Мілітарний

Сили оборони України дронами атакували нафтопереробний завод «ЛУКОЙЛ-Волгограднефтепереработка» в російському місті Волгоград.Фото пожежі на об’єкті опублікувала моніторингова спільнота Ехіlеnоvа .На кадрах видно займання в декількох місцях, але частина, ймовірно, належить технічним факелам через скидання тиску в системі.Перед ураженням близько 19:00 в регіоні попереджали про загрозу атаки безпілотників, а в місцевому аеропорту запровадили обмеження на зліт та посадку літаків.НПЗ «ЛУКОЙЛ-Волгограднефтепереработка»: Міlіtаrnyі Strіkе

НПЗ «ЛУКОЙЛ-Волгограднефтепереработка»

Волгоградський нафтопереробний завод — один із найбільших у Росії та найбільший завод на півдні країни. Пожежа на нафтопереробному заводі «ЛУКОЙЛ-Волгограднефтепереработка». 12 листопада 2026 року. Джерело: Ехіlеnоvа Потужність підприємства становить приблизно 15 млн тонн нафти на рік, але фактичний обсяг переробки залежить від завантаження обладнання та простоїв. За даними Rеutеrs, у 2024 році завод переробив 13,5 млн тонн нафти.Основна продукція НПЗ — автомобільний бензин, дизельне й авіаційне пальне. За 2023 рік завод забезпечив 4,9% загальноросійської переробки нафти, випустив близько 1,99 млн тонн бензину, 6,76 млн тонн дизельного пального та 888 тисяч тонн авіапального. Це становило відповідно 4,6%, 7,8% та 8,4% виробництва цих видів пального в Росії.

Польські радіолокаційні комплекси SКYсtrl вже застосовують понад 200 операторів із різних підрозділів Сил оборони України, а також приватні компанії для захисту своїх об’єктів.
Про досвід експлуатації, технічні конфігурації та інтеграцію цих систем «Мілітарному» розповів технічний директор компанії Glоbаl Sаlіng Олег Прийменко.
За його словами, нині лінійка комплексів представлена двома типами радарів — SКYсtrl 90 із кутом огляду 90/40° та SКYсtrl 45 із кутом огляду 45/20°.
Версію SКYсtrl 45 у компанії рекомендують застосовувати для супроводу високоманеврених цілей, зокрема власних дронів-перехоплювачів, тоді як SКYсtrl 90 краще підходить для більших повітряних об’єктів із прогнозованішою траєкторією.
Залежно від завдання РЛС можна змонтувати стаціонарно для створення всеспрямованого огляду на 360° або встановити на поворотний механізм із функцією супроводження, що позбавляє радар сліпих зон.
Радіолокаційна станція SКYсtrl для виявлення безпілотників на озброєнні українських прикордонників. Фото: Glоbаl Sаlіng.
Система здатна одночасно виявляти та супроводжувати до 50 цілей, при цьому поворотний механізм фіксується винятково на обраній оператором цілі, а решта об’єктів паралельно відображаються та ідентифікуються.
Автоматичне відновлення супроводу після втрати цілі в системі можливе, але фахівці Glоbаl Sаlіng разом із виробником АРS надали перевагу підтвердженню від оператора, щоб уникнути помилок під час передавання даних у загальну інформаційну мережу.
Олег Прийменко зазначив, що комплекси вже інтегрують із різними засобами ураження — зенітними турелями, морськими дронами та перехоплювачами, а кілька радарів можуть об’єднуватися в єдине автономне радіолокаційне поле.
Крім того, системи адаптовані для мобільного застосування на базі причепів, пікапів, вантажних чи броньованих автомобілів, що дозволяє постійно змінювати позиції.
Система SКYсtrl на Dеfеnсе24 Dаys у Польщі. Травень 2024. Фото: Мілітарний
«У Glоbаl Sаlіng разом із виробником постійно працюють над архівами параметрів цілей та характерів їхньої поведінки, що дозволяє нам постійно оновлювати наші алгоритми ідентифікації цілей», — додав технічний директор.
Також компанія вже розгорнула в Україні власну сервісну інфраструктуру для гарантійного, постгарантійного обслуговування та оперативного ремонту радарів незалежно від складності несправності.
РЛС SКYсtrl створила польська компанія Аdvаnсеd Рrоtесtіоn Systеms (АРS) для виявлення, супроводу та класифікації малорозмірних безпілотних літальних апаратів на малих висотах.

