Search trend "Вибори в США"

На честь власних звитяг Дональд Трамп випустив парфуми "Перемога 45-47", вартістю від 200 доларів за флакон. Зі своїм автографом на пляшечці та з позолоченою фігуркою себе коханого. Трамп сам повідомив про чергову новинку і, звісно, закликав купувати. Та з огляду на реалії, на пакуванні мала бути не самотня фігурка Трампа, а щось на кшталт скульптурної групи: золотий президент США приборкує срібного Маска. Між ними знову спалахнула сварка, котра вже обвалила акції Теslа на 5%. Сенат США всю ніч прів над "великим, прекрасним" за офіційною назвою (Віg Веаutіful Віll - далі ВВВ) законопроєктом Трампа про податки. Через нього Маск і "наїхав" на Трампа. Краса по-американськи Законопроєкт справді великий - в останній редакції має 940 сторінок. Ключові положення: - збільшується "стеля" для державних запозичень до рекордних 5 трильйонів доларів США, - додатково 150 мільярдів доларів скеровуються у військовий бюджет та 175 мільярдів доларів на контроль міграції, - скорочуються або скасовуються деякі незначні податки, наприклад, на чайові або понаднормову працю, а також соціальні програми, - зменшуються ставки податку на доходи фізосіб (у нас - ПДФО), вводяться податкові пільги для бізнесу. Хто за це заплатить На думку Дональда Трампа, це простимулює розвиток бізнесу, котрий у підсумку заплатить більше до держскарбниці. У Білому домі очікують, що новації протягом 10 років скоротять бюджетні видатки на 1,6 трильйона доларів, бюджетний дефіцит - на 8 трильйонів доларів, співвідношення держборгу до ВВП зменшиться із 97 до 94%. Водночас критики документа звертають увагу на суворіші умови доступу американців до системи медичного страхування Меdісаrd та продовольчої допомоги SNАР унаслідок скорочення їхнього фінансування на 1,2 трильйони доларів США, що торкнеться мільйонів пересічних громадян. Майбутні покоління будуть обтяжені трильйонними боргами Зокрема, лідер демократів у Сенаті Чак Шумер заявив: "Майбутні покоління будуть обтяжені трильйонними боргами. Що це означає для середнього американця? Збільшення ваших видатків". У середньому, за підрахунками американських економістів, найбідніші витрачатимуть у рік на 600 доларів більше, а найбагатші отримають 6500 доларів вигоди. Безумство "партії Свині" У соцмережі Х Ілон Маск назвав документ "безумним і руйнівним", котрий, зокрема, завдасть величезної шкоди "галузям майбутнього" за рахунок "подачок галузям минулого". ухвала цього податку стане політичним самогубством для Республіканської партії Згодом додав: ухвала цього податку стане політичним самогубством для Республіканської партії. Він знову закликав створити нову політичну силу, бо нині "ми живемо в однопартійній державі&hеllір;.партії Свині". У відповідь Трамп нагадав про найбільші податкові пільги та субсидії для електромобілів. Без них, каже, "Ілону, вірогідно, довелося би зачинити магазин і повернутися до Південної Африки". І натякнув, що варто перевірити доцільність субсидій компаніям Маска і депортувати бізнесмена. Мільярдер не змовчав: кожен конгресмен, котрий підтримає податок ВВВ, не виграє наступні праймеріз, "нехай це буде останнє, що я зроблю на Землі". Розминка перед виборами Якщо податок ВВВ пройде через Конгрес, американська адміністрація матиме доступ до колосальних фінансових ресурсів. Але ефекти для пересічних американців спрогнозувати складно. Усе це може здетонувати на виборах. Сенатори-республіканці Тім Тілліс (Північна Кароліна) і Ренд Полл (Кентуккі) виступили рішуче проти ВВВ. Коливається і сенаторка Ліза Мурковськи, оскільки проєкт прибирає пільги Меdісаrd для жителів її рідного штату Аляска. Республіканці мають перевагу у Сенаті над демократами саме у три голоси, тому ситуація стала критичною. Полл пропонує збільшити "стелю" держборгу на 500 мільярдів доларів США. Але у такому разі Білому дому доведеться на кожний наступний зсув "стелі" вгору шукати згоди демократів, чого Трамп і хоче уникнути за будь-яку ціну. Про напругу у Білому домі свідчить новий його крок - речниця Трампа Керолайн Левітт продемонструвала записку президента до голови Федеральної резервної системи (ФРС) Джерома Павелла із закликом негайно зменшити облікову ставку. Чинна ставка ФРС складає 4,3%. На думку Трампа, вона завищена, через що "сотні мільярдів доларів втрачаються". Парфумований ковбой Якби Павелл піддався тиску Трампа, у того би з'явився запасний варіант до проєкту ВВВ як знайти багато коштів - і швидко. У країні, де фінанси є визначальними, мінімум, на партійних праймеріз (на що натякав Маск), це означає перспективний стартовий майданчик на майбутні вибори. Найближчі перегони для Трампа будуть до Конгресу у 2026 році і він налаштований збільшити представництво республіканців. Нинішня перевага над демократами є надто хиткою. Втрату грошовитого спонсора доведеться компенсувати. І репліка Шумера збігається із Маска про нову партію "середніх американців, голоси яких ніхто не враховує", тому вірогідність остаточного розриву з Трампом збільшується. Демократи вже відкрито виявляють симпатію до Маска. "Важко повірити, що я на боці хлопця, котрий витратив 300 мільйонів доларів на обрання Трампа", - написала у соцмережі сенаторка-демократка Елізабет Воррен. "Татко" і "синуля" Нова сварка між Трампом і Маском цілком відповідає характеру гендиректора Теslа, розповів політичний діяч зі США Юрій Рашкін. Ілон Маск був демократом до 2022 року, в Республіканській партії вже встиг посваритися з кількома впливовими сенаторами. Тестовою має стати спроба Маска зірвати голосування по податку ВВВ, але, вважає Рашкін, різні групи у Республіканській партії підтримують проєкт Трампа, різниця лише у деяких ідеях. Тому "жодного формального запуску нової партії Маска немає", - зауважив експерт. Тим паче, Маск ризикує втратити і бізнес. Керівництво Теslа різко негативно оцінюює публічну дискусію Маска з Трампом, адже компанія втрачає прибутки і знецінюється. І, схоже, наступна лінійка парфумів від Трампа матиме назву "Як татко вчиняє з блудним сином".

Про це й не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 1 липня.Путін зазіхає не лише на Українуросійський диктатор Володимир Путін, фото: gеttyіmаgеsМи всі знаємо, що президент Росії Володимир Путін вторгся в Україну з танками у 2022 році. Але багато хто не знає, що у 2024 році він вторгся в Румунію – за допомогою твітів, пишуть на шпальтах Роlіtісо у спільному матеріалі колишні посли США у Румунії Марк Гітенштейн (2009-2012), Адріан Цукерман (2019-2021) та Джим Розапепе (1998-2001).В обох випадках він зазнав невдачі - поки що. Але агресія Путіна зосереджена на США і всіх їхніх союзниках. Він витрачає мільйони доларів, масово бомбардуючи європейських виборців маніпулятивними соціальними мережами і дезінформаційними кампаніями. Це новий тип війни з демократією, який усуває необхідність вводити танки в столиці.Постійно еволюціонуюча стратегія Путіна є результатом його невдалої військової кампанії із захоплення Києва та придушення української демократії. Він наштовхнувся на незламну стійкість України, і в результаті почав розгортати давню російську (і радянську) стратегію руйнування західних демократій зсередини, підтримуючи і культивуючи пропутінських політичних кандидатів. А ТіkТоk, Теlеgrаm та інші соціальні мережі стали зброєю в цій новій війні, зауважують експосли.Путін ніколи не відходив від свого кадебістського коріння і розуміє, що громадською думкою можна маніпулювати і формувати за допомогою політичних маріонеток і пропаганди, підконтрольних російському силовику. Достатньо лише поглянути на нещодавні вибори в Румунії, щоб підтвердити цю зловісну істину. У 2024 році він витратив мільйони, щоб обрати проросійського президента в Румунії. Його метод: проникати у вибори, підтримувати авторитарних кандидатів і маніпулювати цифровими платформами, щоб змінити громадську думку. Так, Путін витягнув кандидата Келіна Джорджеску з невідомості, і всього за два тижні Джорджеску набрав 21% голосів, приголомшивши 15 кандидатів, які розділили між собою виборче поле.Бліцкриг у соціальних мережах складався з дезінформації та багатомільйонних зусиль у ленінському стилі, спрямованих на знищення демократії в Румунії. Задум також передбачав підрив інтересів безпеки США, НАТО і ЄС. І саме вчасно це приховане вторгнення у виборчий процес Румунії було викрито румунськими та іншими західними розвідувальними службами."Разом з двопартійною групою з семи колишніх послів США в Румунії ми публічно закликали румунів відкинути кандидата Путіна. Ми не могли мовчки стояти осторонь і дозволити явно брехливій російській пропаганді залишатися безкарною. "Ми на власні очі бачили успішне сходження Румунії від нав'язаної Росією диктатури до свободи, інтеграції з рештою Європи в ЄС і союзу зі США через НАТО", – написали ми у відкритому листі", – згадують троє колишніх послів.Хоча зусилля Путіна в Румунії в кінцевому підсумку зазнали невдачі, але реальної шкоди можна було б завдати. На щастя, демократичні інститути і голоси країни не піддалися його новітній тактиці. "І тепер ми закликаємо інших підняти свої голоси, щоб протистояти спробам Путіна обезголовити демократію біля виборчих скриньок, – заявляють дипломати. – Румуни справедливо взяли на себе відповідальність за власне майбутнє - і вони обрали свободу і процвітання замість путінізму". Вони також відзначають, на жаль, занадто багато людей, які мали б знати краще, все ще підлабузнюються до Путіна, підтримуючи його проросійських кандидатів і підриваючи безпеку США та інших демократичних союзників. Румунська битва була виграна, але війна Путіна проти демократії триває. Хто наступний у його списку? Вибори цієї осені в Молдові, Естонії, Грузії, Нідерландах, Чехії та інших європейських країнах дозріли для втручання. Але перш ніж його пропаганда зможе закріпитися, необхідно припинити порушення ним виборчого законодавства.Боротьба за демократію тепер поширюється на кіберпростір, де тактика вторгнення Путіна має бути зірвана, як і на полі бою. Нове поле битви – онлайн, а ставки – демократичний суверенітет."Урок Румунії очевидний: найкращий захист від пропаганди – це правда і сміливість її говорити", – підсумовують експосли.Кім Чен Ин віддав публічну шану солдатам КНДР, загиблим у війні на боці РосіїКім Чен Ин, фото: rеutеrsКім Чен Ин віддав рідкісну публічну шану північнокорейським солдатам, загиблим на боці росіян у війні в Україні, повідомляє Тhе Guаrdіаn. Фото лідера з солдатськими трунами показали на гала-концерті з нагоди річниці військового договору з Росією.Він вшанував пам'ять, поклавши руки на їхні репатрійовані труни, що стало рідкісним публічним визнанням того, що його збройні сили зазнали втрат у цьому конфлікті, підкреслює видання.Захід у Великому театрі Східного Пхеньяну поєднував виступи північнокорейських і запрошених російських артистів із зображеннями на честь пакту про взаємну оборону, укладеного Кімом і Путіним у Пхеньяні в червні минулого року.Було не відразу зрозуміло, коли відбулася церемонія репатріації. Кім та інші офіційні особи, зокрема його впливова сестра Кім Йо Чжон і міністр закордонних справ Чхве Сон Хуй, одягнені в зимовий одяг, що дозволяє припустити, що останки солдатів, можливо, були повернуті на Північ кілька місяців тому.Місяцями заперечуючи, що північнокорейські солдати були відправлені воювати на боці російських військ, режим тепер намагається надати позитивного забарвлення своїй участі у війні в Україні."Північна Корея, ймовірно, хотіла представити загиблих солдатів не просто як жертви, а як частину наративу про перемогу, – сказав старший науковий співробітник Корейського інституту національного об'єднання Хонг Мін в інтерв'ю Yоnhар. – Схоже, що кадри були опубліковані після того, як обидві країни визнали розгортання військ".Кадри урочистої церемонії, яку транслювало північнокорейське державне телебачення КRТ, показували Кіма, який часом виглядав емоційно, сидячи поруч зі своєю гостею, міністром культури Росії Ольгою Любимовою, та його донькою Кім Чжу Е. Було показано, як люди в залі витирають сльози.Видання Коrеа Неrаld повідомило, що ця подія стала першим випадком, коли державні ЗМІ показали кадри і фотографії солдатів, відправлених до Росії, які можуть побачити громадяни Північної Кореї.З осені минулого року Північ відправила приблизно 15 тисяч військових для участі у війні. За даними південнокорейських законодавців, у квітні вони зазнали близько 4700 втрат, у тому числі 600 загиблих, а розвідувальне відомство Сеула нещодавно заявило, що в липні або серпні може відбутися додаткове розгортання військ.Північна Корея також надала Росії велику кількість боєприпасів, артилерійських снарядів, балістичних ракет та іншого озброєння, як повідомляється, в обмін на зброю і супутникові технології, а також економічну та іншу допомогу з боку Кремля.

