Search trend "день незалежності україни 2025"

Тиждень контрастної погоди в Україні завершиться особливо значущим для всіх українців святом і покращенням синоптичних умов.

У 2025 році українці відзначатимуть 34 річницю проголошення незалежності України. Цього року свято, яке щороку відзначають 24 серпня, припадає на неділю, що є чудового нагодою дослідити нові місця в Україні. Повний текст новини

У неділю, 24 серпня, українці відзначатимуть День Незалежності. У це свято всі традиційно одягають символ національної єдності та культури – вишиванку. Сорочка чи сукня з вишивкою є справжньою гордістю для кожного українця, оскільки саме патріотична символіка найкраще транслює нашу любов до Батьківщини. Повний текст новини

Керівництво Нью-Мексико затвердило прокламацію, яка офіційно проголошує 24 серпня 2025 року Днем Незалежності України на території цього американського штату.

День Незалежності України – одне з найважливіших державних свят, яке щороку об'єднує мільйони людей у почутті гордості та любові до своєї Батьківщини. Воно нагадує про боротьбу за свободу, героїзм попередніх поколінь і цінність державності. Повний текст новини

Українська громада в Бельгії запрошує всіх охочих відзначити День Незалежності України, який відбудеться 24 серпня 2025 року на площі Pl. Jean Rey у Брюсселі. Цьогорічне святкування пройде під гаслом «Thank You For Standing With Ukraine» («Дякуємо за підтримку України»).

