни з Альянсом. Такий висновок випливає із заяв генерального секретаря НАТО Марка Рютте, зроблених 24 червня на саміті у Гаазі, зазначають аналітики Інституту вивчення війни (ІSW). Рютте наголосив, що РФ може завдати удару по НАТО протягом найближчих трьох-семи років і наразі має вищий рівень готовності до війни, ніж сам Альянс. Він також звернув увагу на підтримку Москви з боку Китаю, Північної Кореї, Ірану та Білорусі. Президент України Володимир Зеленський у коментарі Sky Nеws вказав, що наразі Росія не готова до нападу на НАТО, однак може досягти готовності до 2030 року. Він підкреслив, що війна в Україні стримує російську військову потугу, і будь-яке скорочення західної допомоги лише посилить позиції РФ. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У НАТО заявили, що ВПК Росії працює на межі можливостей, але втрати перевищують виробництво ІSW застерігає: Росія готує як армію, так і населення до майбутнього конфлікту з НАТО у середньо- та довгостроковій перспективі. Перемир'я чи тривала пауза у війні проти України дали б Кремлю змогу перекинути війська до кордонів НАТО, а також переозброїти та зміцнити армію - що, на думку аналітиків, може становити реальну загрозу ще до 2030 року. Саміт НАТО 24-25 червня в Гаазі об'єднав лідерів 32 країн Альянсу. Участь у ньому беруть президент США Дональд Трамп, президент України Володимир Зеленський і представники української делегації. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте поставив під сумнів серйозність намірів Росії щодо мирних переговорів з Україною, звернувши увагу на склад російської делегації. Генсек підкреслив, що Україна, на відміну від Росії, вже демонструвала серйозний підхід до дипломатії, зокрема відправляючи на переговори у Стамбул делегацію високого рівня. Рютте визнав, що наразі неможливо передбачити, коли завершиться війна, однак наголосив на важливості забезпечення стійкої підтримки України, аби вона могла зміцнити свої позиції перед можливими майбутніми переговорами.

Сходознавець назвав кілька аспектів, чому припинення вогню на Близькому сході важливе для війни Росії в Україні

Дональду Трампу вдалося встановити, хоч наразі нестабільне, але перемир'я на Близькому Сході. Це сталося саме після потужних ударів США по ядерних об'єктах в Ірані. Повний текст новини +Відео

Конфлікт на Близькому Сході відволікає увагу світової громадськості від війни в Україні. А це може призвести до більшої кількості жертв, заявив президент України Володимир Зеленський, повідомляє Sky Nеws. "Є велика проблема. І так, змінюється політичний фокус через конфлікт між Ізраїлем та Іраном. І це абсолютно зрозуміло. І це говорить про те, що може бути зменшена допомога партнерів. Передусім - США. Дуже не хотілося б цього. Але ми це відчуваємо. Ми це розуміємо", - сказав він. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Україна відреагувала на ракетний удар Ірану по авіабазі США Важливо, щоб пріоритет був все-таки на життях людей, а не просто на одному конфлікті, чи іншому, пояснив президент. "Безумовно, конфліктів у світі повинно бути мінімум. Треба закінчувати будь-яку війну. Бо гинуть люди різних релігій, різних націй, національностей. І цивільних людей дуже шкода. Проте без допомоги партнерів росіяни будуть відчувати свою перевагу на полі бою і нам буде складно", - додав Зеленський. 13 червня Ізраїль атакував авіацією іранські військові та ядерні об'єкти. Під час обстрілів загинули високопоставлені військові та спеціалісти, які працювали над ядерною програмою Ірану. Після цього обидві країни обмінювались обстрілами. Увечері 23 червня Іран здійснив ракетний обстріл американських військових об'єктів у Катарі, випустивши щонайменше 10 ракет. За даними інформаторів з Ізраїлю та арабських країн, атака стала відповіддю на нещодавні удари США по іранських ядерних об'єктах. У районі столиці Катару, Дохи, були зафіксовані спалахи й звуки вибухів. Сьогодні Дональд Трамп написав, що припинення вогню між Ізраїлем та Іраном офіційно набуло чинності. Він закликав сторони не порушувати його. Перемир'я мало стати фіналом 12-денного протистояння.