Тренд пошуку "кулеба"

Програма підтримки прифронтових регіонів повинна мати сталий характер, оскільки саме прифронтові громади є нашим поясом безпеки, який стримує розповсюдження збройної агресії.

Колишній міністр МЗС пояснив, що можливість припинення війни з’явиться лише тоді, коли Кремль змінить свою мету щодо України.

Кабінет Міністрів України розпочав практичну реалізацію Програми підтримки прифронтових регіонів.

Другий пакет підтримки прифронтових громад фокусуватиметься на розширенні можливостей для бізнесу та соціальні допомозі місцевим жителям.

Із 16 серпня 2023 року Українським морським коридором скористалося понад 5 тис. суден; при цьому 80% вантажів складає агропродукція.

Колишній міністр закордонних справ Дмитро Кулеба припустив, якого саме "обміну територій" прагне глава Кремля Володимир Путін. Повний текст новини

Київ готується до складної дипломатичної гри, адже зустріч Трампа й Путіна може вплинути на фінал затяжної війни, і не відомо на чию користь. Тому президент Зеленський вже окреслив, що готовий обговорювати на можливій майбутній зустрічі з лідером РФ, а на що накладене табу за будь-яких обставин. Та одразу наголосимо, що порівнюючи з літом 2024 року, коли Офіс президента продовжував наполягати на перемозі у війні, поверненні силою Криму та Донбасу, проводив Саміти миру і малював "плани перемоги", за рік часу позиція України значно послабилася – тепер достатньо обопільно припини вогонь та зупинитися там, де зараз є фронт. Україна гостро потребує миру у цій війні на виснаження, чого не скажеш про Росію, тим більше, що Трамп так і не наважується посилити санкції, бо до останнього вірить у свою геніальність у переговорах. Про все це і більше пояснить детальніше Еспресо.Трансформація позиції УкраїниВолодимир Зеленський і Дональд Трамп 28 лютого, фото: gettyimagesВід літа минулого року, коли Україна скликала Глобальний саміт миру у Швейцарії, до серпня цього року, напередодні переговорів Дональда Трампа з Володимиром Путіним на Алясці, дипломатична позиція України зазнала значних змін. Якщо у 2024 році Київ активно просував "Формулу миру" Зеленського, наголошуючи на перемозі та відновленні кордонів 1991 року, виведення військ РФ, репарації та покарання агресора, то за рік ця риторика змістилася до прагматичних компромісів, зумовлених військовими труднощами, втомою суспільства та зміною геополітичного ландшафту через позицію Трампа. Але це відбулося поступово і часто зі "скрипом".Хоч успішна Курська операція ЗСУ у серпні зміцнила впевненість і посилила інтерес світу, однак осінь принесла цілий ряд розчарувань. На тлі проблем з боєприпасами та мобілізацією, активним просуванням РФ і втомою партнерів, Україна відмовилася від проведення другого Глобального саміту миру, куди хотіли запросити росіян (ті відмовилися через свої успіхи), натомість з’явився "План перемоги" (більше санкцій, прискорення постачання зброї, євроатлантична інтеграція). Тоді вперше пролунала готовність до відновлення перемовин з Росією, але після гарантій безпеки для України. Також восени почали з’являтися месиджі від влади, що Крим повернуть згодом дипломатично. Після перемоги Трампа в листопаді 2024 року, який відмовився виділяти Україні гроші на війну і почав натякати на територіальні компроміси та заморозку конфлікту, щоб одразу досягти миру, Київ переорієнтував зусилля на Європу. Та поки президент Байден не покинув пост, Зеленський намагався переконати його в тому, що Україну потрібно зробити членом НАТО і надати ще більше зброї, однак цього не сталося. Тому офіційна риторика України почала зміщуватися від переможної війни до "справедливого миру". Зеленський заявив, що 2025 рік має стати роком дипломатичного врегулювання та завершення війни.Справжній холодний душ для української дипломатії стався під час скандальної особистої зустрічі президента Зеленського та президента Трампа в овальному кабінеті 28 лютого. Тоді лідер США на камери посварився з Зеленським і, фактично, прогнав з Білого дому. Та й на кілька днів було призупинене постачання американської зброї. Як пояснили згодом багато аналітиків, таким чином Трамп хотів чітко окреслити, що він не Байден і не хоче нічого чути, що веде до більшої війни, а лише до дипломатичного вирішення конфлікту, тому всі мають його слухатися. Як наслідок – Зеленський не лише змінив свій мілітарний стиль, але й відбулася зустріч у Джидді, де українська делегація поговорила з американською і погодилася до безумовного припинення вогню на місяць, якщо Путін це прийме. Але росіяни вели свою гру з Трампом.Хоч лідери США та РФ кілька разів "мило балакали" через телефон, відбувалися зустрічі спецпредставників, а адміністрація Трампа й він особисто наполягав, що все йде по плану і Росія от-от буде готова до миру, однак цього не сталося. Путін свідомо затягував час, прикривався кількаденними публічними паузами у війні, як от до Великодня і 9 травня (на фронті було гучно) і показово почав ще сильніше бити по цивільних містах, особливо по Києву. Кожного дня атаки дронами зростали, а російська армія розпочала літню військову кампанію, яка успішно продовжується і досі. Читайте також: Без проривів, але з просуванням: за весняно-літню кампанію РФ захопила територію, як два Києва. Що це означаєНе маючи можливості змінити стан справ силою, Україна вирішила перехопити дипломатичну ініціативу. Тому у середині травня відновили Стамбульський процес, коли Зеленський чекав Путіна у Туреччині, та той не наважився летіти. Фактично, Зеленський хотів чітко показати Трампу і світу, що проблема не в Україні, а в Росії, яка не хоче завершувати війну. Так, зустрічі у Стамбулі принесли великі взаємні обміни військовополоненими, але ніяк не вплинули на війну. Оскільки Кремль продовжив висувати свої максимальні вимоги: українські сили мають вийти з чотирьох областей, заборона на вступ у НАТО, зняття санкції з РФ, російська мова офіційна, відновлення законності РПЦ і так далі. Тобто все це риторика країни, яка вважає, що так чи інакше переможе, тому диктує умови капітуляції, а не пошуку компромісів. Не скорений агресор, продовжує бути агресором.