Search trend "Румунія"

Румунія була мішенню "агресивних гібридних російських атак" під час президентських виборів в країні.

Москва традиційно заперечує будь-яке втручання у виборчу кампанію в Румунії

Михайло Ткач, український журналіст-розслідувач, кореспондент видання "Українська правда", розмірковує, чому Болгарія та Румунія були прийняті в НАТО 20 років тому, а в ЄС на три роки пізніше. На його думку, у цих країнах корупція не менша, ніж в Україні

Про це він розповів в інтервʼю Rеutеrs.За словами ультраправого політика, у разі його перемоги на виборах він зупинить експорт українського зерна через Румунію та допомогу Києву."Як я можу погодитися на це? Це неможливо. Румунія та румунський народ понад усе. Немислимо, щоб поруч з нами була війна посеред Європи, тому пріоритетом, безумовно, буде те, щоб цю війну в Україні негайно зупинити", - сказав Георгеску.Читайте також: Перший тур президентських виборів у Румунії. Коли кандидат, що займе друге місце, вирішуватиме всеТакож він переконаний, що Бухарест "ні перед ким не зобовʼязаний". Це Георгеску сказав, відповідаючи на питання про зобовʼязання країн-членів НАТО витрачати 2% свого ВВП на оборону щороку."Занепокоєння румунського народу полягає в тому, щоб бути щасливим. Вони не можуть бути щасливими, витрачаючи гроші на інші речі. Якщо НАТО захищається, то воно має залишатися оборонним. Я вірю в одне - Румунія ні перед ким не зобов'язана", - заявив кандидат у президенти.25 листопада ультранаціоналістичний кандидат Калін Георгеску виграв перший тур президентських виборів, набравши близько 22,95% голосів. Його конкурент - прем’єр Румунії Марчел Чолаку отримав 19,15% підтримки виборців.

1 грудня, у День національного єднання, в Румунії продовжився електоральний сезон: громадяни голосували на парламентських виборах.

1 грудня 2024 року у Румунії обирали депутатів до парламенту. Голосування проходило після скандального першого туру президентських виборів 24 листопада. На них несподівано став лідером ультраправий проросійський кандидат Колін Георгеску, критик ЄС і НАТО. Другий тур між ним і його суперницею, єврооптимісткою Єленою Ласконі відбудеться 8 грудня. До цього у Румунії перерахували 9 млн голосів, бо один з кандидатів, котрий не потрапив до другого туру, позивався до суду. Утім, результати голосування таки визнали. Тож парламентські вибори могли б додати ясності у політичній розстановці сил. Але за підрахунками 99,13% голосів, ситуація стала ще заплутанішою. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Соцопитування помилилися. На виборах президента Румунії таки лідирує проросійський кандидат Ліві, праві і правіші Перемогу здобула правляча Соціал-демократична партія (РSD), кандидат від якої, чинний прем'єр Марчел Чолаку, несподівано програв аутсайдеру Георгеску. За есдеків віддали голоси 22,7% виборців. Однак на п'яти їм наступає праворадикальний "Альянс за возз'єднання румунів" (АUR), кандидат у президенти від якого, Джордже Сіміон, вважався вірогідним конкурентом Чолаку у другому турі. На парламентських виборах АUR відстав від РSD на 4,7%. На додачу, третю і четверту сходинки у підсумку парламентських перегонів посіли партії з правого флангу. "Націонал-ліберальна партія" (РNL) з 14,4% голосів (і з котрою, вірогідно, РSD формуватиме коаліцію, як і у парламенті минулого скликання). І правоцентристська "Союз порятунку Румунії" (USR) з 12%. У парламент також проходять ультраправа "SОS Rоmаnіа" з 7,6% (кандидатку у президентки від якої, Діану Шошоаке, зняли з перегонів) і "Партія молоді" Румунії (РОТ) з 6,2%. Агент Трампа Лідер АUR Джордж Сіміон назвав другий результат своєї партії переможним, бо це тріумф антиурядових настроїв, "коли завдяки нашій спільній волі Румунія відроджується". Політика вважають палким прибічником Дональда Трампа за аналогією з Віктором Орбаном в Угорщині. Хоча він ніколи не критикував ЄС і НАТО, як виходець із АUR Колін Георгеску. Сіміон може зайняти жорсткішу позицію відносно певних рішень Альянсу і Євросоюзу. У тому числі, щодо України. Георгеску відверто критикував Румунію за допомогу нашій країні. Сіміон може де факто виступати за зменшення збройної підтримки. Його виступи зависнуть у повітрі, якщо прозахідним партіям вдасться сформувати коаліцію. Однак із цим у них можуть виникнути проблеми, зазначає політичний консультант із Бухареста Крістіан Андрей. Хоча кількісно проєвропейські політики виграли у Румунії, відсунувши ультраправих скептиків, виграна лише одна битва, головне попереду. Зокрема - коаліція. "Це не монобільшість, прозахідний політичний сегмент роздріблений, бо всі ці проєвропейські партії не є ворогами, але багато конкурували у минулому", - зазначив експерт. В очікуванні 8 грудня З огляду на збільшення представництва правих партій, порівняно з парламентом 2021 року, навіть математично це зробити буде складно. Три роки тому ліві уклали угоду з націонал-лібералами і з невеличкою партією етнічних угорців ("Партія угорської меншини" нині теж проходить до парламенту із 6.5%), завдяки чому формально їм вдалося створити коаліцію, але вона виявилася крихкою. "Партія угорської меншини" полишила уряд через дискусії про розподіл повноважень. Нині, за очікуваннями, соціал-демократи теж відіграватимуть провідну роль у коаліційному процесі. Парламент нового складу найбільш фрагментований з 1991 року, звернув увагу Rеutеrs професор політології Університету імені Бабеша-Боляй Серджіу Міскою. Але не лише соціал-демократи. Допомогти зібрати пазл нової коаліції здатен і президент. "Ця людина матиме сильну позицію у коаліційних переговорах, попри обмежені повноваження", - вважає Крістіан Андрей. Відтак другий тур президентських виборів 8 грудня набуває особливого значення. Слово Феміди і рука Москви Вихід у другий тур президентських виборів мало кому відомого кандидата Георгеску викликав запитання. Проте за підсумками перерахунку суттєвих розбіжностей із уже оголошеними офіційними даними не виявлено, зазначив напередодні голова ЦВК Румунії Тоні Гребла. І перерахунок, і напружене очікування вердикту Конституційного суду було помилковими, вважає держсекретар МЗС країни зі стратегічних питань Юліан Фота, бо так роблять з Георгеску "мученика" і працюють на "теорію змови". Залишиться проєвропейською Україна не має підстав для занепокоєння, вважає член правління Центру конституційного моделювання Руслан Рогов, політика добросусідства і руху в ЄС продовжиться. Експерт відзначив зростання явки на виборах, котра й стала важливим чинником результатів ультраправих, менших за очікувані (порівняно з екзит-полами). Збільшення явки дало всім трьом проросійським партіям менші сумарні результати, ніж сумарний результат Георгеску та Сіміоне у першому турі. Це майже 37%, у той час як сумарний результат трьох партій лише біля 32%. "Партія угорців Румунії" набирає достатньо, щоб зайти зі своїми "акціями" в проєвропейську коаліцію", - пояснив Руслан Рогов післявиборчу арифметику. Він також відзначив, що три ультраправі партії, котрі конкурували на одному електоральному полі, не знищили одна одну. Наприклад, РОТ не дискредитувала SОS Rоmаnіа, що може свідчити про координацію їхньої агітаційної кампанії з Москви. Можливо, назовні Румунія і залишиться відданою добросусідству, однак всередині країни проблеми залишаються не подоланими, застерігає румунський соціолог Гелу Думініке. Експерт заявив , що у 2020 році опитування, котрі він координував, зафіксували зростання підтримки екстремістських настроїв у Румунії до 30%, ще 40% були орієнтовані на європейські цінності та на ЄС, решта були амбівалентні. "Нині амбівалентним вдалося знайти аргументи, щоб проголосувати за Європу. Але це лише етап, а не впевненість", - непокоїться він. Для впевненості проєвропейським силам варто застосувати тактику, котра довела ефективність на наддержавному рівні ЄС ізолювати екстремістів і популістів, порадив депутат Європарламенту з Румунії, заступник голови фракції Європейської народної партії Зігфрід Мурешан. Політична погода сприяє днями Румунія разом із Болгарією увійшла до Шенгенської зони. Однак у коментарях під постами про румунські вибори у соцмережах дедалі більше тверджень, що "нам потрібен свій "Талібан".

