Search trend "Україна Румунія"

Тиса з'єднає два береги: Україна та Румунія будують новий міст

Міст посприяє транскордонної торгівлі у регіоні, а також створить нові логістичні маршрути.

Fоrеіgn Роlісy зазначає, якщо Румунія таки обере проросійського президента, загроза для України зросте в рази

Україна може опинитися в повному оточенні проросійськими країнами. Про це свідчить несподівана перемога у першому турі президентських виборів у Румунії Каліна Джорджеску, ультранаціоналіста та шанувальника Росії, пише Fоrеіgn Роlісy. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Доля Румунії може вирішитися у другому турі президентських виборів. Кремль консультував своїх фаворитів на виборах до румунського парламенту, - експерти Хоча Конституційний суд анулював результати першого туру президентських виборів у Румунії, теоретична загроза перемоги проросійського кандидата залишається. Якщо б Джорджеску справді став на чолі Румунії, у ЄС і НАТО сформувалася б міцна трійка країн (включаючи Угорщину та Словаччину), які підриватимуть спроби Заходу стримувати російський імперіалізм. Через своє географічне розташування Румунія стала найпередовішою точкою НАТО на його півенно-східному фланзі. Тут розташована багатонаціональна бойова група і кілька баз Атлантичного альянсу, одна з яких має стати найбільшою в Європі. Крім того, українських пілотів навчають керувати винищувачами F-16 саме на території Румунії. Українські морські піхотинці теж навчаються в цій країні. Румунія є надійним маршрутом поставок військової техніки від західних союзників України. І сама вона теж передала чимало. Румунія також зіграла вкрай важливу роль в економічній підтримці України в перші місяці війни. Коли Росія ще тримала морську блокаду, значна частина українського експорту йшла через Румунію. Якщо Україна втратить Румунію в якості партнера, єдиним безпечним маршрутом для поставок зброї залишиться Польща. "Румунія є стрижнем безпеки на північному заході Чорного моря. У матеріально-технічному плані Румунія має вирішальне значення для військових зусиль і торгівлі. Це одна з найбільш проукраїнських країн у регіоні. Будь-яка суттєва зміна цієї ситуації буде ударом для України", каже Володимир Дубовик, експерт з міжнародних відносин Одеського національного університету імені Мечникова. Як зазначає Fоrеіgn Роlісy, у гіршому випадку Румунія разом з Угорщиною та Словаччиною можуть стати інструментом Путіна у гібридній війні проти ЄС. І ця маленька група цілком може стати більшою у 2025 році, якщо проросійські сили переможуть на виборах в Чехії, Молдові та, ймовірно, в Болгарії. Келіна Джорджеску критикували за проросійські заяви, а також позицію щодо відносин Румунії з НАТО та ЄС. Він неодноразово висловлювався за зменшення залежності Румунії від імпорту. Говорив про підтримку фермерів та збільшення внутрішнього виробництва продуктів харчування й енергії.

Gаzеtа.uа розповідає про політичні пристрасті, які вирують у різних країнах, серед яких - партнери України. Ми писала про поїздку української делегації до США задля зустрічі з оточенням Дональда Трампа. Керівник делегації, Андрій Єрмак не конкретизував з ким зустрічався: "Поки без прізвищ - джентльменська домовленість". Натомість зазначив, що "продуктивно попрацювали з радником з національної безпеки Президента США Джейком Салліваном". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Програма-мінімум. Про що говорила українська делегація із командою Трампа Та вже відомо, що Єрмак зустрічався з головою Гельсінської комісії США, співголовою Українського кокусу в Конгресі Джо Вілсоном, співголосами Юридичного комітету Сенату Ліндсі Гремом і лідером сенатської республіканської більшості Мітчем МакКоннеллом. Опосередкованим підтвердженням двопартійної підтримки є перемовини з лідером демократів у Палаті представників Гакімом Джеффрісом і заступником держсекретаря США Джо Бассом. За даними Роlіtісо, українська сторона назвала підсумок зустрічей продуктивним і змістовним. В Офісі президента України додали деталей: обговорювали, як завадити реалізації планів Росії, хоча поїздка була більше ознайомчою, ніж націленою на результат. За іншими даними, Джейк Салліван пообіцяв Андрію Єрмаку надати великий пакет збройної допомоги протягом одного місяця. Однак інші американські ЗМІ поки що не змінили своїх висновків про зміст і наслідки "українського десанту". Франція. "Не вийде - не піду!" Емманюель Макрон, як і прогнозувала Gаzеtа.uа, розкритикував ініціаторів вотуму недовіри уряду Мішеля Барньє. Особливо дісталося ультраправим Марін Ле Пен, котра то виступала за негайну відставку Макрона, то зазначила, що не прагне її. За версією Макрона, ультраправі об'єдналися з ультралівими "проти правильного вибору Барньє", щоб отримати владу, котру мали "вчора". Ці сили він затаврував як антиреспубліканські. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Політичний шторм у Франції. Підтримка України під загрозою Президент Франції пообіцяв якнайшвидше назвати кандидатуру нового прем'єра й анонсував, що запропонує закон про продовження дії держбюджету-2024, доки не буде ухвалено держбюджет-2025. Також Емманюель Макрон акцентував на тому, що обраний до 2027 року і у відставку не збирається. Схоже, остаточно він визначиться з подальшою тактикою після зустрічі з обраним президентом США Дональдом Трампом у Парижі 7 грудня на відкритті Собору Паризької Богоматері. Південна Корея. Слідство триває, військові заговорили Після невдалого запровадження воєнного стану президент країни Юн Сок Йоль опинився під тиском: правляча партія "Сила народу" хоче усунути його від влади. Лідер партії Хан Дон Хун раніше заявляв, що блокуватиме такі зусилля опозиції. Однак після того, як стало відомо, що президент збирався масово арештовувати депутатів Хан Дон Хун змінив свою думку і навіть натякнув на те, що Юн Сок Йоль не полишив задуму щодо репресій. Розгляд питання про імпічмент Юн Сок Йоля запланований на 7 грудня. Тим часом, головком Операціями сил спецпризначення Республіки Корея Квак Чон Гин офіційно попередив - новий указ про воєнний стан не виконуватиме. За його твердженням, розпорядження затримувати депутатів, котрі йшли до парламенту голосувати про скасування указу про воєнний стан від Юн Сок Йоля віддавав не він, а безпосередньо міністр оборони країни. Грузія. Перші арешти політиків і президент "під ялинку" Після масових протестів у Грузії відкрили 23 кримінальні справи проти лідерів опозиційних партій. Деяких активістів уже заарештовано. Серед тих, кого затримувала поліція за участь у акціях є громадянин України. У офісі лідерки "Коаліції за зміни" Ніни Гварамії відбулися обшуки. Грузинська ЦВК сформувала Виборчу колегію для обрання президента Грузії. До неї увійшли 150 із 300 народних депутатів парламенту, 20 депутатів Верховної Ради Абхазії, 21 член Верховної Ради автономної республіки Аджарія і 109 представників місцевого самоврядування (з них 55 осіб - представники опозиційних сил, 54 представники "Грузинської мрії"). За партійним складом, якщо брати представництво парламентів і самоврядування сукупно, новосформована Колегія переважно складається з представників "ГМ" (156 осіб), далі партія "Єдиний національний рух" (54 особи), також інші політсили у менш ніж 20 представників кожна ("Для Грузії", "Коаліція за зміни", "Сильна Грузія"). Вибори відбудуться саме цією Колегією 14 грудня, інавгурація запланована на 29 грудня. Україна 5 грудня запровадила санкції проти тієї частини влади Грузії, котра причетна до фейкових парламентських виборів. Чинна президентка Саломе Зурабішвілі заявила, що усунути її від влади ці парламентарі не можуть, бо вони обрані із порушенням закону і подякувала Володимиру Зеленському за санкції. Румунія. Вибори скасовано - все починається з початку У неділю, 8 грудня, румуни мали остаточно, у другому турі визначитися з новим президентом. Раніше Конституційний суд затвердив результати першого туру, котрі оскаржував один із кандидатів, оскільки голова ЦВК після перерахунку голосів заявив, що суттєвих відхилень немає. Однак увечері 6 грудня з'явилася новина, що КС Румунії повернувся до цього питання у зв'язку з великою кількістю нових запитів про скасування результатів першого туру президентських виборів. За даними румунських ЗМІ, у численних запитах були посилання на секретні документи Вищої ради оборони країни, згідно з якими перемога Коліна Георгеску у першому турі відбулася через маніпуляції з-за кордону. Тож нині все у Румунії з президентськими виборами розпочинається з нуля: визначення дати - висунення кандидатів. Росія. Задушевної розмови не вийшло, Лаврову зраджує витримка Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров був на саміті ОБСЄ на Мальті, тоді як у країні-агресорці обговорюють його інтерв'ю Такеру Карслону. Подія не мала того резонансу, як інтерв'ю Путіна тому ж таки Карлсону. Лавров не виголосив нічого принципово нового. Але він більш-менш чітко окреслив умови Кремля для консультацій по Україні. Зокрема, це: входження у склад РФ чотирьох регіонів України в адмінкордонах (Донецька, Луганська, Херсонська, Запорізька області), жодних військових, у тому числі, військових місій та інструкторів на території України (демілітаризація), скасування так званих "русофобських" законів і захист прав російського населення. Лавров похвалив особисто Дональда Трампа, але пригрозив, що РФ застосує всі засоби для захисту своїх інтересів, за посланням Заходу у вигляді "Орєшніка" можуть бути й інші. За даними Rеutеrs, частково ці умови перегукуються з тим, що радить Трампу його оточення. Натомість основна незгода простежується у питанні, чи може Україна мати іноземні військові бази, чи ні. У цьому питанні наразі максимум, який може бути обговорений у Трампа, - "заморозка" шляху України до НАТО. Сирія-Туреччина-Іран. Асад відмовив Ердогану Президент Сирії Башар Асад відмовив президенту Туреччини Реджепу Таїпу Ердогану у спільному врегулюванні ситуації. Про це розповів сам Ердоган. Тим часом, ситуація загострюється, опозиційні Асаду сили за тиждень змогли оволодіти Алеппо і зайняти важливе місто Хаму й націлилися на Хомс. У п'ятницю, 6 грудня, представники Ірану, Іраку і Сирії терміново зустрілися у Багдаді. Як розповіло джерело, поінформоване про настрої переговорників, Ірак і Іран мало схильні робити ставку на те, що армія Асада зможе переломити на свою користь хід подій. Іншими словами, своїх бійців країни Сирії не нададуть, принаймні, "тут і зараз". Вагання посилює розкол між шиїтами і сунітами в Іраку, адже суніти виступають категорично проти допомоги Сирії. Натомість лідери сунітів в Іраку закликають допомогти сирійцям дати "рішучу відсіч наступу західних сил". Тим часом, Іран звинуватим Україну у збройній допомозі повстанцям (за аналогією зі звинуваченнями у підтримці туарегів у Малі). Офіційний Тегеран заявив, що надасть Сирії ракети. БпЛА і військових радників. Гана. Африканський Трамп 7 грудня у Гані мають відбутися президентські вибори, котрі країна зустрічає у жахливій економічній ситуації. Чинний президент Нана Акуфо-Аддо не може балотуватися через заборону обіймати цю посаду довше, ніж два терміни. За голоси виборців змагатимуться віце-президент Махамуд Бавумія й експрезидент (нині лідер опозиції) Джон Махама. Останній цікавий тим, що хоче повторити траєкторію обраного американського президента Дональда Трампа - повернутися до влади. Як і Трамп, він обіцяє "перезавантажити країну" і "оновити систему влади", у тому числі, через скорочення видатків на держструктури. Натомість Бавумія акцентує на досягненнях чинного уряду, якому вдалося стримати інфляцію з 52 до 22%. Не на користь віцепрезиденту, щоправда, рівень інфляції на час його приходу до влади - 15%. Ключовим питанням на виборах є економіка, заявив СNN професор з фінансів у Школі бізнесу Університету Гани Тодфред Боклін. Оскільки разом з президентом ганці обиратимуть і депутатів до парламенту, боротьба очікується напруженою.

