Тренд пошуку "Реджеп Тайїп Ердоган"

Зліва направо: президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган, кронпринц Саудівської Аравії Мохаммад бін Салман і прем’єр-міністр Пакистану Шехбах Шарів після підписання угоди, Мекка, 7 серпня 2026 року

Нове партнерство прагне стримувати спільні загрози, але його учасники вже обговорюють можливе розширення та практичні механізми співпраці.
Саудівська Аравія, Туреччина та Пакистан визначили подальші кроки для роботи формату “Мекканської угоди” про спільну оборону. Учасники домовилися створити секретаріат у Саудівській Аравії, а протягом перших трьох років його очолюватиме генеральний секретар, делегований Пакистаном.
Як повідомляє онлайн-медіа Радіо Свобода.
Відповідні рішення ухвалили 31 серпня на першій зустрічі представників трьох держав у Стамбулі. Кандидатуру майбутнього генерального секретаря наразі не назвали.
Секретаріат відповідатиме за щоденну взаємодію між країнами-учасницями. До його завдань також належатимуть підготовка спільних навчань, обмін розвідувальними даними та аналіз ризиків для регіональної безпеки.
Ці країни вважають, що стикаються зі спільними загрозами, і думають, що це партнерство може бути стримувальним чинником. Головна мета полягає у сприянні регіональній безпеці та стабільності, а не в прагненні до конфронтації чи вступі у війни.
– Масуд Альфак, у коментарі іранській службі Радіо Свобода
Аналітик з Ер-Ріяда Масуд Альфак вважає домовленість важливим етапом у формуванні регіональної системи безпеки. За його оцінкою, війна на Близькому Сході змінила безпекову ситуацію та стала одним із чинників появи нового оборонного об’єднання.
Принцип колективної оборони та можливе розширення
“Мекканська угода” передбачає колективний захист її учасників: напад на одну з трьох держав трактуватиметься як агресія проти всього об’єднання.
Учасники формату не відкидають розширення партнерства. Серед держав, які потенційно можуть долучитися до угоди, згадують Єгипет і Бангладеш.
Саудівська Аравія, Туреччина та Пакистан наголошують, що альянс не створюють проти будь-якої конкретної країни. Водночас Саудівська Аравія, де переважає сунітське населення, зазнала ракетних і дронових атак з боку Ірану після початку американо-ізраїльської війни проти переважно шиїтського Ірану.
Корисне для прочитання:
Дональд Трамп скоротив спільні військові навчання США та Південної Кореї, прагнучи не дратувати Кім Чен Ина. Експерти попереджають про ризики для оборонного альянсу.
Пакистан, Туреччина та Саудівська Аравія провели в Стамбулі перше засідання за Мекканською оборонною угодою та почали узгоджувати військову співпрацю.
The post Саудівська Аравія, Туреччина та Пакистан домовилися створити секретаріат «Мекканської угоди» first appeared on Межа. Новини України..

Зліва направо: президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган, кронпринц Саудівської Аравії Мохаммад бін Салман і прем’єр-міністр Пакистану Шехбах Шарів після підписання угоди, Мекка, 7 серпня 2026 року

У Стамбулі сторони перейшли від політичних заяв до практичних кроків, які можуть змінити формат безпекової взаємодії в регіоні.

Пакистан, Туреччина та Саудівська Аравія 31 серпня провели в Стамбулі перше засідання в межах Мекканської оборонної угоди. Зустріч стала початком практичної координації між трьома країнами після підписання документа на початку серпня.

Як повідомляє онлайн-медіа Радіо Свобода.

У переговорах беруть участь посадовці, які відповідають за оборону та безпеку. До складу делегацій увійшли міністри оборони й закордонних справ, а також начальники армій Пакистану, Туреччини та Саудівської Аравії.

Мекканська оборонна угода та принцип колективного захисту

Мекканську угоду підписали 7 серпня на тлі загострення близькосхідного конфлікту, учасниками якого з одного боку є Ізраїль і Сполучені Штати, а з іншого – Іран. Документ містить положення про спільну оборону держав-учасниць.

Будь-який збройний напад на будь-яку з трьох держав розглядатиметься як напад на них усіх.

– Мекканська оборонна угода

Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан після підписання угоди заявив, що вона не спрямована проти Ірану. Він також звернув увагу, що закріплений у документі принцип колективного захисту за технічним змістом схожий на статтю 5 договору НАТО.

За словами Хакана Фідана, надалі до пакту можуть долучитися Єгипет та інші держави. Для цього сторонам необхідно врегулювати низку технічних питань.

Перше засідання в Стамбулі має визначити подальші механізми взаємодії трьох держав у військовій сфері та питаннях регіональної безпеки.

