Тренд пошуку "Кореспондент"

Укладання повноцінної мирної угоди між Україною та Росією наразі неможливе через відсутність базових передумов, зокрема неврегульованість питань щодо територій. Про це заявив народний депутат від "Слуги народу", голова парламентського комітету з питань зовнішньої політики Олександр Мережко, передає кореспондент УНІАН. За словами парламентаря, на сьогодні можливим виглядає лише досягнення політичної угоди щодо припинення бойових дій, а не завершення війни у вигляді юридично оформленого мирного договору. "Мирна угода - це дуже далекий і, можливо, навіть недосяжний етап. На відміну від неї, припинення вогню не потребує парламентського голосування чи міжнародного договору. Його можна досягти навіть односторонніми заявами", - пояснив Мережко. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Трамп "умиває руки": Україні доведеться покладатися на Європу Він також наголосив, що укладення мирної угоди потребує вирішення питань територіальної цілісності, виплати репарацій та притягнення до відповідальності воєнних злочинців, що може тривати десятиліттями. Як приклад, депутат навів ситуацію з Росією та Японією, які досі не мають мирного договору, або з Корейським півостровом, де вже понад 70 років діє лише угода про припинення вогню. "Мене турбує, що Путін почав наполягати саме на мирній угоді. Це провокаційна позиція. Тим більше, що президент Трамп, схоже, підтримує цю ідею, хоча раніше йшлося про режим припинення вогню", - додав Мережко. Він підкреслив, що участь Верховної Ради у процесі можливого припинення вогню не є обов'язковою, оскільки такі домовленості, як правило, мають політико-військовий характер, а не є повноцінними міжнародними договорами. Як приклад, депутат згадав Мінські домовленості, які не потребували ратифікації парламентом. Також Мережко відповів на запитання щодо можливих змін у зовнішньополітичному курсі України. "Ми не збираємося змінювати закріплений у Конституції курс на НАТО та ЄС. Це наша стратегічна мета", - заявив депутат. Він зауважив, що свого часу країни Балтії та Польща також стикались із опором щодо вступу до НАТО, зокрема й з боку США, але зрештою досягли своєї мети. Тому, на думку Мережка, Україна має діяти послідовно та наполегливо. Президент США Дональд Трамп зробив чергову заяву щодо війни в Україні, припустивши, що країна може отримати багато землі в результаті мирних переговорів із Росією. За словами політика, Україна зрештою зможе повернути своє життя, припинити втрати серед мирного населення та отримає значну частину територій. Утім, він також визнав військову перевагу Росії, назвавши її потужною державою, яка " десять разів більша за Україну.