Після першого туру президентських виборів Румунія поринула у нечувану і непередбачувану політичну кризу, яка поглиблюється із кожним днем й може призвести до неочікуваних наслідків

Про це він розповів в етері Еспресо."Цю тенденцію вважають тривожною не тільки експерти, а й влада Румунії, вони вже підняли питання про те, що вплив ТіkТоk на ці вибори треба буде обговорити з власниками ТіkТоk. Це питання піднімалося і в Європейському парламенті. І, власне, Європейський Союз уже зголосився бути посередником між компанією ТіkТоk і владою Румунії щодо розслідування того, як же впливали ці ролики з ТіkТоk на перебіг виборів. Цікавими моментами є те, що, по-перше, сам Джорджеску зауважує, що він нічого за це не платив, але так чи інакше, якщо це була політична реклама, вона мала бути маркована як політична реклама, чого не спостерігалося", - сказав він. Сергій Герасимчук зазначив, що Румунія загалом покладається на інформацію, яку споживає із соціальних медіа."Другий момент, який вже не залежить ані від Георгеску, ні від влади Румунії, а радше від виборців, це те, що Румунія в цілому доволі значною мірою покладається на новини із соціальних медіа, в тому числі з ТіkТоk. Якщо подивитися опитування, яким медіа вони довіряють найбільше, то соціальні медіа ведуть рух вперед. Тому тут, я бачу, є певні загрози для того, що популісти надалі будуть користуватися з цього для того, щоб здобувати більше голосів. І медіаграмотність, звичайно, тобто проблема з критичним мисленням і медіаграмотністю зараз дуже актуальна на тлі того засилля новин, які ми бачимо зараз у мережі. Коли буквально кожен може продукувати новину, але далеко не кожен здатен її верифікувати і пересвідчитись, що вона є насправді правдивою" - зауважив він.Що передувалоУ неділю, 24 листопада, у Румунії розпочався перший тур голосування на президентських виборах. Всього зареєстровано 18 008 480 виборців. Перемогу в першому турі здобув антизахідний кандидат Калін Георгеску.Раніше Георгеску називав румунських фашистських політиків 1930-х років національними героями і мучениками, критикував НАТО і позицію Румунії щодо України та заявляв, що країна повинна співпрацювати з Росією, а не кидати їй виклик.Верховний суд Румунії 28 листопада ухвалив рішення про перерахунок голосів після першого туру президентських виборів, у якому найбільше голосів неочікувано здобув Калін Георгеску.Європейська Комісія звернулась до ТіkТоk через підозри у впливі на вибори в Румунії.

