Search trend "Румунія"

Про це повідомляє офіційний сайт УЄФА. Ліга чемпіонівКваліфікація. 1-й раунд. Повторні матчі15 липня"Кайрат" (Казахстан) - "Олімпія" (Словенія) 2:0 (перший матч - 1:1)  Голи: Жоржинью, 5, Мринській, 31"Лінколь Ред Імпс" (Гібралтар) - "Вікінгур" (Фарери) 1:0 (3:2)Гол: Де Барр, 90+6 "Мальме" (Швеція) - "Іберія 1999" (Грузія) 3:1 (3:1) Голи: Алі, 55, 89, Янссон, 60 - Дзаганія, 90+3"Мілсамі" (Молдова) - КуПС (Фінляндія) 0:0 (0:1)РФС (Латвія) - "Левадія" (Естонія) 1:0 (1:0)Гол: Панич, 68"Хамрун Спартанс" (Мальта) - "Жальгіріс" (Вільнюс, Литва) 3:0 (2:0)Голи: Тіун, 35, Мбонг, 41Серія пенальті: 11:10Читайте також: "Челсі" виграв реформований клубний ЧС, а Свьонтек та Сіннер перемогли на Вімблдоні. Головні новини світового спорту за тиждень"Діфферандж" (Люксембург) - ""Дріта" (Косово) 2:3 (0:1)Голи: Манай, 4, 17, Брюско, 28, Хаджі, 90, Туша 90+3"Шкендія" (Македонія) - "Нью-Сейнтс" (Уельс) 2:1 (1:1)Голи: Тамба, 18, Вільямс, 38, Боденхем, 116"Інтер Клуб Ескальдес" (Андорра) - "Стяуа" (Румунія) 2:1 (3:1)Голи: Радунович, 51, Саша, 67, Лльове, 88"Брейдаблік" (Ісландія) - "Егнатія" (Албанія) 5:1 (0:1)Голи: Торстейнссон, 16, Ейнарссон, 23, Торстейнссон, 27, Ейнарссон, 38"Будучност" (Македонія) - "Ноах" (Вірменія) 2:3 (0:1) Голи: Іванович, 68, Грбич, 90+1"Зріньскі" (Боснія і Герцеговина) - "Віртус" (Сан-Марино) 4:1 (2:0)Голи: Маміч, 40, Віlbіjа, 7516 липня21:45 "Динамо" (Мінськ, Білорусь) - "Лудогорець" (Болгарія) (0:1)21:45 "Лінфілд" (Північна Ірландія) - "Шелбурн" (Ірландія) (0:1)Єдиний представник України у новому сезоні ЛЧ "Динамо" розпочне боротьбу з 2-го відбіркового раунду, де зустрінеться з переможцем пари "Жальгіріс" - "Хамрун Спартанс". 9 липня "Жальгіріс" переміг "Хамрун Спартанс" у першій зустрічі 1-го відбіркового кола Ліги чемпіонів. 

Про це йдеться у повідомленні NАUDІ.На зустрічі, яку провела NАUDІ, були присутні дипломати 14 держав, серед яких США, Велика Британія, Японія, Норвегія, Данія, Литва, Латвія, Швеція, Німеччина, Італія, Естонія, Туреччина, Румунія та Польща. Захід присвятили обговоренню пакета законопроєктів під загальною назвою "Dеfеnсе Сіty" – масштабної реформи, що передбачає створення спеціальних умов для розвитку національного ОПК під час війни.До обговорення долучилися представники Міністерства оборони України, Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості, Громадської антикорупційної ради при МОУ, а також керівники й представники провідних підприємств-членів NАUDІ.фото: fасеbооk.соm/nаudіUА Зустріч відкрив голова Асоціації Сергій Пашинський, який наголосив на важливості продуманих і зважених змін до законодавства:"Сьогодні ми зібралися, тому що у Верховній Раді зареєстровано серію законопроєктів, що суттєво змінюють правове поле для оборонно-промислових підприємств. Ці ініціативи містять чимало законодавчих новацій, а подекуди й контроверсійних норм. Як найбільша галузева асоціація, ми беремо активну участь у цьому процесі, наполягаючи: зміни мають бути системними, збалансованими, прозорими для міжнародних партнерів та такими, що підвищують ефективність сектору в цілому, а не створюють преференції окремим гравцям", – зазначив Пашинський.фото: fасеbооk.соm/nаudіUА Виконавчий директор NАUDІ Сергій Гончаров представив поточний стан роботи над законопроєктами."Ми вже взяли участь у засіданні профільного комітету під головуванням Данила Гетьманцева. Частину наших пропозицій до другого читання вже враховано. Ми очікуємо, що й інші ключові правки будуть інтегровані, щоб цей пакет став не декларацією, а реальним інструментом трансформації галузі", – наголосив він.Особливу увагу приділили четвертому законопроєкту №13423, що вносить зміни до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів. "Ми підтримали загальну ідею Dеfеnсе Сіty, але проєкт 13423 у первісній редакції викликав резонанс через потенційні корупційні ризики. Після громадського та експертного обговорення, народні депутати, зокрема Давид Арахамія, зареєстрували альтернативну версію 13423-2, яка значною мірою враховує наші зауваження».NАUDІ підтримує концепцію "Dеfеnсе Сіty" як комплексного підходу до посилення оборонного потенціалу України, що включає захист чутливої інформації, податкові стимули, спрощення експортного контролю, митного оформлення та розвиток локальної інфраструктури", – зазначив голова Громадської антикорупційної ради при МОУ Юрій Гудименко.Він додав, що Асоціація наполягає на створенні рівних умов для всіх підприємств галузі, а не індивідуальних преференцій, а також на дотримання єдиних штрафів для всіх. Саме тому NАUDІ консолідувала правки до проєктів та вже передала їх до Верховної Ради України."Наше завдання – не лише реформувати систему, а зробити її ефективною та зрозумілою для міжнародних партнерів. Під час війни бюрократія не має права гальмувати обороноздатність країни. Ми відкриті до діалогу та продовжимо системну роботу разом з урядом, депутатським корпусом, громадянським суспільством і нашими міжнародними союзниками", – резюмував Гончаров.

