Search trend "Віталій Бала"

Україна програла Бельгії у матчі за дивізіон А Ліги наційУ першому матчі, який проходив в іспанській Мурсії минулого тижня, Україна здобула вольову перемогу над бельгійцями з рахунком 3:1. Після цієї зустрічі вболівальники очікували від наших гравців такої ж самовідданої гри у Генку.Проте перевагу втримати не вдалось. Україна з перших хвилин вийшла на матч грати другим номером. До 70-ї хвилини нашим гравцям вдавалось стримувати тиск суперника, проте у завершальній частині гри все перевернулось на користь господарів.На 70-й хвилині Максім Де Кейпер залишився сам у штрафному майданчику і розстріляв ворота Андрія Луніна.  За декілька миттєвостей бельгійці подвоїли свою перевагу. Ромелу Лукаку використав фізичну перевагу, відштовхнув Миколу Матвієнка та класним ударом зробив рахунок 2:0.На 86-й хвилині Лукаку на просторі втік від захисників збірної України, вийшов віч-на-віч з Луніним і ударом у дальній кут оформив дубль - 3:0.Єгор Ярмолюк у матчі Бельгія - Україна. Фото: Gеtty Іmаgеs"На жаль, навіть після всіх позитивних зусиль у першій зустрічі, завдяки вкрай невдалій грі та результату вчора, ми не вибороли та не заслуговували на вихід до Ліги А. Варто відзначити деякі позитивні аспекти цього протистояння, включаючи те, що ми боролися проти дуже якісної команди, яка показала свої найкращі якості у другому матчі", - відзначив головний тренер збірної України Сергій Ребров.Водночас Ребров додав, що після такого результату емоції насамперед можуть бути переважно негативними."Хочеться зробити висновки від вчорашньої гри та з допомогою літніх товариських зустрічей розпочати підготовку до дуже важливого відбору на ЧС", - написав тренер після матчу.У наступній Лізі націй збірна України гратиме, як і раніше, у дивізіоні В. На Бельгію ж чекають суперники в елітній лізі А.Сергій Ребров. Фото: Gеtty ІmаgеsУкраїнська команда з лижної акробатики виборола історичну медаль на ЧСУ четвер, 27 березня, українські лижні акробати завоювали срібну нагороду на чемпіонаті світу. Україну у швейцарському Енгадіні на змаганні серед змішаних команд презентували Ангеліна Брикіна, Олександр Окіпнюк та Дмитро Котовський."Першою у суперфіналі виступила Брикіна. Виконуючи свій сальто з двома гвинтами (bFF) українці не вдалося вдало приземлитися. Однак чоловіча частина команди зуміла виправити ситуацію: Окіпнюк вдало виконав потрійне сальто з чотирма гвинтами (bdFFF), а Котовський "приземлив" найскладніший стрибок у лижній акробатиці — "Ураган". Завдяки спільним старанням українці набрали 312.35 бала та здобули срібну нагороду!", - пише НОК про виступ наших спортсменів.У 2023 році Анастасія Новосад, Дмитро Котовський та Олександр Окіпнюка стали бронзовими призерами серед змішаних команд. Цьогорічне срібло є історичним для наших лижних акробатів. Загалом це п'ята медаль ЧС в історії української лижної акробатики.Магучіх завоювала бронзу на ЧСПротягом тижня українська стрибунка у висоту Ярослава Магучіх перервала свою переможну серію на міжнародній арені. На ЧС-2025 у приміщенні, який проходив у Китаї, легкоатлетка підкорила висоту 1,95 м, але поступилася австралійкам Ніколі Оліслагерс та Елеанор Паттерсон, внаслідок чого здобула бронзову медаль.Останній міжнародний турнір, у якому Магучіх не перемагала, був торішній ЧС у приміщенні. Після цього українка здобула 10 золотих медалей поспіль на великих міжнародних турнірах."Бронза — це добре. Гадаю, ми маємо поважати кожну золоту медаль, оскільки я знаю, скільки зусиль заради неї треба прикласти. У мене було золото (2022) та срібло (2024), тож ця бронза — це теж добре", — сказала після змагань Ярослава Магучіх.