Тренд пошуку "Школи Канікули"

У Тернополі навчальний рік для більшості школярів почався з незвичного графіка: у першому півріччі діти ходитимуть на навчання і по суботах. Загалом таких субот буде десять, натомість на зимові канікули учні підуть уже 14 грудня і відпочиватимуть майже місяць.

Президент Володимир Зеленський приїхав до відбудованого після російських ударів ліцею на Київщині, але свято першокласників перервала повітряна тривога. Через реальну загрозу президенту та малечі довелося терміново ховатися під землю та сидіти в бомбосховищі. Окупанти знову намагалися зірвати початок навчального року та свідомо змусили дітей сидіти в укритті замість святкової лінійки.

Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на ТСН та на повідомлення голови держави.

Перше вересня під землею

Президент відвідав одну зі шкіл на Київщині, яку відбудували після того, як росіяни її повністю знищили у 2022 році.

"Сьогодні початок нового навчального року, і попри всі намагання ворога зірвати навчальний сезон наші діти розпочали навчання. Дуже важливо, що діти пішли в школу, дуже важливо, що багато всього підготовлено. Вітаю з 1 Вересня наших першачків, усіх школярів, батьків і всю нашу державу", — зазначив він. 

Також президент подякував всім працівникам школи за їхню роботу, та батькам, які попри тривоги та російські атаки залишаються в Україні та разом з учителями докладають зусиль, щоб наші діти навчалися вдома.

Цей ліцей росіяни розбили ще на початку повномасштабного вторгнення у 2022 році. Будівлю нарешті капітально відновили, проте спокійно зайти до класів першачкам так і не вдалося.

Глава держави підкреслив, що у ворога немає жодного розуміння про межі, тому росіяни роблять маленьких українців прямими учасниками війни.

"На жаль, рускі просто кончені зовсім. Перше вересня, діти. Навіть серед ворогів будь-яких є розуміння, що діти – це діти. А рускі роблять дітей учасниками війни", — сказав він.

РФ хотіла зірвати початок навчального року

Володимир Зеленський заявив, що Росія протягом останніх двох тижнів активно атакувала інфраструктуру України, намагаючись зірвати початок нового навчального року.

Також під час спілкування з журналістами Зеленський висловив невдоволення реакцією міжнародної спільноти на російські атаки. Він зазначив, що в той час, коли Україна продовжує боротися за життя людей, частина міжнародних партнерів перебуває у відпустках.

 "Останні два тижні весь світ, Європа і світ, які нам допомагають – на канікулах. І це дуже такий неприємний присмак. Не можу ним не поділитися... відчуттям такого знаєте... "дипломатія по-плану". Тобто, коли відпустка, то відпустка", — зазначив президент.

Як писали Новини.LIVE раніше, цієї ночі під ударом опинився Київ, Бориспіль і інші міста Київщини. Внаслідок обстрілу було пошкоджено будинок та підприємство, і постраждали люди. В Києві через ворожу атаку загинули троє людей. Ще 5 постраждали.

Також ми писали, що за словами нардепа Руслана Горбенко, вже у вересні Київ та область отримати статус прифронтових територій. Роботу над відповідною постановою розпочали близько двох тижнів тому після перших атак РФ на продовольчі склади українських компаній.

Тільки пішли у школу, а скоро канікули: коли відпочиватимуть школярі у 2026 і 2027 роках

Після майже трьох місяців канікул школа знову повертається в наше життя – разом із ранніми підйомами, новими зошитами та урочистим настроєм, який у кожного проявляється по-різному. Але незалежно від того, чи дитина вперше переступає шкільний поріг, чи вже добре знає, де стоїть її парта, 1 вересня залишається хорошим моментом, щоб сказати важливі слова. Повний текст новини

1 вересня в Україні відзначають День знань. Традиційно в цей день в школах і університетах починається навчальний рік. Особливе значення свято має для першокласників і першокурсників.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





День пам’яті захиснииків України: історія


Історія свята
В Україні День знань прийшов з СРСР. Там цей день був державним святом з 1984 року. Після проголошення незалежності України свято закріпили в законі про загальну середню освіту 1999 року.
Традиційно в День знань в школах проводять лінійки і урочистий перший урок. В цей день також починається навчання у ВНЗ і середніх спеціальних навчальних закладах. Урочистості в них, як правило, влаштовують тільки для першокурсників, у решти 1 вересня розпочинається навчання.
Традиції свята 1 вересня
В Україні в більшості шкіл 1 вересня проводять ранкові святкові лінійки, на яких вчителі та учні вперше зустрічаються після літніх канікул.
Особливе значення це свято має для першокласників, для яких цей день є початком нового життєвого етапу, і для випускників, які чують «перший дзвоник» востаннє.
Традиційно святкові лінійки проводять у шкільному дворі, де слухають промови керівництва школи, часто також представників місцевої влади, та виступи майбутніх першокласників. Традиційно під час лінійки звучить той самий «перший дзвоник», який і починає навчальний рік.
Після цього школярі ідуть у свої класи, де класні керівники проводять для них перший урок, який найчастіше присвячений обговоренню важливих тем.

Для сотень тисяч українських школярів 1 вересня означає повернення до уроків після літніх канікул. Проте, чому навчальний рік починається саме восени, якщо календарний рік стартує 1 січня? Відповідь лежить далеко в минулому й пов’язана не лише з освітою, а й з церковними традиціями та сільським господарством.Традицію починати рік 1 вересня пов’язують із рішенням римського імператора Костянтина Великого. Згодом ця дата закріпилася в церковному календарі як початок нового року. У середньовіччі школи часто діяли при церквах, тому навчальний цикл природно прив’язували до церковного календаря.Важливу роль відіграв і аграрний уклад життя. Вересень припадав на завершення основних польових робіт, а отже, діти вже могли повертатися до навчання. Влітку ж сім’ям була потрібна допомога дітей на полях, у господарстві та з доглядом за молодшими братами й сестрами. Саме тому тривалі літні канікули та початок навчання восени поступово стали звичною моделлю.На українських землях дата початку навчального року тривалий час не була абсолютно сталою. У 19 та на початку 20 століття в різних школах вона могла відрізнятися, а в сільській місцевості навчання часто підлаштовували під завершення польових робіт. Остаточно традиція починати навчальний рік 1 вересня закріпилася вже у 20 столітті.Сьогодні потреба залучати дітей до сільськогосподарських робіт майже зникла, однак сама традиція залишилася. Вона стала частиною освітнього календаря та символом початку нового навчального року. При цьому єдиного світового стандарту немає. Україна і ще 122 країни розпочинають навчальний рік 1 вересня, діти ще 43 країн йдуть до школи 1 січня, а у 16 державах початок навчального року припадає на березень. В інших країнах немає єдиної для всіх дати. Наприклад, в Італії йдуть в школу 1 жовтня, в Японії - 1 квітня, а в Австралії – у лютому. В Іспанії початок нового навчального року досі залежить від строків збирання врожаю, і в кожній провінції країни ця дата своя. Раніше портал "Кометнарі" повідомляв, скільки шкіл готові до нового навчального року. У МОН назвали кількість укриттів для навчальних закладів.

Завтра стартує новий навчальний рік у школах України. У його межах передбачили і відпочинок від навчання для учнів. Повний текст новини

У Києві підготували кілька варіантів організації навчання у школах на випадок погіршення безпекової ситуації. Перший тиждень навчального року планують розпочати в очно-дистанційному форматі, однак за потреби школи зможуть оперативно змінювати модель навчання.

Про це повідомив заступник голови КМДА Валентин Мондриївський, передає Новини.LIVE.

