Тренд пошуку "Телеканал Ми Україна"

Кабінет Міністрів України запроваджує «режим економії» бюджетних коштів для переправлення ресурсів на потреби оборонного сектору.

Про це заявив прем’єр-міністр Сергій Корецький під час виступу у Верховній Раді 1 вересня.

Завдяки перегляду видатків, які не пов’язані із захистом держави, уряду вже вдалося виявити значний обсяг внутрішніх ресурсів.

«За результатами ми вже знайшли 70 мільярдів [гривень], які в повному обсязі будуть спрямовані на потреби оборони», — сказав Сергій Корецький.

Усі виявлені незакріплені кошти переспрямують на забезпечення та фінансування української армії.

За словами прем’єр-міністра, дефіцит в оборонному бюджеті країни наразі сягає $27 мільярдів. Для покриття цієї суми Україна звертається до міжнародних партнерів із проханням надати екстрене фінансування.

Нагадаємо, що Литва закликала європейські країни суттєво посилити та прискорити військову допомогу Україні протягом найближчих шести-дев’яти місяців.

У Херсонській громаді діти не підуть на навчання у школи через безпекову ситуацію, тому навчатимуться дистанційно.

Про це повідомив начальник Херсонської МВА Ярослав Шанько в ефірі телеканалу "Ми-Україна".

"Безпекова ситуація в Херсонській громаді не дозволяє повернути дітей до очного навчання, тому цього навчального року школярі знову навчатимуться дистанційно. У деяких районах міста через постійні атаки люди фактично не можуть вийти на вулицю без загрози для життя. За таких умов повернення до очних навчань навіть не обговорюється, адже йдеться про життя та безпеку дітей і всіх учасників освітнього процесу", - сказав він.

За його словами, влада робить усе можливе, щоб діти могли продовжувати навчання, навіть перебуваючи за межами громади. Цього року освітній процес у школах дистанційно продовжать близько 17 000 учнів.

Шанько додав, що евакуація з небезпечних районів Херсонської громади триває на постійній основі. Наразі різкого збільшення кількості звернення щодо евакуації не спостерігається, але з наближенням зими ситуація може змінитися.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: З 1 вересня 2026: красиві привітання школярам, батькам і вчителям

Як інформував "Ми-Україна" раніше, у Києві розглядають кілька варіантів організації навчання з 1 вересня. Пеший тиждень школярі навчатимуться в очно-дистанційному форматі.

Міністри фінансів США та росії провели зустріч на саміті G20. Йдеться про Скота Бессента і Антона Сілуанова. Про переговори пише журналіст телеканалу Fox Business Едвард Лоуренс.

"Міністр просуває 28-пунктний мирний план президента Трампа щодо України. Міністр також застеріг міністрів G20, щоб вони припинили будь-які "економічні витоки", пов’язані з наданням допомоги Ірану. Крім того, він наголошує на необхідності забезпечення зростання економіки США", – написав він у соціальних мережах. 

Факт переговорів також підтвердила кореспондентка телеканалу CNBC Меган Каселла. Вона оприлюднила світлину цієї зустрічі. На ній зафіксували обох міністрів – Скота Бессента і Антона Сілуанова.

"Міністр фінансів Бессент разом із міністром фінансів Росії Антоном Силуановим сьогодні вранці тут, в Ешвіллі, на саміті G20", – стисло написала медійниця. 

Натомість про контакти з американською стороною нині повідомляв президент України. Володимир Зеленський провів розмову зі спецпосланцями США Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером.За підсумками, Володимир Зеленський назвав її "хорошою". Сторони обговорили насамперед дату візиту американців до Києва та їхні переговори з росіянами. Президент вкотре наголосив: поїздка до України була би вкрай корисною. Команди з обох боків візьмуться за технічні аспекти підготовки. Вересень може багато змінити – підсумував президент.

Нагадаємо, що переговорний процес між Україною та росією наразі призупинений, однак його планують відновити. Нова зустріч делегацій може відбутися вже у вересні за участю представників США. Про це керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив у коментарі "Новини.LIVE". За словами Буданова, найближчі події у межах переговорного треку можуть відбутися вже наступного місяця.

• Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
• Підтримайте "5 канал" на "Патреоні".

Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.