Американський бізнесмен і мільярдер Ілон Маск виступив із різкою критикою бюджетного законопроєкту президента Дональда Трампа та заявив, що у разі його ухвалення в Конгресі готовий створити власну політичну силу. Про це він написав в Х. Маск закликав конгресменів не підтримувати запропонований законопроєкт про податки та державні витрати. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Публічна сварка: Маск вибачився за деякі свої заяви про Трампа "Кожен, хто йшов на вибори з обіцянками зменшити державні видатки, а потім проголосував за рекордне збільшення держборгу, повинен відчути сором. Такі політики програють праймеріз наступного року - навіть якщо це буде останнє, що я зроблю у своєму житті", - написав він. Пізніше Маск додав, що якщо цей "безумний законопроєкт про витрати" все ж буде прийнято, він ініціює створення нової політичної партії під назвою Аmеrіса Раrty. Ілон Маск попередив про ймовірність дефолту Сполучених Штатів у разі, якщо країна не змінить свою бюджетну політику. У дописі згадувалося, що приблизно чверть усіх податкових надходжень федерального бюджету США наразі спрямовується на сплату відсотків за держборгом. Згідно з даними, загальна сума боргу перевищила $37 трлн, тоді як річні доходи бюджету становлять близько $5 трлн.

Про це член оборонного комітету ВР Федір Веніславський розповів в інтерв'ю NV.За його словами, після війни Україна стикнеться з проблемами, яких не існувало в мирний час."По завершенню режиму воєнного стану ми стикнемося з низкою таких ситуацій, повʼязаних із виборчим процесом, яких у мирний час, в принципі, не існувало. Стоїть завдання зробити вибори, які максимально відповідатимуть міжнародним стандартам в умовах, коли ще повністю вся безпекова ситуація не буде відповідати довоєнним умовам. І забезпечити участь якомога ширшого кола громадян України, які мають право голосу", - сказав нардеп.Окрім безпеки, також є проблема того, що мільйони громадян України наразі перебувають за кордоном."За виборчим кодексом України організувати вибори за кордоном ми можемо на території дипломатичних представництв і консульських установ. А враховуючи ту кількість громадян України, які є за кордоном, зробити це неможливо. Тому і це питання потрібно буде врегульовувати. Можливо, як були приклади з практики, на якихось стадіонах чи концертних залах. Дуже багато проблем, які зараз обговорюються. Тому говорити, що цей законопроєкт уже напрацьований, - ще передчасно. Концептуальні певні речі вже напрацьовані", - зауважив Веніславський.За його словами, вибори можна провести не раніше ніж за пів року після завершення війни."Якщо буде готовий такий законопроєкт і навіть буде проголосований, це не означатиме, що на другий день пройдуть вибори. Вибори точно не пройдуть на другий день, тому що з моменту припинення правового режиму воєнного стану необхідна ще ціла низка заходів, які забезпечать безпеку і в тих місцях, де тривали бойові дії, у безпосередній зоні бойового зіткнення, де були певні населені пункти, де також треба громадянам забезпечити участь у виборах", - сказав політик.18 лютого президент США Дональд Трамп на пресконференції заявив, що рівень довіри в Україні до президента впав до 4%. Зеленський у відповідь на це сказав, що Трамп "живе в дезінформаційному просторі".19 лютого Трамп заявив, що Зеленський відмовляється проводити вибори та має дуже низькі позиції в українських опитуваннях. Він назвав Зеленського "диктатором без виборів".При цьому посол ЄС Катаріна Матернова стверджує, що вибори в Україні можна провести не раніше, ніж через пів року після завершення воєнного стану.

Її суть проста: нав’язавши довготривалу боротьбу на виснаження, перемогти в ній. За розрахунками росіян, Україна "ось-ось" впаде в ідеальний шторм:система мобілізації не зможе відновлювати втрати (нещодавно Путін знов заявив про це як про факт);терор тилових міст позбавлятиме волі до спротиву;удари по промисловій та енергетичній інфраструктурі зменшуватимуть можливості виробництва;заглиблення Заходу у власні проблеми, постійна активізація та посилення "п’ятої колони" і вплив на вибори постійно зменшуватимуть західну допомогу;постійний тиск на фронті, не рахуючи із втратами, дозволятиме створити враження "невідворотності втрати території" - а згодом і можливості для проривів.Простота стратегії дає ворогу сподівання на її успішність. Тим більше, що українська влада продовжує на кожному повороті звертати "не туди", практично провалила стосунки із ключовим союзником (США), далека від оптимального в переведенні стосунків з іншими союзниками від слів до постачання, а всередині країни ганяється за аплодисментами, а не результатами.Читайте також: Як треба розуміти слова Путіна "вся Україна — наша"Замість об’єднання усіх ресурсів і можливостей, Зеленський з Єрмаком та "менеджерами" заходилися монополізувати владу. Намагаються зробити з Петра Порошенка "негативний приклад" марності спротиву. Насаджують атмосферу страху і безініціативності серед військових. Прагнуть отримати прямий доступ до ресурсів громад заради їхнього розпилу. Утримують тотальну перевагу в каналах донесення інформації, зокрема "телеграмі". Заганяють бізнес у схеми лояльності та підпорядкованості, збираючи данину і перешкоджаючи будь-якій опозиційній діяльності.Така система пригнічує активну частину суспільства і дуже сприяє путінському "удаву": позбавлене енергії, загнане у покору, українське суспільство може втратити волю, "масу" до спротиву. В якийсь момент не залишається кому, чим і заради чого воювати. Таке вже бувало в історії.Чимало ознак вказують на те, що критичний час настане вже восени. Коли виснаження на фронті, проблеми з постачанням і провали зовнішньої політики й утворять отой "ідеальний шторм", у якому чинна влада не зможе впоратись із ситуацією.Питання, як цьому протидіяти. Бо перемога росіян означатиме кінець – при тому для багатьох цілком фізичний. А будь-яка форма капітуляції означає припинення існування України – якими б словами це не прикривалось.Тож, як розірвати кільця удава, поки вони не стиснулись надто щільно?Читайте також: На що спроможна кожна людина у цій війні?1. Змінити порядок мобілізації. Мобілізація вважається ворогом нашим слабким місцем – і він докладає системних зусиль для її зриву. Влада, замість розв'язання конкретних проблем, іще глибше заганяє ситуацію в кризу, намагаючись дистанціюватись від непопулярної теми.  Натомість вирішення елементарних речей: впорядкування призову (у взаємодії з працедавцями, за принципом "служитимуть усі, але з розумом"); відкриття доступу родичів до тренувальних центрів; створення системи зворотного зв’язку і реагування на порушення прав; чітка система підготовки, розподілу мобілізованих, встановлення строків служби, дотримання стандартів забезпечення – все це принесе результат дуже швидко. У цьому ж переліку і нормальна фортифікація, яка зберігає життя, і облаштування позицій, зокрема безпілотними системами. Тут головне – не тікати від проблем, а вирішувати їх.2.  Економіку – на військові рейки: визискування – геть, пріоритет воєнним замовленням."Військові рейки" будуть метафорою доти, доки виконання оборонних замовлень буде не привілеєм, а фактично покаранням через надмірну прискіпливість контрольних органів і відтак – корупцію.Залучення приватних західних інвестицій має стати запорукою довготривалої допомоги – і стратегічної співпраці на десятиліття вперед.Критерій успішності економіки на військових рейках – здатність влаштовувати на Росії "варфоломіївські ночі" не раз на квартал, а день у день. Не сплять через тривогу кияни, дніпряни, харків’яни, одесити, будь-хто в Україні – наступної ночі поганий сон має прийти до москвичів, пітерців, казанців, нижньоновгородців і навіть новосибірців чи тобольців. І так раз за разом, поки не відвикнуть по містах стріляти. Або поки бензин не улетить у захмарні далі від знищення НПЗ та іншої інфраструктури.Читайте також: Чому українські ракети — питання нашого виживання3. Гроші – бригадам. Рішення про закупівлю дронів, спорядження, технологічних рішень тощо має бути "спущене" до рівня бойових частин.Натомість завданням Міноборони, Мінстратегпрому та інших з усіма агенціями та підприємствами – це стандартизація, масштабування та поширення вдалих знахідок, а також контроль якості.Роботи вистачить усім, просто кожен має робити свою.4. Приклад у санкціях + дипломатичний хаб.Мають бути ухвалені всі рішення, які створять для Росії економічні проблеми. Від зупинки нафтопроводу "Дружба" до активізації спільних із партнерами робочих груп для перекриття шляхів уникнення санкцій.Щоб санкцій ставало більше, до дипломатичної роботи мають підключатися всі, хто має можливості та зв’язки: від Петра Порошенка до експертів і бізнесменів. Цей "Дипломатичний хаб" має залучати структури прийняття рішень, і насамперед у США, в режимі 24/7.5. Серйозна розмова.Інформаційна політика має бути докорінно змінена. Замість солодкої казочки – серйозна розмова. Не про "все пропало", а про конкретні кроки із вирішення всім відомих проблем.Замість очорнення Порошенка і вихваляння Зеленського, канали й телеграм-пабліки Банкової мають роз’яснювати, як вирішуються проблеми з мобілізацією, з постачанням армії, із застосуванням нових технологій.Новинна стрічка у смартфоні має не славити правлячу партію, а давати українцеві чітке відчуття, що його чують, про його проблеми – знають їх вирішують.***Щоб досягнути переліченого, не потрібні астрономічні бюджети. Потрібна політична воля і виконавці, здатні досягнути поставлених цілей.Саме для цього потрібен Уряд національного порятунку – який об’єднав би не лояльних, а здібних. Це дозволило б Україні вистрибнути з кілець "удава" і рвати зміюку на частини доти, доки вона сама не сконає.Влада поки демонструє до цього нульовий інтерес. Завдання виконує пізно і в кращому разі на "задовільно". Втрачаючи людей, території й час.Бульдозер повзе. Удав затягує кільця. Маємо думати, як змінити політику.ДжерелоПро автора. Ростислав Павленко, український політик, політолог, політтехнолог, викладач. Народний депутат України ІХ скликанняРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Про це в ефірі Еспресо сказав журналіст Віталій Портников."Коли ви говорите про це припинення вогню, яке ніхто не підписував (між Іраном та Ізраїлем, - ред.). Як буде виглядати припинення вогню на російсько-українському фронті? Путін, якщо він вирішить, що буде припинення вогню, то може так вийти Трамп і сказати: "Все, все. Досить цього кровопролиття. Україна припиняє вогонь сьогодні. У Росії є ще шість годин, щоб зупинити рух на своїх позиціях. Вогонь припиняється на 48 годин, і якщо ці 48 годин припинення дотримується, це і буде означати припинення вогню постійне, під час якого мають відбуватися мирні перемовини", - зазначив він.На думку Портникова, це і є ідея Трампа. "А ви будете весь час питати: А що далі? Нам воєнний стан скасовувати чи не скасовувати? А як ми його скасуємо, коли немає ніякої угоди? А як проведемо вибори? В цій ситуації Трамп і інші будуть на них наполягати. А що таке? У вас припинення вогню. Вам президент США сказав, що припинення вогню. Ви що, президенту США не довіряєте? Ви спеціально йому не довіряєте, щоб не проводити вибори. А ми хочемо, щоб у вас була демократія. Скасовуйте воєнний стан, проводьте вибори", - додав журналіст.Він вважає, що доведеться скасувати воєнний стан, призначити вибори, бо ми будемо рівно в такій ситуації, в якій знаходиться Нетаньягу, щоб не дратувати Трампа. "І через місяць Росія на нас нападе. Під час передвиборчої кампанії. Скаже, що ми там щось порушили, обстріляли Донецьк, Луганськ. І кудись там почне військовий рух. І Трамп буде говорити: "Як же це сталося? Я не розумію, президент Путін такий милий, в нас з ним такі хороші стосунки, зупинись". Так може бути, абсолютно. Тільки в цій ситуації, розумієте, ми будемо в такому випробуванні знаходитись", - наголосив Портников.Журналіст прогнозує, що в цій ситуації будуть виникати питання. "А люди, які біженці, у них буде статус чи вже не буде? А кордони відкриють чи не відкриють? Чи вони будуть закритими, хоча воєнного стану не буде? Це теж буде жахливе збурення, до речі. Але сам президент, який очевидно буде балотуватися на другий термін, буде прекрасно розуміти, що ці закриті кордони в принципі знищують його можливість переобратися. Він їх сам відкриє. І виступить ще по телебаченню: "Тепер для українців весь світ відкритий", - сказав він.На думку Портникова, величезна кількість людей буде думати - може, відкритий, але ненадовго, вони поїдуть."Потім через місяць, коли буде напад, буде дуже цікаво. Це все потрібно якраз обговорити, це припинення вогню між Іраном і Ізраїлем, щоб потім не говорили, що ми не попереджали, що буде рівно така сама ситуація з ще більшими викликами для України. Мені здається, це абсолютно очевидна річ. Навіть важко пояснити, наскільки це серйозне випробування для нас буде. Якщо буде припинення вогню в такому варіанті", - додав він.Водночас журналіст сказав, що не вірить у такий варіант."Я абсолютно не розумію, чому Путіну, якщо він може тероризувати Україну, потрібно взагалі погоджуватися на якесь припинення вогню, якщо ніякого реального тиску на нього з боку Трампа немає, окрім побажань", - підсумував Портников.