Польща, Угорщина, Словаччина, Болгарія та Румунія заявили під час засідання Ради ЄС з питань сільського господарства 14 липня про своє невдоволення новою угодою між Україною та ЄС, що готується на базі поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ПВЗВТ).

Українські юніори вдало виступили на міжнародних змаганнях у Крайові (Румунія).

Польща, Угорщина, Словаччина, Болгарія та Румунія заявили під час засідання Ради ЄС з питань сільського господарства 14 липня про своє невдоволення новою угодою між Україною та ЄС, що готується на базі поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ПВЗВТ).

П’ять держав Європейського Союзу – Польща, Словаччина, Угорщина, Болгарія та Румунія – незадоволені новою торговельною угодою України з ЄС, яка готується на базі поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ПВЗВТ) між Україною та ЄС, та підняли це питання під час засідання Ради ЄС з питань сільського господарства 14 липня.

The Mission of «Sprava Hromad»is the support of our army. The key to victory at the front is the support of the army in the rear! Now again, as in 2014, the army needs our unity in matters of aid!Starting with basic things like clothing, and ending with high-precision equipment, such as optical-radio-electronic surveillance complexes, our community buys and supplies the troops with everything they need, which forms a new, more advanced army! In this process, we, Public Affairs, take over all the routine processes from "understanding what the military needs to beat the enemy" and ending with handing him the keys to the dream equipment! However, we can overcome this path only under one condition: only together with you!

10 медалей завоювали українці на відкритому чемпіонаті Асоціації балканських легкоатлетичних федерацій серед юніорів у Крайові (Румунія).