Команда "5 каналу" відкрила благодійний збір коштів на підтримку військовослужбовця Збройних Сил України Данила Зубка – чоловіка трагічно загиблої журналістки Марії Скібінської та зятя загиблої разом із нею співробітниці телеканалу Наталії Скібінської.

Данило Зубко наразі виконує бойові завдання на передовій у лавах 95-ї окремої десантно-штурмової Поліської бригади ЗСУ.

Реквізити для допомоги:

• Посилання на Банку: https://send.monobank.ua/jar/4ZQiDCKpMJ
• Номер картки Банки: 4874 1000 3233 1954

За попередньою інформацією церемонія поховання і прощання з Марією і Наталією Скібінськими відбудеться у середу.

Смертельна аварія сталася вдень 29 серпня поблизу села Сингаї, що в Коростенському районі Житомирської області – внаслідок лобового зіткнення легковика та автобуса. Про це "5 каналу" повідомили правоохоронці, які працювали на місці ДТП. За інформацією обласного управління ДСНС – унаслідок зіткнення також травмованиий водій автобуса.

Марія Скібінська була досвідченою журналісткою, мала понад 18 років стажу в медіа – крім "5 каналу", працювала в агенції "РБК-Україна", медіахолдингах UMH та Edipresse Ukraine. Протягом тривалого часу вона очолювала редакцію сайту 5.UA. У листопаді 2025 обійняла посаду головної редакторки видання "Фокус".

Увесь колектив "5 каналу" та сайту 5.UA висловлює глибокі й щирі співчуття родині, близьким, друзям і колегам Марії. Це болюча втрата для всіх нас.

Берлін уже узгодив майбутні кроки із союзниками, але не розкриває, чи стане інцидент підставою для санкцій проти Росії.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц повідомив, що Берлін невдовзі оприлюднить свою реакцію на інцидент в аеропорту Лейпцига, де біля українського вантажного літака знайшли безпілотник із вибухівкою.

Як повідомляє онлайн-медіа Радіо Свобода.

У федеральному уряді існує широкий консенсус щодо того, як нам слід реагувати, і ми чітко висловимо свою позицію найближчими днями; це відбудеться вже незабаром.

– Фрідріх Мерц в інтерв’ю телеканалу АРД

За словами Мерца, позицію Німеччини попередньо узгодили з партнерами в Європейському Союзі та НАТО. Деталі майбутніх заходів канцлер не розкрив.

Партнери в Європейському Союзі та НАТО не будуть здивовані.

– Фрідріх Мерц

Можливі санкції після інциденту в Лейпцигу

29 серпня газета “Ді Вельт” написала, що уряд Німеччини може покласти відповідальність за напад на Росію. Серед можливих кроків розглядають запровадження санкцій, погоджених із державами Європейського Союзу.

Інцидент в аеропорту Лейпцига стався 4 серпня. Поблизу українського вантажного літака “Антонов”, який перевозив військові вантажі, виявили дрон із вибухівкою.

Німецька влада досі офіційно не назвала сторону, яку вважає відповідальною за подію. Водночас міністр внутрішніх справ Олександр Добріндт назвав ситуацію “гібридним сценарієм нападу” та заявив, що не виключає причетності іноземних держав.

Очікується, що найближчим часом Берлін визначить подальші кроки у відповідь на інцидент та поінформує про них європейських і натівських партнерів.

Рекомендуємо звернути увагу:

• Фрідріх Мерц попередив, що перемога «Альтернативи для Німеччини» на виборах у Саксонії-Ангальт може зашкодити економіці регіону та відлякати іноземних інвесторів.
• Невідомий дрон близько двох годин перебував біля аеропорту Ганновер-Лангенгаген. Поліція Німеччини розслідує можливу гібридну активність і зв’язок з інцидентом у Лейпцигу.
• Голова Rheinmetall Армін Паппергер закликав Німеччину посилити захист критичної інфраструктури після виявлення дрона з вибухівкою в аеропорту Лейпциг/Галле.

Російські війська завдали ударів по критичній, соціальній та цивільній інфраструктурі Херсонщини вночі та вранці 28 серпня. Внаслідок атаки є загиблі та поранені люди. 

