Search trend "день конституції україни"

Мужні, безстрашні та відважні. Вони не боялися небезпек і труднощів, ішли в бій, навіть коли сили ворога переважали, готові були пожертвувати життям заради волі та свободи. Це все про козаків безстрашних воїнів, які любили Україну понад усе. Сьогодні нащадки козаків знову боронять свою незалежну державу від ворожої навали. Вражають світ сміливістю, винахідливістю, патріотизмом, силою духу та вірою в перемогу. Як і козаки кількасот років тому, сучасні воїни готові на все, аби відстояти свободу й незалежність України. У спецпроєкті Gazeta.ua і бренду "Козацька Рада", що втілює риси українського характеру, розказуємо про сучасних козаків і козачок, які продовжують традиції предків, щодня демонструють мужність, прагнення до волі. Командир сказав: "Буду з вами до кінця" Стати козаком міг кожен чоловік, який говорив українською мовою, сповідував православну віру, мав бажання вірно служити Україні та боронити її від ворогів. Новобранцю спочатку доручали нескладні завдання щоб перевірити, чи готовий він до суворих козацьких буднів. Випробувальний термін міг тривати навіть кілька років. І лише після цього гетьман вирішував, чи готовий козак стати членом товариства. У разі позитивного рішення той складав присягу й отримував козацьке ім'я. У сучасному війську захисники теж отримують позивний, що відображає особливість кожного воїна. Ця традиція вже стала частиною військової культури, що гуртує захисників. "Маю псевдо "Говерла". Так мене почали називати, бо я 11 разів піднімався на найвищу вершину Українських Карпат. Після перемоги мрію ще раз зійти на Говерлу, але вже разом із побратимами", розповів воїн 115 окремої механізованої бригади Станіслав Романчук. Він воює з 2022-го, у мирний час працював інженером. "Захищав Київщину, брав участь у звільненні Харківщини. А потім направили на Донеччину, боронив Очеретине. Щодня доводиться ризикувати життям. Але тішуся думкою, що тепер, як справжній козак, захищаю рідну Україну. Запорозьких козаків вважаю найкращими воїнами у світі. Завжди в усьому старався рівнятися на них. Зголошувався йти на всі завдання, допомагав побратимам. Не раз ставав свідком мужності на полі бою. Коли командир нашого підрозділу отримав поранення в ногу, то відмовився від евакуації. Сказав: "Буду з вами до кінця". Сам наклав турнікет і продовжував керувати боєм. Лише коли відбили атаку росіян, погодився їхати в медроту. Одного разу разом із товаришем виносили пораненого побратима з поля бою. Коли прийшли на місце дислокації, всі з групи були в шоці думали, що ми загинули. Після лікування побратима списали, але він про нас не забуває. Коли дзвонить, постійно каже: "Дякую, хлопці, що врятували життя", поділився Станіслав. Про відвагу, мужність і бойові звитяги козаків ходили легенди. Загартовані війнами, вони перетворювали кожен бій на справжнє мистецтво. Не боялися жодного ворога, адже знали, що захищають найцінніше свою волю. Запорозьке військо мало у своєму арсеналі найкращу зброю тих часів. Козаки володіли мистецтвом рукопашного бою. Були серед них і ті, хто мав надзвичайні здібності, їх "шабля не рубала, куля не влучала, вороже око не бачило". Найвідоміший Іван Сірко, якого обирали отаманом 12 разів поспіль. Він здійснив 50 успішних військових походів. Легенди кажуть, що Сірко вмів перетворюватися на вовка або яструба. Нині ім'я цього славного отамана носить 92 окрема штурмова бригада ЗСУ. Також у складі Збройних сил є бригади, названі на честь інших гетьманів і кошових отаманів. Зокрема, Костя Гордієнка, Пилипа Орлика, Івана Виговського, Івана Мазепи, Богдана Хмельницького. Усі названі особи плекали мрію про вільну Україну й боролися зі зброєю в руках. Наприклад, Богдан Хмельницький був не тільки вправний воїн, а й досконало володів польською, турецькою, латинською, татарською і французькою мовами. 1648 року військо під його проводом здобуло перемогу в битві під Жовтими Водами. Це ознаменувало початок національно-визвольної боротьби українського народу. І нині українці найбільше довіряють Збройним силам України, за даними соціологічних опитувань. Вірять, що наші захисники здобудуть перемогу та звільнять окуповані українські території. Кожна евакуація подвиг Козаки свого часу використовували своєрідну медицину. Кровотечу зупиняли медом, тютюном, сажею, хлібом і цукром. До рани могли прикласти землю, розтерту зі слиною. Теперішні захисники для надання допомоги використовують сучасні засоби. Але їх із козаками поєднує готовність завжди допомогти побратиму та віддати за нього своє життя. "У моїй родині всі медики. А я боявся раніше крові: тільки-но бачив непритомнів. Але на війні довелося цей страх перебороти. Кожна евакуація поранених це подвиг. Спочатку їздили на швидкій, до стабпункту доїжджали за пів години. Восени наші дві машини згоріли. Добре, що хлопці встигли вискочити й лишилися живі. Нам дали американську "броню" зробили на ній пару евакуацій, але під час мінометного обстрілу й вона згоріла. Тоді теж усі встигли врятуватися. Почали на евакуацію ходити пішки по 7 кілометрів в один бік. На позицію несли з собою воду та харчі побратимам. Назад на м'яких ношах пораненого. Кожні 100-200 метрів доводилося ховатися, бо дрони постійно гули над головами й не знати було наші чи ворожі. Бувало, що за день робили по 2-3 ходки. Багатьох хлопців врятували", поділився захисник Дмитро на псевдо "Міхалич". Традиції волонтерства в Україні Козаки створили власну систему самоорганізації. Вони об'єдналися, щоб спільно протистояти ворогам, які зазіхали на українські землі. Не чекали на допомогу, а самі взяли до рук зброю, щоб відстоювати свободу. Як і козаки, українські волонтери самі організувалися, щоб допомагати військовим і цивільним. Денис Данилов із міста Сновська Чернігівської області займається волонтерством з 2014 року. Спочатку підтримував мітингувальників на Майдані, а коли почалася війна, став допомагати військовим. Нині він очолює ГО "Патріоти Сновщини". "Волонтерство стало моєю основною діяльністю 2022 року. Спочатку на окуповану територію Чернігівщини возили допомогу цивільним, займалися евакуацією. А коли область звільнили, почали допомагати й військовим. Не раз траплялися небезпечні моменти, але щось рятувало. Коли в березні 2022 року під Черніговом розстріляли колону волонтерів, ми теж мали бути там. В останній момент не поїхали", розповів Денис. 19 серпня 2023 року, коли російська ракета влучила в Чернігівський драмтеатр, чоловік отримав осколкові поранення та контузію. "Уже три роки обіцяю собі покинути волонтерство. А потім розумію, що без цієї допомоги військовим буде дуже важко. І продовжую виконувати свою роботу: купуємо тепловізори, дрони, автівки, організували плетіння маскувальних сіток. Автівки сам доставляю в підрозділи на фронт. Хоч це небезпечно, ніколи не вагався. Якщо треба їхати їду", каже Денис Данилов. У козацькі часи теж були люди, які подібно до сучасних волонтерів допомагали війську. Селяни та жителі міст надавали їжу, одяг, коней і навіть зброю. Нерідко виконували роль розвідників і повідомляли про пересування ворожих військ. Надійним союзником козаків було й духовенство. Часто в церквах, монастирях переховували поранених вояків і надавали прихисток тим, хто тікав від переслідувань. Хоробрі сучасні козачки Є думка, що козаки давали обітницю безшлюбності. Але це не так. Вони були вільні у виборі. Серед козаків навіть існував звичай: жінка могла врятувати козака в разі будь-якої провини, погоджуючись узяти з ним шлюб. Багато козаків мало родини. Жили з ними в селах і на хуторах, виховували дітей, тримали господарство. А коли треба було захищати батьківщину, лишали все й ішли в бій. На господарстві зоставалася дружина. Козачки з усім могли впоратися самотужки. Життя у складних умовах зробило їх хоробрими й безстрашними. Цей дух незламності передався й сучасним жінкам. Багато долучилося до війська чи стало волонтерками. "24 лютого 2022 року ми з подругою і дітьми думали про те, щоб їхати в Польщу. Але залишилися вдома. За кілька днів у шкільному чаті мого старшого сина з'явилося повідомлення: школа облаштовує пункт приймання допомоги для переселенців. Просили приносити подушки, ковдри. Я написала про це у фейсбуку. Відгукнулося багато людей. Готові були нести також продукти, хтось навіть пропонував холодильник. Ми їздили по всьому місту, все це збирали та привозили у школу. А потім одна дівчина написала, що прикордонникам потрібен тепловізор. Попросила доєднатися, щоб знайти його в Польщі та привезти в Україну. Я маю там багато друзів, які долучилися до допомоги. Привозили в Україну продукти, засоби гігієни. Ми це все сортували й передавали тим, хто потребував. Потім возили захисникам старлінки. Придбали й самостійно доставили у Краматорськ авто для захисників. Після тієї поїздки я дала собі слово, що допомагатиму нашим військовим стільки, скільки це буде потрібно", розповіла Ольга Піліщук. Вона вже закрила багато зборів для захисників. Найбільший на безпілотник "Валькірія" вартістю 800 тис. грн. Разом з іще двома волонтерами потрібну суму зібрали за 2 тижні. Ольга зізнається, що сил їй додають друзі та воїни, які захищають Україну. "Серце гріє, коли пишуть: "Дякуємо, ти робиш важливу справу", каже Ольга Піліщук. "Мій перший донат 200 гривень зі стипендії" Козацтво залишило нам у спадок не лише розповіді про мужність, а й приклад державотворення, заснований на демократичних цінностях. Важливі рішення ухвалювала козацька рада збори, на яких кожен козак мав право голосу. Саме там обирали гетьмана, голосували за найважливіші рішення, що впливали на долю України. Козацькі ідеали свобода, гідність і воля глибоко вкорінені в культурному коді українців. Також ці фундаментальні цінності закріплено в нашій Конституції. І це свідчення того, що сучасна Україна є прямою спадкоємицею козацьких традицій. Прагнення до волі та свободи, яке живило козацький дух, живе в українцях і сьогодні. Проявляється не лише на полі бою, а й у реальному житті. Прості українці щодня демонструють це своєю позицією, донатами та незламною вірою в перемогу. "Вірю, що Україна переможе. Стараюся підтримувати захисників. Мій перший донат 200 гривень зі стипендії. А згодом почала перераховувати на збори для військових її всю. Першого року повномасштабної війни я була в Австрії. Щодня відчувала провину та хвилювання, що перебуваю в безпечному місці, на відміну від моїх знайомих і друзів. Коли почала донатити, стало спокійніше. Виникло відчуття, що теж маю якийсь вплив, можу щось зробити і ці гроші комусь допоможуть", розповіла студентка Софія Лебединська з Києва. Готовність українців підтримувати армію це не просто благодійність, а вияв національної свідомості, колективної волі до перемоги. Донати стали сучасною формою козацької взаємодопомоги, й у такий спосіб кожен українець стає частиною великого війська. "Хоч би як важко було, допомагати нашим хлопцям потрібно. Бо вони захищають нас ціною власного життя. Отримую 5 тисяч пенсії. 500 гривень щомісяця перераховую волонтерам. Роблю багато закруток, узимку буду нашим захисникам передавати. Їм дуже мої квашені огірки подобаються", розповіла пенсіонерка Віра Олексієнко. "Поки пам'ятаємо, хто ми є, ми непереможні" Риси характеру, система цінностей козаків є основою національної ідентичності та незалежності України. Вони сформувалися під впливом боротьби за свободу та особливого військового побуту. І передаються з покоління в покоління. Досі свобода, мужність, взаємодопомога, любов до рідної землі, жага до волі є найважливішими для українців. Бренд "Козацька Рада" з повагою ставиться до спадщини предків і прагне, щоб вона надихала сучасне й майбутнє покоління. "Бо, поки пам'ятаємо, хто ми є, ми непереможні. А збереження нашої культури це не просто данина минулому, а запорука вільного майбутнього України", кажуть у бренді "Козацька Рада". Колись козаки стояли на варті волі, захищали свою землю і свій народ, цінували честь і братерство понад усе. Сьогодні ці цінності продовжують жити у серцях тих, хто береже Україну на передовій, у тих, хто відроджує мову та звичаї, у кожному, хто пам'ятає своє коріння. "Козацька Рада" це не просто горілка, а й жива нитка, що з'єднує минуле, сучасне та майбутнє України. Це не лише назва, а живий символ незламності українського духу. Ми віримо, що справжня незалежність неможлива без збереження культури, адже саме вона є тим корінням, яке живить нашу націю. Козацькі традиції, пісні, звичаї, прагнення до свободи усе це формувало нашу ідентичність протягом століть і робило нас сильними перед будь-якими викликами", додає мужній бренд.

Отримувати привітання зі святами значно приємніше, якщо написані вони не тільки красиво, а й правильно. Перед Днем Незалежності України Gazeta.ua нагадує вимоги нового українського правопису до написання назв цього та інших свят. Виявляється, не обов'язково всі слова писати з великої літери. Від цього вони "святковішими" не стануть. "У назвах свят із великої букви пишемо перше (або єдине) слово і власні назви", наголошує правопис. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Новий український правопис відстояли. Чим він особливий Наприклад, Новий рік, День учителя, День пам'яті та примирення тощо. Але є з цього правила винятки. Вони чітко перераховані у правописі. І якраз під них підпадає свято, яке відзначатимемо 24 серпня. "У назвах свят День Незалежності України, День Соборності України, День Конституції України всі слова пишуться з великої літери як виняток", йдеться у правописі. Новий український правопис було офіційно запроваджено постановою Кабміну від 22 травня 2019 року. Перед тим у жовтні 2018-го його схвалили Президія Національної академії наук України та колегія Міністерства освіти і науки. Святкування Дня Незалежності України цього року буде обмеженим. Масові заходи з міркувань безпеки поки не анонсують. Але українці можуть святково накрити стіл і відсвяткувати в колі найближчих. Можна обрати страви старовинної української кухні, вшанувати батьківщину за географічними ознаками й приготувати по страві з регіону або ж урізноманітнити стіл жовто-блакитними фарбами.

Про це пише Reuters.Федеральний апеляційний суд у середу скасував заборону, яка зобов'язувала Державний департамент США продовжувати здійснювати виплати іноземної допомоги, принісши перемогу президенту Дональду Трампу. У рішенні колегія з трьох суддів апеляційного суду США округу Колумбія заявила, що суд нижчої інстанції помилився, наказавши адміністрації Дональда Трампа відновити виплати іноземної допомоги, раніше схвалені конгресом.20 січня президент США запровадив 90-денну паузу на всю іноземну допомогу. Це сталося того ж дня, коли він був інавгурований на другий термін у Білому домі. Так, Трамп відправив значну частину персоналу головного агентства США з надання іноземної допомоги USAID у відпустку та вивчав можливості передачі колишнього незалежного агентства під управління Державного департаменту.Дві некомерційні групи, які отримують федеральне фінансування — "Коаліція з адвокації вакцини проти СНІДу" та "Мережа розвитку журналістики" — подали позов, стверджуючи, що заморожування фінансування Трампом було незаконним.Читайте також: USAID під загрозою: чому Трамп і Маск хочуть закрити програму допомоги та що це означає для України. ПояснюємоОкружний суддя США Амір Алі, призначений колишнім президентом Джо Байденом, наказав адміністрації Трампа виплатити майже $2 млрд непогашеної допомоги своїм гуманітарним партнерам по всьому світу.Виступаючи від імені більшості (двох суддів проти одного), окружна суддя Карен Хендерсон заявила, що некомерційні організації "не мають підстав для позову, щоб обґрунтувати свої претензії", і тому вони не відповідають вимогам для судової заборони.За словами Хендерсон, лише рахункова палата США, наглядове агентство, може оскаржити дії Трампа щодо припинення іноземної допомоги.Хендерсон наголосила, що суд не розглядає питання про те, чи порушує заморожування іноземної допомоги Трампом конституцію США, притискаючи повноваження конгресу. До думки Хендерсон приєднався окружний суддя Грегорі Кацас, призначений Трампом.Окружна суддя Флоренс Пан, призначена Байденом, написала, що її колеги дозволяють адміністрації Трампа ігнорувати федеральне законодавство та принцип розподілу влади, викладений у конституції."Потурання суду незаконній поведінці виконавчої влади підриває ретельно розроблену систему контрольованої та збалансованої влади, яка служить найбільшим захистом від тиранії – накопичення надмірних повноважень в одній гілці влади", – наголосила Пан.Речник адміністративно-бюджетного управління Білого дому додав, що це рішення не дозволить "радикальним лівим фінансовим групам зловмисно заважати президенту витрачати кошти відповідально та розпоряджатися іноземною допомогою законним чином відповідно до його політики "Америка понад усе".Президент США Дональд Трамп у перший день правління ухвалив рішення тимчасово зупинити всі програми зовнішньої допомоги США на 90 днів для проведення перевірок.Наприкінці січня стало відомо, що USAID зупинило фінансування всіх програм і проєктів в Україні.Згідно з дослідженням, фінансування USAID відіграло вирішальну роль у покращенні глобальної охорони здоров'я, в першу чергу спрямоване на країни з низьким та середнім рівнем доходу, зокрема африканські країни. Через рішення адміністрації президента США Дональда Трампа скоротити фінансування Агентства з міжнародного розвитку (USAID) можуть загинути понад 14 млн людей.   