Виборчі дільниці закриваються о 21:00 за місцевим часом, а результати оголошуються після підрахунку голосів

Події розвиваються просто надзвичайно динамічно. Реалізується відразу кілька сценаріїв. З одного боку, з російського, - це війна на винищення, щонайменше нашої енергетики. З другого боку - одна адміністрація готує передавати владу іншій адміністрації. І те, що називається сценарієм Дональда Трампа, чи планом Дональда Трампа, досі лишається для багатьох загадкою - є лише певні прояви. Але призначили уповноваженого до справ російсько-української війни Кіта Келлога. Це, без сумніву, історичний момент.Найважливішою подією в американській палаті №6 був виступ великого друга України – голови комітету з закордонних справ Майка Маккола. Ми пам’ятаємо цих трьох Майків -  Майка Маккола, Майкла Роджерса, Майка Тернера, голів комітетів палати з закордонних справ, оборони та розвідки, вони послідовно виступають як друзі України. Ще рік тому вони запропонували план перемоги України. Це був сенсаційний, я б так сказав, виступ. Він був в Аtlаntіс Соunсіl (аналітичний центр «Атлантична рада», - ред.). Це, можна сказати, центр рейганівських республіканців.Маккол коментував останні рішення Байдена зняти обмеження на удари по російській території та надати протипіхотні міни. Він оцінив це, сказав: "Ми цього вимагали понад рік тому, це надто пізно та надто мало". І він загалом схарактеризував політику Байдена впродовж трьох років як нерішучу й по суті зрадницьку по відношенню до України. Він був дуже різким. Під час його виступу була присутня пані посол України. Він сказав: «Пані посол не може цього сказати, вона дипломат. А я не дипломат і я скажу, що ми зрадили Україну Будапештським меморандумом і зраджуємо її сьогодні». Але що цікаво: це не виступ відеоблогера, це не ми з вами, – це казав і наголосив на цьому той, хто очолює більшість у конгресі, двопартійну проукраїнську більшість.Засудивши байденівську адміністрацію, Маккол продовжив: «Ще більше мене обурює ізоляціоністське крило в моїй партії» - і, не називаючи Трампа, він розбив усі аргументи трампістів. Ну, ми знаємо, що вони кажуть, - «нам потрібно зосередитися на боротьбі з Китаєм», «добре було б Путіну отримати з ним» та інші нісенітниці, які підказують із Кремля. І він сказав: "У нас є двопартійна більшість демократів і республіканців. Якщо відкинути крайнощі - так званих прогресистів-демократів і, з іншого боку, ізоляціоністів-республіканців, у нас у палаті й у конгресі двопартійна проукраїнська більшість. І ми діятимемо».І вони вже діють. Вони вже зараз володіють правом вето, проукраїнська група має право вето на будь-які призначення Трампа. Він же там попризначав уже найвідвертіших українофобів, наприклад Гейца - він уже був змушений відмовитися від посади через сенаторів… Ну, арифметика проста: у сенаті, який затверджує всі призначення, 52 республіканці, наче більшість. Але вистачить трьох республіканців, які голосували б разом із демократами. Можу зараз одразу назвати 15 як мінімум сенаторів-республіканців із твердою республіканською проукраїнською позицією. Тому ось ця гавайська блощиця Тулсі Габбард, яку Трамп призначив на найвищу посаду куратора всіх служб, - вона теж не пройде в жодному разі.Це був виступ лідера, Маккол казав про себе, як про лідера проукраїнської більшості. Він звернувся до своєї партії: ми же партія Рейгана, нумо, подумаємо, як Рейган вчинив би в цій ситуації. Рейган просто розчавив Радянський союз, так само він повівся б зараз із путінським режимом.Цікава позиція Маккола щодо Трампа. Він каменя на камені не залишив від позиції трампістів, але Трампа особисто не звинувачував. Ба більше, він досить ввічливо, коректно сказав, що Трамп зателефонував Путіну – до речі, тепер уже зрозуміло, що зателефонував, - і просив його не вдаватися до ескалації. Але той не послухався і знову підняв ставки. Ми розуміємо, як Путін буде працювати: використання міжконтинентальної балістичної ракети мало продемонструвати повну готовність злочинного кремлівського режиму йти на термоядерний злочин. Це була їхня демонстрація, так? І зрозуміло, чому Путін одразу це супроводив своїми поясненнями. Один зі сценаріїв, який може  розігруватися, - Путін справді задля того, щоби допомогти, можливо, якимсь проросійським персонажам у майбутній адміністрації Трампа, може використати це. Це станеться формально за каденції Байдена. А потім Трамп, коли вже зайде на посаду, вийде та скаже: шановні американці, гаїтянці, шановні голландці, німці і французи, я зупинив третю світову війну, але ми будемо це робити коштом України. Ось один зі сценаріїв, який хотіли б, напевно, розіграти в Кремлі. Ми не знаємо, чи піде на це Трамп, чи ні.Саме на цей сценарій і накинувся Маккол. Він прямо звернувся до Трампа: ви хочете, щоб вас пам’ятали в історії, як Чемберлена чи як Черчилля? Це дуже сильна позиція. Він розкрив усі свої карти, що двопартійна українська більшість із цим сценарієм боротиметься, його не допустять.Водночас дуже позитивна реакція в Європі. Бачите, британський прем’єр і французький президент мало не щодня зустрічаються й виступають з новими, ще більш рішучими заявами щодо України. До речі, Байден зробив ці свої позитивні кроки, зокрема, під тиском європейців - Стармер і Макрон просто щодня від нього вимагали цього. До того ж усе предметніше у французькому генеральному штабі й у британському розглядають питання відправки французьких і англійських військових в Україну. Це вже не приховують.На мій погляд, путінський шантаж провалюється. Не знаю, чи ви бачили в Україні останню спробу путінського шантажу на нараді щодо безпеки ОДКБ в Казахстані, в Астані, - ми побачили зовсім іншого Путіна. Я читав, як його в українських мережах назвали - «хворий дід». Дійсно, це дуже хворий старигань, який схилився над текстом і з великим зусиллям по складах читав ці погрози. І в чому ж полягають ці страшні погрози? Він же нам погрожував увесь час, що задаватиме ударів по центрах прийняття рішень у Лондоні, Парижі тощо. Цього разу він обмежився нескінченним повторенням: «Орешник» - «10 Махів» - «Орешник» - «10 Махів». Безглузді теревені.І він різко зменшив запал своїх погроз - уже жодних центрів прийняття рішень не було. Він говорить, що завдаватиме ударів по Україні. А щодо цих сказав, що це без’ядерні ракети, але наслідки такі, як від ядерної, лише без радіації.Я гадаю, що це результат внутрішньої боротьби його оточення, де його таки зупинили розумні люди, які не хочуть умирати. Він у цьому своєму жалюгідному виступі різко понизив рівень погроз Заходу: знищуватиму лише Україну, але не ядерними, а ядерними за своєю руйнівною силою. Ну, я бачу, як Захід підіймається перед цією загрозою. Раджу всім прочитати виступ Маккола в цьому Аtlаntіс Соunсіl, він був рівно тиждень тому. Так, я його читав, до речі, і звернув на нього увагу. І Маккол дуже переконливий, але тут є просто один процесуальний момент. Ми розуміємо, хто буде вирішувати в білому кабінеті - буде вирішувати той, у кого ключі від бухгалтерії, і в кого ключі від кадрової книги. І в даному випадку це Трамп, можливо, ті чи інші радники з національної безпеки, можливо, Ілон Маск. Позиція Маска мене радше насторожує і лякає. Тобто це люди, які будуть намагатися пропхати свій реальний порядок денний. А на рівні декларації - так, усе буде добре і буде потужний тиск з боку тих чи інших конгресменів і сенаторів. Це ви правильно говорите: «кадри вирішують усе». Це дійсно так. Так те ж саме говорить і Маккол. Він каже, що ми маємо можливість не пропустити русофільські кадри в адміністрацію. Що цікаво, уже Маск, оточення близьке Трампа - Маск, той самий Гейц, Габбард, учора божевільна Тейлор Грін кричала, вимагала відсторонити Байдена як винуватця ядерної війни, вони продовжують свої різкі висловлювання, а Трамп весь цей тиждень після виклику Маккола мовчить. Трамп нічого не сказав.