Search trend "Сі Цзіньпіна"

Пас від товариша Сі Цзіньпіна обраному президенту США Дональду Трампу

Китай відмовляється працювати з фінустановами РФ під санкціями США

У перші дні після повернення до Білого дому майбутній президент США має намір підвищити мита на всі товари із Мексики і Канади до 25%. "Мита діятимуть доти, доки наркотики, зокрема, фентаніл, а ще - всі нелегальні іноземці не припинять це вторгенння у нашу країну", - написав він у своїй соцмережі. Ще на 10% Дональд Трамп планує підвищити мита на китайські товари (до 60%), поки КНР "не припинить потік нелегальних наркотиків у США". Йдеться, насамперед, про той же фентаніл. Політик зазначив, що вів переговори з китайською стороною щодо цього, але "без успіху". Китайські чиновники не виконали обіцянки страчувати торговців наркотиками. Які слова - така й реакція У Китаї цей анонс сприйняли зі здивуванням. "Ми підтримуємо контакти зі США щодо антинаркотичних операцій", - пояснив представник посольства КНР Лю Леньюй, твердження про те, що Китай свідомо допускає постачання прекурсорів фентанілу до США "повністю протирічить фактам і реальності". Щодо пов'язаних з фентанілом мит, Лю назвав торгове співробітництво між двома країнами взаємно вигідним. "Ніхто не переможе у торговій війні", - припустив він. "США мають цінувати добру волю китайської сторони в антинаркотичному співробітництві", - пізніше було зазначено у заяві китайського МЗС. Як і в Китаї, у Канаді відхрестилися від транскордонної торгівлі наркотиками. "Ми продовжимо обговорення цих питань із новою адміністрацією ", - заявила заступниця прем'єра Канади Христя Фріланд. Мексика поки мовчить, проте мексиканський песо здешевшав на 2% відносно долара США, як і канадський долар (на 1,2%). Водночас китайський юань не втратив у вартості, а канадський долар і мексиканський песо за добу повернулися до попередніх цін. Стриманий песимізм Пом'якшив удар від новини кандидат у міністри фінансів Скотт Бессент: інфляція, мовляв, не прискориться, якщо вводити мита правильно. Водночас не всі у США налаштовані так оптимістично. Запропоновані заходи можуть завдати збитків низці стратегічних промислових секторів Сполучених Штатів і збільшити податкове навантаження на 272 мільярди доларів на рік. У свою чергу, зростуть ціни і збільшаться видатки домогосподарств, очікує головний ринковий стратег компанії Соrраy Сrоss-Воrdеr Sоlutіоns Карс Шамотта. Дональд Трамп має намір використовувати тарифи як зовнішньополітичну зброю для досягнення як економічних, так і політичних результатів Три країни, котрі назвав Дональд Трамп в якості об'єктів для торгових мит, постачають до США до 40% товарів на суму 1,3 трильйона доларів. Зокрема, Мексика в останні роки обігнала Китай за обсягами постачань запчастин і комплектуючих для автомобілів. Тому, на думку гендиректора хедж-фонду Реrshіng Squаrе Саріtаl Маnаgеmеnt Білла Екмана, Дональд Трамп має намір використовувати тарифи як зовнішньополітичну зброю для досягнення як економічних, так і політичних результатів. Короткозорість і далекоглядність Цікаво, що анонсовані Дональдом Трампом рішення за метою та ефектом можна порівняти з широкомасштабним вторгненням РФ до України. І в тому, і в іншому випадку ініціатори новацій хотіли зламати або частково демонтувати чинний світовий порядок. За даними американських ЗМІ, обраний президент США і його радники хочуть створювати торгові альянси проти тих країн, котрі, на думку нового господаря Білого дому, неправильно себе поводять. Навряд чи така стратегія матиме успіх, вважає експертка по Китаю в Інституті міжнародної економіки Петерсона Мері Лавлі. "Переконання у тому, що США виграють від блокування Китаю, залучаючи інвестиції та реорганізовуючи ланцюжки створення вартості по всьому світу, надзвичайно короткозоре". Тому що навряд чи країни відмовляться мати справи з Китаєм через США. Наприклад, президент Аргентини Хав'єр Мілей назвав китайського керівника Сі Цзіньпіна "вбивцею", що не завадило їм провести перемовини на полях саміту G20 у Ріо-де-Жанейро. Тому вірогідніше відбудеться зіткнення мегаконцепцій: від США ("проти всіх") - від Китаю ("без бар'єрів для торгівлі та інвестицій"). Ще одне вторгнення? Причому анонсовані Трампом зміни можуть зашкодити США й у віддаленій перспективі, на рівні політичного сприйняття. Політолог з університету Торкуато ді Телла з Буенос-Айреса Хуан Габріель Токатліан звернув увагу - США всюди приходять з палицями, "більше їм нічого запропонувати, що дає Китаю варіанти". Зрештою, якщо половина світу не погодиться на торгову ізоляцію Китаю, Сполучені Штати Америки прострелять собі у ногу. Або це зробить хтось інший. Генерал Лора Річардсон (ексочільниця Південного командування США) звернула увагу на глибоководний порт Чанкай у Перу, у перетворення якого в мегапорт Китай інвестував чималі суми. Чанкай може приймати не лише цивільні судна, але й військові, тому "його можна використовувати як об'єкт подвійного призначення. Тим часом, Дональд Трамп дістав відразу два сюрпризи. Перший - закриття проти нього справи про можливе втручання у результати виборів 2020 року. Другий - чинний президент Джо Байден і його дружина будуть присутні на інавгурації Трампа 20 січня 2025 року.