У школах готують різні формати

За словами Мондриївського, тривалі повітряні тривоги можуть суттєво скорочувати час для проведення звичайних уроків. Зокрема, 28 серпня сумарна тривалість тривог у Києві становила 158 хвилин.

"Цьогоріч навчальний рік починається в дуже непростих умовах. Останні дні показують, що повітряні тривоги можуть тривати годинами і фактично переривати значну частину навчального дня.  До прикладу, 28 серпня в Києві повітряні тривоги тривали загалом 158 хвилин. Це майже 4 уроки із 6 за звичайним розкладом. Тому ми маємо бути готовими не лише до того, що під час тривоги діти спускаються в укриття, а й до того, що за певних умов навчальний процес потрібно буде організувати інакше", – зазначив Валентин Мондриївський.

Наразі столичні заклади освіти розглядають кілька сценаріїв: проведення занять в укриттях, змішане та дистанційне навчання. Також за необхідності може застосовуватися навчання у другу зміну.

"Наприклад, одна з моделей, яку зараз розглядаємо, – організація в укритті очного навчання для учнів початкової школи та окремого простору, де частина дітей середніх і старших класів, у разі потреби, зможуть під час тривоги продовжувати навчання онлайн. Утім це лише один із можливих форматів. Кожна школа визначатиме оптимальну модель, виходячи зі своїх можливостей, особливостей укриття та безпекової ситуації", – пояснила директорка Департаменту Олена Фіданян.

Мондриївський наголосив, що конкретний формат кожна школа визначатиме з урахуванням власних можливостей, облаштування укриття та безпекової ситуації. Один із варіантів передбачає очне навчання молодших школярів в укритті, тоді як учні середніх і старших класів під час тривоги зможуть продовжувати заняття онлайн.

У Департаменті освіти і науки КМДА зазначили, що батьки зможуть обрати доступний формат у межах моделей, які запропонує конкретний навчальний заклад. Водночас у кожній київській школі вже визначені алгоритми дій у разі повітряної тривоги та інших надзвичайних ситуацій.

Як повідомляли Новини.LIVE, у Шевченківському районі Києва внаслідок ракетного удару РФ 27 серпня зазнали значних пошкоджень два заклади освіти, зокрема корпуси однієї з гімназій. За попередніми даними, загиблих і постраждалих немає.

Як повідомляли Новини.LIVE, у Києві визначили рекомендований графік навчання на 2026/2027 навчальний рік. Заняття триватимуть із 1 вересня 2026 року до 30 червня 2027-го. Для більшості шкіл рекомендують семестрову систему, також визначені орієнтовні дати канікул.

Перше вересня для школярів може бути зовсім різним. Хтось уперше переступить поріг школи, хтось повернеться до знайомого класу після канікул, а для випускників розпочнеться останній шкільний рік. Повний текст новини

Притулок для тварин в Кривому Розі потребує вашої допомоги!
https://send.monobank.ua/jar/3CRSWzHb7p
Оголошено постійний збір коштів на поточні потреби притулку: на закупівлю корму для собак та котів; на лікування та обробку тварин; на забезпечення їх виживання в холодний період року. Ваша допомога і кожна гривня важлива! Будемо вдячні за репост, чи поширення посилання на mono-банку.

Більше інформації про притулок - в Facebook:
https://fb.com/anna.yankovaya.2025

У Києві формат лінійки до Дня знань визначатиме кожна школа, а не місто. Про це у коментарі "РБК-Україна" повідомили у Департаменті освіти і науки КМДА.
Там заявили, що попри те, що районні державні адміністрації мають певні освітні повноваження, питання проведення святкових заходів у школах не входить до їхньої компетенції.
"Прийняття рішення щодо доцільності проведення лінійки, її формату, часу, місця та організації належить до компетенції відповідного закладу освіти", – зазначили у відомстві.
До цього у прес-службі Київської міської державної адміністрації опублікували рекомендовану структуру 2026/2027 навчального року для закладів загальної середньої освіти. 
Відтак навчальний рік триватиме з 1 вересня 2026 року до 30 червня 2027-го року. 
"Більшість столичних шкіл працюють за семестровою системою. Тому Департамент спільно з Асоціацією керівників шкіл України рекомендує провести І семестр – з 1 вересня до 23 грудня 2026 року, ІІ семестр – з 11 січня до 28 травня 2027-го", – заявили у відомстві. 
Рекомендовані дати проведення канікул:
осінні – з 26 жовтня до 1 листопада;
зимові – з 24 грудня до 10 січня;
весняні – з 22 до 28 березня.
Для учнів перших класів передбачені додаткові канікули з 15 до 21 лютого.
Останній дзвоник рекомендують провести 28 травня 2027 року. 
"Із 31 травня до 30 червня школи можуть організовувати компенсаторні заняття для подолання освітніх втрат, індивідуальні та групові консультації, проєктну діяльність, навчальні екскурсії, роботу "знаннєвих гуртків" та інші заходи в межах освітнього процесу", – зазначили у відомстві.
У департаменті підкреслюють, що в умовах війни організація навчання залежить від безпекової ситуації.
"В умовах воєнного стану найвищим пріоритетом лишається безпека всіх учасників освітнього процесу. Тому структура навчального року та форма навчання (очна, дистанційна) можуть коригуватися залежно від безпекової ситуації", – зазначила директорка Департаменту Олена Фіданян.
У новому навчальному році окремий акцент робитимуть на подоланні освітніх втрат. Департамент радить школам розширювати мережу "знаннєвих гуртків", що допоможе учням надолужити пропущене, поглибити знання й розвивати дослідницькі навички. Під час організації навчання рекомендують враховувати результати моніторингових досліджень 2026 року.
"Ще одним важливим напрямом лишається підтримка дітей, які через повномасштабну війну вимушено перебувають за межами України. У столичних школах передбачено українознавчий компонент, спрямований на збереження національної ідентичності, зв’язку дітей із рідною мовою, культурою та історією", – зазначили у КМДА.
Нагадаємо, у КМДА зазначили, що заклади освіти, визначені опорними пунктами, працюватимуть у форматі, який оберуть педагогічні ради. У разі виникнення надзвичайної ситуації освітній процес оперативно переводитимуть у дистанційний режим.
Рішення щодо формату навчання ухвалюватимуть саме педагогічні ради навчальних закладів. До 30 січня керівники шкіл мають поінформувати батьків і учнів про обраний формат освітнього процесу.
Читайте також: Понад 2000 мінувань: у Києві та низці областей перевіряють школи та держустанови (оновлено)
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
Підтримайте "5 канал" на "Патреоні".
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.

Готуємося до школи: скільки триватиме новий навчальний рік і коли будуть канікули

Середня заробітна плата педагогів у ліцеї №290 Дарницького району Києва становить майже 20 тисяч гривень. Водночас молоді вчителі можуть отримувати близько 10 тисяч гривень, тоді як досвідчені педагоги працюють із більшим навантаженням.

Про це розповіла директорка ліцею №290 Поліна Замаскіна в ефірі "Київського часу".

Скільки заробляють вчителі у київському ліцеї

За словами Поліни Замаскіної, рівень заробітної плати педагогів залежить, зокрема, від їхнього навантаження та досвіду роботи.

Старші вчителі можуть працювати від 24 до 27 годин на тиждень, що відповідає приблизно 1–1,5 ставки. Водночас молоді спеціалісти отримують менше — їхня зарплата може становити близько 10 тисяч гривень.

У ліцеї планують продовжувати очне навчання

Директорка також зазначила, що педагоги не планують переходити на дистанційний формат через підвищення вартості проїзду. За її словами, за умови належної безпекової ситуації заклад продовжить працювати очно.