Читайте також:

• НАТО проведе 18–19 вересня 2026 року в Копенгагені засідання Військового комітету на рівні начальників генштабів. Учасники обговорять оборону Альянсу, технології та підтримку України.
• Японія збільшить фінансування програми безпекової допомоги та розширить її щонайменше на 12 країн, зокрема Кенію, на тлі активності Китаю в Індо-Тихоокеанському регіоні.
• Туреччина, Пакистан і Саудівська Аравія підписали оборонний пакт за принципом статті 5 НАТО. До угоди згодом можуть приєднатися Єгипет та інші країни.

The post Пакистан, Туреччина та Саудівська Аравія розпочали координацію за Мекканською оборонною угодою first appeared on Межа. Новини України..

Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган на майбутній зустрічі з російським диктатором Володимиром Путіним має намір заявити про готовність Анкари бути посередником у переговорах щодо України.

Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган на майбутній зустрічі з російським диктатором Володимиром Путіним має намір заявити про готовність Анкари бути посередником у переговорах щодо України.

Наріман Джелял — український кримськотатарський політик, історик, викладач історії, політолог та журналіст, політв’язень російського режиму. Перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу й один з небагатьох його представників, які тривалий час залишались на півострові після окупації. Окупаційний режим росіян в Криму затримав його 6 вересня 2021 року. Разом з братами Асаном і Азізом Ахтемовими ФСБ звинуватила його у нібито підриві газогону в окупованому Криму. У вересні 2022 року Нарімана засудили до 17 років ув’язнення. З російського ув’язнення його звільнили 28 червня 2024 року. З 8 липня 2025 — працює послом України в Туреччині. Громадське радіо розповідає його історію в рамках проєкту «Повернення».
Потрапив у в’язницю після першого саміту «Кримської платформи»
Після окупації Наріман Джелял залишився у Криму, проте часто приїздив до Києва. Працюючи в окупованому Криму, він разом з іншими кримськотатарськими активістами намагався проводити різні заходи у багатьох напрямках — культурному, освітньому тощо.
Водночас окупаційна влада постійно перешкоджала кримським татарам у проведенні таких заходів. Перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу каже, що окупанти постійно їм обрізали можливості: наприклад, тиснули на людей, які могли бути їхніми спонсорами, або тих, хто допомагав організовувати заходи.
«І от якраз на той момент [перед оголошенням про перший саміт Кримської платформи] я відчував себе людиною, яка замкнена в дуже такому маленькому просторі й не може встати у повний зріст. От настільки вже нас обмежили, і було таке відчуття, що це вже все: обмежили, обрізали крила і так далі. І саме тут президент [України Володимир Зеленський] оголошує про проведення Кримської платформи. І представники окупаційної влади і в Криму, і в Москві почали голосно говорити, що всіх, хто поїде, ми покараємо. І для мене це прозвучало як виклик», — розповідає Наріман Джелял.
Він пояснює: ставив перед собою не лише завдання не скоритися, але й продемонструвати всім в окупованому Криму, що можна не підкорюватись, можна і варто робити щось таке, що не лягає у плани окупантів.
«Я з друзями виїхав тоді до Києва. Ми пережили певні випробування по дорозі. На кордоні нас зупиняла поліція. Звичайно, на самому кордоні з нами спілкувалися представники ФСБ. Наш автобус вже поїхав, але спрацювало класично, що перевізник надав нам інший автобус. Ми спокійно потім доїхали до Києва, взяли участь у заходах Кримської платформи. А  після повернення — знову бесіди з ФСБ, з прикордонниками тощо», — каже колишній політв’язень, а нині — посол України в Туреччині.
Невдовзі після повернення його затримали нібито за підпал газопроводу в Перевальному. Дипломат згадує: до візиту на Кримську платформу він робив у Криму багато такого, за що могли посадити до в’язниці. Утім, зазначає: дехто робив значно менше, але його ув’язнили, а є й такі, які опинилися за ґратами, але не робили нічого.
«Тому вважати Кримську платформу єдиним приводом для того, щоб запроторити мене у в’язницю, не можна, напевно. Але це дійсно був виклик», — додає колишній політв’язень.
Що допомогло пережити досвід ув’язнення з гідністю
Наріман Джелял / Фото: Громадське радіо
Нарімана Джеляла окупанти засудили до 17 років колонії. Йому інкримінували участь у вчиненні диверсії. Проте заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу не відбув цей термін, адже його звільнили під час обміну полоненими 28 червня 2024 року.
Про майбутній обмін він не знав, а тому багато думав про те, що може статися за ті 17 років, упродовж яких він перебуватиме за ґратами.