Росіянам вивішують на білбордах улюблені цитати глави КНР, а на телебаченні запустили третій сезон програми, присвяченій цій темі.

Закликаючи до багатополярності і деескалації, лідер КНР на ходу коригує тактику. Після нервової зустрічі з президентом США Джо Байденом у Перу Сі Цзіньпін різко змінив підходи і риторику. Зовні Сі залишився небагатослівним і добродушним, але - не для всіх. Першим новий стиль китайського лідера відчув на собі міністр оборони США Ллойд Остін. Він намагався зустрітися з очільником військового відомства Китаю Дун Цзюнем у Лаосі, але китайська сторона відмовила. Формальна причина - продаж США зброї Тайваню на $2 млрд. Острів спотикання у морі роздору Це у стилі китайської дипломатії - відмовляти у зустрічах, якщо офіційний Пекін чимось роздратований чи незадоволений. Наприклад, каскад скасувань перемовин був після візиту спікерки Ненсі Пелосі на Тайвань у 2022 році. Тільки поїздка міністерки фінансів США Джанет Йеллен змогла відновити окремі контактні лінії, та й то на рівні лише робочих галузевих груп. Зазвичай Пекін не озвучував претензій щодо того, чому зустрічі не відбулися. Чиновники посилалися на технічні та інші причини. Тим гострішим є зрив керівників оборонних відомств на тлі стрімкого загострення геополітичної обстановки. У Лаосі зібралися саме військові країн Південно-Східної Азії, Китаю і США задля зниження рівня напруги (саміт АСЕАН). Остін прокоментував зірвану зустріч так: "Невдача для всього регіону". "Американська сторона не може підривати основні інтереси Китаю У тайванському питанні, одночасно проводячи обміни думками з китайськими військовими, нібито нічого не відбулося", - емоційно виклав китайську позицію представник Міноборони КНР У Цзянь. М'якше висловився Дун Цзюнь: проблеми краще вирішувати шляхом діалогу, а не залучаючи зовнішні сили чи провокуючи суперечки. Офіційний Пекін незадоволений діями Філіппін у Південно-Китайському морі Крім Тайваню, офіційний Пекін незадоволений діями Філіппін у Південно-Китайському морі. Влітку США заявили про посилення співпраці з Філіппінами, у тому числі, у сфері безпеки. Відтоді збільшилася кількість зіткнень між філіппінськими і китайськими морськими суднами. Хід конем Навіть якби цих суперечок не було, у Сі є причини для роздратування. Остін перед конференцією у Лаосі зустрівся зі своїми колегами з Японії та з Австралії, котрі назвали дії КНР у Південно-Китайському та у Східно-Китайському морях "дестабілізуючими" проти суден Філіппін та інших прибережних держав (В'єтнам, Бруней, Малайзія). Сі повертається до традиційної для нього економічної риторики, але у новому форматі. Сі Цзіньпін та його чиновники працюють над врегулюванням відносин із цими та іншим країнами АСЕАН укладаючи окремий кодекс поведінки, але справа рухається повільно, перший проєкт документа очікується у 2026 році. Схоже, Сі повертається до традиційної для нього економічної риторики, але у новому форматі.Він знову намагався вирішити на найвищому рівні (з Байденом) питання обмежень на китайські товари та санкцій, але успіху не досяг. Довелося натякати, що китайська сторона готова працювати і вже має контакти з командою Дональда Трампа. Тим часом, саме Трамп під час передвиборчої кампанії називав Китай чи не найбільшою загрозою для США. За Джо Байдена Сполучені Штати просували політику відкритості, у тому числі, економічної, для Азіатсько-Тихоокеанського регіону. Невідомо як розвиватиметься ситуація за Дональда Трампа. Чутки про "драконівські" обмеження на електромобілі, котрі начебто готують члени його команди, наразі не підтверджені діями. Але скандали вже