Тренд пошуку "Озброєння"

Міністерство оборони України отримало вже понад 130 заявок від українських виробників озброєнь і військової техніки на реєстрацію на Єдиному веб-порталі досліджень техніки противника – платформі TrophyLab.  Також заявки подали більш ніж 300 іноземних компаній.

Про це пише Рубрика, посилаючись на оборонне відомство.

Портал TrophyLab містить унікальні дані про трофейне озброєння росії для інженерів, науковців і виробників оборонних технологій з України та країн-партнерів. Базу TrophyLab наповнюють підрозділи Сил оборони України,  Головне управління розвідки (ГУР), Служба безпеки України (СБУ) та профільні наукові установи.

Кожен зареєстрований дослідник може зробити запит на отримання зразка або його фрагменту для самостійного вивчення, щоб швидше створювати ефективні засоби протидії.

Доступ до TrophyLab дає змогу оперативно, прозоро та безпечно обмінюватися інформацією стосовно російського озброєння, що сприяє розробці дієвих засобів протидії. Водночас це є суттєвим внеском України у зміцнення міжнародної безпеки та обороноздатності держав-партнерів.

Щоб отримати доступ до бази TrophyLab, перейдіть за посиланням trophylab.mod.gov.ua, заповніть форму та відправте заявку на реєстрацію на платформі. Адміністратор платформи перевірить дані та надішле угоду-зобов'язання на підпис.

Важливо: під час реєстрації усі заявники перевіряються на відсутність будь-яких зв'язків з рф, українських чи міжнародних санкцій та на відповідність іншим обов'язковим критеріям.

Якщо реєстрація пройшла успішно, відкривається доступ до каталогу зразків озброєння агресора та результатів їх дослідження.

Вивчати результати досліджень можна онлайн або замовити зразки для офлайн-аналізу.

Як база трофейних зразків посилює можливості Сил оборони

TrophyLab відкриває доступ до унікальних даних про трофейне озброєння росії для інженерів, науковців і виробників оборонних технологій з України та країн-партнерів.

Під час реєстрації усі заявники перевіряються на відсутність будь-яких зв'язків з рф, українських чи міжнародних санкцій та на відповідність іншим обов'язковим критеріям.

Завдяки доступу до TrophyLab зареєстровані дослідники можуть швидко, прозоро та безпечно обмінюватись даними про російське озброєння для розробки ефективних засобів протидії. Це посилює можливості Сил оборони для захисту українського неба, зупинки ворога на землі та завершення війни у сильній позиції. Також це вагомий внесок України у міжнародну безпеку та обороноздатність країн-партнерів.

Нагадаємо, раніше Україна запустила новий формат співпраці з міжнародними партнерами, відкривши доступ до тренування ШІ-моделей на реальних даних з поля бою.

↓Читайте також Майже 200 іноземних компаній подали заявки на доступ до даних про зброю рф Міноборони відкриває доступ до інформації про зброю, яку росія використовує у війні проти України

The post Понад 130 українських виробників подали заявки на доступ до даних про російське озброєння в TrophyLab appeared first on Рубрика.

Китай все швидше
завойовує оборонний ринок країн колишнього СРСР з Центральної Азії, таких як Казахстан,
Туркменістан, Узбекистан, Киргизстан, після того, як довгий час був для них насамперед
торговим та інвестиційним партнером.

Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив під час міжнародного форуму, що Україні необхідно якнайшвидше повертатися на світові ринки озброєнь і розширювати експорт продукції оборонно-промислового комплексу. Йдеться передусім про ті види озброєння, виробництво яких уже перевищує внутрішні потреби країни.
Передає журналістка Новини.LIVE Анна Сірик.
Україна може стати "експортером безпеки"
Очільник ОП під час форуму "Україна Завтра" заявив, що за роки повномасштабної війни Україна та Росія частково втратили свої позиції на міжнародних ринках озброєнь. Водночас цими можливостями скористалися інші держави, зокрема Китай.
Кирило Буданов наголосив, що Україна має потенціал надовго закріпитися на світовому ринку як "експортер безпеки". Водночас за ці ринки Києву доведеться конкурувати з Росією.
"Ми не єдині у цьому світі, хто може це запропонувати. Якщо не запропонуємо ми, запропонує наш ворог", — зазначив керівник Офісу Президента.
Він підкреслив, що Україна має використовувати власний досвід війни та напрацювання оборонної промисловості, щоб посилювати свої позиції на міжнародному ринку.
Кирило Буданов наголосив — повернення на світові ринки озброєнь важливе не лише з економічної точки зору. Воно також дозволить Україні зміцнювати міжнародні зв’язки та закріплювати за собою роль держави, яка може пропонувати сучасні рішення у сфері безпеки.
Також ми писали, що на цьому ж заході Кирило Буданов зазначив, що через значну кількість українців із бойовим досвідом бізнесу не вдасться залишитися осторонь питання працевлаштування та адаптації ветеранів. Після завершення війни їхня інтеграція у цивільне життя стане одним із ключових завдань як для держави, так і для українських компаній.
Новини.LIVE зазначали, що керівник Офісу президента України заявив, що надмірна залежність економіки від експорту сировини без достатньої внутрішньої переробки є проблемною. Він назвав 1 жовтня умовною "точкою неповернення" у вирішенні цього питання.