The "Come Back Alive" Foundation is close to the Ukrainian military. The front line of the Russian-Ukrainian war is not only the front. It is where the war for Ukraine is going on. In hospitals, in warehouses, landfills, in mass media, in offices. We supply and repair equipment, train soldiers and officers, help transform the Armed Forces, provide first-hand accounts of war and stem the flow of propaganda and disinformation. Provides the Ukrainian army with the most important tactical advantage.

Мамо, ми всі важко хворіМамо, я знаю, ми всі збожеволіли (с)Звинувачення на адресу віцепрем'єра Чернишова. Серйозні. Корупційні оборудки не спинило ні повномасштабне вторгнення, ні вторгнення в Київську область і знищення людей. Звинувачення прем’єр-міністерки Стефанішиної та її постійні неявки до суду. Вона звинувачується разом з колишньою міністеркою юстиції Лукаш. Звинувачення на її ж адресу, що заарештовані активи АРМА переходять під контроль людей, пов'язаних зі Стефанішиною.Страшні цивільні жертви. Багато балістики та дронів. Руйнування. Втрати територій. Проблеми з фортифікаціями. Читайте також: Кейс Чернишова: коли влада відмовиться від призначень за принципом особистої відданості?Всі сконцентровані на Марʼяні. Не існує ніякої Марʼяни, бо вона не самостійна взагалі. Марʼяна — це Зеленський. Марʼяна — це Єрмак. Саме вони несуть повну відповідальність за її шабаш. Подивіться алгоритм її появи з відповідними текстами. Абсолютна політтехнологія. Але ображений нею Тополя збирає на психіатра. І люди цілком серйозно вже скинули тисяч сто. Ну, вже збирали на ядерку. Перед тим на супутник. Правда щодо супутника, то кажуть, що він є. Але все таємне і зашифроване. Віримо. Разом з тим несеться, що лудоман Назар підірвав довіру до волонтерських зборів. Моралісти соромлять тих, хто посмів копати й побачив, що людина зі СМА вивела мільйони доларів на криптогаманці й встигла виїхати до Італії, маючи посвідку на проживання там. Мовляв, відчепіться, донатили ж з власної ініціативи, що тепер, не розпинати ж людину з інвалідністю! І це ще ми не чіпали міжнародні події. А що чіпати? Там, куди не кинь, Єрмак. Людина-оркестр. Один заміняє собою все МЗС. Геніальний чувак. Днями залив у свій залізобетонний статус ще один ківш залізобетону — сказав, що Зеленський має йти на другий термін, бо немає альтернативи. Зеленський тут же підхопив: "Можливо, я не найкращий президент, але найдосвідченіший". "Найдосвідченіший", звісно. За матюки тут карають. А цензурних слів у мене не було ще з 2019 року. Читайте також: Ми не маємо іншого президента. Америка теж не має іншого президентаТут ще Портніков з Порошенком додали. Як виявилось, у Порошенка було запрошення від спікера нижньої палати Конгресу США Майка Джонсона та від віцепрезидента США Джей ді Венса. Але влада не випустила його з України. Зате до Вашингтона полетів Андрій Єрмак. Де був проігнорований першими особами адміністрації Трампа. Так, я бачила, як стогнали тут лідери думок щодо "замовної" публікації в Роlіtісо. Типу, позакривайте всі роти, бо це шкодить Україні. Ага, саме пости в ФБ шкодять. За Байдена американські медіа мʼяко писали, що Єрмак погано розмовляє англійською і його не розуміють. За Трампа прямо написали, що Єрмак — це єдина фігура, яка обʼєднала республіканців і демократів у своєму несприйнятті оцього нашого "посланця". Незамінний геній. Тут теж могли б бути матюки. Україна стоїть, завдячуючи звичайним людям. Наша армія складається зі звичайних роботяг, селян, айтівців, викладачів і так далі. Там зараз найменше професійних військових, думаю. Кожного дня люди, які нікуди не поїхали, працюють, сплачують податки, не сплять ночами, тікаючи в укриття. Жінки народжують дітей. Тут, під бомбами, в прямому значенні цього слова. А вони продовжують грабувати країну. Ігнорують закон. Мовчать про повністю провалену мобілізацію. Про знищену економіку. Про недолуге керівництво. Про неголосування за необхідні закони. Зате на порядку денному Марʼяна, вибори й геніальні Зеленський з Єрмаком. Доблесть і зрада. Біле і чорне. Подвиг і ницість.ДжерелоПро авторку. Зоя Казанжи, журналістка.Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Про це пише Тhе Wаll Strееt Jоurnаl.За словами джерел видання, Безос щонайменше двічі цього місяця розмовляв із Трампом, зокрема, закликаючи його до підписання більшої кількості держконтрактів з Вluе Оrіgіn. Співрозмовники додають: американський лідер розповів Безосу про бажання побачити місію США на Місяці за час його президентства.Також з главою апарату Білого дому мав діалог гендиректор компанії Дейв Лімп.Зазначено, що така ситуація активізувалася через декілька днів після публічної сварки Трампа та колишнього очільника департаменту ефективності уряду США й власником SрасеХ Ілоном Маском.Читайте також: Чому посварилися Маск та Трамп і чи зможе тепер мільярдер відправити людей на Марс. ПояснюємоWSJ підкреслює: Безос і Маск є суперниками протягом багатьох років, однак SрасеХ значно випередила Вluе Оrіgіn завдяки, зокрема, запуску ракет рекордними темпами.У матеріалі також додають, що в компанії Безоса з літа 2024 року переймалися про наближеність Маска до Трампа щодо того, як це може вплинути на їхні держконтракти.5 червня Дональд Трамп сказав, що мав з Ілоном Маском, який раніше очолював департамент ефективності його уряду, чудові стосунки. Але глава Білого дому не знає, чи будуть вони такими ж надалі. Згодом Трамп висловився, що Маск збожеволів. Натомість Маск заявив, що чинний лідер Дональд Трамп програв би президентські вибори, якби не він. Згодом він написав, що у файлах Епштейна, якого звинуватили в педофілії, є згадки про чинного главу Білого дому. Водночас така суперечка обвалила статки Маска й Трампа на мільярди доларів.