Мене звати Леся Вакулюк. У цьому проєкті я зустрічаюся з людьми, які своїми вчинками змінюють цей світ на краще. Це і культурні, і громадські діячі, це і політики, військові і волонтери - люди різних професій, різних напрямів, але всіх їх об'єднує одне - європейські цінності. Сьогодні моїм гостем є польський публіцист, журналіст та історик Казімєж Вуйціцький. Свого часу він вирішив, що має вивчити українську, а у свої 75 приїхав на курси в Український католицький університет. Сам є професором Варшавського університету, щоправда, на пенсії. Він не боїться їздити на український схід, бо таким чином хоче показати своїм співвітчизникам, що Україну варто підтримувати. Він також не побоявся написати коротку історію УПА для поляків, щоб показати, пояснити полякам український контекст того, що відбувалося між Польщею та Україною в минулому столітті. Зрештою, що може налякати людину, яку в часи воєнного стану в Польщі комуністичний режим кинув за ґрати… Отже, українська мова: коли у вас виникла ця ідея і чому ви вирішили її вчити?Я займався Східною Європою, було потрібно. Я дуже довго читав українською. Але, на жаль, Східна Європа - це також інші мови, і насамкінець у мене був суржик. Це моя така була децизія, щоб концентруватися на українській мові, - ну бо вона найважніша в багатьох контекстах.Я не знаю, який у мене прогрес, але ці три тижні в університеті… Цей курс був дуже цікавий. І не тільки про мову, але також про українську культуру, польсько-українські відносини etc. Я дуже задоволений, що є така нагода. У мене у Варшаві були українці-студенти, але їхньою метою було говорити польською. То я не мав нагоду вчитися української.Казімєж Вуйціцький, фото: facebook/kazimierz.woycickiВи сказали, що українська є дуже важливою. Але росіяни довгий час переконували, зрештою так і було в Совєтському союзі, що головна мова - це російська. І вони і зараз кажуть про те, що російська - головна мова і російську знають багато людей у світі. А ви кажете - українська важливіша.Є такий стереотип - що є схід і захід Європи. Це більше географія, але там має бути ментальність. І я би сказав, що і Польща в цей час комунізму хотіла б бути дефінійованою як західна держава. Я в тому сенсі думаю, що Україна є західна держава, як чехи і поляки чи інші.Ну і, як ми говоримо про захід і схід Європи, я би сказав, що на сході Європи Україна є найважливішою з культурного боку. Ми знаємо важелі Росії – це імперська колоніальна держава, і на цей час це не Європа – я не знаю, як це задефініювати.Азія?Географічно. Я також проти такого стереотипу – визначати Азію як погану річ. Це імперська брутальна держава з дуже складною історією. І треба студіювати, чому Росія є такою як вона є. Причина історична, але, я б сказав, також сучасна.Чому полякові цікава Україна? Чому полякам має бути цікава Україна?Ну, на це є дуже багато причин. Перша причина в тому, що ви робите: захист цілої Європи і також Польщі. Така абсолютно сучасна причина. Інша причина є також банальна - що це між німцями ви наш найбільший сусід, у тому сенсі найважливіший. Але є також причина історична – складна, позитивна і негативна. Була одна держава, Річ Посполита, дуже довго. Є такий слоган: Річ Посполита двох народів, але я б сказав, що була Річ Посполита трьох народів. І також багато культурних і мовних зв’язків. Це природно – мати інтерес на українську історію.фото: gettyimagesЗнаю, що ви в школі, бо це були комуністичні часи, вивчали російську, тому можете і порівняти, бо зараз вивчаєте українську. Яка мова ближча до польської? Російська чи ні?Звісно, що українська. Є така статистика…Статистика - це одне, але от мені цікаво, як людині, яка чує і ту, і ту мову.Словник польсько-український - 70%  слів, які менш-більш такі самі, може, фонетична різниця маленька. Наприклад, множина: студентов – студентів. Не є дуже різниця. А російських – 50, може 60, відсотків. Поляк легше розуміє, хто просто говорить українською повільно. Як ви так швидко розумієте навіть закарпатський діалект…Закарпатський діалект я теж зле розумію…У мене було у Варшаві дуже багато українських студентів. Також і студент після двох-трьох місяців вже говорив дуже добре, з таким гарним східним акцентом говорив українською. Як я не був би такий старий, як я є, то, може бути, я гарніше вже говорив українською.Я думаю, що багато глядачів згодяться зі мною, що ваша українська прекрасна, і я думаю, що вона ще покращиться, тим ви робите успіхи. Бо слово "словник" перед етером я вам сказала, що українці більше його і краще розуміють, ніж "вокабуляр", - і ви вже це слово вжили в нашому інтерв'ю. Але повертаючись до того, що ви сказали про те, чому Україна важлива полякам, - захист від Росії плюс великий сусід. Але ми бачимо, що в поляків з тими сусідами, які поруч з Польщею, які найбільші сусіди, завжди є якісь конфлікти. Ми бачимо, як до німців поляки, і зрозуміло, що після Другої світової війни були якісь причини.Може, я б ще підкреслив, що Україна є важлива не тільки для поляків і Європи, але це війна, це є війна про світовий порядок, глобальний порядок. І це війна між демократією і авторитарною чи іншою такою системою. І це дуже принципова ситуація, що хоче зробити Путін. Він не сильний. Його шанси зробити життя в хаотичному світі – там немає жодного плану, це балакання про російську цивілізацію і "русскій мір" – це брехня, але ще й щоб зробити хаос. В тому сенсі ця війна у вас є абсолютно нашою війною, війною демократів проти тоталітаризму і хаосу. Це треба знати.Ви  спитали про відносини поляків із сусідами. Ну, я би сказав, що дужий прогрес був після колапсу комунізму, що були польсько-німецькі переміни. І це був дужий прогрес, і це був базовий прогрес для членства Польщі в Європейському Союзі, але також важливий прогрес для Європейської Унії. Реакція Польщі на незалежність України була абсолютно позитивною.Казімєж Вуйціцький, фото: facebook/kazimierz.woycickiПольща першою визнала незалежність.І я б сказав, що це є до сих пір. Поляки розуміють, що Росія є загрозою, а ви, українці, захищаєте так чи інакше також Польщу.Але я згоден, що є дуже в Польщі ресентименти, так, і ці ресентименти також антинімецькі, як і антиукраїнські. У цьому сенсі навіть польсько-українські відносини складніші. Чому? Бо в польсько-німецьких відносинах було звісно, хто є винен. То була Друга світова війна з її символами, такими як Аушвіц etc. Усе було ясно. Звісно, польсько-українські відносини є складніші.Але я, як поляк, скажу, що польська політика до українців – це були дуже сильні помилки. Але ці історичні помилки, у тому сенсі, що Польща не прийняла українську державу Хмельницького чи що, - є дуже давня справа. Тому ми можемо дискутувати, спекулювати. Зараз ми знаємо, що то була помилка. Якби в ту епоху існувала незалежна українська держава, то вся історія Європи була б іншою. Але це чиста спекуляція.Дуже складний є період після, чи під час, чи під кінець Першої світової війни. Ми знаємо, що то була війна у Львові – польсько-українська війна трагічна, бо Україна мусила проводити війни на два фронти, і насамкінець це була катастрофа. Польська політика до українців Другої Речі Посполитої – вона не була доброю абсолютно, було дуже багато поганих справ. Но і політика вашого народного руху під час війни, може, дуже подібна до політики поляків під час Першої світової війни. І така надія, що і німці, і росіяни будуть капут і ми…Пошкоджений в ході польсько-українських боїв львівський залізничний вокзал, листопад 1918 р, фото: uinp.gov.uaНарешті здобудемо державу.Так. Але ситуація була інша, дуже трагічна для українців. І насамкінець там була воєнна трагедія, яка не є позитивною в українській історії, але то треба бачити в контексті. Але я думаю принципово, що це вже більше ніж 70 років, як це було, і треба спокійно дискутувати про те, а не робити з цієї трагедії політику. На жаль, це зараз політика, яка має підтримку з Москви, щоби провокувати польсько-український розрив.Чому нинішні сучасні політики Польщі, розуміючи всі загрози, які несе Росія - а Польща теж має кордон з Росією, на жаль, - вдаються в цю політику? І ми бачимо в себе в Україні, наскільки наелектризоване польське суспільство цими історичними питаннями, що деколи в нас виникає думка, що українці вже є більшою загрозою для поляків, аніж росіяни. Так нам здається з того, що ми чуємо в новинах.Більше, ніж росіяни, - думаю, навіть як хто говорив у Польщі, я б сказав, що це московські тролі більш або такий проросійський політик.Троль це в Україні кажуть "бот".Бот, російський бот або польський політик. Він так не думає, а він думає, що так треба говорити для якихось там меншин. Але російський вплив на польську політику є не сильний, такий, як у Німеччині, я би сказав, але, може, уже сильніший, ніж у Німеччині.Але можна сказати ще інше, що польська закордонна політика - це є функція внутрішньої політики. Може, це такий радикальний тест. Но є такі принципи, що Польща є членом Європейського Союзу і НАТО, але далі цієї політики, можна сказати, вже немає. Це є функція внутрішньої політики, якихось ресентиментів. І це політика і закордонна політика популістів. На жаль, наш також демократичний табір є в захисті, не в офензиві (наступі, - ред.), а в дефензиві (обороні, - ред.).То вони змушені захищатися від цих популістів.Так. Ну і Волинська трагедія - це такий момент, де ми можемо це бачити.Ви написали коротку історію УПА для поляків "Чи примирять нас історики". Ця книжка вийшла не зараз. Ви трохи випередили час. Або ви писали теж в той момент, коли почалися такі рухи, знову розмови про Волинську трагедію, воно підсилювалося. Фільм "Волинь" десь якраз у той час вийшов.Ні, фільм "Волинь" - то було вже пізніше. Це таке хвиля.Такі хвилі є: українці і поляки зближуються, а потім вони починають якось віддалятися. І, власне, коли віддаляються, починаються усі ці історичні питання. Бо під час Майдану Польща теж підтримала Україну. Була велика підтримка. Я пам'ятаю, карети швидкої допомоги польські були на Майдані, забирали наших поранених, лікували, а потім за кілька років почалося щось дивне.Я би сказав, що так, три-чотири роки після Майдану почалися такі хвилі на поворот. У той час і ця проблема УПА, і проблема Волині, і Бандера як такий символ чорта - це було дуже сильно. І в цей час я написав полемічну цю книжку, щоб можна було в Польщі зрозуміти, яка була форма українського народного руху. Ця книжка не тільки про УПА – це книжка про українську історію для поляків. Але УПА там у центрі, всі говорили про УПА, то як назва то було добре.Але Бандера у вашій книзі – він чорт чи хто?Ну, ви задаєте мені дуже складне питання. Він не чорт. Він не чорт, це молода людина, яка була дуже радикальна тут у Львові. Тут не було університету. Більшість українського суспільства була лояльна до польської держави. Але для тих молодих людей, які хотіли українську державу (спеціальну, як та совєтська українська республіка була вже по Великім голоді й тих чистках etc.). Вони зарадикалізували. Як радикальна партія, убили польського міністра – парадоксально, який був більш проукраїнським, ніж решта уряду. Це радикалізм. У цілому історія Бандери для мене є такою, що насамкінець він не був успішний як політик, у нього більш трагічна біографія. УПА поділилася на заході. Бандера до кінця був злегка авторитарний, а решта тих комбатантів були прозахідні. Але він є символічна фігура для України абсолютно, я це розумію. Спеціально я не хотів когось нервувати, але це заслуга також Сталіна, бо він із Бандери зробив такий суперсимвол чорта, і це була також реклама для…Ну, спочатку Сталін, тепер Путін теж додав.Тепер Путін, так. Ну, але тепер всі українці "нацисти", саме бандерівці, але я також ляхобандерівець.А ви себе в Польщі теж так називаєте - ляхобандерівцем? Що вам на це кажуть?Ви ж знаєте, то є такі дурні стереотипи, що можна тільки осміяти, бо навіть полеміка… Та яка полеміка, як хто не має елементарного знання про українську історію і знає тільки, що є Бандера, – ну то що з ним зробите? Ось чому я написав цю книжку. Є український переклад, може, я знайду видавця, то було б для мене дуже цікаво. І ми знаємо, що в Польщі є історики і є дуже, на жаль, псевдоісторики, які пишуть про УПА, - це псевдоісторики, у них немає академічної методички, це більше пропаганда. Є декілька істориків, які об’єктивні, наприклад професор Мотика. Це абсолютно можна в тому чи іншому моменті сказати, що було інше, і деякі українці можуть так сказати, але то є об’єктивна академічна праця.Але також і у вас є професор Хут, це дуже цікаві книжки. І інші я ціную, українці більш радикальні, і образ УПА є такий більш безкритичний. Але кожна нація має погані моменти, і в демократичній державі треба говорити про всі моменти. Як поляк, я б хотів, наприклад, говорити про польсько-українські відносини, про антиукраїнський погром у 3-му і 8-му році etc. Чому та політика була погана? І зміни, логіка змін між суспільствами є схожою – критикувати себе, ніж інших. Як це можливо, то можна взаємно говорити, і є прогрес. Треба також запам’ятати, що було 70, 100, 120, 150 років тому, це є важлива розповідь. В Україні для вас та історична розповідь є важлива, бо це був Совєтський союз.відділ УПА на Самбірщині, фото: uinp.gov.uaІ це був рух за незалежність.Taк i треба, aле це тільки минуле, а ми живемо в сучасному часі. І це є найважливіше. І треба шукати. Та навіть якби поляки чи українці зробили другу сторону, що там погано. То було так давно. Перша справа - це є зацікавлення: для чого так було? A не "погані", "чорт", "вороги" etc. Це є просто глупость, але також це є матеріал для пропаганди, щоб розділяти суспільства, народи, держави. Є ще інша справа. У Польщі є психологічний патерналізм до України, мало розуміння, що це модерна держава. Ну, окей, ці українці - козаки, як у них є захист перед росіянами, то окей, гаразд. Але немає такого погляду, як модерної України, як усвідомлення своєї ідентичності української.Наприклад, я сказав, що був на сході, біля фронту, уже другий раз, і дуже багато українців мені дякували в соціальних мережах. Чому ви мені дякуєте – я вам дякую, що ви захищаєте не тільки себе, але й Польщу. А в Польщі є, з іншого боку: який ти гарний, такий "одважний парень" - поїхав… Що за "одважний парень" тут приїхати, якщо мільйони українців живуть тут. Є небезпека, бомбардування, але живуть люди, то можна туди приїхати й просто підтримати. Кожний візит має сенс, має значення. І це могло б бути позитивно для польсько-українських відносин. Ситуація в Польщі погіршується. Тут треба погодитися. Всі ці опитування кажуть, що ситуація погіршується. І я думаю, що у поляків і українців доброї волі треба дуже багато роботи, і праці, і таких символічних жестів, щоб захистити наші відносини, які дуже важливі для Європи. В Польщі є такий процес, який дуже небезпечний, я би сказав, - орбанізація Польщі. І демократію треба в Польщі також захистити.Про орбанізацію ви згадали - ми нещодавно бачили: марші протестів цілою Польщею прокотилися. Поляки стверджують, що вони не були численними, але те, що ми бачили в наших соцмережах, те, що ми бачили в наших медіа, ці фото, вони трохи, знаєте, жахають. Мене не так, бо я колись знімала репортаж про польський День незалежності 11 листопада. Я вперше була на святкуванні Дня незалежності Польщі. Я була трохи налякана, чесно вам скажу, тому що це не святкове, а це якісь такі марші, де виходять польські вболівальники, що теж у порівнянні до українських футбольних фанів - ну зовсім інші люди. Українські футбольні фани придумали ось це гасло: "Путін - …!" - не можу це сказати в етері, бо доведеться запікувати. Але ви, напевно, зрозуміли мене, що Путін тире такий-то. Тим часом я бачу, що роблять польські футбольні фанати. Вони агресивні, вони страшні і вони кажуть "ні інтеграції", "так депортації". Кричать: "Полска для полаков!", "Вон із Полскі!" і так далі. І це лякає.На жаль, є так, як ви говорите. Тільки я б сказав так, що у ваших новинах, як у всіх новинах, все коротко і радикально в тому сенсі. Я не хотів би релятивізувати, що є в нас, але є також захист. І є ще інша думка. Цей тип чоловіка - футбольний фан потребує ворога. Він потребує ворога. Ну, у вас ворог є простий - це Путін. А наш футбольний фан шукає ворога. Краків, 16 травня 2025, фото: gettyimagesАле ваш футбольний фан може зібратися й поїхати, як ви поїхали на фронт український. Окей. То треба сказати, що, наскільки я чув, є цей тип людини також, з правого боку, котрий, можливо, якби він був тільки в Польщі, він би брав участь у таких речах. 1500 поляків на фронті.Так, але я не бачила їх у тих ходах.І то більшість з нелібералів, такий тип чоловіка - радикальний. То дуже складна психологія людей. Але це правда, що в Польщі є небезпека, і вона не тільки ментально естетична, а й також економічна, бо демографічна ситуація в Польщі абсолютно трагічна. Кілька останніх років хто рятує польську економіку? Українці. Це мільйон українців, з яких більшість працює, платить податки. І це також робоча сила, дуже важлива для Польщі. І ця істерія антимігрантська… Ми потребуємо в Польщі від ста до двохсот тисяч емігрантів на рік, щоб підтримати цілу структуру і ринок праці. І ця історія для кожного уряду є дуже небезпечна, бо як є така істерія, то не можна зробити якихось законів про еміграцію. Ще два-три роки - і буде дуже складна ситуація в тому сенсі. Як коли б уряд Туска впав. Дуже складна ситуація. І це суперечить принципам Європейського Союзу. Але, з іншого боку, треба сказати, що імміграція - це також російська зброя. А ще це є провоковані рухи. І я би сказав, що польська політика спочатку, як це почалося на польсько-білоруському кордоні, не була адекватна. Тобто те, що було на польсько-білоруському кордоні, коли через білоруський кордон просто проникали емігранти з інших країн.КВ: Яких спеціально мобілізовано, щоб там зробити таку неспокійну ситуацію. І це такий приклад, як суспільство може погано реагувати. З одного боку, треба було триматися законів Європейського Союзу, що невільно виганяти. З другого боку, треба було зробити такий твердий, сильний захист. А це був поділ у суспільстві, абсолютний поділ. І в тому сенсі польська політика і ситуація в Польщі є така небезпечна, що немає діалогу, а є дуже сильний поділ, який посилює Росія. Це політика Москви в усіх країнах, в Україні також. Кожна країна має проблеми, і за кожної нагоди росіяни входять і радикалізують, вносять хаос у ці суперечки.І також у Польщі. Можливо, Польща сильніша – побачимо. Я сказав, що є такий процес – орбанізація Польщі. То метафора, треба її розуміти. Це потрошку популізм, з іншого боку, Польща є антиросійською принципово, а це не є ситуація Угорщини. Не на жаль. Але є позиція інша, цей аспект дуже важливий у Польщі. Також ми до сих пір маємо демократичний уряд, і ми побачимо, що буде. Я думаю, що діалог з Україною є важливий також для нас усередині Польщі. І треба зробити багато роботи, щоб навіть символічно показати, що це спільна польсько-українська справа.Також економіка. Ваша економіка в певному сенсі сильна. Це агрокультура і не лише, це сталь etc. Є конкуренція, а конкуренція – це завжди небезпека. Але це треба сидіти й думати, як зробити з цієї ситуації win-win, а не поганий конфлікт. На жаль, ми не маємо достатньо конференцій, думки, теорії, як це зробити. Дуже цікаво, що як Польща мала стати членом Європейського Союзу, то нідерландці робили захист перед польською агрокультурою. Але ми є члени, і нема жодних проблем.Треба працювати, бо логіка Європейської Унії така: це win-win-процес. Я, як споживач, сказав би: окей, з одного боку, я маю польських фермерів. Я польський громадянин – я з боку польських фермерів. З другого боку, я, польський громадянин, як споживач, хотів би дешевше купувати – а це імпорт з України. То ми бачимо, що тут треба потрошку подумати. На жаль, немає достатньої дискусії. І популізм – така методичка дискусії, що не можна знайти якесь розв’язання.Що робити українцям? Як реагувати зараз на ось ці вигуки "Вон із Полскі!" до українців? Як реагувати на те, що знімають українські прапори, наприклад, з польських установ? Я не думаю, що в українців є бажання захопити Польщу. Якби не війна, ну то ці прапори могли висіти в нас спокійно. Ми розуміємо, що поляки їх почіпляли на театрах якихось чи на якихось міських радах на знак підтримки.Є до цих пір.Але ми бачимо також відео, коли приходять якісь чоловіки - чи політики, чи просто молодики і знімають ці прапори.То більше, я би сказав, провокація. Вам треба реагувати активно. Це погана справа. Якби знищили в Україні польський прапор, то був би в Польщі скандал. І це скандал – знищити український прапор у Польщі. Треба сказати, що Україна зараз важливіша держава у світі, ніж Польща. G8 зараз - G7 плюс Зеленський. Який польський президент, політик має шанс бути членом G7? У вас важлива війна, і ви маєте абсолютне право жорстко реагувати.фото: gettyimagesЧи польська влада теж має якось реагувати на такі провокації?Я би дуже хотів, абсолютно. Немає достатньої реакції, але треба ще раз сказати: знищення прапору - це один чи два епізоди, які важливі завдяки масмедіа, бо як процесу такого немає. І я надіюся, що й не буде. Через Польщу йде зброя – через Жешув, Люблін. Цей новий проукраїнський табір у Польщі є дуже сильний, є дуже багато людей, які хочуть помагати Україні.Просто їх менше чути в нас в Україні.Я би сказав, що якщо є так, це погано, але, може бути, ще це таки хвиля в медіа. Бо була така хвиля, ви всі бачили, що всі поляки – чудові люди, ви тільки дякуєте. А тепер ви бачите, що ситуація більш складна. Але прошу вас бачити, що ситуація складна, але не така, що проукраїнський табір у Польщі слабкий, що його нема. Він сильний, є в Польщі розуміння, що ваша війна є нашою війною.Тобто до антиукраїнських погромів в Польщі не може дійти?Ну, в це я не вірю. Є дуже багато українців у Польщі. Кожна крамниця - є українка, яка там продає. І є епізоди. Я не хочу в жодному разі релятивізму тих епізодів. Українець у Польщі – це вже природна справа. Є погана ситуація, але захист – це не історія в польських чи ваших медіа, це діалог, це так багато діалогу, як може бути. Навіть діалог із тими, які трошки неприємні, але щоб була дискусія. Я хочу сказати, що я, імовірно, буду тут декілька місяців, може семестр, може більше. Я хочу працювати в тому смислі тут з українцями і з поляками також. То, може, я запрошу декотрих людей і ви, Лесю, будете з ними також говорити.українка в Кракові, 8 березня 2023 року, фото: gettyimagesАле українці як до вас ставляться в Україні?Я б сказав, є одна "погана" справа – вони мені весь час дякують, що я туди поїхав. I я їм хотів, всім моїм приятелям українцям, і в мережі, і etc, сказати: прошу вас, я вам дякую, що ви захищаєте Україну, що ви такі тверді, що у вас така ментальність, готовність переживати ці тяжкі ситуації. А що я? Ну, я стараюся помагати Україні, як я можу, але то це так маленько і це для мене абсолютно… Но я би сказав, для мене це обов'язок, бо ми спільноєвропейські громадяни - то громадянство є обов'язок.Але знаєте, от ви сказали, що от українці такі тверді в тій своїй боротьбі і в своїй стійкості, що боронять Україну, що тримаються. Але мені здається, що це з нами теж зіграло трохи такий злий жарт в очах іноземців, тому що ті люди, які не бачать, як виглядає ця війна на щодень в Україні, то я чула такі думки від іноземців, зокрема від поляків, про те, що "а чому живете тут у нас, у Польщі, коли у вас там є регіони, де можна нормально жити?". Хоча ця нормальність вона теж відносна, бо сьогодні нормально, а завтра може десь влучити "шахед" - причому вперше було, наприклад, Чернівці бомбардовано.Ні, ні, ні, казати так дурно, просто то, може, хто так говорить не є сам дурень, але не подумав, що говорить. По-перше, є багато українців, які емігрували, і також молодих людей, які емігрували, які могли б бути в українській армії. Але я б сказав кожному полякові чи німцеві, які так кажуть: як ти тут, то прошу тебе, як ти хочеш, ти можеш сам поїхати на фронт. Є люди, які мають такі чи інші життєві ситуації, психологію, що для них є складно в такий чи інший спосіб. Навіть якщо морально так до кінця не можна собі уявити, то треба це абсолютно розуміти. А що життя тут є якби нормальне… Хто є в Чернівцях, як там було бомбардування, але ти приїздиш туди за тиждень – і все нормально: кав’ярня, театр, кінотеатр, усе нормально. То чому ти емігруєш, як усе нормально? Це не є нормально - бо є війна. Як хто читав про війну у Варшаві під час Другої світової війни, то було більш страшно, ніж в Україні зараз. Була у Франції окупація, і жорстка німецька окупація, але був також театр і було нормальне…Казімєж Вуйціцький, Запорізька область, фото: facebook/kazimierz.woycickiЯ нещодавно побачила в соцмережі кольоровану фотографію: під час варшавського повстання троє молодих людей біжать по берегу Вісли. І писали, що навіть у часі повстання, окупації люди все одно…Ну, це екстремальна ситуація, що завжди можна знати.Але там були коментарі: "От бачите, а ми засуджуємо українців - як так, вони ходять в кіно чи в театр під час війни".Це не зрозуміє людство так просто. Я навіть в останні три роки був, я думаю, шість-сім разів тут. A від 2014 року – трудно порахувати. У вас є війна, але є прогрес, абсолютний прогрес. Наприклад, дороги. Ці легендарні ями – є якісь, але таких уже немає. Це такий смішний приклад. Але ваші магазини, ваша архітектура, ваше мистецтво – це фантастично.А ваші переклади! Скільки ви зробили перекладів! Канта й інших – все, що ви читали російською декілька років тому, тепер уже є українською. Ваша мистецька література фантастична. Тяжко уявити, як паралельно з війною можна зробити, щоб культура була такою живою. А ваша дискусія, ваш медіапростір є дуже цікавий, високий рівень новин – вау! Модерна держава. І те, що ви такі модерні, - причина, що ваш захист є такий ефективний також. Ми знаємо, що зараз ваша зброя - технологічно це вау який рівень.