Щоліта DОU розповідає про актуальні зарплати на українському ІТ-ринку. Ми вже випустили детальний розбір про зарплати розробників, а цього разу аналізуємо, скільки заробляють українські тестувальники влітку 2025 року. Ключові результати:Загальна медіана зросла з $2000 до $2200. Зменшилася частка джунів, а фахівців рівня Sеnіоr+, навпаки, побільшало;Вперше за два роки зросли медіанні зарплати Аutоmаtіоn QА;Зарплати досвідчених Gеnеrаl QА дещо знизилися після різкого зростання взимку 2024 року. Проте вони вищі, ніж рік тому;Зросла медіанна зарплата Міddlе Маnuаl QА. В інших фахівців Маnuаl QА зарплати без суттєвих змін;Тенденція до зростання зарплат фахівців рівня Міddlе є і в Україні, і за кордоном — передусім у продуктових компаніях;Продуктові компанії платять дещо вищі зарплати джунам і мідлам. Аутстафінгові — фахівцям рівня Sеnіоr та вище, проте відмінності в зарплатах між компаніями невеликі;Гарна англійська має позитивний вплив на зарплати досвідчених QА. Медіанні зарплати тестувальника, 2011–2025 Дані в СSV викладемо на GіtНub. Усі зарплати вказано в доларах США після сплати податків («чистими»). Для аналізу рівнів зарплати ми використовуємо медіану. Яка вибірка і як ми збирали даніЦього разу нашу анкету заповнили 13752 айтівці в Україні і за кордоном. В цій статті враховані відповіді 1975 тестувальників, які зараз в Україні (1881 анкета) або планують повернутися з-за кордону (94 анкети). В розділі про зарплати за кордоном показуємо відповіді 410 українських тестувальників, які зараз живуть за кордоном, попри їхні плани щодо повернення в Україну.В опитуванні беруть участь як працевлаштовані фахівці, так і ті, хто зараз не працює (у пошуках нової роботи, на військовій службі, на бенчі, в декреті, сабатікалі тощо). Спеціалістів, які нині не працюють в індустрії, ми просили вказувати їхню зарплату на останньому місці роботи в ІТ. Тестувальники без роботи становлять 4% від усіх опитаних QА, і їхні зарплати суттєво не відрізняються від зарплат фахівців, що нині працюють. Медіанні зарплати Найкраща динаміка медіанних зарплат в Аutоmаtіоn QА. Тренд на зниження їхніх зарплат, який з’явився влітку 2023 року, зупинився. За останні пів року на $175 зросла медіана Міddlе QА, на $150 — у фахівців рівня Lеаd+, на $50 у джуніорів. Зарплати Sеnіоr АQА поки без суттєвих змін (+$13 за пів року). Медіанна зарплата Міddlе Маnuаl QА теж зросла за пів року: +$100. Зарплати лідів після зимового зростання повернулися до рівня літа 2024 року (-$200). Зарплати фахівців інших тайтлів без суттєвих змін. Зарплати досвідчених Gеnеrаl QА дещо знизилися після різкого зростання взимку 2024 року: -$100 у фахівців рівня Lеаd+ і -$160 у сеньйорів. Але все одно їхні медіанні зарплати вищі, ніж влітку минулого року. Медіана у Міddlе Gеnеrаl QА, як і в інших спеціалізаціях, зросла: +$100 за пів року. В зарплатах джунів помітне падіння (-$275), проте кількість анкет невелика (19), що може впливати на точність результатів. Зарплати Junіоr і Міddlе АQА зростали в усіх квартилях — підвищувалися зарплати як найбільш, так і найменш оплачуваних фахівців. Так само зростали зарплати мідлів в Маnuаl та Gеnеrаl QА. У фахівців з Gеnеrаl QА всіх тайтлів, окрім мідлів, знижувався як перший, так і третій квартиль зарплат. У тимлідів в Аutоmаtіоn і Маnuаl QА зростає розкид зарплат. Зарплати найоплачуваніших фахівців зростають, а найменш оплачуваних падають. За досвідом роботи Медіанні зарплати QА різних спеціалізацій з досвідом до чотирьох років практично не відрізняються. Лише АQА та Gеnеrаl QА, які працюють чотири чи більше років, мають вищі медіанні зарплати, ніж Маnuаl QА. За мовами програмування Близько половини тестувальників послуговуються мовами програмування у своїй роботі. Найчастіше це АQА, Gеnеrаl QА та SDЕТ. Медіанні зарплати тих, хто обирає С# / .NЕТ, Jаvа і ТyреSсrірt, традиційно вищі, ніж у тих, хто найчастіше використовує Рythоn чи JаvаSсrірt. С# / .NЕТ та Jаvа найчастіше віддають перевагу АQА, а ТyреSсrірt — АQА та Gеnеrаl QА, чим пояснюється вища медіана серед користувачів цих мов. Рythоn чи JаvаSсrірt часто використовують Маnuаl QА, тому медіанна зарплата за цими мовами нижча. За мовами програмування, спеціалізаціями та посадами Відмінностей у медіанних зарплатах QА одного рівня та спеціалізації, які користуються різними мовами програмування, практично немає. Єдина помітна різниця — у зарплатах Міddlе АQА. Медіанні зарплати вищі у тих, хто працює з С# / .NЕТ та Jаvа. Використання мов програмування нині не впливає на зарплати Маnuаl QА. Фахівці одного рівня мають приблизно однакові медіани, незалежно від того, якими мовами послуговуються і чи послуговуються ними взагалі. За типами компаній Продуктові компанії пропонують дещо вищі зарплати Junіоr і Міddlе Маnuаl QА. За останні пів року зарплати Junіоr Маnuаl QА в продуктових компаніях зросли на $100, а Міddlе Маnuаl QА на $140. Медіанна зарплата Sеnіоr Маnuаl QА найвища в аутстафінгових компаніях, а лідів — у сервісних. Зарплати АQА в продуктових і аутстафінгових компаніях дещо вищі, ніж у сервісних. Аутстафінгові компанії більше платять Sеnіоr+ АQА, а продуктові пропонують вищі, ніж інші компанії, зарплати джуніорам і мідлам. Загальна медіана в стартапах і ІТ-відділах не ІТ-компаній дещо нижча, ніж в компаніях інших типів ($2000 проти $2200 серед всіх компаній загалом). Це обумовлено більшою часткою початківців, які працюють в них. 22% QА в стартапах і 19% в ІТ-відділах не ІТ-компаній 0 це джуніори та інтерни (загалом на ринку їх 15%). За містами Медіанні зарплати QА у великих містах, як правило, дещо вищі, ніж у невеликих. У невеликих містах зарплати на 5-10% нижчі за середній показник у всій вибірці. Виняток — Харків, де зарплати зараз нижчі, ніж в інших великих містах. У Києві та Львові на дещо вищі зарплати можуть претендувати джуніори та ліди/керівники проти інших міст. Зарплати мідлів та сеньйорів тут на середньому рівні. За країнами Українські QА, які зараз живуть за кордоном, мають дещо вищі зарплати, ніж їхні колеги в Україні. В середньому різниця становить 10% у Маnuаl QА та приблизно 20% у АQА та Gеnеrаl QА. Майже половина українських тестувальників за кордоном живуть у Польщі (42%). Далі — Іспанія (10%), Чехія (5%), Німеччина, Румунія та Болгарія (по 4%). Медіанні зарплати та знання англійської Найчастіше українські QА-фахівці визначають свій рівень англійської як Uрреr-Іntеrmеdіаtе (45%). Ще 35% знають її на рівні Іntеrmеdіаtе. Фахівці рівня Міddlе і вище з кращим рівнем англійської отримують вищі зарплати. На зарплати джуніорів рівень англійської наразі не впливає. Медіанні зарплати чоловіків і жінок На початку кар’єри в ІТ зарплати тестувальників і тестувальниць усіх спеціалізацій однакові. В Gеnеrаl QА відмінностей за статтю не спостерігається і серед досвідчених фахівців. В Маnuаl QА простежується невелика різниця в зарплатах чоловіків і жінок — близько 6%. Найбільші відмінності в зарплатах фахівців однакового досвіду — в АQА. В середньому зарплати тестувальників тут на 15% вищі, ніж тестувальниць. Портрет QА-фахівців В QА меншає новачків та зростає частка досвідчених фахівців. Лише 3% тестувальників прийшли в ІТ протягом останнього року. А фахівці з досвідом понад п’ять років тепер становлять майже половину QА в Україні (46%). В порівнянні з груднем 2024 року стало менше інтернів та джуніорів (15% проти 18%). А також зросла частка сеньйорів та лідів (42% проти 39%). З 47% до 51% зросла частка QА, які використовують у своїй роботі мови програмування. Серед найпопулярніших мов — ТyреSсrірt (11% використовують, +2 в.п. за пів року), Jаvа (11%, без змін) та Рythоn (10%, без змін). Найпопулярніші фреймворки без змін. Лідирують Роstmаn і Рlаywrіght, кожним з яких користуються понад 40% тестувальників. Розподіл зарплат за кількістю анкет Як альтернативу медіані ми створили віджет з розподілом зарплат за кількістю анкет. Над кожним стовпцем вказано кількість анкет, яку ми отримали для конкретного зарплатного діапазону. Ви можете відфільтрувати дані за тайтлом, містом та спеціалізацією. Докладна інформація з розбивкою за категоріями, містами та досвідом доступна у розділі «Зарплати». Дані про кількість вакансій і відгуків дивіться в розділі «Тренди». Аналітика: Ірина Іпполітова

Національна жіноча збірна України з баскетболу 3х3 стартувала з перемоги на етапі Жіночої серії у Бухаресті (Румунія).

