Search trend "День Конституції України"

5 грудня 1991 року відбулася інавгурація першого президента незалежної України

Треба готуватися до найгіршого примусу до втрати територій і частини суверенітету та заборони доступу до американської зброї, каже Олександр Хара, експерт Центру оборонних стратегій На виборах президента у Сполучених Штатах Америки переміг Дональд Трамп. Як це вплине на західний світ, яких змін слід чекати? &еnsр;Феномен Трампа є реакцією на глибинні проблеми в політичному й економічному житті США. Період бурхливого розвитку глобалізації, поштовх якому дав розвал СРСР, завершився. Лише невелика частина американського суспільства, передусім еліта, мала зиск із цього. Натомість перенесення виробництва в Азію в рамках глобалізації вдарило по робітничому класу електорату демократів. Також питання толерантності було доведене до екстремального рівня, приклад коли в Конгресі троє ректорів найпрестижніших університетів були неспроможні засудити заклики до геноциду ізраїльтян. Крайні ліві настрої підштовхнули невдоволених ними, передусім білих чоловіків середнього віку та консервативних поглядів, голосувати за Трампа. Також для консервативної частини американців було неприйнятним обрати жінку змішаного походження, що є провідницею ідей толерантності. Значна кількість трампістів критично ставиться до підтримки України. Росію вони вважають консервативною країною, яку Байден спровокував напасти, підштовхуючи Україну до НАТО. Що зміниться, залежить від того, який кабінет збере Дональд Трамп. Із можливих позитивних призначень на держсекретаря висунули Марко Рубіо, на радника з питань національної безпеки Майка Волца. Це консервативні люди з чітким світоглядом і негативним ставленням до авторитарних режимів. Серед негативних на посаду генпрокурора висунуто Метта Гетца, який погрожує переслідуванням держслужбовців, задіяних у розслідуванні можливих злочинів Трампа та його команди. На керівника національної розвідки пропонують Тулсі Габбард, яка в лютому 2022-го казала, що Зеленський має обійняти Путіна й відмовитися від НАТО. Але реальні призначення на посади відбудуться не раніше 20 січня 2025-го, після інавгурації Трампа. Новий президент зніме обмеження на видобуток нафти й інших енергоресурсів, щоб пожвавити економіку. Спробує з метою знизити ціну на нафту й гарантувати безпеку стратегічному союзнику Ізраїлю покращити відносини із Саудівською Аравією, що погіршилися за каденції Байдена через війну в Ємені. Будуть торговельні війни з Китаєм, ЄС. Колишній радник Трампа з питань нацбезпеки Джон Болтон казав, що той кілька разів збирався виходити з Альянсу. Імовірно, американці підштовхуватимуть європейців більше платити за власну безпеку та зменшити свої зобов'язання, що вплине, зокрема, й на українців. Тобто Трамп прагне зосередитися на внутрішніх проблемах? Чи означає це, що США йдуть у тінь і можуть втратити роль глобального лідера? &еnsр;Це можливо, якщо його урядування призведе до хаосу. Попри велику кількість ізоляціоністів серед виборців Трампа, навряд чи Вашингтон поступиться своїми економічно вигідними позиціями. У 1990-х, після розпаду СРСР, США були єдиною надпотугою. І хоча для Трампа внутрішні проблеми на першому плані, він не обмежиться ними. Є загроза з боку Китаю найбільшого виробника синтетичної наркотичної речовини фентонілу. Також інтереси США й КНР перетинаються в Індо-Тихоокеанському регіоні, зокрема щодо ­Тайваню. Нерозв'язані північнокорейська та російсько-українська проблеми. Трамп не зможе відвернутися від урегулювання геостратегічних питань у відносинах з іншими країнами. Період бурхливого розвитку глобалізації завершився Перемога Трампа призвела до падіння курсу євро, а його обіцянки запровадити торгові мита можуть суттєво нашкодити європейській економіці. Чи можуть економічні проблеми порушити політичну єдність Заходу? &еnsр;Неортодоксальний підхід Трампа до дипломатії вже спричиняв невдоволення в Європі. Але іншого союзника для європейців немає. Їхні уряди здебільшого центричні чи лівоцентричні. Політики розуміють: треба докладати більше зусиль, щоб США лишилися в Європі як гарант безпеки. Євросоюз відстоюватиме свої економічні інтереси, але так, щоб не погіршити відносин із Вашингтоном. Європейцям доведеться збільшувати видатки на оборону 2/3 членів НАТО витрачають на неї лише 2 відсотки бюджету. Європа має інвестувати у власний оборонний комплекс, бо розуміє, що такі конфлікти, як між Росією і Україною, вимагають шаленої кількості ресурсів. Вона ж до такого конфлікту не готова, не виробляє в достатній кількості снарядів і ракет. Це потрібно Трампу, оскільки деякі види боє­припасів європейці купуватимуть у США. Тому ЄС балансуватиме між захистом власних інтересів і збереженням нормальних відносин із новою американською адміністрацією. В адміністрації Джо Байдена заявили про необхідність передати Україні 6 мільярдів доларів безпекової допомоги до інавгурації Трампа. Це сигнал про подальше згортання допомоги з боку США? &еnsр;Байден і його уряд розраховували, що Камала Гарріс стане президентом. Але після перемоги Трампа стало очевидно, що ці гроші треба якнайшвидше використати на користь України. Деякі кошти підуть на фінансування нашого оборонного комплексу або купівлю зброї і техніки в інших країнах. Тепер адміністрація Байдена в цейтноті, бо є велика ймовірність, що першими