Франція готова дозволити Швеції закупити крилаті ракети морського базування MdCN.
Про це повідомило французьке видання Les Echos.
Це стане першим випадком експорту цього озброєння за межі Франції.
Париж планує включити постачання MdCN до посиленого оборонного партнерства зі Швецією, про яке сторони мають оголосити під час візиту президента Франції Еммануеля Макрона до Стокгольма 31 серпня.
Очікується, що ракети увійдуть до складу озброєння чотирьох фрегатів, які французька Naval Group побудує для ВМС Швеції.
Запуск французької крилатої ракети MdCN з фрегату типу FREMM. Фото: L. Bernardin
Вартість контракту на кораблі становить 4,3 млрд євро, а перші фрегати мають передати Швеції у 2030 році.
Окрім крилатих ракет, фрегати отримають засоби протиповітряної та протиракетної оборони, а також торпедне озброєння. MdCN забезпечить кораблям можливість завдавати ударів по цілях у глибині території противника.
Раніше «Мілітарний» повідомляв, що Військово-морські сили Італії планують закупити французькі крилаті ракети SCALP Naval із дальністю польоту до 1000 км.
Італійські військові розглядали SCALP Naval як один із варіантів для посилення можливостей флоту із завдання ударів по цілях у глибині території противника. Основними носіями ракет мають стати підводні човни нового проєкту U212NFS.
Крилата ракета MdCN
MdCN, також відома як SCALP Naval, — французька крилата ракета морського базування, розроблена компанією MBDA. Французькі ВМС використовують її майже десять років, однак раніше Париж не дозволяв експортувати цю ракету.
Ракета оснащена турбореактивним двигуном Microturbo TR50 з максимальною швидкістю близько 800 км/год та масою приблизно 1400 кг. Довжина ракети становить 6,5 м, а діаметр корпусу — 500 мм. Бойова частина — фугасна багатоцільова, масою близько 250 кг.
Ракета оснащена комплексною системою наведення, яка поєднує інерціальну навігацію, рельєфометричні системи TERCOM/TERPROM та супутникову навігацію GPS. На кінцевій ділянці польоту ракета використовує активну радіолокаційну та інфрачервону системи наведення, що дозволяє з високою точністю уражати добре захищені стаціонарні цілі.
Дальність пуску залежить від носія: з надводних кораблів вона сягає близько 1400 км, а з підводних човнів — близько 1000 км. Носіями MdCN є багатоцільові фрегати типу FREMM, атомні підводні човни типу Barracuda та дизель-електричні підводні човни типу Scorpène.
Крилата ракета MdCN. Фото: MBDA
На озброєння французького флоту MdCN прийняли у 2017 році для фрегатів та у 2022 році для підводних човнів.
Бойове хрещення ракета отримала 14 квітня 2018 року під час спільного удару Франції, США та Великої Британії по об’єктах хімічної зброї сирійського режиму. Тоді фрегати Aquitaine, Provence та Languedoc випустили три ракети у координації із застосуванням ракет SCALP-EG з літаків та американських і британських Tomahawk.
Серійне виробництво MdCN тривало з 2014 до 2021 року, а у травні 2026 року його відновили.

Китай швидко завойовує оборонний ринок Центральної Азії. Пекін продає дрони, літаки, бронетехніку та системи ППО.