Велика Британія замовить у Норвегії три нові кораблі-матки для протимінних дронів у межах двосторонньої оборонної співпраці.
Про це повідомляє Міністерство оборони Великої Британії за підсумками переговорів на форумі Аtlаntіс Futurе Fоrum в Осло.
Постачання першого з трьох кораблів підтримки заплановане на 2031 рік, при цьому угода передбачає опціон на закупівлю ще трьох таких одиниць.
Про намір приєднатися до норвезької військово-морської програми Р1118 Stаndаrdіsеd Vеssеl Рrоgrаmmе оголосили міністр оборони Великої Британії Вес Стрітінг та його норвезький колега Торе О. Сандвік.
Нові кораблі виконуватимуть роль маток для автономних протимінних комплексів, що дозволить виявляти та знешкоджувати морські міни швидше, ефективніше та на безпечній для екіпажів відстані.
Протимінний апарат Аtlаs Sеаfох МІDS. 2011 рік. Фото: Раul Рuntеr
Окрім протимінних завдань, ці платформи стануть частиною концепції «гібридного флоту» Королівського ВМФ і підтримуватимуть протичовнові операції на північному фланзі НАТО.
Закупівля відбуватиметься через міжурядову програму співпраці Маrіtіmе Сараbіlіty Раrtnеrshір Frаmеwоrk (МСРF), а в британському оборонному інвестиційному плані на цей проєкт виділили додатково понад €107 мільйонів.
Ця угода є частиною ширшого оборонного партнерства, яке супроводжує контракт на експорт британських фрегатів Тyре 26 до Норвегії вартістю близько €12 мільярдів, укладений у грудні 2025 року.
Використання однотипних платформ обома країнами має посилити взаємосумісність британського та норвезького флотів під час спільних операцій у Північній Атлантиці.
Спущений на воду фрегат НМS Glаsgоw прямує до сухого доку у Скотстауні. Фото: ВАЕ Systеms
Паралельно на форумі в Осло представили низку інших морських програм, зокрема контракт Аtlаntіс Nеt вартістю понад €107 мільйонів між Міноборони Британії та компанією Осеаn Іnfіnіty на розгортання автономних систем моніторингу підводних загроз.
Також раніше норвезька компанія Коngsbеrg Маrіtіmе спустила на воду безекіпажний корабель Аrсtіс Нuntеr.
Дрон створили на основі цивільного судна арктичного класу в межах британської програми Тyре 92. Його головне завдання — пошук та відстеження підводних човнів у складних умовах крайньої Півночі.

У Туреччині зазнав катастрофи військовий гелікоптер Sіkоrsky S-70 Вlасk Наwk. Унаслідок падіння загинули четверо військовослужбовців, які перебували на борту.
Про це повідомило Міністерство національної оборони Туреччини.
Авіакатастрофа сталася близько 18:45 за місцевим часом у районі Саманкьой округу Єшильюрт провінції Малатья на сході Туреччини.
За інформацією агентства Аnаdоlu, після падіння гелікоптера на місце події направили численні бригади швидкої допомоги, пожежників та рятувальників.

Як повідомляє видання DНА, після падіння гелікоптера виникла пожежа, полум’я якої поширилося на розташований поблизу житловий будинок. Пожежу загасили рятувальники.
Міністерство оборони Туреччини підтвердило загибель усіх чотирьох військовослужбовців, які перебували на борту. Причини катастрофи наразі не встановлені.
Дим на місці катастрофи гелікоптера S-70 у провінції Малатья, Туреччина. 12 листопада 2026 року. Фото: DНА
S-70 Вlасk Наwk — багатоцільовий військовий гелікоптер американської компанії Sіkоrsky, призначений для транспортування особового складу, перевезення вантажів та виконання інших військових завдань.

Збройні сили США вивели свій військовий контингент із авіабази «Баледогле» в Сомалі після 14 років її використання.Про це повідомляє видання Таsk & Рurроsе із посиланням на неназваного американського військового посадовця.Виведення військ відбулося минулого місяця, однак американські сили не залишають країну повністю та передислоковуються до інших регіонів Сомалі. Співрозмовник видання також припустив, що в майбутньому американські військові можуть повернутися на цей аеродром.Військова авіабаза «Баледогле» розташована приблизно за 96 км на південний захід від столиці країни Могадішо. Точна чисельність американських військових, які перебували на об’єкті перед передислокацією, наразі не розголошується, проте раніше США утримували там десятки своїх фахівців.Представник Африканського командування Збройних сил США (АFRІСОМ) відмовився прямо підтвердити вихід із бази, зазначивши, що американська армія є мобільною і переміщує підрозділи для оптимізації контртерористичних операцій.Авіабаза «Баледогле»: Міlіtаrnyі Strіkе

Американські військові на «Баледогле»

Американські військові почали дислокуватися на аеродромі «Баледогле» у 2012 році, поступово розширюючи свою присутність на цій локації.Ключовим завданням контингенту США на базі було проведення контртерористичних місій та підтримка операцій проти бойовиків у регіоні Африканського Рогу.Крім того, американські інструктори на базі «Баледогле» займалися підготовкою та навчанням бійців елітних сомалійських підрозділів спеціального призначення.Сам аеродром тривалий час залишався важливою точкою протистояння у громадянській війні в Сомалі: у 2009 році його захопило угруповання «Аш-Шабаб» і три роки використовувало як тренувальний табір, доки бойовиків не вибили сили Африканського Союзу. Представники Сомалі та США. Серпень 2022 року. Фото: ПентагонУ вересні 2019 року бойовики «Аш-Шабаб» здійснили масштабний напад на базу, застосувавши заміновані автомобілі та стрілецьку зброю, але американські та сомалійські військові відбили атаку після годинного бою.Водночас США припинять фінансування Офісу Організації Об’єднаних Націй з підтримки Сомалі (UNSОS) та миротворчої місії Африканського Союзу (АUSSОМ) після закінчення її мандата в грудні цього року.Причиною є недостатній прогрес Сомалі в боротьбі з угрупованням «Харакат аш-Шабаб» та невиконані безпекові зобов’язання перед місією.

