Search trend "Трамп про Україну"

Про це й не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 8 липня.Трамп запевнив, що дасть більше зброї УкраїніЗустріч Володимира Зеленського з Дональдом Трампом на саміті НАТО, фото: gеttyіmаgеs Чи не всі світові медіа звернули увагу на заяву президента Дональда Трампа, що США відновлять і надішлють Україні ще більше зброї. "Вони повинні мати змогу захистити себе", – сказав Трамп про Україну через кілька днів після того, як Білий дім заявив про припинення деяких поставок зброї до Києва, відзначають у Тhе Wаshіngtоn Роst. Президент США також додав, що українці "повинні мати змогу захистити себе", бо зараз вони зазнають "дуже сильного удару". Трамп додав, що нова доставка включатиме "передусім оборонну зброю", зазначивши, що "так багато людей гине в цьому безладі". Речниця Білого дому Анна Келлі минулого тижня заявила, що Міністерство оборони вирішило призупинити деякі поставки до України після того, як перевірка виявила низькі американські військові запаси."Президент, який наполягав на більш дипломатичному підході до Володимира Путіна, ніж його попередник, президент Джо Байден, повторив свої коментарі останніх днів про розчарування Путіним", - зауважують у виданні.Трамп і Путін поговорили телефоном у четвер, і після цього Трамп заявив, що "не досяг жодного прогресу з ним".За словами СNN, деякі американські чиновники натякнули, що перегляд допомоги Україні частково пов'язаний з прагненням Пентагону зосередитися на Китаї та бути готовим до потенційного майбутнього конфлікту в Тихому океані."За вказівкою президента Трампа Міністерство оборони надішле Україні додаткову оборонну зброю, щоб гарантувати, що українці зможуть захистити себе, поки ми працюємо над забезпеченням міцного миру", – заявив у понеділок головний речник Пентагону Шон Парнелл. – Наша система оцінки військових поставок президентом США по всьому світу залишається чинною та є невід’ємною частиною наших оборонних пріоритетів "Америка понад усе".У Nеw Yоrk Тіmеs кажуть, що минулого тижня серед боєприпасів та ракет, поставки яких були призупинені до Україні після переоцінки Пентагону, були 155-мм артилерійські снаряди, системи ППО Раtrіоt, керовані реактивні системи залпового вогню, зенітно-ракетні комплекси Stіngеr, АІМ-7 та Неllfіrе.У виданні зауважують, що думка Трампа змінилася через безперервні повітряні атаки росіян на мирні міста України.У Роlіtісо додають, що зупинені поставки частини американської військової допомоги Україні можуть відновитися після "серії зустрічей на високому рівні в Італії та Україні протягом наступного тижня".У виданні кажуть, що США натякнули Києву, що поставки інженерного обладнання та деякої бронетехніки незабаром відновляться, хоча терміни поки що не називаються.Чергове "загадкове самогубство" топчиновника у Москві фото: gеttyіmаgеs Тим часом звільненого міністра транспорту Росії знайшли мертвим у його машині з вогнепальним пораненням, пишуть у Rеutеrs. Основна гіпотеза полягає в тому, що він покінчив життя самогубством, повідомили державні слідчі в понеділок, через кілька годин після того, як Володимир Путін звільнив його. За словами видання, політичні аналітики швидко висловили думку про те, що Романа Старовойта могли звільнити у зв'язку з розслідуванням корупції в регіоні, яким він колись керував. Це розслідування зосереджено на тому, чи були належним чином витрачені 19,4 мільярда рублів (246 мільйонів доларів), виділені у 2022 році на зміцнення кордону Росії з Україною в Курській області, чи частина цих коштів була розкрадена."Різні російські ЗМІ з посиланням на джерела в правоохоронних органах повідомили, що поруч з його тілом було знайдено пістолет, що належав Старовойту, який був розлучений і мав двох дочок. Деякі російські ЗМІ, посилаючись на джерела в правоохоронних органах, також повідомили, що його тіло з вогнепальним пораненням голови було знайдено в кущах біля його автомобіля Теslа, а не в самому автомобілі", - пишуть у Rеutеrs.До призначення міністром транспорту у травні 2024 року Старовойт майже п'ять років обіймав посаду губернатора Курської області.У СNN додають, що на запитання журналістів про причини звільнення Старовойта речник Кремля Дмитро Пєсков заперечив, що це пов'язано з "браком довіри", але він не навів жодної іншої причини."Звільнення відбулося на тлі багатоденних перебоїв у авіасполученні в Росії. Федеральне агентство повітряного транспорту Росії заявило, що протягом вихідних та понеділка було скасовано 485 рейсів, 88 перенаправлено та 1900 затримано. Агентство заявило, що скасування було пов'язане з "зовнішнім втручанням", не надавши жодних подробиць. Хоча Міністерство оборони Росії заявило, що за той самий період "було перехоплено понад 400 українських далекобійних безпілотників", - пишуть у СNN.Власне на цьому моменті наголошують у Роlіtісо, Путін звільнив міністра транспорту після того, як Україна паралізувала російське авіасполучення, що коштувало мільярдів рублів. Тобто основна причина може бути в цьому, а не в корупції за часів губернаторства. Цікаво те, що у понеділок помер ще один чиновник Міністерства транспорту: 42-річний Андрій Корнійчук, який працював у Федеральному агентстві залізничного транспорту. Російські державні ЗМІ повідомили, що Корнійчук помер на своєму робочому місці, ймовірно, від "гострої серцевої недостатності", тому "немає жодних ознак того, що ці смерті пов’язані між собою".Рибальські сітки стають найкращим захистом від ворожих дронів У Nеw Yоrk Тіmеs написали репортаж, як Україна використовує рибальські сіті для лову російських дронів. Завдяки своїй щільності ці сітки можуть заплутувати пропелери дронів. Це простий, але ефективний контрзахід, який відображає, як низькотехнологічні засоби можуть притупити високотехнологічну зброю у війні, пишуть у виданні.Сіті розтягують над дорогами, що ведуть до гарячих точок на східному фронті України, над військовими блокпостами та артилерійськими позиціями. Їх шиють у містах, віддалених від фронту, або ж доставляють із скандинавських портів, як подарунки рибалок, яким вони більше не потрібні."Тепер Київ планує покрити ключові дороги вздовж усієї лінії фронту сітками, створивши те, що солдати називають "сітчастими коридорами", які забезпечать безпечніший проїзд транспортних засобів. Проєкт поступово змінює ландшафт прифронтової зони України. Дороги, колись обсаджені траншеями та колючим дротом, тепер також задрапіровані сіткою, підвішеною на кабелях, натягнутих між стовпами. Проїзд крізь них відчувається як в'їзд у напівпрозорий тунель", - відзначають у Nеw Yоrk Тіmеs.У виданні додають, що військові машини також були модернізовані сітками, а деякі навіть мають клітки з сітки, що нагадує транспорт з фільмів про "Шаленого Макса". Клітки змушують дрони вибухати за кілька десятків сантиметрів від транспортного засобу, мінімізуючи удар.А у Rеutеrs також відзначили, що Росія посилює атаки на українські призовні пункти. Понеділкові атаки пошкодили призовні пункти в обласних центрах Харкові та Запоріжжі. Це сталося через день після того, як російський безпілотник атакував призовний пункт у Кременчуці. А минулого тижня російські атаки були спрямовані на призовні пункти в Полтаві, а також на рідне місто президента Володимира Зеленського – Кривий Ріг.У своєму щоденному брифінгу в понеділок Міністерство оборони Росії підтвердило, що завдало ударів по призовних пунктах.У виданні додають, що серія атак спонукала вербувальні центри розпорошити частину особового складу та тимчасово призупинити роботу на пошкоджених місцях, однак мобілізація триває.Читайте також: Стримати РФ: скільки потрібно протипіхотних мін і чому вчить досвід Кореї

WSJ пише про те, що Трамп заявив, що непричетний до припинення постачання зброї в Україну

Дональд Трамп заявив, що США відновлять постачання зброї в Україну, щоб допомогти їй протистояти російським атакам. Це відбулося на тлі місяців безуспішних спроб залучити Москву до переговорів про припинення війни. Повний текст новини

Під час спілкування з репортерами Трамп зробив декілька заяв про Україну

Про це в ефірі Еспресо сказала народна депутатка України Іванна Климпуш-Цинцадзе."Наразі є потреба заручитися підтримкою з боку США, як би це дивно не звучало, тому що найкраще здійснити тиск на Орбана може президент Сполучених Штатів Трамп. Насправді Орбан заважає реалізації намірів Трампа щодо того, що Європа має брати на себе більшу відповідальність за Україну, і процес розширення та включення України до цього кола є частиною відповіді на цю політику Трампа. А його друг і партнер Орбан у цьому активно йому заважає. Правильно було б саме в такому ключі говорити зі Сполученими Штатами, щоб залучити їх до скасування цього угорського вето", - наголосила Климпуш-Цинцадзе.Народна депутатка також додала, що є серйозні сумніви щодо того, чи вдасться розблокувати угорське вето до кінця року."Віцепрем'єрка з європейської інтеграції говорить про те, що уряд зробить усе можливе, щоб завершити всі скринінгові процеси з Єврокомісією до кінця року та бути готовими до відкриття всіх кластерів. Насправді тут дуже важливим фактором є те, що саме Єврокомісія виділила додаткових людей і проявляє надзвичайну гнучкість для того, щоб інтенсивний діалог з Україною справді забезпечувати максимально якісно. Я сподіваюся, що цю оцінку вдасться пройти до кінця року, але наразі є серйозні сумніви щодо того, чи вдасться розблокувати угорське вето", - зазначила Климпуш-Цинцадзе.Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан озвучив свою гіпотезу про те, що більшість країн ЄС проголосували б проти вступу України до блоку, якби щодо цього проводили "загальнонаціональні референдуми", як це було нещодавно в Угорщині.