Що ж, я хотів би розпочати нашу розмову. Чи Ви взагалі розумієте, що відбувається в Сполучених Штатах, в Китаї. Ми увійшли у велику турбулентність, маємо багато різних сигналів, багато різних імпульсів, як від американського президента, так і від китайського і так далі, але відчуття часу, яке Ви маєте?Мені здається, що з історичного погляду момент дуже важливий. З однієї сторони ми спостерігаємо кризу (колапс) певної картини Сполучених Штатів Північної Америки, яка була раніше і формувала нас всіх, власне від кінця Другої світової війни, тобто протягом багатьох років, десь 80 років. Це щось нове. Важко однозначно сказати, про що йдеться, але це стосується не лише президента Трампа, котрий, як всі погоджуються, капризний, непередбачуваний, невідомо, що він зробить, що він скаже зранку, а що після обіду чи ввечері. Це ширша справа. Ми маємо справу з брунатною хвилею (націоналістичний рух), яку я порівняв би з хвилею нацизму і більшовизму одночасно, тому що в основі проєкту змін в Америці процес відкидання нормальної ліберальної парламентської демократії. Це політика популізму, націоналізму, авторитаризму та обмеження всіх демократичних свобод. Це атака на заклади вищої освіти, на незалежні засоби масової інформації, на вимір справедливості. Це спроба змінити американську систему, зробити щось інше, ніби той самий алфавіт, але суть інша. Я думаю, що американська демократія захистить себе, але на неї чекають важкі часи попереду. Бо це не лише основа популістських лідерів, але це також переконання, що люди хочуть голосувати за те, що Трамп творить з емігрантами, біженцями, з усім, що є іншим проєктом для Сполучених Штатів, що сягає американської конституції, натомість якби я шукав першоджерело для того, що реалізовує Трамп, то я шукав би серед радикально "правих" (виступають за традиційні погляди) американських партій, а не серед "правих" партій Рейгана, таких консервативних. Це не консерватори, хоч вони себе так називають, це національні революціонери, більш небезпечні. І такий самий проєкт ми можемо спостерігати в Європі, тенденції істерики популізму, ксенофобії, націоналізму. Ми бачимо це в кожній європейській країні. Одного разу це призводить до брекзиту, іншого разу до коаліції, на чолі якої стоїть партія, яка походить від Муссоліні в Італії, у Франції Марі Ле Пен, в Угорщині це Орбан. А з іншої сторони маємо Китай, який шукає для себе нове місце у світі та спокійно сидить на березі і чекає, аж поки демократичні проекти спливуть кров’ю і трупи попливуть по річці. Це китайська стратегія, як мені здається. Але я не є песимістом, тому що цей авторитарний проєкт також має свої ліміти, кордони. І звичайно, фундаментальну роль тут відіграє агресія путінської Росії на Україну. Я великий фанат того, що Путін має програти цю війну. І тому це належить людям, які підтримують політику нашого польського уряду, цю частину політики Європейського Союзу, тобто підтримують Україну і капризи Дональда Трампа. Але звичайно все перед нами, зараз такий важкий момент, як було в 30 тих роках 20 століття, коли здавалося, що Гітлер просувається вперед без гальма, всі його бояться, не можуть з ним домовитися, Рузвельт боїться втручатися, і здавалося, що немає надії, але майбутнє показало, що надія є, що надія була, і зараз теж не можна піддаватися песимізму, треба спокійно робите своє. Я переконаний, що Україна виграє цю війну.Дай Боже! Але до перемоги ще багато роботи, і, на жаль, коли ми говоримо про 30-ті роки, ми звичайно усвідомлюємо, що після 30-х років прийшла Друга світова війна. Зараз у мене відчуття, що світ балансує. Кількість трупів, яку створив Путін, просто разюча, і виглядає так, що Росія не буде сподіватися на своїх вбитих солдатів, принаймні вона це демонструє. І коли ми говоримо про готовність Європейського Союзу та окремих держав, зрозуміло, що вони мають міцно триматися. І найважливіше відчуття: як довго це триватиме. Росіяни готуються до великих перемовин в Китаї на початку вересня, в серпні Урсула фон дер Ляйєн і представники європейської комісії також матимуть розмови з китайцями. Як надовго вистачить Європейського Союзу, я питаю, не тому, що я європеєць, але тому, що Європейський Союз нам допомагає, підтримує фінансово, і звичайно, коли говоримо про військову логістику.Як довго це триватиме я не можу відповісти, я – історик, а ми історики чудово пам’ятаємо минуле, тож я можу сказати як це було з Наполеоном, Гітлером, але, що буде я не знаю. Одне я точно знаю, чого я маю триматися. Я маю твердо вважати, що Україна сьогодні захищає всю Європу і цілий світ від цієї страшної путінської агресії, імперіалізму, підлості.Я не бачу жодних аргументів, щоб будь-яким чином вірити, що з Путіним можна порозумітися. Китай. Китай має свою стратегію, вона дещо інша, ніж навіть російська стратегія, просто інша. Я не спеціаліст, але знаю, що Китай гострить зуб на Тайвань і тут можливе порозуміння. Якщо порозуміється з Америкою, Китай буде змушений прийняти Тайвань, не у воєнному сенсі, а тільки в політичному, економічному і дипломатичному. Чи це можливо, не знаю. Натомість ми знаємо, що політика Путіна вбиває російську демократію, дослівно, так, як вбили Навального, і я знаю, що Трамп знищує американську демократію. Америка підтримує Нетаньягу, котрий своєю чергою небезпечний для майбутнього ізраїльської демократії. Це все не виглядає добре, але одне я точно знаю: ми маємо робити своє, і триматися свого, триматися тих засад, які були з нами останні роки. Я не бачу іншого шляху. Ми не можемо відсторонитися від цього, повторимо велику помилку Чемберлена. Цього не можна робити. Таке вже відбувалося. Маємо чогось в історії повчитися. Якщо Путін виграє цю війну, то буде знищена Україна, це відкриє йому двері до всієї Європи. Це дуже небезпечно.А може Путін займеться Європою ще раніше. Невідомо як це буде, але в усякому разі Путін демонструє свою готовність до ведення війни і проти Європи. І власне питання: наскільки Європа зараз об’єднана і як складаються відносини зі Штатами. Мова йде тільки про те, що якби Путін напав на якусь балтійську країну – Естонію, Литву, Латвію, або зробив би якусь військову провокацію проти Польщі. У Вас є відчуття, що одразу була б різка реакція зі сторони європейських союзників? Бо через Трампа ми маємо якісь сумніви щодо 5 статті Північноатлантичного (договору).П'ята стаття – є ключова. Якщо ми піддаємо сумнівам цю статтю, то цілий договір тоді не має сенсу. Це означає, що ми піднімаємо руки та кажемо Путіну: бери, що хочеш, ми беззахисні. На жаль, я проти політики танків, але тим не менш, не можна мати сумнівів щодо того, про що йдеться в цьому конфлікті. Історики будуть про це писати різне. Але жоден історик не напише, що Україна напала на Росію, цього ніхто не напише. Це очевидний факт, цього треба триматися. Якщо ми не притримуємося цього, то притримуємося всіх основ, які з цього виникають. Ми маємо бути на стороні України, на стороні свободи, прав людини, нормальної економіки, яка дозволяє людям краще жити. Це не буде легко, але іншого шляху у нас просто немає. Я переконаний. Якщо ти питаєш про Європейський Союз, то я здивований з таких причин: я не сподівався ані того, що Сполучені Штати, під керівництвом Трампа, великою мірою відвернуться від Європейського Союзу, ані того, що Європейський Союз зможе переглянути свою, основану на довірі політику проти путінської Росії, змінити цю політику, сьогодні в європейській політиці немає ілюзій, є тільки питання "чи цьому сприяє рішучість, чи засади si vis pacem, para bellum (хочеш миру – готуйся до війни)". І, на мою думку, це відкрите питання, великою мірою це залежить від того, якою буде Європа, вже знаємо, що в Великобританії, яка є хорошим союзником України, це не виглядає добре, в опитуваннях партія Фараджа – британський відповідник Трампа, виглядає сильно і небезпечно. І в цілому в Великобританії ніколи не було гарної погоди (реакції) на популістські фарси … Якщо щось погане одного разу сталося, то може статися ще раз, це, на жаль, можливо. Я хочу бути оптимістом, тому що моя біографія не дозволяє бути песимістом. Я маю вірити, що те, про що говорить демократичний табір, виграє. Але це буде складна дорога.Так, любов, віра і надія, нехай об’єднує, не розділяє.Немає іншого виходу.Погоджуюсь. Але ми вже бачимо демонів, так?Демони скрізь.Мова йде не тільки про Польщу. Не тільки про Німеччину. Вони є. І голос цих демонів, історичних або з минулого, дуже міцний. Але найважливіше це знайти якийсь рецепт і не дозволити їм вийти або дістатися влади.Рецепт наразі знайшла Україна. Україна показала Путіну жест Козакевича (непристойний жест, який означає "відчепись"). Як вимагали від України капітуляції, то Україна відповіла мовою моряків: "Пішов ти ...." Це була сильна і мудра відповідь. У такому сенсі ми всі повинні сьогодні сказати про себе, що ми українці. Ці бомби, які падають на українські міста і вбивають українців, вони падають на нас. Поки ми цього не усвідомимо, ми не зрозуміємо, яка ставка в цій грі.Аби кожен Міхнік так відчув, аби кожен Туск так зробив. Але є інші політичні течії, і бачимо дебілів на вулицях і вони говорять іншим голосом, і розуміємо, що це реальність. І звичайно і в Україні не легко, не просто, Україна це не тільки геройська країна. Ми маємо часом бути скептичними в оцінюванні, тверезими. Складні держави, складна ситуація, складна народна реакція. І хотів би запитати, що Ви думаєте стосовно нинішніх польсько-українських стосунків?Я дотримуюсь проукраїнської політики, і вважаю, що всі ті, хто псує цю політику, це формації, які організовують марші, які говорять, що Польща це володіння німецько-російське, яким керують євреї , говорять зупинити допомогу Україні, бо ми з неї нічого не маємо. Це дурощі, це шкідлива діяльність, ця діяльність глибоко антипольська. Сьогодні поляки підтримують Україну як тільки можна. Але кожен народ має своїх "Жириновських", і наші "Жириновські" власне так себе поводять. Польща має довгу історію своєї антидемократичної, ксенофобної опції, є у нас така традиція. У Польщі в міжвоєнні роки був сильний табір, який пропагував позицію антиукраїнську, антисемітську. Це все було. Зараз тривають суперечки, якою має бути Польща, польськість. І ми одного разу виграємо, іншого разу програємо. Не завжди ми виграємо. Якщо ми програємо, то я надаю перевагу бути з демократією, яка програла, ніж з парафашизмом, що тріумфує.Важкі часи. Також ми розмовляємо про історичні проблеми. Почалася справа з ексгумацією на Волині, і це важлива справа. Найважливіше, щоб все було зроблено як належить. Ми розуміємо, що ще буде дискусія між істориками. Звертаюся до Вас як до історика. Як Ви вважаєте, як можна полегшити дебати, бо власне часто чуємо польських або українських «Жириновських», замість того, щоб бачити активну прагматичну роботу. Для того, щоб роз’яснити ці складні болючі аспекти історії.Я завжди буду ділитися пам’яттю, тому що інакше цей час запам’ятали українці, які були в західній Україні, а інакше ті, які були в радянській Україні. У одних був голод, у інших не було. Натомість хочу сказати ясно. З української перспективи українське суспільство за часів ІІ Польської Республіки було дискриміноване, і допоки Польща цього не признає, то постійно буде повторюватися в акціях терористичних, оскільки, як мені сказав мій український знайомий, те, що робили українські, так звані терористи, не відрізнялося від того як польські бойовики за незалежність на початку 20 століття, як Пілсудський, робили те саме, нападали на російських губернаторів і так далі, коротко кажучи, на майбутнє звичайно хочу роз’яснити якнайбільше, ті могили не повинні нас засліплювати стосовно того, де ми знаходимося зараз, і що ми сьогодні хочемо робити, говорити і думати. Для мене немає жодних сумнівів, що польсько-українське зближення – це шанс і для Польщі, і для України. Але звичайно, в цій справі у мене немає жодних сумнівів, що є такі, які проти цього і в Польщі, і в Україні. Побачимо, хто переможе. Я вірю, що переможе здоровий глузд, і найкращі традиції польської і української культур. Я в це вірю. Мушу в це вірити, бо якби я в це не вірив, то помер би від жалю. Я хочу насолоджуватися життям. А насолоджуватися життям можна тоді, коли віриш, що можеш змінити світ на краще. А в польсько-українських відносинах, завдяки багатьом старанням багатьох людей і в Польщі, і в Україні багато змінилося на краще, не прийшло ще, але дуже багато. Те, що ми з тобою можемо так сьогодні розмовляти по-дружньому, як люди які один одного розуміють, і хочуть розуміти одне одного. Часто як дискутую на цю тему в Польщі то кажу, що треба одягнути українське взуття, українські окуляри, подивитися на нашу історію з української перспективи. Не для того, щоб сказати, що всі мають рацію, а для того, щоб розуміти, що їх пам'ять відрізняється від нашої і буде відрізнятися. Але важливо, щоб в ім’я цієї пам’яті, ми ці могили не розкопували для нової війни, а для миру.Чи можливим є польсько-український військовий союз? Звичайно.Я не знаю, що станеться за пів року, але ми побачимо, що Росія залишається і має очевидні наміри. Якщо мова йде про Росію, то я також не хочу бути песимістом. Сьогодні Росія проживає свою смуту, драматичний період, але це Путін розв’язав цю війну, а не російський народ. Російський народ сьогодні живе в страху, під терором, за стрічку в українських кольорах можна на 5 років потрапити за ґрати. Я цих людей не засуджую, не звинувачую. Я вірю, що прийде такий час, коли ми побачимо іншу Росію, кращу Росію, Росія, яку ми зараз бачимо засуджує путінське військо. Звичайно це займе час, це не станеться з дня на день. Якщо мова йде про польсько-український союз, то я не військовий, я не знаюся на війську, не буду вдавати, що я компетентний. Точно знаю одне, з політичної точки зору Україна є справжнім союзником Польщі.Польща буде робити все, аби Україна хотіла бути союзником. В Україні є багато недовіри до Польщі, я зустрічав це, коли був в українських містах, і у Львові, і в Івано-Франківську, і в Луцьку. Я стараюся розуміти цю недовіру, але вона не повинна мене засліплювати. Я повинен вважати, що шанс – це підтримка України, це шанс для України, і для Польщі, і для нашого майбутнього. Я бачу Україну в Європейському Союзі, і я вірю, що польсько-українські кордони будуть як польсько-німецькі, відкриті. Але ще є польсько-німецький кордон, бачимо, що там відбувається. Це така іронія, але звичайно Ви бачите це так, а президент Кароль Навроцький може бачити це інакше. І власне хотів би розпитати, чого нам очікувати від обраного президента і його прихильників? Я від нього не очікую нічого хорошого. Я вважаю, що це погано, що він переміг, дуже погано. Це не була тріумфальна перемога, це була мінімальна перемога, нічия з невеликою перевагою. Але маємо, що маємо. Треба буде з ним жити. У нас були різні президенти. Був такий президент, котрий довго керував, а коли надійшло випробування, то виїхав до Швейцарії як її громадянин, то був президент ІІ-ї Польської Республіки Мосцицький. Я погано дивлюся на те, що говорить табір президента Навроцького, і думаю, що це поганий знак для Польщі, але … Наш поет Адам Міцкевич говорив так: "що робить фермер, якщо йому град знищить урожай, то сіє заново". Тож маємо наново сіяти інше повідомлення, ніж те, яке нам пропонує Навроцький і його прихильники. Це не буде легко, але хто сказав, що все в житті буде легко. Ми маємо вірити, що ми справимося. Так, як ми справилися рік тому з брунатною хвилею перемог в Польщі. Румунам вдалося, Молдові вдалося, то і нам вдасться. Треба в це вірити.Власне це цікаво, що в Румунії вдалося зупинити пуч, такий не прихований, але технологічний, пуч таких популістських середовищ. Власне хотів би ще запитати, чи Ви бачите можливість, щоб наприклад польський солдат, німецький солдат захистили Литву чи Естонію від російських танків, це означає, що може і польський солдат буде готовий разом з українським солдатом захищати Європу.Якщо буде працювати 5 стаття, то звичайно так. Не бачу жодної проблеми, щоб польський солдат був в Афганістані, в Іраку, чому ні.Просто хтось бачив в цьому проблему, говорячи, що сусідні держави не обов’язково хочуть.Побачимо як буде. Це залежить від багатьох речей. Якщо Ви питаєте про принципи, то відповім - так, а якщо питаєте конкретно, то скажу – не знаю. Не знаю конкретних речей. Одне є певним, якщо Україна увійде до НАТО, до Європейського Союзу, то буде великий крок вперед для України, для Європейського Союзу, для Польщі, але теж величезний мінус для Росії. Чому Путін так ненавидить Україну? Бо він боїться, бо Україна демонструє, що можна по сусідству збудувати демократичну країну, цього Путін боїться найбільше, оскільки перш ніж Путін напав на Україну, він зробив напасть суспільству Росії.Зліквідував практично всі суспільно-громадянські інституції і так далі. Важливо розуміти, що він хоче не лише розширити територію, він хоче знищити демократичну владу. І в цій справі фундаментальним захисником демократії є Україна. Але виявилося, що демократія, зокрема в Сполучених Штатах, незахищена. І може не тільки там. Ми в цілому бачимо трансформацію того, що колись називалося демократією. Демократичні інституції не захищають свої структури, і розуміємо, що може за пів року – рік, ті "Право і Середовище", які Ви назвали фашистськими, будуть входити до влади, і звичайно тут ситуація дуже схожа на Європу 20-30-х. Але ще є Штати, і Штати не готові. І як Ви влучно сказали, виявляється можна знищувати університети, можна плювати на закон, можна арештовувати, і так буде, коли немає інституції, і немає опору, то влада звичайно потакає. Я вже говорив, що не знаю, що буде, знаю одне: те, що вони нам готують – це погано. А від поганого треба захищатися. В певному часі настає такий момент отверезіння, не можна довше мовчати, не можна вважати, що вдасться перечекати, треба противитися. І я вірю, що американська демократія віднайде в собі сили і виразить супротив. Побачимо.Я не хотів цього говорити, але 6 місяців Трампа, це не 6 місяців успіху, це 6 місяців авантюр і знищення. Я думаю, що на світі є сили, завжди були, ті всі, які організували Ку-клукс-клан і так далі, котрі небезпечні для демократії, але є і великі сили, які будуть захищати демократію. І я на стороні цих сил, і вірю, що вони переможуть, тому що ми так створенні, у нас є ген страху, але і ген свободи. Нагадуємо про цю свободу. І Україна показала це краще, ніж інші. Зрештою Україна цим відрізняється від Чехословаччини в 38 році, що Україна не здалася і почала захищатися. Чехословаччину зрадили в Мюнхені і не могла боротися, тож сьогодні Європейський Союз не до кінця, суперечливо, але є на стороні України. І це велика позитивна зміна в європейській політиці. Мушу сказати, що я боявся, що так не буде, але виявилося, що суспільний тиск був таким сильним, суспільна проукраїнська симпатія була така велика, що Дуда однозначно став на сторону України, і це великий перелом в нашій історії. Принаймні мені так здається.