На мій погляд, в американському політикумі розгорнулася дуже серйозна боротьба. А європейці не збираються пасивно спостерігати, хто переможе, чи змусить Маккол Трампа стати новим Черчиллем, а чи той відкине ці рекомендації та буде продовжувати свою політику Чемберлена. Вони розуміють безпосередню загрозу безпеці всій Європі. Я думаю, я б зробив таку пропозицію європейцям - сценарій Б, кращий сценарій Б, той, який ви вималювали. Припустимо, Трамп призначив якимсь чином своїх русофілів, навіть не зважаючи на думку сенату, і намагається реалізувати свій знаменитий «план Венса», чи, як я його називаю, «план Венса – Путіна» - заморожування конфліктів і гарантій безпомічності України, накладання на Україну цілої низки умов: неприйняття в НАТО, обмежене озброєння тощо.Європа хоче забезпечити свою безпеку незалежно від результату боротьби у Вашингтоні. Я їм рекомендував би таке: якщо Трамп стане на шлях зради, то це практично вже дезорганізує будь-яку реакцію НАТО - як воно діятиме, коли основний член НАТО не бере участі? Я запропонував би їм такий виклик: створити Еurореаn Аrmy Оrgаnіzаtіоn. Провідні європейські держави, які готові битися, - це насамперед Англія, Франція і Німеччина з канцлером Мерцем за два місяці. І Україна. Чотири європейські держави, найсильніші у військовому плані.Плюс Польща і Туреччина.Так, я не забувся, я зараз додам. Ось ця перша четвірка найсильніших у військовому плані держав створює європейську армію. Тобто всі Збройні сили України, які зараз виконують - ще Кіссінджер про це кричав півтора року тому, що Україна виконує зараз ту функцію, яка покладалася на НАТО чи на європейську армію: захист Європи від східних країн. Ось ці чотири великі військові держави, плюс ще чотири держави, дуже серйозні у військовому плані, - Швеція, Фінляндія, Польща, Румунія створюють Еurореаn Аrmy Оrgаnіzаtіоn, тобто всі їхні армії стають частиною європейської армії. Завдання -  приєднатися до вже наявної, яка блискуче функціонує, української європейської армії. Відповідно, Фінляндія, Польща і Румунія базують величезну кількість літаків на своїй території. Не якісь там 10-15 одиниць F-16, а сотні літаків. І ця нова організація постане на місці, яке звільнилося після…Я не говорю на 100%, але це той сценарій Б. Або Трамп почує Маккола і запропонує тоді Путіну не  «план Путіна – Венса», а «план Помпео – Кіссінджера»: так, заморожування, але жорсткі гарантії безпеки України аж до присутності там західних військ. Тобто, по суті, повторити ситуацію з ФРН, яку прийняли в НАТО в 1953 році. У чому від самого початку була злочинність «плану Венса» - що однією з умов він висуває відмову від прийняття в НАТО України, усі переговори взагалі можуть бути тільки щодо припинення вогню й визначення лінії розмежування.У жодному разі не можна обговорювати з Путіним внутрішній устрій України, питання її безпеки, її зовнішню політику. Адже в 1953 році не питали товариша Сталіна, чи хоче, чи дозволить він прийняти ФРН у НАТО -  просто західні держави прийняли й оголосили, що вони захищатимуть цю територію, як територію НАТО.Другий план, «план Венса – Путіна», - це план зрадницький, заморожений конфлікт. Я його зараз спробую масштабно змалювати. Отже, маємо надзвичайно погану ситуацію, тому що закінчується каденція певної адміністрації й наступна каденція нової адміністрації, у даному випадку Трампа, починається з білого аркушу. Вони починають, намагаючись, за доброю світовою традицією, усе скинути на попередників. І Дональд Трамп скаже: ні, це не я здав Україну, це поганий Байден і його адміністрація, і далі там почне всіх Блінкенів перераховувати поіменно, - а я вас урятую, шановні українці.Але за два місяці, які в нас залишилися до Трампової інавгурації, ми розуміємо, що буде робити Кремль: вони будуть істерично намагатися винищувати всі енергооб'єкти. Вони зараз працюють за «тактикою салямі»: квадрат за квадратом, маються на увазі великі регіони, вони намагаються повністю знеструмити, вибити всю електрику. Другий момент – це, без сумніву, ядерний шантаж. І третій - це істеричне намагання завалювати трупами російських інтервентів всю лінію фронту. Вони готуються за ті два місяці кидати в топку війни все, що в них є живе. Тому що потім приходить новий політичний цикл і Дональд Трамп може зустріти з порозумінням і скинути всі помилки і всі провали на попередню адміністрацію Байдена, кажучи, так, це вони недостатньо допомогли Україні, а я буду рятувати все, що я зможу врятувати. От так от може бути ще.Так саме це він і збирається робити. І саме проти цього спрямований увесь пафос виступу Маккола - він розносить план, а потім дуже довго розповідає про свою власну практику: спитайте себе, як Рейган вчинив би в цій ситуації. Я вважаю, що ці два місяці світ не спостерігатиме спокійно за знищенням енергоструктури в Україні. І ось ці два процеси я бачу: це консолідація двопартійної проукраїнської більшості в конгресі Сполучених Штатів і консолідація Нової Європи.Я прямо їм підкидаю ідею, але вона просто завершує логічно їхні зусилля: Еurореаn Аrmy Оrgаnіzаtіоn з українською армією. Вони півстоліття, 50 років, мріяли в Європі про європейську армію, тому що в них завжди були сумніви: а чи нас захищатимуть за гострої потреби Сполучені Штати? Так ось зараз видно, що за Трампа напевно не захищатимуть. І, на їхнє щастя, ця армія заради вас – вона існує і блискуче функціонує для тих можливостей. І завдання тепер уже розглядає не як якусь благодійність, якусь допомогу українцям. Українці, стікаючи кров'ю, надають їм допомогу, захищаючи їх. Європейську армію потрібно посилювати потужною авіацією, що базується на аеродромах трьох-чотирьох країн базування, і це можна робити, не чекаючи інавгурації Трампа. Дуже гостра ситуація буде в найближчі два місяці. Середньострокова перспектива передбачала: у нас нема просто можливості чекати, що колись потім, наприклад, німці захочуть воювати за нас. Ми розуміємо, що це в їхніх інтересах, але рівень демілітаризації…За себе, за себе вони будуть. Ось у цьому також пафос промови Маккола - за себе ми воюватимемо, за нас, за нас воюють в Україні, а не ми воюємо за Україну. Питання, наскільки це вдасться імплементувати новому канцлеру Мерцу. Але вертаючись до ядерного шантажу: ви згадали про 1953 рік. Сталін в останні пару років перед своєю загадковою смертю намагався вжарити термоядерними ракетами чи, точніше, скинути термоядерні бомби. Сталін марив ядерною війною. І те, що Путін виглядає ослабленим і дещо деморалізованим, не означає, що він не може готувати подібного сценарію проти окремо взятої держави, зокрема проти України. Хоча, можливо, і ще проти якихось речей, тому що вся його концепція війни трималася на ядерному шантажі.Як би зараз виглядав ядерний шантаж Путіна? І що собою являє «Орешник», чи «Рубеж», чи що це за міжконтинентальна балістична ракета була?Танці навколо цього нещасного «Орешника» як якогось «геніального творіння» «великих російських учених» якраз показують, що ядерний шантаж провалився. Він же змінив акценти. Що таке «Орешник» - це ракета середньої дальності. Це класичний СС-20, пам’ятаєте, у 1980-х роках Радянський Союз… Так, «Сатана».Ні, «Сатана» потім уже, «Сатана» - це міжконтинентальна ракета. А СС-20 - це ракета, скерована на Європу. Це стара ракета, через неї американці у 2019 році вийшли з Договору про заборону ракет середньої дальності, тому що вона виходила за дальністю на десяток кілометрів більше за цей Договір, вони довели, що росіяни порушують. Ну ось він і вирішив приторочити цю нісенітницю. Ці ракети, по-перше, призначені для ударів по європейських містах за своєю дальністю, а по-друге, це ракети, які призначені нести ядерну зброю. Я не знаю, скільки цих ракет у Путіна. Він учора знову погрожував: я їх вироблятиму масово й таке інше. Ці ракети вирішили використовувати для суто психологічної мети. Наприклад, ті ж самі удари по Южмашу можна було завдати з не меншою ефективністю тими ж «Кинжалами». Просто щоб це якось не відразу виходило, що він відмовляється від шантажу. Для мене цей його виступ «хворого діда» (по-моєму, це сьогодні вранці було за  казахстанським часом) - це ознака слабкості. Він був у важкому психічному стані. Моя гіпотеза - що йому взагалі заборонили говорити про ядерні удари по європейських столицях. Він ще погрожує тільки ударами по Україні. Тобто по Європі він уже боїться і всю свою лють вкладатиме в удари по українській енергоструктурі.Питання, чи буде Європа на це дивитися, очікуючи приходу нового американського президента.