Про це й не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 7 липня.Україна модернізує укріплення через нову тактику РФ, але стикається з хаосом і нестачею військ фото: httрs://t.mе/dnірrореtrоvskаОDА У Роlіtісо написали лонгрід про те, як Україна модернізує укріплення на передовій, щоб зупинити наступ Росії. У виданні зазначають, що росіяни змінили тактику наступу, змушуючи Україну адаптувати оборону: скорочувати лінії та будувати низькопрофільні укріплення, менш помітні для дронів. Однак хаотичний підхід місцевих командирів і нестача військ ускладнюють цю реформу. За словами міністра оборони Умерова, Росія перейшла від великих атак із бронетехнікою до дій малими підрозділами з підтримкою дронів.Україна адаптує укріплення до менших підрозділів – від батальйонів (500 осіб) до взводів (20–50 осіб), створюючи компактні позиції з траншеями 60–70 м і захистом від дронів. За словами головнокомандувача Олександра Сирського, такі окопи ускладнюють атаки ударних безпілотників, зокрема на оптоволокні. Умеров зазначив, що нові опорні пункти менш помітні та ефективні проти FРV-дронів. Крім передової, будуються дві додаткові лінії оборони з "зубами дракона", мінними полями, окопами та сітками проти дронів. Укріплення зводять навколо лісосмуг для маскування, а не на відкритій місцевості, як раніше. Фортифікація, за словами Умерова, – це адаптивна система для захисту воїнів, що постійно вдосконалюється."Вище командування наполягає на тому, що військові добре виконують роботу з будівництва укріплень. Переважна більшість призначених планів були виконані минулого року, і понад половина запланованих на цей рік вже виконані, сказав Умеров. Але погляд з передової набагато критичніший, за словами аналітиків та солдатів, які поспілкувалися з Роlіtісо", - пишуть у виданні. У Дніпрі завдяки співпраці військових, місцевої влади та інших структур швидко збудували три лінії оборони для стримування наступу Росії з Донецької області. Проте на північному сході, зокрема в Сумській та Харківській областях, ситуація ускладнена безладом і нечітким розподілом відповідальності, зазначив Роман Погорілий із DеерStаtе. Він розкритикував хаотичне укріплення, зокрема в селі Юнаківка, де "зуби дракона" залишені без використання, а окопи будуються безсистемно. Міністерство оборони України наглядає за фортифікаціями, але їхнє будівництво розподілене між ЗСУ, Держспецтрансслужбою та місцевими адміністраціями. За словами Сирського, укріплення ефективні лише за наявності достатньої кількості військ, але Україна поступається Росії в чисельності на 1200-кілометровому фронті, попри мобілізацію. Він зазначив, що опорний пункт із двома-трьома солдатами не виконує своєї ролі. Солдати повідомили виданню, що російські війська шукають слабкі місця в обороні, а ефективність укріплень залежить від командирів: добре окопаний підрозділ змушує ворога атакувати сусідів. Українські солдати також скаржаться на неефективне використання часу для будівництва укріплень, щоб зупинити російські контратаки. У Курській області вони пів року стримували 60 000 російських військових, давши час на підготовку оборони Сумщини. Однак, за словами солдата Артема Карякіна, влада не використала цей час повною мірою: сітки від FРV-дронів на дорогах постачання встановили лише в січні 2025 року, коли атаки дронів уже були регулярними. Це знизило безпеку ключових маршрутів до 30–70%. Бліндажі та "зуби дракона" почали будувати лише після відступу з Курська, коли багато позицій втратили актуальність через наближення росіян. Карякін вважає, що відповідальні за укріплення втратили час і не виконали завдання. Трамп незадоволений Путіним, а Україна вперше робитиме зброю за кордономТрамп і Путін, фото: gеttyіmаgеs Тим часом президент США Дональд Трамп заявив, що не досяг жодного прогресу у переговорах з Путіним. Як відзначає Fох Nеws, Трамп сказав журналістам, що "не задоволений розмовою" з лідером Кремля і що він "дуже допомагає Україні". Натомість Тhе Guаrdіаn написав, що американські демократи стверджують – міністр оборони США Хегсет неправдиво посилався на дефіцит зброї, зупиняючи постачання до України. "Звіти свідчать про те, що міністр оборони односторонньо припинив постачання, навіть попри те, що Пентагон заявив, що американський арсенал укомплектований", - кажуть у виданні.А у Nеw Yоrk Роst підкреслили, що Україна та Данія "підписали знакову угоду про виробництво зброї на данській землі".  "Це перший випадок, коли Київ відкриває військові виробничі потужності за кордоном. Данія інвестує 5 мільйонів доларів у це підприємство, спрямоване на підтримку українських оборонних стартапів", - пишуть у виданні.Вони додають, що збільшення кількості виробників зброї в країнах-союзниках допомагає Україні зміцнити обороноздатність та побудувати міцніші ланцюги поставок.Українська ППО щодня має "День бабака"фото: ОСУВ «Хортиця» У Dеr Sріеgеl відзначають, що війна на виснаження в Україні невпинно триває. Найбільш запеклі бої знову точаться в районі навколо міста Покровськ. Водночас Росія продовжує свою агресивну війну з повітря. Протягом останніх тижнів повідомлялося про неодноразові масовані авіаудари по Україні. "Минулого тижня українська армія задокументувала найпотужніший російський авіаудар з початку війни. Тієї ночі військові нарахували 539 російських безпілотників та одинадцять ракет. Київ був однією з цілей обстрілу", - пишуть у виданні.А у ВВС кажуть, що захисники українського неба мають тепер постійний "День бабака", адже ведуть безперервну боротьбу з російськими дронами. Вони зауважують, що на Сумщині українські військові щовечора ведуть бій із російськими "шахедами" використовуючи кулемети часів Першої світової. Командир "Єгер" і його підрозділ 117-ї бригади тероборони, до якого входять фермер і будівельник, стежать за небом, намагаючись збити дрони, що атакують хвилями до 100 за ніч. Компактні позиції з траншеями та захистом від дронів ускладнюють атаки, але густий туман чи дощ приховують ворожі апарати. Попри зусилля, багато дронів прориваються до Києва, де вночі Росія нещодавно спрямувала понад 300 безпілотників, спричинивши жертви та руйнування. "Єгер" описує боротьбу як у фільмі "День бабака", коли головний герой щодня прокидався та завжди був один і той самий день, а солдат Курбан додає, що невідомість тривалості війни виснажує.Читайте також: Україна здивувала світ, бо має те, чого Росії бракує, – Пайфер

The "Come Back Alive" Foundation is close to the Ukrainian military. The front line of the Russian-Ukrainian war is not only the front. It is where the war for Ukraine is going on. In hospitals, in warehouses, landfills, in mass media, in offices. We supply and repair equipment, train soldiers and officers, help transform the Armed Forces, provide first-hand accounts of war and stem the flow of propaganda and disinformation. Provides the Ukrainian army with the most important tactical advantage.

Адміністрація президента США Дональда Трампа є «загрозою нашому майбутньому»; люди категорії Стіва Віткоффа в ролі перемовників з Росією — це «велика помилка», а хаос у роботі американської бюрократії, раніше добре налагодженій, — «велика проблема». З такою низкою гострих і критичних заяв щодо другого президентства Трампа і політики Білого дому щодо України виступила колишня посолка США в Україні Бріджит Брінк.