Про це повідомляє кореспондент Еспресо Максим Галашко.Зокрема, адвокат Порошенка заявив про підписання президентом Володимиром Зеленським указу про санкції з помилковим ідентифікаційним кодом Порошенка. Замість 10 цифр у документі – 11.Водночас відповідач, представник Офісу президента, сказав, що така помилка не впливає на накладання санкцій на особу.Касаційний адміністративний суд зобовʼязав відповідача надати всі можливі документи, які стосуються накладання санкцій на Петра Порошенка. Згодом суд оголосив перерву у судовому процесі для ознайомлення з матеріалами доказів. Наступне засідання заплановане на 6 жовтня.фото: Максим Галашко/ЕспресоРеакція Порошенка"У суді ми дійшли до абсурду: влада пояснює, що серед санкцій проти мене є навіть безстрокова заборона Порошенку заходити авіаносцями в українські порти. А коли я запитав, навіщо це взагалі, — відповіли: "Ми ж не знаємо, чим Порошенко буде займатися в майбутньому". Це вже просто абсурд", – написав він у telegram.Керівник партії "Європейська Солідарність" додав, що закон забороняє застосування санкцій проти громадян України, оскільки існує перелік: іноземні держави, іноземні юридичні особи, іноземні фізичні особи та терористи."Але проти мене були накладені всі 17 видів санкцій — безстроково, на основі оціночних суджень і без жодних законних підстав. Вони ухиляються від відповідей, ховаються за грифом "ДСК", але факт залишається фактом: підстав для санкцій немає. Це політична розправа проти лідера опозиції, спроба позасудового переслідування, руйнація верховенства права", – додав він.Що передувалоПрезидент України Володимир Зеленський 13 лютого ввів у дію рішення Ради національної безпеки та оборони про санкції проти п'ятого президента України Петра Порошенка, Ігоря Коломойського, Костянтина Жеваго, Геннадія Боголюбова та Віктора Медведчука. Порошенко назвав рішення РНБО "антиконституційним та політично вмотивованим".Депутати "Євросолідарності" 13 і 14 лютого блокували трибуну ВР на знак протесту проти політичних репресій.Офіс генерального прокурора 14 лютого повідомив, що здійснює процесуальне керівництво у низці кримінальних проваджень щодо відомих бізнесменів і колишніх високопосадовців, щодо яких були застосовані персональні санкції за рішенням РНБО. Адвокат Ілля Новіков заявив, що рішення РНБО про санкції проти Петра Порошенка нібито було сфальсифіковане.Колишній президент України Петро Порошенко розповів, що в Офісі президента йому пропонували певну умову, згідно з якою він не мав би проблем із санкціями.Адвокат Петра Порошенка Ігор Головань заявив, що влада фабрикує нову "справу" проти Порошенка, і для цього використовує заготовки російської федеральної служби безпеки.У Шевченківському районному суді Києва 17 червня відбулося засідання у справі про державну зраду, в якій обвинуваченим є п’ятий президент України Петро Порошенко. 19 червня Касаційна палата Верховного суду України провела чергове засідання у справі про оскарження санкцій, запроваджених проти Петра Порошенка. 

Як повідомляє онлайн-медіа Суспільне. У Святошинському районному суді Києва 19 серпня продовжують допит свідків у справі колишнього судді Олексія Тандира, якого обвинувачують у смертельній ДТП на блокпосту 26 травня 2023 року за станом алкогольного сп’яніння. Загинув військовослужбовець Нацгвардії Вадим Бондаренко. Зал суду повідомив кореспондент: сьогодні на допит було викликано поліцейського – спеціаліста пересувної криміналістичної лабораторії. […] The post Суд у справі смертельної ДТП за участю судді Тандира триває у Києві first appeared on Межа. Новини України..

Кореспондент видання порівняв нинішню зустріч в Овальному кабінеті з лютневою.

Російські військові завдали удару по Слов'янську на Донеччині пізно ввечері 18 серпня - в час, коли у Вашингтоні тривають багатосторонні переговори щодо завершення війни РФ та України. Джерело: "Радіо Свобода" Деталі: Кореспондент видання повідомив, що щонайменше один чоловік загинув, поранення зазнала співробітниця розташованої поруч із місцем удару автозаправної станції.

Під час зустрічі президента США Дональда Трампа та президента України Володимира Зеленського 18 серпня в Овальному кабінеті Білого дому була розміщена велика карта України. На якій рожевим кольором були заштриховані території, окуповані російськими військами. Про це повідомили кореспондент BBC Ентоні Цурчер та журналіст DW Михайло Комадовський. За словами Цурчера, карту повісили за "Резолютним столом", навпроти якого сиділи президенти. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зеленський прибув до столиці США На карті відображена східна частина України - близько 20% території, контрольованої Росією. Цурчер припустив, що наявність такої мапи може бути інструментом тиску Трампа на Зеленського з метою спонукати українську сторону розглянути можливі територіальні поступки в обмін на мир. Журналіст DW Михайло Комадовський оприлюднив фото цієї карти, зроблене під час пресконференції перед початком переговорів. Після зустрічі Зеленський заявив, що всі важливі питання, зокрема й потенційний обмін територіями, будуть обговорюватися на вищому рівні під час тристоронніх переговорів за участю Трампа. Також президент України подякував за карту. "Я багато деталей із поля бою обговорив із президентом Трампом. До речі, дякую за карту. Гарна карта, чудова. Я б навіть забрав її із собою", - сказав він. 18 серпня президент Володимир Зеленський прибув до Вашингтона для зустрічі з очільником США Дональдом Трампом. Зеленський подякував Трампу за запрошення та наголосив, що мета України й партнерів - швидко та надійно завершити війну. "Ми всі однаково хочемо швидко та надійно закінчити цю війну. І мир має бути тривалим. Не так, як це було роки тому, коли Україну змусили віддати Крим і частину нашого Сходу - частину Донбасу, а Володимир Путін використав це просто як плацдарм для нового нападу. Чи коли Україні дали начебто "безпекові гарантії" у 1994 році, але це не спрацювало", - нагадав він про помилки минулих років.