Український оборонно-промисловий сектор втрачає час і можливості на світовому ринку через повільну процедуру погодження експорту озброєння. Водночас західні компанії встигають копіювати технологічні рішення, які українські виробники відпрацювали під час війни. І виходять з ними на міжнародні ринки.
Про це в етері Громадського радіо розповів Валерій Боровик, засновник компанії-виробника оборонної продукції First Contact та учасник бойових дій.
За його словами, держава тривалий час намагалася фактично контролювати експорт українського озброєння. Зокрема інтерцепторів та інших безпілотних систем. Формально заборони на експорт не було, однак через невидачу або затягування ліцензій компанії не могли повноцінно виходити на зовнішні ринки.
«На сьогоднішній день ліцензії, які мали б бути видані на експорт озброєння, видаються дуже повільно, м’яко кажучи. Тому що ті процедури, які прописані в постанові, вони не є досить привабливими і реалізованими для багатьох компаній. І це є фактично стримуючим фактором для постачання купи речей, якими ми могли б завойовувати ринок озброєння у світі», —  каже Боровик.
Він зазначив, що українські виробники свого часу намагалися пояснити державі проблеми із запропонованим механізмом. Однак ці консультації, за його словами, не дали необхідного результату.
«Дуже поверхневі були консультації. Навіть коли вони були глибокі обговорення, воно не було сприйнято. Тобто держава віднеслася до виробників, знаєте, як до своєї власності.
Офіційної юридичної заборони експорту не було. Такого документа не було.
Тобто все це було на неофіційних засадах: не видавалися ліцензії, затримувався розгляд. Давалася можливість першим особам держави цим апелювати в перемовинах зі своїми колегами за кордоном. Воно не спрацювало», — пояснив засновник компанії- виробника оборонної продукції «First Contact».
За словами виробника, не спрацювала і логіка, відповідно до якої українські дешевші засоби ураження або перехоплення можна було б умовно обміняти на західні системи. Зокрема ракети для Patriot.
«І багато професіоналів про це говорили, що так воно не працює. Ось ми вам давали мільйони інтерцепторів, наприклад. А ви нам дайте 100–200 ракет Patriot. Це все паралельні процеси, довгі, домовленості, узгодження контрактів і так далі, і воно не працює бартером. Професіонали про це говорили. Непрофесіонали хотіли це зробити», — наголосив Боровик.
Він вважає, що затягування із запуском механізму експорту коштувало українським виробникам щонайменше кількох місяців. За які конкуренти на Заході отримали перевагу.
«Це відтягнуло сам механізм запуску процесу відкриття експорту на рік, я б сказав навіть, нехай на пів року. За ці пів року західні компанії копіювали рішення, які в нас є. Які ми відпрацювали своєю кров’ю, втратою своїх товаришів на нашому полі бою. Або відпрацювали на нашому полі бою західні компанії свої технології. Потім завоювали ринок, де вони не були обмежені в тому, щоб експортувати чи ні. Отримували дуже швидко дозволи від своїх урядів.
Ми впустили цей шанс. І зараз наслідок цього — ви подивіться: контракти разові з нашими компаніями. І досить серйозні контракти, об’ємні і потужні, із західними компаніями по подібних технологіях», — додав Валерій Боровик.
Він пояснив, що навіть за наявності іноземного замовника компанія може зіткнутися з блокуванням експорту. Якщо Міністерство оборони заявить про потенційний інтерес до її продукції.
«Питання в тому, що існує в Міністерстві оборони можливість, не можливість, а право замовити продукцію, яку виробляє компанія для потреб фронту.
І це зрозуміло, всі ми починали свою роботу для того, щоб захистити країну і продовжуємо її кожен день. Але, наприклад, сьогодні компанія починає — немає такої заявки в Міністерстві оборони. Немає в державі, наприклад, бюджету, щоб профінансувати цю продукцію. Або Збройні сили України не потребують цю продукцію. Вони там класні характеристики, але, наприклад, для іншого типу війни. Іншого типу захисту кордонів від наркотрафіку і так далі. В Україні це зараз не потрібно, а іншим країнам може бути потрібно, де немає такої інтенсивності бойових дій», — каже Боровик.
У такій ситуації компанія може вже погоджувати контракт із закордонним партнером. Але процес здатна зупинити навіть внутрішня зацікавленість Міноборони без чітких зобов’язань держави щодо закупівлі.
«Тоді компанія починає процес узгодження контракту, постачання і так далі із західним чи східним партнером, з компаніями, яким вона буде постачати цю продукцію. І в цей час Міноборони, наприклад, пише: а можливо, в нас є гроші чи немає, але, можливо, нам це цікаво. Це буде підставою для того, щоб зупинити весь процес експорту.