Ви неодноразово наголошували, що Україна вже де-факто є частиною європейської оборонної архітектури. Що, на вашу думку, потрібно зробити, аби це сприйняття змінилося серед політиків Європейського Союзу і було інтегроване в правові та інституційні рамки?Знаєте, я вірю, що більшість політиків у Європейському Союзі сьогодні усвідомлюють важливість України й те, що ви є невіддільною частиною нашої спільної системи безпеки.Ми діємо спільно, особливо після того, як у Вашингтоні відбулися певні зміни. Європейська Комісія оперативно виступила з ініціативою переозброєння Європи, загальний обсяг якої може сягнути 800 мільярдів євро. Частиною цієї ініціативи є програма SАFЕ, яка передбачає 150 мільярдів євро. Зараз ми ведемо активні дискусії про те, як саме слід використовувати ці ресурси.Ця ініціатива переважно базується на механізмі кредитування, що дозволяє як країнам-членам, так і самій Європейській Комісії залучати кошти від імені ЄС для подальшого спрямування їх на підтримку України.Передусім ідеться про вашу оборонну промисловість, адже ми добре розуміємо потребу в її зміцненні та модернізації. Ми уважно спостерігаємо за цим процесом.Ми добре усвідомлюємо, що Україна здатна виробляти значно більше, ніж сьогодні, але для цього критично важливою є фінансова підтримка. Саме тому питання розвитку вашої оборонної промисловості вже інтегроване в усі ключові стратегічні документи Європейського Союзу.Сьогодні ми працюємо над формуванням основ спільного оборонного союзу в межах ЄС, оскільки розуміємо: майбутнє та безпека європейського континенту залежать від нашої відповідальності та рішучості. Так, ми прагнемо зберегти євроатлантичну єдність якомога сильнішою. Однак маємо бути готові до будь-якого сценарію. Сьогодні майже всі проєвропейські, відповідальні політики розуміють, що світ змінився — і це не залежить від того, хто буде президентом Сполучених Штатів.Ми більше не можемо спиратися лише на оборонний потенціал і гарантії США. Світ стикається з дедалі більшими викликами. Ситуація на Близькому Сході може загостритися, і хоча я не хочу робити передчасних прогнозів, ми повинні бути готові до можливих загроз у Східній і Південній Азії.США мають широкий спектр глобальних зобов’язань. Ми, європейці, повинні рішуче зміцнювати власні оборонні спроможності. Україна відіграє в цьому визначальну роль, адже саме ви сьогодні стримуєте головну загрозу для всієї Європи та нашого спільного майбутнього.Що ми маємо робити? Переконувати інші країни, зокрема ті, що знаходяться далі від лінії фронту, на відміну від нас у Литві, сприймати ситуацію з усією серйозністю та діяти відповідально.Попереду – результати саміту НАТО. Майже всі країни вже погодилися на збільшення оборонних витрат. Деякі ще вагаються, але я впевнена, що вони також приєднаються.І безумовно, членство України в Європейському Союзі. Цей процес уже розпочався і відкриває шлях до глибшої інтеграції, яка буде корисною і для України, і для всієї Європи.Перш за все, хочу щиро подякувати вам, і всім європейцям, від імені всіх українців за ту допомогу і підтримку, яку ми отримуємо. Усім європейцям загалом і, зокрема, нашим дружнім країнам, таким як Литва.18 червня ви написали у своєму акаунті на платформі Х, і я цитую: "Будьмо сміливими, а не боязкими". Як ви вважаєте, що сьогодні стримує Європу від цієї сміливості?І не лише Європу. Коли я порушувала тему НАТО, зокрема під час наших пленарних дебатів щодо майбутнього саміту, то говорила про помилки, яких уже було припущено в нашій новітній історії. Йдеться про період до 2014 року, коли багато країн проводили політику залучення Росії. У 2008-му році Україну та Грузію не запросили до Плану дій щодо членства в НАТО. Тоді ж питання розширення Європейського Союзу майже не розглядалося. І лише після 2014 року, а особливо у 2023-му, коли українці звільнили Херсон і Харків, настав момент, коли потрібно було зробити все можливе, щоб підтримати Збройні сили України й дати їм змогу рухатися далі.Якби це сталося тоді, можливо, сьогодні ми були б у зовсім іншій ситуації. Та, як ми пам’ятаємо, тоді переважав страх, а не рішучість. Кремль вдався до ядерного шантажу, і саме цей страх, на мою думку, призвів до серйозних стратегічних прорахунків. Сьогодні ми маємо справу з їхніми наслідками.Надзвичайно важливо усвідомити, що збереження "сірих зон" на європейському континенті працює на руку Путіну. Він – опортуніст, який просувається рівно настільки, наскільки йому дозволяють.Ми не можемо дозволити собі повторювати ті ж помилки. Потрібно мати сміливість вистояти, чинити опір і не боятися перемоги над цією терористичною державою. Водночас деякі політики досі цілковито не поділяють такого підходу, і ми вже бачимо ознаки цього, зокрема, у позиції Вашингтона.Часом мені здається, що я гортаю сторінки історії 1938 року – коли дехто вірив, що з Гітлером можна домовитися, уклавши мирні угоди. Ми всі чудово знаємо, чим це закінчилося.Сьогодні ми ведемо політичні бої. Я називаю їх нашими битвами на західному фронті – за те, щоб змінити ставлення до цієї війни серед тих політиків, які досі не зайняли чіткої позиції.Чи вдасться змінити настрій у Вашингтоні – сказати важко. Натомість у європейському контексті я покладаю великі сподівання на Берлін і нового канцлера Фрідріха Мерца. Його позиція є чіткою, послідовною і сильною. Чим більше у нас буде таких лідерів, як Фрідріх Мерц, тим більше шансів на перемогу України – і надійну безпеку для всієї Європи.Продовжуючи те, про що ви почали говорити, чи вдалося Україні зламати стереотип про те, що вона є лише отримувачем допомоги, а не повноцінним суб'єктом безпеки?Звісно. Я завжди повторюю одне й те саме. Коли мова заходить про ідею створення європейських збройних сил, я тривалий час була категорично проти. І навіть зараз залишаюся стриманою у своїй оцінці. Наразі я не вважаю це реалістичним.Єдиний шлях до створення справді потужних європейських збройних сил я бачу у співпраці з Україною. Сьогодні Україна – єдина демократична держава на європейському континенті, яка має найсильніші та найдосвідченіші збройні сили. Вони тримають східний фронт. І так, це можливо.Саме тому я намагаюся донести до колег, що Україна – не споживач безпеки, а її гарант для всієї Європи. Це підтверджується, зокрема, й тим, як швидко ви змогли розвинути власну оборонну промисловість.Це наша спільна відповідальність. Для таких політиків, як я, для представників країн Балтії, Польщі та інших держав важливо залишатися сильними, послідовними та не допустити нових помилок у майбутньому.Я рада, що мій колега Андрюс Кубілюс зараз обіймає посаду комісара з питань оборони та космосу. Його голос має вагу і звучить чітко. Однак, як відомо, демократії працюють інакше. Путін може діяти миттєво. Демократичним країнам потрібен час.Проте в довгостроковій перспективі саме демократії повинні перемогти, адже демократичний підхід до побудови сильної системи безпеки значно потужніший за все, що намагається нав'язати Путін.І демократії таки переможуть. Ми разом переможемо.Мусимо.Пропоную обговорити практичні питання. Які кроки необхідно зробити зараз для інтеграції оборонної промисловості України в загальноєвропейський оборонний ринок?Отже, як я вже згадувала, ми зараз наближаємося до завершення роботи над нашою стратегією розвитку оборонної промисловості. Вона вже схвалена Європейським парламентом, і наразі тривають узгодження між основними інституціями.На жаль, досі залишаються певні розбіжності щодо окремих питань. Вони можуть здаватися незначними в загальному контексті, проте є чутливими для деяких країн. Йдеться, зокрема, про те, якою мірою треті країни можуть брати участь у доступі до фінансування. Вірю, що нам вдасться знайти рішення.Можливо, з 1 липня, коли Данія перебере на себе головування в Раді ЄС, ця тема отримає новий поштовх. Ми сподіваємося, що вже до кінця літа ця надзвичайно важлива стратегія буде остаточно ухвалена.Наразі тривають інтенсивні переговори між Європейським парламентом та Радою за участі Європейської Комісії. Делеговані депутати активно ведуть діалог із представниками держав-членів. Це надзвичайно важливий документ, і участь України в ньому вже передбачена.Як ми прагнемо бачити серед партнерів Велику Британію, так само ми наполягаємо на залученні Норвегії та України, країн із потужними оборонними промисловостями. Бо чим ширше коло співпраці, тим міцнішою є наша спільна безпека.Це один аспект. Інший полягає в тому, що в усіх стратегічних документах, які нині перебувають на розгляді, таких як ініціатива "RеАrm Еurоре" та програма SАFЕ, Україна вже розглядається як один із ключових і пріоритетних партнерів.Водночас повноцінна і незворотна інтеграція можлива лише через членство України в Європейському Союзі. Саме воно стане остаточним етапом цього процесу.Ви вже згадали про членство України в Європейському Союзі, тож наступне питання стосуватиметься саме цього.Що б Ви порадили українським парламентарям? Які кроки, на Вашу думку, має зробити Верховна Рада, щоб якомога більше депутатів Європейського парламенту послідовно підтримували вступ України до ЄС?Я не бачу перешкод у Європейському парламенті. Питання розширення ЄС підтримується стабільною більшістю, і відповідні резолюції ухвалюються голосами п’яти головних проєвропейських політичних груп, які послідовно виступають на підтримку України.Звісно, є ультраправі й частково ультраліві сили, які не поділяють цього курсу. Найпомітнішими серед них є партії, такі як "Альтернатива для Німеччини", які відкрито просувають проросійські наративи. Вони гучні, активно виступають у публічному просторі, але становлять невелику меншість – близько 30 депутатів із 720. Впливу на ухвалення рішень вони не мають.Тому основна проблема не в парламенті. Найбільший виклик сьогодні — це позиція Угорщини. Угорщина блокує ключові рішення та фактично виступає як канал впливу Кремля в межах Європейського Союзу. І це без перебільшення серйозна загроза. Мушу визнати, що наразі дієвих інструментів, як зупинити таку поведінку, бракує.Багато хто покладає великі сподівання на парламентські вибори в Угорщині, які мають відбутися у 2026 році. З’явилася нова політична сила, яка належить до Європейської народної партії, моєї політичної родини. Вона лідирує в опитуваннях. Можливо саме угорське суспільство зможе змінити ситуацію та відкрити шлях до конструктивної європейської політики.Як ми знаємо, в Угорщині може бути проведено референдум щодо членства України в ЄС. Віктор Орбан, як і багато інших авторитарних лідерів, грає в дуже просту, але надзвичайно небезпечну гру – створює уявного ворога, а потім мобілізує політичну підтримку, змагаючись із ним. На жаль, сьогодні таким ворогом для нього стала саме Україна.Не можна виключати, що й інші країни з часом можуть чинити подібний опір. Саме тому виникає потреба змінити правила ухвалення рішень у межах ЄС. Ви запитували про роль Європарламенту. У попередньому скликанні ми вже підтримали чітку позицію щодо скасування права вето. Ми вважаємо, що зміни до установчих договорів ЄС необхідні. Втім постає складне питання: як це реалізувати, якщо ці договори були ратифіковані на референдумах у кожній країні-члені? Це дуже непростий і політично чутливий процес.Тому сьогодні як ніколи важливо, щоб у кожній державі-члені були відповідальні лідери, здатні діяти в інтересах європейської єдності. Саме тому я згадала Фрідріха Мерца. Я покладаю великі надії на такі країни, як Німеччина, які мають не лише ресурси, а й достатню політичну вагу, щоб допомогти Європейському Союзу визначити чіткий курс і впевнено його дотримуватися.Чи існують практичні механізми, які Європейський Союз може застосувати, щоб не допустити затягування або блокування переговорів з боку окремих країн, таких як Угорщина?Коли створювався Європейський Союз, так само як і НАТО, ніхто не очікував, що окремі політики можуть діяти настільки безвідповідально і виступати проти інтересів самого Союзу, як це сьогодні робить Орбан.На той момент навіть не передбачалося, що може виникнути необхідність виключати чи карати державу-члена за деструктивну поведінку. Саме тому проблема має глибше коріння — вона закладена в інституційних механізмах ЄС.Сьогодні все частіше лунають серйозні дискусії про застосування статті 7 Договору про Європейський Союз, яка передбачає можливість призупинення права голосу країни-члена та її участі в ухваленні рішень. Однак це надзвичайно складна юридична процедура, оскільки потребує одностайної згоди всіх інших 26 держав-членів.Попри складність, процес уже запущено.  Ми неодноразово порушували це питання в Європарламенті. Лише минулого тижня в Страсбурзі, під час пленарного засідання, відбулися дебати, присвячені ситуації в Угорщині. Так, юридичні механізми існують, але вони надзвичайно складні, багаторівневі й вкрай важкі в реалізації.На мою думку, перед наступним розширенням ЄС найбільший виклик полягатиме не зовні, а всередині самого Союзу, особливо у сфері ухвалення рішень. Уявімо, що ми збережемо нинішні процедури й матимемо понад 30 країн-членів з абсолютно різною політичною динамікою і непередбачуваними результатами виборів у кожній з них. У такій ситуації будь-якій третій державі, чи то Росії, чи іншій, буде достатньо вплинути лише на одну країну-члена, щоб заблокувати ухвалення рішень для всього Євросоюзу.Ми, литовці, добре знаємо, чим це загрожує. Разом із поляками, а також українцями, які тоді були частиною Речі Посполитої, ми маємо власний історичний досвід. Один із факторів, який призвів до падіння нашої спільної держави у 1795 році, це право вето.Росія скористалася корупційною системою, підкуповуючи окремих політиків, і вето врешті-решт повністю заблокувало роботу нашої Співдружності.Дякую. Пані Юкнявічене, і на завершення – яким, на вашу думку, є найреалістичніше бачення розвитку подій у 2025–2026 роках? Коли можна очікувати не лише продовження перемовин, а ухвалення справжніх політичних рішень?Скажу відверто – сьогодні ніхто у світі не може з упевненістю передбачити, що станеться, адже далеко не все залежить від нас.Ми перебуваємо у постійній гонці з часом, особливо коли мова йде про оборону та безпеку. Усі очікують рішень, але навіть найближчі події залишаються непередбачуваними. Ми не знаємо, яким буде результат саміту НАТО і який сигнал надійде від нашого головного партнера – Сполучених Штатів.Те, що зараз відбувається між Ізраїлем та Іраном, теж має величезне значення. Ці події напряму впливають на безпекову ситуацію у нашому регіоні. Адже все взаємопов’язано і з війною Росії проти України, і з ширшими глобальними процесами.Я впевнено можу сказати лише одне. Коли у 1939 році світ опинився на межі катастрофи, Вінстон Черчилль сказав: "Зберігайте спокій і продовжуйте". І саме цього ми маємо дотримуватися сьогодні. Наше завдання – якнайшвидше зміцнювати власну безпеку й обороноздатність. Водночас надзвичайно важливо зберегти трансатлантичну єдність і забезпечити присутність США у НАТО якомога довше.Я не можу передбачити майбутнє, але я чітко знаю, що маємо робити вже сьогодні.