Зрештою, після кількох "останніх китайських попереджень", Трамп пригрозив Росії великими санкціями, якщо до 8 серпня ті не підуть на ухвалення миру. "Він йому подобається. Він йому не подобається. Він йому подобається... ", - іронізують у Der Spiegel коливання Трампа щодо Путіна. У підсумку санкцій так і не ввели (хоч в червове пригрозили ними), а погодилися на особисту зустріч двох лідерів. Тепер світ з недовірою очікує того, що принесе розмова віч-на-віч між воєнним злочинцем Путіним та егоцентричним Трампом, котрий мріє про Нобелівську премію миру, можливо, ціною українських інтересів."Зростання російської економіки зупинилося. Доходи від нафти різко впали. Дефіцит бюджету збільшився до найбільшого рівня за понад три десятиліття. Інфляція та процентні ставки залишаються болісно високими. За стінами банків країни деякі інсайдери б'ють на сполох щодо наближення боргової кризи", - пояснюють у Bloomberg економічні мотиви Путіна щодо зустрічі з Трампом.  Які "червоні лінії" Україна узгодила з Європою та СШАЗустріч європейських лідерів та Зеленського на початку року. фото: Getty ImagesЩе після провальної зустрічі з Трампом у лютому, українська влада зрозуміла, що повинна діяти узгодженою з європейськими союзниками, якщо хоче мати результат у перемовинах з США. Тому Зеленський почав практикувати спільні дзвінки, щоб всі разом могли почути слова президента США і таким чином впливати на нього, виробляючи спільну позицію, адже саме європейцям надалі жити поруч з Росією. Так і сталося після оголошення Трампом про зустріч з Путіним на Алясці. Офіс президента одразу активізував дипломатичну лінію, відбулося більш ніж 30 розмов та консультацій із партнерами. "Різні частини світу, різні бачення, але спільні позиції. Треба закінчувати цю війну. Треба тиснути на Росію заради чесного миру. Треба брати досвід України, наших партнерів, щоб не допустити обману з боку Росії", - написав президент України.У середу, 13 серпня, напередодні зустрічі Трампа й Путіна, Володимир Зеленський провів у Берліні разом з канцлером Німеччини Шосте засідання коаліції охочих, а також мав спільну відеоконференцію з Трампом та іншими лідерами західного світу. Центр європейських політичних досліджень (CEPS) назвав це "останнім шансом" для Європи вплинути на Трампа, щоб уникнути угоди, яка послабить Київ. Однак відсутність Європи на Алясці – це вже перемога для Путіна, кажуть у CEPS. Загалом аналітики говорять, що ця швидка дипломатія України та Європи – реакція на страх "продажу" країни, подібно до Мюнхенської угоди 1938 року. Коли німецького агресора вдалося на рік заспокоїти ціною розчленування Чехословаччини за згоди Британії та Франції. Тобто найбільший страх Європи – Трамп продасть Путіну Україну, а Росія перегрупувавши сили, почне наступ на якусь іншу країну континенту. Тому у Politico пишуть, що "Європа хитається між надією та страхом" перед зустріччю Трампа та Путіна. "Узгодили спільні принципи – п’ять принципів. Це формат перемовин: усе, що стосується України, має обговорюватися виключно з Україною. Маємо готувати тристоронній формат розмови. Має бути припинення вогню – номер один. Мають бути гарантії безпеки – дійсно надійні. І сьогодні Президент Трамп сказав про підтримку цього й про готовність Америки брати участь. Росія не може мати права вето щодо європейської та натовської перспективи України. І мирні переговори слід поєднувати з належним тиском на Росію. Санкції повинні бути посилені, якщо Росія не погодиться на припинення вогню на Алясці", - підсумував президент Зеленський результати обговорення.Тобто Україна, Європа та США дійшли до спільного висновку, що:Мир в Україні можливий лише за згоди України;Має відбутися зустріч Зеленського, Путіна та Трампа;Повинно настати перемир’я;Україна має отримати гарантії безпеки;Україна повинна сама вирішувати свою долю зі вступом у НАТО та ЄС.Показово те, що в цьому списку немає територіальних згадок, адже вони викликають найбільше розходження думок. Трамп у розмовах із журналістами кілька разів згадував, що має відбутися обмін територіями. "Це буде обмін поступками щодо кордонів і територій", - сказав він у четвер, 14 серпня. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц та президент Франції Емманюель Макрон також згадували, що обговорення територіальних питань можливе, але це має вирішувати Україна. Як показують дані всеукраїнського опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), українське суспільство готове до розмови про території. Дані на 10 червня свідчать, що 43% населення готові до обговорення варіанту "де-факто визнання окупації без де-юре" заради якнайшвидшого досягнення миру. Президент Зеленський кілька разів наголошував, що ніякого обміну територіями не буде, оскільки віддавши Росії Донбас, це відкриє росіянам шлях до інших регіонів України. Відповідно, українська влада наполягає, що спершу має відбуватися припинення вогню, щоб відбулася розмова про території. Але в будь-якому випадку, Київ та Європа не готові визнавати юридично фактичних територіальних змін, які сталися через російську агресію. Тобто можливі домовленості з Путіним – це не кінець війни. "Припинення вогню можливе, але припинення війни в результаті припинення вогню на цьому етапі видається неможливим, – сказав ABC колишній міністр МЗС України Дмитро Кулеба. – Є відоме прислів’я, якщо бачиш світло в кінці тунелю, переконайся, що це не поїзд, що наближається. Світло припинення вогню в кінці тунелю російсько-української війни насправді є поїздом, що наближається". Сценарії розвитку і що кажуть експертифото: reutersРезультати п’ятничної зустрічі лідерів США та РФ досі є непрогнозованими ні для кого. В цьому суть політики Трапа – своєю непередбачуваністю досягати результату. "Трамп повинен зробити більше, ніж просто слухати – йому потрібно буде продемонструвати свою майстерність переговорів і переконати російського автократа, що його максималістські вимоги не принесуть Москві нічого, крім ще більшої кількості смертей та економічних руйнувань", – наголошують у New York Post, виданні, яке любить читати американський президент. Але як у Вашингтоні, так і у Москві кажуть, що не очікують великих результатів від розмови на Алясці, хоча взаємно хвалять одне одних за бажання дипломатії і раді потиснути руки на камери. Трамп хоче заглянути в очі Путіну і, здається, зрозуміти, чи той не збожеволів, бо кілька разів відмовлявся від щедрої угоди, яку він пропонував. Нагадаємо, що США були готові не лише зупинити Україну на шляху до НАТО, але навіть юридично визнати Крим російським і підписати вигідні економічні угоди з РФ, вже не кажучи про замороження лінії фронту. Натомість Путін, крім визнання себе на рівні світового лідера, також може спробувати переконати Трампа у своїй ідеї-фікс, що Україна – "штучна держава" і повезе з собою історичні матеріали для "дебатів". Тому розмова може виглядати як незрячого з глухим, тобто лише імітація.Власне, що колишній надзвичайний і повноважний посол України у США Валерій Чалий так і каже, що на Алясці може бути лише "імітація мирних переговорів". "Україні ж потрібне або повне перемир'я, або ніякого, адже Путін хоче перемир'я тільки там, де йому важко", - сказав Еспресо директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Валентин Бадрак, наголошуючи, що Київ не повинен зупиняти своїх ударів вглиб по цілях у РФ, бо росіяни і так не дотримуватимуся своїх же домовленостей. Відзначимо, що в Офісі президента вважають припинення вогню в небі передумовою початку перемовин із Росією. А експерт із міжнародних питань, голова ВГО "Україна в НАТО" Юрій Романюк сказав Еспресо, що взагалі не очікує нічого доброго від цієї зустрічі, навпаки, США за результатами розмови з РФ можуть зупинити постачання будь-яких ракет для України навіть за європейські кошти.Якщо ж розмова Трампа та Путіна буде продуктивною, і згодом відбудеться конструктивна тристороння зустріч за участі Зеленського, вдасться домовитися про повне припинення вогню, навіть тоді багато експертів скептично ставляться до заморозки російсько-українського конфлікту. Це неминуче стане "новим Мінськом" для Зеленського, але з гіршим територіальним результатом. Війна перейде у фазу очікування, а росіяни матимуть час відновити свої сили і економіку через скасування санкцій. "Масштаб бойових дій істотно зменшиться, але напруга на лінії розмежування збережеться. Відчуття війни остаточно локалізується на лінії розмежування і в прифронтових регіонах. США та ЄС істотно послаблюють санкції проти РФ, помітно нормалізують відносини з Москвою. Знижується дипломатична увага до України. Вступ України в ЄС та НАТО стає забороненою темою для публічних комунікацій. Росія починає відновлюватися економічно, нарощує ВПК. Виникає питання: що робити з українським військом? У той таки час країна поринає у вир виборів", - малює такий гіпотетичний сценарій політолог та офіцер ЗСУ Михайло Басараб.Тому так важливі гарантії безпеки для України. Бо, що може змусити Путіна знову не напасти, умовно, за два-три роки? Це питання, яке давно обговорюється, але безрезультатно. В ідеалі Україна хоче бути членом НАТО, або отримати достатньо грошей та зброї для стримування. Натомість Трамп каже, що економічна угода, підписана з Україною, вже є гарантією, а Європа спершу хотіла вислати 30 тис. військових в Україну після настання миру, а тепер відмовилася від цієї ідеї. Тобто остаточної відповіді досі немає.У підсумку у п’ятницю буде своєрідна перед зустріч, де Трамп та Путін широко обговорюватимуть стосунки двох країн (ядерне стримування, економічні стимули тощо), так, Україна буде важливою темою, але без участі Зеленського – війна не зупиниться, лише узгодитися або не узгодиться якась спільна позиція між США та РФ. Важливим є те, чи зможе президент Трамп натиснути на диктатора Кремля, чи той знову його переграє? А можливо втрутиться доля і станеться якась непередбачуваність..? Хай там як, ми спостерігаємо важливий етап геополітичної зміни. Як наголошують експерти The Washington Post, саміт на Алясці є поверненням до політики великих держав, коли великі країни домовляються і керують світовим процесом, визначаючи долю менших. Зусиллями Трампа, Путін та Росія знову опинилася за столом таких гравців.  Читайте також: Чому Трамп і Путін зустрічаються на Алясці: де тут символізм та які ризики для України. Пояснюємо