гримлять. Нова дипломатія Пекіна Дональд Трамп запропонував ще одному інвестиційному банкіру, Говарду Лютніку, очолити міністерство торгівлі США. Лютник був "гаманцем" Трампа на виборах-2024 і має багато ділових зв'язків із Китаєм, включаючи спільне підприємство у Пекіні. У Сенаті демократи висловили занепокоєння, чи не буде Лютнік на посаді відстоювати китайські інтереси. "Як може американский народ очікувати, що той, хто отримує зарплату від китайського уряду, сприятиме вирівнюванню умов гри з Китаєм?" - заявив сенатор-демократ Рон Вайден. Китай показово не втручається у кадрові рішення обраного президента США Демократів також непокоїть, що саме Лютніка Трамп поставив на чолі перехідної команди. Але Китай показово не втручається у кадрові рішення обраного президента США. Натомість Сі Цзіньпін сподівається відігратися у Південній Америці. Мільярди з небес Його зустріч з президентом Бразилії Лулою да Сілва була висвітлена китайськими ЗМІ більш ніж пафосно. Китаю вдалося підписати 37 галузевих міждержавних угод, а також зробити політичну заяву про можливість врегулювання "конфлікту в Україні" на базі китайсько-бразильського плану. Водночас Лула да Сілва відмовився приєднатися до ініціативи Сі "Один пояс - один шлях", як стверджують бразильські дипломати, через невизначеність, хто з партнерів буде домінувати. Сторони підняли рівень відносин до "спільноти єдиної долі". Спостерігачі відзначили, що Сі під час турне по Південній Америці, замість розширити тематику своїх заяв, пропонував альтернативу силовому трампізму - багатополярний торговий порядок, котрий поза війнами, конфліктами. Сі покине Україну? Показово, що у Бразилії не відбулося засідання чи бодай консультації країн, котрі приєдналися до платформи "Друзі миру" під китайсько-бразильський варіант мирного плану для України. Це свідчить про згортання Китаєм малоперспективних, з точки зору Сі, напрямків. Схоже, Україна виявилася одним із них. На спільній з да Сілва пресконференції Сі назвав шлях до врегулювання "складним". Жодних засідань чи консультацій щодо платформи "Друзі миру" під спільний план для України у Бразилії не відбулося. Пов'язане це з крахом надій Сі Цзіньпіна на вигоди від повернення до Білого дому Дональда Трампа. Зокрема, на покращення економічних відносин із Євросоюзом, котрий дедалі більше закриває свій ринок для китайських товарів. Своє ближче "Звісно, КНР хотіла б покращити відносини з ЄС та іншими державами, але без особливих видатків, - пояснив професор Університету Жемінь у Пекіні Ші Іньхун. - Це означає, що США не підуть на суттєві поступки у торгових питаннях і в територіальних суперечках, незалежно від того, з Трампом чи без нього. У свою чергу, це робить неможливим подальше суттєве і довгострокове зближення". Тому, наголосив Сі, Китай переорієнтується на країни Глобального Півдня і дбатиме переважно про власні внутрішні інтереси. Водночас у Києві 21 листопада почав працювати новий посол КНР Ма Шенкунь. До цього він обіймав посаду заступника гендиректора Департаменту контролю над озброєннями МЗС КНР. До цього КНР в Україні представляв Фань Сяньжун, котрий до призначення до нашої держави представляв Китай у Росії.

Макрон закликає Китай вплинути на рф для запобігання ядерній ескалації та завершення війни в УкраїніНа саміті G20 президент Франції закликав Сі Цзіньпіна допомогти запобігти ядерній ескалації з боку РФ. Макрон також висловив занепокоєння щодо військової співпраці між Північною Кореєю та Росією.

Чинний президент США Джо Байден закликав лідера Китаю Сі Цзіньпіна переконати Північну Корею не допомагати Росії у війні проти України.