Незалежність — це фундаментальна основа державності, а саме свято набуває ще глибшого змісту в умовах воєнного стану, коли цінність свободи й суверенітету відчувається особливо гостро.

24 серпня на території ВДНГ у Києві відбудеться благодійний Забіг у вишиванках 2025 — щорічна патріотична подія, яка об'єднує тисячі українців у день головного національного свята. У цьому році цей забіг буде вже 12-й поспіль.

У Вінниці відбудеться наймасштабніший День Поля. 3–4 вересня 2025 року Вінниця стане головною аграрною столицею України — саме тут, за адресою вул. Гонти, 94, відбудеться День Поля «АГРО ВІННИЦЯ». Організатор заходу, AGRO TEAM EXPO, готує рекордну подію, що має всі шанси стати...

За даним опитування, довіра до президента України Володимира Зеленського серед українців, у порівнянні з червнем, знизилась з 65% до 58%. Джерело: опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), яке розпочалось на наступний день після голосування у Верховній Раді за закон №12414 щодо ліквідації незалежності НАБУ і САП Дослівно: "Під час аналізу динаміки довіри в контексті подій навколо Закону №12414 треба враховувати, що вже на початку червня ми спостерігали низхідний тренд, тому, можливо, і до 22 липня 2025 року довіра вже була нижчою за 65%.

Наприкінці серпня щороку громадяни традиційно відзначають День Незалежності України. У нашій державі це свято вважається одним з найважливіших. Повний текст новини