кроками Трампа з "дипломатичного врегулювання української кризи", як він її називає, буде урізання допомоги Україні. Він ніколи не казав про "завершення війни" чи "українську перемогу" лише: "Треба припинити вбивства". Ми залежимо від Заходу на дев'яносто відсотків Цим він нагадує одного українського політика, який казав: "Треба просто перестати стріляти". &еnsр;Вони схожі. Хоча мені Трамп за способом мислення і поведінкою більше нагадує Януковича. Він також може спровокувати таку кризу. Є побоювання, що він намагатиметься забетонувати владу республіканців через зміни до законодавства. Поки що це лише страшилки демократів, але їх підживлюють висловлювання Трампа на зразок: "Я буду диктатором на один день". У традиціях американської політики такі слова недо­зволені: президент перебуває нижче Конституції, норм і принципів права. У Трампа буде спокуса розв'язати конфлікт, тиснучи на слабку ланку, якою є Україна, бо ми залежимо від Заходу на 90 відсотків. Мається на увазі фінансова та безпекова допомога. Тому логічно запропонувати Путіну й Зеленському якусь формулу компромісу, щоб потім припинити надавати допомогу Україні. І це буде той тиск, що може змусити президента України погодитися на переговори. Тому європейська єдність критично важлива для нас щоб вони, якщо не збільшували допомогу, то надавали її вчасно. Завдяки цьому ми купимо собі час на пів року, щоб витримати перший "ковбойський наскок" Трампа на вирішення російсько-­української проблеми. Щоб він опинився в ситуації, коли має ухвалені інші рішення, ніж очікують у Москві. Сподіваюся, в Марко Рубіо, який ненавидить авторитарні режими, вистачить дипломатичного таланту переконати Трампа, що здача України буде поразкою для США й особисто для нього. Звісно, багато залежить від нас ми маємо показати, що здатні продовжувати боротьбу й не боїмося тиску, пояснити європейцям, що в їхніх інтересах і надалі нам допомагати й що не на часі будь-яка дипломатія з РФ. Треба виходити також на оточення Трампа, бо серед республіканців чимало тих, хто нас підтримує, і працювати з його електоратом: США демократична країна, що дослухається до думки своїх громадян. У США також відбулися вибори до обох палат Конгресу сенату та палати представників, над якими Республіканська партія здобула контроль. Як це вплине на Україну? &еnsр;Будуть два лакмусові папірці: голосування за кандидатуру Метта Гетца на генпрокурора й Тулсі Габбард на керівника національної розвідки. Республіканська більшість у сенаті хитка 52 відсотки проти 48. Уже двоє сенаторів-республіканців заявили, що не голосуватимуть за цих кандидатів. Результати голосувань за ці посади будуть показником, чи поглинув Трамп Республіканську партію. Для ухвалення ключових рішень потрібно щонайменше дві третини голосів, що неможливо, бо сенат і палата представників поділені майже навпіл. Тому Трамп не абсолютно вільний у своїх діях він може багато чого зробити, але системи стримувань і противаг поки що не порушено. Німецький канцлер Олаф Шольц уперше за два роки вийшов на прямий зв'язок із Путіним. Його дії підтримав канадський прем'єр Джастін Трюдо. Чи пов'язані ці спроби встановити контакт із російським лідером із результатами виборів у США? Чи є вони виявом слабкості, готовністю Заходу йти на компроміси? &еnsр;Трамп не раз висловлювався за добрі відносини з РФ і переговори з Путіним. Олаф Шольц діяв у цьому руслі. Це хибне мислення, що базується на нерозумінні менталітету росіян, коли їх сприймають як "інших європейців". Ми ж знаємо, що це азійщина ХVІ століття, орда. Європейці ж вважають, що з ними можна порозумітися через дипломатію, і в цьому їхня глобальна помилка. Маємо активно діяти у кримському напрямку Одна з причин нинішньої урядової кризи в Німеччині питання допомоги Україні. Адже, коли виділяють кошти на допомогу іншій країні, треба затягувати паски. Для політиків це тяжко потрібно своїм громадянам, які звикли до умовного бутерброда з ікрою, пояснити, що ікри буде вдвічі менше, бо треба допомагати Україні, де триває війна, і якщо вона програє воювати з Росією доведеться їм. Німці, які прийняли мільйон біженців, розуміють, що відбувається в нас, але не готові далі обмежувати свій добробут. Економічна модель країни базувалася на виробництві високоякісної техніки за рахунок дешевого російського газу, яку вони продавали на російський і китайський ринки. Тепер з РФ не можна торгувати й купувати газ. Політика подальшої підтримки України вимагатиме жертв, на які Шольц не хоче йти. У Франції нині також криза і проблеми в економіці. Це й підштовхує їх до прямих переговорів із Росією. Торгувати чужими землями завжди легше. 