Президент України Володимир Зеленський має балотуватися на другий термін. Керівник Офісу президента Андрій Єрмак назвав Зеленського "дуже сильною людиною", "демократом" і відзначив, що той "не виснажився", очолюючи країну протягом трьох років війни, Єрмак заявив в інтерв'ю Тhе Тіmеs. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Зламати українців терором не вийде" - Єрмак відреагував на масований обстріл Києва Єрмак пообіцяв, що в Україні відбудуться вибори, як тільки "з'явиться можливість" і буде скасовано воєнний стан. "Я вважаю, що він має балотуватися, бо це найкращий президент, якого моя країна бачила за роки своєї незалежності", - сказав Єрмак. Голова Офісу президента України Андрій Єрмак дедалі більше дратує американський політичний істеблішмент. Від початку повномасштабного вторгнення РФ, Єрмак регулярно відвідує столицю США, виступаючи ключовим переговірником від імені президента Володимира Зеленського. Втім, його підхід сприймається як надмірно вимогливий, грубуватий та такий, що демонструє слабке розуміння американської політичної культури й процесів, зокрема на Капітолійському пагорбі.

Про це він сказав в інтерв'ю Тhе Тіmеs.За його словами, критики Володимира Зеленського у США, зокрема Дональд Трамп, який у лютому назвав його "диктатором", звинувачували президента України в тому, що торік він не провів президентські вибори, посилаючись на складність організації голосування під час війни.Керівник Офісу президента Андрій Єрмак заявив, що Зеленський — демократ і вибори в Україні обов’язково відбудуться, щойно з’явиться можливість і буде скасовано воєнний стан.Єрмак, який є близьким другом і радником Зеленського, також сказав, що президент залишається сильним і не виснаженим попри три роки війни, й закликав його балотуватися знову, коли вибори відбудуться."Я вважаю, що він має балотуватися, бо це найкращий президент, якого моя країна бачила за роки своєї незалежності", - сказав Єрмак.Раніше посол ЄС Катаріна Матернова казала, що вибори в Україні можна провести не раніше, ніж через пів року після завершення воєнного стану.

Про це він написав на своїй сторінці у соцмережі Х.Гутерреш зазначив, що ескалація конфлікту між двома країнами вже призвела до трагічних наслідків, таких як загибель та поранення мирних жителів, руйнування будинків та цивільної інфраструктури, а також атаки на ядерні об'єкти. "Розширення цього конфлікту може запалити вогонь, який ніхто не зможе контролювати. Ми не повинні допустити цього", - наголосив він.В іншому дописі Гутерреш закликав до спільних зусиль, щоб "врятувати регіон і наш світ від катастрофи"."Є моменти, коли наші вибори є визначальними, коли обраний напрямок може потенційно сформувати наше спільне майбутнє. Нинішній конфлікт між Ізраїлем та Іраном є саме таким моментом. Не давайте собі можливості згадувати цей момент із жалем. Давайте діяти — відповідально та спільно — щоб врятувати регіон і наш світ від катастрофи", - додав генсек ООН.Читайте також: Ердоган вважає, що конфлікт Ізраїлю та Ірану "прямує до точки неповернення"Як пише Вlооmbеrg, екстрене засідання Ради Безпеки ООН, присвячене цій темі, виявило значні розбіжності між постійними членами. Росія та Китай висловили різку критику на адресу Ізраїлю, тоді як Сполучені Штати виступили на його захист.Посол Росії в ООН Василь Небензя закликав Ізраїль негайно припинити атаки на Іран, звинувативши США та їхніх європейських союзників у співучасті.Натомість виконуюча обов'язки представника США в ООН Дороті Шей закликала Іран "змінити курс"."Іранські лідери могли б уникнути цього конфлікту, якби погодилися на угоду, яка б завадила їм коли-небудь отримати ядерну зброю. Але вони відмовилися це зробити, вирішивши замість цього затягувати час і заперечувати", – наголосила вона.Гутерреш також закликав Іран дотримуватися Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, визнавши, що існує "розрив у довірі", навіть попри те, що Тегеран заявляє, що не прагне отримати ядерну зброю."Ми не дрейфуємо до кризи — ми мчимо до неї, — наголосив він. - Ми не спостерігаємо поодинокі інциденти — ми рухаємося до потенційного хаосу".20 червня президент Франції Емманюель Макрон розповів, що Париж разом із Великою Британією та Німеччиною готує для Ірану дипломатичну пропозицію, аби зупинити ескалацію конфлікту з Ізраїлем. Документ, зокрема, передбачає припинення збагачення урану.

Колишня пані посол США в Україні Брінк заявила, що піде на вибори до Конгресу від Мічигану, щоб протистояти Трампу.

Колишня посол США в Україні Бріджит Брінк оголосила про намір балотуватися в Конгрес від 7-го округу штату Мічиган. Вона зазначила, що присвятила життя захисту демократії та боротьбі за свободу. Про це Брінк заявила на своїй сторінці в соцмережі Х. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: РФ прагне захопити всю Україну - Трамп Дипломатка нагадала, як працювала на посаді. "Саме тому ми протистояли Путіну, і саме тому я виступала проти Трампа. Тепер моя наступна місія - боротися за правильні речі вдома", - заявила Брінк. 7-й округ Мічигану вважається конкурентним, з невеликою перевагою республіканців. Наступні вибори до Конгресу для представника від цього округу відбудуться в листопаді 2026 року. Брінк була послом США в Україні з червня 2022 по квітень 2025 року. Брінк заявила, що пішла у відставку з посади посла через тиск, який адміністрація президента Дональда Трампа чинила на офіційний Київ, а не на країну-агресора РФ. Бріджит Брінк у травні заявила, що залишила посаду посла США в Україні через тиск адміністрації Дональда Трампа на Київ. Натомість щодо країни-агресорки РФ таких дій не було.

Колишня очільниця посольства США в Україні Бріджит Брінк оголосила, що має намір балотуватися в Конгрес від 7-го округу штату Мічиган.