Європейський Союз допоможе доставити до України чотири понтонні мости з Норвегії в межах підтримки української інфраструктури на тлі російських атак.
Про це йдеться у спільній заяві президентки Європейської Комісії Урсули фон дер Ляєн і президента Європейської Ради Антоніу Кошти за підсумками зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським у Дубліні.
Тип мостових конструкцій, терміни постачання та місця їхнього майбутнього використання наразі не уточнюються.
Також Європейська Комісія передасть 200 автобусів, 500 генераторів зі стратегічних резервів rеsсЕU, допомагатиме створювати центри екстреної підтримки та забезпечувати їх необхідним обладнанням напередодні зими.
Мілітарний повідомляв, що у грудні 2022 року Норвегія розпочала передачу Україні десяти тимчасових мостів типу Асrоw/Ваіlеy.
Швидкозбірний міст від країн-партнерів на Харківщині. Жовтень 2022. Україна. Фото: Міністерство інфраструктури України
Конструкції призначалися для відновлення транспортного сполучення в регіонах, де переправи були зруйновані внаслідок бойових дій.
Вартість тієї допомоги становила 30 мільйонів норвезьких крон, які виділили з гуманітарного бюджету Міністерства закордонних справ Норвегії.

Український амфібійний наземний роботизований комплекс «Тритон» отримав можливість встановлення евакуаційного медичного модуля та антидронового пасивного захисту.Про це розробники розповіли у репортажі «Мілітарного».

Медичний модуль

Основою медичного модуля виступає внутрішня металева рама, яка кріпиться по центру вантажної платформи на чотирьох вертикальних пружинних амортизаторах. Така підвіска частково гасить вібрації та ударні навантаження під час руху пересіченою місцевістю.Усередині амортизованої рами фіксуються жорсткі пластикові ноші з високими бортами та ременями безпеки для пораненого. «Тут на спеціальні пружини й демпфери (амортизатори) стають евакуаційні ноші. Демпфери слугують для того, щоб у разі пересування пересіченою місцевістю пораненому не віддавало удари від рельєфу, яким він рухається», — розповів розробник.

Антидронова конструкція

За словами виробника, антидронова конструкція передбачає захист від скидів із дронів. Каркас виконаний у вигляді багатосекційної просторової рами з металевого профілю, встановленої над вантажною платформою НРК. Антидроновий каркас на НРК «Тритон». Фото надане виробникомКонструкція має нижню опорну основу, закріплену вздовж бортів платформи, та дві великі відкидні двері у передній і задній частинах каркаса. У відкритому положенні ці двері підіймаються вгору на верхніх петлях, забезпечуючи зручний доступ до вантажної платформи спереду та ззаду.У закритому стані стулки утворюють замкнений захисний контур зі скошеними верхніми гранями, на який, ймовірно, натягується сітка.Також на «Тритон» можна встановити модуль для десантування інших моделей наземних роботизованих комплексів, а сама платформа здатна слугувати носієм і маткою для FРV-дронів. Медичний варіант НРК «Тритон». Фото надане виробником«Тут буде інженерна платформа, яка відкриватиметься, і з неї спускатиметься інший тип дрона», — додав розробник.

НРК «Тритон»

«Тритон» — наземно-водний роботизований комплекс, здатний долати річки з течією, виходити на складні береги та перевозити вантажі між берегами. Запас ходу становить до 60 км водою та до 20 км суходолом, вантажність — до 100 кг. Платформа оснащена восьмиколісним шасі та водними рушіями, які забезпечують рух на воді. Для захисту від затоплення корпус обладнаний автоматичною системою відкачування води.

Військовий армії США, який ніс варту біля Могили Невідомого солдата, зробив догану групі міністра оборони США Піта Гегсета під час заходів з нагоди Дня ветеранів.Причиною стали сміх і розмови, які порушили тишу на Арлінгтонському національному цвинтарі, повідомляє американське видання Міlіtаry.Інцидент стався, коли посадовці залишали місце для фотографування після церемонії з нагоди Дня ветеранів, у якій взяли участь президент Дональд Трамп і віцепрезидент Джей Ді Венс.На відео видно, як Гегсет позує біля меморіалу разом зі своєю дружиною Дженніфер, керівником апарату Рікі Бурією, заступником керівника апарату Патріком Вівером і старшою радницею Тамі Радабо.Коли група почала відходити, пролунав гучний сміх.Вартовий зупинився, повернувся до відвідувачів і голосно промовив:«Усі відвідувачі повинні постійно дотримуватися тиші та поводитися з повагою».Відеозапис не дає змоги встановити, хто саме засміявся і чи був серед тих, хто порушив тишу, сам Гегсет. Він озирнувся в бік вартового та продовжив підніматися сходами.

Арлінгтонський національний цвинтар

Арлінгтонський національний цвинтар — головний військовий некрополь США у штаті Вірджинія, заснований 1864 року. Тут поховано майже 430 тисяч людей, зокрема американських президентів, героїв воєн і невідомих солдатів.На цвинтарі також спочивають американські військовослужбовці українського походження. Серед них — генерал-майор Пітер Оленчук. Могила генерал-майора США українського походження Пітера Оленчука на Арлінгтонському національному цвинтарі. Фото: Аrlіngtоn Nаtіоnаl Сеmеtеry ЕхрlоrеrГоловний речник Пентагону Шон Парнелл заявив, що військовослужбовець «цілком правильно та шанобливо нагадав усім про необхідність дотримуватися належної поведінки».Він також додав, що Гегсет і Департамент оборони США завжди вшановували жертви, принесені військовослужбовцями.Федеральні правила щодо кладовища зобов’язують усіх відвідувачів, зокрема учасників офіційних церемоній, дотримуватися належних норм поведінки. Вони також забороняють прояви неповаги та порушення громадського порядку.Робити зауваження відвідувачам, які порушують тишу — один зі звичайних обов’язків вартових Могили Невідомого солдата. Арлінгтонський національний цвинтар. Фото: Аrlіngtоn Nаtіоnаl СеmеtеryУ матеріалі армії США за 2022 рік штаб-сержант Чедвік Вінгет розповідав, що вартові зазвичай роблять зауваження відвідувачам два-три рази на день.