Про це інформує Офіс Генерального прокурора.Згідно з повідомленням, заступниця керівника департаменту одного з комерційних банків звинувачується у приховуванні злочину, що призвів до незаконного виведення 20 млн доларів з рахунку "великої нафтопереробної компанії, що наразі перебуває у державній власності".За даними слідства, у перший день повномасштабного вторгнення РФ організована група на чолі з членом наглядової ради підприємства використала фальшивий контракт на постачання сирої нафти та підроблені платіжні документи, щоб переказати кошти на рахунок іноземної компанії, яку контролювали самі ж учасники схеми.Співучасницею оборудки стала банківська посадовиця, яка внесла до копії підробленого контракту неправдиві відомості, нібито документ надійшов до банку завчасно. Крім того, вона знищила оригінали контракту та платіжних доручень, що забезпечило прикриття незаконної транзакції.Раніше іншим учасникам цієї оборудки вже було повідомлено про підозру. Вони переховуються за кордоном та оголошені у міжнародний розшук.Примітка: відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.5 березня детективи Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України повідомили про підозру заступнику начальника департаменту одного з комерційних банків, що сприяв виведенню коштів ПАТ "Укртатнафта". Посадовицю підозрюють у пособництві в заволодінні коштами акціонерного товариства.3 лютого 2023 року СБУ та БЕБ повідомили про підозру головній бухгалтерці Укртатнафти, вона фігурує у схемі розкрадання коштів Укрнафти та Укртатнафти на 40 млрд грн. Тоді правоохоронці розслідували "10 епізодів злочинної діяльності". 