«Думав я дуже багато, навіть вираховував, скільки мені буде років, що може бути за цей час з моєю дружиною, з рідними, з мамою (батько помер, на жаль, коли я був у в’язниці), з дітьми, вийдуть вже заміж чи не вийдуть. І ці всі думки, напевно, займають більшу частину думок політв’язня», — каже Наріман Джелял.
Коли ці думки в його голові дійшли певного логічного кінця, а це було у в’язниці міста Мінусінськ, він досяг певної злагоди в цьому питанні.
«Я перестав гризти себе і в розмові з Богом сказав, що я згоден. От 17, значить 17. Якась така у мене злагода внутрішня була між собою, між мною і Всесвітом. І саме в цей момент мене обмінюють. Влітку 24 року я нарешті це все зміг зібрати до купи. І сприйняти свою долю. І навіть не те, що я відмовився від надії, але марні сподівання припинив. Я сказав: якщо потрібно, значить я буду сидіти стільки, скільки мені доведеться. Планував, як зробити так, щоб я повернувся додому в найменш ушкодженому моральному і фізичному вигляді. І от саме в цей момент, коли це все відбулося у мене всередині, я отримав звістку про те, що мене будуть обмінювати», — поділився спогадами про той період колишній політв’язень, який з липня 2025 року працює послом України в Туреччині.
Читайте також: «Поки не отримаю справедливості, серце на місце не стане», — колишня політув’язнена Леніє Умерова
Існує думка, що у кримських татар, які за віросповіданням мусульмани, є певна філософія життя, обумовлена саме цією релігією. І якщо з ними щось трапляється (наприклад, ув’язнення), то релігійна людина сприймає це як посланий Богом шлях, який вона має спокійно пройти. І, ймовірно, з цієї причини кримськотатарська спільнота не дуже гучно говорить про імена тих, кого незаконно ув’язнила Росія. Але чи дійсно це так?
Наріман Джелял пояснює: віра лише допомагає з гідністю пройти цей етап.
«Мусульмани дійсно покликані Терпляче ставитися до будь-яких випробувань, які трапляються в їхньому житті — чи то арешт, чи якийсь інший тиск, чи хвороба, чи будь-яка історія в житті, і сприймати це добре. Але повірте, на власному досвіді, на досвіді людей, з якими мені вдалося поспілкуватись за ґратами, це лише допомагає пережити цей досвід. Пережити його гідно, не втрачаючи себе. Але це ніяк не пояснює й не виправдовує позицію російської влади до цих людей. Абсолютно ніяк. Тому що їхні родичі, та й самі в’язні, переживають всі ці душевні коливання, випробування, виклики й загрози так само, як будь-яка людина, якої б віри вона не була. Це виклик для будь-якої людини, і ти це все переживаєш, і не кожен справляється, попри віру. Тому це може бути лише помічним. Я не бачив жодного такого в’язня, який сказав би, що «це все від Господа й ми маємо просто чекати». Ні», — наголосив посол України в Туреччині.
Про найважчі моменти в ув’язненні
Наріман Джелял / Фото: Громадське радіо
Колишній політв’язень розповідає: після затримання й арешту він пройшов різні етапи. Перші дні під арештом — це шок і стрес, «коли ти лежиш на цих нарах і намагаєшся просто зібратися до купи».
«Скільки б ти не готувався до всього цього, це певний стрес, який, окрім того, що ти переживаєш за рідних, за себе, звичайно, ти ще думаєш про те, що будуть робити, як будуть робити, які випробування тобі буде необхідно пройти. Ти людина, яка далека від кримінального світу, ще й потрапляєш у цей світ і маєш зрозуміти, що, як, які координати, що треба там робити, щоб не втрапити ще більше в якусь халепу. Тому що деякі люди живуть у цьому світі й кажуть, що в’язниця — це їхній дім. Вони почуваються там більш-менш нормально. А ти чужий до того світу і маєш якось вбудуватися й розуміти його», — пригадує той період Наріман Джелял.
Він каже: поки йдуть слідчі дії й суди, це трохи відвертає увагу, адже є чим зайнятися. Але найважче стає тоді, коли це все припиняється:
«Є ти, камера і все. Ну ще якась людина чи кілька людей навколо тебе. Я сидів завжди у «двійнику» [так називають камеру на двох в’язнів], і в мене був тільки один сусід. Відповідно, це також психологічний виклик — 24 на 7 бути в одній кімнаті з однією й тією ж людиною».
Після вироку боротьба завершилася. З’явилась мета вижити й повернутися
Коли Нарімана Джеляла вивозили на обмін, з ним прийшов попрощатися безпосередньо начальник в’язниці. До речі, про майбутній обмін йому повідомив також один з керівників цієї установи. Посол каже: спершу не повірив, бо не вірить у щирість російської влади. До того ж, «життя за ґратами навчає тебе бути дуже обережним у своїх надіях і бажаннях». Але згодом ця інформація підтвердилась.
Колишній політв’язень згадує про начальника в’язниці як про доволі адекватну людину.
«Якось він мене викликав і сказав: “я тебе розумію. ми маємо різні життєві позиції, я думаю так, ти думаєш інакше. Давай так: ти не створюєш проблем, і у тебе буде більш-менш якось Нормально, я не буду створювати тобі якісь неприємні умови”. В принципі, так і було», — пригадав умови утримання в Мінусінську кримський татарин.
Джелял додав:
