Тренд пошуку "ВІДПОВІДЬ президента"

Країна довго не може триматися на героїзмі своїх найсвідоміших громадян. Вже зараз її річний бюджет ледь покриває воєнні витрати. Кошти на соціальні видатки отримуємо від країн Європи, США, Канади, Японії, Австралії. Від них отримуємо й озброєння. Украй потрібна мобілізація молодих і сильних хлопців, адже в шанцях лишаються залишки добровольців із 2022 року і сільські діди. Одні вже вкрай фізично виснажені, інші – слабкі й немічні. Вести активні бойові дії, а тим більше наступати, з таким військом важко. Ще й коли військом керують люди не закорінені на цій землі й тому з не до кінця з’ясованими намірами.Судячи з негативної реакції населення на спроби розширення мобілізації та поповнення лав захисників, які помітно порідшали за час війни, суспільство в глухому спротиву до поповнення лав ЗСУ. Молоді й здорові хлопці за великі гроші купують бронювання, ховаються по схронах, не виходять із квартир, тікають в інші міста, за всяку ціну прагнуть здолати кордон, де їх принижують сусідні прикордонники й поліціянти, обзиваючи зрадниками й боягузами.Багато хто з питомо українського люду готові здатися, готові на приниження, щоб тільки вижити самому й своїм дітям. Хоч навіть фізичного виживання переможець зовсім не гарантує, як показує сумний досвід захоплених орками українських регіонів. Але напіврабський стан із виселенням до Сибіру сніг прибирати, якого там, як відомо, багато – отримають всі.Щоправда, найметкіші втечуть від російського брата й стануть поляками, румунами, мадярами, турками. Ми обов’язково цього хочемо? Ми обов’язково хочемо вічно бути другого чи третього ґатунку? І щоб наші діти такими лишалися? Бо жодна сусідня країна, яка радо прийме українців, як робочу силу, ніколи не визнає їх собі рівними. Ми цього хочемо?Читайте також: Щоб вистояти – треба змінитися. Усім без виняткуСтрах позбавив нас розуму й терпіння? Тоді орки можуть запропонувати якщо не смерть, то покору й приниження. Щоб уникнути цього треба зовсім небагато – перестати бути боягузами.І це все при тому, що справи України не безнадійні. Ми вже відстояли свій національний суверенітет, ми вже здатні протистояти втричі більшій за нас потузі. Ми знайшли добрих друзів, які в трагічну мить підставили своє плече. І ці друзі – найсучасніші держави світу і нас із ними об’єднують спільні цінності. Вони готові й нині продовжувати нам допомагати. Це якщо ми самі напружимось і всіма силами станемо себе захищати. А що раша?Ми добре знаємо, що російська армія тримається зараз не стільки на "вєлічії", скільки на грошах. На великих грошах, які російські верховоди не шкодують в надії відбити їх в Україні. Але, за словами американського президента, російсько-українська війна за три з половиною роки принесла Москві близько 2 мільйонів втрат у живій силі (українська статистика дає 1 мільйон). Це багато, чи мало, щоб зупинитися? Орда сама не зупиняється, її хтось мусить зупинити.А незалежні російські економісти стверджують, що лише за останні пів року дефіцит російського бюджету складає $45 млрд і до кінця року має наблизитися до астрономічного показника в $110 млрд. Багато це чи мало? Для будь-якої іншої країни – це дуже багато. Для Росії – це, очевидно, поки терпимо. Хоч за твердженням тих же економістів за кілька місяців в Росії очікується фінансовий і економічний колапс, який запустить механізм дезінтеграції імперії.Читайте також: Питання про мобілізацію — це не про ТЦК, це про суспільствоПитання: скільки треба відняти в росіян коштів і територій, знищити її вояків, щоб вся країна переконалася в повному ідіотизмі не тільки своїх керівників, котрі організували цю війну, а й своїх чоловіків, братів, батьків, які, спокусившись на чималі фінансові винагороди, взяли до рук зброю і пішли вбивати сусіда, з яким прожито поруч багато років, і з яким колись ділили й радість, і горе? І що найцікавіше і найжорстокіше для нас: вони не бояться йти на війну і вбивати.Поширена відповідь на запитання, чому російський солдат пішов воювати: "Хотів заробити трохи грошей, щоб купити дітям квартиру". Або щось схоже на це. Тобто пішов убивати ні в чому не винних людей, щоб своїм дітям купити квартиру… Абсурд цих дій і мотивацій росіян виходить за межі не тільки моралі, а й суворого прагматизму. Адже за цей час, як порахували ті ж російські економісти, Москва витратила на війну скільки коштів, що вистачило б надати кожному росіянинові по $1 млн 200 тисяч. Тобто, практично забезпечити фінансування на все життя. Разом із горілкою.Але крім грошей їм ще свербить "вєлічіє". У більшості регіонів немає доріг, газу, елементарних санітарних умов, але в головах кожного є "вєлічіє матушкі Рассєї". І "вєлічіє" це пояснюється тільки розміром загарбаних земель. Таких людей не можна перемогти. Їх можна лише ліквідувати, щоб вони знову й знову не приходили вбивати тебе і твоїх нащадків. І ліквідувати так багато, щоб переконати інших цього не робити. Це занадто категорично й жорстоко?Є простіший і гуманніший шлях: відібрати велику бочку нафти, яку вони колись вкрали разом із чужими територіями, і на якій нині сидять; і відібрати наспіх збудовану гасову лавку, з якої черпають величезні доходи призначені російським царем олігархи, і де розподіляються жалюгідні крихти решті населення, які задовольняються відчуттям "вєлічія". І всіх примусити працювати, що буде найбільшим покаранням для раші.Але, на жаль, все це лише в мріях. Ні першого, ні другого ми самостійно здійснити не можемо. Країна, в якій велика частина – боягузи, не здатна на історичні звершення. Принаймні, повною мірою. Отже, доведеться якось зупинитися. А оскільки ми зараз відступаємо, то вести переговори з позиції сили не вийде.Як би наш великий президент не надимав щоки. Надто багато він не зробив, як лідер, щоб підготувати країну до можливих випробувань. Надто він був самовпевненим і зарозумілим, коли йому звідусіль радили готуватися до війни. Надто багато людей через його недалекість і безтолковість втратили близьких, рідних, сім’ї, домівки, роботу, житло. Ледь не пів країни стали мігрантами й переселенцями.Читайте також: Сатанинський механізм знищення народу через руйнування довіриІ якщо досі ще 58% українців заявляють, що довіряють президенту Зеленському, то не зовсім зрозуміло, на яких підставах?Одне зрозуміло, що з цією владою ми не тільки не переможемо, але й прийнятного варіанту хай тимчасового миру ми не досягнемо. Вся надія на друзів.Так, для нас нині складається не найгірша ситуація. Європа послідовно й щиро нас підтримує. І фінансово, і зброєю, яку має. Це – небагато, але враховуючи, що ЄС нині розгортає свій дуже якісний оборонно-промисловий комплекс, то можемо мати й надалі серйозну підтримку.Несподівано змінилися й настрої в Білому Домі. Президент Трамп, разом із Конгресом, почав кампанію передачі озброєння для України. І озвучені масштаби цього процесу досить значні.Одне незрозуміло: чому отримавши від наших партнерів серйозну підтримку, розпочавши власне виробництво основних видів зброї, котра нині використовується на полі бою, ми продовжуємо відступати? На жаль, відповідь дуже сумна: організація країни у воєнний час не витримує ніякої критики. Уже тільки те, що на закупівлях воєнного обладнання й зброї крадуться мільярди, і цей процес триває, і немає йому кінця, – все це свідчить, що країна потребує зовсім інших людей для організації відсічі ворогу.Але щоб провести вибори й покликати до влади нових людей, потрібно принаймні перемир’я, яке нам життєво необхідне. Очевидно Україні доведеться піти на значні поступки. Якщо ми самі не змогли перемогти, хоч і мали шанс у 2022, то наші партнери допоможуть нам максимально відстояти нашу землю.Отож, хлопці-українці, виходьте зі схронів та вилазьте з-під спідниць ваших жінок, перестаньте ховатися від людей і від себе, пора ставати чоловіками. Небо над Україною розвиднюється. Час приєднатися до героїв. Чи не так?ДжерелоПро автора. Віктор Мороз, український публіцист, оглядачРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Про це повідомив наближений до Лукашенка телеграм-канал "Пул первого".Олександр Лукашенко заявив, що російському диктатору Володимиру Путіну пропонували вдарити балістичною ракетою "Орешник" по офісу президента України. У відповідь, за словами президента Білорусі, Путін зазначив: "У жодному разі".Лукашенко також поділився, що вважає абсолютно неправильною думку, що Трамп нібито програв за підсумками переговорів. Він думає, що конкретних домовленостей там не могло бути, оскільки зустрічалися не сторони конфлікту, а лише одна зі сторін. А президент США виступав посередником, щоб дізнатися про позицію Росії. І Дональд Трамп із цією роллю чудово впорався."Чому дорікати Трампу, що він не привіз конкретних результатів?", - сказав Лукашенко.На його думку, про конкретику міг говорити Володимир Путін, але не вважав за необхідне це робити, "виступив дипломатично"."Але Трамп мене здивував. Він класно зіграв свою роль попри всі очікування", - додав Лукашенко. 