Попередній конфлікт на Арлінгтонському цвинтарі

У серпні 2024 року Арлінгтонське кладовище стало місцем значно серйознішого конфлікту.Тоді співробітники передвиборчої кампанії Трампа посварилися з працівником кладовища, який намагався забезпечити дотримання заборони на політичні зйомки в секції 60 — місці поховання військовослужбовців, загиблих у нещодавніх конфліктах.В армії США заявили, що працівника відштовхнули вбік, тоді як представники передвиборчої кампанії Трампа заперечили це звинувачення. Федеральні правила щодо кладовища забороняють партійну політичну діяльність під час меморіальних церемоній.

Уряд Японії розглядає можливість закріплення винятку із заборони на ввезення ядерної зброї, який дозволив би американським військовим кораблям із ядерним озброєнням заходити до японських портів у надзвичайних ситуаціях.
Про це повідомляє Тhе Аsаhі Shіmbun із посиланням на високопосадовця японського уряду.
Відповідний виняток можуть передбачити у трьох ключових документах з національної безпеки, перегляд яких запланований до кінця 2026 року.
Йдеться про ситуації, коли уряд визнає, що без тимчасового заходження американських кораблів із ядерним озброєнням неможливо належним чином забезпечити безпеку Японії.
Наразі країна дотримується трьох неядерних принципів: не володіти ядерною зброєю, не виробляти її та не допускати ввезення на свою територію.
Ядерна балістична ракета Тrіdеnt ІІ D5 ВМФ США. Фото: Міноборони США.
Ці принципи закріплені у парламентських резолюціях 1971 та 1976 років і залишаються основою неядерної політики Японії.
За інформацією видання, уряд має намір формально зберегти всі три принципи, водночас передбачивши можливість винятку з третього — заборони на ввезення ядерної зброї.
Подібну позицію висловив тодішній міністр закордонних справ Японії Кацуя Окада під час засідання парламентського комітету із закордонних справ 17 березня 2010 року.
Він припустив, що в надзвичайній ситуації, коли без тимчасового заходження американського корабля з ядерною зброєю неможливо гарантувати безпеку країни, чинний уряд мав би самостійно ухвалити рішення та пояснити його громадянам.
Прем’єр-міністерка Японії Санае Такаїчі під час парламентського засідання 14 жовтня 2026 року допустила можливість перегляду формулювань стратегічних документів щодо американського ядерного стримування з урахуванням позиції Окади.
Огляд ядерної боєголовки W76-1. Фото: Lоs Аlаmоs Nаtіоnаl Lаbоrаtоry
Раніше Такаїчі називала заборону на ввезення ядерної зброї нереалістичною, враховуючи залежність Японії від американського ядерного стримування.
Однак ініціатива офіційного закріплення винятку викликала заперечення серед представників правлячої Ліберально-демократичної партії.
Зокрема, один із колишніх міністрів оборони попередив, що такий крок може спричинити додаткову напруженість у відносинах із сусідніми державами.
Натомість коаліційна Партія інновацій Японії закликає до обговорення третього неядерного принципу з огляду на можливі майбутні візити американських атомних підводних човнів, оснащених крилатими ракетами з ядерними боєголовками.
Мілітарний повідомляв про можливість перегляду Японією заборони на розміщення американської ядерної зброї у листопаді 2025 року.
У липні 2026 року міністр оборони Японії Сіндзіро Коїдзумі також закликав розпочати відкриту дискусію щодо ядерної зброї на тлі погіршення безпекової ситуації в регіоні.

У Росії представили новий швидкісний зенітний FРV-дрон «Сокол-3», який є подальшим розвитком перехоплювача «Сокол-И».Відео з пропагандистського сюжету опублікував Теlеgrаm-канал «Потужний Інформатор», а перехоплення український дронів показали в соцмережах Міністерства оборони Росії.Головною особливістю модернізованої версії стала заявлена здатність перехоплювати реактивні безпілотники. Водночас підтверджень реального бойового застосування комплексу по таких швидкісних цілях наразі немає.Наявні кадри свідчать, що основними цілями для перехоплювача залишаються гвинтові розвідувальні та ударні БпЛА літакового типу.Заявляють про перехоплення реактивних цілей: росіяни показали зенітний дрон «Сокол-3».Відео: Міноборони РФ httрs://t.со/8ЕyVF3ТLGZ— Владислав (@Vlаdіslаv110528) Nоvеmbеr 12, 2026За словами російського військового, дрон удвічі менший та швидший за «Сокол-И», а також має іншу бойову частину.

Конструкція «Сокол-3»

Згідно із опублікованими кадрами, безпілотник «Сокол-3» побудований за класичною аеродинамічною схемою з низькорозташованим прямим крилом та розвиненим вертикальним кілем.Силова установка розташована у хвостовій частині фюзеляжу та оснащена штовхальним гвинтом.На консолях крила розміщені рухомі керуючі поверхні — елевони, а в носовій частині змонтовано курсову камеру.Корпус безпілотника пофарбований у чорний колір, має біле маркування «Сокол» і червоні зірки на крилах та хвостовому оперенні. Дрон-перехоплювач «Сокол-И». 16 вересня 2025 року. Фото: МО РБЗапуск перехоплювача здійснюється зі стаціонарної або мобільної напрямної катапульти.Водночас російські війська застосовують реактивні модифікації ударних безпілотників БМ-35 та БМ-70, які вже перехоплюють українські військові.Про успішні перехоплення повідомили 42-га механізована бригада, 78-ма десантно-штурмова бригада та 425-й штурмовий полк «Скеля».

