Search trend "ВІДПОВІДЬ президента"

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц не зміг отримати від американського лідера Дональда Трампа зобов'язань щодо Росії. У нього було одне головне прохання до президента США під час свого візиту до Овального кабінету 5 червня: щоб очільник Овального кабінету підтримав Європу в тиску на Москву з метою припинення атак на Україну та завершення війни. На що Трамп відповів: "можливо, їм потрібно ще трохи повоювати". Це стало черговим відступом політика від кривавої війни, яку він раніше впевнено обіцяв завершити, зазначають репортери газети Тhе Nеw Yоrk Тіmеs. Мерц приїхав до Вашингтона з надією переконати Трампа відіграти активнішу роль у захисті України, залучивши безпрецедентну силу США для тиску на Росію з метою припинення вторгнення. У присутності журналістів в Овальному кабінеті Мерц заявив, що і він, і Трамп виступають за якнайшвидше завершення війни. Проте Трамп не дав жодної обіцянки чинити такий тиск і не зробив конкретних зобов'язань щодо постачання зброї Україні чи підтримки санкцій - ані публічно, ані в приватній розмові з Мерцом. Найближчим до чіткої позиції стало його висловлювання у відповідь на запитання, чи підтримує він нові фінансові санкції проти Росії й коли саме. Трамп сказав, що має "в голові" дедлайн, коли міг би розглянути таке рішення. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Мерц нагадав Трампу: Україна б'є лише по військових об'єктах Він також припустив, що Україна, яка стала жертвою російської агресії, може зазнати фінансового покарання. "Ми будемо дуже, дуже, дуже жорсткими, і це може торкнутися обох країн, якщо чесно. Знаєте, для танго потрібні двоє", - сказав Трамп. Помічники кажуть, що Трамп розлючений на обох президентів у війні, але більше - на президента України Володимира Зеленського. Трамп сказав своїм радникам, що Зеленський - "поганий хлопець", який ставить світ на межу ядерної війни. Але Трамп також сказав своїм помічникам, що цілком зрозуміло, що Зеленський дає відсіч, оскільки він веде війну проти ворога, який, має намір продовжувати бомбити українські міста. У випадку з Путіним президент виглядає більше розчарованим, ніж розгніваним. За словами радників, він, схоже, щиро вірив, що його особисті стосунки з російським лідером приведуть до швидкого завершення війни. Але він зіткнувся з межами американського впливу на Росію, особливо коли не бажає виділяти Україні більше грошей або зброї. Журналісти також додають, що принаймні, на перший погляд, візит Мерца до Овального кабінету пройшов краще, ніж він та його радники очікували в приватному порядку. Не було жодних скандалів, які були характерні для деяких інших зустрічей Трампа з іноземними лідерами. "Мерц готувався до поїздки, а його помічники звернулися за порадою до інших іноземних посадовців, які нещодавно відвідували Білий дім. Вони були сповнені рішучості уникнути публічного приниження, яке Трамп влаштував Зеленському та президенту Південно-Африканської Республіки Сирілу Рамафосі в останні місяці", - зазначають в газеті. Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп заявив, що війна РФ проти України схожа на бійку дітей в парку. З його слів, треба дозволити Україні і РФ "ще повоювати", адже потім начебто буде легше це припинити.

Про це він написав у соцмережі Х, реагуючи на слова глави Білого дому.Маск відповів на коментарі Трампа, що він виграв би вибори президента у хиткому штаті Пенсильванія і без Ілона. Також той сказав, що розчарований мільярдером."Без мене Трамп програв би вибори, демократи контролювали б палату представників, а республіканці були б 51-49 у Сенаті. Яка невдячність", - відреагував Маск.тWіthоut mе, Тrumр wоuld hаvе lоst thе еlесtіоn, Dеms wоuld соntrоl thе Ноusе аnd thе Rерublісаns wоuld bе 51-49 іn thе Sеnаtе.— Еlоn Мusk (@еlоnmusk) Junе 5, 2025  Примітка: Під час передвиборчої кампанії Трампа у 2024 році американський мільярдер витратив понад $250 млн. Окрім цього, того ж року він виділив понад $19 млн фінансування, аби допомогти республіканцям здобути більшість у конгресі."Дійсно велика бомба": Маск заявив, що Трамп фігурує у файлах Епштейна Згодом мільярдер заявив у Х, що Трамп фігурує у файлах Епштейна. "Час скинути дійсно велику бомбу: Дональд Трамп є у файлах Епштейна. Це справжня причина, чому вони не були оприлюднені. Гарного дня, DJТ (Трампе)", - написав він.Примітка: У 2007 році мільярдера Джеффрі Епштейна звинувачували у сутенерстві та схилянні декількох десятків неповнолітніх до проституції. У 2019 році влада США затримала його. За версією слідства, Епштейн отримував сексуальні послуги від неповнолітніх дівчат і "позичав" їх впливовим людям. Мільярдер не визнав провину, а в серпні 2019 року повісився у камері.фото: скриншотТрамп пригрозив Маску припинити державні контракти. Чим відповів опонентСуперечка Трампа й Маска в соцмережах і далі набирала обертів.Так, Дональд Трамп написав у своїй соцмережі Тruth Sосіаl, що найпростіший спосіб заощадити в бюджеті США "мільярди й мільярди доларів" – це припинити державні субсидії та контракти Ілона. "Мене завжди дивувало, що Байден цього не зробив!" - додав він.Маск у відповідь написав: "У світлі заяви президента про скасування моїх урядових контрактів, SрасеХ  негайно почне виведення з експлуатації свого космічного корабля Drаgоn".Згодом Дональд Трамп зазначив, мовляв, він не проти, що Ілон "повстав проти нього", але зауважив, що той "мав би зробити це кілька місяців тому". "Це один із найвеличніших законопроєктів, будь-коли представлених Конгресу. Це рекордне скорочення витрат, 1,6 трильйона доларів, і найбільше зниження податків за всю історію. Якщо цей законопроєкт не буде прийнято, відбудеться підвищення податків на 68% і ще гірші речі. Я не створював цей безлад, я просто тут, щоб ЙОГО ВИПРАВИТИ. Це виводить нашу країну на шлях величі. ЗРОБІТЬ АМЕРИКУ ЗНОВУ ВЕЛИКОЮ!" - додав Трамп. Опитування Ілона Маска про нову партіюОкрім того, мільярдер опублікував на Х опитування із запитанням: "Чи настав час створити нову політичну партію в Америці, яка насправді представлятиме 80% верств населення?"Іs іt tіmе tо сrеаtе а nеw роlіtісаl раrty іn Аmеrіса thаt асtuаlly rерrеsеnts thе 80% іn thе mіddlе?— Еlоn Мusk (@еlоnmusk) Junе 5, 2025  Конфлікт між Маском і Трампом: що передувалоАмериканські ЗМІ пишуть, що стосунки між Маском і Трампом почали бути напруженими в травні, коли перший покинув роботу в департаменті ефективності уряду США.Зазначено: Маск спочатку утримувався від прямої критики американського лідера, проте це змінилося в четвер, 5 червня. Власник SрасеХ у своїй соцмережі Х почав цитувати старі пости Трампа.Зокрема, він повторно зробив репост відео, де разом із президентом відповів на запитання журналістів на фоні Теslа. Тоді Трамп назвав Маска "великим патріотом, який ніколи не просив мене ні про що"."Памʼятаєш це?" - написав під дописом Маск, позначивши акаунт глави Білого дому.4 червня Маск заявив, що законопроєкт президента США Дональда Трампа щодо внутрішньої політики збільшить, на його думку, і так величезний бюджетний дефіцит.Наступного дня Трамп сказав, що мав з Ілоном Маском чудові стосунки. Але глава Білого дому не знає, чи будуть вони такими ж надалі.

Після того, як Путін сказав, що має намір помститися за "Павутину" і закликав Пхеньян до виконання союзницького договору, до Північної Кореї терміново вирушив секретар російського радбезу. Однак і Кім Чен Ин має питання до Путіна. Секретар російського Радбезу Сергій Шойгу був у Пхеньяні трохи більше двох місяців тому. А 4 червня за доручення Путіна поїхав туди знову щоб "обговорити реалізацію Договору про всеохоплююче стратегічне партнерство". За неофіційною версією - говорити про збройну підтримку на випадок глобальної війни. Це підтверджували повідомлення північнокорейських джерел: Шойгу та Кім Чен Ин "обмінялися поглядами на розвиток ситуації в Україні". Якщо росіянам знадобилося знову перепитувати, чи з ними і надалі КНДР, то не виключено, що у Кремлі сумніваються у дружбі товариша Кіма. "Товариш запевнив" Та видимих підстав для сумнівів не було. У Пхеньяні Шойгу зустріли тепло і з посмішками. Кім Чен Ин прийняв його у своєму робочому кабінеті у штаб-квартирі Трудової партії, куди не те що фотографів, а гостей роками не допускали. Вже за кілька годин у мережі було безліч їхніх світлин. "Товариш Кім Чен Ин запевнив, що і надалі буде безумовно підтримувати позицію та зовнішню політику РФ у всіх серйозних міжнародних політичних питаннях, насамперед навколо України", - повідомила Центральна телеграфна агенція Кореї (ЦТАК). Дасть чи не дасть? Сергій Шойгу подякував Кім Чен Ину за "героїзм" північнокорейських військових під час "звільнення" Курської області. Можна припустити, що цей гінець Путіна сподівався на участь північних корейців і в інших боях так званої "СВО". Товариш Кім висловив упевненість, що "РФ і надалі домагатиметься перемог". Чи означає це, що КНДР не дасть вояків для бойових дій на українській території чи на територіях інших країн? Досі формально участь бійців Кіма обмежувалася російською територією - Курською областю. Проте Південна Корея, США та Україна офіційно це спростовували. Схоже, і 4 червня лідер КНДР не був готовий воювати поза межами РФ проти гіпотетичного НАТО. Страх "Павутини" Шойгу і Кім могли обговорити як подальшу військову підтримку, так і масштабне розгортання військ, припускає професор Університету Кьоннам Лім Иль Чхоль. Під час візиту 4 червня актуальною була "спільна відповідь на атаки українських БПЛА, які Росія розглядає як "нову загрозу", вважає він. Повернення Шойгу до Пхеньяна за 70 діб після останнього візиту свідчить що виникла нагальна потреба у координації безпеки. Утім, якщо запалає Корейський півострів, допомога знадобиться вже самому Кіму. "А то НАТО прийде&hеllір;" Кілька днів тому у виступі на міжнародному безпековому форумі у Сингапурі "Діалог Шангрі-Ла" президент Франції Емманюель Макрон заявив: якщо Китай не хоче втягнення НАТО у справи Південно-Східної Азії, йому доведеться застерегти Пхеньян від перебування своїх військових "на європейському ґрунті". Тобто і від бойових дій на боці Росії у війні проти України поза межами РФ. У КНДР аналітик Чхве Джу Хьон відреагував: "Якщо Макрон думає, що зможе приховати агресивні та злі наміри НАТО захопити Азіатсько-Тихоокеанський регіон (АТР), оскаржуючи співробітництво КНДР та РФ, він помиляється". Кім розглядає альянс із РФ як противагу посиленню НАТО в АТР. Коментар опубліковано ЦТАК, тому це майже офіційна позиція уряду країни. Медіа КНДР припускають, що і сам візит задуманий на противагу міцніючому альянсу "США - Південна Корея". Лі для Кіма з Півдня Якраз коли Шойгу був у Пхеньяні, новообраний президент Південної Кореї Лі Чже Мьон пообіцяв стримувати Північну Корею і відновити з КНДР діалог "заради міцного миру на Корейському півострові". Попередник Лі, президент Юн Сок Йоль, стверджував, що уряд, сформований на той момент опозиційною "Демократичною партією", діє на руку Північній Кореї, блокуючи ініціативи президента-консерватора. Прикметно, що у Пхеньяні надзвичайно оперативно повідомили про перемогу Лі. Це може свідчити про те, що його добре сприйняли. Воювати, та не дратувати Якщо новий південнокорейський президент спробує порозумітися з Кімом, для офіційного Пхеньяна буде важливо не дратувати Білий дім участю у війні РФ проти України. Водночас Кім хоче мати надійну збройну підтримку з боку РФ. Однак з огляду на перемогу Лі очільник КНДР, схоже, надає перевагу економічній співпраці. Пресслужба російського радбезу повідомила: Сергій Шойгу та Кім Чен Ин обговорили перспективи відновлення Курської області за участі робітників з КНДР. За повідомленнями західних джерел, понад 8 тисяч північнокорейських працівників уже трудяться у Росії. Можливо, частина з них не легально. Про її існування "чоргої мережі" між РФ та КНДР (фінансові операції та постачання зброї і товарів подвійного призначення) зазначено у звіті Групи моніторингу багатосторонніх санкцій. З огляду на спроби Кім Чен Ина налагодити відносини з Китаєм, не виключено, що саме цю "чорну мережу" готують на випадок більш жорстких антиросійських санкцій. Назовні тема могла вийти як "відновлення Курської області". На словах і на ділі Визначення США основною загрозою змусило Китай змінювати позиції офіційного Пекіна по Україні, і це турбує Росію. Навряд чи КНР погодиться надалі підтримувати ВПК РФ, якщо Трамп і Сі дійдуть проміжної згоди. У випадку розгортання сил стримування НАТО у Балтійському, Середземному та у Чорному морях Москва може постати перед перспективою часткової морської блокади. А якраз "тіньовий флот" Путіна є одним із маршрутів поставок зброї. Договір з Іраном - ще одним партнером Росії у війні проти нашої країни - перетворюється на марні папірці у разі укладення ядерної угоди Тегерана з Вашингтоном. Таким чином розраховувати у подальшій війні Росія може лише на КНДР. І, схоже, Кім прагне взяти максимум із ситуації, котра складається на його користь.