Якщо Румунія таки обере проросійського президента, залишиться тільки польський напрямок, де також систематично влаштовується блокада.

Російський рубль вирішує питання і в Болгарії, і в Румунії.

1 грудня 2024 року у Румунії обирали депутатів до парламенту. Голосування проходило після скандального першого туру президентських виборів 24 листопада. На них несподівано став лідером ультраправий проросійський кандидат Колін Георгеску, критик ЄС і НАТО. Другий тур між ним і його суперницею, єврооптимісткою Єленою Ласконі відбудеться 8 грудня. До цього у Румунії перерахували 9 млн голосів, бо один з кандидатів, котрий не потрапив до другого туру, позивався до суду. Утім, результати голосування таки визнали. Тож парламентські вибори могли б додати ясності у політичній розстановці сил. Але за підрахунками 99,13% голосів, ситуація стала ще заплутанішою. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Соцопитування помилилися. На виборах президента Румунії таки лідирує проросійський кандидат Ліві, праві і правіші Перемогу здобула правляча Соціал-демократична партія (РSD), кандидат від якої, чинний прем'єр Марчел Чолаку, несподівано програв аутсайдеру Георгеску. За есдеків віддали голоси 22,7% виборців. Однак на п'яти їм наступає праворадикальний "Альянс за возз'єднання румунів" (АUR), кандидат у президенти від якого, Джордже Сіміон, вважався вірогідним конкурентом Чолаку у другому турі. На парламентських виборах АUR відстав від РSD на 4,7%. На додачу, третю і четверту сходинки у підсумку парламентських перегонів посіли партії з правого флангу. "Націонал-ліберальна партія" (РNL) з 14,4% голосів (і з котрою, вірогідно, РSD формуватиме коаліцію, як і у парламенті минулого скликання). І правоцентристська "Союз порятунку Румунії" (USR) з 12%. У парламент також проходять ультраправа "SОS Rоmаnіа" з 7,6% (кандидатку у президентки від якої, Діану Шошоаке, зняли з перегонів) і "Партія молоді" Румунії (РОТ) з 6,2%. Агент Трампа Лідер АUR Джордж Сіміон назвав другий результат своєї партії переможним, бо це тріумф антиурядових настроїв, "коли завдяки нашій спільній волі Румунія відроджується". Політика вважають палким прибічником Дональда Трампа за аналогією з Віктором Орбаном в Угорщині. Хоча він ніколи не критикував ЄС і НАТО, як виходець із АUR Колін Георгеску. Сіміон може зайняти жорсткішу позицію відносно певних рішень Альянсу і Євросоюзу. У тому числі, щодо України. Георгеску відверто критикував Румунію за допомогу нашій країні. Сіміон може де факто виступати за зменшення збройної підтримки. Його виступи зависнуть у повітрі, якщо прозахідним партіям вдасться сформувати коаліцію. Однак із цим у них можуть виникнути проблеми, зазначає політичний консультант із Бухареста Крістіан Андрей. Хоча кількісно проєвропейські політики виграли у Румунії, відсунувши ультраправих скептиків, виграна лише одна битва, головне попереду. Зокрема - коаліція. "Це не монобільшість, прозахідний політичний сегмент роздріблений, бо всі ці проєвропейські партії не є ворогами, але багато конкурували у минулому", - зазначив експерт. В очікуванні 8 грудня З огляду на збільшення представництва правих партій, порівняно з парламентом 2021 року, навіть математично це зробити буде складно. Три роки тому ліві уклали угоду з націонал-лібералами і з невеличкою партією етнічних угорців ("Партія угорської меншини" нині теж проходить до парламенту із 6.5%), завдяки чому формально їм вдалося створити коаліцію, але вона виявилася крихкою. "Партія угорської меншини" полишила уряд через дискусії про розподіл повноважень. Нині, за очікуваннями, соціал-демократи теж відіграватимуть провідну роль у коаліційному процесі. Парламент нового складу найбільш фрагментований з 1991 року, звернув увагу Rеutеrs професор політології Університету імені Бабеша-Боляй Серджіу Міскою. Але не лише соціал-демократи. Допомогти зібрати пазл нової коаліції здатен і президент. "Ця людина матиме сильну позицію у коаліційних переговорах, попри обмежені повноваження", - вважає Крістіан Андрей. Відтак другий тур президентських виборів 8 грудня набуває особливого значення. Слово Феміди і рука Москви Вихід у другий тур президентських виборів мало кому відомого кандидата Георгеску викликав запитання. Проте за підсумками перерахунку суттєвих розбіжностей із уже оголошеними офіційними даними не виявлено, зазначив напередодні голова ЦВК Румунії Тоні Гребла. І перерахунок, і напружене очікування вердикту Конституційного суду було помилковими, вважає держсекретар МЗС країни зі стратегічних питань Юліан Фота, бо так роблять з Георгеску "мученика" і працюють на "теорію змови". Залишиться проєвропейською Україна не має підстав для занепокоєння, вважає член правління Центру конституційного моделювання Руслан Рогов, політика добросусідства і руху в ЄС продовжиться. Експерт відзначив зростання явки на виборах, котра й стала важливим чинником результатів ультраправих, менших за очікувані (порівняно з екзит-полами). Збільшення явки дало всім трьом проросійським партіям менші сумарні результати, ніж сумарний результат Георгеску та Сіміоне у першому турі. Це майже 37%, у той час як сумарний результат трьох партій лише біля 32%. "Партія угорців Румунії" набирає достатньо, щоб зайти зі своїми "акціями" в проєвропейську коаліцію", - пояснив Руслан Рогов післявиборчу арифметику. Він також відзначив, що три ультраправі партії, котрі конкурували на одному електоральному полі, не знищили одна одну. Наприклад, РОТ не дискредитувала SОS Rоmаnіа, що може свідчити про координацію їхньої агітаційної кампанії з Москви. Можливо, назовні Румунія і залишиться відданою добросусідству, однак всередині країни проблеми залишаються не подоланими, застерігає румунський соціолог Гелу Думініке. Експерт заявив , що у 2020 році опитування, котрі він координував, зафіксували зростання підтримки екстремістських настроїв у Румунії до 30%, ще 40% були орієнтовані на європейські цінності та на ЄС, решта були амбівалентні. "Нині амбівалентним вдалося знайти аргументи, щоб проголосувати за Європу. Але це лише етап, а не впевненість", - непокоїться він. Для впевненості проєвропейським силам варто застосувати тактику, котра довела ефективність на наддержавному рівні ЄС ізолювати екстремістів і популістів, порадив депутат Європарламенту з Румунії, заступник голови фракції Європейської народної партії Зігфрід Мурешан. Політична погода сприяє днями Румунія разом із Болгарією увійшла до Шенгенської зони. Однак у коментарях під постами про румунські вибори у соцмережах дедалі більше тверджень, що "нам потрібен свій "Талібан".