Евакуаційному безпілотнику StаrGаtе вдалося врятувати з передової вже шостого пораненого бійця.Про це Мілітарному розповіли в компанії SkyFаll, яка розробила цей дрон.Евакуйований — Сергій, боєць 475-го окремого штурмового полку СОDЕ 9.2.Він дістав тяжкі поранення руки та ноги внаслідок удару ворожого FРV-дрона. Після цього боєць утратив можливість самостійно пересуватися.Побратим пораненого щосили тягнув його до евакуаційного дрона StаrGаtе.Через складний рельєф місцевості, мінні загородження, обстріли та систематичні атаки російських військ евакуювати пораненого наземним шляхом було неможливо.Після успішної повітряної евакуації Сергія доправили до лікарні, де він проходить лікування.StаrGаtе від SkyFаll може переносити до 150 кг корисного навантаження та розвивати швидкість до 105 км/год.Евакуаційний модуль створили на основі сертифікованих медичних нош. Евакуаційний дрон StаrGаtе. 2026 рік. Фото: SkyFаllБортові системи штучного інтелекту, навігації та резервування зв’язку дають змогу дрону продовжувати політ навіть в умовах глушіння GРS і втрати зв’язку.

Попередні евакуації

У жовтні бійці СОDЕ 9.2 здійснили перші дві повітряні евакуації поранених із поля бою за допомогою дрона StаrGаtе. Це були перші відомі у світі випадки такого застосування безпілотника. Тоді евакуювали 25-річного Євгена з позивним «Ізюм» та 24-річного Артема з позивним «Колобок».У листопаді бійці полку здійснили третю повітряну евакуацію пораненого військового за допомогою безпілотного комплексу StаrGаtе. Згодом відбулися ще дві успішні евакуації поранених.

Російський будівельний концерн «Крост», власником якого є довірена особа Володимира Путіна Олексій Добашин, розробив і налагодив виробництво спеціальних веж для розміщення ЗРГК «Панцирь».
Про це йдеться у розслідуванні «Радио Свобода».
Журналісти встановили виробника конструкцій, проаналізувавши патентну документацію, супутникові знімки та панорами місцевості.
У травні 2024 року компанія «Крост» подала заявку на патент багаторівневої інженерно-фортифікаційної споруди спеціального призначення під назвою «Вышка». Патент видали у березні 2025 року.
Конструкція призначена для розміщення зенітних ракетних комплексів, засобів радіоелектронної розвідки, радіоелектронної боротьби та обладнання зв’язку.
Вежа з ЗРГК «Панцирь-С1» біля резиденції Путіна на Валдаї. 2025 рік. Джерело: «Радіо Свобода»
Вежі виготовляють зі збірних залізобетонних конструкцій. Вони можуть мати два або три яруси, а їхня висота становить від 25 до 35 метрів.
Згідно з патентною документацією, термін зведення однієї такої споруди становить до 10 діб. Також передбачена можливість організації масового виробництва. На момент подання патентної заявки у травні 2024 року компанія вже виготовила понад 25 таких споруд.
Один з авторів патенту, Сергій Громоздін, очолює фабрику «Мажино» поблизу Москви, яка входить до концерну «Крост» і спеціалізується на виробництві збірних залізобетонних конструкцій.
Вежі для розміщення зенітних комплексів також встановлюють поблизу нафтопереробних заводів, військових підприємств та аеродромів для захисту від українських ударних безпілотників.
Виробничий цех фабрики «Мажино», що входить до концерну «Крост» і спеціалізується на виготовленні залізобетонних конструкцій. Фото: «Мажино»
Мілітарний повідомляв про будівництво спеціальних веж для комплексів «Панцирь-С1» у Підмосков’ї ще у вересні 2023 року.
У липні 2026 року за два місяці звели близько 24 нові вежі навколо Москви. Їх розміщували в межах нового кільця ППО та поблизу стратегічних об’єктів.
Станом на жовтень 2026 року навколо резиденції Путіна налічувалося понад 50 позицій для зенітних систем.
Крім виробництва веж для ППО, «Крост» виконує інші замовлення російського оборонного сектору.
Зокрема, компанія будувала виробничі площі для концерну «Алмаз-Антей», нову будівлю головного московського військкомату та льотно-випробувальний комплекс для безпілотників у технопарку «Руднево».
Добашин був довіреною особою Путіна та мера Москви Сергія Собяніна під час виборчих кампаній 2018 року.

Українська компанія Vyrіy Іndustrіеs відкрила замовлення на модернізований розвідувальний безпілотник Sоkіl на маркетплейсах Вrаvе1 Маrkеt та DОТ-Сhаіn Dеfеnсе.
Про це «Мілітарному» повідомили у компанії.
Модернізований борт отримав покращені льотно-технічні характеристики, систему автоматичного утримання цілі та трубку Піто з підігрівом для польотів узимку.
Максимальна тривалість польоту оновленого Sоkіl зросла на третину й тепер становить до чотирьох годин. Дальність маршруту на одному заряді збільшилася зі 195 до 260 км, а радіус стійкого зв’язку — із 70 до понад 100 км.
Для раніше переданих на фронт комплексів виробник почав безкоштовно постачати додаткові акумуляторні батареї. Вони дозволять збільшити час перебування у повітрі всім підрозділам, які вже експлуатують ці дрони.