Про це повідомив заступник голови Херсонської ОВА Олександр Толоконніков ефірі телеканалу "Ми-Україна".

За словами посадовця, ворог продовжує цілеспрямовано знищувати прифронтовий регіон. Унаслідок чергової атаки дронів на енергетичний об'єкт у мережі виникло падіння напруги, тисячі родин опинилися без електропостачання. Також пошкоджено приватні й багатоквартирні будинки, щонайменше п'ять автомобілів та мережу мобільного зв'язку.

“Вони завдали удару по енергооб'єкту, внаслідок чого є низька напруга, а в населених пунктах без світла більше 3000 людей, саме абонентів. Також є пошкодження ще п'яти автівок, приватні та багатоквартирні будинки, мережа мобільного зв'язку”, – розповів Толоконніков. 

Він також додав, що у місті фіксують нові жертви та поранення серед цивільного населення внаслідок ворожих атак. 

“У Херсоні загинула одна людина, ще 11 отримали поранення, серед них 11-річна дівчинка – батько привіз її до лікарні з гострою реакцією на стрес. Також сьогодні зранку російські війська дроном атакували трьох людей. На жаль, уночі помер чоловік, якого атакували з дрона ще вчора в Корабельному районі, коли він їхав на велосипеді. І ще один чоловік помер внаслідок атаки безпілотника – він отримав поранення зранку, коли вийшов у двір, сам приїхав на автівці до лікарні, але від поранення в ділянку серця знепритомнів і помер у приймальному відділенні”, – повідомив заступник голови ОВА.

Толоконніков повідомив, що зранку 28 серпня окупанти з БпЛА атакували трьох цивільних людей, а напередодні у центральній частині міста поранили чотирьох осіб.

Як повідомляв “Ми-Україна раніше, 28 серпня окупанти завдали удару по “Епіцентру” в Запоріжжі, є поранені. 

П'ятий президент України Петро Порошенко зустрівся з новопризначеним послом Німеччини в Україні Борисом Руґе. Сторони обговорили безпекову ситуацію, військову та фінансову підтримку України, захист від російських балістичних ракет і європейську інтеграцію.

Про це Порошенко повідомив у соцмережах.

Значну частину зустрічі присвятили російській агресії та регулярним обстрілам української території. Порошенко заявив, що Москва продовжує завдавати ударів по цивільній та критичній інфраструктурі, енергетиці, а також українському бізнесу.

Окремо він розповів послу про російський удар по складах у Борисполі та обговорив можливості підтримки українських підприємців, які продовжують працювати в умовах війни.

Порошенко подякував Німеччині за тривалу політичну, фінансову та військову допомогу Україні. За його словами, одним із головних завдань нині є посилення захисту України від російських балістичних ракет.

Також співрозмовники обговорили європейську інтеграцію України та проведення необхідних реформ.

Порошенко наголосив на важливості збереження демократичних принципів навіть в умовах воєнного стану. Йдеться, зокрема, про верховенство права, права людини та права опозиції.

Нагадаємо, що фракція "Європейська Солідарність" після консультацій з українським бізнесом підготувала пропозиції щодо підтримки підприємців в умовах війни. Їх планують представити на засіданні профільного комітету Верховної Ради. На заяву народної депутатки Ніни Южаніної, озвучену в етері телеканалу "Прямий", посилається пресслужба "Європейської Солідарності".

• Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
• Підтримайте "5 канал" на "Патреоні".

Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.

Президент Фінляндії Александр Стубб дав ексклюзивне інтерв'ю ведучому телеканалу "Ми-Україна" Богдану Машаю. Поговорили про угоду про спільне виробництво дронів, перспективи припинення вогню, місце Європи та США у переговорах про завершення війни та чи є шанс на мир на тлі ескалації.

Про спільне виробництво дронів

-Пане президенте, я хочу почати з конкретного питання. За день до нашого інтерв’ю фінські та українські компанії уклали угоду щодо безпілотників. Ви повідомили, що 90% продукції надходитиме Україні. Що це означає в реальних цифрах? Про яку кількість безпілотників ідеться і коли Україна може отримати перші поставки?