Еспресо пояснить, кого за мобілізацією можуть призвати вже у серпні, а також нові законодавчі ініціативи.На тлі повномасштабного вторгнення в Україні триває загальна мобілізація і воєнний стан, за які було проголосовано Верховною Радою та вкотре продовжено строком на 90 днів – із 7 серпня до 5 листопада 2025 року.Під поняттям "загальна мобілізація" розуміють систему швидкого доукомплектування Збройних Сил, яка діє одночасно по всій території України. Цей механізм дає змогу збільшити кількість військових для ведення оборони країни, а також створити резерв громадян, готових служити в армії у разі необхідності.Мобілізація по-новому: останні нововведення та нові законопроєктиНаприкінці січня 2024 року на веб-порталі Верховної Ради з'явився  законопроєкт №10449  від уряду, який було розроблено спільно з Генштабом та народними депутатами. Основна мета запропонованих змін полягає в удосконаленні процесу формування особового складу ЗСУ, ротації та інших процесів, з урахуванням зростання загрози з боку агресора та його прагнення до подальшої окупації нових територій.Після другого читання, 11 квітня, законопроєкт про мобілізацію №10449 було схвалено, а 16 квітня його підписав Президент Володимир Зеленський. Основна частина закону набула чинності через місяць з дня, наступного після його публікації у виданні "Голос України", тобто з 18 травня.Законом скасовано систему строкової служби. Натомість буде впроваджено з 1 вересня 2025 року базову загальновійськову підготовку для громадян України віком від 18 до 25 років в усіх навчальних закладах. Люди, які успішно пройшли цю підготовку, отримають фах військового обліку та будуть поставлені на військовий облік у ТЦК за місцем проживання. Водночас, у парламенті в червні 2025 року було зареєстровано законопроєкт 13347, що пропонує замінити курс БЗВП на дисципліну "Основи національного спротиву". Ці програми фактично не різняться у теоретичній частині, але мають низку відмінностей щодо практичної частини. Польові навчання планують скоротити, а також зосередити більшу увагу на домедичні допомозі, теоретичних аспектах вогневої підготовки тощо.Початком перебування на військовій службі вважається момент відправлення людини до військової частини. Мобілізованого військовослужбовця не можуть одразу скерувати на фронт, оскільки перед цим необхідно пройти базову військову підготовку протягом 2-3 місяців.Крім того, як зазначив народний депутат Олексій Гончаренко, чоловіків віком від 50 до 60 років можуть мобілізувати лише за спеціальним мобілізаційним розпорядженням. Цю позицію підтвердив у коментарі для LIGA.net народний депутат Федір Веніславський, член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони. Однак, у цьому питанні все не так однозначно. У ТЦК та СП зазначають, що в Україні немає прямої заборони щодо мобілізації військовозобов'язаних у віці 50-60 років, а відповідну процедуру називають "цілком прозорою". Про це в інтерв’ю "Главреду" розповів Сергій Монукало, начальник сектору мобілізаційно-оборонної роботи Сумського обласного ТЦК та СП. Він пояснив, що військовозобов'язаних цього віку направлятимуть не до штурмових підрозділів, а до забезпечувальних частин або на службу у Державну спеціальну службу транспорту (ДССТ).Важливо зазначити, що парламент затвердив проєкт закону № 10313 "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліціянтів на соціальний захист", а президент його підписав на початку квітня 2024 року. Цей закон спрямований на гарантування прав військовослужбовців на отримання інформації, медичного забезпечення та відпусток, а також надання поліціянтам права на одноразову грошову допомогу у разі загибелі чи визначення втрати працездатності. Крім того, один із пунктів проєкту виключає з переліку висновків ВЛК "обмежену придатність", натомість залишилось дві категорії: придатні та непридатні. Всі, хто раніше був визнаний обмежено придатним, зобов'язані були повторно пройти медкомісію протягом дев'яти місяців із набуття чинності закону (до 4 лютого 2025 року). Однак, через велике навантаження на ТЦК та медкомісії, терміни "перепроходження" були продовжені ще на чотири місяці, тобто до 5 червня. А також, наприкінці січня з'явилась можливість щодо отримання електронного направлення для проходження медобстеження, замість звичайного паперового. Оновлений список захворювань, що слугують підставою рішення ВЛК щодо непридатності або звільнення від мобілізації затверджено від 27 квітня 2024 року №262 Про затвердження Змін до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України.Не підлягають призову військовозобов'язані з інвалідністю всіх груп та люди, які згідно з рішенням ВЛК є тимчасово непридатними для проходження служби на період від 6 до 12 місяців (з наступним переоглядом).Оновлений законопроєкт "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" також розглядав можливість демобілізації після 36 місяців безперервної служби у війську, однак ця норма була повністю видалена. Натомість Міноборони планує створити окремий проєкт закону, що буде присвячений питанням демобілізації та ротації військовослужбовців. Цей документ буде створений з урахуванням всіх можливих загроз та ризиків. Таку інформацію озвучив речник відомства Дмитро Лазуткін в етері телемарафону.Законопроєкт про демобілізацію залишається складною темою, яка торкається соціальної справедливості та обороноздатності, зазначає Сергій Згурець. Генштаб не підтримує ухвалення нового проєкту закону від Міноборони через ризик одночасного звільнення понад 108 тисяч військових, що може послабити бойові підрозділи. Натомість Міноборони пропонує альтернативи: реабілітація, відпустки та обов’язкова ротація. Однак, будь-які запропоновані варіанти потребують затвердження на державному рівні. У зв’язку з цим відомство пропонує перенести розгляд законопроєкту.Нещодавно стало відомо, що українських бійців, які перебувають на фронті ще з 2022 року, поступово планують відводити з передової. Про це розповів генерал-лейтенант Іван Гаврилюк, колишній заступник міністра оборони, пише Укрінформ. За його словами, нині триває завершальна стадія розробки спеціального механізму ротацій, який дасть змогу оновлювати особовий склад та залучати нових людей для підготовки і своєчасної зміни військових, що беруть участь у бойових діях.Зміни стосуються і мотивації для військовослужбовців, зокрема, після підписання контракту надається можливість одноразового отримання сертифіката на придбання автомобіля на суму 150 тисяч гривень, а також компенсація в розмірі 50% від суми першого внеску за держпрограмою "Є-оселя" та інше.Оновлення стосуються також військовозобов'язаних, які перебувають за кордоном. Без військово-облікових документів чоловіки тепер не мають змоги оформити паспорт, закордонний паспорт або отримати консульські послуги. Для уникнення неприємностей українці, які перебувають за кордоном, мали також оновити свої персональні дані протягом 60 днів після набуття чинності закону про мобілізацію. Це можна зробити, зв'язавшись з ТЦК за допомогою телефону або через електронну пошту.Ще одна ініціатива, яка стосується українців, які перебувають закордоном, може скоро набути чинності. Громадянам нададуть можливість дистанційно оформити бронь від мобілізації, що дозволить офіційно працевлаштуватися в Україні через спеціальні центри за кордоном - Unity Hub. Про це розповів міністр національної єдності Олексій Чернишов, пише Економічна правда."Наше завдання таке, щоб людина, коли перетинає кордон, вже мала такий статус, який не дозволяє йому потрапити у ситуацію, коли між кордоном і заводом його мобілізують", - пояснив Чернишов.Крім того, запуск нового мобільного додатку для військовослужбовців під назвою "Армія+" вже відбувся. Він має полегшити виконання повсякденних завдань для всіх військовослужбовців. Про це розповів у вечірньому відеозверненні Президент Володимир Зеленський.Раніше, заступниця міністра оборони України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Катерина Черногоренко розповідала, що українські військові можуть скористатися найважливішими функціями цього додатку. По-перше, військове ID - посвідчення військовослужбовця, а також ще одна дуже важлива функція - це електронні рапорти, пише УНІАН.У вересні 2024 року до Парламенту було подано законопроєкт №12076, який пропонує зміни до Закону "Про військовий обов’язок і військову службу", зокрема щодо військового обліку 17-річних. Нині документ вже набув чинності, тож тепер юнакам не потрібно проходити ВЛК перед постановкою на облік. Також, того року, коли юнаку виповнюється 17 років, він має стати на облік саме у період з 1 січня до 31 липня. Водночас юрист Юрій Танасійчук у повідомленні для телеканалу Київ24 розповів, що в Україні вже запроваджена автоматична система постановки на військовий облік:"Це стосується категорії військовозобов'язаних осіб - молодих хлопців віком від 17 до 25 років. Система "Оберіг", користуючись даними реєстрів, зокрема державної міграційної служби, автоматично ставить на облік військовозобов'язаних". Якщо ж особа за станом здоров'я чи іншими причинам не підлягає мобілізації, тоді все ж таки необхідно особисто звернутись до ТЦК та СП.Важливо також те, що нині у Верховній Раді розглядають законопроєкт №12442, який передбачає кримінальну відповідальність через порушення законів у сфері оборони та мобілізації. Йдеться про притягнення до відповідальності керівників ТЦК та СП, а також голів та членів ВЛК у разі порушень, пов’язаних із мобілізаційною підготовкою та призовом.Документ передбачає покарання посадовців ТЦК та СП, а також членів ВЛК, хто незаконно відправляють на службу людей, які непридатні, або ж, навпаки, допомагають уникнути призову тим, хто має служити.Мобілізація в Україні на сьогодні: кого можуть призвати вже у серпніІз початку серпня, як і раніше, отримати повістки можуть чоловіки віком від 18 до 60 років, які є військовозобов'язаними, відповідають вимогам за станом здоров’я та не мають інших підстав для відтермінування служби.Загалом, військове керівництво країни зазначає, що насамперед для доукомлектації армії потрібні люди з бойовим досвідом – штурмовики, артилеристи тощо. Другорядно - фахівці з різних сфер: водії, IT-спеціалісти, зв'язківці. Адже мобілізаційні процеси здійснюються не лише для бойових дій на фронті, а також для виконання різноманітних завдань. Один із можливих напрямків служби у таких випадках - це робота в штабі. Це означає, що в армії є потреба в професіоналах різних спеціальностей.Так, мобілізації можуть підлягати такі групи військовозобов'язаних:чоловіки віком від 25 до 60 років, які придатні за станом здоров’я, а також немають права на відстрочку та не входять до числа заброньованих.чоловіки віком від 18 до 25 років (якщо вони є офіцерами запасу або пройшли строкову військову службу). Граничний вік для мобілізації залишився незмінним та не застосовується до чоловіків, які досягли 60-річного віку.Добровільно прийняти рішення щодо вступу на військову службу можуть:жінки віком до 60 років, які придатні за станом здоров’я; чоловіки віком від 18 до 25 років, які раніше не брали участь у виконанні строкової служби – на службу за контрактом;люди з інвалідністю, а також ті, хто отримав право на відтермінування від мобілізації через сімейні обставини.Наприкінці вересня до Верховної Ради внесли законопроект №10084, метою якого є внесення змін до закону про військовий обов'язок і військову службу, аби зняти вікове обмеження на добровільне проходження військової служби. Йдеться про військовослужбовців, які будуть визнані ВЛК придатними до служби, володіють значним рівнем професійної підготовки та практичним досвідом. Як зазначалось раніше, в Україні максимальний граничний вік мобілізації – 60 років.Автори проєкту Юрченко Олександр та Бурміч Анатолій зазначають, що цим документом вони усувають "вікову дискримінацію". Адже обов'язок захищати Батьківщину є закріпленим у Конституції і відмова українцям у проходженні служби у віці понад 60 років є порушенням їхніх конституційних прав. До того ж нардепи наголошують, що таким чином можна поповнити лави армії, вмотивованими та досвідченими військовими. Проєкт був зареєстрований на сайті Верховної Ради у вересні 2023, однак і досі перебуває на етапі опрацювання в комітеті.На противагу цьому, на порталі Парламенту 18 листопада 2024 року було зареєстровано законопроєкт №12222, що передбачає зниження граничного віку проходження військової служби з нинішніх 60 до 55 років. Сьогодні проєкт перебуває на стадії опрацювання в комітеті. Водночас, член Комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки Федір Веніславський у коментарі "Українському радіо" заявив, що цей документ наразі не має високі перспективи для розгляду в найближчий час. За його словами, у нинішніх умовах, коли ворог активізує мобілізаційні зусилля, Україна не може дозволити собі такі зміни. Ще одним гучним нововведенням стала реєстрація на сайті Верховної Ради законопроєкту №11079-1 про мобілізацію засуджених, він також був підписаний 17 квітня 2024 року. Цим документом вносять певні зміни до законодавства, які передбачають надання засудженим можливості умовного дострокового звільнення від відбування покарання за умови, що вони погодяться на контрактну службу за Збройних Силах України. До цього часу чинне законодавство не дозволяло мобілізувати людей, які відбувають покарання та тих, хто мають судимість, навіть у випадках, коли вони виявляють бажання служити.Мобілізація молодшаєУ квітні 2023 року на сайті Верховної Ради з’явився законопроєкт № 9281, який передбачає зменшення граничного призовного віку з 27 до 25 років. Таке рішення було обумовлено тим, що значну кількість чоловіків призовного віку не могли мобілізувати, оскільки вони не досягли віку 27 років та не мали статусу "резервіста" та  "військовозобов’язаного", тобто їх могли призвати лише на строкову службу, яка в умовах війни не проводиться. Згодом, законопроєкт підтримав Кабмін та 5 травня 2023 року його було передано на підпис до президента. Майже через рік, а саме 2 квітня 2024 року, ухвалений парламентом закон таки був підписаний Володимиром Зеленським. Тобто, з 4 квітня набув чинності Закон № 3127-IX "Про внесення змін до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", де йдеться про зменшення призовного віку із 27 до 25 років.В оборонному відомстві зазначають, що під час воєнного стану таке тривале перебування людей призовного віку на обліку є недоцільним. До того ж це є прямим наслідком того, що до лав ЗСУ не можуть залучити значну частину придатних до служби чоловіків. Як зазначають військові, на фронті не вистачає молодих людей.Насправді, тут потрібно враховувати всі фактори і не перетнути "тонку межу" між бажанням щодо захисту держави та перспективами майбутнього України після перемоги, зазначає історик та військовий експерт Михайло Жирохов. Йдеться про демографічні причини, настрої в суспільстві та рівень загальної підготовки юнаків. До того ж не варто забувати, що з початком повномасштабного вторгнення, до лав Збройних Сил добровільно приєдналась значна кількість молодих людей, яким ледь виповнилось 18 років, тому сьогодні у війську можна побачити всі вікові категорії.У Верховній Раді 16 вересня 2024 року розглянули доопрацьований законопроєкт №11379-д, який передбачає заборону мобілізації юнаків до 25 років. Проєкт було прийнято, нині він чекає на підпис Президента. Через наявну "прогалину" в законодавстві, сьогодні було можливо мобілізувати військовозобов'язаних віком до 25 років, якщо вони визнані непридатними в мирний час або обмежено придатними під час воєнного стану. У Telegram-каналі нардеп Олексій Гончаренко повідомив, що мобілізацію обмежено придатних чоловіків, яким 18-25 років, офіційно зупинили відповідно до директиви Командування Сухопутних Військ. Хоча українська влада нині й досі рішуче відкидає ідею мобілізації з 18 років, яку пропонують США, в Офісі президента України вже впровадили зміни до законодавства та указів глави держави, щодо запровадження добровільного контракту для чоловіків віком до 25 років. Ініціатива "Контракт 18-24" спрямована на залучення тих, хто не підлягає обов’язковій мобілізації, та передбачає низку привілеїв, суттєву матеріальну підтримку для добровольців.Так, контракт на суму 1 мільйон гривень має авансовий платіж у розмірі 200 тисяч гривень одразу після підписання, а залишок у 800 тисяч гривень буде виплачено у декілька етапів. Молоді добровольці, залежно завдань, можуть отримувати "зарплату" до 120 тисяч гривень, а також додаткові виплати за участь у бойових операціях. В результаті загальна сума виплат за рік контракту може досягти до 2 мільйонів гривень. Крім того, для військових передбачені вигідні умови: пільгова іпотека, безкоштовне навчання та медичне обслуговування, а також можливість виїжджати за кордон після виконання контакту.Електронний реєстр військовозобов'язанихЩе у вересні 2023 року на сайті Верховної Ради з'явився законопроект, який стосується створення електронного реєстру військовозобов'язаних. Народні депутати запропонували зібрати всю доступну особисту та службову інформацію про військовозобов’язаних і резервістів у електронних реєстрах і базах даних у єдиний е-реєстр.Тобто, передати Міністерству оборони інформацію з державних реєстрів: МВС, Податкової служби, МОЗ, Держміграційної служби та інших відомств. Відповідно до проєкту закону, в автоматичному режимі військове відомство буде отримувати інформацію та особисті дані про українців віком 18-60 років. Включно з номерами телефонів, електронною поштою, відомостями про сімейний стан, роботу військовозобов’язаних та інше.Сьогодні е-реєстр "Оберіг" працює повноцінно, а в особистому кабінеті громадяни зможуть уточнити внесені дані та подати відомості до ТЦК через "Резерв+"."Це закрита система, яка має свій захищений контур. Всі вимоги (захисту - ред.) до неї витримані. Це достатньо захищений продукт, який немає жодних натяків на можливість бути вразливим. І ми бачимо, що за півтора року повномасштабної війни немає витоку сенситивної інформації", - заявив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров у коментарі Еспресо.У свою чергу, Мінцифри проєкт "смарт-мобілізація", про що було анонсовано під час пресконференції в Медіацентрі Україна ще у 2023 році вже працює. З його допомогою військовозобов’язані зможуть самостійно обрати бажану для мобілізації спеціальність та підрозділ. Так, у застосунку "Резерв+" вже є функція пошуку вакансій в Силах оборони. Уникнення або мінімізація корупційних схем є однією з основних завдань, які вирішує ця ініціатива. З іншого боку, новий підхід ґрунтується на максимальній прозорості та доступності інформації для кожного громадянина. Прийнявши рішення мобілізуватися, людина отримує можливість обрати таку спеціальність, яка відображає її унікальні здібності та особисті прагнення. До того ж зникає фактор невідомості, адже подавши заявку, та успішно пройшовши відбір, вона має можливість пройти навчання та здобути посаду, що відповідає саме її вибору. Такий підхід дозволяє кожній особі реалізувати свій потенціал та отримати можливість працювати в сфері, яка найбільше відповідає її уподобанням та навичкам.На початку квітня 2024 року, АрміяInform опублікувала інтерв’ю з Черногоренко, яка відповідає за напрямки цифрового розвитку, трансформацій та цифровізації. "Я вважаю, що людина має мати можливість мобілізуватися або підписати контракт саме до такого командира, якому він чи вона довіряє. Це - цільовий рекрутинг. Цивільна аналогія: коли після випуску з вишу за кращих студентів борються працедавці", - розповіла Черногоренко.Фото: соцмережіХто має право на виїзд за кордон? Заборона виїзду для військовозобов'язаних громадян України, які віком від 18 до 60 років, за певними винятками, залишилась незмінною.Це правило спрямоване на забезпечення безпеки та добробуту громадян України під час періодів, коли держава перебуває в стані війни або мобілізації, але враховує індивідуальні потреби людини.На час дії воєнного стану питання перетину кордону громадянами України регулюється постановою Кабінету Міністрів України № 57. Згідно з цим правовим актом виїжджати за територію країни можуть такі військовозобов'язані чоловіки:ті, хто з медичних причин отримали дозвіл на виїзд (за станом здоров’я)за сімейними обставинамиза професієюз метою допомоги ЗСУдержслужбовціТакож, радимо звертати увагу на інформацію, яка є на офіційному веб-порталі Державної прикордонної служби України. Працівники цієї служби діють згідно з наказами та вказівками свого безпосереднього керівництва. Це важливо враховувати, оскільки їхні дії можуть базуватися не лише на загальних правилах, але й на конкретних внутрішніх інструкціях та розпорядженнях.Щодо жінок, відповідно до закону громадянки України можуть вільно виїжджати за кордон. Проте не слід забувати, що існують винятки. Обмеження на виїзд розповсюджуються на жінок, які обіймають посади в уряді та народних депутатів.Військовий облік медикинь та чи буде мобілізація жінок?З 1 жовтня 2023 року в Україні жінки з медичною та фармацевтичною освітою стали на військовий облік. Однак у пресслужбі МОЗ пояснили, що постановка на облік у ТЦК не обов'язково передбачає їхню мобілізацію. Такий облік дає можливість побачити об’єктивні резерви медичного персоналу та дає змогу визначити наявний медичний потенціал серед жінок та їхню готовність допомагати в умовах воєнного стану. "Тому з 1 жовтня 2023 року на військовий облік мають стати всі жінки-медики та жінки-фармацевти, які з певних причин там не перебували. Постановка на військовий облік не дорівнює мобілізації. Облік необхідний лише для узагальнення даних про наявний резерв медиків у державі", - зазначили у відомстві.До того ж такі норми законодавчо закріплено ще 1992 року ч. 11 ст. 1 ЗУ "Про військовий обов’язок і військову службу". Жінки медичних професій підлягають військовому обліку, якщо вони відповідають віковим (до 60 років) та медичним (визначається ВЛК) критеріям для проходження служби.Згідно з постановою Кабміну від 30 грудня 2022 р. № 1487, жінки, які мають відповідну медичну та фармацевтичну освіту, але не перебувають на обліку у ТЦК, можуть влаштовуватись на роботу як невійськовозобов’язані ще протягом трьох років, тобто до кінця 2026 року, - як пояснила юристка Галина Токмач.Проте роботодавці зобов’язані повідомити ТЦК СП про те, що співробітниця їх організації/установи має медичну освіту, але не перебуває на військовому обліку. Якщо жінка працює не за фаховою спеціальністю та не надавала роботодавцю документ про наявну медичну освіту, то відповідно ТЦК СП ця інформація не стане доступною ніяким чином.Важливим доповненням є те, що українки, які перебувають на військовому обліку, зможуть перетинати кордон під час воєнного стану. Пресслужба МОН офіційно підтвердила інформацію: "Жінки-медики та жінки-фармацевти можуть безперешкодно виїжджати за кордон. Починаючи з 1 жовтня 2023 року жодних змін в умовах виїзду за кордон для жінок - не буде. Кожна жінка з медичною та фармацевтичною освітою може вільно перетинати державний кордон в незалежності від того, стоїть вона на військовому обліку чи ні. Наразі обмеження діють лише для деяких категорій державних службовців та посадових осіб, які обіймають певні посади". Однак, нова хвиля занепокоєння щодо мобілізації жінок почала ширитись соціальними мережами наприкінці вересня 2024 року. Тоді, на веб-порталі Верховної Ради зареєстрували проєкт №12076, який пропонує внести зміни до ЗУ "Про військовий обов'язок і військову службу". У ньому зокрема йдеться про уточнення норм щодо військового обліку жінок, які мають бажання пройти базову військову підготовку. Згідно із запропонованими змінами, перед початком служби вони, за власною згодою, будуть поставлені на військовий облік призовників. Після базової підготовки таких жінок зараховуватимуть до військового обліку військовозобов'язаних, зазначають в матеріалі ЮРЛІГА. У січні 2025 року документ набув чинності, адже його підписав Президент. Згідно з Конституцією України, всі зобов’язання, які покладені на чоловіків під час дії воєнного стану, автоматично поширюватимуться і на цих жінок. Водночас законодавство про мобілізацію не передбачає обов’язкового проходження служби жінок у ЗСУ. Представниці жіночої статі можуть долучитися до армії виключно на добровільній основі, уклавши відповідний контракт. Що означають поняття "повна мобілізація" та "посилення мобілізації" на практиціБойові дії тривають, і Україна не припиняє наступати для звільнення всіх своїх територій. Незважаючи на такі значні цифри втрат серед окупантів, з української сторони теж існує потреба у поповнені резервів. Якщо ж говорити про "повну мобілізацію", то в правовому полі України таке поняття взагалі відсутнє. Існують лише терміни – часткова і загальна мобілізація. Тож страхітливі історії про повну мобілізацію всіх чоловіків можна сприймати лише як добре продуману ІПСО.Наприкінці березня 2024 року Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив у інтерв'ю Укрінформу, що завдяки оптимізації навантаження між різними частинами та підрозділами Сил оборони, а також проведенню оцінки можливостей українського війська, вдалося "значно знизити" потребу в мобілізації резервістів."За рахунок перегляду наших внутрішніх ресурсів та уточнення бойового складу ЗСУ ця цифра (500 тис. резервістів, — ред.) була суттєво зменшена. Ми очікуємо, що у нас буде достатньо людей, здатних захищати Батьківщину. Йдеться не лише про мобілізованих, а й про добровольців", - розповів Сирський.Однак, 29 жовтня секретар РНБО Олександр Литвиненко, під час промови у Верховній Раді наголосив на потребі додаткової мобілізації в Україні, пише LIGA.net. Відповідно до його слів, для досягнення 85% укомплектованості військових частин необхідно призвати ще 160 тисяч військовозобов'язаних. Він підкреслив, що такі дії є ключовими для зміцнення обороноздатності країни, зважаючи на поточні виклики, які постали через ситуацію на фронті.Нині точні цифри та плани щодо мобілізації не повідомляють. Водночас Сирський підкреслив, що головний шлях доукомплектування армії – це подальше проведення мобілізаційних заходів, пише РБК-Україна. Головнокомандувач також акцентував, що процес має бути прозорим, відповідати закону та не створювати шоку в суспільстві:"Водночас я наполягаю на мобілізації з обов’язковим дотриманням законності та прозорості в роботі ТЦК. Для людей мобілізація не має бути шоком. Всі наші територіальні центри комплектування повинні змінитися. Визначено завдання президентом України - верховним головнокомандувачем".У липні 2025 року на брифінгу член оборонного комітету ВР Федір Веніславський розповів, що нині в Україні призивають на службу до 30 тисяч осів щомісяця, паралельно вдосконалюючи систему рекрутингу. Фото: gettyimagesЯкі бувають види повісток та де їх можуть вручити Сьогодні в Україні передбачено законом чотири види повісток. Однак, відповідно до доповнення статті 18−1 ЗУ про військовий обов’язок і військову службу, в період воєнного стану не відбувається призов на строкову військову службу. Зміни, що стосуються процедури військового обліку призовників, а також процедури вручення повісток вже в дії. Громадяни за бажанням зможуть зареєструвати свій електронний кабінет у системі призовника, військовозобов'язаного або резервіста "Резерв+", але повістки у електронному форматі не будуть розсилати. Крім того, всі військовозобов'язані після введення в дію закону протягом 60 днів (до 16 липня 2024 року) мали оновити дані за допомогою цього кабінету або особисто прийти в ЦНАП чи ТЦК. Сьогодні громадяни все ще можуть це зробити, але тепер лише двома способами: через застосунок Резерв+ або в ТЦК та СП.Наприкінці червня 2024 року у мобільному додатку "Резерв+" з'явилася можливість використовувати QR-код. За словами Лазуткіна, QR-код з юридичної сторони має таку ж силу, як і традиційний паперовий документ. Крім того, сьогодні й досі діють норми визначені Порядком проведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, закони про мобілізацію, військову підготовку та обов'язок. Відповідно до цих правил існують випадки, коли чоловікам необхідно самостійно звертатися до територіального центру комплектації без отримання повістки, зокрема, щоб оновити дані.У 2025 році чоловіки можуть отримати такі види повісток:Для уточнення облікових даних. Видаються з метою оновлення та уточнення інформації про стан здоров'я особи, склад сім'ї, місця роботи та інших важливих даних. На проходження військово-лікарської комісії (ВЛК). Ця повістка підписана начальником Територіального військового комісаріату, вимагає пройти медичний огляд. Разом з повісткою додається спеціальна картка дослідження та медичного обстеження. У цій картці буде внесено висновок ВЛК щодо придатності до військової служби, непридатності або обмеженої придатності.Мобілізаційне розпорядження. Така повістка видається військовозобов'язаному після того, як медкомісія визнала його придатним для військової служби.Повістка щодо призову на військову службу до Збройних Сил України.Тож, в повістці обов'язково повинна бути зазначена мета виклику військовозобов'язаної людини.Нові правила у процедурі вручення повісток Речниця територіального центру комплектування та соціальної підтримки Аліна Кривошея розповіла, хто має право вручати повістки: "Повістку може вручити не лише посадова особа ТЦК та СП, а й органи місцевого самоврядування, керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі закладів освіти".А з місцем вручення даного документу трохи важче. На практиці законодавством не встановлено конкретне місце для вручення повістки, тому фактично це може відбутися в будь-якому місці, як-от у парку, на блокпості чи в іншому громадському місці, або за місцем проживання. Новий закон містить вимогу: під час мобілізації громадяни України у віці 18-60 років повинні мати при собі військово-обліковий документ і пред'являти його за вимогою представника ТЦК, поліцейського чи представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України. Тепер процес перевірки документів буде проводитись із фото- та відеофіксацією. Крім того, при врученні повістки представники ТЦК зобов'язані за вимогою надавати свої особисті дані, зокрема ПІБ та посаду, а також пред'являти службові посвідчення для підтвердження своєї ідентифікації. У такому випадку повістка буде вважатись врученою після того, як людина особисто її отримала та поставила підпис.Важливо, що з 18 липня 2024 року повістки чоловікам можуть надсилати звичайною поштою після закінчення встановленого законом 60-денного строку на уточнення військово-облікових даних. Це передбачено постановою Кабінету Міністрів №560 від 16 травня.Відповідно до цього документу, повістку вважатимуть підтвердженою навіть у разі відмови від її отримання або відсутності людини проживання за вказаною адресою. Таке "заочне" оповіщення дозволяє вважати чоловіка повідомленим без підпису на повістці.Якщо людина не оновила дані в ТЦК, ЦНАПі або через Резерв+, тоді під час перевірки військо-облікових документів громадянин отримає повістку для оновлення даних. Цю ситуацію пояснив юрист "Столичної правової групи" Володимир Прядка на YouTube-каналі компанії."Перевірки військо-облікових документів у громадян на вулиці нікуди не зникнуть і будуть проходити після 16 липня. Результати цих перевірок залежатимуть від того, чи будуть у військовозобов'язаного громадянина оновлені військово-облікові дані, чи ні. У випадку, коли у військовозобов'язаних не виявиться відповідних документів, чи їхні документи будуть неактуальними або не оновленими відповідно до вимог закону про мобілізацію, тоді, такій особі, буде вручена повістка до ТЦК СП на оновлення військово-облікових даних", — розповів юрист.Хто може отримати повторну повістку та наслідки її ігнорування Повторно чоловік може отримати повістку, якщо він не з’явився в ТЦК з першого разу (після першої повістки). До того ж, відповідно до законів України, усі військовозобов’язані протягом семи днів після зміни будь-яких облікових даних мають повідомляти ТЦК. Це стосується зміни місця проживання, роботи, сімейного стану тощо. З цього виходить, що повістку можуть видати знову як для повторного проходження ВЛК (якщо минуло більше року з проходження огляду), так і для перевірки персональних даних чи обставин відстрочки.Згідно з новим законом, у разі невиконання військовозобов'язаними та резервістами своїх обов'язків, до ухилянтів може застосовуватись тимчасове обмеження за рішенням суду на право керування особистим транспортом. Тобто, у випадку невиконання військовозобов'язаним своїх обов'язків ТЦК має право звернутися до Нацполіції для адміністративного затримання та приведення військовозобов'язаного. Якщо це неможливо здійснити, ТЦК надсилає громадянину лист з вимогою щодо виконання обов'язків. У разі невиконання цієї вимоги протягом 10 днів, ТЦК може звернутися до суду з проханням про обмеження у праві керування автомобілем. Однак, і це обмеження не може бути застосоване, якщо кермування - це основне джерело заробітку людини або авто є необхідністю, оскільки в родині є людина з інвалідністю."Вимога ТЦК - це не повістка ТЦК. Зверніть увагу, що ТЦК подає щодо вас позов для обмеження в праві керування у разі невиконання вами вимоги, а не повістки. Це два різні юридичні терміни. Якщо раніше з повісткою ТЦК потрібно було якось ще морочитися, щоб вручити її особисто, то вимога вважається доправленою автоматично у разі надсилання рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу громадянина. Форма такої вимоги ТЦК ще не існує, принаймні досі її офіційно не опубліковано та не затверджено Міноборони", - розповів юрист Роман Сімутін в матеріалі ТСН.Щодо ігнорування повістки, як зазначає адвокат Ростислав Кравець, передбачена також адміністративна відповідальність – у вигляді штрафу, та кримінальна відповідальність за ігнорування вказівок щодо мобілізації – обмеження волі до трьох років, або позбавлення волі до п’яти років. Але треба мати на увазі, що кожен з таких випадків розглядають індивідуально та з використанням цілого комплексу заходів.У Верховній Раді було зареєстровано ще в грудні 2023 року проєкт закону №10379, що стосується внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України. Він спрямований на посилення відповідальності за порушення військового законодавства. Хоча цей документ зазнав значної критики та юристи наголошують на доцільності впровадження такого документу, його все ж таки було підписано Президентом 17 травня 2024 року.Відповідно до закону, штрафи для людей, які ухиляються від мобілізації, такі: за недотримання правил військового обліку накладається штраф у розмірі від 3 400 до 5 100 гривень. За порушення повторно або в особливий період сума зростає до 17 000-25 500 гривень. Крім того, передбачена відповідальність за порушення законодавства, що стосуються оборони та мобілізації.Однак у березні 2025 року парламент ухвалив законопроєкт, що передбачає знижку на штраф від ТЦК для військовозобов’язаних, які сплатять їх добровільно. Відповідно до документу №12093, якщо військовозобов’язаний, якого оштрафували, впродовж 10 днів звернеться до відповідних органів та внесе платіж, сума штрафу буде зменшена вдвічі, тобто буде надана знижка у розмірі 50%. Це означає, що замість 17 000 гривень, а саме така сума мінімального штрафу, громадянину доведеться сплатити лише 8500 гривень.Крім зниженої суми штрафу, даний законопроєкт також передбачає скасування адміністративних проваджень щодо порушень військового обліку для громадян, які самостійно приймуть рішення щодо вступу до лав Збройних сил. Нині документ вже підписано Володимиром Зеленським. Водночас згідно зі статтею 38 КУпАП, притягнути людину до адміністративної відповідальності можливо лише якщо з дня виявлення порушення минуло не більше трьох місяців або якщо з моменту його вчинення ще не пройшов рік, пише . Тобто, беручи до уваги той факт, що граничний день оновлення даних – це 16 липня 2024 року, то вже 17 липня 2025 року пройшов останній термін для адміністративного стягнення.  Проте у коментарі ТСН речник Сухопутних військ ЗСУ Віталій Саранцев спростував таку інформацію: "Заяви окремих адвокатів про неможливість накласти штраф за неоновлення військово-облікових даних не відповідають дійсності. Штрафи, які передбачені за порушення військового обліку - залишаються. Якщо людина самостійно прибуде до ТЦК, то у неї буде можливість сплатити вдвічі менше — 8500". Хто не підлягає мобілізації через відстрочку Оновлений закон має низку норм, які стосуються відстрочки від призову під час мобілізації. Тому, коли 18 травня документ набув чинності, саме таким категоріям осіб тепер надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації:люди, які заброньовані державними органами, підприємствами, установами тощо;люди з інвалідністю (наприклад, якщо у людини 2 група інвалідності, мобілізація такої особи можлива лише за власним бажанням);люди, які тимчасово непридатні за рішенням ВЛК (на період 6-12 місяців, потім потрібно пройти переогляд);люди, які мають трьох і більше неповнолітніх дітей на утриманні (тобто, мобілізація багатодітних батьків не буде проводитись). Винятком є ті, у кого є заборгованість з оплати елементів, якщо загальний розмір заборгованості перевищує суму платежів за 3 місяці;жінки та чоловіки, які мають на утриманні неповнолітню дитину або дітей, у випадку, якщо другий з батьків цієї дитини помер, був позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або оголошений померлим;люди, які виховують неповнолітню тяжкохвору дитину або дитину з інвалідністю;люди, на утриманні яких повнолітня дитина з інвалідністю I-II групи;усиновлювачі, на утриманні яких перебувають діти до 18 років, які на момент усиновлення були дітьми-сиротами або дітьми, які позбавлені батьківського піклування;ті, хто займаються постійним доглядом за хворою дружиною/чоловіком, дитиною, а також своїми батьками або батьками чоловіка чи дружини (згідно певних умов), які за висновком спеціальних медичних комісій потребують неперервного догляду;опікуни людини, яка визнана судом недієздатною;люди, що мають чоловіка або дружину, яким встановлена інвалідність I-II групи;люди, що мають чоловіка або дружину, яким встановлена інвалідність III групи внаслідок важких захворювань, втрати кінцівок та органів або за наявності у людини, яка має інвалідність III групи важкої хвороби, психічного розладу, паралітичних синдромів та інше;люди, в яких один із своїх батьків або батьків чоловіка (дружини) має інвалідність І-ІІ групи та згідно з законом зобов’язані їх утримувати, за умови, що немає інших людей, які не входять до числа військовозобов’язаних (виключенням є люди, які самі мають інвалідність, потребують постійного догляду або знаходяться у в'язниці). У випадку відсутності невійськовозобов'язаних людей, які могли б здійснювати догляд за людиною з інвалідністю І-ІІ групи, такий догляд може здійснювати лише один військовозобов'язаний, якого має обрати людина з інвалідністю.члени родини з числа другого ступеню споріднення (не більше одного) людини з інвалідністю І-ІІ групи, які займаються постійним доглядом за нею, за умови відсутності людей з числа родини першого ступеня споріднення або, якщо люди першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду згідно з рішенням спеціальної медичної комісії. Якщо відсутні члени родини першого та другого ступеня споріднення, ця норма застосовується до членів родини третього ступеня споріднення людини з інвалідністю.якщо жінка з чоловіком є військовослужбовцями та мають неповнолітню дитину, один з них може отримати відстрочку та право на звільнення від військової служби (чи то чоловік, чи то жінка);керівники міністерств та їх заступники, керівники державних органів та органів державного управління, чиї повноваження охоплюють всю країну;нардепи України, депутати Верховної Ради АР Крим, уповноважений ВРУ з прав людини;голова та члени Рахункової палати;судді, члени Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України тощо;працівники різноманітних органів військового управління, військових частин та оборонних організацій, такі як Міноборони, ЗСУ, СБУ, Державна спеціальна служба транспорту, Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України, Служба зовнішньої розвідки України, Нацгвардія, Державна прикордонна служба України, Управління державної охорони України, апарат МВС та установи експертної служби МВС;службовці, які займають дипломатичні посади, Міністерства закордонних справ України та люди, які мають ранг Надзвичайний та Повноважний Посол;держслужбовці, які оцінюють та готують проекти нормативно-правових актів, проводять їх експертизу. Також це стосується спеціалістів з кібербезпеки, кіберзахисту та інформаційних технологій, які відповідають за розроблення програмного забезпечення, адміністрування баз даних та інші дії, які забезпечують діяльність президента України, ВРУ та КМУ;інші військовозобов’язані або деякі категорії людей у випадках, що передбачені законом.Відстрочку від призову на особливий період під час мобілізації мають:студенти денної або дуальної форми, які здобувають професійну або професійно-технічну, фахову передвищу та вищу освіту. За умови, що цей рівень освіти є вищим за попередньо здобутий. Це стосується також докторантів та тих, хто проходить інтернатуру.наукові працівники установ вищої або передвищої освіти й наукових організацій, які мають науковий ступінь. Також педагогічні працівники в закладах фахової передвищої, професійної, професійно-технічної та загальної середньої освіти, за умови їхньої роботи у відповідних закладах або організаціях не менше ніж на 0,75 ставки;люди, які втратили (смерть або зникли безвісти) близьких родичів (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, рідний або повнорідний брат чи сестра) під час їхньої участі у Антитерористичній операції, збройної агресії РФ у Донецькій та Луганській областях, забезпечені оборони та стримуванні збройної агресії проти України під час воєнного стану (військовослужбовці, люди, які мали відношення до забезпечення безпеки та оборони України та інші).члени родини (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, рідний або повнорідний брат чи сестра) людей, яким було присвоєно звання Герой України посмертно, за мужність, яка була виявлена у період Революції Гідності.Крім того, наприкінці серпня 2024 року парламент ухвалив законопроєкт №11391, що надає відстрочку від військової служби тим, чиї неповнорідні родичі, зокрема, брат чи сестра, загинули або зникли безвісти під час участі у бойових діях з РФ. Раніше ця норма стосувалась лише рідних та повнорідних братів/сестер. Наразі документ вже підписав президент.Не можна також призвати військових, які служили під час воєнного стану та були звільнені в запас через звільнення з полону. До того ж призову під час мобілізації не підлягають військовозобов’язані чоловіки, які пройшли базову загальновійськову підготовку, але не досягли 25-річного віку. Ці дві категорії військовозобов'язаних можуть проходити військову службу за власним бажанням.Проте, Міністерство освіти планує внести зміни до законодавства, які можуть скасувати відстрочку від мобілізації для студентів віком від 25 років. Про це розповів заступник міністра освіти Михайло Винницький у коментарі Новини.LIVE. За його словами, зміни можуть торкнутись тих, хто здобуває другу або третю освіту у профтехучилищах."У нас є феномен дуже цікавий. Особа, якій 35-40 років і вона отримувала різні дипломи про вищу освіту, професійну освіту у часи, коли не було загального реєстру дипломів… В нас єдина державна електронна база з'явилася приблизно 10 років тому. Ну і, відповідно, хто вчився раніше, дуже часто може сказати: "А я загубив свій диплом". І раптом він вступає в професійно-технічну освіту без іспитів, бо там не треба НМТ", - зазначив Винницький. Уряд пропонує також дозволити педагогам певних напрямків отримувати відстрочку від мобілізації. Право на це матимуть ті працівники державних і комунальних закладів позашкільної освіти, які станом на 1 січня 2025 року були офіційно працевлаштовані за основним місцем роботи та мали навантаження щонайменше 0,75 ставки. Йдеться про викладачів, що працюють у сферах еколого-натуралістичних, науково-технічних, дослідницько-експериментальних напрямів та військово-патріотичного виховання.Наразі законопроєкт із пропозиціями змін до статті 23 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" було відкликано. Бронювання працівниківБронювання військовозобов'язаних працівників надає ключовим співробітникам підприємств, компаній, установ та організацій тимчасову відстрочку від мобілізації на термін до шести місяців. Ці працівники є критично важливими для забезпечення стабільної роботи їхніх установ. Про це пише ЛІГА:ЗАКОН.  Наприкінці січня 2023 року Кабмін прийняв порядок №76, що стосується реалізації положень Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Тоді було оновлено попередню процедуру бронювання військовозобов'язаних. Однак, згодом уряд ще вдосконалив процедуру бронювання військовозобов'язаних під час мобілізації та воєнного стану постановою "Про внесення змін до Порядку бронювання військовозобов'язаних під час дії воєнного стану" № 400, яка стала чинною 2 травня.Відповідно до тексту Порядку, бронюванню підлягають керівники, заступники, а також 50 % від кількості військовозобов'язаних працівників (за певними винятками), що працюють:на підприємствах з мобілізаційними завданнями, якщо це необхідно для їх виконання;на підприємствах, що забезпечують виробництво товарів і послуг для Збройних Сил України та інших військових формувань;на критично важливих для економіки та життєдіяльності населення підприємствах.Ця процедура мала б забезпечувати стабільне функціонування ключових установ в особливий період. Однак, впродовж осені 2024 Кабмін знову переглянув правила бронювання працівників і критерії для визначення підприємств критично важливими. Постанова № 1332 затверджує оновлений порядок бронювання військовозобов'язаних, наприклад, щодо розбронювання, але й впроваджує додаткові обов’язкові вимоги для установ та підприємств. Ігнорування цих змін може унеможливити бронювання працівників, зазначають в Економічній правді. Чинності постанова набрала вже з початку грудня.Якщо заробітна плата співробітника не перевищує 20 000 грн на місяць (або 2,5 мінімальних зарплат на сьогодні), таку людину не можна бронювати навіть у разі роботи на критично важливих підприємствах. Це змушує компанії забезпечувати прозорість виплат і переглядати рівень зарплат відповідно до нових норм. Тобто, фактично економічне бронювання, яке викликало значний резонанс у суспільстві та серед військових, було частково інтегровано до звичайного бронювання.Раніше радник голови Офісу президента Михайло Подоляк розповів в інтерв'ю Новини.LIVE, що економічне бронювання сприятиме збільшенню фінансування Збройних Сил України."Ще раз нагадаю, що на одного військового припадає п'ять платників податків. Детінізація української економіки в ідеальному вигляді не відбулася, відтак гроші треба шукати. На сьогодні теж є певне бронювання, виходячи із забезпечення критичної інфраструктури. Те ж саме буде стосуватися економічного бронювання, тільки за прозорими процедурами. Ми додатково бронюємо певну кількість людей і додатково за них платимо. Не розумію, звідки тут про нерівність", - розповів Подоляк. Однак, звісно є чимало противників такого законопроєкту, які вважають, що "економічне бронювання" можна розглядати як спосіб відкупитися від обов'язку захищати країну.Військовий адвокат та юрист Центру підтримки ветеранів Роман Лихачов у матеріалі для NV зазначив, що нові правила бронювання передбачають автоматичне скасування відстрочки за кількох обставин. Серед них: завершення терміну дії відстрочки, припинення підприємством діяльності/виконання робіт, пов’язаних із забезпеченням армії, позбавлення компанії статусу критично важливої чи ліквідація установи, звільнення працівника чи навіть тимчасове припинення трудових відносин.Крім того, як зауважив Лихачов, органи, які присвоюють підприємствам статус критично важливих, мають право здійснювати перевірки у будь-який момент щодо відповідності критеріям "критичності". У разі втрати цього статусу співробітники автоматично позбавляються відстрочки та підлягають мобілізації.