Тобто в Міноборони є гроші чи немає — це не залежить від очільника Міноборони. Це не залежить від заступників і так далі, це може залежати від департаменту, який написав. І все. Оцього буде достатньо для того, щоб процес зупинився.
І це не прописано детально, яким чином Міноборони має прогарантувати закупку, в який період, в яких обсягах і так далі. Навіть оцього листа, що нам може бути цікаво, зупинить все», — наголосив експерт.
Окремою проблемою експерт називає фінансове навантаження на виробника. За його словами, необхідність сплачувати значні кошти ще до отримання дозволу на експорт може зробити українську продукцію неконкурентною.
«Компанія може бути без контракту із західним, наприклад, споживачем, з мінусом 20%. Тому що потрібно на готову продукцію заплатити попередньо до розгляду заявки твоєї 20%, а на комплектуючі 30%, з мінусом цього у своєму бюджеті і, можливо, без потенційного контракту з Міноборони. Бо в Міноборони просто не буде грошей, або в Міноборони завтра це буде не потрібно», — пояснив він.
Водночас Боровик наголосив, що для оборонного виробництва маржинальність не означає автоматично надприбутки. Оскільки компанії мають покривати значну кількість операційних витрат.
«Компаніям, наприклад, різного сектору 20% додати до ціни в деяких позиціях — це значить випасти з ринку. Тобто 20% додай до ціни, віддай державі, ще додай якийсь прибуток свій, і вже в тебе умовно, кажуть, 30–40%.
Той, хто причетний до випуску, наприклад, навіть гаджетів або будь-якої промислової продукції, розуміє, що потрібна націнка, щоб була не менше 25%, а на експорт це 50%. Тому що на кожному етапі є затрати, є багато речей, які потрібно тобі окупити, свою оренду і так далі.
Тобто це реальність ринку, це не те, що хтось заробляє 50%. Ні, в кінці кінців тобі, дай Боже, щоб було 20% чи 25%, як обіцяє держава на внутрішньому ринку», — пояснив експерт.
На його думку, сукупність таких факторів зменшує привабливість українського оборонного експорту. Через що Україна ризикує втратити міжнародні ринки, які буде складно повернути.
«Оці моменти, які я сказав вище, плюс інші речі, які наші колеги зазначили, вони, скажімо так, не те, що нівелюють. Але вони применшують привабливість цього напрямку для українських компаній. А відповідно це не доходить у бюджет, відповідно це втрата ринку, яку потім дуже важко, скоріш за все, навіть не завоюєш», —  каже засновник компанії-виробника оборонної продукції First Contact.
Водночас оцінити точний обсяг потенційних втрат українського оборонного експорту, за словами Боровика, наразі неможливо.
Він вважає, що після зміни керівництва Міністерства оборони ключовим питанням стане не лише особа міністра. А й команда, яка відповідатиме за реформування системи експорту.
«Прийшов новий міністр, я його трохи знаю, до нього претензій — чи корупційних, чи якихось тенденційних — як мінімум не було. Маю надію, що не буде. Питання в тому, яка команда буде цим займатися і наскільки міністр буде впливати на цю команду, щоб трансформацію цього напрямку провести тісно. Оце дуже важливо», —  наголосив засновник компанії-виробника оборонної продукції First Contact.
На його думку, для вдосконалення процедури потрібно провести широкі консультації з українськими виробниками — як великими, так і невеликими — та на основі їхніх пропозицій змінити чинні правила.
«Для цього потрібно зібрати виробників, великих, невеликих. Зібрати основних ньюсмейкерів і не тільки тих, які пролобіювали близьких до влади. А різних виробників, в яких є потенціал до експорту. І послухати їх, записати це все. І спробувати, можливо, не все, але головне, на чому зійдуться виробники і влада, інтегрувати у зміни до постанови №875», —  пояснив він.
Боровик наголошує, що правила мають бути однаковими для всіх виробників, а держава повинна створити умови для конкуренції української зброї на світовому ринку.
«Якщо ми дійсно хочемо не просто контролювати корупційно тих, кому дається, а кому не дається. Якщо ми хочемо чесно дати всім однакові правила гри і, відповідно, доступ до ринку — великого, західного, східного і так далі, який принесе прибуток державі.
Тобто якщо держава і перші особи відійдуть від тенденції: я хочу все контролювати, всюди рулити і з усього отримувати кошти. Можливо, цього нема чи є. Я просто кажу, що потрібно чиновникам від цього відходити. Якщо вони відійдуть від цього, то тоді є шанс нам стати серйозним гравцем в експорті озброєння. По-іншому ми просто втратимо час», — підсумував Боровик.
Запис Експорт озброєння рухається дуже повільно: Боровик назвав головні проблеми спершу з'явиться на Громадське радіо.