Ці угоди укладають самі компанії. Зі мною в Україні представники семи компаній оборонної промисловості. І укладені вчора угоди стосувалися повітря, суші і моря. Зазвичай у таких контрактах співвідношення 90 на 10 базове, але, звісно, компанії самі ухвалюють рішення, а потім визначають темпи. І досить часто це також військова таємниця, про яку ми публічно не говоримо.

-Чи є ще щось, що потрібно узгодити, перш ніж це виробництво може розпочатися?

Усе зроблено. Є так звана рамкова угода щодо безпілотників, над якою ми працюємо. Вона більше стосується співпраці між державами. Тобто це Зеленський і я. А компанії між собою роблять те, що мають робити. Думаю, двері вже відчинені. Це означає, що ми працюватимемо разом.

І я вже давно кажу: на початку війни Україна потребувала Європи та її підтримки, але тепер Європа потребує України так само. І, думаю, саме в цьому полягає справжнє партнерство. Тому що, звісно, Україна знає про сучасну війну набагато більше, ніж усі ми разом узяті.

-Хто платитиме за ці 90%?

Це залежить від компаній і від того, як вони це організують. Я не думаю, що тут питання у вартості.

-Одна з причин виробляти ці системи у Фінляндії полягає в тому, що українські заводи перебувають під загрозою російських атак. Разом із тим таке виробництво певною мірою переносить воєнні ризики ближче до Фінляндії. Як ви захищатимете ці об’єкти? І чи розглядаєте ви ці об’єкти вже як потенційні російські цілі?

Думаю, відтоді як війна почалася у 2014 році, а потім переросла у повномасштабну війну у 2022-му, усі європейські держави, особливо прикордонні держави та країни НАТО, зазнають різних видів гібридних атак.

Це і диверсії під водою, пов’язані з кабелями, і порушення повітряного простору, і безпілотники. Росія навіть відправляла мігрантів до нашого кордону. Тому ми дуже добре підготовлені до різних сценаріїв і відпрацьовуємо їх.

І, звісно, якщо рахувати на душу населення, ми одні з найбільших постачальників та донорів військового обладнання для України. Тож якби щось мало статися, воно б уже сталося. Але, звичайно, компанії пильні, ми також пильні, і маємо розуміти, що ризик диверсій існує завжди.

Чого Фінляндія навчилася в України за ці чотири з половиною роки?

-Фінляндія не лише допомагає Україні, а й інтегрує українські технології та бойовий досвід у фінське виробництво. Чого Фінляндія навчилася в України за ці чотири з половиною роки повномасштабної війни?

Тут є багато аспектів. По-перше, сучасна війна вже не настільки пов’язана з окопами. Пам’ятаєте, як усе виглядало у 2022 році? Певною мірою як Перша світова, якщо говорити про характер бойових дій.

Тепер ми знаємо, що існує 40-кілометрова кіл-зона. Тож, умовно кажучи, якщо танки стріляють на відстань менше ніж 40 кілометрів — вони вам більше не потрібні.

Ми багато дізналися про те, як працюють медики у різних бойових ситуаціях. Наскільки важливо мати лікарів і людей, які з цим добре знайомі. Ми дізналися про сучасну війну безпілотників, сучасні ракети. Ми дізналися про безпілотні транспортні засоби.

Звичайно, багато наших компаній уже займалися цим, але не в таких масштабах і не настільки економічно ефективно, як ви.

Ми також розуміємо, що сучасна війна — це дані. Обсяг даних про сучасну війну, який отримала Україна, більший, ніж у будь-кого іншого. Фактично більший, ніж в інших країн Європи разом узятих.

Тож ми багато чого навчилися одне в одного. В обох напрямках. І, знаєте, чотири з половиною роки в умовах повномасштабної війни — це дуже довго. Це ціле життя в умовах війни. Тому ми навчилися стільки ж, скільки люди навчилися від початку Першої світової війни до її завершення і від початку Другої світової війни до її завершення.

Цифри на боці України

-Пане президенте, як ви оцінюєте нинішній момент російсько-української війни?

Добре. Знаєте, я вже казав раніше: думаю, перший рік цієї війни був про виживання, так? Наступні три роки були про стійкість. Тепер усе визначають цифри. І ці цифри на вашому боці.

Якщо порівнювати з тим, що було рік, два чи три роки тому, зараз ви перебуваєте у значно кращому становищі. У військовому, фінансовому та політичному сенсах.