Події розвиваються просто надзвичайно динамічно. Реалізується відразу кілька сценаріїв. З одного боку, з російського, - це війна на винищення, щонайменше нашої енергетики. З другого боку - одна адміністрація готує передавати владу іншій адміністрації. І те, що називається сценарієм Дональда Трампа, чи планом Дональда Трампа, досі лишається для багатьох загадкою - є лише певні прояви. Але призначили уповноваженого до справ російсько-української війни Кіта Келлога. Це, без сумніву, історичний момент.Найважливішою подією в американській палаті №6 був виступ великого друга України – голови комітету з закордонних справ Майка Маккола. Ми пам’ятаємо цих трьох Майків -  Майка Маккола, Майкла Роджерса, Майка Тернера, голів комітетів палати з закордонних справ, оборони та розвідки, вони послідовно виступають як друзі України. Ще рік тому вони запропонували план перемоги України. Це був сенсаційний, я б так сказав, виступ. Він був в Аtlаntіс Соunсіl (аналітичний центр «Атлантична рада», - ред.). Це, можна сказати, центр рейганівських республіканців.Маккол коментував останні рішення Байдена зняти обмеження на удари по російській території та надати протипіхотні міни. Він оцінив це, сказав: "Ми цього вимагали понад рік тому, це надто пізно та надто мало". І він загалом схарактеризував політику Байдена впродовж трьох років як нерішучу й по суті зрадницьку по відношенню до України. Він був дуже різким. Під час його виступу була присутня пані посол України. Він сказав: «Пані посол не може цього сказати, вона дипломат. А я не дипломат і я скажу, що ми зрадили Україну Будапештським меморандумом і зраджуємо її сьогодні». Але що цікаво: це не виступ відеоблогера, це не ми з вами, – це казав і наголосив на цьому той, хто очолює більшість у конгресі, двопартійну проукраїнську більшість.Засудивши байденівську адміністрацію, Маккол продовжив: «Ще більше мене обурює ізоляціоністське крило в моїй партії» - і, не називаючи Трампа, він розбив усі аргументи трампістів. Ну, ми знаємо, що вони кажуть, - «нам потрібно зосередитися на боротьбі з Китаєм», «добре було б Путіну отримати з ним» та інші нісенітниці, які підказують із Кремля. І він сказав: "У нас є двопартійна більшість демократів і республіканців. Якщо відкинути крайнощі - так званих прогресистів-демократів і, з іншого боку, ізоляціоністів-республіканців, у нас у палаті й у конгресі двопартійна проукраїнська більшість. І ми діятимемо».І вони вже діють. Вони вже зараз володіють правом вето, проукраїнська група має право вето на будь-які призначення Трампа. Він же там попризначав уже найвідвертіших українофобів, наприклад Гейца - він уже був змушений відмовитися від посади через сенаторів… Ну, арифметика проста: у сенаті, який затверджує всі призначення, 52 республіканці, наче більшість. Але вистачить трьох республіканців, які голосували б разом із демократами. Можу зараз одразу назвати 15 як мінімум сенаторів-республіканців із твердою республіканською проукраїнською позицією. Тому ось ця гавайська блощиця Тулсі Габбард, яку Трамп призначив на найвищу посаду куратора всіх служб, - вона теж не пройде в жодному разі.Це був виступ лідера, Маккол казав про себе, як про лідера проукраїнської більшості. Він звернувся до своєї партії: ми же партія Рейгана, нумо, подумаємо, як Рейган вчинив би в цій ситуації. Рейган просто розчавив Радянський союз, так само він повівся б зараз із путінським режимом.Цікава позиція Маккола щодо Трампа. Він каменя на камені не залишив від позиції трампістів, але Трампа особисто не звинувачував. Ба більше, він досить ввічливо, коректно сказав, що Трамп зателефонував Путіну – до речі, тепер уже зрозуміло, що зателефонував, - і просив його не вдаватися до ескалації. Але той не послухався і знову підняв ставки. Ми розуміємо, як Путін буде працювати: використання міжконтинентальної балістичної ракети мало продемонструвати повну готовність злочинного кремлівського режиму йти на термоядерний злочин. Це була їхня демонстрація, так? І зрозуміло, чому Путін одразу це супроводив своїми поясненнями. Один зі сценаріїв, який може  розігруватися, - Путін справді задля того, щоби допомогти, можливо, якимсь проросійським персонажам у майбутній адміністрації Трампа, може використати це. Це станеться формально за каденції Байдена. А потім Трамп, коли вже зайде на посаду, вийде та скаже: шановні американці, гаїтянці, шановні голландці, німці і французи, я зупинив третю світову війну, але ми будемо це робити коштом України. Ось один зі сценаріїв, який хотіли б, напевно, розіграти в Кремлі. Ми не знаємо, чи піде на це Трамп, чи ні.Саме на цей сценарій і накинувся Маккол. Він прямо звернувся до Трампа: ви хочете, щоб вас пам’ятали в історії, як Чемберлена чи як Черчилля? Це дуже сильна позиція. Він розкрив усі свої карти, що двопартійна українська більшість із цим сценарієм боротиметься, його не допустять.Водночас дуже позитивна реакція в Європі. Бачите, британський прем’єр і французький президент мало не щодня зустрічаються й виступають з новими, ще більш рішучими заявами щодо України. До речі, Байден зробив ці свої позитивні кроки, зокрема, під тиском європейців - Стармер і Макрон просто щодня від нього вимагали цього. До того ж усе предметніше у французькому генеральному штабі й у британському розглядають питання відправки французьких і англійських військових в Україну. Це вже не приховують.На мій погляд, путінський шантаж провалюється. Не знаю, чи ви бачили в Україні останню спробу путінського шантажу на нараді щодо безпеки ОДКБ в Казахстані, в Астані, - ми побачили зовсім іншого Путіна. Я читав, як його в українських мережах назвали - «хворий дід». Дійсно, це дуже хворий старигань, який схилився над текстом і з великим зусиллям по складах читав ці погрози. І в чому ж полягають ці страшні погрози? Він же нам погрожував увесь час, що задаватиме ударів по центрах прийняття рішень у Лондоні, Парижі тощо. Цього разу він обмежився нескінченним повторенням: «Орешник» - «10 Махів» - «Орешник» - «10 Махів». Безглузді теревені.І він різко зменшив запал своїх погроз - уже жодних центрів прийняття рішень не було. Він говорить, що завдаватиме ударів по Україні. А щодо цих сказав, що це без’ядерні ракети, але наслідки такі, як від ядерної, лише без радіації.Я гадаю, що це результат внутрішньої боротьби його оточення, де його таки зупинили розумні люди, які не хочуть умирати. Він у цьому своєму жалюгідному виступі різко понизив рівень погроз Заходу: знищуватиму лише Україну, але не ядерними, а ядерними за своєю руйнівною силою. Ну, я бачу, як Захід підіймається перед цією загрозою. Раджу всім прочитати виступ Маккола в цьому Аtlаntіс Соunсіl, він був рівно тиждень тому. Так, я його читав, до речі, і звернув на нього увагу. І Маккол дуже переконливий, але тут є просто один процесуальний момент. Ми розуміємо, хто буде вирішувати в білому кабінеті - буде вирішувати той, у кого ключі від бухгалтерії, і в кого ключі від кадрової книги. І в даному випадку це Трамп, можливо, ті чи інші радники з національної безпеки, можливо, Ілон Маск. Позиція Маска мене радше насторожує і лякає. Тобто це люди, які будуть намагатися пропхати свій реальний порядок денний. А на рівні декларації - так, усе буде добре і буде потужний тиск з боку тих чи інших конгресменів і сенаторів. Це ви правильно говорите: «кадри вирішують усе». Це дійсно так. Так те ж саме говорить і Маккол. Він каже, що ми маємо можливість не пропустити русофільські кадри в адміністрацію. Що цікаво, уже Маск, оточення близьке Трампа - Маск, той самий Гейц, Габбард, учора божевільна Тейлор Грін кричала, вимагала відсторонити Байдена як винуватця ядерної війни, вони продовжують свої різкі висловлювання, а Трамп весь цей тиждень після виклику Маккола мовчить. Трамп нічого не сказав.На мій погляд, в американському політикумі розгорнулася дуже серйозна боротьба. А європейці не збираються пасивно спостерігати, хто переможе, чи змусить Маккол Трампа стати новим Черчиллем, а чи той відкине ці рекомендації та буде продовжувати свою політику Чемберлена. Вони розуміють безпосередню загрозу безпеці всій Європі. Я думаю, я б зробив таку пропозицію європейцям - сценарій Б, кращий сценарій Б, той, який ви вималювали. Припустимо, Трамп призначив якимсь чином своїх русофілів, навіть не зважаючи на думку сенату, і намагається реалізувати свій знаменитий «план Венса», чи, як я його називаю, «план Венса – Путіна» - заморожування конфліктів і гарантій безпомічності України, накладання на Україну цілої низки умов: неприйняття в НАТО, обмежене озброєння тощо.Європа хоче забезпечити свою безпеку незалежно від результату боротьби у Вашингтоні. Я їм рекомендував би таке: якщо Трамп стане на шлях зради, то це практично вже дезорганізує будь-яку реакцію НАТО - як воно діятиме, коли основний член НАТО не бере участі? Я запропонував би їм такий виклик: створити Еurореаn Аrmy Оrgаnіzаtіоn. Провідні європейські держави, які готові битися, - це насамперед Англія, Франція і Німеччина з канцлером Мерцем за два місяці. І Україна. Чотири європейські держави, найсильніші у військовому плані.Плюс Польща і Туреччина.Так, я не забувся, я зараз додам. Ось ця перша четвірка найсильніших у військовому плані держав створює європейську армію. Тобто всі Збройні сили України, які зараз виконують - ще Кіссінджер про це кричав півтора року тому, що Україна виконує зараз ту функцію, яка покладалася на НАТО чи на європейську армію: захист Європи від східних країн. Ось ці чотири великі військові держави, плюс ще чотири держави, дуже серйозні у військовому плані, - Швеція, Фінляндія, Польща, Румунія створюють Еurореаn Аrmy Оrgаnіzаtіоn, тобто всі їхні армії стають частиною європейської армії. Завдання -  приєднатися до вже наявної, яка блискуче функціонує, української європейської армії. Відповідно, Фінляндія, Польща і Румунія базують величезну кількість літаків на своїй території. Не якісь там 10-15 одиниць F-16, а сотні літаків. І ця нова організація постане на місці, яке звільнилося після…Я не говорю на 100%, але це той сценарій Б. Або Трамп почує Маккола і запропонує тоді Путіну не  «план Путіна – Венса», а «план Помпео – Кіссінджера»: так, заморожування, але жорсткі гарантії безпеки України аж до присутності там західних військ. Тобто, по суті, повторити ситуацію з ФРН, яку прийняли в НАТО в 1953 році. У чому від самого початку була злочинність «плану Венса» - що однією з умов він висуває відмову від прийняття в НАТО України, усі переговори взагалі можуть бути тільки щодо припинення вогню й визначення лінії розмежування.У жодному разі не можна обговорювати з Путіним внутрішній устрій України, питання її безпеки, її зовнішню політику. Адже в 1953 році не питали товариша Сталіна, чи хоче, чи дозволить він прийняти ФРН у НАТО -  просто західні держави прийняли й оголосили, що вони захищатимуть цю територію, як територію НАТО.Другий план, «план Венса – Путіна», - це план зрадницький, заморожений конфлікт. Я його зараз спробую масштабно змалювати. Отже, маємо надзвичайно погану ситуацію, тому що закінчується каденція певної адміністрації й наступна каденція нової адміністрації, у даному випадку Трампа, починається з білого аркушу. Вони починають, намагаючись, за доброю світовою традицією, усе скинути на попередників. І Дональд Трамп скаже: ні, це не я здав Україну, це поганий Байден і його адміністрація, і далі там почне всіх Блінкенів перераховувати поіменно, - а я вас урятую, шановні українці.Але за два місяці, які в нас залишилися до Трампової інавгурації, ми розуміємо, що буде робити Кремль: вони будуть істерично намагатися винищувати всі енергооб'єкти. Вони зараз працюють за «тактикою салямі»: квадрат за квадратом, маються на увазі великі регіони, вони намагаються повністю знеструмити, вибити всю електрику. Другий момент – це, без сумніву, ядерний шантаж. І третій - це істеричне намагання завалювати трупами російських інтервентів всю лінію фронту. Вони готуються за ті два місяці кидати в топку війни все, що в них є живе. Тому що потім приходить новий політичний цикл і Дональд Трамп може зустріти з порозумінням і скинути всі помилки і всі провали на попередню адміністрацію Байдена, кажучи, так, це вони недостатньо допомогли Україні, а я буду рятувати все, що я зможу врятувати. От так от може бути ще.Так саме це він і збирається робити. І саме проти цього спрямований увесь пафос виступу Маккола - він розносить план, а потім дуже довго розповідає про свою власну практику: спитайте себе, як Рейган вчинив би в цій ситуації. Я вважаю, що ці два місяці світ не спостерігатиме спокійно за знищенням енергоструктури в Україні. І ось ці два процеси я бачу: це консолідація двопартійної проукраїнської більшості в конгресі Сполучених Штатів і консолідація Нової Європи.Я прямо їм підкидаю ідею, але вона просто завершує логічно їхні зусилля: Еurореаn Аrmy Оrgаnіzаtіоn з українською армією. Вони півстоліття, 50 років, мріяли в Європі про європейську армію, тому що в них завжди були сумніви: а чи нас захищатимуть за гострої потреби Сполучені Штати? Так ось зараз видно, що за Трампа напевно не захищатимуть. І, на їхнє щастя, ця армія заради вас – вона існує і блискуче функціонує для тих можливостей. І завдання тепер уже розглядає не як якусь благодійність, якусь допомогу українцям. Українці, стікаючи кров'ю, надають їм допомогу, захищаючи їх. Європейську армію потрібно посилювати потужною авіацією, що базується на аеродромах трьох-чотирьох країн базування, і це можна робити, не чекаючи інавгурації Трампа. Дуже гостра ситуація буде в найближчі два місяці. Середньострокова перспектива передбачала: у нас нема просто можливості чекати, що колись потім, наприклад, німці захочуть воювати за нас. Ми розуміємо, що це в їхніх інтересах, але рівень демілітаризації…За себе, за себе вони будуть. Ось у цьому також пафос промови Маккола - за себе ми воюватимемо, за нас, за нас воюють в Україні, а не ми воюємо за Україну. Питання, наскільки це вдасться імплементувати новому канцлеру Мерцу. Але вертаючись до ядерного шантажу: ви згадали про 1953 рік. Сталін в останні пару років перед своєю загадковою смертю намагався вжарити термоядерними ракетами чи, точніше, скинути термоядерні бомби. Сталін марив ядерною війною. І те, що Путін виглядає ослабленим і дещо деморалізованим, не означає, що він не може готувати подібного сценарію проти окремо взятої держави, зокрема проти України. Хоча, можливо, і ще проти якихось речей, тому що вся його концепція війни трималася на ядерному шантажі.Як би зараз виглядав ядерний шантаж Путіна? І що собою являє «Орешник», чи «Рубеж», чи що це за міжконтинентальна балістична ракета була?Танці навколо цього нещасного «Орешника» як якогось «геніального творіння» «великих російських учених» якраз показують, що ядерний шантаж провалився. Він же змінив акценти. Що таке «Орешник» - це ракета середньої дальності. Це класичний СС-20, пам’ятаєте, у 1980-х роках Радянський Союз… Так, «Сатана».Ні, «Сатана» потім уже, «Сатана» - це міжконтинентальна ракета. А СС-20 - це ракета, скерована на Європу. Це стара ракета, через неї американці у 2019 році вийшли з Договору про заборону ракет середньої дальності, тому що вона виходила за дальністю на десяток кілометрів більше за цей Договір, вони довели, що росіяни порушують. Ну ось він і вирішив приторочити цю нісенітницю. Ці ракети, по-перше, призначені для ударів по європейських містах за своєю дальністю, а по-друге, це ракети, які призначені нести ядерну зброю. Я не знаю, скільки цих ракет у Путіна. Він учора знову погрожував: я їх вироблятиму масово й таке інше. Ці ракети вирішили використовувати для суто психологічної мети. Наприклад, ті ж самі удари по Южмашу можна було завдати з не меншою ефективністю тими ж «Кинжалами». Просто щоб це якось не відразу виходило, що він відмовляється від шантажу. Для мене цей його виступ «хворого діда» (по-моєму, це сьогодні вранці було за  казахстанським часом) - це ознака слабкості. Він був у важкому психічному стані. Моя гіпотеза - що йому взагалі заборонили говорити про ядерні удари по європейських столицях. Він ще погрожує тільки ударами по Україні. Тобто по Європі він уже боїться і всю свою лють вкладатиме в удари по українській енергоструктурі.Питання, чи буде Європа на це дивитися, очікуючи приходу нового американського президента.