Росія намагається нав'язати Україні умови, які не мають жодного зв'язку з реальністю. А запропоновані переможні сценарії Кремля - це лише ілюзії для внутрішнього російського споживача. Про це заявив президент України Володимир Зеленський. "Путін хоче нам продати якесь повітря - що не буде наступати, а натомість ми маємо віддати те, що контролюємо. Це несерйозно. Він сам розуміє, що такі умови неприйнятні", - сказав Зеленський під час спілкування з журналістами. За словами президента, Україна готова до будь-якої конфігурації переговорів - двосторонніх, тристоронніх чи ширших форматів, якщо це наближає завершення війни. Але Москва має продемонструвати реальну готовність до миру, а не лише імітувати її. "Ми зробили крок назустріч. Тепер Росія має зробити щось у відповідь, якщо дійсно хоче закінчити війну", - наголосив він. Водночас Зеленський наголосив, що без попередніх домовленостей між Україною та РФ, тристоронні переговори за участі США, зокрема Дональда Трампа, навряд чи можливі. "Америка має бути залучена на фінальному етапі війни. Без цього не буде реального результату", - заявив він. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Треба тиснути на Росію": Зеленський після масованого удару по Україні звернувся до світу Окремо президент підкреслив, що навіть для початку серйозного мирного процесу знадобиться певна тиша, щоб сформувати повноцінний план закінчення війни. Зеленський вважає, що Кремль намагається вигадати будь-який вигідний для себе сценарій, який можна подати як перемогу. За його словами, ймовірно, такою перемогою у Москві вважають вимогу до України залишити Донбас. "Вони вигадали собі перемогу - наш вихід з Донбасу. Це те, що вони хочуть продати власному суспільству", - сказав Зеленський. При цьому він визнав, що ситуація на фронті складна, однак не критична: "Так, у них більше людей, більше зброї - це факт. Але економіка тріщить. Виробництво не витримає довго. І це теж факт", - наголосив він. Президент підсумував: Росія хоче завершити війну, але виключно на своїх умовах. Тому, на його думку, ключем до змін залишається посилення санкційного тиску і підтримка України з боку союзників. Президент України Володимир Зеленський заявив, що треба тиснути на Росію, щоб війна завершилась. Нічого, крім сили й тиску, Путін не розуміє. "Треба тиснути на Росію, щоб війна завершилась. Нічого, крім сили й тиску, Путін не розуміє. Звісно, ми робимо й будемо робити все необхідне, щоб захистити нашу державу і захистити наших людей. Президент Трамп абсолютно правильно говорить: не тільки в обороні це треба робити. Але водночас не зменшуємо зусиль у дипломатії, в усіх наших контактах з партнерами, щоб усе ж відбулись перемовини, і саме такі, які можуть наблизити мир" - наголосив він.

Віцепрезидент США Джей Ді Венс розповів, як вирішив трохи пожартувати перед початком зустрічі президента України Володимира Зеленського та президента США Дональда Трампа в Білому домі 18 серпня. З його слів, негативних моментів не було. Про це йдеться в інтерв'ю Венса для Fox News. Під час інтерв'ю Венса спитали, як йому вдалося "розтопити лід" після того скандалу, який стався у Білому домі 28 лютого. Оскільки зустріч цього разу, на думку журналістки, яка вела інтерв'ю, стала "приголомшливою". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Для захисту України Європа закликає Трампа розгорнути в Румунії винищувачі У відповідь Венс пригадав, що коли Зеленський вже зайшов до Овального кабінету, віцепрезидент поспілкувався із ним та деякими іншими членами української делегації. Венс навіть спробував пожартувати. Я сказав: "пане президенте, якщо ви будете поводитися добре, я нічого не скажу". Він трохи усміхнувся, і це стало гарним поштовхом", - додав він. Венс заявив, що Європа має оплатити левову частку безпекових витрат України. Одним із пріоритетів України є гарантії безпеки від російської агресії. Трамп заявив, що не розміщуватиме там американські війська, але може запропонувати підтримку з повітря.

За лаштунками протокольних усмішок та улесливих подяк Дональду Трампу розігрувалася драма, де Україні відводилася роль жертви, яка має з вдячністю прийняти власну ампутацію. Це був не діалог, а пролог до "пакту повільної капітуляції", і аналіз реальних намірів учасників не залишає в цьому жодних сумнівів.Акт I: Американський диригент із російською партитуроюЦентральною фігурою вистави був Дональд Трамп, але його роль полягала не у створенні нової мелодії, а у виконанні давно відомої російської партитури. Його "велика угода" — це лише ребрендинг кремлівського ультиматуму, що роками циркулював у кулуарах. Розглянемо ключові пункти.Переговори під дулом автомата: Трамп відкинув ідею припинення вогню як передумову, повністю перейнявши цинічну логіку Путіна: навіщо зупиняти тиск, якщо він прискорює закриття "угоди"? Це перетворює стіл переговорів на місце тортур, де кожен день кровопролиття є аргументом на користь капітуляції.Читайте також: Будапештський меморандум-2Торгівля суверенітетом: "Безпрецедентні гарантії безпеки" пропонуються не як право, а як товар, який можна купити лише за одну ціну — відмову від Криму та Донбасу. Це класична формула шантажу, де безпека того, що залишиться, вимінюється на легалізацію першородного гріха агресії.Ілюзія безпеки: Відмова від НАТО в обмін на "гарантії по типу 5 статті" — це заміна реального, інституційного захисту на паперові обіцянки, залежні від політичної волі окремих лідерів. Це "Будапешт 2.0", свідомо неробоча конструкція.Чому Трамп так поспішає продати цей токсичний продукт? Відповідь лежить у внутрішній політиці США. На нього тисне американське суспільство, для якого Путін — зло, Республіканська партія, що готується до проміжних виборів, та низка скандалів, що вимагають позитивного порядку денного. "Мирна угода" до жовтня — це його шанс продемонструвати себе ефективним лідером, здатним "розв'язувати проблеми". І заради цього образу він готовий пожертвувати принципами міжнародного права.Акт II: Європейський хор і самотні голоси розумуНа цьому тлі роль європейських лідерів виглядала неоднозначною. Їхні слова подяки Трампу, який "зрушив ситуацію з мертвої точки", були улесливою дипломатичною грою, спробою залишитися в процесі та хоч якось на нього вплинути. Проте цей хор не був одностайним. Крізь нього проривалися самотні, але надзвичайно важливі голоси, що руйнували ілюзію єдності:Голос справедливості: Прем'єр-міністр Італії Джорджа Мелоні була чи не єдиною, хто вжив слово "justice" (справедливість). Цей короткий спалах нагадав, що мир без справедливості — це лише відкладена війна, і з цієї точки зору зустріч була повним провалом.Голос реалізму: Лише канцлер Німеччини Фрідріх Мерц наважився говорити про "pressure" (тиск) на Росію та назвав припинення вогню невідкладною першочерговою вимогою, прямо суперечачи сценарію Трампа.Читайте також: Настрій Трампа може змінитися будь-якої митіГолос історії: Нагадування президента Фінляндії про досвід боротьби його країни з агресором у XX столітті прозвучало як застереження: умиротворення хижака ніколи не працює.Голос взаємозалежності: Прем'єр Британії, говорячи про спільну безпеку, підкреслив, що падіння України стане початком кінця безпеки для всієї Європи.Ці голоси показали, що частина європейської еліти розуміє всю небезпеку ситуації. Але цього розуміння виявилося недостатньо, щоб змінити загальну картину.Епілог: Невикористана сила та шлях до справжнього мируНайбільша трагедія вашингтонського спектаклю полягає не в цинізмі Трампа, а в стратегічній слабкості Європи. Необхідність улесливо виспівувати перед американським президентом народилася з власної нерішучості. Європа має всі важелі, щоб змінити хід війни, але боїться їх використати.Замість 18 пакетів косметичних санкцій могла б бути тотальна економічна ізоляція Росії. Якби Німеччина нарешті надала ракети Taurus, а ЄС конфіскував заморожені російські активи, розмова велася б з позиції сили, а не прохання. Тоді б європейцям не довелося платити за власну безпеку майбутнім України.Дипломатії недостатньо. Справжній шлях до миру лежить через усвідомлення простої істини: імперію не можна вмовити, її можна лише перемогти. Час покаже, чи здатна Європа на таку стратегію, чи вона обере шлях найменшого спротиву, який неминуче веде до катастрофи.А поки політики грають у свої ігри, Україні, затиснутій між тиском та інтересами великих гравців, важливо пам'ятати одне. З Неба на нас дивляться тисячі найкращих синів і доньок, тисячі ідейних українців, які віддали свої життя. Вони вірять, що їхня жертва не буде зраджена. І будь-яка угода, що легітимізує агресію та віддає хоча б клаптик нашої землі, буде зрадою не лише міжнародного права, а й їхньої священної пам'яті. Це та червона лінія, яку ми не маємо права перетнути. Ніколи.