Про це повідомила очільниця уряду Юлія Свириденко.Чиновниця зазначила, що програма підтримки охопить 6,6 млн українців."Сьогодні уряд ухвалив перший пакет рішень для підтримки прифронтових регіонів за дорученням президента. Ми розробляємо програму, яка охоплює 238 громад у 10 областях — це 6,6 млн українців, серед яких 3,7 млн - вразливі групи населення. За кожною цифрою — люди, яким держава має допомогти", - написала вона.За її словами, в основі програми лежать п'ять ключових пріоритетів: житло, безпека, люди, бізнес і здоров'я.Перший пакет передбачає компенсацію 70% початкового внеску за іпотекою в межах програми "єОселя" та 70% щомісячних виплат протягом першого року для переселенців і мешканців прифронтових регіонів, а також додатково 40 тис. грн на покриття всіх витрат, пов’язаних з оформленням іпотеки.Серед інших рішень:кожне домогосподарство отримає 19 400 грн на тверде паливо та щомісячну компенсацію 100 кВт електроенергії на людину.оплату суспільно корисних робіт підвищать на 33%, а реєстрація бізнесу та майна стане безоплатною завдяки скасуванню адмінзборів і держмит.учні всіх класів у школах прифронтових територій харчуватимуться безплатно.аграріям у зонах бойових дій нададуть субсидію 1000 грн на гектар, а для садів і теплиць передбачені гранти до 400 тис. грн за гектар із компенсацією до 80% витрат.для критично важливих підприємств дозволять бронювати до 100% військовозобов’язаних працівників.медзаклади в сільських і віддалених громадах отримають 20-відсоткову надбавку за первинну допомогу, а також підвищені коефіцієнти оплати за надання екстреної медичної допомоги.Нагадаємо, що на початку місяця очільник Мінрозвитку Олексій Кулеба повідомив, що уряд готує комплексну програму підтримки прифронтових регіонів, яка включатиме підвищення зарплат бюджетникам, пільги для бізнесу й розв'язання житлових питань.