Як змінилася безпекова ситуація у світі після застосування США своєї стратегічної авіації в ірано-ізраїльській війні? Трамп уперше продемонстрував, що вона в нього є і що він готовий її застосувати. Ясно, що це не спричинить відступу росіян, ситуація надзвичайно складна, але США починають чіткіше окреслювати свою позицію.Я вважаю, що президент Трамп ухвалив це рішення, оскільки побачив, що Ізраїль демонструє певні успіхи у своїй повітряній кампанії проти Ірану.Хоч удар бомбардувальника В-2, на мою думку, і справді завдав серйозної шкоди ядерній програмі Ірану, мене турбує те, що ми досі не знаємо, де Іран зберігає 400 кілограмів урану, збагаченого до 60%, і не впевнені, чи має він інші центрифужні об’єкти. Тому наразі складно оцінити, наскільки серйозною була завдана шкода.Одні вважають, що цей удар відкинув програму на кілька років назад, інші – що лише затримав її на кілька місяців. Тож головне питання залишається: що президент Трамп зробить далі?Як зараз поводитиметься адміністрація президента Трампа стосовно Росії та Китаю? Митна війна з Китаєм була дещо стабілізована. Назріває питання великих санкцій щодо держав, які закуповують за демпінговими цінами російські ресурси і в такий спосіб дозволяють Путіну вести війну й нарощувати виробництво у військово-промисловому комплексі.За останні п’ять місяців відносини між США і Китаєм пережили чимало злетів і падінь. Представники адміністрації Трампа чітко дали зрозуміти, що розглядають Китай як головний стратегічний виклик для Сполучених Штатів. Водночас на економічному фронті спостерігалося постійне коливання – тарифи запроваджувалися, скасовувалися, а згодом знову вводилися. Тож хоча нині торговельні відносини виглядають стабільними, складно передбачити, що може змінитися через місяць чи два.Абсолютно слушно зазначено, що Китай надає суттєву підтримку російській військовій та оборонній промисловості. На жаль, адміністрація Трампа досі не вжила жодних серйозних кроків для посилення економічного тиску на Росію. Саме в цій сфері я неодноразово критикував її дії. Попри заяви  Трампа про невдоволення окремими вчинками президента Путіна та відсутністю поступок з боку Росії в переговорах, він так і не використав значні важелі впливу, якими володіють Сполучені Штати.Він міг би звернутися до Конгресу з проханням надати додаткове фінансування для підтримки України. Міг би посилити чинні санкції проти Росії. Міг би активно співпрацювати з країнами G7 та Європейським Союзом, аби вжити заходів щодо арешту заморожених активів Центрального банку Росії й спрямування їх до спеціального фонду для України.Такі дії поставили б Путіна перед фактом: якщо він продовжить війну, військові, економічні та політичні втрати для Росії лише зростатимуть. Проте Трамп не зробив жодного з цих кроків. На мою думку, це означає, що його спроба виступити посередником у припиненні війни між Росією та Україною, або, точніше, війни, яку Росія розв’язала проти України, не матиме шансів на успіх, якщо він не скористається наявними у нього важелями впливу.Що ви думаєте щодо можливої зустрічі Сі Цзіньпіна з Путіним 2 вересня? Розуміємо, що найближчі два місяці буде надзвичайно складно, росіяни бомблять наші міста. Сі Цзіньпін свого часу закликав світову спільноту поважати суверенітет, кордони, – але це все китайська риторика, дипломатична мова. Тому що, з іншого боку, якби не Пекін, то Північна Корея не допомагала б Росії військовими, щоб атакувати наші позиції. Що, на вашу думку, лежатиме на столі під час розмови Путіна і Сі Цзіньпіна? Путін проситиме допомагати більше, але й китайці теж можуть сформулювати свою позицію, реагуючи насамперед на пропозиції американської адміністрації.Так, ви маєте рацію. Ми дійсно бачимо, як Китай підтримує Росію. Водночас складається враження, що за останні роки Росія, а точніше президент Путін, поставив країну в позицію, коли вона фактично стала молодшим партнером Китаю.Путін зробив Росію вкрай залежною від Китаю, і ця залежність дала Пекіну значний простір для маневру. Хотілося б, аби Захід знайшов ефективний спосіб тиску на Китай, щоб спонукати його обмежити підтримку Росії. Схоже, що певні рамки вже є: зокрема, ми не спостерігали, щоб Китай постачав Росії завершену зброю.Однак цілком зрозуміло, що Китай суттєво допомагає російській оборонній промисловості нарощувати виробничі потужності. У Сенаті США наразі розглядається низка ініціатив, зокрема законопроєкт, який передбачає санкції щодо країн, що продовжують купувати російські нафту та газ. Таке рішення могло б завдати Китаю серйозного економічного удару.Наразі, наскільки мені відомо, 82 зі 100 сенаторів підтримують цей законопроєкт, однак з причин, імовірно пов’язаних із Білим домом, республіканське керівництво поки що не винесло його на голосування.Одне з ключових питань, яке, на мою думку, має розглянути Захід, полягає в тому, чи існують реальні механізми впливу на Китай, щоб спонукати його ще більше скоротити підтримку Росії. Це могло б суттєво посилити економічний тиск на Кремль і змусити Росію або припинити війну, або принаймні погодитися на більш конструктивну позицію в переговорах щодо мирного врегулювання.Позицію американської адміністрації важко збагнути, вона занадто плинна, вона трансформується, змінює колір, наче хамелеон. Ми звикли до стійкої американської позиції, яка полягала в тому, що США є нашим другом, партнером і, можливо, навіть союзником. Більше ста днів тому Трамп змінив Америку на негоціатора, посередника, учасника мирних перемовин, а не на безпосереднього донатора і проєктора сили, міці та засобів ураження нашого ворога.Ми вдячні адміністрації Байдена за всю надану допомогу, але зараз – момент невизначеності. То Піт Геґсет обіцяє, що Україна отримуватиме менше, бюджет США, зокрема щодо України, є незатвердженим. Також Україну та Росію недоречно прирівняли: мовляв, це як діти, які на вулиці б’ються, – а ця війна забрала сотні тисяч життів, мільйонні втрати, включно з пораненими. Як зараз може з нами повестися теперішня американська адміністрація?Передусім я категорично не згоден із тим, як адміністрація Трампа, зокрема сам Трамп, говорить про російсько-українську війну. Яка це бійка між двома дітьми? Це неоімперіалістична війна, яку Росія розв’язала проти України. І це не викликає сумнівів.Мене глибоко турбує те, що адміністрація Трампа, схоже, не вважає цю війну такою, що стосується інтересів Сполучених Штатів. Навіть якщо відкинути важливість двосторонніх відносин із Україною, перемога Росії у цій війні означатиме суттєве зростання загрози як для Європи, так і для самих Сполучених Штатів. Складається враження, що Трамп цього не визнає.Зупинити Путіна в Україні – це не лише в інтересах самої України, це безпосередньо відповідає інтересам національної безпеки США. Втім знову виникають серйозні сумніви щодо того, чи Трамп це розуміє. Я всерйоз занепокоєний тим, що американську підтримку України може бути суттєво скорочено або навіть повністю припинено.Озираючись на останні п’ять місяців і зважаючи на те, як Трамп висловлюється про цю війну, стає очевидним, що він не використав наявні в нього важелі впливу для того, щоб змусити Росію перейти до більш гнучкої та відповідальної переговорної позиції.Замість цього він зробив низку поступок Росії. Зокрема, дав принципову згоду на зустріч із Путіним, хоча протягом останніх трьох років лідери Заходу уникали таких контактів. Він також працює над відновленням нормальних відносин із Росією.Протягом останніх чотирьох місяців на Генеральній Асамблеї ООН Сполучені Штати голосували разом із Росією проти резолюцій щодо війни в Україні лише тому, що ці документи прямо називають Росію агресором.Попри всі ці сигнали та інші поступки на адресу Кремля, Сполучені Штати не отримали жодних реальних результатів. Росія не змінила свою переговорну позицію, яка, як і раніше, залишається набором вимог, що фактично дорівнюють капітуляції України. Це не відповідає національним інтересам США, і мене непокоїть, що Трамп не усвідомлює вплив цієї війни на американську безпеку та стратегічні позиції.Я все ж сподіваюся, що він перегляне свою позицію, адже підтримка, яку Сполучені Штати надавали Україні за адміністрації Байдена, хоч і була меншою, ніж хотілося б, цілком відповідала як американським, так і українським інтересам.З Путіним домовлятися надзвичайно важко, це починає усвідомлювати Дональд Трамп. Він, мабуть, ще не стикався за таких критичних обставин із людьми з історіософським мисленням і не знає, що це так само, як Черчилль або Чемберлен намагалися домовитися з Гітлером - це неможливо, бо в Гітлера були інші цілі. Коли Трамп робить оферту Путіну, що він може запропонувати в обмін, коли Путіну потрібно реалізувати свою схиблену історіософську модель – знищити Україну? Трампу, з урахуванням інтересів Америки, доведеться підняти градус стримування і можливої ескалації – це означає додаткову зброю і авіацію для України, щоб рятувати громадян, яких убивають у наших містах.Де закінчується терпіння Дональда Трампа, чи не розтягуватиметься воно нескінченно? Чи в певний момент він скаже: окей, раз так не працює, то ми даємо Україні "томагавки"?Я щиро сподіваюся, що позиція Трампа зміниться і він продовжить підтримку, яку Сполучені Штати надавали Україні протягом останніх трьох років. На мою думку, Трамп не терпить, коли його сприймають як слабкого. І в контексті російсько-української війни за останні п’ять місяців президент Путін зробив усе, щоб виставити його саме таким – слабким і нерішучим.Складається враження, що Путін відверто маніпулює Трампом. Він розмовляє з ним, запевняє, що Росія прагне миру, але при цьому не робить жодних конкретних кроків  – ані до припинення війни, ані до початку змістовних переговорів, ані навіть до оголошення перемир’я.Пригадайте: майже чотири місяці тому адміністрація Трампа запропонувала режим припинення вогню. Україна погодилася майже одразу, тоді як Росія цю пропозицію відкинула, і це не мало жодних наслідків. Видається, що Путін успішно водить Трампа за ніс, не даючи нічого взамін і лише зміцнюючи власні позиції.Залишається лише здогадуватися, чи настане момент, коли Трамп усвідомить, що його просто використали, що Путін не має жодного наміру змінювати курс і продовжуватиме агресивну військову кампанію. Цікаво, чи дійде до нього, що в столицях по всьому світу його дедалі більше сприймають як слабкого,  і чи зможе це усвідомлення стати поштовхом до зміни його позиції.Та ця ситуація триває вже чотири місяці, і, на жаль, поки що немає жодних ознак того, що Трамп зробив відповідні висновки. Хотілося б вірити, що це ще можливо, але впевненості в цьому немає.Нещодавно я спілкувався з колишнім командувачем американських військ Сил НАТО в Європі генералом Веслі Кларком. Легендарний військовий сказав, що в росіян є стратегічні плани щодо захоплення Одеси й просування на півдні. Наші бійці напоготові.Але війна – це не лише лінія фронту, це ще й ресурси і гроші. Наскільки довго Путін збирається вести інтенсивну війну проти України, наскільки йому стане сил на це?