1938 року дозволили розірвати Чехословаччину, але Гітлера це не спинило. На жаль, європейці не зробили висновків. Джастін Трюдо мене здивував. Усім хочеться зберегти хороші відносини з Трампом, але такі заяви не додають перспектив миру в Україні та не посилюють Заходу. Після оголошення результатів виборів у США активізувалися обстріли українських територій. Чи зможе нова хвиля російської агресії змінити позицію Трампа щодо війни із замирювальної на більш рішучу? &еnsр;До Трампа має бути особливий підхід. Він хоче видаватися вдалим переговорником, що посилює США, тому не йде на невигідні їм поступки. Найперше, він дослухатиметься до думки пересічних американців, а не своїх союзників у Європі. Якщо Путін робитиме щось таке, що виставить слабкими США загалом і Трампа зокрема, це може змінити його позицію. Він не буде такий чутливий, як Байден чи Обама, до злочинів Росії, які підштовхували наших партнерів щось робити. Після анексії Криму проти РФ запровадили надто м'які санкції. І лише збиття малайзійського Боїнга ­МН-17 спричинило перші серйозні антиросійські санкції. Те саме ми спостерігали 2022 року, коли розблокували допомогу Україні. Буча й Ірпінь стали поштовхом, після якого партнери почали нам постачати артилерію та іншу військову техніку. І постійно, коли відбувалися якісь жахіття, ми отримували нову допомогу. Адміністрація Байдена, зціпивши зуби, надала Україні касетні боєприпаси, бо бачила, що на сході критична ситуація. Їх постійно підштовхувало до дій, коли ми опинялися на межі відчутної поразки. Вони намагалися вирівняти ситуацію, щоб Україна із сильнішими позиціями сіла за стіл переговорів. Курська операція конвертація воєнного інструменту в політичний Дозвіл, який нам дали на використання оперативно-­тактичних ракет по Курській області, пов'язаний із тим, що, по-перше, треба відреагувати на появу там північнокорейських солдатів, а по-друге допомогти Україні втримати Курщину, щоб, коли Трамп наполягатиме на переговорах із Росією, мати цей козир. Але це одна з кількох провальних стратегій Байдена. Перша з них збагнути Росію. Це провалений урок усього дипломатично-розвідувального класу США. Друга стримати РФ спершу 2021-го, а потім 2022 року. Третя неохоче збільшення допомоги Україні 2022-го, втрачені можливості: через побоювання ядерної ескалації нам не надали потрібного. Якби адміністрація Байдена зробила ставку на перемогу України, ситуація 2023-го була б інша. Але стратегічної мети поразки Росії та звільнення Україною всіх окупованих територій адміністрація Байдена, на жаль, не переслідувала. Наскільки дозвіл бити американськими далекобійними ракетами по території РФ посилить позиції України? Чи є ризик, що його можуть скасувати після інавгурації Трампа? &еnsр;Такий ризик є. Дональд Трамп-молодший відреагував на цей дозвіл Байдена, заявивши, що це крок до Третьої світової війни. Імовірно, таке мислення притаманне і Трампу-старшому. Тому наші військові мають використати цю зброю з максимальним ефектом. Є достатня кількість важливих цілей на території РФ, які можна вразити. Свого часу Валерій Залужний писав, що, враховуючи асиметрію в ресурсах, Україна має отримати технологічну перевагу. Тобто ворога треба знищувати дистанційно. Для цього потрібні потужні технологічні системи, завдяки яким ми можемо зменшити втрати серед наших військових і мирного населення. Завдяки дозволу на застосування далекобійних ракет нашим силам у Курській області буде трохи легше, більша кількість бійців залишиться живими. І ми ще більше підірвемо спроможність РФ на гнучкі дії. Заборона ударів по російській території західною зброєю це був повітряний щит над РФ. Ми просили закрити небо хоча б над Заходом України, натомість Байден із 2022 року закривав його над Росією. Тепер, після дозволу бити ракетами, росіянам доведеться свої склади й командні пункти тримати поза зоною ураження, їм важче буде накопичити сили на кордоні. Це додаткове навантаження на й без того неефективну систему управління в їхніх збройних силах. Можливий розкол НАТО Росіяни розконсервували радянські запаси танків і бронетехніки, що значно менш ефективна й легше знищується. Сподіваюся, ми дотиснемо німців і зможемо пожвавити курортний сезон у Криму, бо знищення Керченського мосту важливе. І найголовніше Курська операція є першою з 2022-го конвертацією воєнного інструменту в політичний. Ми показали партнерам свою здатність до активних дій навіть з обмеженими ресурсами. Водночас Путіну довелося проковтнути це вторгнення він не оголосив війни Україні та загальної мобілізації. Будь-яка авторитарна модель базується на мовчазній згоді плебсу з політикою фюрера. Але одна річ, коли покидьки з депресивних регіонів РФ ідуть убивати українців за гроші, а інша коли мажори Москви, Петербурга й інших великих міст будуть вимушені йти вбивати за копійки. Курська операція показала, що Росія має обмежені ресурси, тому й підтягнула солдатів із КНДР. Маємо активно діяти у кримському напрямку фізично увійти туди нині не можемо, але знищення інфраструктури, що дає змогу тримати на півострові велике угруповання ворожих сил і засобів, буде додатковим політичним тиском на Кремль. Чи є ризик того, що просування України в ЄС і НАТО загальмується чи буде поставлене на паузу? &еnsр;Це може статися, якщо США почнуть тиснути, щоб Україна змирилася з вимогами Путіна не долучатися до будь-яких оборонних чи політичних структур. Я не вірю, що Зеленський може на це погодитися, бо українське суспільство цього не сприйме. Щодо НАТО, то його можуть використати як розмінну фішку для встановлення хиткого миру чи припинення вогню. Але євроатлантичну інтеграцію не буде поставлено на паузу. Ми маємо проводити реформи, які роблять нас більш боєздатними. Треба йти фінським шляхом швидкий вступ Фінляндії в НАТО був обумовлений не лише геостратегічними розрахунками й політичною волею, а й готовністю фінів. Тому ми так само маємо посилювати себе. НАТО також може бути під загрозою: я вже казав, що Трамп збирався виходити з Альянсу. Принаймні він може передислокувати сили в Індо-Тихоокеанський регіон, але це