Про це він розповів в інтерв'ю ведучому програми "Студія Захід" Антону Борковському на Еспресо."Європейці не будуть дивитися, хто переможе, чи змусить Маккол Трампа стати новим Черчиллем, і чи той відкине ці рекомендації та буде продовжувати свою політику Чемберлена. Вони розуміють безпосередню загрозу безпеці всієї Європи. Тому європейцям варто продумати сценарій Б. Припустімо, Трамп призначив якимсь чином своїх русофілів, навіть не зважаючи на думку сенату, і намагається реалізувати "план Венса – Путіна" - заморожування конфліктів і гарантій безпомічності України, накладання на Україну цілої низки умов: неприйняття в НАТО, обмежене озброєння тощо. Європа ж хоче забезпечити свою безпеку незалежно від результату боротьби у Вашингтоні. Я їм рекомендував би таке: якщо Трамп стане на шлях зради, то це практично вже дезорганізує будь-яку реакцію НАТО - як воно діятиме, коли основний член НАТО не бере участі? Я запропонував би їм такий виклик: створити Еurореаn Аrmy Оrgаnіzаtіоn", - розповів Піонтковський.За його словами, провідні європейські держави, які готові битися, - це насамперед Англія, Франція і Німеччина з канцлером Мерцем за два місяці. І Україна. Ця четвірка найсильніших у військовому плані держав створює європейську армію. "Є ще чотири держави, дуже серйозні у військовому плані, - Швеція, Фінляндія, Польща, Румунія, які створюють Еurореаn Аrmy Оrgаnіzаtіоn, коли всі їхні армії стають частиною європейської армії. Завдання -  приєднатися до вже наявної, яка блискуче функціонує, української європейської армії. Фінляндія, Польща і Румунія базують величезну кількість літаків на своїй території", - додав Піонтковський.Або Трамп почує Маккола і запропонує тоді Путіну не "план Путіна – Венса", а "план Помпео – Кіссінджера": так, заморожування, але жорсткі гарантії безпеки України аж до присутності там західних військ. Тобто, по суті, повторити ситуацію з ФРН, яку прийняли в НАТО в 1953 році, каже політолог."У чому від самого початку була злочинність "плану Венса"? Однією з умов він висуває відмову від прийняття в НАТО України, усі переговори взагалі можуть бути тільки щодо припинення вогню й визначення лінії розмежування. У жодному разі не можна обговорювати з Путіним внутрішній устрій України, питання її безпеки, її зовнішню політику. Адже в 1953 році не питали товариша Сталіна, чи хоче, чи дозволить він прийняти ФРН у НАТО -  просто західні держави прийняли й оголосили, що вони захищатимуть цю територію, як територію НАТО. "План Венса – Путіна", - це план зрадницький, заморожений конфлікт", - резюмував він.Раніше голова Громадської ліги "Україна-НАТО" Сергій Джердж заявив, що команда Дональда Трампа почала ретельно аналізувати реальну ситуацію та враховувати позицію кожної зі сторін перед початком ймовірних переговорів.Також у СNN із посиланням на власні джерела повідомили, що команда новообраного президента Сполучених Штатів Дональда Трампа наполягатиме на тимчасовому припинені вогню у разі можливих переговорів між Росією та Україною.