"Якщо безпекова ситуація буде такою, що ми зможемо працювати очно, ми всі будемо працювати очно. Тому що навіть найкраще дистанційне навчання програє очному", — сказала Замаскіна.

Вона наголосила, що для педагогів та учнів очний формат залишається пріоритетним за умови, що він є безпечним.

Новини.LIVE писали, що заступник міністра освіти і науки України Андрій Вітренко в ефірі "Київського часу" повідомив, що в цьому році прогнозують близько 240 тисяч дітей, які вперше сядуть за шкільні парти. Це приблизно на 10 тисяч менше, ніж торік.

Новини.LIVE інформували, що у Києві визначили рекомендовані терміни організації 2026/2027 навчального року для закладів загальної середньої освіти. Навчальний процес пропонують проводити з 1 вересня 2026 року до 30 червня 2027 року, а для більшості столичних шкіл рекомендують семестрову систему навчання. Крім того, визначено орієнтовні періоди проведення шкільних канікул.

В Україні цього року прогнозують близько 240 тисяч дітей, які вперше сядуть за шкільні парти. Це приблизно на 10 тисяч менше, ніж торік, і майже вдвічі менше за показник 2018–2019 навчального року. Остаточна кількість першокласників та формат їхнього навчання будуть відомі після 5 вересня, коли школи оновлять дані в електронній системі "АІКОМ".

Про демографічну ситуацію розповів заступник міністра освіти і науки України Андрій Вітренко в ефірі "Київського часу".

Скільки дітей підуть до першого класу

За словами Андрія Вітренка, цьогоріч до першого класу очікують близько 240 тисяч дітей. Для порівняння, минулого року кількість першокласників становила приблизно 252 тисячі. Таким чином, за рік показник може скоротитися ще орієнтовно на 10 тисяч дітей.

Ще помітнішою є різниця у довгостроковій перспективі. У 2018–2019 навчальному році до першого класу пішли близько 453 тисяч дітей. Нинішній прогноз становить майже вдвічі менше.

"На жаль, ми маємо таку демографічну ситуацію", — зазначив Вітренко.

Коли будуть остаточні дані про школярів

Заступник міністра також розповів, що остаточна інформація щодо організації навчання дітей стане відома після 5 вересня. Саме до цього часу школи мають остаточно внести та уточнити дані про учнів в електронній системі управління освітою "АІКОМ".

Після оновлення інформації стане зрозуміло, скільки дітей навчатимуться очно, дистанційно або за змішаною формою.

Новини.LIVE писали, що заступник міністра освіти і науки України Андрій Вітренко зазначив, що через пошкодження, спричинені російськими атаками, та нестачу коштів на відновлення деякі київські школи можуть не розпочати навчальний рік 1 вересня. За його словами, кошти з міського бюджету на відновлення пошкоджених навчальних закладів досі не виділили, водночас спеціальну сесію Київради для вирішення цієї проблеми поки не скликали.

Новини.LIVE повідомляли, що КМДА повідомляло, що у Києві визначили рекомендований графік 2026/2027 навчального року для закладів загальної середньої освіти. Навчання у столичних школах рекомендують розпочати 1 вересня 2026 року та завершити 30 червня 2027-го. Для більшості закладів пропонують семестрову систему, а також визначили орієнтовні дати шкільних канікул.

У Києві визначили рекомендований графік 2026/2027 навчального року для закладів загальної середньої освіти. Навчання триватиме з 1 вересня 2026 року до 30 червня 2027-го. Для більшості столичних шкіл рекомендують семестрову систему. Також визначили рекомендовані дати канікул.
Про це повідомляє КМДА, передає Новини.LIVE.
Дати осінніх, зимових і весняних канікул у Києві
Перший семестр триватиме з 1 вересня до 23 грудня, другий — з 11 січня до 28 травня. Осінні канікули пропонують провести 26 жовтня — 1 листопада, зимові — 24 грудня — 10 січня, весняні — 22 — 28 березня. Для першокласників передбачена додаткова перерва з 15 до 21 лютого.
28 травня рекомендують провести "Останній дзвоник". Після цього, до 30 червня, школи зможуть організовувати компенсаторні заняття, консультації, екскурсії, проєктну діяльність та "знаннєві гуртки" для подолання освітніх втрат. У новому навчальному році також планують приділити увагу підтримці дітей, які перебувають за кордоном, та збереженню їхнього зв’язку з українською мовою і культурою.
Водночас графік і формат навчання — очний чи дистанційний — можуть змінюватися залежно від безпекової ситуації.
Як повідомляли Новини.LIVE, через наслідки російських обстрілів та нестачу коштів на відновлення частина столичних шкіл може не розпочати навчання 1 вересня. За словами депутата Київради Андрія Вітренка, міська влада досі не скликала сесію, на якій мають розглянути питання виділення необхідного фінансування.
Як повідомляли Новини.LIVE, у Києві значна частина людей під час російських обстрілів гине через уламки ракет, а не безпосередні влучання. Політолог Андрій Ковальов заявив, що від уламків можуть захистити навіть прості бетонні споруди на поверхні.

У Києві визначили рекомендовану структуру 2026/2027 навчального року для закладів загальної середньої освіти. Відповідно до рекомендацій Департаменту освіти і науки КМДА, навчальний рік триватиме з 1 вересня 2026 року до 30 червня 2027-го.

Про це повідомили в Департаменті освіти і науки КМДА, передає Рубрика.

У Департаменті зазначили, що більшість столичних шкіл працюють за семестровою системою. Тому спільно з Асоціацією керівників шкіл України рекомендують провести перший семестр із 1 вересня до 23 грудня 2026 року, а другий – з 11 січня до 28 травня 2027-го.

Для школярів також визначили рекомендовані періоди канікул:

• осінні канікули пропонують провести з 26 жовтня до 1 листопада,
• зимові – з 24 грудня до 10 січня,
• весняні – з 22 до 28 березня.

Для учнів перших класів передбачені додаткові канікули з 15 до 21 лютого.

28 травня у школах пропонують провести захід "Останній дзвоник", який означатиме завершення класно-урочної роботи.

Водночас завершення класно-урочної роботи не означатиме припинення освітнього процесу. Із 31 травня до 30 червня школи можуть організовувати компенсаторні заняття для подолання освітніх втрат, індивідуальні та групові консультації, проєктну діяльність, навчальні екскурсії, роботу "знаннєвих гуртків" та інші заходи в межах освітнього процесу.

Окремо в Департаменті наголошують, що в умовах воєнного стану основним пріоритетом залишається безпека всіх учасників освітнього процесу.

"В умовах воєнного стану найвищим пріоритетом лишається безпека всіх учасників освітнього процесу. Тому структура навчального року та форма навчання (очна, дистанційна) можуть коригуватися залежно від безпекової ситуації", – зазначила директорка Департаменту Олена Фіданян.

Ще одним важливим напрямом у новому навчальному році визначено подолання освітніх втрат. Департамент рекомендує школам розширювати мережу "знаннєвих гуртків". Вони мають допомогти учням надолужити пропущений матеріал, поглибити знання, а також розвивати здібності та дослідницькі навички.

Під час організації освітнього процесу школам також рекомендують враховувати результати моніторингових досліджень 2026 року.

Окрему увагу в новому навчальному році приділятимуть підтримці дітей, які через повномасштабну війну вимушено перебувають за межами України.

У столичних школах для цього передбачено українознавчий компонент. Він спрямований на збереження національної ідентичності дітей, їхнього зв'язку з рідною мовою, культурою та історією.