Еспресо пояснить, кого за мобілізацією можуть призвати вже у серпні, а також нові законодавчі ініціативи.На тлі повномасштабного вторгнення в Україні триває загальна мобілізація і воєнний стан, за які було проголосовано Верховною Радою та вкотре продовжено строком на 90 днів – із 7 серпня до 5 листопада 2025 року.Під поняттям "загальна мобілізація" розуміють систему швидкого доукомплектування Збройних Сил, яка діє одночасно по всій території України. Цей механізм дає змогу збільшити кількість військових для ведення оборони країни, а також створити резерв громадян, готових служити в армії у разі необхідності.Мобілізація по-новому: останні нововведення та нові законопроєктиНаприкінці січня 2024 року на веб-порталі Верховної Ради з'явився  законопроєкт №10449  від уряду, який було розроблено спільно з Генштабом та народними депутатами. Основна мета запропонованих змін полягає в удосконаленні процесу формування особового складу ЗСУ, ротації та інших процесів, з урахуванням зростання загрози з боку агресора та його прагнення до подальшої окупації нових територій.Після другого читання, 11 квітня, законопроєкт про мобілізацію №10449 було схвалено, а 16 квітня його підписав Президент Володимир Зеленський. Основна частина закону набула чинності через місяць з дня, наступного після його публікації у виданні "Голос України", тобто з 18 травня.Законом скасовано систему строкової служби. Натомість буде впроваджено з 1 вересня 2025 року базову загальновійськову підготовку для громадян України віком від 18 до 25 років в усіх навчальних закладах. Люди, які успішно пройшли цю підготовку, отримають фах військового обліку та будуть поставлені на військовий облік у ТЦК за місцем проживання. Водночас, у парламенті в червні 2025 року було зареєстровано законопроєкт 13347, що пропонує замінити курс БЗВП на дисципліну "Основи національного спротиву". Ці програми фактично не різняться у теоретичній частині, але мають низку відмінностей щодо практичної частини. Польові навчання планують скоротити, а також зосередити більшу увагу на домедичні допомозі, теоретичних аспектах вогневої підготовки тощо.Початком перебування на військовій службі вважається момент відправлення людини до військової частини. Мобілізованого військовослужбовця не можуть одразу скерувати на фронт, оскільки перед цим необхідно пройти базову військову підготовку протягом 2-3 місяців.Крім того, як зазначив народний депутат Олексій Гончаренко, чоловіків віком від 50 до 60 років можуть мобілізувати лише за спеціальним мобілізаційним розпорядженням. Цю позицію підтвердив у коментарі для LIGA.net народний депутат Федір Веніславський, член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони. Однак, у цьому питанні все не так однозначно. У ТЦК та СП зазначають, що в Україні немає прямої заборони щодо мобілізації військовозобов'язаних у віці 50-60 років, а відповідну процедуру називають "цілком прозорою". Про це в інтерв’ю "Главреду" розповів Сергій Монукало, начальник сектору мобілізаційно-оборонної роботи Сумського обласного ТЦК та СП. Він пояснив, що військовозобов'язаних цього віку направлятимуть не до штурмових підрозділів, а до забезпечувальних частин або на службу у Державну спеціальну службу транспорту (ДССТ).Важливо зазначити, що парламент затвердив проєкт закону № 10313 "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліціянтів на соціальний захист", а президент його підписав на початку квітня 2024 року. Цей закон спрямований на гарантування прав військовослужбовців на отримання інформації, медичного забезпечення та відпусток, а також надання поліціянтам права на одноразову грошову допомогу у разі загибелі чи визначення втрати працездатності. Крім того, один із пунктів проєкту виключає з переліку висновків ВЛК "обмежену придатність", натомість залишилось дві категорії: придатні та непридатні. Всі, хто раніше був визнаний обмежено придатним, зобов'язані були повторно пройти медкомісію протягом дев'яти місяців із набуття чинності закону (до 4 лютого 2025 року). Однак, через велике навантаження на ТЦК та медкомісії, терміни "перепроходження" були продовжені ще на чотири місяці, тобто до 5 червня. А також, наприкінці січня з'явилась можливість щодо отримання електронного направлення для проходження медобстеження, замість звичайного паперового. Оновлений список захворювань, що слугують підставою рішення ВЛК щодо непридатності або звільнення від мобілізації затверджено від 27 квітня 2024 року №262 Про затвердження Змін до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України.Не підлягають призову військовозобов'язані з інвалідністю всіх груп та люди, які згідно з рішенням ВЛК є тимчасово непридатними для проходження служби на період від 6 до 12 місяців (з наступним переоглядом).Оновлений законопроєкт "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" також розглядав можливість демобілізації після 36 місяців безперервної служби у війську, однак ця норма була повністю видалена. Натомість Міноборони планує створити окремий проєкт закону, що буде присвячений питанням демобілізації та ротації військовослужбовців. Цей документ буде створений з урахуванням всіх можливих загроз та ризиків. Таку інформацію озвучив речник відомства Дмитро Лазуткін в етері телемарафону.Законопроєкт про демобілізацію залишається складною темою, яка торкається соціальної справедливості та обороноздатності, зазначає Сергій Згурець. Генштаб не підтримує ухвалення нового проєкту закону від Міноборони через ризик одночасного звільнення понад 108 тисяч військових, що може послабити бойові підрозділи. Натомість Міноборони пропонує альтернативи: реабілітація, відпустки та обов’язкова ротація. Однак, будь-які запропоновані варіанти потребують затвердження на державному рівні. У зв’язку з цим відомство пропонує перенести розгляд законопроєкту.Нещодавно стало відомо, що українських бійців, які перебувають на фронті ще з 2022 року, поступово планують відводити з передової. Про це розповів генерал-лейтенант Іван Гаврилюк, колишній заступник міністра оборони, пише Укрінформ. За його словами, нині триває завершальна стадія розробки спеціального механізму ротацій, який дасть змогу оновлювати особовий склад та залучати нових людей для підготовки і своєчасної зміни військових, що беруть участь у бойових діях.Зміни стосуються і мотивації для військовослужбовців, зокрема, після підписання контракту надається можливість одноразового отримання сертифіката на придбання автомобіля на суму 150 тисяч гривень, а також компенсація в розмірі 50% від суми першого внеску за держпрограмою "Є-оселя" та інше.Оновлення стосуються також військовозобов'язаних, які перебувають за кордоном. Без військово-облікових документів чоловіки тепер не мають змоги оформити паспорт, закордонний паспорт або отримати консульські послуги. Для уникнення неприємностей українці, які перебувають за кордоном, мали також оновити свої персональні дані протягом 60 днів після набуття чинності закону про мобілізацію. Це можна зробити, зв'язавшись з ТЦК за допомогою телефону або через електронну пошту.Ще одна ініціатива, яка стосується українців, які перебувають закордоном, може скоро набути чинності. Громадянам нададуть можливість дистанційно оформити бронь від мобілізації, що дозволить офіційно працевлаштуватися в Україні через спеціальні центри за кордоном - Unity Hub. Про це розповів міністр національної єдності Олексій Чернишов, пише Економічна правда."Наше завдання таке, щоб людина, коли перетинає кордон, вже мала такий статус, який не дозволяє йому потрапити у ситуацію, коли між кордоном і заводом його мобілізують", - пояснив Чернишов.Крім того, запуск нового мобільного додатку для військовослужбовців під назвою "Армія+" вже відбувся. Він має полегшити виконання повсякденних завдань для всіх військовослужбовців. Про це розповів у вечірньому відеозверненні Президент Володимир Зеленський.Раніше, заступниця міністра оборони України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Катерина Черногоренко розповідала, що українські військові можуть скористатися найважливішими функціями цього додатку. По-перше, військове ID - посвідчення військовослужбовця, а також ще одна дуже важлива функція - це електронні рапорти, пише УНІАН.У вересні 2024 року до Парламенту було подано законопроєкт №12076, який пропонує зміни до Закону "Про військовий обов’язок і військову службу", зокрема щодо військового обліку 17-річних. Нині документ вже набув чинності, тож тепер юнакам не потрібно проходити ВЛК перед постановкою на облік. Також, того року, коли юнаку виповнюється 17 років, він має стати на облік саме у період з 1 січня до 31 липня. Водночас юрист Юрій Танасійчук у повідомленні для телеканалу Київ24 розповів, що в Україні вже запроваджена автоматична система постановки на військовий облік:"Це стосується категорії військовозобов'язаних осіб - молодих хлопців віком від 17 до 25 років. Система "Оберіг", користуючись даними реєстрів, зокрема державної міграційної служби, автоматично ставить на облік військовозобов'язаних". Якщо ж особа за станом здоров'я чи іншими причинам не підлягає мобілізації, тоді все ж таки необхідно особисто звернутись до ТЦК та СП.Важливо також те, що нині у Верховній Раді розглядають законопроєкт №12442, який передбачає кримінальну відповідальність через порушення законів у сфері оборони та мобілізації. Йдеться про притягнення до відповідальності керівників ТЦК та СП, а також голів та членів ВЛК у разі порушень, пов’язаних із мобілізаційною підготовкою та призовом.Документ передбачає покарання посадовців ТЦК та СП, а також членів ВЛК, хто незаконно відправляють на службу людей, які непридатні, або ж, навпаки, допомагають уникнути призову тим, хто має служити.Мобілізація в Україні на сьогодні: кого можуть призвати вже у серпніІз початку серпня, як і раніше, отримати повістки можуть чоловіки віком від 18 до 60 років, які є військовозобов'язаними, відповідають вимогам за станом здоров’я та не мають інших підстав для відтермінування служби.Загалом, військове керівництво країни зазначає, що насамперед для доукомлектації армії потрібні люди з бойовим досвідом – штурмовики, артилеристи тощо. Другорядно - фахівці з різних сфер: водії, IT-спеціалісти, зв'язківці. Адже мобілізаційні процеси здійснюються не лише для бойових дій на фронті, а також для виконання різноманітних завдань. Один із можливих напрямків служби у таких випадках - це робота в штабі. Це означає, що в армії є потреба в професіоналах різних спеціальностей.Так, мобілізації можуть підлягати такі групи військовозобов'язаних:чоловіки віком від 25 до 60 років, які придатні за станом здоров’я, а також немають права на відстрочку та не входять до числа заброньованих.чоловіки віком від 18 до 25 років (якщо вони є офіцерами запасу або пройшли строкову військову службу). Граничний вік для мобілізації залишився незмінним та не застосовується до чоловіків, які досягли 60-річного віку.Добровільно прийняти рішення щодо вступу на військову службу можуть:жінки віком до 60 років, які придатні за станом здоров’я; чоловіки віком від 18 до 25 років, які раніше не брали участь у виконанні строкової служби – на службу за контрактом;люди з інвалідністю, а також ті, хто отримав право на відтермінування від мобілізації через сімейні обставини.Наприкінці вересня до Верховної Ради внесли законопроект №10084, метою якого є внесення змін до закону про військовий обов'язок і військову службу, аби зняти вікове обмеження на добровільне проходження військової служби. Йдеться про військовослужбовців, які будуть визнані ВЛК придатними до служби, володіють значним рівнем професійної підготовки та практичним досвідом. Як зазначалось раніше, в Україні максимальний граничний вік мобілізації – 60 років.Автори проєкту Юрченко Олександр та Бурміч Анатолій зазначають, що цим документом вони усувають "вікову дискримінацію". Адже обов'язок захищати Батьківщину є закріпленим у Конституції і відмова українцям у проходженні служби у віці понад 60 років є порушенням їхніх конституційних прав. До того ж нардепи наголошують, що таким чином можна поповнити лави армії, вмотивованими та досвідченими військовими. Проєкт був зареєстрований на сайті Верховної Ради у вересні 2023, однак і досі перебуває на етапі опрацювання в комітеті.На противагу цьому, на порталі Парламенту 18 листопада 2024 року було зареєстровано законопроєкт №12222, що передбачає зниження граничного віку проходження військової служби з нинішніх 60 до 55 років. Сьогодні проєкт перебуває на стадії опрацювання в комітеті. Водночас, член Комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки Федір Веніславський у коментарі "Українському радіо" заявив, що цей документ наразі не має високі перспективи для розгляду в найближчий час. За його словами, у нинішніх умовах, коли ворог активізує мобілізаційні зусилля, Україна не може дозволити собі такі зміни. Ще одним гучним нововведенням стала реєстрація на сайті Верховної Ради законопроєкту №11079-1 про мобілізацію засуджених, він також був підписаний 17 квітня 2024 року. Цим документом вносять певні зміни до законодавства, які передбачають надання засудженим можливості умовного дострокового звільнення від відбування покарання за умови, що вони погодяться на контрактну службу за Збройних Силах України. До цього часу чинне законодавство не дозволяло мобілізувати людей, які відбувають покарання та тих, хто мають судимість, навіть у випадках, коли вони виявляють бажання служити.Мобілізація молодшаєУ квітні 2023 року на сайті Верховної Ради з’явився законопроєкт № 9281, який передбачає зменшення граничного призовного віку з 27 до 25 років. Таке рішення було обумовлено тим, що значну кількість чоловіків призовного віку не могли мобілізувати, оскільки вони не досягли віку 27 років та не мали статусу "резервіста" та  "військовозобов’язаного", тобто їх могли призвати лише на строкову службу, яка в умовах війни не проводиться. Згодом, законопроєкт підтримав Кабмін та 5 травня 2023 року його було передано на підпис до президента. Майже через рік, а саме 2 квітня 2024 року, ухвалений парламентом закон таки був підписаний Володимиром Зеленським. Тобто, з 4 квітня набув чинності Закон № 3127-IX "Про внесення змін до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", де йдеться про зменшення призовного віку із 27 до 25 років.В оборонному відомстві зазначають, що під час воєнного стану таке тривале перебування людей призовного віку на обліку є недоцільним. До того ж це є прямим наслідком того, що до лав ЗСУ не можуть залучити значну частину придатних до служби чоловіків. Як зазначають військові, на фронті не вистачає молодих людей.Насправді, тут потрібно враховувати всі фактори і не перетнути "тонку межу" між бажанням щодо захисту держави та перспективами майбутнього України після перемоги, зазначає історик та військовий експерт Михайло Жирохов. Йдеться про демографічні причини, настрої в суспільстві та рівень загальної підготовки юнаків. До того ж не варто забувати, що з початком повномасштабного вторгнення, до лав Збройних Сил добровільно приєдналась значна кількість молодих людей, яким ледь виповнилось 18 років, тому сьогодні у війську можна побачити всі вікові категорії.У Верховній Раді 16 вересня 2024 року розглянули доопрацьований законопроєкт №11379-д, який передбачає заборону мобілізації юнаків до 25 років. Проєкт було прийнято, нині він чекає на підпис Президента. Через наявну "прогалину" в законодавстві, сьогодні було можливо мобілізувати військовозобов'язаних віком до 25 років, якщо вони визнані непридатними в мирний час або обмежено придатними під час воєнного стану. У Telegram-каналі нардеп Олексій Гончаренко повідомив, що мобілізацію обмежено придатних чоловіків, яким 18-25 років, офіційно зупинили відповідно до директиви Командування Сухопутних Військ. Хоча українська влада нині й досі рішуче відкидає ідею мобілізації з 18 років, яку пропонують США, в Офісі президента України вже впровадили зміни до законодавства та указів глави держави, щодо запровадження добровільного контракту для чоловіків віком до 25 років. Ініціатива "Контракт 18-24" спрямована на залучення тих, хто не підлягає обов’язковій мобілізації, та передбачає низку привілеїв, суттєву матеріальну підтримку для добровольців.Так, контракт на суму 1 мільйон гривень має авансовий платіж у розмірі 200 тисяч гривень одразу після підписання, а залишок у 800 тисяч гривень буде виплачено у декілька етапів. Молоді добровольці, залежно завдань, можуть отримувати "зарплату" до 120 тисяч гривень, а також додаткові виплати за участь у бойових операціях. В результаті загальна сума виплат за рік контракту може досягти до 2 мільйонів гривень. Крім того, для військових передбачені вигідні умови: пільгова іпотека, безкоштовне навчання та медичне обслуговування, а також можливість виїжджати за кордон після виконання контакту.Електронний реєстр військовозобов'язанихЩе у вересні 2023 року на сайті Верховної Ради з'явився законопроект, який стосується створення електронного реєстру військовозобов'язаних. Народні депутати запропонували зібрати всю доступну особисту та службову інформацію про військовозобов’язаних і резервістів у електронних реєстрах і базах даних у єдиний е-реєстр.Тобто, передати Міністерству оборони інформацію з державних реєстрів: МВС, Податкової служби, МОЗ, Держміграційної служби та інших відомств. Відповідно до проєкту закону, в автоматичному режимі військове відомство буде отримувати інформацію та особисті дані про українців віком 18-60 років. Включно з номерами телефонів, електронною поштою, відомостями про сімейний стан, роботу військовозобов’язаних та інше.Сьогодні е-реєстр "Оберіг" працює повноцінно, а в особистому кабінеті громадяни зможуть уточнити внесені дані та подати відомості до ТЦК через "Резерв+"."Це закрита система, яка має свій захищений контур. Всі вимоги (захисту - ред.) до неї витримані. Це достатньо захищений продукт, який немає жодних натяків на можливість бути вразливим. І ми бачимо, що за півтора року повномасштабної війни немає витоку сенситивної інформації", - заявив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров у коментарі Еспресо.У свою чергу, Мінцифри проєкт "смарт-мобілізація", про що було анонсовано під час пресконференції в Медіацентрі Україна ще у 2023 році вже працює. З його допомогою військовозобов’язані зможуть самостійно обрати бажану для мобілізації спеціальність та підрозділ. Так, у застосунку "Резерв+" вже є функція пошуку вакансій в Силах оборони. Уникнення або мінімізація корупційних схем є однією з основних завдань, які вирішує ця ініціатива. З іншого боку, новий підхід ґрунтується на максимальній прозорості та доступності інформації для кожного громадянина. Прийнявши рішення мобілізуватися, людина отримує можливість обрати таку спеціальність, яка відображає її унікальні здібності та особисті прагнення. До того ж зникає фактор невідомості, адже подавши заявку, та успішно пройшовши відбір, вона має можливість пройти навчання та здобути посаду, що відповідає саме її вибору. Такий підхід дозволяє кожній особі реалізувати свій потенціал та отримати можливість працювати в сфері, яка найбільше відповідає її уподобанням та навичкам.На початку квітня 2024 року, АрміяInform опублікувала інтерв’ю з Черногоренко, яка відповідає за напрямки цифрового розвитку, трансформацій та цифровізації. "Я вважаю, що людина має мати можливість мобілізуватися або підписати контракт саме до такого командира, якому він чи вона довіряє. Це - цільовий рекрутинг. Цивільна аналогія: коли після випуску з вишу за кращих студентів борються працедавці", - розповіла Черногоренко.Фото: соцмережіХто має право на виїзд за кордон? Заборона виїзду для військовозобов'язаних громадян України, які віком від 18 до 60 років, за певними винятками, залишилась незмінною.Це правило спрямоване на забезпечення безпеки та добробуту громадян України під час періодів, коли держава перебуває в стані війни або мобілізації, але враховує індивідуальні потреби людини.На час дії воєнного стану питання перетину кордону громадянами України регулюється постановою Кабінету Міністрів України № 57. Згідно з цим правовим актом виїжджати за територію країни можуть такі військовозобов'язані чоловіки:ті, хто з медичних причин отримали дозвіл на виїзд (за станом здоров’я)за сімейними обставинамиза професієюз метою допомоги ЗСУдержслужбовціТакож, радимо звертати увагу на інформацію, яка є на офіційному веб-порталі Державної прикордонної служби України. Працівники цієї служби діють згідно з наказами та вказівками свого безпосереднього керівництва. Це важливо враховувати, оскільки їхні дії можуть базуватися не лише на загальних правилах, але й на конкретних внутрішніх інструкціях та розпорядженнях.Щодо жінок, відповідно до закону громадянки України можуть вільно виїжджати за кордон. Проте не слід забувати, що існують винятки. Обмеження на виїзд розповсюджуються на жінок, які обіймають посади в уряді та народних депутатів.Військовий облік медикинь та чи буде мобілізація жінок?З 1 жовтня 2023 року в Україні жінки з медичною та фармацевтичною освітою стали на військовий облік. Однак у пресслужбі МОЗ пояснили, що постановка на облік у ТЦК не обов'язково передбачає їхню мобілізацію. Такий облік дає можливість побачити об’єктивні резерви медичного персоналу та дає змогу визначити наявний медичний потенціал серед жінок та їхню готовність допомагати в умовах воєнного стану. "Тому з 1 жовтня 2023 року на військовий облік мають стати всі жінки-медики та жінки-фармацевти, які з певних причин там не перебували. Постановка на військовий облік не дорівнює мобілізації. Облік необхідний лише для узагальнення даних про наявний резерв медиків у державі", - зазначили у відомстві.До того ж такі норми законодавчо закріплено ще 1992 року ч. 11 ст. 1 ЗУ "Про військовий обов’язок і військову службу". Жінки медичних професій підлягають військовому обліку, якщо вони відповідають віковим (до 60 років) та медичним (визначається ВЛК) критеріям для проходження служби.Згідно з постановою Кабміну від 30 грудня 2022 р. № 1487, жінки, які мають відповідну медичну та фармацевтичну освіту, але не перебувають на обліку у ТЦК, можуть влаштовуватись на роботу як невійськовозобов’язані ще протягом трьох років, тобто до кінця 2026 року, - як пояснила юристка Галина Токмач.Проте роботодавці зобов’язані повідомити ТЦК СП про те, що співробітниця їх організації/установи має медичну освіту, але не перебуває на військовому обліку. Якщо жінка працює не за фаховою спеціальністю та не надавала роботодавцю документ про наявну медичну освіту, то відповідно ТЦК СП ця інформація не стане доступною ніяким чином.Важливим доповненням є те, що українки, які перебувають на військовому обліку, зможуть перетинати кордон під час воєнного стану. Пресслужба МОН офіційно підтвердила інформацію: "Жінки-медики та жінки-фармацевти можуть безперешкодно виїжджати за кордон. Починаючи з 1 жовтня 2023 року жодних змін в умовах виїзду за кордон для жінок - не буде. Кожна жінка з медичною та фармацевтичною освітою може вільно перетинати державний кордон в незалежності від того, стоїть вона на військовому обліку чи ні. Наразі обмеження діють лише для деяких категорій державних службовців та посадових осіб, які обіймають певні посади". Однак, нова хвиля занепокоєння щодо мобілізації жінок почала ширитись соціальними мережами наприкінці вересня 2024 року. Тоді, на веб-порталі Верховної Ради зареєстрували проєкт №12076, який пропонує внести зміни до ЗУ "Про військовий обов'язок і військову службу". У ньому зокрема йдеться про уточнення норм щодо військового обліку жінок, які мають бажання пройти базову військову підготовку. Згідно із запропонованими змінами, перед початком служби вони, за власною згодою, будуть поставлені на військовий облік призовників. Після базової підготовки таких жінок зараховуватимуть до військового обліку військовозобов'язаних, зазначають в матеріалі ЮРЛІГА. У січні 2025 року документ набув чинності, адже його підписав Президент. Згідно з Конституцією України, всі зобов’язання, які покладені на чоловіків під час дії воєнного стану, автоматично поширюватимуться і на цих жінок. Водночас законодавство про мобілізацію не передбачає обов’язкового проходження служби жінок у ЗСУ. Представниці жіночої статі можуть долучитися до армії виключно на добровільній основі, уклавши відповідний контракт. Що означають поняття "повна мобілізація" та "посилення мобілізації" на практиціБойові дії тривають, і Україна не припиняє наступати для звільнення всіх своїх територій. Незважаючи на такі значні цифри втрат серед окупантів, з української сторони теж існує потреба у поповнені резервів. Якщо ж говорити про "повну мобілізацію", то в правовому полі України таке поняття взагалі відсутнє. Існують лише терміни – часткова і загальна мобілізація. Тож страхітливі історії про повну мобілізацію всіх чоловіків можна сприймати лише як добре продуману ІПСО.