Про це й не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 28 липня.Імідж Зеленського постраждав і він "втратив блиск" серед партнерівВолодимир Зеленський, фото: V_Zelenskiy_official Світові медіа продовжують обговорювати протести в Україні та суперечливі дії української влади. Зокрема, у The New York Times написали, що "ЄС скорочує допомогу Україні через побоювання щодо корупції". У виданні відзначають: "Скорочення на 1,7 мільярда доларів стало завершенням важкого тижня для президента Володимира Зеленського". Джеймс Вассерстром, американський експерт з боротьби з корупцією, сказав в інтерв'ю, що "блиск точно зникає" з лідерства Зеленського у воєнний час серед урядів, які надають фінансову допомогу. Він додав: "У спільноті донорів є роздратування Зеленським". У виданні відзначають, хоч Зеленський вже змінив курс, подавши до парламенту новий законопроєкт про відновлення незалежності агентств і це заспокоїло вуличні протести, але не змогло запобігти скороченню допомоги ЄС, яке вже було ухвалено на основі давніх рекомендацій."Два відомства – НАБУ та САП – розслідували діяльність провідних міністрів уряду Зеленського. Рішення президента "вставити палицю в колеса", хоча й скасоване, викликало звинувачення у кумівстві, що поставило під загрозу підтримку з боку груп громадянського суспільства в країні та західних країн, які фінансують війну", - наголошують у The New York Times. Американські журналісти нагадують, що ЄС створив механізм допомоги Україні минулого року та пообіцяв 50 мільярдів євро протягом трьох років на відновлення після війни та підготовку країни до вступу до ЄС. Речник Європейської комісії Гійом Мерсьє повідомив журналістам у Брюсселі в п'ятницю, що Україна звернулася з проханням про виплату коштів у червні, попри невиконання трьох із 16 критеріїв, включаючи невиконання призначень до спеціалізованого антикорупційного суду."Критики в Україні скаржаться на постійне посилення влади урядом Зеленського в умовах воєнного стану, а розслідування спрямовані проти журналістів, активістів та опозиційних політиків. Його адміністрація відсторонила обраних мерів та губернаторів у багатьох регіонах на користь військових адміністраторів. Іноземні союзники розділилися в думках щодо цих кроків: одні кажуть, що вони необхідні для того, щоб міцно контролювати країну у воєнний час, тоді як інші відкидають їх як грубе захоплення влади", - пишуть у The New York Times.У виданні також нагадують про проблеми з Бюро економічної безпеки. Адже цього року незалежна комісія обрала головного детектива у справі ексміністра Чернишова, Олександра Цивінського, керівником відділу фінансових злочинів – Бюро економічної безпеки."Але уряд Зеленського відмовився призначити Цивінського на цю посаду, залишивши посаду вакантною. Затвердження посади до четверга є умовою для Міжнародного валютного фонду продовжити виплату допомоги в рамках чотирирічної програми допомоги на суму 15,6 мільярда доларів, розпочатої у 2023 році", - підсумовують у виданні.У Bloomberg висловили думку, що "Володимир Зеленський має врятувати власне президентство". Колумніст Bloomberg Марк Чемпіон написав, що помилка президента України щодо корупції "підірвала його колись героїчний імідж"."Президент України, комік, який став військовим лідером у стилі Черчилля, Володимир Зеленський, відмовився від свого рішення захопити контроль над національними антикорупційними органами. Це запобігає потенційній катастрофі для його країни, і він заслуговує на певну похвалу за такий поворот. Але що з ним робити тепер? Героїчна броня Зеленського розбита. Його невдалий крок має нагадувати нам, що він не був популярним президентом до повноцінного вторгнення Росії в лютому 2022 року, рейтинг схвалення якого коливався близько 25%. Саме його реакція на війну, водночас справді сувора та блискуче підготовлена президентським штабом, який він набрав зі своєї старої телекомпанії "Квартал 95", зробила його геополітичною рок-зіркою", - пише Чемпіон.Він нагадує, що українці так завзято борються, бо знають, що є іншими, ніж росіянами. "Бути українцем – це не лише територія чи мова, а й відмова знову стати підданим, яким керує репресивний клептократичний режим по сусідству. Ця боротьба триває десятиліттями, якщо не століттями. … Війна є продовженням цієї боротьби. Йдеться не лише про суверенітет, а й про те, щоб примусити власні клептократичні еліти України встановити демократію європейського зразка та ринкову економіку, що керується верховенством права", - каже колумніст.Чемпіон пише, що навіть, якщо парламент ухвалить нове рішення, то помилкове рішення Зеленського і його команди залишить тривалий слід, оскільки "мотиви були дуже прозорими"."Це сталося після того, як Національне антикорупційне бюро звинуватило близького друга та союзника Зеленського Олексія Чернишова в отриманні великого хабара та наближалося до співзасновника президента "Кварталу 95" Тимура Міндіча.  Зараз Зеленського не слід просити про відставку. Це перспектива, від якої у російських державних ЗМІ слинки течуть. Вибори, що відбудуться на тлі воєнних розладів, розірвуть Україну на шматки. Тим не менш, Зеленський повинен перетворити цю помилку на можливість, якщо він хоче зберегти спадщину, на яку заслуговує його раннє лідерство у війні. Ці події викрили реальність корупції воєнного часу, зокрема в оборонній промисловості, та її проникнення на найвищі рівні. Настав час навести лад, і якщо це означає позбавлення від найближчих друзів, нехай так і буде", - констатує колумніст Bloomberg.День Військово-морського флоту Росії без параду через українські дрони курсанти в Санкт-Петербурзі, фото: gettyimages А у The New York Post написали, що атаки українських безпілотників змусили Росію скасувати військово-морський парад під час візиту Путіна. Адже у неділю українські безпілотники атакували Санкт-Петербург, що змусило аеропорт міста закритися на п'ять годин, повідомила російська влада. Це сталося під час святкування Дня Військово-морського флоту Росії, коли Путін перебував у місті. Тому традиційний військово-морський парад на річці Неві скасували через безпекові загрози, про що Кремль повідомляв ще на початку липня.Путін прибув до штаб-квартири ВМС на катері та спостерігав за навчаннями флоту, заявивши, що свято відзначають у "робочій обстановці" для перевірки бойової готовності.У Der Spiegel відзначили, що Путін анонсував подальшу модернізацію російського флоту. Зокрема, ді бригади морської піхоти будуть перетворені на дивізії до кінця року, а ще три – незабаром, сказав Путін. Згідно з офіційними даними, у п'ятиденних маневрах, які завершилися в неділю, у "День Військово-морського флоту" Росії, взяли участь понад 150 військових кораблів та суден постачання, 120 літаків та гелікоптерів, а також понад 15 000 військовослужбовців. Військові навчання проходили одночасно в Балтійському, Північному Льодовитому та Тихому океанах, а також у Каспійському морі. Тим часом Росія розпочала перші прямі рейси з Москви до Пхеньяна (столиці КНДР), пише Bloomberg. "Перший прямий рейс Росії з Москви до Пхеньяна вилетів у неділю ввечері, що свідчить про поглиблення зв'язків з ізольованою комуністичною державою. За даними України, Північна Корея зараз постачає до 40% боєприпасів Росії для війни. Росія та Північна Корея також мають намір відновити морське сполучення", - додають у виданні.Європейці готуються "по-багатому" закуповувати зброю у США для України Президент США Дональд Трамп і канцлер Німеччини Фрідріх Мерц в Овальному кабінеті Білого дому 05 червня 2025 року, фото: Getty Images У The Washington Post написали статтю про те, як Європа готова витрачати багато мільярдів євро на купівлю американської зброї для України. Цього року Німеччина внесла зміни до своєї конституції, щоб дозволити Берліну позичати сотні мільярдів євро на військові витрати, включаючи озброєння для України. Норвегія може використовувати свої надзвичайні нафтові багатства для фінансування протиповітряної оборони. Інші європейські країни говорять про об'єднання коштів, але досі не впевнені, як вони оплачуватимуть озброєння Києва, пишуть у виданні. "Тепер, коли президент Дональд Трамп погодився дозволити постачання американської зброї до України – за умови, що європейці оплатять рахунки –  тривають складні переговори щодо того, яке обладнання вони можуть надати та за які кошти. Різні ідеї розробляються, але для початку, за словами чиновників, їм потрібно охопити близько 10 мільярдів доларів озброєння", - відзначають у The Washington Post. Європейські союзники України планують скористатися схемою адміністрації Трампа, яка дозволяє передавати Україні наявні системи озброєння чи боєприпаси з подальшою заміною. Вашингтон також може перенаправляти поставки, призначені для інших країн, для реекспорту в Україну. Основна увага приділяється системам ППО Patriot та ракетам-перехоплювачам для захисту від російських балістичних атак. Німеччина готова профінансувати дві батареї та веде переговори з іншими країнами щодо спільного фінансування."Новий уряд Німеччини створив більше можливостей для маневрування, схваливши величезний план витрат, який послаблює традиційно суворі обмеження федерального боргу. План може дозволити витратити до 1 трильйона доларів на оборону та інфраструктуру протягом наступного десятиліття. Норвегія, країна, яка перетворила доходи від нафти на найбільший у світі суверенний фонд добробуту , також запропонувала допомогти оплатити систему Patriot. Норвегія більш ніж подвоїла свою обіцянку допомоги Україні до 7,8 мільярда доларів на цей рік", - кажуть у The Washington Post. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте теж заявив, що щонайменше шість інших країн – Данія, Швеція, Фінляндія, Велика Британія, Нідерланди та Канада – готові зробити свій внесок.Читайте також: Німеччина хоче випередити РФ за грошима на оборону: чи стане вона військовим гігантом Європи та як це вплине на Україну