Як повідомлялось, у Києві триває відновлення на 107 об'єктах освіти, пошкоджених внаслідок російських атак. Попри значну кількість закладів, що зазнали руйнувань, усі столичні школи розпочнуть навчальний рік. Водночас у частині шкіл, де не встигнуть повністю завершити ремонт до 1 вересня, навчання відбуватиметься в очно-дистанційному форматі.

↓Читайте також ШІ замість репетитора та доповнена реальність на уроках: якою може стати українська освіта вже найближчими роками Корецький: з 1 вересня зарплати педагогів зростуть на 20%, а студентські стипендії збільшать удвічі

The post Від 1 вересня до 30 червня: яким може бути навчальний рік у школах Києва appeared first on Рубрика.

Колишній міністр оборони Михайло Федоров кілька тижнів зберігав мовчання та перебував у вичікувальній позиції після рішення президента Володимира Зеленського звільнити його з посади. Майбутнє Міноборони стало головною інтригою літа для українців, а від рішення, кого ж остаточно оберуть на голову МО, залежали і наступні кроки Федорова – плани він публічно не розкривав.
18 серпня Верховна Рада повернулася з канікул і президент вніс до парламенту подання на розгляд кандидатури Євгенія Хмари на посаду міністра оборони.
Того ж вечора Федоров у своєму відеозверненні заговорив про необхідність провести вибори, звинувативши владу в системній кризі управління.
В Офісі президента вважають проведення виборів у час війни неможливим.
"Щоденні російські ракетні та дронові удари дають вичерпну відповідь на питання про можливість організації такого процесу", – сказав радник президента з питань комунікацій Дмитро Литвин. Інших офіційних реакцій від команди Зеленського та самого президента не було.
За даними джерел "Української правди", Федоров не вважає безпекове питання перешкодою для виборчого процесу. На його думку, все можна правильно організувати та продумати.
Чи реально безпечно провести вибори у воєнний час, які зміни потрібно запровадити законодавчо та чи може це зіграти на руку Росії – читайте далі в новому форматі "УП. Коротко".
Як у Федорова бачать вибори під час війни?
Як розповіли співрозмовники УП у команді Федорова, у них є кілька ідей, як організувати виборчий процес під час війни. Зокрема, обговорюють ідею голосувати не в один день, а протягом певного часу. Це, мовляв, може зменшити ймовірність скупчення людей на виборчих дільницях. Як приклад наводять США, де існує раннє голосування – деякі американці віддають свій голос ще до офіційного дня виборів, на дільниці або поштою. Команда Федорова вважає, що Україна може цю практику запозичити.
У дискусіях навколо проведення виборів часто аргументом "проти" звучить те, що під час війни важко забезпечити право волевиявлення всім українцям. Зокрема, військовим в окопах, мешканцям прифронтових регіонів та окупованих територій, а також тим українцям, що перебувають за кордоном.
У Федорова називають ймовірні рішення цих проблем:

Голосування військовослужбовців – можна створити спеціальні дільниці на фронті. Більшість військових зможуть голосувати і на звичайних дільницях, адже перебувають у великих прифронтових містах або поруч із ними.


Українці у прифронтових регіонах – на цих територіях працюють підземні школи, дитячі садки і частково вищі навчальні заклади, які зазвичай використовуються для розміщення виборчих дільниць. Тому команда ексміністра вважає, що люди зможуть прийти на голосування.


Українці за кордоном – можлива онлайн-реєстрація заздалегідь, що мало б полегшити організацію голосування.