Наприкінці березня 2024 року Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив у інтерв'ю Укрінформу, що завдяки оптимізації навантаження між різними частинами та підрозділами Сил оборони, а також проведенню оцінки можливостей українського війська, вдалося "значно знизити" потребу в мобілізації резервістів."За рахунок перегляду наших внутрішніх ресурсів та уточнення бойового складу ЗСУ ця цифра (500 тис. резервістів, — ред.) була суттєво зменшена. Ми очікуємо, що у нас буде достатньо людей, здатних захищати Батьківщину. Йдеться не лише про мобілізованих, а й про добровольців", - розповів Сирський.Однак, 29 жовтня секретар РНБО Олександр Литвиненко, під час промови у Верховній Раді наголосив на потребі додаткової мобілізації в Україні, пише LIGA.net. Відповідно до його слів, для досягнення 85% укомплектованості військових частин необхідно призвати ще 160 тисяч військовозобов'язаних. Він підкреслив, що такі дії є ключовими для зміцнення обороноздатності країни, зважаючи на поточні виклики, які постали через ситуацію на фронті.Нині точні цифри та плани щодо мобілізації не повідомляють. Водночас Сирський підкреслив, що головний шлях доукомплектування армії – це подальше проведення мобілізаційних заходів, пише РБК-Україна. Головнокомандувач також акцентував, що процес має бути прозорим, відповідати закону та не створювати шоку в суспільстві:"Водночас я наполягаю на мобілізації з обов’язковим дотриманням законності та прозорості в роботі ТЦК. Для людей мобілізація не має бути шоком. Всі наші територіальні центри комплектування повинні змінитися. Визначено завдання президентом України - верховним головнокомандувачем".У липні 2025 року на брифінгу член оборонного комітету ВР Федір Веніславський розповів, що нині в Україні призивають на службу до 30 тисяч осів щомісяця, паралельно вдосконалюючи систему рекрутингу. Фото: gettyimagesЯкі бувають види повісток та де їх можуть вручити Сьогодні в Україні передбачено законом чотири види повісток. Однак, відповідно до доповнення статті 18−1 ЗУ про військовий обов’язок і військову службу, в період воєнного стану не відбувається призов на строкову військову службу. Зміни, що стосуються процедури військового обліку призовників, а також процедури вручення повісток вже в дії. Громадяни за бажанням зможуть зареєструвати свій електронний кабінет у системі призовника, військовозобов'язаного або резервіста "Резерв+", але повістки у електронному форматі не будуть розсилати. Крім того, всі військовозобов'язані після введення в дію закону протягом 60 днів (до 16 липня 2024 року) мали оновити дані за допомогою цього кабінету або особисто прийти в ЦНАП чи ТЦК. Сьогодні громадяни все ще можуть це зробити, але тепер лише двома способами: через застосунок Резерв+ або в ТЦК та СП.Наприкінці червня 2024 року у мобільному додатку "Резерв+" з'явилася можливість використовувати QR-код. За словами Лазуткіна, QR-код з юридичної сторони має таку ж силу, як і традиційний паперовий документ. Крім того, сьогодні й досі діють норми визначені Порядком проведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, закони про мобілізацію, військову підготовку та обов'язок. Відповідно до цих правил існують випадки, коли чоловікам необхідно самостійно звертатися до територіального центру комплектації без отримання повістки, зокрема, щоб оновити дані.У 2025 році чоловіки можуть отримати такі види повісток:Для уточнення облікових даних. Видаються з метою оновлення та уточнення інформації про стан здоров'я особи, склад сім'ї, місця роботи та інших важливих даних. На проходження військово-лікарської комісії (ВЛК). Ця повістка підписана начальником Територіального військового комісаріату, вимагає пройти медичний огляд. Разом з повісткою додається спеціальна картка дослідження та медичного обстеження. У цій картці буде внесено висновок ВЛК щодо придатності до військової служби, непридатності або обмеженої придатності.Мобілізаційне розпорядження. Така повістка видається військовозобов'язаному після того, як медкомісія визнала його придатним для військової служби.Повістка щодо призову на військову службу до Збройних Сил України.Тож, в повістці обов'язково повинна бути зазначена мета виклику військовозобов'язаної людини.Нові правила у процедурі вручення повісток Речниця територіального центру комплектування та соціальної підтримки Аліна Кривошея розповіла, хто має право вручати повістки: "Повістку може вручити не лише посадова особа ТЦК та СП, а й органи місцевого самоврядування, керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі закладів освіти".А з місцем вручення даного документу трохи важче. На практиці законодавством не встановлено конкретне місце для вручення повістки, тому фактично це може відбутися в будь-якому місці, як-от у парку, на блокпості чи в іншому громадському місці, або за місцем проживання. Новий закон містить вимогу: під час мобілізації громадяни України у віці 18-60 років повинні мати при собі військово-обліковий документ і пред'являти його за вимогою представника ТЦК, поліцейського чи представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України. Тепер процес перевірки документів буде проводитись із фото- та відеофіксацією. Крім того, при врученні повістки представники ТЦК зобов'язані за вимогою надавати свої особисті дані, зокрема ПІБ та посаду, а також пред'являти службові посвідчення для підтвердження своєї ідентифікації. У такому випадку повістка буде вважатись врученою після того, як людина особисто її отримала та поставила підпис.Важливо, що з 18 липня 2024 року повістки чоловікам можуть надсилати звичайною поштою після закінчення встановленого законом 60-денного строку на уточнення військово-облікових даних. Це передбачено постановою Кабінету Міністрів №560 від 16 травня.Відповідно до цього документу, повістку вважатимуть підтвердженою навіть у разі відмови від її отримання або відсутності людини проживання за вказаною адресою. Таке "заочне" оповіщення дозволяє вважати чоловіка повідомленим без підпису на повістці.Якщо людина не оновила дані в ТЦК, ЦНАПі або через Резерв+, тоді під час перевірки військо-облікових документів громадянин отримає повістку для оновлення даних. Цю ситуацію пояснив юрист "Столичної правової групи" Володимир Прядка на YouTube-каналі компанії."Перевірки військо-облікових документів у громадян на вулиці нікуди не зникнуть і будуть проходити після 16 липня. Результати цих перевірок залежатимуть від того, чи будуть у військовозобов'язаного громадянина оновлені військово-облікові дані, чи ні. У випадку, коли у військовозобов'язаних не виявиться відповідних документів, чи їхні документи будуть неактуальними або не оновленими відповідно до вимог закону про мобілізацію, тоді, такій особі, буде вручена повістка до ТЦК СП на оновлення військово-облікових даних", — розповів юрист.Хто може отримати повторну повістку та наслідки її ігнорування Повторно чоловік може отримати повістку, якщо він не з’явився в ТЦК з першого разу (після першої повістки). До того ж, відповідно до законів України, усі військовозобов’язані протягом семи днів після зміни будь-яких облікових даних мають повідомляти ТЦК. Це стосується зміни місця проживання, роботи, сімейного стану тощо. З цього виходить, що повістку можуть видати знову як для повторного проходження ВЛК (якщо минуло більше року з проходження огляду), так і для перевірки персональних даних чи обставин відстрочки.Згідно з новим законом, у разі невиконання військовозобов'язаними та резервістами своїх обов'язків, до ухилянтів може застосовуватись тимчасове обмеження за рішенням суду на право керування особистим транспортом. Тобто, у випадку невиконання військовозобов'язаним своїх обов'язків ТЦК має право звернутися до Нацполіції для адміністративного затримання та приведення військовозобов'язаного. Якщо це неможливо здійснити, ТЦК надсилає громадянину лист з вимогою щодо виконання обов'язків. У разі невиконання цієї вимоги протягом 10 днів, ТЦК може звернутися до суду з проханням про обмеження у праві керування автомобілем. Однак, і це обмеження не може бути застосоване, якщо кермування - це основне джерело заробітку людини або авто є необхідністю, оскільки в родині є людина з інвалідністю."Вимога ТЦК - це не повістка ТЦК. Зверніть увагу, що ТЦК подає щодо вас позов для обмеження в праві керування у разі невиконання вами вимоги, а не повістки. Це два різні юридичні терміни. Якщо раніше з повісткою ТЦК потрібно було якось ще морочитися, щоб вручити її особисто, то вимога вважається доправленою автоматично у разі надсилання рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу громадянина. Форма такої вимоги ТЦК ще не існує, принаймні досі її офіційно не опубліковано та не затверджено Міноборони", - розповів юрист Роман Сімутін в матеріалі ТСН.Щодо ігнорування повістки, як зазначає адвокат Ростислав Кравець, передбачена також адміністративна відповідальність – у вигляді штрафу, та кримінальна відповідальність за ігнорування вказівок щодо мобілізації – обмеження волі до трьох років, або позбавлення волі до п’яти років. Але треба мати на увазі, що кожен з таких випадків розглядають індивідуально та з використанням цілого комплексу заходів.У Верховній Раді було зареєстровано ще в грудні 2023 року проєкт закону №10379, що стосується внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України. Він спрямований на посилення відповідальності за порушення військового законодавства. Хоча цей документ зазнав значної критики та юристи наголошують на доцільності впровадження такого документу, його все ж таки було підписано Президентом 17 травня 2024 року.Відповідно до закону, штрафи для людей, які ухиляються від мобілізації, такі: за недотримання правил військового обліку накладається штраф у розмірі від 3 400 до 5 100 гривень. За порушення повторно або в особливий період сума зростає до 17 000-25 500 гривень. Крім того, передбачена відповідальність за порушення законодавства, що стосуються оборони та мобілізації.Однак у березні 2025 року парламент ухвалив законопроєкт, що передбачає знижку на штраф від ТЦК для військовозобов’язаних, які сплатять їх добровільно. Відповідно до документу №12093, якщо військовозобов’язаний, якого оштрафували, впродовж 10 днів звернеться до відповідних органів та внесе платіж, сума штрафу буде зменшена вдвічі, тобто буде надана знижка у розмірі 50%. Це означає, що замість 17 000 гривень, а саме така сума мінімального штрафу, громадянину доведеться сплатити лише 8500 гривень.Крім зниженої суми штрафу, даний законопроєкт також передбачає скасування адміністративних проваджень щодо порушень військового обліку для громадян, які самостійно приймуть рішення щодо вступу до лав Збройних сил. Нині документ вже підписано Володимиром Зеленським. Водночас згідно зі статтею 38 КУпАП, притягнути людину до адміністративної відповідальності можливо лише якщо з дня виявлення порушення минуло не більше трьох місяців або якщо з моменту його вчинення ще не пройшов рік, пише . Тобто, беручи до уваги той факт, що граничний день оновлення даних – це 16 липня 2024 року, то вже 17 липня 2025 року пройшов останній термін для адміністративного стягнення.  Проте у коментарі ТСН речник Сухопутних військ ЗСУ Віталій Саранцев спростував таку інформацію: "Заяви окремих адвокатів про неможливість накласти штраф за неоновлення військово-облікових даних не відповідають дійсності. Штрафи, які передбачені за порушення військового обліку - залишаються. Якщо людина самостійно прибуде до ТЦК, то у неї буде можливість сплатити вдвічі менше — 8500". Хто не підлягає мобілізації через відстрочку Оновлений закон має низку норм, які стосуються відстрочки від призову під час мобілізації. Тому, коли 18 травня документ набув чинності, саме таким категоріям осіб тепер надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації:люди, які заброньовані державними органами, підприємствами, установами тощо;люди з інвалідністю (наприклад, якщо у людини 2 група інвалідності, мобілізація такої особи можлива лише за власним бажанням);люди, які тимчасово непридатні за рішенням ВЛК (на період 6-12 місяців, потім потрібно пройти переогляд);люди, які мають трьох і більше неповнолітніх дітей на утриманні (тобто, мобілізація багатодітних батьків не буде проводитись). Винятком є ті, у кого є заборгованість з оплати елементів, якщо загальний розмір заборгованості перевищує суму платежів за 3 місяці;жінки та чоловіки, які мають на утриманні неповнолітню дитину або дітей, у випадку, якщо другий з батьків цієї дитини помер, був позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або оголошений померлим;люди, які виховують неповнолітню тяжкохвору дитину або дитину з інвалідністю;люди, на утриманні яких повнолітня дитина з інвалідністю I-II групи;усиновлювачі, на утриманні яких перебувають діти до 18 років, які на момент усиновлення були дітьми-сиротами або дітьми, які позбавлені батьківського піклування;ті, хто займаються постійним доглядом за хворою дружиною/чоловіком, дитиною, а також своїми батьками або батьками чоловіка чи дружини (згідно певних умов), які за висновком спеціальних медичних комісій потребують неперервного догляду;опікуни людини, яка визнана судом недієздатною;люди, що мають чоловіка або дружину, яким встановлена інвалідність I-II групи;люди, що мають чоловіка або дружину, яким встановлена інвалідність III групи внаслідок важких захворювань, втрати кінцівок та органів або за наявності у людини, яка має інвалідність III групи важкої хвороби, психічного розладу, паралітичних синдромів та інше;люди, в яких один із своїх батьків або батьків чоловіка (дружини) має інвалідність І-ІІ групи та згідно з законом зобов’язані їх утримувати, за умови, що немає інших людей, які не входять до числа військовозобов’язаних (виключенням є люди, які самі мають інвалідність, потребують постійного догляду або знаходяться у в'язниці). У випадку відсутності невійськовозобов'язаних людей, які могли б здійснювати догляд за людиною з інвалідністю І-ІІ групи, такий догляд може здійснювати лише один військовозобов'язаний, якого має обрати людина з інвалідністю.члени родини з числа другого ступеню споріднення (не більше одного) людини з інвалідністю І-ІІ групи, які займаються постійним доглядом за нею, за умови відсутності людей з числа родини першого ступеня споріднення або, якщо люди першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду згідно з рішенням спеціальної медичної комісії. Якщо відсутні члени родини першого та другого ступеня споріднення, ця норма застосовується до членів родини третього ступеня споріднення людини з інвалідністю.якщо жінка з чоловіком є військовослужбовцями та мають неповнолітню дитину, один з них може отримати відстрочку та право на звільнення від військової служби (чи то чоловік, чи то жінка);керівники міністерств та їх заступники, керівники державних органів та органів державного управління, чиї повноваження охоплюють всю країну;нардепи України, депутати Верховної Ради АР Крим, уповноважений ВРУ з прав людини;голова та члени Рахункової палати;судді, члени Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України тощо;працівники різноманітних органів військового управління, військових частин та оборонних організацій, такі як Міноборони, ЗСУ, СБУ, Державна спеціальна служба транспорту, Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України, Служба зовнішньої розвідки України, Нацгвардія, Державна прикордонна служба України, Управління державної охорони України, апарат МВС та установи експертної служби МВС;службовці, які займають дипломатичні посади, Міністерства закордонних справ України та люди, які мають ранг Надзвичайний та Повноважний Посол;держслужбовці, які оцінюють та готують проекти нормативно-правових актів, проводять їх експертизу. Також це стосується спеціалістів з кібербезпеки, кіберзахисту та інформаційних технологій, які відповідають за розроблення програмного забезпечення, адміністрування баз даних та інші дії, які забезпечують діяльність президента України, ВРУ та КМУ;інші військовозобов’язані або деякі категорії людей у випадках, що передбачені законом.Відстрочку від призову на особливий період під час мобілізації мають:студенти денної або дуальної форми, які здобувають професійну або професійно-технічну, фахову передвищу та вищу освіту. За умови, що цей рівень освіти є вищим за попередньо здобутий. Це стосується також докторантів та тих, хто проходить інтернатуру.наукові працівники установ вищої або передвищої освіти й наукових організацій, які мають науковий ступінь. Також педагогічні працівники в закладах фахової передвищої, професійної, професійно-технічної та загальної середньої освіти, за умови їхньої роботи у відповідних закладах або організаціях не менше ніж на 0,75 ставки;люди, які втратили (смерть або зникли безвісти) близьких родичів (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, рідний або повнорідний брат чи сестра) під час їхньої участі у Антитерористичній операції, збройної агресії РФ у Донецькій та Луганській областях, забезпечені оборони та стримуванні збройної агресії проти України під час воєнного стану (військовослужбовці, люди, які мали відношення до забезпечення безпеки та оборони України та інші).члени родини (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, рідний або повнорідний брат чи сестра) людей, яким було присвоєно звання Герой України посмертно, за мужність, яка була виявлена у період Революції Гідності.Крім того, наприкінці серпня 2024 року парламент ухвалив законопроєкт №11391, що надає відстрочку від військової служби тим, чиї неповнорідні родичі, зокрема, брат чи сестра, загинули або зникли безвісти під час участі у бойових діях з РФ. Раніше ця норма стосувалась лише рідних та повнорідних братів/сестер. Наразі документ вже підписав президент.Не можна також призвати військових, які служили під час воєнного стану та були звільнені в запас через звільнення з полону. До того ж призову під час мобілізації не підлягають військовозобов’язані чоловіки, які пройшли базову загальновійськову підготовку, але не досягли 25-річного віку. Ці дві категорії військовозобов'язаних можуть проходити військову службу за власним бажанням.Проте, Міністерство освіти планує внести зміни до законодавства, які можуть скасувати відстрочку від мобілізації для студентів віком від 25 років. Про це розповів заступник міністра освіти Михайло Винницький у коментарі Новини.LIVE. За його словами, зміни можуть торкнутись тих, хто здобуває другу або третю освіту у профтехучилищах."У нас є феномен дуже цікавий. Особа, якій 35-40 років і вона отримувала різні дипломи про вищу освіту, професійну освіту у часи, коли не було загального реєстру дипломів… В нас єдина державна електронна база з'явилася приблизно 10 років тому. Ну і, відповідно, хто вчився раніше, дуже часто може сказати: "А я загубив свій диплом". І раптом він вступає в професійно-технічну освіту без іспитів, бо там не треба НМТ", - зазначив Винницький. Уряд пропонує також дозволити педагогам певних напрямків отримувати відстрочку від мобілізації. Право на це матимуть ті працівники державних і комунальних закладів позашкільної освіти, які станом на 1 січня 2025 року були офіційно працевлаштовані за основним місцем роботи та мали навантаження щонайменше 0,75 ставки. Йдеться про викладачів, що працюють у сферах еколого-натуралістичних, науково-технічних, дослідницько-експериментальних напрямів та військово-патріотичного виховання.Наразі законопроєкт із пропозиціями змін до статті 23 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" було відкликано. Бронювання працівниківБронювання військовозобов'язаних працівників надає ключовим співробітникам підприємств, компаній, установ та організацій тимчасову відстрочку від мобілізації на термін до шести місяців. Ці працівники є критично важливими для забезпечення стабільної роботи їхніх установ. Про це пише ЛІГА:ЗАКОН.  Наприкінці січня 2023 року Кабмін прийняв порядок №76, що стосується реалізації положень Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Тоді було оновлено попередню процедуру бронювання військовозобов'язаних. Однак, згодом уряд ще вдосконалив процедуру бронювання військовозобов'язаних під час мобілізації та воєнного стану постановою "Про внесення змін до Порядку бронювання військовозобов'язаних під час дії воєнного стану" № 400, яка стала чинною 2 травня.Відповідно до тексту Порядку, бронюванню підлягають керівники, заступники, а також 50 % від кількості військовозобов'язаних працівників (за певними винятками), що працюють:на підприємствах з мобілізаційними завданнями, якщо це необхідно для їх виконання;на підприємствах, що забезпечують виробництво товарів і послуг для Збройних Сил України та інших військових формувань;на критично важливих для економіки та життєдіяльності населення підприємствах.Ця процедура мала б забезпечувати стабільне функціонування ключових установ в особливий період. Однак, впродовж осені 2024 Кабмін знову переглянув правила бронювання працівників і критерії для визначення підприємств критично важливими. Постанова № 1332 затверджує оновлений порядок бронювання військовозобов'язаних, наприклад, щодо розбронювання, але й впроваджує додаткові обов’язкові вимоги для установ та підприємств. Ігнорування цих змін може унеможливити бронювання працівників, зазначають в Економічній правді. Чинності постанова набрала вже з початку грудня.Якщо заробітна плата співробітника не перевищує 20 000 грн на місяць (або 2,5 мінімальних зарплат на сьогодні), таку людину не можна бронювати навіть у разі роботи на критично важливих підприємствах. Це змушує компанії забезпечувати прозорість виплат і переглядати рівень зарплат відповідно до нових норм. Тобто, фактично економічне бронювання, яке викликало значний резонанс у суспільстві та серед військових, було частково інтегровано до звичайного бронювання.Раніше радник голови Офісу президента Михайло Подоляк розповів в інтерв'ю Новини.LIVE, що економічне бронювання сприятиме збільшенню фінансування Збройних Сил України."Ще раз нагадаю, що на одного військового припадає п'ять платників податків. Детінізація української економіки в ідеальному вигляді не відбулася, відтак гроші треба шукати. На сьогодні теж є певне бронювання, виходячи із забезпечення критичної інфраструктури. Те ж саме буде стосуватися економічного бронювання, тільки за прозорими процедурами. Ми додатково бронюємо певну кількість людей і додатково за них платимо. Не розумію, звідки тут про нерівність", - розповів Подоляк. Однак, звісно є чимало противників такого законопроєкту, які вважають, що "економічне бронювання" можна розглядати як спосіб відкупитися від обов'язку захищати країну.Військовий адвокат та юрист Центру підтримки ветеранів Роман Лихачов у матеріалі для NV зазначив, що нові правила бронювання передбачають автоматичне скасування відстрочки за кількох обставин. Серед них: завершення терміну дії відстрочки, припинення підприємством діяльності/виконання робіт, пов’язаних із забезпеченням армії, позбавлення компанії статусу критично важливої чи ліквідація установи, звільнення працівника чи навіть тимчасове припинення трудових відносин.Крім того, як зауважив Лихачов, органи, які присвоюють підприємствам статус критично важливих, мають право здійснювати перевірки у будь-який момент щодо відповідності критеріям "критичності". У разі втрати цього статусу співробітники автоматично позбавляються відстрочки та підлягають мобілізації.