У Києві вдруге пройшов мітинг проти закону № 12414, який змінює повноваження Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Протести почалися 22 липня - після того, як Верховна Рада проголосувала за законопроєкт. Попри критику президент України Володимир Зеленський підписав документ у той же день, що викликало обурення в громадян. Уже 23 липня акції відбулися щонайменше в 14 містах України, зокрема у столиці. Учасники протестів вимагають скасування закону. Закон підтримали 263 народних депутати. Він надає можливість Офісу Генерального прокурора контролювати діяльність НАБУ і САП, зокрема: доступ до матеріалів справ, втручання в розслідування, надавати письмові вказівки детективам, формувати прокурорські групи у справах НАБУ і закривати провадження на підставі клопотань сторони захисту. Керівник САП же втрачає право самостійно формувати групи прокурорів, тепер ці рішення ухвалюватиме Генпрокурор. У Європарламенті розкритикували закон №12414. Депутати деяких партій вважають це кроком назад у боротьбі з корупцією, що може завадити Україні вступити в ЄС. Також відомо, що голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн зателефонувала Володимиру Зеленському та попросила розʼяснити ситуацію. Кореспонденти Gazeta.ua побували на акції протесту в Києві. "СКАСОВУЙТЕ ЗАКОН" Біля театру Франка - тисячі людей. Площа перед будівлею заповнена вщент. Багато хто тримає в руках саморобні плакати, переважно на картоні. На них написи - з вимогою скасувати новий закон №12414: "Будь-яка незалежність тепер під загрозою", "12414 - тиша в залі? Ні! Опір на вулиці", "Чорні брови, карі очі - наближатись до Росії ми не хочем!", "Влада вбиває Україну", "Ідем в ЄС, а не в прірву". Акція запланована о 20:00, проте вже за кілька годин до початку на площі починає збиратися народ. Приходять і з дітьми. Деякі учасники одягнені в одяг з патріотичною символікою, на плечах - українські прапори. - Слава Україні! - кричить чоловік у рупор. - Героям слава! - відповідають в унісон протестувальники. Частина людей стоїть на сходах і газонах, дехто сидить на асфальті або влаштувався на підвищеннях біля фасадів будівель. Мітингувальники стають півколом - обличчями до будівлі Офісу президента. Піднімають руки з плакатами догори. Скандують гасла: "Одна єдина - соборна Україна", "Нах*я мені система, що працює проти мене", "Влада - це народ", "Скасовуйте закон", "Україна не Росія" та інші. Хтось кричить у гучномовець. Замість оплесків - стукають кулаками по картонках і тупотять ногами. На асфальті попереду інших учасників акції сидить жінка з українським прапором на плечах. У руках тримає картонку: "Президент, ти з нами чи проти нас?". Звати Марина, їй 21 рік. Її чоловік - військовослужбовець, уже понад рік на фронті, на Запорізькому напрямку. - Я сьогодні вийшла вперше. Учора дісталася лише о десятій вечора, вже було запізно йти, - намагається перекричати натовп, що скандує гнівно "Руки геть від САП і НАБУ". - А сьогодні прийшла, тому що маю відстоювати права своєї країни на життя без корупції. Мій чоловік воює там, а я - тут. Я борюся за права мого народу, моїх майбутніх дітей, за те, щоб у цій країні не доводилося більше сміятись крізь зуби, коли чуєш про справедливість. У нас війна - ми не маємо права дозволити собі ще й відкат назад у системі. Марина говорить швидко й прямо, хрипить від крику. За останній рік змінила ставлення до багатьох речей, побачила систему зсередини, багато дізналась, коли чоловік пішов служити, зізнається. За її словами, ухвалення закону № 12414 - це сигнал, що ситуація в державі загрозливо змінюється, і мовчати вже не можна. Якщо проти них пішли - значить, щось вони таки викривали - Я не можу стояти осторонь, коли відбуваються такі речі. Коли я вчора дізналася про закон - чесно, можна матюкатися? У мене було бажання піти й набити ї*альники деяким панам у кабінетах, які це все проштовхують, - говорить Марина. - Я не вірю у заспокійливі коментарі влади. Повірю тільки тоді, коли скасують цей закон і винесуть щось інше, аргументоване, з фактами, а не казочку, яку розповідають нам зараз. На протести буде ходити стільки, скільки буде потрібно, каже. Сьогодні залишиться до 22:00, бо вже болить горло, але завтра знову прийде. - Буду тут, поки закон не скасують. Я знаю, що це займе час, але іншого шляху нема. У першу чергу відповідальність лежить на тих депутатах, які його подали. Вони мали подумати головою - якщо вона у них є - чи треба нам це, - додає Марина. - У нас уже була структура. Були НАБУ, був САП. Так, вони працювали неідеально, але працювали. Якщо проти них пішли - значить, щось вони таки викривали. Це просто спроба змусити їх мовчати. Купити тишу про корупцію. На висловлювання у мережі, що мітинги нібито розколюють країну, реагує різко. - Я ж не лох. Це не розкол, а навпаки - єднання, - наголошує жінка. - Ми всі з різних міст: Суми, Харків, Запоріжжя, Одеса. Ми тут, тому що хочемо бути разом у цій боротьбі. Хтось воює там, хтось воює тут. НАЦІОНАЛІСТИЧНА МОЛОДЬ Близько 20:00 на площі стає ще гучніше - скандування посилюється, учасники синхронно піднімають картонні плакати вгору. Площа діє як єдиний організм: коли одна частина натовпу починає вигукувати гасло, за кілька секунд його підхоплюють інші. Уже вкотре протестувальники виконують Державний гімн України - стоячи з рукою на серці або тримаючи прапори. Крики накочуються з різних боків. На ялинці навпроти театру видніється великий синьо-жовтий стяг - один з мітингувальників виліз на дерево й під вигуки людей розмахує прапором. Попереду з червоно-чорним прапором в руках стоїть Левко - 17-річний юнак у чорному береті. - Я тут вже другий день. Ми з друзями вважаємо, що це абсолютно несправедливий закон відносно української Конституції і української антикорупційної діяльності, - каже хлопець. Левко - волонтер і речник спілки націоналістів Києва. Це вже не перша його акція протесту. Раніше він вже брав участь в антикорупційних мітингах. - Ми показуємо, що націоналістична молодь і спільнота стоїть проти антиконституційних законів, - додає Левко і щораз міцніше стискає руками прапор. - Влада має скасувати цей закон і лишити НАБУ і САП незалежними організаціями. Сутеніє - і люди вмикають ліхтарики на телефонах. Понад дорогою за сквером десятки людей тримають кількаметровий український прапор. У центрі - Олександра, їй 22 роки. Каже, що сумнівів щодо участі не мала. - Зараз здається, що вибору вже немає. Якщо ми не будемо виходити й не зупинимо це, вони просто продовжать робити з нас дурнів - як це вже було раніше, говорить дівчина, не випускаючи прапор з рук. - По суті, вирок над злочинами тепер дають в руки самим злочинцям. Ті, хто просував цей закон - тепер вирішуватимуть, хто корупціонер, а хто ні. І кого притягати, а кого покривати. Олександра вважає, що відповідальність лежить як на Верховній Раді, так і на президентові. - Правки, які стосуються НАБУ і САП, були внесені буквально за кілька хвилин до голосування. Щоб прошмигнути непомітно. І зробити вигляд, що нічого такого не сталося. Про яку прозорість тоді може йти мова?, - додає. - Це нас не наближає до Європи. Це нас віддаляє. Це вже звучить з вуст наших партнерів. Ніч планує провести вдома, але має намір повертатися на акції щодня. - Сьогодні піду додому, але прийду знову, - наголошує жінка. - Іноді буває відчуття помиральної ями. Тут такого немає. Видно, що люди борються. І це означає, що ми не залишимося на тому місці, що жертва наших військових - не марна. ЦИКЛІЧНА ІСТОРІЯ Над головами - постійний рух: таблички, прапори, ліхтарики. На будівлю позаду вивели світловий напис: "Руки геть від НАБУ і САП". Попри темряву, більшість людей не розходяться. Протестувальники залишаються стояти вздовж вулиці, на тротуарах, газонах, під деревами. На перехрестях патрулюють правоохоронці. Синє світло сигнальних вогнів підсвічує плакати й обличчя людей. Частина учасників протесту організованою колоною спускається дорогою до метро. Автомобілі, що проїжджають повз, сигналять на знак підтримки. Серед протестувальників - 66-річна Наталія Голубцова. Вона прийшла разом із донькою, але в натовпі розгубилися. Каже, що не встигла приєднатися до протесту напередодні. Війна, фронт, загиблі хлопці - і вони йдуть у відпустку - Ми довго мовчали. І, можливо, запізнилися, але краще вже зараз, ніж ніколи. Я не могла не прийти, - запевняє Наталя. - Сьогодні остаточною краплею для мене стало повідомлення, що Верховна Рада пішла у відпустку. Ви розумієте, як це звучить? Війна, фронт, загиблі хлопці - і вони йдуть у відпустку. Це не вкладається в голові. Наталя брала участь у Революції Гідності. Була на Майдані з першого дня і до самого кінця. - І коли палав Будинок профспілок, і коли нас гнали по вулиці, і коли дехто на колінах клявся, що тепер він для народу. Ми вже все це проходили, - обурюється жінка. - Те, що зараз відбувається, дуже схоже на 2013 рік. Ми віримо, а потім знову те саме. Історія циклічна. Ніхто не очікував, що така зрада може бути внутрішньо у часи війни, коли гинуть тисячі українців. Зараз дуже тонка межа. Нам не можна допустити внутрішньої війни, але ми маємо бути почутими. Єдиним правильним рішенням Наталя вважає ветування закону. Каже, що буде приходити на кожну акцію, поки не буде змін. ⁃ Ми будемо далі приходити, вимагати і не схилимося. Ми такий народ, - додає наостанок Наталя. - Там на болотах будуть мовчати, а ми вже це пройшли. Після "беркутів" нам нічого не страшно. Де б не було - тут, на Банковій, на Майдані. Будемо стояти.