Варто відзначити, що Ярослава змагалась з дискомфортом у нозі, який відчула ще на тріумфальному для себе Євро-2025. Ярослава Магучіх. Фото: Gеtty ІmаgеsУкраїна отримає 2 медалі Паралімпіади, які відібрали у Росії через допінгУ 2023 році Миколу Полухіна звинуватили в підміні допінг-проб. Спортсмен визнав, що вживав триметазидин поза змаганнями, що нібито було дозволено в той період, але провину, щодо підробки аналізів заперечував.Незалежний антидопінговий трибунал довів провину спортсмена та анулював усі його індивідуальні результати за період Ігор у Сочі у 2014 році. Полухін подав апеляцію на рішення до Спортивного арбітражного суду, однак її відкликали у березні цього року, оскільки він не сплатив аванс за витрати.Цього тижня Міжнародний паралімпійський комітет покарав російського парабіатлоніста за підміну допінг-проб на зимових Паралімпійських іграх у Сочі у 2014 році. Його результати (одна золота та дві срібні медалі) будуть анульовані.У результаті тепер українець Юрій Уткін має здобути дві бронзи у гонках на 7.5 км та 12.5 км, оскільки фінішував четвертим, а Анатолій Ковалевський та Віталій Лук'яненко - "золото" та "срібло" у гонках на 15 км, замість "срібла" та "бронзи".Фото: Gеtty ІmаgеsПомер перший чемпіон світу незалежної України - Геннадій ГорбенкоВвечері пʼятниці, 29 березня, стало відомо про смерть українського легкоатлета Геннадія Горбенка."З глибоким сумом дізналися про втрату видатного спортсмена – Геннадія Горбенка. Перший чемпіон світу серед юніорів з легкої атлетики незалежної України, чемпіон Всесвітньої Універсіади, фіналіст Олімпійських Ігор… Його здобутки назавжди залишаться в історії українського спорту", - йдеться у повідомленні Федерації легкої атлетики України.Причини смерті 50-річного Горбенка не розголошуються. Відомо, що вшанування і прощання відбудеться 31 березня о 12:00 у Свято-Іоанно-Богословському храмі у Підгорному.Геннадій Горбенко - перший чемпіон світу в історії незалежної України. Легкоатлет став найкращим у забігу на 400 метрів з бар'єрами, показавши результат 50,56 секунди, на юніорському ЧС 1994 року. Українець на 0,29 секунди випередив угорця Міклоша Рота.У цій дисципліні Горбенко ставав багаторазовим чемпіоном України. Був учасником Олімпійських ігор-2000. Під час півфіналу показав особистий рекорд – 48,40 секунди. У фіналі Геннадій показав восьмий результат.Фото: Федерація легкої атлетики України

Український стрибун на лижах Євген Марусяк розділив 17-те місце з поляком Давідом Кубацьким в особистому турнірі на великому трампліні на чемпіонаті світу 2025 року в норвезькому Тронхеймі. Це стало повторенням найкращого результату в історії України на чемпіонатах світу, який сам Марусяк встановив у 2023 році в словенській Планіці на нормальному трампліні, передає "Чемпіон". Однак після перегляду підсумків дискваліфікували Маріуса Ліндвіка (2 місце) та Йоганна Фофанга (5 місце), які фінішували вище Марусяка. У результаті його фінальна позиція піднялася до 15-го місця, що стало новим рекордом України на чемпіонатах світу. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Магучіх виконала єдиний стрибок та вийшла до фіналу ЧЄ-2025 Інший український спортсмен, Віталій Калініченко, не зміг пробитися до другої спроби та завершив змагання на 33-й позиції. Золото сенсаційно виборов словенець Домен Превц, випередивши на 4,7 бала норвежця Маріуса Ліндвіка, який згодом був дискваліфікований. Тож срібло перейшло до австрійця Яна Хьорля, а бронзу здобув японець Рьою Кобаясі. 8 березня відбувся фінал чемпіонату Європи з легкої атлетики у приміщенні в стрибках у висоту серед чоловіків. Золоту медаль здобув український стрибун Олег Дорощук. Він узяв висоту у 2,34 м. Це перша в історії України золота медаль на чемпіонаті Європи зі стрибків у висоту в приміщенні. Дорощук також оновив свій особистий рекорд. Попередній був 2,32 м.