Кореспондент BBC розповів про потенційні механізми гарантій безпеки для України від США — від розвідки до логістичної підтримки.

Як повідомляє кореспондент Суспільного Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко презентувала проєкт Програми дій уряду, який об’єднує дванадцять стратегічних ініціатив упором на оборону, євроінтеграцію, антикорупцію, реформи, відбудову та зимову стабільність. Таке бачення відповідає потребам громадян у модернізованому державному управлінні та розвитку країни. У документі виділено пріоритети на найближчі роки: підвищення внутрішнього виробництва, модернізація оборонної сфери та підвищення […] The post Програма дій уряду України: стратегічні ініціативи від Свириденко first appeared on Межа. Новини України..

Про це повідомив кореспондент Еспресо Максим Галашко.До Всесвітнього дня біженців, 20 червня, благодійний фонд "Рокада" ініціював створення "Марки незламності" у межах проєкту Укрпошти "Власна марка". Це символ стійкості та надії, який присвятили усім, хто через різні обставини втратив рідний дім. Місія поштової марки — нагадати українцям і світові, що біженці та внутрішньо переміщені особи — не просто статус чи статистика. Це повноправні члени суспільства, які заслуговують на повагу, довіру та співчуття.фото: Максим Галашко Авторка ескізу марки - 32-річна художниця і дизайнерка Альона Зінченко. Вона пережила з донькою окупацію Бучі, а згодом стала вимушеною переселенкою до Великої Британії.фото: Максим Галашкофото: Максим Галашко Поштовий випуск "Марка незламності" представлений марковим аркушем з 9 марок номіналом U і художнім конвертом. Нагадаємо, у Всесвітній день біженців, 20 червня, благодійний фонд "Рокада" анонсував випуск "Марки незламності" у межах проєкту Укрпошти "Власна марка". Ця марка - символ стійкості та відродження, присвячений біженцям, внутрішньо переміщеним особам і всім, хто втратив рідний дім. 