Про це повідомляє офіційний сайт ФІФА.На сайті Міжнародної федерації футболу зʼявився остаточний розподіл європейських збірних на кошики для жеребкування відбору на ЧС-2026.За рейтингом ФІФА команди розподілені на 5 кошиків. Загалом сформують 12 кваліфікаційних груп відбору. Переможці груп отримають прямі путівки на ЧС. Команди, які фінішують другими та 4 найкращі за рейтингом збірні з Ліги націй розіграють у стикових матчах ще 4 путівки до фінальної частини турніру.Збірна України потрапила у 2-й кошик. Це означає, що команда Сергія Реброва точно не зіграє у відборі з іншими 11 командами, які потрапили до нього.Жеребкування відбору на ЧС-2026Перший кошик: Франція, Іспанія, Англія, Португалія, Нідерланди, Бельгія, Італія, Німеччина, Хорватія, Швейцарія, Данія, Австрія.Другий кошик: Україна, Швеція, Туреччина, Уельс, Угорщина, Сербія, Польща, Румунія, Греція, Словаччина, Чехія, Норвегія.Третій кошик: Шотландія, Словенія, Ірландія, Албанія, Північна Македонія, Грузія, Фінляндія, Ісландія, Північна Ірландія, Чорногорія, Боснія та Герцеговина, Ізраїль.Четвертий кошик: Болгарія, Люксембург, Білорусь, Косово, Вірменія, Казахстан, Азербайджан, Естонія, Кіпр, Фарерські острови, Латвія, Литва.П'ятий кошик: Молдова, Мальта, Андорра, Гібралтар, Ліхтенштейн, Сан-Марино.Жеребкування відбору на ЧС-2026 пройде у п’ятницю, 13 грудня. Кваліфікаційні матчі будуть зіграні з березня по листопад 2025 року.Чемпіонат світу відбудеться у США, Мексиці та Канаді з 11 червня до 19 липня 2026 року.

До політичних криз у Грузії, Молдові та у Румунії додалося найбільше за останні роки загострення у Сирії. Що їх поєднує та чому Москва дивно себе поводить у ці дні, розбиралася Gаzеtа.uа. Після жорсткого розгону мітингувальників у ніч на 29 листопада прем'єр Грузії Іраклій Кобахідзе пригрозив "дипломатичними заходами" послу ЄС Павлу Герчинському за те, що він висловився на підтримку опозиції. Це може бути, наприклад, видворення дипломата. У Румунії 15 грудня можуть провести перевибори президента, якщо Верховний суд країни скасує результати вже проведеного голосування. Нагадаємо, там лідером несподівано став проросійський політик Колін Георгеску. Суд призначив перерахувати понад 9 мільйонів голосів і відбулися масові протести проти Георгеску. У Молдові Конституційний суд підтвердив перемогу Майї Санду на виборах президента, але Партія соціалістів республіки Молдова вимагає висловити недовіру уряду Доріна Речана через кризу в енергетиці. Додали перцю Стрімкі політичні загострення поєднує одне: Грузія, Молдова і частково Румунія перебувають у сфері інтересів Росії. У всіх трьох державах лунали заяви про російське втручання у вибори. І Кремль протягом тижня виявляв ознаки роздратування, повторюючи, що "не втручався, але пильно стежить". Та втрутитися довелося, бо рвонуло далеко і болісно. 28 листопада стало відомо про найбільшу за останні 5 років ескалацію у Сирії. Там Росія свого часу підтримала президента Башара Асада проти повстанців, найкривавішими були бої за місто Алеппо, котрі й переломили хід війни на користь Асада. Нині збройні сили повстанців перейшли у масований контрнаступ і захопили близько 100 квадратних кілометрів території, військову техніку, зайняли від 50 населених пунктів на півночі країни і обстріляли Алеппо. Це стало найбільшим досягненням повстанців протягом останніх років. Башар Асад негайно прибув до Москви з неоголошеним візитом і, попри відсутність Путіна, який був у Казахстані на саміті ОДКБ, вирішив чекати. Є куди ракети кидати Речник диктатора Дмитро Пєсков заявив, що у Кремлі не коментують візит Асада до Москви з міркувань безпеки, але "ситуація в Алеппо є зазіханням на суверенітет Сирії, Росія виступає за наведення порядку у країні". Як саме, Пєсков не уточнив. Але у російських пабліках шириться версія можливих ракетних ударів по сирійській опозиції, котру нібито інструктують турецькі спецпризначенці. Причому нібито Ердоган таким способом помстився Росії за нічні удари по "зерновому коридору" на території України. У західних ЗМІ акцентують на перемир'ї на близькому Сході як на вірогідному приводі для наступу опозиції у Сирії. За даними джерела ТWZ, Башар Асад попросив Путіна повернути сирійців, котрі воюють в Україні на боці РФ, однак дістав відмову. Нагадаємо, кілька місяців тому з аналогічним проханням до нього звертався прем'єр Індії Нарендра Моді. Його клопотання було задоволене. сирійська армія Башара Асада самотужки не здатна довго й ефективно опиратися, хоча Асад і оголосив контрнаступ. Отже, Путін перед болісним вибором Роздратування Кремля пояснюється просто: РФ і Туреччина були посередниками в укладанні перемир'я у Сирії, за яким Росія вивела частину своїх військ. Наступ сирійських повстанців зіштовхує лобами Росію з Туреччиною. Регулярна сирійська армія Башара Асада самотужки не здатна довго й ефективно опиратися, хоча Асад і оголосив контрнаступ. Отже, Путін перед болісним вибором: або після років обережних маневрувань бити горщики з Ердоганом, або обмежено підтримати Асада без завдання суттєвої шкоди повстанцям, щоб не розсваритися з Ердоганом. Якщо посваритися, то під загрозою буде "Південний потік". Та є ще один гравець, котрий спонукає до стриманості, - Іран. Іранський слід За даними іранських ЗМІ, 28 листопада сирійські повстанці вбили генерала Корпусу стражів ісламської революції (КСІР), що викликало осуд офіційного Тегерану. Наступ повстанців став частиною плану "диявольського режиму Ізраїлю і США", заявив представник МЗС Ірану Есмаїл Багаї. Логічно, що Росія мала б послати сигнали до Ірану, однак, на думку низки російських пропагандистів, нині Путіну треба терміново розбиратися з керівництвом російської групи військ у Сирії, котра проґавила потужний наступ повстанців. Натомість Іран роздратовано попередив Туреччину не втручатися у справи Сирії, бо КСІР і російські війська там перебувають за запрошенням Асада, а турецькі - ні. Проґавили загрозу Для армії Асада атака опозиції стала такою несподіванкою, що вона нездатна була відбити удари, звернув увагу директор аналітичного центру Рамі Абдель Рахман. Довелося поспіхом залучати російську авіацію. "Дивно спостерігати, як силам режиму завдають такі потужні удари попри російську авіаційну підтримку. Явні ознаки підготовки до наступу були, але їх не взяли до уваги. Можливо, розраховували на підтримку проіранського угруповання "Хезболла?" - припустив він. Але у "Хезболлі" якраз цими днями було чим зайнятися, - попри перемир'я, Ізраїль завдав ще низки ударів по територіях, де, за даними розвідки, спостерігалася активність бойовиків. Відтак дії сирійської опозиції є превентивними, вважає аналітик з Інституту стратегії та політики Нік Герас. "У них тісні зв'язки з угрупованнями, котрі підтримує Туреччина. Бойовики намагаються попередити можливість сирійської військової кампанії у районі Алеппо", - наголосив він. Вогняне коло як шлях до миру? Тож, схоже, у Кремля загострилися застарілі болячки: Грузія, Молдова, Румунія, Сирія. Якщо Путін розсвариться з Ердоганом, не виключено, що дружба з Іраном також ускладниться. Кремлівський диктатор, судячи з його поведінки під час прес-підходу в Астані, не почув на саміті ОДКБ бажаного і опинився у вогняному колі. І наявність кількох "Орєшніків" не гарантує вирішення тривалих проблем. Тому наступ сирійської опозиції видається важелем примусу Путіна до мирних переговорів, вважає голова ГО "Україна в НАТО" Юрій Романюк, адже він може бути частиною великого плану по створенню для нього складної ситуації. Причому, припускає експерт, цей план міг бути погоджений обраним президентом США Дональдом Трампом через генсека НАТО Марка Рютте, оскільки зрозуміло, що за незмінності його позицій переговори по Україні навіть теоретично неможливі. "Асаду немає чим захищатися, а російські військові були переведені на війну з Україною, - пояснив він. - Ердоган невдало з'їздив на саміт БРІКС, де його не прийняли, він затаїв образу і нині допомагає у Сирії проти Асада. Це другий фронт для Путіна. Він на шпагаті сидить. Він не може кинути Сирію, бо це його стратегічна військова закордонна база, і на фронті проти ЗСУ дуже напружена ситуація. І йому або кидати Сирію - або Україну. Тут відкривається вікно можливостей для нас". На думку експерта. Іран навряд чи допоможе Сирії, бо армія і проксі-угруповання крани значно ослаблені. Воювати ніким - воювати нічим У соцмережах пояснюють наступ сирійської опозиції так: Туреччина та її проксі воюють з Росією, Іраном, Сирією та її проксі, причому нібито готується повстання всередині армії Асада. Якщо збурення проти Башара Асада буде успішним, він ризикує залишитися без армії. Частково цим можна пояснити миттєвий візит Асада до Росії. З іншого боку, залучення до атаки на режим Башира Асада узбецького ополчення "Таухід і Джіхад" - це удар під дих Путіну, котрий протягом останніх кількох місяців спілкувався з президентом Узбекистану Шавкатом Мірзійоєвим і був більш ніж задоволений результатами перемовин. Такий демарш Узбекистану став можливим тільки за однієї умови - Мірзійоєв знає, що не варто боятися відповіді, бо її не буде. Путін у війні проти України (у тому числі, в Курській області) задіяв до 90% особового складу своїх збройних сил, у гарнізонах на території РФ залишилося 10-13% особового складу, розповів військовий експерт Сергій Грабський. Та і всередині країни потрібно залишити контингент, щоб лякати сусідів, зокрема, країни НАТО. "Путін не має чим поділитися із вірним васалом Башаром Асадом. А як перекидати війська - кораблями? Сумніваюся, що хтось дозволить через Боспор і Дарданели. Літаками? Навіть із цієї точки зору, від позиції Туреччини залежить дуже багато", - зазначив він. А керівники інших держав зроблять висновки - для великої геополітичної гри одного "Орєшніка" явно недостатньо. І якщо що силою придушувати демократичний поступ - це не "вирішувати" проблему, а заганяти углиб, звідки вона обов'язково "рвоне".