Сьогодні, спостерігаючи за розвитком війни, вважаю, що першочерговою метою Росії цього року є повна окупація Донецької, Запорізької та Херсонської областей. Ми пам’ятаємо, що ще у вересні 2022 року Путін оголосив про їхню анексію, хоча насправді Росія так і не змогла встановити повний контроль над цими територіями. Саме тому, як видається, зараз це його головний пріоритет.Якщо подивитися ширше на перебіг війни, головна складність для України полягає в тому, що Росія є значно більшою державою з більшими людськими й військовими ресурсами. Але Україна має те, чого Росії бракує, – справжню мотивацію. За останні три роки ми бачили, як російська армія діє без ентузіазму, часто змушуючи своїх солдатів воювати за допомогою страху й примусу з боку власного командування. У той час як українські військові мають глибоку внутрішню переконаність.Українці воюють за своє право захищати власну землю та самостійно визначати як внутрішню політику, так і зовнішньополітичний курс. На моє переконання, саме ця мотивація стала визначальним чинником у цій війні протягом останніх трьох років.Згадайте, що ще у лютому 2022 року майже всі на Заході, у Вашингтоні та в кожній столиці країн НАТО, очікували, що російські війська здобудуть перемогу впродовж кількох місяців. Однак Україна здивувала світ, і, на мою думку, ключову роль у цьому відіграла саме її мотивація.Нині ж усе впирається в питання ресурсів.Гадаю, Владімір Путін продовжує цю війну, бо вірить, що має більше ресурсів і зможе виснажити Україну. Саме тут особливо помітною є нездатність Трампа використати потужні американські важелі впливу, що, по суті, дозволило Путіну зберегти впевненість у власній перевазі та шансах на перемогу.А що, якби Трамп звернувся до країн Великої сімки та Європейського Союзу з ініціативою заарештувати 300 мільярдів доларів заморожених активів Центрального банку Росії та спрямувати ці кошти до спеціального фонду на підтримку України?Якщо ці кошти, разом із подальшою підтримкою з боку Заходу, дадуть Україні змогу воювати ще два, три, чотири чи навіть п’ять років, Путіну доведеться серйозно замислитися: чи варто продовжувати війну, якщо вона означатиме для Росії триста або чотириста тисяч втрат щороку. Саме такий сценарій може змінити хід думок у Кремлі.Ось чому мене глибоко розчаровує те, що Трамп не задіяв жодного з доступних важелів. Він нічого не зробив для того, щоб змінити розрахунки Путіна чи переконати його в тому, що підтримка з боку США та Заходу не припиниться, що Україна матиме все необхідне для оборони і надалі завдаватиме Росії відчутних військових та економічних втрат.Саме тому я розчарований поточним курсом політики моєї країни. Переконаний, що ми мали можливість зробити кроки, які могли б докорінно змінити очікування Путіна. Однак Трамп цього так і не зробив.Уже відбулося кілька засідань у рамках переговорів з Росією, наслідком яких було звільнення полонених, тобто врятовані життя. Водночас відбуваються негласні консультації між американською адміністрацією і Путіним, зустрічаються радники, комунікують між собою. Коли, на вашу думку, може настати перемовний момент, у якому форматі?І якою може бути рамка, адже напад Путіна на Україну починався з ультиматуму євроатлантичній спільноті: Путін вимагав повернення НАТО до кордонів 1997-2005 років? Зараз Путін через представників свого МЗС почав вимагати демілітаризації країн Балтії, що означає, що він не готовий до мирного процесу.Гадаю, справжні переговори мають відбуватися між Москвою та Києвом. Сполучені Штати не можуть і не повинні вести переговори від імені України. Цілком очевидно, що Путін хотів би обійти українську сторону і вийти на прямий діалог із Дональдом Трампом. Такий формат переговорів, на мою думку, був би приречений на провал, оскільки привів би до результату, неприйнятного для України –  і це цілком зрозуміло.Путін час від часу заявляє про необхідність усунення так званих першопричин війни. Коли він вживає цей термін, мається на увазі дві речі. Перша – він не визнає права України бути суверенною державою, самостійно визначати свій внутрішньополітичний курс і зовнішньополітичну орієнтацію. На його переконання, саме прагнення України до незалежності і стало джерелом конфлікту.Друга нібито першопричина – трансформація європейської архітектури безпеки, яка відбулася за останні тридцять років. Уявлення, що нині можна повернути хід історії назад і відкотити ситуацію до рівня 1997 року, здається мені повною ілюзією.Світ, і особливо Європа, протягом останніх п’ятнадцяти років, ще до незаконної анексії Криму, спостерігали за дедалі агресивнішою зовнішньою політикою Росії, яка супроводжувалася масштабним нарощуванням її військового потенціалу. Починаючи з 2014 року, ми бачимо, що Росія не лише готова застосовувати силу для досягнення політичних цілей, а й робить це навіть тоді, коли проти неї не було жодного нападу чи жодної легітимної провокації.У нинішній ситуації країни НАТО в Балтійському регіоні та Північній Європі, як виглядає, всерйоз занепокоєні можливістю військової загрози з боку Росії. Помітно, що й інші члени Альянсу, зокрема Велика Британія, Німеччина та Франція, вже почали робити конкретні кроки з посилення своїх збройних сил, оскільки дедалі більше побоюються, що Росія може не зупинитися на Україні, а амбіції Путіна матимуть продовження.Коли я міркую про подальші плани Росії, не можу не поставити собі запитання: чи справді Владімір Путін наважився б напасти на країну-члена НАТО?Якщо сьогодні запитати більшість західних експертів із питань Росії, вони, найімовірніше, скажуть, що Путін ніколи не наважиться напасти на таку країну, як Естонія. Це було б нелогічно, вважають вони. І, можливо, вони мають рацію. Однак я додав би важливе застереження.У 2018 чи 2019 році ці ж експерти заперечували б можливість того, що Путін розпочне повномасштабне вторгнення в Україну. Вони вважали б це неймовірним, майже немислимим. Та саме це й сталося у 2022 році.Отже, існує цілком реальний ризик. Ризик для НАТО, для Сполучених Штатів і для Заходу загалом. Він полягає у тому, щоб знову недооцінити масштаби і рішучість путінських амбіцій.Саме тому вважаю надзвичайно важливим, щоб Захід вжив реальних, системних заходів для гарантування своєї безпеки. І ця стратегія, без сумніву, має включати допомогу Україні у її боротьбі. Адже оборона України, на моє глибоке переконання, є водночас і обороною Заходу.Про що могли говорити президент Трамп і президент Зеленський у Гаазі? 50 хвилин розмови між президентами в подібній ситуації – це надзвичайно серйозно. Після розмови у Ватикані позиція Трампа покращилась. Але досі немає розуміння, що могли сказати Дональд Трамп і Володимир Зеленський.Які речі можуть дратувати теперішню американську адміністрацію? Мова навіть не про Трампа, але ж, мабуть, є речі, які напевно хотіли б чути у Вашингтоні, і дії, які хотіли б бачити з боку України. Вважаю, що зустрічі між президентами Зеленським і Трампом, і у Ватикані, і в Гаазі, пройшли досить конструктивно.Схоже, обидві сторони доклали чималих зусиль, щоб подолати наслідки серйозного інциденту в Овальному кабінеті наприкінці лютого, коли, на мою думку, віце-президент Венс навмисно поставив президента Зеленського у складне становище й намагався зірвати саму зустріч. Зараз ситуація, вочевидь, дещо врегульована, але залишається відкритим питання: чого саме прагне Трамп від України. Так само неясно, які ще кроки може зробити Київ, аби змінити його підхід до російсько-української війни, якщо такі кроки взагалі ще залишилися.Президент Зеленський та інші українські посадовці неодноразово публічно і щиро висловлювали подяку Сполученим Штатам і всьому Заходу за надану допомогу. Крім того, Україна погодилася на угоду щодо розвідки та розробки рідкісноземельних копалин на своїй території, ініціативу, яка має потенціал бути вигідною для американських інвесторів.Не бачу, що ще Україна могла б зробити. Здається, справа вже не в діях Києва, а в тому, чи усвідомлює Трамп, що став об’єктом маніпуляцій з боку Путіна. Якщо це розуміння прийде, воно може стати переломним і змінити його ставлення до війни.Мене серйозно турбує, що Путін уже понад чотири місяці використовує його у своїй грі, і Трамп або не бачить цього, або готовий миритися з тим, що в очах Москви виглядає слабким. Саме це викликає найбільше занепокоєння. Україна самотужки цього не змінить.Тепер завдання полягає в тому, щоб у самих Сполучених Штатах знайшли спосіб переконати Трампа, адже шлях, яким він рухається, не просто шкодить Україні, він підриває інтереси самих США і завдає шкоди його власному авторитету. Якщо він продовжить діяти у тому ж напрямку, дедалі більше світових лідерів бачитимуть у ньому слабкого політика, і це враження може переслідувати його ще довго.Кілька днів тому ми записували інтерв’ю з Девідом Ігнатіусом, легендарним американським журналістом, і він порадив нам розглядати в разі чогось і погані сценарії, якщо оптимістичні й добрі сценарії не будуть реалізовані. Наскільки високою є вірогідність поганих сценаріїв для нас? Якщо можна, назвіть їх.У найкращому випадку я щиро сподіваюся, що підхід Трампа зміниться в суттєвий спосіб і Сполучені Штати продовжать надавати Україні ту підтримку, яку ми бачили у 2022–2024 роках. Це мало б ключове значення не лише для України, але й могло б змінити розрахунки Кремля щодо того, чи варто далі вести цю виснажливу і руйнівну війну.На мою думку, сьогодні в Європі існує потужна й стабільна підтримка України. Відверто кажучи, ще три роки тому я не міг передбачити такого рівня відданості. Складається враження, що європейські держави готові продовжувати допомагати Україні, навіть якщо Сполучені Штати згорнуть свою участь. Це дуже обнадійлива тенденція.Проте проблема полягає в тому, що Європа наразі, ймовірно, не має достатнього оборонно-промислового потенціалу, щоб самостійно забезпечити Україну всім необхідним для тривалого опору. Тому найгіршим сценарієм, як на мене, було б припинення американської допомоги. Я дуже сподіваюся, що цього не станеться, адже переконаний: підтримка України повністю відповідає інтересам національної безпеки США. Йдеться не лише про Україну, йдеться про стабільність і безпеку в ширшому сенсі.Є серйозні підстави вважати, що адміністрація Трампа може вирішити не ініціювати нове фінансування для України. У такому разі майже весь тягар підтримки автоматично перейде на Європу. Можливо, Вашингтон усе ж залишить відкритими можливості для продажу певних видів озброєння. Після зустрічі в Гаазі Трамп, зокрема, заявив, що розгляне надання додаткових систем Раtrіоt.Попри бажання бачити продовження масштабної американської підтримки, Україна повинна мати запасний план. Потрібно вже сьогодні готуватися до того, як продовжувати опір у разі, якщо допомога з боку США в період президентства Трампа припиниться.Щиро сподіваюся, що цей сценарій не справдиться. Та все ж існує ризик, що саме в цьому напрямі нині рухається американська зовнішня політика.  