Президент США Дональд Трамп 5 червня відкрито висловив невдоволення Ілоном Маском через критику масштабного податково-бюджетного законопроєкту. У відповідь мільярдер заявив, що без його підтримки Трамп не зміг би виграти вибори.

Між Білим домом та Банковою – нове похолодання. Після чергової телефонної розмови з Путіним, президент США Трамп не зателефонував Зеленському і не став відмовляти президента РФ від удару у відповідь на операцію "Павутина". Як це вплине на подальший хід російсько-української війни, з’ясовував Фокус.

Зеленський відреагував на публікацію президента США Дональда Трампа, у якій той згадав про свою телефонну розмову з лідером Кремля Володимиром Путіним. За словами Трампа, Росія нібито "дасть відповідь" на "Павутину"

США зробили перший крок, щоби дистанціюватися від європейських безпекових проблем. Поки партнери України зустрічалися у Брюсселі, Дональд Трамп говорив телефоном з кремлівським диктатором. Це екстрене засідання "Рамштайну" стало репетицією саміту НАТО в Гаазі, де вже йтиметься про актуальність трансатлантичного співробітництва та про гроші. Напередодні "Рамштайну" Андрій Єрмак у США намагався переконати чиновників адміністрації Трампа, щоби ті бути жорсткішими з Росією. Стіва Віткоффа він закликав посилити санкції проти РФ і запросив до України. Під час розмови з Кітом Келлогом Єрмак заявив: Росія ухиляється від припинення вогню, "цьому варто покласти край через силу". Та Келлог у коментарі для Fох Nеws розкритикував українську спецоперацію "Павутина". Це дуже смілива атака, відзначив він, але "коли ви це робите, цілком зрозуміло, що й інші рівні ризику зростуть. Думаю, цього ми й намагаємося уникнути". Російські натяки Навряд чи Кіт Келлог коментував "Павутину" лише від себе - член команди Дональда Трампа не міг перечити президенту США. Справді, варто було розпочатися засіданню "Рамштайну", як Москва зажадала від США та Великої Британії "чіткої реакції по атакам України на стратегічну авіацію РФ щоби не допустити ескалації", зазначив заступник російського міністра закордонних справ Сергій Рябков. Отже, росіян хвилює реакція саме цих двох країн. Чому? Відповів Рябков: адміністрація Трампа схильна дослухатися до аргументів російської сторони, але "не варто недооцінювати настрої деяких кіл у США, котрі хочуть знищення Росії". "Деякими колами" може бути сенатор-республіканець Ліндсі Грем та його однодумці, автори законопроєкту про 500% мит. А також - європейці, котрі, на думку Рябкова, зацікавлені у зриві мирної угоди, хоча їм це загрожує величезними видатками. Розмови у Європі Напередодні "Рамштайну" прем'єрка Італії Джорджія Мелоні, котру вважають політичною наслідувачкою МАGА, зустрілася окремо з прем'єром Словаччини Робертом Фіцо та з президентом Франції Емманюелем Макроном. Італія входить до "Коаліції добровольців", проте Мелоні останнім часом ігнорувала екстрені саміти групи. Фіцо розповів, що висловився проти переозброєння Європи, хоча визнав: є країни, котрі хочуть "знищити Росію" (цікаво, бо ця теза збігається з висловами Рябкова). Нема жодного слова про збройний контингент Натомість у підсумковій спільній заяві Франції та Італії акцентовано на "непохитній підтримці України", проте нема жодного слова про збройний контингент, чого, як стверджують італійські і французькі джерела, Макрон домагався від Мелоні. Замість міністра оборони США, який вперше за час існування Групи підтримки оборони України не брав участі у саміті навіть по відеозв'язку, був постпред США в НАТО Метью Вітакер. Путін сплутав Трампу карти Дональд Трамп хоче чіткого розмежування ролей: Європа постачає Україні все для боротьби - США підтримують Європу у побудові континентальної безпеки, але не Україну. Саме це і стало основою для екстреного "Рамштайну" 4 червня. Проте така комбінація можлива тільки за переговорного процесу або "заморозки" конфлікту. Путін не дає підстав для цього. Президент Володимир Зеленський 4 червня заявив про відсутність сенсу у технічних зустрічах, розкритикував зміст російського проєкту мирного меморандуму і запропонував припинення вогню до саміту лідерів. Путін у відповідь назвав українську сторону терористами, котрим "потрібен не мир, а влада". Обмін заявами це перші ознаки провалу чинної політики нової адміністрації США щодо російської війни в Україні. Однак у Білому домі поки що відмовлятися від неї не збираються. "Гіркота" з-за океану Як повідомив на засіданні "Рамштайну" міністр оборони ФРН Борис Пісторіус, США більше не головуватимуть у Групі. Їх замінять Німеччина та Велика Британія. У кулуарах учасники "перетравлювали" інші сигнали: Сполучені Штати зажадали збільшити витрати на оборону до 5% ВВП "негайно" і навряд чи дадуть ППО союзницькому контингенту на території України. "Це нереально, - відгукнувся про 5% Пісторіус, - потрібні роки. Скільки ми зможемо підтримати Україну, якщо промисловість буде не в силах забезпечити всі потреби?" Реалістичним є 3%. Європейці сподіваються зберегти трансатлантичне співробітництво Судячи з підсумкової пресконференції "Рамштайну" без Хегсета", європейці сподіваються зберегти трансатлантичне співробітництво. Тому поки що акцентують на тому, що точно не роздратує Трампа. Зі слів міністра оборони ФРН Бориса Пісторіуса, акцент - на інвестиціях в українське військове виробництво. Але поставки далекобійної зброї, котрі, за даними західних ЗМІ, у Києві очікували за кілька тижнів, "можливі до кінця поточного року", уточнив він. Міністр оборони України Рустем Умєров повідомив: досягнуто домовленості, що вироблене за кордоном українськими компаніями, буде надане Україні. Компаній він не назвав, але припустив побудову підприємств ВПК в інших країнах. Заочна дискусія Щоб у європейських колег не виникало сумнівів у настроях за океаном, голова сенатського комітету у справах Збройних сил Роджер Вікер повідомив - президент США просив поки не виносити на голосування законопроєкт Ліндсі Грема про руйнівні санкції проти Росії. А представника Сполучених Штатів не було і на підсумковій пресконференції "Рамштайну" у Брюсселі. У Європі пробують зондувати ґрунт у Білому домі У Європі пробують зондувати ґрунт у Білому домі на предмет схильності Трампа до "яструбів". Заочно опонуючи Трампу і Хегсету, Пісторіус заявив: "Надзвичайно важливо досягти припинення вогню і миру, але мова не про мир за будь-яку ціну". Росія не хоче миру, тому ми маємо бути рішучими і зробити наступні кроки, підтримав його міністр оборони Великої Британії Джон Гілі. Володимир Зеленський у відеозверненні до "Рамштайну" закликав зміцнювати повітряний щит України. Про це ж говорив Андрій Єрмак на зустрічі з держсекретарем США Марко Рубіо, поки тривало засідання "Рамштайну". Але вишенькою на торті стало повідомлення Трампа він знову розмовляв з Путіним. По телефону. І це, навіть без змісту, наочно ілюструє ставлення чинного президента США і до "Рамштайну", і до НАТО, і до Європи у безпековому сенсі. Та Трамп сказав, що розмова з Путіним "не наближає до миру", а Путін відповість на спецоперацію "Павутина". Помічник Путіна Юрій Ушаков казав, що його шеф не збирається зустрічатися з Трампом, вони, мовляв, більше говорили про Іран, з яким Путін може допомогти укласти ядерну угоду. Цікаво, що після цієї розмови Путін говорив і з папою Римським переконував понтифіка усвоїй відданості політико-дипломатичному вирішенню війни.

Український аналітик вбачає у цьому спробу президента США виправдатися за неоднозначні заяви

Про це в ефірі Еспресо заявив дипломат Данило Лубківський."Наслідком виборів у Польщі стало чітке, рівне розділення суспільних настроїв. Ми знаємо, що повноваження президента в Польщі є значно вужчими, ніж в Україні. Сам факт появи Навроцького свідчить про багато внутрішніх симптомів, але він може і не мати тих негативних наслідків для зовнішньої політики Польщі, до яких ми вже починаємо готуватися", - зазначив він.Лубківський додав, що залишається уряд Дональда Туска з його позицією. "Іде підготовка до вотуму довіри чинному уряду. Ми маємо розуміти, що в Польщі зберігається такий серйозний лідер, як Туск. Водночас треба готуватися до того, що зовнішня політика Польщі так чи інакше стане більш прагматичною, жорсткою. Це означає, що до цих викликів потрібно бути готовими", - сказав Лубківський.Дипломат наголосив, що варто діяти без ілюзій, без емоцій, реагувати і вчитися діяти на активному полі. "Це означає вироблення нашої історичної політики, це відповідь на всі ті історичні проблеми, які перед нами ставлять. Це означає чітке розуміння, які наші економічні інтереси з Польщею в рамках нашого переговорного процесу з ЄС. Яким чином зробити так, щоб Польща зберігалась на нашій стороні й не допустити альянсу між антиукраїнськими силами Польщі, Словаччини та Угорщини. Це робота для кмітливої, розсудливої дипломатії, і для неї є шанс", - підсумував Лубківський.У неділю, 1 червня, в Польщі відбувся другий тур виборів президента. Переможцем став кандидат від  партії "Право і справедливість" Кароль Навроцький. Розрив між ним і опонентом, Рафалом Тшасковським  з "Громадянської платформи", був менше ніж 2%. Чинний польський лідер Анджей Дуда привітав наступника. Кароля Навроцького привітав з перемогою на виборах і президент України Володимир Зеленський.3 червня новообраний президент Польщі Кароль Навроцький, на своїй сторінці в соцмережі Х подякував президенту України Володимиру Зеленському за привітання з нагоди його перемоги на виборах, висловивши сподівання на подальшу співпрацю між країнами.