Еспресо розповість детальніше про нові імена в Кабінеті міністрів, хто залишився, і чому опозиція називає такі зміни "великим ліжкопересуванням". Передісторія відставки уряду ШмигаляРозмови про можливу відставку Дениса Шмигаля – рекордсмена за тривалістю перебування на посаді прем’єр-міністра (понад 5 років з березня 2020 року) – та про реорганізацію уряду точилися вже щонайменше кілька місяців, хоча перші чутки були ще від літа минулого року. Наприклад, у середині червня цього року народний депутат і ексспікер Верховної Ради Дмитро Разумков ініціював збір підписів за відставку Шмигаля, звинувативши його у провальній економічній політиці. Багато інсайдів розповідав нардеп Ярослав Железняк. За його словами, такі масштабні зміни були несподіванкою як для самого уряду, так і для провладної коаліції у ВР. Хоча, як повідомляє УП з посиланням на топчиновника з президентської команди, звільнення і призначення нового Кабміну мало відбутися ще швидше – 7 чи 8 липня. Однак цього не сталося через логістику – багато депутатів та міністрів були зайняті різними масштабними заходами, як Ukraine Recovery Conference у Римі. Президент Володимир Зеленський до останнього не повідомляв суспільству про наймасштабніші зміни в Кабміні від початку повномасштабної війни. До цього були точкові перестановки, як заміна міністра оборони Резнікова на Умєрова та міністра закордонних справ Сибіги замість Кулеби. Однак у понеділок, 14 липня, Володимир Зеленський запросив на особисту зустріч першу віцепрем’єр-міністерку та міністерку економіки Юлію Свириденко та запропонував їй очолити уряд. У той же день він повідомив, що досвід прем’єра Шмигаля буде корисним на позиції міністра оборони України.Нова коаліція у Верховній Раді? фото: rada.gov.ua У середу, 16 липня, Верховна Рада України 261 голосом підтримала відставку Дениса Шмигаля з посади прем’єр-міністра, що автоматично означало відставку всього Кабінету міністрів відповідно до Конституції України. Голосування відбулося швидко, після кількох годин виступів депутатів і самого Шмигаля, якого проводжали оплесками, хоча саму промову мало хто слухав. Однак опозиція, зокрема фракція "Європейська Солідарність" заявила про порушення закону. Адже стаття 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" забороняє припиняти повноваження Кабміну під час воєнного стану. Крім цього, було змінено процедуру – фактично президент подав кандидатуру, яку затвердив парламент, а мало бути, що коаліція висуває, парламент приймає і президент лише тоді схвалює, як це є у парламентсько-президентських республіках. Хоча спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук стверджував, що, за "словами юристів ВР", чіткої заборони на відставку уряду немає, оскільки подібне порушення вже мало прецедент під час звільнення омбудсмана. Проте опозиція наполягала, що швидке голосування та ігнорування конституційних норм свідчать про політичну мотивацію змін, спрямованих на посилення впливу Офісу президента. Деякі депутати, як-от Ярослав Железняк, назвали ці зміни бутафорними та "великим ліжкопересуванням" вказуючи на те, що Шмигаль не залишив уряд, а лише перейшов на іншу посаду. Те саме стосується великої частини міністрів – без якихось помітних нових облич в уряді. "Сьогодні ти міністр одного, завтра – міністр іншого, потім – посол туди, а далі – посол ще й туди, потім ще на Банкову замом прилаштують … Була б людина хороша, перевірена, "своя" – і посада знайдеться. Бо кругом – спеціалісти широкого профілю… Мабуть, ніщо так добре не показує, що на державні посади у нас призначають не найкращих професіоналів у своїй сфері, а найвірніших товаришів. Замість обіцяних колись соціальних ліфтів – натуральні каруселі і стрибання по посадових пеньках", - критично зауважив журналіст-розслідувач Данило Мокрик. У четвер, 17 липня, перед голосуванням за нову очільницю уряду у Верховній Раді виступив президент України  Володимир Зеленський. Він відзначив, що Україні зараз "потрібно більше власної сили". Відтак оновлений уряд України має провести аудит усіх домовленостей, угод, меморандумів із партнерами у сфері оборони, оборонного виробництва, усіх програм стійкості, щоб виконати домовленості на 100% в інтересах України. "Будуть і нові угоди зі Сполученими Штатами Америки, що посилять позиції України і заради яких нам потрібні зміни в дипломатичній роботі з Америкою. Ми маємо гарантувати нашим воїнам упевненість у забезпеченні Сил оборони і для цього збільшуємо, зокрема, внутрішній економічний потенціал України", - додав Зеленський, який раніше окреслив, що новий Кабмін за пів року має збільшити вітчизняне забезпечення зброї ЗСУ з теперішніх 40% до 50%. Тож у підсумку 262 нардепи, з 226 необхідних для ухвалення рішення, підтримали призначення Юлії Свириденко прем'єр-міністром. Однак склалася цікава картина з парламентською коаліцією. Адже депутати від "Слуги Народу" надали лише 201 голос. Натомість фракція "Європейської Солідарності" дала нуль голосів, "Голос" - 1, депутатська група "Відновлення" - 10, "За майбутнє" - 12, "Довіра" - 15."У нас сьогодні під час призначення премʼєра офіційно фактично зʼявилась коаліція: СН + ПЗЖМ + "Відновлення" + "За майбутнє" + "Довіра". Говорять, що навіть на фракції було менше 200 підписів у протоколі", - написав нардеп Железняк. А нардеп Петро Порошенко з трибуни ВР прямо сказав, що "наразі 231 депутат коаліції монобільшості – це фейк". "Частина з них ховаються від корупційних органів за кордоном. Частина точно не підтримують кандидатуру прем’єр-міністра і не є членами коаліції", - підкреслив експрезидент. Хто є хто: як змінився новий КабмінЮлія Свириденко, фото: gettyimages За новий уряд України депутати дали 254 голоси. Показово, що монобільшість від "Слуги Народу", надала лише 194 голоси. Решту голосів новий уряд отримав завдяки депутатській групі "За життя" – 13 голосів, "Голосу" – 1, "Довірі" – 15, "За майбутнє" – 13, "Відновлення" – 10 та позафракційним депутатам – 7 голосів. "Уряд затверджений голосами ОПЗЖ. Прем'єр-міністра затверджено голосами ОПЗЖ. Лише 194 голоси було від "Слуги Народу". Потужна коаліція", - іронізував нардеп Олексій Гончаренко. Міністри, які змінилися: Тож найперша зміна – новий прем’єр України. Вдруге за історію країни це жінка, як і першого разу, в неї те саме ім’я.  39-річна Юлія Свириденко, родом із Чернігова, замінила Дениса Шмигаля, але вона не нове обличчя в Кабміні. Свириденко потрапила до вищих ешелонів влади під протекцією керівника Офісу президента України Андрія Єрмака, заступницею якого була з грудня 2020-го по листопад 2021 року. Після цього 3 роки і 8 місяців вона працювала першою віцепрем’єр-міністеркою та міністеркою економіки в уряді Шмигаля.Читайте також: Урядова прем’єра. Що відомо про Юлію Свириденко, яка очолила урядСтосовно долі 49-річного уродженця Львова Дениса Шмигаля, як і прогнозувалося, він став новим міністром оборони України (його підтримали 267 депутатів). Денис Шмигаль потрапив до влади завдяки призначенню президентом Зеленським спершу його головою Івано-Франківської ОДА, а у 2020 році – віцепрем'єр-міністром України, міністром розвитку громад і територій. З березня 2021 року почалося найдовше прем’єрство в історії України. Ще одна важлива зміна – Олексій Соболєв, колишній перший заступник міністра економіки України, а відтепер глава об’єднаного міністерства, яке має стати "економічним гігантом". Мова йде про Міністерство економіки, сільського господарства та екології, що має об’єднати економічний потенціал України. Відповідно, посаду втратив колишній міністр аграрної політики та продовольства Віталій Коваль. Фото взяте з facebook-сторінки Олесія Соболєва Стосовно біографії Соболєва, він народився у 1983 році в Києві. Вищу освіту здобув у Київському національному економічному університеті, отримав ступінь магістра фінансів. Також має сертифікат фінансового аналітика від CFA Institute (США). Як ідеться в офіційній його біографії, він має значний досвід роботи в інвестиційному та фінансовому секторі. Працював керуючим активами у Dragon Asset Management.У політиці вже 10 років, адже у 2015-2016 роках був на посаді радника міністра інфраструктури України, координував проєкти з підвищення прозорості діяльності, відкритих даних та покращення корпоративного управління державними підприємствами.  У 2016-2018 роках керував проєктом Prozorro.Sale в Transparency International Ukraine, здійснював координацію розробки ІТ-рішень для прозорого продажу державних активів. З 2018 року очолював ДП "Прозорро.Продажі". Посаду першого заступника міністра економіки отримав у січні 2023 року. Ще одна несподівана зміна пов’язана з міністерством енергетики. Адже колишня міністерка захисту довкілля та природних ресурсів України 39-річна Світлана Гринчук замінила Германа Галущенка й очолила Міністерство енергетики. Світлана Гринчук, фото: mepr.gov.ua Стосовно Гринчук, вона родом із Чернівців. У 2008 році закінчила Чернівецький торговельно-економічний інститут, а в 2013 році захистила кандидатську дисертацію з економіки, здобувши ступінь кандидата наук. З 2016 року очолювала департамент з питань зміни клімату в Міністерстві захисту довкілля, працюючи над виконанням Паризької угоди та міжнародних протоколів. У 2019–2020 роках була радницею прем’єр-міністра та міністра фінансів з питань екології. А у 2022 році стала заступницею міністра захисту довкілля, відповідальною за євроінтеграцію, а у 2023 році – заступницею міністра енергетики та керівницею офісу реформ. 5 вересня 2024 року призначена міністеркою захисту довкілля та природних ресурсів України, де вона працювала до теперішнього звільнення.Натомість уже загаданий 52-річний Герман Галущенко з керівника Міністерства енергетики перестрибнув на міністра юстиції, тим самим посунувши Ольгу Стефанішину. Галущенко родом зі Львова. 30 років тому він закінчив Львівський державний університет імені І. Франка за спеціальністю "Правознавство", отримав диплом юриста з відзнакою. Герман Галущенко працював у прокуратурі Львова, МЗС України, представляв Україну в комітеті Ради Європи з боротьби з корупцією. Цікаво, що він встиг попрацювати в Адміністрації як президента Кучми, так і президента Ющенка. Від 2011-го був у Мін'юсті, після чого вперше потрапив до Енергоатому.У 2013–2014 роках був виконавчим директором з правового забезпечення НАЕК "Енергоатом", а з 2020 по 2021 рік – віцепрезидент компанії. Після 2014 року захищав інтереси України в міжнародних судах, зокрема щодо експропріації активів у Криму. Є членом Американської асоціації міжнародного права та арбітром ICSID та ICC. Від квітня 2021 по липень 2025 року працював міністром енергетики України в уряді Шмигаля.А от епопея стосовно долі 39-річної Ольги Стефанішиної, яка родом з Одеси, була до останнього невідома. Тепер уже ексміністерка юстиції, яка останнім часом відзначилася через двояку піар-кампанію з її заставкою на телефонах працівників міністерства, буде уповноваженою з питань розвитку співробітництва зі США. "У цьому статусі Ольга працюватиме, щоб не втрачати темпу у відносинах з Америкою, поки тривають всі належні процедури погодження з Вашингтоном її кандидатури на посаду посла України в Сполучених Штатах", - додав Зеленський. Тобто в останній момент Офіс президента змінив рішення стосовно нового посла України в США, яким мав бути ексміністр оборони Умєров, а тепер це Ольга Стефанішина. Сам же Рустем Умєров може очолити РНБО, як кажуть в УП.Якщо коротко про їхні біографії, то варто сказати, що Стефанішина в уряді була понад п’ять років. Адже працювала віцепрем'єр-міністеркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України з червня 2020 року по вересень 2024 року, а після дотепер – міністеркою юстиції. Натомість 43-річний Рустем Умєров, кримський татарин, родом з Узбекистану, потрапив до влади від партії "Голос", адже був нардепом у 2019-2022 роках, однак з 2022 року перебрався в команду президента і очолив Фонд держмайна України. У 2023 році замінив Олексія Резнікова і став 18-м міністром оборони незалежної України. Тож замість Стефанішиної новим віцепремʼєр-міністром з євроінтеграції став 46-річний Тарас Качка, який до цього був заступником міністра економіки та торговим представником України. Тарас Качка, фото: facebook.com/taras.kachka Він родом із Кіровоградської області. Тарас Качка здобув ступінь бакалавра права в Міжнародному науково-технічному університеті (Київ) та магістра права в КНУ ім. Тараса Шевченка та навчався в Національному інституті державного управління (Варшава). З 2014 року був віцепрезидентом зі стратегічного розвитку, а з листопада 2014 по квітень 2015-го – в.о. президента Американської торговельної палати в Україні. Працював у міжнародних корпораціях, Мінагрополітики та Мін’юсті. З вересня 2019 року – заступник міністра економіки та торговий представник України. Тобто роботу в уряді він розпочав ще в часи прем’єра Гончарука – першого прем’єр-міністра, якого підтримав президент Зеленський.  Ще одна зміна позицій – це 43-річний Денис Улютін, який донедавна був першим заступником міністра фінансів, а тепер став міністром соціальної політики, сім'ї та єдності - це міністерство виникло внаслідок приєднання Міністерства національної єдності, яке створили всього пів року тому, до Міністерства соцполітики. До Дениса Улютіна Мінсоцполітики очолювала львів’янка Оксана Жолнович, яка втратила роботу. Також без роботи залишився скандальний керівник Міннацʼєдності Олексій Чернишов, проти якого триває судовий процес через підозру у зловживанні службовим становищем.Денис Улютін, фото: mof.gov Денис Улютін здобув ступінь магістра фінансів у Національній академії державної податкової служби у 2004 році. Має понад 20 років стажу та 3-й ранг держслужбовця. Починав кар’єру головним податковим інспектором. З 2010 по 2016 рік працював в Апараті прем’єр-міністра, з 2016 по 2018 рік – керівником Патронатної служби Мінфіну. З квітня 2019 року був заступником державного секретаря Кабміну, а з квітня 2020 року – першим заступником міністра фінансів.Дещо змінилася робота у міністра цифрової трансформації 34-річного Михайла Федорова, який тепер є першим віцепрем'єр-міністром, а до цього був просто віцепрем'єр-міністром. Посада першого віцепрем'єр-міністра України передбачає, що особа є головним заступником прем’єр-міністра і виконує його обов’язки в разі відсутності чи неможливості виконання прем’єром своїх функцій. Також перший віцепрем'єр-міністр займається координацією роботи з підготовки та виконання програми діяльності Кабінету міністрів, координацією євроінтеграційних процесів тощо. Михайло Федоров народився в Запорізькій області. Здобув ступінь магістра з економіки в Запорізькому національному університеті. З 2013 року займався ІТ-підприємництвом, заснувавши цифрове агентство. У 2019 році став народним депутатом від партії "Слуга Народу" та очолив Міністерство цифрової трансформації України ще за уряду Гончарука, створивши сервіс "Дія", просуваючи цифровізацію держпослуг та останнім часом займаючись розвитком виробництва дронів. Наразі без керівника лише Міністерство культури. 57-річного Миколу Точицького, який займав це крісло з вересня 2024 року, відправили у відставку, але натомість не призначили заміну. Тому тимчасовою виконувачкою обов'язків стала 46-річна Галина Григоренко, яка була першою заступницею міністра культури та стратегічних комунікацій України. Галина Григоренко, фото: suspilne.media Вона має економічну освіту. У 2019 році Галина Григоренко почала працювати в Офісі з розробки гуманітарної політики при Мінкульті, а з жовтня 2019 року – позаштатною радницею міністра з питань музичного мистецтва. У 2020 році очолила Держагентство з питань мистецтв, а з червня 2020 до липня 2022 року – Держагентство з питань мистецтв та мистецької освіти. З липня 2022 до серпня 2023-го була заступницею міністра культури, відповідаючи за мистецтво, мистецьку освіту та креативні індустрії.Міністри, які залишилися на посадах:Чергове старе-нове ім’я в уряді – це 41-річний киянин Олексій Кулеба. Віцепрем'єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій. Його робота не змінилася після перестановок. Він в уряді з осені 2024 року. До цього рік був заступником Андрія Єрмака. До вищої влади прийшов від роботи в Київській міськраді, звідки з початку президентства Зеленського перейшов до Київської міської державної адміністрації, а потім очолив Київську військову обласну адміністрацію. Також без змін у міністра фінансів 44-річного Сергія Марченка, якого раніше хотіли відправити у відставку. Марченко з Київщини. У 2002 році закінчив Академію державної податкової служби України, у 2009 році став кандидатом економічних наук. З 2002 року працював у Мінфіні, ДФС, Секретаріаті Кабміну, брав участь у розробці Бюджетного кодексу. У 2016–2018 роках – заступник міністра фінансів, у 2018–2019 – заступник глави Адміністрації президента. З 30 березня 2020 року і по сьогодні – міністр фінансів України за двох прем’єрів.  Ключову посаду за собою зберіг і Андрій Сибіга – він досі міністр закордонних справ, за нього проголосував 271 депутат. Сибіга обіймав цю посаду з вересня 2024 року. До цього 50-річний Сибіга, уродженець Тернопільщини, був першим заступником МЗС, а перед цим три роки працював заступником Офісу президента.Без змін і в Міністерстві охорони здоров’я. 45-річний Віктор Ляшко, який працює на цій посаді з 20 травня 2021 року, зберіг своє крісло після урядових змін. Народився в Рівненській області, закінчив Національний медичний університет ім. Богомольця, працював у Санітарно-епідеміологічній службі та Центрі громадського здоров’я, а також був головним державним санітарним лікарем України в часи епідемії коронавірусу.Міністр освіти і науки 52-річний Оксен Лісовий, хоча раніше його відставка розглядалася, теж зберіг посаду. Він очолює міністерство з березня 2023 року. До цього воював у лавах ЗСУ, був добровольцем у складі ДФТГ 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. А з 2010 року був директором Національного центру "Мала академія наук України". Родом Лісовий з Київщини.Оминули зміни і Міністерство спорту. 45-річний Матвій Бідний з вересня 2024 року очолює це міністерство. До цього він рік був т.в.о. міністра молоді та спорту України. Бідний родом із Києва. На початку 2000-х був членом національної збірної України з бодібілдингу. Закінчив декілька університетів, щоб стати держслужбовцем.У Міністерстві у справах ветеранів теж усе стабільно. 43-річна Наталія Калмикова зберегла посаду. Вона родом з Вінниці. Навчалася в медичному університеті, а нещодавно стала ще й магістром публічного управління та адміністрування. Працювала лікаркою. З червня по грудень 2021 року вона була радником з гендерних питань командування Сухопутних військ ЗСУ, а з лютого 2022 по вересень 2023 року була виконавчим директором Українського ветеранського фонду. Рік вона попрацювала заступником міністра оборони України з питань соціального розвитку, а тоді у вересні 2024 року стала міністеркою у справах ветеранів. Без жодних змін і в Міністерстві внутрішніх справ. Були чутки, що 52-річного Ігоря Клименка хотіли призначити міністром оборони, але він нібито відмовився від цього, зосередившись на своїй роботі в МВС. Він народився в Києві, закінчив Харківський військовий університет, має докторський ступінь з психології. З 2019 року очолював Нацполіцію, а з січня 2023 року – міністр внутрішніх справ після трагічної загибелі Дениса Монастирського.У підсумку, як бачимо, половина уряду Шмигаля зберегла за собою ті ж самі посади, в інших міністерствах відбулися рокірування, об'єднання та підвищення різних заступників до ролі міністрів.Читайте також: Україна поступово занурюється в епоху застою