«Вони розуміють, що можна говорити, але і я розумію, що їм нічого не варто знищити людину. У них для цього є все і вони можуть це зробити. Але я вирішив, що моя боротьба після вироку завершилася. Тепер є інша мета — вижити в цих умовах і повернутися. І ти вже коригуєш. Це не відмова від своїх принципів і не ознака здачі. Ти по-іншому сприймаєш всі виклики, які є. Тому що вже немає судів, немає публічності, немає вже доступу до журналістів. Є ти, є стіни, є вони. І потрібно прожити це все в тих умовах, які є на цей час, а вони часто можуть змінитися, тому що етапують, переводять і так далі».
Читайте також: «Ми сиділи й думали, чи є вдома хліб», — журналіст Дмитро Хилюк про перебування в російському полоні
Хотів займатися темою Криму, а став послом у Туреччині
За словами Нарімана, після звільнення він зміг провести певну адвокаційну історію. За підтримки друзів та партнерів колишній політв’язень відвідав низку європейських країн, США й Туреччину. Під час цих поїздок чоловік розповідав про власний досвід і про те, що бачив, що, на його думку, продовжується в окупованому Криму й на решті захоплених територій.
«Це робив я, це робив Макс Буткевич, Влад Єсипенко і Леніє Умерова. От ми такою хвилею якраз були звільнені. І я присвятив багато сил і уваги саме цьому, тому що це був, знаєте, мій особистий борг перед тими, хто ще залишається там», — розповідає Джелял.
Проте, за його словами, у якийсь момент цей потенціал звільненої людини вичерпується.
«Тобто ти вже виговорився, ти з усіма нібито побачився і тут, всередині українського суспільства, і за межами нашої країни. Я, в принципі, думав повернутися до роботи в такому кримськотатарському середовищі. У мене було певне бачення, тема Криму вкрай важлива, вона далеко не така вузька, як хтось може вважати. Вона має глобальне значення щодо врегулювання цієї ситуації, закінчення війни, і не мається на увазі справедливого закінчення», — каже Наріман.
Але одного вечора йому зателефонував міністр закордонних справ Андрій Сибіга. Наріман уточнює — був знайомий з ним і раніше. Чоловік каже: Сибіга просто запропонував йому стати послом України в Туреччині без жодних бесід чи передумов. Коли Наріман запитав, скільки в нього часу на роздуми, Сибіга відповів: кілька годин.
«Я порадився і з Мустафою Джемілєвим, і з Рефатом Чубаровим, та з іншими колегами, але, в принципі, відповідь у мене була. Хоча мені не дуже хотілося, чесно кажучи, їхати з України, їхати з Києва», — поділився спогадами колишній політв’язень.
Утім, попри небажання покидати Україну, він все-таки пристав на пропозицію Сибіги. Наріман пояснює: по-перше, він розумів важливість Туреччини як країни, як партнера і сусіда України. По-друге — розумів, що Сибіга не робитиме таких пропозицій просто так.
«Тобто людина обміркувала і чомусь вирішила, що я підходжу, напевно, на цю роль. Окрім того, я розумів, що, скоріш за все, він радився з президентом. І це певна відповідальність. Ну і я розумів, що це дає мені, напевно, додаткові шанси говорити про Крим. У Туреччині це дуже актуальна тема. Говорити про кримських татар, зокрема про тих, хто за ґратами в Криму. І попри небажання виїжджати з України, я погодився», — сказав заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу.
Проте насамперед перед ухваленням рішення він радився з дружиною. Коли Наріман підійшов до неї, вона була на кухні й щось готувала.
«Я кажу: слухай, от така пропозиція. І вона сказала: ані Київ, ані Анкара не є Кримом. І тому мені все одно, де бути, якщо це не Крим. І питання закрилось», — згадав той момент Наріман Джелял.
Після переїзду родина пройшла певний період адаптації. Але цього літа діти почали вимагати від Нарімана, щоб він привіз їх в Україну.
Про особливу історію прийому в Ердогана
20 грудня 2024 року президент Володимир Зеленський повідомив, що Наріман Джелял стане послом України в Туреччині. Відповідний указ голова держави підписав 14 травня 2025 року. Проте фактично виконувати обов’язки посла колишній політв’язень розпочав 8 липня 2025 року — після вручення вірчих грамот президенту Туреччини Реджепу Таїпу Ердогану.
На прийомі в Ердогана Джелял був з усією родиною. Та й загалом той прийом видався по-особливому теплим. Чому так сталося?
Посол розповідає: Ердоган сам батько великої родини.
«Він постійно має претензії до тих, хто не одружений, не створив родину. А якщо створив, то чому ти досі не маєш дітей? А у тебе тільки двоє, чому двоє? Має бути більше. Це його щире внутрішнє переконання», — розповів посол про турецького лідера.
Той факт, що Джелял взяв з собою всю свою родину, він назвав нормальним дипломатичним прийомом. Адже так само робили й інші українські посли.
«Це нормально, коли ти розумієш, що президентові це до вподоби. Це може допомогти побудувати одразу кращі стосунки», — наголосив дипломат.