Які вибори мають відбутись першими – президентські чи парламентські – на дану мить у команди Федорова остаточної позиції немає.
Окрім цього, колишній міністр наразі не каже чітко, чи балотуватиметься в президенти, але такий варіант не відкидає. Про це кажуть наші співрозмовники в його команді. Все, мовляв, буде зрозуміліше ближче до виборчого процесу. В оточенні Федорова також припускають ще 2 варіанти: він може підтримати конкретного кандидата чи партію або ж зовсім не брати участі у виборах, сконцентрувавшись повністю на роботі в приватній компанії.
Водночас вже зараз ексміністр планує частину свого часу приділяти саме питанню демократичного голосування.
"Він хоче збирати найкращих у світі експертів, які займаються виборами, зустрітися з кожною людиною, яка хейтить цю тему. Пояснити, що для нас єдиний вихід – готуватися до виборів", – розповідає один із членів команди Федорова.
Найголовніше, що підкреслюють джерела УП, колишній міністр оборони не закликає до виборів "вже завтра". Основна його ціль – почати суспільну дискусію навколо цього питання. Він хоче, щоб уже зараз тривала робота над законодавчими змінами щодо виборів і безпекою їх проведення.
У Федорова не виключають, що "політична криза поглибиться" і тоді, ймовірно, потрібні будуть швидкі вибори ще до завершення війни.
"Навіть якщо закінчиться повномасштабна війна завтра, нас все одно чекає перехідний процес, в якому нам фундаментально потрібно вирішити всі ці питання (виборів – УП). Тому потрібно вирішувати це зараз, моделюючи голосування під час війни. З ЦВК, з Конституційним судом, із законами, з новим виборчим кодексом, з новими дільницями. Ці речі потрібно буде зробити в будь-якому сценарії", – зауважив УП співрозмовник з команди Федорова.
Що написано в Конституції?
Згідно із законодавством, в Україні зараз неможливо провести вибори. Конституція прямо це забороняє. Чи можна внести зміни до Основного закону? Теоретично, так. Однак навіть цього буде мало.
Заступник голови Центральної виборчої комісії Сергій Дубовик у коментарі УП пояснив, що потрібно ухвалити закон про повоєнні вибори. У ньому мають бути чітко прописані усі нюанси, які дозволять якісно та безпечно організувати виборчий процес.
Йдеться саме про період, коли закінчиться активна фаза бойових дій, адже вибори неможливі, поки територію України системно атакують з важкого стратегічного озброєння. Важливим у напрацюванні цього законопроєкту є також трек України зі вступу до Європейського Союзу та НАТО.
Пряма мова Дубовика: "Потрібно, щоб нове законодавство відповідало європейським стандартам або було з урахуванням нашої специфіки. Щоб воно було вироблене за рекомендацією Венеційської комісії Ради Європи та пройшло певну пробацію в європейських інституціях.
Без дотримання цих вимог проведення виборів може суттєво відсунути нас від участі в переговорному процесі щодо майбутнього членства або певних преференцій у відносинах з ЄС та НАТО".
І такий документ насправді вже розпочали напрацьовувати. Ще 7 січня 2026 року Центральна виборча комісія опублікувала постанову, в якій прописала свої пропозиції щодо змін у проведенні виборів після завершення активних бойових дій. Зараз над документом працює робоча група Верховної Ради на чолі з першим заступником голови парламенту Олександром Корнієнком.
Голосування військових
Раніше тільки на президентських виборах, за поданням міністра оборони, можна було утворювати виборчі дільниці у військових частинах. У постанові ЦВК запропонували іншу модель.
Пряма мова Дубовика: "Міністр оборони продовжує бути єдиним, хто вносить таке подання. Але він обов'язково повинен проконсультуватись з керівниками тих державних органів, у підпорядкуванні яких є військовослужбовці: міністром внутрішніх справ, керівником СБУ, СЗР, Державної охорони, Державної служби спеціальної зв'язку і захисту інформації. Так буде чітке уявлення, де на лінії зіткнення перебувають всі військові підрозділи. Тоді або можуть створити на їхній базі спеціальні виборчі дільниці, або приєднати до тих, де голосують основні підрозділи Сил оборони".
Також у постанові є пропозиція посилити спостереження за виборчим процесом, щоб волевиявлення військових стало ще прозорішим, а внесення військовослужбовців до списків для голосування контролюватимуть ще ретельніше.
Голосування за кордоном
ЦВК запропонувала концепцію, яка охопить максимальну кількість українців в інших країнах. Зазвичай виборчі дільниці за кордоном розташовують при дипломатичних і консульських установах. Зараз планують це змінити.
Пряма мова Дубовика: "Залежно від того, де перебувають представники нашої діаспори, утворять додаткові виборчі дільниці за межами дипломатичних і консульських представництв".
Готовність законопроєкту
Усі пропозиції щодо організації повоєнних виборів станом на сьогодні напрацьовані на 65–75%.
Пряма мова Дубовика: "Залишилась група саме політичних питань, які не є експертними й організаційними. Йдеться про формат проведення майбутніх парламентських виборів: прохідний бар'єр для партій, виборча система… Чи збережеться система, яка закріплена Третьою книгою Виборчого кодексу (пропорційна виборча система з відкритими списками в багатомандатних виборчих округах – УП)? Чи політики запропонують іншу модель? Головне, щоб це було визначено і ми могли відпрацьовувати, скажімо так, нюанси".
Невирішеним також є політичне питання люстрації – обмежень для кандидатів, пов'язаних з підтримкою Росії. Щодо них потрібно застосувати санкції. Тільки після консенсусу в усіх політичних питаннях можна говорити про голосування за законодавчі зміни. У ЦВК наразі очікують на роботу політиків.
Олександр Корнієнко у коментарі УП пояснив, що політична дискусія щодо виборів дається складно через те, що політики не розуміють контекст: коли будуть вибори, у якому форматі. Він припускає, що робота значно просунеться ближче до виборчого процесу, коли б він не був.
Пряма мова Корнієнка: "Влітку ми домовились зробити перерву (в обговоренні пропозицій – УП). З вересня ми почнемо знову в якомусь форматі працювати. Але це ж група щодо повоєнних виборів. Неодноразово все обговорили та зійшлися на тому, що коли буде перспектива повоєнних виборів – більш з точки зору безпеки – тоді точно буде активізація процесу".
За його словами, в робочій групі завжди була коротка дискусія щодо ймовірності виборів у час активних бойових дій – всі погоджувались, що при безпекових загрозах, які зараз існують, неможливо організувати якісні, відкриті, прозорі вибори. Корнієнко наголосив, що вибори – це не виключно день голосування. Організація займатиме час – кілька місяців до виборів і кілька тижнів після них. Увесь цей час, як зазначив заступник голови Ради, кілька сотень тисяч українців будуть під прямими загрозами атак.
У робочій групі поки не обговорювали відеозвернення Федорова, в якому він закликав до виборів.
Чому вибори зараз неможливі?
Робота над законодавчими змінами триває, але Дубовик наголошує: для проведення виборів обов'язково має закінчитися активна фаза бойових дій. Навіть якщо зберігатиметься воєнний стан – він вже не буде перешкодою.
Пряма мова Дубовика: "Якщо у нас залишиться окупована територія і замість лінії фронту у нас буде лінія перемир'я або лінія розмежування – тоді, можливо, воєнний стан не буде скасовано в повному обсязі. Однак змінять закон про воєнний стан, і він буде поділений на різні періоди… "
Схожий приклад – Південна Корея та Північна Корея. Війну формально та юридично там досі не завершили. Між ними діє угода про перемир'я 1953 року та є лінія розмежування. Активна фаза бойових дій припинена, тому на території Південної Кореї проходять демократичні вибори, які визнає світ.
Медіааналітик і політконсультант Олексій Ковжун в обговоренні щодо виборів в Україні наголошує не тільки на безпеці, а й на агітації та конкуренції.
Пряма мова Ковжуна: "Демократичні вибори – це завжди холодна громадянська війна. Люди починають собачитись між собою.
Парламентські вибори, як прийнято вважати в політології, зшивають країну, бо там багато переможців. Президентські вибори країну розривають, бо переможець один, а переможені мають прийняти демократичні правила і змиритися, що це тепер наш офіційно обраний всенародний президент".
***
"Чи може Росія фактично отримати право визначати, коли українці знову зможуть обирати свою владу? Я переконаний, що ні. Демократія не може бути заручницею Росії", – сказав Федоров у своєму зверненні.
Та насправді Росія, схоже, зрадіє можливості виборів в Україні вже зараз, вважає заступник голови ЦВК. Ще на перших перемовинах часів повномасштабної війни ворог вимагав їх провести. Дубовик згадав, як Москва спекулювала на цій темі, називаючи вищі органи державної влади і управління України нелегітимними.
Проросійські телеграм-канали після заяви Федорова протягом доби, за підрахунками УП, згенерували 35 дописів на тему виборів в Україні, які набрали понад 1,2 мільйона переглядів. Ініціативу переобрання влади вони подавали не як ідею колишнього міністра оборони, а як один із кроків у межах скоординованих і керованих ззовні зусиль, пов'язаних із Соросом.
Російська пропаганда запевняла, що все спрямовано на те, щоб загнати Зеленського в політичний кут і змінити владу.
Наталя Боднар, Тетяна Кривішин, Володимир Фомічов, УП

Форма навчання та структура року можуть оперативно коригуватися залежно від безпекової ситуації