Європейські уряди вважають американський економічний тиск вирішальним чинником. Європейські лідери не вірять у щирість намірів диктатора РФ Володимира Путіна щодо мирної угоди. Їхня стратегія полягає в тому, щоб підтримувати президента США Дональда Трампа - доки він сам не зрозуміє, що потрібно бути жорсткішим до Кремля. Про це повідомляє Politico з посиланням на європейських дипломатів. Видання згадує заяву президент Франції Еммануель Макрон, який доклав великих зусиль для запобігання війні в Україні шляхом дипломатії, про те, що він не вірить у наміри "фюрера" РФ завершити війну. "Європейська сторона вважає, що це вигідний для всіх підхід. Вони будуть раді, якщо їхня неправота буде доведена і президент США зможе домовитися про припинення війни в Україні зі значними гарантіями безпеки. Однак основний план полягає в тому, щоб викрити блеф російського лідера та лобіювати жорсткіші санкції", - йдеться у матеріалі. За даними Politico, зараз у Брюсселі розглядають два сценарії. Оптимістичний - якщо Вашингтон зможе домогтися припинення війни з надійними гарантіями безпеки для Києва. Базовий план - довести нещирість російського лідера й домагатися від США більш жорстких санкцій. Диктатор РФ Путін зовсім не пропонує жодних поступок щодо мирної угоди. Натомість Москва вимагає від Києва більше території, зокрема ключові українські оборонні лінії, які дозволили б йому завдати удару глибше вглиб країни. Кремль також категорично відкидає присутність сил НАТО для гарантування безпеки країни після війни, а це - вирішальна умова для України. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Трамп пожертвував відпусткою заради переговорів між Україною і РФ Зауважимо, напередодні, 19 серпня, лідери Європи провели серію екстрених переговорів, щоб зважити свою відповідь та поділитися інформацією, отриманою в результаті обговорень у Білому домі напередодні. Politico пише, що п'ятеро дипломатів, які погодилися говорити на умовах анонімності, підтвердили: більшість лідерів поділяють скептицизм Макрона. Вони сумніваються у щирості намірів Кремля, але розраховують, що у разі зриву переговорів Трамп буде змушений діяти жорсткіше. "Зрозуміло, що якщо ми опинимося в ситуації, коли Путін доведе, що не хоче припинення війни, це змусить Трампа діяти і посилить аргументи на користь санкцій", - сказав дипломат з однієї з країн, представлених на віртуальному засіданні Європейської ради. Європейські уряди вважають економічний тиск Сполучених Штатів вирішальним чинником. За їхньою оцінкою, саме після запровадження Вашингтоном високих тарифів проти Індії за закупівлю російської нафти Москва погодилася на розмову з Трампом на Алясці. На думку європейців, наступним кроком має стати обмеження критично важливої торгівлі РФ з Китаєм. Окрім того, ще один дипломат підтвердив, що союзники з радістю підтримали ініціативу Білого дому щодо укладення перемир'я, не тому, що вони обов'язково вважали, що це спрацює, а "тому що це буде чітким тестом намірів Росії". Інший співрозмовник додав, що гарантії безпеки, які готуються, дадуть Україні можливість "вести переговори з позиції сили", а санкції залишаться "важелем впливу на Путіна".Західні партнери хвалили Трампа, дякуючи йому за проведення переговорів і висловлюючи щире полегшення після того, як він дав гарантії того, що Америка відіграватиме певну роль у гарантіях безпеки для України в межах мирної угоди. Однак за зачиненими дверима вони більше зосереджені на просуванні нових, жорстких економічних обмежень, якщо і коли Москва відмовиться припинити своє вторгнення. "Усі роблять певні кроки. Але ми не знаємо, яка кінцева мета Путіна. Що мотивуватиме Путіна піти на якісь поступки? Я не знаю. Тиск щодо переговорів про мир стає проблемою для російського лідера", - висловився ще один дипломат ЄС. Реакція Кремля на наступний раунд дипломатії була ухильною. Граючи в час, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що, мовляв, Москва не відкидає переговори з Україною, але наполягав, що будь-який саміт має готуватися "покроково, поступово, починаючи з експертного рівня і потім проходячи всі необхідні етапи".Саме ці коливання стають суттєвим випробуванням серйозності настроїв РФ. "Росія погодилася провести або взяти участь у двосторонньому саміті із Зеленським… Тим часом, я так розумію, що російська сторона зараз інтерпретує це по-іншому", - висловив думку німецький чиновник. Тим часом міністри оборони та міністри закордонних справ ЄС також зустрінуться неформально наступного тижня, оскільки зростають очікування, що конкретна мирна пропозиція може бути готова для представлення Зеленському та Путіну протягом приблизно тижня. Видання наголошує, хоча західні країни дедалі більше впевнені, що можуть співпрацювати з Трампом і підтримувати єдиний фронт, вони були змушені скоригувати свої червоні лінії, щоб влаштувати американського лідера. Після переговорів у Вашингтоні ЄС у понеділок, схоже, пом'якшив свою вимогу до Росії погодитися на припинення вогню до початку переговорів. "Була певна надія, що Трамп зможе змінити свою думку щодо питання припинення вогню. Цього не сталося. Але загалом це все одно був хороший крок до миру", - розповіло джерело Politico, висловивши стурбованість розбіжністю в позиціях. Однак найголовніше те, що навіть сам Трамп тепер публічно визнає, що Путін, можливо, не веде переговори добросовісно. "Ми дізнаємося про президента Путіна протягом наступних кількох тижнів… Можливо, він не хоче укладати угоду. Я сподіваюся, що президент Путін буде хорошим, а якщо ні, то це буде складна ситуація", - сказав президент США. Американські війська можуть долучитися до виконання норм мирної угоди. Президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон може надати авіаційну підтримку Україні в межах потенційної мирної угоди з Росією.

1. На порядку денному було два питання: обмін територіями та гарантії безпеки.2. Тема обміну територіями фактично не обговорювалася. Зеленський запропонував перенести її на особисту зустріч із Путіним. Судячи з усього, Трампа це влаштувало.Ймовірність особистої зустрічі Путіна із Зеленським є надзвичайно низькою. Путін відверто зневажає Зеленського, і максимум, на що він міг би піти, – це зустріч для прийняття капітуляції. Та й навіть у такому випадку він, найімовірніше, делегував би когось на кшталт історика Мединського чи навіть так званого "голову ДНР" Пушиліна.Отже, пропозиція перенести обговорення питання територій на тристоронню зустріч фактично означає сподівання не обговорювати його взагалі.3. Варто відзначити, що припинення вогню за поточною лінією фронту може відбутися і без особистої зустрічі Путіна із Зеленським. Таким чином, Путіну пропонують вибір із трьох варіантів:погодитися на зустріч із "нелегітимним Зеленським";погодитися на припинення війни по лінії фронту без додаткових зустрічей;вийти з переговорів і продовжити воювати.Третій варіант можна відкинути, адже Путіну переговори потрібні. Але яким буде його вибір між зустріччю із Зеленським та припиненням війни без такої зустрічі, цікаво буде не лише українцям.Читайте також: Якщо Україні нав’яжуть переговори про укладення миру, процес може тривати довго4. Припущення, що Зеленський може ухвалити рішення про будь-який обмін територіями, є хибним.Липневі протести проти скасування незалежності НАБУ продемонстрували: які б рішення не ухвалювалися в Офісі президента, без згоди суспільства вони не працюватимуть. Тобто, якщо американці вважають, що можуть про щось домовитися із Зеленським, а потім просто "спустити" це рішення вниз, то це доволі наївна позиція.5. Щодо гарантій безпеки, то це питання є значно важливішим і складнішим, ніж території.Очевидно, що після припинення бойових дій — незалежно від того, чи це буде великий мирний договір, чи скорочене перемир’я — проблема України для Росії нікуди не зникне. Сценарій, коли наступного дня після підписання угоди Москва скаже: "Чудово, тепер займемося Арктикою", виглядає наївним. Україна залишиться поруч, і це буде величезна країна, у якій десятки мільйонів людей ненавидять Росію, пам’ятають загиблих і, найімовірніше, будуть невдоволеними умовами договору та прагнутимуть його перегляду як несправедливого.Отже, українське питання все одно залишатиметься на порядку денному Москви. Але якщо до 2022 року воно не було критичним, то після років жорстокої війни Україна об’єктивно створюватиме реальні загрози для безпеки путінської Росії. У такій конфігурації нове російське вторгнення практично неминуче.Саме тому питання гарантій безпеки є найскладнішим: Росія прагнутиме залишити за собою можливість у будь-який момент відновити війну, тоді як Україна хоче гарантій того, що війни більше ніколи не буде. Очевидно, що жодні російські закони — від статті Кримінального кодексу про агресивну війну до "Угоди про дружбу і співробітництво", яка передбачала повагу до територіальної цілісності України, — нічого не гарантують.Читайте також: Настрій Трампа може змінитися будь-якої митіТаким чином, гарантії безпеки для України мають бути забезпечені не російськими законами, не Будапештським меморандумом і не усними запевненнями на кшталт "якщо я буду президентом, війни не буде" чи "ми підтримуватимемо стільки, скільки треба". Це мають бути реальні механізми, які справді гарантуватимуть безпеку нашій державі.6. Після саміту у Вашингтоні відповідь на питання "коли закінчиться війна?" залишається незмінною: війна завершиться тоді, коли Путін вирішить припинити воювати.Тому немає сенсу тиснути на Зеленського, аби він щось підписав чи на щось погодився.Тиск потрібно чинити на Путіна — або словесно, як це відбувалося останні пів року, або рішучими діями: постачанням зброї, санкціями та іншими формами військової допомоги Україні. Інших шляхів не існує.ДжерелоПро автора. Микола Княжицький, журналіст, народний депутат УкраїниРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів чи колонок.