Про це й не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 28 липня.Імідж Зеленського постраждав і він "втратив блиск" серед партнерівВолодимир Зеленський, фото: V_Zelenskiy_official Світові медіа продовжують обговорювати протести в Україні та суперечливі дії української влади. Зокрема, у The New York Times написали, що "ЄС скорочує допомогу Україні через побоювання щодо корупції". У виданні відзначають: "Скорочення на 1,7 мільярда доларів стало завершенням важкого тижня для президента Володимира Зеленського". Джеймс Вассерстром, американський експерт з боротьби з корупцією, сказав в інтерв'ю, що "блиск точно зникає" з лідерства Зеленського у воєнний час серед урядів, які надають фінансову допомогу. Він додав: "У спільноті донорів є роздратування Зеленським". У виданні відзначають, хоч Зеленський вже змінив курс, подавши до парламенту новий законопроєкт про відновлення незалежності агентств і це заспокоїло вуличні протести, але не змогло запобігти скороченню допомоги ЄС, яке вже було ухвалено на основі давніх рекомендацій."Два відомства – НАБУ та САП – розслідували діяльність провідних міністрів уряду Зеленського. Рішення президента "вставити палицю в колеса", хоча й скасоване, викликало звинувачення у кумівстві, що поставило під загрозу підтримку з боку груп громадянського суспільства в країні та західних країн, які фінансують війну", - наголошують у The New York Times. Американські журналісти нагадують, що ЄС створив механізм допомоги Україні минулого року та пообіцяв 50 мільярдів євро протягом трьох років на відновлення після війни та підготовку країни до вступу до ЄС. Речник Європейської комісії Гійом Мерсьє повідомив журналістам у Брюсселі в п'ятницю, що Україна звернулася з проханням про виплату коштів у червні, попри невиконання трьох із 16 критеріїв, включаючи невиконання призначень до спеціалізованого антикорупційного суду."Критики в Україні скаржаться на постійне посилення влади урядом Зеленського в умовах воєнного стану, а розслідування спрямовані проти журналістів, активістів та опозиційних політиків. Його адміністрація відсторонила обраних мерів та губернаторів у багатьох регіонах на користь військових адміністраторів. Іноземні союзники розділилися в думках щодо цих кроків: одні кажуть, що вони необхідні для того, щоб міцно контролювати країну у воєнний час, тоді як інші відкидають їх як грубе захоплення влади", - пишуть у The New York Times.У виданні також нагадують про проблеми з Бюро економічної безпеки. Адже цього року незалежна комісія обрала головного детектива у справі ексміністра Чернишова, Олександра Цивінського, керівником відділу фінансових злочинів – Бюро економічної безпеки."Але уряд Зеленського відмовився призначити Цивінського на цю посаду, залишивши посаду вакантною. Затвердження посади до четверга є умовою для Міжнародного валютного фонду продовжити виплату допомоги в рамках чотирирічної програми допомоги на суму 15,6 мільярда доларів, розпочатої у 2023 році", - підсумовують у виданні.У Bloomberg висловили думку, що "Володимир Зеленський має врятувати власне президентство". Колумніст Bloomberg Марк Чемпіон написав, що помилка президента України щодо корупції "підірвала його колись героїчний імідж"."Президент України, комік, який став військовим лідером у стилі Черчилля, Володимир Зеленський, відмовився від свого рішення захопити контроль над національними антикорупційними органами. Це запобігає потенційній катастрофі для його країни, і він заслуговує на певну похвалу за такий поворот. Але що з ним робити тепер? Героїчна броня Зеленського розбита. Його невдалий крок має нагадувати нам, що він не був популярним президентом до повноцінного вторгнення Росії в лютому 2022 року, рейтинг схвалення якого коливався близько 25%. Саме його реакція на війну, водночас справді сувора та блискуче підготовлена президентським штабом, який він набрав зі своєї старої телекомпанії "Квартал 95", зробила його геополітичною рок-зіркою", - пише Чемпіон.Він нагадує, що українці так завзято борються, бо знають, що є іншими, ніж росіянами. "Бути українцем – це не лише територія чи мова, а й відмова знову стати підданим, яким керує репресивний клептократичний режим по сусідству. Ця боротьба триває десятиліттями, якщо не століттями. … Війна є продовженням цієї боротьби. Йдеться не лише про суверенітет, а й про те, щоб примусити власні клептократичні еліти України встановити демократію європейського зразка та ринкову економіку, що керується верховенством права", - каже колумніст.Чемпіон пише, що навіть, якщо парламент ухвалить нове рішення, то помилкове рішення Зеленського і його команди залишить тривалий слід, оскільки "мотиви були дуже прозорими"."Це сталося після того, як Національне антикорупційне бюро звинуватило близького друга та союзника Зеленського Олексія Чернишова в отриманні великого хабара та наближалося до співзасновника президента "Кварталу 95" Тимура Міндіча.  Зараз Зеленського не слід просити про відставку. Це перспектива, від якої у російських державних ЗМІ слинки течуть. Вибори, що відбудуться на тлі воєнних розладів, розірвуть Україну на шматки. Тим не менш, Зеленський повинен перетворити цю помилку на можливість, якщо він хоче зберегти спадщину, на яку заслуговує його раннє лідерство у війні. Ці події викрили реальність корупції воєнного часу, зокрема в оборонній промисловості, та її проникнення на найвищі рівні. Настав час навести лад, і якщо це означає позбавлення від найближчих друзів, нехай так і буде", - констатує колумніст Bloomberg.День Військово-морського флоту Росії без параду через українські дрони курсанти в Санкт-Петербурзі, фото: gettyimages А у The New York Post написали, що атаки українських безпілотників змусили Росію скасувати військово-морський парад під час візиту Путіна. Адже у неділю українські безпілотники атакували Санкт-Петербург, що змусило аеропорт міста закритися на п'ять годин, повідомила російська влада. Це сталося під час святкування Дня Військово-морського флоту Росії, коли Путін перебував у місті. Тому традиційний військово-морський парад на річці Неві скасували через безпекові загрози, про що Кремль повідомляв ще на початку липня.Путін прибув до штаб-квартири ВМС на катері та спостерігав за навчаннями флоту, заявивши, що свято відзначають у "робочій обстановці" для перевірки бойової готовності.У Der Spiegel відзначили, що Путін анонсував подальшу модернізацію російського флоту. Зокрема, ді бригади морської піхоти будуть перетворені на дивізії до кінця року, а ще три – незабаром, сказав Путін. Згідно з офіційними даними, у п'ятиденних маневрах, які завершилися в неділю, у "День Військово-морського флоту" Росії, взяли участь понад 150 військових кораблів та суден постачання, 120 літаків та гелікоптерів, а також понад 15 000 військовослужбовців. Військові навчання проходили одночасно в Балтійському, Північному Льодовитому та Тихому океанах, а також у Каспійському морі. Тим часом Росія розпочала перші прямі рейси з Москви до Пхеньяна (столиці КНДР), пише Bloomberg. "Перший прямий рейс Росії з Москви до Пхеньяна вилетів у неділю ввечері, що свідчить про поглиблення зв'язків з ізольованою комуністичною державою. За даними України, Північна Корея зараз постачає до 40% боєприпасів Росії для війни. Росія та Північна Корея також мають намір відновити морське сполучення", - додають у виданні.Європейці готуються "по-багатому" закуповувати зброю у США для України Президент США Дональд Трамп і канцлер Німеччини Фрідріх Мерц в Овальному кабінеті Білого дому 05 червня 2025 року, фото: Getty Images У The Washington Post написали статтю про те, як Європа готова витрачати багато мільярдів євро на купівлю американської зброї для України. Цього року Німеччина внесла зміни до своєї конституції, щоб дозволити Берліну позичати сотні мільярдів євро на військові витрати, включаючи озброєння для України. Норвегія може використовувати свої надзвичайні нафтові багатства для фінансування протиповітряної оборони. Інші європейські країни говорять про об'єднання коштів, але досі не впевнені, як вони оплачуватимуть озброєння Києва, пишуть у виданні. "Тепер, коли президент Дональд Трамп погодився дозволити постачання американської зброї до України – за умови, що європейці оплатять рахунки –  тривають складні переговори щодо того, яке обладнання вони можуть надати та за які кошти. Різні ідеї розробляються, але для початку, за словами чиновників, їм потрібно охопити близько 10 мільярдів доларів озброєння", - відзначають у The Washington Post. Європейські союзники України планують скористатися схемою адміністрації Трампа, яка дозволяє передавати Україні наявні системи озброєння чи боєприпаси з подальшою заміною. Вашингтон також може перенаправляти поставки, призначені для інших країн, для реекспорту в Україну. Основна увага приділяється системам ППО Patriot та ракетам-перехоплювачам для захисту від російських балістичних атак. Німеччина готова профінансувати дві батареї та веде переговори з іншими країнами щодо спільного фінансування."Новий уряд Німеччини створив більше можливостей для маневрування, схваливши величезний план витрат, який послаблює традиційно суворі обмеження федерального боргу. План може дозволити витратити до 1 трильйона доларів на оборону та інфраструктуру протягом наступного десятиліття. Норвегія, країна, яка перетворила доходи від нафти на найбільший у світі суверенний фонд добробуту , також запропонувала допомогти оплатити систему Patriot. Норвегія більш ніж подвоїла свою обіцянку допомоги Україні до 7,8 мільярда доларів на цей рік", - кажуть у The Washington Post. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте теж заявив, що щонайменше шість інших країн – Данія, Швеція, Фінляндія, Велика Британія, Нідерланди та Канада – готові зробити свій внесок.Читайте також: Німеччина хоче випередити РФ за грошима на оборону: чи стане вона військовим гігантом Європи та як це вплине на Україну