Утім, є й інша причина. Річ у тім, що Реджеп Тайїп Ердоган доклався до звільнення Джеляла з російської в’язниці. Таким чином, колишній політв’язень та вся його родина вирішили подякувати турецькому президентові й виявити свою повагу.
«Президент за кадром, можна навіть сказати, продемонстрував дуже щиру увагу до дітей. Він просто любить дітей. І тому зловили цей кадр, коли він цілує руку моїй наймолодшій донечці. А потім друзі мені дзвонили й сміялися, кажуть, ми думали до тебе звертатися щодо вирішення деяких питань, а тепер зрозуміли, що треба телефонувати до твоєї доньки», — пригадав посол.
«Я готовий був сплатити цю ціну неодноразово»
Перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу не шкодує про те, що поїхав тоді, у 2021 році, на перший саміт Кримської платформи. Колишній політв’язень не згоден з думкою, яка часом лунала після його ув’язнення про те, що йому не варто було так поводитись і він міг би далі спокійно жити й працювати.
«Моя розлука з дітьми й родиною пов’язана з тим, що я намагався змінити наявне становище Криму заради них. Я не хотів, щоб мої діти жили в таких обставинах, а повернулися до вільного життя і спокійно могли розвиватися. Саме на це було спрямовано всі зусилля. Тому ця ціна для мене виправдана. І наскільки б важко не було, в принципі, я готовий був сплатити її неодноразово», — наголосив Наріман Джелял.
Після звільнення й до призначення послом він не потребував якоїсь медичної реабілітації, хоча деякі проблеми таки треба було вирішувати. А загалом період адаптації для нього пройшов швидко завдяки друзям, адвокації та кримськотатарській спільноті. Утім, він каже: в окупації загубилися родинні, сусідські та дружні зв’язки, а також зникло відчуття свого дому, хоча друзі й допомогли з житлом.
Читайте також: «Я не могла написати своє прізвище», — історія звільненої з полону Світлани Головань
Проросійськість Криму вибудовувалась роками, цей процес ніколи не зупинявся
Також колишній політв’язень розповів про передумови для окупації Криму. Він наголошує: ситуація на окупованих територіях не однакова. Наприклад, ситуація на захоплених територіях Донеччини й Луганщини відрізняється від тієї, що склалась у Криму. Іншими словами, все залежить від ставлення країни-агресора до тої чи іншої території.
Він нагадав, що Крим є дуже символічним і для Путіна, і загалом для російської влади.
«Така проросійськість Криму пропрацьовувалася роками. Ніколи цей процес не зупинявся. І це накладало певні ознаки на те, що відбувається сьогодні», — наголосив посол України в Туреччині, який раніше був кримськотатарським активістом.
За його словами, найжахливіше з того, що досі відбувається у Криму, але дуже важко зафіксувати якоюсь статистикою, — це пропагандистська діяльність, зміна ментальності громадян України, особливо молоді, особливо дітей. Як наголосив перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу, це навіть жахливіший злочин, ніж арешт. Бо арешт можна зафіксувати, йому можна якось завадити, можна звернутись до адвоката чи допомогти родичам арештованої людини.
«Перебуваючи за ґратами, я звертався до моїх співгромадян в Криму і писав, що, будь ласка, зрозумійте, що ви також перебуваєте за ґратами. Але в моїй ситуації я чітко бачу, де ці залізні двері, де вікно з ґратами, де ці стіни, які правила існують, які не можна порушувати, чи за порушення яких ти можеш отримати певне покарання. А ви не бачите цих стін, ви не бачите цих ґрат. Але будьте впевнені: ви за ними перебуваєте. І у вас є і спостерігачі, і наглядачі, у вас є ті, хто, як то кажуть, доносить. І вся ця система відносин, яка є у в’язниці, Вона, в принципі, розповсюджена на окупованих територіях. І це найжахливіше, що треба розуміти, коли ми говоримо про тимчасово окуповані території. Люди можуть не усвідомлювати навіть. І в цьому жах того, про це написано колись дуже багато фантастичних творів, коли створюється суспільство, де люди навіть не усвідомлюють, у яких обставинах перебувають, от Росія їх створює. Нібито все добре. Нібито особливо, що дуже збиває з пантелику наших громадян тут, що вони дивляться Інстаграм, бачать відпочинки на морях, якісь культурні заходи, покази мод, книжкові ярмарки, перші дзвоники, випускні, весілля, дні народження… Але є інший бік, який не покажуть в інстаграмі, його не побачиш у фейсбуці. Тому що це одразу покарання. Карають за будь-який прояв непокори, інакодумства тощо», — сказав Наріман Джелял.
Він описав ситуацію в Криму як «дуже непросту».
«Звичайно, людина адаптується. Звичайно, людина шукає якесь місце в цих складних обставинах. Але це не можна сприймати так, що люди на щось погодились чи звикли. Звикли, але це лише пристосування до обставин», — стверджує перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу.
Проєкт впроваджується за підтримки Федерального уряду Німеччини
Запис «Я погодився на 17 років, і саме тоді мене обміняли»: історія Нарімана Джеляла спершу з'явиться на Громадське радіо.