Про це йдеться на сайті президента України.За словами Зеленського, Картавцев втратив ногу на початку повномасштабного вторгнення, коли рятував побратимів. Попри поранення, він знайшов сили у спорті — гольф став важливою частиною його реабілітації та допоміг відновити фізичну і психологічну рівновагу.Президент України також показав відео, у якому Костянтин Картавцев звертається з проханням до президента США допомогти Україні закінчити війну справедливим і тривалим миром.Дональд Трамп з вдячністю прийняв цей знаковий подарунок. У відповідь він записав відеозвернення з подякою українському воїну за ключку. На знак взаємної поваги та дружби, Президент США також вручив Президенту України символічні ключі від Білого дому.18 серпня президент України Володимир Зеленський прибув до Білого дому, де його зустрів очільник США Дональд Трамп. Лідери спершу провели двосторонню зустріч в Овальному кабінеті, а потім зустрілися з європейськими лідерами та генсеком НАТО. Далі переговори продовжилися в іншому форматі. Головні тези зустрічі читайте у новині. За результатами перемовин Трамп заявив, що розпочав підготовку до зустрічі між Зеленським та Путіним. 

Україна зможе провести вибори лише після завершення війни та відновлення миру в країні. Про це під час зустрічі з президентом США Дональдом Трампом заявив глава держави Володимир Зеленський. Він наголосив, що організація голосування стане можливою одразу після того, як буде досягнуто мирної угоди, передає Gazeta.ua. "Але нам потрібна безпека і мирний договір", - заявив Зеленський. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зеленський чи Залужний: українців опитали щодо ймовірних президентських виборів Американський президент Дональд Трамп у відповідь пообіцяв Києву значну підтримку та підкреслив роль України у захисті Європи. "Європа - перша лінія оборони, але ми збираємося їм допомогти", - сказав Трамп. Суспільні настрої щодо проведення виборів президента під час війни змінюються в бік зменшення тих, хто проти них. Усе має свої підводні рифи, течії та пояснення напрямку їх руху. Відомі прізвища топових управлінців та політиків то виходять на авансцену, то ховаються за кулісами.

Президент Володимир Зеленський прибув до Білого дому у Вашингтоні, де його особисто зустрів глава США Дональд Трамп. Це стало особливим жестом, адже раніше інших європейських політиків, які прибували туди до Зеленського, приймала лише керівниця служби протоколу Моніка Кроулі, передає Gazeta.ua. Зустріч Зеленського і Трампа розпочалася в Овальному кабінеті. Під час розмови український президент наголосив на потребі припинення російської агресії та важливості підтримки з боку США. "Нам потрібно зупинити війну, зупинити Росію. Нам потрібна підтримка США і особисто президента Трампа", - заявив Зеленський. Американський лідер у відповідь відзначив прагнення до миру та підкреслив, що обидві сторони війни хочуть її завершення. Він також визнав, що врегулювати цей конфлікт складніше, ніж очікувалося. "Нам потрібно забезпечити стійкий мир. Володимир Путін хоче закінчити цю війну. Цей джентльмен, Володимир Зеленський, теж хоче її закінчити. Весь світ втомився від цієї війни. За шість місяців я зупинив шість воєн. Я думав, що ця буде найпростішою, але виявилося, що це не так", - наголосив Трамп. Він заявив, що питання гарантій безпеки для України ще обговорюється. Він наголосив, що остаточну відповідь щодо можливості присутності американських військових у нашій державі надасть пізніше. "Ми будемо залучені", - зазначив Трамп. Він також підкреслив, що конфлікт має завершитися, хоча точних термінів не назвав. "Коли війна закінчиться - я не знаю. Але ця війна закінчиться. Ми зробимо так, що ця війна закінчилася", - сказав американський президент. Трамп знову згадав свою відому фразу про завершення інших збройних конфліктів. "Я вже зупинив шість воєн", - нагадав він. Американський лідер також заявив про готовність працювати одночасно з Україною і Росією задля встановлення стійкого миру. "Ми маємо забезпечити тривалий мир, ми працюватимемо і з Україною, і з Росією", - підкреслив Трамп. Президент України Володимир Зеленський зі свого боку підтвердив готовність до діалогу як із Дональдом Трампом, так і з Путіним. "Ми готові до тристоронніх зустрічей", - сказав Зеленський. Окремо Трамп повідомив, що його переговори з російським президентом вже дали позитивні результати. "Я думаю, що є ймовірність, що з цього щось може вийти. У нас буде мир. Сподіваюся, що він настане негайно", - наголосив він. Новина доповнюється