Чекаємо новин – з нового, можливо, фронту: Баку і Москва вирішили остаточно з’ясувати стосунки. Чому Кремль пішов на загострення, усвідомлюючи наслідки? Адже Баку – це не просто столиця південнокавказької республіки, це стратегічний союзник Туреччини. Що з цього може вийти?Іноді такі конфлікти починаються начебто з випадковості, з чогось незначного. У Росії після "Крокусу" по діаспорах ідуть силовики, і зрозуміло, як вони діють: чи є підстави, чи нема – жодних церемоній. І тут двох убивають фактично – внаслідок тортур, побиття один помирає від серцевої недостатності, другий - у машині швидкої допомоги. До того ж, усе керівництво діаспори в Єкатеринбурзі хапають і вішають на них статті. Часто статті вішають, щоб обґрунтувати те, що вже вийшло назовні, щоб сказати: а навіщо ви це зробили? Можливо, вони йшли по інше: мовляв, у них там убивство на початку 2000-х сталося – ось ми через це прийшли. Нема чого очікувати від беззаконня, воно часто має такі наслідки.Ось тут починається реакція азербайджанської сторони. Скоріш за все, вони не до кінця зрозуміли, звернулися до Москви: а що це відбувається? З чого це ви всю голову діаспори в Єкатеринбурзі просто зрізали? А їм, можливо, сказали: у нас працюють правоохоронні органи, а ви не лізьте. Це взагалі громадяни РФ (деякі справді з 2000-х років є громадянами РФ, мають російські паспорти).Тоді Баку почав діяти різкіше. І тут, як це часто відбувається, у відповідь Баку відразу почалися якісь заяви, дії Москви – частіше пропагандистські, "ми вас взагалі зараз можемо однією лівою". Але через випадок, з якого стартував конфлікт, потрібно побачити систему й послідовність, а вона така, що відносини між Баку і Москвою погіршувалися протягом дуже довгого періоду. І збитий літак – лише один із його проявів.Річ у тім, що Баку зближується з Туреччиною, до того ж посилюється тими можливостями, які надає Азербайджану статус вуглеводневої держави в нафтоносному регіоні Закавказзя. Країна має значні ресурси, завдяки чому посилила свою армію, може дозволити собі поводитися незалежно від думки Кремля, будувати відносини не лише з Туреччиною, а ще й з Вашингтоном і Лондоном, не є членом жодної організації московської, типу ОДКБ. Ба більше – ще й стосовно Ближнього Сходу має позицію, окрему від Москви, радикально іншу відносно дій Ізраїлю щодо Ірану та боротьби з тероризмом. Зрозуміло, Ізраїль і Азербайджан – союзники: ті допомагали в карабаській війні - ці висловили підтримку у війні теперішній.Це багато чого визначає в позиції Москви відносно Баку – з чого це ви такі гонористі, так поводитеся? Плюс є щось таке, чого ми з вами не бачимо й до кінця не розуміємо. Все ж таки нафта – дуже гостре питання, "кому скільки чого". Була інформація, що Азербайджан готовий був видавати російську нафту за свою, щоби збільшити прибуток продажем ще й російської нафти – вона ж додає відсотки, тобто вигоду. Я не виключаю, що тут проблема якась виникла. Можливо, Баку задрав ціну, можливо, не схотів обходити санкції – не знаю, немає в мене точної інформації. Але не виключаю, що тут також конфліктна зона, не домовилися. Є якісь нафтопроводи, ще щось, але то все таке – геостратегія, геоекономіка. Азербайджан разом із Туреччиною були проти Ірану (конфлікт сунітів і шиїтів). Зараз триває конкуренція за Південний Кавказ, і Іран, як не дивно, підтримував Вірменію. Після того, як обнулили Іран, суніти, зокрема Азербайджан, Туреччина і не лише, відчули, що Москва – збитий льотчик. І тепер наморщують чоло і говорять хлопцям у Москві: не треба нам нарізати завдання й залякувати, бо можемо й відповісти. Чи ковтне це Кремль?Звісно, адже Іран – воєнний союзник Москви. Він бере участь у військових постачаннях, хоча тепер обсяги радикально зменшилися. На війні в Україні "шахеди" з'явилися з Ірану, це не азербайджанська і не турецька зброя, а суто іранська. Іран у війні Росії проти України має ясно виражену позицію і сторону. І це на контрасті з позицією Азербайджану й Туреччини - хоча Туреччини меншою мірою, у неї з Іраном свої суперечки. З цієї точки зору це для Москви дуже дошкульно – що вони не можуть викликати Алієва й сказати йому, що він не так поводиться, мовляв, міг би й промовчати десь у кутку. Тут це змішує карти, незрозуміло, як треба реагувати, адже якщо не кориться один, його приклад неминуче наслідуватимуть інші. Якщо так можна з Москвою – це ж заразливо, так можуть повестися й інші республіки колишнього СРСР, нині суверенні держави.Тому тут потрібно покарання якесь, а воно неможливе. От із Вірменією можна – з нею теж важкі суперечності через її бажання інтеграції, образи, що не допомогли у двох карабаських війнах. А з Азербайджаном так не вийде, це точно, бо за ним стоїть Туреччина, а Туреччина – країна НАТО, має особливі відносини з Вашингтоном, перемовини будуть щонайтісніші із Лондоном, з Вашингтоном дуже активні перемовини в Азербайджану сім’ї Алієва. Тому вони почуваються впевнено: а що Москва може зробити – другий фронт відкриє? Не відкриє.І тут уже настав час перевести Москву з рівня гегемону в Євразійському регіоні до рівня субгегемону: ну, так, ти теж можеш бути, але в нас і з іншими людьми є стосунки. Для Москви це надзвичайно дошкульно. Але це є наслідком того, що вона не перемогла у війні з Україною. Війна триває вже 3,5 роки і три дні, і це прямий наслідок і розуміння того, що в Москви можливості для відкриття другого фронту, спочатку політичного, а може, і більше – немає таких можливостей. Москва вся повністю затонула в українському питанні, там треба вирішувати. Там вирішується дуже важко, тому Азербайджан у цьому сенсі таку сміливість виявляє невипадково.Є два взаємно суперечливі напрями: Мединський і Ко переконували всіх, що Росія може вести війну, як Московія проти Шведського Королівства, хоч і 21 рік. Але водночас самі кремлівці визнають, що гроші закінчуються і треба переглядати загальний і військовий бюджети, що означатиме зменшення видатків на війну або намагання локалізуватися.Ми чули різні заяви на Петербурзькому міжнародному економічному форумі – вони всі були неоптимістичні щодо ситуації в економіці - у зв’язку з війною. Такий собі Макаров, голова бюджетного комітету держдуми, Набіулліна частково, ще деякі особи говорили про те, що взагалі Росія завалюється в рецесію. Чи розуміє це Путін? Чи повідомили йому це? Я впевнений, що так, він це розуміє, цифри в нього на столі, управлінці доповідають.Інше питання – а чи може Путін, виходячи з цієї оцінки, зупинити війну чи знизити видатки на війну? Відповідь: ні, не може. Тому що навіть за такого напруження сил результат – ви бачите в Україні – поки що скромний. Він Путіну навіює оптимізм, але ж Суми не взяли, це конкретний приклад. Хоча на Донецькому напрямку просування інтенсивніше, ніж на кордоні з Сумами.Але я ще раз наголошую: швидше за все, це словесна маніпуляція, спроба відгукнутися, мовляв, так, так, потрібно оптимізувати видатки - менше крадіть, наприклад. Зараз ще якісь гучні справи можуть виникнути на тлі строку Артема Іванова, колишнього заступника міністра оборони Шойгу. Але знизити реальної можливості нема. Вони все ж таки підуть, скоріше, з високим ступенем імовірності, на зниження видатків, які пов’язані не з війною в Україні, а інших – соціальних, на апарат, на багато чого.Тому уявити собі, що це робиться для закінчення війни чи через закінчення можливостей Москви продовжувати війну з точки зору економічної, грошей, - мені так не видається, я вважаю, що тут більше пропагандистські тезиси. Це не скасовує кризове, непросте становище в економіці – статистика свідчить про те, що падає виробництво, що росте інфляція, що ціноутворення не навіює оптимізм. Але поза тим, ще раз наголошую, Москва, Путін мають намір воювати далі. Кризові явища в російській економіці їх не зупинять, конкретно Путіна, продовження війни – це питання його влади. Чи може Путін цим поступитися? Ніколи за жодних обставин, він "за ценой не постоит".Але ж Путін не аятолла, не шахід, він доволі цинічно й обережно ставиться до таких речей. Коли в Ірані бомбардували глибинні лабораторії, "ракети прилітали" у святая святих, в путінський бункер, - так він це відчував. Як працює його логіка: я американцям сказав не чіпати, а вони влізли, я з Трампом говорив, але ми не домовилися. Але Трамп себе проявив. Він може казати: Вова, ти такий класний, дякую за портрет, - і в той же час робити таке, що Путін називає геополітичною зрадою. Я не ідеалізую Трампа, ми навіть не знаємо, чим закінчиться епопея з американською допомогою. Але як щодо путінського бункера?Моя оцінка така, що Путін не надто вірив, що Трамп зважиться на участь у бомбардуваннях. Я думаю, йому здавалося, що діями Ізраїлю все обмежиться, а Трамп, попри тиск американської сторони на Тегеран, усе-таки влізти безпосередньо у війну не ризикне. Адже застосовувати бомбардувальники, глибинні бомби 13-тонні – це такий важливий крок суттєвий, Трамп весь час казав про прагнення до угод, жодного мілітаризму. Гадаю, це було неочікувано. Розуміння того, що це обговорюється американською адміністрацією, було, ми бачили відображення цих дискусій у Кремлі. А чого він Трампу телефонував? А, вітав із днем народження. Скористався приводом обговорити Іран - уже вирувала 12-денна війна.Тому, так, для Путіна це було неочікувано. Але все-таки він вірить – я наголошую, не знає, а вірить,  - що Трамп буде схильний до відносин саме з Путіним і не піде на загострення, яке матиме такі небезпеки і ризики у вигляді ударів по його бункерах в Уральських горах чи деінде - гадаю, у це він не вірить зовсім. Чому? Бо в його уявленні Трамп не ставить на один рівень Іран і Україну, пріоритет на користь першого, авжеж.По-друге, Путін вважає, що може домовитися з Трампом, продовжуючи йому щось обіцяти. І поки що Трамп Путіна в українському питанні не підводив, скажімо чесно. Тобто з Іраном, попри те що ініціювала війну ізраїльська сторона, Трамп зважився - адже ясно, що він особисто віддав наказ, -бомбили, бо це ж не Росія, у якої ядерних боєголовок три тисячі на бойовому чергуванні. А в Ірану збагаченого урану, може, пів тони і є, але ж бомби нема, бо якби була, застосували б.Навіть попри цю різницю з Росією Трамп міг би вжити заходів, які не змусять США вступити у війну безпосередньо. Але він і цього не робить, ми цього не бачимо, будемо чесними. Тому насправді Путін не боїться, як йому здається, можливої реакції, подібної до тієї, що була у випадку з іранською війною, він вважає, що на таке Трамп щодо нього не піде. І ми більше схильні триматися цієї позиції. Трамп і тут може діяти щонайрішучіше, наприклад забезпечити безполітну зону над Україною – це, повірте, навіть більше, ніж бомбардування об’єкта Фордо, набагато більше. Якщо раптом на Україну не летітимуть балістичні ракети й F-35 захищатимуть небо України, американські і європейські, натівські судна це робитимуть і застосовуватимуть засоби ППО, - це був би дуже радикальний крок. Але навіть у це Путін не вірить – ось у чому річ. Він вважає, що за інерцією боєприпаси ще постачатимуть, але на щось суттєвіше Трамп не наважиться. Ось таке його переконання.Президент України і президент США про щось говорили 50 хвилин у Гаазі. Є ще додатковий кейс, який, як ви сказали, відображає певні процеси. Генерал Келлог, уповноважений Трампа з питань України, летить у Білорусь до Лукашенка. Могли б призначити іншого емісара, проте обрали саме довіреного хлопця, який у темі щодо України та війни - щоб він займався обміном політв’язнів? Звісно ж, ні.Я не виключаю, що там відбувалося обговорення, - можливо, ініціатором була навіть не американська сторона, а Лукашенко, - що є якась ескалація з боку сусідніх держав. У мене на території, каже Лукашенко, дійсно стоять російські боєголовки тактичні, але ж ми вирішили не проводити навчання "Захід-2025" (які вони щороку проводять разом із Росією, начебто ці навчання відсунуті), деескалація і таке інше. Можливо, і американці це також обговорювали – що вам, Білорусі, не треба долучатися до війни в Україні. Я переконаний, що їх застерігають від цього. Ви ж хочете відносин із Заходом – то не треба загострювати.Усі розуміють, що з північного напрямку, від кордонів із Білоруссю є велике угруповання українське, звідти знімають війська на Суми й далі, бо не вистачає військових. І це не має стати спусковим гачком, що дозволить Москві з території Білорусі знову напасти на Україну й зробити нову Бучу. Я гадаю, Келлог це обговорював із Лукашенком. І бонусом за прихильність той віддав не лише Тихановського, а 14 політв’язнів. І, можливо, пообіцяв віддати наступних, якщо діалог триватиме і йому зроблять поступки. Я не виключаю, що він просить пом’якшення санкцій, взаємодії економічної, щоби Білорусь була більш самостійною в цих питаннях, - це цілком можливо. Зі слів Лукашенка – а він часто видає бажане за дійсність, - він звернувся до Келлога, аби передати Україні, щоб вона припинила обстрілювати територію РФ. Чесно кажучи, звучить непереконливо, що Келлог обіцяв поговорити. А чому тоді з Росією не поговорити, щоб вона припинила обстрілювати територію Україну? Що – в односторонньому порядку?Можливо, тут стояло питання, щоб Лукашенко не дозволяв або заволокитив питання використання Білорусі як військового плацдарму чи для обстрілів України. Лукашенко ж розуміє, що Мінськ тоді отримає все те, що може отримати, і солодко нікому не буде.Поза тим, Лукашенко, мабуть, хотів би знову зробити майданчиком для переговорів Мінськ, зробити "Мінськ-3". Може таке бути? Лукашенко амбіційний і марнославний, проблеми інтересів реалізує через особисті контакти, уміння маневрувати, мімікрувати. Я не думаю, що ситуація сприяє, що є шанс йому надати майданчик чи стати посередником, адже для України і для Заходу Лукашенко такий самий воєнний злочинець, як і Путін, може трохи менший, але поза тим оцінку йому дано: він надав можливість, і з його території на територію України в лютому 2022 року заходили війська і бронетехніка, ми всі пам’ятаємо ці події, і закінчилося це все жахливими злочинами в Бучі, Ірпені та інших місцях.Тож ілюзій стосовно Лукашенка нема, карт-бланшів йому ніхто не даватиме. Навіть якщо пообіцяють, то точно не виконають. Але Лукашенку це дуже потрібно. Можливо, він ще підіймає ставки перед Москвою, але він дуже потребує цієї комунікації – її ж нема після смерті Макея. Попри його репутацію навіть. Але ж це до війни все було – його покійний міністр закордонних справ мав ці особисті взаємодії зі значимими європейськими політиками. До речі, це почалося з 2020 року, коли в січні в Мінську побував держсекретар США Майк Помпео. І були тоді довгострокові плани.Щоправда, була конфліктна ситуація з Москвою, саме обговорювали дорожню карту, 35-й протокол щодо інтеграції Білорусі, тоді це було дуже актуально, починаючи від грудня 2019 року й до січня 2020-го. І до серпня це тривало - до виборів, коли Лукашенко опинився в ситуації фактичного програшу виборів Тихановській, бо цифри не мали значення, політична думка досить ясно висловилася, мітинги це показали. Він тоді змінив тактику, репресії збільшилися, на Захід зважали менше. А тепер повільно процес повертається до можливої взаємодії. Бо ж Москва так робить, співпрацює зі США – чому Лукашенку не скористатися ситуацією й не повирішувати свої питання? Він до цього готовий цілком. Чи йому це вдасться? На мій погляд, ні, але варто подивитися.Але про що могли говорити президенти в Гаазі? Що міг просувати Трамп?Трамп розмовляв із Зеленським, напевно Зеленський просив про зброю і підтримку, не виходити з переговірного процесу, зайняти проактивну позицію, скоріше за все. А Трамп, скоріше за все, нічого не обіцяв, а казав щось непевне, тому зараз ця невизначеність із військовими постачаннями з боку США, навіть купівлями за європейські гроші Раtrіоt для України. Трамп уже так робив. Пам’ятаєте, у Ватикані, коли помер Папа Франциск, вони ж теж на стільчиках сиділи розмовляли – і що? Які наслідки цих переговорів  - ви їдьте в Стамбул, поговоріть із Путіним. І що?Українська сторона весь час вимагає одне й те саме, як сам Трамп сказав, "він весь час ракети просить". А що він має в тебе просити – сніг узимку? Це природно: країна воює, потрібна зброя, якомога більше. А що він має просити – хліб-сіль, щоб зустрічати російських окупантів? Дивне формулювання "просить і просить". Звісно, просить, бо свого нема, чи не досить, чи дефіцит, чи не виробляється. Що тут такого, якщо Україна не виробляє протиракети Раtrіоt, але потребує їх. Але ми не бачимо відповіді Трампа, лише здогадуємося, що вона негативна. Я не вважаю, що там були якісь неймовірні теми для розмов, які ми не можемо зрозуміти.Позиція Трампа глибинна, на мій інтуїтивний погляд, полягає в тому, що "от Москва висунула меморандум – треба погоджуватися". Можна поторгуватися по незначних пунктах, але треба погоджуватися, інакше не вийде, краще так. Україна і Європа з цим не погоджуються абсолютно – віддати чотири області, скоротити армію, виводити все, що передано, за програмою демілітаризації, якої вимагає Москва. Цього не може зробити Україна – це неможливо. А Трамп, можливо, цю ідею сприйняв. Оскільки не пройшла ідея 30-денного припинення вогню - то чому б і ні. Ось такі справи.