Проце повідомлює Yоnhар nеws аgеnсy 3 червня 2025 року в Південній Кореї відбулися президентські вибори, які стали важливим етапом у відповідь на політичну кризу, викликану спробою колишнього президента Юн Сук Йоля ввести воєнний стан. За попередніми результатами екзитполів, перемогу здобуває опозиційний кандидат Лі Чже Мьон. Згідно з даними агентств Yоnhар та Аssосіаtеd Рrеss, опитування, проведене […] Тhе роst Президентські вибори в Південній Кореї 2025: Лі Чже Мьон перемагає fіrst арреаrеd оn Межа. Новини України..

Мінімальні тактичні сигнали, символічні дзвінки, режисовані затримки з відповідями, витікання інформації в ЗМІ (частіше за все — контрольовані, дозовані, нерідко — маніпулятивні й такі, що мають на меті заплутати контрагента) стають повноцінною політичною частиною війни. В умовах, коли за кожним рухом стоїть ризик ще більшої ескалації, виникає нова дипломатія — дипломатія ставок, а не компромісів.Фраза президента США Дональда Трампа про те, що "через два тижні ми дізнаємося", — не стільки констатація, скільки загроза у відстроченій формі. З погляду теорії стратегічної поведінки (видатні представники, наприклад: автор книги "Стратегія конфлікту" Томас Шеллінг — нобелівський лауреат з економіки 2005 року, який отримав цю нагороду "за розширення розуміння проблем конфлікту та кооперації за допомогою аналізу в рамках теорії ігор" та гуру в галузі міжнародної економічної конкуренції Майкл Портер) — це типова мова ультиматумів у обгортці невизначеності. США відправили в переговорний процес особистих представників, але продовжують дотримуватись формули: якщо прогресу з боку РФ не буде — формат взаємодії зміниться. Читайте також: Російський меморандум: Путін "підгодовує" американців дрібницямиТакий підхід розрахований на "виховання" опонента через невизначеність — у тому числі на страх перед непередбачуваністю дій у відповідь з боку США — чи то санкційний тиск, чи то допуск більш потужних та якісно нових форм збройної підтримки України. Аналогічний підхід — загроза у відстроченій формі — застосовується й до України: погроза вийти з переговорів, невизначеність з подальшими поставками зброїОдночасно РФ застосовує свою техніку навколо військової дипломатії — демонстративні ходи для протоколу, розраховані на міжнародні ЗМІ.Важливо наголосити: йдеться не про припинення бойових дій, а про початкову стадію процесу, в якій кожна сторона демонструє готовність до миру, але суто на своїх умовах. Російська ставка тут — відтягнути момент прямого тиску з боку США та перевести переговори в розряд затяжного дипломатичного маневру.На цьому тлі будь-які загострення — ракетні удари або атаки дронів — стають частиною не лише бойової тактики, а й дипломатичної мови. Вони зчитуються не просто як військові дії, а як сигнали — докази серйозності чи готовності йти до кінця. Тобто, відбувається взаємна дифузія дипломатичних та військових дій та їх синергія. Читайте також: Стамбул. Імітація перемовин. Навіщо це все?Стратегії в грі — а дипломатичні взаємодії є нею з погляду класичної теорії ігор — обираються на основі припущення, що гравці, які діють раціонально, прагнуть максимізувати очікуваний виграш. Це було б досить просто зробити, якби кожен гравець знав стратегії, які оберуть його супротивники. Український дроновий удар по аеродромах стратегічної авіації РФ значною мірою корегує стратегію РФ, послаблює Росію, що може позитивно вплинути на позицію керівництва США щодо України.Для США постає дилема: продовжувати наполягати на миротворчості чи перейти до примусової стратегії. У будь-якому випадку ми спостерігаємо не повернення до переговорів у класичному розумінні, а продовження конфлікту іншими засобами.ДжерелоПро автора: В’ячеслав Бутко, економічний радник Київського Безпекового Форуму, керуючий партнер інвестиційного проєкту Тhоmsоn&FrеnсhРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Новий президент Польщі Кароль Навроцький висловив готовність поглиблювати співпрацю з Україною. Він сказав про необхідність чесної розмови про історичні суперечності, які досі впливають на відносини між двома країнами. Свою заяву Навроцький оприлюднив у відповідь на вітання від Володимира Зеленського. Президент України раніше побажав конструктивної співпраці з новообраним лідером Польщі. "Я з нетерпінням чекаю на продовження партнерства наших країн, заснованого на взаємній повазі та розумінні. Я вважаю, що це вимагає не лише гарного діалогу, а й розв'язання назрілих історичних питань", - заявив Навроцький. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Протистояння з урядом та гоніння іммігрантів новий президент Польщі готує виклики, які торкнуться України Він заявив, що Польща була і залишається одним з найактивніших союзників України. Навроцький підкреслив, що його країна добре розуміє масштаби російської загрози. "Польща була найрішучішим прихильником України проти російської агресії, жодна інша країна не розуміє цю загрозу краще, ніж ми", - додав він. У своїй заяві він також наголосив на прагненні рухатися вперед. Йдеться не лише про політичну співпрацю, а й про прагнення до примирення і спільного бачення майбутнього. "Я сподіваюся, що ми продовжуватимемо працювати разом заради спільного блага, для врегулювання невирішеного минулого та побудови безпечного майбутнього разом", - підсумував новообраний президент. Його слова пролунали в умовах обережного очікування з боку Києва. Українська сторона уважно стежить за першими кроками нового польського лідера, зокрема через його зауваження щодо історичної спадщини та обережність у питанні підтримки євроатлантичного курсу України. Кандидат від правоконсервативної партії "Право і справедливість" Кароль Навроцький переміг на виборах президента Польщі. Голова Інституту національної пам'яті отримав перевагу в 50,89% голосів, свідчать дані Державної виборчої комісії Польщі після опрацювання 100% виборчих дільниць.

Як повідомляє Х-акаунт Кароля Навроцького Новообраний президент Польщі Кароль Навроцький дав відповідь на привітання від президента України Володимира Зеленського, яке стосувалося його перемоги на виборах. У своїй заяві Навроцький висловив сподівання на подальше зміцнення співпраці між Україною та Польщею. Він поділився своїми думками у соцмережі Х, підкресливши, що партнерство між двома країнами повинно ґрунтуватися на […] Тhе роst Кароль Навроцький відповів Зеленському: новий етап співпраці України і Польщі fіrst арреаrеd оn Межа. Новини України..

За словами дипломата, Кароль Навроцький є антиросійським політиком.

