Тренд пошуку "Міністр Оборони Бельгії"

Бельгія наполягає на незмінній позиції, але союзники України вже готують новий раунд дискусії про мільярди, які досі залишаються заблокованими.

Європейський Союз може знову повернутися до обговорення передачі заморожених російських активів Україні. Наприкінці минулого року реалізувати цю ідею не вдалося через заперечення Бельгії, однак питання не вважають остаточно закритим.

Про це міністр оборони Бельгії Тео Франкен заявив виданню Euractiv.

Європейська комісія поки не розробляє нових механізмів для використання заблокованих коштів Росії. Водночас Швеція, Нідерланди, Іспанія та Польща закликали повторно оцінити можливість спрямувати ці активи на підтримку України.

Поінформований посадовець ЄС зазначив, що причини, через які держави-члени раніше не досягли домовленості, залишаються чинними. Бельгія, на території якої зберігається найбільша частина заморожених російських коштів – близько 190 мільярдів євро, – як і раніше виступає проти їх передачі Києву.

Це питання не підлягає обговоренню, двері зачинені… Наш прем’єр-міністр Барт де Вевер буде стояти на своєму.

– міністр оборони Бельгії Тео Франкен у коментарі Євроактив

Більшість дипломатів Євросоюзу також не очікують зміни підходу Брюсселя. За їхніми словами, саме представники Бельгії першими передали медіа лист чотирьох країн, які запропонували Єврокомісії знову розглянути використання російських активів для допомоги Україні.

Дискусія про активи Росії може відновитися восени

У спільному листі Нідерланди, Польща, Іспанія та Швеція наголосили, що Росія не демонструє готовності припинити агресію проти України. На їхню думку, Києву потрібна додаткова фінансова підтримка як у найближчій перспективі, так і надалі.

Співрозмовник у ЄС вважає, що остаточно списувати ідею передачі заморожених активів РФ не варто. Новий етап переговорів між країнами-членами може розпочатися в жовтні, коли Євросоюз обговорюватиме багаторічний бюджет на 2028–2034 роки.

У проєкті фінансового плану пропонують закласти до 100 мільярдів євро на нову програму співпраці з Україною. Водночас ці видатки мають покриватися коштом європейських платників податків, що посилює дискусію про альтернативні джерела фінансування.

Президент Володимир Зеленський 23 серпня заявив, що дефіцит державного бюджету України цього року становить 27 мільярдів доларів. Серед можливих способів його покриття він назвав використання заморожених активів Росії та пришвидшення виплат за кредитом ЄС обсягом 90 мільярдів євро.

Частина посадовців Євросоюзу скептично ставиться до авансових траншів за цим кредитом. Вони вважають, що такий крок може збільшити фінансові потреби України у 2027 році, коли для держави заплановано 45 мільярдів євро.

Подальшу підтримку України, зокрема фінансування утримання особового складу, соціальних програм і закупівель озброєння, міністри закордонних справ ЄС мають обговорити 2 вересня під час неформальної зустрічі в Ірландії, яка головує в Раді Європейського Союзу.

Не пропустіть інші новини:

• Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга 2 вересня відвідає Дублін і візьме участь у неформальній зустрічі глав МЗС ЄС.
• Українська громада провела щотижневу акцію в центрі Лісабона, закликала посилити підтримку України та зібрала 298 євро для фонду «Повернись живим».
• Apple сплатила в Ірландії 17,1 млрд доларів податків за фінансовий рік, значна частина суми припала на заборгованість після рішення суду ЄС.

Нова ініціатива чотирьох держав ЄС знову загострила суперечку про те, хто має відповідати за можливі юридичні та фінансові наслідки.

Бельгія відмовляється підтримувати використання заморожених російських активів для фінансування України, попри нову ініціативу чотирьох держав Європейського Союзу. У Брюсселі наголошують, що не готові брати на себе непропорційні юридичні та фінансові ризики.

Як повідомляє euractiv.com.

Міністр оборони Бельгії Тео Франкен у п’ятницю ввечері заявив у програмі “Терзакен” фламандського телеканалу VRT, що позиція країни залишається незмінною.

Це не підлягає обговоренню, двері зачинені.

– Тео Франкен

Чотири країни ЄС пропонують повернутися до плану

Швеція, Польща, Нідерланди та Іспанія закликали Європейську комісію знайти нові способи використання близько 200 мільярдів євро заморожених російських активів для підтримки України.

Спробу реалізувати подібний механізм уже обговорювали на саміті ЄС у грудні. Тоді очолювана Німеччиною та Європейською комісією ініціатива передбачала створення для України “репараційної позики” обсягом 210 мільярдів євро.

Бельгійський лідер Барт де Вевер заблокував цей план. Він пояснив, що механізм може зробити Бельгію вразливою до судових та інших правових дій з боку Росії. Саме в бельгійській установі “Євроклір” зберігається більшість заморожених російських активів.

Франкен запевнив, що прем’єр-міністр Бельгії й надалі твердо відстоюватиме цю позицію.