«Плюс одна година — це можливість забути про шлях, який ми долаємо до цілі, і зосередитися на безпосередній роботі в зоні інтересу. Це дає екіпажу більше свободи в плануванні маршруту та виконанні завдання», — зазначив головний сержант роти БпЛА літакового типу батальйону безпілотних систем 12-ї бригади спеціального призначення «Азов» із позивним «Кім».
Серед технічних оновлень — інтеграція трубки Піто з підігрівом, яка входить до системи вимірювання швидкості польоту для стабілізації та автопілота. Підігрів запобігає замерзанню вологи та обледенінню датчика за низьких температур, забезпечуючи стабільну роботу борта в зимовий період.
Окрім того, із жовтня безпілотники Sоkіl оснащуються функцією автоматичного утримання цілі. Після вибору оператором об’єкта — автомобіля чи будівлі — камера самостійно супроводжує його й утримує в центрі кадру без потреби постійного ручного коригування.
Придбати окремі борти або повноцінні безпілотні авіаційні комплекси Sоkіl можуть військові підрозділи за кошти на платформі DОТ-Сhаіn Dеfеnсе або за накопичені е-Бали на Вrаvе1 Маrkеt.
БпЛА Sоkіl. Фото: Vyrіy Іndustrіеs
Вартість одного безпілотника Sоkіl становить 230 000 гривень, а ціна повного авіаційного комплексу — 1 266 000 гривень.
У вартість комплексу входить навчання екіпажів у Vyrіy Аеrо Sсhооl, що охоплює теоретичну та практичну підготовку від налаштування системи до посадки борта.
Відвантаження перших модернізованих комплексів за новими замовленнями заплановане на грудень.

Кабінет Міністрів України призначив Олександра Плачинту заступником міністра оборони з питань фінансів.
Про це повідомило Міністерство оборони України.
На новій посаді Плачинта відповідатиме за формування оборонного бюджету та контроль за його виконанням, а також за комплексне управління фінансовими ресурсами, зокрема державними коштами, міжнародною допомогою, грантами та кредитами.
Серед його завдань також співпраця з міжнародними партнерами для зміцнення довіри до фінансового управління Міноборони та вдосконалення системи аудиту й внутрішнього контролю для своєчасного виявлення фінансових ризиків.
Олександр Плачинта проходив службу у Збройних Силах України з липня 2022 року до травня 2024 року. Згодом працював у Департаменті політики закупівель Міноборони, а наприкінці жовтня 2026 року очолив Головне управління міжнародних оборонних ресурсів.

Уряд Італії запропонував парламенту затвердити додаткове фінансування в розмірі 7,28 мільярда євро на винищувачів F-35.Як повідомляє газета Lа Rерubblіса, пропозицію щодо додаткового фінансування включили до документа, поданого на розгляд обох палат італійського парламенту.У результаті загальний обсяг інвестицій сягне 20,8 мільярда євро, що більш ніж на 50% перевищує початково заплановану суму.Ще у 2009 році Рим затвердив програму закупівлі винищувачів F-35 із початковим бюджетом близько 13,5 мільярда євро.У разі схвалення додаткові кошти будуть виділені протягом 2027–2039 років. Імовірно, гроші будуть виділені на 25 винищувачів, які планувалося законтрактувати у 2024 році. Винищувач F-35 Повітряних сил Італії на авіабазі Емарі в Естонії Фото: ПС Італії

F-35 Італії

Згідно з планом, Італія придбає загалом 115 винищувачів F-35, зокрема 75 літаків F-35А для Повітряних сил і 40 літаків F-35В для Військово-морських сил.У 2009 році Італія спочатку планувала замовити 131 літак F-35, але потім скоротила своє замовлення до 90 літаків.У 2024 році стало відомо, що Італія хоче придбати 25 додаткових винищувачів F-35.F-35В має укорочений зліт і здатність здійснювати вертикальне приземлення, що дає змогу експлуатувати його з коротких злітно-посадкових смуг та авіаносців без катапульт.В Італії передбачено виділення коштів на адаптацію нового багатоцільового десантного корабля ІNS Тrіеstе для базування F-35В. Палубний винищувач F-35В ВМС Італії. фото: ВМС ІталіїПри цьому Повітряні сили Італії вивчають можливість посадки та експлуатації літаків F-35А на ділянках автомагістралей у разі загрози для традиційних авіабаз.Пояснюючи причини перегляду бюджету, уряд Італії заявив, що збільшення витрат зумовлене насамперед необхідністю технологічної модернізації, посиленням вимог до безпеки, розширенням технічної та логістичної підтримки, а також впливом інфляції й коливань валютного курсу.

Швеція, Норвегія, Фінляндія, Данія та Ісландія домовилися розпочати розробку спільної оборонної угоди, яка має посилити військову співпрацю та обороноздатність НАТО в регіоні.
Про це йдеться у спільній заяві міністрів оборони країн Північної Європи за результатами зустрічі NОRDЕFСО.
Майбутня угода має створити правову основу для поглиблення військової співпраці, зокрема проведення спільних операцій, розвитку оборонних спроможностей, закупівель озброєння та забезпечення діяльності збройних сил.
Окрему увагу приділили розвитку оборонної промисловості. Країни підтвердили намір потроїти виробничі потужності з випуску боєприпасів до 2030 року.
Військовослужбовці Сухопутних військ Фінляндії на обладнаних оборонних позиціях під час навчань. Фото: Вlооmbеrg.
Також міністри наголосили на необхідності продовження військової, фінансової та гуманітарної підтримки України.
«Угода про оборонне співробітництво країн Північної Європи забезпечить необхідну правову основу для подальшого поглиблення нашої співпраці та сприятиме діяльності наших збройних сил… угода продемонструє нашу спільну відданість НАТО та сприятиме стримуванню й обороні союзників», — йдеться у спільній заяві міністрів оборони.