Чутки довкола ймовірного обстрілу Верховної Ради, як виявилось, мають декілька ступенів, і це вчергове вказує на необхідність перезавантаження влади. Нагадаємо, після того, коли російська терористична армія 21 листопада вдарила по місту Дніпро балістичною ракетою, яку Путін назвав "Орєшніком", почали ширитися чутки, що наступний удар може бути по Верховній Раді. Напередодні призупинило роботу посольство США у Києві та ще посольства декількох країн. Наступного дня, 22 листопада, ці амбасади відновили роботу, але стало відомо про скасування засідання Верховної Ради. Нардепи від опозиційних фракцій поставились до цього критично. Увечері того ж дня президент України Володимир Зеленський теж розкритикував рішення про скасування засідання парламенту. Чому так вийшло та про що це може свідчити? Слабкість парламенту Першим про те, що засідання парламенту у п'ятницю, 22 листопада, буде скасовано повідомив нардеп від депутатської групи "За майбутнє" Тарас Батенко. Як уже розповідала Gаzеtа.uа, ця партія створювалась перейменовувалась ліпилась із залишків, частково проросійських, різних утворень як "кишенькова" для олігарха Ігоря Коломойського. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 50 відтінків олігарха Ігоря Коломойського: від політичного гравця до фігуранта кримінальних справ За словами Батенка, скасування роботи Верховної Ради було вимушеним кроком через загрозу обстрілу. Майже одразу на це відреагувала нардепка від "Європейської солідарності" Ірина Геращенко. "Нагадаю, садочки, школи, магазини, лікарні - працюють. У випадку тривоги йдуть в укриття. Важко пояснити, чому скасували засідання ВР. Де, до речі, мали слухати виклики у зовнішній політиці. Була чудова нагода обговорити, як назовні разом з урядом протистояти Путіну. Те, що Путін серійний маніяк і планує удари по Україні це очевидно. Ми в Києві живемо атакою вже 2,5 роки, на Сході країни російські обстріли тривають 10 років. Але тільки у вівторок президент сказав, що всім треба "пахати" на Україну. А тут вже напахалися і розійшлися", - написала Геращенко у своєму телеграм-каналі. На слова Тараса Батенка в коментарях також відреагував і військовослужбовець Дмитро Паустовський: "Нас теж попередили, що противник збирається, як завжди до цього, нас накрити КАБами. Тож, ми теж, напевно, поки скасуємо перебування на позиціях ВОП, РОП та поїдемо на Львів давати інтерв'ю. Все по-чесному". Вже зранку 22 листопада ситуацію почали коментувати й інші депутати, як від опозиції так і від монобільшості. Нардеп від "Голосу" Ярослав Железняк сказав, що засідання скасували через наявність інформації про ймовірність обстрілів. Мовляв, це не означає, що вони будуть, просто є таке попередження, і, оскільки нічого важливого не було заплановано на п'ятницю, то перенесли на наступний пленарний тиждень. "Хоч хтось вважає Раду центром прийняття рішень", додав саркастично парламентар. Політолог, директор Інституту світової політики Євген Магда, скасування засідання Ради вважає слабкістю парламенту. "На жаль,те що Рада скасувала засідання через якісь отримані депутатами смс, свідчить про слабкість парламенту 9-го скликання, про те, що в ньому немає можливостей давати адекватну відповідь тим викликам, які існують, немає критичного мислення та й багато чого немає", - сказав Магда. Дітям не страшно Одразу ж після повідомлень про скасування засідання українського парламенту, проснулися російські пропагандисти. "Влада України злякалася ракетного удару по урядовому кварталу Києва. Сьогодні, 22 листопада, перестали