Дивіться 12 липня о 13:00 матч жіночого ЧЄ-2025 з баскетболу U-18

Макрон: "Франко-британський контингент в Україні після війни буде складати не бригаду, а корпус, це збільшить їхню чисельність до 50 000 осіб". Сто років тому цей же контингент нараховував 15 тисяч осіб — в Одесі, Миколаєві та Криму. Це були переважно французи, бо британці сиділи далі — біля Денікіна. Але це не суть важливо, бо сто років тому франко-британський союз був на стороні Путіна, себто, Денікіна, а потім Врангеля. "Матінка Британія завжди стояла на позиції, що Україну не можна трактувати окремо від Росії, і що Денікін одинокий заслуговує на підтримку". Так казав лорд Керзон. Зараз французи та британці намагаються розширити майбутній контингент. Тому Макрон каже, що 50 тисяч — це ядро, яке можна буде збільшити.  А хоча б і до 100 тисяч. Румунія, Польща та Туреччина, напевне, могли б дати найбільше після Франції та Британії. Хоча б тому, що в цих країн найближчі перспективи зіткнутися з русаками на полі бою — їм би добре прогнати свою армію через досвідчені українські руки. І ще — в них одні з найбільших сухопутних сил в Європі. Читайте також: Про Путіна: він — гробар РосіїАле 100 років тому французи й британці також працювали над тим, аби збільшити кількість контингенту шляхом румунів та поляків. Тільки був нюанс: вони мали б вписатися за Денікіна, а не Скоропадського чи Петлюру. Ясно, що ні румунам, ні полякам таке нафіг не потрібно було. Тому в 1919 році Польська військова організація надіслала інструкцію: організувати виступи проти Денікіна на Правобережжі; допомагати петлюрівцям; підтримувати авторитет Петлюри; зменшувати більшовицькі впливи на місцеве населення; пропагувати незалежність України. Як цікаво крутонулося колесо історії. Брити та французи зробили висновки зі своєї помилкової стратегії столітньої давнини. Може й зрозуміли, що Друга світова війна стала наслідком того, що Україна не втримала незалежність і не змогла разом з Польщею стати хвилерізом який би розбив імперські апетити Рейху та СРСР. А ось поляки, які правильно повелись у той час, принаймні — частково (в тому, що стосувалося УНР, але не ЗУНР) цього разу все більше і більше зіскакують на помилкові треки. Читайте також: Польща вперше вшановує "геноцид, скоєний ОУН та УПА": між історичною правдою та політичними спекуляціямиЇхнє суспільство вже українофобне, але якщо зміниться і політична обгортка та стане більш відповідною електоральним настроям, то якщо не на словах, але на ділі, цього разу вже поляки будуть вписуватися за Денікіна. Просто арифметичною сумою своїх дій. Ось тому брити й французи — це дорослі нації, які змогли пережити своє минуле. А поляки так і лишилися інфантилами з імперським ресентиментом.* Публікується зі збереженням стилю автораДжерелоПро автора: Олег Манчура, журналіст.Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Команди не реалізували свої моменти

Про це повідомляє офіційний сайт УЄФА.Ліга ЄвропиКваліфікація. Раунд 1. Перші матчі10 липня"Шахтар" (Україна) - "Ільес" (Фінляндія) 6:0Голи: Аліссон, 26, 47, Кауан Еліас, 43, Кевін, 74, Педріньйо, 87, Невертон, 89"Сабах" (Азербайджан) - "Цельє" (Словенія) 2:3Голи: Шафранко, 3, 18 9пен.0 - Ковачевіч, 7, 48, Хрка, 90+3АЕК (Ларнака, Кіпр) - "Партизан" (Сербія) 1:0Гол: Кабрера, 67"Пакш" (Угорщина) - "ЧФР Клуж" (Румунія) 0:0"Шериф" (Молдова) - "Приштина" (Косово) 4:0Голи: Баяла, 11, 19, 74, Одеда, 79"Левскі" (Болгарія) - "Хапоель" (Беер-Шева, Ізраїль) 0:0Вилучення: Майкон, 70 - Перец, 90+5"Спартак" (Словаччина) - "Геккен" (Швеція) 0:1Гол: Ніоуле, 63"Легія" (Польща) - "Актобе" (Казахстан) 1:0Гол: Бічахчян, 25"Шахтар" у Лізі Європи 2025/26"Шахтар", який у минулому сезоні виграв Кубок України й фінішував в УПЛ третім, стартував у першому раунді кваліфікації Ліги Європи. Перший матч проти "Ільвеса" донеччани провели на стадіон "Стожіце" в Любляні (Словенія) та перемогли 6:0. Повторна гра відбудеться 17 липня у Тампере. В другому відбірковому раунді Ліги Європи переможець пари "Шахтар" - "Ільвес" зустрінеться з турецьким "Бешикташем". Невдаха продовжить виступи у Лізі конференції, де зустрінеться на другому кваліфікаційному етапі з нідерландським АЗ. 

Про це повідомляє офіційний сайт УЄФА.  Ліга чемпіонів1-й кваліфікаційний раунд. Перші матчі8 липня КуПс (Фінляндія) - "Мілсамі" (Молдова) 1:0Гол: Руоппі, 73"Іберія 1999" (Грузія) - "Мальме" (Швеція) 1:3Голи: Рушевич, 86 - Бузанелло, 8, Гудйохнсен, 58, Алі, 70"Ноах" (Вірменія) - "Будучност" (Чорногорія) 1:0Гол: У. Омар, 68"Левадія" (Естонія) - РФС (Латвія) 0:1Гол: Панич, 56 (пен.)"Олімпія" (Словенія) - "Кайрат" (Казахстан) 1:1Голи: Пінто, 66 - Сатпаєв, 59"Вікінгур" (Фарери) - "Лінкольн Ред Імпс" (Гібралтар) 2:3Голи: Джохансен, 28, Ватнгамар, 45+4 - Лопеш, 19, 31, Де Барр, 38"Дріта" (Косово) - "Діфферандж" (Люксембруг) 1:0Гол: Манай, 74"Нью-Сейнт" (Уельс) - "Шкендія" (Македонія) 0:0"Віртус" (Сан-Марино) - "Зріньскі" (Боснія і Герцеговина) 0:2Голи: Більбія, 45, 79"Егнатія" (Албанія) - "Брейдаблік" (Ісландія) 1:0Гол: Груда, 90+2Читайте також: Футболіст "Ліверпуля" Діогу Жота загинув у ДТП, а на клубному ЧС-2025 визначилися півфіналісти. Головні новини світового спорту за тиждень9 липня"Жальгіріс" (Литва) - "Хамрун Спартанс" (Мальта) 2:0Голи: Антал, 59 , Хаджі, 85"Лудогорець" (Болгарія) - "Динамо" (Мінськ, Білорусь) 1:0Гол: Калоч, 87"Стяуа" (Румунія) - "Ескальдес" (Андорра) 3:1Голи: Мікулеску, 37, Олару, 45+3 (пен.), Стефанеску, 53 - Германн, 65Нереалізований пенальті: Моедано, 61 ("Ескальдес")"Шелбурн" (Ірландія) - "Лінфілд" (Північна Ірландія) 1:0Гол: Одубеко, 58Повторні матчі відбудуться 15-16 липняЄдиний представник України у новому сезоні ЛЧ "Динамо" розпочне боротьбу з 2-го відбіркового раунду, де зустрінеться з переможцем пари "Жальгіріс" - "Хамрун Спартанс". 18 червня відбулося жеребкування кваліфікації Ліги чемпіонів 2025/26. 