1 грудня у Румунії розпочалося голосування на парламентських виборах. Під час якого обиратимуться представників до Палати депутатів і Сенату, повідомляє АР. Румуни голосують на парламентських виборах, які проходять між двотуровою президентською гонкою, перший тур якої занурив країну у заворушення після звинувачень у порушеннях на виборах і російському втручанні. Виборчі дільниці по всій країні відкрилися о 07:00 і закриваються о 21:00. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Румунія протестує проти проросійського лідера У Центральному виборчому бюро зазначили, що до 11:00 ранку проголосували 2,2 млн людей - близько 12,5% виборців, які мають право голосу. Зазначається, що у виборчих перегонах беруть участь 39 партій та 19 організацій меншин. Для проходження до парламенту політичні партії повинні набрати щонайменше 5% голосів на національному рівні. Політичні альянси з двох партій повинні набрати 8%, альянси з трьох партій - 9%, а альянси з чотирьох і більше партій - 10%. У Румунії можуть повторно провести перший тур президентських виборів. Для цього Верховний суд країни має ухвалити рішення про анулювання результатів голосування 24 листопада. Повторні вибори можуть відбутися 15 грудня, а другий тур - 29 грудня. Найбільше голосів набрав незалежний правий політик Келін Джорджеску, якого за опитуваннями підтримували значно менш як 10% виборців. Такі результати викликали питання. Відомо, що Келіна Джорджеску критикували за проросійські заяви, а також позицію щодо відносин Румунії з НАТО та ЄС. Він неодноразово висловлювався за зменшення залежності Румунії від імпорту. Говорив про підтримку фермерів та збільшення внутрішнього виробництва продуктів харчування й енергії.