Про це повідомив уповноважений президента з прав дитини Микола Кулеба."5-річний Денис бачив, як дрон убив його маму й залишив тата без ніг. Тепер він щодня питає, коли мама повернеться, бо рідні досі не наважуються сказати йому правду", – розповів він.Водночас інші три українські дитини роками не виходили з дому, аби не потрапити в поле зору окупантів. Ворог вимагав оформити російські документи, а опікунам – погрожував.11-річний Вова та 15-річна Оля в російській школі на ТОТ не боялися співати гімн України. Дітей вивезли в безпечне місце."Олена з 4-річною донькою жила на замінованій вулиці, де гинули люди. Вони майже ні з ким не спілкувалися, боялися обшуків та підрозділу "Смерч", що виявляв проукраїнських. Після того як знайомий чоловік помер, бо не отримав вчасно медичну допомогу, жінка вирішила тікати", – зауважує Кулеба.Імена дітей змінили з міркувань безпеки. У пʼятницю, 25 липня, в рамках ініціативи Bring Kids Back UA Україні вдалося повернути ще одну групу дітей з тимчасово окупованих територій, що жили під російським тиском.

Про це він повідомив у Telegram.Лубінець нагадав, що росіяни незаконно всиновлювали дітей із ТОТ України ще з 2014 року. Такі дії, а також створення "каталогу" українських дітей він назвав геноцидом."Росія продовжує свою геноцидну політику проти українського народу і використовує для цього найцинічніші методи. Це, зокрема, незаконне усиновлення дітей з тимчасово окупованих територій України, яке відбувалося ще з 2014 року і може продовжуватися дотепер. Також нещодавно було виявлено онлайн-ресурс окупантів, на якому можна "обрати" собі українську дитину з ТОТ за описом. Наче це не люди, а товар", - написав омбудсман.Він скерував листи до правоохоронних органів задля належного реагування, вказавши на порушення прав дітей та ознаки торгівлі людьми.Лубінець підкреслив, що Україна робить усе можливе, щоб повернути всіх дітей."Це питання їхнього життя та безпеки", - наголосив він і додав, що Україна розраховує на рішучу підтримку міжнародної спільноти заради порятунку дітей.Минулого тижня керівник благодійної організації Save Ukraine Микола Кулеба повідомив, що Росія створила онлайн-каталог для "продажу" українських дітей.