Про це інформує Вlооmbеrg.За словами співрозмовників видання, такий крок не є неминучим. Крім того, військова підтримка такого масштабу - якщо вона відбудеться - швидше за все, буде надаватися групами з ротацією військ у часі, а не в рамках єдиного розгортання.Посол України в Південній Кореї, Дмитро Пономаренко, раніше зазначав, що Київ очікує участі близько 15 тис. північнокорейських військових у бойових діях у Курській області Росії та, можливо, в окупованих районах східної України. Вони можуть змінювати одне одного кожні кілька місяців на ротаційній основі.У виданні зауважили, що занепокоєння з приводу можливого розгортання військ КНДР викликало тривогу серед союзників України, які попереджають про ризик подальшої ескалації конфлікту. Вони вважають, що зміцнення зв'язків між Путіним і Кімом може вплинути на безпеку в Індо-Тихоокеанському регіоні.Читайте також: Кім Чен Ин побував на випробуваннях першого ударного дрона КНДР: йому сподобалося, наказав почати серійне виробництвоВодночас у Південній Кореї стверджують, що є "велика ймовірність" того, що Північна Корея намагатиметься отримати від Росії передові технології, в тому числі технології, пов'язані з тактичною ядерною зброєю, міжконтинентальними балістичними ракетами, розвідувальними супутниками і підводними човнами з балістичними ракетами.За інформацією Вlооmbеrg, це питання буде порушено кількома союзниками на саміті G20 в Бразилії та канцлером Німеччини Олафом Шольцом під час його зустрічі з президентом Китаю Сі Цзіньпіном.Як стверджують німецькі високопосадовці, Шольц буде тиснути на Сі Цзіньпіна під час їхньої зустрічі в Ріо-де-Жанейро у вівторок, 19 листопада, щоб той використав свій вплив на Росію і Північну Корею для уникнення подальшої ескалації війни.Під час зустрічі з президентом США Джо Байденом у суботу, 16 листопада, на полях саміту Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва в Лімі, Сі Цзіньпін заявив, що Китай "не допустить конфлікту і потрясінь на Корейському півострові" й не буде "сидіти склавши руки, коли його стратегічна безпека і ключові інтереси опиняться під загрозою".Що відомо про військову співпрацю Росії та КНДР 4 жовтня Кyіv Роst повідомило, що внаслідок ракетного удару по окупованій території Донеччини загинули 20 військових. Серед них, зокрема, були шестеро військових з КНДР, які проводили консультації з російською армією.Міністр оборони Південної Кореї Кім Йонг Хен попередив, що Північна Корея може скерувати свої війська в Україну на підтримку Росії.22 жовтня у медіа з'явилася інформація, що КНДР відправила на територію Росію не тільки піхотинців, а й пілотів військових літаків. А очільник ГУР Міноборони України Кирило Буданов заявив, що у Курську область повинні прибути перші бійці з Північної Кореї.28 жовтня генеральний секретар НАТО Марк Рютте підтвердив факт присутності військових Північної Кореї в Курській області РФ, зазначивши, що це є "значною ескалацією в триваючій залученості КНДР у протиправну війну Росії". Президент Володимир Зеленський заявив, що РФ уже використовує військовослужбовців із КНДР на території України та що на полігони РФ із КНДР можуть перекинути до 12 тис. військових.31 жовтня стало відомо, що Північна Корея відправила до Росії трьох своїх генералів, серед них заступник глави генерального штабу КНДР, який також є очільником головного розвідувального бюро держави.Того ж дня держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що, згідно з останніми даними, до 8 тис. військових із КНДР були перекинуті в Курську область РФ.1 листопада президент Зеленський заявив, що перші тисячі солдатів із Північної Кореї вже неподалік українського кордону. А в ГУР розповіли, що в останній тиждень жовтня Росія перекинула зі своєї території до районів поблизу з Україною понад 7 тисяч солдатів армії Північної Кореї.Вже згодом Зеленський заявив, що ворог перекинув у Курську область ще понад 11 тис. військових КНДР. А 5 листопада міністр оборони України Рустем Умєров підтвердив інформацію про те, що в Курській області Росії відбулося перше бойове зіткнення українських бійців і північнокорейських військових, що воюють на боці окупантів.