Дональд Трамп мав шосту розмову з Володимиром Путіним після повернення в Білий дім, після чого Росія атакувала Україну. Москва відмовилася зупиняти бойові дії, доки не досягне цілей у війні. Також США призупинили постачання зброї для України, виділеної ще за Джо Байдена, зокрема ракет для ППО Раtrіоt. Україна вбила командувача ВМС Росії чергового високого російського генерала. Росія зміцнює впевненість, що може пережити Україну у війні на виснаження. Ось дещо з того, про що писали у світових ЗМІ. "Росія атакувала Україну після розмови Трампа і Путіна", Вlооmbеrg, США Росія провела масовану атаку дронів на Київ через кілька годин після того, як президент Трамп висловив розчарування через відсутність прогресу у припиненні війни Росії проти України під час розмови з Путіним. Під час однієї з найінтенсивніших атак за останні тижні Росія запустила рій дронів, переважно на Київ. Атака тривала шість годин. Вибухи чули по всій столиці, удари були у п'яти районах міста, житлові будинки пошкоджені. Телефонний дзвінок - шоста публічно визнана розмова між двома лідерами з моменту повернення Трампа в Білий дім. Це відбулося після того, як Пентагон оголосив про призупинення передачі снарядів і засобів ППО Україні, посилаючись на перегляд арсеналів США, бо зважує необхідність збереження зброї проти інших загроз. "У нас була довга розмова. Ми говорили про багато речей, зокрема про Іран. Ми також говорили про війну в Україні, і я цим не задоволений. Ні, я не досяг жодного прогресу", сказав Трамп. Кремль у четвер заявив, що під час переговорів досягли незначного прогресу в припиненні війни. "Трамп знову порушив питання про якнайшвидше припинення бойових дій. Путін заявив, що Росія не відступить від своїх воєнних цілей", заявив помічник Кремля з питань зовнішньої політики Юрій Ушаков. Трамп скоротив постачання зброї Україні, але не ввів жодних додаткових санкцій проти Росії Він охарактеризував розмову як "відверту, ділову та конкретну", додавши, що лідери домовилися продовжити обговорення найближчим часом. Ушаков додав, що зустріч між двома лідерами не обговорювалася, і вони не торкалися рішення США припинити постачання зброї Україні. Президент США виступав за швидке припинення війни в Україні, посилаючись на свої стосунки з Путіним, але також погрожував вийти з переговорів, якщо сторони не зможуть домовитися про умови. Минулого місяця Трамп висловив розчарування темпами прогресу, заявивши, що, можливо, необхідно дозволити Україні та Росії "трохи поборотися", перш ніж спробувати укласти мирну угоду. Трамп скоротив постачання зброї Україні, але не ввів жодних додаткових санкцій проти Росії, попри заклики Зеленського та лідерів Європи посилити тиск на Путіна. "Україна вбила командувача ВМС Росії", Тhе Wаshіngtоn Роst, США Внаслідок українського удару по Курській області Росії загинув командувач ВМС Росії - черговий високий генерал, убитий Україною з початку війни. Генерал-майор Михайло Гудков був заступником головнокомандувача ВМС і раніше очолював бригаду, яка боролася проти ЗСУ. Минулого серпня Україна розпочала масштабну операцію в Курській області, захопивши значну частину регіону на дев'ять місяців, поки навесні територію не відбили росіяни. Відтоді ЗСУ залишаються на клаптику землі на кордоні, де тривають бої. Губернатор Курської області Олександр Хінштейн підтвердив, що Гудков "трагічно загинув під час виконання військового обов'язку". Гудков - останній у низці високих російських офіцерів, убитих з 2022-го Гудков - останній у низці високих російських офіцерів, убитих з 2022-го, включаючи 12 генерал-майорів і генерал-лейтенантів. У квітні генерал-лейтенант Ярослав Москалик загинув у Москві внаслідок вибуху авто. У 2024-му генерал-лейтенант Ігор Кирилов, який очолював хімічний, біологічний і ядерний сектор російської армії, загинув за аналогічних обставин. У четвер українська розвідка також заявила про смерть Маноліса Пілавова - колишнього ставленика Росії в Луганській області. Він загинув внаслідок вибуху. Путін призначив Гудкова заступником командира наприкінці березня. Восени 2023-го він був нагороджений медаллю "Герой Росії" "за мужність, героїзм та вміле командування" в зоні бойових дій. Перед оголошенням про смерть Гудкова місцеве російське видання на Курщині повідомило, що 12 морських піхотинців загинули внаслідок ракетного удару по їхньому штабу. Українці успішно використовують НІМАRS, але ці ефективні боєприпаси можуть незабаром зникнути з поля бою, якщо їх включать до недавно оголошеного Пентагоном перегляду військової допомоги. США призупиняють постачання раніше обіцяного військового обладнання Україні, включаючи засоби ППО та ракети до них. Зеленський заявив, що Україні потрібні ракети до Раtrіоt Зеленський заявив, що Україні потрібні ракети до Раtrіоt та постійна військова підтримка США. "Сподіваюся, найближчими днями поговорю про це з президентом Трампом", сказав він. Речник Кремля Дмитро Пєсков привітав припинення США військової допомоги на тлі розгортання літнього наступу Росії на Україну. "Чим менше ракет буде доставлено Україні, тим ближче ми до кінця військової операції", сказав він. "Путін планує літо безжальних атак на Україну", Тhе Wаll Strееt Jоurnаl, США Поки Трамп відступає в Україні, Путін просувається вперед. Москва посилює наземні наступальні кампанії і атаки на міста України. Водночас рішення США припинити постачання частини зброї українцям дає Путіну значний поштовх - підтримка Заходу слабне, а вона є ключовою для підтримки опору Києва. Під час телефонної розмови з Трампом Путін у четвер дав зрозуміти, що не має наміру прислухатися до закликів президента США припинити війну. Натомість повторив, що його цілі залишаються тими ж, що й на початку вторгнення - відновити домінування Росії над Україною і змусити Захід припинити підтримку Києва. Стратегія Путіна спрямована на підрив здатності та волі України вести війну через посилення тиску на її військових та цивільне населення. Найпотужніший прихильник України відходить в сторону. Серед зброї, яку США перестали передавати - ракети-перехоплювачі, що допомагають захищати українські міста від повітряних обстрілів, інтенсивність яких зростає. Україна зіткнулася з літом невпинних атак Росії, а зусилля Трампа з досягнення миру зайшли в глухий кут. Останні події зміцнюють впевненість Росії, що зможе пережити Україну Останні події зміцнюють впевненість Росії, що зможе пережити Україну та її прихильників у війні на виснаження. Україні доведеться економно використовувати ресурси, і цей крок прискорить російські перемоги на полі бою, йдеться в аналізі, опублікованому в четвер в Інституті вивчення війни. Росія зосередила близько 50 тис. військових у Сумській області, просунувшись на 19 км до адміністративного центру, що стало новою ціллю для Росії. На кожного українця, який воює там, у Росії припадає приблизно три солдати. Україні наразі вдалося зупинити просування росіян, але наступ ще більше розтягнув мізерні сили України, які страждають від браку людей. Росія тисне у кількох точках вздовж 1200-кілометрової лінії фронту, змушуючи українських командирів відправляти деякі зі своїх найкращих підрозділів для затикання прогалин. Навесні наступ Росії прискорився. Москва перекинула на поле бою свіжі війська, а більше зелені допомагає приховати їх пересування. Прогрес Росії - поступовий і супроводжується високими людськими втратами. Російські війська не захопили жодного значного міста з моменту захоплення Авдіївки в лютому 2024-го. "З точки зору Росії, це повільно. Значною мірою це пов'язано з труднощами російських сухопутних військ. Їх рівень виснаження ускладнює для росіян посилення тиску", - сказав науковий співробітник з питань сухопутних військ Королівського інституту об'єднаних військ у Лондоні Нік Рейнольдс. Але здобуття територій може бути не найважливішою ціллю Росії Але здобуття територій може бути не найважливішою ціллю Росії на цьому етапі війни. Натомість, за словами аналітиків, Путін хоче поглинути війська та техніку України та підірвати опір цивільного населення та партнерів на Заході. "Ми повинні вимірювати не квадратними кілометрами захопленої території, а співвідношення втрат, бо їх важко компенсувати. Наша глобальна мета зробити співвідношення втрат катастрофічним для росіян", сказав голова благодійної організації "Повернися живим" Тарас Чмут. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський не раз заявляв, що Україна не може перемогти Росію, залишаючись в обороні. "Звичайно, ми не будемо залишатися в бездумній обороні", сказав він минулого місяця. Значно зросла кількість авіаударів по Києву та іншим містам з використанням ракет і дронів, що призводить до зростання жертв серед цивільного населення, пошкодження будівель та виснаження мешканців. "Ворог намагається посіяти терор", - сказав голова СБУ, генерал-лейтенант Василь Малюк. Україна активізує зусилля, спрямовані на послаблення бойових можливостей Росії Тим часом, Україна активізує зусилля, спрямовані на послаблення бойових можливостей Росії, завдаючи ударів далеко за лінією фронту. За словами Сирського, далекобійні дрони невпинно атакують російську військову техніку та виробничі об'єкти в Росії, що коштує росіянам в 15 разів дорожче, ніж самі БПЛА. Апарати меншої дальності відіграють дедалі більшу роль у завданні ударів по складах боєприпасів та палива біля лінії фронту. У четвер ЗСУ вдарили по військовому складу в окупованому Донецьку, знищивши боєприпаси керованих ракет і ракетної артилерії. У вівторок українські дрони вразили завод в Іжевську, який виробляє системи ППО та БПЛА. Знищили систему ППО та три гелікоптери в окупованому Криму 28 червня - через день після того, як дрони знищили два російські літаки Су-34. Україна завдає ударів по російських військових командирах і науковцям, використовуючи удари та вбивства. Міноборони Росії заявило, що заступник командувача ВМС Росії Гудков загинув у Курській області. "Молдова наполягає на гарантіях вступу в ЄС, поки Угорщина блокує інтеграцію України", Роlіtісо, США Молдова сподівається використати саміт ЄС, щоб закріпити шлях до вступу в Євросоюз, попри ріст суперечок щодо членства України, який загрожує сповільнити її прогрес. Глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн і президент Європейської ради Антоніу Кошта прибули у п'ятницю в Кишинів, щоб висловити підтримку вступу країни. Проблема в тому, що заявка Молдови розглядається одночасно з заявкою України, на яку прем'єр Угорщини Віктор Орбан, дружній до Кремля, наклав вето. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Україна стала "Диким Заходом": світові ЗМІ написали чому Віце-прем'єрка Молдови і керівниця з питань євроінтеграції Крістіна Герасимова заявила, що будь-які затримки в процесі коштуватимуть ЄС "довіри з боку країн, які поділяють такі самі цінності та прагнуть їх зміцнення". "Ризикуємо дати російській пропаганді непотрібні аргументи, що ЄС не зацікавлений у розширенні, що ЄС не переймається такими країнами, як Молдова, що немає вікна можливостей. Розширення - це процес, що базується на заслугах, і дуже сподіваємося побачити наступний етап розблокованим якомога швидше", сказала вона. Ризикуємо дати російській пропаганді непотрібні аргументи Герасимова додала, що вступ України в ЄС залишається важливим для безпеки всього континенту. Орбан, який послідовно виступає проти підтримки Євросоюзом Києва та плекає тісніші зв'язки з Росією, стверджує, що 95% угорців на референдумі минулого місяця виступили проти вступу України в ЄС. Однак місцева опозиція та спостерігачі стверджують, що явка на опитуванні була історично низькою, і воно було вразливим до маніпуляцій. Будапешт пообіцяв відмовити Києву в підтримці, необхідній для членства в ЄС, попри значний прогрес України в реформах. Цього тижня речник Єврокомісії з питань розширення Гійом Мерсьє заявив, що Брюссель не розглядає питання про "розділення" спроб Молдови і України, щоб дозволити першій прогресувати без другої. Міністерка європейських справ Данії Марі Б'єрре, чия країна головує в Раді ЄС, заявила, що метою залишається початок детальних переговорів про вступ обох країн. "Зарано робити припущення про альтернативи", - сказала вона. Це створює потенційний глухий кут, враховуючи небажання Брюсселя залишати Київ позаду.