дасть поштовх європейцям. У французького лідера Макрона була ідея стратегічної автономії, щоб витіснити американців з Європейського континенту. Можливий розкол НАТО, оскільки моделі ухвалення рішень там застарілі Угорщина досі блокує співпрацю Києва й Альянсу. Можливо, буде нова безпекова структура на базі країн, що розуміють загрозу з боку Росії. Як Україні поводитися в цій ситуації? &еnsр;Ми доросла нація, тому треба готуватися до найгіршого. Найгіршим є примус до втрати територій і частини суверенітету, а також заборона доступу до американської зброї. Щоб цього не сталося, маємо працювати з адміністрацією президента США, з Конгресом, із громадськістю. Європейці мають втримати єдність, сформовану 2022-го, й виконувати обіцяне нам. Для України найважливіша національна єдність. Вона врятувала нас на початку повномасштабної війни, коли нація об'єдналася перед смертельним викликом, а політичні чвари відійшли на другий план. Передплатити журнал "Країна"

Про це й не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 2 грудня.Росія просувається вперед на сході УкраїниФото: ГенштабРосійські війська наближаються до двох опорних пунктів. Падіння міст може прокласти шлях до захоплення південної частини Донецької області, повідомляє Тhе Nеw Yоrk Тіmеs із посиланням на аналітиків.Російські війська на сході України захопили щонайменше 10 сіл і населених пунктів приблизно за стільки ж днів. Москва повільно, але впевнено просувається вперед, що посилює тиск на українську владу, щоб вона почала переговори про припинення вогню, відзначає NYТ.Ситуація виглядає особливо нестабільною для українських військ на Донеччині де росіяни наближаються до двох останніх опорних пунктів у південній частині регіону, згідно з аналізом, проведеним групою DеерStаtе. Падіння цих опорних пунктів, Курахового і Великої Новосілки, може прокласти шлях до захоплення території Росією, кажуть експерти.Зараз Росія зосередила свої атаки на півдні регіону, шукаючи слабкі місця в українських лініях і атакуючи з багатьох напрямків, не залишаючи українським військам іншого вибору, окрім як відступити."Це справді найскладніша ситуація за майже три роки війни", – відзначив командир третьої штурмової бригади Андрій Білецький, говорячи про загальний стан на полі бою.З літа цього року російські війська просунулися в Донецькій області темпами, небаченими з 2022 року, захопивши сотні кілометрів території. Разом з тим експерти кажуть, що ситуація хоч і складна, але не катастрофічна для України, оскільки Росія ще не досягла жодного великого міста в цьому регіоні.Однак, зауважує NYТ, занепокоєна своїми втратами, українська влада розглядає можливість початку мирних переговорів з Москвою, яка вимагає, щоб вона змогла утримати свої здобутки в Україні.В інтерв'ю Sky Nеws, опублікованому в п'ятницю, президент України Володимир Зеленський припустив, що спосіб зупинити "гарячу фазу" війни – це дозволити Україні вступити в НАТО і взяти під захист військового альянсу землі, які вона контролює. Після цього Київ спробує повернути окуповані Росією території "дипломатичним шляхом", сказав він. У виданні підкреслюють, що це була одна з найчіткіших поступок Зеленського.Члени НАТО досі не надавали Україні запрошення приєднатися до альянсу під час війни, побоюючись, що це зробить альянс активним учасником бойових дій. Перспективи здаються ще більш туманними після вступу на посаду новообраного президента Дональда Трампа, оскільки його команда сигналізує про небажання підтримувати членство України в Альянсі в найближчому майбутньому.Російський наступ на сході також, ймовірно, ускладнить будь-які дискусії щодо пропозиції Зеленського, особливо щодо території, яка потрапить під захист НАТО, оскільки Москва відколює її день за днем. Зараз Курахове ризикує опинитися в кліщах, оскільки російські війська наступають з півночі та півдня і вже вийшли на його східні околиці. "Годинник вже цокає. Пройдуть не тижні, можливо, лише дні, перш ніж місто доведеться залишити, – заявив український військовий експерт Іван Ступак, зазначивши, що майже 70% Курахового перебуває в оточенні.Російські війська також наступають на місто Велика Новосілка на півдні від Курахового. Центр оборонних стратегій, незалежна українська дослідницька організація, заявив, що це місто є критично важливим логістичним центром для українських військ, однією з відправних точок для південного контрнаступу України минулого літа.Російський наступ на півдні Донеччини також зміцнив логістичні шляхи Москви до величезного сухопутного коридору, який вона захопила на півдні України. Ця перевага може сприяти наступальним операціям у прилеглих районах, наприклад, у Запорізькій області, де українські офіційні особи попереджають, що Росія нарощує сили, готуючись до потенційного нового наступу.Тим часом нещодавнім позитивним моментом для України стало продовження оборони території, яку вона захопила влітку цього року в західній Курській області Росії – території, яку Зеленський розглядає як потенційний козир у переговорах з Москвою. Хоча за кілька місяців Росії вдалося відвоювати щонайменше третину території Курської області, нещодавні контратаки, спрямовані на витіснення українських військ, не досягли значного прогресу, згідно з картами поля бою, створеними на основі супутникових знімків і відеозаписів бойових дій.