Брюссель застеріг країни Балтії

Міністр оборони визнав, що відмова Бельгії викликає невдоволення серед партнерів. Окремо він звернув увагу на Литву, Латвію та Естонію, які належать до найактивніших прихильників репараційної позики.

Їм також варто бути обережними, постійно повертаючи це питання до обговорення та заганяючи нас у кут. Я не думаю, що це розумно.

– Тео Франкен

Франкен також нагадав, що Литва, Латвія та Естонія отримують значну підтримку від Бельгії.

У бельгійському уряді звучать різні акценти

Жорстка заява Франкена дещо відрізняється від позиції міністра закордонних справ Бельгії Максіма Прево. Раніше цього місяця він не виключав можливості використання заморожених активів за умови, що юридичну відповідальність справедливо розподілять між усіма країнами ЄС.

У листі Швеції також визнано правові ризики, пов’язані з російськими активами. Автори ініціативи наголосили, що жодна держава не повинна нести непропорційно великий тягар.

Міністри закордонних справ європейських країн планують обговорити це питання на зустрічі в Ірландії наступного тижня.

Дискусія відбувається на тлі гострих фінансових і військових потреб України. Країна потребує додаткових систем протиповітряної оборони та готується до важкої зими. Володимир Зеленський заявив, що його адміністрації бракує 23,5 мільярда євро фінансування, однак позиція Бельгії поки не дозволяє повернутися до попередньої моделі використання російських активів.

Читайте також:

• Україна закликає партнерів активізувати діалог щодо юридичного механізму використання заморожених російських активів для підтримки держави.
• Українська громада провела щотижневу акцію в центрі Лісабона, закликала посилити підтримку України та зібрала 298 євро для фонду «Повернись живим».
• Литва закликає Євросоюз відновити обговорення репараційної позики для України та забезпечити перший транш кредиту ЄС у 2026 році.

Бельгіякатегорично виступає проти використання заморожених російських активів дляфінансової підтримки України. Брюссель підтвердив свою позицію після того, якчотири держави Євросоюзу запропонували повернутися до обговорення механізмузалучення цих коштів.

Міністроборони Бельгії Тео Франкен дав зрозуміти, що позиція країни залишаєтьсянезмінною. За його словами, це питання наразі навіть не розглядається.

"Цене підлягає обговоренню, двері зачинені", — заявив Франкен.

ВодночасШвеція, Польща, Нідерланди та Іспанія звернулися до Європейської комісії іззакликом знайти нові варіанти використання приблизно 200 млрд євро замороженихактивів РФ на користь України.

Дискусіянавколо цих грошей триває вже не перший місяць. На саміті ЄС у грудні минулогороку прем'єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер заблокував запропонований Німеччиноюта Єврокомісією механізм "репараційного кредиту" Україні на 210 млрд євро.Одним із головних аргументів Брюсселя стали можливі юридичні наслідки тапретензії з боку Москви. Питання особливо чутливе для Бельгії, оскільки значначастина заморожених російських коштів перебуває в депозитарії Euroclear.

Водночасусередині бельгійської влади звучать дещо різні сигнали. Міністр закордоннихсправ Максим Прево раніше допускав можливість використання активів за умови, щоюридичні та фінансові ризики будуть справедливо розподілені між усіма членамиЄС.

Авторизвернення до Єврокомісії також визнають існування правових ризиків. Вонинаголошують, що відповідальність не повинна непропорційно лягати на однудержаву. Наступного тижня глави МЗС європейських країн планують обговорити цепитання під час зустрічі в Ірландії.

Портал"Коментарі" вже писав,що можливі переговори за участю президента США Дональда Трампа, президентаУкраїни Володимира Зеленського та російського правителя Володимира Путінаможуть стати одним із головних дипломатичних сюжетів найближчого часу. Однакдля України вирішальне значення матиме не лише сам факт зустрічі, а й те, уякому форматі та на яких умовах вона відбудеться. Таку думку висловив політологВіктор Бобиренко.

Джерело: euractiv

Бельгія не має наміру відступати від власної позиції проти використання заморожених російських активів для підтримки України, попри спроби чотирьох країн ЄС знову просунути ініціативу.

Це питання не підлягає обговоренню, двері зачинені, – заявив заявив міністр оборони королівства Тео Франкен.

Раніше Швеція, Польща, Нідерланди та Іспанія закликали Європейську комісію дослідити нові способи залучення близько 200 мільярдів євро заморожених російських активів для підтримки України.

Україні потрібна додаткова фінансова підтримка як у короткостроковій, так і в довгостроковій перспективі, – мовилося у листі міністрів закордонних справ. – Використовуючи заблоковані активи, ЄС може забезпечити, щоб Росія негайно сплатила за руйнування, які вона спричинила в Україні, водночас зменшуючи тягар для наших власних платників податків.