Міністерство оборони України продовжує масштабувати Defence City – кількість резидентів спеціального правового режиму зросла до 51 українського виробника озброєння та військової техніки.

Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура затримали військовослужбовців військових частин Збройних сил України, у тому числі одного офіцера,  які вимагали хабаря за забезпечення безперешкодного прийняття засобів радіоелектронної боротьби від одного із постачальників.
Як уточнили в антикорупційних органах, у жовтні 2025 року громадська організація уклала договір із приватним товариством на закупівлю засобів РЕБ для військової частини загальною вартістю понад 22,4 млн грн.
Водночас офіцер  військової частини вимагав грошову винагороду, щоб безперешкодно прийняти засоби РЕБ на баланс. Розмір хабаря мав скласти 10% від суми контракту — 2,24 млн грн.
Після відмови підприємства платити «відкат», військовий почав створювати перешкоди у виконанні контракту та залучив до цього кількох інших людей. У підсумку він збільшив суму неправомірної вигоди, яку вимагав у постачальника, до 20% від вартості договору — 4,48 млн грн.
Згодом один із військовослужбовців отримав першу частину неправомірної вигоди на суму 20 тис. дол. США, а згодом учасники  групи почали вимагати другу частину хабаря на суму 80 тис. дол. США.
Усіх спільників затримали 26 серпня та повідомили про підозру за статтями:
прийняття пропозиції, обіцянки або одержання службовою особою неправомірної вигоди в особливо великому розмірі (ч. 4 ст. 368 ККУ);
пособництво (ч. 5 ст. 27 ККУ).





НАБУ





НАБУ


Слідство у справі ще триває.
Днями НАБУ та САП викрили співробітника Служби безпеки України на організації схеми незаконного бронювання військовозобов’язаних від мобілізації та легалізації доходів, а спільник займався незаконним прослуховуванням детективів Бюро. Загальна сума отриманих хабарів склала майже 1 млн грн. За ці гроші посадовець купив нерухомість, автомобілі  та земельну ділянку.
 

Після запуску експорту українського озброєння у жовтні минулого року вітчизняний ОПК отримав до 10 невеликих експортних контрактів.
Про це повідомив Ігор Федірко, керівник «Української ради зброярів».
Він нагадав, що у лютому перші дозволи презентували як фактичний старт експорту. А 1 липня було ухвалено постанову №875, яка передбачає спеціальний спрощений механізм експорту озброєння під час воєнного стану.
Як зазначив Федірко, за цей час увесь приватний сектор отримав до 10 невеликих експортних контрактів. При цьому реально працює лише одне спільне підприємство за кордоном. За новою постановою №875 не видано жодного дозволу.
Загалом постанова передбачає низку позитивних положень: розгляд заяви протягом до 30 днів, спрощену процедуру для країн-партнерів та можливість передачі технологій. Однак, за словами Федірка, її ключові умови роблять експорт або невигідним, або надто ризикованим для виробників.
Український павільйон ZBROYA на DALO Industry Days Фото: Українська рада зброярів
«За весь час мене запросили лише на одну зустріч щодо цього документа — ще навесні. Я був ледь не єдиним представником галузевих об’єднань. Взяв на себе збір пропозицій від ринку. Зібрали й передали правки, але презентація, ухвалення та впровадження постанови відбулися без повноцінного діалогу з індустрією. У фінальному тексті ключові пропозиції ринку зовсім не врахували», — каже він.
Керівник “Української ради зброярів” назвав 5 основних проблем постанови:
1. Розмір плати та відсутність диференціації
Плата становить 20% вартості готових виробів і технологій та 30% — складових частин. Її потрібно сплатити ще до розгляду заяви, а чіткого механізму повернення коштів у разі відмови немає.
Однакові ставки застосовуються до різної продукції. Для озброєння, зокрема бронеавтомобілів, навіть 20% роблять українські пропозиції неконкурентними. Для продукції подвійного призначення, як-от двигунів і тепловізійних камер, автоматична ставка 30% також не враховує їхнє призначення та сферу застосування.
Пропонується знизити ставки та запровадити диференційовану модель з урахуванням типу продукції, її призначення та конкуренції на міжнародному ринку.
2. Плата до отримання рішення
Документ про повну сплату подається разом із заявою — тобто виробник платить ще до рішення держави про дозвіл на експорт.
У разі відмови чіткого механізму повернення коштів немає. Доцільно передбачити повернення плати або поетапну сплату: частину під час подання заяви, решту — після позитивного рішення.
FPV-дрони виробництва та розробки TAF Industries. Фото надане компанією
3. Поріг у 15 млн грн
Спеціальний порядок поширюється на експорт вартістю від 15 млн грн, за винятком складових і комплектувальних виробів. Через це з нього випадають невеликі тестові та демонстраційні партії.
Іноземні замовники зазвичай починають співпрацю саме з таких партій, а не з великих серій. Пропонуємо скасувати поріг для пілотних, демонстраційних і тестових поставок.
4. Намір державного замовника
Намір Міноборони чи іншого державного замовника закупити продукцію може бути підставою для відмови в експорті або призупинення дозволу на строк до 30 днів.
Пріоритет потреб українського війська беззаперечний. Однак якщо держава блокує експорт, вона має бути готовою придбати цю продукцію. Іноземний замовник не зобов’язаний чекати, тому виробник ризикує втратити контракт.
Пропонується, щоб такий намір містив конкретні обсяги, строки, підтверджене фінансування та зобов’язання укласти контракт. Без цього він не повинен бути достатньою підставою для відмови в експорті.
5. Експорт послуг
Постанова дозволяє лише мінімальний інструктаж, необхідний для використання експортованої продукції, але не створює повноцінного механізму експорту послуг.
Поза спеціальним порядком залишаються сервісне й технічне обслуговування, навчання операторів, послуги акредитованих шкіл БпЛА та сертифікованих операторів гуманітарного розмінування.
Як каже Федірко, українські промисловці пропонують поширити спеціальний порядок на самостійний експорт сертифікованих та акредитованих послуг.
«Це позиція Української ради зброярів разом з колегами з Технологічних Сил України, NAUDI, ФРУ та UADUT», — йдеться у дописі.
Разом з цим Міністерство оборони почало звертатися до галузевих об’єднань і дослухатися до виробників. Зміни планують представити вже до початку вересня.