Керівник Центру досліджень військового права Олександр Мусієнко заявив, що українським військам вдалося стабілізувати свої фланги в цьому районі та убезпечити логістичні лінії, що ведуть назад в Україну. Але він застеріг, що Росія може активізувати зусилля з відвоювання цієї території, потенційно розгорнувши додаткові війська, в тому числі з Північної Кореї.Зеленський хоче "працювати безпосередньо" з Трампом над припиненням війниВолодимир Зеленський і Дональд Трамп, Фото: Gеtty ІmаgеsПрезидент України Володимир Зеленський заявив, що хоче працювати "напряму" з новообраним президентом США Дональдом Трампом і відкритий до його ідей, підкресливши прагнення Києва зберегти свого найважливішого союзника, оскільки Росія посилює свої атаки, пише СNN."Звичайно, ми будемо працювати з Трампом. Я хочу працювати з ним безпосередньо, – сказав Зеленський в інтерв'ю Sky Nеws, додавши, що він не хоче, щоб люди з оточення Трампа "руйнували" їхнє спілкування. – Я хочу ділитися з ним ідеями і хочу почути від нього його ідеї".Сполучені Штати є найбільшим постачальником військової допомоги Україні, і Київ чітко усвідомлює, що йому потрібно зберегти прихильну позицію Трампа, щоб забезпечити собі підтримку в майбутньому.Зеленський охарактеризував свої розмови з Трампом під час візиту до Нью-Йорка у вересні як "теплі, добрі, конструктивні". Він сказав, що ці дискусії були "важливим першим кроком", але потрібні більш детальні переговори, "поки ми не матимемо реального плану, де Україна буде сильною".До перемоги на виборах Трамп неодноразово заявляв, що російсько-українська війна не розпочалася б, якби він був президентом. Він також пообіцяв закінчити війну, іноді навіть стверджуючи, що зупинить багаторічний конфлікт ще до того, як вступить на посаду. У липні він заявив, що може врегулювати конфлікт за один день, не пропонуючи подальших подробиць.Коментарі Зеленського з'явилися в той час, коли масштаб і гострота конфлікту зростають, а Москва все частіше використовує неядерні балістичні ракети. У п'ятницю Путін погрожував завдати нового удару по Україні. Він також похвалив Трампа, назвавши його "розумним і досвідченим" політиком, здатним знаходити "рішення".Зеленський підкреслив, що американські та європейські союзники України повинні краще екіпірувати більшу кількість її солдатів і надати більше винищувачів. Він додав, що східний фронт країни, де Москва швидко просувається вперед, "залежить від кількості оснащених бригад" і протиповітряної оборони.Відповідаючи на запитання Sky Nеws, чи розглядає Україна можливість передачі частини території Росії в обмін на членство в НАТО, Зеленський сказав, що таке рішення теоретично могло б допомогти закінчити війну, але це суперечило б Конституції України."Запрошення (до НАТО) має бути надане Україні в межах її міжнародно визнаного кордону. Ви не можете дати запрошення лише одній частині країни. Ви не маєте права визнавати окуповану територію територією Росії", – сказав він.Зеленський давно закликає до безумовного вступу України в НАТО, але малоймовірно, що країна буде прийнята до військового альянсу до закінчення війни. Під час інтерв'ю Зеленський підтвердив свою позицію, що членство в НАТО наразі є єдиним шляхом до перемоги. Він зізнався, що боїться, що Україна може програти війну і, зокрема, втратити незалежність свого народу. 

Порушники Закону про державну мову загрожують національній безпеці, особливо під час воєнного стану, каже уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь Секретаріат уповноваженого із захисту державної мови розташований у самому центрі столиці. За словами Кременя, місце має значення. За сприяння Кабміну та наполегливості Тараса Кременя розташування офісу уповноваженого в центрі Києва, на Хрещатику, символізує провідну роль української мови в державі як чинник буття незламної нації. Перед інтерв'ю Тарас Кремінь проводить екскурсію відомством це два великі приміщення, розділені перегородками, в різних кінцях коридору. На дверях одного стікер "Тут говорять українською". За штатним розкладом у секретаріаті мовного омбудсмена мало би працювати, якби не війна, 50 осіб. Нині їх трохи більш як 30 разом із мобілізованими до Збройних сил України, а також кількома представниками уповноваженого по Україні. На полицях книжкової шафи в кабінеті не лише наукові праці з літературознавства, мовознавства й історії, словники, довідники та енциклопедії, а й Пересопницьке Євангеліє, Шевченківська енциклопедія, Енциклопедія сучасної України та книги віршів батька Дмитра Кременя Закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної" запрацював п'ять років тому. Кожні пів року набувають чинності його положення. 