Берлін готується обговорити нові дипломатичні формати зі США, але визнає: Москва поки блокує спроби започаткувати реальний переговорний процес.
Як повідомляє онлайн-медіа Укрінформ.
Німеччина веде постійний діалог із європейськими та міжнародними партнерами, щоб знайти переговорні можливості для наближення миру в Україні. Про це міністр закордонних справ ФРН Йоганн Вадефуль сказав у Києві під час спільної пресконференції з Андрієм Сибігою.
Він підкреслив, що завершення російсько-української війни визначатиме безпекове майбутнє всієї Європи. Одним із ключових напрямів переговорів залишається подальше зміцнення української протиповітряної оборони.
Як закінчиться ця війна тут – це вирішальне питання для майбутнього Європи… Саме в цьому сенсі я перебуваю в переговорах з європейськими колегами, а також з позаєвропейськими колегами щодо подальшої підтримки України, в тому числі системами протиповітряної оборони. Ці переговори – і про це я домовився з усіма колегами – я продовжу наступного тижня… Ми продовжуємо працювати з нашими європейськими та міжнародними партнерами, щоб спільно посилити ППО України.
– Йоганн Вадефуль
Глава МЗС Німеччини обережно позитивно оцінив шанси на практичні результати в цьому напрямі. За його словами, партнери України розуміють, наскільки критично важливими є системи ППО для захисту міст, цивільного населення та інфраструктури.
Йоганн Вадефуль також нагадав про рішення Німеччини, оголошене в червні: Берлін виділить по 200 мільйонів доларів США на механізм НАТО PURL та угоду Jumpstart. Ці механізми дають змогу Німеччині спільно з іншими партнерами фінансувати передачу Україні необхідного американського озброєння.
Вадефуль про мирні переговори та формат E3
Окремо міністр зупинився на дипломатичному треку. Він заявив, що дискусії про можливі формати переговорів триватимуть, а на початку наступного тижня планує порушити це питання у розмові з Марко Рубіо.
Я розраховую на те, що США й надалі будуть готові відігравати тут активну роль у переговорах з Україною. Але я також вважаю, що було правильно, що ми, європейці, об’єдналися в першій половині цього року у форматі E3… І цей формат E3, тобто Велика Британія, Франція та Німеччина, продовжуватиме дуже тісно співпрацювати. Ми також робимо це на рівні міністрів закордонних справ, і я скористаюся переговорами з колегами найближчим часом, щоб обговорити це питання. Думаю, нам потрібна готовність до того, щоб іти й незвичайними шляхами. Ми повинні намагатися ініціювати переговори на всіх напрямках. Наразі це зазнає неудачі через Москву, але я вірю, що “вода камінь точить”.
– Йоганн Вадефуль
Вадефуль переконаний, що послідовний міжнародний тиск і численні звернення до Москви можуть зрештою створити передумови для початку реальних переговорів. Він наголосив, що шукати нові шляхи для дипломатичних контактів необхідно вже восени.
Міністр запевнив, що Німеччина не послаблюватиме підтримку України. Він зазначив, що останній саміт НАТО підтвердив згуртованість союзників у протидії російській агресії. На його думку, спроби Путіна посіяти розбіжності між партнерами дають протилежний результат і лише посилюють їхню готовність підтримувати Україну стільки, скільки буде потрібно.
Крім того, Йоганн Вадефуль підтримав ініціативу Каї Каллас щодо підготовки нового пакета санкцій проти Росії. Йдеться про обмеження, які мають масштабно та цілеспрямовано послабити путінську військову машину. Німеччина працює над цим разом з усіма країнами Європейського Союзу.
Під час перебування в Києві він також наголосив, що незалежна робота НАБУ та САП має важливе значення для продовження реформ і подальшого руху України до членства в Європейському Союзі.
Читайте також:
Німеччина планує розширити оборонну співпрацю з Україною, залучити більше своїх компаній до спільних проєктів і розвивати дронові та протиракетні технології.
Реджеп Тайїп Ердоган закликав Дональда Трампа активніше використовувати дипломатію для зниження напруженості між Іраном і США та підтримав мирні зусилля на Близькому Сході.
Російські війська ввечері 21 серпня атакували Україну авіаційними ракетами, боєприпасами «Бандероль» і дронами. ППО знешкодила 191 повітряну ціль.
The post Німеччина шукає переговорні шляхи та працює над посиленням ППО України first appeared on Межа. Новини України..