Ідея використання заморожених суверенних активів Росії вийшла на перший план у європейському політичному порядку 2025 року як спосіб фінансової підтримки України. Однак у результаті ЄС так і не зміг узгодити пропозицію – переважно через протидію Бельгії, де перебуває більшість активів.

На саміті ЄС у грудні 2025 року прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер заблокував ініціативу Німеччини та Єврокомісії щодо створення для України “репараційної позики” на 210 млрд євро за рахунок заморожених активів РФ. Він заявив, що така схема створює ризик російських судових позовів. 

Міністр також розкритикував країни Балтії, які найбільше активно виступають за використання російських активів. За його словами, їм слід “бути обережнішими” у своєму прагненні постійно повертатися до цього питання. Франкен нагадав, що Бельгія надає “значну підтримку” Литві, Латвії та Естонії.

Раніше президент Європейської народної партії Манфред Вебер заявив, що ЄС планує використати заморожені російські активи для покриття військових витрат України, попри те, що на останньому саміті лідери не змогли досягти згоди.

• У квітні Європейський Союз отримав 1,4 мільярда євро прибутку від заморожених активів Центрального банку Росії.
• В Єврокомісії заявляють, що кошти можуть виділити лише після реальних реформ.
• Нідерланди оголосили про новий пакет підтримки оборонного сектору України на загальну суму 500 млн євро.

Запис Бельгія знову виступила проти використання заморожених активів РФ для України спершу з'явиться на Букви.

А Ви знаєте що на Платформі we.ua діє реферальна програма?

Ви приводите друзів та знайомих і отримуєте винагороду за їх реєстрації.

То ж, не гайте час! Розкажіть про we.ua своїм друзям, родичам та колегам. Надішліть їм своє реферальне посилання, яке легко знайти в розділі Мої друзі, та отримайте на свій бонусний рахунок додаткові надходження за кожну нову реєстрацію.

Розміщуйте своє реферальне посилання в інших соціальних мережах, в коментарях, в тематичних форумах та будь-де. Так у Вас буде більше друзів та підписників і більше бонусів на бонусному рахунку.

Ви зможете використати бонуси на додаткові послуги Платформи, а також - придбати корисні товари в нашій online-крамничці.

Детальніше про реферальну програму: https://we.ua/info/referral-program.

До підписання хартії залишаються тижні, однак майбутнє установи залежить від рішення кількох найбільших економік світу і їхньої готовності інвестувати.

Канада активізувала роботу над створенням глобального Банку оборони, безпеки та стійкості – DSRB, який має допомогти союзникам фінансувати переозброєння. Водночас за кілька тижнів до запланованого підписання установчої хартії проєкт досі не отримав підтримки низки найбільших економік світу.

Як інформує Reuters

Передбачається, що штаб-квартира DSRB буде розташована в Канаді. Банк планує залучити близько 100 млрд євро та надавати урядам і оборонним підрядникам позики за нижчими ставками для реалізації оборонних проєктів. Окремим напрямом мають стати гарантії для кредиторів, які фінансують малі компанії з підвищеними ризиками.

Підтримку ініціативі, окрім Канади, висловили Албанія, Бельгія, Греція, Латвія, Люксембург, Румунія, Туреччина та Україна. Двоє посадовців країн, залучених до переговорів, заявили, що станом на серпень банк отримав близько 5 млрд євро зобов’язань.

Проєкт розраховує на 20 млрд євро фактично внесеного капіталу та ще 80 млрд євро коштів, які можна буде залучати за потреби. Однак Німеччина, Велика Британія та інші держави “Групи семи” поки що не погодилися приєднатися. Це ставить під сумнів можливість отримання банком найвищого кредитного рейтингу – ААА, необхідного для найдешевшого залучення фінансування.

Щоб справити переконливе враження на рейтингові агентства, їм потрібна участь ще кількох великих урядів.

– Вільям Перроден

Вісім співрозмовників, обізнаних із перебігом переговорів, назвали головною перешкодою питання практичної вигоди: потенційні учасники оцінюють, чи справді DSRB зможе запропонувати дешевші кредити, ніж держави з високими рейтингами можуть залучити самостійно.

Серед інших факторів називають обсяг необхідних внесків у період напружених державних бюджетів, майбутню систему управління банком і ризик дублювання вже наявних оборонних фінансових програм.

Канада продовжує переговори з іншими країнами напередодні підписання хартії, яке, за словами головної переговорниці Канади щодо DSRB Ізабель Юдон, планують провести восени.

Ми рухаємося швидкими темпами: розробляємо статті угоди та працюємо із союзниками й партнерами, щоб сформувати коло держав-засновниць.

– Джон Фрагос

Фінансування переозброєння союзників

Засновник DSRB Роб Мюррей, виступаючи на авіасалоні у Фарнборо, заявив, що нова фінансова установа має допомогти державам посилити оборонні можливості на тлі зростання безпекових загроз.

Відверто кажучи, нам потрібно десять таких банків.

