Search trend "7 жовтня свято"

17 квітня в Україні відзначається День пожежної охорони - свято, присвячене важливій та небезпечній професії. Люди, які щодня ризикують життям, щоб захищати інших та майно від небезпечної стихіі. Цей день є не лише вшануванням їх подвигів, але й нагадуванням про важливість пожежної безпеки та професійної підготовки.Історія встановлення професійного святаПожежна охорона в Україні є невід'ємною складовою системи цивільного захисту країни. Її співробітники працюють ускладненими умовами, іноді стикаючись з надзвичайно складними ситуаціями, де кожна секунда має значення. Вони виконують важливі функції не лише під час пожеж, але й під час аварій, надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру.У нашій країні протягом років дата відзначення цього свята змінювалась та трансформувалась. У період із 1995 до 2004 року працівники пожежної охорони України відзначали професійне свято щорічно 29 січня, відповідно до Указу Президента №7/95 від 2 січня 1995 року. У той же час з 1998 року відзначалося професійне свято "День рятівника", яке припадало на останню суботу жовтня. Тоді свято відзначалось згідно з Указом Президента №1170/98. Проте з 27 серпня 2004 року відзначення цих свят було скасовано і того ж року запроваджено "День працівників цивільного захисту", що відзначався 17 вересня.Згодом у 2008 році відповідно до нового Указу № 830/2008 свято було перейменовано на "День рятівника". Проте, у 2013 році враховуючи внесок працівників пожежної охорони в боротьбі з вогнем та надзвичайними ситуаціями, Указом Президента України № 555/2013 було встановлено нове професійне свято – "День пожежної охорони", яке святкується щорічно 17 квітня.Історія Дня пожежної охорони в Україні пов'язана з багаторічною традицією вшанування пам'яті пожежників, які віддавали життя заради інших. Це свято є символічним актом визнання героїчного внеску цих людей у збереження життів та боротьби із стихією.На День пожежної охорони проводяться різноманітні заходи: від урочистих церемоній покладання квітів до пам'ятників пожежникам і відзначених особистостей, до семінарів та навчань з пожежної безпеки. Це також час для підвищення свідомості громадян та ретельного дотримання правил пожежної безпеки.У цей особливий день давайте вшануємо тих, хто служить в пожежній охороні. Дякуємо мужнім та відважним професіоналам за їх самовіддану працю!День пам’яті святих преподобних Симеона Персидського і Акакія МелетійськогоВ народі 17 квітня носило назву Симеон Бджоляр. У народі цей день пов’язували не з духовною посадою святого Симеона, якого вшановує православна церква 17 квітня, а з початком активної роботи бджіл і взагалі пробудженням природи.У цей день не варто:працювати після обіду Забороняється шити, в’язати, прясти Не можна сваритися, ображатися Народні прикметиясна, сонячна погода — чекайте на тепле та врожайне літо;дощ цього дня — буде багато грибів улітку, але літо обіцяє бути прохолодним і вологим;заморозки або холодний вітер — літо буде коротким і нестабільним;сильний вітер — знак, що рік буде неспокійним, з бурями та негодою;туман зранку — до теплого, але дощового травня.

Студенти не дали провести військовий парад на Хрещатику у Києві 7 листопада 1990-го. Тоді відзначали державне свято - річницю більшовистського перевороту. Щороку проводили парад. За кілька днів до події Українська студентська спілка оприлюднила заяву про недопуск танків на центральну вулицю столиці. Група активістів у ніч на 7 листопада 1990-го чергувала на теперішньому майдані Незалежності. Київська міська рада перенесла парад на площу Перемоги. Студенти взялися пікетувати площу, але їх відтіснила міліція. Травмувалися 30 студентів. 15 із них звернулися до прокуратури, а 13 - до судмедекспертів. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Військові давили демонстрантів танками, а потім спалювали їхні тіла За підтримку студентів 7 листопада 1990-го затримали народних депутатів Степана Хмару, Михайла Ратушного та Володимира Головача. За кілька днів "більшість" у Верховній Раді позбавила Хмару депутатської недоторканості. Історики важають, що побиття студентів на площі Перемоги засвідчило поразку системи. Вона потребувала повноцінного реформування. Півсотні молодих людей зібралися 2 жовтня 1990-го біля пам'ятника Кию, Щеку й Хориву на столичній площі Жовтневої революції. Вони проголосили голодування і висунули низку вимог до діючої влади. В історію ця акція мирної громадянської непокори увійшла під назвою "Революція на граніті".Студенти вимагали перевиборів Верховної Ради УРСР на багатопартійній основі не пізніше весни 1991-го, а також відставки голови Ради міністрів УРСР Віталія Масола, повернення на територію УРСР українських солдатів, націоналізацію майна Комуністичної партії.