Телефонна розмова лідерів відбулася на тлі загострення, яке може змінити баланс сил і перевірити готовність сторін знову сісти за стіл переговорів.
Про це повідомляє Директорат з комунікацій адміністрації Президента Туреччини.
Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган під час телефонної розмови з президентом Сполучених Штатів Дональдом Трампом закликав активніше використовувати дипломатичні інструменти для послаблення напруженості у відносинах між Іраном і США.
Ердоган наголосив на важливості продовження переговорів та підтвердив готовність Туреччини підтримувати ініціативи, спрямовані на мирне врегулювання.
Президент Ердоган зазначив, що в умовах напруженості між Іраном і США важливо максимально використовувати дипломатію, висловив сподівання на продовження переговорів та заявив, що Туреччина й надалі підтримуватиме мирні зусилля.
– йдеться у повідомленні Директорату з комунікацій адміністрації Президента Туреччини
Ердоган і Трамп обговорили безпеку на Близькому Сході
У розмові турецький президент також порушив тему спільної оборонної угоди Туреччини, Пакистану та Саудівської Аравії. За словами Ердогана, документ демонструє рішучість його учасників зміцнювати безпеку та зберігати стабільність у регіоні.
Окремо Реджеп Тайїп Ердоган і Дональд Трамп обговорили ситуацію в Газі. Президент Туреччини звернув увагу на посилення дій ізраїльської влади проти палестинців на тлі підготовки до другого етапу мирного процесу.
Позиція Туреччини щодо миру та відбудови Гази
Ердоган заявив, що Туреччина продовжить підтримувати кроки, необхідні для досягнення тривалого миру на Близькому Сході, а також відбудови Гази.
Під час телефонної бесіди президенти також розглянули двосторонні відносини Туреччини і США, актуальні регіональні виклики та глобальні події.
Схожі новини для вас:
Франція, Німеччина та Велика Британія обговорюють окремий європейський формат переговорів щодо завершення війни Росії проти України та участі Європи в дипломатичному процесі.
Президент Туреччини Ердоган анонсував телефонну розмову з Трампом щодо миру в Україні та ситуації в Газі, підкреслюючи дипломатичні зусилля для припинення війни.
The post Ердоган закликав Трампа посилити дипломатію для зниження напруженості між Іраном і США first appeared on Межа. Новини України..