Дональд Трамп провів 3 липня розмову з Володимиром Путіним, під час якої вони, зокрема, обговорили війну в Україні. Російський диктатор заявив президенту США, що Кремль прагне усунути "першопричини конфлікту" в Україні. Повний текст новини +Відео

Як повідомляє офіційний Теlеgrаm-канал Володимира Зеленського Володимир Зеленський, президент України, розповів про деталі своєї телефонної розмови з Дональдом Трампом, колишнім президентом США, яка відбулася 4 липня. За словами Зеленського, Трамп висловив бажання підтримати Україну в сфері протиповітряної оборони. У своєму вечірньому зверненні глава держави підкреслив, що розмова була продуктивною. “Ми обговорили тематику ППО, я вдячний […] Тhе роst Зеленський і Трамп обговорили підтримку України в ППО та безпілотниках fіrst арреаrеd оn Межа. Новини України..

Президент Володимир Зеленський заявив, що його остання телефонна розмова з президентом США Дональдом Трампом була найрезультативнішою з усіх попередніх. Про це він повідомив у своєму вечірньому зверненні. "Напевно, це була найкраща розмова за весь час, максимально продуктивна. Ми обговорили тематику ППО, я вдячний за готовність допомагати. Саме Раtrіоt - ключ до захисту від балістики", - наголосив Зеленський. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Трамп після розмови із Зеленським запевнив: США підтримуватимуть Україну Президент також підкреслив, що Трамп добре обізнаний у ситуації, й вони домовилися спільно працювати над посиленням захисту українського неба. Журналіст Барак Равід із посиланням на джерела зазначив, що лідери обговорили активізацію російських атак та можливе постачання систем ППО. Розмова тривала близько 40 хвилин. За інформацією Ахіоs, Трамп пообіцяв допомогти з питанням протиповітряної оборони та розібратися з паузою в американській військовій допомозі. Президент Володимир Зеленський провів важливу телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом. У центрі обговорення були питання зміцнення обороноздатності України, зокрема захисту неба, та перспективи мирного врегулювання війни.

Про це в ефірі Еспресо сказав журналіст Віталій Портников."Я взагалі вважаю, що Дональд Трамп вирішив іншим чином піти щодо завершення вогню на російсько-українському фронті. Він вирішив продемонструвати готовність до поступок Путіну. Тобто до цього часу, він виключно пропонував припинення вогню. Путін не йшов на жодні компроміси, як ми знаємо. І навіть тоді, коли Трамп погодився з ідеєю, що перемовини можуть відбуватися під час воєнних дій, і вважав, що все - це вже достатня політична поступка Путіну, після якої він під час цих перемовин погодиться з припиненням вогню", - сказав він.Портников зауважив, що так не сталося і Трамп пішов далі."Я впевнений, що це воля самого американського президента. Звичайно, зараз будуть називатися імена міністра оборони, заступника міністра оборони, якихось там дрібних чиновників, які без дозволу Трампа навіть до ванної кімнати не вийдуть. Не те що там комусь допомогу зупинять. Він хотів під час розмови з Путіним показати, що він навіть може припинити допомогу Україні. Він не буде Україну більше озброювати. Тільки припиніть вогонь", - зазначив журналіст.На його думку, це дійсно важливий жест."Тому що ми знаємо, що ніяких нових пакетів допомоги Україні зараз у Сполучених Штатах не узгоджують. І таким чином ось цей пакет, який був наданий нашій країні, дякуючи попередньому президенту, і голосуванню у конгресі - цей пакет фактично вичерпується. І навіть в цей момент Трамп вирішив, що він зупинить допомогу ще до вичерпання цього пакету для того, щоб продемонструвати свою добру волю Путіну. Ну і пошився в дурні, як і треба було очікувати", - підсумував Портников.Що передувало2 липня ЗМІ повідомили, що Сполучені Штати призупинили передачу Україні деяких зенітних ракет і високоточних боєприпасів, побоюючись за власні запаси військової техніки. Наразі Україна не отримала офіційного підтвердження від США про призупинення постачання ракет для ППО та інших боєприпасів. На тлі повідомлень про затримки, Міноборони заявило, що уточнює деталі постачань оборонної допомоги від США, а також запросило розмову з американськими партнерами для уточнення деталей. Окрім цього, МЗС України запросило тимчасового повіреного у справах США для обговорення військової допомоги та оборонної співпраці на тлі ескалації російської агресії. Сторони також обговорили поточні консультації щодо оборонних постачань та майбутні контакти для посилення обороноздатності України та тиску на Росію.Генеральний секретар НАТО Марк Рютте відреагував, визнавши право США дбати про свої інтереси, однак наголосив на важливості подальшої військової допомоги Україні. Як повідомив офіційний представник Пентагону Укрінформу, Міністерство оборони США продовжує надавати президенту Дональду Трампу варіанти щодо подальшої військової допомоги Україні.2 липня президент Володимир Зеленський повідомив, що зараз Україна та США на робочому рівні з'ясовують усі деталі постачання оборонної підтримки, зокрема компонентів ППО. 