Перший тур президентських виборів у Румунії продемонстрував тенденції під час підрахунку голосів, схожі на ті, що були під час виборів у Молдові. Насамперед - різку зміну тренду вночі. За попереднім підрахунком голосів, до пізньої ночі фаворитом перегонів був чинний прем'єр країни Марчел Чолаку від Соціал-демократичної партії Румунії. Але зранку його обігнав незалежний кандидат Колін Георгеску (22,9%). У понеділок 25 листопада, по обіді, Чолаку опинився на третьому місці, а другою стала Елена Ласконі (19,7%), представниця від ліберал-консерваторів "Союз порятунку Румунії". Ці дані суперечать соцопитуванням та екзит-полам, за якими Георгеску виходив максимум на третє-четверте місце. Країни різні, проблеми схожі Жоден з двох фіналістів першого туру не набрав більше 50%, тому румуни прийдуть на виборчі дільниці 8 грудня. Очікується, що там буде людно: за даними румунської ЦВК, участь у голосуванні 24 листопада взяли 52,4% виборців. З огляду на явку в інших країнах Східної Європи на недавніх виборах, інтерес до того, хто стане президентом, у Румунії високий. Ключовими темами під час агітації став високий рівень інфляції та війна Росії в Україні. У Румунії серед інших країн ЄС найбільше громадян, котрі перебувають за межею бідності. Уряд Марчела Чолаку протягом 2024 року вимушений був переглядати рівні соціальних виплат, але але вони не встигали за зростаннями цін. Маючи спільний з Україною кордон у 650 кілометрів, Румунія регулярно стикається із "зальотом" ворожих БпЛА і уламків ракет. Розміщення системи ПРО НАТО на території країни там сприйняли неоднозначно. Як і в Молдові, Угорщині, Словаччині та Німеччині, риторика кандидатів звелася до двох протилежностей: або ЄС і НАТО - або внутрішні інтереси країни. Їх - кандидатів - балотувалося 13 осіб. До критиків Євросоюзу (аж до виходу з нього) належить і переможець першого туру Колін Георгеску, котрий хоча має зв'язки з ультраправим "Альянсом за об'єднання румунів", балотувався як незалежний. Міцне слівце і масло на сальце Вірогідно, таке рішення він ухвалив, бо від цієї ж партії участь у перегонах взяв інший кандидат - Джорджіу Сіміон. Тому Георгеску не мав би добрих стартових позицій порівняно з "розкрученим" Сіміоном. Тим паче, після зняття з перегонів Діани Шошоаке від "SОS Румунія" у країні були протести, що підігріло увагу до ультрас. На відміну від Сіміона, Георгеску зробив ставку на соцмережі та на емоційні, розмиті обіцянки і гасла, схожі на ті, що були у кампанії Дональда Трампа. Наприклад, він пообіцяв підтримати румунських фермерів та активізувати імпортозаміщення. Ключовим же стала критика НАТО. Сіміон, котрий виступав проти підтримки України та за мирний план Дональда Трампа, не піддавав сумнівам розміщення у країні системи ПРО, а також не схвалював дії Путіна в Україні. Георгеску ж на міцні слівця не скупий. Факт розміщення у Румунії систем ПРО від НАТО він назвав "ганьбою дипломатії", оскільки Альянс, на його думку, не захистить країну у випадку агресії РФ. Кого налякав Георгеску "Сьогоднішнє голосування - це молитва за націю, - написав він у день виборів. - Я голосував за ображених, принижених, за тих, хто відчуває, що не має значення у цьому світі". І така риторика імпонує румунам. Результати Георгеску у першому турі президентських виборів є, радше, протестом людей проти чинного істеблішменту, пояснив політичний консультант з Бухареста Крістіан Андрей. "Основні політичні партії втратили зв'язок з пересічними румунами, вони роздроблені та не можуть висунути сильних кандидатів", - зазначив він у коментарі Аssосіаtеd Рrеss. Рука Кремля? На користь "темної конячки" шум навколо його вірогідної проросійськості. "З огляду на позицію Георгеску відносно України і різницею між опитуваннями та фактичними результатами, ми не можемо цього виключати", - припустив професор політології в Університеті Бабеш-Бойяї Серджіу Міскою. В Україні у цьому впевнені. Як зазначила координаторка проєкту "Дельта 24" по регіону "Україна-Молдова-Румунія" фонду "Демократичні ініціативи" Маріанна Присяжнюк, Георгеску є, безумовно, проросійським кандидатом. "Кремль через його критику НАТО б'є по безпеці Східної Європи, - наголосила експертка. Для України, на її думку, важливо зберегти партнерство, вибудуване протягом останніх трьох років. Через Румунію, зокрема, пройшли максимальні обсяги зернового українського експорту. У Кремлі зазначають: чинний уряд Румунії не є дружнім до Росії, що ж до виборів - дочекаємось результатів. Речник Путіна Дмитро Пєсков, фактично, дослівно повторив тези, озвучувані після першого туру молдовських виборів. Але ще справа у парламенті Інтригу посилює той факт, що 1 грудня румуни обиратимуть ще й парламент, котрий за політичною вагою значно важливіший за президента. Результати першого туру президентських перегонів можуть вплинути на симпатії електорату під час обрання депутатів. У другому турі Георгеску протистоятиме Елена Ласконі, єврооптимістка і палка прибічниця НАТО. Цей факт може зіграти проти неї з урахуванням високих показників конкурента саме на антинатівській риториці. До того ж, друге місце їй дісталося завдяки голосам румунської діаспори, котра, як і молдовська, є чисельною, що свідчить про внутрішній розкол. А результат проєвропейського Чолаку наочно демонструє розчарування виборців у такій риториці. Удача може бути примарною Якщо порівнювати результат першого туру із соцопитуваннями, за день-два до 24 листопада вони показали різкий злет симпатій до Георгеску (що свідчить і про високу мінливість настроїв електорату). З іншого боку, між ним і Ласконі розрив менш ніж у 3%, що робить другий тур непередбачуваним. Чинником перемоги може стати, наприклад, публічна підтримка Марчелом Чолаку Елени Ласконі. А також, як не дивно, інтенсивність обстрілів Росією території України. Нашій країні потрібно підготуватися, адже, за даними Sky nеws, у випадку перемоги Георгеску Румунія може скоротити підтримку нашої країни.