16 липня 2024-го набрала чинності 25-та стаття закону, за якою всі друковані медіа у країні зобов'язані мати українськомовну версію. &еnsр;Була масштабна дезінформаційна кампанія мовляв, закон, як і його окремі норми, розколюватиме суспільство. Були політики, які намагалися звинуватити закон у намірах знищити бізнес, бо сфера обслуговування нібито не готова перейти на українську. Був час, коли всупереч закону телеканали транслювали фільми й серіали недержавною мовою. Засилля музики, книжок, газет, реклами, вивісок, оголошень, сайтів, інтернет-магазинів, екскурсій недержавною все це колись було нормою, яку не поспішали змінювати. Але ж весь світ знає, кому було вигідно зафіксувати двомовність, захистити "російськомовних громадян" і піти війною проти України. Наше суспільство, особливо з повномасштабним вторгненням, чітко знає, що означають державна мова, національна ідентичність, безпека й оборона. Упевнений, що мовний закон, як і створення нашої інституції, за ці п'ять років пройшов найбільші випробування і продемонстрував свою державницьку місію. Українізація, яка активізувалася 24 лютого 2022 року під бомбами й ракетами, неоднорідна. Більшість перейшла на спілкування українською, але навіть у столиці можна почути мову країни-агресора. Невже люди не бачать зв'язку між мовою та путінським "захистом" так званого російськомовного населення? &еnsр;Звісно, можна все списати на багаторічне зросійщення, що призвело до синдрому манкуртства, меншовартості. Є і проблема диглосії це про світоглядні пріоритети, національну самосвідомість і гідність. Тож для переважної більшості громадян України війна стала й мовним Рубіконом. Але для деяких чиновників ні. Ми й тепер маємо порушників закону серед керівників адміністрацій, депутатів, керівників комунальних установ. Я переконаний: період лагідної українізації минув, щойно набули чинності всі норми мовного закону. Тому початок наступальної українізації в умовах війни цілком природний і виправданий. Нам варто боротися із засиллям антиукраїнської пропаганди, когнітивного спотворення, шкідливих спроб применшити значення державної мови. Закон повинні виконувати всі Концепт наступальної українізації полягає в тому, щоб надати кращі законні можливості громадянам України захистити свої права й бути захищеними державою. Закон працює, і його повинні виконувати. Усе, що стосується нових можливостей розвитку, популяризації та поширення української мови, це питання Державної мовної програми, підтриманої урядом. Мої завдання як омбудсмена захищати українську мову як державну та право громадян України на інформацію і послуги державною мовою на всій території держави в усіх сферах суспільного життя. Водночас ми сприяємо й тому, щоб масштабувалися нові можливості для опанування державної мови, підвищенню правової культури, зміцненню мовної стійкості, утвердженню національних інтересів. За цим законом, людина, яка відмовляється вивчати мову, використовувати її в публічних місцях, фактично перебуває на маргінесі суспільного життя? &еnsр;Можливість призначення на визначені законом посади передбачає наявність сертифікату про рівень володіння державною мовою. Українська це запорука громадянства нашої держави, доступ до освітньої траєкторії та професійного зростання. Закон про мову поширюється на всі сфери, крім приватного спілкування і релігійного життя. Водночас що більше української буде в неофіційних сферах, то більше її буде в офіційних. Тобто якщо батьки частіше спілкуватимуться українською з дітьми вдома, спонукатимуть їх до читання, перегляду фільмів чи вистав, то більше її буде в садках і школах, на подвір'ях між дітьми та в інтернеті. Упевнений і в тому, що рівень присутності державної мови на регіональному рівні визначає збільшення частки української і у світі. Війна показала, що наші громадяни, опинившись за кордоном, стали на шлях українізації світу: відкривають школи, розмовні клуби, вимагають обслуговування рідною мовою. Українізація має бути наступальна і в Україні, і за кордоном. Бо наш шлях до Євросоюзу, на якому ми здобудемо статус української як мови ЄС, це про наш цивілізаційний, закріплений у Конституції України свідомий вибір. Якщо українська стане офіційною мовою ЄС, що це дасть? &еnsр;Україна неодмінно стане членом ЄС, а українська мова набуде статусу офіційної мови співтовариства. Гарантовано стане мовою діловодства та документообігу, мовою виступів і заяв, актів та резолюцій. Водночас це дасть доступність інформації та послуг українською на всій території ЄС від школи до університету, від муніципалітету до органів влади. І це нормально. Скажімо, для прикордонних областей України володіти мовами ЄС це питання доступу до нових можливостей. Так мої родичі із Закарпаття володіють щонайменше п'ятьма-шістьма мовами англійською та німецькою, які викладають у школі, а також угорською, словацькою, румунською, чеською. Хіба ж це погано в сучасному світі? Усе це потужний сигнал громадянам України, що в цьому багатомовному, глобальному світі володіння державною мовою, а також взаємодія з громадянами країн-членів ЄС це додаткові можливості для посилення нашої безпеки та оборони, акаде­мічної мобільності, міжнародної спів­праці, економічного зростання, транскордонних комунікацій. Антиреклама була нам на користь Хто сказав, що в Німеччині не володіють англійською мовою? Але німці базово забезпечили громадянам своєї країни права на німецьку мову в усіх сферах суспільного життя. Хто сказав, що французи в північних чи південних регіонах не спілкуються іншими мовами? Спілкуються, але насамперед вони дбають про чистоту, якість і вивчення мови, тому що захист мови від слів іншомовного походження (пуризм) це питання їхньої національної безпеки. Які інструменти впливу на суспільство має секретаріат уповноваженого із захисту державної мови? Розкажіть про ваш "пиріг" і "батіг"? &еnsр;У період лагідної українізації ми користувалися здебільшого пирогами. Напередодні набуття чинності 30-ї статті мовного закону 16 січня 2021 року ми зробили акцент на медійній складовій, проводили