Рішення Вашингтона може змінити звичний формат військової співпраці союзників і вже привертає увагу через можливі наслідки для безпеки регіону.

Як повідомляє reuters.com.

Дональд Трамп доручив Пентагону скоротити масштаби або частоту спільних військових навчань США та Південної Кореї.

Це рішення стосується двосторонніх маневрів, які Вашингтон і Сеул проводять у межах військової співпраці. Навчання мають підтримувати готовність союзників до реагування на потенційні загрози в регіоні.

Зміни у військовій співпраці

Пентагон має визначити, які саме навчання можуть бути скорочені, а також оцінити можливі наслідки такого кроку для оборонного планування США та Південної Кореї.

Спільні маневри Вашингтона і Сеула тривалий час залишаються важливим елементом безпеки на Корейському півострові. Водночас їх проведення регулярно викликає різку реакцію Північної Кореї.

Подальші деталі щодо нових параметрів військових навчань має оприлюднити Міністерство оборони США.

Інші теми, які вам можуть сподобатися:

• Реджеп Тайїп Ердоган заявив, що Туреччина очікує від США конкретних рішень для повернення до програми винищувачів F-35 після обіцянки Дональда Трампа.
• Пентагон уклав угоди з Boeing і RTX для розширення виробництва компонентів ракет-перехоплювачів SM-3, які використовує система протиракетної оборони Aegis.
• КНДР запустила балістичну ракету в бік Японського моря напередодні спільних військових навчань США та Південної Кореї.

The post Трамп доручив Пентагону скоротити спільні навчання США та Південної Кореї first appeared on Межа. Новини України..

Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган, спадкоємний принц Саудівської Аравії Мухаммед бін Салман і прем’єр-міністр Пакистану Шехбаз Шаріф зустрілися в саудівському місті Мекка 7 серпня, щоб підписати угоду

Нова домовленість з’явилася після майже року переговорів і на тлі загострення між Вашингтоном та Тегераном, додаючи регіону новий безпековий вимір.
Як зазначає медіа Радіо Свобода Радіо Свобода.
7 серпня лідери Саудівської Аравії, Пакистану та Туреччини підписали спільну оборонну угоду з метою посилення колективного стримування та запобігання будь-якому актові агресії в регіоні. Документ був укладений на тлі зростаючої регіональної напруги через напруженість між США та Іраном.
Будь-який збройний напад на будь-яку з трьох держав розглядатиметься як напад на них усіх
– Міністерство закордонних справ Пакистану
Угоду підписали спадкоємний принц Саудівської Аравії Мухаммед бін Салман, президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган та прем’єр-міністр Пакистану Шехбаз Шаріф у місті Мекка.
Документ проголошує, що будь-який збройний напад на одну з трьох країн буде розглядатися як напад на всіх трьох, що підкреслює наміри зміцнити регіональну безпеку та підтримати мир і стабільність у регіоні та поза його межами, згідно з офіційною заявою.
Ключові положення угоди
Будь-який збройний напад на одну з країн розглядатиметься як напад на усіх трьох сторін, що закріплює принцип колективного реагування.
Саудівська Аравія прагне зміцнити оборону за підтримки пакистанських військ та їхнього досвіду в сучасних технологіях, зокрема безпілотників.
Пакистан очікує фінансової підтримки від Саудівської Аравії для розвитку економіки та оборонної промисловості.
Обговорення угоди тривали майже рік.
Передумови та контекст
У вересні 2025 року Саудівська Аравія також підписала угоду з Пакистаном. За умовами Угоди про стратегічну взаємну оборону (SMDA) будь-яка агресія проти будь-якої з країн вважатиметься агресією проти обох сторін; SMDA дозволяє Саудівській Аравії зміцнювати оборону за допомогою пакистанських військ і їхнього досвіду в сучасних технологіях, зокрема безпілотників, тоді як Пакистан може очікувати фінансової підтримки для розвитку економіки та оборонної промисловості.
Після підписання трьохстороннього пакту Кувейт минулого місяця ратифікував угоду про оборонну співпрацю з Пакистаном, укладену у червні 2023 року. Це передбачає обмін розвідувальними даними та спільні навчання для зміцнення взаємного захисту союзників Перської затоки.
У контексті регіональної динаміки зусилля трьох країн спрямовані на зміцнення колективної безпеки на тлі зростаючої невизначеності та конкуруючих впливів у Близькому сході та поза його межами.
Контекст угоди підкреслює зосереджені зусилля трьох країн щодо посилення регіональної безпеки, у тому числі на тлі напруженості між ключовими гравцями регіону та впливових держав. Такі кроки можуть вплинути на баланс сил у регіоні та визначати подальшу динаміку оборонного співробітництва між країнами-підписантами.
У рамках регіонального контексту також відзначаються висловлювання лідерів та аналітиків щодо потенційних наслідків угоди для стабільності та зовнішньополітичних розрахунків у Близькому сході.
Загалом зусилля Саудівської Аравії, Пакистану та Туреччини вказують на прагнення трьох країн посилити оборонний та економічний коопераційний зв’язок, що може стати важливим чинником регіональної стабільності та впливу на глобальну політику у довгостроковій перспективі.
Рекомендуємо звернути увагу:
На саміті НАТО в Анкарі прем’єрка Данії заявила, що країна готова захищати кожен дюйм НАТО, включно з Гренландією; тривають переговори з США про оборону.
Саудівська Аравія готується до можливих скоординованих атак іракських формувань та хуситів, яких підтримує Іран. Потенційними цілями можуть стати енергетичні об’єкти, порти й аеропорти.
Сини ув’язненого експрем’єра Пакистану Імрана Хана заявили, що сім місяців не можуть побачитися з батьком. Влада заперечує ізоляцію політика.
The post Саудівська Аравія, Пакистан і Туреччина підписали оборонний пакт про колективне стримування first appeared on Межа. Новини України..