Румунія проводить парламентські вибори: що відомоУ Румунії проходять вибори до двопалатного парламенту - Сенату та нижньої палати. Голосування відбувається через тиждень після перемоги ультраправого кандидата у першому турі президентських виборів.

Про це він розповів в інтерв'ю ведучому програми "Студія Захід" Антону Борковському на Еспресо."Європейці не будуть дивитися, хто переможе, чи змусить Маккол Трампа стати новим Черчиллем, і чи той відкине ці рекомендації та буде продовжувати свою політику Чемберлена. Вони розуміють безпосередню загрозу безпеці всієї Європи. Тому європейцям варто продумати сценарій Б. Припустімо, Трамп призначив якимсь чином своїх русофілів, навіть не зважаючи на думку сенату, і намагається реалізувати "план Венса – Путіна" - заморожування конфліктів і гарантій безпомічності України, накладання на Україну цілої низки умов: неприйняття в НАТО, обмежене озброєння тощо. Європа ж хоче забезпечити свою безпеку незалежно від результату боротьби у Вашингтоні. Я їм рекомендував би таке: якщо Трамп стане на шлях зради, то це практично вже дезорганізує будь-яку реакцію НАТО - як воно діятиме, коли основний член НАТО не бере участі? Я запропонував би їм такий виклик: створити Еurореаn Аrmy Оrgаnіzаtіоn", - розповів Піонтковський.За його словами, провідні європейські держави, які готові битися, - це насамперед Англія, Франція і Німеччина з канцлером Мерцем за два місяці. І Україна. Ця четвірка найсильніших у військовому плані держав створює європейську армію. "Є ще чотири держави, дуже серйозні у військовому плані, - Швеція, Фінляндія, Польща, Румунія, які створюють Еurореаn Аrmy Оrgаnіzаtіоn, коли всі їхні армії стають частиною європейської армії. Завдання -  приєднатися до вже наявної, яка блискуче функціонує, української європейської армії. Фінляндія, Польща і Румунія базують величезну кількість літаків на своїй території", - додав Піонтковський.Або Трамп почує Маккола і запропонує тоді Путіну не "план Путіна – Венса", а "план Помпео – Кіссінджера": так, заморожування, але жорсткі гарантії безпеки України аж до присутності там західних військ. Тобто, по суті, повторити ситуацію з ФРН, яку прийняли в НАТО в 1953 році, каже політолог."У чому від самого початку була злочинність "плану Венса"? Однією з умов він висуває відмову від прийняття в НАТО України, усі переговори взагалі можуть бути тільки щодо припинення вогню й визначення лінії розмежування. У жодному разі не можна обговорювати з Путіним внутрішній устрій України, питання її безпеки, її зовнішню політику. Адже в 1953 році не питали товариша Сталіна, чи хоче, чи дозволить він прийняти ФРН у НАТО -  просто західні держави прийняли й оголосили, що вони захищатимуть цю територію, як територію НАТО. "План Венса – Путіна", - це план зрадницький, заморожений конфлікт", - резюмував він.Раніше голова Громадської ліги "Україна-НАТО" Сергій Джердж заявив, що команда Дональда Трампа почала ретельно аналізувати реальну ситуацію та враховувати позицію кожної зі сторін перед початком ймовірних переговорів.Також у СNN із посиланням на власні джерела повідомили, що команда новообраного президента Сполучених Штатів Дональда Трампа наполягатиме на тимчасовому припинені вогню у разі можливих переговорів між Росією та Україною.

Конституційний суд може підтвердити результати першого туру виборів 2 грудня, після завершення перерахунку голосів.

Про це повідомляє офіційний сайт ФІФА.На сайті Міжнародної федерації футболу зʼявився остаточний розподіл європейських збірних на кошики для жеребкування відбору на ЧС-2026.За рейтингом ФІФА команди розподілені на 5 кошиків. Загалом сформують 12 кваліфікаційних груп відбору. Переможці груп отримають прямі путівки на ЧС. Команди, які фінішують другими та 4 найкращі за рейтингом збірні з Ліги націй розіграють у стикових матчах ще 4 путівки до фінальної частини турніру.Збірна України потрапила у 2-й кошик. Це означає, що команда Сергія Реброва точно не зіграє у відборі з іншими 11 командами, які потрапили до нього.Жеребкування відбору на ЧС-2026Перший кошик: Франція, Іспанія, Англія, Португалія, Нідерланди, Бельгія, Італія, Німеччина, Хорватія, Швейцарія, Данія, Австрія.Другий кошик: Україна, Швеція, Туреччина, Уельс, Угорщина, Сербія, Польща, Румунія, Греція, Словаччина, Чехія, Норвегія.Третій кошик: Шотландія, Словенія, Ірландія, Албанія, Північна Македонія, Грузія, Фінляндія, Ісландія, Північна Ірландія, Чорногорія, Боснія та Герцеговина, Ізраїль.Четвертий кошик: Болгарія, Люксембург, Білорусь, Косово, Вірменія, Казахстан, Азербайджан, Естонія, Кіпр, Фарерські острови, Латвія, Литва.П'ятий кошик: Молдова, Мальта, Андорра, Гібралтар, Ліхтенштейн, Сан-Марино.Жеребкування відбору на ЧС-2026 пройде у п’ятницю, 13 грудня. Кваліфікаційні матчі будуть зіграні з березня по листопад 2025 року.Чемпіонат світу відбудеться у США, Мексиці та Канаді з 11 червня до 19 липня 2026 року.