Далекобійні удари безпілотниками та ракетами вглиб Росії, які ми зараз бачимо, впливають на російську громадську думку. 65% населення тепер хочуть завершення цієї війни.

Вони також впливають на спроможність Росії видобувати та переробляти нафту. Сьогодні вона змушена імпортувати пальне, фактично вперше у своїй історії. Тож, думаю, якщо говорити про наступальні дії, ситуація виглядає добре.

У захисті ж нам необхідно працювати над протиповітряною обороною. Саме тому я вже обговорював із президентом Зеленським, що ми надамо Україні — я не говоритиму, що саме ми надамо, — певні критично важливі засоби протиповітряної оборони, які ще залишаються у Фінляндії.

Ми всі знаємо, що наближається зима. Фіни та українці дещо знають про зиму. Тому нам потрібно забезпечувати енергетичну інфраструктуру. Нам потрібно надавати генератори, нам потрібно надавати дизельні двигуни.

Ми маємо зробити так, щоб будь-які російські атаки на енергетичну інфраструктуру не вдарили надто сильно по українському суспільству.

Я справді вважаю, що зараз ми перебуваємо у значно кращій ситуації в цій війні. Водночас це не означає, що ми повинні втрачати пильність і розслаблятися. Навпаки. Нам потрібно посилювати тиск.

-Як ви бачите перспективу вирішення проблеми з протиповітряною обороною? Для нас це критично важливо.

Так, очевидно, це один із ключових елементів цієї війни. Ми бачимо, що зараз більша її частина відбувається в повітрі, і якщо ви не можете себе захистити…

Звісно, спроможність Росії зараз виробляти балістичні ракети — яких у неї понад 600 і яких вона виробляє приблизно по 100 на місяць — означає, що нам потрібно мати протиракетні спроможності такого самого масштабу.

І саме над цим ми повинні працювати разом з Україною. Ми знаємо, що системи Patriot є в різних частинах світу. Не лише в Європі, але й на Близькому Сході та у Сполучених Штатах. І є багато інших напрямів, над якими нам потрібно працювати.

Про будівництво військової інфраструктури біля кордону з Фінляндією

-Фінляндія має найдовший у НАТО кордон із Росією. Зараз Росія будує нову військову інфраструктуру поблизу цього кордону. Що вас найбільше непокоїть у цьому будівництві? Що саме вони там роблять?

Я головнокомандувач і президент Фінляндії. Це означає, що я, мабуть, маю найбільш повну інформацію. Чи то щодо військових операцій, чи безпеки постачання, чи кордону, чи будь-чого, що стосується безпеки Фінляндії.

Чесно кажучи, я досить добре сплю ночами. І причина в тому, що чим краще ти підготовлений, тим менш імовірно, що щось станеться.

Факт полягає в тому, що Росія вивела більшість своїх бригад із Ленінградського військового округу, чотири з них — в Україну. Більшість їхнього особового складу, ймовірно, уже загинули або поранені.

Вони дійсно будують більше інфраструктури вздовж нашого 1340-кілометрового кордону. І ми очікуємо, що після завершення війни в Україні відбудеться передислокація російських військ до нашого кордону.

Утім, це не означає напад. Це нормально. І, знаєте, якби я був Росією, я зробив би те саме. Добре те, що Росія знає: Фінляндія — дуже передбачувана країна. Ми не робимо нічого непотрібного чи необдуманого.

Про диверсії рф в бік НАТО

-росія також продовжує випробовувати НАТО нижче порога відкритої війни. Диверсіями, GPS-перешкодами, порушеннями повітряного простору тощо. Яка відповідь Європи та НАТО може змусити Москву припинити це?

Якщо чесно, це дуже складно. Гібридна війна ведеться непомітно: чи то під водою, чи то диверсіями, чи хтось платить комусь, щоб той щось десь зробив.

Іноді дуже складно встановити, хто за цим стоїть. Проте вам просто потрібно мати стійке суспільство, яке здатне все відновити. Якщо перерізано кабель — суспільство від цього не розвалиться. Якщо уражено енергетичний об’єкт — у вас мають бути альтернативні джерела енергії.