Більшовицький переворот відбувся 7 листопада 1917 року у Петрограді - тепер Санкт-Петербург. У СРСР цей день відзначали, як державне свято. У підручниках переворот називали Велика Жовтнева соціалістична революція. За старим календарним стилем подія відбулася 25 жовтня - тому Жовтнева. Причини Жовтневого перевороту На початку 17-го року Російська імперія потрапила у смугу криз. Практично весь бюджет перекинули на армію. Промисловість працювала на потреби фронту. Людям бракувало найнеобхіднішого. Багато працівників заводів, селян, інтелігенцію мобілізували в армію. Від царя Миколи ІІ вимагали змін. Він їх ігнорував. Прихильники лівих ідей були переконані, що допоможе державі лише революція. Провідні партії не сприймали серйозно більшовиків. Але вони завдяки популістським гаслам восени 1917 року здобули підтримку людей. Вони захопили резиденцію Тимчасового уряду Зимовий палац та всі стратегічні пункти Петрограду. На з'їзді Рад лідер більшовиків Володимир Ленін заявив про перехід влади у Росії до його політсили. Більшовики проголосили "Декрет про мир" і пообіцяли домовитись про завершення війни з німцями. Заявили, що уся поміщицька земля буде розділена між селянами. Питання України В Україні діяли політичні сили, які не могли домовитися між собою щодо подальшого розвитку - Українська Центральна Рада, Рада робітничих і селянських депутатів - пробільшовицьке утворення та Штаб Київського військового округу - прихильники Тимчасового уряду. Більшовицька партія в українських містах не мала більшості, але 17 листопада 1917 року вони підняли повстання проти військового штабу у Києві. Використовували робітників заводу "Арсенал". Центральна Рада не втручалась, а потім стала їм допомагати. Представники Тимчасового уряду залишили місто. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На харківському вокзалі прощались з більшовиками Центральна Рада видала ІІІ Універсал - проголосила Українську Народну Республіку. Більшовики були проти цього. Ленін висунув ультиматум, який у Києві не задовольнили. Почалася війна. За три роки протистоянь перемогу здобули більшовики Наслідки більшовицького перевороту Воєнний комунізм у 1919-1921 роках - терор проти приватних власників різних рівнів та українського селянства. Розстріляне відродження - знищення української інтелігенції у 1920-1930-х роках. Цензура, переслідування та арешти письменників та митців тривали й протягом 1950-70-х років. Знищували національну культуру і традиції. Голодомор - геноцид українського народу у 1932-33 роках. Його створили штучно. Забрав життя 7 млн селян. Психічні травми і страх голоду досі передається українцям на генетичному рівні. Гоніння церкви відбувалося протягом всього періоду існування СРСР. Існувала лише православна церква московського патріархату, яку контролювали спецслужби. У храмах влаштовували склади і клуби. Начиння грабували, а священиків репресували. Вбивство видатних української діячів Симона Петлюри, Євгена Коновальця, Степана Бандери. Фальсифікації та викривлення історичних фактів. Нехтування родинними традиціями і повагою до минулого. 5 вересня 1918-го в Україні почався "червоний терор" - злочинна репресивна політика комуністичного режиму. 100 років тому радянський уряд ухвалив Декрет про "червоний терор", мета якого - боротьба з контрреволюцією. Радянська політична пропаганда висвітлювала "червоний терор", як відповідь на "білий терор". Вбивства, репресії та насильства були узаконені й обгрунтовані на державному рівні - 30 серпня 1918-го на Леніна скоїли замах, а голову Петроградської ЧК Моїсея Урицького вбито.