До політичних криз у Грузії, Молдові та у Румунії додалося найбільше за останні роки загострення у Сирії. Що їх поєднує та чому Москва дивно себе поводить у ці дні, розбиралася Gаzеtа.uа. Після жорсткого розгону мітингувальників у ніч на 29 листопада прем'єр Грузії Іраклій Кобахідзе пригрозив "дипломатичними заходами" послу ЄС Павлу Герчинському за те, що він висловився на підтримку опозиції. Це може бути, наприклад, видворення дипломата. У Румунії 15 грудня можуть провести перевибори президента, якщо Верховний суд країни скасує результати вже проведеного голосування. Нагадаємо, там лідером несподівано став проросійський політик Колін Георгеску. Суд призначив перерахувати понад 9 мільйонів голосів і відбулися масові протести проти Георгеску. У Молдові Конституційний суд підтвердив перемогу Майї Санду на виборах президента, але Партія соціалістів республіки Молдова вимагає висловити недовіру уряду Доріна Речана через кризу в енергетиці. Додали перцю Стрімкі політичні загострення поєднує одне: Грузія, Молдова і частково Румунія перебувають у сфері інтересів Росії. У всіх трьох державах лунали заяви про російське втручання у вибори. І Кремль протягом тижня виявляв ознаки роздратування, повторюючи, що "не втручався, але пильно стежить". Та втрутитися довелося, бо рвонуло далеко і болісно. 28 листопада стало відомо про найбільшу за останні 5 років ескалацію у Сирії. Там Росія свого часу підтримала президента Башара Асада проти повстанців, найкривавішими були бої за місто Алеппо, котрі й переломили хід війни на користь Асада. Нині збройні сили повстанців перейшли у масований контрнаступ і захопили близько 100 квадратних кілометрів території, військову техніку, зайняли від 50 населених пунктів на півночі країни і обстріляли Алеппо. Це стало найбільшим досягненням повстанців протягом останніх років. Башар Асад негайно прибув до Москви з неоголошеним візитом і, попри відсутність Путіна, який був у Казахстані на саміті ОДКБ, вирішив чекати. Є куди ракети кидати Речник диктатора Дмитро Пєсков заявив, що у Кремлі не коментують візит Асада до Москви з міркувань безпеки, але "ситуація в Алеппо є зазіханням на суверенітет Сирії, Росія виступає за наведення порядку у країні". Як саме, Пєсков не уточнив. Але у російських пабліках шириться версія можливих ракетних ударів по сирійській опозиції, котру нібито інструктують турецькі спецпризначенці. Причому нібито Ердоган таким способом помстився Росії за нічні удари по "зерновому коридору" на території України. У західних ЗМІ акцентують на перемир'ї на близькому Сході як на вірогідному приводі для наступу опозиції у Сирії. За даними джерела ТWZ, Башар Асад попросив Путіна повернути сирійців, котрі воюють в Україні на боці РФ, однак дістав відмову. Нагадаємо, кілька місяців тому з аналогічним проханням до нього звертався прем'єр Індії Нарендра Моді. Його клопотання було задоволене. сирійська армія Башара Асада самотужки не здатна довго й ефективно опиратися, хоча Асад і оголосив контрнаступ. Отже, Путін перед болісним вибором Роздратування Кремля пояснюється просто: РФ і Туреччина були посередниками в укладанні перемир'я у Сирії, за яким Росія вивела частину своїх військ. Наступ сирійських повстанців зіштовхує лобами Росію з Туреччиною. Регулярна сирійська армія Башара Асада самотужки не здатна довго й ефективно опиратися, хоча Асад і оголосив контрнаступ. Отже, Путін перед болісним вибором: або після років обережних маневрувань бити горщики з Ердоганом, або обмежено підтримати Асада без завдання суттєвої шкоди повстанцям, щоб не розсваритися з Ердоганом. Якщо посваритися, то під загрозою буде "Південний потік". Та є ще один гравець, котрий спонукає до стриманості, - Іран. Іранський слід За даними іранських ЗМІ, 28 листопада сирійські повстанці вбили генерала Корпусу стражів ісламської революції (КСІР), що викликало осуд офіційного Тегерану. Наступ повстанців став частиною плану "диявольського режиму Ізраїлю і США", заявив представник МЗС Ірану Есмаїл Багаї. Логічно, що Росія мала б послати сигнали до Ірану, однак, на думку низки російських пропагандистів, нині Путіну треба терміново розбиратися з керівництвом російської групи військ у Сирії, котра проґавила потужний наступ повстанців. Натомість Іран роздратовано попередив Туреччину не втручатися у справи Сирії, бо КСІР і російські війська там перебувають за запрошенням Асада, а турецькі - ні. Проґавили загрозу Для армії Асада атака опозиції стала такою несподіванкою, що вона нездатна була відбити удари, звернув увагу директор аналітичного центру Рамі Абдель Рахман. Довелося поспіхом залучати російську авіацію. "Дивно спостерігати, як силам режиму завдають такі потужні удари попри російську авіаційну підтримку. Явні ознаки підготовки до наступу були, але їх не взяли до уваги. Можливо, розраховували на підтримку проіранського угруповання "Хезболла?" - припустив він. Але у "Хезболлі" якраз цими днями було чим зайнятися, - попри перемир'я, Ізраїль завдав ще низки ударів по територіях, де, за даними розвідки, спостерігалася активність бойовиків. Відтак дії сирійської опозиції є превентивними, вважає аналітик з Інституту стратегії та політики Нік Герас. "У них тісні зв'язки з угрупованнями, котрі підтримує Туреччина. Бойовики намагаються попередити можливість сирійської військової кампанії у районі Алеппо", - наголосив він. Вогняне коло як шлях до миру? Тож, схоже, у Кремля загострилися застарілі болячки: Грузія, Молдова, Румунія, Сирія. Якщо Путін розсвариться з Ердоганом, не виключено, що дружба з Іраном також ускладниться. Кремлівський диктатор, судячи з його поведінки під час прес-підходу в Астані, не почув на саміті ОДКБ бажаного і опинився у вогняному колі. І наявність кількох "Орєшніків" не гарантує вирішення тривалих проблем. Тому наступ сирійської опозиції видається важелем примусу Путіна до мирних переговорів, вважає голова ГО "Україна в НАТО" Юрій Романюк, адже він може бути частиною великого плану по створенню для нього складної ситуації. Причому, припускає експерт, цей план міг бути погоджений обраним президентом США Дональдом Трампом через генсека НАТО Марка Рютте, оскільки зрозуміло, що за незмінності його позицій переговори по Україні навіть теоретично неможливі. "Асаду немає чим захищатися, а російські військові були переведені на війну з Україною, - пояснив він. - Ердоган невдало з'їздив на саміт БРІКС, де його не прийняли, він затаїв образу і нині допомагає у Сирії проти Асада. Це другий фронт для Путіна. Він на шпагаті сидить. Він не може кинути Сирію, бо це його стратегічна військова закордонна база, і на фронті проти ЗСУ дуже напружена ситуація. І йому або кидати Сирію - або Україну. Тут відкривається вікно можливостей для нас". На думку експерта. Іран навряд чи допоможе Сирії, бо армія і проксі-угруповання крани значно ослаблені. Воювати ніким - воювати нічим У соцмережах пояснюють наступ сирійської опозиції так: Туреччина та її проксі воюють з Росією, Іраном, Сирією та її проксі, причому нібито готується повстання всередині армії Асада. Якщо збурення проти Башара Асада буде успішним, він ризикує залишитися без армії. Частково цим можна пояснити миттєвий візит Асада до Росії. З іншого боку, залучення до атаки на режим Башира Асада узбецького ополчення "Таухід і Джіхад" - це удар під дих Путіну, котрий протягом останніх кількох місяців спілкувався з президентом Узбекистану Шавкатом Мірзійоєвим і був більш ніж задоволений результатами перемовин. Такий демарш Узбекистану став можливим тільки за однієї умови - Мірзійоєв знає, що не варто боятися відповіді, бо її не буде. Путін у війні проти України (у тому числі, в Курській області) задіяв до 90% особового складу своїх збройних сил, у гарнізонах на території РФ залишилося 10-13% особового складу, розповів військовий експерт Сергій Грабський. Та і всередині країни потрібно залишити контингент, щоб лякати сусідів, зокрема, країни НАТО. "Путін не має чим поділитися із вірним васалом Башаром Асадом. А як перекидати війська - кораблями? Сумніваюся, що хтось дозволить через Боспор і Дарданели. Літаками? Навіть із цієї точки зору, від позиції Туреччини залежить дуже багато", - зазначив він. А керівники інших держав зроблять висновки - для великої геополітичної гри одного "Орєшніка" явно недостатньо. І якщо що силою придушувати демократичний поступ - це не "вирішувати" проблему, а заганяти углиб, звідки вона обов'язково "рвоне".