– Роб Мюррей

Європейські країни нарощують оборонні витрати після вимог адміністрації Дональда Трампа взяти на себе більшу частину оборонного навантаження НАТО. Водночас лише небагато членів Альянсу наблизилися до виконання його нових цільових показників.

Раніше Марк Карні закликав сформувати союз “середніх держав” у відповідь на те, що він вважає руйнуванням світового порядку, очолюваного Сполученими Штатами.

Банк забезпечить Канаді та нашим союзникам спроможність разом відповідати на виклики небезпечнішого й більш розділеного світу.

– Марк Карні

Вільям Перроден вважає, що DSRB міг би використовувати фінансовий важіль, не прив’язаний безпосередньо до балансів уже закредитованих держав, і таким чином збільшувати оборонні інвестиції. Проте для перетворення на вагомого гравця банку потрібна додаткова підтримка суверенних держав.

Лінус Тергост із Королівського об’єднаного інституту оборонних досліджень зазначив, що великі європейські економіки й без того здатні дешево позичати кошти. Однак участь у DSRB відкрила б доступ до фінансування банку для їхніх національних оборонних підрядників.

Конкуренція з іншими оборонними програмами

П’ятеро учасників переговорів щодо членства в DSRB вказали на можливе дублювання інших механізмів фінансування. Зокрема, йдеться про програму Європейського Союзу “Безпекові дії для Європи” – SAFE, а також запропонований Великою Британією Багатосторонній оборонний механізм.

Європейський Союз запустив у 2025 році програму SAFE обсягом 150 млрд євро для фінансування оборони. Велика Британія паралельно розробляє Багатосторонній оборонний механізм разом із Нідерландами, Фінляндією та Польщею. Його основним завданням має стати спільна закупівля оборонної продукції.

Додаткове занепокоєння викликає початковий капітал, який мають внести уряди, а також невизначеність щодо відбору проєктів для фінансування. За даними двох співрозмовників, від великих країн очікують внесків приблизно по 1 млрд євро.

Роб Мюррей пояснив, що ці суми можна сплачувати протягом трьох років. За його словами, у перспективі учасники можуть отримувати прибуток через дивіденди, а сам DSRB стане постійним інструментом оборонного фінансування, на відміну від SAFE, та зможе працювати з різними моделями закупівель.

Якщо все зробити правильно, вищі оборонні витрати можуть створити технології, заводи, кваліфіковані робочі місця, сильніші ланцюги постачання та економічне зростання, одночасно зміцнюючи стримування.

– Роб Мюррей

Чи змінить позицію Велика Британія

Канада сподівається, що Велика Британія може переглянути своє ставлення до DSRB за нового прем’єр-міністра Енді Бернема. Міністр оборони Вес Стрітінг назвав ініціативу “дуже цікавою та інноваційною” і заявив, що не вважає оборонний банк та Багатосторонній оборонний механізм конкурентами.

Раніше Велика Британія відмовилася від участі, посилаючись на сумніви щодо доцільності витрат. У липні Енді Бернем обговорив DSRB та Багатосторонній оборонний механізм із Марком Карні, а в серпні – із прем’єр-міністром Люксембургу Люком Фріденом під час візиту до Києва.

Приєднання Великої Британії створило б тиск з боку німецької промисловості на уряд Німеччини, щоб він також долучився.

– Лінус Тергост

Представник Міністерства фінансів Німеччини заявив, що позиція Берліна щодо DSRB не змінилася. Німеччина брала участь у переговорах як спостерігач і продовжує вивчати результати обговорень. Міністерство закордонних справ Японії також повідомило, що остаточного рішення про участь ще не ухвалено.

Промислові об’єднання Великої Британії та Німеччини закликають свої уряди приєднатися до банку. Ендрю Кінніберг із об’єднання “Мейк Ю Кей Дефенс” попередив, що британські компанії можуть втратити доступ до проєктів, які фінансуватимуться через DSRB, якщо країна залишиться поза ініціативою.

Боротьба за рейтинг ААА

Близько дванадцяти банків, серед яких Джей Пі Морган і Дойче Банк, надали приблизно 10 млн доларів фінансування або послуг для запуску DSRB. Ці установи потенційно можуть отримувати значні комісійні за організацію оборонних проєктів, профінансованих банком.

Джей Пі Морган і Дойче Банк не надали коментарів. Ізабель Юдон на авіасалоні у Фарнборо заявила, що впевнена у спроможності DSRB отримати рейтинг ААА. Роб Мюррей наголосив, що оцінка багатостороннього банку залежить від багатьох чинників і нерідко перевищує середній рейтинг його учасників.

Один зі співрозмовників, залучених до проєкту, зазначив, що Оттава готова запустити банк навіть із нинішнім колом прихильників, залишивши можливість для інших держав приєднатися пізніше. Такий підхід може допомогти DSRB поступово зміцнити кредитну репутацію.

Кредитоспроможність багатосторонніх установ насамперед визначається підтримкою їхніх ключових акціонерів.