Перше вересня вже зовсім близько, тож саме час продумати святковий образ для першого дня навчання. Цього дня хочеться виглядати особливо, але водночас почуватися комфортно протягом усього дня.
Навіть якщо у школі чи університеті немає суворого дрес-коду, варто враховувати певні правила етикету. Під час вибору вбрання звертайте увагу на його крій і фасон: тканина має бути достатньо щільною, не просвічуватися та добре тримати форму, а речі - не мати надто відвертих деталей, як-от глибоких декольте чи дуже високих розрізів.
Gazeta.ua зібрала стильні аутфіти для маленьких школярок, підлітків, старшокласниць, студенток та вчительок, які легко адаптувати під власний гардероб.
Образи для маленьких школярок
Костюм-двійка з жакетом та мініспідницею
Для святкового першого дня навчання можна обрати костюм із жакетом і мініспідницею. Щоб образ не виглядав надто офіційним, під жакет можна вдягнути просту білу сорочку або блузку.
Доповнять вбрання білі гольфи, чорні туфлі або лофери та невелика сумочка.
Костюм із жилетом та широкими брюками
Ще один стильний та практичний варіант - костюм із жилетом і широкими брюками. Під низ можна вдягнути білу сорочку, а волосся прикрасити стрічкою або обідком.
Такий комплект виглядає святково, але водночас дозволяє дитині почуватися комфортно протягом дня.
Чорна сукня з білим комірцем
Лаконічна чорна сукня з контрастним білим комірцем стане простим рішенням для першого вересня. Образ можна доповнити чорними балетками або туфлями та маленькою сумочкою.
Спідниця сорочка краватка
Це сучасний варіант класичної шкільної форми, яка матиме особливо гарний вигляд із білими гольфами та чорним взуттям.
Для підлітків
Спідниця вкорочений жакет
Костюм зі спідницею та вкороченим жакетом виглядатиме святково й водночас сучасно. Під жакет можна вдягнути білу сорочку, а завершити образ лоферами.
Чорна спідниця чорна сорочка
Монохромний образ - ще один варіант для тих, хто не хоче традиційного шкільного вбрання. Чорну спідницю можна поєднати з сорочкою у тон, а додати контрасту за допомогою світлих або кольорових аксесуарів.
Спідниця міді футболка
Якщо хочеться відійти від класичної шкільної форми, спробуйте поєднати спідницю міді з базовою футболкою. Образ вдало доповнить ремінь.
Спідниця світшот і сорочка
Варіант для прохолодної погоди. Поверх тонкого верху, наприклад білої сорочки, можна накинути світшот. Комір сорочки стане вдалим акцентом та зробить зробить повсякденний аутфіт цікавішим.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як носити шорти восени: шість стильних поєднань на прохолоднішу погоду
Для старшокласниць і студенток
Плісирована спідниця в'язана жилетка
Для прохолодної погоди підійде плісирована спідниця, біла сорочка та в'язана жилетка поверх. Комір сорочки можна залишити поверх жилетки - це зробить образ більш акуратним і завершеним.
Брюки жилет і сорочка
Костюмні брюки та жилет можна носити разом із класичною сорочкою. Такий образ має стриманий вигляд, але не нагадує традиційну шкільну форму.
Джинси футболка жакет
Для студенток, які не мають суворого дрескоду, підійде поєднання улюблених джинсів, базової футболки та жакета. Доповнити образ можна лоферами, балетками або навіть чистими мінімалістичними кедами.
Атласна спідниця жакет
Атласна спідниця вдало поєднується з класичним жакетом. Талію можна підкреслити ременем, а взуття та аксесуари залишити лаконічними.
Для вчительок
Плісирована спідниця жакет
Плісирована спідниця в поєднанні з жакетом - жіночний і водночас стриманий варіант. Під низ можна вдягнути базову блузку або сорочку.
Сукня міді жакет
Однотонна сукня міді стане основою елегантного образу. Поверх можна накинути жакет, а завершити вбрання туфлями на невисокому підборі, балетками або лоферами.
Брюки сорочка
Класичні брюки й сорочка - безпрограшний варіант для першого робочого дня. Щоб образ не здавався надто формальним, можна обрати контрастні відтінки, додати ремінь, лаконічні прикраси або структуровану сумку.
Вишита сорочка або сукня
Для першого вересня незалежно від віку вдалим вибором буде вишита сорочка або сукня. Такий образ доречно виглядатиме і в школі, і в університеті, і на роботі. Вишиванка сама по собі є акцентною річчю, тому низ краще залишити стриманим. Сорочку можна поєднати з класичними брюками, спідницею або жакетом, а сукню - з лаконічним взуттям та мінімалістичними аксесуарами.
1 вересня - це не лише нові зошити, букети й зустріч із друзями після канікул. Це ще й привід приміряти особливий образ, у якому хочеться почуватися впевнено та красиво. І якщо вбрання часто обирають заздалегідь, то саме зачіска стає фінальним штрихом, який додає особливого святкового настрою. Gazeta.ua зібрала найактуальніші зачіски на 1 вересня для школярок і студенток різного віку. У добірці - варіанти, які підійдуть для волосся різної довжини, які легко доповнити бантиками, стрічками, крабиками чи стильними заколками.