Серпень – третій місяць літа, під час якого українці відзначатимуть чимало свят. Водночас люди матимуть змогу вдосталь відпочити. Повний текст новини

Як працюватимуть і відпочиватимуть українці в серпні 2025 року — скільки буде робочих і вихідних днів, чи буде додатковий вихідний на День Незалежності України (24 серпня).

Відповідне звернення опубліковано на сайті ВРЦіРО.Міжрелігійну духовну ініціативу організовують у день, коли Україна відзначатиме 34-й День Незалежності."Мільйони людей в Україні сьогодні продовжують страждати від війни, спричиненої триваючою збройною агресією Російської Федерації. У цей час особливих випробувань ми потребуємо не лише політичної та гуманітарної підтримки, але й духовної солідарності – підтримки молитвою, співчуттям, братньою участю", – зазначено у зверненні.Метою такої ініціативи є об'єднати вірян усього світу в спільній молитві з проханням про припинення війни і страждань, захист невинних і збереження людського життя, утвердження справедливого миру, відновлення правди, свободи і гідності."Просимо вас 24 серпня 2025 року (або найближчим до цієї дати богослужбовим днем) у ваших храмах та інших місцях молитви відповідно до вашої релігійної традиції звернутися до своїх вірян стосовно значення духовної солідарності з тими, хто страждає, та звершити спеціальну молитву за Україну й український народ", – зазначено у зверненні ВРЦіРО.Ініціатива проведення Всесвітньої молитви за Україну має підтримку на рівні президента України та релігійних лідерів церков і релігійних організацій України.Необхідна інформація та матеріали щодо молитви будуть доступні на сайті  www.prayforukraine.org.uaБлаженніший митрополит Православної церкви України Епіфаній 23 липня вперше звершив молитву в церкві на честь преподобного Феодосія Печерського в Дальніх печерах Києво-Печерської лаври 

У День Незалежності України, 24 серпня, відбудеться відкриття Х ювілейного Міжнародного фестивалю мистецтв «Оксамитовий сезон в Одеській опері – 2025», який триватиме до 14 вересня.

NV пояснює, коли відзначається День Незалежності України у 2025 році, який статус має свято на офіційному рівні та що про нього варто знати українцям.