– Елізабет Радман

Майбутнє глобального оборонного банку залежатиме від того, чи зможе Канада переконати великі держави долучитися до капіталу та управління установою. Без ширшої підтримки DSRB буде складніше досягти рейтингу ААА і перетворитися на ключовий міжнародний механізм фінансування оборони.

Інші теми, які вам можуть сподобатися:

• Володимир Зеленський заявив про дефіцит оборонного бюджету України у 27 мільярдів і назвав європейський кредит та заморожені активи Росії можливими джерелами фінансування.
• Дональд Трамп підписав указ про перейменування озера Онтаріо на озеро Америка на тлі торговельної суперечки між США та Канадою.

Новий напад оголив глибокі суперечності всередині армії країни, яка одночасно воює з джихадистами та зазнає втрат.

Влада Нігеру заявила про відновлення контролю над ключовою військовою авіабазою у столиці Ніамеї після нападу військових, які підняли заколот. Сутички стали новим викликом для військового керівника країни Абдурахмана Чіані на тлі тривалої боротьби з джихадистськими угрупованнями.

Як повідомляє Reuters

Вранці 29 серпня в різних районах Ніамея лунали вибухи та стрілянина. Зокрема, бойові дії точилися поблизу президентської резиденції та на території військової авіабази.

База розташована в одному комплексі з цивільним аеропортом столиці. Там перебувають військові літаки, безпілотники, а також підрозділ боротьби з тероризмом Альянсу держав Сахелю, до якого входять Нігер, Малі та Буркіна-Фасо.

На об’єкті також розміщені російські та італійські військові. Посол Росії в Нігері Віктор Воропаєв заявив, що підконтрольний Кремлю воєнізований Африканський корпус отримав запит про допомогу в нейтралізації заколотників у Ніамеї.

Заколотники атакували авіабазу Ніамея

Державні ЗМІ Нігеру заявили, що в нападі брали участь сотні невдоволених військовослужбовців. За їхніми даними, бій тривав кілька годин, доки сили, лояльні до Абдурахмана Чіані, не відновили контроль над базою.

Також державне телебачення показало кадри, які, за його твердженням, демонструють капітуляцію учасників заколоту. Незалежного підтвердження цієї інформації немає.

За даними трьох джерел у сфері безпеки, на захист Чіані виступила Президентська гвардія. Станом на ранок 30 серпня він публічно не з’являвся.

Це вже третя атака на авіабазу від початку року. У січні її атакувало регіональне угруповання, пов’язане з “Ісламською державою”, а в червні – угруповання, пов’язане з “Аль-Каїдою”.

Втрати армії Нігеру посилюють напруженість

Напад на об’єкт у столиці продемонстрував напруження всередині збройних сил Нігеру. Армія зазнає втрат у протистоянні з угрупованнями, пов’язаними з “Аль-Каїдою” та “Ісламською державою” в Західній Африці.

У заколоті брали участь військові, дислоковані в Ніамеї, а також солдати з Уалламу, Тери та Доссо. У цих районах нігерська армія раніше зазнала значних втрат.

На початку серпня під час одного з нападів угруповання, пов’язаного з “Ісламською державою”, на південному заході Нігеру загинули 18 військових. Аналітики та джерела у сфері безпеки вказують, що невдоволення діями влади зростає насамперед серед підрозділів, які воюють на передовій.

Військова влада Нігеру та зміна зовнішньої політики

Нігер, багатий на уран, нафту та золото, перебуває під контролем військових після перевороту в липні 2023 року. Тоді було усунуто президента Мохамеда Базума.

Після приходу до влади уряд Абдурахмана Чіані почав дистанціюватися від західних партнерів, посилив співпрацю з Росією та розірвав зв’язки з Економічною спільнотою держав Західної Африки.

Заворушення відбуваються також на тлі посилення державного контролю над урановою галуззю. Влада Нігеру конфіскувала активи французької компанії Orano, яка раніше отримувала з країни близько 15% урану за умови роботи на повну потужність. Нігер був одним із важливих постачальників ядерного палива для Європи.

Дивіться ще:

• Військові повстанці атакували аеропорт і президентський палац у Ніамеї. У столиці Нігеру тривали стрілянина та вибухи, сили безпеки відновлюють контроль.
• У Бельгії біля військової авіабази Кляйне-Брогель двічі помітили невідомі дрони, поліція не змогла їх перехопити. Міністр оборони планує міжвідомчу нараду для реагування на загрозу.
• Повстанці-туареги заявили про збиття російського гелікоптера Мі-24 у Малі, оприлюднено відео падіння; журналісти повідомляють про загибель усіх на борту, ситуація загострюється.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга подякував главам МЗС Швеції, Польщі, Нідерландів та Іспанії за звернення до Європейської комісії щодо можливості використання заморожених російських активів на користь України.

Про це, як пише Рубрика, очільник зовнішньополітичного відомства написав у соцмережі Х.

Сибіга зазначив, що росія не демонструє готовності припиняти війну, а навпаки – продовжує посилювати терор. Водночас Україна стикається зі зростанням витрат на оборону та потребами у відновленні, через що виникає додатковий фінансовий дефіцит.