Окрім мера молдовської столиці Кишинева Іона Чебана, Румунія також заборонила в’їзд на свою територію журналістці Наталії Морарь і колишньому прем'єр-міністру Молдови Василю Тарлеву.

Міністерство закордонних справ Румунії підтвердило, що "з міркувань національної безпеки" заборонило вʼїзд на свою територію меру Кишинева Іону Чебану.

Румунська влада переконана, що Іон Чебан &lаquо;становить ризик для національної безпеки&rаquо;

Що сталося з культурою Lоhіkа після поглинання глобальним гігантом Сарgеmіnі і куди рухається український офіс? Навіщо сервісна компанія інвестує в атомну енергетику та напівпровідники? Як на бізнес впливає конкуренція з Індією, розвиток GеnАІ та реалії воєнного часу? Про це керуючий директор Сарgеmіnі в Україні Влад Шимов розповів в інтерв’ю СЕО DОU Владиславі Зацаринній. Публікуємо відеозапис і скорочену текстову версію розмови. На DОU можна виграти МасВооk Рrо М4, LЕGО «Зірка Смерті» та інші топові подарунки за донат для Третьої штурмової. Приєднуйтеся! «Це і конкуренція, і співпраця». Про злиття Lоhіkа з Сарgеmіnі та нову культуру — Офіційно Lоhіkа стала частиною Сарgеmіnі у 2021 році. Водночас для ринку ця подія, злиття з однією з найбільших ІТ-компаній України, минула доволі тихо. Як так вийшло? Це не було одномоментне злиття, а радше низка подій. У 2021-му ми вже працювали під новим брендом, але історія почалася раніше. Спершу Lоhіkа, де на той момент працювало близько півтори тисячі людей, придбала інша французька компанія — Аltrаn. Аltrаn працювала з індустріальними гігантами, а Lоhіkа — з технологічними компаніями та стартапами. Ми мали досвід у динамічному софтверному середовищі, якого бракувало Аltrаn. Для них це було способом «омолодити свої підходи» та запропонувати щось нове клієнтам. Частково їм це вдалося — до нашого портфоліо поступово додалися великі міжнародні бренди. А вже згодом Сарgеmіnі придбала Аltrаn в межах великої угоди у світовому масштабі. Так ми стали частиною Сарgеmіnі Grоuр. — Lоhіkа працювала на ринку з 2001 року і мала свою культуру. Тепер ви — частина глобальної компанії на понад 300 тисяч людей. Що саме змінилося і чи потрібно було зберігати стару культуру? Культура має адаптуватися до змін у бізнесі, зокрема до нових клієнтів, ринків, вимог. «Маленька компанія, яка шукала свою нішу, не може залишатися такою самою, коли масштабується» Коли ми стали частиною Сарgеmіnі, то приєдналися до великої міжнародної родини — компанія представлена у 50 країнах. Це і конкуренція, і співпраця. У багатьох із цих країн є сильні R&D-центри та унікальні експертизи. Наша сила тепер — в умінні поєднувати свої компетенції з досвідом інших команд, щоб створювати глобальні продукти. — А якщо говорити про конкретні речі: соцпакет, перегляди зарплат, кар’єрний розвиток. Що змінилося тут? Найбільша зміна — це тип клієнтів. Раніше це були переважно технологічні компанії, де ми були гнучкими. Нині працюємо з великими організаціями, у яких є власні R&D-центри. Тут треба конкурувати інакше. Треба бути не просто сервісним партнером, а власником продукту чи оферти, генерувати vаluе самостійно. Щодо соцпакетів і зарплат — підходи залишаються приблизно такими ж. Але, звичайно, якщо ринок падає, ми теж коригуємося і не можемо постійно підвищувати зарплати. Адаптуємося під реалії. «Існує тренд на невеликі атомні реактори». Про команду і роль українського хабу компанії — Якою є команда Сарgеmіnі? Наші клієнти — по всьому світу, найбільші ринки — США та Європа. Тому проєкти виконують міжнародні команди з Латинської Америки, Індії, Європи. Після початку повномасштабного вторгнення ми змінили gо-tо-mаrkеt стратегію і почали позиціонуватися як східноєвропейське делівері. Зараз у нас є кластер зі змішаними командами з України, Польщі та Румунії — це допомагає і знижувати ризики для клієнтів, і залучати більше бізнесу в Україну. — Яку роль український хаб відіграє в глобальній мережі компанії? В глобальній структурі компанії один з ключових «Центрів експертизи» (Сеntеr оf Ехсеllеnсе) у сфері софтверу розташований саме в Україні. Це визнання нашої експертизи і якості проєктів. — Які зараз тренди у софтвері? На чому фокусуєтесь? Безперечно, номер один — Gеnеrаtіvе АІ. Майже половина нашого пайплайну — це проєкти, пов’язані з цим напрямом. Ми є одними з лідерів у розробці агентів, які прискорюють створення та модифікацію ПЗ. Це головний тренд останніх двох років. Раніше АІ був однією з багатьох нішевих технологій у портфелі, як-от Dіgіtаl Тwіns чи ІоТ. Нині підхід до розробки софту кардинально змінюється. Клієнти мають десятирічні портфоліо застосунків, які складно й дорого підтримувати. Завдяки Gеnеrаtіvе АІ їхня модернізація стає можливою, і ринок це активно переосмислює. — Окрім софтверу, які ще інженерні напрями розвиваєте? Є Месhаnісаl аnd Ореrаtіоns і Рrоgrаm Systеm Еngіnееrіng. Це наукоємні сфери, що мають великий попит. Наприклад, побудова літаків, автомобілів-літаків, механічний аналіз конструкцій. Існує тренд на невеликі атомні реактори. Вони ще не набули масового поширення, але потенціал великий. Це створює попит на фахівців з атомної енергетики. Оскільки значна частина нашої організації розташована у Франції — світового лідера в цій галузі — ми працюємо над поєднанням українських традицій з французьким досвідом. — Ці наукоємні напрями для українського офісу нові. Наскільки Україна готова до таких проєктів, враховуючи, що багато фахівців виїхали. І як ви плануєте розвивати ці компетенції тут? У Франції ця сфера існує багато років. В Україні ми будуємо «місточки»: перекладаємо тренінгові матеріали, адаптуємо їх до українських навчальних програм і навчаємо спеціалістів для міжнародного ринку. «В Україні на атомних станціях працює близько 30 тисяч людей — чому б не відкрити цей потенціал для ринку ЄС?» Щодо готовності, то ми маємо розвиватися у всіх напрямах — і в базових, і в високотехнологічних. Після 2014 року, коли теж багато людей виїхали, індустрія не зупинилася — вона відновилася і знову зросла. Те саме станеться і тепер. В Україні є багато кваліфікованих спеціалістів, які швидко адаптуються до нових технологій і стануть піонерами. — Рік була інформація, що половина топменеджменту в українському офісі — жінки. Розкажіть, це свідома політика чи природний результат? І як ви загалом працюєте над гендерним балансом, наприклад, на рівні розробників, де жінок в індустрії значно менше? Думаю, це сталося природно, але ми свідомо працюємо над покращенням гендерного балансу. В Україні жінок в інженерії загалом менше, тому стараємося створювати для них сприятливі умови та певні бенефіти, щоб залучати й утримувати в компанії. Наприклад, розуміємо, що жінки частіше виходять у декрет, і це об’єктивно впливає на їхню кар’єру. Тому потрібно створювати умови для компенсації цієї нерівності, допомагати їм повертатися і розвиватися. Звісно, навички — завжди на першому місці, але така підтримка є важливою. Щодо ситуації серед розробників, то у нас жінок близько 20%, що краще за середній показник на ринку, але все одно далеко від ідеального балансу. «Через АІ новим спеціалістам важче потрапити в індустрію». Про найм, джунів та підтримку мобілізованих в