Редакція американського таблоїда Тhе Nеw Yоrk Роst звернулася до президента США Дональда Трампа із закликом повністю відновити військову підтримку України. Про це повідомляє "Європейська правда". У зверненні наголошується, що після його заклику до Володимира Путіна припинити агресію Росія здійснила наймасштабніший обстріл Києва від початку вторгнення. "То чому, пане президенте, Ваша адміністрація карає Україну?", - запитують автори статті. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Трамп після розмови із Зеленським запевнив: США підтримуватимуть Україну У матеріалі критикується рішення Пентагону про призупинення постачань систем ППО до України, а також ставиться під сумнів аргумент, що допомога Києву шкодить інтересам США. На думку редакції, це хибне уявлення, яке лише грає на руку агресору. "Путін розуміє лише силу. Якщо США не зобов'яжуться захищати Київ, він і далі ігноруватиме вас", - йдеться у зверненні. Журналісти застерігають: падіння України не можна буде пояснити зовнішніми обставинами - це стане глобальною катастрофою, яка дестабілізує світ і підірве позиції Америки. "Не відступайте", - підсумовує NYР. Тhе Nеw Yоrk Роst вважається улюбленою газетою Дональда Трампа, яку йому подають кожного ранку перед початком роботи в Білому домі. Таблоїд відомий тим, що послідовно підтримував нинішнього президента США. Американський президент США Дональд Трамп заявив, що хотів би зупинити війну Росії проти України, але не впевнений, що зможе це зробити. Відповідаючи на запитання, чи є припинення війни його пріоритетом, Трамп підтвердив своє прагнення, однак висловив сумніви щодо можливості реалізації цього наміру.

Американський президент США Дональд Трамп заявив, що хотів би зупинити війну Росії проти України, але не впевнений, що зможе це зробити. Про це повідомляє Роlіtісо. Дана заява дуже відрізняється від його обіцянки швидко покласти край конфлікту, яку він дав під час передвиборчої кампанії. "Я не знаю. Я не можу вам сказати, чи станеться це, чи ні", - сказав він. Відповідаючи на запитання, чи є припинення війни його пріоритетом, Трамп підтвердив своє прагнення, однак висловив сумніви щодо можливості реалізації цього наміру. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Трамп: Путін боїться санкцій, і він це знає "Так. Я хотів би, щоб це сталося", - наголосив він. Зазначається, що протягом усієї кампанії Трамп обіцяв припинити бойові дії між двома країнами з першого дня вступу на посаду. Пізніше він відмовився від цієї обіцянки назвавши її "перебільшенням". "Ми допомогли багатьом країнам... Ситуація з Україною - це угода Байдена. Це не угода Трампа. Я намагаюся її завершити", - підсумував президент США. Президент США Дональд Трамп заявив про свою готовність надалі підтримувати Україну після телефонної розмови з президентом Володимиром Зеленським. Він залишився задоволений результатами спілкування з українським лідером. У відповідь на запитання щодо подальшого постачання зброї Україні, глава Білого дому підтвердив наміри Вашингтона підтримувати Київ.

Президент Польщі Анджей Дуда розповів, що на початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році Київ активно просив у Варшави винищувачі МіГ-29, однак США виступили проти цього кроку. Про це він сказав у подкасті Міжнародний репортаж, пише Оnеt. "Ми запитували наших союзників, чи є згода на те, щоб ми як країна НАТО відправили МіГи в Україну, і з американського боку був блок", - заявив Дуда. За його словами, попри те, що у НАТО звучали твердження про неможливість постачання Україні штурмових літаків і танків, українська влада вказувала, що саме американці рекомендували звертатися до Польщі щодо винищувачів. "Виявилося, що це наче ми не хотіли давати ці МіГи Україні", - додав президент Польщі. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Трамп після розмови із Зеленським запевнив: США підтримуватимуть Україну Зрештою, за словами Дуди, Україна таки отримала ці літаки. Зазначається, що у березні 2022 року сенатори-республіканці США закликали адміністрацію Джо Байдена дозволити передати Україні польські МіГ-29. Попри початкові сигнали про підтримку ідеї, Пентагон врешті заявив, що це може призвести до ескалації конфлікту. Літаки було відправлено на американську базу в Німеччині. Польські ЗМІ пізніше повідомили, що навесні 2022 року Варшава все ж передала Україні "певну кількість" винищувачів у вигляді запчастин і в обхід офіційних домовленостей. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте висловив сподівання, що Сполучені Штати застосують більш гнучкий підхід у питанні оборонної підтримки України. Він зазначив, що з огляду на відсутність сигналів від Кремля щодо припинення бойових дій, країни-члени Альянсу мають докласти зусиль, аби українські сили отримували стабільну підтримку та змогли продовжити боротьбу.

Американська щоденна газета Nеw Yоrk Роst, яку постійно читає президент США Дональд Трамп, випустила звернення, у якому закликала його підтримувати Україну. Про це йдеться в редакційній статті таблоїда, цитує Рубрика. Журналісти у зверненні, яке називається "Влад дав свою відповідь на мир, пане Президенте: ми повинні переозброїти Україну", висловили сподівання, що Трамп розуміє: головна та єдина перешкода для […] Тhе роst Улюблена газета Трампа звернулася до нього із закликом озброювати Київ арреаrеd fіrst оn Рубрика.

Звісно, нагадавши, що це не його війна, а Байдена (ніби Байден анексував Крим, а не Путін 11 років тому), і якби він, Трамп, у 2022 році був президентом США, то повномасштабна війна РФ проти України не розпочалася б.На тлі припинення постачання Україні озброєння за наказом адміністрації Трампа, очевидно, що йдеться не про мир, а про відсутність потреби у повномасштабній війні, оскільки армія Путіна у парадній формі пройшлася б Хрещатиком за 2–3 тижні після бліцкригу, як на те й розраховував Арестович.Тоді, у лютому 2022 року, в перші дні та тижні війни саме тодішній президент США Джозеф Байден сказав "ні" намірам Путіна захопити всю Україну і надав нам зброю, щоб захищатися, і гроші, щоб втримати економіку. Вже під лідерством Байдена США повели за собою розгублену Європу, яка тепер залишається разом з нами проти РФ — очевидно, без підтримки Америки Дональда Трампа.Після кожної розмови Путіна з Трампом РФ запускає по Україні масовані комбіновані атаки. З кожною наступною розмовою — все масштабніші. Тактикою терору стосовно "штучної країни", як у РФ називають Україну, нас уже не здивуєш. Але не лише це робить Путін. Він навмисно посилює атаки після діалогів із Трампом, який його просить припинити вогонь, а той не припиняє — тому що не хоче. Ніби говорячи Трампу: "А що ти мені зробиш?" Типова поведінка гопоти, якою є російська влада.Читайте також: Нарешті битва за Трампа закінчиласьТрамп і не може нічого зробити Путіну, тому що у РФ найбільший ядерний потенціал.Геополітичне бачення світу Трампа сформоване в часи, коли з великими (особливо ядерними) країнами треба було домовлятися - зазвичай за рахунок менших.Трамп удає, що не помічає, як Путін його опускає, знову ж таки, якщо висловлюватися мовою кримінальних очільників Росії.Готуючись до військового параду на свій день народження, Трамп заявив, що у США найпотужніша армія у світі. Після зупинення передачі озброєння журналісти консервативних ЗМІ, які не надто прихильні до України, але ще більше не налаштовані на підтримку РФ, поставили запитання:— Пане Трампе, то в нас найпотужніша армія чи армія з порожніми складами зброї?Поки йде риторична гра слів, мовляв, США не припинили постачання зброї Україні, а лише переглянули рішення щодо окремих компонентів, щоб перевірити власні запаси, — це не змінює суті. Балістику над житловими будинками політичними розмірковуваннями не збити. Натомість потрібні ракети для американських Раtrіоt.Під час останнього дзвінка Путін знову "сказав Трампу": "Ми зацікавлені в досягненні наших цілей у ході СВО, і бажано робити це політичними та дипломатичними засобами".Тобто "Дональде, віддай нам Україну, і ми з тобою укладемо найкращі угоди".Трамп був роздратований, бо розуміє: він буде лузером, якщо просто так відступить.Тим часом на головних сторінках найвпливовіших американських ЗМІ — Київ у диму після безпрецедентної атаки з боку РФ. Війна знову повернулася в порядок денний США.Читайте також: Розмова Путіна та Трампа. Що далі?Як би сильно Трампу та його адміністрації не хотілося відмовитися від підтримки України, щоб Путін нарешті досяг своїх цілей і розчистив дорогу до дружби та "великих і красивих" угод, — це все одно було б нелегко.Бо суспільна думка, від якої Трамп залежить (адже США все ж залишаються демократичною країною — хоча б із погляду конкурентних виборів, які вже наступного року), — на боці України, а не РФ.Звісно, Україна не отримає від Трампа навіть 20% обсягів допомоги, які надавав нам Байден. Але засоби ППО, розвіддані й можливість купувати зброю нам критично потрібні. Тож добре, що Володимир Зеленський зумів відійти від войовничої риторики й не дає президенту США приводу відмовити Україні через "не той тон" чи "не той костюм".Після рекордного обстрілу столиці в ніч на 4 липня киянка Юлія сказала журналісту СNN: "Є зв'язок між дзвінками, як-от вчорашній між Путіним і Трампом, і такими атаками. Усі знають, що Путін має менталітет бандита. Він розуміє лише силу. І, на жаль, Трамп цієї сили не демонструє. Росія відчуває, що може діяти безкарно і знає, що не понесе жодних наслідків за свої дії. Це терор — чистий і простий".Це найточніший опис того, що відбувається. Опис, усвідомлення якого у Вашингтоні всіма силами уникають.Але уникати стає все складніше.Спеціально для ЕспресоПро авторку. Катерина Рошук, українська політологиня, медіаменеджеркаРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Про це заявив російський опозиційний політик Марк Фейгін в інтерв'ю ведучому програми "Студія Захід" Антону Борковському на телеканалі Еспресо."Путін вважає, що може домовитися з Трампом, продовжуючи йому щось обіцяти. І поки що Трамп Путіна в українському питанні не підводив, скажімо чесно. Тобто з Іраном, попри те що ініціювала війну ізраїльська сторона, Трамп зважився - адже ясно, що він особисто віддав наказ, - бомбили, бо це ж не Росія, у якої ядерних боєголовок три тисячі на бойовому чергуванні. А в Ірану збагаченого урану, може, пів тони і є, але ж бомби нема, бо якби була, застосували б", - зазначив він.На думку Фейгіна, навіть попри цю різницю з Росією Трамп міг би вжити заходів, які не змусять США вступити у війну безпосередньо. "Але він і цього не робить, ми цього не бачимо, будемо чесними. Тому насправді Путін не боїться, як йому здається, можливої реакції, подібної до тієї, що була у випадку з іранською війною, він вважає, що на таке Трамп щодо нього не піде. І ми більше схильні триматися цієї позиції", - сказав політик.Він додав, що Трамп і тут може діяти щонайрішучіше, наприклад забезпечити безполітну зону над Україною – це, навіть більше, ніж бомбардування об’єкта Фордо."Якщо раптом на Україну не летітимуть балістичні ракети й F-35 захищатимуть небо України, американські і європейські, натівські судна це робитимуть і застосовуватимуть засоби ППО, - це був би дуже радикальний крок. Але навіть у це Путін не вірить – ось у чому річ. Він вважає, що за інерцією боєприпаси ще постачатимуть, але на щось суттєвіше Трамп не наважиться. Ось таке його переконання", - підсумував Фейгін.