Це, звісно, не змусить Росію припинити робити все це. Вони продовжуватимуть, тому що стратегія Росії — залякування. Через дезінформацію та диверсії сіяти певні настрої в суспільстві.

Тому потрібно мати психологічну стійкість, щоб із цим справлятися. Така країна, як Фінляндія, досить добре знайома з подібними методами. Нам досить успішно вдається їм протидіяти. Йдеться про кабелі чи про будь-що інше… І, звісно, кіберпростір — це ще один важливий аспект цього протистояння.

Про перспективи припинення вогню

-Як ви оцінюєте перспективи припинення вогню у нашій війні?

Ми над цим працюємо. Я від самого початку кажу: цей процес має складатися з двох етапів.

Перший — безумовне припинення вогню. Я працював над цим із президентом Трампом та американцями. Президент Зеленський та його команда закликають до припинення вогню. Є тільки одна сторона, яка на це не погоджується, — Росія. Ми просто маємо продовжувати взаємодіяти у цьому питанні.

Другий етап — мирні переговори, під час яких сторони вже переходять до довгострокового бачення загальної ситуації.

Пам’ятайте, коли президент Трамп прийшов до влади, він говорив про мир через силу? Можна стверджувати, що зараз Україна перебуває в досить сильній позиції.

-Що, на вашу думку, потрібно зробити, щоб росія погодилася?

Три речі. Перша — ми на Заході повинні продовжувати підтримувати Україну як у військовому, так і у фінансовому планах, а також забезпечити ваші енергетичні потреби взимку.

Друга — посилювати тиск на Росію за допомогою санкцій. Підвищувати для неї ціну війни.

І третя, звісно, залежить від України. Від вашої здатності переконати Росію, що завершення цієї війни відповідає її власним інтересам.

Відповідно до теорії перемоги, коли великий агресор нападає на меншого, менша країна перемагає, якщо зберігає свою незалежність і суверенітет. Я впевнений, що Україна це зробить.

Місце Європи за столом переговорів

-Зараз Європа каже, що їй потрібне реальне місце за столом переговорів. На вашу думку, що європейський переговорник може зробити краще за американців?

Я не знаю, чи можемо ми зробити щось краще. Я дивлюся на це дещо інакше. Я представляю відносно невелику країну, тому волію залишатися, так би мовити, на других ролях. Я намагаюся пояснювати американську позицію Україні, українську — Америці, а європейську — обом сторонам.

Було б добре, якби Європа була за столом переговорів. Проте зараз структура досить чітка: американці тримають над переговорами власну парасольку і відіграють провідну роль.

Проблема тут, звісно, у тому, що два головні переговорники — Стів Віткофф і Джаред Кушнер — зі зрозумілих причин значною мірою зосереджені на Ірані. Це не означає, що переговори зупинилися. У такій ситуації потрібно використовувати багато неофіційних каналів, і ми це робимо.

Знаєте, я кажу це навіть за вашою спиною: я надзвичайно захоплююся Україною. Зокрема вашими переговорниками і тією роботою, яку вони виконують. Тому ми просто продовжуватимемо працювати. Іноді мир — це гра у терпіння.

-Ви сказали, що не бачите себе в ролі цього переговорника. Чому?

Я не думаю, що існує якась одна конкретна людина, яка має вести переговори. Я маю на увазі, ми бачимо, що Європа — чудове місце. Європейський Союз — фантастичний. Проте щоб Європа призначила одну людину говорити від свого імені — це так не працює. Тож ми займаємо той простір, який можемо зайняти.

Моя справа — намагатися знаходити рішення. Я дуже прагматичний. Тож якщо я можу допомогти, працюючи у фоновому режимі, я із задоволенням це робитиму.

Хто може говорити від імені Європи на переговорах

-Тоді як ви думаєте, хто може говорити від імені Європи?

Ми говоримо колективно. Думаю, «коаліція охочих» — хороший приклад.

Антоніу Кошта, президент Європейської ради, сьогодні дуже красномовно виступив на заході до Дня Незалежності. Такі лідери, як Емманюель Макрон, Енді Бернем, Фрідріх Мерц або Джорджа Мелоні, добре виконують свою роботу.

А ще є люди, які працюють, так би мовити, у бек-офісі. Як-от Йонас Стере, прем’єр-міністр Норвегії, і я. Тож це командна робота.