Завершення війни через відмову від територій є неприйнятним. Це не той спадок, який ми маємо залишити прийдешнім поколінням. Інакше вони зіштовхнуться із ще більшими бідами, переконаний третій президент України Віктор Ющенко. Про війну, диктатора РФ Володимира Путіна та цілі Росії в Україні, Віктор Андрійович розповів під час зустрічі з журналістами у своєму будинку в селі Нові Безрадичі. Публікуємо розмову на Gazeta.ua. Хто або що породило Путіна? Хто породив цього міжнародного кримінального злочинця? Передусім західна політика та західні політики, такі, як Ангела Меркель. Були часи, коли Німеччина торжествувала: вона платила за газ 175 доларів, а Україна 480. У мене в 2009-му були розмови про це і з Саркозі, і з Берлусконі. Ми говорили про те, що ці країни потрапили в економічний полон до Росії і Європа втратила свою суб'єктність. Європа дорого заплатила за дешеві енергоресурси та свою лояльність до російського диктатора. Вона заплатила війною, яка точиться у європейському домі. Путінізм як лихо, яке він несе це породження західної політики. А ще путінізм це фашизм плюс ядерна зброя. Тому для Путіна мир це залишитися там, де він є, і хапнути трохи ще. А для нас мир це повернення усіх суверенних територій України. Чого іще хоче Росія? Росія у всі часи свого існування сповідувала базову ідею колонізації України. Реалізує вона цю ідею через війну. І зараз триває 24-та війна це з моменту, коли виникло слово "Росія", тобто з 1721-го. Це на 800 років пізніше, ніж виникла Русь. А Русь і Росія це держави, які ніколи не перетиналися, бо вони з різного космосу. Тож для Росії незалежна Україна це смертний вирок. У 2005-му Путін дав відповідь на питання, де завершуються кордони Росії: там, де закінчується російська мова. Додайте до мови ще й російського попа, ось вам і будуть основні інструменти колонізації. Нав'язуючи свою церкву і мову Росія цілеспрямовано послаблювала Україну. І прагнула бачити нас криміналізованою державою. Тому так і аплодували у Москві приходу до влади Віктора Януковича та зриву ним євроінтеграційного процесу у 2013 році. З державою, яка бажає нам тільки зла, Україні доведеться сусідити упродовж усього часу. Я тішуся тим, як змінилася політика консолідованої Європи Як тоді Росію перемогти? Я тішуся тим, як змінилася політика консолідованої Європи. Що відбувалося у 2022-му? Президент Макрон по кілька годин говорив з Путіним. Про що він з ним говорив? Той наступає, а європейські лідери з ним говорять. Канцлер Шольц тоді ж запевняв, що Німеччина ніколи не даватиме Україні зброю. Лише надішле 5 тисяч касок і 2 тисячі санітарних сумок про таку допомогу була перша промова Шольца. А як канцлер Німеччини завершував свою каденцію? Все, що було на складах Бундесверу, крім далекобійних ракет - передали Україні. 54 країни антипутінського альянсу виробляють понад 60% світового ВВП. Тоді як Росія виробляє якщо винести за дужки ВПК нуль корисного продукту. Якщо всі ці 54 країни говорять одним голосом і боряться з одним злом, то чи є вони вже зараз потенційними переможцями? Я вважаю, що так. Бо такого альянсу ще не було. У роки Другої світової антигітлерівська коаліція складалася з меншої кількості держав. Якщо економіка це кров війни, то у нашому союзі набагато більше крові та фінансів, ніж у Путіна. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Путін тягне час не для миру, а для нових атак - Сирський Чи є союзником нам зараз США? Америка не повинна йти у самотнє плавання, відриваючись від Європи. Два з гаком останні століття Європа була союзником і стратегічним партнером Америки. На жаль, виявилося, що той світ, який вони будували - не такий вже й сильний. І не така сильна та п'ята стаття уставу НАТО про допомогу в разі нападу. Нині жовті картки, як на футболі світ підіймає з багатьох причин. І від цього, звісно, тривожно. Але попри це, США нам друг. Підтримка України в американській спільноті з 51% піднялася до 63%. В жодному іншому конфлікті американська нація не підтримує так однозначно ту чи іншу сторону, як у нашій війні. Звісно, важливо, щоб американська влада до цих голосів дослухалася, а Америка залишалася нашим партнером. Ми маємо гарну історію відносин, починаючи з Другої світової війни. У нас немає потреби малювати портрети Трампа та улещувати його Але як бути з Трампом дуже непростою особистістю? Правда на нашому боці. А тому у нас немає потреби малювати портрети Трампа та улещувати його, щоб перетягти на свою сторону. Такого штибу прийоми залишимо Путіну це він майстер маніпуляцій та спеціаліст з розставляння пасток. На жаль, у його пастки потрапляє і Трамп ( тут Ющенко має на увазі перемовини, які відбулися на Алясці. Gazeta.ua). Їхні контакти почалися з телефонних розмов, продовжилися 15 серпня особистою зустріччю і, напевно, триватимуть іще. Я не оптиміст щодо нинішнього порядку денного, який формують злочинець Путін і президент Америки. Але якщо ми нація, а не збрід, то зможемо протистояти будь-яким впливам. Можливо, нам не варто було віддавати ядерну зброю? Ми все зробили, що передбачалося угодою (Будапештським меморандумом, який мав нам гарантувати безпеку за відмову від ядерного озброєння. Gazeta.ua). А що натомість отримали? Меморандум був про гарантії, який унеможливлював загрозу з боку країн, що його підписали Америки, Росії, Британії, а також Франції та Китаю, які приєдналися пізніше. Але єдина країна, яка виконала меморандум, це Україна. Зрозуміло, що приймати тоді ядерну зброю у тому вигляді, в якому вона існувала, було дуже складно. Ми тоді не забезпечували елементарні потреби бюджету. У нас не було партнерів ні в Європі, ні у світі. До певної міри можна сказати, що за тодішніх геополітичних розкладів у нас не було іншого вибору, окрім як віддати ядерну зброю. Але постає інше питання: а для чого ці активи було передавати Росії? Чому не Америці? Або чому не знайти якийсь корпоративний механізм, який управляв би цими активами і не дозволяв їх передачу Росії? Якщо не стратегічну дорогу і складну в обслуговуванні то бодай тактичну ядерну зброю Україна мала б для себе зберегти. Канцлерка Німеччини Меркель, і президент Франції Саркозі просто злякалися Путіна А чому Україна досі не в НАТО? У 2008-му (на саміті НАТО у Бухаресті. Gazeta.ua) у перерві я підійшов до пані Меркель і спитав, чому прийнята саме така резолюція? Вона говорить: "Якби ж у вас була більшою підтримка курсу НАТО". Але ж якщо у нас в 2004 році вступ до НАТО підтримували 7%, то у 2008 році вже 35%! Я вважаю, що вирости з 7% до 35% це велика динаміка для 45-мільйонного народу, значне національне прозріння. В Іспанії членство в НАТО підтримували тільки 17% населення, а її все-одно прийняли до Альянсу. А ми просили лише ПДЧ, тобто першу сходинку, яка могла тривати ще років із сорок. Втім, насправді причина полягала не у рівні підтримки українцями вступу до НАТО. Західні лідери і канцлерка Німеччини Меркель, і президент Франції Саркозі просто злякалися Путіна. Він прибув на саміт пізніше і поплескав їх по плечу: мовляв, ви все правильно зробили, бо Україна "это искуственное государство". Путін вже тоді погрожував атакувати Україну, якщо НАТО буде розширюватися на Схід. Що не завадило йому і без вступу в НАТО розпочати військову агресію проти України через 6 років після саміту у 2014-му. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Є п'ять варіантів, як може закінчитись війна: світoві ЗМІ їх oзвучили То як же нам досягти миру? Якщо ми маємо спільне розуміння з Європою та Америкою, що таке мир, то нам легко говорити - наші дії відповідають цьому плану чи не відповідають. Але якщо ця категорія девальвується, то починають говорити про припинення вогню. А що далі? Ми бачили вже багато перемовин про припинення вогню під час Мінського процесу, і це ні до чого не привело, Путін вторгся в Україну. В мене виникає паралель з Мюнхенською угодою. Щоб умиротворити злочинця Гітлера, зібралися два лідери Чемберлен і Деладьє, запросили Муссоліні, приїхали в Мюнхен, а президента Чехословаччини посадили в іншій кімнаті. І в ім'я миру фіналізували переговори тим, що віддали Гітлеру частину територію суверенної Чехословаччини. "Я вам привіз мир", сказав Чемберлен англійцям, сходячи з трапу літака. Минуло дев'ять місяців, і почалася найбільша в історії людства війна. Тож слово мир має дуже широке значення. Коли країна підписує капітуляцію, настає мир. І коли країна перемагає, теж настає мир. Ми якого саме миру хочемо? Розмінювати на "мир" від Путіна територію України і неприпустимо, і безрезультатно Чи варто заради миру йти на територіальні поступки? У нинішньої війни немає дипломатичного вирішення. Дипломатія має працювати там, де мобілізується світ і формуються активи, завдяки яким ми можемо йти до нашої спільної перемоги. Симетрично ми цю війну не виграємо. Треба думати про асиметрію. У Середньовіччі, щоб вразити одного лучника, потрібен був інший лучник. А нині один боєць може протистояти групі бійців, але за умови, що він озброєний найсучаснішими засобами ураження. Той "кооператив", який був створений у Рамштайні, повинен дбати про забезпечення України не те, що найсучаснішими зразками зброї, а тими, що іще навіть не поставлені на виробничий потік". А розмінювати на "мир" від Путіна територію України і неприпустимо, і безрезультатно. Це означатиме, що ми неправильно та нечесно вчинили щодо своїх дітей та онуків. Передали їм ті проблеми та задачі, які мало вирішувати наше покоління, причому передали у значно складнішому форматі. Це не рішення, це лише погіршення ситуації. Із чим ми підходимо до 34-ї річниці Незалежності? За 34 роки найбільше наше досягнення полягає в тому, що ми з квазінації стали нацією. У нас нема аж таких гострих дискусій щодо мови, культури, щодо пам'яті та наших героїв, які велися колись… Як Степан Андрійович Бандера колись казав: "Прийде час, і на вітання "Слава нації!" мільйони будуть відповідати "Героям слава!". Цей час настав.

Адміністрація президента США заперечила повідомлення про нібито знайдені конфіденційні документи Держдепартаменту у готелі на Алясці напередодні саміту за участі Дональда Трампа та Володимира Путіна. Як повідомляє ABC News, раніше Національне громадське радіо (NPR) заявило, що в бізнес-центрі одного з готелів журналісти виявили на принтері матеріали, пов'язані з графіком саміту. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Путіна називали "Високоповажним": на Алясці знайшли документи з планом зустрічі двох президентів У відповідь у Білому домі різко розкритикували цю публікацію, назвавши її смішною та абсурдною. "Надруковане меню обіду називати загрозою безпеці - абсурдно. Саме через такі вигадані розслідування NPR вже давно не сприймають серйозно. І, завдяки президенту Трампу, вони більше не фінансуються з коштів платників податків", - заявила речниця адміністрації Анна Келлі. У Білому домі наголосили, що жодних порушень безпеки не було, а оприлюднена інформація є дезінформацією. У громадському принтері готелю в Анкориджі на Алясці постояльці знайшли вісім сторінок документів, що описують план зустрічі російського і американського лідерів. На сторінках 6 та 7 пакету документів було описано, як і для кого буде подано обід на саміті. У меню, що було включено до документів, зазначалося, що обід відбудеться "на честь його високоповажності Володимира Путіна".

Як повідомляє CNN У п’ятницю демократи Каліфорнії представили свій план редistricting, який має забезпечити до п’яти додаткових місць демократам у Палаті представників США у відповідь на середньострокове перерозподілення округів у Техасі за ініціативи президента Дональда Трампа. Оприлюднення сталося напередодні засідання законодавчого зібрання штату; остаточне ухвалення карти очікують пізніше в наступному тижні. На відміну від Техасу, […] The post План перерозподілу округів у Каліфорнії: нові можливості для демократів first appeared on Межа. Новини України..