працювати основні відомства. У тому числі офіс Зеленського та уряд. Засідання Верховної Ради скасовано через ракетну небезпеку", - як під копірку писали усі ворожі ЗМІ. Склалося таке враження, що Кремль такої реакції від Верховної Ради і очікував. "Це неадекватне сприйняття ситуації, яке відіграло на руку Кремлю, - зауважив політтехнолог Віталій Бала. - Для чого було скасовувати засідання парламенту, якщо депутати у разі небезпеки могли спуститись в укриття, яке в будинку Ради є". До речі, Кабмін та офіс президента в той день працювали у звичайному режимі з дотриманням заходів безпеки. У коментарях в соцмережах люди звертали увагу, що дитячі садочки, школи, навчальні заклади та університети також працювали в той день як завжди. Увечері ситуацію з Верховною Радою прокоментував президент України Володимир Зеленський, він висловив невдоволеня щодо скасування засідання парламенту. Президент наголосив, що інформацію про можливі загрози від розвідки потрібно сприймати, а не влаштовувати собі вихідний. Щоправда, заява президента України дещо дивна, хоча й правильна. З одного боку Володимир Зеленський має рацію, бо напередодні він критикував західні посольства, які зачинилися, бо вони так створюють паніку. Тож чому тоді він не має критикувати за те ж саме Раду? Але з іншого боку - чому Зеленський казав про Раду взагалі, а не про керівництво, яке і прийняло рішення? Криза парламентського жанру Політолог Євген Магда вважає, що команда президента з цим звинуваченням Ради допустила політичну помилку. "Те, що команда Володимира Зеленського йому підсунула ідею обіграти себе, показати потужність і мужність на фоні парламентаріїв, які злякалися, це не дуже хороша ідея, тому що за 5 років тільки ледача та недалека людина не знає, що більшість у цьому парламенті складають соратники Зеленського і вони, власне, недопрацювали і злякалися російських погроз", - вважає Магда. Чимало політологів сходяться у думці, що вся інформаційна хвиля навколо, так званого, "Орєшніка" якраз і спрямована на те, щоб провокувати паніку всередині України і роздмухувати подібні заяви. "Те, що спікер парламенту скасував засідання, свідчить про відсутність суб'єктності законодавчого органу і про глибоку кризу парламентаризму в Україні. Тому, на мою думку, тема розпуску так званої монобільшості і створення коаліції перемоги, в цьому контексті тільки ще більше загострюється", - вважає політолог Євген Магда. Якщо подивитись з точки зору ймовірності удару та мету, що їх переслідують московити, то наявність діючого парламенту це річ, яка легітимізує взагалі сучасну владу України. Усе просто: без наявності парламенту у відносинах з нашими західними партнерами буде відчуватись шалена прогалина. Узагалі під питанням буде існування влади як такої. До Верховної Ради можна по-різному ставитися, але це єдиний, крім президента, орган, який може призначити Кабмін, може змінювати законодавство, чого неможливо зробити жодними указами й тому відсутність Ради має дуже вагоме значення. Зауважимо, загалом кворум Верховної Ради становить 300 нардепів. Чималу частину паралментарів становлять мажоритарники 100 чоловік. У разі потреби, їх за списком не підтягнеш, потрібні позачергові вибори на окрему взятому окрузі. Але, дивлячись на те, як працює ВРУ і які вона ухвалює рішення, гадається, що й без Кремля під парламентським куполом справляються. Як і на Грушевського та Банковій. Московитам якраз на руку така недолуга українська влада, котра зсередини сприяє розхитуванню та росту невдоволення українського суспільства.