Ферстаппен учетверте поспіль став чемпіоном світу в автоперегонах Формула-124 листопада нідерландський пілот Rеd Вull Макс Ферстаппен достроково здобув титул чемпіона світу в автоперегонах у класі Формула-1. Він виграв свій четвертий поспіль титул за підсумками Гран-прі Лас-Вегаса. Для того, аби відстояти чемпіонство, нідерландцю у США було достатньо випередити головного конкурента, Ландо Норріса з МсLаrеn, або не програти йому понад 3 очки. У підсумку Ферстаппен став п'ятим, а Норріс фінішував одразу за ним. Перемогу здобув британець Джордж Рассел з Меrсеdеs, другим став його співвітчизник та партнер по команді Льюїс Гемілтон, третім - іспанець Карлос Сайнс з Fеrrаrі.Макс Ферстаппен. Фото: Gеtty Іmаgеs За два етапи до завершення сезону в загальному заліку Ферстаппен збільшив відрив від Норріса до 64 очок та став недосяжним для головного переслідувача. 27-річний Макс Ферстаппен виграв чемпіонат світу вчетверте поспіль. У нинішньому ЧС він фінішував першим на восьми етапах Гран-прі. За загальною кількістю чемпіонських титулів нідерландець наздогнав француза Алена Проста та німця Себастьяна Феттеля. Його випереджають німець Міхаель Шумахер і Льюїс Гемілтон, які мають по сім титулів, та аргентинець Хуан-Мануель Фанхіо - п'ять чемпіонств.Ферстаппен став четвертим пілотом в історії, який здобув чотири титули Формули-1 поспіль. Крім нього, це вдавалося Шумахеру, Фанхіо, Феттелю та Гемілтону.Наступний етап ЧС відбудеться 1 грудня в Катарі. Надаль зіграв останній матч у кар'єрі Рафаель Надаль, фото: Gеtty Іmаgеs 19 листопада в Малазі іспанський тенісист Рафаель Надаль зіграв останній матч у кар'єрі. Він вийшов на корт у матчі збірної Іспанії проти Нідерландів у чвертьфіналі Кубку Девіса та поступився Ботіку ван де Зандсхулпу - 4:6, 4:6. Іспанці зазнали поразки 1:2, а нідерландці в підсумку дійшли до фіналу, де їх переграла Італія - 2:0. 38-річний Рафаель Надаль виграв 22 титули на турнірах найпрестижнішої серії Grаnd Slаm. Зокрема, він 14 разів ставав чемпіоном Ролан Гаррос, також перемагав на інших мейджорах - Аustrаlіаn Ореn, Вімблдоні та US Ореn.Крім цього, іспанський тенісист здобув 92 титули турнірів АТР (Асоціації тенісистів-професіоналів) та є дворазовим олімпійським чемпіоном. Надаль 209 тижнів очолював світовий рейтинг. Наприкінці кар'єри іспанця переслідували травми, влітку 2023 року він переніс операцію на стегні.Гвардіола продемонстрував найгіршу серію в кар'єрі Хосеп Гвардіола, Фото: Gеtty Іmаgеs 23 листопада у 12-му турі чемпіонату Англії з футболу "Манчестер Сіті" на своєму полі розгромно програв "Тоттенгему" - 0:4. Дубль за лондонців зробив Джеймс Меддісон, по голу забили Педро Порро та Бреннан Джонсон."Манчестер Сіті" з 23 очками залишився у Прем'єр-лізі на другому місці та збільшив відставання від лідера - "Ліверпуля" - до 8 пунктів. Загалом для "Ман Сіті" ця поразка стала пʼятою поспіль в різних турнірах. Раніше в АПЛ чинні чемпіони поступились "Борнмуту" (1:2) та "Брайтону" (1:2), у Лізі чемпіонів програли португальському "Спортингу" (1:4), а у Кубку футбольної ліги - "Тоттенгему" (1:2).Для Хосепа Гвардіоли ця серія стала найгіршою в кар'єрі. Раніше команди іспанського тренера ніколи не програвали п'ять матчів поспіль.  Гвардіола очолює манчестерців з 2016 року. Також він тренував іспанську "Барселону" та німецьку "Баварію".  Відбулося жеребкування плей-офф Ліги наційЛіга націй, жеребкування. Фото: Gеtty Іmаgеs 22 листопада у Ньоні (Швейцарія) відбулося жеребкування плей-офф Ліги націй. У нинішньому розіграші турнір проходить за новим форматом. Якщо раніше до "Фіналу чотирьох" потрапляли переможці груп найсильнішого дивізіону, то тепер перші та другі команди з основного раунду посперечаються за вихід до півфіналу в стикових матчах. У них зустрінуться Нідерланди – Іспанія, Хорватія – Франція, Данія – Португалія та Італія – Німеччина. Матчі 1/4 фіналу відбудуться 20 та 23 березня. Фінал чотирьох пройде в червні 2025 року.Читайте також: Волейболісти-втікачі та успіх України в Лізі націй: головні новини українського спорту за тижденьРаніше визначилися чотири збірні, які напряму вийшли до ліги А з другого дивізіону - Англія, Норвегія, Уельс та Чехія. Ще чотири команди потраплять туди за підсумками перехідних матчів. В них зіграють Україна - Бельгія, Туреччина - Угорщина, Австрія - Сербія та Греція - Шотландія. Косово зарахували технічну поразку в матчі з РумунієюЗбірна Косова залишає поле на знак протесту в Румунії, фото: Gеtty ІmаgеsОдин з останніх матчів групового раунду Ліги націй завершився скандалом, за підсумками якого 20 листопада УЄФА зарахував збірній Косова технічну поразку. Косоварів покарали за інцидент, який стався 15 листопада в Бухаресті наприкінці матчу з Румунією. Тоді вони пішли з поля в компенсований арбітром час за рахунку 0:0. Причиною стали провокації румунських вболівальників, які скандували образливі гасла та пронесли на трибуну прапор Сербії. Після інциденту гру призупинили, збірна Румунії понад годину чекала, коли суперники повернуться, проте матч не завершився. Збірну Румунії покарали за поведінку глядачів домашнім матчем за порожніх трибун та штрафом у 128 тис. євро. Завдяки цьому рішенню Румунія, яку очолює екстренер "Шахтаря" та "Динамо" Мірча Луческу, фінішувала у групі з 18 очками першою та напряму вийшла до дивізіону В. Косово залишилося другим з 12 пунктами та зіграє в стикових матчах за право підвищитися у класі. 

Про це повідомляє УЄФА. Прямі трансляції усіх матчів Ліги націй доступні на Меgоgо. Ліга націй6-й тур18 листопадаЛіга АГрупа 1Польща - Шотландія 1:2Голи: Макгінн, 3, Пентковський, 59, Робертсон 90+3Хорватія - Португалія 1:1Голи: Жоау Фелікс, 33, Гвардіол, 65Група 4Іспанія - Швейцарія 3:2Голи: Піно, 32, Монтейро, 60, Хіль, 68, Зекірі, 85 (з пенальті), Сарагоса, 90+3 (з пенальті)Сербія - Данія 0:0Ліга СГрупа 2Косово - Литва 1:0Голи: Яшарі, 5Румунія - Кіпр 4:1Голи: Бірліджа, 2, Р. Марін, 42, 80, Піттас, 52, Ф. Коман, 83Група 3Болгарія - Білорусь 1:1Голи: Панайотов, 12, Ю. Ковальов, 70Люксембург - Північна Ірландія 2:2Голи: Прайс, 19, Бредлі, 50, Корац, 72, Родрігес, 75Ліга DГрупа 1Ліхтенштейн - Сан-Марино 1:3Голи: Зеле, 40, Ладзаррі, 46, Нанні, 66, Голінуччі, 76Як у Лізі націй виступає збірна УкраїниКоманда Сергія Реброва стартувала в другому дивізіоні Ліги націй 7 вересня в Празі з поразки від Албанії - 1:2. В іншому матчі 1-го туру Грузія розгромила на своєму полі Чехію - 4:1. У 2-му турі Україна в гостях програла Чехії - 2:3, а Грузія здолала на виїзді Албанію - 1:0. У 3-му турі Чехія вдома перемогла Албанію - 2:0, а Україна у Познані переграла Грузію - 1:0.Наша національна команда розпочала друге коло у Вроцлаві з нічиєї з Чехією - 1:1, а Грузія на своєму полі поступилася Албанії - 0:1.У 5-му турі Ліги націй збірна України в Батумі розділила очки з Грузією - 1:1, а Чехія на виїзді з Албанією - 0:0. Перед завершальним туром Україна з 5 балами посідає в турнірній таблиці групи 1 останнє місце. Грузія та Албанія мають по 7 очок, Чехія - 8. Переможці груп напряму вийдуть до найсильнішого дивізіону турніру, збірні, які фінішують четвертими вилетять до Ліги С. Другі команди зіграють в перехідних матчах з третіми з Ліги А, треті - з представниками дивізіону С, які там фінішують слідом за переможцями.   

Про це повідомляє офіційний сайт УЄФА. Косовари пішли з поля наприкінці зустрічі в компенсований арбітром час за рахунку 0:0. Причиною стали провокації румунських вболівальників, які скандували образливі гасла та пронесли на трибуну прапор Сербії. Після інциденту гру призупинили, збірна Румунії понад годину чекала, коли суперники повернуться. Матч не відновився, а його долю тепер вирішуватиму УЄФА.    Румунія, яку тренує Мірча Луческу, має 12 очок та лідирує в групі 1 Ліги С. Косово з 9 пунктами йде другим. У Кіпру 6 балів, Литва не набрала жодного очка та вибула до найслабшого дивізіону. Wе mаnаgеd tо саtсh а Sеrbіаn flаg bеіng wаvеd іn thе Rоmаnіаn ultrаs sесtіоn.Тhіs соuld bе оnе оf thе rеаsоns thе mаtсh wаs раusеd. Lеt’s sее іf wе саn fіnd оthеr іmаgеs. ріс.twіttеr.соm/tКVbUZwр9S— Коsоvо Fооtbаll ???????? (@FооtbаllКоsоvо) Nоvеmbеr 15, 2024 Як у Лізі націй виступає збірна УкраїниКоманда Сергія Реброва стартувала в другому дивізіоні Ліги націй 7 вересня в Празі з поразки від Албанії - 1:2. В іншому матчі 1-го туру Грузія розгромила на своєму полі Чехію - 4:1. У 2-му турі Україна в гостях програла Чехії - 2:3, а Грузія здолала на виїзді Албанію - 1:0. У 3-му турі Чехія вдома перемогла Албанію - 2:0, а Україна у Познані виявилася сильнішою за Грузію - 1:0. Наша національна команда розпочала друге коло у Вроцлаві з нічиєї з Чехією - 1:1, а Грузія на своєму полі поступилася Албанії - 0:1.  Перед двома вирішальними турами Україна з 4 очками посідає в турнірній таблиці останнє місце. Чехія має 7 пунктів та лідирує. У Грузії та Албанії по 6 балів. Переможці груп напряму вийдуть до найсильнішого дивізіону турніру, збірні, які фінішують четвертими вилетять до Ліги С. Другі команди зіграють в перехідних матчах з третіми з Ліги А, треті - з представниками дивізіону С, які там фінішують слідом за переможцями.   