12 серпня у Київському авіаційному інституті завершився прийом документів на конкурс на посаду президента. За інформацією голови Наглядової ради КАІ Петра Чернишова, участь у відборі візьмуть вісім претендентів. Зараз стало відомо, хто саме подався на конкурс. Про це повідомив голова Наглядової ради КАІ Петро Чернишов. Хто у списку Шестеро кандидатів погодилися на публікацію своїх імен: Андрій Андрікевич — голова комітету промисловості Київської торгово-промислової палати, викладач стратегічного управління у Visotsky Consulting. Має дві вищі освіти (інженерну та економічну), отримані у ХАІ та КНЕУ. З 2006 року очолює інжинірингову компанію «Енергія Води», що працює у сфері енергетики та водних технологій. Має сертифікат міжнародного консультанта зі стратегічного планування (США) і досвід роботи у бізнесі, держуправлінні та громадських ініціативах.Юрій Корольов — інженер з тестування обладнання в Ajax Systems та ІТ-підприємець. Має науковий ступінь кандидата юридичних наук, працював доцентом Університету митної справи та фінансів. Спеціалізувався на правових аспектах митної справи та фінансів, має наукові публікації.Олександр Корченко — перший проректор Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій (ДУІКТ), член-кореспондент НАН України. Фахівець у сфері кібербезпеки та ІТ, тривалий час очолював кафедру безпеки інформаційних технологій у НАУ. Керує радою із захисту дисертацій у ДУІКТ, співпрацює з польськими університетами у сфері кіберзахисту.Володимир Ксєніч — керівник громадської організації Red Huber, що бере участь у суспільних ініціативах. Раніше представляв Україну в Європейському студентському союзі, де займався міжнародною адвокацією студентів.Ксенія Семенова — виконувачка обов’язків президента КАІ, колишня проректорка з науки та інновацій НАУ. Після реорганізації та створення КАІ увійшла до керівного складу й відповідає за розвиток співпраці з авіаційною та оборонною промисловістю.Сергій Товкач — доцент кафедри автоматизації та енергоменеджменту КАІ. Раніше працював інженером-електроніком на підприємстві «Богдан Моторс», має виробничий досвід у машинобудуванні та електроніці. У КАІ займається викладацькою та науковою діяльністю у сферах енергоменеджменту та автоматизації. Двоє інших учасників вирішили залишитися анонімними й у публічному списку проходять як Кандидат X та Кандидат Y. За словами Чернишова, це право кандидатів — не оголошувати прізвища до завершення конкурсу: «Ми дотримуємось балансу між прозорістю процесу та правом людини на приватність. Якщо учасник не переможе, він може зіткнутися з тиском або проблемами на поточному місці роботи. Це стандартна практика в конкурсах на позиції топ-менеджерів у корпораціях». Він пояснив, що в іншому випадку потенційні учасники могли б просто відмовитися від участі: «Уявіть, ви проректор чи декан іншого університету. Якщо стане відомо, що ви хочете піти, але ви не перемогли, це може зашкодити вашій кар’єрі. Ми хочемо, щоб наші конкурси були привабливими для кандидатів». Як відбуватиметься відбір Усі подані заявки розглядатиме Наглядова рада у складі семи осіб: Роман Грищук, Тарас Чмут, Євгенія Беспалова, Петро Чернишов, Анна Гвоздяр, Андрій Бродецький та Антон Сененко. Співбесіди з кандидатами планують провести наприкінці серпня. Після цього члени ради обговорять кожного претендента і проведуть таємне голосування. Переможцем стане той, хто набере більшість голосів. Рішення оформлять протоколом, до якого можна буде долучити й окремі думки членів ради. Організатори конкурсу раніше зазначали, що зважатимуть не лише на досвід претендентів. Ключові критерії — стратегічне бачення розвитку КАІ, вміння залучати ресурси, здатність до співпраці з бізнесом та державними інституціями. Ім’я нового президента Київського авіаційного інституту планують назвати одразу після завершення співбесід і голосування, орієнтовно в кінці серпня.

Про це повідомив кореспондент газети New York Times у Берліні Стівен Ерлангер з посиланням на слова європейських чиновників, що були долучені до розмови з Трампом після саміту на Алясці.За словами джерел, під час перемовин Путін просив гарантій, що російська мова отримає офіційний статус на території України.Варто зазначити, українська влада неодноразово підкреслювала, що права російськомовних громадян в Україні не порушуються, а державною мовою залишатиметься українська.Читайте також: Путін отримав світову увагу, а Трамп – спільне фото: головні підсумки зустрічі на Алясці Крім того, Путін наполягав на особливому захисті для церков, підпорядкованих Московському патріархату, які в Кремлі часто використовують як інструмент пропаганди.У квітні Офіс генерального прокурора повідомив про підозру 14 російським митрополитам, які сприяли захопленню українських територій РФ, зокрема майна церков. 

Кореспонденту видання The Economist стало відомо від джерел, що на зустрічі лідерів РФ і США нібито досягли попередньої домовленості про тимчасове "перемир'я у повітрі". Джерело: кореспондент Олівер Керролл, "Європейська правда" Деталі: "Мені кажуть, що є попередня домовленість про перемир'я у повітрі - до того часу, коли відбудеться тристороння зустріч лідерів", - зазначив Керролл.