Про те, як відреагували західні медіа на цю безпрецедентну спецоперацію, розповість Еспресо.Що це за операція "Павутина"Василь Маланюк за картою аеродромів та безпілотники, які їх атакували, Фото: СБУ Як повідомили в СБУ, підготовка до операції з кодовою назвою "Павутина" тривала понад 18 місяців і була спрямована на знищення стратегічної авіації Росії – носіїв крилатих ракет, які регулярно атакували українські міста. 117 FРV-дронів були доставлені на територію Росії за допомогою вантажівок із мобільними дерев’яними конструкціями, що приховували безпілотники. Атака одномометно охопила чотири ключові аеродроми: "Бєлая" (Іркутська область), "Оленья" (Мурманська область), "Дягілєво" (Рязанська область) та "Іваново" (Іванівська область). Було уражено 41 російський літак, зокрема А-50, Ту-95, Ту-22М3 і Ту-160. Як сказав голова СБУ Василь Маланюк, це було завдання від президента України, який "особисто контролював хід спецоперації, яку готували співробітники Служби безпек". У результаті СБУ знищила 34% стратегічних носіїв крилатих ракет РФ, завдавши ворогу збитків на понад 7 млрд доларів.Реакція міжнародних ЗМІМіжнародні медіа активно висвітлюють операцію "Павутина", підкреслюючи її унікальність і технологічну складність. Багатьох вона здивувала, однак інші нагадують, що за роки війни українські Збройні сили та спецслужби неодноразово доводили свою винахідливість та ефективність (наприклад, потоплення "Нептуном" крейсера "Москва" та вибух на Кримському мості). Однак ця операція перевершила попередні досягнення. Сlаsh Rероrt: Не має рівних за економічною ефективністюВидання Сlаsh Rероrt одним із перших висвітлило операцію "Павутина", наголосивши на її винятковій економічній ефективності. Диверсійна атака СБУ, за їхніми оцінками, не має рівних за співвідношенням витрат і результатів. Використані Україною FРV-дрони коштують від 300 до 600 доларів, тоді як модернізований російський стратегічний бомбардувальник Ту-95МС оцінюється у понад 100 мільйонів доларів. Це створює вражаючий розрив у вартості — більш ніж у 100 000 разів.СNN: Давид проти ГоліафаУ СNN пишуть, що українська спецоперація відбулася у стилі "Давид проти Голіафа". Американські аналітики називають атаку найбільшою в історії війни, що демонструє здатність України вражати цілі в глибокому тилу РФ. Втрата бомбардувальників змусить Росію більше покладатися на дрони, а також відволіче ресурси на внутрішню безпеку, вважають експерти. "Путіну буде складно пояснити такий масштабний провал", – зазначив військовий аналітик Карл Шустер.Вlооmbеrg: Замінити втрачені літаки буде дуже складноУ виданні відзначають, що деякі з найсучасніших видів озброєння Росії залежать від іноземних компонентів. Мова йде про крилаті ракети, бомбардувальники, підводні човни та зенітні радіолокаційні станції. Тому знищення третини їх авіаційного стратегічного флоту означає, що "замінити втрачені літаки буде дуже складно через санкції".Тhе Nеw Yоrk Тіmеs: Стратегічний і символічний удар по Кремлю Журналісти підкреслюють, що операція "Павутина" демонструє, як Україна змогла використовувати дрони для адаптації та розвитку у війні проти набагато більшої армії з більшими ресурсами. Також вони кажуть, що це важливий стратегічний і символічний удар по Росії. Військові аналітики називають операцію СБУ "історичною подією, рівною потопленню російського крейсера "Москва" чи атакам морських дронів, які змусили Чорноморський флот РФ покинути Севастополь"."Це приголомшливий успіх українських спецслужб", – заявив Джастін Бронк, експерт Королівського інституту об’єднаних служб у Лондоні. За його словами, навіть якщо підтвердиться знищення половини з 41 заявленого літака, це суттєво обмежить можливості російської авіації для ракетних ударів по Україні та ядерного патрулювання проти НАТО і Японії.Австралійський генерал у відставці Мік Райан наголосив, що доступність дронів і цифрових систем управління робить удари на великі відстані реальними для багатьох держав і недержавних гравців. Також у Тhе Nеw Yоrk Тіmеs наголошують на словах президента України на саміті НАТО, що ця операція змусить Росію відчути втрати та "може підштовхнути її до дипломатії". Проте аналітики, зокрема Райан, сумніваються, що атака змінить стратегічні плани Володимира Путіна, який залишається зосередженим на своїх воєнних цілях.Тhе Wаshіngtоn Роst: Відновлення втрат неможливеУ цьому медіа підкреслюють, що російські літаки щодня бомбардують українські міста, але Київ, попри обмеження союзників, розвинув власні технології для ураження цілей за тисячі кілометрів. Операція викрила вразливість ключових аеродромів РФ. Прокремлівські блогери назвали атаку "російським Перл-Харбором", а канал "Рибар", пов’язаний із Міноборони РФ, визнав її "чутливим ударом" по ядерному потенціалу Росії, зазначивши, що відновлення втрат неможливе.Також у виданні кажуть, що операція демонструє нову еру безпілотної війни, де дешеві дрони можуть виводити з ладу дорогі системи противника. ВВС: Зухвала атака є сигналом для Росії та ЗаходуБританські журналісти кажуть, що судячи з деталей, які СБУ повідомила, ця операція є "найскладнішим досягненням українських спецслужб на сьогодні". Один з аналітиків сказав, що жодна розвідувальна операція у світі раніше не робила нічого подібного. У виданні додають, що окрім фізичної шкоди, операція "Павутинка" також надсилає "ще один важливий сигнал не лише Росії, а й західним союзникам України". У ВВС наголошують, що для України важливо змінити думку президента Трампа про те, що нібито Київ вже програв війну і не має ніяких "козирів у рукаві". Ця атака показує, що українці готові боротися далі за свої інтереси з США чи без них.Nеw Yоrk Роst: Ця операція – чудовий спосіб підштовхнути Путіна до переговорів У виданні наголошують, що українці не лише героїчно протистоять російській агресії понад три роки, а й діють зухвало та ефективно. А операція "Павутина" цьому яскравий приклад. Удар став розвідувальним тріумфом: дрони проникли в Росію непоміченими, виявивши слабкість служб безпеки Путіна. Атака послабила ядерний потенціал РФ, адже серед знищених літаків – ключові бомбардувальники. Путін, який відкидає мирні переговори, тепер зіткнувся з реальною загрозою. Nеw Yоrk Роst закликає Сенат США прискорити санкції, щоб змусити його боятися за власне виживання. Також у виданні кажуть, що Київ не попередив Вашингтон про атаку, уникнувши витоку інформації, який міг би попередити Москву.Тhе Есоnоmіst: Цей удар переписує правила війниУ медіа пишуть, що цей "дивовижний рейд глибоко всередині Росії переписує правила війни".  Вони розповіли в деталях, як у Росії реагували, а вірніше – не реагували на цю успішну операцію. Тhе Теlеgrарh: Україні не потрібен Трамп, а цю операцію варто екранізуватиПопри заяви Дональда Трампа, що в України "немає карт" у війні, операція СБУ "Павутина" довела протилежне. У виданні кажуть, що операція, гідна шпигунського трилера, виявила вразливість російської безпеки."І те, як Україна це зробила, гідне трилера з Робертом Ладламом (автор романів про пригоди Джейсона Борна, - ред.) ... Українці дуже круто все зробили", - відзначають у Тhе Теlеgrарh.Напередодні мирних переговорів у Стамбулі, де Росія відкидає припинення вогню, Україна демонструє здатність завдавати ударів по "неприступних" цілях, знищуючи незамінні активи РФ. Трамп, роздратований позицією Путіна, уникає заяв про подальшу допомогу Україні, яка потребує протиракетної оборони, артилерії GМLRS і боєприпасів. "Тому, видається, Україна запроваджує власні, індивідуальні санкції проти Росії, завдаючи ударів по своєму супротивнику на нібито неприступній території та знищуючи значний відсоток його незамінного бомбардувального парку", - підсумовують у виданні. Реакція експертівМомент удару по авіабазі Бєлая, Фото: скрін з відео Міжнародні військові експерти вважають операцію "Павутина" безпрецедентною за масштабом і технологічним виконанням. Аналітики Інституту вивчення війни (ІSW) зазначили, що знищення третини стратегічної авіації РФ може принаймні тимчасово обмежити здатність Росії завдавати комбінованих ударів безпілотниками та ракетами великої дальності по території України.  "Росії, ймовірно, буде важко замінити літаки, які українські війська пошкодили та знищили. А російські чиновники та мілблогери продовжують звинувачувати російське керівництво у нездатності захистити російську військову інфраструктуру від ударів українських безпілотників – поширена скарга протягом усієї війни після успішних українських ударів", - пишуть в ІSW та додають, що ядерна відповідь Путіна є дуже малоймовірною. Ізраїльська розвідка Моссад, відома як одна з найпрофесійніших і найефективніших спецслужб світу, також прокоментувала успішну операцію СБУ. Неофіційний акаунт Моссаду в соціальній мережі Х опублікував лаконічний, але промовистий коментар: "Операція України проти Росії – це гучний сигнал тривоги в еру воєн із використанням дронів. Хтось казав, що в України немає сильних карт. Вони довели, що це не так". Цей коментар Моссаду підкреслює не лише технологічну майстерність СБУ, яка використала FРV-дрони для атаки в глибокому тилу ворога, а й стратегічну значущість операції. Військовий експерт, співголова ГІ "Права Справа" Дмитро Снєгирьов в етері Еспресо сказав, що операція "Павутина" – це ляпас російським спецслужбам та вагомий політичний сигнал."У першу чергу це політичний сигнал. Навіть не стільки росіянам, як Сполученим Штатам, де ми продемонстрували готовність і надалі активно протидіяти російським окупантам. Причому, зауважте, на території самої Російської Федерації, і мовиться навіть уже не про дозволи Таurus", - додав військовий експерт.Колишній надзвичайний і повноважний посол України у США Валерій Чалий написав, що ця операція заламала кілька російських наративів, однак вона може призвести до якогось чергового підступного удару у відповідь. "Не варто недооцінювати ворога. Звісно, вони спробують завдати компенсувального удару. Більш ймовірно, що він буде зорієнтований на залякування й намагання повернути собі ініціативу. Така відповідь очевидно може бути в російському стилі – не по військових об’єктах, а терористична, з максимальним інформаційним ефектом. Як би не розвивалися події, очевидно, що війна на виснаження не підходить воюючим сторонам, тому ескалація наступними тижнями й місяцями буде максимальною. І лише так може з’явитися шанс для виходу із широкомасштабної війни. На жаль, іншого варіанту наразі немає", - вважає Чалий.Читайте також: Якщо Росія застосує ядерну зброю, це спричинить масштабні геополітичні наслідки, - генерал бундесверу у відставці

Президент України Володимир Зеленський закликав європейських союзників показати, що Росія не має впливу на НАТО. «Саміт НАТО у червні. Ми повинні показати, що у Росії немає впливу на альянс і на його членів. Цей принцип повинен залишатися незмінним. Євроатлантична безпека – це справа євроатлантичних країн. Путін вирішив стати проти Європи. Тому він не має вирішувати наше майбутнє. Нам потрібно показати це чітко у червні, тому що Європа не буде ставити під компроміс свою безпеку», – сказав він на саміті країн Бухарестської дев’ятки і Нордичних країн. Читайте також: МЗС Британії відреагувало на вимогу Путіна щодо нерозширення НАТО 28 травня агентство Rеutеrs повідомило, що умови президента Росії Володимира Путіна щодо припинення війни в Україні включають вимогу письмового зобов’язання від західних лідерів припинити розширення НАТО на схід. У відповідь на це повідомлення посланець президента США в Україні Кіт Келлог заявив, що занепокоєння Росії щодо розширення НАТО на схід є справедливим. 2019 року український парламент закріпив курс на повноправне членство України в ЄС і НАТО. Відповідні зміни були внесені до Конституції, міняти яку заборонено під час воєнного стану. Офіційно Альянс декларує політику відкритих дверей стосовно потенційного прийому нових союзників. 2008-го на саміті в Бухаресті Україна й Грузія заявили про таке прагнення, розраховуючи отримати План дій щодо членства. Це не вдалося через спротив тодішніх лідерів Німеччини і Франції Ангели Меркель і Ніколя Саркозі, однак у рішенні саміту вказано, що одного дня Україна й Грузія будуть членами НАТО. Питання членства України в НАТО актуалізувалося з повномасштабним вторгненням Росії, Київ направив заявку на членство. 2023-го на саміті у Вільнюсі необхідність отримання Україною Плану дій щодо членства була відкинута, що де-факто прискорює шлях до членства. Втім, зауважено також, що Україна стане членом НАТО, коли «відповідатиме умовам, і буде згода всіх союзників».