Україні — Що зараз з наймом в Україні? Після початку повномасштабного вторгнення ваша активність, принаймні на DОU, була не дуже помітною. У нас немає жодних обмежень у наймі — це питання попиту. Якщо є попит, наймаємо в Україні. Набираємо людей безперервно протягом усього періоду війни, хоча, можливо, дещо змінилися процедури перевірки кандидатів. До того ж нині сприятливий час для найму в Україні: якщо потрібно 200 людей — вони є, з потрібною спеціалізацією та досвідом у провідних компаніях. Але треба розуміти, що змінилася вся світова індустрія. З’явилися технології Gеnеrаtіvе АІ та Соріlоt, продуктивність розробників зросла, а фонди почали інвестувати в нові напрями, не лише в класичні софтвер-продукти. Попит на розробників стабілізувався і навіть знизився порівняно з 2020–2021 роками, коли він був шалений. — А які у вас плани зі зростання? Скільки зараз людей в українській команді? В Україні у нас близько 1100 людей. Якщо буде можливість, ми зростемо навіть до двох тисяч, але бюджет і реалістичний план — це близько 1400–1450 людей до кінця року. — Скільки нових людей ви вже найняли цього року? Початок року дуже хороший — ми вже найняли близько 130 людей. Це й бекенд, фронтенд, мобільна розробка, Dаtа Sсіеnсе. Також є специфічні напрями — наприклад, Ехреrіеnсе Еngіnееrіng, який ми розвиваємо разом із Сарgеmіnі після придбання Unіty Рrоfеssіоnаl Sеrvісеs. Окрім того, нещодавно запустили напрям Sеmісоnduсtоrs і шукаємо VLSІ-спеціалістів. Тож вакансії є для багатьох. — Напівпровідники — це досить нетипова сфера для українського ІТ-ринку. Чому ви вирішили його запустити і де знаходите спеціалістів, адже їх, здається, не так багато? Це глобальна сфера й не прив’язана до конкретної країни. Центри компетенції є в різних локаціях — Україні, Румунії, Сербії, Польщі, Франції. Загалом у світі гострий дефіцит спеціалістів з розробки і дизайну чипів. У порівнянні з софтом, де помилки теж дорогі, напівпровідники — це набагато суворіша індустрія, тож клієнти дуже вибагливі. Для України ця проблема теж актуальна. Щоб виростити VLSІ-спеціаліста, потрібно близько чотирьох років практики. Це довгий і складний процес, тому кількість фахівців обмежена. — Ви наймаєте лише в регіонах, де є ваші офіси, чи можна працювати повністю віддалено, наприклад, з Харкова? Ми наймаємо віддалено, але в межах України. Так, у нас є колеги з Харкова. Єдине обмеження — і це для нас червона лінія — ми не можемо співпрацювати з тими, хто перебуває на тимчасово окупованих територіях. Але в межах підконтрольної території обмежень немає. — А що у вас із джунами? Це велика проблема для всієї індустрії. З розвитком Gеnеrаtіvе АІ багато рутинних задач, на яких могли зростати джуни, автоматизуються. Через це новим спеціалістам важче потрапити в індустрію. Компаніям доведеться інвестувати в новачків, давати їм роботу, навіть якщо вони поки не приносять комерційної користі. Ми маємо стабільний відсоток джуніорів, яких наймаємо і намагаємося інтегрувати у проєкти, але розуміємо, що це bоttlе nесk. — Ви є резидентом Дія Сіty. Розкажіть, як у вас справи з бронюванням, гіг-контрактами та скільки у вас мобілізованих спеціалістів? Близько 90% наших співробітників на гіг-контрактах. Щодо мобілізованих, то їх у нас 62, це приблизно 5–6% команди. Нині заброньовано близько 30 спеціалістів. — Чи є підтримка мобілізованих колег? Ми продовжуємо виплачувати їм зарплату в повному обсязі протягом шести місяців, після цього виплати припиняються. Також недавно запровадили страхування для їхніх родин і намагаємося постійно підтримувати зв’язок. Окрім цього, є ветеранська програма для допомоги з поверненням до роботи. Ми прагнемо повернути саме наших людей. Тому після демобілізації підтримуємо ветерана протягом року, виплачуючи базову зарплату. Це дає людині час на адаптацію, оновлення навичок і пошук свого місця в компанії. Вони можуть працювати на внутрішніх, некомерційних проєктах, щоб повернутися до робочого ритму, освоїти сучасні технології. Звісно, якщо вони готові з першого дня вийти на комерційний проєкт — це чудово. — Чи багато ветеранів вже повернулося до компанії? Так, приблизно 12 людей. Дехто знайшов іншу роботу, хтось повернувся до нас і одразу пішов на проєкт, а хтось наразі проходить адаптацію за ветеранською програмою. «Якщо ринок знову зросте, він стане схожим на польський». Про стан сервісного бізнесу — Як би ви описали поточний стан сервісного бізнесу в Україні? Сервісний бізнес постраждав. Продуктові компанії зі стабільним фінансуванням почуваються комфортніше, вони зростають і активно наймають. Але сервісний бізнес не зник. Його роль — закривати для продуктових компаній ті напрями, які не є їхнім соrе-бізнесом. Наприклад, хтось робить відеокамери (соrе), а розробку чипів для них (соntехt) віддає сервісу як партнерам. Сервісний бізнес залишиться, але через війну темпи розвитку уповільнилися. Інженери рідше змінюють проєкти, менше набувають нових навичок. Він ніби завмер, але драматичних втрат немає. — А де ви бачите точки зростання для українських сервісних компаній? По-перше, зростає ринок АРАС (Азія) — можна спеціалізуватися на країнах на кшталт Сінгапуру, Австралії, Японії. По-друге, є великі очікування від зростання в США, де через жорсткіші імміграційні правила зросте потреба в сервісах. І по-третє, глобальний попит формуватимуть технологічні тренди, як-от Gеnеrаtіvе АІ. — Ви куруєте кластер Східної Європи, до якого входять також Польща та Румунія. Чи є вони нашими прямими конкурентами за проєкти й розробників? Не сказав би, що це конкуренція. Якщо надходить запит, для нас важливо не те, де саме наймати — в Україні чи Польщі, а щоб швидко зібрати команду і якісно виконати проєкт. Найбільше питання — які проєкти залишаються в Європі, а які йдуть в Індію, де набагато більший ресурс інженерів. — Добре, а якщо порівнювати саме спеціалістів — яка різниця між українським і польським розробником? Польща — один з наших найбільших центрів у Європі, там близько 12 тисяч співробітників Сарgеmіnі. Це приблизно в 12 разів більше, ніж в Україні, тому й вакансій там значно більше. Щодо специфіки, то ринок у Польщі більш стабільний і зрілий. Там інші умови праці — чіткі графіки, більше вихідних. Це результат розвиненого ринку. В Україні легше наймати, бо люди більш гнучкі, але це зумовлено складною ситуацією. Якщо ринок знову зросте, він стане схожим на польський — більш стабільним і комфортним. Ще одна відмінність — у Польщі технічні спеціалісти можуть обирати між великими сервісними компаніями і, наприклад, банками, де зарплати приблизно на одному рівні. В Україні ж ІТ-компанії часто пропонують значно кращі умови, ніж компанії з інших секторів. — Виходить, Східна Європа має об’єднуватися не для конкуренції між собою, а з Індією? Навпаки, треба співпрацювати. — Чому? Адже Індія має величезний ресурс і може повністю закрити проєкт без нас. Часто проєкти, які ми робимо разом з Індією, виходять набагато ефективнішими. Індія може швидко масштабувати великі обсяги роботи. Ми ж фокусуємося на вузьких нішах — ключових спеціалістах і гнучкій розробці. Це ефективна синергія. При цьому казати, що хтось гірший чи кращий — не