Цей літак особливо відомий своєю 30-міліметровою автоматичною гарматою.

Україна наразі випереджає росію у виробництві озброєння з використання технологій штучного інтелекту.
Про це повідомив військовий експерт, речник Української добровольчої армії Сергій Братчук в ефірі "Ми-Україна".
За його словами, штучний інтелект дозволяє приймати рішення, але рішення приймає все рівно людина надзвичайно швидко, в режимі онлайн.
"Далі вже штучний інтелект сам виконує завдання, нанесення ударів. Над цим активно працюють і росіяни. Я б не хотів говорити, що Україна мчить попереду російської федерації й вони нас не наздоженуть. Росія дуже активно працює, але програмні забезпечення ШІ та за архітектуру ШІ сьогодні Україна росію випереджає. Росія робить ставку на масштабування процесів, на дешевизну дронів. Я б не поспішав з оцінкою, яку дають західні партнери. Звичайно, що хочеться привернути увагу до своєї публікації, а тут ще слово термінатор буде використовуватися. Якщо це має простимулювати наших партнерів і союзників на допомогу Україні, то ми можемо навіть і додати, щоб було красномовніше", - сказав він.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Дрони-перехоплювачі, РЕБ, РЕР та РЛС: як усе це вибудувати в єдину екосистему
Як писав "Ми-Україна" раніше, в Україні створили новий дрон-перехоплювач P1-SUN JetKiller для перехоплення реактивних БпЛА.

Міжнародні партнери України анонсували масштабні оборонні пакети та підписання нових угод із виробництва зброї з нагоди Дня Незалежності. Ключові домовленості передбачають інтеграцію винищувачів Gripen у систему ППО, розкриття технологій ракет SCALP та спільне виготовлення безпілотників. Повний текст новини

Замість традиційного військового параду в центрі Києва 24 серпня продемонстрували сучасне українське озброєння, зокрема НРК, морські дрони та БпЛА.
Джерело: YouTube-канал Офісу президента




Деталі: Під час трансляції урочистого святкування Дня Незалежності України ОП показав сучасне озброєння українського виробництва у центрі Києва.

Скріншот з відео на YouTube-каналі ОП



Хрещатиком проїхали НРК "Рись Pro" і "TerMIT", Дніпром пропливли морські дрони "Магура", а в небі над столицею пролетіли ударні БпЛА та військові літаки, зокрема Mirage 2000 та F-16.