Про це повідомляє сайт УЄФА.  Ліга націй 5-й тур15 листопадаЛіга АГрупа 1Шотландія - Хорватія 1:0Гол: Макгінн, 86Вилучення: Сучич, 44 (Хорватія)Португалія - Польща 5:1Голи: Леау,59, Роналду, 72 (пен.), 87, Фернандеш, 80, Нету, 83 - Марчук, 89Група 4Швейцарія - Сербія 1:1Гол: Амдуні, 79 - Терзич, 88Нереалізований пенальті: Мітрович, 55 (Сербія)Данія - Іспанія 1:2Голи: Ісаксен, 84 - Оярсабаль, 15, Перес, 58Ліга СГрупа 2Кіпр - Литва 2:1Голи: Кастанос, 18, Ціоніс, 63 - Гінейтіс, 47Румунія - Косово 0:0Матч перервано на 90+5 хвилиніГрупа 3Північна Ірландія - Білорусь 2:0Голи: Баллард, 50, Чарльз, 62 (пен.)Люксембург - Болгарія 0:1Гол:  Краєв, 23Ліга DГрупа 1Сан-Марино - Гібралтар 1:1Гол: Нанні, 90+1 (пен.) - Вокер, 11Як Україна виступає у Лізі націй Команда Сергія Реброва стартувала в другому дивізіоні Ліги націй 7 вересня в Празі з поразки від Албанії - 1:2. В іншому матчі 1-го туру Грузія розгромила на своєму полі Чехію - 4:1. У 2-му турі Україна в гостях програла Чехії - 2:3, а Грузія здолала на виїзді Албанію - 1:0. У 3-му турі Чехія вдома перемогла Албанію - 2:0, а Україна у Познані переграла Грузію - 1:0.Наша національна команда розпочала друге коло у Вроцлаві з нічиєї з Чехією - 1:1, а Грузія на своєму полі поступилася Албанії - 0:1.  Перед двома завершальними турами Україна з 4 очками посідає в турнірній таблиці останнє місце. Чехія має 7 пунктів та лідирує. У Грузії та Албанії по 6 балів. У вирішальних іграх команда Реброва зустрінеться 16 листопада в Батумі з Грузією та 19 листопада в Тирані з Албанією.Переможці груп напряму вийдуть до найсильнішого дивізіону турніру, збірні, які фінішують четвертими вилетять до Ліги С. Другі команди зіграють в перехідних матчах з третіми з Ліги А, треті - з представниками дивізіону С, які там фінішують слідом за переможцями.   

Дивіться початок трансляції 14 листопада о 19:15 за київським часом

24 листопада 2024 року у Румунії відбудеться перший тур президентських виборів, на 8 грудня намічено другий тур. Агітаційна кампанія зі старту виявилася скандальною. Ще у жовтні Конституційний суд там відсторонив від перегонів лідерку партії "SОS Rоmаnіа" і депутатку Європарламенту Діану Шошоаке через зв'язки з впливовими росіянами. Йшлося зокрема і про посла РФ у Румунії. Шошоаке відома як ультраправа політикиня, котра транслює проросійські тези і закликає до виходу з Євросоюзу. Набула популярності під час пандемії ковіду своїми протестами проти вакцинації. Її зняття з перегонів, однак, не вирішило проблеми російського втручання. Цими днями тема отримала продовження. Сітки, "свої люди", тези Румунський телеканал Dіgі24 з посиланням на свої політичні джерела заявив про те, що Росія продовжує впливати на румунські вибори. Вже відомо про декілька способів. 1. Фінансування через афілійовані структури "потрібних людей", структури й організації, окремих кандидатів. 2. Кібератаки, котрі паралізують фінансові операції, роботу певних структур. 3. Мережі акаунтів і пов'язаних із ними тролів, ботів, котрі працюють на користь або проти конкретних кандидатів у соцмережах. Телеканал Dіgі24 не уточнив, навколо яких саме кандидатів активізувалися умовно проросійські структури. Водночас журналістка телеканалу Єлена Крингашу звернула увагу на пильну увагу румунської розвідки (SRІ) до російських громадян на території Румунії, а також до політиків: чи не ставить, бува, хтось під сумнів євроатлантичну інтеграцію країни. А міністр цифровізації Румунії підтвердив наявність мережі акаунтів і тролів, котрі генерують або використовують відповідний контент. Повідомлення у ЗМІ стали пусковим механізмом скандалу - у парламенті Румунії розглянули вірогідність не лише російського впливу і висловили занепокоєння тим, що він може вплинути не лише на процес, але й на результати перегонів. Хто ще? Голова парламентської комісії по нагляду за діяльністю румунської розвідки Іоан Киртеш звернувся до розвідників із запитом, чи виявлені внутрішні або іноземні структури, котрі могли б вплинути на вибори у Румунії. Перед цим сенатор Даніель Фенекіу запитав у парламентської комісії, чи займається вона такою проблематикою. Кіртеш, надсилаючи запит розвідці, розширив перелік країн, котрі хотіли б вплинути на румунські вибори: Китай, Північна Корея і деякі близькосхідні країни. Але навіщо їм витрачати кошти і ресурс на виборах у Румунії? Троє з чотирнадцяти У виборчий бюлетень будуть внесені 14 кандидатів. За даними низки соцопитувань, у другий тур (якщо він відбудеться) з високою вірогідністю можуть пройти незалежний кандидат, колишній міністр закордонних справ та чинний заступник генсека НАТО Румунії Мірча Джоан. Він конкуруватиме з чинним прем'єром Румунії Марчелом Чолаку, а також зі спікером Сенату, генералом у відставці Ніколае Чуке. Найзапекліша боротьба очікується між цим трьома кандидатами. Чинний прем'єр (соціал-демократ) акцентує увагу на стабільності, на соціальних виплатах. Він лідирує за витратами на передвиборчу агітацію, віддає перевагу відеороликам. Йому на п'яти наступає Мірча Джоан, котрий окреслює свою мету як "Сильну Румунію", що, насамперед, буде забезпечене тіснішою співпрацею у межах НАТО. Спікер Сейму Ніколае Чуке агітує своїм військовим досвідом і, за великим рахунком, виступає за ті ж цілі, що і Джоан, але на рівні румунського соціуму. Джоан і Чуке популярні, передовсім, серед міської молоді. Можна сказати, що вони конкурують із Чолаку, котрий робить ставку на молодих людей у містах, на середній клас і на робітників старшого віку. Кампанія чинного прем'єра схожа на агітацію "Грузинської мрії" у значно м'якшому варіанті, та акценти ті самі: економічний розвиток, добробут і доходи. Отже, умовно простий вибір: гроші або геополітика. На словах "за" Та, на відміну від Грузії та Молдови, у Румунії жоден з кандидатів офіційно не ставить під сумнів членство країни у ЄС чи НАТО. Ті, які мають сумнів у європейському майбутньому Румунії діють хитріше. Електоральну нішу Шошоаке частково зайняв кандидат від партії "Альянс за об'єднання румунів" Джордже Сіміон, котрий зосередився на правах румунської нацменшини в Україні та на негативах Євросоюзу без закликів вийти з нього. Зовні все пристойно. Але у 2023 році Сіміон став фігурантом гучного скандалу: закликав "віддати Росії" вже анексовані нею українські території заради припинення війни і, як стверджували джерела, мав зустріч із резидентом російської ФСБ. Ще Сіміон хотів забрати території на півдні України та Молдови, за його твердженнями, румунські. Тому йому заборонено відвідувати як Молдову, так і Україну. За результатами соцопитувань, Джордже Сіміон входить до п'ятірки фаворитів. Угорський чинник і парламентський паритет На додачу, у президенти балотується висуванець угорців у Румунії ("Демократичний альянс угорців Румунії") Хунор Келемен, котрий, щоправда, говорить лише про представлення позиції нацменшини на вищих щаблях румунської влади. Це звична тактика Угорщини за кордоном. Наприклад, на президентських виборах у Словаччині угорці зіграли важливу роль у перемозі Петера Пелегріні. У Румунії, за результатами соцопитувань, угорський кандидат не входить до першої п'ятірки. Але він може балотуватися заради просування проугорської партії на виборах до парламенту, які відбудуться 1 грудня 2024 року. На парламентських перегонах сюрпризів не очікується: правляча Соціал-демократична партія хоч і втрачає у популярності та залишається лідеркою симпатій. За нею з відривом у 10% - Національна ліберальна партія. Але їй на п'яти наступає "Альянс&hеllір;" Сіміона. І хоча удвох соціал-демократи з лібералами можуть набрати більше 50% голосів, чого достатньо для формування коаліції, суперстійкою її не назвеш. Немов би відчуваючи це, лідер партії "Дія і солідарність" Ігор Гросу 11 листопада 2024 року заявив про підтримку Національної ліберальної партії. Тому період у політичному житті Румунії делікатний і вразливий для зовнішнього втручання. Залпи фейкометів Нині пристрасті у Румунії киплять переважно у соцмережах, особливо у Теlеgrаm, де численні анонімні канали поширюють фейки про кандидатів у президенти. Найбільше дістається Мірчі Джоану. Переважно повідомляється про вірогідне погіршення відносин із Росією, оскільки Джоану виступає за зближення з НАТО. Іншими словами, Румунія нібито може повторити долю України. Про те, що це не марення і не порожні погрози, опосередковано свідчить спільна пресконференція Ніколае Чуке зі спікером парламенту Ігорем Гросу, під час якої вони заявили: атаки Росії на безпеку і демократію у Молдові варто розглядати "у контексті парламентських і президентських виборів у Румунії". Значення перегонів Країна до цих виборів підійшла сильно розділеною між ультраправими та ультралівими, зауважив експерт Аналітичного центру "Об'єднана Україна" Богдан Попов. "Обидва рухи є найпопулярнішими в країні й активно спонсоруються з-за кордону", - наголосив він. Румунія також є важливою складовою логістики на західному кордоні України. Як країна-член НАТО Румунія може стати запорукою безпеки східного кордону Альянсу, якщо буде рішення збивати російські ракети і БпЛА над територією України. Порушення російськими дронами повітряного простору Румунії стало підставою для заклику Рютте до Бухареста "швидше та ефективніше реагувати". Саме про Румунію йшлося під час зустрічі генсека НАТО Марка Рютте з президентом Франції Емманюелем Макроном у Єлисейському палаці 12 листопада. "Фортеця Альянсу міцнішає із розгортанням французьких сил у Румунії та в Естонії", - заявив Макрон. Тому у Росії більш ніж достатньо підстав атакувати румунські вибори. Зв'язок із КНДР теж не дивує, з огляду на вправність північнокорейських "загонів хакерів" зламувати сайти і мережі, а також плодити фейки за допомогою штучного інтелекту. До слова, 12 листопада 2024 року КНДР, у свою чергу, ратифікувала договір про поглиблене стратегічне партнерство з РФ.