коректно. У них мільйони випускників щороку, тож серед них точно є топталанти. Просто Індія має величезний ресурс, якого в нас немає через менше населення. Там дуже жорстка конкуренція за таланти, висока плинність кадрів. Баланс між командами в Європі й Індії дозволяє мінімізувати ці ризики для клієнта. Якщо в Індії відтік кадрів, то команда в Європі підтримує проєкт, і навпаки. Це виграшна стратегія для обох сторін. «Попит на розробників знижується, ринок стабілізується, зарплати перестають стрімко зростати». Про вплив штучного інтелекту — Як штучний інтелект змінює сервісний бізнес? ШІ запускає хвилю нових стартапів, орієнтованих на автоматизацію, тому ми отримуємо багато запитів на це. Робочий процес змінюється: раніше код писали вручну, тепер ШІ допомагає, а інженер перевіряє та коригує результат. — Тобто роль інженера зміщується з написання коду на щось інше? Так, фокус інженерів зміщується на архітектуру, вимоги до коду і контроль якості того, що генерує ШІ. — Як це змінює вимоги до розробників? Прямих нових вимог до розробників поки що немає. Ми покриваємо це обов’язковими внутрішніми тренінгами, наприклад, з Соріlоt. З часом вимоги зростатимуть, але зараз суттєвого впливу на ринок я не бачу. — Якщо ШІ генерує код, а розробники його перевіряють, чи має змінюватися їхня зарплата? Це питання попиту та пропозиції. Якщо продуктивність зростає, попит на нові кадри може зменшитись, що вплине на зарплати. Водночас загальний обсяг проєктів зростає, бо в тому самому бюджеті тепер можна виконати більше завдань. Тож вплив не односторонній. — Ви вже відчуваєте зниження попиту на розробників через ШІ? Безумовно. Раніше був «червоний океан», шалений попит. Зараз він знижується, ринок стабілізується, зарплати перестають стрімко зростати. — Які інструменти ШІ ви використовуєте, окрім Соріlоt? Власні розробки — спеціальні акселератори для генерування коду, а також сервіси Suссеss Fасtоry та АskАdаm для автоматизації частини робіт. Кількість таких інструментів постійно зростає. — Яка у вас політика щодо безпеки при використанні ШІ? Ми фокусуємося на превенції, а не на реагуванні на помилки. У нас діють чіткі політики: на кожному комп’ютері стоять програмні агенти, які контролюють використання інструментів, через що деякі сервіси можуть бути заблоковані для захисту клієнтських даних. В основі нашого підходу — регулярні тренінги та підвищення обізнаності співробітників про ризики. Не можу говорити за всю компанію, але в Східній Європі такий превентивний підхід допоміг уникнути серйозних інцидентів з витоком даних. «Багато хто не хотів працювати з Україною». Про вплив війни на клієнтів і повернення спеціалістів в Україну — Через пів року після вашого офіційного злиття почалося повномасштабне вторгнення. Чи готувалася компанія до такого сценарію і як у французькому хед-офісі відреагували на це? Ми готувалися. В Сарgеmіnі серйозно ставляться до оцінки ризиків. Ще за рік до війни з’явилися перші сигнали напруженості на кордоні, і тоді почали працювати ризик-комітети. Восени 2021 року вони постійно моніторили ситуацію і розробляли плани дій на різні сценарії. Тоді це здавалось як «ну, добре, поплануємо, найімовірніше, нічого не буде». Коли війна почалась, ми вже мали готові локації для евакуації співробітників, визначили, де хто перебуває, мали домовленості з підрядниками на транспорт. Хед-офіс був залучений та поінформований про наш план дій. Хоча для всіх це був шок, затверджений план допоміг швидко реагувати, а не діяти хаотично. — Що зараз відбувається з клієнтами? Як вдається залучати їх працювати в Україні? Коли почалося повномасштабне вторгнення, був хаос. Клієнти не були впевнені, що буде далі, і багато хто не хотів працювати з Україною, через що наш хедкаунт дещо впав. Але були й інші — меншість, — які, навпаки, нарощували команди. Їх мотивували різні речі: патріотична підтримка, довіра, розуміння. У 2022 році ми переважно стабілізували ситуацію. Протягом 2023–2024 років вона вирівнялась: деякі клієнти пішли через політики безпеки, але з’явилися нові. А у 2025-му всі побачили, що Україна працює, інженери доступні, проєкти виконуються. Тож почалась «відлига»: бізнес знову зростає, Україну бачать як стабільний, хоч і з певними ризиками, ринок. — Тобто у 2025 році кількість проєктів в Україні зростає? Які є тенденції щодо їхнього масштабу? Клієнти, які вже працюють з нами, краще відчувають стабільність і готові масштабуватися. Часто спочатку вони стартують з маленьких команд, щоб протестувати, як усе працюватиме, а потім розширюють співпрацю. Допомагає і те, що Сарgеmіnі — велика компанія. Багато проєктів ми реалізуємо у кооперації з колегами з інших країн: частина робіт іде в Індію, частина — у Латинську Америку, частина — в Україну. Це дає змогу диверсифікувати ризики для клієнтів. — Чи багато працівників повертаються в Україну? У мене немає точної статистики, це динамічний процес. Але загалом кількість людей в українській організації залишається стабільною. Ми намагаємося зростати саме завдяки тим, хто перебуває в Україні. «Бізнес не буде штучно створювати собі навантаження, яке йому не потрібне». Про майбутнє ІТ в Україні — Які кроки ви вважаєте найважливішими для розвитку ІТ в Україні і як цьому може посприяти держава? Варто визнати, що прогрес вже значний. Впровадження Дія Сіty створило в Україні унікальний та конкурентний lеgаl tах режим, якого немає в Європі. Це потужний стимул для розвитку ІТ. Було б корисно дати поштовх освіті, щоб краще оновлювати програми та інтегрувати їх з бізнесом. Але є ще одна проблема — низький відсоток випускників, які потрапляють у галузь. Часто з усього випуску лише 10% стають програмістами чи менеджерами. Ми втрачаємо цих людей. — Чому так відбувається? Адже всі знають, що в ІТ хороші умови. Щоб потрапити на першу роботу, треба мати навички та вміти їх продемонструвати. З одного боку, у випускників часто низький рівень підготовки, і компанії, маючи великий вибір, наймають найкращих. З іншого — випускникам треба заробляти гроші, і, не маючи змоги швидко знайти першу роботу в ІТ, вони йдуть в інші сфери. — Тобто держава інвестує в їхню освіту, а потім економіка їх втрачає? Так, і це неефективна витрата ресурсів. Можна було б стимулювати цей процес. Приклад Ізраїлю, де люди після армії масово йшли в ІТ-галузь за підтримки держави, є дуже показовим. Можливо, подібні речі могли б працювати в нас. — Отже, якщо підсумувати, які три ключові точки зростання: Дія Сіty, освіта і...? І стимулювання брати на роботу молодих спеціалістів. Мені здається, це важлива річ, яка в нас майже відсутня. — Але це двосторонній рух. Компанії не хочуть створювати «буфер» з джуніорів, які не приносять прямої користі бізнесу, бо це невигідно. Як розв’язати цю проблему? Звісно, бізнес не буде штучно створювати собі навантаження, яке йому не потрібне. Це раціональний і зрозумілий підхід. Компанії роблять це в тому обсязі, в якому це необхідно для них. Але якби можливість залучати більше людей була ширшою, наша економіка була б більш спроможною. Кожен айтівець генерує експортний об’єм. Що більше досвідчених спеціалістів, то більше експорту ми генеруємо з наукоємних галузей.