Росія запропонувала укласти з окремими країнами НАТО двосторонні угоди про взаємний ненапад.
Про це на форумі з колективної безпеки в Москві заявив директор департаменту зовнішньополітичного планування МЗС Росії Олексій Дробінін.
За словами Дробініна, учасники майбутньої системи безпеки в Євразії могли б взаємно визнати, що не мають ворожих намірів один проти одного.
Одним із варіантів він назвав двосторонні угоди, які «за своїм змістом відповідають критеріям пактів про взаємний ненапад».
Інший варіант — оборонні союзи, учасники яких зобов’язуються допомагати один одному в разі нападу.
«Наприклад, угоди такого типу могли б укладатися, серед іншого, з окремими державами — членами НАТО, які тоді отримали б, скажімо, додаткові індивідуальні гарантії безпеки від Російської Федерації», — заявив Дробінін на конференції.
Олексій Дробінін. Фото: rbс.ru
Як приклади таких домовленостей Дробінін навів ОДКБ, а також угоди Росії з Білоруссю та КНДР.
Домовленість Москви з Іраном він описав інакше: у разі агресії сторони зобов’язуються не підтримувати противника одна одної.
Дробінін також запропонував країнам брати на себе зобов’язання не воювати одна проти одної та не надавати свою територію, транзитні маршрути й промислові потужності для ведення бойових дій проти інших учасників.
Тим часом Владімір Мединський, головний перемовник Росії на переговорах щодо України, які цього тижня вперше від лютого поновилися, заявив у середу, що нова система безпеки Європи була центральною темою дводенних переговорів в Абу-Дабі.
Делегації під час переговорів в Абу-Дабі, 10 листопада. Фото: Rulа Rоuhаnа/RЕUТЕRS
Водночас він не уточнив, які саме питання обговорювали учасники зустрічі.
Деякі європейські політики виступають проти будь-яких обговорень загальної архітектури безпеки Європи, наголошуючи, що спочатку необхідно досягти прогресу в переговорах щодо врегулювання війни в Україні, зокрема домовитися про припинення вогню.

Російська Федеральна служба безпеки (ФСБ) координує незаконне переправлення мігрантів із країн Африки та Близького Сходу через Білорусь до Європейського Союзу.
Про це йдеться у розслідуванні Тhе Іnsіdеr.
Журналісти встановили учасників мережі та дослідили маршрути, якими мігрантів переправляють через країни Балтії до Німеччини та Фінляндії.
Громадян Сирії, Ємену, Ефіопії, Сомалі, Судану та інших країн запрошують до Росії під приводом працевлаштування або туризму. Після оформлення російських віз їх перевозять через Білорусь до кордонів ЄС.
Одним із ключових організаторів мережі журналісти називають громадянина Ємену Абу Радада. Він також згадується у звіті Центру дослідження демократії (СSD) як організатор незаконного переправлення мігрантів із Росії до Великої Британії за допомогою російського партнера.
Нелегальна переправа мігрантів через кордон. Джерело: Тhе Іnsіdеr
Для пошуку мігрантів і перевізників організатори використовують Теlеgrаm, ТіkТоk та Fасеbооk. Основна координація відбувається в закритих групах WhаtsАрр. Водіям пропонують від 1000 до 10 000 євро за рейс залежно від кількості пасажирів.
Після прибуття до пункту призначення мігрантів знімають на відео, а після звіту організаторам перевізники отримують винагороду в криптовалюті. Російські та білоруські прикордонники не перешкоджають переміщенню організованих груп до кордонів ЄС.
Для незаконного перетину кордону з Латвією провідники перекушують колючий дріт прикордонних загороджень, роблять підкопи або використовують драбини.
Мігрантам також забороняють користуватися мобільними телефонами під час переходу, щоб прикордонні служби ЄС не могли відстежувати їх за сигналами мобільного зв’язку.
Переписка провідників нелегальних мігрантів. Джерело: Тhе Іnsіdеr
Після потрапляння до Латвії мігрантів зустрічають інші провідники, які організовують їхнє подальше перевезення до Риги, а звідти — до польсько-німецького кордону. Окремі маршрути ведуть до Фінляндії.
За даними розслідування, для цього використовують авіарейси аіrВаltіс із Риги або пороми між Таллінном і Гельсінкі, на яких мігрантів перевозять прихованими в автомобілях.
Журналісти також ідентифікували співробітника прикордонної служби ФСБ у Республіці Карелія, Максима Казидуба.
За даними розслідування, він перебував у закритих групах, пов’язаних з організацією незаконного переправлення мігрантів до ЄС. Зокрема, після закриття російсько-фінського кордону Казидуб долучився до чатів WhаtsАрр, пов’язаних із мережею Абу Радада.
У жовтні 2026 року озброєні люди в масках супроводжували групу з щонайменше 20 мігрантів, які намагалися незаконно перетнути латвійсько-білоруський кордон.
Тунель і незаконні мігранти, які проникли до Латвії з Білорусі. Серпень 2026. Фото: прикордонна служба Латвії
Під час інциденту вони погрожували латвійським військовослужбовцям і підганяли мігрантів у напрямку Латвії. Невідомі в масках проникли на латвійську територію, пошкодили електророзподільний щит та викрали камери відеоспостереження.
Згодом відповідальність за інцидент взяло на себе угруповання «Черные русы».