Після 24 лютого 2022 року зникли понад 4 000 українських сиріт.

Віцепрем’єр-міністр з відновлення України — міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба представив концепцію програми підтримки прифронтових регіонів, яку зараз напрацьовує уряд.

Учасник бойових дій, фермер Віталій Кулеба має у власності 2 га землі на Полтавщині, де вирощує часник сорту Любаша. Він скористався державною програмою «Власна справа» для подальшого розвитку свого бізнесу.

Про це повідомив ​​віцепрем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба."Це більше можливостей як для українського, так і молдовського бізнесу. Головне – жодного повернення до дозволів на перевезення, а значить, сталість двосторонніх та транзитних перевезень", – написав він.Віцепремʼєр акцентував, що у 2024 році товарообіг між Києвом та Кишиневом досяг $1,1 млрд, продемонструвавши зріст на 12%."Молдова для нас є важливим транзитним маршрутом до ринків Європи. Дякую молдовським колегам за ефективну взаємодію", – наголосив Кулеба. Європарламент 17 червня підтримав угоду про вантажні перевезення між Європейським Союзом та Україною: її продовжили до кінця 2025 року.

Росія запустила сайт, де викрадених українських дітей показують як “товар” із фото та описами, що імітують рабський каталог. Голова організації Save Ukraine Микола Кулеба наголосив на масовості злочину, який Москва намагається приховати за ширмою “усиновлення”. Про це він написав у Telegram. Росія створила онлайн-каталог для «продажу» українських дітей Кулеба повідомив про появу в Росії онлайн-платформи, […] The post “Купити дитину онлайн”: у Росії створили сайт із каталогом викрадених українських дітей appeared first on Прямий.

"Транспортний безвіз" з Молдовою продовжено до 2027 року - КулебаУкраїна та Молдова продовжили дію «транспортного безвізу» до кінця 2027 року. Це рішення скасовує квоти та дозволи на вантажні перевезення для двосторонніх та транзитних маршрутів.

Росія створила сайт з фотографіями та описами викрадених українських дітей, де їх буквально можна "обирати" за статтю, кольором очей чи волосся. Керівник Save Ukraine Микола Кулеба назвав це сучасною формою рабства, яку світ має зупинити. Повний текст новини

Віцепрем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба повідомив про продовження "транспортного безвізу" з Молдовою ще на два роки – до кінця 2027-го.

У Росії створили сайт, на якому публікують фото та описи викрадених українських дітей. Про це у четвер, 7 серпня, повідомив керівник організації Save Ukraine Микола Кулеба у Telegram.

У Росії створили сайт, на якому викладені фотографії з відкритими обличчями та описи викрадених українських дітей.