Президент Сполучених Штатів Джо Байден і лідер Китайськоїнародної республіки Сі Цзіньпін проведуть зустріч на саміті Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробітництва в Перу. Байден планує чинити тиск на Сі Цзіньпіна щодо зв'язків КНДР і країни-агресора РФ, повідомив Sky Nеws із посиланням на джерела. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: США готуються реагувати на ядерні загрози від КНДР, Китаю і РФ Президент США має намір використати свою останню офіційну зустріч із Сі Цзіньпіном, щоб переконати його відмовити Північну Корею від подальшого поглиблення підтримки повномасштабної війни РФ проти України. Байден і Сі Цзіньпін у Перу проведуть третю зустріч відтоді, як американський президент обійняв посаду, зазначили в Білому домі. Північна Корея надає активну підтримку Росії у війні проти України. В обмін КНДР прагне отримати російські технології, розповів міністр закордонних справ України Андрій Сибіга. Пхеньян хоче обміняти свою участь в агресії проти України на доступ до російських технологій у ракетній, ядерній та інших військових програмах, зазначив він.

Американський президент Джо Байден планує натиснути на китайського лідера Сі Цзіньпіна під час останньої зустрічі. Вона планується сьогодні під час саміту Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва.

Таку думку він висловив в етері Еспресо."Не слід забувати про ще одну небезпеку - погіршення відносин США та Китаю. Такий сценарій розвитку подій розвʼязує Путіну руки ще й з погляду застосування ядерної зброї. Оскільки, якщо відбудеться погіршення двосторонніх відносин Вашингтона та Пекіна, то Сі Цзіньпін може показувати Трампу, що він тепер не хоче стримувати Путіна ні в чому, або ж хай президент США починає поводити себе більш обережно. Тобто, в Сі Цзіньпіна є ще такий козир тиску на Дональда Трампа, як ядерна бомба Путіна. Фактично, Сі Цзіньпін може це використати так, що Байден просив його стримувати Путіна, а Трамп не буде цього робити, тому США отримає те, що навіть не очікували. Сі Цзіньпін може піти на відвертий шантаж", - пояснив Портников.Журналіст також пояснив, які питання можуть розглядатись на початку переговорів України та Росії. За його словами, партнери мають продовжити підтримку України на такому рівні, який дозволить Києву вести переговори з Росією, оскільки, бойові дії триватимуть."Що стосується переговорів, то на початку можуть домовитись про якісь гуманітарні питання. До прикладу, можуть домовитись не обстрілювати інфраструктуру один одного, чи гарантувати судноплавство, або ж дозволять РФ продавати нафту не по занижених цінах і т.д. Втім, в цей час військові дії будуть тривати. І кожна зі сторін може мати успіх, або відступати. Однак, слід зауважити, що рівень допомоги Україні повинен бути таким, щоб Київ міг вести ці переговори", - додав він. 29 жовтня російський диктатор Володимир Путін у вівторок, 29 жовтня, по відеозв'язку провів тренування стратегічних сил ядерного стримування14 листопада у Радіо Свобода та Укрінформ повідомили, що чинний президент США Джо Байден 16 листопада проведе переговори з лідером Китаю Сі Цзіньпіном на полях міжнародного саміту в Перу. Очікується, що вони обговорюватимуть війну в Україні15 листопада Верховний представник ЄС із закордонних справ Жозеп Боррель повідомив країнам - членам ЄС розвідувальні дані, які свідчать про першу поставку Китаєм зброї Росії для використання проти України16 листопада посол Китаю в США Се Фен заявив, що його країна готова бути партнером для Сполучених Штатів і не планує перевершити чи замінити Вашингтон на світовій арені 

Президент Кореї Юн Сок Йоль звернувся до лідера Китаю Сі Цзіньпіна з проханням посприяти припиненню провокацій КНДР, небезпечної військової співпраці Пхеньяна з Москвою та підтримки Північною Кореєю війни Росії проти України.

Новообраний президент США Дональд Трамп має дивне захоплення тоталітарними правителями й водночас прагне бути сильнішим за них. На цьому базуватиметься його політика щодо Владіміра Путіна та Сі Цзіньпіна. Повний текст новини +Відео