У періоди гучних політичних чи суспільних подій багато людей не можуть відірватися від стрічки новин. Постійне скролення, тривожні заголовки та емоційне виснаження помітно впливають на психологічне здоров'я, спричиняють напругу, тривожність і навіть безсоння. Про це свідчать результати експерименту дослідників медичного центру Веth Іsrаеl Dеасоnеss Меdісаl Сеntеr. Соціально-політичні події можуть вплинути на сон, пов'язане зі значними коливаннями колективного настрою населення, погіршенням самопочуття та споживанням алкоголю. В рамках експерименту, що вивчав сон та психологічні наслідки пандемії Соvіd-19, вчені опитували 437 учасників у США та 106 міжнародних учасників щодня під час виборів. Досліджувані повідомляли про тривалість і якість сну, споживання алкоголю та суб'єктивне переживання загального стресу. Відповіді виявили зниження кількості та якості сну у поєднанні з підвищеним стресом, негативним настроєм та вживанням алкоголю в період виборів. У той час як ці результати спостерігалися на нижчому рівні в учасників з інших країн, погіршення самопочуття значною мірою корелювало з настроєм та стресом лише серед жителів США. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ТікТок-депресія: чому молодь почувається самотньою в часи уподобайок Ймовірно, сон погіршувався здебільшого у тих учасників, які скролили стрічку новин перед сном. Це особливо актуально для українців, які проживають щоденний стрес через обстріли Росії. "Це перше дослідження, що виявило зв'язок між змінами суспільного настрою в день виборів і сном у ніч перед виборами... Більше того, справа не тільки в тому, що вибори можуть впливати на сон, а й дані свідчать про те, що сон може також впливати на громадянську активність та участь у виборах", - каже один із авторів експерименту Тоні Каннінгем. Таким чином, якщо зв'язок між сном та виборами є двостороннім, це буде важливо для майбутніх досліджень, як суспільний настрій та вплив стресу на сон напередодні виборів можуть вплинути або навіть змінити їх результат, зазначив він. Влітку важко підтримувати вдома прохолоду і не кожному під силу впоратися із задухою. А багатьом і взагалі важко заснути. Але є деякі техніки засинання у спекотні дні. Ці методики буквально змушують мозок перезавантажитися і відключитися. Стародавні єгиптяни були змушені спати у спекотному та вологому кліматі. Їхні способи дійшли до наших днів і працюють досі.

Ситуація з безпекою у світі погіршуватиметься, каже Роман Безсмертний, політик і дипломат 2025 року відбулися значні зміни в міжнародній політиці: новий президент у Сполучених Штатах Америки, новий уряд у Німеччині, новий Папа у Ватикані. Як ці зміни впливають на Україну? Чи не витісняють вони питання українсько-російської війни з порядку денного? &еnsр;Війна все більше вражає інші держави й поширює свій вплив на людство. Теми російської агресії та близькосхідної війни стають невіддільними складовими міжнародних відносин і диктують зовнішню політику багатьох країн. Ці два вогнища однієї війни війни між віссю зла та несформованою коаліцією свободи й демократії визначають поведінку держав та їхніх лідерів. І це показник того, що ситуація з безпекою у світі погіршуватиметься. Без адекватних рішень людство впевненими темпами рухатиметься до континентальної та глобальної війни. Ще недавно принципом Німеччини було "триматися подалі від мілітаризму", а тепер вона збільшує фінансування армії та посилює підготовку війська. Британія також змінює свою військову доктрину. Європа готується до війни з Росією? &еnsр;Вона довго очікувала, що агресію Росії вдасться вгамувати іншим способом, але в лютому 2022 року Рубікон було перейдено. Країни ЄС нині на етапі швидкого зростання оборонно-промислового комплексу, пере­оснащення збройних сил у рамках НАТО. Це підготовка до протидії агресії Кремля, про яку необхідно говорити. Це гібридна війна, що йде проти переважної більшості європейських держав. РФ виношує плани ударів по країнах НАТО. Є різноманітні варіанти, найімовірніші з них відпрацьовують на навчаннях у районі Балтики. Ті, хто розуміє цю загрозу, починають швидкими темпами посилювати підготовку та збільшувати допомогу Україні. Бо ЗСУ сьогодні забезпечують час, вкрай необхідний європейським державам, щоб підготуватися до високо­ймовірної агресії Москви. Щодо можливих варіантів прояву такої агресії, то Євро­па нині сконцентрована на Балтиці, бо напруженість там зростає. У цієї напруженості є два вогнища. Перше для Росії це одне з джерел формування її мілітаристського бюджету, бо Балтика є ключовим каналом для постачання на чорний ринок тіньовим флотом нафти й нафтопродуктів. Друге нарощування сил у районі Балтики з боку Росії, що є повторенням ситуації, яка відбувалася на українсько-російському кордоні впродовж 20192021 років. Чи можна сподіватися, що згадувана вами "несформована коаліція свободи й демократії" оформиться в реальний антиросійський союз? &еnsр;Коаліція свободи й демократії має серйозне підґрунтя, щоб бути оформленою. Таким підґрунтям є формат "Рамштайн", що діє в межах технологічних необхідностей. Йому варто тільки доповнити вищий воєнно-політичний рівень, утворити об'єднаний штаб і сформувати відповідні підрозділи під його командуванням, а також спільний оборонно-промисловий комплекс. Чи є необхідність у формуванні окремих європейських збройних сил? Переконаний, що складовою коаліції мають бути спеціальні сили оборони Європи, невіддільною частиною яких повинні стати Збройні сили України. Балаканина про вступ України в НАТО втратить сенс Росія продовжує реалізовувати свій план зі знищення України та відновлення імперії. Важливо, щоб сили оборони Європи почали активно взаємодіяти між собою. За рік ми зрозуміємо, що вся балаканина про вступ України в НАТО втратить сенс. Ситуація може бути така, що Альянс запрошуватиме Україну до вступу. До цього все йде балачки президента США Дональда Трампа створюють серйозну загрозу для Європи. Тому європейцям треба всіляко дбати, щоб реалізувати те, про що каже посол України у Великій Британії, генерал Валерій Залужний, утворення оборонного альянсу Європи, в який увійшла б Україна, і формування на основі європейських армій сили протидії Росії. Виборчий цикл у сусідніх з Україною державах показав, що недружні до Києва політсили набирають вагу. Як зупинити радикалізацію європейського суспільства? &еnsр;За останні 1015 років кожна європейська країна проходила випробування і лівими, як Греція, і правими, як Нідерланди, радикальними силами. Європа це електоральна демократія, яка передбачає можливість приходу до влади різних сил у конституційних рамках. Тому вона допускає такі речі, як вихід у фінал президентських виборів Джордже Сіміона в Румунії або обрання сподіваюся, востаннє Віктора Орбана в Угорщині та повернення в політику Словаччини Роберта Фіцо після гучних звинувачень проти нього. Також слід пам'ятати, що є різні праві. Новий німецький канцлер Фрідріх Мерц належить до правоконсервативного крила, як і голова італійського уряду Джорджа Мелоні. Водночас і вони дотримуються єврооптимістичної позиції, хоча Мерц значно правіший за Ангелу Меркель. Важливо, щоб праві політичні сили не підігрували ні Путіну, як це роблять Орбан із Фіцо, ні Трампу. Бо ми бачили, як періодично Орбан кидається то виконувати доручення Москви й паскудити Україні, то виконувати доручення Трампа й руйнувати Європейський Союз. Чи є загроза тотального формування антиукраїнських сил? Ніколи не кажи "ніколи". З огляду на результати виборів у Польщі перемоги Кароля Навроцького з його особливими поглядами щодо України треба готуватися до гіршого варіанта, але сподіватися на краще. Маємо розуміти, що сповідувати певні погляди право кожного європейця. Інша річ наскільки ці погляди стають офіційними. У Молдові, Румунії, Португалії, Німеччині на останніх виборах перемогли здебільшого правоконсервативні сили, але не антиукраїнські. Власне, часто в людей на виборах одна поведінка, і зовсім інша біля керма. Вибори часом здіймають таку піну, і на ній стільки сміття підіймається, що за ним не бачиш істини. Треба відстежувати, яку політику провадить той чи той обранець. Якщо виходити з балансу держав членів ЄС, то ситуація сприятлива для України. Проти двох прихильників Москви Орбана й Фіцо маємо абсолютну більшість прихильників України. Путін розглядає переговори як засіб ведення війни Як можете прокоментувати перемогу Кароля Навроцького на президентських виборах у Польщі? &еnsр;Колишній мер Варшави Рафал Тшасковський мав серйозні шанси перемогти, кількість прихильників у нього й Навроцького була приблизно однакова. Польща розколота навпіл: половина за ліберально-консервативний шлях, половина за традиціоналістсько-консервативний. Перевага визначилася кількістю тих, хто прийшов на вибори. Якби активність молоді була вища переміг би Тшасковський. Функції президента Польщі чималі, але вони не визначають внутрішньої та зовнішньої політики. Тому виборці й поводяться досить флегматично. У Польщі політично активніша молодь, але дисципліна на виборах краща в людей старшого віку. Загалом же в Європі скрізь видно зростання популярності правих сил. 510 років тому цей правий ухил спостерігався на Півночі, а нині він скотився до Центральної Європи й, очевидно, покотиться далі на Південь, де нещодавно повністю домінували ліві. Це маятник електоральної демократії. Перевага Європи в тому, що вона об'єднана спільним інтересом громадян її держав. ЄС ухвалив 17-й пакет антиросійських санкцій, спрямований, зокрема, проти тіньового флоту РФ. Урсула фон дер Ляєн заявила про підготовку 18-го пакета, який вдарить по найбільших російських газопроводах. Чи можуть ці санкції зупинити агресора? &еnsр;Санкції підривають економіку ворога. Чи є вони визначальними? Ні. Санкційна політика неочікувана. Чи могли ми 2020 року уявити, що 2024-го російським банкам заборонять використання системи SWІFТ, не кажучи про енергетичні санкції, визначення ціни на сиру нафту? Санкції мають проміжний характер, але вони діють. Не говоритиму про їхню ефективність, бо винятки із санкцій створюють обхідні маневри для ворога. Фривольне дотримання санкцій багатьма європейськими столицями дає рашистській системі змогу уникати обмежень. Інакше як потрапляють європейські комплектуючі в РФ? А їх можна знайти в більшості ракет, які прилітають в Україну. Потрібні не тільки санкції, а й дисципліна їх виконання та покарання за недотримання. Тож санкції мають вплив, але не є визначальним фактором перемоги над ворогом. У Стамбулі відбулися переговори між РФ та Україною. Чи виправдали вони очікування Києва? Чи можна перемогти Росію за столом переговорів? &еnsр;Кремль не вважає міжнародні відносини й дипломатію інструментом вирішення питань. Він розглядає переговори як засоби ведення війни, мета якої відновлення контролю над Центральною та Східною Європою. Росія висловила дві тези, яких не чують у Вашингтоні. Перша теза: "Законні територіальні інтереси РФ" а це кордон впливу до 1991 року, тобто східний кордон колишньої Федеративної Республіки Німеччина. Друга теза: "Виведення військ НАТО зі Східної та Центральної Європи" тобто повернення Альянсу до кордонів 1991 року, виведення з Європи американських військ і ракетних комплексів. Москва трактує вступ України в НАТО як небезпеку для себе. Росія це чорна діра, що продукує війну і кров Ми входимо в декілька років, які потребуватимуть чітких і жорстких рішень, спрямованих на формування коаліції свободи і демократії, щоб подолати російську агресію і відновити світовий порядок. Чи створити новий порядок, що базуватиметься на нормах міжнародного права і статуті ООН. Або ж закласти нові інституції, які забезпечували б дотримання норм міжнародного права. Щодо подальших переговорів українська сторона має продумувати свою інформаційну політику, яка обслуговувала б цей процес. Після попередніх раундів в Ер-Ріяді, Джидді і Стамбулі інформаційний простір був забитий рашистськими наративами. До ведення переговорів, особливо їхнього інформаційного забезпечення, треба серйозно готуватися зосереджуватися не тільки на матерії переговорів, а й на інформуванні всього світу про їх перебіг. Очевидно, що приховування змісту документів із російського боку є бажанням подиктувати наративи. Коли наша сторона прибуває на переговори, вона не знає, що обговорюватиме. Можу запропонувати такі варіанти поведінки. Перший подякувати за надані матеріали та взяти паузу для ознайомлення з ними. Другий розцінювання запізнілого надання документів як крок до зриву переговорів і заява про це. Третій із російського боку на переговори приїздить склад, що може виконувати роль стенографістів або диверсантів і не відповідає рівню події. Україна ж представлена особами, що уповноважені ухвалювати рішення, бо обтя­жені політичною відповідальністю. Зробити заяву про непродуктивність російської делегації в цій ситуації абсолютно коректно. Щодо переговорної тактики має бути відпрацьована спільна позиція української делегації та європейських партнерів. Коли відбулася перша зустріч у Стамбулі, мене здивувало, що з українського боку ніхто не сказав про резолюції, ухвалені Генеральною асамблеєю ООН після початку так званої СВО. У них дано чітку оцінку російській агресії з 2014 року та рекомендації як світу реагувати на це. Зокрема є вказівки на необхідність надання допомоги Україні, додержання принципу територіальної цілісності й суверенітету. Шкода, що представники української делегації забули про це. Ми всі заскочені думками про безсилля ООН, але не вказувати ворогу на пряме порушення цих резолюцій підігрування тим, хто хоче імпотентності Генасамб­леї. Рашистські делегати останнім часом навіть підтримують нікчемні резолюції Вашингтона. Це свідчить про небезпечну ситуацію в Раді Безпеки ООН. Але резолюції Генасамблеї не можна ігнорувати й не використовувати як аргумент для відстоювання інтересів України. 15 червня в Канаді відбудеться саміт G7, 24 червня заплановано саміт НАТО в Гаазі. Чого можна очікувати Україні від цих заходів? &еnsр;До цих подій я додав би ще червневу зустріч Європейської ради. Всі вони дадуть відповідь на запитання: як розвиватиметься ситуація далі (розмовляємо з Романом Безсмертним на початку червня Країна)? Якщо "Велика сімка" й НАТО ухвалять резолюції, що стосуватимуться об'єднання сил і збільшення допомоги Україні, буде один варіант розвитку. Якщо ж ізоляціоністські підходи Вашингтона підіграють Кремлю, восени ми станемо свідками агресивних дій Кремля в районі Балтики. Москва затягує переговори у Стамбулі, щоб отримати сигнал: що буде на зібранні "сімки" й саміті НАТО. Від цього залежатиме її поведінка посилення чи гальмування агресії. Якщо "сімка" й НАТО продемонструють єдність у підтримці України та формування нової моделі глобальної безпеки, це означатиме, що московський фюрер завів себе у капкан йому доведеться катастрофу видавати за перемогу. Дональд Трамп на початку своєї каденції робив реверанси в бік Кремля, однак після масованих травневих атак по Україні заявив, що розчарувався в Путіні. Чи означає це, що Трамп дозрів до рішучих дій? &еnsр;Розраховувати можна лише на те, що в результаті зміни кадрів до керівництва США прийдуть фахові, підготовлені люди. Не вірю, що сам Трамп може радикально змінити позицію. Він не бачить себе в системі координат, які передбачають сильну дію разом з європейськими партнерами. З його відносин із Беньяміном Нетаньягу видно, що союзництво для нього не існує як цінність. Трампа цікавлять не так державні, як особисті інтереси. Що ж до дієвої допомоги Україні вона буде, якщо в результаті кадрових змін з'являться люди, які візьмуть на себе цю роботу, як це було під час першої каденції Трампа. Я довго не розумів, як Трамп прийняв рішення про надання допомоги "джавелінами". Але згодом дізнався, що він до цього не має стосунку. Що ж до спільних дій, то активність Хакана Фідана (міністр закордонних справ Туреччини. Країна) це прояв того, що Трамп передоручає Реджепу Ердогану частину своїх функцій. У процес вступає Туреччина, яка періодично дружить то з Мос­квою, то з Києвом. Мої політичні вчителі казали: "Ніколи не довіряйте людині, яка не усміхається". А Ердоган якраз не усміхається. Тому треба бути обережним, тим паче, що для Трампа кумирами є Ердоган, Путін і Кім Чен Ин. Захід усе ще вважає РФ демократичною країною, а масові випуски ракет по українських містах непорозумінням. Як можна змінити ставлення Заходу до країни-агресора й зняти з нього рожеві окуляри? &еnsр;Починаючи з ХVІІ століття Захід сприймав Росію як тоталітарну державу. В геополітичному розкладі це чорна діра, що продукує війну і кров. Вона завжди полювала на європейські держави. Настільки низькоінтелектуальне суспільство не може бути демократичне. Захід помиляється в тому, що конкурентне середовище в Росії можливе. І перехід від розвалу Радянського Союзу до ринкової моделі сприйняли як перехід на західну модель суспільних відносин. Тому й виникла ця ідея: Росія така, як ми, з нею можна говорити. У цю гру Америка не Захід! грала від Джорджа Буша-старшого з його промовою "Котлета по-київськи". Далі був Білл Клінтон ядерне роззброєння, Джордж Буш-­молодший спершу атака на Кремль, потім пом'якшення після 11 вересня, Барак Обама перезавантаження відносин. Джо Байден і Дональд Трамп спочатку хотіли "зустрітися й вирішити", але це зазнало краху. Але то все США, не колективний Захід. Президент Володимир Зеленський заявив, що сподівається на завершення війни в червні 2026 року. Чи є у президента реальні підстави говорити про конкретні терміни завершення війни? &еnsр;Я так зрозумів, що президент спирався на дані української розвідки. Є певні дії, в результаті яких війна може завершитись і в червні наступного року, і в інший час. Усе залежатиме від ключових акторів міжнародної політики. Якщо коаліція свободи й демократії буде сформована, це прискорить перемогу над тоталітаризмом. Якщо ні розтягуватиме війну в часі, утворюватиме її нові вогнища. Будь-який конфлікт ставатиме міжнародним. 2025 року російські втрати сягнуть мільйона осіб це в Європі. Кричущий, неприпустимий факт. Такі речі мають лягти в основу дій лідерів і Європи, і США. Цю війну не можна заморозити, вона не охолоджується. Якщо знизити напруженість по лінії Москва Київ, то напруженість по лінії Москва Брюссель буде така, що запалить і Київ. Якщо погасити напруженість по цій лінії, то лінія Москва Вашингтон запалить усю Європу. Цього не розуміють у багатьох столицях світу. І це впливає на часові рамки. Ще треба згадати небувалий технологічний стрибок у площині зброї цієї війни. Вона показує війну майбутнього. І це також впливає на часові рамки. Тому визначати ці рамки можна залежно від того, як світ реагуватиме на рашистську агресію. Якщо зволікатиме з реакцією, війна набере континентального, а тоді й глобального характеру. Політика стає заручницею призначених осіб Суспільству нав'язали модель двох думок офісно-президентської і неправильної. Ворожим ІПСО називають усе, що відрізняється від позиції влади. Чи справді це так? &еnsр;Причина цього слабкість політичної системи, яка за часів Віктора Януковича була зруйнована й не відродилася. Слабкість системи призводить до слабкості політичних партій, а це призводить до відсутності в політиці професіоналів. Їх відсутність веде до заміни функції представництва в державних органах, де замість політиків з'являються мародери й рекетири. Політика стає заручницею призначених осіб. Не треба жалітися на поведінку президента, коли у країні знищено політичну систему. Через це метастази розростаються по всьому державному організму. Спроба пояснити це війною змушує мене сказати: "Не знаєте, що робити, дивіться в Конституції". Але певні особи трактують Конституцію як хочуть. Це лягає на ґрунт низької правової культури. У результаті маємо, з одного боку, громаду людей, які прикривають свої дії війною, з іншого тих, кому нав'язують монополію на істину від влади. Але немає тих, хто фахово заявив би, що цього робити не можна незалежно від того, є стан війни чи немає, бо так прописано в Конституції. Це стосується не лише тиску на певних людей та інституції, а й усіх подій, що відбуваються в державі в бізнесі, економіці, фінансовій сфері. Передплатити журнал "Країна"