Скріншот з відео на YouTube-каналі ОП

Український лідер Володимир Зеленський та президент Фінлянлії Александр Стубб у неділю, 23 серпня, взяли участь у засіданні круглого столу з питань українсько-фінського співробітництва у сфері оборонних індустрій. Зокрема, сторони домовилися разом виробляти озброєння.
Про це глава держави повідомив у соцмережах, передає Новини.LIVE.
https://www.facebook.com/zelenskyy.official/videos/разом-із-президентом-фінляндії-александром-стуббом-взяли-участь-у-засіданні-круг/27759629523731762/?locale=uk_UA
Спільне виробництво зброї Україною та Фінляндією
"Сьогодні ми робимо ще один крок до поглиблення нашої співпраці, поєднуючи український бойовий досвід із фінськими технологіями", — розповів Зеленський.
За його словами, компанії країн підписали документи про розробку та виготовлення у Фінляндії дронів для потреб України та Європи, а також розбудову можливостей у сфері морських безекіпажних систем та створення підприємства з випуску НРК.
Підписання документа. Фото: x.com/ZelenskyyUa
Глава держави зазначив, що у День Державного Прапора та напередодні Дня Незалежності Україна особливо відчуває цінність справжньої дружби.
"Дякую пану Президенту, уряду, фінському бізнесу та всьому народу Фінляндії за те, що залишаєтеся з нами від перших днів цієї війни", — додав Зеленський.
Як писали Новини.LIVE, 23 серпня Зеленський розповів про поточну ситуацію на фронті, подальші наміри Росії та потреби української ППО. Крім того, він прокоментував роботу військового керівництва.
Також Володимир Зеленський та Олена Зеленська відвідали інтерактивну виставку "Той день", яку присвятили 35-й річниці відновлення незалежності України. Зокрема, експозиція охоплює ключові етапи історії держави.

ВМС Аргентини до кінця 2026 року остаточно знімуть з озброєння літаки Super Étendard, які фактично не виконували польотів після отримання машин із Франції.
Про це 20 серпня заявив командувач ВМС Аргентини контрадмірал Роман Енріке Оліверо.
Головною проблемою стали катапультні крісла Martin-Baker британського виробництва.
Для їхньої роботи потрібні спеціальні піротехнічні картриджі, які Аргентина не змогла отримати через британські експортні обмеження.
Аргентина отримала п’ять модернізованих Super Étendard Modernisés (SEM) у 2019 році в межах угоди з Францією вартістю 14 млн євро.
Штурмовик Super Etendard зі складу морської авіації Аргентини. Фото: ВМС Аргентини
Пакет також включав запасні частини та авіаційний тренажер. Однак аргентинські військові так і не змогли повернути літаки до льотного стану.
У 2023 році тодішній міністр оборони Аргентини Хорхе Тайана ухвалив рішення виключити Super Étendard з обліку військово-морської авіації. Однак через рік це рішення скасували та спробували перевірити можливість відновлення літаків.
У серпні 2024 року командувач ВМС адмірал Карлос Марія Альєві заявив про плани провести випробувальні польоти після відновлення катапультних крісел. До робіт планували залучити аргентинську компанію MBA Argentina SA, пов’язану з виробником крісел Martin-Baker.
Однак Dirección General de Aeronavegabilidad Militar Conjunta (DIGAMC) так і не надала дозволу на випробувальні польоти. У результаті ВМС Аргентини відмовилися від подальших спроб повернути Super Étendard до експлуатації. Паралельно з цим у червні 2024 року уряд Аргентини розглядав можливість передати Україні палубні штурмовики Super Étendard, здатні нести протикорабельні ракети.
Літаки цього типу, але не ті самі машини, які Аргентина отримала від Франції у 2019 році, відіграли одну з важливих ролей у війні за Фолклендські острови, які Аргентина окупувала у 1982 році, що спричинило збройний конфлікт із Великою Британією.
Попри обмежену кількість, аргентинські Super Étendard використовували для атак на британські кораблі з протикорабельними ракетами Exocet, а також для ударів по наземних цілях. Літаки не призначалися для ведення повітряних боїв, а їхні можливості у цій ролі додатково обмежувала відсутність достатньої кількості ракет класу «повітря — повітря».
Першу успішну атаку аргентинські Super Étendard провели 4 травня 1982 року. Два літаки вилетіли з авіабази Ріо-Гранде, а перед ударом отримали дозаправлення від літака KC-130H Hercules.
Super Étendard запустили дві ракети AM39 Exocet по британському есмінцю HMS Sheffield. Одна ракета промахнулася, а друга влучила в корабель і спричинила масштабну пожежу. Екіпаж не зміг її локалізувати, тому через кілька годин командування наказало залишити корабель. Згодом HMS Sheffield затонув.
Другу відому атаку Super Étendard провели 25 травня. Два літаки знову вилетіли з Ріо-Гранде та застосували по дві ракети AM39 Exocet проти британського корабельного угруповання. Пілоти розраховували вразити один із британських авіаносців — HMS Hermes або HMS Invincible. Однак ракети захопили іншу велику ціль — контейнеровоз Atlantic Conveyor, який перебував поруч із авіаносцями. Обидві ракети влучили в судно та спричинили масштабну пожежу, яка зрештою призвела до його затоплення.
Загалом під час війни аргентинські Super Étendard виконали п’ять бойових вильотів парами.