У Росії вбили російського майора, який командував бомбардуванням Маріуполя. Це може бути відплата Києва за масові вбивства цивільних російським офіцером. РФ намагається наступати на фронті, тероризуючи цивільне населення ударами ракет і дронів, проте її успіхи невеликі та дорогою ціною. Водночас Україна створює "стіну дронів" по фронту, не даючи росіянам просуватись. Ось дещо з того, про що писали у світових ЗМІ минулого тижня. "Російського командира, який керував бомбардуванням Маріуполя, вбив "терорист-смертник", Тhе Теlеgrарh, Велика Британія Російський командир, який очолював бомбардування Маріуполя, загинув в результаті вибуху смертника. 34-річного Заура Гурцієва, колишнього майора, підірвали у російському Ставрополі. Гурцієв отримав кілька медалей і відзнак за командування бомбардуванням Маріуполя Росією під час жорстокої облоги міста в перші місяці вторгнення, в результаті чого загинуло до 8000 мирних жителів. Російська влада не повідомила, що стало причиною вибуху, але місцеві пишуть, що цей теракт здійснив смертник, можливо, використовуючи гранати чи тротилові шашки. 29-річний чоловік, який підійшов до Гурцієва перед вибухом, загинув разом з ним. На записі вибуху з камер відеоспостереження, видно чоловіка, який розмовляє по телефону та чекає на Гурцієва. Коли вони зблизилися, пролунав вибух, який миттєво забрав їх життя. Слідчий комітет Росії заявив, що тіла двох чоловіків з численними травмами виявили біля багатоповерхівки. Російська влада не повідомила, що стало причиною вибуху Протягом трьох років війни вбили ряд високих російських військових, часто за участю української військової розвідки та саморобних бомб. Відповіді з Києва, який зазвичай не коментує таємні операції в Росії, наразі немає. Гурцієв був заступником мера Ставрополя. В Україні він також командував військами у жорстокій битві за Авдіївку, яку Росія захопила дорогою ціною на початку 2024-го. Київ у деяких випадках брав відповідальність чи насолоджувався вбивствами на російській землі, називаючи їх "законними цілями", часто через роль цих осіб у вбивствах українських мирних жителів. Російські Теlеgrаm-канали з посиланнями на служби безпеки припустили, що вибух могли здійснити гранатою чи саморобним вибуховим пристроєм, захованим у сумці. Дехто стверджує, що вбивцю найняли невідомі для збору інформації про Гурцієва і дали обладнання, яке приховувало вибухівку. Напад стався на тлі заяв Москви, що Київ ще не відповів на її пропозицію провести другий раунд прямих переговорів у Стамбулі 2 червня, де вона хоче представити "меморандум", у якому викладено її умови для довгострокового мирного врегулювання. Київ заявив, що зустріч не дасть результатів Київ заявив, що зустріч не дасть результатів, якщо Україна заздалегідь не отримає копію пропозицій цю вимогу Росія відхилила, назвавши "неконструктивною". У відповідь МЗС України заявило, що "меморандум", ймовірно, сповнений "нереалістичних ультиматумів", звинувативши Москву в "страху" розкрити інформацію про те, що вона гальмує мирний процес. Кремль відмовляється погоджуватися на запропоноване США 30-денне безумовне припинення вогню та не виявляє жодних ознак скорочення своїх максималістських вимог. "Україна намагається створити "стіну дронів", готуючись до літнього наступу Росії", СNN, США Росія цього місяця різко посилила атаки ракетами і дронами по Україні, намагаючись підірвати моральний дух українців, але вона також посилює наземні атаки в багатьох районах вздовж лінії фронту. Деякі з атак були успішними. Українські підрозділи в Донецькій області та на півночі відступили з деяких позицій, деякі села були втрачені. Але посилене використання Україною дронів, розгорнутих кількома шарами на полі бою, допомогло Києву завдати важких втрат росіянам з мінімальними втратами для власних військ. Ці втрати можуть стати ще більш критичними в найближчі місяці. Українці намагаються розширити власну індустрію дронів, щоб створити оборонні коридори вздовж ключових ділянок фронту, які називають "стіною дронів". Тим часом, ігноруючи зусилля президента США Дональда Трампа щодо припинення вогню, Кремль застосовує двосторонню стратегію, спрямовану на те, щоб змусити Україну визнати поразку - знищує міста з неба та оборонні лінії на землі. Росія різко розширила виробництво дронів та ракет за останній рік, що дозволило здійснювати масовані атаки з використанням кількох сотень снарядів одночасно. Російська стратегія спрямована на перевантаження ППО України десятками дешевих дронів, щоб одночасні ракетні удари могли бути успішними. Росія різко розширила виробництво дронів та ракет На місцях російські війська одночасно випробовують українські оборонні позиції вздовж багатьох ділянок фронту, просуваючись невеликими групами в покинуті села та через відкриту сільську місцевість. Росіяни не прориваються крізь українську оборону, а розгризають її, використовуючи автомобілі, мотоцикли та розрізнені піхотні взводи. За даними Інституту вивчення війни (ІSW), російські війська просувалися в середньому на 14 кв км на день з початку року. Ці темпи означають, що їм знадобиться ще майже чотири роки, щоб завершити окупацію чотирьох незаконно анексованих областей. Це заявлені цілі Кремля, але Росія також намагається вселити союзникам Києва відчуття своєї переваги над українськими силами. Значна частина бойових дій відбувається в Донецькій області, де росіяни все ще налаштовані захопити її всю, якщо не отримають в результаті мирних переговорів, що є неприйнятним для президента Володимира Зеленського. ІSW оцінює, що російські війська не здатні активізувати наступальні операції водночас на кількох напрямках. "Основні зусилля Росії влітку знову будуть спрямовані проти ключових міст Костянтинівка і Покровськ", - каже старший науковий співробітник Королівського об'єднаного інституту військових сил (RUSІ) у Лондоні Джек Вотлінг. Росіяни просунулися на кілька кілометрів углиб Сумської області За сотні кілометрів на північ росіяни просунулися на кілька кілометрів углиб Сумської області. Зеленський заявив, що росіяни "накопичують війська на Сумському напрямку, понад 50 000, ми це розуміємо". Що вони хотіли б "побудувати буферну зону, як вони її називають, на 10 км вглиб України", але не мають для цього можливості. Росія підтримує свої операції ударами ракет і КАБів. Захоплення Сум не під силу росіянам місцевість тут вкрита густим лісом. Але своїми атаками російські війська можуть перешкодити ЗСУ перекинути сили до Донецької області. Далі на схід також є загострення бойових дій навколо Вовчанська в Харківській області. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як Україні вдається протистояти "потрійній удавці" від РФ: світові ЗМІ написали За словами аналітиків, уздовж 1000-кілометрової лінії фронту ЗСУ мають вирішити, які райони під найбільшою загрозою, куди перекидати війська, попри те, що багато бригад серйозно недоукомплектовані. Баланс людських ресурсів все ще значно більший на користь Росії, попри значні втрати. Путін недавно заявив, що щомісяця наймає 60 000 добровольців. Спостерігачі вважають це перебільшенням, але виплати за контракти, які значно перевищують зарплати цивільних у Росії, роблять військову службу привабливою. Київ зіткнувся з "угрупованням ворога чисельністю до 640 000 осіб" Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив на початку місяця, що Київ зіткнувся з "угрупованням ворога чисельністю до 640 000 осіб", що перевищує чисельність на початку вторгнення. Зеленський заявив у січні, що в Україні воює 880 000 російських солдатів. За словами Вотлінга, набір російських військових "перевищив цілі Кремля за кожен місяць 2025 року". "Перетасувавши командирів і накопичивши резерви озброєння, Росія готова збільшити темпи та масштаби атак", - каже він. За оцінками Заходу, на кожен 1 кв км української землі, Москва втрачає 100 чоловіків. Розгортання дронів на передовій та в кампанії терору проти цивільних, яку веде Москва, будуть далі мати вирішальне значення. Недавній наступ росіян у Донецькій області, хоча й повільний, був можливий завдяки тактиці ізоляції поля бою - відрізання українських сил від постачання через удари дронів по транспортних засобах на відстань до 30 км від фронту. Українська оборона значною мірою залежить від шарів дронів. Українці розробляють концепцію, яку називають "стіною дронів", призначену для "безперервного оборонного коридору безпілотників вздовж найвразливіших ділянок фронту, щоб завдати значних втрат росіянам", каже Мік Раян, автор блогу Futurа Dосtrіnа. Конрад Музика, аналітик з Rосhаn Соnsultіng, каже, що "ЗСУ стають дедалі смертоноснішими завдяки координації дронів та артилерії. Російські штурмові сили на мотоциклах та бронетехніці були розгромлені на кількох фронтах з мінімальними втратами з боку України" у квітні. Українські дрони керуються невеликими радарами Раян каже, що ефективна "стіна дронів" вимагатиме інтеграції і рішень та аналізу за допомогою штучного інтелекту, та інтеграції з радіоелектронною боротьбою. Це вулиця з двостороннім рухом. Українські дрони керуються невеликими радарами, і Росія систематично працює над визначенням їх місцезнаходження та знищенням", пише Вотлінг. Колишній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний каже, що Україна має вести "високотехнологічну війну на виживання", в якій дрони грають вирішальну роль, щоб "зробити економічний тягар війни нестерпним для Росії". Він додає, що Україна не змогла використати інновації, "де вчора ми випереджали ворога, а нині ворог випередив нас". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Троянська фура" і "Малюк-далекобійник": мережі вибухнули мемами на спецоперацію СБУ Аналітики наводять як приклад технологічної гонки зростання використання Росією дронів на оптоволокні, які неможливо глушити. Україні ще слід розширити використання таких. Зеленський каже, що питання не у виробництві, а у фінансах. Оскільки Україна прагне виробляти більше власної зброї, часто разом з західними виробниками, Зеленський додав: "Я хотів би, щоб ми отримали $30 млрд для запуску українського виробництва на повну потужність". Але це довгострокова мета. Вотлінг передбачає кілька складних місяців для України Вотлінг передбачає кілька складних місяців для України, які "зроблять ставку на ефективність операцій українських дронів і артилерії, здатність українських командирів зберігати війська і безперервність поставок від партнерів України". Продовження поставок зі США залишається невизначеним. За даними ІSW, Путін "відчайдушно прагне завадити майбутнім поставкам західної військової допомоги Україні, бо добре оснащені українські сили постійно демонструють здатність завдавати непосильних втрат росіянам". Інновації та тактична спритність будуть такими ж впливовими, як і груба сила, коли війна вступить у своє четверте літо.