Про це він написав у Х.За словами мільярдера, деякі з його повідомлень, опублікованих минулого тижня, "зайшли занадто далеко"."Я шкодую про деякі свої пости про президента Дональда Трампа минулого тижня. Вони зайшли занадто далеко", - написав Маск.Натомість американський лідер сказав Тhе Nеw Yоrk Роst, що може налагодити відносини з Маском, однак ймовірне примирення - не його повноцінний пріоритет."Послухайте, у мене немає образ. Я був дуже здивований, що це сталося. Він прагнув за феноменального законопроєкту... Думаю, що йому дуже погано, що він це сказав, насправді. Я був розчарований у ньому, але, знаєте, це те, що є", - прокоментував Трамп.Також у президента поцікавилися, чи зможе він з ексглавою департаменту ефективності уряду США повернутися до колишніх відносин."Гадаю, міг би, але нам потрібно навести лад у країні. Моя єдина функція зараз - повернути цю країну на вищий рівень, ніж вона будь-коли була. І я думаю, що ми можемо це зробити", - відповів він.І rеgrеt sоmе оf my роsts аbоut Рrеsіdеnt @rеаlDоnаldТrumр lаst wееk. Тhеy wеnt tоо fаr.— Еlоn Мusk (@еlоnmusk) Junе 11, 2025 Що передувало Напруженість у відносинах між президентом США Дональдом Трампом та мільярдером Ілоном Маском почала зростати у травні, коли Маск залишив свою посаду в Департаменті ефективності уряду США.Спочатку Маск уникав прямої критики на адресу Трампа, проте ситуація змінилася 5 червня. Того дня власник SрасеХ у своїй соціальній мережі Х почав активно цитувати старі дописи Трампа.Зокрема, він повторно зробив репост відео, де разом із президентом відповів на запитання журналістів на фоні Теslа. Тоді Трамп назвав Маска "великим патріотом, який ніколи не просив мене ні про що"."Памʼятаєш це?" - написав під дописом Маск, позначивши акаунт глави Білого дому.4 червня Маск заявив, що законопроєкт президента США Дональда Трампа щодо внутрішньої політики збільшить, на його думку, і так величезний бюджетний дефіцит.Наступного дня Трамп сказав, що мав з Ілоном Маском чудові стосунки. Але глава Білого дому не знає, чи будуть вони такими ж надалі. Згодом Трамп висловився, що Маск збожеволів. Натомість Маск заявив, що чинний лідер Дональд Трамп програв би президентські вибори, якби не він. Згодом він написав, що у файлах Епштейна, якого звинуватили в педофілії, є згадки про чинного главу Білого дому. Водночас така суперечка обвалила статки Маска й Трампа на мільярди доларів.А вже 6 червня Ілон Маск оголосив про створення нової політичної партії - "Американська партія".7 червня президент США Дональд Трамп заявив, що його відносини з мільярдером Ілоном Маском завершилися, і попередив про "серйозні наслідки", якщо той фінансуватиме американських демократів.