Путін на найвищому рівні провів нараду з членами вищого керівництва Росії, а також представниками уряду та адміністрації президента

Воєнні злочини, злочини проти людяності та порушеннями прав людини з боку офіційних осіб і сил Росії - саме на це звертає увагу Держдеп в опублікованому звіті. "Протягом року російські війська здійснювали неодноразові атаки на цивільне населення та руйнували цивільну інфраструктуру, включаючи ракетні та безпілотні удари по всій Україні, вражаючи багатоквартирні будинки та критичну інфраструктуру", - йдеться в документі.  Серед іншого згадуються також позасудові вбивства, воєнні злочини, злочини проти людства та докази дій, які можуть становити геноцид або зловживання, пов’язані з конфліктом, а також систематичне примусове переміщення та депортацію Росією дітей України. Разом з тим, у звіті звертається увага і на такі проблеми за участю українських урядовців, як то "серйозні обмеження свободи вираження поглядів і свободи ЗМІ, включаючи насильство або погрози насильства щодо журналістів, невиправдані арешти або переслідування журналістів, а також цензуру; систематичні обмеження свободи асоціацій працівників".У розділі, присвяченому стану свободи слова в Україні, згадується про телемарафон та "занепокоєння, що єдина телевізійна трансляція може призвести до більшого впливу уряду на трансляцію контенту". "Freedom House протягом року оцінила пресу країни як “частково вільну". Незалежні ЗМІ та інтернет-новинні сайти були активними та висловлювали широкий спектр поглядів, але уряд вжив певних заходів для обмеження ЗМІ та свободи слова, посилаючись на інтереси національної безпеки для протидії російській дезінформації та розв'язання інших проблем безпеки під час війни", - йдеться у звіті.Звертається увага, що між залученими до телемарафону медіагрупами "була взаємна згода курувати, які політики з’являлися в ефірі, і менш активно залучати деяких більш критичних коментаторів і громадських діячів. Телевізійні станції, які вважаються афілійованими з опозиційними партіями, включаючи 5 каналу, Прямий та Еспресо не брали участі в єдиному мовленні, хоча три канали іноді добровільно представляли цілодобові програми інших каналів". "Були випадки, коли уряд застосовував цензуру, обмежував контент і карав окремих осіб і ЗМІ за те, що вони, як повідомляється, критикували заходи, вжиті владою, або висловлювали проросійські погляди, запроваджуючи фінансові санкції, забороняючи вебсайти та блокуючи телеканали. Медіафахівці стверджували, що державні посадовці відмовили їм у доступі до державних проваджень після повідомлень про делікатні питання. Були звинувачення, що влада погрожувала притягнути до відповідальності журналістів у відповідь на їхню роботу", - зазначено у звіті Держдепу.4 квітня 2022 року Концерн радіомовлення, радіозв’язку і телебачення вимкнув мовлення телеканалу "Еспресо" в цифровій мережі Т2. Відключення також торкнулось 5 каналу та телеканалу Прямий.Медіарух і Комісія журналістської етики закликали президента України Володимира Зеленського втрутитися в ситуацію з вимкненням інформаційних каналів з цифрового ефіру. На підтримку телеканалів до президента Зеленського звернулися понад 150 представників української наукової та культурної інтелігенції та навіть депутати польського сейму та сенатори Польщі.   

Європа та Україна скоординували позиції задля завершення війни, та це все ще не гарантує спільної гри зі США. На зустрічі із канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем у Берліні 13 серпня і під час телефонних розмов того ж дня лідерами Франції, Великої Британії, Італії, Фінляндії, Польщі та ЄС президент України Володимир Зеленський узгодив п'ять спільних принципів: - припинення вогню до мирних перемовин, - нічого про Україну без України, - гарантії безпеки, - Росія не може мати права вето на європейську інтеграцію і вступ до НАТО, - комбінація мирних переговорів із тиском на РФ. Перемир'я має бути одним із пріоритетів саміту на Алясці, зауважив Мерц. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Припинення вогню, гарантії безпеки, території - про що Зеленський та Мерц говорили з Трампом "Вас почули" Зеленський з європейцями змогли визначити центральну тему саміту на Алясці - припинення вогню. Якщо Путін на це не погодиться, матиме серйозні наслідки, попередив Дональд Трамп. Другого саміту точно не буде. Якщо ж буде, то за участі президента України, повідомив президент Франції Емманюель Макрон. Злагоджений хор Продуктивність консультацій 13 серпня стала можливою завдяки єдності. Успіх будь-яких переговорів залежить від настрою, зауважив український президент, "а він у всіх партнерів був позитивний". "Ми єдині у прагненні покласти край цій жахливій війні проти України…Тепер м'яч на боці Путіна", - пояснив генсек НАТО Марк Рютте. "Коаліція добровольців" 13 серпня привітала миротворчі зусилля Трампа. "Змістовними переговори можуть бути лише у контексті припинення вогню або довгострокового і значущого припинення бойових дій", - сказано у спільній заяві Коаліції. У відповідь російські пропагандисти почали дружно писати про нібито неймовірно вигідні для РФ інвестиційні угоди, котрі нібито обговорюватимуться на Алясці. Тьмяна пляма псує картину Однак чітких заяв про гарантії безпеки для України немає. Трамп підтримує їх необхідність і готовий сприяти, повідомив Зеленський. За словами Мерца, про гарантії безпеки з Трампом "говорили стисло". Коаліція добровольців" у заяві 13 серпня висловила готовність "відігравати активну роль" у гарантіях безпеки, у тому числі, "через розгортання сил підтримки (миротворців)" після припинення бойових дій. Території у повітрі? На відміну від гарантій безпеки, по територіальному питанню конкретика була. Канцлер ФРН наголосив на чинній лінії розмежування як відправній точці для обговорення територіальних питань. Президент України обумовив: будь-які питання територіальної цілісності не можуть обговорюватися без волі народу. Він також заперечив можливість виходу ЗСУ з Донбасу. "Путін блефує" Зеленський переконаний, що Путін - блефує. Судячи з реакції Трампа, він схиляється до тієї ж думки. На доказ цього кремлівський диктатор 13 серпня похизувався міцністю російської економіки, звернув увагу директор Центру оборонних стратегій Олександр Хара. "Якщо не буде правильного завершення війни, РФ може випробувати на міцність НАТО", - пояснив Хара. Тому, на його думку, дуже важливо, що лідери країн Європи "звіряють з нами годинники". Що таке "правильно" Тому Трамп зараз і радиться, бо хоче знати, як правильно діяти, звертає увагу виконавчий директор ГО "Центр прикладних політичних досліджень "Пента" Олександр Леонов. "Є підстави сподіватися, що загальну рамку переговорів формують, у тому числі, наші європейські союзники. Це не дасть Путіну перекрутити все так, як він хоче", - припускає експерт. Показовими буде участь Трампа у гарантіях безпеки, про які раніше він і чути не хотів, наголосив Леонов. Нема стратегії - шукай орієнтир Багатосерійні консультації свідчать, що у чинного президента США немає стратегії по Україні, звернув увагу Леонов. Каскадні перемовини 13 серпня дають йому орієнтир, дуже важливий після негативної реакції на компліментарні заяви про Путіна, розповів Gazeta.ua кандидат політичних наук Олексій Буряченко. "Оточення Трампа намагається збалансувати синусоїду його позицій по Україні, - пояснив він. - Але на Алясці нічого не вирішиться, бо Путін не готовий до компромісів, а Європа та Україна продемонстрували консолідовану позицію, котра виключає поступки". І порожнеча Тож можна припустити, що саміт може завершитися заявами про економічні угоди. Це буде подано як досягнення Трампа, та реальне обговорення України відкладуть. Капітуляція України, чого домагається Путін, буде ударом по репутації чинного президента США, зауважує політтехнолог Олексій Голобуцький, тому учасники саміту не артикулюють своїх позицій. Конкретика від Європи 13 серпня відкидає майже всі вимоги Путіна. У разі чого, Трамп може послатися на "інтриги європейців" і зберегти ініціативу у мирному процесі. Репресії, рейдерство, обійми Путін і сам не знає, про що тепер говорити на Алясці, вважає політолог Вадим Денисенко, адже головне - зняти санкції. "У нього немає хороших варіантів. Закінчення війни - це конфлікт з ура-патріотичною частиною суспільства. Зрив переговорів означатиме посилення вторинних санкцій і прискорення рецесії російської економіки", - наголосив експерт. Вихід із рецесії, зауважив він, влада РФ бачить у рейдерстві, репресіях та обіймах з Китаєм. І, звісно, війні.