Затягування санкцій перешкоджає європейській інтеграції України. Про це на брифінгу після засідання Верховного Суду заявив п'ятий президент Петро Порошенко, який оскаржує Указ президента Володимира Зеленського. "Зокрема, першому блоку питань "Основи" у вигляді верховенства права, прав опозиції, прав людини, прав ЗМІ", - сказав політик. "Немає нічого більш важливого для мене, ніж боротися за правду, за закон, за демократію і проти незаконного застосування санкцій проти українських громадян. Боротися проти тих, хто перешкоджає нашому руху в Європейський Союз і порушує права людини", - наголосив лідер опозиції. Він також подякував представникам засобів масової інформації і 11 дипломатичних установ. "Вони вкотре приходять в суд для того, щоб продемонструвати, що це питання дуже важливе і актуальне для наших партнерів", - констатував Порошенко. "Всі бачили, що владі нема чого відповісти. Вони відверто знущаються. Вони думають, що вони знущаються з нас чи з суду. Ні. Вони знущаються над народом України і знущаються над державою Україна. Бо принцип верховенства права є базовим принципом української Конституції", - наголосив Порошенко. Раніше стало відомо, що під час засідання Верховної Ради Юлія Свириденко, яка була міністром економіки і призначена на посаду прем'єр-міністра, заявила, що санкції були запроваджені на підставі рішення міжвідомчої робочої групи та даних Держфінмоніторингу. Натомість голова Держфінмоніторингу Філіп Пронін на засіданні парламентської ТСК 25 червня заявив, що не передавав Мінекономіки дані щодо Порошенка, оскільки це порушує закон. Представники влади попри ухвалу Верховного Суду не надали документи, зокрема, протокол міжвідомчої робочої групи, про яку згадала Свириденко, і продовжують ігнорувати вимоги суду. "Це - докази фальсифікації, незаконності санкцій. Це є кардинальна суперечність, коли Пронін каже: "Я нічого не направляв", а Свириденко каже: "Все було направлено Проніним". Хочу сказати, що на сьогоднішній день у 2025 році жодного разу ні Міністерство економіки, ні тим більше, не маючи законних повноважень, Фінмоніторинг, ні Кабінет міністрів не ініціювали санкції. Крім Указу, де зазначено моє прізвище. Бо всі рази ініціювала Служба безпеки України. Але в поданні Служби безпеки України немає прізвища Порошенко", - зауважив п'ятий президент.

16 липня 1990 року Верховна Рада Української РСР ухвалила "Декларацію про державний суверенітет". Вона стала одним із ключових державницьких актів того часу. За основу Декларації взяли проєкт депутата-народорадівця Сергія Головатого і Президії Верховної Ради. Перед тим обговорювали аж 12 проєктів, які відкидали. За остаточну редакцію проголосували 355 народних депутатів, проти чотири, один утримався. Декларація проголосила державний суверенітет України як "верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх стосунках". У документі вперше в новітній національній історії, у контексті офіційної назви держави, вжили слово "Україна". Декларацією визнавалося право української нації на самовизначення. Народ ставав єдиним джерелом державної влади, а Верховна Рада УРСР могла виступати від його імені. Водночас держава повинна була захищати й охороняти національну державність українців. Документ декларував необхідність побудови правової держави. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 30 років тому почала працювати Верховна Рада У Декларації також проголошувалося, що Україна має своє громадянство, економічну самостійність, а також самостійність у вирішенні питань науки та освіти, культурного й духовного розвитку. Декларувався статус нейтральної, позаблокової та без'ядерної держави. День проголошення Декларації оголосили святковим і вихідним. Хоч спочатку їй і не надали статусу конституційного акта, все ж до Конституції УРСР внесли статті, що проголошували верховенство українських законів над союзними. Це стало важливим кроком для справжньої реалізації документа. Декларація про державний суверенітет стала актом відновлення державницьких прагнень українців через 70 років після доби Української революції 1917-1921 років. Перша річниця її прийняття супроводжувалася урочистими мітингами й великими демонстраціями у багатьох регіонах. За кожне положення декларації проходили словесні бої у сесійній залі парламенту. Проте події, які сколихнули Радянський Союз, вказували на невідворотність змін. Комуністи, які складали більшість у Раді, пішли на поступки демократичним силам. 11 липня 1990-го 244-ма голосами прийняли I розділ Декларації про "Самовизначення української нації". Вирішальні події відбулись 16 липня, коли 355 депутатів проголосували за прийняття історичного документа. За спогадами депутата Володимира Колінеця, демократичні сили того дня вимагали повного проголошення незалежності України. Голова засідання Іван Плющ розумів майбутню реакцію з Москви. Тому запевнив, що додавати даний пункт до декларації не варто, щоб не провалити її. Але пообіцяв записати його у постанові про набуття чинності Декларації. Так і сталося.

Таку думку висловила народна депутатка України, членкиня Комітету ВР з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Ірина Геращенко в етері Еспресо. "Уряд Шмигаля, я думаю, що запам'ятався українцям, хіба що тим, що найдовше був на своїх посадах, але я думаю, і народні депутати України без Вікіпедії не згадають прізвища міністрів. Це був найменш суб'єктний уряд і Шмигаль навіть у своїй заяві не написав причину своєї відставки. Несуб'єктний прем'єр побоявся написати несуб'єктному парламенту правду, що причиною відставки є вимога Зеленського. Якщо ми говоримо про процедуру, то всі ми усвідомлюємо, що відбувається грубе порушення Конституції, Закону про воєнний стан, адже стаття 10 цього закону забороняє під час воєнного стану зміну всього уряду. Тому Шмигаля примусили писати заяву про відставку", - сказала вона.Також Ірина Геращенко зауважила, що у парламентсько-президентській республіці оголошувати кандидатуру майбутнього прем'єра має не президент. "Сьогодні цілий день в парламенті ми в нашому секторі чули відголоски дискусії “слуг”, які активно читають Telegram-канали та соцмережі опозиції, аби з них дізнатися, хто буде наступними міністрами. Адже цей парламент довели до стану такої несуб'єктності, що їх роль лише натискати кнопки. Чому саме зараз? Тому що Зеленський і офіс усвідомлюють, що набирається уже  критична маса негативу суспільного по продовженню війни і немає там поки що ніяких перспектив миру. По важкій ситуації в економіці, важкій ситуації на фронті, прийшов час на когось цей негатив скинути. Ну і цапом-відбувайлом визнали уряд Шмигаля. Але найсмішніше, що всіх цих самих персонажів перепризначать на нові посади", - зазначила вона.Народна депутатка додала, що нових прізвищ новий уряд не матиме, тож відбулася зміна ліжок у кімнаті. "На 100% свого лояльного Шмигаля поміняють на 1000% свою лояльну пані Свириденко. Зеленського люблять його фанати порівнювати із Черчиллем. Абсолютно некоректне звичайно порівняння, адже Черчилль, коли Британія вступила у війну, сформував уряд національної єдиності, подавши руку своїм найзапеклішим опонентам і об'єднавши всіх навколо захисту Британії від німецької нацистської навали. Зеленському не вистачає мудрості, мужності і політичного, я б сказала, державницького підходу сформувати уряд національного порятунку. Один уряд національних провалів зміниться на новий такий же уряд національних провалів, за яким стоїть не політична сила, не команда, а Офіс президента. І єдиний тут ляльковод цієї всієї історії - це Офіс президента", - зауважила Ірина Геращенко. Відставка Шмигаля та зміна уряду: що відомо Про те, що найближчим часом звільнять прем'єр-міністра Дениса Шмигаля звільнять, в середині червня зазначав у кулуарах Верховної Ради народний депутат Ярослав Железняк. Він казав, що рішення про це вже ухвалили.13 липня низка медіа написали, що новий уряд в Україні може з’явитися наступного тижня. Зокрема, посаду очільниці уряду пророкували чинній першій віцепрем’єр-міністерці та міністерці економіки Юлії Свириденко. Натомість, за даними джерел, Шмигаль може очолити Міністерство оборони в новому Кабміні замість Рустема Умєрова, якого нібито планують призначити на посаду посла України в США. Крім того, в новому складі уряду планують об'єднати деякі міністерства та здійснити загальний перерозподіл повноважень всередині уряду.У понеділок, 14 липня, президент України Володимир Зеленський провів зустріч з Юлією Свириденко і запропонував їй очолити уряд. Того самого дня Володимир Зеленський у вечірньому зверненні зауважив, що досвід Дениса Шмигаля буде корисним на позиції міністра оборони України.Володимир Зеленський 15 липня провів нараду з віцепрем'єркою Юлією Свириденко та главою Мінцифри Михайлом Федоровим. "Готуємо перші кроки оновленого уряду. Деталізували завдання на наступні шість місяців", - сказав він.15 липня прем'єр-міністр України Денис Шмигаль написав заяву про відставку.

Про це повідомляють Київська міська прокуратура, а також ГУНП у місті Києві. Установлено, що 8 липня зранку на житловому масиві Троєщина чоловік одягнув темний одяг, закрив обличчя панамою та два рази прицільно вистрілив у киянина, який сів у свою машину, щоб їхати на роботу. Унаслідок отриманих вогнепальних поранень чоловік загинув на місці події.За інформацією видання Вечірній Київ, убитий був власником невеликого бізнесу – шиномонтажу. Підприємця не пограбували, адже всі речі та гроші залишилися при ньому."Відомо також, що чоловіки не були знайомі, тож можливі неприязні стосунки між ними не могли стати мотивом злочину", - зауважили в прокуратурі.Там додали, що напередодні скоєння вбивства підозрюваний був біля будинку майбутньої жертви, оглядаючи територію. "За результатами спецоперації ми розшукали та вилучили ймовірне знаряддя вчинення злочину, якого зловмисник позбувся. Після скоєного підозрюваний використовував засоби маскування та в той же день виїхав до Одеси. Завдяки злагодженій роботі оперативників поліції Києва та Одеси, за силової підтримки бійців спецпідрозділу КОРД, ми затримали фігуранта в готелі. Ним виявився 41-річний іноземець. Нині ми розглядаємо кілька версій", - розповів начальник кримінальної поліції Києва Андрій Гарастюк.Підозрюваного у скоєнні вбивства затримали в порядку ст. 208 КПК України. Його дії кваліфіковано за п. 11 ч. 2 ст. 115 КК України, а саме умисне вбивство, вчинене на замовлення. Чоловіку обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.фото: Національна поліція Українифото: Національна поліція УкраїниСанкція статті передбачає позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічно.Примітка: відповідно до частини першої статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.Уранці 8 липня поліція Києва повідомила, що в Деснянському районі невідомий застрілив чоловіка у власній автівці.

Український співак Артем Пивоваров поділився спогадами з юних років. У своєму Facebook артист опублікував дитячі фото, де показався з білим волоссям. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "День, який я не забуду ніколи" - Анна Трінчер у короткій сукні показалась у Діснейленді "Впізнали?" - коротко підписав знімки виконавець. У День Конституції України, 28 червня, українські виконавці Артем Пивоваров та Степан Гіга-молодший отримали почесне звання заслуженого артиста України. Відповідний указ підписав президент Володимир Зеленський.

В День Конституції України поблизу села Івниця у Волицькій громаді відкрили пам'ятник 29-річному полеглому асу з Івано-Франківщини — Герою України майору Степану Тарабалці

У День Конституції України ЛКП «Львівелектротранс» організувало екскурсію трамваєм для військовослужбовців, які проходять лікування у реабілітаційних центрах UNBROKEN та Superhumans. Про це пише Рубрика, посилаючись на Львівську міську раду. Понад 30 учасників— пацієнти центрів разом із рідними — здійснили мандрівку одним з трамваїв, які Львову подарувало швейцарське місто Берн. Маршрут пролягав від Погулянки до трамвайного депо на […] The post У Львові для захисників, які відновлюються у реабілітаційних центрах, провели екскурсію трамваєм appeared first on Рубрика.

28 червня, у День Конституції України, у Львові відгримів масштабний концерт гурту "Океан Ельзи". Захід став другим у серії з чотирьох великих виступів під назвою "Той день у Львові", якими колектив вирішив відзначити своє 30-річчя. Повний текст новини

Український прапор з'явився над окупованою Херсонщиною: ВМС поділилися відеоМорські піхотинці підняли державний прапор України та бойовий стяг над тимчасово окупованою частиною Херсонщини у День Конституції. Цю символічну операцію провели воїни 34-ї окремої бригади морської піхоти, передавши привіт окупантам.

Активісти руху "Жовта стрічка" у День Конституції поширили на тимчасово окупованих територіях Донеччини, Луганщини, Запоріжжя і Херсонщини листівки зі статтями про суверенітет України.

День Конституції України – важлива дата, коли ми згадуємо про фундамент нашої держави. Це свобода, демократія, верховенство права. 28 червня варто обрати для перегляду стрічки, що більше розповідають про українську історію та боротьбу народу за незалежність. Повний текст новини