Чи є шанс на мир

-На вашу думку, зараз ми проходимо через черговий етап ескалації цієї війни чи все-таки є хоча б невеликий шанс на мир?

росія максимально використала свої можливості для ескалації. Зараз вони переважно зосереджуються на балістичних ракетах, авіаційних ударах та ударах безпілотниками. На жаль, б’ють по цивільних і цивільній інфраструктурі.

Наступним рівнем ескалації з російського боку, звісно, могла б стати мобілізація. Скажімо, 300 тисяч або до пів мільйона людей, тому що зараз у них очевидний дефіцит живої сили. Вони втрачають більше військових, ніж можуть набрати.

Я, звісно, хотів би, щоб вони сіли за стіл переговорів. Щоб вони зрозуміли, що не виграють цю війну. Зараз це війна на виснаження, в якій росія втрачає десь від 30 до 35 тисяч військових на місяць. Проте ми просто не знаємо напевно, що росія робитиме далі.

Чому Путін досі вірить, що може виграти війну?

-Пане президенте, чому, на вашу думку, Путін досі вірить, що може виграти цю війну?

Я не збираюся залазити в голову президента Путіна. Я зустрічався з ним лише кілька разів.

Це його війна, це війна Росії. Значна частина традиційного російського мислення пов’язана з «русскім миром», великою чи єдиною Росією, з імперіалізмом. Я просто сподіваюся, що він отримує достатньо якісні доповіді, щоб зрозуміти: він не виграє цю війну і не виграє її.

Україна вже де-факто виграла цю війну. Саме тому, думаю, було б добре припинити вбивства.

-Чому, на вашу думку, те, що зараз робить Захід, не переконує його, що цю війну росії не виграти?

Знову ж таки, я не можу інтерпретувати Путіна. Для мене взагалі незбагненно, чому він здійснив цей напад.

Думаю, він припустився колосальної помилки. Він недооцінив українську армію та українську відповідь. Він переоцінив власні військові спроможності. 

Інакше ми не перебували б уже чотири з половиною роки в цій війні з тією кількістю втрат, яких він зазнав. Ще він недооцінив єдність і підтримку Заходу. Ми досі тут і нікуди не підемо. Я сподіваюся, що хтось чесно донесе йому і це.

Думаю, найбільша проблема у тому, що навколо президента Путіна бракує чесних людей, які можуть сказати йому, якою насправді є ситуація на полі бою. Він не виграє цю війну. Це дуже просто.

-Можливо, частина проблеми у тому, що Захід надсилає йому неправильні сигнали або просто робить не те, що потрібно?

Ми живемо в неідеальному світі. Ви не можете за помахом руки отримати мільярди євро. Так само просто ви не отримаєте ракети чи системи протиповітряної оборони. На все завжди потрібен час.

Просто подивіться, з чого ми починали цю війну і де ми перебуваємо зараз. А потім подумайте, хто перемагає.

"Україна вже виграла цю війну"

-Ви сказали, що Україна вже виграла цю війну. Що саме ви маєте на увазі?

Це моє розуміння ситуації. Я вже казав, що у теорії війни, якщо великий агресор намагається позбавити меншого гравця незалежності, суверенітету та територіальної цілісності й не може цього зробити, тоді переможцем стає менший гравець. Росія, очевидно, цього зробити не змогла. Це сценарій цієї війни.

Окрім того, якщо ви російський солдат — вам складно зрозуміти, навіщо ви вбиваєте та ризикуєте собою. Ви робите це заради Донецька чи Луганська?!

Український солдат розуміє, навіщо це робить. Заради власного існування, культури, історії, мови, ідентичності та своєї родини. Саме у цьому сенсі, думаю, Україна перемогла. Україна продовжить існувати і розвиватися.

І пам’ятайте: метою Путіна було позбавити Україну незалежності й зробити її російською. Нині ж вона стає дедалі більше європейською.

Метою було не допустити розширення НАТО. А НАТО отримало Фінляндію та Швецію, і незабаром у нас буде Україна. Тож саме у цьому сенсі Україна перемогла.