Кожна криза – це водночас шанс.  Це перший урок з російсько-української війни. І висновок з американських виборів. Криза - глибока, лідерство США під питанням у всіх аспектах: геополітичному, військовому, економічному, цивілізаційному і ціннісному. Америка засумнівалася у своїх базових цінностях: існувати як демократична республіка, поважати верховенство права, очолювати євроатлантичну спільноту і підтримувати світовий порядок, що спирається на міжнародне право. Якщо США зруйнують цей фундамент, вони немов автоматично припинять існувати як велика держава, а то й держава загалом.  Америка народилася з духу свободи й демократії. Якщо вона їм заперечить, то фактично оголосить про свій кінець. Урок другий. У Кремлі сподіваються, що Трамп гратиме роль криголама в знищенні України, НАТО, ЄС і світового порядку. А сам Трамп думає про себе як про члена клубу "геніальних людей", саме так він назвав і Сі Цзіньпіна.  Отже, ключовим питанням є те, чи американська демократія дієва? Чи її інститути настільки сильні, щоб протистояти спробам запровадити авторитарний режим? Демократи, зокрема, і президент Джо Байден, відповіли позитивно на ці запитання. Визнали результати виборів, даючи цим самим шанс Трампу і республіканцям перейти до етапу реалізації їхньої програми без затримок. Їм ніхто і ніщо не заважатиме – крім конституції, закону та базових цінностей американської демократії. І, звичайно, їхнього розуміння національних інтересів. Після 20 січня 2025 року Трамп і республіканці в першу чергу відповідатимуть на виклик відповідальності – основи свободи і демократії. Ось таке "покарання" популістам за намагання зруйнувати базові цінності та інституції. Третій урок – це падіння міфу про американський ізоляціонізм. Президент Трамп не заявить про вихід США з Близького Сходу і не залишить Ізраїль. Америка так само не піде з Південно-Східної Азії, не залишить напризволяще ні Тайваню, ні Південної Кореї, ні Японії, ні Австралії чи Нової Зеландії. Щоб про це не говорив Ілон Маск. Трампівський "ізоляціонізм" натомість стосується Європи та України, як її частини. Він був несподіваним і страшним у 2016-2020 роках, коли Європа не розуміла нової Америки. Сьогодні розуміє набагато краще, ба більше – вона до неї підготувалася. Європейські лідери вже пропонують Трампу бонуси для уникнення торгівельної війни всередині євроатлантичної спільноти. Проте, чи її вдасться уникнути, - питання без відповіді. Натомість Європа, щоб вижити, як сказали президент Франції Емманюель Макрон і колишній голова Європейського центрального банку Маріо Драґі, має зміцнюватися і реалізувати "стратегічну автономію", тобто, технологічно стати незалежною від США і Китаю. Про військовий компонент цієї проблеми європейським політикам, дипломатам і військовим детально розповідав генерал Валерій Залужний. Урок четвертий. НАТО тримається міцно й триматиметься надалі, хоч напевно Вашингтон коригуватиме свою участь у захисті європейських членів. Європа справді має взяти більше відповідальності за свою безпеку, вкладати більше коштів та думати стратегічно. Тобто припинити боятися "ескалації" у війні з Росією, запросити Україну до НАТО та інтенсивно готувати наше членство в ЄС.    П’ятий урок. Заклики до миру в Україні "впродовж 24 годин", миттєвого припинення вогню, шантаж припиненням допомоги від США насправді стосуються всієї Європи. Незаперечність цього факту визнають майже всі лідери ЄС. Бо якщо сьогодні "здати Україну", тоді завтра здаватимуть інші країни Центрально-Східної Європи. Аж до ухвалення нової Ялтинської угоди, тобто повної перемоги путінської Росії.    Отже, за будь-яких розкладів у США, з нами залишиться Європейська комісія, більшість членів Європейської ради та Європарламенту. На цьому потрібно акцентувати особливо в контексті нашої інтеграції з ЄС, бо виконання нами домашнього завдання з євроінтеграції – це одне з ключових питань Перемоги та миру. Останній урок. Думаю, що Трамп не зупинить допомогу Україні, хоч дуже багато залежатиме від персональних рішень щодо зовнішньополітичного, оборонного та загалом безпекового блоку його адміністрації. “Мир через силу” – формула з “плану” Майка Помпео – може стати працюючою моделлю для україни.  Незмінним залишається те, що наша Перемога, перспективи миру і безпечного майбутнього України першочергово залежать від нас самих. Доблесті, професійності та креативності Збройних Сил України, стійкості народу, професійності влади та розвитку економіки, зокрема ВПК. В умовах зовнішньої турбулентності зростає необхідність максимальної консолідованості політичних сил, а не продовжування дрібних війн.   Про автора. Микола Княжицький, журналіст, народний депутат УкраїниРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів чи колонок. 