Надзвичайно важлива історія - російський наступальний план і причини, чому Росія не хоче вступати в ті чи інші мирні перемовини за посередництва президента Трампа чи без нього. Росіяни готуються до надзвичайно серйозних і, можливо, драматичних подій цього літа. На вашу думку, яка зараз ситуація з перемовинами? Росіяни блефують чи справді готуються до ще більшої війни?Передусім хочу наголосити: ми непохитно підтримуємо Україну й продовжуємо надавати їй всебічну підтримку.Путін, якого обґрунтовано звинувачують у скоєнні військових злочинів, продовжує свою кампанію проти мирного населення. Російські війська обстрілюють села, які не мають жодного інфраструктурного чи військового значення. Це свідчить про його намагання досягти результатів не на лінії фронту, де він зазнає поразок, а шляхом терору проти українського суспільства.А чи є у вас розуміння, що відбувалося на останніх засіданнях у Стамбулі, коли росіяни відправили туди делегацію на чолі з Мединським, людиною надзвичайно низького державного рангу? Відповідно, вони пішли на пониження перемовин. Водночас вдалося обміняти військовополонених. Як ви вважаєте, чи буде продовження Стамбульського формату і що може входити в російські вимоги?Обмін військовополоненими — це окрема історія. Можливо, для Путіна це спосіб створити враження, що він готовий до співпраці, і подати це як нібито крок у напрямку мирного врегулювання. Однак, на мою думку, це жодним чином не пов’язано ні з його бажанням продовжувати війну, ні з провалом прямих переговорів у Стамбулі, які мали бути спрямовані на досягнення миру. Ба більше, він навіть не делегував на ці переговори високопоставлених представників. Тому, я би чітко відділив обмін військовополоненими від реальної готовності припинити війну, почати змістовні мирні переговори чи хоча б укласти тривале перемир’я.Ми розуміємо, що для того, щоб росіяни змінили своє ставлення до переговорного процесу, вони повинні отримати надзвичайно болісні удари, наприклад розгром того чи іншого військового угруповання на лінії фронту або перенесення частини війни на територію РФ, зокрема з використанням БПЛА. Слід зазначити, що росіяни теж не мають якихось надзвичайно великих успіхів у захисті їхніх військових об'єктів. Відповідно, є питання щодо ресурсів для ведення війни.Якщо говорити про БПЛА, то деякі з них справді важливіші за інші. Проте загалом вони не забезпечують вирішальної ударної сили чи суттєвої оперативної переваги. Обидві сторони активно застосовують безпілотники: Росія — здебільшого для терору, Україна — для ураження військової інфраструктури та об’єктів, що є законними цілями відповідно до норм міжнародного гуманітарного права.Такі операції потребують значних ресурсів і зусиль. Їхня мета — зруйнувати російську військову інфраструктуру, перерізати лінії постачання, а за можливості — знищити штаби та командні пункти. Це складні й тривалі дії, що можуть розтягнутися на місяці.Окремо варто згадати питання економічного тиску на Путіна, до якого ще потрібно повертатися в подальших обговореннях.Коли ми говоримо про далекобійні удари, йдеться не лише про дрони, а й про сигнал, який ми почули від канцлера Німеччини Фрідріха Мерца, який сказав, що є згода на використання далекобійної зброї. А під час своєї виборчої кампанії Мерц говорив про можливість передачі Україні ракет ТАURUS. Звісно, що в Кремлі істерично реагують на подібні сигнали, але ситуація на полі бою вимагає посилення певного нашого наступального потенціалу, щоб нейтралізувати військові цілі противника. Всі бачили, наскільки активно зараз ворог бомбардував нашу столицю, місто Київ і не лише його, відповідно, ми маємо нейтралізувати військові російські об'єкти.Так, проблема справді має технічний характер. Президент Зеленський на днях заявив, що Україна розробляє реактивний безпілотник із дальністю польоту 700 кілометрів, що вже наближається до параметрів ракет середньої дальності. Хоча технічно це не ракета, з технологічного погляду ми спостерігаємо зближення між системами БПЛА та ракетами середнього радіуса дії. Водночас навіть якщо Путін цілеспрямовано атакує цивільну інфраструктуру та вдається до терору проти населення України, це не дає Україні морального чи юридичного права відповідати ударами по об’єктах цивільного призначення.Відповідно до норм міжнародного гуманітарного права зброя великої дальності повинна застосовуватися виключно проти об’єктів критично важливої військової інфраструктури. Я особисто підтримую передачу Україні ракет ТАURUS, але переконаний, що їх використання має бути строго цілеспрямованим і не може ґрунтуватися на бажанні помститися. Такий підхід був би принципово помилковим.Якою може бути ситуація з ракетами ТАURUS?Я можу поділитися лише тим, що знаю, адже я не є фахівцем з озброєнь. Проте ракета ТАURUS, безумовно, має кілька переваг перед SСАLР і Stоrm Shаdоw.Передусім, у неї більша дальність. Вона також оснащена кількома системами навігації — як взаємопов’язаними, так і незалежними, що робить її значно стійкішою до засобів радіоелектронної боротьби. Крім того, її можна запрограмувати для ураження різних типів цілей.Тож це досить складна й технологічно просунута зброя. Наскільки мені відомо, вона має вражаючі характеристики порівняно з іншими аналогічними системами.Хотів би вас розпитати про теперішню безпекову ситуацію на Європейському континенті, адже ми в Україні не надто впевнені у стабільності американського президента Дональда Трампа. А що нині з безпековою компонентою, адже вся архітектура безпеки Європи базувалася на виконанні 5-ї статті Євроатлантичного договору? Зараз Путін недвозначно погрожує Європі. І були певні сигнали з боку моїх європейських друзів, що вони не до кінця впевнені в позиції США, якщо доведеться в силовий спосіб зупиняти російську військову провокацію проти тих чи інших членів НАТО на Європейському континенті. Йдеться про Естонію, Латвію, Литву, Фінляндію і, можливо, про Польщу.Це складне питання, і воно породжує ще більше невизначеностей.Передусім, якщо Путін наважиться зробити навіть найменший крок на територію НАТО, бодай на один квадратний метр, весь Альянс негайно застосує статтю 5. У цьому немає жодних сумнівів. Позиція НАТО з цього приводу чітка й однозначна.Це неодмінно станеться, і Путін це розуміє. НАТО готове захищати кожну країну-члена, незалежно від її розміру чи розташування, чи на півночі, півдні або центральному напрямку. І Сполучені Штати беззаперечно будуть частиною цієї відповіді.Європа протягом десятиліть фактично ігнорувала попередження і не реагувала на них належним чином. Сьогодні постає головне питання: що Європа може зробити, аби зміцнити власну безпеку і зменшити тягар, який досі переважно несуть Сполучені Штати?Щонайменше п’ятеро президентів США закликали європейські країни брати на себе більшу відповідальність за оборону і посилювати власну складову в межах НАТО.На жаль, лише війна в Україні змусила Європу по-справжньому усвідомити серйозність загроз. Сьогодні ми бачимо зусилля, спрямовані на посилення обороноздатності та більш самостійні дії. Водночас це зовсім не означає, що Європа більше не покладається на Сполучені Штати чи на їхню відданість статті 5 — як тепер, так і в майбутньому.Один мій приятель, британський військовий, сказав, що Велика Британія вступить у війну в разі військової конвенційної провокації проти Естонії. Зрозуміло, що він не є офіційною людиною, але трошки розуміється в настроях свого уряду. Наскільки жорсткою була б відповідь військового плану, якби росіяни здійснили військову провокацію або напад на ту чи іншу країну Балтії?Це загалом правильно. Якщо він так сказав, очевидно, він має на це підстави. Я не можу це коментувати, по-перше, не маю відповідних повноважень, а по-друге, не володію всією необхідною інформацією.Утім плани оборони Альянсу, як у Європі, так і в Канаді та США, уже розроблені й активно втілюються. Йдеться про інтегрований оборонний підхід, у межах якого кожна країна-член НАТО відіграє свою чітко визначену роль у забезпеченні колективної безпеки.Крім того, існує окремий процес планування сил, який гарантує, що всі країни Альянсу діятимуть відповідно до затвердженого загального плану.Кілька днів тому вийшла резонансна стаття у виданні Тhе Есоnоmіst, в якій ішлося і про модернізацію безпілотних систем нападу. Розуміємо, що безпілотники змінили концепцію ведення війни на суходолі та на морі. Звісно, росіяни переосмислюють нинішню концепцію ведення війни та переозброюються. Вони запускають 100 бойових машин, які несуть вибухову речовину приблизно 90 кг. Чи є зараз розуміння на європейському континенті, що діяти потрібно швидко? Адже у РФ стали на військові рейки, тому треба не тільки переписувати концепції, а переозброюватися та запускати нове виробництво, зокрема модернізованих систем нападу.Так, ми добре усвідомили поточну реальність, і сьогодні майже всі країни НАТО активно зосереджуються на пришвидшеній закупівлі безпілотників — не лише для нанесення ударів, а й для радіоелектронної боротьби, розвідки та спостереження.У багатьох державах, зокрема в Німеччині, пролунало чітке усвідомлення того, що необхідно терміново налагодити виробництво дронів — як у плані якості, так і кількості. Вочевидь, наші тактичні й оперативні концепції потребують переосмислення в умовах нової реальності.Разом із тим ми ще не знаємо, наскільки довго стратегія, побудована на використанні безпілотників, залишатиметься ефективною. Уже зараз з’являються технології, за яких дрони знищують один одного, а рої дронів вступають у складну взаємодію з ворожими системами. Це свідчить про новий етап боротьби у повітрі.Проте головне зрозуміло: ми усвідомили масштаб загрози і повинні діяти швидко та рішуче.На вашу думку, яка буде ситуація з авіацією, коли ми говоримо про надання Україні додаткових ескадрилій F-16? Чи є перспективи збільшувати наш український авіапарк?На мою думку, одна з ключових відмінностей між початком війни три роки тому і теперішньою ситуацією полягає в тому, що тоді українські Повітряні сили не мали змоги завдавати ударів у глиб російської території. Просто тому, що в них не було необхідних засобів.Наступальні спроможності, зокрема винищувачі типу F-16, з’явилися надто пізно — на той час війна вже перейшла у фазу активного використання безпілотників. Попри це, я й досі вважаю, що повітряні операції залишаються одним із ключових елементів сучасної війни в межах комплексного оперативного підходу.Захід, як свідчить і публічна інформація, і особисті спостереження, виявився неспроможним оперативно надати Україні необхідні літаки у потрібній кількості. Процес навчання пілотів розтягнувся в часі, а інтегровані військово-повітряні сили так і не були створені. Це серйозна стратегічна втрата, адже такі спроможності могли б радикально змінити ситуацію на фронті, дозволивши завдавати системних ударів по цілях у глибині російської території.На жаль, цього не сталося. Удари здійснювались лише епізодично і в обмеженому обсязі, що, безперечно, розчаровує.Які є перспективи активізації "коаліції рішучих"? Британський прем'єр-міністр Стармер, президент Макрон, канцлер Мерц сказали багато важливих слів та дали дуже потужні сигнали. На превеликий жаль, можливо, в США не до кінця розуміють загрозу або взагалі неправильно передбачають розгортання подій. Наскільки будуть активними представники "коаліції рішучих"? Наприклад, з боку Польщі вже пролунало припущення, що польські солдати не братимуть участь у миротворчій місії чи в стабілізаційній місії на території України.Це питання потребує всебічного обговорення, і така розмова може виявитися вирішальною. Водночас очевидно, що політичні лідери коаліції рішучих, як і керівники інших держав, не зможуть її оминути. Ми маємо заздалегідь підготувати чіткий план дій на випадок припинення вогню — з визначенням механізмів його забезпечення та відповідальних сторін.Ініціативу Франції, Великої Британії та Німеччини я сприймаю як провідний сигнал того, якою має бути позиція Європейського Союзу і НАТО. Йдеться не про те, що ці країни діють ізольовано, а про те, що вони формують спільний орієнтир для всіх членів ЄС. Саме так, на мою думку, і слід розуміти їхні дії.Якщо припинення вогню стає реалістичним сценарієм, необхідно вже зараз напрацьовувати конкретні кроки та визначати, хто візьме на себе відповідальність за гарантування безпеки. Досвід ОБСЄ, яка свого часу намагалася виконати цю роль, показав її обмежені можливості. Отже, потрібен інший підхід і новий суб’єкт, здатний забезпечити ефективний контроль і відповідальність.Як ви оцінюєте перспективи підтримки України у фінансовому плані? Розуміємо, що гроші – дрова війни, а це стосується і підтримки нашого бюджету, і підтримки ЗСУ. Не виключаємо, що істотною проблемою може бути закупівля в американців необхідного для України важкого озброєння за європейські гроші. Кілька днів тому я мав честь спілкуватися з європейським комісаром з питань безпеки та космосу Андріусом Кубілюсом, який сказав, що у фінансовому аспекті можна покладатися на Європейський Союз. А щодо закупівлі американської зброї, чи Пентагон дасть свій дозвіл і благословення, адже це залежить від президента Трампа?Безумовно рішення про постачання зброї Україні — це виключна компетенція Сполучених Штатів. Як суверенна держава, лише вони мають право ухвалювати такі рішення. У їхньому розпорядженні є відповідні системи озброєнь, і питання їх передачі залежить виключно від позиції Вашингтона.Окремо стоїть питання фінансування. Під час безпекового форуму, що відбувся кілька тижнів тому, було чітко озвучено: українська оборонна промисловість має значний потенціал. Вона здатна збільшити виробництво щонайменше на 50 відсотків. Проте їй критично бракує фінансових ресурсів, зокрема доступу до доларової ліквідності.Тому першим пріоритетом для Європейського Союзу, а також для країн-партнерів і союзників по НАТО має стати надання Україні необхідного фінансування — як для закупівлі зброї, так і для підтримки власного оборонно-промислового комплексу.Слід також зважати на наявність близько 300 мільярдів доларів заморожених російських активів. Наразі використовуються лише відсотки, що нараховуються на ці кошти. У міжнародному колі дедалі активніше обговорюється можливість ухвалення рішення на рівні G7 або G7 разом із ЄС про повне вилучення цих активів на користь України.Це складне рішення, яке може мати фінансові та політичні наслідки, зокрема з боку Росії. Проте воно має бути ухвалене якнайшвидше. Необхідні консультації з країнами, де ці активи розміщені, повинні відбутися найближчим часом на рівні G7 та Європейського Союзу.Війна – це також і про людей. Росія продемонструвала, що може збільшувати свій мобілізаційний ресурс за допомогою представників Північної Кореї. Чи є якесь бачення, як можна було б посилити українських військових, коли ми говоримо про особовий склад? Можливо, є якісь альтернативні бачення, як нам залучити додаткових людей для ведення війни на нашій території?Найважливіше — переконати молодих людей, здатних воювати, що вони борються за справедливу справу, за демократію, за свою країну як вільну й правову державу. Фінансові стимули можуть відігравати певну роль, але цього недостатньо.Не менш важливо, щоб технології, які використовує Україна, були сучасними й ефективними — такими, що максимально захищають життя військовослужбовців. Ідеться не лише про кількісну перевагу, а насамперед про якість, про технологічну перевагу, яка підвищує ефективність і зберігає життя тих, хто служить.Коли солдат знає, що він під захистом, що медична допомога доступна і про нього подбають у разі поранення чи потреби, він з набагато більшою готовністю скаже: "Так, я готовий захищати свою країну".Хотів би вас розпитати щодо погроз з російського боку застосувати тактичну ядерну зброю. Росіяни давали кілька сигналів, за неофіційною інформацією, вони ці сигнали відправляли у Вашингтон. Коли проводилася операція з визволення нашої Херсонської області, тоді росіяни погрожували застосувати тактичну ядерну зброю. І вони час від часу повторюють свої погрози, зокрема, вони демонстративно били по нашому українському місту своєю балістичною ракетою "Орешник". Чи є зараз осмислення належної відповіді в разі застосування неконвенційної зброї росіянами? Я переконаний, що загроза застосування тактичної ядерної зброї є реальною. Це серйозний виклик, насамперед спрямований проти цивільного населення України, але водночас і потужний сигнал Заходу — демонстрація готовності Путіна до ескалації найвищого рівня. Якщо така зброя буде застосована, це миттєво змінить хід війни на полі бою і спричинить масштабні геополітичні наслідки.Йдеться не лише про ризик ядерного удару. Путін також використовує ядерну інфраструктуру, зокрема атомні електростанції, як інструмент тиску та залякування. Це ще один рівень небезпеки, який не можна ігнорувати.На мою думку, Путін не наважиться перетнути цю межу. Якщо він усе ж це зробить, то втратить контроль над ситуацією. Наслідки будуть непрогнозованими, а відповідь міжнародної спільноти — рішучою й безкомпромісною. Такий крок ізолює його остаточно і може стати початком кінця його режиму.Яке ваше відчуття ситуації щодо термінів і підготовки Росії до довгої війни? Росіяни озвучують готовність воювати майже 20 років, я не знаю, чи це блеф, але є низка показників, які мали б показувати реальну ситуацію. Думаю, що західні розвідки володіють аналітичною інформацією, зібраною з різних джерел, стосовно реальної ситуації в російській економіці та російському військово-промисловому комплексі. Отже, виходячи з даних подібного роду, як ви оцінюєте готовність росіян вести 20-річну війну?Якщо фінансова, політична та військова підтримка продовжуватиметься в нинішніх темпах, цілком можливо, що ця війна затягнеться.Нам необхідно усвідомити й прийняти: Росію слід переконати політично, економічно і воєнно в тому, що продовження цієї війни позбавлене сенсу. Є й додаткові підходи — зокрема, стимулювання відтоку російських інженерів, які могли б шукати можливості за межами країни.На внутрішньому рівні важливо доносити до російського суспільства, особливо до жителів регіонів, менш залежних від центру, що ця війна спрямована не лише проти України, а й проти них самих. Це має бути скоординоване поєднання зусиль у політичній, інформаційній та соціальній площинах. Лише такий комплексний підхід може наблизити завершення війни.Окремо варто враховувати вплив Китаю, який є вагомим чинником у цьому конфлікті, а також визначальну роль Сполучених Штатів, без яких жодне стратегічне рішення не буде повним.