Послання до українців

-З української точки зору, ми переживаємо дуже складний момент. Ми стикаємося з новим етапом ескалації цієї війни. Масованими атаками балістичними ракетами, новими безпілотниками і так далі. І це дуже виснажує, тому що триває чотири з половиною роки. І, як ми знаємо, частина проблеми полягає в тому, що Україні просто бракує засобів, щоб захистити себе. Яким буде ваше послання для нас у цей час?

Моє послання буде таким: усі ми нині працюємо над протиповітряною обороною України.

Усі ми протягом двох днів, які провели тут, чітко почули про потребу у фінансовій підтримці. Ми продовжуватимемо підтримувати Україну стільки, скільки буде потрібно.

Є причина, чому країни Північної Європи та Балтії були тут на ваш День Державного Прапора. Є причина, чому сьогодні тут, у Києві, ми провели зустріч «коаліції охочих». І причина полягає в тому, що ми продовжуватимемо підтримувати Україну, щоб вона виграла цю війну.

Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що наразі Україна перебуваєте у значно кращому військовому, фінансовому та політичному становищах, ніж це було рік, два чи три тому.

Таку думку він висловив в ексклюзивному інтерв’ю для телеканалу "Ми-Україна".

“Я вже казав раніше: думаю, перший рік цієї війни був про виживання, так? Наступні три роки були про стійкість. Тепер усе визначають цифри. І ці цифри на вашому боці”, - сказав він.

За його словами, удари БпЛА та ракетами вглиб росії впливають на російську громадську думку. Відтак 65% росіян хочуть завершити війну.

“Вони також впливають на спроможність росії видобувати та переробляти нафту. Сьогодні вона змушена імпортувати пальне, фактично вперше у своїй історії. Тож, думаю, якщо говорити про наступальні дії, ситуація виглядає добре”, - заявив фінський лідер.

При цьому наразі потрібно працювати над протиповітряною обороною України. Стубб заявив, що Фінляндія передасть Києву "певні критично важливі засоби протиповітряної оборони, які ще залишаються" в країні.

“Ми всі знаємо, що наближається зима. Фіни та українці дещо знають про зиму. Тому нам потрібно забезпечувати енергетичну інфраструктуру. Нам потрібно надавати генератори, нам потрібно надавати дизельні двигуни. Ми маємо зробити так, щоб будь-які російські атаки на енергетичну інфраструктуру не вдарили надто сильно по українському суспільству. Я справді вважаю, що зараз ми перебуваємо у значно кращій ситуації в цій війні. Водночас це не означає, що ми повинні втрачати пильність і розслаблятися. Навпаки. Нам потрібно посилювати тиск”, - зауважив він.

Як інформував “Ми-Україна” раніше, Стубб розповів, чого Фінляндія навчилася у Києва за роки повномасштабної війни.

Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що його країна отримала від України унікальний досвід сучасної війни.

Про це він сказав в ексклюзивному інтерв’ю для телеканалу "Ми-Україна".

На його думку, сучасна війна вже не ведеться в окопах, яку Першу світову. Тепер існує 40-кілометрова кіл-зона і якщо, умовно, танк стріляє на відстань менше ніж 40 км, він більше не потрібен.

Другий аспект, який винесли для себе в Гельсінкі, це як працюють медики у різних бойових ситуаціях. 

"Наскільки важливо мати лікарів і людей, які з цим добре знайомі. Ми дізналися про сучасну війну безпілотників, сучасні ракети. Ми дізналися про безпілотні транспортні засоби. Звичайно, багато наших компаній уже займалися цим, але не в таких масштабах і не настільки економічно ефективно, як ви", - сказав він.

Стубб додав, що Україна має найбільший обсяг данних про сучасну війну, ніж будь-хто інший - "фактично більший, ніж в інших країн Європи разом узятих".

"Тож ми багато чого навчилися одне в одного. В обох напрямках. І, знаєте, чотири з половиною роки в умовах повномасштабної війни — це дуже довго. Це ціле життя в умовах війни. Тому ми навчилися стільки ж, скільки люди навчилися від початку Першої світової війни до її завершення і від початку Другої світової війни до її завершення", - зауважив фінський президент.

Як писав "Ми-Україна" раніше, Стубб розповів, що в межах угоди з Україною про спільне виробництво дронів 90% продукції спрямовуватимуть на потреби Києва.