Румунія перераховує бюлетені, перший тур президентських виборів можуть перепризначитиУ Румунії розпочався перерахунок голосів після перемоги проросійського кандидата на президентських виборах. Конституційний суд може скасувати результати через кібероперацію в ТіkТоk та призначити повторне голосування.

У Румунії можуть повторно провести перший тур президентських виборів. Для цього Верховний суд країни має ухвалити рішення про анулювання результатів голосування 24 листопада. Про це сказав голова виборчої комісії Румунії Тоні Гребла, повідомляє Rеutеrs. Повторні вибори можуть відбутися 15 грудня, а другий тур - 29 грудня. Кандидат від консерваторів Крістіан Терхес просить суд анулювати результати голосування. Суд ухвалив перерахувати 9,46 млн голосів, поданих у першому турі. Він збереться 29 листопада для розгляду запиту. Представники виборчих комісій кажуть, що неможливо завершити перерахунок голосів до слухань. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Росія відточує вплив на вибори у інших країнах. Наступна - Румунія Найбільше голосів набрав незалежний правий політик Келін Джорджеску, якого за опитуваннями підтримували значно менш як 10% виборців. такі результати викликали питання. Вища рада оборони Румунії заявила, що має докази втручання Росія. Також ТіkТоk надав одному кандидату більше можливостей для реклами і не змусив його маркувати контент як політичний. 1 грудня у Румунії мають пройти парламентські вибори, а за тиждень після цього відбудеться другий тур між Джорджеску та кандидатом від центристської партії Оленою Ласконі. Гребла каже, що парламентські вибори 1 грудня відбудуться, як і планувалося, попри невизначеність. Келіна Джорджеску критикували за проросійські заяви, а також позицію щодо відносин Румунії з НАТО та ЄС. Він неодноразово висловлювався за зменшення залежності Румунії від імпорту. Говорив про підтримку фермерів та збільшення внутрішнього виробництва продуктів харчування й енергії.

Турецький виробник наземних систем Оtоkаr та румунська державна компанія Rоmtеhnіса підписали контракт вартістю майже 860 млн євро на постачання понад 1000 легких броньованих машин СОВRА ІІ для Міністерства національної оборони Румунії.

Румыния шла к Шенгену целых 17 лет