Фото: Canadian Armed Forces Imagery Technician

Українські технології вже привертають увагу союзників, а майбутня співпраця може суттєво змінити роль країни на міжнародному оборонному ринку.
Як повідомляє онлайн-медіа Укрінформ.
Після завершення війни оборонна промисловість України може частково перейти на експортні поставки та допомагати зміцнювати війська держав-союзників. Таку перспективу окреслив колишній заступник начальника Штабу оборони Канади, віцеадмірал у відставці Марк Норман.
На його думку, українські виробники здатні не лише постачати оборонну продукцію західним країнам, а й долучатися до спільного виробництва для їхніх армій. Водночас майбутній перехід від роботи в умовах воєнного стану до мирної моделі оборонної індустрії потребуватиме окремих рішень.
Україна може стати постачальником або співвиробником для західних армій, хоча я не розумію поки, як виглядатиме перехід від воєнного стану до мирної оборонної промисловості. Утім, Україна може дати багато уроків на тему масштабування промисловості й розвитку технологій.
– Марк Норман
Співпраця України та Канади в оборонній сфері
Марк Норман зазначив, що українські та канадські компанії вже мають налагоджену взаємодію. Він вважає важливим продовжувати її у двосторонньому форматі, поєднуючи виробничі ресурси, технологічні розробки та практичний досвід України.
Є реальна цінність у тому, щоб і надалі підтримувати українську промисловість, і в тому, щоб український досвід, інтелектуальна власність та ноу-хау допомагали відбудовувати західні військові можливості.
– Марк Норман
Для поглиблення оборонно-промислового партнерства України та Канади започаткували проєкт із виробництва українських безпілотних систем у Канаді. Така співпраця створює можливості для обміну технологіями, розвитку спільних виробничих процесів і використання українських напрацювань для посилення армій союзників.
Інші теми, які вам можуть сподобатися:
Понад 50% озброєння ЗСУ виготовлено в Україні, а понад 75% бюджету 2025 року спрямовано на підтримку вітчизняних виробників озброєння.
31 український виробник озброєння отримав статус резидента Defence City, сукупний кваліфікований дохід зріс до 89,7 млрд грн; резиденти отримують податкові, митні та валютні пільги для масштабування та експорту.
Україна та Нідерланди підписали рамкові документи для Drone Deal і спільного виробництва зброї, що передбачає розвиток протиракетних систем, дронів і радіоелектронної боротьби.
The post Марк Норман вважає, що Україна після війни може постачати озброєння західним арміям first appeared on Межа. Новини України..

Вітчизняний реактивний інтерцептор здатен ефективно знищувати шахеди та інші повітряні цілі

Став на озброєння Сил оборони України перший український безпілотний перехоплювач реактивних дронів Alexa Spatium.
Про це повідомили в Міноборони України.
Компанія-виробник Alexa Spatium наразі невідома, проте у МОУ акцентують, що виготовили його українські інженери.
Основними цілями комплексу є російські дрони-камікадзе «Герань-3», «Герань-4», «Герань-5» та Shahed-131. Також перехоплювач може застосовуватися проти розвідувальних БпЛА і гвинтокрилів.
Безпілотник оснащений турбореактивним двигуном, має високу стелю польоту, значний радіус дії та можливість працювати на низьких і середніх висотах.
БпАК Alexa Spatium на мобільній катапульті. Фото: mod.gov.ua
Комплекс може застосовуватися як за заздалегідь заданими координатами, так і в режимі прямого наведення. Для пошуку та ураження цілей він використовує телевізійну та інфрачервону пошуково-прицільні системи.
Alexa Spatium отримав різні варіанти бойових частин — уламково-фугасну, кумулятивну та термобаричну. Також розробники передбачили можливість повернення безпілотника до місця запуску у разі невиконання завдання для повторного застосування.
Безпілотник має розміри близько 1,5 на 1,7 метра та запускається з мобільної катапульти протягом кількох хвилин. Конструкція виконана з легких композитних матеріалів, що забезпечують високу маневровість під час польоту.
Серед переваг комплексу розробники називають швидке розгортання, автоматизацію процесів, стійкість до складних умов експлуатації та високу мобільність. Увесь комплекс може розміщуватися на пікапі.
Реактивний двигун дозволяє Alexa Spatium розвивати високу швидкість, що має забезпечувати швидке реагування на повітряні загрози та скорочення часу перехоплення цілей.
Розробники зазначають, що перехоплювач має надійні системи управління та відеопередачі.
Ілюстрація дрона Alexa Spatium показаного Міноборони України
Нещодавно стало відомо про перші бойові випробування реактивних дронів-перехоплювачів зі швидкістю понад 600 км/год.