На думку українського міністра, для його покриття варто використовувати не лише кошти європейських платників податків, а й активи росії.

"Використовувати російські активи, а не лише гроші європейських платників податків, для покриття додаткових витрат на захист України та решти Європи від російської загрози – це справедливо й логічно. Ця дискусія має бути раціональною, а не емоційною", зазначив Сибіга.

Глава українського МЗС також наголосив на необхідності професійного обговорення цього питання. Він очікує, що експерти зможуть напрацювати реалістичні механізми, які відповідатимуть:

• європейським нормам,
• міжнародному праву,
• принципу верховенства права.

За словами Сибіги, потенційні ризики такого рішення можна спільно зменшити та розподілити між країнами, щоб додаткове навантаження не лягало несправедливо на окремих членів ЄС.

"Я з нетерпінням чекаю на наші обговорення з колегами з ЄС наступного тижня, щоб розглянути шляхи подальших дій", додав Сибіга.

Нагадаємо, що видання Financial Times напередодні повідомило, що країни ЄС, зокрема Швеція, Нідерланди, Іспанія та Польща, хочуть, аби Брюссель поновив зусилля щодо використання заморожених російських суверенних активів для фінансування України.

У листі коаліції держав до Європейської комісії буде висловлено заклик до виконавчого органу ЄС відновити роботу над концепцією та отримати роз'яснення щодо прогресу в розробці альтернативних правових і технічних механізмів, які б дозволили обійти вето Бельгії.

"Настав час розпочати нову дискусію про те, як ми можемо й надалі використовувати заморожені активи Росії на користь України та нас самих", заявила міністерка закордонних справ Швеції Марія Мальмер Стенергард.

Яка ситуація з замороженими активами?

Ще наприкінці вересня 2025 року Європейська комісія направила державам-членам ЄС документ з пропозицією використати заморожені російські активи для фінансування нового кредиту для України обсягом 140 мільярдів євро.

Однак лідери держав ЄС після дискусій на засіданні Європейської ради 23 жовтня внесли зміни до проєкту висновків у частині щодо заморожених активів росії: була вилучена пряма згадка про план Євросоюзу з використання росактивів для фінансової та військової підтримки України у 2026-27 роках.

Згодом стало відомо, що Бельгія зажадала більших гарантій та не підтримала надання Україні "репараційного кредиту" на суму 140 мільярдів євро. Європейський Союз до грудня 2025 року відклав рішення про використання заморожених активів рф для надання допомоги Україні.

Водночас президент Володимир Зеленський назвав "позитивним сигналом" рішення лідерів ЄС про використання заморожених російських активів на підтримку України. Глава держави очікує, що практичне рішення буде ухвалене до кінця 2025 року.

У грудні 2025 року повідомлялося, що Велика Британія готується передати Україні 8 мільярдів фунтів (понад $10,6 млрд) із заморожених російських активів, що може покрити більшість фінансових потреб країни на найближчі два роки.

↓Читайте також Заморожені активи рф: Японія та Канада виділяють грант Україні на 690,8 млн доларів США через механізм ERA

The post Заморожені активи рф для України: Сибіга подякував чотирьом країнам за звернення до Єврокомісії appeared first on Рубрика.

Нові радари мають пройти перевірку в умовах реальних загроз, а словацькі військові отримають можливість посилити захист союзників і власну боєготовність.

Про це повідомляє TASR.

Уряд Словаччини схвалив розгортання до 101 військовослужбовця Збройних сил країни для посилення захисту повітряного простору держав східного флангу НАТО. Словацький контингент працюватиме в межах місії Eastern Sentry.

Міністерство оборони Словаччини у пояснювальному звіті зазначило, що участь військових має зміцнити можливості Альянсу з контролю повітряного простору, раннього попередження та формування спільної картини повітряної ситуації. Також контингент долучиться до підтримки інтегрованої системи протиповітряної і протиракетної оборони НАТО на східному фланзі.

Які завдання виконуватимуть військові Словаччини

Після того як мандат підтримає парламент, словацькі військовослужбовці братимуть участь у спостереженні за повітряним простором країн НАТО. Серед їхніх завдань будуть:

• контроль повітряної обстановки над державами східного флангу Альянсу;
• збір, передавання та обмін радіолокаційними даними;
• раннє виявлення потенційних загроз;
• створення спільної картини повітряної обстановки для союзників;
• виконання завдань у межах Інтегрованої системи протиповітряної оборони НАТО NATINAMDS.

У Міноборони Словаччини наголосили, що розгортання також допоможе перевірити боєготовність і оперативну сумісність словацьких ЗС у багатонаціональному середовищі. Окремим результатом має стати посилення стримування повітряних загроз та виконання союзницьких зобов’язань Словаччини.

Основними районами роботи словацького контингенту, як очікується, стануть Польща та Румунія.