Президент Італії Серджіо Маттарелла під час свого візиту до Китаю закликав китайського лідера Сі Цзіньпіна використати вплив своєї країни для припинення глобальних конфліктів, зокрема війни Росії проти України. 

Президент Італії Серджо Маттарелла здійснив візит до Китаю і закликав свого китайського колегу Сі Цзіньпіна використати вплив своєї країни для припинення глобальних конфліктів.

Неформальний саміт ЄС у Будапешті ще тиждень тому був під питанням, але за ніч після президентських виборів у США все змінилося: до Угорщини з'їхалися понад 40 лідерів країн Європи. Запросили і Володимира Зеленського. Президент України закликав євроспільноту не йти на поступки, адже Путін "розуміє лише силу". У відповідь почув багато рішучих тез. Зокрема, президент Франції Емманюель Макрон закликав "писати самим власну історію", а президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн наголосила: в інтересах всіх країн ЄС "показати автократам, що права сили не існує" і "захистити цілісність держав". Головний дипломат Євросоюзу Жозеп Боррель висловився образно: Європа і Україна мають бути разом, щоб не опинитися у меню геополітичної гри. Разом краще Путіна бити? Разом із цим європейські лідери бажали дізнатися про позицію самого Дональда Трампа щодо України і ЄС, оскільки єдиний близький до нього політик - Віктор Орбан - заявив, що "американці збираються вийти з війни". Таким чином, на перший план саміту вийшло фінансове питання. Через гроші розпалася й "світлофорна" коаліція в Німеччині, тож канцлер Німеччини Олаф Шольц не був присутній на всіх заходах саміту. Крістіан Лінднер, ексміністр економіки і представник німецьких Вільних демократів, грюкнув дверима, не в останню чергу, через підтримку нашої країни. В інтерв'ю 7 листопада він звинуватив Шольца у махінаціях з бюджетними коштами під "приводом допомоги Україні". Напружену атмосферу не розрядила навіть телефонна розмова Урсули фон дер Ляєн з Дональдом Трампом, хоча президентка ЄК і назвала її "чудовою". За словами фон дер Ляєн, вона висловила Трампу сподівання, що "разом ми можемо сприяти процвітанню і стабільності по обидва боки Атлантики". Ключове слово - "разом". Схоже, телефонна розмова переконала президентку ЄК, але не президента України. Ціна війни Бо Володимир Зеленський на пресконференції за підсумками саміту пояснив, що у Європи і без американської підтримки достатньо коштів для допомоги Україні. За його словами, це понад 300 мільярдів доларів "заморожених" російських активів: "Можна, ми візьмемо ці 300 мільярдів і підтримаємо наших людей, купимо на ці гроші у всіх країнах світу зброю? Можна, ми самі вирішуватимемо, яка нам потрібна зброя? Можна, ми самі вирішуватимемо, що робитимемо з цими грошима? Можна, ніхто з країн Європи не блокуватиме ці кошти?" Емоційний сплеск Зеленського був особливо рельєфним на тлі негараздів в економічно найпотужнішій країні ЄС - Німеччині. Тому Зеленському залишалося тільки поскаржитися на виплати не у повному обсязі та на затримки поставок зброї, а європейській політичній спільноті - завірити у подальшій підтримці. Хоча баланс і на словах вийшов від'ємний, бо, за даними президента України, Росія спричинила руйнування в Україні на 800 мільярдів доларів. Небезпечна риторика залаштункового діалогу Оскільки саміт у Будапешті був неформальним, на конкретні рішення годі було сподіватися. Тим більше привернули увагу сигнали, котрі свідчили про інтенсифікацію заочного діалогу між США і Росією. 7 листопада на відкритті пленарного засідання Міжнародного дискусійного клубу "Валдай" Путін не лише офіційно і вголос привітав Дональда Трампа з перемогою, але й заявив, що РФ відкрита до переговорів. Це суперечило всім сигналам, які подавала офіційна Москва з 5 по 7 листопада включно. У США, схоже, були готові й чекати на тези з РФ. Речник Держдепу Метью Міллер заявив: якщо Володимир Зеленський прийме рішення про початок переговорів, США таке рішення підтримає. Проте Міллер наголосив, що Сполучені Штати Америки у жодному разі не підштовхуватимуть Україну до перемовин. Про те, що відбувається заочний діалог, свідчить озвучення Путіним на Валдаї конкретних умов для початку