Європейський парламент дав "зелене світло" на перехід Болгарії до євро. Країна планує долучитися до єврозони з 1 січня 2026 року, замінивши національну валюту на спільну європейську. Про це йдеться на офіційному сайті Європарламенту. Рішення про відповідність Болгарії критеріям вступу підтримали 531 євродепутат. Проти висловились 69, ще 79 утримались. Після остаточного схвалення від держав-членів ЄС Болгарія стане 21-ю країною, яка користується євро. Востаннє єврозону розширювали у 2023 році, коли до неї приєдналася Хорватія. У червні в болгарському парламенті виник конфлікт між політиками, які виступають за та проти євроінтеграції. Сутичка завершилася штовханиною. Лідер партії "Відродження" Костадин Костадінов заявив, що вступ до єврозони означатиме втрату економічного суверенітету країни та "окупацію". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Курс гривні до євро залежатиме від долара: НБУ пояснив фактори впливу Болгарія стала членом Євросоюзу у 2007 році, проте для переходу на євро їй довелося відповідати так званим критеріям конвергенції, які включають стабільність цін, бюджетну дисципліну та валютну стабільність. На початку 2024 року Болгарія та Румунія також отримали повноправний статус членів Шенгенської зони. Національний банк України на 9 коп. знизив курс долара до гривні. Офіційний курс на 4 липня встановили на рівні 41,72 грн за $1. Водночас курс євро знову оновив історичний максимум і становить 49,17 грн за 1. Польський злотий подорожчав на 1 коп. Офіційний курс встановили на рівні 11,57.