У 1999 році український радіофізик Олександр Філіпов разом із колегою зробив те, що вважалося складним технічним викликом: створив перший у світі настільний рентгенофлуоресцентний аналізатор, якому більше не потрібні були громіздкі бочки з рідким азотом. Сьогодні його компанія Elvatech продає високоточне обладнання у 70 країн світу, а її прилади допомагають не лише ювелірам та металургам, а й екологам, які очищують українські землі від наслідків бойових дій.
Ми поспілкувалися з Олександром про шлях від підробітків у 90-х, брак кадрів у deeptech та азарт винахідника, який не згасає вже майже пів століття.
Прогуляв хоч тиждень — все, «на виліт». Як ми вчились і заробляли на столичне життя
Любов до техніки, до радіоаматорства мені прищепив батько. Він був доктором технічних наук, на роботі досліджував методи електророзігрівання бетонних сумішей, а вдома навчав мене працювати з електроприладами — ремонтувати телевізори, збирати радіоприймачі. Розповідав мені малому про свої дослідження.
Потім під час навчання в фізико-математичній школі в Луганську мені пощастило з учителем фізики. Він так цікаво викладав свій предмет, що я вирішив: фізика — це моє. Я старанно вчився, брав участь в олімпіадах, а після школи в 1977 році вступив на радіофізичний факультет Київського державного [зараз національного, — ред.] університету імені Шевченка.
Навчання було дуже складним та інтенсивним. До прогулів ставились суворо: пропустив тиждень — все, «на виліт». Десь працювати паралельно з навчанням було неможливо. Але більшість наших студентів були з небагатих сімей, з сіл або маленьких містечок, тож ми все одно знаходили способи підзаробити на столичне життя. По ночах розвантажували вагони, на канікулах працювали будівельниками та провідниками на залізниці. Також нам платили 75 карбованців стипендії — непогані на той час гроші, враховуючи, що більшість студентів на інших факультетах отримували 50 карбованців. Тобто наш факультет вважався престижним, нас дійсно цінували, як перспективних фахівців.
Університет дав мені дуже багато. Тут я знайшов своє кохання — і не тільки до науки. На третьому році навчання я одружився зі своєю однокурсницею Анною, яка стала моїм натхненням і підтримкою. На п’ятому курсі ми вже писали диплом разом із донькою. Мала повзала по конспектах, перегортала для нас сторінки. Дружина не пішла в декрет — успішно поєднувала материнство з навчанням, а потім і з роботою.
Як розробляли спектрометри самотужки
Після випуску в 1982 році більшість людей з нашого потоку пішли працювати на тодішні мілітарні підприємства, такі як «Сатурн», «Оріон», «Арсенал», «Квазар» тощо. Ще дехто залишився викладати на кафедрі. Я і моя дружина влаштувались в Інститут металофізики Академії наук, згодом до нас приєднався однокурсник Віктор Мартинюк. Ми робили наукові дослідження в галузі фізики металевих поверхонь методами електронної спектрометрії в надвисокому вакуумі, захищали дисертації, всі троє стали кандидатами фізико-математичних наук.
Обладнання для наших наукових експериментів в готовому вигляді не було, купити його було неможливо. Я і Віктор розробляли спектрометри самотужки. Виявилось, що така техніка потрібна не тільки нам, а й колегам-дослідникам. В нас з’явилась бізнес-ідея: робити обладнання на замовлення і продавати в різні інститути, лабораторії тощо. Треба сказати, що на той момент індивідуальне підприємництво в Союзі ще було заборонене, але вже було зрозуміло, що скоро це зміниться. В 1987 році, щойно набрав чинності закон «Про індивідуальну трудову діяльність громадян», ми з Віктором зареєстрували власне «Конструкторське бюро № 1» на базі київського Центру науково-технічної творчості молоді «Прогрес».
Такі центри тоді брали розробників на борт і допомагали шукати замовників. Цей наш перший досвід бізнесу був надзвичайно цікавим:
Ми не штампували однакову техніку, а робили «індивідуальний пошив» під кожну наукову задачу
Потім Союз розвалився, фінансування науки заглухло, і наші послуги перестали бути потрібними.
Втім ми вже відчули, як це круто — мати свій бізнес, і не сумнівались, що зможемо його перезапустити. В 1991 році зареєстрували компанію Elvatech — це скорочення від «електронно-вакуумна техніка». Зараз ми вже давно не працюємо з вакуумом, але назва залишилась. Дружину більше цікавила фундаментальна наука, ніж бізнес, тож вона продовжила працювати в Інституті металофізики, а нам допомагала як позаштатна експертка.
Віктор Мартинюк і Олександр Філіпов. Інститут металофізики, 1989 рік
Про азарт винахідника
Компанію ми зареєстрували, але замовників на складні наукові прилади знайти не могли. Тим часом треба було годувати сімʼю: підростала донька, в 1992 році народився син. Довелось імпровізувати. Чим ми тільки не займались на початку 90-х! Наприклад, був період, коли в магазинах неможливо було придбати акумулятори для автомобіля — звичайні свинцево-кислотні, які зараз на кожному кроці. Ми збагнули, що можна їх робити з неліквідних срібно-цинкових акумуляторів для гелікоптерів. Їздили по всій країні, скупали ці неліквіди по різних заводах і підприємствах.
Потім збирали з них батареї, вони получались такі маленькі, легенькі. Продавали в Києві на ринку «Петрівка». Відкриваємо капот «жигуля», витягаємо стандартний акумулятор, ставимо цю нашу «іграшку». Люди дивляться, кажуть: «Вона ж маленька, як вона працюватиме?». Аж тут — тррр! — двигун заводиться. Давали людям свої контакти, гарантію, — все працювало.
Також робили розетки і вимикачі світла зі світлодіодною підсвіткою і продавали їх в магазині «Киянка» на Печерську [популярному магазині господарських товарів, який закрився в 2006 році, — ред].
Отак ми виживали в складні роки, але не втрачали надії робити щось справді вагоме. І наступним кроком неочікувано стала розробка ядерного спектрометра.
Після Чорнобильської катастрофи було дуже актуальним вимірювання радіоактивного фону ґрунтів, води, сільськогосподарської продукції тощо. Ми познайомились із двома київськими компаніями, дотичними до цієї сфери, і отримали від них задачу зробити маленький прилад, який можна підключити до детекторів іонізуючого випромінювання і визначати спектри ізотопів, якими забруднена та чи інша речовина або тіло людини. Ми сиділи над цим проєктом в лабораторії днями і ночами, вдома я майже не бував. Досі вдячний своїй дружині, що вона ставилась до цього з повним розумінням, поділяла мій азарт винахідника і часом вірила в успіх навіть більше, ніж я сам.
Олександр з дружиною, донькою Олею та сином Іллею, 1995 рік
В результаті за рік ми зробили перший прототип, замовникам він сподобався і ми стали співпрацювати. Детектори і все супутнє обладнання вони закупали за кордоном, а спектрометр використовували наш. Це виявилось досить хороше рішення, зокрема для українських атомних електростанцій.
Далі до нас звернулася компанії, які займались аналізом елементного складу речовин методом рентгенофлуоресцентного аналізу. Вони запропонували нам модифікувати ядерний спектрометр до рентгенівського. А рентгенофлуоресцентний аналіз — це, в принципі, та сама реєстрація іонізуючого випромінювання, тільки не гамма-випромінювання, як від радіоактивних відходів, а рентгенівського. З точки зору фізики механізм аналогічний.
Ми успішно виконали замовлення і подумали, що можемо робити не тільки спектрометри, а повністю готові рентгенофлуоресцентні аналізатори, тобто кінцевий продукт із найвищою доданою вартістю.
Без бочок з азотом. Як винайшли перший настільний рентгенофлуоресцентний аналізатор
У 1995 році ми разом з фахівцями кафедри ядерної фізики Київського державного університету зробили такий продукт і навіть продали декілька одиниць по Україні, зокрема на митницю і в Одеський порт. Це вже було готове рішення під ключ, але недосконале. На той момент наш рентгенофлуоресцентний аналізатор був громіздкою стаціонарною машиною.
Сам детектор стояв у посудині Дьюара — контейнері з рідким азотом для охолодження. Азот поступово випаровувався, його треба було постійно оновлювати. Якщо не зробити цього вчасно, пристрій виходив з ладу і полагодити його було неможливо. А рідкий азот — товар дефіцитний, тож люди не могли ефективно користуватись такими системами. Ми думали, як позбутись залежності від азоту, вивчали питання.
Врешті дізнались, що американська компанія Moxtek придумала напівпровідниковий детектор із термоелектричним охолодженням, для якого азот не потрібен. Охолодження відбувається завдяки ефекту Пельтьє — виникненню різниці температур при протіканні електричного струму. Це було саме те, що треба.
Я поїхав у США, запропонував ідею, як адаптувати їхній детектор для рентгеноспектрометрії (Moxtek розробив його для інших завдань). Виграв грант U.S. Civilian Research and Development Foundation (CRDF) у розмірі $3000. В 1999 році в нас уже був робочий прототип ElvaX — першого в світі настільного рентгенофлуоресцентного аналізатора з мініатюрною малопотужною рентгенівською трубкою. Він не потребує ні бочок з азотом, ні додаткового обладнання. Просто ставиш апарат на стіл, вмикаєш у розетку — все працює. Береш зразки матеріалів і вимірюєш усе, що треба.
Ми розуміли, що зробили дуже класну штуку, але не знали, як її продавати
Тут нам знов пощастило. До Moxtek звернулась індійська компанія-постачальник ювелірного обладнання, яку цікавили технології визначення елементного складу дорогоцінних металів. Американські колеги порадили зв’язатись із нами і в Elvatech зʼявився перший дилер в Індії.
Це була визначна угода, після якої наш бізнес злетів. Паралельно ми почали співпрацювати з Пробірною палатою України. Впродовж року досліджували сотні ювелірних виробів, які приносили на клеймування, порівнювали їх зі стандартними зразками, що мають сертифікований склад, обчислювати похибки. З 2001 року всі українські казенні підприємства пробірного контролю працюють на наших приладах.