Матеріал підготовлено в партнерстві з Консорціумом Оборонної інформації (Consortium for Defence Information, CDI), що об’єднує українські аналітичні та дослідницькі організації і спрямований на посилення інформаційної підтримки й аналітичного забезпечення у сфері національної безпеки, оборони й геополітики. Співзасновники консорціуму: Сергій Згурець, директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express; Валентин Бадрак, директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння; Михайло Самусь,  директор New Geopolitics Research Network, Олексій Їжак, експерт Національного інституту стратегічних досліджень.  Все має свої наслідки. Завдяки проросійській позиції адміністрації Трампа відбувся нечуваний сплеск російського фашизму із формуванням чіткої сучасної доктрини Кремля: або Україна повернеться до Росії як вагома частина нової імперії, або українська нація буде знищена. За відсутності гарантій безпеки Україна постала перед необхідністю забезпечити своє виживання, тож питання ядерної зброї знову виникає на порядку денному. Більше того, багато хто вважає, що формулювання “Чи повинна Україна мати ядерну зброю?” сьогодні вже має звучати інакше: “Коли вона матиме цю зброю?”І мова сьогодні вже не лише про тих експертів та посадовців в самій Україні, хто має компетенцію говорити про це. В останній день травня необхідність допомогти Україні розробити власну ядерну зброю позначив голос із Великої Британії. Полковник британської армії Річард Кемп на Black Sea Security Forum 2025 чітко артикулював : Британія має допомогти Україні відновити ядерну зброю. За словами полковника, укладена цьогоріч між Україною та Британією угода про сторічне партнерство повинна передбачати допомогу офіційного Лондона у розробці Києвом власної ядерної зброї, інакше вона не має значення. "Ви не можете стримати країну з ядерною зброєю (РФ - ред.) без ядерного потенціалу, і ви не можете стримати бойову ядерну зброю без стратегічної ядерної зброї. Це просто ні про що. Тому, я думаю, що частиною цієї декларації мало бути зобов'язання Великої Британії розробити бойову ядерну зброю”. Ядерна міжконтинентальна балістична ракета "Титан", фото: gettyimages Звісно, можна допускати, що заява несе суто політичне навантаження і більше спрямована на тестування реакції Кремля. Але швидше вона є показовим свідченням масштабних геополітичних змін. Якщо, скажімо, минулого року під час обговорення цієї теми, коли, зокрема, Консорціум оборонної інформації публічно виступив за проведення глибокої дискусії, ще було далеко до тектонічних зсувів в політиці США, сьогодні все виглядає принципово інакше. Прогноз негативного для України та Європи розвитку подій формує політичні умови, які справді ведуть до перегляду неядерного статусу України. І справа тут далеко не тільки в Україні. Це вже потрібно самій Європі.  Політичні аспекти:  гойдалки Трампа та зростання страхів ЄвропиПрезидент Трамп своїми деструктивними кроками у міжнародній політиці не тільки повернув силу кривавому міжнародному злочинцю Путіну, але й породив відчутну недовіру до США у партнерів з НАТО. Відтак, створилися нові геополітичні умови, в яких чимало нових гравців заявили про намір отримати доступ до ядерної зброї. Трамп і Путін, фото: gettyimagesСкажімо, прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск зробив у березні обережну, але недвозначну заяву: “ми були б безпечнішими, якби мали власний ядерний арсенал”. Чи не найцікавіше в заяві польського чиновника усвідомлення того, що ядерної парасольки Франції на всю Європу не вистачить, а британці не можуть використати свою ядерну зброю без США. Заява британського офіцера Р.Кемпа про фактично “напівядерний” статус Британії (в сенсі того, що існує залежність у застосуванні ядерної зброї від США) також вписується в логіку подій: за умов, коли сподіватися на чітку позицію Трампа не доводиться, варто мати власну ядерну зброю, яку можна застосувати без узгодження з союзником. В цьому ж контексті Р.Кемп згадав і підписану у січні 2025 року декларацію про сторічне стратегічне партнерство між Великою Британією та Україною з приміткою, що у документі мало б йтись також і про ядерний потенціал.Таким чином, Європа та Британія реально зацікавлені у тому, щоб Україна наростила ядерні м’язи – не тільки задля захисту самої себе, а й для захисту Європи та Британії від прямого зіткнення з РФ, що всередині 2025-го року виглядає більш куди реальнішим, ніж ще півроку тому. Чому мова саме про ядерну зброю як критичну умову виживання Європи? Упродовж 2024-го року найпотужніші країни європейського НАТО де-факто року визнали неготовність до успішної конвенційної війни з РФ. Британія заявила, що її збройні сили  “не можуть належним чином захистити країну” і не готові до “конфлікту будь-якого масштабу”  Оперативна готовність багатьох військових частин ЗС Німеччини становить лише 50%, чого у світлі існуючих загроз недостатньо, заявила парламентська уповноважена у справах ЗС країни Єва Хьоґль. ФРН має бути готова до війни через 5 років, зазначив у лютому 2024 р. генеральний інспектор Бундесверу генерал Карстен Броєр. Французька армія не здатна витримати таку війну, яку ведуть зараз ЗСУ, заявив відставний французький генерал Крістоф Гомар у квітні 2024 року. Вже діючий французький генерал Бертран Тужу у серпні 2024 року заявив, що в разі нападу з боку союзників Росії на НАТО можна зіткнутися з серйозними проблемами у переміщенні важкої техніки та військових через “адміністративну тяганину”, оскільки, зокрема, на континенті не розв’язана проблема “військового шенгену”.      На тлі цього неприємного становища Європі і Британії треба розв’язати щонайменше чотири стратегічних складові свого спільного оборонного потенціалу: подолати шалене відставання у ядерній зброї, далекобійних ракетах, космічній розвідці та підготовці особового складу своїх армій. Без цього говорити про успішне військове протистояння РФ неможливо.  На фоні цих проблем Європа і звертає свій погляд на Україну з її зростаючим ОПК, оборонним потенціалом та боєздатною армією. Іншими словами, у західних партнерів з’являються вагомі та реальні аргументи на користь спільної збройової активності з Україною. Зокрема, в царині ядерної зброї, що стоїть, як бачимо, на першій позиції в переліку задач для Європи. Чи може бути переглянутий без’ядерний статус України?          Які аргументи Україна має для позитивної відповіді на це питання? Про аргумент у вигляді російської агресії проти України вже було сказано. Злочинний режим Путіна у Москві порушив надані Києву гарантії безпеки, викладені у Будапештському меморандумі 1994 року. Нарощуючи криваву війну проти України, цей режим продовжує сповідувати політику відвертого геноциду українського народу, збільшуючи з кожним місяцем інтенсивність вбивств. Україна отримала сильного та цілеспрямованого ворога, якого, як вважав світ, ще не мала на початку 90-х ХХ століття, коли приймалося рішення про відмову від ядерної зброї.  Тепер всьому світові очевидно, що це саме такий ворог - екзистенційний. А ще озброєний ядерним потенціалом.Друге – юридичний аспект набуття Україною ядерного статусу також має сьогодні зовсім інший контекст. Режим Путіна порушив Договір про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ), зокрема переміщенням ядерної зброї в Республіку Білорусь. Відтак, за умов, коли не тільки РФ, але й інші підписанти Будапештського меморандуму 1994 року не виконали зобов’язання щодо забезпечення гарантій існування України як неядерної держави, Україна здобуває всі підстави для виходу з ДНЯЗ і для перегляду зробленого на початку 1994 року без’ядерного вибору. Іншими словами, юридична обумовленість приєднання України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї просто зникає.Водночас для України було б недалекоглядним рухатися у напрямку самостійного розвитку ядерної зброї без підтримки партнерів.  військові ракети, фото: gettyimagesХто ці потенційні партнери? Їхнє коло не обмежується Британією. Зіткнувшись з новими геополітичними реаліями, де політичний шантаж стає формою сучасної дипломатії, інші європейські “важковаговики” не  гірше за британців усвідомили актуальність ядерної парасольки для Європи.  Берлін устами Фрідріха Мерца закликав до переговорів про ядерний захист з Францією та Великобританією, оскільки американська ядерна парасолька, та й можливо, не тільки ядерна, припинить прикривати Європу і Британію. Враховуючи, що упродовж широкомасштабної війни РФ проти України Польща висловлювала бажання отримати ядерний статус для захисту своєї незалежності від РФ, а Британія виявилася найбільш послідовним партнером у підтримці України під час опору ядерній РФ, цілком вірогідним міг би виглядати альянс із Польщею та Британією зі спільних розробок нової зброї, в тому числі, ядерної. За певних умов до такого альянсу могли б долучитися й країни Балтії. Звісно, опір такому союзу може чинити новообраний президент Польщі Кароль Навроцький, але уряд країни має більше повноважень та напевно виступатиме саме за союз із Україною. Тож наважусь спрогнозувати, що формування тріади Британія-Україна-Польща є однією з ймовірних версій отримання політичної підтримки для розвитку новітньої зброї, в тому числі, ядерної. Це може бути одним з реалістичних сценаріїв досягнення оборонної достатності Європи (і Британії) та повноцінної інтеграції України у євроатлантичний оборонний простір. Також разом із розробками ядерної зброї можна було б спільно розробляти та виробляти сучасні балістичні ракети дальністю ураження 1000 км і більше.   Технологічний фактор: традиційний  термоядерний заряд чи холодний синтез?Поки що Британія намагається придбати у США винищувачі F-35A Lightning, здатні нести термоядерні бомби B61-12, аби разом із європейськими союзниками дати чітку і обмежену відповідь на будь-яку російську атаку. Але, не виключено, співпраця з Україною у означеній специфічній сфері може виявитися більш дієвою.Раніше, у 2024 році, фахівці, та й Консорціум оборонної інформації, розглядали традиційні шляхи розробок та створення ядерної зброї, але наголошували, що варто вести й пошук альтернативних “ноу хау”. Хід подій в сьогоднішньому світі, як ніколи,  може кардинально змінюватись, коли успіх визначають революційні технології та рішення. Цілком можливо, ядерна зброя сьогодні перебуває у цьому фокусі, і Україна може стати тут ключовим гравцем.Як відомо, існуючі відомі доктрин передбачають створення ядерної зброї кількома шляхами: - використання U-235 та U-238 (ізотопи урану існують в природі, і їх можна отримати шляхом збагачення);- використання  Pu-239 (ізотоп плутонію, практично відсутній у природі, але його можна отримати штучно шляхом опромінювання U-238 у спеціальних реакторах);- застосування тритію  (ізотоп водню, який отримують шляхом опромінювання літію Li-6 нейтронами);-застосування LiD (дейтерид літію Li-6, який є основним компонентом реакції синтезу у водневих бомбах та виробляється шляхом збагачення);- використання октогену (потрібен для імплозії плутонієвої сфери та створення надкритичної маси Pu-239; може вироблятись в одному процесі з гексогеном, що широко використовується в звичайних боєприпасах).Але фахівці сьогодні пропонують звернути увагу на створення ядерної зброї четвертого покоління – шляхом досягнення процесу холодного ядерного синтезу та створення термоядерного заряду. ракети з боєголовками готові до запуску, фото: gettyimages        Українські фахівці, зокрема, кажуть про можливість інерційного варіанту ініціації термоядерної реакції при низьких температурах шляхом використання елементів, які добре насичуються воднем і дейтерієм. Що це за елементи?  Нікель, паладій та інші, ізотопи Титану 107 і 110, та, можливо, передбачають науковці, ізотопи гелію. Зокрема йдеться про можливість перевести дейтерій в металевий стан щільності, в такому разі розміри молекули дейтерію D2 стануть суттєво меншими за відстані між атомами в кристалічній решітці нікелю чи паладію. Можна й далі розповідати про те, як це може спрацювати – про ланцюгову реакцію, про кулонівський бар'єр та інші аспекти ядерної фізики, але це, зрозуміло, прерогатива науковців. Так само, як і дослідження щодо суміші літій-алюмогідриду (LiAlD4) в присутності нікелю  – за науковцями це ще одна перспективна царина для пошуку рішення для холодного синтезу. Ми ж лише констатуємо: фахівці наполегливо стверджують, що в Україні можна й варто провести такі дослідження, тим більше, що на їх проведення не потрібні значні ресурси. Росія та Захід: від експериментів з холодним ядерним синтезом до можливого застосування експериментальної зброїНизка фахівців наполягають на перспективності досліджень на тему холодного ядерного синтезу, зважаючи на те, що, за багатьма даними з різних джерел,  саме таким шляхом йде Росія. Зокрема, у зв’язку з цим вони пропонують ретельно дослідити матеріали та компоненти бойових частин ракети “Орешник”, якою було атаковано “Південьмаш” у 2024-му році. Адже РФ рекламувала удар, як еквівалентний тактичній ядерній зброї, хоча кінетична енергія не перевищувала 1 тонну тринітротолуолу (TNT). При цьому фахівці вказують на необхідність перевірити, чи немає серед уламків аморфного сплаву паладію із цирконієм …., отриманого при спіканні паладієвих нано-кластерів …., диспергованих в матрицю …. (тут вживаються назви елементів та речовин, зрозумілі лише фахівцям, тож опускаємо їх – ред). Ті ж фахівці не виключають, що замість … там можуть бути присутніми нано-кластери … або ж інших металів, що схильні до насичення дейтерієм. Якщо є уламки, то вони постійно виділяють … і …, а також ізотопи … і ...  Якщо це дійсно так, то росіяни розраховували на те, що  при кінетичному ударі вони ініціюють реакцію термоядерного синтезу на дейтерії (D+D). Вітчизняні вчені прогнозують, що невелика кількість (порядку 0,5 кг), нано-порошку…,  диспергованого в матрицю з іншого металу співставної ваги, може принести виділення енергії еквівалентної  350 тонн тринітротолуолу. Навіть якщо, припускають вони, провзаємодіють лише 10 відсотків дейтерію,  вихід енергії досягне 35 тонн тринітротолуолу. Вчені аналізують й інші варіанти ущільнення, що ініціюють процес холодного ядерного синтезу, припускаючи, що Росія вже серйозно просунулась в цих дослідженнях та розробках. Більше того, вона досягла певних результатів і перейшла до експериментальних випробувань зброї, виготовленої із застосуванням технології холодного синтезу. дослідження радіоактивності, фото: gettyimagesБагато даних, кажуть фахівці, підтверджують, що досягти феноменів холодного ядерного синтезу в РФ намагаються вже тривалий час. Вірогідно, припускають наші фахівці, росіяни спираються на певні експерименти, які провів ще у 2008 році професор Йосіакі Арата (Yoshiaki Arata) в університеті Осака разом із своєю китайською колегою та соратницею, професоркою Юечан Чжан (Yue-Chang Zhang) із Шанхайського університету. Заявлено, що ними було досягнуто напівмікроскопічного холодного ядерного синтезу (ХЯС) -  виділення енергії та утворення гелію шляхом, не передбаченим відомими законами фізики. Звісно, вся ця інформація потребує ретельного вивчення та доведення. Але однозначно, що Україна має шукати свій унікальний шанс в усьому спектрі можливостей. Під час нинішньої війни ми вже не раз доводили, що здатні на це. І можемо довести  ще раз. Замість висновківАвтор цього матеріалу свідомий, наскільки дискусійну тему він зачепив. Саме питання “Чи має право Україна на ядерну зброю?” вже робить цю дискусію вибуховою. Досягнення ж цього шляхом, у який поки що вірять найсміливіші науковці, виводить її на ще вищу орбіту вибуховості. Але ми маємо почати це обговорення. Досить прикметно, що Росія усвідомила  цю небезпеку: в російському так званому “меморандумі” про перемир’я буквально в останні дні з’явилась вимога  про заборону на прийом і розміщення ядерної зброї в Україні,  чого досі не було. Досить показово і те, що фахівці на Заході також дійшли висновків, що у довгостроковій перспективі Україна розвиватиме ядерний арсенал. Без перебільшення, коли ми говоримо про політичну волю для такого рішення, це суттєві, хоча ще й не тектонічні зміни у світовій політиці. Причиною цього називається відмова з боку Заходу наситити Україну конвенційною зброєю для максимального тиску на РФ та проведення впевненої деокупації усіх захоплених території.  наземний ракетний комплекс з твердопаливною двоступеневою балістичною ракетою середньої дальності, фото: gettyimagesОтже, автор цих рядків, усвідомлюючи всі проблеми на цьому шляху, вважає: сьогодні прагнення України до ядерної зброї не просто можливе – це ймовірно. Як вважають аналітики у цій галузі, досягти результату можна за умови припинення практики дилетантського обговорення ядерної зброї у публічному просторі та формування одного або кількох потужних політичних партнерів. Після завершення (замороження) війни ймовірною може стати політика, схожа на політику Ізраїлю – Україна не підтверджує і не спростує існування зброї ядерного стримування. Зі стратегічної точки зору це має сенс – на тлі недіючих міжнародних угод. Україна нині усвідомлює урок, який давно зрозуміли Північна Корея, Індія та Пакистан: ядерна зброя стає в умовах непрогнозованого світу та ймовірності приходу до влади непередбачуваних політиків єдиною реальною гарантією безпеки від екзистенційних загроз. Фахівці при цьому впевнено наполягають, що створення брудної бомби - це не шлях для України. А от створення ТЯЗ - термоядерного заряду четвертого покоління, що не дає випромінення - це абсолютно реальне завдання. Фахівці вважають, що виконати таке завдання можливо за дуже короткий час - до дванадцяти місяців. Тобто все, що нам потрібно - рік.