зустрічі, виступи, заяви, роз'яснювали людям, як працює закон, які інституції задовольняють їхні права, в яких сферах обов'язкова українська, як легше на неї перейти, які сфери охопить закон за певний період часу, куди звертатися, як зафіксувати порушення. Пів року ми мало не щодня говорили про важливість спілкування українською в супермаркетах, кав'ярнях, у центрах надання правових послуг, тренажерних залах, на заправках, на вулиці, якщо ви купуєте фрукти-овочі. Я працював із керівниками найбільших торговельних мереж, комунікував із бізнесом, неодноразово зустрічався з транснаціональними компаніями, Американською торговельною палатою в Україні, Європейською бізнес-­асоціацією, Українською ТПП, пояснюючи тисячам компаній пріоритети й норми мовного закону. Ірма Вітовська, Коzаk Sysеm, Ахтем Сеїтаблаєв на наше прохання знялися в соціальних роликах, які виготовив телеканал Еспресо. Ми погодили їх із Нацрадою з питань ТБ і радіомовлення і також безоплатно розмістили на провідних телеканалах. Тобто робили те, що мали робити. За особисті кошти ми друкували рекламу для бігбордів, оголошення в метро чи на зупинках громадського транспорту. Це був складний процес. Треба було досягти потрібних результатів. 16 січня 2021 року, в день, коли запрацювала 30-та стаття закону, інформація про важливість української мови у сфері обслуговування була третьою за статистикою запитів в Україні після інформації про вибори президента у США та пандемію. Українські ресурси писали про важливість українізації однієї з наймасовіших сфер, російські чи проросійські писали про знищення цим законом малого й середнього бізнесу, про Кременя як поліцая, про те, що закон порушує права російськомовних, що він іде супроти Хартії про міноритарні мови. Але ця антиреклама пішла на користь на нашу інституцію, яка пройшла становлення і завдяки суспільному резонансу, і завдяки запиту суспільства, і через протистояння з боку п'ятої колони, звернуло увагу суспільство. А "батіг"? &еnsр;Батіг це набуття чинності змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, за які ми штрафуємо. Восени 2022-го я наклав перший штраф на доцента авіаційного університету, відтоді в нас були сотні попереджень і десятки штрафів. Є дві опції в ­КУпАП попередження чи санкції. За перший проступок є можливість накласти попередження. Скажімо, зовнішню рекламу, вивіску чи оголошення, чи стартову сторінку інтернет-­ресурсу виконано недержавною мовою. Після попередження традиційно ситуація виправляється. Штраф наступний крок. Якщо порушення відбувається повторно, штрафуємо. 3400 гривень перший штраф, кожен наступний збільшується в геометричній прогресії 6800 гривень, і так далі. Є інтернет-ресурси, які ми штрафували тричі, від 3400 до 20&thіnsр;000 вони заплатили до місцевого бюджету. Українська мова стала голосом свободи у світі У нас є алгоритм взаємодії на випадок, якщо викликають поліцію за фактом порушення мовних прав громадян України, вона фіксує фото, відео і відповідно до процедури може передавати нам або здійснювати свої провадження. Якщо дія підпадає під Кримінальний кодекс це їхня парафія, якщо підпадає під дію мовного закону, передають матеріали нам. Російська пропаганда каже, що всі штрафи йдуть у наш бюджет. Насправді ці гроші поповнюють місцевий бюджет за місцем правопорушення. Те, що російська у прямому й у переносному значенні вбиває, бачимо, на жаль, мало не щодня. Двомовність так само вбиває. Вона, на жаль, зберігається в містах-мільйонниках. За шість місяців 2024-го до нас надійшло понад тисячу скарг. Серед таких міст-лідерів залишаються Київ, Одеса й Харків. Це говорить про те, що продовжуються порушення мовного закону, але водночас і те, що активність громадян зростає, вони вимагають у місцевої влади виконувати свої повноваження. Вимагають від мерів розібратися з вивісками, адже найбільше звернень стосується зовнішньої реклами, стартових сторінок інтернет-ресурсів, обслуговування, освіти й охорони здоров'я. Чи розробляєте ви якісь програми на майбутнє спільно з іншими державними інституціями для людей із деокупованих територій, які 10 років не чули української? &еnsр;Відповідно до закону про мову, кожен громадянин України зобов'язаний вільно володіти державною мовою. Це означає, що, звільнивши Севастополь, Донецьк, Луганськ, Мелітополь, Маріуполь й інші населені пункти, першими заходять Збройні сили України, далі правоохоронні органи, відновлюється діяльність органів державної влади, місцевого самоврядування, суддів, прокуратури тощо. Кожен із них зобов'язаний вільно володіти державною мовою, тобто здійснювати свої повноваження українською. Щоб на звільнених територіях не виникало мовних конфліктів, ми працюємо над посиленням присутності української у при­фронтових областях. Наприклад, на території Херсонської області разом із керівником ОВА Олександром Прокудіним розробили 37 місцевих мовних програм, які віддалено діють і на тимчасово окупованих територіях. Тобто є курси, збираємо літературу, готуємо вчителів, проводимо заходи з популяризації мови, культури, ідентичності. 