З дружиною і сином, 2000 рік. На задньому плані — одна із перших моделей ElvaX
З 2010 року Elvatech випускає не тільки настільні, а й ручні аналізатори. Варто зазначити, що першу портативну модель ще в 1994 році розробила американська компанія Niton, але вона була ефективна лише для вимірювання свинцю у фарбах. Також вона не мала рентгенівської трубки: збудження зразка відбувалося за рахунок випромінювання радіоактивного джерела — ізотопа кадмію Cd-109, період напіврозпаду якого становить близько 462 днів. Через це потужність джерела досить швидко падала.
Крім того, прилад не був безпечним для здоров’я, бо випромінював радіацію безперервно, навіть у вимкненому стані
Натомість рентгенівські трубки не містять постійно діючого радіоактивного джерела, мають низьку потужність випромінювання і можуть стабільно працювати хоч десять років, визначаючи всі елементи періодичної таблиці в діапазоні від натрію до урану.
У 2018 році ми випустили модель ProSpector 3, що досі залишається найменшим, найлегшим (всього 1,05 кілограма разом із батареєю) і найшвидшим ручним РФА-апаратом. Швидкість реєстрації рентгенівських квантів становить понад 500 000 імпульсів на секунду — це в чотири рази більше, ніж у будь-яких інших аналізаторів.
В офісі Elvatech, 2016 рік
Скануємо зразок ґрунту — бачимо елементний склад. Як РФА допомагає очистити наші ґрунти після бойових дій
Зараз у нашій компанії майже 80 людей, третину з них становлять технічні фахівці — це R&D, сервіс, лабораторія, інженери виробництва. Десять років тому до Elvatech офіційно приєдналась і моя дружина. Сказала, що фундаментальної науки з неї досить, пішла з Інституту металофізики, почала вивчати маркетинг і взялась за просування нашого бренду. В результаті сьогодні наші продукти продаються в 70 країнах.
На першому місці США, на другому — Індія, далі — Бразилія, Китай, Україна, Чехія. Ювелірна індустрія досі залишається найбільшим ринком Elvatech, але наші технології затребувані майже в усіх галузях, де необхідно визначати склад матеріалів: у металургії, геології, сортуванні металобрухту, нафтопереробці. Навіть в мистецтвознавстві і археології: РФА діє на атомному рівні і не пошкоджує зразки, тож йому можна довіряти унікальні артефакти.
В Україні ми охоплюємо 90% ринку РФА-аналізаторів. Наші прилади використовує DTEK, «Нафтогаз», Національний банк, криміналістичні лабораторії Міністерства внутрішніх справ і Служби безпеки України.
З оборонними компаніями поки що контрактів не маємо, але бачимо, що наші прилади замовляють військові частини. Навіщо — не кажуть, а ми й не питаємо.
Багато співпрацюємо з екологами, які досліджують забруднення ґрунтів на звільнених від загарбників землях. Зокрема наші аналізатори використовують науковці Національного ботанічного саду ім. Гришка, Інституту ботаніки заповідника «Асканія-Нова» [заповідник перебуває в окупації, його команда релокована в Одеську область — ред].
Фахівці картографують ділянку, беруть зразки ґрунту, а наш апарат за декілька секунд визначає повний елементний склад, зокрема концентрацію свинцю, кадмію, ртуті та інших токсичних елементів, залишків вибухових речовин.
Науковець заповідника «Асканія-Нова» сканує ґрунт на місці вирви від вибуху, 2026 рік
Як це працює? В приладі є трубка з рентгенівським випромінюванням. Це випромінювання потрапляє на атом матеріалу, який ми хочемо дослідити, і збуджує, тобто іонізує цей атом, вибиваючи з нього найближчий до ядра електрон. Збуджений стан для атома є неприродним, він тяжіє до стабілізації, тож знаходить електрон на периферії зовнішніх оболонок, який падає вниз і стає на місце вибитого електрона. Цей перехід електрона з верхньої оболонки на глибоку супроводжується випромінюванням рентгенівського кванта.
Причому його енергія строго дорівнює різниці енергії між зовнішньою і внутрішньою оболонками. І для кожного елемента періодичної системи ця енергія є фіксованою, вона ні від чого не залежить. Що робить далі аналізатор? В нього є детектор, який вловлює вже це вторинне рентгенівське випромінювання. За енергією квантів він визначає, які елементи присутні в матеріалі, а за кількістю квантів — концентрацію конкретного елемента.
Потім, залежно від характеру і ступеню забрудненості ґрунту, фахівці визначають методи його оздоровлення. Це може бути культивація спеціальних рослин, які витягують із землі важкі метали, підсаджування корисних бактерій тощо. Для контролю теж застосовують наші аналізатори. Пишаємось, що можемо долучитись до корисної справи.
Програмне забезпечення для аналізаторів, до речі, в нас власної розробки. Зараз впроваджуємо елементи штучного інтелекту та machine learning. За роки роботи накопичились величезні масиви даних про різні матеріали, і тепер треба навчити нейронні моделі автоматично розпізнавати їхні спектри.
Поки що ні в кого в світі таких технологій немає, ми сподіваємось стати першими
Оце бажання — зробити більше, краще, швидше за інших — неймовірно драйвить і не дає засумувати. Мені 66 років, з них майже 50 займаюсь улюбленою справою і досі не вигорів. Про те, щоб вийти на пенсію, навіть не думаю. Азарт не відпускає.
Напихують студентам голови формулами, а навіщо — не кажуть. Як поєднати високі матерії з реаліями життя
Єдина проблема в нашій галузі — дефіцит фахівців. Вони або захищають країну у війську, або обирають deftech-компанії з бронюванням. Маю багато знайомих технарів, яких переманили оборонні підприємства. Мене поки що не хантять, втім залишати свій я бізнес я все одно не планую.
А загалом зараз світчинг у deftech — буденна ситуація, причому як на рівні окремих фахівців, так і на рівні компаній. Навіть серед наших колишніх постачальників комплектуючих є ті, що пішли з цивільного сектору в оборонний. Для Elvatech такий варіант не розглядаємо. Ми зараз робимо те, що любимо, наш продукт важливий і затребуваний — немає сенсу змінювати стратегію, яка працює. Багато людей виїхали за кордон.
Нам теж часто радять релокувати бізнес, але ми не хочемо
Така в нас позиція: прагнемо робити український продукт в Україні. Тож шукаємо фахівців тут, вдома. Використовуємо LinkedIn, всі відомі сайти з пошуку роботи, особисті рекомендації, навіть партнерські програми для працівників у вигляді «приведи друга і отримай бонус». І все одно деякі технічні вакансії ми не могли закрити впродовж шести місяців. Навіть ті, де не потрібна радіофізична освіта, — наприклад, embedded-програміста чи схемотехніка.
Направду, я не знаю, що ми можемо зробити в умовах війни з кадровим голодом в deeptech-індустрії, окрім як вирощувати собі майбутніх працівників з сьогоднішніх студентів. Потроху рухаємось у цьому напрямку, шукаємо таланти серед студентів факультетів радіофізики та прикладної фізики Київського політехнічного інститута та КНУ імені Шевченка. Вони в нас проходять практику, пишуть дипломні роботи, працюють на виробництві і в лабораторії, зокрема з калібруванням приладів, розробкою методів аналізу. Надаємо їм обладнання для досліджень. Дехто потім залишається працювати в Elvatech, дехто знаходить себе в інших компаніях. Якщо студент добре вчився, увійти в deeptech для нього не проблема:
Зараз однаково затребувані як радіофізики з десятирічним досвідом, так і вчорашні випускники
Загалом я бачу, що фундаментальна технічна освіта в Україні була і є дуже потужна, вона не поступається західній школі. Мені є з чим порівняти, бо я знайомий з науковцями і керівниками бізнесів різних країн, буваю на міжнародних виставках і конференціях в США, Індії, Німеччині. Бачу випускників Оксфордського університету та Каліфорнійського технологічного інституту різних поколінь. База, яку дають, наприклад, у наших КПІ та КНУ, точно не гірша. Тож в Україні, безперечно, є величезний потенціал для створення класних технологічних стартапів.
Виставка технологій вторинної переробки матеріалів ReMA в Лас-Вегасі, 2026 рік
Чого нам бракує, то це поєднання високих наукових матерій з реаліями. Як і моєму поколінню, сучасним студентам напихують голови формулами, інтегралами так, що аж пара з вух валить. Але ніхто не пояснює, що з цією теорією робити. В результаті студент усе знає, але не знає, навіщо. І швидко забуває. Бо все, що не застосовується для конкретних задач одразу, по гарячих слідах, витісняється вглиб свідомості і там губиться. Я сам із таким стикався і під час експериментів в Інституті металофізики, і під час розробок для Elvatech.
Бувало, ламаєш голову над якимось рішенням, а потім згадуєш: «О, так ми ж це на третьому курсі вивчали!»
Що з цим робити? Наприклад, університети могли б створювати спільні проєкти з технологічними компаніями. Щоб студенти бачили, як із теорії може народитись ідея продукту, як працює R&D, як створюється прототип, як запускається і маштабується виробництво. Але тут би не завадила і допомога держави. Я бачу таку формулу: університет дає фундаментальні знання, бізнес — ідеї та обладнання, а держава виділяє на ці проєкти гроші.
Також треба працювати над тим, щоб студенти технічних факультетів отримували бодай базові знання з business administration: що таке фінансова модель, маркетинг, продажі, організаційна структура. Наше покоління цього ніхто не вчив. Я і сам пройшов бізнес-курси аж в 2020 році, до того Elvatech зростав органічно — нам пощастило вчасно зробити крутий продукт і зустріти потрібних людей. В сучасному світі просто зробити «красиву штучку», не цікавитись бізнесовими механізмами і сподіватись на успіх, на жаль, неможливо.

Збір підписів під цією ініціативою триватиме протягом трьох місяців