Зараз він тисне на Ізраїль з вимогою не бомбити Іран та сподівається заручитись допомогою Росії. У березні цього року державний секретар Марко Рубіо та уже колишній радник Трампа з питань національної безпеки Майк Волц активно заманювали російську делегацію на переговори в Ер-Ріяд. Серед пакету плюшок був натяк для Кремля: приїздіть на посиденьки стосовно України й на заміну ви можете бути включені в певні світові ігри, починаючи від розв'язання питання Ірану (в широкому сенсі — від власне Ірану до хуситів) до більш глобальних питань в Африці.З того часу російський диктатор за будь-якого контакту з Трампом активно маніпулює цим питанням. Навіть під час останньої розмови, де Путін скаржився на те, як українські спецслужби рознесли йому стратегічну авіацію, яка уже зарядженою стояла на аеродромах — знову вигулькнуло іранське питання. Читайте також: Ідіот на чолі АмерикиАмериканський президент вирішив не засуджувати росіян за терор мирного населення, бо ж Путін обіцяв поговорити з Тегераном, аби той не спішив із ядерною зброєю. "Я сказав Путіну, що Іран не повинен мати ядерну зброю, і, як я зрозумів, ми зійшлися в цьому питанні. Він запропонував долучитися до обговорень з Іраном і, можливо, допомогти прискорити розв'язання цього питання. На мою думку, Іран навмисно затягує ухвалення рішення щодо цього вкрай важливого питання, і нам потрібно отримати чітку відповідь у дуже короткі строки!", — пояснив очільник Білого дому свої привітні бесіди з убивцею. Але знаєте що? Трамп може писати свої пости про Росію і сподіватись, що вона щось порішає з Іраном для скорочення ядерної програми. Але Іран вважає Росію ситуативним "харчем", у якого можна виманити за поміч у війні гроші, золото, ядерні технології. Уже достеменно зрозуміло, що якби в другій половині 2022 року країна-гній не купила партію Shаhеd — їм би було скрутно завдавати нам уражень в тилу. Адже балістика, навіть дуже хороша балістика — це штучний товар. А от якщо кожної ночі пускати кілька сотень дронів, ще і з ноу-хау — наприклад, з начинкою зі шрапнелі, то це уже справжній терор мирного населення в стилі нацистів 1945 року. Іран зараз дружить із Росією, бо уже щонайменше як пів року шукає способи скоротити цикл виробництва ядерної зброї. Станом на зараз виробництво боєголовки, яку можна було б змонтувати на балістичну ракету, займає в іранських умільців від року до півтора. Тож іранські вчені все частіше літають таємними рейсами до Росії, де на ядерних обʼєктах вивчають, як відточити свої технології, аби мати свою бомбу якомога швидше. Дональд Трамп так хоче домовитись із Тегераном і поламати через коліно Ізраїль, виживання якого напряму залежить від того, на якій стадії іранська ядерна програма, що забув один вельми цікавий факт. Читайте також: Трамп недооцінює факти з довгої політичної історіїВиробництво урану Тегеран відновив після того, як у 2018 році Дональд Трамп під час першого свого терміну оголосив про вихід США з угоди щодо ядерної програми, укладеної ще за Барака Обами у 2015 році. За час каденції Джо Байдена Іран динамічно наростив темпи виробництва збагаченого урану, бо як стверджувало видання СNN у 2022 році — "бракувало політичної волі". І ось Дональд Фредович розгрібає те, що сам і наробив. У понеділок Трамп мав 40-хвилинну розмову з премʼєр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньяху, де сказав Ізраїлю невтішні новини.Американський лідер наполіг, що Ізраїль має завершити війну в Газі та відмовитися від удару по ядерних об’єктах Тегерана. Трамп вкотре заявив, що Іран "хоче укласти угоду" — нічого не нагадує з нашим випадком, еге ж? Також Трамп боїться, що відповідь з боку іранців буде негативною, але не настільки, щоб зірвати переговори. "Поки що слід зняти з порядку денного атаку на Іран", — передає слова Трампа преса Ізраїлю. Що це таке? Маскулінний і войовничий Трамп на плакатах виборчої кампанії й полохлива людина в Овальному кабінеті виявились абсолютно різними. Тож фактично Ізраїль у своїй війні з ворогами опинився у схожій до нашої ситуації. Хочеш миру — вбивай ворога своїми руками і не надійся на партнера. Думаю, найближчим часом ізраїльські сили будуть реалізовувати щось схоже на ліквідацію "батька іранської ядерної програми", фізика-ядерника Мохсена Фахрізаде у 2020 році. Та зухвала ліквідація вченого дистанційним кулеметом дозволила відкинути створення ядерної зброї на кілька років. Поки Трамп і Байден удвох на вибори ходили. Іран же поки обіцяє передати США свої умови угоди, яка скоріше буде хіба рамковою, якщо її взагалі не зірвуть. І цілі цих дипломатичних ігрищ дуже схожі на вимоги Росії — негайне зняття економічних санкцій. Плюс, присутність на перемовинах окрім Росії — головного натхненника осі зла, Китаю. Читайте також: Слабкість США — у пасивностіОчевидно, що слухати Іран буде не кульгаву качку Путіна, а саме волю Пекіна. Головний партнер для Ірану саме Китай — там тобі й торгівля нафтою, і хусити, і торгівельні шляхи, і панування на Близькому Сході. Саме це покровительство дозволяє аятолі Хаменеї так сміливо заявляти, що Тегеран не відмовиться від збагачення урану, і хто такі США, щоб вказувати на це. Тож у підсумку замість швидких перемог Трамп буде змушений зустрічатися із Сі Цзіньпіном, де або таки буде змушений показати, що Америка іще є, або погодитись на те, щоб Китай ділив світ, поки попередній гегемон лежить на узбіччі історії. Спеціально для ЕспресоПро авторку: Марина Данилюк-Ярмолаєва, журналісткаРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Польща поповнила ряди євроскептиків та перестає бути нашим адвокатом, питання, чи взагалі вона ще буде нашим партнером. Загалом, важко сказати, що поляки щось робили нам з доброї волі. Їхня позиція під час війни була така: підтримуємо Україну зі стратегічного розрахунку, але ще маємо постійно за це щось отримувати. Коли розповідають про те, як поляки давали нам зброю, то насправді вони цю зброю просто вимінювали в США та інших держав. Аналогічно, підтримуючи українців на своїй території, вони намагались побільше вигребти з бюджету ЄС, і використовували це як аргумент. Не можна, мабуть, засуджувати їх за цю корисливість, але що точно не можна — це сидіти в рожевих окулярах щодо поляків.Тепер ситуація стане для нас значно гіршою. Польща приєднається до Угорщини та Словаччини в частині "гноблення нас", і використання війни для отримання додаткових моральних преференцій. Читайте також: Перемога Навроцького: у Польщі буде політичний шторм?Новий президент Навроцький нещадно експлуатував історичні дискурси про Волинь та УПА з метою перемоги на виборах, і від цього він точно не відступить. Щобільше, як і з угорцями, в цьому питанні не можна домовитись. Навроцький не хоче з нами розв'язати це питання — воно потрібне йому, щоб постійно тримати в тонусі своїх виборців. Йому вигідно, щоб ситуація була конфліктною, а він виглядав захисником польських інтересів. І в цьому він не буде себе стримувати. Як Фіцо й Орбан, він буде користатись будь-якою нагодою, чи то санкції проти Росії, чи блокування кордону, щоб вдарити нас.Це, безумовно, дуже погані новини для нас. Якби румуни не застосували адмінресурс, то з великою ймовірністю ми б були вже оточені ворожими до нас режимами. Попереду ще вибори в Молдові, де з великою ймовірністю Санду втратить парламент. То ж стоїть справедливе питання: чи можемо ми з цим щось поробити? Власне, ми це робили, але перестали. У 22 і 23 роках у тій же Польщі українці тримали сильну публічну позицію через акції та інформаційні заходи. Але волонтери виснажились, а держава не включилась в підтримку нових діаспорних організацій. Я прямо скажу — з 24 року ми взагалі перестали вести активні інформаційні кампанії на підтримку України на Заході. Це логічно з огляду на те, що в нас і всередині повністю провалилась комунікаційна політика. Як наслідок, цим почали користуватись росіяни, і тепер ми фактично оточені сусідами-недругами. Це ще один фронт поразка на якому завдасть нам поразки у війні в цілому.Що можна зробити в ситуації, яка склалась? Зараз в Польщі майже 1,5 млн українців. Це дуже велика сила. У них є свої організації, які на жаль тільки в зародковому стані й досить слабкі. Влада має надати їм інституційну підтримку, для того, щоб вони могли розгорнути активну діяльність на захист українців і підтримку нас у війні. Читайте також: Чому з українського дискурсу зникло слово "перемога"Ми маємо донести полякам  тільки один меседж "Спочатку перемога над Росією". Я відверто шокований, що росіяни змогли зробити тему Волині в Польщі більшою за тему Катині, де загинула значна частина еліти за сумнівних обставин. Тому мобілізувавши максимально наші організації, союзницькі організації поляків — ми точно можемо вивести питання перемоги над Росією на перше місце порядку денного. Навроцький хоча і буде нав'язувати свої питання, проте не буде йти проти такого порядку денного. В цьому питанні нам варто ще мобілізувати наших найбільших друзів — Балтійські країни. Вони теж можуть донести полякам необхідність перемоги над Путіним.На жаль, нічого з цього не буде зроблено. Бо за це відповідає міністерство і міністр, чиє прізвище ви навіть не чули. Управлінська криза наростає, і масштаб поганих новин від нас самих буде тільки збільшуватись. Кадри вирішують все. А у нас багато кадрів не вирішують нічого.Тримаймося. Вже йде четвертий рік, і ми точно не можемо сказати, що Господь був не на нашій стороні.ДжерелоПро автора. Віктор Андрусів, політичний та громадський діяч, аналітик та публіцистРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.