На вашу думку, що собою являє неготовність росіян сформулювати свою частину меморандуму? Уже не з одної європейської столиці ми чуємо про те, що росіяни досі не представили своє бачення того, про що вони обіцяли домовитись у Стамбулі. Розуміємо, що Стамбул значною мірою - імітаційний процес. Росіяни його усіляко хотіли зривати, принижуючи статус представництва, але навіть не утруднили себе сформулювати цей офіційний документ. Як ви думаєте, чому і що туди може входити?Мушу вас розчарувати, як і наших шановних читачів, - нічого нового ми там не прочитаємо. Те, що зараз зливається в пресі, черговий раз підтверджує, що Росія буде гратись у переговори.Ви знаєте, що мене в цьому контексті страшно дивує в позиції наших західних партнерів, в тому числі й американців, - мабуть, у першу чергу те, що вони чомусь вважають: якщо ми сядемо за стіл переговорів, то щось відбудеться. Треба або зовсім не розуміти, що таке Росія, або розуміти й продовжувати гратися.Уявіть собі, що зараз, чи завтра, чи післязавтра, чи через тиждень - це не має значення - делегації знову зберуться в Стамбулі, чи в Женеві, чи в Куала-Лумпурі, чи де завгодно і покладуть на стіл свої позиції. От, можна вважати, що переговори почалися. А що вони матимуть, як результат? Я вам скажу що - 0,0. Це, власне, і всі переговори.Питання не в тому, що переговори почнуться, а в тому, яку позицію на цих переговорах займатиме РФ і чи змусимо ми Росію зрозуміти, що продовження війни для неї матиме фатальні наслідки. Ось про що має йти мова. А ми обговорюємо місце проведення цього заходу, те, що там вони напишуть чи не напишуть. Слухайте, це все гра в дитсадок. Чесно кажучи, я спостерігаю за цим і весь час дивуюся, чи це насправді підігрування тому, що робить Путін, чи це якась дивовижна дитяча наївність з боку деяких наших західних партнерів. Переговори самі по собі нічого не означають. На мою думку, з цього треба спокійно, навіть цинічно виходити, бо не треба себе обманювати якимись проєктами, які насправді не відбудуться.Це означатиме, що Росія буде продовжувати війну і буде намагатись нарощувати тиск не лише на Україну, а й на наших західних партнерів. Наскільки я розумію, німецький канцлер Фрідріх Мерц ухилився від підтвердження своєї старої обіцянки щодо надання Україні далекобійних ракет ТАURUS, а пообіцяв налагодити виробництво. Коли говорять "виробництво" замість того, щоб дати ракети, - це переведення дискусії в іншу площину. А щодо реакції західних партнерів, то вони все знають і розуміють, але не готові на симетричні дії, які вимагає російське вторгнення і погрози продовжувати цю війну. Вони хочуть уникнути вступу у війну.Я б не був настільки категоричний щодо Мерца. Він доволі розумно і мудро ще раніше сказав, що ми більше не будемо інформувати нікого про те, що постачатимемо Україні. Це, я вважаю, мудра, розумна і правильна позиція. А те, що відбувалося за пана Шольца, при всій величезній повазі й подяці за те, що Німеччина зробила для нас, було оголошеннями, які з задоволенням читали в Кремлі. Адже військові спеціалісти прекрасно знають: якщо постачається те-то, то воно буде застосовано там-то, якщо буде 10 000 штук, то, значить, така-то загроза, а якщо 20 000 - інша загроза. Тобто все це спеціалістами зчитується дуже швидко. Зараз, слава Богові, цього більше не буде. Якщо виходити з того, що підтвердили в Німеччині, і ми це почули з багатьох інших столиць про те, що жодних проблем з постачанням далекобійної зброї не буде, то я це читаю: питання лише в часі постачання цих озброєнь. Хоча дехто припускає, що, можливо, вони вже і є. Не будемо зараз спекулювати на цю тему. Я думаю, що ми дізнаємося про те, що вони є, від російських Z-блогерів, які будуть розповідати, що черговий військовий об'єкт/ завод/аеродром припинив своє існування. Це дуже потужні далекобійні речі, які теоретично по прямій можуть долетіти до Москви. Але я думаю, що питання не в тому, щоб розбомбити Старий Арбат, а в тому, щоб знищити російську логістику, яка дозволяє їм поки що перекидати й особовий склад, і техніку, і все те, що їм необхідно, для боротьби на фронті. От, власне, про що йдеться. Тому, давайте трошки почекаємо.Мені здається, що візит Зеленського до Німеччини є вельми успішним. Оголошено про допомогу на 5 млрд євро. Оголошено про те, що ми будемо спільно виробляти й дуже швидко те, що нам потрібно. Думаю, що загальний фон в цій конкретній ситуації є доволі непоганий. Як це відіб'ється на загальній позиції європейців - це питання.А фон непоганий, тому що вже зараз, буквально кілька хвилин тому, у РФ заявили: якщо  Німеччина буде бити по Москві, то ми тоді будемо бити по Берліну. Чому? Бо українці не можуть писати польотні завдання на ці ТАURUS. Їх можуть писати тільки німецькі військові. Отже, якщо німці будуть бити німецькою зброєю по Москві, то ми будемо бити по Берліну. А це означає, що там серйозно хвилюються, а якщо вони хвилюються, це нам на користь, значить, усе буде добре.А ви розглядаєте таку можливість, що Росія справді може завдати той чи інший гібридний удар? Я не знаю, чи по Берліну, чи по Таллінну, чи по Вільнюсу? Відправить кілька дронів з вибуховою речовиною, а потім скаже, що вони, мовляв, загубилися. Можуть вони погрожувати?Щодо якихось провокацій, то цілком можливо. Ми вже бачимо, що ці провокації відбуваються майже регулярно. Дуже шкода, що НАТО на це продовжує закривати очі, удає, що це не дрон, не літак, який залетів у повітряний простір, не корабель, який супроводжує оцей тіньовий флот із нафтою. Це поки що, на жаль, НАТО ковтає.Якщо у ваш повітряний простір залітає ворожий військовий літак, то це небезпека: через кілька секунд може бути атака по якихось об'єктах на вашій території. Що повинна в таких ситуаціях робити сторона, на території якої є такий військовий об'єкт? Вона повинна негайно дати команду силам протиповітряної оборони його знищити.Поки що, на превеликий жаль, наші європейські партнери, я не знаю, чи сподіваються на якийсь здоровий глузд, хоча це повна маячня, чи бояться робити те, що вони повинні зробити. У всякому разі реакції поки що немає.  Я думаю, що серйозна атака на країни НАТО для Москви стане, мабуть, останнім чи передостаннім днем її існування. Якщо говорити про країни Балтії, то до Свято-Ленінграда, як дехто його називає, 3-4 хвилини підльоту від фінської території. Думаю, що ризикувати таким чином - собі ж дорожче.Як ви гадаєте, наскільки зараз трансформувалася позиція Трампа? Чи почне він зараз жорсткіше артикулювати, регулювати свої претензії до Путіна, розуміючи, що його не просто водили за носа, як дехто припускає, а що відверто знущалися? На вашу думку, чи надійде якась жорсткіша реакція від американського президента?Ми повинні тут враховувати, мені здається, два аспекти. Перший - особистість самого Трампа. Якщо це його зачепить за живе, якщо він реально зрозуміє, що Путін його крутить, як дурень сонцем, то це цілком реалістично. Хоча, з іншого боку, ми розуміємо, скільки разів на день змінюється настрій Трампа, і те, що він говорить вранці, зовсім не обов'язково може бути підтверджено ввечері. Так що, як кажуть, бабка надвоє гадала - або виживе, або помре. Тому, тут складніше. Мені все-таки більше до вподоби те, що зараз відбувається в американському сенаті, а це є свідченням того, що або Трамп вирішив через сенат робити те, що йому не хочеться особисто робити - тиснути на Росію, або це ініціатива адекватної частини американського політикуму. Давайте не мазати все однією чорною фарбою, адже там були й будуть адекватні, нормальні люди. Вони ж дивляться, що показують опитування громадської думки у США, коли понад 60% американців підтримують продовження військової допомоги Україні. Тож треба бути останнім, вибачте, дурнем в політиці, щоб не реагувати на настрої суспільства. І республіканці в першу чергу це розуміють. Тобто вони ж так само можуть пояснити своєму лідеру, що гратися в іншу гру - це програти не тільки свою особисту популярність, але програти популярність Америки і її роль як лідера поки що демократичного світу.Тому я не думаю, що це випадкова річ. Мені здається, що всі ці фактори разом змусять Трампа щонайменше розвертатися від Путіна. Не знаю, як швидко і на скільки градусів, хотілося б, щоб відразу й на всі 180. Це, мабуть, поки що наївна історія, не будемо себе надто заколисувати такими оптимістичними прогнозами, але те, що зараз формується тенденція, вже видно неозброєним оком. А ми повинні, щоб ця тенденція зміцнилася, і в нас зараз є всі необхідні для цього можливості та важелі впливу.Трамп схарактеризував Путіна як абсолютно божевільного - аbsоlutеly сrаzy. Трампу, наскільки я розумію, не подобається те, що Путін і надалі намагається регулярно вбивати цивільних українців. Я спілкувався з представником Українського конгресового комітету США, який сказав мені, що в Америці надзвичайно гостро зреагували на масований нальот російсько-іранських БПЛА, зокрема, на Київ.Це правда, я дотримуюсь тієї самої думки. Поки що американська громадськість повинна відіграти в цьому плані свою роль. Коли я казав, що в нас є багато інструментів, то мав на увазі в тому числі й роль американської громадськості, роль української діаспори в США - це те, що ми повинні використовувати.Але більше я б тут думав також і про роль американського військово-промислового комплексу. Адже щонайменше припинення з боку США допомоги Україні є і припиненням для американського ВПК заробляння великих мільярдів, про що Трамп говорить щодня і щогодини.Я б говорив про те, що свою роль тут мають відіграти наші європейські партнери, тому що вони прекрасно розуміють, що означає, якщо вони будуть об'єднані зі США в цьому плані. Вони дуже бояться, щоб Трамп розвернувся в бік Путіна, прекрасно розуміючи, що той його дурить розмовами про якесь міфічно-космічне економічне співробітництво, якого не буде найближчими роками. Це абсолютна маячня, яка нічим не завершиться. Трампу не потрібні практичні результати, він - король популізму, тому йому потрібні заяви про майбутні результати, яких ніколи не буде, але це вже хай розбирається наступний президент.Тут багато речей, які, на жаль, взаємозаперечують одна одній, і спрогнозувати, що ж нарешті відбудеться, який із цих векторів буде сильніше тиснути на Трампа, поки що важко.  Є певні ознаки того, що і Трамп, і його оточення починають поступово відходити від тієї лінії "дружби та любові з Путіним", тому що все більше і більше переконуються, що це насправді не лідер, з яким можна говорити, а це маніяк-убивця, якого можна зупиняти тільки силовим методом.На вашу думку, як довго може ще тривати російська агресія, враховуючи не лише кровожерні наміри Путіна, а й наявний ресурс? Що у нашого противника з ресурсами в теперішній ситуації, крім ще живої сили та отих дивних публікацій в Тhе Есоnоmіst, де було описано про якусь захмарну кількість іранських БПЛА, які вони випускають? Яким ви бачите горизонт війни з урахуванням російського ресурсу?Тут знову треба говорити про дві складові. Перше - наш військовий ресурс і те, що нам нагально і негайно потрібно тут і зараз. Якщо цей ресурс нам буде наданий, якщо це буде високотехнологічний ресурс, бо сьогодні ми не візьмемо Росію числом мобілізованих чи кількістю старих танків - ми можемо взяти сьогодні Росію лише новітньою технологією, яка буде щонайменше йти на крок уперед. Тобто, щоб не ми їх наздоганяли, а щоб вони не могли наздогнати нас. Мені здається, це є ключовим у наших спроможностях.Повертаючись до Німеччини, до Європи, то дуже добре, що над цим зараз працюють наші спеціалісти, щоб максимально пришвидшити налагодження високотехнологічного виробництва, якого в Росії вже скоро не буде. Це, на мою думку, надзвичайно важливий елемент.Другий момент - внутрішні спроможності Росії, які з кожним наступним місяцем стають меншими. Чому? Тут знову треба говорити про два фактори. Уявімо, що буде ще 18-й жорсткий додатковий пакет санкцій Європейського Союзу та санкційний пакет від США, коли Китай та Індія отримають "червону картку". Якщо говорити чесно, дивлячись правді в очі, то Індія і Китай сьогодні допомагають Росії вести цю геноцидну війну проти України. Уявімо собі, що Китай проігнорує це попередження. Може бути, я не виключаю, що ідеологічна єдність Москви та Пекіна буде вище за багато інших більш тверезих речей, тут ідеологія може взяти верх. Але навіть те, що могла б відпасти Індія, то це вже величезний подарунок нам, тому що Індія сьогодні є другим донором Росії в боротьбі проти України. Це вже був би позитив.Наступний момент - внутрішня ситуація в російській економіці. Уже не один економіст і не перший місяць говорить про те, що російські резерви та ресурси вичерпуються. Цілі галузі російської економіки починають "ставати з чотирьох копит на два". Візьміть, наприклад, такий акумулюючий напрямок, як будівництво житла, то сьогодні навіть у Москві говорять, що ця галузь економіки практично припинила давати результати. По-перше, там іде скорочення, зменшення купівлі цього набудованого житла, а це має надзвичайно негативний наслідок для забудовників, які не можуть повернути банкам кредити, які вони брали на це будівництво. Відповідним чином ланцюжок іде далі, банки можуть отримати величезний мінус у підсумку. Уже на кінець цього року прогнозують, що четверта частина забудовників у Росії себе може оголосити банкрутами. Про це говорили раніше і це зараз стає реалістичним.Візьміть вугільну галузь, яка сьогодні стагнує, починає працювати в мінус. Візьміть Газпром, який колись російському бюджету приносив "золоті яйця", - виходить на тотальний мінус.Візьміть російську залізницю, яка має перевозити вантажі по російській території, -  просить в уряду, щоб їй виділили дотації. Уряд скрегочучи зубами це робить, але, скоріш за все, далі цього не буде. Візьміть авіаперевезення, автомобілебудування і так далі за списком. До речі, Китай сьогодні дуже добре використовує цю ситуацію в економіці РФ і фактично перетворив Росію з придатка до західних економік на придаток до своєї власної економіки. Він почне дуже скоро керувати тим, що відбуватиметься у великих російських регіонах.Я вже не кажу про те, що в Росії нема кому працювати, бо всі трудові ресурси переїхали у ВПК, який накачується грошима, бо він єдиний дає якісь плюси в розвитку, але за рахунок того, що страждає цивільна частина економіки. Також не забувайте, що демографічна криза в Росії досягає вже своєї межі. Дійшло до того, що деякі депутати цієї так званої держдуми, хоча це скоріше держдура, пропонують видавати спеціальні грошові виплати дівчатам шкільного віку, старшим школяркам для того, щоб вони народжували. Це вже, по-моєму, за межею здорового глузду, але це офіційні пропозиції деяких депутатів державної думи. Вони розуміють, що пройде якихось 20-30 років і Росія з так званої слов'янської перетвориться на мусульманську з усіма наслідками для цієї країни. Хоча, я думаю, що так довго ця недоімперія не протягне.Хотів би розпитати про внутрішню логіку процесу російської агресії проти нас. Ви абсолютно правильно відзначили, що росіяни не володіють тим ресурсом, про який заявляють. Є величезна криза всередині Росії, але водночас за допомогою війни та агресії проти України вони хочуть вирішити дуже багато інших питань всередині своєї країни. Це один момент. Однак вони ухиляються від ведення перемовин, заганяючи в такий спосіб свою ж державу у прірву. Міністр закордонних справ РФ Лавров заявив, що Росія підготувала якусь там частину свого меморандуму і пропонує 2 червня провести зустріч у Стамбулі. Ви бачите якісь перспективи того, що вони підуть на компроміс?Звичайно, ні. Тут питання не в Лаврові, не в Мединському, не в Шойгу, не в Медведєві - ні в кому. Це абсолютна монархія, де все вирішує одна людина, де всі інші є його васалами. Це він визначає, що буде, як буде, коли буде і чи буде взагалі. Тому треба виходити з його оцінок того, що відбувається навколо.Тепер давайте сядемо на його місце і подивимося, що для нього означає припинення війни. А це означає, що йому навіть своєму зазомбованому, дикому піплу, народонаселенню потрібно буде пояснити, чого він досяг, поклавши мільйон життів і просунувшись у дві області, навіть повністю їх не захопивши. Чи він демілітаризував Україну? Чи він вирішив питання нашої нейтральності? Чи він вирішив питання щодо застосування російської мови в Україні? Звичайно, ні. І я дуже сподіваюся, що на ці всі заманушки у нас буде чітка і спокійна зважена відповідь: ні. А з чим він тоді звернеться до свого оцього народу? Як він пояснить те, що його голосна заява в ніч на 24 лютого 2022 року виявилася просто пшиком, порожнім звуком?І дивіться, що теж треба брати до уваги, - як він зараз, після зупинки війни, зможе переорієнтувати цю свою дику російську економіку знову на цивільні рейки. Ви людина дуже молода, і думаю, що не пригадуєте того, що відбувалося після розпаду СРСР з військово-промисловим комплексом країн, які утворилися. Це була катастрофа, тому що військові об'єкти в один момент виявилися непотрібними, тому що вже не треба було випускати те, що не можна було використовувати.Дивіться, зараз випустили 1000 дронів, їх знищили, відповідно, завтра потрібні нові. А що буде робити це підприємство, коли не буде потрібно випускати щодня 1000 дронів? Воно просто закриється. А що ви будете робити з тими людьми, які звільняться? Куди вони підуть? Це один момент.А що ви будете робити з головорізами, які повернуться назад в Росію і будуть вбивати вже не українців, а своїх односельців? Я недавно подивився одне відео, від якого у мене досі в очах стоїть жах, коли двох, як вони кажуть, отказніков стимулювали іти в м'ясний штурм. Це варварська, дика, звіряча система. І ця система повернеться дуже швидко туди всередину і почне жити за цими своїми звірячими законами.А що робити Путіну? У нього є можливості цьому запобігти? А якщо завтра помре Кадиров, то що відбудеться з цією територією? А може, вона оголосить незалежність від Москви? Чи спробує Москва там щось зробити? Та нічого вона там уже не зробить.  Допоки є війна, є можливість, бодай якось, але управляти тим, що називається Російська Федерація. Війна закінчується - і ризики кратно зростають, як зовнішні, так і внутрішні. Чому зростають зовнішні ризики? Тому що ніхто ж не збирається знімати санкції з Росії. Ніхто ж не збирається кидати Україну напризволяще. Це те, що Путін матиме ще дуже-дуже довго, я думаю, що роками, якщо ще, звичайно, Росія до цього часу збережеться.Звісно, буде і внутрішній розбрат, який і теоретично, і практично може негайно початися. Для Путіна війна - запорука продовження його існування як пахана зони, на яку вже перетворилася практично вся РФ. Нема війни - загроз купа. І тому Путіну потрібно продовження війни під будь-яким соусом, обдурюючи Трампа, розповідаючи про те, що це Україна не хоче домовлятися.Власне, те, що ми можемо очікувати в Стамбулі 2 червня чи 10 червня, це не має значення, - просто вони приїдуть з тими вимогами, які є абсолютно неприйнятними. 