врегулювання. До звичних "реалізації Стамбульських домовленостей" і "урахування реалій на землі" додалася ще одна: кордони мають пролягти там, "де забажають люди". З огляду на риторику США, дуже скидається на поступку американським політичним традиціям. Страшний виклик Сеаsеfіrе Перспективу перемовин прокоментували й у Києві. Президент Зеленський звернув увагу на "дуже небезпечну риторику" про припинення вогню (сеаsеfіrе), котра є "страшним викликом для всіх наших громадян. Спочатку припинення вогню, а потім ми подивимося". Дональд Трамп хоче швидко покласти край війні, але у 2014 році подібна угода дала можливість РФ перегрупуватися й підготувати широкомасштабне вторгнення, нагадав Зеленський. Євросоюз, вірогідно, намагається доєднатися або уже включений у залаштункові консультації. Президент Ради Європи Шарль Мішель наголосив на потребі продовження американської підтримки України, адже її припинення "надішле поганий сигнал диктаторам світу". Але у Трампа і без Мішеля є з ким говорити у Європі, - Орбан стверджує, що переможець президентських виборів може прискорити мирний процес, зателефонувавши Путіну. Навряд чи він говорив би це без погодження з лідером республіканців. "Затягуйте паски безпеки!" Від Німеччини на саміті також був міністр оборони Борис Пісторіус. Він, схоже, більш обізнаний з позицією США по Україні, ніж більшість учасників саміту. За словами Пісторіуса, Америка "робитиме менше у Європі. Нам потрібно заповнювати пробіл, щоб стати надійнішими у сенсі стримування". Йдеться, насамперед, про збільшення відрахувань на оборону європейськими країнами-членами НАТО. Генсек Альянсу Марк Рютте підтвердив: США змусять європейців трусонути гаманцями. Симптоматично, що про збільшення допомоги Україні конкретно, з цифрами, говорив лише прем'єр Великої Британії Кір Стармер. З ним, до слова, Зеленський мав окрему зустріч. Обсяги відрахувань, за його словами, підвищено до 2,5% ВВП, але механізм реалізації рішення наразі не ухвалений. Двозначність на дроті Тон саміту задав ексголова Європейського центрального банку Маріо Драгі. Саме його доповідь майже у півтисячі сторінок, опублікована у вересні 2024 року, стала ключовою темою у Будапешті. Нагадаємо, Драгі закликав ЄС думати над конкурентоздатністю, бо вже відстає від США і Китаю. Якщо не здійснити екстрених заходів, Драгі пророкує за 5 років "агонію Європи": якщо США обмежать імпорт товарів з Європи на свої ринки, ВВП ЄС впаде мінімум на 1%, найближчим часом Євросоюзу потрібно інвестувати до 800 мільярдів євро на рік для стимулювання інновацій, а також для переходу до "зеленої" економіки, у стислі терміни необхідно звільнитися від сировинної залежності з Китаю. У своїй доповіді на саміті Маріо Драгі назвав вторгнення Росії до України одним із важливих чинників занепаду ЄС. І це дуже вдалий момент для США натиснути на ЄС. Тим паче, за неофіційною інформацією, готується зустріч Джо Байдена і Сі Цзіньпіна. Ніж біля горла Тому у Будапешті європейці були по вуха у власних проблемах. У них справді ніж біля горла, стверджує політичний аналітик Себастіан Майяр з Інституту Жака Делора. Але навіть перемога Дональда Трампа не змусила, судячи з підсумків саміту в Будапешті, перейти від слів до справ. "Вони знову не готові, - пояснив Гунтрам Вольф із Аналітичного центру Вruеgеl. - Готового плану, хоча б на рівні Франції чи Німеччини, немає". Тож і обговорювати у Будапешті було, за великим рахунком, нічого. Ми можемо очікувати на симптоматичне реагування європейських лідерів на те, як розгортатимуться події, прогнозує віцепрезидент Німецького фонду Маршалла у США Ян Лессер, оскільки "європейським лідерам дуже складно напрацювати послідовну і злагоджену реакцію". Єдине, на чому вони зійшлися, - підтримка України "скільки потрібно". Про це розповів прем'єр Ірландії Саймон Гарріс, коментуючи дискусію на підсумковій вечері саміту. Але, за його ж словами, ідея про випуск облігацій для покриття видатків на спільну оборону в ЄС не знайшла поки що достатньої підтримки.

Домовленості є частиною ширшої стратегії президента Казахстану Касима-Жомарта Токаєва та президента Китаю Сі Цзіньпіна щодо подвоєння товарообігу