За даними CNN Федеральний суддя у Сан-Франциско висловив сумніви щодо законності подальшого перебування федеральних військовослужбовців Національної гвардії Каліфорнії, які були направлені до Лос-Анджелеса у відповідь на протести проти імміграційної політики президента Дональда Трампа. Суддя окружного суду США Чарльз Брейєр під час слухань звернувся до адвокатів Міністерства юстиції з питанням щодо меж використання федеральних правоохоронних органів […] The post Суддя сумнівається у законності перебування Нацгвардії Каліфорнії в Лос-Анджелесі first appeared on Межа. Новини України..

Про це в ефірі Еспресо сказав політик, капітан ЗСУ Юрій Луценко."Прокремлівська лінія Віткоффа була пом'якшена проукраїнською лінією Келлога та Рубіо. А потім ще спільні зусилля європейців із дуже правильними меседжами Зеленського, мушу тут його похвалити, бо от останнім часом його публічні меседжі дуже точні і правильні. От все це випрямило позицію Трампа. Нічого страшного не буде. Трамп просто хоче подивитися в очі Але насправді ми знаємо, що всі позиції, які радять Трампу, можуть просто полетіти під три чорти в момент, коли він особисто прийме рішення, дивлячись в очі з Путіним. Так уже було. І не один раз", - заявив він.Луценко зауважив, що у нас уже декілька разів відкладалися широко анонсовані пекельні, ядерні і будь-які інші санкції. "На жаль, від зустрічі цих двох осіб дуже багато залежить. На щастя, на цій зустрічі буде присутній і пан Рубіо. Як, власне, і нещасна коняка Лавров. Але дуже багато, на жаль, залежить від особистих емоцій, особистих висновків, які від цієї зустрічі зробить пан Трамп", - зазначив політик.Він розповів про що можуть говорити на зустрічі."Я, щоправда, все ж таки думаю, що ми почуємо дуже багато про скорочення ракет середньої дальності, про перспективи відновлення економічних відносин США та Росії і про припинення вогню. Тільки питання, на який термін? Підозрюю, що термін буде невеликий. І буквально через тиждень після цього може відбутися уже більш детальна зустріч, яка буде прив'язана саме до українського питання. Ви знаєте, що американці вже почали шукати місце такої зустрічі. Якщо вона відбудеться, наприклад, в Стамбулі, бо Ердоган давно вже запрошує на неї. Там буде момент істини", - додав Луценко.Політик вважає, що ми отримаємо відповідь на певну розбіжність."Зеленський каже про те, що він не готовий до будь-яких територіальних обмінів, а Мерц каже, що готовий. Зеленський каже, що на сьогоднішній розмові обговорювалися проблеми гарантій безпеки України, а Мерц каже, що ні, про це ще не говорили. Тому будуть дуже серйозні питання. Це дуже схожа історія з Мінськими угодами і тут нам дуже важливо, щоби європейські союзники і далі тримали рамку. Бо заглянути в очі Путіну, побачити там мир і припинити готуватися до війни, як це відбулося у 2019 році, дуже-дуже поганий прецедент", - сказав він.На його думку, зустріч Зеленського із Путіним сам на сам для нас є дуже небезпечною, а в  присутності Трампа менш небезпечною."Якби там ще і сиділи за столом представники ЄС і Британії, я був би набагато більш спокійний за таку зустріч. На зустрічі на Алясці про Україну ми можемо сподіватися лише на заяву про припинення вогню на певний невеликий термін. Більш детальною після цього може стати зустріч в іншій країні уже в три або чотиристоронньому форматі. І звичайно, ніхто не виключає, що взагалі нічого не відбудеться, ніякого припинення вогню і після цього, звичайно, ми знову почуємо про пекельні санкції. Хоча я б все-таки, будучи оптимістом, поставив на свій перший варіант, невеликий термін припинення вогню - місяць-два. І за цей час пошук формату його стабілізації для припинення війни", - підсумував Луценко.Що передувало8 серпня президент США Дональд Трамп заявив, що мирна угода між Росією та Україною передбачатиме деякий обмін територіями.Згодом американський президент повідомив, що проведе зустріч із російським диктатором Володимиром Путіним у штаті Аляска в пʼятницю, 15 серпня.ЗМІ також повідомляли, що Володимир Зеленський може доєднатися до зустрічі американського лідера з російським диктатором. Утім на брифінгу 11 серпня Трамп зауважив, що він зустрінеться з Путіним, а згодом, можливо, буде зустріч Путіна з Зеленським або всіх трьох.  Глава європейської дипломатії Кая Каллас заявила, що Путін хоче вдати, що веде переговори, та відтермінувати санкції на зустрічі з Трампом.12 серпня Зеленський сказав, що майбутня зустріч лідера США Дональда Трампа й диктатора РФ Володимира Путіна на Алясці може бути важливою лише для двосторонніх відносин держав – нічого про Україну вони прийняти не можуть.Водночас спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук прокоментував слова президента США Дональда Трампа про "обмін територіями" з РФ, підкресливши, що це неможливо зробити навіть через референдум.13 серпня в Берліні відбулися онлайн-переговори між Дональдом Трампом, Володимиром Зеленським та лідерами країн ЄС. За підсумками розмови канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що Україна готова до перемовин та обговорення територіальних питань, проте юридичне визнання окупованих РФ територій виключене.13 серпня Трамп заявив про намір організувати тристоронні переговори за участі Зеленського та Володимира Путіна, якщо саміт на Алясці пройде добре. 