Нові 3D-радари для виявлення дронів

Віцепрем’єр-міністр й глава Міноборони Словаччини Роберт Калиняк після засідання уряду заявив, що словацькі військові долучаться до виявлення загроз, пов’язаних із безпілотниками. Для цього планують розгорнути нові 3D-радари, обслуговуванням яких займатимуться військовослужбовці Словаччини.

Ми хочемо випробувати ці радіолокаційні пристрої в реальних бойових умовах. Я вважаю, що це не тільки сприятиме захисту повітряного простору наших союзників у Польщі та Румунії, а й дасть нам практичний досвід використання нових можливостей, які ми маємо.

– Роберт Калиняк

Місія НАТО Eastern Sentry

Місію NATO Eastern Sentry розпочали 19 вересня 2025 року після низки порушень повітряного простору над територією держав Альянсу. Остаточну дату завершення операції не визначили.

24 серпня в Румунії виявили дрон, який залетів у повітряний простір країни під час чергової атаки РФ безпілотниками по українських містах. Участь Словаччини в Eastern Sentry має посилити моніторинг таких загроз і координацію союзників на східному фланзі НАТО.

Читайте також:

• Словацька прокуратура підтвердила підготовку підпалу заводу дронів Skyeton. Правоохоронці затримали трьох іноземців, вилучили запальну суміш і план атаки, а компанія припускає російський слід.
• НАТО розширює місію в Балтійському морі, посилюючи оборону через загрози дронів у регіоні.
• Парламент Болгарії схвалив закупівлю семи кораблів для пошуку та знешкодження мін у Бельгії й Нідерландах, щоб посилити безпеку Чорного моря.

Нове підсилення має не лише очистити морські маршрути, а й змінити можливості спільної протимінної групи трьох країн.

Про це повідомляє Reuters.

Парламент Болгарії схвалив закупівлю семи кораблів для пошуку та знешкодження морських мін у Бельгії та Нідерландів. Нові судна мають посилити можливості болгарських ВМС у протимінній боротьбі та допомогти підтримувати безпеку судноплавства в Чорному морі.

Три кораблі Болгарія отримає в межах окремої домовленості з Нідерландами. Вони оснащені для виявлення й знешкодження мін, а також інших небезпечних об’єктів у морі. Ще чотири судна передадуть за угодою, укладеною Болгарією, Бельгією та Нідерландами.

Підготовка кораблів до служби у Чорному морі

Перед переданням права власності Нідерланди мають відновити технічні можливості та підвищити експлуатаційну готовність трьох кораблів. Болгарія профінансує ремонт і відновлення всіх семи суден, щоб привести їх у відповідність до стандартів оперативної готовності НАТО.

Ці кораблі для пошуку мін особливо необхідні. У нас є три судна такого типу і цими сімома ми доповнимо та ще більше розширимо наші можливості.

– міністр оборони Болгарії Дімітар Стоянов

Дімітар Стоянов також звернув увагу на участь Болгарії у спільній з Туреччиною та Румунією групі протимінної боротьби. Вона координує розмінування морських районів трьох держав.

Розширення протимінної співпраці

У липні Болгарія, Румунія та Туреччина під час саміту НАТО домовилися розширити спільну оперативну групу з розмінування Чорного моря. Крім виявлення та ліквідації мінної небезпеки, до завдань групи додали захист критичної інфраструктури.

Меморандум про порозуміння щодо придбання кораблів охоплює не лише їх передання. Він також передбачає підготовку екіпажів, постачання запчастин і додаткового обладнання. Це має дозволити Болгарії повноцінно ввести всі сім суден в експлуатацію для виконання завдань із безпеки та розмінування у Чорному морі.

Вас можуть зацікавити такі матеріали:

• Болгарія планує звести 300-метрову дамбу біля АЕС «Козлодуй» через рекордне обміління Дунаю та ризик нестачі води для охолодження реакторів.
• Після саміту в Анкарі Румунія, Болгарія та Туреччина розширили мандат групи з розмінування Чорного моря, додавши захист критичної інфраструктури для підвищення безпеки регіону.
• Під час візиту до військово‑морської бази Портсмут Зеленський оголосив, що п’ять українських протимінних кораблів після війни повернуться для розмінування морської акваторії.

Європейські столиці шукають спосіб посилити підтримку України, однак нова ініціатива знову впирається у юридичні та фінансові ризики для всіх держав ЄС.

Як повідомляє онлайн-медіа Радіо Свобода.

Європейська комісія може знову розглянути механізми використання заморожених активів Росії для підтримки України. Для цього держави-члени ЄС мають офіційно ініціювати повернення до дискусії.

Із відповідною ініціативою виступили чотири країни Євросоюзу:

• Швеція;
• Нідерланди;
• Іспанія;
• Польща.

Вони підготували звернення до Єврокомісії із закликом відновити обговорення ширшого використання російських коштів, заблокованих на території Європи.