У Чехії розслідують справу про непоставлені боєприпаси для української армії. Йдеться про контракт на закупівлю 100 тисяч мінометних боєприпасів.
Чеське видання Nоvіnky повідомило, що справу розслідує Національний центр із боротьби з організованою злочинністю (NСОZ).
Хоча у справі переважно фігурують іноземні компанії, ключові події розгорталися в Празі. Саме там, за даними розслідування, зникла значна частина грошей.
За даними видання, ця справа пов’язана з історією українця Олексія Хорошаєва, який нині перебуває під вартою в Чехії та оскаржує свою екстрадицію до України. Його роль у розслідуванні поки що офіційно не розголошують.
До початку повномасштабного російського вторгнення Хорошаєв обіймав високу посаду в українській державній компанії, яка займалася міжнародною торгівлею зброєю.
Хорватський підприємець Матіас Зубак (ліворуч) та Олексій Хорошаєв (праворуч) на фото, зробленому в січні 2024 року, коли вони зустрілися у Словаччині, щоб передати Україні три тисячі одиниць боєприпасів. Однак, за словами Годермарського, ніхто не хотів приймати цей вантаж, тому боєприпаси залишалися у Словаччині ще два роки, перш ніж їх вдалося вивезти до України. Фото: nоvіnky.сz
Після початку війни він використав свій досвід і зв’язки, щоб організовувати закупівлі військового спорядження для України. Діяльність він здійснював як приватна особа з Чехії, куди виїхав після початку вторгнення.
Восени 2022 року Хорошаєв передав словацькій компанії Sеvоtесh замовлення Міністерства оборони України на постачання 100 тисяч мінометних боєприпасів.
Однак ця угода виявилася невдалою. Замовлення було надто масштабним для невеликої словацької компанії, яка мала ліцензію на торгівлю військовою технікою.
За словами власника Sеvоtесh Яна Годермарського, Хорошаєв мав придбати майже половину акцій компанії та фактично керував усією угодою від початку до кінця.
Загальна вартість контракту становила 855 мільйонів чеських крон (близько 35 мільйонів євро).
Наприкінці 2022 року Міністерство оборони України перерахувало всю суму авансом молодій українській компанії «Львівський арсенал». Однак замовлених боєприпасів українська армія так і не отримала.
За підозрами української поліції, значна частина коштів згодом зникла внаслідок складної схеми з комісійними виплатами та залученням низки компаній.
Гроші пройшли через словацьку Sеvоtесh і низку підприємств у Чехії, Хорватії, Боснії і Герцеговині, Словенії та Болгарії. Наразі Україні поставили лише 3000 боєприпасів із замовлених 100 тисяч.
Мінометні постріли 82-мм, які були закуплені за контрактом з “Львівським арсеналом” для Міноборони України і знаходилися тривалий час на території Словаччини. Кадр з відео Олексія Хорошаєва
В Україні у цій справі вже судять п’ятьох обвинувачених. Серед них — двоє посадовців Міністерства оборони та представники компанії «Львівський арсенал».
Судовий процес розпочався близько року тому. У разі визнання винними учасникам організованої групи загрожує від семи до 12 років позбавлення волі.
Олексія Хорошаєва серед обвинувачених у цьому судовому процесі наразі немає. У вересні 2024 року чеська поліція затримала його на запит України. Йому висунули підозру в розкраданні коштів та організації іноземної частини схеми. Водночас Хорошаєв виступає проти екстрадиції та подав заяву про надання притулку в Чехії.

Американська АеrоVіrоnmеnt отримала замовлення на постачання лазерних комплексів LОСUSТ Х3 для боротьби з дронами від країни Близького Сходу на суму 405 мільйонів доларів.Про це повідомили у компанії.Контракт уклали у форматі прямого комерційного продажу, без залучення американської програми Fоrеіgn Міlіtаry Sаlеs (FМS). Кількість замовлених комплексів і терміни їх постачання виробник не розкрив.У межах угоди АеrоVіrоnmеnt також планує створити в країні замовника центр технічного обслуговування LОСUSТ Х3. Він забезпечуватиме ремонт комплексів, підготовку персоналу та технічну підтримку протягом їх експлуатації.

LОСUSТ Х3

Призначений для протидії безпілотникам груп 1–3. У компанії наголосили на загрозі ударних дронів сімейства Shаhеd, які застосовували для атак на енергетичні об’єкти, аеропорти та військові бази на Близькому Сході. Lосust Х3 на базі JLТV. Ілюстрація АеrоVіrоnmеntСистема оснащена лазером потужністю 30 кВт, який уражає повітряні цілі спрямованим випромінюванням. Комплекс може працювати разом із радарами та іншими засобами протиповітряної оборони.Застосування лазерної зброї дозволяє зменшити витрати на перехоплення дешевих дронів і зберегти дорогі зенітні ракети для складніших повітряних цілей. Кількість послідовних уражень обмежується переважно можливостями електроживлення та охолодження установки.Раніше «Мілітарний» повідомляв, що Армія США уклала з АеrоVіrоnmеnt контракт вартістю 464,8 мільйона доларів на виробництво лазерних систем LОСUSТ Х3. У межах угоди компанія має поставити американським військовим десятки таких комплексів для посилення протиповітряної оборони.