Дональд Трамп дав свою оцінку зустрічі з Володимиром Путіним на Алясці 15 серпня. Президент США оцінив саміт на "10 із 10". Повний текст новини

Зустріч президента США Дональда Трампа з російським лідером Володимиром Путіним на Алясці стала справжнім тріумфом для Кремля - подією, на яку Путін очікував протягом багатьох років. Таку оцінку дав кореспондент Sky News Айвор Беннетт. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як можуть закінчитися переговори на Алясці: світові ЗМІ написали Журналіст зазначив, що російський президент уперше за тривалий час отримав прийом на американській території на рівні світового лідера: червона доріжка, офіційне рукостискання, авіаційний парад - повний набір дипломатичних почестей, яких, за словами Беннетта, зазвичай не влаштовують особі, звинуваченій у воєнних злочинах. Він зауважив, що подібну демонстрацію поваги більше очікували б побачити в авторитарних країнах на кшталт Північної Кореї, а не на Заході. Це, на думку журналіста, стало показовим завершенням міжнародної ізоляції Путіна. "Замість посилення тиску, Трамп фактично відзначив Путіна офіційним візитом. Колишній вигнанець отримав статус партнера", - підсумував Беннетт. Президент США Дональд Трамп і російський диктатор Володимир Путін зустрілися в Анкориджі, штат Аляска. Головною темою їхніх переговорів стане війна проти України. На зустрічі з американської сторони окрім Трампа були присутні держсекретар США Марко Рубіо та посланник Стів Віткофф

Зустріч президента США Дональда Трампа з російським лідером Володимиром Путіним на Алясці стала справжнім тріумфом для Кремля - подією, на яку Путін очікував протягом багатьох років. Таку оцінку дав кореспондент Sky News Айвор Беннетт. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як можуть закінчитися переговори на Алясці: світові ЗМІ написали Журналіст зазначив, що російський президент уперше за тривалий час отримав прийом на американській території на рівні світового лідера: червона доріжка, офіційне рукостискання, авіаційний парад - повний набір дипломатичних почестей, яких, за словами Беннетта, зазвичай не влаштовують особі, звинуваченій у воєнних злочинах. Він зауважив, що подібну демонстрацію поваги більше очікували б побачити в авторитарних країнах на кшталт Північної Кореї, а не на Заході. Це, на думку журналіста, стало показовим завершенням міжнародної ізоляції Путіна. "Замість посилення тиску, Трамп фактично відзначив Путіна офіційним візитом. Колишній вигнанець отримав статус партнера", - підсумував Беннетт. Президент США Дональд Трамп і російський диктатор Володимир Путін зустрілися в Анкориджі, штат Аляска. Головною темою їхніх переговорів стане війна проти України. На зустрічі з американської сторони окрім Трампа були присутні держсекретар США Марко Рубіо та посланник Стів Віткофф

Журналістів виставили із зали після того, як вони почали задавати запитання про обстріли та вбивства мирних людей в Україні, повідомив військовий кореспондент.

В Анкориджі, штат Аляска, пройшов масштабний мітинг на підтримку України. Місцеві разом з активістами з усього штату вийшли на вулиці з українськими прапорами і єдиним гаслом: “Україна і Аляска — ніколи більше Росії!” Про подію повідомив у соцмережах колишній кореспондент “Голосу Америки” Остап Яриш, опублікувавши відео з акції. Учасники тримали великий жовто-блакитний стяг і скандували […] The post Сотні мітингувальників вийшли на підтримку України напередодні зустрічі Трампа й Путіна appeared first on Прямий.

Напередодні саміту президента США Дональда Трампа і правителя Росії Володимира Путіна в Анкориджі на Алясці відбувається мітинг на підтримку України. Джерело: колишній кореспондент "Голосу Америки" Остап Яриш у мережі Х та у Facebook Деталі: Яриш опублікував відео мітингу.

14 серпня у Києві пройшов Кубок Командира 27-ї Печерської бригади Національної гвардії України з адаптивного армрестлінгу — унікальні змагання, в яких взяли участь військовослужбовці, поранені на фронті, а також жінки-військові. На змаганнях побував і кореспондент Рубрики. Цей турнір став не лише демонстрацією фізичної сили, а й справжнім свідченням духу, стійкості та бойового братерства. Змагання проводилися […] The post У Києві відбувся Кубок Командира 27-ї Печерської бригади з адаптивного армрестлінгу: фото appeared first on Рубрика.