Єврокомісія готова розглянути нову ініціативу

Павла Пінью 27 серпня під час брифінгу у Брюсселі нагадала, що востаннє це питання предметно обговорювали на засіданні Європейської ради у грудні минулого року. Тоді держави ЄС не змогли забезпечити необхідну підтримку для просування механізму.

Остання дискусія на цю тему справді відбулася на засіданні Європейської ради у грудні минулого року. Тоді не було достатньої підтримки, щоб просуватися далі з цим варіантом. Наскільки мені відомо, на цьому все й зупинилося. Саме тому, якщо зараз це питання знову буде порушене, нам потрібно буде його знову розглянути.

– Павла Пінью

На момент брифінгу Єврокомісія ще не отримала офіційного листа від Швеції, Нідерландів, Іспанії та Польщі. Водночас у ЄК заявили, що детально опрацюють документ, щойно він надійде.

Чому країни ЄС пропонують повернутися до теми активів РФ

Автори звернення вважають, що кредит для України на 90 мільярдів євро, погоджений Євросоюзом на 2026–2027 роки, може не покрити всі потреби через подальше зростання витрат, пов’язаних із війною.

Вони пропонують залучити технічних фахівців Єврокомісії та країн-членів ЄС для пошуку нових моделей використання іммобілізованих російських активів. Серед важливих умов – справедливий розподіл можливих юридичних і фінансових ризиків між усіма державами Євросоюзу.

Питання пропонують винести на найближчу неформальну зустріч міністрів закордонних справ ЄС у форматі “Гімніх”.

Балаш Уйварі наголосив, що використання російських активів для допомоги Україні залишається у фокусі Євросоюзу. Він зазначив, що Європейська рада в грудні закликала Раду ЄС та Європарламент продовжити аналіз юридичних і технічних можливостей для запровадження репараційного кредиту на основі активів Росії.

Єврокомісія готова надати будь-яку допомогу, яка може знадобитися у цьому процесі.

– Балаш Уйварі

Скільки російських активів заморожено в Європі

У європейських країнах заблоковано приблизно 300 мільярдів доларів суверенних активів Росії. Значна частина цих коштів зосереджена у кількох країнах:

• близько 190 мільярдів євро – на рахунках міжнародного депозитарію Euroclear у Бельгії;
• орієнтовно 30 мільярдів євро – у Великій Британії;
• 19 мільярдів євро – у Франції.

Повернення Єврокомісії до роботи над цим питанням залежатиме від офіційного запиту держав ЄС та їхньої готовності погодити спільний підхід до можливих ризиків.

Ще цікаві матеріали:

• Міністри закордонних справ України та Франції обговорили безпеку судноплавства в Чорному морі, посилення ППО, захист енергетики, санкції та використання заморожених активів Росії.
• Єврокомісія найближчими тижнями готує нові рішення та виплати для оборони України. ЄС уже виділив 22 млрд євро з цьогорічних 28 млрд.
• Міністр фінансів Литви закликав ЄС посилити санкції проти Росії, контролювати їх виконання та повернутися до питання репараційного кредиту після забезпечення пакета допомоги Україні.

Джерело: “Польське радіо”

Група країн, зокрема Польща, планує повернутися до обговорення використання заморожених російських активів.

Очікується, що з цього питання буде надіслано листа, тоді як міністри закордонних справ 27 країн ЄС розглянуть його під час неформальної зустрічі в Дубліні наступного тижня.

Відновлення обговорень пов’язане з фінансовими потребами України.

Українська влада оголосила, що цьогоріч має дефіцит понад 20 мільярдів євро на оборону. Хоча ЄС погодився на кредитний фонд для України у 90 мільярдів євро на два роки, збільшення цієї суми, гарантованої бюджетом ЄС, нині неможливе. Звідси й ідея повернутися до обговорення використання активів Центрального банку Росії, заморожених відповідно до санкцій ЄС.

Мова про понад 200 мільярдів євро.

Більша частина цієї суми перебуває на бельгійських рахунках. Однак Бельгія відмовилася використовувати їх наприкінці минулого року, оскільки не отримала твердих фінансових гарантій від інших країн, що вони прийдуть на допомогу, якщо Росія вимагатиме повернення активів і багатомільярдної компенсації.

Раніше президент Європейської народної партії Манфред Вебер заявив, що ЄС планує використати заморожені російські активи для покриття військових витрат України, попри те, що на останньому саміті лідери не змогли досягти згоди.

• У квітні Європейський Союз отримав 1,4 мільярда євро прибутку від заморожених активів Центрального банку Росії (ЦБР). Їх направлять на допомогу Україні.
• Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр прибув до Брюсселя, щоб домовитися про розблокування мільярдів євро з фондів ЄС. Однак у Єврокомісії заявляють, що кошти можуть виділити лише після реальних реформ.
• Нідерланди оголосили про новий пакет підтримки оборонного сектору України на загальну суму 500 млн євро. Кошти спрямують на механізм PURL та постачання безпілотників для Сил оборони України.

Запис ЗМІ: кілька країн ЄС мають намір обговорити заморожені активи Росії спершу з'явиться на Букви.