У Росії за останню добу зафіксували вже третій інцидент на залізничній інфраструктурі. Місцева влада і слідчі органи розглядають версії умисних підривів та відкривають кримінальні провадження за статтями про теракти. Про це повідомляють РосЗМІ. Зокрема, вранці 1 червня російські ЗМІ поширили повідомлення про вибух на залізничній колії поблизу населеного пункту Унеча у Брянській області. За попередніми даними, у момент інциденту на ділянці перебував шляховимірювальний поїзд. Постраждалих і масштабних пошкоджень не зафіксовано. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Готували понад півтора року: деталі спецоперації "Павутина", яку контролював Зеленський Також у місцевих пабліках із посиланням на працівників залізниці з'явилася інформація про можливий підрив залізничного мосту в Унечі. Слідчий комітет РФ підтвердив, що мости у Брянській та Курській областях зазнали пошкоджень внаслідок вибухів. Однак пізніше з офіційного повідомлення відомства зникло згадування про підрив, а нова версія заяви містить розмите формулювання про обвал мостів, без уточнення причин. Кремль відреагував на події на найвищому рівні. За словами речника президента РФ Дмитра Пєскова, Володимир Путін провів телефонні розмови з губернатором Брянської області Олександром Богомазом і головою РЖД Олегом Бєлозьоровим. Під час обговорення він заслухав доповіді про заходи, вжиті у відповідь на надзвичайні події. 1 червня у Брянській області Росії обвалився автомобільний міст. Мостом у цей момент проїжджала фура, а під мостом проходив пасажирський потяг "Климов - Москва". Потяг врізався в будову мосту, що зруйнувалася, з рейок зійшли локомотив і кілька вагонів. Загинули 4 людини: 2 пасажири та локомотивна бригада: машиніст та його помічник. Понад 40 людей отримали поранення.