64 мовні програми в кожній громаді Закарпаття. Недавно на запрошення керівництва Запоріжжя я взяв участь у розробці місцевої мовної програми. Наша мета: кожній громаді, особливо на півдні та сході, свою мовну програму. На окупованих територіях виросли діти, які ніколи не чули української мови, бо вони жили в "русском мире". Як їх перевчити? &еnsр;А як таке могло бути, що з моменту набуття мовного закону і навіть в умовах повномасштабного вторгнення пів мільйона школярів навчалося російською мовою чи вивчало російську як іноземну на території Дніпропетровської, Запорізької, почасти Харківської областей? Як так сталося, що в місцях компактного проживання болгар на півдні Одещини навчальний процес здійснювався російською мовою? Це ж нонсенс. А як так сталося, що з деокупа­цією частин Донецької та Луганської областей 2014 року громади продемонстрували найбільший рівень переходу закладів освіти на українську мову? Прекрасно пам'ятаю Сіверськодонецьк 2015-го, Волноваху, Краматорськ, Авдіївку, де ми проводили виїзні засідання нашого комітету, Маріуполь, Мелітополь, Нову Каховку, коли ще не було Закону "Про освіту". Я був один з авторів цього закону, де ми вперше в національному законодавстві визначили українську як обов'язкову мову освітнього процесу. Ми пояснювали, переконували, що українська мова дає можливість для професійного зростання, кар'єри, професійного вдосконалення. Тому ми повинні відійти від того, що там буде складно. Там справді є запит, і цей запит забезпечуватимемо в тій інфраструктурі, яку вибудовуємо вздовж лінії розмежування. Тим паче, в законі про мову нічого про перехідне законодавство не написано. Закон забезпечив нас підставами вимагати державної мови, але активісти на своєму рівні вирішують це питання в рамках закону, мають більше впливу. Як вважаєте? &еnsр;Кожен обирає для себе шлях. Ті, хто навчився захищатись і захищати, співпрацювати з нами й демонструвати приклад іншим, заслуговують на повагу. Громадські активісти це й ті, хто були на мовному Майдані, й ті, хто готували до голосування закон про мову, й ті, хто виступали на підтримку нашої інституції, щоб нарешті відбувся конкурс і призначили уповноваженого. Громадські активісти це й ті, які щорічно готували звіт до Дня української мови про стан української мови в Україні. Це тривало десяток років поспіль, ті, хто заявляли про порушення мовного закону або бачили ризики у виконанні мовного закону в контексті тих або тих проєктів. Це ті, хто працюють у громадському секторі за внутрішнім переконанням. Серед таких я назвав би Володимира Василенка на жаль, нині покійного, Тараса Шамайду, Сергія Оснача, Наталку Федечко, Святослава Літинського, Івана Капелюшника. З такими громадськими лідерами ми співпрацюємо, тож їхній досвід і конкретні дії слушні. Водночас мені важливе слово авторитетних закарпатців, особливо в контексті міжнародної мовної комунікації. Так мій приятель Вадим Сухаревський Герой України, командувач Сил безпілотних систем уродженець Берегова, а також поет і волонтер, директор Інституту Центральноєвропейської стратегії Андрій Любка ужгородець. Кожен із них надійний союзник нашої команди. Усі, хто зловживає питаннями державної мови, можуть нести загрозу національній безпеці та обороні, особливо під час воєнного стану. Тому, коли на окремі суспільно-­резонансні виступи чи заяви реагують правоохоронні органи або правозахисні організації, включаючи уповноваженого з прав людини, суспільство повинно почути відповідь: було порушення чи ні. Якби у вас була можливість зробити з офісу уповноваженого інституцію своєї мрії, які функції, важелі, повноваження, сфери додали б? &еnsр;Наявність у країні з єдиною державною мовою такої інституції, як наша, нонсенс. Такої посади немає в жодній країні, натомість у всіх країнах є інституції, які займаються дослідженнями, кодифікацією, стандартами, лексикологією, правописом. Тому, сподіваюся, що колись зникне потреба в захисті прав українців на українську мову. Але в умовах війни підтримка нашої інституції повинна бути одним із найбільших пріоритетів. Сьогодні ми потребуємо інституційної підтримки. Ми шукаємо потужних представників у всіх регіонах України. Нам треба можливість максимально комунікувати на міжнародному рівні. Важливо запустити державні мовні курси. Тому в перспективі я бачу Національний мовний центр, де має бути вільний доступ усім охочим до словників, термінологічних баз, іспитів, до всього, що становить основу української мови та її конституційного статусу. І це буде вільний простір, де кожен зможе відкрити для себе Україну, мову, культуру тощо. Питання української мови це питання нашого сталого майбутнього, тому що в ній дух національної пам'яті, нашої ідентичності й культури, наша боротьба, єдність і гідність. Українська мова в умовах бездержавності була носієм пам'яті, тому так багато портретів Шевченка було в домівках, а великий пласт українського фольклору, літератури та духовності про наші здобутки й перемоги. Прекрасно пам'ятаємо, наскільки важливо було толерувати українську мову та відстоювати національні інтереси в 19201930-ті, яку роль зіграло Розстріляне відродження, що обстоювали українські шістдесятники, яка роль національного дисидентства, про що мріяли українці світу. Але боротьба сьогодні вийшла на інший рівень, і вона повинна відбуватися з тією ж одержимістю і рішучістю, адже питання незалежності Української держави на порядку денному світу. Сьогодні чи не вперше українська мова стала не тільки явищем культурним, вона стала міцним голосом свободи у світі. І наше "Слава Україні!" викликає захоплення в багатьох людей світу. Нація незламних переможе, адже українська мова Героїв!