Дехто називає цю подію потенційно ключовою для припинення російсько-української війни, інші ж кажуть, що це лише політичний театр, який може ще більше затягнути конфлікт і в підсумку легітимізувати агресію Росії. У будь-якому випадку місце зустрічі – Аляска – точно не випадкове: воно має історичне, символічне та геополітичне значення. Еспресо пояснить до чого тут Аляска і що ця зустріч може означати для України та світу.Коротка історія Аляски: від корінних народів до російсько-американської угодиприрода Аляски, фото: вікіпедія Аляска – суворий край із холодним кліматом, де тисячоліттями жили корінні народи, такі як інуїти, алеути, тлінгіти та атабаски. Ці спільноти навчалися адаптуватися до екстремальних умов. Їхнє життя було тісно пов’язане з природою, а чисельність населення залишалася завжди невеликою через кліматичні умови.Однак все змінилося 300 років тому через росіян. У XVIII столітті Аляска привернула увагу Російської імперії, чиї купці дійшли до східної межі Азії і почала задивлятися за Берингову протоку. Російські дослідники, зокрема Григорій Шеліхов, почали активно освоювати регіон у 1780-х роках, створюючи торговельні пости для видобутку хутра. Так виникла російсько-американська компанія, яка займалася видобутком та торгівлею хутром на Алясці (через неї було майже повністю знищено каланів, морських видр, які тепер під загрозою зникнення). російське поселення на Алясці на початку ХІХ століття, фото: вікіпедія Та за сотню років перебування на американській землі російська присутність завжди була обмеженою. На піку колонізації на Алясці проживало менше тисячі росіян, переважно купців і колоністів. Російська імперія не мала ресурсів для повноцінного освоєння Сибіру та Далекого Сходу, а не те що Аляски, яка залишалася віддаленим, нерозвиненим і малолюдним велетенським форпостом (її площа - як половина сучасної Індії).До середини XIX століття Росія зіткнулася з великими фінансовими труднощами після поразки у Кримській війні. Тоді росіяни гостро розуміли, що можуть легко втратити Аляску у випадку нового конфлікту, тому вирішили продати край. Насправді продаж міг відбутися навіть на 10 років раніше, однак громадянська війна у США затягнула процес, який завершився у 1867 році, коли цар Олександр ІІ погодився продати Аляску Сполученим Штатам за 7,2 мільйона доларів (приблизно 200 млн у сучасних цінах, а за такі гроші зараз продають топових футболістів, а не те, що країни). Хоча ця угода, відома як "покупка Аляски" (Alaska Purchase), викликала й певний скептицизм у США. Бо багато хто вважав її марнотратством, називаючи Аляску "крижаною пустелею Сьюарда" (на честь держсекретаря Вільяма Сьюарда, який наполягав на купівлі). Американська влада бачила стратегічний потенціал в регіоні: контроль над північною частиною Тихого океану, доступ до ресурсів і запобігання експансії інших держав, зокрема Британії, яка володіла Канадою. Підписання договору про купівлю Аляски в 1867 році, фото: вікіпедія У підсумку для США покупка стала надзвичайно вигідною економічною угодою. Бо на додачу до всього Аляска ще й відкрила доступ до нового золота (Клондайкська золоторушна лихоманка 1890-х), нафти (родовища Прадхо-Бей) і стратегічного розташування в Арктиці. Хоча американцям знадобилося майже сто років, щоб інтегрувати таку велику територію у свою країну, бо лише у 1959 році Аляска повноцінно стала штатом США. Аляска для росіян: міф про "втрачену землю" і безпека ПутінаДля сучасної Росії Аляска залишається символом "втраченої території", як і Україна, Балтія, Молдова, Фінляндія, Польща, Східна Німеччина, Центральна Азія тощо. Російська пропаганда періодично піднімає тему "повернення Аляски", стверджуючи, що угода 1867 року була несправедливою чи тимчасовою. Ці наративи не мають юридичної основи, але використовуються для розпалювання імперських настроїв населення. Особливо ця думка стала популяризуватися після початку російської агресії в Україні. Наприклад, у 2014 році, після анексії Криму, російські політики, зокрема Володимир Жириновський, публічно заявляли, що Аляска належить Росії. А після повномасштабного вторгнення, у Росії навіть з’явилися плакати про те, що "Аляска наша". Тоді голова держдуми В'ячеслав Володін заговорив про "повернення Аляски" у відповідь на арешт російських активів американцями. плакати, які з'явилися в РФ в середині 2022 року, фото: соцмережі Тому немає нічого дивного в тому, що Путін погодився на зустріч із Трампом саме на Алясці. Бо крім очевидної причини, пов’язаної з Міжнародним кримінальним судом, який ще у 2023 році видав ордер на арешт диктатора Кремля (США не є членом МКС), є ще символічна перемога для пропаганди. Ніхто до Путіна з лідерів Російської імперії, СРСР чи РФ фізично ніколи не був на Алясці, яку росіяни продовжують інтерпретувати як свою "історичну територію". Навіть сам Трамп під час своєї пресконференції у понеділок, 11 серпня, двічі сплутав і сказав, що "їде у Росію" на зустріч із Путіним. Однак реальна присутність росіян на Алясці мінімальна: за даними перепису США, менш як 1% населення Аляски (приблизно 6,5 тис. осіб із 730,000) ідентифікують себе як особи російського походження. Більшість із них – нащадки пізніших емігрантів із СРСР чи РФ, а не прямих колоністів, яких ще царська Росія туди завезла. Крім цього не варто забувати, що Путін, якому приписують численні бункери, двійників та надзвичайні заходи безпеки під час його взаємодії з населенням, просто банально боїться за своє життя. Тому не дивно, як пише CNN, що зустріч відбудеться на американській військовій базі Елмендорф–Річардсон на північній околиці Анкориджа через наполягання російської сторони, яка переживає за безпеку свого лідера. Власне, як раніше зазначив помічник Путіна Юрій Ушаков, вибір Аляски є "логічним місцем" і пояснюється географічною близькістю до Росії. Берингове море розділяє Аляску та Чукотку лише 86 кілометрами. Тобто для Путіна це зручна локація, яка мінімізує ризики далеких закордонних перельотів, особливо на тлі атак українських дронів. Одним словом Анкоридж – це географічно півдороги між Вашингтоном і Москвою, адже обом лідерам доведеться подолати близько 6 тис. кілометрів. Зустрічі Трампа і Путіна: історія без дипломатичних проривівПутін і Трамп, фото: Getty Images Це буде далеко не перша особиста зустріч Трампа і Путіна. Раніше Трамп зустрічався з лідером Кремля кілька разів, але найбільш пам’ятні моменти сталися у 2017 році на саміті G20 у Гамбурзі та у 2018 році в Гельсінкі. Тоді обидві зустрічі не принесли значних результатів: у Гамбурзі обговорювалися Сирія та кібербезпека, але без конкретних угод, а в Гельсінкі Трамп викликав критику західної громадськості за надмірну дружелюбність до Путіна на тлі розслідування російського втручання у вибори США 2016 року. Тому ці зустрічі більше слугували для піару, ніж для реальних змін у двосторонніх відносинах чи глобальній політиці. Цілком можливо, що Путін хоче повторити такий сценарій – фотографії та відео рукостискання, посмішки, і відчути себе рівним серед впливового лідера західного світу, щоб таким чином вчергове показати всім, що світовий порядок заснований насправді не на домовлених законах, а на демонстрації сили. Чого чекати від зустрічі в Алясці – оцінки експертівБілий дім офіційно знижує очікування, називаючи зустріч "вправою на вислуховування" позиції Кремля, хоча раніше наголошували, що припинення вогню як ніколи близько, пише The Washington Post. Власне, Дональд Трамп сказав журналістам, що йому буде достатньо "перших двох хвилин" розмови віч-на-віч із Путіним, щоб зрозуміти, чи готовий той завершити війну. Для нього це центральна тема розмови, яку президент США хоче обговорити з російським диктатором. Відштовхуючись від якої, можуть постати інші – тристороння зустріч із Зеленським (за даними CBS, це може статися вже наступного тижня), обговорення територій, економічна співпраця після настання миру тощо. Зеленський, Путін, Трамп, фото: колаж Більшість провідних світових видань застерігають: Путін прагнутиме досягти паузи на своїх умовах, без реальної зміни цілей загарбницької війни. Власне, напередодні зустрічі російське МЗС повторило ультиматум Кремля: українські сили мають вийти з чотирьох областей, Україна має відмовитися від вступу в НАТО, Захід має скасувати санкції проти РФ та інші "хотілки" Путіна, щоб настав мир і відбулася капітуляція України. Тим самим спростувавши численні спекуляції на тему обміну територіями. Адже у ЗМІ також циркулює багато ідей про те, що росіяни нібито готові обміняти чи то захоплені Херсонщину та Запоріжжя на Донеччину (близько 30% зараз контролює Україна) та Луганщину (менше 1%), чи то лише захоплені кусочки Харківщини, Сумщини, Дніпровщини на ту ж Донеччину та Луганщину. Однак, як висловився президент України Володимир Зеленський, він не може і не буде цього зробити. "Ми не вийдемо з Донбасу. Ми не можемо зробити це. Донбас для росіян – це плацдарм для майбутнього нового наступу. Кілька років – і у Путіна буде відкритий шлях і на Запорізьку, і на Дніпропетровську області", – сказав Зеленський українським журналістам та підтвердив це після розмови з європейськими лідерами у середу, 13 серпня. Американські медіа у більшості розкритикували свого президента через проведення зустрічі з Путіним на Алясці. Тому Трамп навіть звинуватив ЗМІ у "фейках про зустріч із Путіним". Він іронічно написав, що "навіть якби отримав Москву й Ленінград, сказали б, що уклав погану угоду".Та, як висловилася політична оглядачка The New York Times Марія Гессен, Трамп, погодившись зустрітися на Алясці, насправді "робить Путіну найчудовіший подарунок". "Дональд Трамп хоче, щоб війна в Україні закінчилася. Володимир Зеленський хоче, щоб війна в Україні закінчилася. Багато інших президентів та прем'єр-міністрів хочуть, щоб війна закінчилася. Володимир Путін не є одним із таких президентів. Війна в Україні стала політичним, психологічним та економічним центром режиму Путіна", - наголошує вона. Як відзначає New York Post, російські чиновники заявили, що розглядають саміт на Алясці як "чудову можливість обговорити потенційні угоди зі США, включаючи відкриття повітряного простору Аляски для російських рейсів". А це ще одне підтвердження того, що Путін намагатиметься відвернути увагу Трампа вторинними справами, натомість закінчення війни знову перекладе на потім. місто Анкоридж, де відбудеться зустріч Трампа та Путіна, фото: вікіпедія До того ж не варто забувати, що російська армія вже довгий час має ініціативу на полі бою, а значний прорив української оборони біля Покровська (на Добропільському напрямку), що стався цього тижня, лише ще більше додав оптимізму для Кремля. Тому Bloomberg і наголошує, що Путін прямує на саміт із Трампом ,будучи "впевненим у своїй перемозі в Україні". "Путін і Трамп мають зустрітися, оскільки російська армія здобуває великі успіхи в літній кампанії. … Путін неодноразово відхиляв заклики до припинення вогню та, ймовірно, домагатиметься значних територіальних поступок в обмін на це", - пишуть у виданні. Хоча, як повідомляють інсайдери видання Axios, Трамп дійсно "злий на Путіна, йому це все набридло". Мовляв, хоч іноді риторика президента США "звучить проросійською", це тому, що він вважає, що це допоможе укласти угоду, яка може принести йому Нобелівську премію миру (в цьому його інтерес). У виданні стверджують, якщо ж дипломатія провалиться, Трамп продовжить продавати зброю країнам НАТО для потреб України і навіть готовий "обвалити економіку РФ". Тому ця зустріч не мала б стати катастрофою для інтересів України. Та знаючи непередбачуваність Трампа, важко бути впевненим на сто відсотків, що станеться і до чого домовляться у п’ятницю. Бо, як каже Ендрю Рот, оглядач The Guardian, Трамп наодинці з Путіним – це "рецепт катастрофи".  Читайте також: "Ми можемо стати зброярнею світу, але треба міняти систему", – ветеран та керівник громадської ради при міноборони про корупцію у воєнній сфері

У відповідь на зустріч президента Чехії Петра Павела з 14-м Далай-ламою уряд Китаю оголосив про «розрив усіх контактів» з чеським лідером. Про це повідомляє чеське інформаційне агентство ČTK.